ПРАВОВИЙ СТАТУС СУДІВ ЯК СУБ`ЄКТІВ ТРУДОВОГО ПРАВА УКРАЇНИ

brief description

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

ШТИХ ТЕТЯНА ВАСИЛІВНА

УДК 349.22

ПРАВОВИЙ СТАТУС СУДІВ ЯК СУБ`ЄКТІВ ТРУДОВОГО ПРАВА УКРАЇНИ

12.00.05 – трудове право;
право соціального забезпечення

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
доктор юридичних наук, доцент
Погрібний Сергій Олексійович

ЛУГАНСЬК - 2010

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ…………………………….....3
ВСТУП………………………………………………..………………….4

РОЗДІЛ 1. СУДДІ ЯК СУБ’ЄКТИ ТРУДОВОГО ПРАВА………11
1.1. Поняття й особливості правового статусу судді як суб’єкта трудового права.………………………………………………………………11
1.2. Міжнародні й зарубіжні стандарти правового регулювання трудової діяльності суддів……………………………………………..……..46
Висновки до розділу 1………………………………………………...64

РОЗДІЛ 2. СИСТЕМА ТРУДОВИХ ПРАВ ТА ОБОВ’ЯЗКІВ СУДДІВ ЯК СУБ’ЄКТІВ ТРУДОВОГО ПРАВА………………………..69
2.1. Особливості трудових прав суддів……………………………….69
2.2. Правове регулювання обмежень і заборон стосовно трудової діяльності суддів………………………………………………………………90
2.3. Особливості реалізації суддями трудових обов’язків……........105
2.4. Дисциплінарна відповідальність як гарантія реалізації трудових прав та обов’язків суддями …………………………………………………116
Висновки до розділу 2……………………………………………….149

ВИСНОВКИ………………………………………………………….156

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………….161

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ:
Євросоюз – Європейський Союз;
ЄС – Європейське Співтовариство;
ЄСХ (п) – Європейська соціальна хартія (переглянута);
КЗпП України – Кодекс законів про працю України;
МОП – Міжнародна організація праці;
ООН – Організація Об'єднаних Націй;
Проект ТК України – проект Трудового кодексу України.

ВСТУП
Актуальність теми. В умовах загострення внутрішньополітичної ситуації в Україні висвітилося багато проблем щодо забезпечення правосуддя й незалежності судової гілки влади. Викликає занепокоєння ситуація, що склалася в цій царині, зокрема, намагання політизувати діяльність судів, використати їх у своїх інтересах, схилити до ухвалення неправосудних рішень. Незважаючи на принцип незалежності суддів, передбачений Конституцією й законами України, мають місце факти неправомірного впливу на них стосовно відправлення правосуддя, втручання в їх діяльність. Незалежність суддів знаходиться під загрозою на всіх стадіях їх кар'єри, починаючи з добору і призначення кандидатів на суддівські посаду, просування на керівні посади в судовій системі й аж до випадків притягнення їх до дисциплінарної відповідальності та звільнення з посади.
Заслуговує на увагу питання матеріального забезпечення суддів. Хоча вони працюють з великим навантаженням, їх заробітна плата не відповідає рівню кваліфікації, складності, напруженості й обсягу виконуваної роботи.
Суддя з позиції дослідження його правового статусу як суб’єкта трудового права є працівником, для якого роботодавцем виступає держава в особі відповідного органу. Специфіка його трудових функцій зумовлена відмінностями правового регулювання трудової діяльності за рахунок установлення додаткових вимог до кандидата на посаду судді, пільг, переваг, обмежень, заборон та ін. Надзвичайно актуальним є визначення меж реалізації трудових прав суддями. Ці та пов’язані з ними проблеми також є досить важливими з огляду на євроінтеграцію України й необхідність приведення національного законодавства у відповідність до міжнародних стандартів у сфері здійснення правосуддя, зокрема, що стосується трудової діяльності суддів.
Означену проблему загалом та окремі її питання досліджували М.Г. Александров, Н.Б. Болотіна, Б.К. Бегічев, В.Я. Бурак, В.С. Венедіктов, Л.Я. Гінзбург, Ю.П. Дмитренко, М.І. Іншин, О.В. Лавриненко, В.В. Лазор, Л.І. Лазор, Р.З. Лівшиць, А.Ю. Пашерстник, О.С. Пашков, С.М. Прилипко, В.І. Прокопенко, Г.І. Чанишева, О.М. Ярошенко та інші знані фахівці в галузі трудового права. Однак, незважаючи на отримані ними вагомі здобутки, слід наголосити, що в Україні немає жодного комплексного наукового дослідження меж реалізації трудових прав суддів у зв’язку з особливостями їх правового статусу. Саме це й обумовлює вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертацію виконано відповідно до п. 1.1 Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004 – 2009 років, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України №755 від 5 липня 2004 р., а також планів наукових досліджень науково-дослідної лабораторії з розроблення законодавчих та інших нормативно-правових актів і кафедри трудового, екологічного та аграрного права Харківського національного університету внутрішніх справ.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у визначенні правового статусу суддів як суб’єктів трудового права, з’ясуванні меж реалізації трудових прав суддями з урахуванням специфіки їх трудової діяльності, а також у внесенні конкретних практичних рекомендацій і наукових пропозицій щодо розвитку й удосконалення нормативно-правового забезпечення вказаних питань.
Досягнення поставленої мети пов’язується з вирішенням наступних завдань:
– визначити поняття, структуру й особливості правового статусу судді як суб’єкта трудового права;
– висвітлити міжнародні стандарти регулювання трудової діяльності суддів, охарактеризувати й узагальнити їх;
– розкрити зміст трудової правосуб’єктності суддів;
– навести перелік трудових прав та обов’язків суддів, виявити їх особливості, зумовлені специфікою службово-трудових правовідносин;
– виявити обмеження й заборони, пов’язані з трудової діяльністю суддів;
– навести особливості притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності;
– окреслити напрямки подальшого вдосконалення правового регламентування трудової діяльності суддів.
Об'єктом дисертаційного дослідження є суспільні відносини, що виникають у зв’язку з реалізацією права на працю в органах судової влади.
Предметом дослідження є комплекс правових норм, на підставі яких відбувається правове регулювання трудової діяльності суддів та межі реалізації суддями трудових прав, що встановлюються у зв’язку зі специфікою службово-трудових правовідносин за їх участю.
