ПРЕЗУМПЦІЇ У ПРАВІ: ПИТАННЯ ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИКИ

brief description

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ім. В. М. КОРЕЦЬКОГО

На правах рукопису

Л Я Ш Е Н К О Р у с л а н а Д м и т р і в н а

УДК 340.1

ПРЕЗУМПЦІЇ У ПРАВІ: ПИТАННЯ ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИКИ

Спеціальність: 12.00.01 – теорія та історія держави і права;
історія політичних і правових учень

Д И С Е Р Т А Ц І Я
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
ПАРХОМЕНКО Наталія Миколаївна,
доктор юридичних наук,
старший науковий співробітник

Київ – 2011

ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРЕЗУМПЦІЙ У ПРАВІ
1.1. Історіографія з проблематики презумпцій у праві 11
1.2. Природа та зміст презумпцій 30
1.3. Загальна характеристика ознак презумпцій у праві та визначення їх поняття
45
1.4. Функції презумпцій у праві 59
Висновки до Розділу 1 75
РОЗДІЛ 2. ВИДИ ПРЕЗУМПЦІЙ У ПРАВІ
2.1. Теоретичні засади класифікації презумпцій у юридичній науці
77
2.2 . Характеристика видів презумпцій у праві 94
2.3. Особливості закріплення презумпцій у законодавстві України
112
Висновки до Розділу 2 130
РОЗДІЛ 3. ЗАСТОСУВАННЯ ПРЕЗУМПЦІЙ У ПРАКТИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ УПОВНОВАЖЕНИХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ
3.1. Місце та роль презумпцій у процесі правозастосування 132
3.2. Досвід окремих зарубіжних країн щодо закріплення презумпцій у законодавстві та застосування їх у практичній діяльності
145
3.3. Стан та перспективи застосування презумпцій у судовій практиці України
161
Висновки до Розділу 3 177
ВИСНОВКИ 178
ДОДАТКИ 183
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 191
ВСТУП

Актуальність теми. Процес формування громадянського суспільства і побудови соціальної, демократичної та правової держави тісно пов’язаний з удосконаленням вітчизняного законодавства, що вимагає глибокого наукового опрацювання змісту окремих правових категорій, які займають важливе місце в системі юридичних засобів правового регулювання. До таких категорій належать презумпції, які є специфічним засобом правового регулювання.
Презумпції здійснюють ефективний вплив на суспільні відносини після їх закріплення у нормах права, в результаті узагальнення суспільної практики щодо вирішення життєвих ситуацій. Таким чином, вони набувають формалізованого, загальнообов’язкового характеру, а їх порушення або неправильне використання спричиняє застосування санкцій. Окремі з презумпцій мають загальноправове значення та виконують роль принципів права, а саме: презумпція невинуватості, знання законів та інших нормативно-правових актів, добросовісності, законності правового акту та інші. Необхідність загальнотеоретичного дослідження і узагальнення проблем, пов’язаних з дією презумпцій у сфері права, пояснюється їх важливим значенням у правовідносинах.
Останнім часом у вітчизняному законодавстві кількість презумпцій зростає, їх все частіше застосовують судді на практиці. Проте, законодавство не дає визначення поняття «презумпція» та не містить приписів щодо порядку їх застосування у практичній діяльності.
Тому актуальність дослідження зумовлюється також потребами теоретичного обґрунтування пропозицій щодо вдосконалення законодавства та практики застосування презумпцій у праві. Це дасть змогу поглибити систему наукових знань про презумпції, визначити їх місце та роль у правовідносинах, що сприятиме удосконаленню понятійно-категорійного апарату теорії права та галузевих юридичних наук.
Наукова розробка категорії «презумпція» у сфері права була розпочата ще дореволюційними вченими, такими як: Є.В. Васьковський, Ю.С. Гамбаров, Г.Ф. Дормідонтов, Д.І. Мейєр, С.А. Муромцев, І.Г. Оршанський, Б.В. Попов, І.Я. Фойницький. У радянський період дана проблема отримала більш поглиблений розвиток у працях В.К. Бабаєва, О.Т. Боннера, Л.В. Васильєва, В.Л. Воложаніна, В.М. Горшеньова, В.І. Камінської, В.А. Ойгензіхта, М.С. Строговича, О.Б. Тарбагаєвої, К.С. Юдельсона, Я.Л. Штутіна та інших учених. На сучасному етапі важливий внесок у дослідження категорії «презумпція» та її значення у цивільних, адміністративних, податкових, кримінальних, процесуальних та інших правовідносинах зробили такі російські правознавці, як: М.М. Броннікова, Ю.Г. Зуєв, О.О. Кримов, О.А. Кузнєцова, В.О. Морквін, С.А. Мосін, Е.М. Мурадьян, О.О. Нахова, Ю.К. Орлов, Г.О. Пєчніков, І.В. Рєшетнікова, Ю.О. Сєріков, О.В. Смірнов, І.В. Сухініна, Т.Г. Тамазян, М.К. Трєушніков, О.В. Федотов, М.М. Цуканов, Д.М. Щокін та ін. Крім того, роль презумпцій в теорії права та російському законодавстві висвітлено у дисертаційному дослідженні Н.С. Караніної; проблема співвідношення презумпцій та фікцій з іншими суміжними категоріями розглянута Н.О. Нікіташиною; місце і роль презумпцій у правовій політиці Російської Федерації та сучасні тенденції їх застосування у практиці російських судів вивчено А.П. Самсоновим.
Зарубіжні дослідники теж сформулювали низку оригінальних підходів до розуміння проблеми презумпцій у правовій науці, серед них: Д.Ф. Арчболд, Ж. Л. Бержель, У.М. Бест, Х. Бурхард, С.А. Венегас, М.С. Домінгез, Б.Ф. Кармона, Х.Д. Мендоца, Д.Х. Месьюс, С.А. Мовеллан, М.Л. Сабате, А.Х. Регла, Н. Ресча та інші.
Серед вітчизняних дослідників слід згадати праці О.М. Гаргат Українчук, Й.М. Коржанського, Д. Луспеника, В. Масюка, С.М. Стахівського, Д.С. Суханової, В.П. Феннича, в яких висвітлюються проблеми співвідношення презумпцій з фікціями, особливості їх класифікації, характеристика окремих видів презумпцій та їх роль у процесі розподілу обов’язків по доказуванню.
Теоретичне обґрунтування дисертаційного дослідження базується також на працях вітчизняних учених: В.Д. Бабкіна, Ю.Л. Власова, О.В. Зайчука, М.С. Кельмана, А. М. Колодія, О.Г. Мурашина, Р.С. Огірка, Н.М. Оніщенко, Н.М. Пархоменко, О.Ф. Скакун, В.М. Тертишника, О.Д. Тихомирова, Ю.С. Шемшученка та ін.
Не зважаючи на значний інтерес науковців до проблем презумпцій у сфері права та важливий внесок у їх дослідження, ряд питань не отримали комплексного висвітлення у вітчизняній юридичній літературі. До теперішнього часу малодослідженими залишились проблеми природи презумпцій, їх структура, функціональне призначення у праві, не приділялась увага вивченню зарубіжного досвіду цього питання, відсутні загальнотеоретичні дослідження щодо закріплення презумпцій у законодавстві України та їх застосування у практичній діяльності.
