ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ НА ФОНДОВОМУ РИНКУ В УКРАЇНІ

brief description

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

КЕЛЬБЯ СТЕЛЛА ГЕОРГІЇВНА

УДК 342.951:351.82

ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ НА ФОНДОВОМУ РИНКУ В УКРАЇНІ

12.00.07 − адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
юридичних наук

Науковий керівник:
Користін Олександр Євгенійович
доктор юридичних наук, професор

Київ – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ФОНДОВОГО РИНКУ 10
1.1. Сутність та зміст фондового ринку як об’єкту державного регулювання. 10
1.2. Загальна характеристика державного регулювання фондового ринку. 29
1.3. Державний контроль як інститут запобігання загрозам на фондовому ринку. 52
Висновки до першого розділу. 82
РОЗДІЛ 2 ФІНАНСОВИЙ МОНІТОРИНГ ЯК МЕХАНІЗМ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ ФОНДОВОГО РИНКУ В УКРАЇНІ 85
2.1. Класифікаційні засади адміністративного примусу в публічному праві України. 85
2.2. Правовий аналіз адміністративного примусу в системі фінансового моніторингу на фондовому ринку в Україні. 99
2.3. Адміністративні стягнення за правопорушення в системі фінансового моніторингу на фондовому ринку в Україні. 113
Висновки до другого розділу. 127
РОЗДІЛ 3 ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ У СФЕРІ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ НА ФОНДОВОМУ РИНКУ В УКРАЇНІ 133
3.1. Організаційно-структурне забезпечення фінансового моніторингу на фондовому ринку в Україні. 133
3.1.1. Суб’єкти державного фінансового моніторингу. 136
3.1.2. Суб’єкти первинного фінансового моніторингу. 153
3.2. Зміст контрольної діяльності у сфері фінансового моніторингу на фондовому ринку в Україні. 162
Висновки до третього розділу 181
ВИСНОВКИ 185
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 190
ДОДАТКИ 212

ВСТУП

Актуальність теми. Розробка комплексу правових заходів щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, є об’єктивною необхідністю часу. Без ефективної протидії зазначеному явищу, неможливо зупинити поширення злочинності, зокрема організованої, відгородити державні, суспільні і приватні інституції від проникнення в них криміналу, нейтралізувати їх негативний вплив на економічне і політичне життя. Це підтверджують 97,0 % респондентів, що взяли участь в анкетуванні.
Сучасний стан фондового ринку України характеризується складністю та суперечливістю, що пояснюється, на думку фахівців, недосконалістю відповідного законодавства (64,0 %), несформованістю його інфраструктури (51,0 %), проявами галузевого монополізму (37,0 %), недостатнім рівнем кваліфікації кадрів (43,0 %), непривабливістю для серйозних інвесторів (28,0 %), зловживаннями учасників (64,0 %). Усе це зумовлює нагальну потребу удосконалення механізму адміністративно-правового регулювання у вказаній сфері.
Чинне вітчизняне законодавство, зокрема кримінальне, заходи, що застосовуються сьогодні на його основі, не забезпечують достатньо ефективної протидії легалізації доходів від злочинної діяльності. Діючі кримінально-правові норми не дають змогу забезпечити ефективну та послідовну боротьбу з цим небезпечним соціальним явищем. Карне переслідування – це останній і більш високого рівня захід протидії легалізації злочинних капіталів у єдиному комплексні заходів. Для попередження і припинення такої діяльності на фондовому ринку поряд із кримінально-правовими, потрібен комплекс узгоджених заходів, зокрема адміністративно-правового регулювання та фінансового контролю, включаючи притягнення до відповідальності за порушення юридичними і фізичними особами правил проведення таких операцій.
Складність зазначених проблем зумовлює потребу їх усебічного наукового вивчення, визначення та обґрунтування комплексу заходів протидії відмиванню коштів на фондовому ринку в Україні.
Теоретичною основою для вказаного дослідження стали праці таких вчених-адміністративістів: В.Б. Авер’янова, А.І. Берлача, І.Л. Бородіна, Ю.П. Битяка, В.М. Гаращука, І.П. Голосніченка, Є.В. Додіна, В.В. Коваленка, Т.О. Коломоєць, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, В.В. Конопльова, О.В. Кузьменко, К.Б. Левченко, Д.М. Лук’янця, В.І. Олефіра, О.І. Остапенка, В.П. Пєткова, Д.В. Приймаченка, Т.О. Проценка, О.П. Рябченко, В.О. Шамрая, М.Ю. Яковчука, Х.П. Ярмакі та ін. Окремі питання адміністративно-правового регулювання фондового ринку розглядалися у працях: Н.В. Безсмертної, Т.В. Блащук, К.П. Василенко, О.В. Гриня, І.О. Дзери, Ю.О. Заїки, С.А. Пилипенко, В.М. Співака, Н.С. Хатнюка, В.П. Янишена.
Теоретичною базою для розкриття та аналізу проблем фінансового моніторингу стали праці українських та російських вчених із проблем адміністративно-правового регулювання у сфері запобігання відмиванню коштів: В.Т. Білоуса, Ю.Р. Гавдьо, Л.М. Долі, А.Т. Ковальчука, О.Є. Користіна, В.М. Поповича, Л.Л. Фітуні. Водночас, безпосередній предмет дисертації є малодослідженим.
У більшості сучасних наукових праць тема адміністративно-правового забезпечення фінансового моніторингу на фондовому ринку висвітлюється лише фрагментарно, хоча вона має важливе наукове і практичне значення. Саме тому її комплексне вивчення крізь призму сучасних реалій світової фінансової кризи, урахування досягнень вітчизняної науки у сфері адміністративного, фінансового права, узагальнення організаційно-правової практики, аналіз зарубіжного досвіду і відповідних міжнародно-правових актів вбачається своєчасним. Усе зазначене свідчить про наукову актуальність та практичну значимість теми дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалась у відповідності з: Концепцією розвитку запобігання та протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансування тероризму на 2005-2010 роки (затв. розпорядженням Кабінету Міністрів України № 315-р від 03.08.2005 р.); Стратегією розвитку системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму на період до 2015 року (затв. розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.03.2011 р. № 190-р.); Концепцією державної політики у сфері боротьби з організованою злочинністю (затв. Указом Президента України від 21.10.2011 р. № 1000/2011); Планом заходів на 2011 рік із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму (затв. постановою Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 09.03.2011 р. № 270); тематикою Переліку пріоритетних напрямків наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 роки (затв. Наказом МВС України від 29.07.2010 р. № 347); планами науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ 2009-2012 рр.; планом науково-дослідної роботи кафедри економічної безпеки Національної академії внутрішніх справ. Тема затверджена відділенням державно-правових наук і міжнародного права АПрН України (п. 682, 2009 р.).
