ПРИКЛАД ЯК ТИП ТЕКСТУ: ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНІ ТА ПРАГМАТИЧНІ АСПЕКТИ (НА МАТЕРІАЛІ АНГЛІЙСЬКОЇ ДИДАКТИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ)

brief description

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені В.Н. КАРАЗІНА

На правах рукопису

ЖУК ЛЮДМИЛА ЯКІВНА

УДК 811.111+81’42

ПРИКЛАД ЯК ТИП ТЕКСТУ:
ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНІ ТА ПРАГМАТИЧНІ АСПЕКТИ
(на матеріалі англійської дидактичної літератури)

Спеціальність 10.02.04 германські мови
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Піхтовнікова Л. С.
доктор філологічних наук,
професор

Харків 2004 р.

ЗМІСТ

ВСТУП..............................................................................................................

4

Розділ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕКСТУ ..................

13

1.1. Текст як об’єкт лінгвістичних досліджень ............................................
1.1.1. Основні принципи сучасної лінгвістики тексту ........................
1.1.2. Сучасні лінгвістичні концепції вивчення тексту та проблема визначення тексту .........................................................................
1.2. Основні характеристики наукового функціонального стилю та підмови економіки й психології дидактичної літератури як його специфічних конституентів ...................................................................

13
13

18

25

Висновки ......................................................................................................

37

Розділ ІІ. ПРИКЛАД ЯК ТИП ТЕКСТУ У СУЧАСНІЙ СИСТЕМІ НАУКОВОГО ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТИЛЮ: ЛІНГВІСТИЧНІ Й ПРАГМАТИЧНІ АСПЕКТИ...........................................................................

41

2.1. Генезис та визначення прикладу як типу тексту ..................................
2.2. Композиційно-змістові принципи організації текстів прикладів........
2.3. Типологія текстів прикладів ...................................................................
2.4. Типологічні особливості текстів прикладів з чужим мовленням ......
2.5. Композиційно-мовленнєва структура текстів прикладів .....................
2.6. Прагматичні функції текстів прикладів .................................................

41
48
53
66
72
85

Висновки ..........................................................................................................

97

Розділ ІІІ. ОСНОВНІ ТЕКСТОВІ КАТЕГОРІЇ ТЕКСТІВ ПРИКЛАДІВ ПІДМОВИ ЕКОНОМІКИ Й ПСИХОЛОГІЇ ДИДАКТИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ...................................................................................................

101

3.1. Зв’язність в текстах прикладів ................................................................
3.2. Інформативність в текстах прикладів ....................................................
3.3 Адресантність і модальність в текстах прикладів .................................
3.4. Адресатність в текстах прикладів ..........................................................
3.5. Категорії темпоральної й локальної віднесеності в текстах прикладів ................................................................................................
3.6. Інтертекстуальність текстів прикладів .................................................

102
111
114
125

134
142

Висновки..........................................................................................................

146

Розділ ІV. ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ТЕКСТУ ПРИКЛАДУ ПІДМОВИ ЕКОНОМІКИ Й ПСИХОЛОГІЇ ДИДАКТИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ....................................................................

151

4.1. Текст прикладу як риторична фігура та як стилістичний прийом ......
4.2. Лінгвостилістичні засоби вираження експресивності в текстах прикладів .................................................................................................

151

157

Висновки...........................................................................................................

171

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.................................................................................

174

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........................................................

181

ДЖЕРЕЛА ДОВІДКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ ....................................................

205

СПИСОК ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ ...........................................

208

ДОДАТКИ .......................................................................................................