Зазначене свідчить про актуальність обраної теми дисертаційного дослідження та необхідність подальшого опрацювання загальнотеоретичних та практичних засад презумпцій у правовій науці.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження є складовою частиною планових тем відділу теорії держави і права Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України «Теоретичні проблеми реалізації прав і свобод людини і громадянина в Україні» (номер державної реєстрації 0104U007590) та «Теоретичні проблеми реалізації принципу верховенства права в Україні» (номер державної реєстрації 0106U008729). Тема дисертації затверджена на засіданні Вченої ради Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України (протокол № 3 від 27 березня 2008 р.).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є комплексний аналіз теоретичних засад презумпцій у праві та вироблення науково-практичних рекомендацій стосовно застосування презумпцій у практичній діяльності.
Для досягнення визначеної мети передбачено вирішення наступних завдань:
− узагальнити здобутки теорії права та галузевих юридичних наук з цієї проблематики, що дозволить визначити стан дослідження категорії «презумпція у праві» та питання, які потребують подальших розробок;
– розкрити природу та структуру презумпції;
– охарактеризувати загальні ознаки презумпцій у праві;
– дати авторське визначення поняття «презумпція у праві»;
– з’ясувати функціональне призначення презумпцій у сфері права;
– удосконалити класифікацію презумпцій у юридичній науці;
– розкрити сутність видів презумпцій у праві;
– проаналізувати проблеми пов’язані з виявленням та закріпленням презумпцій у законодавстві України;
– визначити місце презумпцій у процесі правозастосування;
– вивчити досвід окремих зарубіжних країн щодо закріплення презумпцій у законодавстві та їх застосування у практичній діяльності;
– розглянути особливості використання презумпцій у судовій практиці України та обґрунтувати необхідність розробки рекомендацій щодо їх застосування.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, пов’язані з виникненням та реалізацією презумпцій у сфері права.
Предметом дослідження є теоретико-практичні засади презумпцій у праві.
Методи дослідження. У процесі дослідження були використані філософсько-світоглядні, загальнонаукові та спеціальні методи пізнання правових явищ. Серед них: положення діалектики, на основі яких досліджені презумпції, що знаходяться у взаємодії з іншими елементами правової системи; історичний метод застосовано для виділення історіографічних періодів, в яких досліджувалася проблема презумпцій; аналітичний, узагальнюючий та конкретно-пошуковий методи використано для аналізу та систематизації наукових джерел з проблеми; методи індукції та дедукції – для з’ясування способів утворення презумпцій; системний метод – при дослідженні презумпцій як елемента національної правової системи; структурно-функціональний метод – при дослідженні внутрішньої будови презумпцій та їх функціонального призначення у сфері права; порівняльно-правовий метод – при вивченні досвіду окремих зарубіжних країн щодо закріплення презумпцій у законодавстві та застосування їх у практичній діяльності; класифікація була використана при визначенні класифікаційних критеріїв презумпцій у праві та їх різновидів; спеціально юридичний метод – для пояснення змісту окремих понять, аналізу норм чинного законодавства, виявлення недоліків у ньому; метод контент аналізу – для вивчення та статистичної обробки текстової інформації визначень презумпції, запропонованих різними дослідниками; статистичний метод – при аналізі даних щодо застосування презумпцій у судовій практиці; семантичний метод застосовано для з’ясування змісту окремих понять, а саме: «презумпція», «раціональність» та ін.
Комплексний підхід до використання широкого кола наукових методів дозволив всебічно розглянути теоретичні та практичні засади презумпцій у сфері права.
Наукова новизна дисертації визначається тим, що вперше у вітчизняній науці теорії права здійснено комплексне дослідження теоретичних та практичних засад презумпцій у праві, в ході якого сформульовано ряд нових теоретичних висновків та узагальнень, зокрема:
вперше:
– узагальнено історіографію з проблеми презумпцій, що дозволило вибудувати цілісне уявлення про стан наукової розробки цього питання у дореволюційному, радянському, сучасному періодах, крім того, окремому історіографічному огляду піддано праці зарубіжних авторів;
– запропоновано авторське визначення поняття «презумпція у праві» як припущення про наявність чи відсутність факту, що ґрунтується на спостереженнях за повторюваними аналогічними явищами, подіями, фактами та раціональному зв’язку між ними, спрямоване на регулювання суспільних відносин, формулюється у законодавстві або/та у акті застосування права, може допускати виключення, але умовно приймається за істину, поки не буде доведено протилежне;
– визначено поняття «функції презумпцій у праві» як напрями їх впливу на суспільні відносини, спрямовані на виконання завдань правового регулювання кожною окремою презумпцією чи презумпціями в цілому, з метою внесення стабільності у правовідносини, забезпечення законності та правопорядку, захисту прав, свобод та інтересів громадян;
– вивчено досвід країн США, Іспанії та Франції щодо закріплення презумпцій у законодавстві та застосування у практичній діяльності;
удосконалено:
– положення про структуру презумпції, що складається з базового факту, презюмованого факту та раціонального зв’язку між ними;
– характеристику ознак презумпцій у праві, якими є: вірогідність, наявність раціонального зв’язку між базовим фактом та фактом, що презюмується, умовне прийняття їх за істину, можливість спростування, нормативність;
– теоретичне уявлення про функції презумпцій у сфері права, якими є: регулятивна (включає функції презумпцій у процесі застосування права, а саме: встановлення фактів, що входять в предмет доказування; перерозподіл обов’язків по доказуванню; процесуальної економії; імперативна; оціночна) та охоронна;
– класифікацію правових презумпцій залежно від їх закріплення у джерелах права в формально-юридичному розумінні на: законні, підзаконні, судові, договірні та презумпції, що містяться у міжнародно-правових актах;
отримали подальший розвиток:
– наукові знання про те, що популярна індукція є методом утворення фактичних презумпцій, які не закріплюються у нормативно-правових актах, а наукова індукція – правових презумпцій, які закріплюються у законодавстві або формулюються органами судової влади, в результаті тлумачення змісту норм права;
– положення про необхідність внесення змін до ст. 68 Конституції України щодо уточнення презумпції знання законів та інших нормативно-правових актів;
– обґрунтування, що презумпції застосовуються на кожній стадії процесу правозастосування, а не лише під час доведення;
– дослідження про застосування презумпцій у судовій практиці України та зроблено висновок про необхідність розробки правил, які б регулювали порядок формулювання і застосування презумпцій та забезпечили одноманітний підхід правозастосовників у цьому питанні.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що висновки і пропозиції, які містяться в дисертації, можуть бути використані:
– у науково-дослідній сфері – в процесі подальших розробок як загальнотеоретичних, так і галузевих проблем презумпцій у праві;
– у сфері правотворчості – при вдосконаленні норм чинного законодавства щодо закріплення в них презумпцій та при розробці і прийнятті нормативно-правових актів, що регулюють питання доказування;
– у правозастосовній діяльності – при застосуванні презумпцій судовими та правоохоронними органами;
– у навчальному процесі – при підготовці навчальних та навчально-методичних посібників, підручників; при викладанні курсів «Теорія держави і права», «Правознавство», «Порівняльне правознавство», «Конституційне право» тощо, спецкурсів з актуальних проблем теорії держави і права, теорії правозастосування, доказового права та інших.