Мета і задачі дослідження. Мета роботи полягає в тому, щоб на основі аналізу вітчизняних і зарубіжних наукових джерел, чинного вітчизняного законодавства розкрити особливості адміністративно-правового регулювання фінансового моніторингу на фондовому ринку, визначити та узагальнити правові та організаційні засади діяльності державних органів щодо регуляторного впливу на учасників ринку цінних паперів щодо фінансового моніторингу, специфіку форм та методів адміністративно-правового регулювання фінансового моніторингу на фондовому ринку, а також сформулювати пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства у вказаній сфері та практики його застосування.
Зазначена мета дослідження конкретизується такими задачами:
- розкрити сутність та зміст фондового ринку як об’єкту державного регулювання та дати загальну характеристику державного регулювання фондового ринку в Україні;
- дослідити сутність державного контролю як інституту запобігання відмиванню коштів на фондовому ринку;
- здійснити правовий аналіз адміністративного примусу в системі фінансового моніторингу на фондовому ринку в Україні;
- розкрити організаційно-структурне забезпечення фінансового моніторингу на фондовому ринку в Україні;
- визначити зміст контрольної діяльності у сфері фінансового моніторингу на фондовому ринку в Україні.
Об’єктом дослідження є адміністративно-правове регулювання діяльності фондового ринку в Україні.
Предметом дослідження є правові та організаційні засади фінансового моніторингу на фондовому ринку в Україні.
Методи дослідження. Обґрунтованість та достовірність наукових результатів забезпечувалися використанням загальнонаукових та спеціально-наукових методів пізнання.
Абстрактно-логічний метод застосовувався для виділення основних понять, їх логічного поєднання, встановлення закономірностей розвитку організаційно-правового механізму фінансового моніторингу на фондовому ринку в Україні (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3). Системний метод дозволив з’ясувати внутрішню побудову адміністративно-правового механізму регулювання ринку цінних паперів, зокрема фінансового моніторингу у зазначеній сфері (підрозділи 1.2, 1.3, 3.1). Історико-правовий метод застосовувався при аналізі основних тенденцій розвитку нормативно-правового забезпечення регулювання фондового ринку в Україні (підрозділи 2.1, 2.2). Порівняльно-правовий метод використовувався для визначення змісту адміністративно-правових норм міжнародних нормативних актів, спеціального законодавства України та зарубіжних країн, виявлення їх загальних та особливих рис, а також вивчення правового забезпечення функціонування спеціальних інститутів державного управління у зазначеній сфері суспільних відносин (підрозділи 2.2, та 3.2). Метод структурно-функціонального аналізу (підрозділи 2.3 та 3.1) дав змогу визначити основні напрями вдосконалення вітчизняного законодавства у сфері протидії відмиванню коштів, його відповідність міжнародно-правовим стандартам, а також шляхи адаптації до законодавства Європейського Союзу як багатоаспектного і системного процесу.
Емпіричну базу дослідження склали статистичні й аналітичні матеріали Державної служби фінансового моніторингу України, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України за період 2004–2010 років; матеріали перевірок та вжиття заходів адміністративного впливу зазначеними регуляторами фінансових ринків з питань дотримання суб’єктами первинного фінансового моніторингу відповідного чинного законодавства, а також результати анкетування 254 осіб, фахова діяльність яких пов’язана з фондовим ринком.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дослідження є першим в Україні комплексною теоретичною розробкою адміністративно-правового механізму запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, на фондовому ринку в Україні. У процесі розв’язання зазначених питань в дисертації отримано такі найбільш суттєві наукові результати:
вперше:
- визначено поняття та зміст адміністративно-правового регулювання протидії відмиванню коштів на фондовому ринку в Україні;
- систематизовано заходи адміністративного примусу у сфері фінансового моніторингу на фондовому ринку в Україні, розкрито їх зміст та характер адміністративно-правових відносин;
- проаналізовано адміністративні стягнення за правопорушення у сфері фінансового моніторингу на фондовому ринку в Україні, розкрито їх зміст;
- сформульовані особливості адміністративно-правових відносин щодо протидії відмиванню коштів на фондовому ринку в Україні;
- визначено зміст контрольної діяльності, особливості методів і правових форм державного контролю у сфері фінансового моніторингу на фондовому ринку в Україні
удосконалено:
- базові методологічні підходи щодо формування механізму адміністративно-правового регулювання фінансового моніторингу на фондовому ринку в Україні;
- понятійний апарат у сфері адміністративно-правового регулювання фінансового моніторингу на фондовому ринку, а саме сформульовано авторські визначення понять «фінансовий моніторинг», «адміністративно-правове регулювання фінансового моніторингу», «суб’єкти фінансового моніторингу», «адміністративно-правовий статус суб’єктів державного фінансового моніторингу»;
- методологічні підходи для подальшого наукового аналізу щодо характеристики адміністративно-правових відносин у сфері протидії відмиванню коштів на фондовому ринку в Україні;
дістали подальшого розвитку:
- дослідження адміністративно-правового статусу суб’єктів фінансового моніторингу на фондовому ринку в Україні;
- дослідження інституту адміністративно-правового примусу у сфері фінансового моніторингу;
- організаційно-структурне забезпечення фінансового моніторингу на фондовому ринку в Україні.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони відіграють методологічну роль для нормотворчої діяльності у сфері запобігання відмиванню коштів, створюють основу для адміністративно-правового регулювання фінансового моніторингу на фондовому ринку в Україні, а також використовуються:
– при дослідженні науково-дослідницьких тем «Кримінологічна безпека людини, суспільства, держави як складова національної безпеки України» науковцями Міжвідомчого науково-дослідного центру з проблем боротьби з організованою злочинністю РНБО України (акт впровадження від 23.12.2010 р. № 402);
– у навчальному процесі Навчально-наукового інституту підготовки кадрів кримінальної міліції НАВС при підготовці лекцій й інших навчально-методичних матеріалів, а також при викладанні нормативних та спеціальних курсів для курсантів і слухачів, а саме: «Економічна безпека» й «Оперативно-розшукова діяльність» (акт впровадження від 13.09.2010 р. № 1/126);
– у навчальному процесі Буковинського університету при підготовці фондових лекцій «Протидія відмиванню «брудних» грошей» і «Фінансові операції, які підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу» та під час проведення семінарських і практичних занять зі студентами при вивченні дисципліни «Фінансове право» (акт впровадження від 10.10. 2011 р. № 39).