Методи дослідження. Для з’ясування меж реалізації суддями трудових прав у зв’язку з особливостями їх правового статусу використовувалися як загальнонаукові методи пізнання об’єктивної дійсності, підґрунтя яких становить діалектичний підхід до досліджуваного об’єкта, так і спеціальні методи, сучасні методики узагальнення й аналізу наявної інформації. Зокрема, для поглибленого дослідження різних теоретико-концептуальних позицій щодо змісту правового статусу особи (підрозділ 1.1), поняття трудових прав та обов’язків судді (підрозділ 2.1, 2.3), доцільності закріплення за працівниками суду права на об’єднання у профспілки (підрозділ 2.2), їх юридичної відповідальності та її підстав (підрозділ 2.4) застосовано логіко-семантичний і системно-структурний методи, в той час як метод системного аналізу – для визначення або уточнення вказаних категорій. Методами документального аналізу та спеціально-юридичним автор оперував при виявленні специфіки правосуб’єктності працівників органів судової влади (підрозділ 1.1), розгляді міжнародних стандартів правового регулювання трудової діяльності суддів (підрозділ 1.2), опрацюванні переліку нормативно-правових актів, за допомогою яких регламентується дисциплінарна відповідальність суддів (підрозділ 2.4). За допомогою історико-правового методу досліджено ґенезу основних напрямків діяльності профспілкових організацій представників судової влади (підрозділ 2.2).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в ході проведення дисертаційного дослідження вперше розглянуто суддів як суб’єктів трудового права, а також виявлено особливості правового регулювання службово-трудової діяльності зазначеної категорії працівників. За його результатами сформульовано авторські основні положення, які виносяться на захист і які містять елементи наукової новизни. Назвемо основні з них:
Наукову новизну становлять нижченаведені висновки, положення й рекомендації, які й становлять особистий внесок автора в дослідження порушеної проблематики:
Уперше:
– розкрито зміст трудових прав суддів і названо їх характерні ознаки: а) належність відповідному суб’єктові права – судді; б) реалізація на підставі особистих інтересів суб’єкта права; в) з’ясування меж здійснення можливостей суб’єкта права рамками закону; г) особливий зміст і обсяг трудових прав; д) обмеження особливостей реалізації трудових прав судді у просторі колом осіб, які володіють цим статусом, а в часі – періодом наявності такого статусу у конкретної особи;
– визначені обов’язкові для законодавчого закріплення особливості діяльності профспілок суддів, а саме неможливість: а) включення лідерів профспілок у виборчі списки політичних партій; б) створення профспілками суддів власних політичних партій; в) об’єднання профспілок з іншими об’єднаннями громадян;
– визнаючи професійну діяльність суддів такою, що не передбачає необхідності безперервного виконання завдань і функцій, доведено доцільність законодавчого закріплення за суддями права на страйк;
– доведено неконституційність обмеження права суддів на об’єднання у професійні спілки;
Удосконалено:
– обґрунтування доцільності законодавчого затвердження Кодексу професійної етики судді України і прийняття окремого закону, який визначав би: а) сутність службової дисципліни суддів; б) їх обов'язок стосовно її дотримання; в) види заохочень і дисциплінарних стягнень; г) порядок і права компетентних органів щодо їх застосування; д) процедуру оскарження дисциплінарних стягнень;
– обґрунтування необхідності розгляду питання щодо ратифікації Конвенції МОП №151 “Про захист права на організацію та процедури визначення умов зайнятості на державній службі” (1978 р.);
Дістало подальший розвиток:
– положення, що відмінності правового статусу суддів повинні визначатися насамперед за рахунок окреслення меж реалізації ними трудових прав та обов’язків, а не обмежень і заборон, установлення яких суперечить принципам рівності всіх людей у своїх правах і гідності;
– розуміння трудової правосуб’єктності судді як спеціальної, що включає набір специфічних якостей і здібностей особи.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертації висновки і пропозиції можуть бути використані:
а) у науково-дослідницькій роботі – для подальшого опрацювання проблем правового регулювання службово-трудових правовідносин суддів;
б) у правотворчості – при розробці нового Трудового кодексу України, вдосконаленні законодавства з питань державної служби взагалі і правового статусу суддів, зокрема, та інших законодавчих і підзаконних актів, призначених регламентувати трудові й пов’язані з ними відносин;
в) у правозастосуванні – як теоретична база для вирішення практичних проблем, пов’язаних із правовим статусом суддів як суб’єктів трудового права;
г) у навчальному процесі – положення й висновки дисертації можуть бути задіяні у вищих юридичних закладах освіти в процесі вивчення дисципліни “Трудове право України”, а також при підготовці науково-практичних посібників і методичних рекомендацій для студентів.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення дисертації й рекомендації автора оприлюднені в доповідях і повідомленнях на міжнародних, всеукраїнських, регіональних науково-теоретичних і науково-практичних конференціях: «Правові засоби забезпечення та захисту прав людини: вітчизняний та зарубіжний досвід» (м. Луганськ, 21-22 квітня 2010р.) та «Держава і право: проблеми становлення і стратегія розвитку» (м. Суми, 15-16 травня 2010р.)
Обговорення результатів проведеного дослідження здійснювалось на засіданнях кафедри трудового, аграрного та екологічного права й науково-дослідної лабораторії з проблем розроблення законодавчих та інших нормативно-правових актів Харківського національного університету внутрішніх справ.
Публікації. Провідні практичні й теоретичні положення дисертаційного дослідження знайшли своє відбиття в 5 статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, та в 2 тезах доповідей та наукових повідомлень на вказаних конференціях.

