ПРИКМЕТНИКИ ЗІ ЗНАЧЕННЯМ „ОСОБЛИВИЙ” В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ: ПАРАДИГМАТИКА, СИНТАГМАТИКА, ЕПІДИГМАТИКА

brief description

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА

На правах рукопису

БАЛАНЮК СВІТЛАНА СЕРГІЇВНА

УДК 811.111.’ 367. 623

ПРИКМЕТНИКИ ЗІ ЗНАЧЕННЯМ „ОСОБЛИВИЙ”
В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ: ПАРАДИГМАТИКА, СИНТАГМАТИКА, ЕПІДИГМАТИКА

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
доктор філологічних наук, професор
Огуй Олександр Дмитрович

Чернівці 2009

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ................................................................ 5
ВСТУП................................................................................................................. 6
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЛІНГВІСТИЧНОЇ ТА ЛОГІКО-ПОНЯТІЙНОЇ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ОСОБЛИВОГО............................................ 16
1.1. Слово як предмет семасіологічного дослідження...................................... 16
1.1.1. Значення слова: різні підходи вивчення................................... 18
1.1.2. Структурні елементи лексико-семантичної системи слова ........... 20
1.1.3. Багатозначність і широкозначність. 25
1.2. Парадигматичні відношення в мові і методики їх вивчення................. 29
1.3. Синтагматичні властивості слова............................................................... 31
1.4. Епідигматичні відношення в системі слова ............................................... 35
1.5. Взаємозв’язок значення „особливий” з поняттям ............................... 38
1.5.1. Філософсько-психологічні аспекти поняття особливого.................. 38
1.5.2. Роль поняття у формуванні значення „особливий” досліджуваних прикметників ............................................................................................ 43
1.6. Основні оцінні властивості прикметників зі значенням „особливий”..... 50
1.6.1. Логіко-психологічні та класифікаційно-структурні характеристики оцінки „особливий”... 50
1.6.2. Градація прикметників зі значенням „особливий” та відношення до шкали оцінки...................................................................................................... 59
Висновки до розділу 1....................................................................................... 63
РОЗДІЛ 2. ПАРАДИГМАТИЧНІ ТА СИНТАГМАТИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ПРИКМЕТНИКІВ ЗІ ЗНАЧЕННЯМ „ОСОБЛИВИЙ”................................... 65
2.1. Лексикографічна фіксація значення „особливий”.................................... 65
2.2. Інвентаризація прикметників зі значенням „особливий”........................ 70
2.2.1 Класифікаційні, морфологічні та процесуальні особливості інвентаризації досліджуваних прикметників................................................... 71
2.2.2. Вибір домінанти групи................................ 73
2.2.3. Інвентаризація лексико-семантичної групи прикметників зі значенням „особливий”: алгоритм проведення................................................................... 75
2.3. Парадигматика прикметників зі значенням „особливий”......................... 79
2.3.1. Аргументація вибору методики для аналізу парадигматичних відношень.................................................................................. 80
2.3.2. Парадигматичні відношення досліджуваних прикметників за кількісними показниками....................................................................... 82
2.4. Синтагматичні властивості прикметників зі значенням „особливий”..... 87
2.4.1. Особливості вивчення синтагматичних властивостей досліджуваних прикметників....................................................................................................... 88
2.4.2. Синтагматична характеристика прикметників за кількісними показниками.................................................................................................. 89
2.5. Квантитативний аналіз синтаксичних зв’язків прикметників зі значенням „особливий” 104
Висновки до розділу 2....................................................................................... 108
РОЗДІЛ 3. ЕПІДИГМАТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРИКМЕТНИКІВ ЗІ ЗНАЧЕННЯМ „ОСОБЛИВИЙ” ....................................................................... 111
3.1. Принципи опису епідигматичних відношень за диференційними семами слів ЛСГ „особливий”........................................................................................ 111
3.2. Епідигматичні характеристики домінанти прикметників ЛСГ зі значенням „особливий” particular за словниковими даними............................................... 116
3.3. Епідигматика за текстами англійської художньої літератури............. 121
3.3.1. Епідигматичні характеристики прикметника particular................................ 122
3.3.2. Епідигматичні характеристики прикметника special........................... 127
3.3.3. Епідигматичні характеристики прикметника specific.............................. 135
3.3.4. Епідигматичні характеристики прикметника peculiar............................. 143
3.3.5. Епідигматичні характеристики прикметника unusual................................ 154
3.3.6. Епідигматичні характеристики прикметника unique............................... 162
3.3.7. Епідигматичні характеристики прикметника exceptional....................... 167
3.3.8. Епідигматичні характеристики прикметника super................................. 170
Висновки до розділу 3.......................................................................................... 177
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.............. .............................. 180
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........................................................ 185
ДОДАТКИ.............................................................................................................. 218

ВСТУП
Дослідження особливостей функціонування мовних одиниць тісно пов’язане з вивченням такої різнотипної, досить мінливої й тому винятково складної сутності, як значення в лінгвістиці. Аналізуючи семантичні властивості конкретного слова, дослідник опиняється перед цілим колом проблем, зумовлених тим, що недосконало відпрацьований методологічний апарат семасіології і системи термінів, ще не вироблено загальноприйнятих критеріїв виокремлення сем багатозначного слова і встановлення характеру відношень між ними, не визначено всіх чинників, які впливають на семантику слова.