Апробація результатів дослідження. Основні результати дисертаційного дослідження оприлюднені та обговорювались на наукових конференціях, круглих столах, семінарах, зокрема: на міжвідомчій науково-практичній конференції «Протидія корупції в Україні: взаємодія держави та інститутів громадянського суспільства» (м. Київ, 28 квітня 2009 р.); науково-практичних семінарах «Протидія відмиванню коштів в Україні» (м. Київ, червень 2009 р.) та «Правове забезпечення протидії та типології відмивання коштів в Україні» (м. Київ, жовтень 2009 р.).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладено в 6 наукових публікаціях, з яких 3 опубліковано у наукових фахових виданнях та 3 тезах у збірниках наукових праць за матеріалами конференцій.

bibliography

ВИСНОВКИ

На основі комплексного дослідження особливостей адміністративно-правового регулювання фінансового моніторингу на фондовому ринку, сформульовано теоретичні положення та рекомендації, що відповідають вимогам наукової новизни, мають значення для науки та юридичної практики, зокрема:
1. Розкриваючи зміст фондового ринку та характеризуючи його державне регулювання, сформульовано визначення за яким він є сукупністю цивільно-правових, господарських і фінансових правовідносин, що опосередковують рух капіталу у формі цінних паперів. Фондовий ринок є сегментом фінансового ринку, а діяльність професійних учасників фондового ринку в частині надання послуг, складає один з ринків фінансових послуг – ринок фінансових послуг, пов’язаних з обігом цінних паперів та деривативів. Об’єктами державного регулювання є фінансові послуги, що пов’язані з випуском та обігом цінних паперів та фінансові операції учасників ринку цінних паперів, зокрема, що стосується запобігання відмиванню коштів.
2. Розкриваючи сутність державного контролю як інституту запобігання відмиванню коштів на фондовому ринку зроблено як загальні, так і специфічні для фінансового моніторингу висновки. Державний контроль на ринку цінних паперів має комплексний характер і є врегульованою нормами права діяльністю державних органів та саморегулівних організацій ринку цінних паперів (в частині реалізації делегованих контрольних повноважень) по спостереженню за показниками стану і функціонування ринку цінних паперів, фінансовими операціями на ньому, показниками фінансового стану та фінансових результатів діяльності учасників ринку цінних паперів, а також з перевірки виконання учасниками ринку цінних паперів та саморегулівними організаціями встановлених законодавством вимог, дотримання обмежень і заборон.
Об’єктом державного контролю є діяльність учасників ринку цінних паперів, результати їх дій (операцій) та стан ринку цінних паперів в цілому, результат сукупної діяльності усіх його учасників, а предметом контролю – показники, що характеризують той чи інший аспект діяльності чи стану підконтрольного суб’єкта. З прийняттям Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» від 28 листопада 2002 року № 249-ІV та підзаконних актів на його виконання, був запроваджений новий вид державного контролю – фінансовий моніторинг. Суб’єктами первинного фінансового моніторингу згідно ст. 4 зазначеного Закону є фондові біржі, інститути спільного інвестування та професійні учасники ринку цінних паперів.
Критеріями, що дозволяють відокремити моніторинг в окремий вид контролю є, по-перше, відсутність організаційної підпорядкованості підконтрольних суб’єктів контролюючим органам, по-друге, відрізняються методи, що використовуються для здійснення моніторингу. Основними методами моніторингу є спостереження та облік. Фінансовий моніторинг, як різновид контролю, має свою власну форму, якою є реєстрація сумнівних операцій. Враховуючи це, моніторинг розглядається як вид контролю, у зв’язку з тим, що об’єктами фінансового моніторингу є фінансові операції, фінансовий моніторинг є видом фінансового контролю на ринку цінних паперів, про що говорить і його назва.
Предметом фінансового моніторингу є, по-перше, встановлення дійсних учасників фінансової операції, по-друге, виявлення джерел походження коштів, що є предметом операції, і, по-третє, напрям руху грошових коштів, що є предметом фінансової операції.
3. Здійснивши правовий аналіз адміністративного примусу в системі фінансового моніторингу на фондовому ринку в Україні, з’ясовано, що підставами для вжиття заходів адміністративного примусу є, по-перше, протиправні діяння його учасників, по-друге – загроза заподіяння суттєвої шкоди інтересам інвесторів або держави.
Адміністративно-запобіжними заходами в системі фінансового моніторингу на фондовому ринку є запровадження у механізмі протидії відмиванню коштів так званого принципу «знай свого клієнта», що передбачає ідентифікацію і ведення запису з ідентифікації своїх клієнтів, як постійних, так і тимчасових, при здійсненні ними ділових відносин чи здійсненні трансакцій Принцип «знай свого клієнта» вимагає від фінансових інститутів з’ясовувати і перевіряти особистість протилежної сторони, з якою вони укладають угоди.
Одним із ключових інструментів фінансового моніторингу у складі адміністративно-запобіжних заходів слід уважати і механізм дослідження підозрілих трансакцій щодо подальшого звітування про них.
Враховуючи, що призначення заходів адміністративного припинення полягає у: припиненні протиправної поведінки, усуненні шкідливих наслідків такої поведінки, створенні необхідних умов для можливого у майбутньому притягнення винної особи до адміністративної відповідальності, у системі фінансового моніторингу на фондовому ринку до них відносяться: надсилання емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов’язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства; з метою захисту інтересів інвесторів та громадян, порушення питань про звільнення з посад керівників фондових бірж та інших установ інфраструктури фондового ринку у випадках недодержання ними чинного законодавства України; зупинення торгівлі на фондовій біржі; призначення тимчасово (до двох місяців) керівників фондових бірж, депозитаріїв та інших установ інфраструктури фондового ринку; зупинення або припинення допуску цінних паперів на фондові біржі або торгівлю ними на будь-якій фондовій біржі, зупинення клірингу та укладання договорів купівлі-продажу на певний термін; зупинення на строк до одного року передплати і продажу цінних паперів; зупинення укладення угод з окремих видів діяльності із випуску й обігу цінних паперів, зупинення діяльності фондової біржі; визнання випуску цінних паперів інвестиційного фонду таким, що не відбувся, і скасування реєстрації інвестиційного фонду; анулювання ліцензії на провадження відповідного виду професійної діяльності на ринку цінних паперів у зв’язку з неможливістю ліцензіата забезпечити виконання ліцензійних умов.