bibliography

ВИСНОВКИ
Дослідження меж реалізації трудових прав та обов’язків суддів як суб’єктів трудового права виявило низку недоліків у правовому регулюванні трудової діяльності цієї категорії працівників. Недостатня ефективність регламентації вказаної сфери негативно впливає на стан правосуддя в країні. Така ситуація потребує свого вирішення й покращання, чому сприятимуть зроблені в результаті наукових пошуків висновки й розроблені пропозиції й рекомендації, викладені нижче.
1. Суддя є державним службовцем, правовий статус якого визначається спеціальними законами (“Про статус суддів”, “Про судоустрій України”, “Про Вищу раду юстиції”, “Про Конституційний Суд України” та ін.). Підтвердженням цьому слід вважати наступне: (а) суддя здійснює трудову діяльність на професійній основі, (б) працюючи в органі судової влади, він приймає рішення по справах від імені держави, (в) суддя одержує заробітну плату за рахунок коштів Державного бюджету України. Функція відправлення правосуддя передбачає особливе регламентування праці судді: межі реалізації ним трудових прав (у зв’язку з особливостями його правового статусу) та іншими працівниками відрізняються в основному завданнями й функціями, які він виконує, здійснюючи судову владу.
2. Правовий статус судді, будучи спеціальним, визначає особливості правового положення цієї особи через займану ним посаду й відповідну службову діяльність від імені держави. До структури правового статусу судді треба включити виключно ті елементи, які є загальними для даної категорії і які є основою правового положення судді; це правосуб’єктність і комплекс прав та обов’язків. Аналіз положень Закону України “Про статус суддів” дозволяє стверджувати, що його нормами охоплено ширше коло питань, аніж межі характеристики правового статусу судді. Зміст Закону є повнішим окреслених назвою меж, що викликає необхідність назвати його “Про суддів України”.
3. Трудова правосуб’єктність судді, будучи спеціальною, охоплює специфічні якості і здібності особи. Поряд із загальними рисами вона має свої особливості, зумовлені специфікою правового статусу цієї категорії осіб, який є дуальним. Останнє передбачає наявність взаємопов’язаних і взаємозумовлених складників одного правового статусу, який включає ознаки 2-х: особи як працівника й особи як державного службовця. За рахунок того, що ці 2 статуси притаманні одночасно одній особі, фактично мову слід вести про один спеціальний (відмінний і від першого, й від другого) якісно новий статус – статус судді.
Правосуб’єктність судді включає низку критеріїв, за якими визначається відповідність властивостей, якостей і здібностей особи законодавчо закріпленим вимогам для здійснення трудової діяльності на посаді судді. Якщо за загальним правилом трудова правосуб’єктність працівників виникає з 16 років, то для судді вона має інший віковий ценз. Вимоги, необхідні для роботи в суді, є підвищеними порівняно з вимогами до працівників інших державних органів, що зумовлено специфікою службової діяльності в суді. Відповідно до норм законодавства України до осіб, які претендують на зайняття посади судді, встановлюються додаткові вимоги щодо віку, освіти, професійного стажу, громадянства, володіння державною мовою, проживання.
4. Кабінету Міністрів України необхідно доручити Мінпраці, Мін'юсту й МЗС України якнайшвидше розглянути питання про можливість ратифікації Конвенції МОП №151 “Про захист права на організацію та процедури визначення умов зайнятості на державній службі”. Це сприятиме ефективнішому й виваженішому підходу до врегулювання службово-трудових відносин державних службовців і підвищить рівень їх соціального-захисту.
5. Трудові права судді являють собою формально визначені й гарантовані можливості: а) діяти самому; б) вимагати дій від інших; в) звертатися в необхідних випадках за сприянням у реалізації права (за захистом) до відповідного державного органу. Характерними ознаками цих прав є: а) належність їх певному суб’єкту права – судді; б) реалізація прав на підставі особистих інтересів суб’єкта; в) визначення меж здійснення можливостей суб’єкта права рамками закону; г) особливий зміст і обсяг трудових прав судді у зв’язку зі специфікою його правового статусу; д) обмеження особливостей реалізації трудових прав судді в просторі колом осіб, які володіють цим статусом, а в часі – періодом наявності такого статусу в конкретної особи.
6. Вбачається доцільним підвищення посадового окладу суддів у декілька разів з одночасною мінімізацією ролі керівника у визначенні розміру отримуваної ними оплати праці, що сприятиме усуненню негативних проявів, пов’язаних із заробітною платою суддів, рівень якої не тільки не дозволяє захистити працівника державного органу від зовнішнього впливу, тиску при прийнятті ним рішень, а, навпаки, створює передумови для нього.
7. Виходячи з того, що (а) завдання й функції сучасних профспілок сконцентровані на захисті певної сфери прав та інтересів осіб найманої праці – працівників, представництві їх інтересів поряд з наявністю контрольних повноважень за додержанням законодавства; (б) діяльність профспілок та інших об’єднань громадян ґрунтується на засадах рівності і взаємної поваги, на відсутності тиску й на співпраці в разі взаємного бажання; (в) взаємодія профспілок і політичних партій не є обов’язковою, що вказує на можливість дотримання принципу політичного нейтралітету при створенні або участі у профспілковій організації, слід погодитися з тим, що на даний час немає підстав для обмеження права на об’єднання в професійні спілки для суддів. Доцільним вбачається скасування заборони на участь в профспілкових організаціях суддів з одночасним закріпленням цього права як однієї з гарантій права на працю для даної категорії працівників. Ось чому пропонуємо законодавчо закріпити такі особливості діяльності профспілок суддів, як неможливість (а) включення лідерів профспілок у виборчі списки політичних партій; (б) створення профспілками суддів власних політичних партій; (в) об’єднання їх профспілок з іншими організаціями громадян.
8. Враховуючи міжнародні стандарти й визнаючи професійну діяльність суддів публічною службою, яка не передбачає необхідності безперервного виконання завдань і функцій, доцільним вбачаємо закріпити за суддями не тільки право на об’єднання у профспілки, а й на страйк як складову частину профспілкового руху.
