ПРАВОВІ І ТАКТИКО-ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

brief description

МВС УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

Мирошниченко Юрій Михайлович

УДК 343.98

ПРАВОВІ І ТАКТИКО-ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

Спеціальність 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика;
судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
кандидат юридичних наук, доцент
Щербаковський Михайло Григорович

Харків – 2011

ЗМІСТ
Вступ............................................................................................................................3
Розділ 1. Методологічні основи судового розгляду кримінальних справ...........................................................................................................10
1.1. Роль суду у доказуванні при судовому розгляду кримінальних справ........10
1.2. Тактика судового розгляду кримінальних справ: поняття, зміст, структура....................................................................................................................23
1.3. Ситуації судового розгляду кримінальних справ...........................................42
Висновки до Розділу 1..............................................................................................60
Розділ 2. Планування і організація судового розгляду кримінальних справ...........................................................................................................63
2.1. Планування судового розгляду кримінальних справ.....................................63
2.2. Організація судового розгляду кримінальних справ.....................................94
Висновки до Розділу 2............................................................................................108
Розділ 3. Організація і тактика судових дій.....................................................111
3.1. Судовий допит.................................................................................................111
3.2. Судовий огляд, пред’явлення для впізнання................................................135
3.3. Призначення та проведення судових експертиз...........................................149
Висновки до Розділу 3............................................................................................175
Висновки.................................................................................................................179
Додатки....................................................................................................................185
Список використаних джерел.............................................................................203

ВСТУП

Актуальність теми. Реалізація судової реформи в Україні істотно підвищує роль суду в системі правозахисних органів. Правосуддя – вершина правозастосовчої діяльності, що обумовлює підвищення вимог до змісту і професійного рівня судового розгляду справ, зокрема кримінальних. У рішенні цих завдань значна роль належить криміналістиці, яка озброює суд науково-технічними засобами, тактичними прийомами і методами судового розгляду кримінальних справ . Підвищення якості судового розгляду кримінальних справ бачиться у послідовному впровадженні засобів і методів криміналістики в організацію судового процесу, дослідження та перевірку доказів в ході судового слідства. Крім того, в період підготовки нового кримінально-процесуального закону проблема розробки і дослідження тактики та організації судового розгляду кримінальних справ набуває якісно нового звучання.
Певним криміналістичним аспектам судового розгляду кримінальних справ присвячені дослідження Ю. П. Аленіна, Л. Ю. Ароцкера, О. М. Бандурки, В. П. Бахіна, Р. С. Бєлкіна, Т. В. Варфоломеєвої, А. І. Вінберга, І. О. Возгріна, А. Ф. Волобуєва, В. І. Галагана, В. Г. Гончаренка, Ю. M. Грошевого, A. Я. Дубинського, В. А. Журавля, А. В. Іщенка, Н. І. Клименко, С. Л. Кисленка, О. М. Колєсніченка, В. П. Колмакова, Ю. В. Коренєвського, М. В. Костицького, І. І. Когутича, В. І. Комісарова, В. О. Коновалової, В. С. Кузьмічова, В. К. Лисиченка, В. Т. Маляренка, Г. А. Матусовського, М. М. Михеєнка, В. Т. Нора, І. В. Постіки, М. В. Салтевського, М. О. Селіванова, М. Я. Сегая, В. М. Тертишника, В. В. Тіщенка, П.В. Цимбала, І. Я. Фрідмана, В. Ю. Шепітька, М. Є. Шуміла, М. П. Яблокова та інших вчених-юристів.
Безпосередньо впровадженню криміналістичних методів в судовий розгляд кримінальних справ присвячені дисертації Л. Ю. Ароцкера (1965 р.), С. Л. Кисленка (2002 р.), О. І. Чучукало (2004 р.), О. Ю. Корчагіна (2007 р.), М. Й. Вільгушинського (2009 р.), І. І. Когутича (2010 р.), в яких ґрунтовно розроблено тактику судового допиту, питання криміналістичного забезпечення та доказування стосовно судового слідства. Разом з тим, поза увагою дослідників залишись проблеми організації судового розгляду, не розглянута стадія попереднього розгляду справи суддею як основа планування, організації й вибору тактичних прийомів подальшого судового провадження.
Таким чином, існування ряду проблем в цій сфері вимагає розроблення відповідних теоретичних положень організації судового розгляду кримінальних справ. Зазначене обумовлює актуальність теми дисертаційного дослідження, визначає його наукову новизну, теоретичну і практичну значимість.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри криміналістики Харківського національного університету внутрішніх справ та ґрунтується на основних положеннях наказу МВС України від 29.07.2010 № 347 «Перелік пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 років» (додатки 4, 6). Тема дослідження відповідає тематиці рекомендованих Академією правових наук України пріоритетних напрямків розвитку правової науки на 2005-2010 роки (постанова від 18.06.2004 № 2/04-2), та п. 4.2, 4.11 Пріоритетних напрямків наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2011–2014 рр., схвалених Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ (протокол № 10 від 29.12.2010).
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є комплексне розв’язання правових питань, проблем тактики та організації судового розгляду кримінальних справ, а також визначення шляхів підвищення їх ефективності при здійсненні судового слідства.
Досягнення означеної мети здійснювалося на основі вирішення таких основних завдань:
- окреслити роль суду у доказуванні при судовому розгляді кримінальних справ;
- уточнити поняття та структуру тактики судового розгляду кримінальних справ;
- встановити особливості тактики судового розгляду кримінальних справ;
- розглянути загальні ситуації судового розгляду кримінальних справ;
- проаналізувати етапи та підстави планування судового розгляду кримінальних справ;
- розкрити поняття організації судового розгляду кримінальних справ;
- визначити окремі судові ситуації, які обумовлюють необхідність проведення огляду місця події, пред’явлення для впізнання, призначення судових експертиз;
- охарактеризувати особливості підготовки, організації й тактики проведення судових дій;
- сформулювати обґрунтовані пропозиції щодо удосконалення процесуальних положень проведення судового розгляду кримінальних справ.
Об’єктом дослідження є відносини, що виникають між учасниками процесу при судовому розгляді кримінальних справ.
Предметом дослідження є правові і тактико-організаційні основи судового розгляду кримінальних справ.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження складають загальний діалектичний метод наукового пізнання дійсності, коли явища, котрі є об’єктом дослідження, розглядаються у взаємозв’язку, в єдності їх соціального змісту і юридичної форми, а також інші методи: методи логіки (аналіз, синтез, дедукція) – при дослідженні нормативно-правових актів, наукових концепцій, положень, що стосувалися предмета дослідження; порівняльно-правовий метод – при аналізі поглядів учених щодо ролі суду у доказуванні в судовому процесі, структури криміналістичної тактики (підрозділи 1.1.,1.2.); системно-структурний метод – при дослідженні змісту судових ситуацій, зв’язку організації судового розгляду з криміналістичними тактикою та методикою (підрозділи 1.3, 2.2); соціологічні методи (опитування та анкетування) застосовувалися для вивчення думки фахівців щодо розглянутих проблемних питань (Додаток А); статистичні методи (групування, зведення, аналіз кількісних показників) – для узагальнення даних за результатами аналізу кримінальних справ (Додаток Б).