Результати дослідження були впроваджені у навчальний процес Житомирського національного агроекологічного університету при викладанні курсів «Теорія держави і права» та «Конституційне право України» (Акт про впровадження від 17 лютого 2011 р.).
Апробація результатів дисертації. Висновки і положення дисертаційної роботи обговорювались на засіданнях відділу теорії держави і права Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України.
Окремі теоретичні та практичні положення дисертації були представлені на восьми науково-практичних конференціях, зокрема: І Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів і молодих вчених «Логіка та право» (м. Харків, 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих учених «Реформування сучасної правової системи» (м. Донецьк, 2009 р.); Міжнародній науковій конференції «П’яті юридичні читання. Проблеми верховенства права: теорія і практика» (м. Київ, 2009 р.); ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених «Логіка та право» (м. Харків, 2009 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «ІІІ Наукові читання, присвячені пам’яті В.М. Корецького» (м. Київ, 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання державотворення в Україні очима молодих учених» (м. Київ, 2010 р.); VI Міжнародній науково-практичній конференції «Наука. Молодь. Екологія – 2010» (м. Житомир, 2010 р.); Науково-практичній конференції «Актуальні проблеми громадянського суспільства в Україні» (м. Житомир, 2010 р.).
Публікації. Основні теоретичні положення та висновки дисертаційного дослідження знайшли відображення у тринадцяти публікаціях: у п’яти статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України та у восьми тезах доповідей на науково практичних конференціях.
Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які містять десять підрозділів, висновків, одного додатку та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 234 сторінки, з них основного тексту – 180 сторінок, додаток – 8 сторінок, список використаних джерел – 44 сторінки (усього 394 джерела).

bibliography

ВИСНОВКИ

За результатами дисертаційного дослідження наведені теоретичні узагальнення та нове вирішення поставленого наукового завдання щодо питання презумпцій у правовій науці. Серед них слід зазначити наступні:
1. Аналіз наукових досліджень проблем презумпцій у правовій науці, дозволив виділити історіографічні періоди їх вивчення. У дореволюційний період презумпція розглядалась в тісному зв’язку з фікцією. Незважаючи на це, вченим вдалося з’ясувати природу даної категорії, запропонувати класифікацію презумпцій на загальнолюдські та законні, визначити їх роль у процесі правового регулювання. У радянський період до середини 50-х років ХХ ст. вчені не торкалися проблематики презумпцій та заперечували їх існування в радянському праві, посилаючись на те, що презумпції властиві праву буржуазних країн. З другої половини ХХ ст. вченим вдалось розробити систему класифікації презумпцій та дати характеристику окремим їх видам. У сучасний період основна увага приділяється галузевим дослідженням проблеми презумпцій. Проведений аналіз праць свідчить про відсутність узагальнюючих комплексних досліджень, присвячених загальнотеоретичним та практичним проблемам презумпцій у правовій науці.
2. Презумпція є категорією, яка знаходить широке застосування у сфері права. Філософський аспект презумпції полягає в тому, що вона існує як феномен загальної пізнавальної діяльності людини. Соціальний аспект презумпції зводиться до того, що вона є універсальним регулятором поведінки і діє в усіх сферах людської діяльності. З позицій логіки презумпція є одночасно індуктивним та дедуктивним умовиводом. Витоки презумпції як правової форми розкриваються у процесі правотворчості та правозастосування. Методом утворення фактичних презумпцій є популярна індукція, а презумпцій, що закріплюються в нормативно-правових актах – наукова. Структура презумпції є такою: до базового факту додається раціональний зв’язок, який веде до утворення факту, що презюмується.
3. Загальними ознаками презумпцій у праві є: вірогідність; нормативність; наявність раціонального зв’язку між базовим фактом та фактом, що презюмується; умовне прийняття їх за істину; можливість спростування.
4. Презумпція у праві – це припущення про наявність чи відсутність факту, що ґрунтується на спостереженнях за повторюваними аналогічними явищами, подіями, фактами та раціональному зв’язку між ними, спрямоване на регулювання суспільних відносин, формулюється у законодавстві або/та у акті застосування права, може допускати виключення, але умовно приймається за істину, поки не буде доведено протилежне.
5. Функції презумпцій у праві – це напрями їх впливу на суспільні відносини, спрямовані на виконання завдань правового регулювання кожною окремою презумпцією чи презумпціями в цілому, з метою внесення стабільності у правовідносини, забезпечення законності та правопорядку, захисту прав, свобод та інтересів громадян. Презумпціям властиві функції права: регулятивна, яка полягає у тому, що презумпції спрямовані на регулювання суспільних відносин та охоронна, яка спрямована на захист різноманітних інтересів, прав і свобод суб’єктів правовідносин.
6. Класифікувати презумпції у праві слід за наступними критеріями: за фактом їх правового закріплення – на фактичні та правові; правові презумпції залежно від їх закріплення у джерелах права в формально-юридичному розумінні на: законні, підзаконні, судові, договірні та презумпції, що містяться у міжнародно-правових актах. Крім того, правові презумпції можна класифікувати за комплексом критеріїв: за ступенем вірогідності – високовірогідні (справжні) та маловірогідні (штучні) презумпції; за можливістю спростування – спростовні та неспростовні презумпції; за можливістю захисту суспільних інтересів – публічно-правові та приватно-правові презумпції; за способом вираження у нормах права – прямі та «непрямі» презумпції; за роллю у правовому регулюванні – презумпції-принципи та презумпції-засоби юридичної техніки; за функціональним призначенням – матеріально-правові та процесуальні презумпції; за формою бажаної поведінки суб’єкта – імперативні та диспозитивні презумпції; за сферою дії – загальноправові, галузеві, міжгалузеві та презумпції інститутів права.
7. Презумпціями, що діють у сфері права є: фактичні та правові. Фактичні презумпції не закріплюються у нормативно-правових актах та є необов’язковими для правозастосовників. Правові презумпції знаходять вираження у правових актах, що видаються уповноваженими органами влади та стають інструментом правового регулювання.
8. До презумпцій, що мають загальноправове значення у законодавстві України, належать: презумпція невинуватості, добросовісності, знання законів та інших нормативно-правових актів, законності правового акту і як її підвид – презумпція законності судового рішення (вироку). Пропонується внести зміни до ст. 68 Конституції України, а саме: абзац другий після слова «законів» доповнити словами «та інших нормативно-правових актів». Внесення цих змін сприятиме тому, що розуміння презумпції знання законів та інших нормативно-правових актів не обмежиться обов’язком знати лише закони.
Особливості закріплення презумпцій у законодавстві України полягають в наступному: одна презумпція може бути викладена в різних нормативно-правових актах, що вказує на її міжгалузеве значення; в окремих випадках одна презумпція закріплюється кількома статтями одного нормативно-правового акту; іноді в нормах права вказується на яку із сторін покладається обов’язок спростування презумпції; в окремих випадках презумпції можуть бути сформульовані в імперативній формі.
Для полегшення виявлення презумпцій у законодавчому масиві та застосування на практиці, законодавець, формулюючи презумпцію, повинен дотримуватись її структурного змісту, а саме: з базового факту, виводити факт, що презюмується, на основі раціонального зв’язку між ними, а також вказувати умови її дії та передбачати можливість її спростування.
