catalog / Jurisprudence / Labor law, social security law
скачать файл: 
- title:
- ПРАВОВІ ЗАСАДИ ТА ФОРМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОФЕСІЙНОГО ЗРОСТАННЯ ПРАЦІВНИКА В НОВИХ УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ
- university:
- Київський національний університет імені Тараса Шевченка
- The year of defence:
- 2012
- brief description:
- МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
На правах рукопису
КРИМСЬКА ОКСАНА МИХАЙЛІВНА
УДК: 349.22
ПРАВОВІ ЗАСАДИ ТА ФОРМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОФЕСІЙНОГО ЗРОСТАННЯ ПРАЦІВНИКА В НОВИХ УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ
12.00.05 – трудове право; право соціального забезпечення
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук
Науковий керівник:
доктор юридичних наук, доцент
Щербина Віктор Іванович
КИЇВ – 2012
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ……………………………………...3
ВСТУП………………………………………………………………………….4
РОЗДІЛ 1. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОФЕСІЙНОГО ЗРОСТАННЯ ПРАЦІВНИКА В НОВИХ ЕКОНОМІЧНИХ УМОВАХ: ЗАГАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ФОРМИ…………………………..11
1.1. Поняття і сутність професійного зростання працівника в нових економічних умовах…………………………………………………………..11
1.2. Професійна придатність як визначальна передумова забезпечення професійного зростання працівника…………………………………………35
1.3. Форми професійного зростання працівника……………………………52
1.4. Атестація та її вплив на професійне зростання працівника…………76
Висновки до розділу 1……………………………………………………….91
..
РОЗДІЛ 2. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОФЕСІЙНОГО ЗРОСТАННЯ ПРАЦІВНИКА В НОВИХ ЕКОНОМІЧНИХ УМОВАХ………………………………………………..95
2.1. Професійне зростання працівника за часів СРСР: історичний огляд……………………………………………………………………………95
2.2. Досвід правового забезпечення професійного зростання працівника в розвинених країнах………………………………………………………......108
2.3. Недоліки сучасного стану правового регулювання забезпечення професійного зростання працівника………………………………………..125
2.4. Шляхи вдосконалення правового регулювання професійного зростання працівника в нових економічних умовах…………………………………..156
Висновки до розділу 2……………………………………………………...161
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………164
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………...169
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ:
КЗпП України – Кодекс законів про працю України
МОП – Міжнародна організація праці
проект ТК України – проект Трудового кодексу України
ГК України – Господарський кодекс України
ЄС – Європейський Союз
МСЕК – Медико-соціальна експертна комісія
ВСТУП
Актуальність теми. Сучасний період розвитку України характеризується активним переходом до ринкових відносин, у ході якого здійснюється суттєвий вплив на всі сфери суспільного життя, в тому числі і на можливість людини реалізувати своє право на працю. Основу ринкових відносин, як відомо, складає принцип постійної конкуренції, який глибоко проник сьогодні й у трудову сферу: на ринку праці більш вигідне положення займає той працівник, який має вищий професійний рівень. У таких умовах особа стає зацікавленою у здобутті вищої освіти, влаштуванні на таке робоче місце, де вона матиме змогу постійно розвиватися та вдосконалюватися як спеціаліст, підвищувати рівень своїх знань та вмінь. Усе це відбувається в рамках такого складного процесу як професійне зростання працівника.
Саме професійний розвиток особистості є гарантією її успішного працевлаштування та забезпечення собі гідного життя, належного рівня заробітної плати. Разом із тим, роботодавці, позитивно відносячись до прагнень працівників професійно вдосконалюватись, тим самим збільшуючи прибуток роботодавців, підвищуючи якість його продукції або послуг, що надаються, все ж не завжди підтримують працівників у реалізації цих прагнень, відводячи процесу професійного зростання можливість реалізації у формі самонавчання в позаробочий час. Втім чинним законодавством передбачено такі форми професійного зростання як професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації. Хоча, на жаль, правовими нормами ці форми професійного зростання достатньо не врегульовані, а такі поняття як «професійна придатність», що є однією з важливих умов професійного зростання, чи «атестація», яка виступає як форма контролю професійного розвитку працівника, лише побіжно згадуються в чинному трудовому законодавстві, не розкриваючи їх сутності, призначення та порядку визначення чи здійснення.
Окремі питання професійного зростання працівників були висвітлені в роботах науковців різних галузей науки, зокрема таких як Ю.О. Бабіч, З. В. Бевз, В.А. Глозман, О.А. Грішнова, А.С. Гусєва, М.О. Дрозач, С. Дружилов, Л.В. Згодник, Е.Ф. Зеєр, В.А. Ілін, М.І. Іншин, В.Ю. Кікінчук, В.В. Корнещук, В.Р. Кравець, В.В. Лазор, Л.І. Лазор, Б.В. Литов, А.С. Маталін, Л.М. Мітіна, А.Ю. Побідаш,
О.І. Процевський, В.А. Савченко, Н.П. Святелик, Т.А. Федотова,
Г.І. Чанишева, О.М. Ярошенко та ін. При цьому слід відзначити, що серед фахівців трудового права даному питанню приділяється незначна увага, ґрунтовних досліджень не проводилося. Саме це й обумовлює вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертація виконана на кафедрі трудового права та права соціального забезпечення юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка відповідно до теми «Доктрина права в правовій системі України: теоретичний і практичний аспекти» (№11БФ042-01), яка досліджується на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка з 1 січня 2011 р. по 31 грудня 2015 р.
Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в тому, щоб з урахуванням концептуальних розробок юридичної науки, доктрини трудового права, вимог чинного законодавства та правозастосовної практики визначити особливості та значення професійного зростання працівників в Україні в нових умовах економічного розвитку, та на цій основі виробити практичні рекомендації щодо вдосконалення законодавства в цій царині.
Для досягнення цієї мети дисертантом були поставлені такі основні задачі:
– визначити поняття та сутність професійного зростання працівника в нових економічних умовах;
– охарактеризувати професійну придатність як визначальну передумову забезпечення професійного зростання працівника;
– встановити та розкрити форми професійного зростання працівника, передбачені чинними законодавством;
– визначити сутність атестації та її вплив на професійне зростання працівника;
– визначити історичні витоки розвитку та особливостей правового регулювання професійного зростання працівника;
– охарактеризувати міжнародний досвід забезпечення професійного зростання працівника в розвинених країнах;
– виявити недоліки сучасного правового регулювання забезпечення професійного зростання працівника;
– внести пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання професійного зростання працівника в нових економічних умовах.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у зв’язку із реалізацією працівником конституційного права на професійний розвиток.
Предметом дослідження є сукупність правових норм, що регулюють професійне зростання працівників у нових економічних умовах.