Положення та висновки дисертації ґрунтуються на нормах Конституції України, законах України, нормативно-правових актах Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, інших нормативно-правових актах, що стосуються судового розгляду кримінальних справ.
Теоретичною основою дослідження є наукові положення філософії, логіки, психології, системного аналізу, кримінально-процесуального права, криміналістики, теорії управління та наукової організації праці.
Інформаційну та емпіричну основу дослідження становлять узагальнені дані, отримані в ході аналізу матеріалів судового розгляду 365 кримінальних справ, результати опитування 59 суддів Донецької, Луганської, Харківської областей. Використовувався також власний багаторічний досвід роботи автора на посаді судді.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше в Україні, спираючись на положення теорії кримінального процесу та криміналістики, узагальнення судової практики на монографічному рівні розв’язані правові, тактичні та організаційні проблеми судового розгляду кримінальних справ. Новизна дисертаційного дослідження конкретизується в наступних науково-теоретичних положеннях, висновках та пропозиціях:
вперше:
- виділені та розглянуті три етапи планування судового розгляду кримінальних справ: до попереднього розгляду справи суддею, за результатами попереднього розгляду справи суддею, в ході судового засідання;
- запропоновано послідовний, зворотний та вибірковий способи криміналістичного аналізу матеріалів кримінальної справи суддею, спрямовані на перевірку відповідності процесуальних рішень слідчого, тактики і послідовності слідчих дій криміналістичним рекомендаціям;
- сформульоване визначення поняття організації судового розгляду кримінальних справ як допоміжної до судового провадження діяльності, що спрямована на здійснення належної послідовності проведення судових й інших процесуальних дій, забезпечення їх ефективності та створення для цього сприятливих умов;
удосконалено:
- структуру тактики судового розгляду кримінальних справ, як системної складової особливої частини криміналістичної тактики, що включає: наукові основи судової тактики; тактику суду; тактику обвинувачення;
- класифікацію судових ситуацій, які виділені за ступенем загальності обставин (типові, конкретні); можливістю повного розв’язання завдань (сприятливі, несприятливі); стадією судового розгляду (початкові, проміжні, завершальні); ступенем складності пізнавальних завдань (прості, проблемні);
- тактику проведення судових допитів (підготовка, вибір й використання тактичних прийомів), огляду місця події (реконструкція обстановки, орієнтуючий і локальний огляд, відтворення дій), пред’явлення для впізнання (попередній допит впізнаючого, вибір умов впізнання), проведення експертиз (підготовка і призначення експертизи; провадження експертного дослідження; оголошення експертного висновку, допит експерта; дослідження, перевірка й оцінка висновку експерта);
- рекомендації щодо доповнення КПК України нормами про проведення в суді освідування, відтворення обстановки і обставин події, а також окремих статей наступними положеннями: ст. 69 – про заборону допиту слідчого як свідка; ст. 76 – про обов’язкове призначення експертиз; ст. 88 – про ознайомлення експерта з протоколом судового засідання; ст. 240 – про подання клопотань щодо залучення нових доказів тільки на стадії попереднього розгляду справи суддею; ст. 308 – про право потерпілого давати показання в будь-який момент судового слідства; ст.ст. 310, 313, 315 – про участь спеціаліста в судових діях;
дістали подальшого розвитку:
- положення щодо ролі суду у змагальному процесі, яка повинна включати прояв власної ініціативи в проведенні судових дій, спрямованих на збирання та дослідження доказів;
- поняття тактики суду, як системи наукових положень криміналістики та розроблених на їх основі прийомів планування, організації, оптимального та раціонального провадження судового розгляду кримінальних справ, послідовності дослідження доказів, що застосовується судом з метою встановлення істини в справі;
- особливості тактики судового розгляду кримінальних справ, які диференційовані на загальні, що обумовлюють специфіку судової тактики в цілому; спеціальні, що впливають на тактику суду або обвинувача; конкретні, що впливають на тактику судового розгляду певної кримінальної справи;
- окремі ситуації проведення судового огляду місця події, в тому числі з елементами відтворення обстановки і обставин події, освідування, пред’явлення для впізнання, призначення експертиз, що обумовлені як неповнотою, недоброякісністю проведення досудового слідства, усуненням протиріч в показаннях учасників так й уточненням, встановленням в суді нових обставин справи.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що в дисертації сформульовані й обґрунтовані висновки та пропозиції, які сприятимуть підвищенню ефективності судового розгляду кримінальних справ.
Результати дисертації впроваджені в практичну діяльність Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області (акт впровадження від 17.03.2011); у навчальний процес Харківського національного університету внутрішніх справ при викладанні курсу «Криміналістика» (акт впровадження ННІПМК ХНУВС від 20.05.2011).
Крім того, викладені у дисертаційному дослідженні положення та рекомендації можуть бути використані: у науково-дослідній роботі – як основа для подальшої розробки тактики судового розгляду кримінальних справ, зокрема організації й тактики проведення судових дій; у правотворчості – з метою вдосконалення чинного кримінально-процесуального законодавства, інших нормативно-правових актів, що регулюють судовий розгляд кримінальних справ; у практичній діяльності судів – як рекомендації та пропозиції, спрямовані на оптимізацію діяльності суду в ході попереднього розгляду справ та проведення судового слідства; у навчальному процесі – при викладанні курсу «Криміналістика» та відповідних спеціальних курсів.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації обговорювались на засіданнях кафедри криміналістики Харківського національного університету внутрішніх справ, а також доповідалися на міжнародних науково-практичних конференціях: «Сучасні проблеми, тенденції і перспективи розвитку криміналістики та судової експертизи» (м. Харків, 2007 р.); «Государство и право в условиях глобализации: реалии и перспективы» (м. Сімферополь, 2010 р.); «Теорія та практика кримінального судочинства» (м. Харків, 2011 р.); «Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених» (м. Харків, 2009, 2010 р.).
Публікації. Основні положення дисертації викладені у 12 наукових публікаціях, з яких 6 статей надруковані у фахових виданнях, перелік яких затверджений ВАК України, а також у 6 статтях та тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі стосовно правових положень, тактики та організації судового розгляду кримінальних справ, що виявилося в розробці системи наукових положень і методичних рекомендацій, направлених на підвищення ефективності попереднього розгляду кримінальних справ та проведення судового засідання. Найбільш важливі результати дослідження відображено у наступних висновках:
1. Суд відповідно до ст. 323 КПК України для встановлення істини у справі, не порушуючи принципу змагальності та диспозитивності кримінального судочинства, може за власною ініціативою проводити судові дії, спрямовані на збирання та дослідження нових доказів в тих випадках, коли про їх існування стало відомо в ході судового слідства. Судові дії є засобом усунення неповноти та прогалин досудового слідства, компенсацією пасивності сторін.