210

ВСТУП

Сучасна лінгвістика розвивається у рамках функціонально-комунікативної парадигми, тому на даному етапі її розвитку особлива увага надається вивченню передумов, типів та засобів комунікації. Зростає інтерес до проблеми тексту як основного компоненту процесу вербальної комунікації. Пріоритет антропоцентричного та функціонального напрямків в лінгвістиці тексту зумовлює дослідження мови у взаємодії з суб’єктами комунікації адресантом і адресатом.
Дисертаційну роботу присвячено дослідженню лінгвостилістичних і прагматичних характеристик прикладу як типу тексту в англійській дидактичній літературі в підмовах економіки й психології, які є складовими наукового функціонального стилю. В зазначеній літературі тексти прикладів утворюють особливу групу комунікативних одиниць у парадигмі малих за розміром текстів.
Як свідчить досліджуваний матеріал, дотепер приклад описувався лише побіжно, аналізувалися тільки деякі його аспекти. Зарубіжні науковці визнають приклад риторичним засобом ([263], [237], [218: 93-127], [256], [240], [241], [245], [242], [227], [262], [215]).
Приклад досліджується як наративна форма для презентації моралі в латинській літературній традиції [217]; вивчаються історія й тенденції розвитку жанру прикладу в культурі середньовіччя на матеріалі художніх творів Дж. Гоуера й T. Гокліва, які відповідають літературній традиції Чосера [250].
Дослідження інших аспектів прикладу у різних мовах проводяться у таких напрямках: компаративне дослідження прикладу та байки в культурі середніх віків як близьких літературних наративних форм [254, c. 159-177]; огляд прикладів у функціональному аспекті [246, c. 104-105]. Виокремлюються певні типи прикладів: приклади для наслідування (observes), літературні (littéraires), не літературні (non litéraires), писемні (écrite), усні (parles), видумані (forgés) [279, c. 278-279].
Аналізується п’єса Джеймса Шерлі The Example”, де розглядаються проблеми моралі. Вона складається із трьох актів, в яких проголошуються моральні цінності суспільства за допомогою прикладів. Це свідчить про те, що приклад здавна виконував свою повчальну місію як дидактичний засіб [235, с. 65-75].
Приклад як риторичний засіб вживається для створення прозорості твердження й підтримання його істинності, для експланації, для зацікавлення аудиторії, а також як конектор для переходу від однієї мікротеми до іншої [263, с. 140-147]. Витоки такого тлумачення прикладу знаходимо в Риториці Аристотеля, який розглядав приклад як засіб переконання. Аристотелем охарактеризовано два типи прикладів: одні приклади наводять факти, які вже відбулися, а другі вигадані самим автором і можуть бути представлені як притча або байка [1, с. 899]. На сьогодні ми трактуємо такі приклади як фактуальні та гіпотетичні.
Однак за довготривалу історію існування така важлива багатоаспектна й одночасно досить загальновживана комунікативна одиниця як текст прикладу ґрунтовно та всебічно не вивчалася ні у вітчизняній, ані в зарубіжній лінгвістиці, що свідчить про нагальну потребу дослідити приклад як тип тексту серед інших різновидів текстів наукового функціонального стилю, визначити його місце в лінгвістиці тексту. На сьогодні ще не існує системних досліджень прикладу як типу тексту та як стилістичного прийому в україністиці та русистиці.
Актуальність теми дослідження визначається перш за все орієнтацією сучасної лінгвістики на вивчення функціонування мови в суспільстві, розуміння мови як діяльності; безпосереднім зв’язком проблем створення та функціонування текстів прикладів із сучасними тенденціями розвитку антропоцентрично орієнтованої лінгвістики. Робота є актуальною ще й тому, що тексти прикладів аналізуються в мові економіки й психології дидактичної літератури важливого джерела інформації та впливу на адресата. Тексти прикладів істотно впливають на якість наукової комунікації, бо кожне покоління виховується та здобуває знання на прикладах, що повчають (Exemplis discimus). Це зумовлює наукове завдання роботи: лінгвостилістичний та прагматичний аналіз англомовного тексту прикладу наукового функціонального стилю.
Зв’язок роботи з науковими темами. Тема дисертації відповідає профілю досліджень, які проводяться на факультеті іноземних мов Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, об’єднаних у межах теми Система мовленнєвої діяльності та навчання іншомовної комунікації (германські та романські мови)”, номер державної реєстрації 0103U004255.
Мета дослідження полягає в опрацюванні теоретичних і методологічних засад аналізу тексту та встановленні типологічних лінгвостилістичних і прагматичних параметрів текстів прикладів. Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання конкретних завдань:
- розробити лінгвостилістичне й прагматичне визначення прикладу як типу тексту та як стилістичного прийому, дослідити основні складові процесу їх створення;
- виділити домінантні моделі композиційно-змістової організації текстів прикладів як функціональної системи;
- побудувати типологію текстів прикладів як авторського мовлення, так і текстів прикладів з чужим мовленням;
- визначити функції текстів прикладів у підмові економіки й психології в англомовній дидактичній літературі;
- проаналізувати елементи формально-змістового аспекту композиції текстів прикладів композиційно-мовленнєві форми (КМФ);
- виявити специфіку формування головних текстових категорій текстів прикладів;
- розкрити прагматичний потенціал експресивних засобів і стилістичних прийомів в англомовних текстах прикладів.
Об’єктом даного дослідження обрано приклад як тип тексту сучасної англомовної дидактичної літератури у галузі економіки й психології.
Предмет дослідження складають лінгвостилістичні й прагматичні особливості текстів прикладів наукового функціонального стилю.
Матеріалом дослідження слугували 1200 текстів прикладів, вилучених методом суцільної вибірки з англомовної дидактичної літератури у галузі економіки й психології 16 авторів США 90-х років.
Методологічною основою дисертаційного дослідження виступає системний метод, за допомогою якого всі лінгвостилістичні явища і параметри текстів прикладів вивчалися не ізольовано, а у взаємозв’язку, з огляду на категорії інформативності, когезії, структурності, адресантності й адресатності. Теоретична база дослідження інтегрує положення функціональної стилістики й прагмалінгвістики, загальної теорії тексту та її складової теорії інтертекстуальності. Авторська концепція тексту прикладу склалася під впливом теоретичного доробку І.В. Арнольд, М.М. Бахтіна, Т.А. Ван Дейка, В.А. Кухаренко, Ю. Кристєвої, З.Я. Тураєвої.
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань використано наступні методи лінгвістики: метод індуктивного та дедуктивного аналізу й синтезу для теоретичного узагальнення та формулювання висновків, виведення закономірностей функціонування мовних стилістичних засобів; елементи концептуального аналізу для розробки моделі текстів прикладів; метод дефінітивного аналізу застосовувався з метою розробки дефініції прикладу як типу тексту та як стилістичного прийому; за допомогою елементів кількісного аналізу та прийомів графічних відображень унаочнюються отримані результати дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в роботі вперше:
- проведено багатоаспектний аналіз прикладу як типу тексту в сучасній англомовній дидактичній літературі наукового функціонального стилю та визначено його пріоритетні цінності;
- розроблено авторське системне визначення прикладу як типу тексту та як стилістичного прийому;
- визначено інваріантну модель композиційної схеми текстів прикладів;
- створено детальну типологію текстів прикладів у межах лінгвостилістики й прагматики;
- з’ясовано функціональне навантаження текстів прикладів в англійській дидактичній літературі в галузі економіки й психології;
- здійснено аналіз композиційно-мовленнєвих форм текстів прикладів;
- проаналізовано парадигму текстових категорій текстів прикладів;
- розкрито прагматичний потенціал мовних засобів та стилістичних прийомів, які вживає автор в текстах прикладів.
Наукова новизна одержаних результатів може бути узагальнена у наступних положеннях, що виносяться на захист:
1. Приклад як тип тексту це прагматично обумовлена одиниця комунікації, яка характеризується композиційно-змістовою, композиційно-стилістичною та функціональною єдністю, має специфічну маркованість своєї композиційної організації й надає додаткову інформацію експланаторного, ілюстративного чи повчального характеру висловленню, до якого наводиться, виступаючи невід’ємним атрибутом дидактичної літератури наукового функціонального стилю. Упізнавання тексту прикладу забезпечується відтворенням постійних компонентів жанрово-стилістичної домінанти (сукупності мовних і прагматичних ознак, які створюють специфіку тексту певного жанру). Текст прикладу виступає в науковій дидактичній літературі як прийом акцентного виділення, як риторична фігура, як стилістичний прийом. Текст прикладу як стилістичний прийом це прийом експланації певних тверджень демонстрацією простих і наочних ситуацій або апеляцією до їх мисленнєвого відтворення, який має інтенціональну заданість і регулярну модель. Він спрямований на доступність та виразність усього контексту й вживається не як оказіональне явище, а як прагматично обумовлена константна комунікативна одиниця в дидактичній літературі.
2. Тексти прикладів належать до інформативно-експланаторного типу текстів, що побудовані за узуальною моделлю, яка припускає значну варіативність у мовленнєвому оформленні. В інваріантній моделі текстів прикладів елементи варіюються, але ядром завжди виступає експозиція. Особливості композиційної організації зумовлені прагматичною спрямованістю текстів даного типу й визначають їх тенденцію до стереотипності.
3. Варіативність композиційної моделі текстів прикладів зумовлює їх типи. Сукупність текстів прикладів охоплює 19 різновидів, серед яких виокремлюються тексти прикладів з чужим мовленням та з авторським. За критерієм контекстуальної когерентності усі різновиди текстів прикладів є синсемантичними, тісно пов’язаними з контекстом.
4. Основним критерієм класифікації функцій текстів прикладів є комунікативна інтенція тексту та фактор адресата. У текстах прикладів провідними є дидактична та риторична функції. Водночас, залежно від контексту та інтенції автора, окремі різновиди текстів прикладів виконують функції текстоутворення (експланаторну, аргументації, когерентну, зачинно-тематичну, ретроспекції) й текстоінтерпретуючі функції (дидактичну, риторичну, збагачення, інтеграції, фатичну, градаційно-акцентуючу, вираження наступності знання, експресивну, комісивну).
5. Композиційно-мовленнєві форми повідомлення інформативне”, повідомлення констатуюче”, розповідь”, повідомлення специфічне”, текст-гасло”; розсуд з питальним реченням”, розсуд-аргументація”, розсуд-коментар”; опис-характеристика”, опис-перелік”, опис емоційного стану суб’єкта” є основними формами в текстах прикладів.
6. У текстах прикладів реалізуються категорії зв’язності, інформативності, адресантності, модальності, адресатності, темпорально-просторової віднесеності й категорія інтертекстуальності. Категорії адресантності, адресатності й модальності виступають в текстах прикладів як такі, що визначають найбільш вагомі ознаки цього типу тексту.
7. Стилістичні прийоми та експресивні засоби в текстах прикладів об’єднані єдиною функцією в мовленні спрямованістю на ефективність усього мовленнєвого твору, його успішну перцепцію й декодування.
Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що його результати є внеском у подальший розвиток лінгвістики тексту, функціональної стилістики, прагмалінгвістики. Вони також деталізують відомості про англомовний приклад наукового функціонального стилю. Отримані дані сприяють розробці проблем вивчення мови як суспільного явища в тісному зв’язку з практичною діяльністю людини.
Практична цінність роботи виявляється у можливості використання основних положень дисертації й отриманих даних у лекційних курсах із лінгвістики тексту (розділ Категорії тексту”), із стилістики англійської мови (розділи Композиційно-мовленнєві форми”, Лінгвостилістичні експресивні засоби”, Функціональні стилі”), а також у практиці викладання англійської мови, при розробці навчальних посібників, у наукових розвідках студентів та аспірантів.
Особистий внесок дисертанта полягає в систематизації фактичних даних, розробці методики аналізу функціонування текстів прикладів в дидактичній літературі, у створенні класифікації текстів прикладів, у визначенні їх функціонального навантаження, у виділенні інваріантної моделі композиційної структури текстів прикладів, у розробці дефініції прикладу як типу тексту та як стилістичного прийому.
Апробація роботи Основні положення дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданні кафедри англійської філології Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, на лінгвістичних семінарах та щорічних науково-практичних конференціях кафедри іноземних мов Харківського державного технічного університету сільського господарства ім. П. Василенка (1998-2004), на міжнародних наукових конференціях: Іноземна філологія на межі тисячоліть”, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна (Харків 2000); Матеріали наукової конференції, присвяченої ювілею ХДТУСГ”, Харківський державний технічний університет сільського господарства (Харків 2000); Функциональная лингвистика: Язык. Человек. Власть” (Ялта 2001); Аграрні реформи в Україні: теорія, історія, політика, інформація”, Харківський державний технічний університет сільського господарства (Харків 2001); Функциональная лингвистика: Итоги и перспективы” (Ялта 2002); Нові підходи до філології у вищій школі”, Запорізький державний університет (Запоріжжя 2002); Треті Каразинські читання: Методика і лінгвістика на шляху до інтеграції”, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна (Харків 2003); Науково-практична конференція, присвячена 10-річчю факультету технізації переробки і зберігання сільськогосподарської продукції”, Харківський державний технічний університет сільського господарства (Харків 2003).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження викладені у 6 статтях у фахових виданнях України (із них 1стаття у співавторстві), тезах 8 Міжнародних наукових конференцій. У статті у співавторстві дисертанту належить збір матеріалу та теоретичне узагальнення висновків.
Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, загальних висновків, списку використаної літератури, що налічує 295 позицій, списку ілюстративних джерел, що включає 16 найменувань, 11 додатків. Обсяг основного тексту дисертації складає 180 сторінок, загальний обсяг роботи 222 сторінки. У дисертації подано 7 таблиць, 2 схеми, 2 рисунки та 1 діаграму.
У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, охарактеризовано стан її вивчення, визначено теоретичну значущість, умотивовано вибір предмета та об’єкта дослідження, сформульовано основну мету та завдання роботи, відображено наукову новизну, матеріал і методи дослідження, апробацію результатів роботи, шляхи практичного використання отриманих результатів.
У першому розділі охарактеризовано основні парадигмальні риси лінгвістики тексту кінця XX початку ХХІ століття; здійснено критичний огляд існуючих в лінгвістиці концепцій щодо вивчення та аналізу тексту, наукового функціонального стилю та акдемічного підстилю, зокрема.
У другому розділі представлено аналіз літературних джерел щодо походження прикладу та його дефініцій; розглянуто основні параметри текстів прикладів у світлі теоретичних положень лінгвістики тексту; досліджено композиційно-змістові та композиційно-мовленнєві принципи організації текстів прикладів; подано детальну характеристику текстів прикладів в аспекті їх типологічної представленості та функціонального навантаження; запропоновано визначення прикладу як типу тексту.
У третьому розділі розглянуто основні засоби реалізації текстових категорій в текстах прикладів, єдність яких забезпечує специфіку й стійкість даного типу тексту.
У четвертому розділі досліджується текст прикладу як стилістичний прийом; визначається роль експресивних засобів в увиразненні текстів цього типу та всього контексту.
У висновках сформульовано узагальнені результати дослідження, окреслено перспективи подальших досліджень та викладено рекомендації щодо практичного використання отриманих результатів.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