Методи дослідження. Для одержання достовірних наукових результатів широко застосовувалася система загальних і спеціальних методів наукового пізнання, вибір яких зумовлено особливостями об’єкта, предмета, мети й завдань дисертаційного дослідження. За допомогою історико-правового методу, було проведено дослідження правового регулювання забезпечення професійного зростання в часи СРСР (підрозділ 2.1), а також досліджено особливості забезпечення професійного зростання в розвинених країнах (підрозділ 2.2). Метод формальної логіки допоміг визначити та розкрити форми забезпечення професійного зростання (підрозділ 1.3). За допомогою соціологічного було встановлено сутність професійного зростання шляхом установлення структурних елементів та умов досягнення професійного зростання працівника (підрозділи 1.1, 1.2). Недоліки та протиріччя чинного вітчизняного законодавства щодо регулювання професійного зростання було визначено завдяки спеціально-юридичному методу аналізу й тлумачення нормативно-правових норм (підрозділ 2.3). Порівняльно-правовий було використано при аналізі положень національного трудового законодавства та практики забезпечення професійного зростання в зарубіжних країнах. За допомогою методу моделювання визначено шляхи вдосконалення чинного законодавства в досліджуваній сфері (підрозділ 2.4).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним з перших у вітчизняній науці трудового права комплексних наукових досліджень теоретичних і практичних проблем професійного зростання працівника в умовах економічного розвитку, в якому проаналізовані тенденції законодавства України в цій царині та представлені нові ідеї та обґрунтовані інноваційні шляхи її реформування.
За результатами дисертаційного дослідження сформульовано авторські основні положення, які виносяться на захист і які містять елементи наукової новизни. Назвемо основні з них:
Вперше:
– визначено поняття професійного зростання як складного процесу професійного розвитку людини з метою досягнення певного рівня професіоналізму шляхом постійного здобування та засвоєння, оновлення знань, навичок та умінь, потрібних для виконання своїх трудових обов’язків, які визначені професією, та який супроводжується суспільним визнанням у вигляді певних соціальних атрибутів чи у визначених законом випадках, правових гарантіях;
– встановлено елементи професійного зростання працівника:
а) трудовий потенціал працівника (визначальна основа професійного зростання, яка характеризується сукупністю фізичних та інтелектуальних здібностей працівника, завдяки яким досягаються певні результати у виробничій діяльності); б) мета професійного зростання (сутність якої полягає у досягненні певного рівня професіоналізму); в) професійний розвиток (виявлення потенційних здібностей працівника у певній професійній діяльності задля їх розвинення та постійного вдосконалення); г) соціальне визнання (зовнішній вияв професійного зростання працівника, який проявляється у певних соціальних атрибутах та у визначених законом випадках, правових гарантіях);
– визначено поняття «форма забезпечення професійного зростання» як сукупність засобів, методів і способів розвитку особистості працівника протягом його професійного життя, завдяки якому відбувається становлення та розвиток працівника як професіонала або як кваліфікованого спеціаліста певного виду діяльності;
– обґрунтовано, що формами професійного зростання працівника в Україні є професійна підготовка, професійна перепідготовка та підвищення кваліфікації, при цьому професійна придатність виступає однією з головних передумов професійного зростання, а атестація представляє собою форму контролю професійного розвитку працівника.
Удосконалено:
– поняття «професійна підготовка», «перепідготовка та «підвищення кваліфікації» з урахуванням існуючих на сьогодні перетворень в економіці країні та суспільних відносинах;
– сутність атестації як організаційно-правової форми контролю професійного розвитку працівника з метою визначення рівня його професіоналізму, а також відповідності займаній посаді, що здійснюється шляхом перевірки та оцінки ділових та особистих якостей працівника, ефективності виконання покладених завдань.
Дістали подальшого розвитку:
– обґрунтування доцільності винесення професійного навчання до окремої книги проекту Трудового кодексу України;
– розуміння того, що в розвинених країнах забезпечення професійного зростання працівників є однією з головних завдань держави, оскільки в такий спосіб вона підвищує свою конкурентну здатність на світовій арені;
– пропозиції щодо створення єдиного законодавчого акту, який буде регулювати трудові відносини, пов’язані із організацією та проведенням атестації.
Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що викладені в дисертації висновки і пропозиції можуть бути використані:
а) у науково-дослідницькій роботі – для подальших загальних і спеціальних наукових досліджень теоретичних і практичних проблем правового регулювання професійного зростання працівника;
б) у правотворчості – при перегляді та вдосконаленні положень чинних Кодексу законів про працю України, Закону України «Про професійно-технічну освіту» та при прийнятті нового Трудового кодексу України в частині професійного навчання та атестації працівників;
в) у правозастосовчій діяльності – результати дослідження сприятимуть вдосконаленню практики застосування норм чинного законодавства щодо забезпечення професійного зростання працівника;
г) у навчально-методичній роботі – в процесі вивчення навчальної дисципліни «Трудове право України», при написанні підручників, навчально-методичних посібників, при проведенні семінарських занять зі студентами й для написання ними рефератів, курсових і дипломних робіт.
Апробація результатів дисертації. Результати даного наукового дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри трудового права та права соціального забезпечення юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Результати дисертаційного дослідження були оприлюднені на таких науково-теоретичних і науково-практичних конференціях: «Проблеми правотворчості очима науковців» (м. Одеса, 2011 р.), «Правовий вимір сучасних реформаційних процесів в Україні» (м. Львів, 2011 р.) та «Актуальні питання правової реформи та розбудови громадянського суспільства в Україні» (м. Харків, 2012 р.).
Публікації. Ключові практичні й теоретичні положення дисертаційного дослідження знайшли своє відбиття в 4 наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, і в 3 тезах доповідей та наукових повідомлень на зазначених конференціях.
- bibliography:
- ВИСНОВКИ
У дисертації подане теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що полягає у визначенні концептуальних засад забезпечення професійного зростання працівників, у розкритті понятійного апарату у цій сфері, визначенні правових форм та засад професійного зростання працівників в Україні в нових економічних умовах, обґрунтуванні конкретних практичних пропозицій та рекомендацій щодо вдосконалення національного законодавства у цій сфері.
1. Професійне зростання – це складний процес професійного розвитку людини з метою досягнення певного рівня професіоналізму шляхом постійного здобування та засвоєння, оновлення знань, навичок та умінь, потрібних для виконання своїх трудових обов’язків, які визначені професією, та який супроводжується суспільним визнанням у вигляді певних соціальних атрибутів чи у визначених законом випадках правових гарантіях.