Велике розмаїття підходів, поява спеціальних шкіл та досліджень, присвячених вивченню різноманітних мовних явищ, закономірностей, процесів (Н. Ф. Алефіренко, Н. М. Амосова, І. В. Арнольд, Н. Д. Арутюнова, О. А. Бабелюк, О. Г. Беляєвська, М. Е. Білинський, Г. О. Залізняк, М. П. Кочерган, Л. О. Кудрявцева, В. В. Левицький, О. О. Леонтьєв, В. Г. Ніконова, О. Д. Огуй, М. М. Полюжин, О. Н. Селіверстова, Ю. С. Степанов, І. А. Стернін, Д. М. Шмельов, R. B. Сattel, M. Kaempfert, M. E Kirsh, H.-J. Schmid та ін.) підводять до висновку про необхідність аналізу значення слова як структурованої системи. Розвиток науки в цьому напрямку дає змогу застосувати нові положення для опису різних категорій слів, в тому числі й донині не дослідженої ад’єктивної лексики з оцінним значенням „особливий”.
До вивчення оцінки в мові звертаються вітчизняні й зарубіжні науковці, зокрема J. J. Katz (1964), Z. Vendler (1970), O. O. Леонтьєв (1974), Дж. Мур (1984), І. А. Стернін (1985), В. М. Телія (1986), B. Whorf (1993), О. В. Афанасьєва (1990), Н. Д. Арутюнова (1998), В. В. Козловський (2002), О. О. Залевська (2005) та ін. Лексикологів цікавить як семантико-психологічний контекст оцінки в плані поєднання з її прагматичним характером, так і гендерний та порівняльний аспекти з елементами дискурсного та концептуального підходів тощо (О. О. Залевська [77], В. В. Козловський [101], О. Л. Бессонова [36], Н. Н. Кисліцина [96] та ін.). Проте більшість розвідок стосуються загальнолінгвістичного аналізу таких загальнооцінних категорій, як добре/недобре ([237], [80], [82], [249] та ін.). Досить мало праць, присвячених прикметникам окремо взятого типу оцінки, наприклад, таким, які характеризуються інтенсивністю свого узагальненого значення. Винятком є дослідження російських науковців, зокрема Ж. І. Щукліної [222], яка описує мовну характеристику оцінки „незвичного” як спосіб актуалізації категорії звичного в контрастивно-зіставному аспекті. Як саме вирішується питання внутрішньосемантичних співвідношень прикметників такої загальнооцінної природи, якими способами вони репрезентуються в ціннісній картині світу − поки що залишається поза лінгвістичним аналізом.
Актуальність роботи зумовлена потребою комплексного дослідження багатозначних прикметників зі значенням „особливий” як окремого лексико-семантичного угруповання в сучасній англійській мові. Це обґрунтовано тим, що дотепер не визначено їхній лінгвістичний статус, відсутні точні дані про особливості їхньої семантики, не виявлені найважливіші чинники, які впливають на спосіб їх реалізації в мовленні. У цьому зв’язку доцільний такий аналіз, який би об’єктивно відображав достовірну інформацію про сучасні тенденції у розвитку мови з погляду на окреме лексичне значення як на цілісну структуру в інтегрованій лексико-семантичній системі. Системно-структурний підхід, у свою чергу, обґрунтовує звернення до опису найважливіших оцінно-семантичних характеристик багатозначних слів на синтагматичному, парадигматичному та епідигматичному рівнях на прикладі прикметників зі значенням „особливий”. На жаль, залишилися поза увагою науковців і ті чинники, що визначають, якою мірою співвідноситься оцінка особливий у логіко-філософському й психолінгвістичному плані.
Ефективним для такого вивчення лексики вважаємо насамперед квантитативний аналіз семантичних явищ на основі вияву певних системних властивостей (повторюваності, домінування, тенденцій функціонування). Результативність цього виду аналізу сьогодні в різних лінгвістичних напрямках переконує в доцільності його застосування і для нашого дослідження.
На відміну від частковооцінних прикметників, для яких характерний дескриптивний вияв конкретної оцінки (tasty, convenient), узагальненооцінні виражають відношення до об’єкта на основі сукупності ознак, які конкретизуються лише в умовах контексту (unique, specific, exclusive). Оскільки узагальненість значення виявляє себе як підсумок, своєрідна повна, цілковита чи безумовна оцінка (в абсолютній мірі), її ще називають абсолютною [55, с. 42-47]. Такі прикметники можуть формувати окрему лексико-семантичну групу (ЛСГ).
Ми звертаємося до вивчення прикметників з узагальненим оцінним значенням „особливий” як окремого фрагмента мовної картини світу (МКС) мовця. У світлі цієї антропоцентричної теорії визначається очевидність певного міжкатегоріального узагальнення плану змісту „особливого” через ціннісно-зорієнтований світогляд мовця, що має значний вплив на закономірності функціонування досліджуваних слів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, темами. Дисертацію виконано в рамках наукової теми кафедри германського, загального і порівняльного мовознавства Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича „Синхронічне та діахронічне дослідження функціонально-семантичних характеристик різнорівневих одиниць германських мов” (номер державної реєстрації 0106U003618). Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Чернівецького університету в 2004 році (протокол № 10 від 23 грудня 2004 року). В межах цієї теми в дисертації встановлено окрему ЛСГ абстрактних багатозначних прикметників англійської мови, проаналізовано їхню семантику і подано систематизовані характеристики, важливі для комплектації тлумачних та двомовних словників.
Мета дисертаційного дослідження − виявити семантичні властивості англійських прикметників узагальненої оцінки зі значенням „особливий” як фрагмента мовної картини світу носіїв англійської мови на ґрунті інвентаризації цих прикметників та опису їхніх синтагматичних, парадигматичних та епідигматичних характеристик за системно-квантитативним підходом (з урахуванням позамовних і мовних чинників, які зумовлюють особливості їхнього вживання).
Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:
1) уточнити зміст лінгвістичних категорій значення, необхідних для подальшого їх використання в дослідженні; проаналізувати логіко-філософський і психологічний аспекти впливу на семантику описуваних прикметників;
2) скласифікувати досліджувану групу слів та визначити їхню оцінну специфіку;
3) виокремити ЛСГ прикметників зі значенням „особливий” на основі статистичного опрацювання лексикографічних джерел;
4) з’ясувати характер парадигматичних відношень між досліджуваними прикметниками;
5) дослідити синтагматичні властивості складників ЛСГ для визначення характеру лексичної, семантичної та синтаксичної сполучуваності;
6) проаналізувати епідигматичні характеристики прикметників зі значенням „особливий” і на цій основі схарактеризувати їхні функціональні властивості.
Об'єктом дослідження є лексико-семантична група загальнооцінних прикметників зі значенням „особливий” у сучасній англійській мові.
Предметом дослідження є структурно-семантичні властивості (парадигматика, синтагматика, епідигматика) прикметників узагальненої оцінки зі значенням „особливий” у сучасній англійській мові з урахуванням логіко-філософських та психологічних чинників.
Матеріал дослідження. Джерелом фактичного матеріалу для інвентаризації ЛСГ, аналізу парадигматичних відношень прикметників та інших досліджень слугували 37 словників (у т. ч. 10 англійських та американських тлумачних словників, 5 двомовних, 2 словники асоціативної лексики, а також синонімічні, філософські й тлумачні лексикографічні джерела).
Синтагматичне та епідигматичне вивчення прикметників здійснювалося на основі 112 творів сучасної англомовної художньої літератури різного жанру (пригодницької, фантастики, детективу, історичної, політичної та ін.) загальним обсягом понад 13 074 000 слововживань. Відносна похибка вибірки складає 3 %, що вважають допустимим для отримання вірогідних результатів.
Методи дослідження зумовлені реалізацією мети й завдань роботи, а також особливостями вивченого матеріалу. В основі роботи лежать індуктивний та дедуктивний методи, за допомогою яких зібрано мовний матеріал, проаналізовано логіко-філософські аспекти значення „особливий”, зроблено загальні висновки. З метою підтвердження об’єктивності й надійності отриманих результатів у дисертації було використано кількісні (апроксимативні та статистичні) методики, а саме − аналіз частотності вживання прикметників зі значенням „особливий” у художньому тексті, розрахунки ваги компонента W у словниковому тлумаченні, визначення критерію „хі-квадрат”, коефіцієнта взаємної спряженості К (О.О. Чупрова), що їх нині широко застосовують у лінгвістиці. Крім того, дослідження проводилося із залученням елементів компонентного і дескриптивного аналізу для з’ясування структурно-семантичних і функціональних характеристик лексичних одиниць у процесі вивчення їхньої синтагматики, парадигматики й епідигматики.
Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що уперше за допомогою комплексного семантичного аналізу зроблено спробу охопити найсуттєвіші аспекти вияву значення „особливий” щодо таких категорій, як поняття особливий і оцінка, а також визначити фрагмент мовної картини світу, репрезентований відповідними прикметниками. Уперше виокремлено на ґрунті об’єктивної квантитативної формалізованої методики ЛСГ цих оцінних слів та за допомогою квантитативно-графічного способу встановлено їхні ключові парадигми, описано синтагматичні зв’язки й епідигматичні особливості. За розробленою методикою ми виокремили семеми, семи й семні комплекси, а також порівняли способи тлумачення прикметників зі значенням „особливий” в словниках з реалізацією їхніх сем у текстовому оточенні. У роботі проаналізовано закономірності функціонування таких ЛО на основі властивої їм широкозначної оцінної семантики.

Положення, які виносяться на захист:
1. Явище чи предмет мовець оцінює як „особливе”, якщо вони відрізняються від його звичного мовно-діяльнісного досвіду (виокремлюючись з-поміж інших) на ґрунті складних логіко-психологічних процесів узагальнення й порівняння. Прикметники зі значенням „особливий” належать до універсальної мовно-філософської категорії, значення яких реалізується через спільний смисловий компонент „відмінний від інших” у взаємозв’язку загального й часткового.
2. Широкозначні за своєю семантичною природою, ці прикметники виражають абсолютну узагальнену оцінку, яка виявляє інтенсивність. Градація такого значення співвідноситься з оцінною шкалою, актуалізуючись стосовно певної норми, тобто через імпліцитний компонент порівняння − „звичайний” (usual). Один і той самий прикметник цієї групи може передавати як негативну, так і позитивну оцінку. За референтністю значення ці слова актуалізуються через два типи оцінки − об’єктивовану й суб’єктивовану.
3. Прикметники зі значенням „особливий” формують окрему ЛСГ в англійській мові як фрагмент мовної картини світу. Ця група, визначена кількісною формалізованою методикою, структурується домінантою, представленою лексемою particular, компонентами ядра (special, especial, specific, peculiar), прикметниками основного складу (distinct, single, unusual, unique), а також периферією (exceptional, exclusive, individual, detailed, noteworthy, personal, separate, super).
4. Парадигматичні взаємозв’язки прикметників зі значенням „особливий” найсильніше проявляються між домінантою та основним складом групи, утворюючи ключові парадигми: peculiar-special, special-especial, unusual-special, unusual-peculiar, unique-special, unique-single, unique-peculiar, unique-unusual, а також між деякими парами периферії: exceptional-especial, special-exceptional, noteworthy-particular, super-exceptional.
5. Описувані прикметники можуть сполучатися з різноманітними класами іменників. Найуживанішими й найпоширенішими компонентами групи, які характеризуються найбільшою широтою сполучуваності, є particular, special, specific, peculiar, unusual та unique, що можуть утворювати значну кількість стандартних сполучень з іменниками. У синтаксичній ролі прикметники досліджуваної ЛСГ переважно функціонують в атрибутивній препозиції.
6. Особливості епідигматики цих слів взаємопов’язані з характером синтагматичних відношень і парадигматичних зв’язків між компонентами ЛСГ. Реалізація такого абстрактного за своєю природою полісемічного значення, як „особливий” характеризується суміщенням кількох сем, тобто одночасною їхньою актуалізацією, що створює можливості для продукування нових сем в умовах зміни контексту.