В дисертації наведено теоретичне узагальнення парадигмальних рис лінгвістики тексту кінця ХХ початку ХХІ століття, сучасних концепцій дослідження тексту й якісно нове вирішення проблеми створення та функціонування прикладу як типу тексту в підмовах економіки й психології дидактичної літератури наукового функціонального стилю. Основні результати проведеного комплексного дослідження дозволяють зробити наступні висновки.
З’ясовано, що англомовний текст прикладу в підмовах економіки й психології дидактичної літератури наукового функціонального стилю є історично обумовленою одиницею комунікації, яка характеризується структурно-семантичною, композиційно-стилістичною та функціональною єдністю, має специфічну маркованість своєї структурно-семантичної організації й надає додаткову інформацію експланаторного, ілюстративного чи повчального характеру висловленню, до якого наводиться, виступаючи невід’ємним атрибутом дидактичної літератури наукового функціонального стилю. Текст прикладу в досліджуваних підмовах виступає основним реалізатором експланаторності. Функціонування текстів прикладів в зазначених підмовах дидактичної літератури визначає провідні константні характеристики останньої дидактичність, експланаторність, ілюстративність, доступність викладу та експресивність.
Текст прикладу як певний тип тексту характеризується за двома основними параметрами: здатністю містити в собі риси функціонального стилю мови твору, в якому вживається, та прагматичною настановою, тобто підготовкою адресата до адекватного сприйняття наукового викладу загального твору.
Передумови продукування цього типу тексту включають наявність контексту, до важливих моментів якого наводиться текст прикладу. Іншою передумовою його створення є орієнтація на адресата. Має специфічну маркованість (текстову, лексичну, графічну) своєї структурно-семантичної організації, яка несе важливе функціональне навантаження: окрім адресації, маркери експлікують присутність автора, однозначно визначають упізнавання цього типу тексту, окреслюють його межі в контексті, виступають організуючим елементом тексту, аналогічно функціям заголовка, і, нарешті виконують роль акцентного виділення значущих, з точки зору автора, частин загального твору. Мистецтво успішної подачі складного наукового матеріалу полягає в акцентному виділенні окремих значущих відрізків викладу.
Тексти прикладів належать до типу текстів, побудованих за узуальною моделлю, яка допускає значну варіативність. Виділено найбільш типові моделі текстів прикладів, які виражаються наступними формулами: маркер + ключова фраза + експозиція + висновок; експозиція + висновок; експозиція; (маркер) + заголовок + експозиція + висновок. Ядром композиційної структури завжди виступає експозиція, яка пояснює чи коментує мікротему. Композиційна модель текстів прикладів відображає жанровий принцип їх побудови, який ґрунтується на єдності всіх елементів структури і змісту, та якісно відрізняє їх від інших типів текстів. Особливості композиційної організації зумовлені прагматичною спрямованістю текстів даного типу і експлікують тенденцію до стереотипності.
Дослідження КМФ дає більшу уяву про композиційний рівень досліджуваних текстів, оскільки форми володіють триєдиною сутністю: змістово-логічною, структурною і функціональною. Встановлено такі різновиди КМФ: повідомлення інформативне”, повідомлення констатуюче”, розповідь”, повідомлення специфічне”, текст-гасло”; розсуд з питальним реченням”, розсуд-аргументація”, розсуд-коментар”; опис-характеристика”, опис-перелік”, опис емоційного стану суб’єкта”.
Усі елементи композиційної структури текстів прикладів перебувають в синтагматичних та парадигматичних відношеннях. Синтагматика текстів прикладів реалізується в лінійній організації тексту та його когезії; парадигматика в інтеграції всіх елементів тексту, спрямованій на передачу інформації і досягнення її прагматики, донесенні суб’єктивної авторської модальності до адресата.
На засадах структурно-семантичного й функціонального підходу створено класифікацію текстів прикладів. За визначеними параметрами (верифікації, демаркації, локалізації, обсягу тощо) виділено такі різновиди текстів прикладів: усні та писемні, з авторським та з чужим мовленням, фактуальні та гіпотетичні, марковані та не марковані, одиничні та ланцюжкові, прості та складні, тексти прикладів, що вводять тему твору та такі, що завершують, виділені графічно та не виділені, малі за розміром та великого розміру. За критерієм контекстуальної когерентності всі типи текстів визначено як синсемантичні.
Виявлено, що тексти прикладів з чужим мовленням мають свою специфіку, тому окремо побудована типологія таких текстів прикладів. Чуже мовлення в текстах прикладів проаналізоване за формою експлікації, джерелом та авторською приналежністю, за функціями, за типом маркера. Тексти прикладів, які презентують чуже мовлення (цитати і фрагменти чужих текстів), характеризуються новим рівнем зв’язності інтегративністю й інтертекстуальністю. Такий аналіз може бути корисним при вивченні комунікативних зв’язків вченого-автора в процесі наукової діяльності, для всебічного пізнання специфіки та структури наукового тексту, а, відповідно, і функціонального стилю загалом.