2. Професійне зростання складається з наступних головних і невід’ємних елементів:
– трудового потенціалу працівника, який є визначальною засадою професійного зростання та характеризується сукупністю фізичних і інтелектуальних здібностей працівника, завдяки яким досягаються певні результати у виробничій діяльності, та його здатність удосконалюватися по мірі розвитку науково-технічного прогресу;
– мети професійного зростання, сутність якої полягає у досягненні певного рівня професіоналізму. Професіоналізм – це відповідна ступінь професійної підготовки працівника, що характеризується сукупністю знань, умінь та навичок, завдяки яким він виконує свої трудові функції на високому рівні, що відповідає існуючим економічним та суспільним вимогам;
– професійного розвитку, який спрямований на виявлення потенційних здібностей працівника у певній професійній діяльності задля їх розвинення та постійного вдосконалення з метою відповідності виробничим потребам, які постійно підвищуються;
– соціального визнання, яке є зовнішнім проявом професійного зростання працівника, виявляється у певних соціальних атрибутах та у визначених законом випадках забезпеченням правовими гарантіями.
3. Професійне зростання, як розвиток людини в професії, не може бути без сформованої придатності працівника для досягнення певного рівня ефективності в професійній праці. Професійна придатність є передумовою того, що в процесі розвитку працівника, його становлення протягом певного часу, він набуває статусу професійно надійного або професіоналу. Дану придатність характеризує певний набір професійно важливих якостей працівника, котрі представляють сукупність усіх якостей і здібностей працівника, його досвід, отриманий протягом усього професійного життя, завдяки чому він може на певному рівні реалізуватись у професійній діяльності.
4. Форма забезпечення професійного зростання – це сукупність засобів, методів і способів розвитку особистості працівника протягом його професійного життя, завдяки якому відбувається становлення та розвиток працівника як професіонала або як кваліфікованого спеціаліста певного виду діяльності. До форм забезпечення професійного зростання працівника, визначених українським законодавством, відноситься професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації. Професійна підготовка – це процес становлення та розвитку працівника на первинному професійному шляху за допомогою навчання у професійно-технічних закладах та безпосередньо на виробництві. Професійна перепідготовка – це процес оновлення знань, умінь та навичок працівника з метою оволодіння новою професією в результаті вивільнення працівника у зв’язку з перепрофілюванням або реорганізацією підприємства, зміни професії або зміни способів виробництва, що були викликані науково-технічним прогресом. Підвищення кваліфікації – це процес розширення та оновлення знань, умінь, навичок працівника з метою підняття на вищий ступінь професійного розвитку, вдосконалення якості виконуваних завдань.
5. Атестація – це організаційно-правова форма контролю професійного розвитку працівника з метою визначення рівня його професіоналізму, а також відповідності займаній посаді, що здійснюється шляхом перевірки та оцінки ділових та особистих якостей працівника, ефективності виконання покладених завдань.
6. У радянський період питанню професійного зростання приділялось багато уваги, що проявлялось у активному сприянні цьому держави, яка створювала всі необхідні умови для професійного розвитку працівника через побудування системи професійного навчання. При цьому поняття «професійне зростання» носило дещо інший зміст, під ним розумілося лише службове зростання працівника. Крім того, незважаючи на те, що професійне навчання було головною умовою професійного зростання працівника, атестація, яка є формою контролю такого зростання, носила суто формальний характер.
7. У розвинених країнах світу питання професійного зростання працівника носить загальнодержавний характер, бо висока кваліфікованість працівників є головним інструментом для розвитку економіки зарубіжних країн. Активна участь держави проявляється у різноманітних програмах державного характеру, метою яких є підвищення кваліфікації всіх працівників. Крім того, для працівників, які постійно розвиваються, створено всі умови для професійного зростання.
8. Україна значно відстає від країн Заходу щодо реалізації концепції навчання протягом усього життя, як головної умови не тільки професійного розвитку особистості, а й всебічного розвитку будь-якої людини. Чинні нормативно-правові акти України з трудового права, які регулюють професійне зростання працівника не відповідають сучасним економічним умовам, що підвищує збільшення трудових спорів. По-перше, трудове законодавство України з професійного навчання працівників не визначає чіткого кола прав і обов’язків суб’єктів трудових правовідносин з професійної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації та атестації. По-друге, відсутній механізм захисту прав працівників, які навчаються на виробництві, з відривом від виробництва та тих, які проходять атестацію. По-третє, не передбачений механізм відповідальності роботодавців за порушення своїх обов’язків при організації та проведенні виробничого навчання, навчання з відривом від виробництва та атестації.
9. Чинне трудове законодавство з професійної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації та атестації потребує ретельного перегляду та вдосконалення. Зокрема, до прийняття нового Трудового кодексу України, слід привести у відповідність до сучасних вимог чинний КЗпП України: (а) доцільно ст. 201 Кодексу викласти таким чином, щоб було зрозуміло – організація виробничого навчання є обов’язком роботодавця чи його правом; (б) КЗпП повинен містити положення про відповідальність за порушення вимог законодавства щодо організації та проведення професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації; (в) слід доповнити ст. 113 КЗпП України у частині визначення розміру доплати, на яку мають право працівники, які проходять перепідготовку на курсах цільового призначення, метою яких є освоєння нового виробництва; (г) необхідно переглянути положення ст. 202 Кодексу, встановивши відповідальність роботодавця за невиконання обов’язку щодо створення необхідних умов для працівників під час поєднання роботи з навчанням.
10. Потребує відповідних змін Положення про професійне навчання кадрів на виробництві в частині визначення наслідків невиконання абз. 4 п. 3.2. Перегляду підлягає й п. 1 ст. 7 Закону України «Про професійно-технічну освіту» у частині ліцензування права підприємств, установ і організацій на здійснення професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації.
11. Доцільно вдосконалити й окремі положення проекту ТК України, зокрема, ст. 323 повинна містити перелік випадків, коли роботодавець забезпечує підвищення кваліфікації за власними потребами або пояснити, що саме відноситься до таких випадків; пункт 1 ст. 322 потребує зміни його редакції.
Також потребують перегляду чинні нормативно-правові акти, які визначають особливості проведення атестації. Загалом, Україна потребує такої законодавчої бази з трудового права, яка буде сприяти відновленню та формуванню якісного трудового потенціалу країни, шляхом всебічного професійного розвитку кожного окремого працівника. Головна роль у реалізації запропонованих змін повинна бути відведена державі.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Кодекс законів про працю України від 10.12.1971р., №322-VIII // Відом. Верхов. Ради УРСР – 1971. – Додаток до № 50.
2. Проект Трудового кодексу України № 1108 (текст до 2-го читання від 10.12.2008 р.) // [Електрон. ресурс] – Режим доступу : //http://w1.c1.rada.gov.ua/ pls/zweb_n/webproc4_1?id= &pf3511=30947.