4. Розкриваючи організаційно-структурне забезпечення фінансового моніторингу на фондовому ринку в Україні акцентовано увагу на тому, що система фінансового моніторингу на фондовому ринку забезпечується двома рівнями суб’єктів: суб’єкти державного фінансового моніторингу (Комісія – щодо ринків цінних паперів та похідних цінних паперів; Держфінмоніторинг – спеціально уповноважений державний орган); суб’єкти первинного фінансового моніторингу (реєстратори, зберігачі, депозитарії, торговці цінними паперами, фондові біржі, торгово-інформаційні системи, розрахункові банки). Важливо зазначити, що на сьогодні професійний торговець цінними паперами – найважливіший учасник фондового ринку (понад 60,0 %). Це одна з важливих з ланок фінансового механізму в цілому, яка сприяє співробітництву емітента й інвестора та організаційно структурного забезпечення фінансового моніторингу на фондовому ринку.
Визначаючи адміністративно-правовий статус суб’єктів фінансового моніторингу фондового ринку в Україні, автором доведено, що органи (суб’єкти державного фінансового моніторингу), які здійснюють нагляд за суб’єктами первинного фінансового моніторингу, посідають окреме і важливе місце в інституційній системі.
Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку є центральним органом виконавчої влади, на який покладено здійснення державного регулювання та контролю ринку цінних паперів в Україні.
Як суб’єкт контролю, Комісія є спеціалізованим органом, оскільки її завдання полягає у здійсненні контролю у досить вузькій сфері діяльності, що має свою специфіку. Проте державний контроль є, хоч і важливим, але не єдиним видом діяльності Комісії, на яку покладено здійснення усього комплексу заходів з державного регулювання ринку цінних паперів. Здійснення державного контролю на ринку цінних паперів організоване таким чином, що функції контролю покладені на спеціалізований орган, який одночасно є і органом державного регулювання ринку цінних паперів. На погляд дисертанта, таке зосередження управлінських функцій є виправданим, оскільки дозволяє органу державного регулювання оцінювати ефективність та наслідки свого впливу на стан та розвиток ринку цінних паперів.
5. Визначаючи зміст контрольної діяльності у сфері фінансового моніторингу на фондовому ринку в Україні, зосереджено увагу на методах та формах здійснення фінансового моніторингу на фондовому ринку.
Ключовими інструментами фінансового моніторингу на фондовому ринку з числа опитаних респондентів механізм дослідження трансакцій виділяє 97,0 %, ідентифікації клієнтів – 92,0 %, звітування про підозрілі операції – 73,0 %. Поряд з цим, хоча виявлення фінансових операцій, причетних до відмивання коштів, і необхідно розглядати як основну мету залучення суб’єктів первинного фінансового моніторингу, повноцінність та ефективність проведення фінансового моніторингу забезпечується лише поєднанням усіх трьох зазначених інструментів.
Досліджуючи два основних різновиди систем звітування про трансакції – об’єктивна та суб’єктивна моделі, сформульовано висновок, що оптимізація системи дослідження та звітування щодо підозрілих трансакцій повинна ґрунтуватись на поєднанні переваг обох моделей і має містити як звітування про всі трансакції, що перевищують певну межу, так і вимогу активної аналітичної роботи щодо визначення підозрілих трансакцій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авер’янов В. Б., Андрійко О. Ф., Битяк Ю. П., Голосніченко І. П., Ківалов С. В. Адміністративне право України: Академічний курс: Підруч. для студ. юрид. спец. вищих навч. закл. У 2 т. Т. 2 : Особлива частина./ НАН України; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького / В. Б. Авер’янов (голова ред.кол.) – К. : Юридична думка, 2004. – 624 с.
2. Авер’янов В. Б., Андрійко О. Ф., Битяк Ю. П., Голосніченко І. П., Ківалов С. В. Адміністративне право України: Академічний курс: Підруч. для студ. юрид. спец. вищих навч. Закл. У 2 т. Т. 1 : Загальна частина./ НАН України; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького / В. Б. Авер’янов (голова ред.кол.) – К. : Юридична думка, 2004. – 583 с.
3. Авер’янов В. Б., Андрійко О. Ф., Битяк Ю. П., Кізіма Н. В., Коваленко В. Л. Виконавча влада і адміністративне право / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького / В. Б. Авер’янов (ред.). – К. : Видавничий Дім «Ін Юре», 2002. – 668с.
4. Адекенов Т.М. Банки и фондовый рынок. Анализ. Практика. Эволюция. – М. : «Ось-89», 1997. – 160 с.
5. Адміністративна відповідальність в Україні: Навч. посібник / М.І. Городинський та ін. (уклад.); А. Т. Комзюк. – Х. : Ун-т внутр. справ, 1998. – 77с.
6. Адміністративне право України: Підручник / За заг. ред. С.В. Ківалова. – Одеса : Юридична література, 2003. – 880 с.
7. Адміністративне право України: Підручник / За ред. Ю.П. Битяка. – Х. : Право, 2000. –520 с.
8. Акти Європейського права. Короткий довідник. – К.: Парламентське видавництво, 2004. – С. 38–41.
9. Алехин А. П., Кармолицкий А. А. Козлов Ю. М. Административное право Российской Федерации: учебник. – М. : ИДК «Зерцало-М», 2003. – 608 с.
10. Андрийко О. Ф. Контроль в демократическом государстве: проблемы и тенденции / НАН Украины; Институт государства и права им. В. М. Корецкого (Киев). – К. : Наукова думка, 1994. – 115 с.
11. Андрійко О. Ф. Державний контроль в Україні: організаційно-правові засади / НАН України; Інститут держави і права ім. В. М. Корецького . – К. : Наукова думка, 2004. – 304 с.
12. Андрійко О. Ф. Державний контроль: теорія і практика: Наук. доп. / НАН України ; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького. Відділ проблем державного управління і адміністративного права / М.С. Лопата (ред.) М. С. Лопата (ред.) . – К., 1999. – 23 с.
13. Андрійко О. Ф. Організаційно-правові проблеми державного контролю у сфері виконавчої влади: Автореф. дис... д-ра юрид. наук: 12.00.07 / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького . – К., 1999. – 38 с.
14. Андрущенко І. Г. Державний контроль діяльності учасників фондового ринку України (організаційно-правовий аспект). Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. – К., 2004. – 220 арк.
15. Андрущенко І. Г. Державний контроль діяльності учасників фондового ринку України (організаційно-правовий аспект). Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. – К., 2004. – 18 с.
16. Андрущенко І.Г. Оперативне відпрацювання вітчизняного фондового ринку, як один із чинників захисту інтересів держави // Науковий вісник. – 2003. – № 3. – ч. 2. – С. 100–105.
17. Ардашкин В.Д. О принуждении по советскому праву. // Советское государство и право. – 1970. – № 7. – С. 33–39
18. Атаманчук. Г. В. Государственное управление: проблемы методологии правового исследования. – М. : «Юридическая литература», 1975. – 239 с.