9. Презумпції мають місце та відіграють важливу роль на кожній стадії процесу застосування норм права. На першій стадії правозастосування презумпції включаються в предмет доказування та звільняють одну із сторін від доведення факту, що презюмується. Застосування презумпцій дає можливість прискорити процес розгляду справи. Під час другої стадії важливе значення має виявлення презумпцій в законодавчому масиві та їх співставлення з обставинами справи, що неможливо без знання структури презумпції. Третя стадія правозастосування прямо пов’язана із презумпцією законності правозастосовного акту, яка діє до його відміни і передбачає, що рішення правозастосовних органів визнаються законними, підлягають виконанню та дотриманню, поки у визначеному законом порядку не буде встановлено протилежне.
10. Вивчення досвіду зарубіжних країн, зокрема США, Іспанії та Франції, дало змогу з’ясувати, що особливості застосування презумпцій регулюються законодавством цих країн. У США це питання регулюється на федеральному рівні – Федеральними правилами про докази США, а в окремих штатах – законами, що регулюють особливості доказування (наприклад, Кодексом про докази Каліфорнії). В Іспанії порядок застосування презумпцій регулюється ЦПК Іспанії, а у Франції – ЦК Франції. Законодавство Російської Федерації не містить приписів, які б регулювали питання застосування презумпцій у практичній діяльності. На думку російських вчених, судді або намагаються уникати згадок про презумпції в ході розгляду справи, або ж бачать презумпції там, де їх немає. Тому проблеми, пов’язані із застосуванням презумпцій в судовій практиці, зумовлені тим, що законодавство Російської Федерації не регулює ці питання.
Досвід зарубіжних країн буде корисним для удосконалення вітчизняного законодавства у сфері застосування презумпцій.
11. У судовій практиці України судді застосовують презумпції, що закріплені у законодавстві, а також формулюють судові і фактичні презумпції. Формулюючи презумпцію, суд повинен роз’яснювати причини її застосування, яким чином розподіляються обов’язки по доказуванню згідно з цією презумпцією та передбачити можливість її спростування. Презумпції, що закріплені в нормативно-правових актах є обов’язковими для суддів. Проблеми, пов’язані із використанням презумпцій у судовій практиці зумовлені тим, що законодавство України не визначає порядок їх застосування. Для забезпечення одноманітного підходу при застосуванні презумпцій, існує необхідність розробки правил, які б регулювали ці питання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдрашитов В. М. Презумпция невиновности: генезис и перспективы развития в законодательстве и практике Российской Федерации. (Вопросы общей теории права): автореферат дис. на соиск. ученой степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 «Теория и история права и государства; история правових учений» / В. М. Абдрашитов ― Волгоград, 2001. ― 22 c.
2. Абдрашитов В. М. Природа и типология правовых презумпций / В. М. Абдрашитов // Правовая политика и правовая жизнь. ― 2007. ― № 3. ― С. 22―30.
3. Аболонин Г. О. Гражданское процессуальное право США: монография / Аболонин Г. О. ― М.: Волтерс Клувер, 2010. ― 432 с. ― (Серия «Гражданский и арбитражный процесс: современный взгляд»).
4. Александров А. С. Принципы уголовного судопроизводства / А. С. Александров // Правоведение. ― 2003. ― № 5. ― С. 162 ―178.
5. Алиев Т. Т. О влиянии постановлений Конституционного Суда РФ на институт пересмотра по вновь открывшимся обстоятельствам решений, определений суда, вынесенных в порядке гражданского судопроизводства / Т. Т. Алиев, С. Ф. Афанасьев // Арбитражный и гражданский процесс. ― 2004. ― № 11. ― С. 34―37.
6. Алиев Т. Т. Презумпция истинности судебного решения в гражданском процессе / Т. Т. Алиев, Н. А. Громов // Государство и право. ― 2004. ― № 8. ― С. 110―115.
7. Алиев Т. Т. Принцип презумпции истинности приговора, вступившего в законную силу / Т. Т. Алиев, В. О. Белоносов, Н. А. Громов // Российский судья. ― 2003. ― № 7. ― С. 18―24.
8. Анненков К. Опыт комментария к уставу гражданского судопроизводства. Том 2. О доказательствах / Анненков К. ― [2-е изд.]. ― С.-Петербург: Типография М. М. Стасюлевича, 1887. ― 479 с.
9. Антологія української юридичної думки: В 6 т. / Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України / Ю. С. Шемшученко (заг.ред. ), В. Д. Бабкін (упоряд.), І. Б. Усенко (відп.ред.) — К.: Видавничий Дім «Юридична книга», 2002—
Т. 1: Загальна теорія держави і права, філософія та енциклопедія права. — К.: Видавничий Дім «Юридична книга», 2002. — 568 с.
10. Ануров В. Н. Установление факта одобрения арбитражного соглашения / В. Н. Ануров // Журнал российского права. ― 2002. ― № 4. ― С. 84―93.
11. Астемирова Л. А. К вопросу о материально-правовых презумпциях / Л. А. Астемирова // Российская юстиция. ― 2008. ― № 7. ― С. 8―11.
12. Астемирова Л. А. Презумпция истинности вступившего в законную силу приговора / Л. А. Астемирова // Адвокатские вести. ― 2007. ― № 10 (84). ― С. 22―25.
13. Астемирова Л. А. Презумпция невиновности как общеправовая презумпция / Л. А. Астемирова // Право и политика. ― 2008. ― № 1. ― С. 27―31.
14. Афанасьев С. Ф. О способах правового регулирования в области средств доказывания: вопросы теории и практики / С. Ф. Афанасьев, О. В. Исаенкова // Арбитражный и гражданский процесс. ― 2005. ― № 7. ― С. 21―25.
15. Бабаев В. К. Презумпции в советском праве. Учебное пособие / Бабаев В. К. ― Горький: Изд-во ГВШ МВД СССР, 1974. ― 124 c.
16. Бактемирова Т. В. Некоторые проблемы теоретико-методологических оснований исследования правовых презумпций / Т. В. Бактемирова // «Черные дыры» в Российском законодательстве. ― 2006. ― № 3. ― С. 354—356.
17. Бактемирова Т. В. Презумпция виновности в гражданском праве: автореферат дис. на соиск. ученой степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Гражданское право; предпринимательское право; семейное право; международное частное право» / Т. В. Бактемирова. ― М., 2006. ― 22 с.
18. Бактемирова Т. Презумпция виновности как принцип гражданского права / Т. Бактемирова // Право и жизнь. ― 2006. ― № 95. ― С. 23―29.
19. Бактемирова Т. Юридико технические аспекты презумпции виновности в гражданском праве / Т. Бактемирова // Право и жизнь. ― 2006. ― № 96. ― С. 19―22.
20. Бандурин С. Г. О соотношении принципов публичности и презумпции невиновности в российском уголовном процессе / С. Г. Бандурин, Н. А. Громов // Закон и право. ― 2001. ― № 8. ― С. 10―12.
21. Барабаш А. О некоторых свойствах трудового правоотношения / А. Барабаш // Государство и право. ― 2003. ― № 12. ― С. 21―27.
22. Баранов В. А. Презумпция невиновности при совершении таможенных операций / В. А. Баранов // Закон. ― 2006. ― № 6. ― С. 13―19.