3. Бушмарин И.В. Пути повышения творческого потенциала трудовых ресурсов: опыт экономически развитых стран / И.В. Бушмарин // Труд за рубежом. – 2004. – №2.– С. 113 – 130.
4. Бурак П.Ю. Економіка праці й соціально-економічні відносини: Навчальний посібник / П.Ю. Бурак, Б.А. Карпінський, М.І. Григор’єва. – К. : Центр навч. літ. – 2004. – 440 с.
5. Егоршин А.П. Управление персоналом / А.П. Егоршин. – Н.-Новгород : НИМБ, 1997. – 607с.
6. Обозов Н.Н. Психология работы с людьми: учеб. пособие – [5-е изд., стер.] / Н.Н. Обозов, Г.В. Щекин. – К. : МАУП, 1999. – 146 с.
7. Самоукин А.И. Психология бизнеса / А.И. Самоукин, Н.В. Самоукина, А.П. Шишов. – М. : ЭКМОС, 1997. – 272 с.
8. Климов Е.А. Введение в психологию труда / Е.А. Климов. – М.: Изд-во МГУ, 1988. – 199 с.
9. Свенцицкий А.Л. Социальная психология управления: учебн. пособ. / А.Л. Свенцицкий. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1986. – 176 с.
10. Психологія в менеджменті: навч. посібн. [С. Комінко, Л. Курант, О. Самборська, Т. Федотюк, С. Ніколенко]. – Тернопіль, 1999. – 400 с.
11. Варенникова О. Профессиональный или карьерный рост – что выбрать? / О. Варенникова // Деловой мир. Ты успешный человек // [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: //http://delovoymir.biz/ru/columns/98/
12. Практикум по психологии профессиональной деятельности и менеджмента: учеб. пособ. [2-е изд.] / под ред. Г.С. Никифорова, М.А. Дмитриевой, В.М. Снеткова. – СПб. : Изд-во С-Петерб. ун-та, 2001. – 240 с.
13. Борисов А.Б. Большой экономический словарь / А.Б. Борисов. – М.: Книжн. мир. – 2001. – 895 с.
14. Википедия. Свободная энциклопедия // [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: // http://ru.wikipedia.org/wiki
15. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: підручн. / О.А. Грішнова. – 4-те вид., оновлене. – К. : Знання, 2009. – 390 с.
16. Служебная карьера / под общ. ред. Е.В. Охотского. – М. : Изд-во «Экономика», 1998. – 302 с.
17. Лотова И. Профессиональная карьера госслужащих: вариативный подход / И. Лотова // Человек и труд. – 2003. – № 10. – С. 69 – 72.
18. Адамчук В.В. Экономика и социология труда: учебн. / В.В. Адамчук, О.В. Ромашов, М.Е. Сорокина. – М. : ЮНИТИ, 1999. – 407 с.
19. Есинова Н.И. Экономика труда и социально-трудовые отношения: учеб. пособ. / Н.И. Есинова. – К. : Кондор, 2003. – 464 с.
20. Святелик Н.П. Відтворення трудового потенціалу як позитивний чинник соціально орієнтованої економіки / Н.П. Святелик // Вісн. Донец. ун-ту. – Серія В: Економіка і право. – Вип. 1. – 2008. – С. 188 – 190.
21. Цыганков В. Трудовой потенциал: условия эффективного использования / В. Цыганков // Человек и труд. – 2006. – №12. – С. 40 – 43.
22. Богиня Д.П. Основи економіки праці: навч. посібн. [2-ге вид., стер.] / Д.П. Богиня, О.А. Грішнова. – К. : Знання Прес, 2001. – 313 с.
23. Гавкалова Н.А. Менеджмент персонала: учеб. пособ. [3-е изд., перераб. и доп.] / Н.А. Гавкалова, Н.С. Маркова. – Х.: ИД «ИНТЭК», 2009. – 296 с.
24. Осовська Г.В. Управління трудовими ресурсами: навч. посібн. / Г.В. Осовська, О.В. Крушельницька. – К. : Кондор, 2003. – 524 с.
25. Економіка праці й соціально-трудові відносини: навч. посібн. / за ред. В.М. Ковальова. – К. : Центр навч. літ., 2006. – 256 с.
26. Страхова О. Анализ динамики трудового потенциала жизненно необходим / О. Страхова, Л. Слепнева // Человек и труд. – 2003. – № 2. – С. 27 – 29.
27. Генкин Б.М. Экономика и социология труда: учеб. [7-е изд., доп.] / Б.М. Генкин. – М. : Норма, 2007. – 448 с.
28. Разумов А. Качество рабочей силы в системе национальных приоритетов / А. Разумов, В. Дрямов // Человек и труд. – 2006. – № 11. – С. 11 – 14.
29. Экономика труда (социально-трудовые отношения): учебн. / под ред. Н.А. Волгина, Ю.Г. Одегова. – М. : Изд-во «Экзамен», 2006. – 736 с.
30. Одегов Ю.Г. Управление персоналом: учебн. / Ю.Г. Одегов, П.В. Журавлев. – М. : Финстатинформ, 1997. – 878 с.
31. Андреева И.В. Управление персоналом / И.В. Андреева, С.В. Кошелева, В.А. Спивак. – СПб. : Изд. Дом «Нева», 2004. – 224 с.
32. Синенко Н. Концепція розвитку системи підвищення кваліфікації працівників на період до 2010 року / Н. Синенко // Довідник кадровика. – 2006. – № 6(48). – С. 85 – 88.
33. Лебедева Л.Ф. Государство и формирование трудового потенциала в XXI веке (опыт США) / Л.Ф. Лебедева, Е.В. Емельянов // Труд за рубежом. – 2008. – №3. – С. 3 – 21.
34. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов / А. Смит - Книга первая. – М.: Ось-89, 1997. – 256с.
35. Бухалков М.И. Управление персоналом: развитие трудового потенциала: учеб. пособ. / М.И. Бухалков. – М. : ИНФРА-М, 2005. – 192 с.
36. Что такое профессионализм: определение, понятие, признаки, уровни. Развитие и психология профессионализма выпускника вуза // Человек и профессионал // [Электрон. ресурс]. –– Режим доступа: //http://chelpro.ru/get-professional/professionalism-eto
37. Данилкина О. Важность регулярной оценки профессионализма и компетентности государственных служащих / О. Данилкина // Человек и труд. – 2008. – №8. – С. 65 – 67.
38. Экономика труда / под ред. М.А. Винокурова, Н.А. Горелова. – СПб. : Питер, 2004. – 656 с.
39. Дружилов С. Профессионализм субъекта труда: психологические аспекты / С. Дружилов // Человек и труд. – 2004. – №2. – С. 85 – 87.
