ПРАВОВІ ФОРМИ ЗДІЙСНЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ: ТЕОРЕТИЧНІ І ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ

brief description

Ужгородський національний університет

На правах рукопису
Тисянчин Володимир Михайлович

УДК 340.0; 340.1

ПРАВОВІ ФОРМИ ЗДІЙСНЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ: ТЕОРЕТИЧНІ І ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ

Спеціальність 12.00.01 – теорія та історія держави і права;
історія політичних і правових вчень.

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
Лемак Василь Васильович,
доктор юридичних наук, професор,
член-кореспондент НАПрН України

Ужгород - 2011

ЗМІСТ
Вступ …………….………………………………………………………..3
Розділ 1. Теоретико-методологічні основи дослідження
правових форм здійснення економічної функції держави ……….10
1.1. Плюралізм підходів у розумінні ролі держави для економічної
системи …………………………………………………………………..10
1.2. Правові моделі взаємовідносин держави і економіки …………...19
1.3. Правові форми здійснення економічної функції держави:
теоретичні аспекти ………………………………………………..…… 47
Розділ 2. Правотворчі і правореалізаційні форми здійснення
економічної функції держави ………………………………………...76
2.1. Економічна система як предмет правового регулювання ……….76
2.2. Конституційне регулювання економіки та
соціально-економічних прав: зарубіжний досвід ……………………..85
2.3. Засади економіки і соціально-економічні права
в Конституції України ………………………………………………….105
2.4. Правотворчість у здійсненні економічної функції України……..122
2.5. Правові засоби охорони економічної системи в Україні ………..138
Розділ 3. Правові засоби здійснення економічної функції
України в кризовий період: напрями удосконалення ……….….154
3.1. Ефективність публічної влади в реалізації економічної функції:
основні чинники …………………………………………………….….154
3.2. Правове забезпечення антикризової економічної
політики держави ………………………………………………………171
ВИСНОВКИ …………………………………………………………...190
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………..…200

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Фінансово-економічна криза глобального характеру диктує необхідність розширення теоретичних уявлень про економічну функцію держави, переосмислення її ролі в економічній системі. Справедливо, що економічна криза, пов’язані з нею соціальні проблеми, оцінюються сьогодні як одна із серйозних загроз національній безпеці України.
Необхідно визнати, що саме ті ділянки суспільних відносин, в межах яких створюються матеріальні і нематеріальні ресурси, необхідні для життєзабезпечення суспільства, є такими, що найбільш істотно детермінують як публічно-правову сферу, так і компоненти громадянського суспільства. Тому удосконалення інструментарію правового впливу публічної влади на економіку виступає актуальним завданням для сучасної Української держави.
Доводи актуальності теми дослідження зводяться до таких аргументів.
По-перше, в умовах поступового утвердження конституційного принципу верховенства права в Україні звертає на себе увагу проблема розширення використання в процесі здійснення державою економічної функції саме правових форм впливу – правотворчих, правоохоронних і правозастосовних. Річ не лише в тому, що сфера використання публічною владою інших інструментів впливу на економіку є досить значною, а й у тому, що для вирішення певних кризових явищ в економіці (криз в окремих сегментах економіки) органи влади різко розширюють потенціал так званих «адміністративних» (неправових, інколи – незаконних) методів впливу. У такий спосіб проявляється все ще поширена позиція, згідно якої використання неправових методів впливу є допустимим, якщо такий підхід дає позитивний соціальний ефект. Така постановка питання не враховує, що можливий незначний тимчасовий соціальний ефект від директивних методів не дає такого ж ефекту у середній та тривалій перспективі. Оптимізація методів здійснення державою економічної функції повинна тому проявлятися саме через розширення використання нею правових засобів впливу.
По-друге, на початку ХХІ століття економічна система України за своїми об’єктивними характеристиками (динамікою, структурою) істотно відрізняється від тієї, котра функціонувала на початку і в середині 1990-х років. Нова економічна реальність потребує удосконалення правових засобів, пошук серед них більш ефективних. При цьому слід розглядати проблему у ширшій площині. Мова йде про вироблення методології прийняття рішень органами публічної влади в економічній сфері та оптимальне поєднання засобів правотворчості із засобами правоохорони та правозастосування. Досвід зарубіжних держав і передовсім тих із них, які впродовж останніх десятиліть вирішували подібні до вітчизняних завдання в сфері економіки, є повчальним для України.
По-третє, необхідно також відзначити, що економічні перетворення, що провадяться в Україні, пошук більш ефективних правових засобів впливу держави на економіку, не можуть не призводити до розуміння ефективних форм взаємовпливу економічної системи з правовою системою. У процесі реформування роль права для життєзабезпечення суспільства і його економічної сфери різко зростає. Продовжується пошук оптимальної адекватності цілей економічних перетворень цілям правового регулювання у цій сфері. Якісне і ефективне правове регулювання економіки справедливо вважається однією з основних умов функціонування ринкової економіки, тим більше – в умовах її динамічного розвитку. Зрозуміло, правове регулювання економіки здійснюється через правові засоби. Комплексне дослідження «правових засобів» як механізмів впливу на економіку є доцільним саме у теоретико-правовій науці, враховуючі прихильність галузевих юридичних наук до удосконалення правових норм лише власної галузі. Йдеться про необхідність теоретичного дослідження моделі правових форм здійснення економічної функції держави в умовах необхідності активного реформування економіки.
Крім того, в Україні відсутнє комплексне монографічне дослідження, спеціальним предметом якого виступають правові форми здійснення економічної функції держави, що також підкреслює актуальність та своєчасність такого дослідження.
Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в рамках цільової комплексної програми Національної академії правових наук України, є складовою комплексної теми наукових досліджень кафедри теорії та історії держави і права Ужгородського національного університету «Правова реформа в державах Центральної Європи та України: теоретичні та практичні аспекти».
Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є комплексне дослідження правових форм здійснення економічної функції держави, розкриття їх змісту, розвитку і місця серед інших напрямів державної діяльності.
Для досягнення вказаної мети ставляться такі завдання:
1) розкрити та систематизувати еволюцію підходів до розуміння ролі держави для економічної системи суспільства, у тому числі в кризові періоди;
2) проаналізувати понятійний склад і зміст економічної функції держави, в тому числі як однієї з основних функцій сучасної Української держави, з’ясувати співвідношення економічної функції і економічних завдань держави;
3) розкрити та уточнити понятійно-категоріальний апарат, пов'язаний із дослідженням правової форми здійснення економічної функції держави;
4) розкрити правотворчу форму здійснення економічної функції держави, у тому числі з’ясувати специфіку економічної системи суспільства як предмету правового регулювання, конституційні і законотворчі засоби регулювання економіки, з’ясувати відповідний досвід зарубіжних держав;
5) проаналізувати основні проблеми і визначити напрями удосконалення виконавчої діяльності в Україні в економічній сфері;
6) розкрити правовий інструментарій антикризової діяльності публічної влади України в умовах світової фінансово-економічної кризи;
7) виробити комплексні пропозиції щодо розширення правового інструментарію в здійсненні економічної функції Української держави, зокрема щодо удосконалення конституційно-правового регулювання економічної системи, зростання ефективності гарантій економічних прав людини і громадянина.