Теоретичне значення роботи полягає в тому, що вона робить певний внесок у теорію семантики прикметників узагальненої оцінки. Поєднання парадигматики та синтагматики, новий підхід до вивчення епідигматичних властивостей, запропонований у дисертаційній праці, може дати поштовх до подальшого комплексного опису семантики слів. Спосіб знаходження критеріїв для виокремлення значень у такого роду прикметників створює перспективу для застосування його в процесі вивчення багатозначності різних лексичних одиниць мови, зокрема при порівнянні результатів досліджень у різних мовах. Дані аналізу їхньої семантики сприятимуть подальшому розвитку теорії лексичного значення, за якою окрема група слів розглядається як певна семантична система.
Практична цінність. Результати, отримані в ході дослідження, можна використати у навчальному процесі у вищих навчальних закладах при вивченні лексичної семантики, синтаксису та загального мовознавства. Низка висновків і положень можуть скласти матеріал спецкурсів із вивчення лексичного значення прикметників узагальненої оцінки (парадигматики, синтагматики, епідигматики), збагативши їх як теоретично, так і практично, застосуванням нових методів встановлення складників семантичної структури у ході вивчення властивостей багатозначних слів. Практичні перспективи має також залучення отриманих результатів до вдосконалення способу комплектації лексикографічних джерел.
Особистий внесок дисертантки полягає у комплексному системному аналізі прикметників зі значенням „особливий” в англійській мові із застосуванням статистичної обробки фактичного матеріалу, який склав основу дослідження. Усі результати є узагальненням самостійної роботи. Праць, написаних у співавторстві, немає.
Апробація роботи. Дисертацію обговорено на засіданні кафедри германського, загального та порівняльного мовознавства Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (29.06.2009 р., протокол №5). Основні результати пройшли апробацію на семи наукових конференціях, зокрема міжнародних: „Дніпропетровськ: наука і освіта 2003”; „Актуальні проблеми германської філології в Україні та Болонський процес” (Чернівці, 2004); „Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація” (Харків, 2007); „Актуальні проблеми германської філології” (Чернівці, 2008); міжвузівській: „Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур” (Донецьк, 2004) та всеукраїнських: „Другі Каразінські читання: Два століття Харківської лінгвістичної школи” (Харків, 2003), „Пріоритети германського і романського мовознавства” (Луцьк, 2008).
Публікації. Основні положення й результати дисертаційного дослідження висвітлено в 15 публікаціях − у 9-ти одноосібних статтях у виданнях, затверджених ВАК України як фахових, та в 6-ти тезах доповідей матеріалів міжнародних і міжвузівських конференцій.
Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, 3-х розділів із висновками до кожного з них і загальних висновків. Обсяг основного тексту дисертації − 184 сторінки. Загальний обсяг роботи − 252 сторінки. Бібліографія налічує 433 позиції, 37 з яких − використані лексикографічні джерела й 112 − ілюстративний матеріал (художня література). Додатки містять 2 рисунки й 19 таблиць.
У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність; зазначено зв’язок теми дослідження з науковою проблематикою установи, в якій виконано роботу; визначено об’єкт і предмет дослідження, його наукову новизну, теоретичне й практичне значення, особистий внесок здобувача; подано опис матеріалу й методів дослідження та відомості про апробацію результатів пошуків; визначено основні положення, що виносяться на захист; вказано структуру роботи.
У першому розділі розглядаються загальнотеоретичні питання, пов’язані з проблемою слова та лексичного значення; обґрунтовуються теоретичні основи лексико-семантичних досліджень, пов’язаних із виокремленням лексико-семантичних груп, з їхньою здатністю сполучатися з певними підкласами іменників. Також висвітлюються логіко-філософські аспекти поняття особливого у взаємозв’язку зі значенням „особливий”, яке репрезентується через досліджувані прикметники в англійській мові; визначаються класифікаційні характеристики таких слів та описуються їхні оцінні властивості.
У другому розділі на основі лексикографічних джерел визначаються основні властивості семантичної структури цих багатозначних прикметників узагальненої оцінки, систематизується їхнє угруповання, проводиться інвентаризація ЛСГ, досліджуються парадигматичні відношення між представниками групи. На основі аналізу художніх текстів різних літературних жанрів характеризуються синтагматичні зв’язки прикметників за статистичними даними. Кількісні показники та величини „хі-квадрату” слугують також вивченню закономірностей синтаксичної сполучуваності складників групи.
У третьому розділі проводиться аналіз внутрішньої семантико-смислової структури досліджуваних слів, вивчаються їхні епідигматичні характеристики. На основі кількісних формалізованих методик вивчається епідигматика прикметників ЛСГ зі значенням „особливий” на рівні семеми, семи та семного комплексу. За виокремленими елементами значення словникових дефініцій, порівнюється характер вияву його в текстовому оточенні та підводяться підсумки такого аналізу. Пропонуються кількісні дані частоти вживання досліджуваних слів у певному значенні, що в перспективі дозволить застосувати отримані матеріали для оптимальної комплектації тлумачного словника.
У висновках викладено основні результати дослідження, подаються підсумки як теоретичного, так і практичного значення, окреслюються перспективи подальших розвідок.
Додатки містять таблиці та рисунки, що ілюструють результати проведених досліджень.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Як бачимо, уявлення про особливе виявляється в різноманітності створюваних мовцем конструкцій, парадигм та сполучень, у його здатності описувати схожі, але онтологічно різні явища, і тим самим порівнювати їх та ототожнювати, підводити під спільну категорію, ідею, виокремлюючи опис „особливого”, уніфікуючи його та вписуючи до загальної системи координат і цінностей. Тому безсумнівно те, що прикметники зі значенням „особливий” займають свою незамінну позицію в МКС.