9. Особливу увагу звертає на себе проблема нормування праці суддів. Їх перевантаженість позначається на можливості виконання вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод стосовно забезпечення державою права кожного на справедливий і відкритий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом протягом розумного строку, встановленого законом. Тільки за умови визначення об’єктивних нормативів буде належним чином вирішено питання чисельності суддів у відповідних судах, що сприятиме підвищенню ефективності діяльності системи в цілому і зменшенню навантаження на суддів, зокрема. Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є ліквідація військових судів.
10. При визначенні підстав притягнення до дисциплінарної відповідальності аналіз положень ст. 31 Закону України “Про статус суддів” дозволяє стверджувати: по-перше, суддя може припуститися помилки при винесенні рішення, що не потягне притягнення його до дисциплінарної відповідальності в разі особистого переконання в правильності прийнятого по справі рішення; по-друге, суб’єктивна сторона дисциплінарного проступку судді може бути представлена у формі як умислу, так і необережності. За відсутності вини, що встановлюється таким колегіальним органом, як кваліфікаційна комісія суддів, яка перевіряє факти порушення закону суддею шляхом дотримання спеціального порядку, немає й суб’єктивної сторони проступку, а значить, і складу дисциплінарного проступку, отже й підстави для відповідальності.
11. Необхідно на законодавчому рівні затвердити Кодекс професійної етики судді і прийняти окремий закон, який врегулював би питання притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності з конкретизацією понять, які на даний час є невизначеними (оціночними), що перешкоджає належному застосуванню правових норм щодо дисциплінарної відповідальності суддів, залишаючи місце розбіжностям у трактуванні поняття “дисциплінарний проступок”.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Коркунов Н.М. Лекции по общей теории права / Н.М. Коркунов. СПб.: Изд-во юрид. книжн. магазина Н.К. Мартынова, 1914. 360 с.
2. Про судоустрій України: Закон України від 07.02.2002 р., №3018-III // Відом. Верховн. Ради України. – 2002. – №27-28. – Ст. 180.
3. Про статус суддів: Закон України від 15.12.1992 р., №2862-XII // Відом. Верховн. Ради України. – 1993. – №8. – Ст. 56.
4. Скакун О.Ф. Теория государства и права: Учебник / О.Ф. Скакун. – Х.: Консум; Ун-т внутр. дел, 2000. – 704 с.
5. Дубенко С.Д. Державна служба в Україні: Посібн. / С.Д. Дубенко. – К.: УАДУ, 1998. – 196 с.
6. Авер’янов В., Андрійко О. Актуальні завдання створення нового законодавства про державну службу в Україні / В. Авер’янов В., О. Андрійко // Юрид. журнал. – 2005. – №8(38). – С. 53 – 55.
7. Про державну службу: Закон України від 16.12.1993 р., №3723-XII // Відом. Верховн. Ради України. – 1993. – №52. – Ст. 490.
8. Проект Трудового кодексу України (реєстраційний №1108, текст законопроекту до 2-го читання від 10.12.2009 р.) // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
9. Про Конституційний Суд України: Закон України від 16.10.1996 р., №422/96-ВР // Відом. Верховн. Ради України. – 1996. – №49. – Ст. 272.
10. Картузова И.А. Дисциплинарная ответственность государственных служащих: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.07 / Одесская гос. юрид. академия / И.А. Картузова. – Одесса, 1999. – 196 с.
11. Адушкин Ю.С. О введении административной и дисциплинарной ответственности судей / Ю.С. Адушкин // Право и политика. – 2001. – №12. – С. 40 – 46.
12. Теория государства и права: Курс лекций / Под ред. Н.И. Матузова и А.В. Малько. – М.: Юристъ, 2000. – 771 с.
13. Зайчук О.В., Оніщенко Н.М. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / О.В. Зайчук, Н.М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер. – 2006. – 729 с.
14. Трудове право України. Академічний курс: Підручник / П.Д. Пилипенко, В.Я. Бурак, З.Я. Козак та ін.; За ред. П.Д. Пилипенка. – 3-тє видання, перероб. і доп. – К.: Видавн. дім «Ін Юре», 2007 . – 536 с.
15. Дмитренко Ю.П. Трудове право України: Навч. посібн. / Ю.П. Дмитренко. – К.: Школа, 2004. – 288 с.
16. Кучинский В.А. Личность, свобода, право / В.А. Кучинский. – М.: Юрид. лит., 1978. – 208 с.
17. Конституционный статус личности в СССР / Ред. кол.: Н.В. Витрук и др. – М.: Юрид. лит., 1980. – 256 с.
18. Порощук С.Д. Загальні основи теорії соціально-правового захисту співробітників міліції / С.Д. Порощук. – Запоріжжя: Юрид. ін-т МВС України, 2001 – 134 с.
19. Общая теория прав человека / Рук. авт. кол. и отв. ред. Е.А. Лукашева. – М.: НОРМА, 1996. – 509 с.
20. Горшенев В.М. Структура правового статуса гражданина в свете Конституции СССР 1977 г. / В.М. Горшенев // Правопорядок и правовой статус личности. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1980. – С. 45 – 53.
21. Карпенко Д.О. Основи трудового права: Навч. посібн. / Д.О. Карпенко. – К.: А.С.К., 2003. – 656 с.
22. Кряжков В.А. Конституционное правосудие в субъектах Российской Федерации (правовые основы и практика) / В.А. Кряжков. – М.: Формула права, 1999. – 768 с.
23. Сергиенко Л.А. Правовая регламентация управленческого труда / Л.А. Сергиенко. – М.: Наука, 1984. – 141 с.
24. Витрук Н.В. Конституционное правосудие. Судебное конституционное право и процесс: Учебн. пособие / Н.В. Витрук. – М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1998. – 383 с.
25. Костюков А.Н. Должностное лицо: административно-правовой статус / А.Н. Костюков // Правоведение. – 1987. – №2. – С. 20 – 26.
26. Розенфельд В.Г., Старилов Ю.Н. К вопросу о понятии и правовом статусе должностного лица / В.Г. Розенфельд, Ю.Н. Старилов // Правовая наука и реформа юридического образования. – Воронеж: Изд-во ВГУ, 1995. – Вып. 1. – С. 84 – 86.
27. Ярошенко О.М. Правовий статус сторін трудових правовідносин: Автореф. дис… канд. юрид. наук: 12.00.05 / Нац. юрид. акад. України / О.М. Ярошенко. – Х., 1999. – 18 с.
28. Прилипко С.М., Ярошенко О.М. Трудове право України: Підручник / С.М. Прилипко, О.М. Ярошенко. – Х.: Видавець ФО-П Вапнярчук Н.М., 2008. – 664 с.
29. Александров Н.Г. Законность и правоотношения в советском обществе / Н.Г. Александров. – М.: Госюриздат, 1955. – 174 с.
30. Бегичев Б.К. Трудовая правоспособность советских граждан / Б.К. Бегичев. – М.: Юрид. лит., 1972. – 248 с.
31. Конституційне право України: Підручник / За ред. В.Ф. Погорілка. – К.: Наукова думка, 1999. – 735 с.
32. Чанишева Г., Болотіна Н. Окремі теоретичні проблеми сучасного трудового права України (до постановки питання) / Г. Чанишева, Н. Болотіна // Право України. – 1999. – №9. – С. 13 – 19.
33. Стефанюк В. Судова влада як основна юридична гарантія захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні / В. Стефанюк // Право України. – 2001. – №1. – С. 3 – 7.