Об’єктом дослідження дисертаційного дослідження є суспільні відносини, пов’язані з комплексним правовим впливом держави на економіку в процесі здійснення нею економічної функції.
Предметом дослідження виступають правові форми здійснення економічної функції держави, зокрема їх інструментальний склад (правові засоби), стан і перспективи оптимізації нормативно-правового регулювання та правоохорони в сфері економіки в Україні.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертації становить поєднання загальнонаукових методів дослідження – діалектичного, історичного, логічного та інших із такими спеціально-юридичними методами як конкретно-соціологічний, статистичний, порівняльно-правовий, функціональний. Це дозволило комплексно підійти до розв’язання наукового завдання, поставленого в дисертації. Вибір того чи іншого методу дослідження був пов'язаний із розумінням автором співвідношення двох рівнів його дослідження – теоретичного і емпіричного.
Особливе місце належить порівняльно-правовому методу дослідження, за допомогою якого здійснюється співставлення правових засобів впливу на економіку в Україні та в інших державах не лише на сучасному етапі, а й у ретроспективній площині, узагальнюється відповідна емпірична база.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим у вітчизняній юридичній науці комплексним дослідженням правових форм здійснення економічної функції держави в умовах становлення соціально-орієнтованої ринкової економіки, її реформування та протидії негативному впливу світової фінансової кризи. На основі дослідження автором обґрунтовано доцільність використання в Україні досвіду інших держав щодо використання правових засобів впливу на економіку, опрацьовано і сформульовано ряд нових концептуальних як у теоретичному, так і в практичному значенні положень, спрямованих на вдосконалення вітчизняного законодавства.
Науково обґрунтовані результати дослідження допомогли розв’язати важливе наукове завдання – визначення правових форм здійснення економічної функції держави, а їх наукова новизна полягає в таких теоретичних положеннях і висновках, які виносяться на захист:
вперше одержано:
- виокремлення основних правових моделей взаємовідносин між державою і економікою, формулювання їх ідентифікаційних характеристик;
- виокремлення моделей конституційного регулювання економіки в зарубіжних державах на основі аналізу відповідного досвіду ;
- обґрунтування авторського підходу до розуміння соціально-економічних прав людини, їх ознак, відмінностей від інших груп прав людини;
- вироблення механізму вироблення і реалізації законодавчих пріоритетів у регулюванні економіки, з’ясування ролі правотворчості глави держави і уряду в здійсненні економічної функції держави, участі РНБОУ в цьому процесі;
- обґрунтування необхідності розширення ролі правових засобів у здійсненні економічної функції держави в напрямі реалізації антикризових заходів;
удосконалено:
- обґрунтування визначення понять «економічної функції сучасної держави», «правових форм економічної функції», з’ясування їх місця в понятійно-категоріальному апараті науки теорії держави і права;
- теоретичне знання про функції сучасної національної держави, їх взаємозв’язок із державним суверенітетом та лінії впливу на них процесу глобалізації;
- знання про особливості економічної системи як предмету правового регулювання, їх специфічні прояви в Україні;
- знання про еволюцію та правове закріплення соціально-економічних прав людини на рівні національної держави та системою міжнародного права;
- знання про зміст, ступінь ефективності й техніку конституціалізації економіки й соціально-економічних прав в Україні;
дістали подальшого розвитку:
- систематизація концептуальних поглядів на роль держави для розвитку економічної системи у вітчизняній та зарубіжній юридичній науці;
- розуміння гарантій конституційної моделі економіки в Україні, відповідні детермінуючі чинники;
- з’ясування ефективності застосованих правових засобів (кримінально-правові та адміністративні) охорони економіки України;
- знання про чинники ефективності публічної влади в Україні в період фінансово-економічної кризи, в тому числі відповідні загрози, котрі випливають з конфліктної політичної системи та поєднання в часі економічної і політичної кризи.
Практичне значення одержаних результатів. Висновки і пропозиції, які містяться в роботі, можуть слугувати основою для удосконалення технології законодавчого визначення пріоритетів економічної політики України, в ході визначення шляхів вдосконалення законодавства України у цій сфері.
Результати дослідження можуть бути використані у правотворчій діяльності органів державної влади, у діяльності правоохоронних органів, які здійснюють протидію неправомірній поведінці у сфері економіки, у правозастосовній роботі, зокрема в господарському судочинстві. Результати дисертаційного дослідження використовуються в Ужгородському національному університеті в навчальному процесі (теорія держави і права, господарське право). Деякі положення i висновки дисертації, які мають дискусійний характер, можуть скласти підґрунтя для наступних наукових досліджень.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Дисертація виконана і обговорена на кафедрі теорії та історії держави і права юридичного факультету Ужгородського національного університету. Теоретичні висновки і положення дисертації відображені в 4 наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях. Окремі питання роботи доповідалися на міжнародних наукових колоквіумах, проведених спільно кафедрою теорії та історії держави і права юридичного факультету УжНУ та кафедрою історії держави і права юридичного факультету Кошицького університету ім. П. Шафарика, на щорічних підсумкових конференціях професорсько-викладацького складу Ужгородського національного університету.
Публікації. По темі дисертаційного дослідження опубліковано 4 статті у фахових виданнях, визнаних ВАК України.
Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел.
Повний обсяг дисертації становить 219 сторінок, із них 199 сторінок займає основний текст, 20 сторінок – список використаних джерел.

bibliography

ВИСНОВКИ
Дане дисертаційне дослідження вирішує важливе й актуальне наукове завдання, суть якого полягає в розкритті правових форм здійснення економічної функції сучасної держави в контексті необхідності удосконалення правових засобів здійснення економічної політики України.
Врахування сучасного рівня розвитку вітчизняного правознавства, застосування методологічних підходів до пізнання емпіричної бази предмету дослідження, дозволяє підвести підсумки та зробити ряд висновків.
Перше. На основі дослідження теоретико-методологічних основ правових форм здійснення економічної функції сучасної держави уточнено відповідний понятійно-категоріальний апарат в галузі загальної теорії держави і права, в тому числі:
визначено, що економічною функцією сучасної держави слід розуміти визначений конституцією і законами напрям її діяльності, який спрямований на підвищення ефективності ринкової економічної системи та перерозподіл національного доходу для забезпечення соціальної справедливості;
сформульовано, що під правовою формою здійснення економічної функції держави слід розуміти цілеспрямовану діяльність публічної влади відповідно до Конституції і законів, котра в рамках визначеного правопорядку здійснюється через юридично установлені засоби впливу на економічну систему з метою її впорядкування та охорони.