Найсуттєвіші особливості семантики ад’єктивних слів узагальненої оцінки зі значенням „особливий” в англійській мові визначалися на основі комплексного підходу до їхнього аналізу. Це дозволило встановити їхні властивості за такими параметрами: універсальний оцінний потенціал, структурна організація їхньої багатозначної семантики: синтагматичні, парадигматичні й епідигматичні характеристики з урахуванням логіко-філософського та психолінгвістичного чинників. Загалом, семантичний аналіз значення слова в нашому дослідженні стосується й змісту, в нього закладеного, і фрагментів дійсності, які він відображає в процесі оцінювання людиною явища чи предмета як „особливий”.
Такий інтегрований підхід до вивчення багатозначних прикметників із широкою семантикою дав змогу класифікувати їх як представників абсолютної узагальненої оцінки в англійській мові, а також довести, що на спосіб вираження цього значення в різних мовних ситуаціях значною мірою впливають особливості ситуації чи контексту вживання, а також індивідуальне ставлення мовця. Так, залучаючи функцію узагальнення через складний логіко-психологічний процес ототожнення, порівняння й ідентифікацію інформації про об’єкт, разом із власним ставленням до нього, людина й виокремлює особливе з ряду подібних. Тому явище (чи предмет) оцінюється як „особливе” в МКС носіїв англійської мови, якщо воно відрізняється від мовно-діяльнісного досвіду, акумулюючи в такій оцінці узагальнене значення в абсолютній мірі.
Досліджувана група слів функціонує як представник універсальної категорії, оскільки особливим може бути й оцінне значення, й поняття (як мовне, так і філософське чи побутове), вони поєднуються спільним узагальненим компонентом „відмінний від інших” у триєдиній цілісності дійсність − мислення − мова. Особливий прямо співвідноситься з такими значущими категоріями, як спільне-загальне та одиничне-виняткове, і саме в категорії особливий фіксується момент єдності загального й одиничного.
З’ясовано, що існування категорії особливого, відображаючись певною мірою в семантиці ЛО, відіграє важливу роль у процесі мовно-пізнавальної діяльності людини як продукт мислення, оскільки пов’язане з опрацюванням інформації людською свідомістю. Прикметники зі значенням „особливий”, як кванти цієї інформації, підсумок, своєрідний продукт мислення, відображають оцінку з погляду універсальної форми узагальнення і водночас виокремлення особливої ознаки в уяві людини як чогось нового, незнайомого.
Такі прикметники належать до широкозначних слів, які виражають у мові відношення до об’єкта на основі цілісного сприйняття людиною ознак предмета, оцінюючи їх в абсолютній мірі. Подібним мовним одиницям великою мірою властивий тісний взаємозв’язок із семантикою іменника, з яким вони сполучаються. Прикметникам цієї ЛСГ притаманний також аспект інтенсивності значення, вияв якої має градаційний характер відповідно до несиметричної шкали оцінок. Їхні оцінні властивості характеризуються такою семантичною закономірністю, за якою особливий в однаковій мірі може співвідноситися як із позитивною, так і негативною оцінками за умовами ситуації вживання або усвідомлюватися за прийнятою в суспільстві нормою для явища, предмета чи ознаки загалом. Вияснено, що у процесі вживання слів такої узагальненої семантики мовці надають перевагу схвальній оцінці.
За референційно-оцінними характеристиками досліджувані прикметники реалізують своє значення через два види спрямування оцінки − об’єктивовану та суб’єктивовану. Суб’єктивована виявляється в текстах частіше, оскільки реалізація її передбачає тісний зв’язок із психологічно зумовленим процесом індивідуального вибору й відношення мовця до об’єкта за особистісним смислом, який, на його думку, характеризується як „особливий”.
Проведена формалізована інвентаризація ЛСГ досліджуваної категорії слів за допомогою елементів компонентного аналізу (в поєднанні із квантитативним), що допомогло об’єктивно виявити потенційний склад групи та дослідити її синтагматичні характеристики. Так, домінантою ЛСГ є прикметник particular; до ядра лексико-семантичної групи входять лексеми special, especial, specific, peculiar, основний склад представлений прикметниками distinct, unusual, unique, single, тобто центральне місце займають particular, special, especial, specific, peculiar, distinct, unusual, unique, single. Периферійні компоненти групи включають слова exceptional, exclusive, individual, detailed, noteworthy, separate, personal, super.
Отримані дані доводять, що прикметники цієї ЛСГ поєднуються між собою парадигматичними зв’язками різної сили, що дало змогу виявити основні парадигми прикметників зі значенням „особливий”: specific-special, specific-particular, unique-special, unique-single, peculiar-special, special-especial, unusual-special, unusual-peculiar, unique-peculiar, unique-unusual, exceptional-especial, special-exceptional, noteworthy-particular, super-exceptional. Найменш типові зв’язки між прикметниками personal especial, single especial, individual especial, super single, unusual exclusive, distinct-special, personal especial, individual especial, super exclusive, unusual distinct.
Результати статистичного аналізу складників групи засвідчили, що їхні синтагматичні властивості характеризуються широким діапазоном зв’язків з іменниками. Найбільшою широтою сполучуваності відзначаються слова групи particular, peculiar, unique, especial, special, unusual, specific. Найтісніший зв’язок домінанти рarticular спостерігається з іменниками підкласу „відстань, територія, місце”, „часу, пори, періоду життя”, а також „різнотипні абстракції”. Прикметник special виявив найбільш значущі статистичні зв’язки з підкласом іменників „неживі предмети”. Peculiar визначається найінтенсивнішим зв’язком з іменниками підкласу „звуки, голос”, а також при описі „зовнішності людини”. Specific виявляє тісний зв’язок у сполученні з іменниками, які є представниками підкласу „схеми, плани, завдання, інструкції”, „розумова діяльність людини”.