34. Прокопенко В.І. Трудове право України: Підручник / В.І. Прокопенко. – Х.: Консум, 2000. – 480 с.
35. Братусь С.Н. Субъекты гражданского права / С.Н. Братусь. – М.: Госюриздат, 1950. – 367 с.
36. Венедиктов А.В. Государственная социалистическая собственность / А.В. Венедиктов. – М.: Изд-во АН СССР, 1948. – 840 с.
37. Кечекьян С.Ф. Правоотношения в социалистическом обществе / С.Ф. Кечекьян. – М.: Изд-во АН СССР, 1958. – 187 с.
38. Сергун А.К. Процессуальная правоспособность и правосубъектность (в литературе и ГПК) / А.К. Сергун // Вопросы науки советского процессуального гражданского права: Труды ВЮЗИ. – 1975. – Т. 38. – С. 72 – 103.
39. Толстой Ю.К. К теории правоотношения / Ю.К. Толстой. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1959. – 86 с.
40. Алексеев С.С. Проблемы теории права: Курс лекцій: В 2-х т. – Т. 1. / С.С. Алексеев. – Свердловск: Изд-во Свердловского юрид. ин-та, 1972. – 396 с.
41. Мицкевич А.В. Субъекты советского права / А.В. Мицкевич. – М.: Госюриздат, 1962. – 213 с.
42. Перевалов В.Д. Вопросы теории социалистической правосубъектности / В.Д. Перевалов // Правоведение. – 1980. – №3. – С. 55 – 59.
43. Адміністративне право України: Підручник / За заг. ред. С.В. Ківалова. – Одеса: Юрид. літ., 2003. – 893 с.
44. Петришин А.В. Правовой режим государственной службы: вопросы общей теории: Дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.01 / Нац. юрид. акад. Украины / А.В. Петришин. – Х., 1998. – 383 с.
45. Общая теория права и государства: Учебник / Под ред. В.В. Лазарева. – М.: Юристъ, 1994. – 360 с.
46. Загальна теорія держави і права: Навч. посібн. / За ред. В.В. Копєйчикова. – К.: Юрінком, 1997. – 320 с.
47. Проблемы общей теории права и государства / Под общ. ред. В.С. Нерсесянца. – М.: НОРМА-ИНФРА*М, 1999. – 832 с.
48. Спиридонов Л.И. Теория государства и права / Л.И. Спиридонов. – М.: Юристъ, 1995. – 478 с.
49. Алексеев С.С. Общая теория права: В 2-х т. – Т. 2 / C.C. Алексеев. – М.: Юрид. лит., 1982. – 359 с.
50. Халфина Р.О. Общее учение о правоотношении / Р.О. Халфина. – М.: Наука, 1974. – 351 с.
51. Цивільний кодекс України // Відом. Верховн. Ради України. – 2003. – №40-44. – Ст. 356.
52. Погребной И.М. Теория права: Учебн. Пособие / И.М. Погребной. – Х.: Основа, 2003. – 128 с.
53. Загальна теорія держави і права / За ред. М.В. Цвіка, В.Д. Ткаченка, О.В. Петришина. – Х.: Право, 2002. – 432 с.
54. Иванова Р.И. Правоотношения по социальному обеспечению в СССР / Р.И. Иванова. – М.: Изд-во МГУ,1986. – 175 с.
55. Пилипенко П.Д. Проблеми теорії трудового права / П.Д. Пилипенко. – Львів: Видавн. центр Львів. нац. ун-ту імені І. Франка, 1999. – 214 с.
56. Хропанюк В.Н. Теория государства и права: Учебник / В.Н. Хропанюк. – М.: Интерстиль, 2000. – 377 с.
57. Венедиктов А.В. О субъектах социалистических правоотношений / А.В. Венедиктов // Сов. гос-во и право. – 1955. – №6. – С. 17 – 29.
58. Бахрах Д.Н. Система субъектов административного права / Д.Н. Бахрах // Сов. гос-во и право. – 1986. – №2. – С. 41 – 48.
59. Петров Ю.А. Гражданин и должностное лицо в советском государстве: Автореф. дис… канд. юрид. наук: 12.00.02 / Ленинградский гос. ун-т / Ю.А. Петров. – Л., 1975. – 21 с.
60. Манохин В.М. Советская государственная служба / В.М. Манохин. – М.: Юрид. лит., 1966. – 196 с.
61. Манохин В.М. Нужны основы законодательства о службе Российской Федерации / В.М. Манохин // Гос-во и право. – 1997. – №9. – С. 5 – 11.
62. Иванов С.А. Трудовое право переходного периода: некоторые проблемы / С.А. Иванов // Гос-во и право. – 1994. – №4. – С. 53 – 61.
63. Пашерстник А.Е. К вопросу о советской государственной службе / А.Е. Пашерстник // Вопросы сов. админ. права. – М.-Л., 1949. – С. 110 – 123.
64. Хатюшенко О.М. Административно-правовой статус государственных служащих Российской Федерации: Автореф. дис… канд. юрид. наук: 12.00.02 / Московский юрид. ин-т / О.М. Хатюшенко. – М., 1999. – 23 с.
65. Советское административное право: Учебник / Под ред. Р.С. Павловского. – К.: Вища школа, 1986. – 627 с.
66. Трудовое право Украины: Конспект лекций / Под ред. В.С. Венедиктова. – Х.: Консум, 1998. – 289 с.
67. Бегичев Б.К. Особенности правового положения служащих как субъектов трудового права / Б.К. Бегичев // Сборник ученых трудов Свердловского юрид. ин-та. – Серия юрид. наук. – Вып. 4. – Свердловск, 1965. – С. 155 – 227.
68. Венедиктов В.С. Правовые вопросы возникновения, изменения и прекращения трудовых правоотношений / В.С. Венедиктов. – Х.: Консум, 1996. – 76 с.
69. Венедиктов В.С. Трудовое право Украины / В.С. Венедиктов. – Х.: Консум, 2006. – 304 с.
70. Щербина В.И. Дисциплинарная ответственность государственных служащих органов внутренних дел: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / Ун-т внутр. дел / В.И. Щербина. – Х., 1998. – 208 с.
71. Никитинский В.И., Орловский Ю.П. Предмет и метод трудового права: изменения в условиях перестройки / В.И. Никитинский, Ю.П. Орловский // Сов. гос-во и право. – 1989. – №4. – С. 72 – 79.
72. Пашков А.С. Проект нового трудового кодекса / А.С. Пашков // Гос-во и право. – 1995. – №3. – С. 76 – 85.
73. Лавриненко О.В. Правовое регулирование приема на службу в органы внутренних дел Украины: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / Ун-т внутр. дел / О.В. Лавриненко. – Х., 1998. – 224 с.
74. Болотіна Н.Б. Трудове право України: Підручник / Н.Б. Болотіна. – К.: Вікар, 2003. – 725 с.
75. Халдеев Л.С. Судья в уголовном процессе: Практ. пособ. / Л.С. Халдеев. – М.: Юрайт, 2000. – 501 с.
76. Шмавонян Г.А. Конституционное правосудие в системе разделения властей / Г.А. Шмавонян. – М.: МАКС Пресс, 2001. – 172 с.
77. Морщакова Т.Г., Петрухин И.Л. Социологические аспекты изучения эффективности правосудия / Т.Г. Морщакова, И.Л. Петрухин // Право и социология. – М.: Наука, 1973. – С. 253 – 290.
78. Сибилева Н.В. Роль судебной власти в борьбе с организованной преступностью / Н.В. Сибилева / Правові проблеми боротьби зі злочинністю. – Книга 2. – Х.: Східно-регіональний центр гуманітарно-освітніх ініціатив, 2002. – С. 224 – 229.
79. Кодекс законів про працю України // Відом. Верховн. Ради УРСР. – 1971. – Додаток до №50. – Ст. 375.
80. Кряжков В.А. Конституционное правосудие в субъектах Российской Федерации (правовые основы и практика) / В.А. Кряжков. – М.: Формула права, 1999. – 768 с.
81. Зіллер Жак. Політико-адміністративні системи країн ЄС. Порівняльний аналіз / Жак Зіллер / Пер. з фр. В. Ховкуна. – К.: Основи, 1996. – 420 с.
82. Адміністративне право України: Підручник / За ред. Ю.П. Битяка. – Х.: Право, 2000. – 520 с.
83. Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства: Закон України від 04.02.1994 р., №3929-XII // Відом. Верховн. Ради України. – 1994. – №23. – Ст. 161.