Друге. Аналіз еволюції правових моделей взаємовідносин держави і економіки засвідчує можливість виокремлення:
а) правова модель відносин держави і ліберальної економіки, котра характеризується, з одного боку, обмеженою економічною діяльністю держави, проте, з іншого боку, її активністю в створенні умов для розвитку ринкової економіки, зокрема: створення конституційної системи, котра повинна була закласти основи правопорядку в сфері економіки, закріплення непорушності права власності, прав і свобод людини, ефективного державного апарату;
б) модель взаємодії тоталітарної держави (нацистської і радянської) і економіки, за деяких відмінностей, засвідчує певні спільні закономірності: недемократична влада намагається до звуження і ліквідації ринкового характеру економіки як до засобу розширення владних прерогатив; командна (мілітаризована) економіка є результатом діяльності недемократичної держави, але не наслідком природного розвитку; репресивні методи діяльності недемократичної влади використовуються нею для доступу до економічних ресурсів; економічна політика недемократичної держави заснована на ідеологічних засадах.
в) модель взаємодії демократичної держави і соціально-ринкової економіки, котра відзначається наступним:
демократичний характер держави у її відносинах з економікою проявляється передовсім у специфіці здійснення нею діяльності в цій сфері, зокрема в обмеженому втручанні до ринкових механізмів економіки; держава не стільки здійснює економічну діяльність самостійно і навіть не стільки врегульовує її, як формує і підтримує правопорядок, в рамках якого функціонує соціальна ринкова економіка. При цьому державні рішення в соціально-економічній сфері належно легітимуються суспільством завдяки демократичним механізмам, котрі, з іншого боку, є спроможними протистояти деформуванню ринку;
соціальна ринкова економіка характеризується розвинутими ринковими інститутами. В умовах відкритості ринкова економіка відзначається високим рівнем економічної свободи та конкурентоздатності. Розвинута ринкова економіка з високими показниками економічного розвитку є базою для її соціального спрямування;
значний рівень перерозподілу виробленого суспільного продукту дозволяє державі досягти цілого ряду соціальних цілей, серед яких головними є соціальна безпека, соціальна справедливість і соціальний прогрес, а також забезпечення максимально повної зайнятості населення. Але при цьому соціальний характер економіки не протирічить принципам її ринковості та ефективності;
г) правова модель відносин постсоціалістичної держави і перехідної економіки характеризується наступними ознаками: 1) функціонує ринок, хоч і недосконалий, який є основним регулятивним механізмом економіки в усіх постсоціалістичних державах, проте поєднується із активним втручанням держави до економіки; 2) держава впливає на економічну систему переважно адміністративно, що передбачає недостатню законодавчу базу для функціонування як основних інститутів ринкової економіки, так і для механізму державного впливу на неї; 3) відмова від принципу верховенства права у відносинах держави з економікою, що виражається в різних аспектах, зокрема, в порушенні публічною владою законів, її вихід за межі конституційних повноважень, масових порушеннях прав господарюючих суб’єктів; 4) закріплення в законодавстві надмірних соціальних зобов’язань держави перед громадянами, незважаючи на їх очевидну невідповідність ресурсам, доступ до яких має держава; 5) високий рівень корупції в усіх сферах суспільства, але особливо – в сфері прийняття владою рішень щодо економіки; 6) як наслідок наведеного – високий рівень «тіньової економіки», котра проявляється не стільки в економічній злочинності, як у латентних формах отримання доходів частиною підприємців та населення.
Третє. На основі теоретичного опрацювання вітчизняного і зарубіжного досвіду в правовому регулюванні економічної системи, з’ясувавши основні підходи з цього аспекту дослідження, слід відзначити наступне.
1. У зарубіжних державах, залежно від обсягу регулювання, можливо виділити декілька моделей конституційного регулювання економіки, зокрема: а) модель відмови від конституційного врегулювання економічної системи (держави англосаксонської правової системи); б) модель обмеженого (часткового) конституційного регулювання, що виражається передовсім у визначенні нормами основного закону засад функціонування економічної системи та закріпленні певного переліку соціально-економічних прав, у яких розгортається зміст економічної свободи (більшість європейських держав); в) модель розширеного конституційного регулювання економічних відносин, котра характерна лише для деяких держав, серед яких – Швейцарія, конституція якої була схвалена 18 квітня 1999 р.; г) соціалістична модель конституційного регулювання, представлена в декількох сучасних соціалістичних державах (Китайська Народна Республіка, Республіка Куба, КНДР), яка найвиразніше проявляється в Китайській Народній Республіці. По-суті, мова йде про «змішану економіку», котра істотно відрізняється від класичної соціалістичної економіки («сталінської економіки») насамперед намаганням поєднати соціалізм (неконкурентну політичну систему з керівною роллю компартії) з ринком та розвитком приватної власності.
2. Зарубіжний досвід регулювання економіки засвідчує незаперечну роль верховенства права як визначального фактора для розвитку економіки тієї чи іншої держави, що підтверджується емпірично.
Четверте. Аналіз підходів до розуміння та правового закріплення соціально-економічних прав людини дозволяє прийти до наступних висновків.
1. Соціально-економічні права – це претензії людини щодо відновлення певних мінімальних позицій в соціально-економічній сфері, утрачених в силу скрутної життєвої ситуації, шляхом надання соціального захисту та допомоги з боку державно-організованого суспільства, котра надається шляхом перерозподілу економічних ресурсів.
2. Соціально-економічні права за своєю природою не можуть бути поставлені в один ряд з правами особистими і політичними в силу істотної специфіки. Остання проявляється в їх сутнісних характеристиках різноманітно:
а) цей блок прав людини відображає розуміння «прав людини» не як «можливості на поведінку в певних рамках» (як у інших видах прав), а як «можливість отримати благо». Держава, котра закріплює в правових нормах «право на благо», фактично бере на себе правове зобов’язання щодо його вилучення в інших суб’єктів. Інші блоки прав людини не вимагають цього;
б) соціально-економічні права, на відміну від інших видів прав людини, не є правами, якими наділені всі суб’єкти. В ідеальній суспільній конструкції вони не можуть належати «кожному», бо визнання їх за «кожною» особою може призвести до колапсу державно-організованого суспільства з економічної і моральної точки зору. Як правило, такі права визнаються лише за категоріями осіб, які належать до «соціально вразливих». Постає питання про обсяг цих категорій осіб та чинники, які впливають на нього.