За висновками синтаксичного аналізу на основі проведених кількісних обчислень, ми встановили переважання атрибутивної препозиції для більшості складників досліджуваної ЛСГ (80 % вживаності). Проте сильною виявилася також співвіднесеність прикметника unusual із його предикативним функціонуванням у тексті.
Найтиповішою ж епідигматичною характеристикою таких слів є значна дифузність в актуалізації сем, їхній взаємоперехід, тенденції до суміщення декількох сем одночасно, залежно від ситуації вживання слова. Проведений аналіз засвідчив, що внаслідок цього описувані прикметники можуть продукувати нові, не зафіксовані в словниках семи, залежно від контексту, в якому вживається слово, наприклад, „найдорожчий” (для special).
Результати дослідження ієрархічних властивостей семантичної деривації (епідигматики) прикметників зі значенням „особливий”, запропонований варіант опису експлікуючих слово семем, сем та семних комплексів, укладений за ієрархічністю вияву значення „особливий” в англійській мові поряд із синтагматичними та парадигматичними даними, можуть бути вагомим інформаційним доповненням разом зі статистичними даними для більш об’єктивного компонування лексикографічних джерел.
Отже, існування в англійській мові універсальної категорії слів з максимально абстрагованим узагальненим значенням забезпечує процес оцінювання мовцем явищ і об’єктів як особливих. Завдяки семантичній властивості, а саме сумісності таких ЛО з іменниками різноманітних класів поряд зі значним логіко-філософським потенціалом перед цими широкозначними прикметниками відкриваються практично безмежні можливості функціонування в мовленні.
У перспективі виникає можливість аналізу як комунікативно-прагматичних характеристик цих полісемічних прикметників, так і їх ролі у формуванні концепту. Нинішнє бачення лінгвістами інтегрованості мовної та концептуальної картин світу дає змогу допустити можливість концептуалізації певного фрагмента МКС, де синтезується оцінювання „особливого”.
Загалом, як виявилося, без актуалізації значення „особливий” не обходиться жодна сфера людської діяльності. Здатність тісно поєднуватися із семантикою різноманітних класів іменників і відповідати вимогам мовців виражати свій особистісний смисл в оцінці „особливого” робить цю категорію слів абсолютно незамінною й унікальною. Через смисловий компонент „інтересу”, прихованому в їхньому семантичному потенціалі, ці слова завжди присутні в описі найцікавіших і найважливіших об’єктів, явищ, ситуацій. Більше того, вони є активною складовою лексикону кожної людини, адже кожним із нас власне життя сприймається саме крізь призму цього багатозначого особливого.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Александрова А. П. Создание формата толкования модальных существительных со значением возможности / А. П. Александрова // Известия Уральского государственного университета. Ч. : УГУ, 2007. № 49. С. 204-212.
2. Алефиренко Н. Ф. Спорные проблемы семантики / Н. Ф. Алефиренко : монография. М. : Гнозис, 2005. 326 с.
3. Амосова Н. Н. Слово и контекст / Н. Н. Амосова // Ученые записки Ленингр. гос. ун-та. Л. : ЛГУ, 1958. − № 243. Вып. 42. С. 1-23.
4. Амосова Н. Н. Основы английской фразеологии / Н. Н. Амосова. Ленинград : Изд-во Ленингр. ун-та, 1963. 208 с.
5. Апресян Ю. Д. Толкование лексических значений как проблема теоретической семантики / Ю. Д. Апресян. − М. : Известия АН СССР, 1969. − Вып. 1: Литература и язык. − С. 22.
6. Апресян Ю. Д. Лексическая семантика / Ю. Д. Апресян // Избранные труды. М.: Языки русской культуры, 1995а. Т. 1. 472 с.
7. Апресян Ю. Д. Интегральное описание языка и системная лексикография / Ю. Д. Апресян // Избранные труды: в 2 т. − М. : Языки русской культуры, 1995б. − Т.2 . 767 с.
8. Апроксимативні методи вивчення лексичного складу / [Левицький В. В., Огуй О. Д., Кійко Ю. Є., Кійко С. В.]. − Чернівці : Рута, 2000. 136 с.
9. Арнольд И. В. Семантическая структура слова в современном английском языке и методика ее исследования / И. В. Арнольд // Ученые записки Ленингр. ГПИ им. А. И. Герцена. Ленинград, 1966. Т. 295. С. 31-92.
10. Арнольд И. В. Стилистика современного английского языка (cтилистика декодирования) / И. В. Арнольд. М. : Просвещение, 1990. 300 с.
11. Арутюнова Н. Д. Предложение и его смысл. Логико-семантические проблемы / Н. Д. Арутюнова. М. : Наука, 1974. 383 с.
12. Арутюнова Н. Д. Семантическое согласование и интерпретация предложения / Н. Д. Арутюнова // Грамматическое описание славянских языков. Концепции и методы. М. : Наука, 1974. С. 158-171.
13. Арутюнова Н. Д. К проблеме функциональных типов лексического значения / Н. Д. Арутюнова // Аспекты семантических исследований. М.: Наука. 1980. С. 156-249.
14. Арутюнова Н. Д. Аксиология в механизмах жизни и языка / Н. Д. Арутюнова // Проблемы структурной лингвистики. М. : Наука, 1984. С. 5-23.
15. Арутюнова Н. Д. Язык и мир человека / Н. Д. Арутюнова. М. : Языки русской культуры, 1998. 896 с.
16. Афанасьева О. В. Имя прилагательное и его место в системе частей речи / О. В. Афанасьева // Теория грамматики : лексико-грамматические классы и разряды слов : Сб. научно-аналитических обзоров. М., 1990. С. 74-94.