2. «Судова тактика» або «тактика судового розгляду кримінальних справ» є поняття родове, що охоплює всю систему тактичних прийомів, які використовуються в судовому процесі, включаючи тактику суду й тактику обвинувачення. Тактика судового розгляду кримінальних справ включає дії суду та обвинувача до попереднього розгляду справи суддею, при підготовці до судового засідання, у підготовчій частині судового засідання, безпосередньо в процесі судового слідства і в ході судових дебатів.
Тактика судового розгляду кримінальних справ, як складова особливої частині криміналістичної тактики включає: 1) наукові основи судової такти-ки: історія виникнення й розвитку, об’єкт, предмет, принципи, суб’єкти, сис-тема, завдання, джерела, місце в системі криміналістики, тактична характе-ристика судових дій, особливості використання техніко-криміналістичних засобів та ін.; 2) тактику розгляду кримінальних справ судом (тактика суду): тактико-організаційні основи діяльності суду, криміналістичний аналіз справи, судові версії й планування судового розгляду, судові ситуації, тактичні рішення суду, тактичні прийоми та комбінації при проведенні судових дій (тактика допиту, огляду, пред’явлення для впізнання, призначення й проведення судових експертиз), взаємодія суду з учасниками процесу та ін.; 3) тактику обвинувачення.
3. Зальними особливостями тактики судового розгляду кримінальних справ є: 1) колективний характер дослідження доказів; 2) гласність, присутність громадян у судовому засіданні; 3) активна участь підсудного у судовому слідстві; 4) повторність судових дій; 5) складність, а іноді неможливість безпосереднього виконання в суді певних пізнавальних дій; 6) стислі строки доказування; 7) концентрація всіх джерел доказів в одному місці; 8) ситуаційність.
Спеціальними особливостями, що впливають на тактику суду, включа-ють: а) неупередженість суду; б) визначення порядку розгляду справи на підставі думок сторін; в) дотримання тактичної лінії сторони, яка в певний момент досліджує доказ.
4. Судова ситуація – це певне становище, що існує у будь-який момент судового розгляду кримінальних справ, характеризується сукупністю умов та обставин, взаємовідносинами суду з іншими учасниками процесу, на підставі оцінки якого суддею приймаються рішення про вибір тактичних прийомів з метою вирішення завдань, що покладені на суд.
Загальні ситуації, що виникають при судовому розгляді кримінальних справ, класифікуються за такими підставами:
– відповідно до це ступеню загальності обставин: типові, що характерні для розслідування даного виду кримінальних справ; конкретні, що сформовані в певний момент розгляду конкретної кримінальної справи;
– стосовно можливості повного розв’язання завдань: сприятливі, що дозволяють швидко й повно дослідити обставини справи; несприятливі, що утрудняють встановлення істини;
– відповідно до стадій судового розгляду: початкові, що виникають під час попереднього розгляду справи та підготовчої частини судового засідання; проміжні, що характеризують судове слідство, дебати сторін, останнє слово підсудного; завершальні, що охоплюють ухвалу і проголошення вироку;
– за ступенем складності пізнавальних завдань: прості; проблемні (ситуації інформаційної невизначеності, конфліктні ситуації, складні ситуа-ції).
5. Планування розглядається як розумова діяльність, спрямована на підготовку судового розгляду, моделювання ходу судових та інших процесуальних дій по дослідженню доказів, вибір їх послідовності і тактики проведення, визначення забезпечувальних організаційних заходів.
Планування судового розгляду кримінальних справ проходить три етапи :
– планування до попереднього розгляду справи суддею, основою якого є криміналістичний аналіз матеріалів кримінальної справи, направлений на перевірку відповідності процесуальних рішень слідчого, тактики і послідовності слідчих дій правилам і рекомендаціям, розробленим наукою криміналістики. Криміналістичний аналіз може здійснюватися трьома способами: 1) послідовним (аналіз матеріалів з початку справи до обвинувального висновку); 2) зворотним (спочатку аналізується обвинувальний висновок, а потім всі матеріали справи); 3) вибірковим (аналізується обвинувальний висновок, а потім досліджуються тільки ті докази, якими підтверджується обвинувачення);
– планування за результатами попереднього розгляду справи суддею включає з’ясування: версії обвинувачення; позиції сторони захисту; можливість проведення скороченого судового слідства;
– планування протягом судового засідання, що здійснюється у випадку отримання нових даних в ході судового слідства.
У плані судового слідства зазначаються: 1) епізоди злочину, особи, які його вчинили, та їх взаємозв’язок; 2) версії обвинувачення, захисту, судді; 3) оптимальна послідовність й тактика судових дій; 4) місце, день (час), фо-рма судового розгляду; 5) учасники; 6) строки проведення. Планування судового розгляду кримінальних справ передбачає складання письмового плану, який включає організаційні заходи й тактичні завдання.
6. Організація судового розгляду кримінальних справ являє собою допоміжну щодо судового провадження діяльність, яка має дві складові: перша – інтелектуальна або розумова, що здійснюється шляхом доцільного упорядкування судових та інших процесуальних дій; друга – практична діяльність з реалізації задуманого, спрямована на створення сприятливих умов для судового провадження.
Суть організації судового розгляду кримінальних справ проявляється в системі заходів, яка складається із визначення цілей, встановлення взає-мозв’язку сил і засобів, створення умов для ефективного провадження судових та інших процесуальних дій, управління судовим засіданням, що забезпечує ефективність, упорядкування процесу розгляду кримінальних справ.
7. Окремими судовими ситуаціями, що обумовлюють необхідність судового огляду місця події, є: неповнота, недоброякісність огляду місця події, проведеного на досудовому слідстві; уточнення даних, встановлених при слідчому огляді або отриманих при судовому розгляді; наявність суттєвих протиріч або зміна показань учасників щодо обставин скоєння злочину, якщо перевірка і оцінка об’єктивності показань можлива тільки в результаті судового огляду відповідних ділянок місцевості або приміщень.
Окремими ситуаціями, що обумовлюють пред’явлення для впізнання у суді, є: непроведення впізнання на досудовому слідстві; поява нових обставин в суді, які вимагають проведення впізнання осіб або предметів; недотримання процесуальних або тактичних вимог впізнання на досудовому слідстві; проведення впізнання при досудовому розслідуванні за копіями при можливості в суді пред’явлення об’єктів в натурі; проведення впізнання особи за одними ознаками при необхідності пред’явлення для впізнання за іншими ознаками.
8. Підготовка допитів в суді включає: встановлення черговості допиту учасників процесу; формування уявлення про їх особистість; визначення предмету допиту кожної особи, переліку й послідовності питань щодо обставин злочину; розробку уявної моделі процесу допиту; вибір прийомів допиту з урахуванням прогнозу розвитку ситуації під час допиту; вибір доказів, які потрібно використовувати при допиті, та черговості їх пред’явлення; складання плану.