в) лише соціально-економічні права пов’язані з перерозподілом виробленого в суспільстві національного доходу, а отже – з обсягом такого національного доходу і рівнем його перерозподілу. Ці два ключові питання реально визначають рівень реалізованості соціально-економічних прав, а не їх юридичні гарантії;
г) соціально-економічні права не можуть належати до так званих «основних» (природних) прав людини, бо вони в принципі не наділені властивостями, притаманними іншим блокам прав людини, зокрема: соціально-економічні права не є «непорушними» в тому смислі, що вони не можуть бути скасовані чи звужені законодавцем; перелік соціально-економічних прав не є «невичерпним», тобто в принципі цей блок прав не може існувати за межами їх юридичного закріплення. Це випливає з того, підкреслимо, що річ іде про зобов’язання держави надати особі певне благо і, звісно, ресурсне забезпечення цього блага не може бути «невичерпним».
П’яте. Даючи загальну оцінку засад економічної системи та соціально-економічних прав, закріплених у Конституції України, слід зробити наступні висновки.
1. Порівнюючи підходи до конституційного регулювання основ економіки в Україні порівняно з зарубіжними європейськими державами, зокрема, членами Європейського Союзу, слід відзначити декілька принципових моментів. По-перше, український законодавець робить акцент на забезпеченні економічних основ державного суверенітету, закріплюючи об’єкти права власності Українського народу. По-друге, такий підхід іде на шкоду конституційному закріпленню принципів ринкової економіки. У частині четвертій ст.13 Конституції згадується «соціальна спрямованість» економіки, проте конституційно не закріплюється її ринковий характер.
2. Конституційне закріплення соціально-економічних прав в Україні за формою і змістом дозволяє констатувати їх домінуюче становище в системі конституційних прав і свобод людини і громадянина. Їх специфіка проявляється, по-перше, в юридичній техніці формулювання відповідних конституційних норм, які дозволяють захист у судовому порядку, і, по-друге, в їх розширеному і неліберальному змісті, відмінному від відповідних підходів у європейських державах.
3. Гарантії конституційного правопорядку в сфері економіки залежать від двох груп чинників. Перша група таких чинників складається зі змісту та юридичної техніки викладу відповідних норм Конституції України. Друга група чинників пов’язана з ефективністю діяльності органів державної влади, які наділені конституційними повноваженнями в сфері економіки. Аналіз останнього засвідчує невідповідність конституційних повноважень Уряду в сфері економіки і інституційною можливістю їх реалізації в силу слабких конституційних позицій.
Шосте. Законотворення як інструмент проведення державної політики в сфері економіки в умовах демократичної політичної системи повинен здійснюватися з урахуванням деяких чинників правового і політичного характеру, зокрема:
1. Конституційні норми, якими регулюються основи економічної системи, в тому числі соціальні та економічні права і свободи. У першу чергу, йдеться про ті норми, які містять бланкетний характер. Попри «прямий характер» конституційних норм, їх реальна реалізація та застосування не є можливими без відповідних законодавчих актів. Більше того, відсутність таких законів України, передбачених конституційними нормами, слід вважати «прогалиною» у законодавстві.
2. Фактор політичної доцільності, який безпосередньо пов'язаний з механізмами легітимації політичних рішень законодавчої влади в умовах демократії, який проявляється в наступному: а) при визначенні стратегії законотворення Верховна Рада України повинна виходити зі змісту документів, зміст яких відображає системність, послідовність і логіку організаційно-правової діяльності парламенту протягом строку його повноважень; при визначенні стратегії законотворення Верховна Рада України повинна виходити зі змісту документів, які пов’язують реалізацію конституційних повноважень парламенту з демократичними механізмами легітимації отриманих ним повноважень та його зв’язком із виборчим корпусом (через вибори), (передвиборчі програми політичних партій (блоків політичних партій), Угода про створення Коаліції депутатських фракцій, Програма діяльності Кабінету Міністрів України. Ключовим документом у цьому механізмі повинна стати Програма діяльності Кабінету Міністрів України, над упровадженням якої працюють спільно і Уряд, і коаліція депутатських фракцій у парламенті.
Сьоме. Аналіз правотворчої діяльності органів державної влади України, які на підзаконному рівні здійснюють правовий вплив на економічну систему, дозволяє зробити висновки щодо: а) недостатньої активності Президента України в законотворчому процесі, необхідності удосконалення процедури здійснення ним повноваження щодо повернення закону до Верховної Ради України, недостатності використання нормативно-регулюючого потенціалу актів Президента України в економічній сфері; б) удосконалення механізму розмежування компетенції Кабінету Міністрів України і РНБОУ в сфері економіки; в) необхідності звуження повноваження Президента України щодо «зупинення» ним актів Уряду в економічній сфері.
Восьме. Правові засоби охорони економічної системи в Україні, зосереджені в кримінально-правовому і адміністративному законодавстві, потребують удосконалення в таких напрямах: а) продовження декриміналізації передбачених Кримінальним кодексом України діянь, які покликані здійснювати захист окремих соціально-економічних прав (права на працю, права на освіту тощо), а також уникнення вузькоказуального підходу в формулюванні норм КК у господарській сфері; б) необхідність оновлення законодавства, яким визначаються адміністративні правопорушення в сфері господарської діяльності, його кодифікації у формі Кодексу про адміністративні проступки України.
Дев’яте. Проаналізувавши стан правового забезпечення здійснення економічної функції держави України в період фінансово-економічної кризи, автор прийшов до наступних висновків.
1. З огляду на критерії інституційної ефективності публічної влади та обсяги соціальних зобов’язань, Україна напередодні світової фінансово-економічної кризи виявилася неспроможною до здійснення ефективної економічної політики в кризових умовах. Системні недоліки конституційної форми державного правління, які призводили до високого рівня конфліктогенності публічної влади, в 2008 р. поєдналися з гострою політичною кризою. Остання полягала у порушенні конституційного механізму взаємодії уряду і коаліції депутатських фракцій у парламенті і неспроможності виходу з такої ситуації через задіяння конституційних механізмів (позачергових парламентських виборів, відставка уряду).
2. Правове забезпечення здійснення економічної функції здійснювалося у різноманітних формах, які відображають ієрархічну систему джерел (форм) права, визначену Конституцією України (закони України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, постанови Національного банку України). Разом із тим, аналіз законодавчого врегулювання економіки кризового періоду дозволяє констатувати недостатній ступінь здійснюваного державою впливу на економічні процеси в правових формах. Значною мірою вплив публічної влади на економіку вчинявся у неправових (незаконних) формах, у тому числі й через латентні механізми.