19. Афанасьев В.Г. Научное управление обществом. – М.: «Политиздат», 1968. – 384 с.
20. Баклан О. В. Контрольно-наглядова діяльність та адміністративний примус в сфері охорони праці: Навч. посіб. / Національна академія внутрішніх справ України. – К. : Поліпром, 2003. – 168 с.
21. Бандурка О. М., Тищенко М. М. Адміністративний процес: Підручник для вищих навч. Закл. – К.: Літера ЛТД, 2002. – 288 с.
22. Бахрах Д. Н. Администативное право России: Учеб. для студ. вузов., обуч. по спец. «Юриспруденция» – М. : НОРМА: Инфра-М, 2000. – 624 с.
23. Бахрах Д.Н. Административная ответственность граждан в СРСР: Учеб. пособие. – С.: Наука, 1989. – С. 204
24. Белобжецкий И.А. Финансовый контроль и новый хозяйственный механизм. – М.: Финансы и статистика, 1989. – 255 с.
25. Бердникова Т. Б. Рынок ценных бумаг и биржевое дело. – М. : Инфра-М, 2000. – С. 9.
26. Берзон М. И., Аршавский А. Ю., Буянова Е .А. Фондовый рынок / Под ред М. И. Берзона. – М. : Вита-Пресс, 2002. – С.12.
27. Битяк Ю. П., Богуцький В. В., Гаращук В. М., Дяченко О. В., Зуй В. В. Адміністративне право України: Підручник для студ. юрид. спец. вищих навч. закл. освіти / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого / Ю.П. Битяк (ред.) . – Х. : Право, 2000. – 520 с.
28. Білуха М.Т. Теорія фінансово-господарського контролю і аудиту: Навч. посібник. – К. : Вища школа, 1994. – 364 с
29. Бухгалтерский учет и финансовый менеджмент. Международный центр приватизации, инвестиций и менеджмента. М.: 1996. – 76 с.
30. Веремеенко И.И. Административно-правовые санкции. – М., «Юрид. Лит.», 1975. –192 с.
31. Веремеенко И.И. О классификации мер административного принуждения // Вестник МГУ. – 1970. – № 4. – С. 73–79.
32. Воронова Л. К., Кучерявенко Н. П. Финансовое право: Учебное пособие для студентов юридически вузов и факультетов. – Харьков : Легас, 2003. – 360 с.
33. Гавдьо Ю. Р. Порівняльний аналіз функцій і повноважень органів фінансового контролю окремих країн-членів Європейського Союзу та України // Науково-практичний посібник. – К. : НА СБ України. – 2006. – 38 с.
34. Гавдьо Ю. Р. Проблемні питання протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом в Україні // Юридичний радник. – Харків. – 2007. – № 3. – С. 95–98.
35. Гавдьо Ю. Р., Сирота А. І. Фінансовий моніторинг в Україні: Монографія. – К. : Наук.-вид. відділ НА СБ України, 2007. – 186 с.
36. Галкин И. В., Комов А. В., Сизов Ю. С., Чижов С. Д. Фондовые рынки США и России: становление и регулирование. – М. : ОАО Изд-во «Экономика», 1998. – С. 122.
37. Гаращук В. М. Контроль та нагляд у державному управлінні: Навч. посіб. / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 1999. – 53 с.
38. Герасименко Є.С. Питання реформування інституту адміністративної відповідальності: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2000. – 21 с.
39. Голосніченко І. П. Адміністративне право України (основні категорії і поняття) / Міжрегіональна академія управління персоналом. – К., 1998. – 52 с.
40. Гольцберг М.А. Акціонерні товариства. Фондова біржа. Операції з цінними паперами. – К.: Текст, 1992. – 92 с.
41. Гончарук С. Т. Адміністративне право України. Загальна та Особлива частини: Навч. посіб. (на допомогу слухачам, що здають держ. та поточні іспити з адм. права) / Національна академія внутрішніх справ України; Національна академія управління . – К., 2000. – 240 с.
42. Горшенев В.М., Шахов И. Б. Контроль как правовая форма деятельности. – М.: Юрид. лит., 1987. – 176 с.
43. Господарський Кодекс України. – К. : Парламентське видавництво, 2005. – 192 с.
44. Грачева Е. Ю. Финансовое паво: Учебник / Под ред. Е. Ю. Грачевой, Г.П. Толстопятенко. – М. : ООО «ТК Велби», 2003.
45. Деятельность Комиссии по ценным бумагам и биржам / Служба Общественной информации, оценки политики и исследований Комиссии по ценным бумагам и биржам США. – 1992. – С. 3–4.
46. Директива Ради ЄС від 15.02.1982 р., № 82/121 «Про інформацію, що регулярно публікується підприємствами, акції яких внесені до офіційного реєстру фондових бірж».
47. Директива Ради ЄС від 17.03.1980 р. № 80/390 «Щодо координації вимог стосовно створення, упорядкування та розподілу списку подробиць, який буде виданий під час внесення цінних паперів до офіційного реєстру фондової біржі».
48. Дідич О.В. Особливості адміністративно-правового регулювання ринку цінних паперів // Актуальні проблеми держави і права. – 2002. – Вип. 16. – С. 325.
49. Додин Е. В. Основания административной ответственности. // Уч. Зап. ВНИИСЗ. Вып. 1./181/. – М., 1964.
50. Дорош Л. Актуальні проблеми захисту ринку цінних паперів в Україні // Вісник Академії правових наук України. – 2000. – № 3 (22). – С. 168–176.
51. Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» // Офіційний вісник України. – 2006. – № 13. – Ст. 857.
52. Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №51. – Ст. 292.
53. Закон України «Про цінні папери і фондову біржу» // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №38. – Ст. 508.
54. Залюбовська І. К. Організаційно-правові засади державного контролю в Україні. Навчально-методичний посібник. – Одеса : «Юридична література», 2003. – 104 c.
55. Зима О. Т. Адміністративна відповідальність юридичних осіб: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2001. – 19 с.
56. Зубрицкий В. П. Предпринимательство и рынок ценных бумаг: становление, развитие. – Тирасполь : Юрист, 1998. – С. 232–237; Батлер У. Э., Гаши-Батлер М.Е. Корпорации и ценные бумаги в России и США. – М. : Зерцало, 1997. – С. 62–69.
57. Иващук В. И. Финансовый аудит предприятия (вопросы организации и методологии) // М. : Финансы и статистика. – 1995. – 102 с.
58. Іванов В. В. Матеріально-правові і процесуальні гарантії законності притягнення до адміністративної відповідальності: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Національний ун-т внутрішніх справ. – Х., 2001. – 19 с.