Для визначення повноти, правдивості і достовірності отриманої при до-питі інформації використовується криміналістичний аналіз показань як метод, що здійснюється за допомогою групи тактичних прийомів і включає дослідження показань допитуваного, особи допитуваного, матеріалів кримінальної справи, інших чинників, що впливають на зміст показань.
Прийомами одержання інформації про стан і правдивість показань допитуваного, усунення протиріч в показаннях осіб є: спостереження за їх поведінкою; оголошення показань, відтворення звуко- або відеозапису допитів на досудовому слідстві; пред’явлення доказів (частково у порядку наростання їх викривної сили; частково, починаючи із самого вагомого: значного повністю у сукупності); проведення повторних допитів.
Огляд місця судом слід починати з реконструкції обстановки, потім провести орієнтуючий та локальний огляд. Для усунення протиріч в показаннях декількох осіб огляд проводиться за участю кожного учасника (у тому числі підсудних) окремо у відсутності інших учасників.
Основною умовою пред’явлення об’єкта для впізнання при судовому розгляді справи є його несприйняття особою, яка буде впізнавати, з моменту вчинення злочину.
Тактика проведення експертизи в суді складається із чотирьох етапів: а) підготовка і призначення судової експертизи; б) провадження експертного дослідження; в) оголошення експертного висновку, допит експерта; г) дослі-дження, перевірка й оцінка висновку експерта. Підготовка і призначення судової експертизи включає комплекс процесуальних і тактико-організаційних заходів: 1) прийняття рішення про проведення експертизи; 2) визначення предмету експертизи; 3) підготовку об’єктів для проведення експертизи; 4) визначення виду експертизи; 5) вибір державної експертної установи або експерта; 6) виклик до суду експерта або спеціаліста; 7) вибір моменту проведення експертизи; 8) вирішення питання про місце проведення експертизи; 9) винесення постанови про призначення експертизи та її оголошення.
Слід розрізняти оцінку самого висновку експерта й оцінку встановлених фактів. У першому випадку висновок досліджується ізольовано від інших матеріалів справи, оцінка спрямована на встановлення достовірності, допустимості, обґрунтованості висновку експерта і включає всебічний аналіз процесуальної, тактичної, фактичної, логічної, методичної і ілюстративної його сторін. В другому випадку встановлені експертом факти оцінюються шляхом зіставлення з іншими зібраними в справі доказами.
Для оцінки наукової обґрунтованості експертного дослідження рекомендується використовувати непроцесуальні форми спеціальних знань (одержання усних чи письмових консультацій спеціалістів) та посилити вимоги до викладення ходу й результатів експертизи з точки зору наукового і логічного обґрунтування висновків.
9. З метою досягнення завдань судочинства, усунення диспропорції у правах учасників судового розгляду кримінальних справ необхідно доповнити кримінально-процесуальний закон України нормами про проведення в суді освідування (обов’язково по справах, пов’язаних із спричиненням непоправного знівечення обличчя), відтворення обстановки і обставин події; а також окремих статей наступними положеннями: ст. 69 – про заборону допиту слідчого як свідка (оскільки інформацію про обставини злочину він одержує процесуальним шляхом); ст. 76 – про обов’язкове призначення експертиз (для встановлення обставин злочину, які мають кваліфікуюче значення по справі, а також кримінально-процесуальної дієздатності учасників кримінального судочинства); ст. 88 – про ознайомлення експерта с протоколом судового засідання (для усунення неточностей у відповідях експерта, які містять спеціальну термінологію); ст. 240 – про подання клопотань про залучення нових доказів тільки на стадії попереднього розгляду справи суддею з забороною у подальшому подавати такі клопотання; ст. 308 – про право потерпілого давати показання по суті справи в будь-який момент судового слідства; ст. ст. 310, 313, 315 – про участь спеціаліста в дослідженні доказів, огляді речових доказів і місця події.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Александров А. С. Перекрестный допрос : учеб.-практ. пособие / А. С. Александров, С. П. Гришин. – М. : ТК Велби : Проспект, 2005. – 296 с.
2. Андрусяк В. Б. Додаткові функції слідчого / В. Б. Андрусяк // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. – 2009. – № 841. – С. 209-211.
3. Ароцкер Л. Е. Вопросы криминалистической экспертизы в практике Верховного суда СССР и Верховного суда УССР / Л. Е. Ароцкер. – К. : РИО МВД УССР, 1969. – 60 с.
4. Ароцкер Л. Е. Использование данных криминалистики в судебном разбирательстве уголовных дел / Ароцкер Л. Е. – М. : Юридическая литература, 1964. – 223 c.
5. Ароцкер Л. Е. Криминалистичиские методы в судебном разбирательстве уголовных дел : автореф. дисс. ... д-ра юрид. наук : 12.00.09 / Л. Е. Ароцкер ; Всесоюзный институт по изучению причин и разработке мер предупреждения преступности. – М., 1965. – 44 с.
6. Ароцкер Л. Е. Тактические приемы судебного допроса / Л. Е. Ароцкер // Криминалистика и судебная зкспертиза. – К. : РИО МВД УССР, 1964. – Вып. 1. – С. 12-18.
7. Арсеньев В. Д. Комментарий к уголовно-процессуальному кодексу РСФСР по вопросам судебной экспертизы / В. Д. Арсеньев, А. Р. Шляхов, В. А. Васенков. – М. : Юридическая литература, 1987. – 288 с.
8. Арсеньев К. К. Судебное следствие : сб. практ. заметок / [Соч.] К. К. Арсеньева. – Санкт-Петербург : тип. В. Демакова, 1871. – 361 с.
9. Арцишевский Г. В. Выдвижение и проверка следственных версій / Г. В. Арцишевский. – М. : Юридическая литература, 1978. – 104 с.
10. Ахтирська Н. М. Криміналістична тактика: принципи і функції : автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09 / Н. М. Ахтирська ; Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 1998. – 16 с.
11. Багдасаров Р. В. Принцип состязательности в уголовном процессе России и странах Европейского Союза : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Р. В. Багдасаров ; Моск. акад. экон. и права. – Москва, 2005. – 28 с.
12. Баев М. О. Стратегические принципы тактики защиты по уголовным делам / М. О. Баев, О. Я. Баев // Профессиональная деятельность адвоката как объект криминалистического исследования / Ин-т адвокатуры Урал.гос. юрид.акад, Каф. криминалистики Урал. гос. юрид. акад. ; [сост. Л. А. Зашляпин]. – Екатеринбург : Чароид, 2002. – 188 с.
13. Баев М. О. Тактика уголовного преследования и профессиональной защиты от него. Прокурорская тактика. Адвокатская тактика : науч.-практ. пособие / М. О. Баев, О. Я. Баев. – М. : Экзамен, 2005. – 344 с.