3. Антикризова діяльність в Україні у жовтні 2008 р. була розпочата без спільної для органів публічної влади програми діяльності в цьому напрямі – документу, який би визначив «стратегію державу» в питанні мінімізації наслідків фінансово-економічної кризи. В таких умовах мали місце спроби визначити «антикризові стратегії» всіма основними владними суб’єктами, які наділені конституційними повноваженнями здійснення впливу на економіку: а) Президентом України і очолюваним ним РНБОУ; б) Національним банком України; в) Кабінетом Міністрів України; г) Верховною Радою України. Відсутність єдиного програмного документу з цих питань істотно вплинула на системність антикризових заходів.
Меморандум України і МВФ, який був підписаний частиною вищого державного керівництва України, не був інкорпорований до національної правової системи, що істотно вплинуло, поряд з іншими факторами, на реалізацію українською стороною взятих на себе зобов’язань.
4. Аналіз змісту антикризової державної діяльності дозволяє відзначити високий рівень її конфліктності. Вона здійснювалася в умовах різкого зростання протистояння позицій вищих органів державної влади, які пов’язані з використанням ними конституційних повноважень. Небезпека конфліктності проявлялася у зниженні ефективності держави в цілому. Така конфліктність проявлялася в різних площинах: а) Президент (і РНБОУ) – Кабінет Міністрів України; б) Президент – парламент; в) уряд – парламент.
Особливе місце займали конфлікти в рамках виконавчої влади – у відносинах Президента (очолюваного ним РНБОУ), з одного боку, і Кабінету Міністрів України, з іншого. Вони проявлялися, по-перше, у намаганнях РНБОУ втрутитися до конституційних повноважень Уряду – практично половина рішень РНБОУ в перший рік кризового періоду торкалася саме економічних питань. По-друге, самостійно Президент України протягом року неодноразово застосовував своє конституційне повноваження щодо «зупинення» актів Уряду. Від 5 листопада 2008 р. до 10 листопада 2009 р. Президент видав понад 40 указів щодо «зупинення» актів Уряду, причому зупинені акти Кабінету Міністрів України, за винятком декількох, торкалися економічної сфери, заснування владних інституцій у цій сфері чи призначення до них посадових осіб.
5. Здійснення антикризової діяльності в економічній сфері співпало з необхідністю підготовки і проведення виборів Президента України. Демократичні інститути політичної системи (вибори), які спрямовані на підвищення ефективності публічної влади, фактично дали зворотний ефект для ефективності антикризової діяльності в сфері економіки. За відсутності розвинутої інфраструктури правової системи, котра би могла «збалансувати» функціонуючу публічну владу, зокрема в питаннях фінансів і бюджету, та низького рівня правосвідомості більшості виборчого корпусу, котра передбачає сприйняття ним відверто популістських владних рішень та, навпаки, за наявності уже політичної традиції підміни конкурентності конфронтаційністю, вибори стали вчиняти відчутний деструктивний вплив на носіїв публічної влади в Україні в кризовий період.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Див.: Смит, А. Исследование о природе и причинах богатства народов / А. Смит. — М.: Эксмо, 2007. — (Серия: Антология экономической мысли) — 960 с.
2. Делепляс, Г. Лекции по истории экономической мысли. Пер.с франц. Научн. ред.В.П.Бусыгина / Г. Депеляс. – Новосибирск, 2000. – 328 с.
3. Социальное рыночное хозяйство в Германии: Истоки, концепция, практика / А.Ю.Чепуренко (общ. ред.). – М.: РОССПЭН, 2001. – 204 с.
4. Пилецкий, А.Е. Правовое регулирование экономических отношений и мировой экономический кризис / А.Е. Пилецкий // Правовая политика и правовая жизнь, 2009, №4 (37). - С.86 - 90.
5. Милль, Дж. О свободе / Пер. с англ. А. Фридмана // Наука и жизнь. - 1993. № 11. – С. 10-15.
6. Энгельс, Ф. Принципы коммунизма / Ф. Енгельс // К. Маркс, Ф. Энгельс. Сочинения. – М., 1955. – С.324-329.
7. Маркс, К. Манифест Коммунистической партии // К. Маркс, Ф. Энгельс // Сочинения. – 2-е изд. – Т. 4. – М.: Государственное издательство политической литературы, 1955. – С.419 - 457.
8. Шершеневич, Г.Ф. Философия права. T.I. Часть теоретическая. Общая теория права / Г.Ф. Шершеневич. – М., – М.: Бр. Башмаковы, 1910. – 839 с.
9. Див.: Маршалл, А. Принципы экономической науки / А. Маршалл. – М., 2004. – 594 с.
10. Гэлбрейт, Дж. К. Новое индустриальное общество / Дж.К. Гэлбрейт // Пер. с англ. - М.:«Прогресс», 1969. - 480 с.
11. Гэлбрейт, Дж. К. Экономические теории и цели общества / Дж.К. Гэлбрейт // Пер. с англ. – М: «Прогресс», 1976. – 408 с.
12. Ядгаров, Я.С. История экономических учений: Учебник для вузов. 3-е издание / Я.С. Ядгаров. - М.: ИНФРА-М, 2000. - 215 с.
13. Гайдар, Е. Государство и эволюция. Дни поражений и побед / Е. Гайдар. - М., Евразия, 1997. - 166 с.
14. Антология экономической классики. / Предисловие, составление И.А.Столярова. – М.: 1994. – 486 с.
15. Инавгурационные речи Президентов США: Пер. на русс. / Худож.-оформ. В.Т.Сандуляк. – Харьков: Фолио, 2009. – 335 с.
16. Козлихин, И. Ю. Высшие органы власти США в годы «нового курса» (1933 - 1939) / И. Ю. Козлихин //Правоведение. -1981. - № 4. - С. 72 – 76.
17. Рузвельт, Франклин Делано. Беседы у камина / Ф.Д. Рузвельт. – М.: ИТРК, 2003. – 408 с.
18. Самуэльсон, Пол. Э. Экономика / П.Э. Самуэльсон, Вильям Д. Нордхаус. – Москва, СПб, Киев. – 2003. – 688 с.
19. Стогній, О.Є. Соціально-економічні системи розвинутих країн: основи типологізації: Автореф. дис….канд.економ.наук / О.Є. Стогній. – К., 2002. – 18 с.
20. Гегель, Георг Вильгельм Фридрих. Философия права / АН СССР; Институт философии / сост.: Д.А. Керимов (ред.,сост.), Б.Г. Столпнер (пер.с нем.), В.С. Нерсесянц (вступ.ст.), В.С. Нерсесянц (ред.,сост.), М.И. Левина (пер.с нем.). — М. : Мысль, 1990. — 527 с.
21. Маркс, К. Капитал. Том I / К. Маркс. – М.: Государственное издательство политической литературы, 1954. – 794 с.