84. Іншин М.І. Обмеження як елемент правового статусу державних службовців органів внутрішніх справ / М.І. Іншин // Право і безпека. – 2004. – Т.3. – №1. – С. 86 – 88.
85. Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28.06.1996 р., №254к/96-ВР // Відом. Верховн. Ради України. – 1996. – №30. – Ст. 141.
86. Про боротьбу з корупцією: Закон України від 05.10.1995 р., №356/95-ВР // Відом. Верховн. Ради України. – 1995. – №34. – Ст. 266.
87. Про Програму діяльності Кабінету Міністрів України: Постанова Кабінету Міністрів України від 23.03.2000 р., №550 // Українська Інвестиційна Газета. – 2000. – №15 від 18 квітня.
88. Чанишева Г. Право на об’єднання як колективне трудове право / Г. Чанишева // Юрид. вісник. – 2000. – №3. – С. 89 – 95.
89. Гуценко К.Ф., Ковалев М.А. Правоохранительные органы: Учебник / Под ред. К.Ф. Гуценко. – М.: БЕК, 1995. – 320 с.
90. Трудовой кодекс Российской Федерации от 30.12.2001 г., №197-ФЗ // Рос. газета. – 2001. – №256 от 31 декабря.
91. Загальна декларація прав людини: Декларація ООН від 10.12.1948 р. // Офіц. вісн. України. – 2008. – №93. – Ст. 3103.
92. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права: Пакт ООН від 16.12.1966 р. // Вісн. Констит. Суду України. – 2007. – №1 від 26 січня.
93. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права: Пакт ООН від 16.12.1966 р. // Вісн. Констит. Суду України. – 2006. – №4 від 9 листопада.
94. Киселев И.Я. Сравнительное и международное трудовое право: Учебник / И.Я. Киселев. – М.: Дело, 1999 – 728 с.
95. Статут Міжнародної Організації Праці: Статут МОП від 28.06.1919 р. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
96. Об основополагающих принципах и правах в сфере труда: Декларация МОП от 18.06.1998 г. // Трудовое право Российской Федерации: Сборник нормативных документов. – М., 1999. – 719 с.
97. Про свободу асоціації та захист права на організацію: Конвенція МОП від 09.07.1948 р., №87 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
98. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод: Конвенція Ради Європи від 04.11.1950 р. // Офіц. вісн. України. – 2006. – №32. – Ст. 2371.
99. Європейська соціальна хартія (переглянута): Хартія Ради Європи від 3 травня 1996 р., №163 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
100. Хартія основних соціальних прав трудящих 1989 p. // Труд и право. – 2000. – №1-2. – С. 141 – 164.
101. Киселев И.Я. Зарубежное трудовое право: Учебник / И.Я. Киселев. – М.: НОРМА – ИНФРА*М, 2000. – 263 с.
102. Про захист права на організацію та процедури визначення умов зайнятості на державній службі: Конвенція МОП від 27.06.1978 р., №151 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
103. Резолюція №40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 06.09.1985 р. // Международная защита прав человека. Документы и комментарии. – Х.: Синтекс. – 1998. – С. 162 – 166.
104. Рекомендація №R(94)12 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам щодо незалежності, дієвості та ролі суддів // Вісник Верховн. Суду України. – 1997. – №4(6). – С. 10, 11.
105. Європейська Хартія про статус суддів // Вісник Верховн. Суду України. – №4(10). – 1998. – С. 9 – 11.
106. Про скасування примусової праці: Конвенція МОП від 25.06.1957 р., №105 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
107. Freedom of association: Digest of decisions and principles of the Freedom of Association Committee of the Governing Body of the ILO. Geneva, International Labour Office, fourth (revised) edition, 1996.
108. ILO: Abolition of forced labour. General Survey of the Reports relating to the Forced Labour Convention, 1930(№29) and the Abolition of Forced Labour Convention, №105, Geneva, 1979.
109. Фабрициус Ф. Права человека и европейская политика / Ф. Фабрициус. – М.: Изд-во МГУ, 1995. – 419 с.
110. Киселев И.Я. Международно-правовое регулирование труда (международные стандарты труда) / Киселев И.Я. – М.: НОРМА, 1995. – 296 с.
111. Рішення Європейського суду з прав людини від 06.02.1976 р., №21 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
112. Гом’єн Донна. Короткий путівник Європейською конвенцією з прав людини / Донна Гом’єн. – Львів: Кальварія, 2000. – 316 с.
113. Freedom of association: Digest of decisions and principles of the Freedom of Association Committee of the Governing Body of the ILO. Geneva, International Labour Office, fourth (revised) edition, 1996.
114. Безлепкин Б.Т. Судебная система, правоохранительные органы и адвокатура России: Учебник / Б.Т. Безлепкин. – М.: Юристъ, 2001. – 349 с.
115. Судебная и правоохранительная системы: Сборник нормативных актов: По состоянию на 1 января 1998 г. / Сост. Л.О. Иванов. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: БЕК, 1998. – 670 с.
116. Городецкий П. К вопросу о содержании понятия правоохранительных органов / П. Городецкий // Право и Жизнь – 2000. – №30. – С. 42 – 54.
117. О статусе судей в Российской Федерации: Закон РФ от 26.06.1992 г., №3132-I // Ведом. Съезда народ. депутатов Российской Федерации и Верховн. Совета Российской Федерации. – 1992. – №30. – Ст. 1792.
118. Українська адвокатура. Незалежний інтернет-портал. Хвиля страйків прокотилась світом // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukradv.org/ua/47/0/2008/5/0/index.html
119. Административное право зарубежных стран: Учебник / Под ред. А.Н. Козырина. – М.: Спартак, 1996. – 229 с.
120. Адвокати і судді протестують проти реформи Мінюсту у Франції // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.newsru.ua/world/29nov 2007/urast.html
121. Українське національне інформаційне агентство. Новини України та світу. У Польщі розпочався дводенний страйк суддів, які вимагають підвищення зарплат // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrinform.ua/ukr/order/?id=735438
122. О свободе объединений и коллективных переговорах // Человек и труд. – 1995. – №7. – С. 89, 90.
123. Савенко М. Незалежність судді Конституційного Суду України / М. Савенко // Вісн. Констит. Суду України. – 2001. – №1. – С. 77, 78.
124. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права і держави: Навч. посібн. / П.М. Рабінович. – К.: ІСДО, 1995. – 172 с.
125. Шульга А.М. Теория государства и права: Учебное пособие / А.М. Шульга. – Х.: Консум, 2008. – 248 с.
126. Матузов Н.И. Личность. Права. Демократия. Теоретические проблемы субъективного права / Н.И. Матузов. – Саратов: Изд-во Саратов. ун-та, 1972. – 278 с.
127. Теория государства и права: Учебник / Под ред. А.И. Королева, А.С. Явича. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1987. – 551 с.