14. Баев М. О. Тактические основы деятельности адвоката-защитника в уголовном судопроизводстве / М. О. Баев. – Воронеж : Воронеж. гос. ун-т, 2004. – 220 с.
15. Баев О. Я. Криминалистическая адвокатология как подсистема науки криминалистики / О. Я. Баев // Профессиональная деятельность адвоката как объект криминалистического исследования / Ин-т адвокатуры Урал.гос. юрид.акад, Каф. криминалистики Урал. гос. юрид. акад. ; [сост. Л. А. Зашляпин]. – Екатеринбург : Чароид, 2002. – 188 с. – С. 14-21.
16. Баев О. Я. Криминалистическая тактика и уголовно-процессуальный закон / О. Я. Баев. – Воронеж : Воронежский ун-т, 1977. – 114 с.
17. Баев О. Я. Основы криминалистики : курс лекций / О. Я. Баев. – М. : Экзамен, 2001. – 288 с.
18. Баев О. Я. Тактика следственных действий : учебное пособие / Ба-ев О. Я. – Воронеж : Модэк, 1995. – 224 c.
19. Балугина Т. С. Проблема следственных ситуаций в криминалистической литературе / Т. С. Балугина // Правоведение. – № 1. – Л. : Ленингр. ун-т, 1983. – С. 78-82.
20. Бандура О. О. Єдність цінностей та істини в праві / О. О. Бандура ; Національна академія внутрішніх справ України. – К., 2000. – 200 с.
21. Бахин В. П. Понятие, сущность и содержание криминалистической тактики : лекция / В. П. Бахин. – К., 1999. – 34 с.
22. Бахін В. П. Тактика допиту : навч. посіб. / В. П. Бахін, В. К. Весельський. – К. : Правник, 1997. – 63 с.
23. Баштовой Г. План судебного следствия по уголовному делу / Г. Баштовой // Социалистическая законность. – 1952. – № 5. – С. 58-60.
24. Белкин А. Р. Теория доказывания : науч.-метод. пособие / А. Р. Белкин. – М. : НОРМА, 1999. – 418 с.
25. Белкин Р. С. Криминалистика: проблемы сегодняшнего дня : Злобо-дневные вопросы российской криминалистики / Р. С. Белкин. – М. : НОРМА : ИНФРА-М, 2001. – 237 с.
26. Белкин Р. С. Криминалистическая энциклопедия : справ. пособие / Р. С. Белкин. – 2. изд., доп. – М. : Мегатрон-XXI, 2000. – 333 с.
27. Белкин Р. С. Курс криминалистики : в 3 т. / Р. С. Белкин. – М. : Юристъ, 1997. – Т. 2 : Частные криминалистические теории. – 463 с.
28. Белкин Р. С. Курс криминалистики : в 3 т. / Р. С. Белкин. – М. : Юристъ, 1997. – Т. 3 : Криминалистические средства, приемы и рекоменда-ции. – 480 с.
29. Белкин Р. С. Курс советской криминалистики : учебн. пособ: в 3 т. / Р. С. Белкин. – М. : Академия МВД СССР, 1978. – Т. 2 : Частные криминали-стические теории. – 464 с.
30. Белкин Р. С. Ленинская теория отражения и методологические про-блемы советской криминалистики / Р. С. Белкин. – М. : Изд-во ВШ МВД СССР, 1970. – 130 c.
31. Белкин Р. С. Общая теория советской криминалистики / Р. С. Белкин. – Саратов : Сарат. ун-т, 1986. – 397 с.
32. Белкин Р. С. Очерки криминалистической тактики : учеб. пособие / Р. С. Белкин ; М-во внутр. дел РФ, Высш. следств. шк. – Волгоград : ВСШ, 1993. – 200 с.
33. Белкин Р. С. Эксперимент в уголовном судопроизводстве: метод. пособие / Р. С. Белкин, А. Р. Белкин. – М.: ИНФРА • М –НОРМА, 1997. – 160 с.
34. Бессонов Г. О тактике судебного следствия / Г. Бессонов // Советская юстиция. – № 13. – М. : Юридическая литература, 1988. – С. 26-28.
35. Бибиков И. План судебного следствия по уголовному делу / И. Бибиков // Социалистическая законность. – 1951. – № 6. – С. 60-68.
36. Бозров В. «Тактика судьи» в прошлом и настоящем уголовном процессе / В. Бозров // Российская юстиция. – 2003. – № 10. – С. 31–32.
37. Бозров В. М. Судебное следствие : вопросы теории и практики / В. М. Бозров, В. М. Кобяков. – Екатеринбург : Каменный пояс, 1992. – 144 c.
38. Большая Советская Энциклопедия / ред. кол. : С. И. Вавилов (гл. ред.) и др. – 2-е изд. – М. : Большая Советская Энциклопедия, 1956. – Т. 39. – 664 с.
39. Бондаренко П. В. Повторные, «параллельные» экспертизы и «экспертизы экспертиз» / П. В. Бондаренко // Вестник криминалистики / отв. ред. А. Г. Филиппов. – М., 2004. – Вып. 3 (11). – С. 76–81.
40. Брусницын Л. Обеспечение безопасности потерпевших и свидетелей / Л. Брусницын // Законность. – 1997. – № 1. – С. 36-39.
41. Бурнашев Н. А. Следственные ситуации в методике расследования преступлений / Н. А. Бурнашев // Проблемы интенсификации деятельности по расследованию преступлений : межвуз. сб. науч. тр. / Свердлов. юрид. ин-т им. Р. А. Руденко ; [Редкол. : И. Ф. Герасимов, Л. Я. Драпкин (отв. редакторы) и др.]. – Свердловск : СЮИ, 1987. – 144 с.
42. Варфоломеева Т. В. Криминалистика и профессиональная деятель-ность защитника / Т. В. Варфоломеева. – Киев : Вища шк., 1987. – 149 с.
43. Васильев А. Н. Предмет, система и теоретические основы криминалистики / А. Н. Васильев, Н. П. Яблоков. – М. : МГУ, 1984. – 143 с.
44. Васильев А. Н. Следственная тактика / А. Н. Васильев. – М. : Юридическая литература, 1976. – 200 c.
45. Васильев А. Н. Следственная тактика и ее место в системе кримина-листики / А. Н. Васильев // Советская криминалистика на службе следствия : сборник статей. – Вып. 15 / отв. ред. : С. П. Митричев. – М. : Госюриздат, 1961. – С. 5-47.
46. Васильев А. Н. Тактика допроса при расследовании преступлений / А. Н. Васильев, Л. М. Карнеева. – М. : Юридическая литература, 1970. – 208 с.
47. Васильев А. Н. Тактика отдельных следственных действий / А. Н. Васильев. – М. : Юридическая литература, 1981. – 112 с.
48. Васильев В. Л. Юридическая психология : учебник для вузов / В. Л. Васильев. – М. : Юридическая литература, 1991. – 464 с.
49. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і го-лов. ред. В. Т. Бусел. – К., Ірпінь : ВТФ «Перун», 2007. – 1736 с.
50. Веліканов С. В. Класифікація слідчих ситуацій в криміналістичній методиці : дис... канд. юрид. наук : 12.00.09 / С. В. Веліканов ; Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2002. – 218 с.
51. Весельський В. К. Сучасні проблеми допиту (процесуальні, організаційні і тактичні аспекти) : монографія / В. К. Весельський. – Київ : НВТ «Правник» – НАВСУ, 1999. – 126 с.
52. Винберг А. И. Криминалистика. Раздел 1. Введение в науку : учебное пособие / А. И. Винберг ; под ред. Р. С. Белкина ; Высшая школа МВД РСФСР. – М., 1962. – 96 с.
53. Винберг А. И. О научных основах криминалистической тактики / А. И. Винберг // Правоведение. – 1965. – № 3. – С. 78-85.
54. Вільгушинський М. Й. Тактика судового слідства в системі криміналістики : монографія / М. Й. Вільгушинський ; за ред. В. Ю. Шепітька. – X. : Право, 2010. – 168 с.
55. Возгрин И. А. Введение в криминалистику : история, основы теории, библиография / И. А. Возгрин. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2003. – 475 с.
56. Возгрин И. А. Курс криминалистики. Основы методики преподава-ния / И. А. Возгрин. – СПб. : СПб Акад. МВД России, 1998. – 255 с.
57. Волкодаев Н. Ф. Правовая культура судебного процесса / Н. Ф. Волкодаев ; отв. ред. Ю. С. Суховий. – М. : Юридическая литература, 1980. – 64 c.
58. Волобуєв А. Ф. Загальні положення криміналістичної методики : лекція / А. Ф. Волобуєв. – Харків : Ун-т внутр. справ. 1996. – 36 с.
59. Волчецкая Т. С. Есть ли тактика в назначении экспертизы / Т. С. Волчецкая // Теорія і практика судової експертизи і криміналістики. – Харків, 2006. – Вип. 6. – С. 16-22.
60. Волчецкая Т. С. Изменение уголовно-процессуальной политики российского государства : основные направления / Т. С. Волчецкая // Новое в уголовно-процессуальном законодательстве РФ: проблемы теории и практики : мат. научн.-практ. конф. – Калининград : КГУ, 2003. – С. 10-14.
61. Волчецкая Т. С. Криминалистическая ситуалогия : монография / Т. С. Волчецкая ; под ред. проф. Н. П. Яблокова. – Москва, Калининград : Калинингр. ун-т., 1997. – 248 с.
62. Волчецкая Т. С. Ситуационный подход в деятельности защитника: пути и перспективы исследования проблемы / Т. С. Волчецкая // Профессиональная деятельность адвоката как объект криминалистического исследования / Ин-т адвокатуры Урал.гос. юрид.акад, Каф. криминалистики Урал. гос. юрид. акад. ; [сост. Л. А. Зашляпин]. – Екатеринбург : Чароид, 2002. – 188 с.
63. Воробьев Г. А. О предмете тактики судебного следствия / Г. А. Воробьев // Правоведение. – № 6. – Л. : Ленингр. ун-т, 1973. – С. 58-63.
64. Воробьев Г. А. Планирование судебного следствия / Г. А. Воробьев ; отв. ред. : Ю. С. Суховий. – М. : Юридическая литература, 1978. – 80 с.
65. Воробьев Г. А. Тактика и психологические особенности судебных действий : учеб. пособие / Г. А. Воробьев. – Краснодар : Краснодарский ун-т, 1986. – 200 с.
66. Выдря М. М. Участники судебного разбирательства и гарантии их прав : учеб. пособие / М. М. Выдря. – Краснодар : КубанГУ, 1979. – 101 с.
67. Гавло В. К. Актуальные проблемы поисково-познавательной деятельности в суде / В. К. Гавло, С. Э. Воронин ; М-во образования Рос. Федерации. Алт. гос. ун-т, Барнаул. юрид. ин-т МВД РФ. – Барнаул : БЮИ МВД РФ, 2000. – 42 с.
68. Гавло В. К. О следственной ситуации и методике расследования хи-щений, совершаемых с участием должностных лиц / В. К. Гавло // Вопросы криминалистической методологии, тактики и методики расследования : мате-риалы Минской науч. конф. (сентябрь, 1973 г.). – М., 1973. – С. 90-93.
69. Гавло В. К. О соотношении методики расследования преступлений на предварительном следствии и во время судебного разбирательства / В. К. Гавло // Актуальные вопросы государства и права в период совершенствования социалистического общества : сб. науч. тр. – Томск : Томск. гос. ун-т, 1988. – С. 216-217.
70. Гавло В. К. Следственная ситуация / В. К. Гавло // Следственная ситуация : сб. науч. ст. – М., 1984. – С. 40-47.
71. Гавло В. К. Тактика и методика судебного следствия / В. К. Гавло, Е. А. Жегалов // Известия Алтайского гос. ун-та. – 2004. – № 2 (32). – С. 64–71.
72. Гавло В. К. Теоретические проблемы и практика применения методики расследования отдельных видов преступлений : монография / В. К. Гавло. – Томск : ТГУ, 1985. – 333 с.
73. Гальперин И. М. Предание суду по советскому уголовно-процессуальному праву / И. М. Гальперин, В. З. Лукашевич. – М. : Юридическая литература, 1965. – 150 с.
74. Гапанович Н. Н. Опознание в судопроизводстве : Процессуальные и психологические проблемы / Н. Н. Гапанович. – Минск : БГУ им. В. И. Ленина, 1975. – 175 с.
75. Гарин К. Криминалистику – на службу судебному следствию / К. Гарин // Социалистическая законность. – 1955. – № 9. – С. 13-15.
76. Гарин К. П. Значение данных криминалистики при подготовке и проведении судебного следствия / К. П. Гарин // Ученые записки ВЮЗИ / Редкол. : А. Н. Васильев, М. А. Гурвич, Т. В. Малькевич, В. А. Рясенцев (отв. ред.), З. М. Черниловский. – М. : ВЮЗИ, 1957. – Вып. 3. – С. 183-199.
77. Гаухман Л. Нужна ли правовая экспертиза по уголовным делам / Л. Гаухман // Законность. – 2000. – № 4. – С. 23–25.
78. Герасимов И. Ф. Следственные ситуации на первоначальном этапе расследования преступлений / И. Ф. Герасимов // Социалистическая Законность. – 1977. – № 7. – С. 60-61.
79. Глазырин Ф. В. Следственные ситуации и личность обвиняемого / Ф. В. Глазырин // Следственные ситуации и раскрытие преступлений : сб. науч. тр. Свердл. юрид. ин-та. – Свердловск : Свердл. юрид. ин-т, 1975. – С. 45-52.
80. Гловацький І. Ю. Діяльність адвоката-захисника у кримінальному процесі : навч. посіб. / І. Ю. Гловацький ; Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. – К. : Атіка, 2003. – 351 с.