23. Баранов В. М. Истинность норм советского права. Проблемы теории и практики / Баранов В. М.; Под ред.: Байтин М. И. ― Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1989. ― 400 c.
24. Баранов В. М. Презумпция истинности норм советского права (к методологии исследования) / В. М. Баранов // Методологические проблемы государства и права. Межвузовский сборник. ― Куйбышев: Изд-во Куйбышев. ун-та, 1986. ― С. 103―115.
25. Баранов В. М. Юридическая техника: обзор материалов научно-методического семинара / В. М. Баранов, А. П. Кузнецов, С. В. Изосимов // Юрист. ― 2000. ― № 2. ― С. 59―76.
26. Барашян Л. Р. Презумпция невиновности в налоговых правоотношениях / Л. Р. Барашян // Философия права. ― 2006. ― № 3. ― С. 25―28.
27. Барон Ю. Система римского гражданского права / Барон Ю.; пер. с нем. Л. Петражицкого. Выпуск первый. Книга 1. Общая часть. ― 3-е изд. ― С.-Петербург: Издание Книжного Магазина Н. К. Мартынова, 1909. ― 250 с.
28. Бартошек М. Римское право: (понятия, термины, определения) / Бартошек М.; Пер. с чешск. ― М.: Юрид. лит., 1989. ― 448 с.
29. Батрова Т. А. Гражданско-правовые конструкции / Т. А. Батрова // Юрист. — 2006. — № 11.― С. 18—21.
30. Бачинін В. А. Філософія права: Словник / Бачинін В. А., Журавський В. С., Панов М. І. — К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. — 408 с.
31. Бекетов О. И. О презумпции доверия к сотруднику милиции и оценке его показаний / О. И. Бекетов, В. В. Кальницкий // Государство и право. — 1994. — № 8—9. — С. 136—143.
32. Беньківський В. Моє розуміння поняття «презумпція невинності» / В. Беньківський // Право України. ― 1995. ― № 12. ― С. 58―59.
33. Бержель Ж. Л. Общая теория права / Бержель Ж. Л.; Пер. с фр. Г. В. Чуршукова; Под общ. ред. В. И. Даниленко. — М.: Nota Bene, 2000. — 576 с.
34. Бернулли Я. О законе больших чисел / Бернулли Я.; пер. с лат. — М.: Наука, 1986. — 176 с.
35. Бишкова І. Б. Реалізація конституційного принципу презумпції невинності в кримінально-процесуальному праві України / І. Б. Бишкова // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Вип. 11. ― К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2001. ― С.473―477.
36. Боднар Т. Добросовісність, розумність та справедливість як принципи виконання договірного зобов’язання / Т. Боднар // Юридична Україна. ― 2005. ― №3. ― С. 39―45.
37. Боннер А. Т. Избранные труды по гражданскому процессу / Боннер А. Т. — СПб.: Издательский дом Санкт-Петербургского гос. ун та, 2005. — 992 с.
38. Боннер А. Т. Установление обстоятельств гражданских дел / Боннер А. Т. — М.: Городец, 2000. — 328 с.
39. Боровиковский А. Отчет судьи: Т. 1: I. Чиншевое право; II. Третьи лица в процессе; III. Закон и судейская совесть; Т. 2: IV. Давность; V. Суд и семья; Т. 3: VI. Дела мужичьи. Посмертное издание: С предисловием А.Ф. Кони. Т. 1―3 / Боровиковский А. ― С.-Пб.: Тип. «Правда», 1909. ― 895 c.
40. Бочаров Д. О. Правозастосовча діяльність: поняття, функції та форми / Бочаров Д. О. — Д.: Академія митної служби України, 2006. — 74 с.
41. Бриль К. І. Правозастосовний акт як особливий вид індивідуальних правових актів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / К. І. Бриль. ― К., 2008. — 20 с.
42. Бронникова М. Н. Гражданско-правовая презумпция по российскому законодательству: содержание, правовые формы и применение: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Бронникова Марина Николаевна. ― Самара, 2006. ― 205 c.
43. Брызгалин А. Презумпция невиновности в налоговых отношениях: сущность и вопросы практического применения / А. Брызгалин // Хозяйство и право. ― 1999. ― № 9. ― С. 52―62.
44. Бюджетний кодекс України: зі змінами і допов. станом на 25 серп. 2010 р.: (відповідає офіц. текстові) — К.: Всеукр. асоц. видавців «Правова єдність», 2010. — 108 с. — (Законодавство України).
45. Вавилова А. А. Презумпция знания закона / А. А. Вавилова // Вестник Московского университета. Сер. 11. Право. ― 2006. ― № 1. ― С. 84―93.
46. Ванеева Л. А. О вероятности в гражданском судопроизводстве / Л. А. Ванеева // Правоведение. ― 1969. ― № 2. ― С. 90―97.
47. Васильев А. М. Правовые категории. Методологические аспекты разработки системы категорий теории права / Васильев А. М. ― М.: Юрид. лит., 1976. ― 264 c.
48. Васильев Л. М. Презумпция невиновности обвиняемого в истории российского права / Васильев Л. М. ― Волгоград: Издательство Волгоградского института экономики, социологии и права, 2003. — 246 с.
49. Васильев Л. М. Фактические презумпции в советском уголовном судопроизводстве. Тексты лекций / Васильев Л. М.; Науч. ред.: Медведев Н. Н. ― Краснодар: Изд-во Кубан. ун-та, 1977. ― 62 c.
50. Васильев Л. Практика европейского суда по правам человека по применению презумпции невиновности обвиняемого / Л. Васильев // Уголовное право. ― 2005. ― № 4. ― С. 60―61.
51. Васьковский Е. В. Учебник гражданского процесса / Васьковский Е. В.; Под ред., с предисл.: Томсинов В. А. ― М.: Зерцало, 2003. ― 464 c.
52. Васьковский Е. Дормидонтов Г. Ф. Юридические фикции и презумпции. Классификация явлений юридического быта, относимых к случаям применения фикций. 1895: [Рецензия] / Е. Васьковский // Журнал Министерства юстиции. ― 1895. ― № 9 ―10. ― С. 143―147.
53. Веденеев Е. Ю. Роль презумпций в гражданском праве, арбитражном и гражданском судопроизводстве / Е. Ю. Веденеев // Государство и право. ― 1998. ― № 2. ― С. 43―49.
54. Великий тлумачний словник сучасної української мови: 170 000 / В’ячеслав Тимофійович Бусел (уклад., гол.ред.). — К.; Ірпінь: Перун, 2003. — 1427с.
55. Венедіктова І. В. Сучасний словник цивільно-правових термінів: включає терміни, введені оновленим цивільним законодавством України / Ірина Валентинівна Венедіктова (упоряд.). — Х. : Страйд, 2005. — 215с. — (Серія «Юридичний радник»).
56. Виндшейд Б. Об обязательствах по римскому праву / Виндшейд Б.; Перевод с немецкого. Под ред., с прим.: Думашевский А. Б. ― С.-Пб.: Тип. А. Думашевского, 1875. ― 593, [XXI] с.
57. Виндшейд Б. Учебник пандектного права: Общая часть / Виндшейд Б.; Перевод с немецкого. Под ред. и с предисл.: Пахман С. В. ― С.-Пб.: Гиероглифов и Никифоров, 1874. ― 358, [XIV] с.