59. Клименко А. Фінансовий моніторинг – особлива форма фінансового контролю. // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 4. – С. 101–105.
60. Клименко А. Форма фінансового контролю: поняття і зміст // Право України. – 2005. – № 10. – С. 44–46.
61. Коваль Л. В. Адміністративне право України: Курс лекцій. – К. : Основи, 1994. – 154 с.
62. Ковальчук А. Т. Банки. Кредит. Фінанси: законодавчо – правовий вимір. – К. : Парламентське видавництво, 2004. – 259 с.
63. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-X зі змінами і доповненнями. // Офіційний сайт Верховної Ради України. – www.rada.gov.ua
64. Козырева Т. И. Административное принуждение и его виды. – М. : Знание, 1957. – 47 с.
65. Колісник М. К., Маслак О. О., Романів Є. М. Фінансовий ринок : Навч. Посібник. – Львів : Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2004. – 192 с.
66. Коломоєць Т. Адміністративний примус у законодавстві України: деякі недоліки закріплення та можливі шляхи усунення їх // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 5. – С. 62–65.
67. Коломоєць Т. Адміністративний примус у сфері підприємницької діяльності в Україні: сучасний теоретичний погляд. // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 9. – С. 74–77.
68. Колпаков В. К. Адміністративне право України: Підручник. – К. : Юрінком Інтер, 1999. – 733 с.
69. Комзюк А. Т. Заходи адміністративного примусу в правоохоронній діяльності міліції: поняття, види та організаційно-правові питання реалізації: Монографія / за заг. ред проф. О. М. Бандурки. – Х., 2002. – 336 с.
70. Конституція України від 28 червня 1996 р. зі змінами і доповненнями // Офіційний сайт Верховної Ради України. – www.rada.gov.ua
71. Корельский В. Ф., Гаврилов Р. В. Биржевой словар : В 2-х т. – М. : Международные отношения, 2000. – Том 2 : Н-Я. – С. 149.
72. Корнєєв В. В. Інвестиційна спорідненість приватизації і фондового ринку // Фінанси України. – 2002. – №4. – С. 73.
73. Корнєєв В. В. Кредитні та інвестиційні потоки капіталу на фінансових ринках. – НДФІ, 2003. – С. 38.
74. Куликов А. А. Форекс для начинающих. Справочник биржевого спекулянта. – С.-Петербург : Питер, 2004. – 368с.
75. Лазарев Б. М.. Компетенция органов управления. – М. : Юрид. лит., 1972. – 280 с.
76. Ларенц К. Теорія права. Переклад з німецької. – К., 1991. – С. 123.
77. Лисенков Ю. М. та ін. Учасники фондового ринку: функції, організація діяльності. К.: Вісник фондового ринку. – 1998. – 287 с.
78. Ліцензійні умови провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів, затверджені наказом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14 березня 2001 р. № 318/5509 // Офіційний сайт Верховної Ради України. – www.rada.gov.ua.
79. Лук’янець Д. М. До проблеми систематизації заходів адміністративної відповідальності юридичних осіб // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 11. – С. 12–16.
80. Лук’янець Д. М. Інститут адміністративної відповідальності: проблеми розвитку: Монографія. – К. : Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2001. – 220 с.
81. Лукінов І. та інші. Концепція інвестиційної політики України // НАН України. Інститут економіки // К.: 1997. – 84 с.
82. Лунев А.Е. Администативная ответственность за правонарушенияю – М.: Госюриздат, 1961 – 187 с.
83. Лученко Д. В. Контрольне провадження: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2003. – 19 с.
84. Любліна О.В. Фондовий ринок України: Особливості формування та перспективи розвитку: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук. – Київ, 2003. – 20 с.
85. Маркс К. Капитал. Том ІІІ. – М., 1965. – 680 с.
86. Миловидов В.Д. Формы концентрации и централизаци капитала в кредитной системе // Автореферат диссертации на получение ученой степени кандидата экономических наук. М.: АН СССР. Институт мировой экономики и международных отношений. 1987. – 29 с.
87. Миркин Я.М. Ценные бумаги и фондовый рынок. – М: Перспектива, 1995. – 532 с.
88. Мозговий О., Баторшина А. Інституційна складова розвитку національного ринку цінних паперів // Ринок цінних паперів України. – 2005. – № 4. – С. 47–58.
89. Мозговий О. М. Фондовий ринок: Навчальний посібник. – К. : КНЕУ, 1999. – 316 с.
90. Мозговий О. М. Формування системи регулювання фондового ринку України (методологія і організація): Автореф. дис... д-ра екон. наук: 08.04.01 / Київський національний економічний ун-т. – К., 1999. – С. 15.
91. Мозговий О. М. Цінні папери // Міжнародний центр приватизації, інвестування та менеджменту. – К. : Фенікс. – 1997. – 32 с.
92. Мозговой О.Н. Зарубежный фондовый рынок. – К. : Феникс, 1998. – С. 128.
93. Нагребельний В. П., Чернадчук В. Д., Сухонос В. В. Фінансове право України. Загальна частина: Навчальний посібник / За заг. Ред. Член-кор. АПрН України В.П. Нагребельного. – Суми : ВТД «Університетська книга», 2004. – 320 с.
94. Нечай А. Предмет фінансового права на сучасному етапі // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – №5. – С. 62-64.
95. Нечай А. А. Публічні фонди та публічні видатки як категорії фінансового права. // Право України. – 2004. – № 4. – С. 60-63.
96. Опришко В. Ф. Ответственность по новому административному законодательству. – К. : О-во «Знание», 1983. – 48 с.
97. Орлюк О. П. Фінансове право : Навч. посібник. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 527 с.
98. Панова Л. В. Проблеми правового регулювання ринку цінних паперів в Україні: Автореф. дис.. канд. юрид. наук: 12.00.07 / Інститут законодавства Верховної Ради України. – Харків., 2002. – 19 с.
99. Перепелюк В. Г. Адміністративний процес. – Чернівці : Рута, 2001. – 316 с.
100. Петров Г. И. Советское административное право. Часть общая. Л. : Изд-во ЛГУ, 1970. – 304 с.
101. Петруня Ю. Є. Непрофесійні суб’єкти ринку акцій України. – К. : Знання, 1999. – 262 с.
102. Погорелко В. Ф. Местные Советы в механизме осуществления функций советского общенародного государства. – К. : Наукова думка, 1986. – 324 с.
103. Положення про подання адміністративних даних фондовими біржами та торговельно-інформаційними системами, затверджене рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11 червня 2002 р. № 212 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 35. – ст. 1670. // Офіційний сайт Верховної Ради України. – www.rada.gov.ua
104. Положення про порядок складання адміністративних даних щодо діяльності торговців цінними паперами та подання відповідних документів до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, затверджене рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 8 червня 2004 р. № 279 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 37. – ст. 2460.