81. Гончаренко В. И. Использование данных естественных и технических наук в уголовном судопроизводстве : методол. вопр. / В. И. Гончаренко. – Киев : Вища школа, 1980. – 157 с.
82. Гринюк В. О. Принцип незалежності суддів і підкорення їх тільки закону в кримінальному процесі України : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / В. О. Гринюк ; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2004. – 20 с.
83. Грицаев С. И. Криминалистические проблемы организационных функций следователя в расследовании : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / С. И. Грицаев ; Кубанский государственный аграрный университет. – Краснодар, 2004. – 181 с.
84. Грошевий Ю. М. Докази і доказування у кримінальному процесі : науково-практичний посібник / Ю. М. Грошевий, С. М. Стахівський. – 2-е вид., стереотипне. – К. : КНТ, Видавець Фурса С.Я., 2007 – 272 с.
85. Грошевий Ю. М. Кримінальний процес України : підруч. для студ. юрид. спец. вищих закладів освіти / Грошевий Ю. М., Мірошниченко Т. М., Хоматов Ю. В., Альперт С. А., Сібільова Н. В. ; Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого ; Академія правових наук України / Ю. М. Грошевий (ред.), В. М. Хотенець (ред.). – Х. : Право, 2000. – 296 с.
86. Даков С. В. Криминалистическая тактика: генезис и перспективы развития : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / С. В. Даков. – СПб., 1999. – 177 с.
87. Даровских С. М. Принцип состязательности в уголовном процессе России и механизм его реализации : автореф. дис. ... канд. юр. наук : 12.00.09 / С. М. Даровских ; Юж.-Ур. гос. ун-т. – Челябинск, 2001. – 22 с.
88. Драпкин Л. Я. Основы теории следственных ситуаций / Л. Я. Драпкин. – Свердловск : Урал. ун-т, 1987. – 163 с.
89. Драпкин Л. Я. Понятие и классификация следственных ситуаций / Л. Я. Драпкин // Следственные ситуации и раскрытие преступлений : науч. тр. Свердл. юрид. ин-та. – Свердловск, 1975. – Вып. 41. – С. 25-32.
90. Драпкин Л. Я. Разрешение проблемных ситуаций в процессе расследования : учеб. пособие / Л. Я. Драпкин ; Свердлов. юрид ин-т им. Р. А. Руденко. – Свердловск : СЮИ, 1985. – 69 с.
91. Дулов А. В. Судебная психология : учебное пособие для студентов юридических институтов и факультетов / А. В. Дулов. – 2-е изд., испр. и доп. – Минск : Выш. шк., 1975. – 464 с.
92. Дятлов О. Особенности производства экспертизы в суде по уголов-ным делам / О. Дятлов, Г. Михайленко // Юстиция Беларуси. – Минск, 2001. – № 2. – С. 4-6.
93. Егоров К. С. Проблемы криминалистического обеспечения судебного следствия : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / К. С. Егоров. – Москва, 1994. – 232 с.
94. Експертизи у судовій практиці / заг. ред. В. Г. Гончаренка ; Київський НДІ судових експертиз, Академія адвокатури України. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – 386 с.
95. Ермаков С. В. Судебное следствие по делам о нарушении авторских и смежных прав : дис. ... канд. юр. наук : 12.00.09 / С. В. Ермаков. – Владимир, 2004. – 207 с.
96. Етимологічний словник української мови : у 7 т / ред.-кол. : О. С. Мельничук (голов. ред.) та ін. – К. : Наукова думка, 1983. – Т. 4: Н-П / уклад. : Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. – 2003. – 656 с.
97. Закатов А. А. Ложь и борьба с нею / А. А. Закатов ; М-во внутр. дел Рос. Федерации. Волгогр. юрид. ин-т. – 2. изд., испр. и доп. – Волгоград : Волгогр. юрид. ин-т МВД России, 1999. – 150 с.
98. Закон України «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України» вiд 21.06.2001 № 2533-III [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 34. – Ст. 187. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2533-14.
99. Закон України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» від 23.02.1993 р. № 3782-XII [Електронний ре-сурс] // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 11. – Ст. 51. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3782-12.
100. Закон України «Про судову експертизу» від 25.02.1994 року № 4038-ХІІ [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 28. – Ст. 232. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=4038-12.
101. Зашляпин Л. А. Организация профессиональной защиты: отноше-ние к объектной области криминалистики, соотношение с иными понятиями / Л. А. Зашляпин // Профессиональная деятельность адвоката как объект криминалистического исследования / Ин-т адвокатуры Урал.гос. юрид.акад, Каф. криминалистики Урал. гос. юрид. акад. ; [сост. Л. А. Зашляпин]. – Екатеринбург : Чароид, 2002. – 188, [3] с. – С. 170-173.
102. Зеленский В. Д. К вопросу о месте организации расследования в криминалистике / В. Д. Зеленский // Вестник криминалистики / отв. ред. А. Г. Филиппов. – М.: Спарк, 2009. – Вып. 1 (29). – С. 25-30.
103. Зеленский В. Д. Организация расследования преступлений. Криминалистические аспекты : монография / В. Д. Зеленский ; отв. ред. Ю. Н. Лукин. – Ростов-на-Дону : Рост. ун-т, 1989. – 152 c.
104. Зеленский В. Д. Проблемы организации расследования преступлений : учеб. пособие / В. Д. Зеленский ; М-во общ. и проф. образования РФ. Кубан. гос. ун-т, Ин-т экономики, права и естеств. спец. – Краснодар : Изд-во Кубан. гос. ун-та, 1998. – 119 с.
105. Зинатуллин З. З. Уголовно-процессуальное доказывание: концептуальные основы : монография / З. З. Зинатуллин, Т. З. Егорова, Т. З. Зинатуллин. – Ижевск : Детектив-Информ, 2002. – 366 с.
106. Златкович В. Судебное рассмотрение многоэпизодных дел / В. Златкович // Социалистическая законность. – 1956. – № 7. – C. 54-57.
107. Зорин Г. А. Теоретические основы криминалистики / Зорин Г. А. – Минск : Амалфея, 2000. – 416 c.
108. Зорина М. Г. Криминалистическая стратегия и тактика государст-венного обвинения в суде : пособие / М. Г. Зорина ; под ред. Г. А. Зорина. – Гродно : ГрГУ, 2002. – 121 с.
109. Ишимов П. Л. Производство предварительного слушания в суде первой инстанции / П. Л. Ишимов. – М. : Юрлитинформ, 2007. – 152 с.
110. Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз затв. Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. № 53/5 [Електронний ресурс] // Офіційний вісник України вiд 03.12.1998. – 1998. – № 46. – с. 172. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0705-98.