58. Владимиров Л. Е. Учение об уголовных доказательствах. Части: Общая и Особенная / Владимиров Л. Е. ― [3-е изд., изм. и законч.]. ― С.-Пб.: Кн. маг. «Законоведение», 1910. ― 400, [XXXVII] с.
59. Власов Ю. Л. Проблеми тлумачення норм права: монографія / Ю. Л. Власов. — К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2001. — 180 с.
60. Войтенко В. Презумпция бедности в жилищном праве / В. Войтенко // Российская юстиция. ― 2003. ― № 9. ― С. 19.
61. Волинка К. Г. Тлумачний словник з теорії держави і права / Катерина Григорівна Волинка (авт.-упоряд.). — К.: Магістр-ХХІ сторіччя, 2006. — 112 с.
62. Володина Л. М. Спорные моменты классификации правовых презумпций на процессуальные и материально-правовые / Л. М. Володина, В. А. Морквин // Юридические науки. ― 2005. ― № 4. ― С. 216―218.
63. Воложанин В. П. К вопросу о юридических предположениях в советском гражданском праве и процессе / В. П. Воложанин // Вопросы советского гражданского права и процесса. Ученые записки. Т. 3. ― М.: Госюриздат, 1955. ― С. 186―202.
64. Вопленко Н. Н. Правоприменительная практика: понятие, основные черты и функции: монография / Н. Н. Вопленко, А. П. Рожнов. — Волгоград: Изд-во ВолГУ, 2004. — 205 с.
65. Гамбаров Ю. С. Курс гражданского права: Часть общая. Т. 1. / Гамбаров Ю. С. ― С.-Пб.: Тип. М. М. Стасюлевича, 1911. ― 793 c.
66. Гаргат-Українчук О. М. Презумпції у кримінальному процесі України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність» / О. М. Гаргат-Українчук. — О., 2010. — 19 с.
67. Герлох А. Логика в правовом сознании / Герлох А., Кнапп В.; Перевод с чешского. Под ред. и со вступ. ст.: Венгерова А. Б. ― М.: Прогресс, 1987. ― 312 c.
68. Гнатюк М. Д. Правозастосування та його місце в процесі реалізації права: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / М. Д. Гнатюк. — К., 2007. — 19 с.
69. Говорков Н. Презумпция недоверия / Н. Говорков // Законность. ― 2003. ― № 1. ― С. 30―31.
70. Голунский С. А. Вопросы доказательного права в основах уголовного судопроизводства Союза ССР и союзных республик / С. А. Голунский // Вопросы судопроизводства и судоустройства в новом законодательстве Союза ССР. ― М.: Госюриздат, 1959. ― С. 122―160.
71. Голунский С. А. О вероятности и достоверности в уголовном суде / С. А. Голунский // Проблемы уголовной политики. Кн. 4. ― Под ред.: Крыленко Н. В. ― М.: Юрид. изд-во НКЮ СССР, 1937. ― С. 56―63.
72. Горбунова Н. А. О презумпции согласия на изъятие органов и тканей человека после его смерти / Н. А. Горбунова // Российская юстиция. ― 2005. ― № 11. ― С. 51―54.
73. Горский Г. Ф. Проблемы доказательств в советском уголовном процессе / Г. Ф. Горский, Л. Д. Кокорев, П. С. Элькинд. — Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 1978. — 303 с.
74. Горский Д. П. Краткий словарь по логике / Д. П. Горский, А. Л. Ивин, А. Л. Никифоров; Под ред. Д. П. Горского. ― М.: Просвещение, 1991. ― 208 с.
75. Горшенев В. М. Нетипичные нормативные предписания / В. М. Горшенев // Советское государство и право. ― 1978. ― № 3. ― С. 113―118.
76. Господарський кодекс України: чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 10 берез. 2010 р. : офіц. текст. — К.: Видавець Паливода А. В., 2010. — 189 с. — (Кодекси України).
77. Господарський процесуальний кодекс України: чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 16 берез. 2010 р.: офіц. текст. — К.: Вид. Паливода А. В., 2010. — 64 с. — (Кодекси України).
78. Гражданский процесс: Учебник / Под ред. М. С. Шакарян. — М.: Юрид. лит., 1993. — 560 с.
79. Грибок І. О. Презумпція правомірності вимог суб’єкта звернення в інституті адміністративного оскарження / І. О. Грибок // Актуальні проблеми держави і права: Зб. наук. праць. ― Вип. 19. ― О.: Юрид. літ-ра, 2003. ― С. 365―367.
80. Гримм Д. Д. Лекции по догме римского права: пособие для слушателей / Гримм Д. Д. ― [3-е изд., испр. и доп.]. ― С.-Петербург: Типография Ю. Н. Эрлих, 1910. ― 421, [XIV] с.
81. Гриненко А. В. Принцип презумпции невиновности и его реализация в досудебном уголовном процессе / А. В. Гриненко, В. К. Кожевников, С. Ф. Шумилин. ― Харків: Консум, 1997. ― 97 с.
82. Громов Н. А. Презумпция истинности судебного приговора / Н. А. Громов // Юрист. ― 1998. ― № 5. ― С. 18―20.
83. Губська О. Нереабілітуючі підстави закриття кримінальних справ з позиції презумпції невинуватості / О. Губська // Підприємництво, господарство і право. ― 2001. ― № 11. ― С. 73―75.
84. Гудзь Д. С. Історія виникнення правових презумпцій та розвиток поняття про них / Д. С. Гудзь // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Вип. 32. ― К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2006. ― С. 99―105.
85. Гудзь Д. С. Правові презумпції у міжнародних документах про права людини / Д. С. Гудзь // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Вип. 36. ― К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2007. — С. 91―97.
86. Гуліна С. Проблеми реалізації принципу презумпції невинуватості в кримінальному процесі / С. Гуліна // Підприємництво, господарство і право. ― 2005. ― № 1. ― С. 119―122.
87. Гуляев А. П. Принцип презумпции невиновности: международный, конституционный и отраслевой аспекты / А. П. Гуляев // Общепризнанные принципы и нормы международного права, международные договоры в практике конституционного правосудия. Материалы Всероссийского совещания (Москва, 24 декабря 2002 г.). ― М.: Международные отношения, 2004. ― С. 429―430.
88. Гуляев А. П. Социально-политический аспект презумпции невиновности / А. П. Гуляев // Советское государство и право. ― 1988. ― № 4. ― С. 29―36.
89. Гурвич М. Доказательственные презумпции в советском гражданском процессе / М. Гурвич // Советская юстиция. ― 1968. ― № 12. ― С. 8―10.
90. Гусева С. В. Презумпция в системе философско-правовых категорий / С. В. Гусева // Философская и правовая мысль. Альманах. ― 2002. ― Вып. 4. ― С. 27―37.
91. Декларація про державний суверенітет України від 16.07.1990 року № 55-ХІІ / Верховна Рада України // Електронний ресурс. ― Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
92. Дернбург Г. Пандекты: Семейное и наследственное право. Т. 3: Кн. 4, 5 / Дернбург Г.; Под ред.: Кривцов А. С.; Пер.: Гойхбарг А. Г., Элькин Б. И. ― С.-Пб.: Изд. юрид. кн. склада «Право», 1911. ― 496 c.