40. Васильченко В.С. Управління трудовим потенціалом: навч. посіб. [В.С. Васильченко, А.М. Гриненко, О.А. Грішнова, Л.П. Керб]. – К.: КНЕУ, 2005. – 403с.
41. Митина Л.М. Личностное и профессиональное развитие человека в новых социально экономических условиях / Л.М. Митина // [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: //http://www.hr-portal.ru/article/lichnostnoe-i-professionalnoe-razvitie-cheloveka-v-novykh-sotsialno-ekonomicheskikh-usloviya
42. Психология: учебн. / под общ. ред. В.Н. Дружинина. – СПб.: Питер, 2005. – 651 с.
43. Крушельницька О.В. Управління персоналом / О.В. Крушельницька // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: //http://library.if.ua/ books/45.html
44. Платонов К.К. Вопросы психологии труда / К.К. Платонов. – М.: Медицина, 1990. – 264 с.
45. 3еер Э.Ф. Личностно ориентированное профессиональное образование / Э.Ф. Зеер. – Екатеринбург : УрГППУ, 1998. – 126 с.
46. Практикум по дифференциальной психодиагностике профессиональной пригодности: учебн. пособ. / под общ. ред. В.А. Бодрова. – М. : ПЕР СЭ, 2003. – 768 с.
47. Управление персоналом: словарь-справочник // [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: //http://psyfactor.org/personal/personal15-09.htm;
48. Корнещук В.В. Професійна придатність як передумова підготовки надійного спеціаліста / В.В. Корнещук // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: //http://www.rusnauka.com/ESPR_2006/Pedagogica/ 2_korneschuk%20vv.doc.htm
49. Бодров В.А. Психология профессиональной пригодности: учебн. пособ. / В.А. Бодров. – М. : ПЕР СЭ, 2001 – 511 с.
50. Скопылатов И.А. Управление персоналом: учебн. / И.А. Скопылатов, О.Ю. Ефремов. – Изд-во Смол. ун-та. – 2000. // [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: //http://bibliotekar.ru/biznes-33/index.htm
51. Побідаш А.Ю. Професійний відбір як основа психологічної придатності до діяльності в екстремальних умовах / А.Ю. Побідаш // Наука і освіта – 2009. – № 5 – С. 121 – 124.
52. Максименко В. Ю. Профессиональная пригодность и ПВК / В.Ю. Максименко // [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: //http://www.psylesson.ru/node/68
53. Побідаш А.Ю. Особливості професійного відбору до професій екстремального профілю діяльності та проблема його ефективності / А.Ю. Побідаш // Вісн. Нац. акад. оборони України: зб. наук. праць. – 2010. – №1. – С. 174 – 178.
54. Ремендик Д.М. Психологический практикум: учеб. пособ. [2-е изд., стер.] / Д.М. Рамендик, О.В. Одинцова. – М. : Изд. центр «Академия», 2009. – 192 с.
55. Орбан-Лембрик Л.Е. Психологія управління: посібн. / Л.Е. Орбан-Лембрик. – К., 2003 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: //http://ebk.net.ua/Book/psychology/orban-lembryk_pu/part6/604.htm
56. Дебель М.А. Профессионально важные качества личности в период допрофессионализма / М.А. Дебель // Теория и практика современной психологии: матер. междунар. заочной конф. (5 апр. 2011 г.) // [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: //http://sibac.info/index.php/2009-07-01-10-21-16/34-2009-07-04-13-03-12/157-2011-01-31-17-58-51
57. Лукашева Н.М. Ділові якості працівників як юридичний факт за трудовим законодавством України / Н.М. Лукашева // Держава і право. – 2005. – №12. – С. 289 – 295.
58. Крушельницька Я.В. Фізіологія і психологія праці: навч. посібн. / Я.В. Крушельницька. – К. : КНЕУ. – 2000. – 232 с.
59. Малхазов О.Р. Психологія праці: навч. посібн. / О.Р. Малхазов. – К. : Центр учб. літ., 2010. – 208 с.
60. Крамаренко В.І. Управління персоналом фірми: навч. посібн. / В.І. Крамаренко. – К. : ПУЛ, 2003. – 272 с.
61. Урзова Ю.А. Психологическое обеспечение профессионального подбора: метод. пособ. к изуч. курса «Психология труда» / Ю.А. Урзова. – Ростов-на-Дону, 1999 // [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: //http://window.edu.ru/window/library/pdf2txt?p_id=3114
62. Український Радянський Енциклопедичний Словник [2-ге вид.]. – К.: Гол. ред. Укр. рад. енцикл., 1986. – Т. 3.
63. Новий тлумачний словник української мови: у 4-х т. / уклад. В. Яременко, О. Сліпушка. – К. : Аконіт, 1999. – Т. 4. – 912 с.
64. Лушникова М.В. Право на профессиональное образование и обучение: проблемы реализации в современных условиях / М.В. Лушникова, А.М. Лушников // Трудовое право. – 2007. – №4(86). – С. 55 – 60.
65. Муравьева А.А. Экономика, основанная на знаниях / А.А. Муравьева // Труд за рубежом. – 2004. – №4. – С. 134 – 137.
66. Беляцкий Н.П. Управление персоналом: учебн. / Н.П. Беляцкий. – Минск: Соврем. шк., 2008. – 448 с.
67. Радченко Г.А. Людський ресурс як основа добробуту держави / Г.А. Радченко // Соціум. Наука. Культура: матер. міжнар. інтернет-конф. (лютий 2007 р.) // [Електрон. ресурс] – Режим доступу: //http://intkonf.org/radchenko-g-a-lyudskiy-resurs-yak-osnova-dobrobutu-derzhavi/
68. Исаенко А. Человеческий капитал – определяющий фактор экономического роста / А. Исаенко // Человек и труд. – 2002. – №3. – С. 83 – 87.
69. Пинко В.С. Розвиток людського потенціалу та його вплив на соціально-економічний розвиток України / В.С. Пинко, Т.В. Короленко // Соціум. Наука. Культура: матер. міжнар. інтернет-конф. (23-25 груд. 2008 р.) // [Електрон. ресурс]: Режим доступу: //http://intkonf.org/pinko-vs-korolenko-tv-rozvitok-lyudskogo-potentsialu-ta-yogo-vpliv-na-sotsialno-ekonomichniy-rozvitok-ukrayini/
70. Макарова И.К. Привлечение, удержание и развитие персонала компании: учеб. пособ. / И.К. Макарова, О.Е. Алехина, Л.М. Крайнова. – М. : Изд-во «Дело» АНХ, 2010. – 124 с.
71. Веснин В.Р. Управление персоналом: теория и практика: учеб. / В.Р. Веснин. – М. : ТК Велби, Изд-во Проспект, 2008. – 688 с.