111. Кавалиерис А. К. Научная организация предварительного следст-вия – условие реализации ленинских принципов неотвратимости наказания / А. К. Кавалиерис // Криминалистический сборник : матер. науч.-теор. конф. (Рига, 30–31 октября 1969 г.) / ред.: Б. Б. Рыбников. – Рига, 1970. – С. 18-29.
112. Калинкович Л. Н. Об использовании достижений науки управления в разработке методов раскрытия преступлений / Л. Н. Калинкович // Вопросы криминалистической методологии, тактики и методики : материалы науч. конф. (Минск, сент. 1973 г.). – Минск, 1973. – С. 32–36.
113. Калужинський О. В. Попередній розгляд кримінальної справи як етап здійснення оціночної діяльності судді / О. В. Калужинський // Держава і право : зб. наук. праць / Юридичні і політичні науки. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2010. – Вип. 49. – С. 527–533.
114. Каминская В. И. Показания обвиняемого в советском уголовном процессе / В. И. Каминская ; отв. ред. М. С. Строгович. – М. : Изд-во АН СССР, 1960. – 182 с.
115. Каркач П. М. Державне обвинувачення в суді: конституційна функція прокуратури : навч.-метод, посіб. / П. М. Каркач. – X. : Право, 2007. – 208 с.
116. Карнеева Л. М. Организация работы следователя : метод. пособие / Л. М. Карнеева, В. И. Ключанский. – М. : Юридическая литература, 1961. – 128 с.
117. Карнозова Л. М. Гуманитарные начала в деятельности судьи в уголовном процессе : учеб. пособие / Л. М. Карнозова. – М. : Проспект, 2004. – 94 с.
118. Ким Д. В. Криминалистическая характеристика судебного рассмотрения уголовных дел как структурный элемент криминалистической методики / Д. В. Ким // Криміналістика XXI століття : матер. міжн. наук.-практ. конф. (Харків, 26-27 листопада 2010 р.). – Х. : Право, 2010. – С. 318-322.
119. Ким Д. В. Теоретические и прикладные аспекты криминалистических ситуаций : монография / Д. В. Ким ; под ред. проф. В. К. Гавло. – Барнаул : Алт. ун-т, 2008. – 196 с.
120. Кириллова Н. П. Процессуальные функции профессиональных участников состязательного судебного разбирательства уголовных дел : монография / Н. П. Кириллова. – СПб. : Изд. дом Санкт-Петерб. гос. ун-та, 2007. – 422 с.
121. Кисленко С. Л. Судебное следствие : Состояние и перспективы развития / С. Л. Кисленко, В. И. Комиссаров. – М. : Юрлитинформ, 2003. – 176 с.
122. Кисленко С. Л. Тактика судебного следствия и ее место в системе криминалистики : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / С. Л. Кисленко ; Сарат. гос. акад. права. – Саратов, 2002. – 217 с.
123. Клименко Н. І. Судова експертологія : курс лекцій : навч. посіб. для студ. юрид. спец. ВНЗ / Н. І. Клименко. – К. : Ін Юре, 2007. – 521 c.
124. Кобенко О. В. Тактические аспекты судебного допроса и особенности оценки показаний потерпевших и свидетелей террористического акта / О. В. Кобенко // Вестник криминалистики / отв. ред. А. Г. Филиппов. – М. : Спарк, 2006. – Вып. 2 (18). – С. 72-76.
125. Ковальчук С. О. Здійснення захисту у кримінальних справах на засадах змагальності та диспозитивності : автореф. дис... канд. юрид. наук : 12.00.09 / С. О. Ковальчук ; Прикарпатський нац. ун-т ім. В.Стефаника. – Івано-Франківськ, 2007. – 20 с.
126. Когутич І. Криміналістичні аспекти у плануванні судового розгляду кримінальних справ / І. Когутич // Вісник Львівського Університету: Серія юридична. – 2003. – Вип. 38. – C. 582-592.
127. Когутич І. І. «Криміналістична адвокатологія» та її місце у криміналістиці / І. І. Когутич // Криміналістика XXI століття : матер. міжн. наук.-практ. конф. (Харків, 26-27 листопада 2010 р.). – Х. : Право, 2010. – С. 31-34.
128. Когутич І. І. Криміналістика : курс лекцій / І. І. Когутич. – К. : Атіка, 2008. – 888 с.
129. Когутич І. І. Теоретичні основи використання криміналістичних знань під час розгляду кримінальних справ у суді : автореф. дис. … доктора юрид. наук : 12.00.09 / І. І. Когутич ; Київський нац. ун-т ім. Тараса Шевченко. – К., 2010. – 38 с.
130. Колдин В. Я. Судебная идентификация // В.Я. Колдин. – М.: ЛексЭст, 2002. – 528 с.
131. Колесниченко A. Н. Актуальные проблемы методики расследования преступлений / А. Н. Колесниченко // Вопросы государства и права : сборник статей / Редкол. : М. И. Бажанов и др., В. Ф. Маслов (отв. ред.). – М. : Юридическая литература, 1970. – 368 c. – С. 330-337.
132. Колесниченко А. Н. Научные и правовые основы расследования отдельных видов преступлений : дисс. ... доктора юрид. наук / А. Н. Колесниченко ; Министерство высшего и среднего специального образования УССР ; Харьковский юридический институт. – Харьков, 1967. – 628 с.
133. Комарова Н. А. Принцип состязательности и равноправия сторон должен бать эффективным средством установления объективной истины в су-дебном разбирательстве / Н. А. Комарова, В. З. Лукашевич // Правоведение. – 2001. – № 4. – С. 160-165.
134. Комиссаров В. И. Научные, правовые и нравственные основы следственной тактики / В. И. Комиссаров; под ред. А. Н. Васильева. – Саратов : Изд-во Сарат. ун-та, 1980. – 124 с.
135. Комиссаров В. И. Тактика допроса потерпевших от преступлений, совершаемых организованными группами лиц / В. И. Комиссаров, О. А. Лакаева. – М. : Юрлитинформ, 2004. – 160 с.
136. Конин В. В. Тактика и истина в судебном разбирательстве // В. В. Конин // Воронежские криминалистические чтения : сб. науч. трудов. – Вып. 6 / отв. ред.: О. Я. Баев, Т. Э. Кукарникова, В. А. Мещеряков, В. В. Трухачев. – Воронеж : Воронеж. гос. ун-т, 2005. – С. 108-112.
137. Коновалова В. Співвідношення планування й організації розслідування злочинів / В. Коновалова, В. Сущенко // Радянське право. – К. : Наукова думка, – 1981. – № 1. – С. 62-65.
138. Коновалова В. Е. Версия: концепция и функции в судопроизводстве : монография / В. Е. Коновалова. – Харьков : Консум, 2000. – 176 с.
139. Коновалова В. Е. Генезис криминалистической тактики / В. Е. Коновалова // Криміналістика XXI століття : матер. міжн. наук.-практ. конф. (Харків, 26-27 листопада 2010 р.). – Х. : Право, 2010. – С. 347-350.
140. Коновалова В. Е. К вопросу о принципах на