93. Дождев Д. В. Римское частное право: учебник для вузов / Дождев Д. В.; Под ред. В. С. Нерсесянца. ― 2-е изд., изм. и доп. ― М.: Издательская группа НОРМА ― ИНФРА-М, 2003. ― 784 с.
94. Домовленість про правила і процедури врегулювання суперечок від 15.04.1994 року / СОТ // Електронний ресурс. ― Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
95. Дормидонтов Г. Ф. Классификация явлений юридического быта, относимых к случаям применения фикций: Юридические фикции; Презумпции; Скрытные, символические, притворные и мнимые действия; Фидуциарные сделки / Дормидонтов Г. Ф. ― Казань: Типо литография Императорского ун-та, 1895. ― 176, [V] c.
96. Дрягин М. А. Презумпция невиновности в российском уголовном судопроизводстве: автореферат дис. на соиск. ученой степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 «Уголовный процесс; Криминалистика и судебная экспертиза; Оперативно-розыскная деятельность» / М. А. Дрягин. ― Иркутск, 2004. ― 24 с.
97. Дювернуа Н. Л. Чтения по гражданскому праву. Том 1: Введение и часть общая / Дювернуа Н. Л. ― [4-е изд.]. ― С.-Петербург: Типография М. М. Стасюлевича, 1902. ― 936, [V] с.
98. Ефимов В. В. Догма римского права: Учебный курс / Ефимов В. В. ― С.-Пб.: Кн. маг. А. Ф. Цинзерлинга, 1901. ― 639 с.
99. Європейська конвенція про громадянство від 06.11.1997 року № ETS № 166 / Рада Європи // Електронний ресурс. ― Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
100. Єдиний державний реєстр судових рішень України // Електронний ресурс. ― Режим доступу : http://www.reyestr.court.gov.ua.
101. Жуков Б. Н. О некоторых вопросах установления отцовства в добровольном порядке, не урегулированных действующим законодательством / Б. Н. Жуков // Семейное право. ― 2004. ― № 2. ― С. 8―12.
102. Завидов Б. Основные положения об авторских правах / Б. Завидов // Интеллектуальная собственность: Авторское право и смежные права. 2001. ― № 2. ― С. 49―59.
103. Загальна декларація прав людини. — К.: Право, 1995. — 12 с. — (Міжнародні документи ООН з питань прав людини).
104. Загальна теорія держави і права: навч. посіб. / Р. А. Калюжний, С. М. Тимченко, Н. М. Пархоменко, С. М. Легуша. — К.: Вид. Паливода А.В., 2007. — 296 с. — (Бібліотечка студента).
105. Закон Российской Федерации «О трансплантации органов и (или) тканей человека» от 22.12.1992 года № 4180-1 (ред. от 29.11.2007 года) / Государственная Дума Федерального Собрания Российской Федерации // Електронний ресурс. ― Режим доступу: http://www.consultant.ru.
106. Закон України «Про авторське право і суміжні права»: станом на 5 червня 2001 р. / Верховна Рада України. — Офіц. вид. — К.: Парламентське вид-во, 2001. — 28 с. — (Серія «Закони України»).
107. Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 07.06.1996 року № 236/96-ВР (зі змінами та доповненнями) / Верховна Рада України // Електронний ресурс. ― Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
108. Закон України «Про психіатричну допомогу» від 22.02.2000 року № 1489-III (зі змінами та доповненнями) / Верховна Рада України // Електронний ресурс. ― Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
109. Закон України «Про ратифікацію Європейської конвенції про громадянство» від 20.09.2006 року № 163-V / Верховна Рада України // Електронний ресурс. ― Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
110. Закон України «Про статус народного депутата України» від 17.11.1992 року № 2790-XII (зі змінами та доповненнями) / Верховна Рада України // Електронний ресурс. ― Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
111. Закон України «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині» від 16 липня 1999 року № 1007-XIV (зі змінами та доповненнями) / Верховна Рада України // Електронний ресурс. ― Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
112. Залесская М. В. О проблеме презумпции согласия на посмертное изъятие органов в целях донорства / М. В. Залесская // Гражданин и право. — 2003. — № 6. — С. 3—13.
113. Зарудный С. Гражданское уложение Итальянского королевства и русские гражданские законы: опыт сравнительного изучения системы законодательств. Часть первая / Зарудный С. ― С.-Петербург, 1869. ― 538 с.
114. Земцова В. Презумпции и преюдиции как юридические правила доказывания в налоговых спорах / В. Земцова // Право и экономика. — 2004. — № 9. — С. 73—75.
115. Зуев Ю. Г. Презумпции в уголовном праве: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.08 / Зуев Юрий Геннадьевич. ― Ярославль, 2000. ― 208 c.
116. Ивин А. А. Словарь по логике / А. А. Ивин, А. Л. Никифоров. — М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 384 с.
117. Иоффе О. С. Вопросы теории права / О. С. Иоффе, М. Д. Шаргородский. — М.: Госюриздат, 1961. — 381 с.
118. Исаков В. Б. Фактический состав в механизме правового регулирования / Исаков В. Б.; Науч. ред.: Алексеев С. С. ― Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1980. ― 128 c.
119. Исаченко В. Л. Мировой суд: Практический комментарий на первую книгу Устава гражданского судопроизводства (Статьи 29 ― 201) / Сост.: Исаченко В. Л. ― С.-Петербург: Типография М. Меркушева, 1913. ― 884, [XX] с.
120. Исаченко В. Л. Русское гражданское судопроизводство. Практическое руководство для студентов и начинающих юристов. Т. 1. Судопроизводство исковое / Сост.: Исаченко В. Л. ― [3е изд., доп.]. ― С.-Петербург: Типография М. Меркушева, 1910. ― 338, [X] с.
121. Інструкція Сан-Ремо з міжнародного права, що застосовується до збройних конфліктів на морі вiд 01.12.1994 року / ООН // [Електронний ресурс. ― Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
122. Ісмаїлова Л. Б. Реалізація принципу презумпції невинуватості в кримінальному процесі України / Л. Б. Ісмаїлова // Вісник Академії адвокатури України. ― 2005. ― Вип. 3. ― С. 111―118.
123. Каминская В. И. Учение о правовых презумпциях в уголовном процессе / Каминская В. И.; Отв. ред. Н. Н. Полянский. ― М.; Л.: Изд во АН СССР, 1948. ― 132 с.
124. Каранина Н. С. Правовые презумпции в теории права и российском законодательстве: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.01 / Каранина Наталья Сергеевна. ― М., 2005. ― 164 c.
125. Карасева М. В. Презумпции и фикции в части первой Налогового кодекса РФ / М. В. Карасева // Журнал российского права. ― 2002. ― № 9. ― С. 71―80.
126. Карташов В. Н. Введение в общую теорию правовой системы общества: Практика реализации права. Правоприменительная практика. Текст лекций. Ч. 3. / Карташов В. Н. ― Ярославль: Изд-во Яросл. ун-та, 1997. ― 130 с.
127. Касумов Ч. С. Презумпция невиновности в советском праве / Касумов Ч. С.; Под ред. и с предисл. В. М. Савицкого. ― Баку: Элм, 1984. ― 140 с.
128. Кашанина Т. В. Юридическая техника: учебник / Кашанина Т. В. — М.: Эксмо, 2008. — 510 с. — (Российское юридическое образование).