72. Про освіту: Закон України вiд 23.05.1991 р., №1060-XII // Відом. Верхов. Ради УРСР – 1991. – №34. – Ст. 451.
73. Герасимов В. Образование, знания, инновации / В. Герасимов // Человек и труд. – 2002. – №6. – С. 21 – 26.
74. Хамайдюк О. Профессиональная подготовка, переподготовка и повышение квалификации работников / О. Хамайдюк // Справочник кадровика. – 2008. – №10(76). – С. 97 – 104.
75. Положення про професійне навчання кадрів на виробництві, затв. наказом Мін-ва праці та соц. політики України й М-ва освіти і науки України від 26 березня 2001 р., № 127/151 // Офіц. вісник України. – 2001. – №15. – Ст. 667.
76. Щербак Л. Профессиональное обучение кадров на производстве и законодательство / Л. Щербак, К. Дечев // Справочник кадровика. – 2006. – №12(54). – С. 82 – 87.
77. Справочник профессий: словарь терминов // [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: //http://spravochnikprof.narod.ru/prof.html
78. Подвербних О. Опережающая переподготовка и непрерывное образование – залог эффективной занятости / О. Подвербних // Человек и труд. – 2003. – №5. – С 37 – 38.
79. Про професійно-технічну освіту: Закон України вiд 10.02.1998 р., № 103/98-ВР // Відом. Верхов. Ради України. – 1998. – №32. – Ст. 215.
80. Дрозач М.О. Тенденції розвитку професійного навчання кадрів на виробництві / М.О. Дрозач / Формування ринкової економіки: зб. наук. пр. – Спецвипуск: Проблеми економіки праці, соціально-трудових відносин та соціального захисту населення. – К. : КНЕУ, ДУ НДІ СТВ, 2007. – 480 с.
81. Адова І. Развитие профессиональной компетентности: практика акционерных обществ / І. Адова, М. Симонова // Человек и труд. – 2008. – №9. – С. 54 – 56.
82. Шекшня С. Методы профессионального обучения / С. Шекшня // [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: //http://www.elitarium.ru/2004/04/27/metody_professionalnogo_obuchenija. html
83. Форсиф Г. Развитие и обучение персонала [пер. с англ.] / Г. Форсиф; под. ред. В.А. Спивака. – СПб.: Изд. дом «Нева», 2003. – 192 с.
84. Серова Г.А. Подходы к организации дистационного обучения при профессиональной переподготовке персонала / Г.А. Серова, Н.В. Никитина // Управление персоналом. – 2002. – №5(70). – С. 33 – 39.
85. Федотова Т.А. Перепідготовка персоналу як ефективний механізм використання внутрішнього потенціалу підприємства в кризовий період / Т.А. Федотова, Ю.О. Бабич // Вісн. Дон. нац. ун-ту. – Сер. В: економіка і право. – 2009. – Вип. № 1. – С. 129 – 134.
86. Згодник Л.В. Корпоративний людський капітал: проблеми перепідготовки працівників / Л.В. Згодник // Управління персоналом. – 2007. – №24(178) – С. 44 – 46.
87. Солощук М. Перепідготовка і підвищення кваліфікації кадрів / М. Солощук // Довідник кадровика. – 2006. – №9(51). – С. 87.
88. Савченко В.А. Управління розвитком персоналу / В.А. Савченко // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: //http://library.if.ua/books/104.html
89. Бевз З.В. Необхідність підвищення кваліфікації кадрів в сучасних умовах/ З.В. Бевз // Сучасний соціокультурний простір: матер. міжнар. інтернет-конф. (20–22 верес. 2007 р.) // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: //http://intkonf.org/bevz-zv-neobhidnist-pidvischennya-kvalifikatsiyi-kadriv-v-suchasnih-umovah/
90. Концепція розвитку системи підвищення кваліфікації працівників на період до 2010 року: схв. розпоряд. КМ України від 20.03.2006 р., №158-р. // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: //http://uazakon.com/document/fpart23/idx23820.htm
91. Савченко В.А. Механізм посилення зацікавленості роботодавців у підвищенні професійного рівня персоналу організації / В.А. Савченко // Формування ринкової економіки: зб. наук. пр. – Спецвипуск : Проблеми екон. праці, соц.-труд. відносин та соц. захисту населення. – К. : КНЕУ, ДУ НДІ СТВ, 2008. – 380 с.
92. Маталин А.С. Аттестация служащих в трудовом праве: дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 / А.С. Маталин. – М., 2004. – 172 c.
93. Зеер Э.Ф. Психология профессий: учебн. пособ. – [2-е изд.] / Э.Ф. Зеер. – М. : Изд-во Моск. психол.-соц. ин-та; Воронеж : Изд-во НПО «МОДЭК», 2003. – 480 с.
94. Погодина И. Аттестация работников организации и увольнение по ее итогам: практические вопросы / И. Погодина // Кадровик. Трудовое право для кадровика. – 2010. – № 4 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступа: //http://www.hr-portal.ru/story/attestatsiya-rabotnikov-organizatsii-i-uvolnenie-po-ee-itogam-prakticheskie-voprosy
95. Лазор Л.И. Правовые проблемы конкурсного подбора. Аттестация кадров и рабочих мест на современном этапе: дис. … д-ра юрид. наук : спец. 12.00.05 / Л.И. Лазор. – Луганск, 1991. – 246 с.
96. Кікінчук В.Ю. Особливості проведення атестації працівників ОВС України / В.Ю. Кікінчук // Форум права. – №3. – 2010. – С. 178 – 185.
97. Малиновський В.Я. Державна служба: теорія і практика: навч. посіб. / В. Я. Малиновський. – К. : Атіка, 2003. – 160 с.
98. Жиров А.П. Правовые аспекты аттестации руководящих работников и специалистов в промышленности : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 / А.П. Жиров. – М., 1979. – 22 с.
99. Трудовое право: энцикл. словарь – [1-е изд.]. – М.: Сов. энцикл., 1979. – 483 с.
100. Марчук В.М. Наукові основи управління в державному апараті / В.М. Марчук. – К. : Вищ. шк., 1976. – 102 с.
101. Бурлака О.С. Атестаційне провадження: дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 / О.С. Бурлака; Київ. НУВС. – К., 2007. – 220 с.
102. Кравець В.Р. Атестація державних службовців в Україні: дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 / В.Р. Кравець. – Одеса. – 2003. – 177 с.
103. Глозман В.А. Право и проверка деловых качеств работников / В.А. Глозман. – Минск : Изд-во Белорус. гос. ун-та, 1981. – 72 с.