128. Бюджетний кодекс України // Відом. Верховн. Ради України. – 2001. – №37, 38. – Ст. 189.
129. Справа щодо пільг, компенсацій і гарантій: Рішення Конституційного Суду України від 20.03.2002 р., №5-рп/2002 // Офіц. вісн. України. – 2002. – №13. – Ст. 669.
130. Пилипчук П.П. Належне фінансування судової влади як одна з гарантій самостiйностi судів i незалежності суддів / П.П. Пилипчук // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua/clients/ vs.nsf/0/8A593EBB778359CBC3256FC7002E53B2?OpenDocument&CollapseView&RestrictToCategory=8A593EBB778359CBC3256FC7002E53B2&Count=500&
131. Лавринович О.В. Про стан організаційного, кадрового та матеріально-технічного забезпечення судів і суддів у 2002 р. та підготовки проекту Державної програми розвитку судової системи на 2003 – 2005 роки: Підсумки V з’їзду суддів України / О.В. Лавринович // Вісн. Верховн. Суду України. – 2002. – №5(33). – С. 17.
132. Дрыга М.М. Отчет о ходе исполнения решений ΙΙ и ΙΙΙ внеочередного съезда судей Украины / М.М. Дрыга // Вестн. Верховн. Суда Украины. – 2000. – №1. – С. 3 – 10.
133. Комітет з питань правової політики зареєстрував сьогодні проект закону "Про тимчасовий порядок фінансування судової влади в Україні" (Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України) // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://portal.rada.gov.ua/ rada/control/uk/publish/article/news_left?art_id=41302&cat_id=37486
134. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів: Закон України від 23.12.1993 р., №3781-XII // Відом. Верховн. Ради України. – 1994. – №11. – Ст. 50.
135. Про забезпечення діяльності судів: Постанова Верховної Ради України від 24.02.1994 р., №4019-XII // // Відом. Верховн. Ради України. – 1994. – №26. – Ст. 215.
136. Про Державний бюджет України на 2001 рік: Закон України від 07.12.2000 р., №2120-III // Відом. Верховн. Ради України. – 2001. – №2-3. – Ст. 10.
137. Черемных Г. Суд и судьи / Г. Черемных // Известия. – 1989. – №64 от 11 апреля. – С. 4.
138. Смоленцев Е.А. Слово о суде / Е.А. Смоленцев // Вестн. Верховн. Суда СССР. – 1991. – №1. – С. 4 – 6.
139. Матеріали розширеного засідання президії ВСУ та Ради суддів України 20 січня 1999 року // Вісн. Верховн. Суду України. – 1999. – №1(11) – С. 10 – 12.
140. У Раді суддів України // Вісн. Верховн. Суду України – 2001. – №1(23). –С. 62, 63.
141. Апарова Т.В. Статус судей в Великобритании / Т.В. Апарова // Журнал рос. права. – 1999. – №7-8. – С. 114 – 125.
142. Судебные системы западных государств / Ю.П. Урьяс, В.А. Туманов, С.А. Егоров и др. – М.: Наука, 1991. – 235 с.
143. Притика Д. Деякі аспекти організації діяльності та структури судової системи США / Д. Притика // Збірник рішень та арбітражної практики Вищого арбітражного суду України. – 1995. – №1. – С. 156 – 164.
144. Підняття заробітної плати суддям унеможливить корупцію, – екс-суддя Верховного суду США // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://kpk.org.ua/2007/06/11/pdnjattja_zarobtno_plati_suddjam_ unemozhlivit_korupcju__ekssuddja_verkhovnogo_sudu_ssha.html
145. Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів: Постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 р., №865 // Офіц. вісн. України. – 2005. – №36. – Ст. 2195.
146. Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів: Постанова Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 р., №268 // Офіц. вісн. України. – 2006. – №10. – Ст. 632.
147. Чангулі Г.І. Основний Закон і судова влада / Г.І. Чангулі // Голос України. – 1992. – №181(432) від 23 вересня. – С. 2.
148. Чичерин Б.М. Курс государственной науки. Политика / Б.М. Чечерин. – Ч. III. – М.: Типография Правительствующего Сената, 1898. – 729 с.
149. Кони А.Ф. Нравственные начала в уголовном процессе / А.Ф. Кони // Избр. произв. – М.: Госюриздат, 1956. – 678 с.
150. Закарпаття: Отримуючи зарплату, судді по півроку не можуть розглядати справи... // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ua-reporter.com/novosti/24352
151. Рішення IV з’їзду суддів України від 15 грудня 1999 р. // Вісн. Верховн. Суду України. – 2000. – №1(17). – С. 19.
152. Брынцев В.Д. Судебная власть (правосудие). Пути реформирования в Украине / В.Д. Брынцев. – Х.: Ксилон, 1998. – 298 с.
153. Случевский В.К. Учебник русского уголовного процесса: Введение, Ч. 1: Судоустройство / В. К. Случевский. – М.: Зерцало, 2008. – 374 с.
154. Пусторослева П.П. Пятидесятилетие несменяемости судей в Российской Империи / П.П. Пусторослева. – Юрьев: Б.И., 1915. – 217 с.
155. Фойницкий И.Я. Курс уголовного судопроизводства / И.Я. Фойницкий. – Т.1. – СПб.: Типография М. Стасюлевича, 1896. – 724 с.
156. Михайловский И.В. Основные принципы организации уголовного суда. Уголовно-политическое исследование. / М.В. Михайловский. – Томск: Паровая типо-литография П.И. Макушина, 1905. – 335 с.
157. Старилов Ю.Н. Служебное право: Учебник / Ю.Н. Старилов. – М.: БЕК, 1996. – 698 с.
158. Манасин В.М. Служба и служащий в Российской Федерации: правовое регулирование / В.М. Манасин. – М.: Юристъ, 1997. – 296 с.
159. Ноздрачев А. Правоограничения государственных служащих в России / А. Ноздрачев // Право и экономика. – 1995. – №15. – С. 18 – 23.
160. Божко В.М. Колективно-договірне регулювання заробітної плати: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / Ін-т економіки і права Харківського держ. педагогічного ун-ту імені Г.С. Сковороди / В.М. Божко. – Х., 2001. – 202 с.
161. Догадов В.М. Правовое положение профессиональных союзов в СССР. Очерк профсоюзного права / В.М. Догадов. – М.-Л.: Госюриздат, 1928. – 176 с.
162. Садовенко А.П. Соціальне партнерство: правове забезпечення / А.П. Садовенко // Профспілки України. – 1999. – №1. – С. 2 – 17.
163. Аксіома: сторони "соціального" трикутника повинні бути рівними // Профспілки України. – 1998. – №4. – С. 14 – 17.
164. Материалы XVIII съезда профсоюзов СССР. – М.: Политиздат, 1987. – 130 с.
165. Данюк І. Українські профспілки: суцільна капітуляція перед роботодавцем / І. Данюк // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.pravda.com.ua/news/2007/3/6/55420.htm
166. Прокопенко В.І. Трудове право: Курс лекцій / В.І. Прокопенко. – К.: Вентурі, 1996. – 224 с.
167. Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності: Закон України від 15.09.1999 р., №1045-XIV // Відом. Верховн. Ради України. – 1999. – №45. – Ст. 397.
168. Справа про профспілку, що діє на підприємстві: Рішення Конституційного Суду України від 20.10.1998 р., №14-рп/98 // Офіц. вісн. України. – 1998. – №45. – С. 56.
169. Оболенський О. Ю. Державна служба: Навч. посібн. / О.Ю. Оболенський. – К.: КНЕУ, 2003. – 344 с.