Дослідження функціональних можливостей текстів прикладів засвідчує, що яку б структуру тексти прикладів не мали, яке б місце не посідали в контексті вони завжди виконують функцію мотивованого впливу на адресата, саме вони підвищують перлокутивний ефект усього твору. У них реалізуються перш за все дидактична та риторична функції. Однак кожний різновид текстів прикладів залежно від прагматичної настанови автора, від об’єкта висловлювання та його складності виконує й свою особливу функцію. Класифікація функцій побудована за критерієм комунікативної інтенції автора.
Досліджено механізм взаємодії різновидів текстів прикладів з їх функціями. Виявлено, що певна позиція визначає й певну функцію: тексти прикладів, що займають препозицію згідно з контекстом, виконують інтродуктивну або зачинно-тематичну функцію, тексти прикладів, що займають фінальну позицію, реалізують функцію ретроспекції. Встановлено й певну залежність функцій від форм вираження змісту КМФ. Тексти прикладів, де переважає форма викладу повідомлення”, виконують експланаторну функцію; тексти прикладів, зміст яких виражений формами розсуд”, виконують аргументативну, когерентну, атрактивно-орієнтаційну, фатичну функції.
Текст прикладу є риторичною фігурою, яка вживалася ще в латинській риторичній традиції як текст-повчання морального та дидактичного характеру. З плином часу він не втратив своєї ролі в дидактичній літературі, де він є обов’язковою умовою успішної комунікації. Вживання авторами такої фігури створює стилістичний прийом. Текст прикладу як стилістичний прийом це прийом екпланації певних тверджень демонстрацією простих і наочних ситуацій або апеляцією до їх мисленнєвого відтворення, який має інтенціональну заданість і регулярну модель. Він відзначається свідомою обробкою мовного матеріалу, інтенціональністю; служить для логічного та емоційного підсилення мовлення а це факти, які лежать в основі утворення стилістичного прийому. Аналіз свідчить, що в усіх своїх модифікаціях текст прикладу залишається інваріантним джерелом експресії загального твору.
Належне місце відведено аналізу основних категорій тексту (категорії зв’язності, інформативності, адресантності, модальності, адресатності, темпорально-просторової віднесеності, інтертекстуальності), оскільки категорії відображають найбільш загальні й суттєві характеристики тексту. Наявність основних категорій в текстах прикладів дозволяє віднести їх до типових текстів.
Дані свідчать, що засобами зв’язності в текстах прикладів виступають сполучники, сполучні прислівники, займенники, різні типи повторів. Регулярна повторюваність ключових слів забезпечує предметно-змістову зв’язність. Змістова (семантична) зв’язність передбачає наявність формально-структурної зв’язності, а їх поєднання й створює цілісність тексту.
Оцінкою інформативності текстів цього типу служить фактуальна інформація, яка донесена в зону адресата, та інтерпретація якої відповідає комунікативному наміру автора. Експозиція наочної фактуальної інформації є не тільки метою текстів вказаного типу, але й засобом формування концептуальної інформації, яка носить переважно імпліцитний характер. Експліцитна фактуальна інформація забезпечує успішність наукової комунікації, є засобом реалізації комунікативності в текстах прикладів.
Визначено, що категорії адресантності, адресатності та модальності найбільшою мірою характеризують специфіку текстів даного типу. Категорія адресантності тісно пов’язана з категорією модальності й категорією адресатності. Доведено, що значна кількість засобів їх вираження є водночас маніфестантами присутності автора. Оскільки стиль текстів прикладів в підмовах економіки й психології може поєднувати в собі як продуктивне, так і репродуктивне, вони проникнуті благодатним матеріалом для відтворення мовного портрета автора. Багато особливостей мовного світу автора знаходять втілення в наведених ним текстах прикладів. Тексти прикладів певною мірою персоналістичні. Вони припускають активну комунікацію зі своїм адресатом, яка виявляється неможливою без відкритого прояву творчої позиції їх автора. Категорія адресантності визначена як складна категорія, яка поширює та ускладнює зміст текстів прикладів і контексту у цілому.
Як свідчать результати дослідження, тексти прикладів мають як часове, так і просторове вираження, тим самим відображають єдність категорії темпоральної та локальної віднесеності. Часова перспектива переважно автентична. Позачасовість фіксується в узагальненнях, які в певному сенсі долають час, стають не тільки над одиничним випадком, а й над точно фіксованим часом.
Виявлено, що тексти прикладів відрізняються на фоні загального викладу психологічними й когнітивними засадами. Вони містять емоційно-оцінну лексику, виразні засоби мови, стилістичні прийоми, які виконують експресивну функцію. Усі виразні засоби й стилістичні прийоми прагматично зумовлені і вживаються авторами для впливу на адресата та підсилення виразності мовлення. Вони збагачують мовлення автора й сприяють оптимізації навчального процесу.
Прагматичні параметри текстів прикладів знаходять своє відображення в єдності лінгвальних та екстралінгвальних факторів та їх залежності один від одного, у взаємодії та взаємозв’язку комунікативної організації тексту і його прагматичних властивостей, в реалізації в межах текстів прикладів категорій адресантності, модальності та адресатності.