105. Положення про саморегулівну організацію ринку цінних паперів, затверджене наказом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23 грудня 1996 р. № 329 зі змінами і доповненнями.// Офіційний сайт Верховної Ради України. – www.rada.gov.ua
106. Положення про сертифікацію осіб, що здійснюють професійну діяльність з цінними паперами в Україні, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 29 липня 1998 р. № 93 зі змінами і доповненнями. // Офіційний сайт Верховної Ради України. – www.rada.gov.ua
107. Попов Ю. Нет вины – нет финансовой санкции. //Бизнес. – 1999. – № 22 333. – с. 69.
108. Правила розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджені наказом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 9 січня 1997 р. № 2 зі змінами і доповненнями. // Офіційний сайт Верховної Ради України. – www.rada.gov.ua
109. Про власність: Закон України №697-XII від 7 лютого 1991р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 20. – Ст. 429.
110. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про банки і банківську діяльність»: Закон України від 10 січня 2002 року № 2922-III. // Офіційний сайт Верховної Ради України. – www.rada.gov.ua
111. Про господарські товариства: Закон України № 1576- від 19 вересня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 49. – Ст. 682.
112. Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні: Закон України № 448/96-ВР від 30 жовтня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 51. – Ст. 29.
113. Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні: Закон України від 30 жовтня 1996 року № 448, ВВР, 1996, № 51, ст. 292, останні зміни від 15.03.2001, ВВР, 2001, № 21, ст. 103
114. Про державний суверенітет України: Декларація Верховної Ради УРСР № 55-XII від 16 липня 1990 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1990. – № 31. – Ст. 429.
115. Про Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку: Указ Президента України від 14 лютого 1997 р. № 142/97 зі змінами і доповненнями.// Офіційний сайт Верховної Ради України. – www.rada.gov.ua
116. Про додаткові заходи щодо розвитку фондового ринку України: Указ Президента України від 26 березня 2001 року № 198.
117. Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом: Закон України від 28 листопада 2002 року № 249-IV // Офіційний сайт Верховної Ради України. – www.rada.gov.ua
118. Про затвердження Порядку застосування векселів Державного казначейства. Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 1996 року № 689, останні зміни від 28.04.2000 № 731
119. Про затвердження Тимчасового положення про Фонд державного майна України: Постанова Верховної Ради України від 7 липня 1992 року № 2558-XII, ВВР, 1992, № 39, ст. 581, останні зміни від 21.05.1997, ВВР, 1997, № 26, ст. 179.
120. Про захист економічної конкуренції: Закон України від 11 січня 2001 р. № 2210-III зі змінами і доповненнями. // Офіційний сайт Верховної Ради України. – www.rada.gov.ua
121. Про заходи щодо запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом: Указ Президента України від 10.12.2001 р. № 1199/2001// Офіційний сайт Верховної Ради України. – www.rada.gov.ua
122. Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди): Закон України від 15 березня 2001 р. № 2299-III // Відомості Верховної Ради України. – 1998. № 24. – ст. 137. // Офіційний сайт Верховної Ради України. – www.rada.gov.ua
123. Про Координаційну раду з питань функціонування ринку цінних паперів в Україні: Указ Президента України від 10 травня 1997 р. № 409/97 // Офіційний сайт Верховної Ради України. – www.rada.gov.ua
124. Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів: Закон України від 10 грудня 1997 р. № 710/97-ВР зі змінами і доповненнями. // Офіційний сайт Верховної Ради України. –www.rada.gov.ua
125. Про обіг векселів в Україні: Закон України від 5 квітня 2001 р. // Офіційний сайт Верховної Ради України. – www.rada.gov.ua
126. Про Основні засади контрольно-ревізійної діяльності Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку: Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17 жовтня 1997 р. № 38 // Офіційний сайт Верховної Ради України. – www.rada.gov.ua
127. Про приватизаційні папери : Закон України № 2173-XII від 06 березня 1992р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 24. – Ст. 352.
128. Про продаж акцій відкритих акціонерних товариств. Затв. рішенням ДКЦПФР від 24.06.1997 року № 20.
129. Про Службу безпеки України : Закон України від 25 березня 1992 року № 2229-XII, ВВР, 1992, № 27, ст. 382, останні зміни від 10.01.2002, ВВР, 2002, № 9, ст. 38. – www.rada.gov.ua
130. Про цінні папери і фондову біржу : Закон України від 18 червня 1991 р. №1201-XII зі змінами і доповненнями. // Офіційний сайт Верховної Ради України. – www.rada.gov.ua.
131. Проблеми законодавчої політики / Загальна ред. В. М. Литвина. – К. : Парламентське видавництво, 2004. – 800 с.
132. Регулирование рынков ценных бумаг в США / National Association of Securities Dealers, Inc. – К.: Благотворительный фонд «ЮФИ», 1993. – С. 6.
133. Ромашко О. Ю. «Контрольно-ревізійна діяльність Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку». Київ. Офіційне видання Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Цінні папери України». – 1998. – № 1. – С. 4–6.
134. Рубцов Б. Мировые фондовые рынки // МЭ и МО. – 2001. – № 5. – С. 35–46.
135. Савченко Л. А. Правові проблеми фінансового контролю в Україні: Автореф. дис... д-ра юрид. наук Правові проблеми фінансового контролю в Україні: Автореф. дис... д-ра юрид. наук : 12.00.07 / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого . – Х., 2002. – 29 с.
136. Савченко Л. А., Касьяненко Л. М. Правові основи здійснення фінансового контролю органами державної податкової служби України: Монографія. – Ірпінь : Національна академія ДПС України, 2005. – 228 с.
137. Саєнко В. В. Правове регулювання використання інсайдерської інформації на ринку цінних паперів: Автореф. дис... канд. юрид. Наук : 12.00.04 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2002. – 20 с.
138. Семилютина Н. Проблемы совершенствования законодательства о рынке ценных бумаг // Право и экономика. – 2001. – № 1. – С. 32.
139. Словник-довідник фінансового ринку. – К. : УАФР, 2005. – С. 6–47.
140. Советское административное право. Методы и формы государственного управления. – М. : «Юрид. лит.», 1977. – 336 с.
141. Советское администативное право. Части Общая и Особенная /Под ред. М. И. Еропкина. – К. : Научно-исследовательский и редакционно-издательский отдел КВШ МВД СССР, 1978. – 393 с.
142. Сохацька О. М. Біржова справа : Підручник. – К. : Карт-бланш. – 2003. – 602 с.