170. Борисов О.С. Профспілковий рух у приватному секторі України: реалії сьогодення / О.С. Борисов // Профспілки України. – 2001. – №4(112). – С. 47 – 51.
171. Про об'єднання громадян: Закон України від 16.06.1992 р., №2460-XII // Відом. Верховн. Ради України. – 1992. – №34. – Ст. 504.
172. Докашенко В.М. Профспілки України у контексті програмних документів сучасних політичних партій / В.М. Докашенко // Історичні і політологічні дослідження. – 2002. – №1(9). – С. 245 – 252.
173. Конончук С. "Ахіллесові п’яти" профспілкового руху в Україні / С. Конончук // Участь профспілок у політичному житті України. Інформаційно-аналітичне видання. – 2002. – №4. – С. 9 – 15.
174. Тупиця О.Л. Профспілки в політичній системі сучасної України: груповий вимір представництва політичних інтересів / О.Л. Тупиця // Науково-теоретичний і громадсько-практичний альманах "ГРАНІ". – 2007. – №1(51). – С. 139 – 141.
175. Матузов Н.И. Правовая система и личность / Н.И. Матузов. – Саратов: Изд-во Саратов. ун-та, 1987. – 293 с.
176. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка: В 4-х т. – Т. 2 / В. Даль. – М.: Изд-во иностр. и нац. словарей, 1955. – 780 с.
177. Юридический энциклопедический словарь / Гл. ред. А.Я. Сухарева. – 2-е изд., доп. – М.: Сов. энцикл., 1987. – 527 с.
178. Оборотов Ю.М. Современное государство: основы теории: Учебный курс / Ю.М. Оборотов. Одесса: Астропринт, 1998. 132 с.
179. Алексеев С.С. Правовое государство судьба социализма. Научно-публицистический очерк / С.С. Алексеев. М.: Юрид. лит., 1988. 176 с.
180. Шицький І.Б. Про окремі проблеми судової реформи // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua/ clients/vs.nsf/0/E30D7E92E24C6ED4C325707C0024CA6E?OpenDocument&CollapseView&RestrictToCategory=E30D7E92E24C6ED4C325707C0024CA6E&Count=500&
181. Ларіна О. Де тонко – там і рветься / О. Ларіна // Правовий тиждень. – 2008. – №12(85) від 18 березня.
182. Мандич Л. Кому потрібне якісне правосуддя? Невже тільки суддям? / Л. Мандич // Юрид. газета. – 2007. – №17(101) від 26 квітня. – С. 16.
183. Шевченко Д. Єдина юрисдикція, умови роботи – різні / Д. Шевченко // Правовий тиждень. – 2009. – №29-30(155-156) від 28 липня.
184. Марочкін І.Є. Доступність правосуддя та гарантії його реалізації / І.Є. Марочкін / Судова реформа в Україні. Проблеми та перспективи: Матер. наук.-практ. конф., 18, 19 квітня 2002 р., м. Харків. – К.; Х.: Юрінком Інтер, 2002. – 288 с.
185. Триває робота щодо розробки нормативів навантаження суддів у судах усіх рівнів // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://court.gov. ua/news/page.php?court_id=0&archive=1&&year=2008&month=3&news_id=2127
186. Бардаченко Л. Навантаження суддів районних судів – першочергова проблема, яка потребує негайного вирішення / Л. Бардаченко // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.pravosuddia.net/?part_id=39&new_id= 1357&action=detail
187. Шишкін В. Військові суди через призму правової держави / В. Шишкін // Право України. – 2004. – №4. – С. 107 – 110.
188. Тимощук Ю. Беріївська спадщина / Ю. Тимощук // Персонал плюс. – 2006. – №8(159) від 22 – 28 лютого. – С. 10.
189. Про ліквідацію окремих військових місцевих судів та внесення змін до мережі і кількісного складу суддів військових апеляційних та військових місцевих судів: Указ Президента України від 19.10.2004 р., №1262/2004 // Офіц. вісн. України. – 2004. – №42. – Ст. 2754.
190. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо питання скасування в системі судів загальної юрисдикції військових судів): Законопроект №7807 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://gska2. rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=25180
191. Алексеев С.С. Общая теория права: В 2-х т. – Т. 1 / C.C. Алексеев. – М.: Юрид. лит., 1981. – 362 с.
192. Бахрах Д.Н. Административное право: Учебник / Д.Н. Бахрах. – М.: БЕК, 1997. – 350 с.
193. Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія права (з схемами, кросвордами, тестами): Підручник / М.С. Кельман, О.Г. Мурашин. – К.: Кондор, 2002. – 353 с.
194. Недбайло П.Е. Система юридических гарантий применения правовых норм / П.Е. Недбайло // Правоведение. – 1971. – №3. – С. 50 – 61.
195. Хачатуров Р.Л. Ягутян Р.Г. Юридическая ответственность / Р.Л. Хачатуров, Р.Г. Ягутян. – Тольятти: Изд-во МАБиБД, 1995. – 217 с.
196. Канзафарова И.С. Гражданско-правовая ответственность: основные положения / И.С. Канзафарова. – Одесса, Астропринт, 1998. – 74 с.
197. Марченко М.Н. Теория права: Учебник: В 2-х т. – Т. 1 / М.М. Марченко. – М.: НОРМА – ИНФРА*М, 1998. – 663 с.
198. Братусь С.Н. Юридическая ответственность и законность / С.Н. Братусь. – М.: Юрид. лит., 1976. – 216 с.
199. Юридическая энциклопедия / Под ред. Ю.М. Тихомирова. – М.: Юстицифнорм, 1997. – 726 с.
200. Терехин В. Судейская дисциплина и ответственность – гарантия прав и свобод граждан / В. Терехин // Журнал рос. права. – 2001. – №8. – С. 26 – 34.
201. Шуба В. Навіщо суддям імунітет / В. Шуба // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://kpk.org.ua/2007/07/31/print:page,1, navshho_suddjam_ muntet.html
202. Бойков А.Д. Третья власть в России / А.Д. Бойков. – М.: Дело, 1997. – 221 с.
203. Стецовский Ю.И. Судебная власть: Учебное пособие / Ю.И. Стецовский. – М.: Дело, 1999. – 399 с.
204. Алешина И. Судебные новости / И. Алешина // Обозрение. – 1998. – № 3. – С. 5.
205. Ноздрачев А.Ф. Государственная служба: Учебник / А.Ф. Ноздрачев. – М.: Статут. – 1999. – 592 с.
206. Мандрич Л. Дисциплінарна відповідальність або як відновити довіру до суддів / Л. Мандрич // Юрид. газета. – 2007. – №17(101). – С. 4, 5.
207. Алексеев В.Б., Морщакова Т.Г. Научное исследование организации судебной деятельности / В.Б. Алексеев, Т.Г. Морщакова // Сов. гос-во и право. – 1975. – №9. – С. 92 – 98.
208. Кленов Е., Малов В. Рецензия на учебник "Советское трудовое право" (под ред. проф. Н.Г. Александрова, изд-во "Юрид. лит", 1966) / Е. Кленов, В. Малов  Сов. юстиция. – 1967. – №12. – С. 29, 30.
209. Сыроватская Л.А. Ответственность за нарушение трудового законодательства / Л.А. Сыроватская. – М. Юрид. лит., 1990. – 176 с.
210. Морщакова Т.Г. Проблемы совершенствования законодательства и финансовой ответственности судей / Т.Г. Морщакова // Труды ВНИИСов зак-ва. – М., 1986. – Вып. 32 – 33. – С. 184 – 198.
211. Марочкин И.Е. Проблемы дисциплинарной отвественности судей / И.Е. Марочкин // Проблеми законності: Республ. міжвід. наук. збірн. – Вип. 48. – Х., 2001. – С. 155 – 161.
212. Гринюк В.О. Деякі аспекти особливого порядку притягання суддів до дисциплінарної відповідальності як