Дослідження текстів прикладів в підмовах економіки й психології англійської дидактичної літератури видається актуальним, оскільки вони істотно впливають на якість наукової комунікації.
Достовірність отриманих результатів об’єктивується комплексним дослідженням емпіричного матеріалу та використанням адекватних методів аналізу. Результати дослідження є певним вкладом в комунікативну лінгвістику та функціональну стилістику.
Отримані результати дозволяють відповісти на питання, які поставлені в даній роботі, водночас вони можуть служити відправним моментом для подальшого дослідження мовленнєвих засобів, які спрямовані на ефективність отримання інформації та її обміну в процесі наукової комунікації; для проектування результатів даного дослідження на тексти інших жанрів; для визначення деяких напрямків у сфері категоріального опису тексту. Запропонований в даній роботі підхід може бути використаним при вивченні інших текстів і виявленні різнорівневих засобів їх реалізації з метою визначення повного набору стратегій породження тексту, що забезпечить основу для опису механізму семантико-структурної побудови тексту та дасть можливість розкрити стратегії і тактики сприйняття, які необхідні для адекватного розуміння тексту.
До перспективних напрямків подальшого дослідження текстів прикладів відносимо: вивчення лінгвостилістичних та прагматичних характеристик текстів прикладів, створення їх типології в контекстах інших жанрів та україномовній дидактичній літературі й зіставлення отриманих результатів з тими, що описані в нашій роботі; дослідження жанрової специфіки тексту прикладу як малої форми.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аристотель. Этика. Политика. Риторика. Поэтика. Категории. Минск: Литература, 1998. 1392 с.
2. Арнольд И.В. Стилистика. Современный английский язык: Учеб. для вузов. 5-е изд., испр. и доп. М.: Флинта: Наука, 2002. 384 с.
3. Артемова Л.В. Функціонування стилістичних фігур повтору в аналітичних публіцистичних текстах // Семантика слова, речення та тексту: Зб. наук. статей. К.: Видавничий центр КДЛУ, 2001. С. 3-6.
4. Арутюнова Н.Д. Фактор адресата / Изв. АН СССР. Сер. лит. и языка. 1981. Т. 40, № 4. С. 356-367.
5. Арутюнова Н.Д. Человеческий фактор в языке: Коммуникация, модальность, дейксис. М.: Наука, 1992. 281 с.
6. Баженова Е.А. Способы экспликации и функции чужой речи в научном тексте // Функциональные разновидности речи в коммуникативном аспекте / Межвуз. сб. науч. тр. Пермь: Изд-во Пермск. ун-та, 1988. С. 83-91.
7. Балли Ш. Французская стилистика. М.: Изд-во иностр. л-ры, 1961. 394 с.
8. Баранов А.Г. Динамическая стилистика // Разновидности текста в функционально-стилевом аспекте. Пермь.: Изд-во Пермск. ун-та, 1994. С. 19-29.
9. Баранов А.Г. Текст в функционально-прагматической парадигме: Учеб. пособ. Краснодар: изд-во Кубанск. гос. ун-та, 1988. 90 с.
10. Байков В.Г. Антропоцентризм языка и поэтики : точки зрения // Общая стилистика: Теоретические и прикладные аспекты. Калинин: Калининск. гос. ун-т, 1990. С. 4-24.
11. Барт Р. От произведения к тексту // Избранные работы : Семиотика. Поэтика: Пер. с фр. / Сост., общ. ред. и вступ. ст. Г.К. Косикова. М.: Издательская группа «Прогресс», 1994. 615 с.
12. Бахтин М.М. Автор и герой: К философским основам гуманитарных наук. СПб.: Азбука, 2000. 336 с.
13. Бахтин М.М. Вопросы литературы и эстетики. Исследования разных лет. М.: Худ. лит., 1975. 502 с.
14. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. М.: Искусство, 1989. 424 с.
15. Бехта І. Дискурс постмодернізму: особливості наративних стратегій // Нова філологія. Запоріжжя: ЗДУ, 2002. № 1 (12). С. 213-223.
16. Белова А.Д. Лингвистические аспекты аргументации. Киев, 1997. 300 с.
17. Бєлова А.Д. Класифікуючі конектори в англійському тексті // Іноземна філологія. Львів: Львівськ. нац. ун-т ім. І. Франка. 1999. Вип.111. С. 103-108.
18. Бергельсон М.Б., Кибрик АЕ. Прагматический «принцип приоритета» и его отражение в грамматике языка. Изв. АН СССр. Сер. лит. и яз., 1981. № 4. С. 329-351.
19. Бессмертная Н.В. Речевая форма «Динамическое описание» и ее лингвистическая характеристика: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Киевск. гос. пед. ин-т иностр. языков. Киев, 1972. 24с.
20. Богин Г.И. Типология понимания текста. Калинин: Калининск. гос. ун-т, 1986. 86 с.
21. Бондарко А.В. Грамматическая категория и контекст. / Под общей ред. акад. В.М. Жирмунского. М.: Наука, 1971. 114 с.
22. Брандес М.П., Провоторов В.И. Предпереводческий анализ текста (для ин-тов и факультетов иностр. яз.): Учеб. пособ. 3-е изд., стереотип. М.: НВИ Тезаурус, 2001. 224 с.
23. Брандес М.П. Стилистика немецкого языка (для ин-тов и фак-тов иностр. языков): Учеб. 2е изд., испр. и доп. М.: Высшая школа, 1990. 272с.
24. Брудный А.А. Другому как понять тебя? М.: Знание, 1990. 64 с.
25. Будагов Р.А. Литературные языки и языковые стили. М.: Высш. шк., 1967. 376 с.
26. Варшавская А.И. О человекоцентрическом аспекте грамматики (на материале английского языка) // Вестник Ленинград. ун-та. Сер. истор. языкозн., литературовед., 1989. Вып. 2. С. 58-63.