129. Кельман М. С. Загальна теорія держави та права: підручник для студ. вищ. навч. закл. освіти / Кельман М. С., Мурашин О. Г., Хома Н. М. — Л.: Новий Cвіт-2000, 2003. — 583 c.: іл. — (Вища освіта в Україні).
130. Кирьянов А. Ю. Понятие, виды и значение презумпций в праве / А. Ю. Кирьянов // Юридический аналитический журнал. ― 2006. ― № 1. ― С. 32―39.
131. Клямко Э. И. О правовом содержании презумпции невиновности / Э. И. Клямко // Государство и право. ― 1994. ― № 2. ― С. 90―97.
132. Клямко Э. Формула презумпции невиновности нуждается в пересмотре / Э. Клямко // Законность. ― 1992. ― № 8―9. ― С. 22―24.
133. Кодекс адміністративного судочинства України: чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 1 берез. 2010 р.: (офіц. текст). — Офіц. вид. — К.: Вид. Паливода А. В., 2010. — 137 с. — (Кодекси України).
134. Кодекс законів про працю України: чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 12 берез. 2010 р.: (офіц. текст). — Офіц. вид. — К.: Вид. Паливода А. В., 2010. — 104 с. — (Кодекси України).
135. Кодекс міжнародного приватного права (Кодекс Бустаманте) від 20.02.1928 року / США // [Електронний ресурс. ― Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
136. Кодекс торговельного мореплавства України: станом на 5 серп. 2008 р. / Верховна Рада України. — К.: Парламент. вид-во, 2008. — 90, [1] c. — (Бібліотека офіційних видань).
137. Кодекс України про адміністративні правопорушення: чинне законодавство зі змінами та допов. на 5 берез. 2010 р.: (офіц. текст). —К.: Вид. Паливода А. В., 2010. — 247 с. — (Кодекси України).
138. Кодексы и законы Российской Федерации // Електронний ресурс. ― Режим доступу: http://www.consultant.ru/popular/.
139. Коломиец Ю. Ю. Использование презумпций в уголовном праве / Ю. Ю. Коломиец // Актуальні проблеми держави і права: Зб. наук праць. ― Вип. 15. ― О.: Юрид. літ-ра, 2002. ― С. 17―20.
140. Комаров С. А. Общая теория государства и права в схемах и определениях / Комаров С. А. — М.: Юрайт, 1997. — 64 с.
141. Комашко М. Н. Проблема презумпции согласия на изъятие органов (или) тканей для трансплантации / М. Н. Комашко // Медицинское право. ― 2006. ― № 3. ― С. 16―22.
142. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод. Застосування в Україні / Міністерство юстиції України. — Офіц. вид. — К., 2006. — 176 с.
143. Конвенція про права дитини / Укр. правнича фундація. — К.: Право, 1995. — 31 с. — (Міжнародні документи ООН з питань прав людини).
144. Кондаков Н. И. Логический словарь-справочник / Кондаков Н. И.; Отв. ред. док. филос. наук, проф. Д. П. Горский. ― [2-е изд. испр. и доп.]. ― М.: Издательство «Наука», 1975. ― 720 с.
145. Конституция Испании от 27.12.1978 г. // Електронний ресурс. ― Режим доступу: http://constitution.garant.ru/DOC_3864829.htm/.
146. Конституція (Основний закон) Союзу Радянських Соціалістичних Республік від 07.10.1977 року (зі змінами, внесеними згідно із Законами СРСР) / Органи влади СРСР // Електронний ресурс. ― Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
147. Конституція України: офіц. вид. / Верховна Рада України. — К.: Парлам. вид-во, 2010. — 62, [2] с.
148. Коржанський М. Й. Презумпція невинуватості і презумпція вини / Коржанський М. Й. — К.: Атіка, 2004. — 214 с.
149. Корчак Н. Матеріально-правове значення презумпцій в інституті антимонопольного регулювання / Н. Корчак // Підприємництво, господарство і право. ― 2003. ― № 1. ― С. 6―10.
150. Котуха О. Презумпції в конституційному праві України / О. Котуха // Підприємництво, господарство і право. ― 2009. ― № 1. ― С. 94―97.
151. Котуха О. Презумпції, фікції: порівняльний аспект / О. Котуха // Підприємництво, господарство і право. ― 2008. ― № 12. ― С. 122―124.
152. Котюк В. О. Теорія права: Курс лекцій: навч. посібник для юрид. фак. вузів / Котюк В. О. — К.: Вентурі, 1996. — 208с.
153. Крашенинников С. В. Понятие правовой презумпции в науке уголовного процесса / С. В. Крашенинников // Законодательство и практика. ― 2006. ― № 2. ― С. 33―36.
154. Крестовська Н. М. Теорія держави і права: Елементарний курс / Н. М. Крестовська, Л. Г. Матвєєва. ― Х.: ТОВ «Одіссей», 2007. ― 432 с.
155. Крижанівський В. В. Принцип презумпції невинуватості у кримінальному процесі (порівняльно-правове дослідження): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / В. В. Крижанівський. — К., 2007. — 20 с.
156. Крижанівський В. Презумпція невинуватості в системі принципів кримінального процесу України, Польщі та США / В. Крижанівський // Підприємництво, господарство і право. ― 2003. ― № 5. ― С. 106―109.
157. Кримінальний кодекс України: чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 10 берез. 2010 р.: офіц. текст. — К.: Видавець Паливода А. В., 2010. — 185 с. — (Кодекси України).
158. Кримінально-процесуальний кодекс України: чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 10 берез. 2010 р.: офіц. текст — К.: Видавець Паливода А. В., 2010. — 198 с. — (Кодекси України).
159. Круглов В. А. Принципы производства по делам об административных правонарушениях / В. А. Круглов // Закон и право. ― 2006. ― № 4. ― С. 29―31.
160. Крымов А. А. Правовые презумпции в уголовном процессе: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09 / Крымов Александр Александрович. ― М., 1999. ― 215 c.
161. Кудинов О. А. Римское право: учебное пособие / О. А. Кудинов. ― [2-е изд., перераб.]. ― М.: Дашков и К, 2007. ―186 с.
162. Кузнецова О. А. Презумпции в гражданском праве / Ольга Анатольевна Кузнецова. — [2-е изд., испр. и доп.]. — СПб.: Издательство «Юридический центр Пресс», 2004. — 347 с. ― (Серия «Теория и практика гражданского права и гражданского процесса»).
163. Лазарев В. В. Социально-психологические аспекты применения права / Лазарев В. В.; науч. ред. Б. С. Волков. ― Казань: Изд-во Казанского ун-та,1982. ― 144 с.
164. Лазарев В. В. Теория государства и права: учебник для вузов / В. В. Лазарев, С. В. Липень. — [3-е изд., испр. и доп.]. — М.: Спарк, 2004. — 528 с.
165. Ларин А. М. Презумпция невиновности / Ларин А. М.; Под ред. М. С. Строговича. ― М.: Наука, 1982. ― 152 с.
166. Левенталь Я. Б. К вопросу о презумп¬циях в советском гражданском процессе / Я. Б. Левенталь // Советское государство и право. ― 1949. ― № 6. ― С. 54―64.
167. Левченко О. В. Общеизвестные факты как средства уголовно-процессуал