22. Седов, В.В. Экономическая теория. Часть 3. Макроэкономика. Учебное пособие / В.В. Седов. – Челябинск, 2002. – 116 с.
23. Режабек, Е. Я. Капитализм: проблема самоорганизаций / Е.Я. Режабек. – Ростов н/Д. Изд-во Рост. ун-та, 1993. – 320 с.
24. Ойкен, В. Основные принципы экономической политики / М. Ойкен. – М., «УНИВЕРС», 1995. – 493 с.
25. Фридман, М. Капитализм и свобода / Пер. с англ / М. Фридман. – М.: Новое издательство, 2006. – 240 с.
26. Арон, Реймон. Демократия и тоталитаризм. Перевод с франц. Г.И.Семенова / Р. Арон. – Москва: Текст, 1993. – 301 с.
27. Кудров, В.М. Крах советской модели экономики / В.М. Кудров. - М.: МОНФ, 2000. – 223 с.
28. Явлинский, Г.А. Социально-экономическая система России и проблема ее модернизации: дис…докт.экон.наук / Г.А. Явлинский. – М., 2005. – 349 с.
29. Фридман, В. Ш. Конституционные принципы регулирования экономики / В. Ш. Фридман // Правоведение. - 1980. - № 1. - С. 19 – 26.
30. Конституция (Основной закон) СССР. Принята на внеочередной седьмой сессии Верховного Совета СССР девятого созыва 7 октября 1977 г. / Кукушкин Ю.С, О.И.Чистяков О.И. // Очерк истории Советской Конституции. – М., Политиздат, 1987. – С.315-365.
31. Конституция СССР 1936. Утверждена Чрезвычайным VIII съездом Советов Союза ССР 5 декабря 1936 года (с последующими изменениями и дополнениями) / Ю.С. Кукушкин, О.И. Чистяков // Очерк истории Советской Конституции. – М., Политиздат, 1987. – С. 285-313.
32. Корнева, Л.Н. Германская историография национал-социализма: проблемы исследования и тенденции современного развития (1895-2005): Автореф.дис… докт. ист. наук / Л.Н. Корнева. – Кемерово, 2007. – 46 с.
33. Ширер У. Взлет и падение ІІІ Рейха. – М., Эксмо, 2003. – 928 с.
34. Дашичев, В.И. Банкротство германского фашизма. Исторические очерки. Документы и материалы. Том I. Подготовка и развертывание нацистской агрессии в Европе. 1933-1941 / В.И. Дашичев. – М., Наука, 1973. – С.123-125.
35. Алексеев, Н. С. F. Kaul. Nazimordaktion, T. 4. Ein Bericht uber die erste industrimabig durchfuhrte Mordaktion des Naziregimes. Berlin. VEB Verlag Volk und Gesundheit, 1973.: [Рецензия] /Н. С. Алексеев // Правоведение. – 1977. – № 1. – С. 122 – 124.
36. Фишер, С. Экономика. Пер. с англ. Со 2-го изд / С. Фишер, Р. Дорнбуш, Р. Шмалензи. – М.: «Дело ЛТД», 1993. – 864 с.
37. Міуська, В.В. Соціальне ринкове господарство: умови і можливості формування в Україні: Автореф. дис…канд. економ. наук / В.В. Міуська. – Донецьк., 2001. – 19 с.
38. Фукуяма, Фрэнсис. Сильное государство. Управление и мировой порядок в XXI веке Ф. Фукуяма. – М., Хранитель, 2006. – 220 с.
39. Нестерова, А.Д. Государственное регулирование экономики: Курс лекций / А.Д. Нестерова // Калинингр. ун-т. – Калининград, 1997. – 63 с.
40. Хирдман, Свен. Мир сейчас меняется очень быстро, а человек – гораздо медленнее / С. Хирдман // Экономические стратегии, 2001, №4. – С.6-13.
41. Черников, Г.П. Европа на рубеже ХХ-ХХІ веков. Проблемы экономики / Г.П. Черников, Д.А. Черникова. – М., Дрофа, 2006. – 415 с.
42. Див.: Трансформации на постсоциалистическом пространстве / Отв. ред. С. П. Глинкина, сост. И. И. Орлик. – СПб., Алетейя, 2009. – 352 с.
43. Аслунд, А. Розбудова капіталізму. Економічні перетворення у країнах колишнього радянського блоку /А. Аслунд. – К., Дух і літера, 2003. – 636 с.
44. Тэтчер, М. Искусство управления государством. Стратегии для меняющегося мира / М. Тэтчер. – М., Альпина Паблишер, 2003. – 504 с.
45. Хайек, Фридрих Август. Пагубная самонадеянность. Ошибки социализма. Пер. с англ Ф.А. фон Хайек. – М. Изд-во «Новости» при участии изд-ва «Catallaxy», 1992. – 304 с.
46. Государство в переходной экономике / Институт международной экономики и международных отношений РАН // Мировая экономика и международные отношенияя, 2002. – № 2. – С. 20-31.
47. Афонасин, Е. В. Философия права: Учеб. пособие / Е.В. Афонасин, А.Б. Дидикин // Новосиб. гос. ун-т. Новосибирск, 2006. – 92 с.
48. Харт, Г. Понятие права / Пер. с англ.; под общ. ред. Е.В. Афонасина и С.В. Моисеева. – СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2007. – 302 с.
49. Peces-Barba, Martines G. Transito a la modernidad y derechos fundamentales / M.G. Peces-Barba. – Madrid, 1982. - 214 p.
50. Четвернин, В.А. Проблемы теории права и государства / В.А. Четвертин. – Москва, Издательский дом ГУ – ВШЭ, 2007. – 299 с.
51. Prusak, J. Teoria prava / J. Prusak. – Bratislava, Právnická fakulta UK, 1995. – 165 s.
52. Гулиев, В.Е. О функциях буржуазного государства / В.Е. Гулиев // Правоведение. - 1966. - № 3. – С. 95-103.
53. Третьяков, В.М. Функции современного империалистического государства / В.М. Третьяков // Правоведение. – 1962. - №1. – С.53-62.
54. Кравченко, Ю.Б. О понятии и классификации функций социалистического государства / Ю.Б. Кравченко // Правоведение. - 1977. - № 6. – С. 38-44.
55. Теория государства и права. Учебник / Отв. ред.: А.И. Королев, Л.С. Явич. – Л., 1982. – 382 с.
56. Андреев, А. Г. Охранительная функция государства в современных условиях: Автореф. дис… канд. юрид. наук / А.Г. Андреев. – М., 2002. – 23 с.
57. Комаров, С.А Теория государства и права. Учебно-методическое пособие. Краткий учебник для вузов / С.А. Комаров, А.В Малько. – М., 2001. – 448 с.