17. Бабаева О. Е. Формирование семантической структуры слова / О. Е. Бабаева // Языковая картина мира и системная лексикография / [Отв. ред. Ю. Д. Апресян]. − М. : Языки славянских культур, 2006. 912 с.
18. Бабелюк О. А. Художній текст крізь призму можливих світів: модально-рефераційний аспект / О. А. Бабелюк // Вісник Київського лінгвістичного університету: Філологія. К. : Видавничий центр КНЛУ, 2003. С. 141149.
19. Бабелюк О. А. Екстралінгвальні фактори творення амбівалентності постмодерністського тексту // Наукові праці Кам’янець-Подільського державного університету. Кам’янець-Подільський : Аксіома, 2007. Вип. 15: Філологічні науки. Том 2. С. 47 52.
20. Бабушкин А. П. Объективное и субъективное в категоризации мира / А. П. Бабушкин // Общие проблемы строения и организации языковых категорий : материалы научн. конф., 3-5 октября 1998 г. − М. : РАН, 1998. − С. 28-31.
21. Баланюк С. С. Інвентаризація прикметників лексико-семантичної групи зі значенням „особливий” (particular) та їхні особливості / С. С. Баланюк // Нова філологія. Запоріжжя : ЗДУ, 2003. Вип. 3(18). С. 19-28.
22. Баланюк С. С. Градаційні властивості прикметників лексико-семантичної групи зі значенням „особливий” (particular) / С. С. Баланюк // Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур : матеріали ІІ міжвузівської конф. молод. уч., 12-13 лютого 2004 р. − Донецьк : ДНУ, 2004а. − С. 23-24.
23. Баланюк С. С. Дослідження категорії „особливий” (particular): лінгвістичні та філософсько-психологічні аспекти / С. С. Баланюк // Актуальні проблеми романо-германської філології в Україні та Болонський процес : матеріали Міжнар. наук. конф., 24 − 25 листопада 2004 р. / наук. ред. Огуй О. Д. − Чернівці : Рута, 2004б. − С. 10-11.
24. Баланюк С. С. Парадигматичний аналіз семантичних зв’язків прикметників зі значенням „особливий” в англійській мові / С. С. Баланюк // Науковий вісник Чернівецького ун-ту : зб. наук. праць. − Чернівці : Рута, 2004в. − Вип. 206-207: Германська філологія. − С. 120-129.
25. Баланюк С. С. Синтаксична сполучуваність прикметників ЛСГ зі значенням „особливий” у сучасній англійській мові / С. С. Баланюк // Науковий вісник Чернівецького ун-ту : зб. наук. праць. − Чернівці : Рута, 2005а. − Вип. 267 : Германська філологія. − С. 62-71.
26. Баланюк С. С. Сполучуваність прикметників ЛСГ зі значенням „особливий” / С. С. Баланюк // Науковий вісник Чернівецького ун-ту: зб. наук. праць. Чернівці : Рута, 2005б. Вип. 231: Германська філологія С. 28-41.
27. Баланюк С. С. Спроба структурно-епідигматичного аналізу прикметника з широкою семантикою particular в англомовних тлумачних словниках / С. С. Баланюк // Науковий вісник Чернівецького ун-ту : зб. наук. праць. − Чернівці : Рута, 2007а. − Вип. 339-340 : Германська філологія. − С. 72-82.
28. Баланюк С. С. Філософсько-психологічні аспекти поняття „особливий” / С. С. Баланюк // Мова і культура : матеріали XV Міжнародної наук. конф. імені проф. С. Бурого, 20-24 червня 2007б р. − К. : Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2007б. − Вип. 9. − Т. IV (92). − С. 91-99.
29. Баланюк С. С. Епідигматичні характеристики прикметника exceptional у сучасній англійській мові / С. С. Баланюк // Актуальні проблеми германської філології : матеріали ІІІ Міжнар. наук. конф., 10-12 квітня 2008 р. Чернівці : Книги ХХІ, 2008а. С. 42-44.
30. Баланюк С. С. Шляхи реалізації семних комплексів прикметника particular („особливий”) у текстах англійської художньої літератури / С. С. Баланюк // Буковинський журнал. 2008б. № 1. С. 254-261.
31. Баланюк С. С. Епідигматичний потенціал прикметника super в англійській мові / С. С. Баланюк // Науковий вісник Чернівецького ун-ту : зб. наук. праць. − Чернівці : Рута, 2009. − Вип. 430: Германська філологія. − С. 66-74.
32. Барсук Л. В. Широкозначное слово и возможность его идентификации через частный пример / Л. В. Барсук // Психолингвистические исследования: звук, слово, текст. Калинин : Изд-во Калинин. гос. ун-та, 1987. С. 81-87.
33. Бартминский Е. Языковой образ мира: очерки по этнолингвистике / Е. Бартминский. М. : ИНДРИК, 2005. 528 с.
34. Белова А. Д. Языковые картины мира в рамках когнитивно-дискурсивной парадигмы / А. Д. Белова // Культура народов Причерноморья. 2002. № 29. С. 17-23.
35. Беляевская Е. Г. Семантика слова : учеб. пособие для ин-тов и фак. ин. яз.: для изучающих английский язык / Е. Г. Беляевская. М. : Высш. шк., 1987. 126 с.
36. Бессонова О. Л. Оцінний тезаурус англійської мови: когнітивно-гендерні аспекти / О. Л. Бессонова. Донецьк : ДонНУ, 2002. 362 с.
37. Бирюков Б. В. Теория смысла Готлоба Фреге / Б. В. Бирюков // Применение логики в науке и технике. М. : Наука, 1960. С. 502-555.
38. Бистрова Л. В. Вивчення синтагматичних зв’язків слів за допомогою статистичних методів / Л. В. Бистрова // Мовознавство. 1978. − № 4. С. 44-47.
39. Білинський М. Е. Синоніміка англійського дієслова / М. Е. Білинський // Словник семантичних відстаней. Львів : ЛДУ ім. Івана Франка, 1999. XXXVI. 382 c.