104. Старилов Ю.Н. Государственная служба в Российской Федерации: теорет.-прав. исслед. / Ю.Н. Старилов. – Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 1996. – 407 с.
105. Старилов Ю.Н. Аттестация госслужащих и аттестационная процедура / Ю.Н. Старилов // Правовая наука и реформа юридического образования: сб. научн. трудов. – Вып. 6. – Воронеж, 1996. – С. 158 – 165.
106. Полетаев Ю.Н. Аттестация работников: правовое регулирование, организационные вопросы / Ю. Н. Полетаев. – М.: Проспект, 2000. – 112 с.
107. Магура М.И. Оценка работы персонала: практ. пособ. / М.И. Магура, М.Б. Курбатова. – М. : ЗАО «Бизнес-школа «Интел Синтез», 2001. – 144 с.
108. Герчиков В.И. Управление персоналом: работник – самый эффективный ресурс компании: учеб. пособ. / В.И. Герчиков. – М.: ИНФРА-М, 2008. – 282 с.
109. Куприн В. Аттестационная оценка высших менеджеров компании / В. Куприн // [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: //http://www.kadrovik.kiev.ua/article/read/ao1.html
110. Мельник К.Ю. Атестація службовців правоохоронних органів / К.Ю. Мельник // Форум права. – 2010. – №1. – С. 243 – 249.
111. Козорез В. Типові положення про атестацію. Положення про атестацію керівників / В. Козорез // Довідник кадровика. – 2009. – №1 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: //http://www.kadrovik.ua/content/tipov-polozhennya-pro-atestats-yu-polozhennya-pro-atestats-yu-ker-vnik-v
112. Паринова А.И. Методическое руководство по подготовке и проведению аттестации и ассесмент-центра: метод. пособ. для руковод. и сотруд. кадровых служб / А.И. Паринова // [Електрон. ресурс]. – Режим доступа: //http://www.zrp.spb.ru/ruk_assessment.php
113. Савєльєв О.С. Адміністративно-правові засади атестації працівників органів внутрішніх справ: дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 / О.С. Савельєв. – Дніпропетр. держ. ун-т внутр. справ. – Дніпропетровськ, 2008. – 199 с.
114. Борисов Е.А. Оценка и аттестация персонала / Е.А. Борисов. – Спб.: Питер, 2003 // [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: //http://eup.ru/ Documents/2003-08-18/16B4A.asp
115. Хныкин Г.В. Аттестация работников: нормативные акты и практика их применения / Г.В. Хныкин // [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: //http://www.hrm.ru/db/hrm/A0C88106D339DB53C3256AAB0043 AA06/category.html
116. Козорез В. Порядок проведения аттестации профессионалов и специалистов / В.Козорез // Справочник кадровика. – 2009. – №4(82). – С. 47 – 56.
117. Бондаренко О. Порядок кваліфікаційної атестації та присвоєння кваліфікації особам, що здобувають професійно-технічну освіту / О. Бондаренко // Праця і зарплата. – 1999. – №7(167). – С. 15.
118. Положення про порядок кваліфікаційної атестації та присвоєння кваліфікації особам, які здобувають професійно-технічну освіту, затв. наказом М-ва праці та соц. політики України та Мін-ва освіти України від 31.12.1998 р , №201/469 // Офіц. вісник України. – 1999. – №9. – Ст. 130.
119. Аттестация персонала: словарь-справ // [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: //http://psyfactor.org/personal/personal1-24.htm
120. Полуляхова Р. Внедрение на производстве системы формирования профессионалов / Р. Полуляхова // Справочник кадровика. – 2007. – №5(59). – С. 96 – 101.
121. Битяк Ю. Проблеми нормативно-правового регулювання оцінки діяльності державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування / Ю. Битяк // Вісн. Акад. прав. наук України. – 2005. – №4(43). – С. 116 – 123.
122. Конституция СССР 1977 г. // [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: //http://www.hist.msu.ru/ER/Etext/cnst1977.htm
123. Травин В.В. Профессиональный рост и планирование карьеры / В.В Травин, В.А. Дятлов // Управление персоналом. – 1999. – №8 // [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: //http://imp-ivanovo.narod.ru/business/ hres2.htm
124. Типовое положение о профессиональном обучении рабочих на производстве, утв. пост. Госкомитета СССР по труду и соц. вопросам, Госкомитета СССР по профессионально-техническому образованию и Секретариата ВЦСПС от 04.03.1980 г., №50/4 // [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: //http://www.knukim-edu.kiev.ua/download/Zakony SSSR/data02/tex13740.htm
125. Комментарий к законодательству о труде [2-е изд., перераб. и допол.]. – М. : Юрид. лит., 1987. – 672 с.
126. Программа Коммунистической партии Советского Союза // [Електрон. ресурс]. – Режим доступа: //http://www.razumei.ru/files/others/ pdfProgrammaKPSS.pdf
127. Советское трудовое право: учебн. [2-е изд.] / под ред. А.С. Пашкова, О.В. Смирнова. – М.: Юрид. лит., 1982. – 504 с.
128. Советское трудовое право: учебн. [изд. 3-е, дополн. и перераб.] / под ред. В.С. Андреева. – М.: Высш. шк., 1976. – 415 с.
129. Советское трудовое право: проблемы исследования трудовых ресурсов. – М.: Наука, 1990. – 304 с.
130. Советское трудовое право: учебн. [2-е изд.] / под ред. Б.К. Бегичева, А.Д. Зайвина. – М.: Юрид. лит., 1985. – 552 с.
131. Бондарь А.Ю. Правовое регулирование образовательно-трудовых отношений в условиях перехода к рыночной экономике: дисс. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 / А.Ю. Бондар. – Екатеринбург, 1999 // [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: //http://www.pravo.vuzlib.net/book_ z123_page_12.html
132. Повышение квалификации рабочих на производстве (методологические рекомендации) // Мин-во пищевой промышленности СРСР: учебн.-методолог. кабинет. – М., 1974. – 28 с.
133. Советское трудовое право: учебн. / под ред. Н.Г. Александрова. – М.: Юрид. лит., 1972. – 576 с.
134. Закалюжная Н.В. Аттестация как одна из форм определения квалификации работников / Н.В. Закалюжная // [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: //http://www.lawmix.ru/comm/2974/
135. Аттестация работников // [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: //http://msp.krd.ru/business-school/businessman/labour/personnel-certification.php
136. Молочников Н. Аттестация управленческих кадров: вчера и сегодня / Н. Молочников // Человек и труд. – 2003. – №6. – С. 81, 82.
137. Шмидт В.Р. Организация обучения на производстве в развитых странах Запада / В.Р. Шмидт // Труд за рубежом. – 2005. – №3. – С. 76 – 90.