58. Пахоленко, Н. От тоталитаризма к демократии: о функциях государства в переходный период / Н. Пахоленко // Политические проблемы теории государства / Отв. ред. Н. Деев. – М., 1993. – С.28-38.
59. Мазаева, Е. Социальная функция современного Российского государства: Автореф. дис…канд.юрид. наук / Е. Мазаева. – Н. Новгород, 2001. – 20 с.
60. Тихомиров, Ю.А. Государство на рубеже тысячелетий / Ю.А. Тихомиров // Государство и право, 1997, № 2. – С. 24-32.
61. Скакун, О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / О.Ф. Скакун. – Харків., 2001. – 656 с.
62. Загальна теорія держави і права. Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів / М.В. Цвік, В.Д. Ткаченко, Л.Л. Богачова та ін. За ред. М.В. Цвіка, В.Д. Ткаченка, О.В. Петришина. – Харків, 2002. – 432 с.
63. Рабінович, П. Соціальна сутність держави: теоретико-методологічні засади / П. Рабінович, Ю. Лобода // Право України, 2001, № 8. – С.41-44.
64. Прокопенко, О.Г. Функції сучасної держави: загальнотеоретична характеристика / О.Г. Прокопенко // Держава і право: Збірник наукових праць. Випуск 15, 2002. – С. 41-48.
65. Шевцов, В.С. Государственный суверенитет (вопросы теории) / В.С. Шевцов. - М., «Наука», 1979. - 302 с.
66. Копейчиков, В.В. Механизм социалистического государства / В.В. Копейчиков. – М.: Юрид. лит., 1968. – 215 с.
67. Старостин, Е. О. Правовые формы осуществления государственной власти: автореф. дис. … канд. юрид. наук / Е. О. Старостин. - Нижний Новгород, 2006. – 34 с.
68. Фукуяма, Ф. Сильное государство. Управление и мировой порядок в ХХІ веке / Ф. Фукуяма. – М., АКТ: МОСКВА, 2010. – 222 с.
69. Бобков, Ф.Д. Современный глобальный капитализм / Ф.Д. Бобков. – М., 2003. – 350 с.
70. Козлова, Г.В. Державная экономическая политика национального государства в условиях глобализации: Автореф. дис…докт. эконом. Наук / Г.В. Козлова. – Тамбов, 2009. - 48 с.
71. Максимов, С. И. Проблемы права и справедливости в условиях глобализации: XXII Всемирный конгресс по философии права и социальной философии / С. И. Максимов. // Правоведение. - 2007. - № 1. - С. 237-245.
72. Глобальні модерності / За ред. Майка Фезерстоун, Скота Леш та Роланда Робертсон. Пер. з англ. Київ: Ніка-Центр, 2008. – 380 с.
73. Щетинин, С. А. Правовая глобализация: Понятие и основные формы: Теоретико-методологические аспекты: Автореферат дисс… канд. юрид. наук. / С. А. Щетинин. - Ростов-на-Дону, 2009. - 27 с.
74. Декларация тысячелетия Организации Объединенных Наций: Утверждена резолюцией 55/2 Генеральной Ассамблеи от 8 сентября 2000 года // Московский журнал международного права. - 2001. - № 1. - С. 257 - 269.
75. Конина, Н.Ю. Конкурентоспособность транснациональных корпораций в условиях глобализации: автореф. дисс… докт. экон. наук /Н.Ю. Конина. – Москва, 2009. – 58 с.
76. Таманага, Браян. Верховенство права. Історія. Політика. Теорія. Пер. з англ / Б. Таманага. – К., Видавн.дім «Києво-Могилянська академія». 2007. – 208 с.
77. Левин, И.Д. Суверенитет / И.Д. Левин. – СПб, Изд-во «Юридический центр Пресс», 2003. – 373 с.
78. Рыбакин, Ю. П. Юридические формы институционализации суверенитета: Автореферат дисс… канд. юрид. наук / Ю.П. Рыбакин. - Ростов-на-Дону, 2002. - 23 с.
79. Моисеев, А.А. Соотношение суверенитета и надгосударственности в современном международном праве (в контексте глобализации): Автореф.дис…докт.юрид.наук А.А. Моисеев. – М., 2007. – 45 с.
80. Гапотій, В.Д. Теоретичні та практичні аспекти суверенітету народу, нації та держави: Автореф. дис…канд. юрид. наук / В.Д. Гапотій. – Харків, 2005. – 18 с.
81. Господарський кодекс України // Відомості Верховної Ради України, 2003, № 18, № 19-20, № 21-22, ст.144.
82. Programové vyhlásenie vlády Slovenskej republiky. august 2006. – Bratislava, 2002. – 53 s.
83. Закон України «Про Кабінет Міністрів України» // Відомості Верховної Ради України, 2008, № 25, ст.241.
84. Явич, Л.С. Право и общественные отношения (Основные аспекты содержания и формы советского права) / Л.С. Явич. – М.: Юридическая литература, 1971. – 152 с.
85. Иоффе, О.С., Шаргородский М. Д. Вопросы теории права / О.С. Иоффе. – М.: Юр. Литература. – 1961. – 380 c.
86. Право: азбука - теория - философия. Опыт комплексного исследования / Алексеев С.С. – М.: Статут, 1999. – 712 c.
87. Горшенев, В.М. Способы и организационные формы правового регулирования в социалистическом обществе / В.М. Горшенев. – Юрид. лит., 1972. - 253 с.
88. Пугинский, Б.И. Гражданско-правовые средства в хозяйственных отношениях / Б.И. Пугинский. - М., "Юридическая литература", 1984. - 224 с.
89. Хаскельберг, Б.Л. Ответственность за нарушение плана и договора железнодорожной перевозки грузов / Б.Л. Хаскельберг. – Томск, Изд-во Томского ун-та, 1981. - 227 с.
90. Знаменский, Г.Л. Хозяйственный механизм и право / Г.Л. Знаменский. - Киев. Наукова думка. 1988. - 186 с.
91. Зинченко, С.А. Предмет и метод хозяйственного права / С.А. Зинченко / Отв. ред. В. Н. Гапеев. – Ростов на Дону, Изд-во Ростовского ун-та, 1984. - 128 с.
92. Егоров, Н.Д. Гражданско-правовое регулирование экономических отношений / Н.Д. Егоров. - Л., Изд-во Ленинградского ун-та. 1986. - 213 с.
93. Веденин, Н.Н. Правовое регулирование производственно-технического обеспечения сельского хозяйства / Н.Н. Веденин. - М., Наука. 1988. - 171 с.
94. Хозяйственное право: Правовое регулирование функциональных видов деятельности в социалистическойэкономике / Отв. ред. В. В. Лаптев. - М., "Наука". 1986. - 278 с.