40. Борботько В. Г. Принципы формирования дискурса: От психолингвистики к лингвосинергетике / В. Г. Борботько. − 2-е. изд., стереотипное. М. : КомКнига, 2007. 288 с.
41. Босова Л. М. Соотношение семантических и смысловых полей качественных прилагательных: психолинвистический аспект : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора филол. наук : спец. 10.02.04 „Германські мови” / Л. В. Босова. Барнаул, 1998. 48 с.
42. Быстрова Л. В. К вопросу о принципах и методах выделения лексико-семантических групп слов / Л. В. Быстрова, Н. Д. Капатрук, В. В. Левицкий // Науч. докл. высш. школы. − 1980. − № 6. − С. 75-78.
43. Васильев Л. М. Современная лингвистическая семантика / Л. М. Васильев. М. : Высш. шк., 1990. 176 с.
44. Василюк І. М. Дифузія як семантична структура / І. М. Василюк // Мовознавство. К., 1990а. − № 6. С. 53-55.
45. Василюк І. М. Лексикографічна презентація дифузних дієслівних лексичних одиниць / І. М. Василюк // Вісник Житомирського державного університету ім.. Івана Франка. − Житомир, 2006 − Вип. 27 : Мова і література. − С. 75-77.
46. Василюк І. М. Слова и фразеологизмы диффузной семантики в современном английском языке : дис. канд. филол. наук : 10.02.04. / І. М. Василюк К., 1990б. 157 с.
47. Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языков / А. Вежбицкая : пер. с англ. М. : Языки русской культуры, 1999. 780 с.
48. Вендлер З. Факты в языке / З. Вендлер // Философия, логика, язык. − М. : Прогресс, 1987. 336 с.
49. Венкель Т. В. Синтагматичні, парадигматичні та епідигматичні характеристики прикметників на позначення кольору в англійській мові : дис. канд. филол. наук : 10.02.04. / Тетяна Василівна Венкель. − Чернівці, 2004. − 283 с.
50. Венкель Т. В. Епідигматичні характеристики лексичних одиниць (на прикладі основних позначень кольору англійської мови) / Т. В. Венкель // Науковий вісник Чернівецького ун-ту: зб. наук. праць. Чернівці : Рута, 2006. Вип. 289: Германська філологія С. 49-58.
51. Вилюман В. Г. Английская синонимика / В. Г. Вилюман. М. : Высш. шк., 1980. 127 с.
52. Виноградов В. В. Основные типы значения слова / В. В. Виноградов // Избранные труды. Лексикология и лексикография. М. : Наука, 1977. 312 с.
53. Витгенштейн Л. Философские исследования / Л. Витгенштейн // Новое в зарубежной лингвистике. − М. : Прогресс, 1985. − Вып. ХVI. − С. 79-128.
54. Вишнякова С. М. Опыт статистического исследования многозначности слов в английском языке / С. М. Вишнякова // Вычислительная лингвистика. М. : Наука, 1976. С. 168-178.
55. Вольф Е. М. Функциональная семантика оценки / Е. М. Вольф. М. : Наука, 1985. 209 с.
56. Выготский Л. С. Мышление и речь / Л. С. Выготский // Собрание сочинений. М. : Педагогика, 1982. Т. 2. С. 6-361.
57. Гак В. Г. К проблеме общих семантических законов / В. Г. Гак // Общее и романское языкознание: Сб. ст. М. : Изд-во Моск. ун-та, 1972 а. С. 144-157.
58. Гак В. Г. К проблеме семантической синтагматики / В. Г. Гак // Проблемы структурной лингвистики. − М. : Изд-во Моск. ун-та, 1972 б. С. 367-395.
59. Гак В. Г. К проблеме соотношения языка и действительности / В. Г. Гак // Вопросы языкознания. − М. : Изд-во Моск. ун-та, 1972 в. № 5. С. 12-22.
60. Гак В. Г. Сопоставительная лексикология / В. Г. Гак. − М. : Междунар. отношения, 1977. − 264 с.
61. Гак В. Г. Теоретическая грамматика французского языка. Морфология / В. Г. Гак. М. : Высш. шк., 1979. 304 с.
62. Галкин В. П. Проблемы современности / В. П. Галкин // Теоретические аспекты и основы экологической проблемы: толкователь слов и идиоматических выражений : контекстное учебное пособие к циклу: Экологические проблемы человечества /Чувашский гос. ун-т. им.И.Н. Ульянова. −УНПП „Лаборатория проблем цивилизации" : [Электрон. ресурс]. − Режим доступа : Вебмастер: ст-т гр. РЭИ − 98. − http://kureda.narod.ru/slowar.
63. Гальперин И. Р. Текст как объект лингвистического исследования / И. Р. Гальперин. − М. : Наука, 1981. − 139 с.
64. Гарьковская Т. Н. О когнитивном потенциале существительных с широким значением и их функционировании в дискурсе (на материале английского языка) / Т. Н. Гарьковская // Бытие и язык. Новосибирск : НГУ, 2004 . С. 324-330.
65. Гегель Г. Энциклопедия философских наук / Г. Гегель. − М. : Мысль, 1975. − Т. 2. − 695с.
66. Голубовська І. О. Етнічні особливості мовних картин світу / І. О. Голубовська. К. : Логос, 2004. 284 с.
67. Гольдберг В. Б. Контрастивный анализ лексико-семантических групп (на материале английского, русского и немецкого языков) / В. Б. Гольдберг. Тамбов : ТГПИ, 1988. 56 с.
68. Городецкий Б. Ю. К проблеме семантической типологии / Б. Ю. Городецкий. − М. : Изд-во Моск. ун-та, 1969. 563 с.
69. Греймас А. Ж. Семиотика. Объясн