138. Муравьева А.А. Системы квалификаций в странах Европейского Союза / А.А. Муравьева // Труд за рубежом. – 2004. – №2. – С. 111 – 132.
139. Рекомендация МОТ №195 О развитии людских ресурсов: образование, подготовка кадров и непрерывное обучение / Труд за рубежом. – 2005. – №2. – С. 138 – 150.
140. Муравьева А.А. Главные особенности и новые задачи обучения для рынка труда / А.А. Муравьева // Труд за рубежом. – 2004. – №4. – С. 134 – 157.
141. Киселев И.Я. Сравнительное трудовое право: учеб. / И.Я. Киселев. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2005. – 360 с.
142. Матрусова Т.Н. Новое на рынке труда и в управлении рабочей силой в Японии / Т.Н. Матрусова // Труд за рубежом. – 2007. – № 4. – С. 16 – 35.
143. Супян В. Профессиональное образование в США: тенденции развития / В. Супян // Человек и труд. – 2000. – №1. – С. 71 – 74.
144. Шлихтер А.А. Государственные программы в сфере труда и занятости (опыт США) / А.А. Шлихтер // Трудовое право. – 2005. – №2. –С. 77 – 87.
145. Островська К. Велика Британія: професійні навички тут важать більше, аніж диплом / К. Островська // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: //http://prof.osvita.org.ua/uk/about/license.htm
146. Муравьева Н.В. Трансформация системы профессионального образования и обучения / Н.В. Муравьева // Труд за рубежом. – 2006. – №3. – С. 60 – 76.
147. Авилова А.В. Реформа системы образования и подготовки кадров в Италии / А.В. Авилова // Труд за рубежом. –2005. – №3. – С. 90 – 99.
148. Антюшина Н.М. Качество человеческих ресурсов как объект управления (опыт Швеции) / Н.М. Антюшина // Труд за рубежом. – 2005. – №4. – С. 20 – 33.
149. Щербак Л. Професійна освіта і навчання кадрів на виробництві в Іспанії / Л. Щербак // Довідник кадровика. – 2006. – №5(47). – С. 88 – 90.
150. Муравьева А.А. Формирование умений для рынка труда в Испании / А.А. Муравьева // Труд за рубежом. – 2006. – №1. – С. 87 – 107.
151. Щербак Л. З досвіду правового регулювання професійної освіти та навчання кадрів на виробництві в Республіці Болгарія / Л. Щербак // Довідник кадровика. – 2006. – №8(50). – С. 91 – 93.
152. Костюшина Т.М. Реформирование системы трудовых отношений в Бразилии / Т.М. Костюшина // Труд за рубежом. – 2006. – №4. – С. 56 – 74.
153. Роговина О.М. Труд и социально-экономическое развитие Пакистана / О.М. Роговина // Труд з рубежом. – 2006. – №3. – С. 19 – 37.
154. Конституція України вiд 28.06.1996 р, № 254к/96-ВР // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – №30. – Ст. 141.
155. Конвенція МОП №142 про професійну орієнтацію та професійну підготовку в галузі розвитку людських ресурсів вiд 23.06.1975 р. // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: //http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/ main.cgi?nreg=993_057
156. Аналіз статей Проекту Трудового кодексу України // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: /http://vu.ua/article/Velika_Ukraina/ VU_law/545.html
157. Трудове право України: акад. курс: підруч. [2-ге вид., перероб. і доп.] / П.Д. Пилипенко, В.Я. Бурак, 3.Я. Козак та ін.; за ред. П.Д. Пилипенка. – К. : Вид. Дім «Ін Юре», 2006. – 544 с.
158. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р, №436-IV // Відом. Верхов. Ради України. – 2003. – №18, №19-20, №21-22. – Ст. 144.
159. Перелік важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затв. наказом МОЗ України від 29.12.1993 р., №256 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: // http://mozdocs.kiev.ua/view.php?id=5286
160. Перелік важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затв. наказом МОЗ України від 31.03.1994 р., №46 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: //http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0176-94/card6#Public
161. Положення про оплату праці під час виробничого навчання, перекваліфікації або навчання іншим професіям, затв. пост. КМ України від 28.06.1997 р., №700 // [Електрон ресурс]. – Режим доступу: //http://bs-staff.com.ua/ids_kd/p_date/1058_543_1.html
162. Про оплату праці: Закон України вiд 24.03.1995 р, № 108/95-ВР // Відом. Верхов. Ради України. – 1995. – №17. – Ст. 121.
163. Про відпустки: Закон України від 1511.1996 р., №504/96-ВР // Відом. Верхов. Ради України. – 1997. – № 2. – Ст. 4.
164. Порядок обчислення середньої заробітної плати: затв. пост. КМ України від 08.02.1995 р., №100 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: //http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=100-95-%EF
165. Про гарантії і компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва: пост. КМ України від 28.06.1997 р., №695 // Офіц. вісник України. – 1997. – № 28. – Ст. 65.
166. Професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації працівників // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: //http://komuna.lviv.ua/content/view/270/38/
167. Про зайнятість населення України: Закон України від 01.03.1991 р., №803-XII // Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1991. – № 14. – Ст. 170.
168. Положення про проведення атестації працівників підприємств, установ, організацій та закладів галузі культури, затв. наказом М-ва культури і туризму України від 16.07.2007 р., №44 // Офіц. вісник України. – 2007. – №67. – Ст. 2590.
169. Про вдосконалення атестації провізорів та фармацевтів: наказ МОЗ України від 12.12.2006 р., №818 // Офіц. вісник України. – 2007. – №52. – Ст. 3551.
170. Положення про проведення атестації державних службовців: затв. пост. КМ України від 28.12.2000 р., №1922 // Офіц. вісник України. – 2001. – №1. – Ст. 27.
171. Положення про порядок проведення атестації прокурорсько-слідчих працівників органів прокуратури України: затв. наказом Генерального прокурора України від 12.09.2005 р., №2958 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: //http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ GP05014.html
172. Положення про порядок проведення атестації керівних, інженерно-технічних працівників та інших спеціалістів підприємств і організацій залізничного транспорту України: затв. наказом Мінтрансу від 16.04.1996 р., №127 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: //http://www.uz.gov.ua/ci/ua/mtu/nakaz_96_127.html
173. О введении аттестации руководящих, инженерно-технических работников и других специалистов предприятий и организаций промышленности, строительства, сельского хозяйства, транспорта и связи: пост. Совета Министров СССР от 26.07.1973 г., №531 // [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: //http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ KP730531.html
174. Типове положення про атестацію педагогічних працівників: затв. наказом МОН України від 06.10.2010 р., №930 // Офіц. вісник України. – 2010. – №98. – Ст. 3501.
- Стоимость доставки:
- 200.00 грн