27. Васильев Ю.А. О влиянии композиционно-смысловой организации научного текста на его языково-стилистические характеристики // Стиль научной речи. М., 1978. С. 75-94.
28. Васильева В. С. Прагматика и типологическая классификация текстов // Прагматика и типология коммуникативных единиц языка. Днепропетровск: Изд-во Днепропетровск. ун-та. 1989. С. 20-25.
29. Винник О.П. Зооморфічна метафора у фінансовій термінології // Лінгвістичні дослідження: Зб. наук. пр. / За заг. ред. проф. Л.А. Лисиченко. Харків: ОВС, 2002. Вип. 8. С. 113-118.
30. Виноградов В.В. О категории модальности и модальных словах в русском языке / Избранные труды. Исследования по русской грамматике. М.: Наука, 1975. С. 54-87.
31. Виноградов В.В. Проблемы русской стилистики. М., 1981. 320 с.
32. Виноградов В.В. Сюжет и стиль. Сравнительно-историческое исследование. М.: Изд-во Академии Наук СССР, 1963. 190 с.
33. Виноградов В.В. Итоги обсуждения вопросов стилистики. ВЯ, 1955. Т. 1. С. 73.
34. Винокур Г.О. О языке художественной литературы / Сост. Т. Г. Винокур. М.: Высш. шк., 1991. 447 с.
35. Винокур Т.Г. Закономерности стилистического использования языковых единиц. М.: Наука, 1980. 237 с.
36. Власенко М.С. Комунікативно-прагматичний аспект іспанського законодавчого тексту: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10. 02. 05 / Київськ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. К., 2001. 20 с.
37. Власенко М.С. Стилістичні засоби відображення прагматичних категорій в іспанських законодавчих текстах // Семантика слова, речення та тексту: Зб. наук. статей. К.: Видавничий центр КДЛУ, 2001. С. 26-30.
38. Вовк Л.Р. Термінознавчі та лексикографічні проблеми в системі фахової освіти (на матеріалі німецької термінолоії галузі банків і бірж) // Нова філологія. Запоріжжя: ЗДУ, 2004. №1 (20). С. 56-64.
39. Вольф Е.М. Эмоциональные состояния и их представление в языке // Логический анализ языка: проблемы интенциональных и прагматических контекстов. М.: Наука, 1989. С. 55-74.
40. Воркачев С.Г. Лингвокультурология, языковая личность, концепт: становление антропоцентрической парадигмы в языкознании // Филологические науки, 2001. №1. С. 64-72.
41. Воробьева О.П. Текстовые категории и фактор адресата. К.: Выща школа, 1993. 199 с.
42. Вострова С.В. Лінгвокогнітивні та комунікативно-прагматичні особливості сучасного англомовного медичного дискурсу: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10. 02. 04 / Київськ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. К., 2003. 20 с.
43. Гавришина И.Н. Типы и формы аргументации (на материале политического дискурса) // Смысл текста в процессе коммуникации. М.: МГИИЯ им. М. Тореза. 1990. Вып. 363. С. 11-26.
44. Гак В.Г. К типологии лингвистических номинаций // Языковая номинация: Общие вопросы. М.: Наука, 1977. С. 230-293.
45. Гак В.Г. Теоретическая грамматика французского языка: Учебник для студентов ин-тов и фак. иностр. языков. 2-е изд., испр. и доп. М.: Высшая школа, 1986. 312 с.
46. Гальперин И.Р. Очерки по стилистике английского языка. М.: Изд. лит. на иностр. языках, 1958. 459 с.
47. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. М.: Наука, 1981. 139 с.
48. Гетьман З.О. Особові займенники-підмети як показники антропоцентричності мовлення // Нова філологія. Запоріжжя: ЗДУ, 2000. № 1 (9). С. 123-134
49. Гиро П. Разделы и направления стилистики и их проблематика // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1980. Вып. ІХ: Лингвостилистика. С. 35-73.
50. Гнатюк Н.Г. До проблеми побудови типології тексту // Вісник Київськ. держ. ун-ту ім. Тараса Шевченка. 1995. Вип. 25. С. 24-28.
51. Гніздечко О.М. Авторизація як текстотвірний фактор наукового тексту (на матеріалі англомовних лінгвістичних статей) // Вісник Київськ. нац. лінгв. ун-ту: Серія філологія. К.: Видавничий центр КНЛУ, 2001. Т. 4, № 1. С. 153-162.
52. Голуб И.Б. Стилистика русского языка. М.: Рольф, 1999. 448 с.
53. Горделий З.П. Модальная структура эссе (на материале английской литературной критики XVII-XX в. в.): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10. 02. 04 / Моск. ордена Дружбы народов гос. лингвистич. ун-т. Москва, 1991. 24 с.
54. Гореликова М.И., Магомедова Д.М. Лингвистический анализ художественного текста. М.: Рус. яз., 1989. 152 с.
55. Гришина О.Н. Особенности организации информации в научном и художественном тексте // Функциональные стили: Лингвометодические аспекты. Отв. ред. М. Я. Цвиллинг. М.: Наука, 1985. С. 39-48.
56. Гумбольдт В. Избранные труды по языкознанию. М.: Прогресс, 1984. 396 с.
57. Гусев С.С. Метафора в научном и художественном тексте / Метафора в языке и тексте / Отв. ред. В. Н. Телия. М.: Наука, 1988. С. 119-133.
58. Гюббенет И.В. Основы филологической интерпретации литературно-художественного текста. М.: Изд-во МГУ, 1991. 205 с.
59. Давыдова Т.И. Тематические слова и словосочетания как основа логико-смыслового развертывания научного текста // Вісник Київськ. держ. ун-ту ім. Тараса Шевченка. 1990. Вип. 32. С. 99-104.
60. Демьянков В.З. Доминирующие лингвистические теории в конце ХХ века: // Язык и наука конца 20 века. / Под ред. акад. Ю. С. Степанова. М.: Изд-во РГГУ, 1995. С. 239-320.