143. Стайнов П., Ангелов А. Административное право Народной Республики Болгарии. Общая часть. – М. : Госюриздат, 1960. – 507 с.
144. Стефанюк І. Б. Теоретичні засади побудови нової системи державного фінансового контролю підприємницької діяльності // Фінансовий контроль. – 2003. – № 1. – С. 29-33.
145. Студеникин С. С. Советское административное право. – М. : Госюриздат, 1949 – 307 с.
146. Студеникина М. С. Государственный контроль в сфере управления. Проблемы надведомственного контроля. – М. : «Юридическая литература», 1974. – 159 с.
147. Сушинський О. І. Контроль у сфері публічної влади: теоретико-методологічні та організаційно-правові аспекти / Львівський регіональний ін-т держ. управління Української академії держ. управління при Президентові України . – Л. : ЛРІДУ УАДУ, 2002. – 468 с.
148. Тихомиров Ю.А.. Административное право и процесс: полный курс. – М. : Издательство г-на Тихомирова М.Ю., 2001. – С. 433.
149. Толстова Л. П. Облік цінних паперів і аналіз інвестиційної привабливості їх емітентів // Автореферат дисертації на здобуття наукової ступені кандидата економічних наук. Київський державний економічний університет. – К. : 1995. – 22 с.
150. Указ Президента України «Про облік прав власності на іменні цінні папери та депозитарну діяльність» від 25.05.1994 р. № 247 // http:// rada.gov.ua.
151. Указ Президента України «Про Основні напрями розвитку фондового ринку в Україні у 2000 році» від 30.10.1999 р. № 1415 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 44. – Ст. 2.
152. Устинова І. П. Правовий статус органів фінансового контролю в системі органів державної виконавчої влади України: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Київський ун-т ім. Т.Шевченка. – К., 1997. – 27 с.
153. Финансовое право : Учебник. – Х. : ООО «Одиссей», 2003. – 448 с.
154. Фінансове право України : Підручник / Г.В. Бех, О.О. Дмитрик, І. Є. Криницький; За ред. М. П. Кучерявенка. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 320 с.
155. Фінансове право : Навч. посібник / Л. К. Воронова (ред.). – К. : Вентурі, 1998. – 383 с.
156. Фондовий ринок України: правове регулювання. Частина І – Законодавчі акти. – К., 2001. – 468 с. ; Частина ІІ – Нормативні документи ДКЦПРФ. – К. : 2001. – 974 с.
157. Фондовый рынок. Курс для начинающих. Перевод с английского. – М. : Альпина Паблишер, 2002. – 277 с.
158. Фондовый рынок. Перевод с английского. – М. : Иностранная литература, 2002. – С. 15.
159. Хаманева Н. Ю. Проблемы административно-правового регулирования экономических отношений на современном этапе // Административно-правовое регулирование в сфере экономических отношений. – М. : БЕК, 2001. – С. 29.
160. Харитонова О. І. Державне регулювання фондового ринку України: проблемні питання // Актуальні проблеми держави і права. – 2001. – Вип. 11. – С. 374.
161. Ходов Л. Г. Основы государственной экономической политики. – М. : БЕК, 1997. – С. 10.
162. Хорощак Н. В. Адміністративні стягнення за законодавством України: Монографія – К. : Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2004. – 171 с.
163. Цивільний Кодекс України. – К. : Велес, 2004. – 278 с.
164. Чиркин В. С. Разделение властей: социальные и юридические аспекты.// Советское государство и право. – 1990. – № 8 – С. 3–12.
165. Шеленкова Н. Правовой режим инсайдерской деятельности // Рынок ценных бумаг. – 1997. – № 7. – С. 25–27.
166. Шестак В. С. Державний контроль в сучасній Україні (теоретико-правові питання): Автореф. дис... канд. юрид. наук : 12.00.01 / Національний ун-т внутрішніх справ . – Х., 2002. – 18 с.
167. Шестак В.С. Державний контроль у сучасній Україні (теоретико-правові питання): Монографія. – Харків: Державне спеціалізоване видавництво «Основа», 2003. – 208 с.
168. Шестак В. С. Державний контроль у сучасній Україні (теоретико-правові питання): Монографія. – Харків : Державне спеціалізоване видавництво «Основа», 2003. – 208 с.
169. Шнейдер Х. Х. Контроль в советском государственном управлении. (По материалам Эстонской ССР). Автореф. дис. на соиск. учен. степ. докт. юрид. наук. – Тарту : Тарт. гос. ун-т, 1974. – 107 с.
170. Шорина Е. В. Контроль и проверка исполения – важные средства укрепления государственной дисциплины. – М. : о-во «Знание» РСФСР, 1978. – 37 с.
171. Штобер Р. Общее хозяйственно-административное право: Основы и принципы. Экономическая конституция: Пер. с 11-го нем. изд.. – Мн. : Изд-во Европейского гуманит. Ун-та, 2000. – С. 240 – 241.
172. Bassiouni M. C. International and National Responses to the Globalization of Money Laundering. Responding to Money Laundering. International Perspectives / M. C. Bassiouni, D. S. Gualtieri. – Amsterdam : Harwood Academic Publishers, 1997.
173. Beare M. Tracing of Illicit Funds: Money Laundering in Canada / M. Beare, S. Schneider. – Ottawa : Ministry of the Solicitor General of Canada, 1990.
174. Bernasconi P. La criminalite organisee et d’affaires internationale. Changes in Society, Crime and Criminal Justice in Europe: A Challenge for Criminological Education and Research, Volume II: International Organized and Corporate Crime/ P. Bernasconi // Antwerp. – Kluwer., 1995.
175. Blakesley C. L. The Criminal Justice System Facing The Challenge of Organised Crime. Section II: The Special Part / C. L. Blakesley // RIDP., 1998.
176. Blum J. Financial Havens, Banking Secrecy and Money Laundering / J. Blum, M. Levi, T. Naylo, P. Williams // United Nations. – New York, 1998.
177. Bosworth-Davies R. Money Laundering: A Practical Guide to the New Legislation / R. Bosworth-Davies, G. Saltmarsh. – London. England : Chapman and Hall, 1994.
178. Brown A. Money Laundering: A European and U.K. Perspective / Brown A., JIBL, 1997.¬¬¬¬¬
179. Byrne J. J. The Bank Secrecy Act: Do Reporting Requirements Really Assist the Government?, Ala. LRev., 1993.
180. Chaikin D. A. Money Laundering as a Supra-national Crime: An Investigatory Perspective’, in Principles and Procedures For A Transnational Criminal Law, A. Eser and O. Lagodny / Chaikin D. A. – Freiburg : Max-Planck Institut, 1992.
181. Commentary on the United Nations convention against illic