95. Мамутов, В.К. Совершенствование правового регулирования хозяйственной деятельности (методология, направления) / В.К. Мамутов. - Киев, "Наукова думка", 1982. - 238 с.
96. Батурина, Ю.Б. Правовая форма и правовое средство в системе понятий теории права: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Ю.Б. Батурина. – Москва, 2001. – 149 c.
97. Марченко, Ю. В. Правовые формы осуществления государственных функций: Автореф. дис… канд. юрид. наук / Ю.В. Марченко; Науч. рук. М. И. Байтин. - Саратов, 2008. - 22 с.
98. Варич, О.Г. Економічні функції держави: природа, зміст, тенденції розвитку в Україні: Автореф.дис…канд. юрид. наук / О.Г. Варич. – К., 2006. – 22 с.
99. Заславская, Т.И. Неправовые социальные практики и социальные трансформации в России / Т.И. Заславская, М.А. Шабанова // Социс, 2002, № 6. – С.3-17.
100. Малько, А.В. Правовые средства как общетеоретическая проблема / А.В. Малько // Правоведение, 1999, № 2. – С.6-10.
101. Чиркин, В. Е. Государственное управление / В.Е. Чиркин. – М., 2002. – 320 с.
102. Петришин, О. Проблеми соціалізації правової науки / О. Петришин // Право України, 2010, №4. - С.133 - 142.
103. Бабій, Л. Роль наднаціональності міжнародних економічних організацій у формуванні глобального економічного правопорядку / Л. Бабій // Право України, 2010, №1. - С.155 - 162.
104. Научные основы советского правотворчества / Отв. ред. Р. О. Халфина. – М., 1981. – 317 с.
105. Алексеев, С.С. Общая теория права: В 2-х т. Т. I / С.С. Алексеев. – М.: «Юридическая литература». 1981. – 355 с.
106. Правотворчество в СССР / Под ред. А.В. Мицкевича. – М.: Юрид .лит., 1974. – 319 с.
107. Рибалкін, А. Нормотворчість органів внутрішніх справ (аспекти загальної теорії): автореф.дис… канд. юрид. наук / А. Рибалкін. – Харків, 2005. – 19 с.
108. Шкляр, Т.О. Правова та економічна системи суспільства: загальнотеоретичні аспекти взаємовпливу: Автореф. дис.…канд.юрид.наук / Т.О. Шкляр. – К., 2007. – 19 с.
109. Петришин, О. Верховенство права в системі правового регулювання / О. Петришин // Право України, 2010, №3. – С.24-35.
110. Лукашев, М.А. Предмет правового регулирования как категория теории государства и права: автореферат Дис… канд. юрид. наук / М. А. Лукашев. - Краснодар, 2006. - 25 с.
111. Попинов, П.В. Правовые средства регулирования рыночных отношений в современной России: Дис. ... канд. юрид. наук / П.В. Попинов. – М., 2005. – 188 с.
112. Данилочкина, Ю.В. Правовая дефиниция «рынок» и значение торгового кодекса в регламентации рыночных отношений / Ю.В. Данилочкина // Правовая политика и правовая жизнь, 2009, №4 (37). - С.100-105.
113. Конституція України // Відомості Верховної Ради України, 1996, № 30, ст. 141. Із змінами, внесеними згідно із Законом № 2222-IV від 08.12.2004, ВВР, 2005, № 2, ст.44.
114. Закон України «Про основи національної безпеки України» // Відомості Верховної Ради України, 2003, № 39, ст.351. Із змінами, внесеними згідно із Законом № 3200-IV від 15.12.2005, ВВР, 2006, № 14, ст.116.
115. Гривко А.В. Трансформация экономических функций государства.: Автореф. дис… канд.экон. наук / А.В. Гривко. - Оренбург, 2006. - 27 с.
116. Венгеров, А.Б. Нормативная система и эффективность общественного производства / А.Б. Венгеров, Н.С. Барабашева. - М., Изд-во Московского ун-та. 1985. - 288 с.
117. Євграфова, Є. Доктрини та концепції у правовій системі України: форми і сфери застосування / Є. Євграфова // Право України, 2010, №5. – С.77 – 84.
118. Баренбойм, П.Д. Конституционная экономика / П.Д. Баренбойм, В.И. Лафитский, В.А. Мау и др. – М., 2003. – 76 с.
119. Бьюкенен, Дж. Конституция экономической политики // Вопросы экономики / Дж. Бьюкенен. - 1994. - №6. – С. 104-114.
120. Див.: Ванберг, В. «Теория порядка» и конституционная экономика / В. Варенберг // Вопросы экономики. 1995. № 12. – С.86-95.
121. Билык, О.О. Конституционная модель экономики Российской Федерации: структура, содержание, гарантированность реализации: Автореф. дис….канд.юрид.наук / О.О. Билык. – СПб, 2006. – 22 с.
122. Ústava České republiky ze dne 16. prosince 1992 // Sb. zákonů České republiky č. 1/1993. – S.3-17.
123. Основной закон Федеративной Республики Германии (23 мая 1949 г.) // Конституции зарубежных государств. Учебное пособие. / Сост. проф. В. В. Маклаков. – 3-е изд. перероб. и доп. – М.: Издательство БЕК, 2002. – 592 с.
124. Ústava Slovenskej republiky z 1 septembra 1992 // Sb. zákonů ČSFR č. 460/1992. – S. 2660-2678.
125. Авраменко, С. Л. Новая конституция Швейцарской Конфедерации: Право и современность / С.Л. Авраменко // Государство и право. - 2001. - № 7. - С. 77 - 83.
126. Див.: Конституция Швейцарской Конфедерации. Перевод с немецкого. - М.: Изд-во Моск. гос. ун-та печати, 2001. - 92 c.
127. Китайская Народная Республика. Законодательные акты. Перевод с китайского / Сост.: К.А. Егоров; Под ред.: А.М. Гудошников (Вступ. ст.). - М.: Прогресс, 1989. - 504 c.
128. Див.: Конституция КНР 1982 г. // Китайская Народная республика. Конституция и законодательные акты. Перевод с кит. / Под ред.: Гудошников Л.М. - Москва, Прогресс, 1984. - С. 20-55.
129. Эбзеев, Б.С. Советское государство и права человека / Б.С. Эбзеев. – Саратов, Изд-во Саратовского ун-та. 1986. - 182 с.
130. Добрянський, С.П. Поняття прав людини: деякі питання загальної теорії / С.П. Добрянський // Державне будівництво та місцеве самоврядування, 2002. Випуск 3. – С.144-146.
131. Мийон-Дельсоль Ш. Политические идеи ХХ века / Ш. Мийон-Дельсоль. – М., Конкорд, 1995. – 225 с.
132.