61. Денисенко С.Н. Функціоналізм одна із найважливіших парадигмальних рис лінгвістики кінця ХХ-початку ХХІ ст. // Іноземна філологія на межі тисячоліть / Вісник Харківськ. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна. 2000. № 471. С. 68-76.
62. Дейк ван Т.А. Язык. Познание. Коммуникация. М.: Прогресс, 1989. 312 с.
63. Добрунова О.В. Когнітивний аспект обробки інформації при породженні та сприйнятті мовлення // Праці Міжнар. наук. конф. К.: Київськ. держ. лінгв. ун-т, 1999. С. 335-337.
64. Долинин К.А. Стилистика французского языка: Учеб. пособ. для студентов пед. ин-тов по спец. № 2103 «Иностр. яз.» 2-е изд., дораб. М.: Просвещение, 1987. 303 с.
65. Домашнев А.И., Шишкина И.П., Гончарова Е.А. Интерпретация художественного текста. М.: Просвещение, 1983. 191 с.
66. Дридзе Т.М. Текстовая деятельность в структуре социальной коммуникации. М.: Наука, 1984. 268 с.
67. Дубовик О.К. Эмоционально-оценочные элементы в английском публицистическом газетном стиле // Лингвистические исследования научной, художественной и публицистической литературы // Сб. науч. тр. Кишинев: Штинца, 1990. 121 с.
68. Дюбуа Ж., Пир Ф., Тринон А. и др. Общая риторика. М.: Прогресс, 1986. 392 с.
69. Енукидзе Р.И. Художественный хронотоп и его лингвистическая организация. Тбилиси: изд-во Тбилисск. ун-та, 1987. 194 с.
70. Ємець О.В. Інтертектуальність в аспекті інтерпретації та перекладу художніх текстів // Нова філологія. Запоріжжя: ЗДУ, 2002. № 1 (12). С. 318-320.
71. Жирмунский В.М. Теория литературы. Поетика. Стилистика. Избр. Тр. Л.: Наука, 1977. 407 с.
72. Жук Л.Я. Аспекти дослідження прикладу” // Іноземна філологія на межі тисячоліть // Тези доповідей міжнародної наукової конференції: квітень 2000. Харків: Константа, 2000. С. 84-86.
73. Жук Л.Я. Категорії темпоральної і просторової віднесеності в текстах прикладу // Нова філологія. Запоріжжя: ЗДУ, 2002. № 1 (12). С. 323-326.
74. Жук Л.Я. Композиционно-речевая структура текста «пример» // Лінгвістичні дослідження. Харків: ХДПУ, 2000. Вип. 5. С. 244-252.
75. Жук Л.Я. Лінгвістична та прагматична цінність прикладу як стилістичного прийому // Нова філологія. Запоріжжя: ЗДУ, 2000. № 1 (9). С. 122-129.
76. Жук Л.Я. Парадигмальні риси лінгвістики тексту кінця століття // Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 10-річчю факультету технізазації переробки і зберігання с/г продукції. Харків: ХДТУСГ, 2003. С.187-193.
77. Жук Л.Я. Прагматичні засади функціонування категорії адресації в текстах англомовного прикладу // Функциональная лингвистика. Итоги и перспективы // Материалы IX Международной конференции по функциональной лингвистике. Ялта: КрымФарм Трейдинг, 2002. С. 76-78.
78. Жук Л.Я. Прагматичні функції типу тексту «приклад» (на матеріалі англійської мови) // Семантика слова, речення та тексту: Зб. наук. статей. К.: Видавничий центр КДЛУ, 2001. С. 74-77.
79. Жук Л.Я. Приклад квалітативний показник демократизації стилю наукової прози // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції 19-20 квітня 2001р. Харків: ХДТУСГ, 2001. С. 186-188.
80. Жук Л.Я. Провідні риси підмови економіки та психології наукового функціонального стилю // Матеріали Міжнародної науково-методичної конференції «Треті Каразинські читання: методика і лінгвістика на шляху до інтеграції». Харків: Харківськ. нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна, 2003. С. 72-74.
81. Жук Л.Я. Стилістична фігура приклад” та риторичний і дидактичний аспекти мовлення // Зб. наук. пр. гуманітарних кафедр: Матеріали наукової конференції, присвяченої ювілею ХДТУСГ. Харків: ХДТУСГ, 2000. С. 89-98.
82. Жук Л.Я. Текст прикладу як лінгвістичний феномен // Лінгвістичні дослідження: Зб. наук. пр. Харків: ОВС, 2002. Вип. 8. С. 113-118.
83. Жук Л.Я. Типологія текстів прикладів // Вісник Харківськ. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. Харків: Константа, 2003. № 609. С. 149-151.
84. Жук Л.Я. Функціонування синтаксичних експресивних елементів в текстах прикладу // Функциональная лингвистика. Язык. Человек. Власть // Материалы VIII Международной конференции по функциональной лингвистике. Ялта: КрымФарм Трейдинг, 2001. С. 82-83.
85. Жук Л.Я., Пихтовникова Л. С. Роль и композиция примера в дискурсе // Вісник Харківськ. держ. ун-ту. Серія: Романо-германська філологія. 1999. № 430. С. 42-44.
86. Журавлева С.И. Некоторые аспекты грамматической категории модальности // Вісник Київського лінгвістичного університету. Серія: Філологія. К.: КДЛУ, 1999. Т. 2, № 1. С. 71-74.
87. Забуранна О.В. Розмежування антропоцентризму у сфері дії людського фактора // Семантика, синтактика, прагматика мовленнєвої діяльності: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції. Львів: Літопис, 1999. С. 53-57.
88. Іваненко С.М. Поліфонія тексту: Монографія. К.: КДЛУ, 1999. 318 с.
89. Ивченков В.И. Лингвистическая организация текста: В творческой лаборатории Владимира Короткевича / В.И. Ивченков. Мн.: БГУ, 2002. 211 с.
90. Калінюк О.О. Композиційно-мовленнєва форма «опис» в науково-фантастичному тексті (на матеріалі науково-фантастичних творів англійських та американських авторів XX століття): Автореф. дис. канд. філол. наук: 10. 02.04 / Одеський держ. ун-т ім. І.І. Мечникова. Одеса, 1999. 16с.
91. Каменская О.Л. Текст и коммуникация. М.: Высш. школа, 1990. 152с.
92.