ПРОБЛЕМА НАУКОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ УЧНІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ І ПРОФЕСІЙНОЇ ШКОЛИ В ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ ПЕДАГОГІЧНОЇ НАУКИ І ПРАКТИКИ В УКРАЇНІ (КІНЕЦЬ ХІХ – ХХ СТОЛІТТЯ)

brief description

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ І ОСВІТИ ДОРОСЛИХ
АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

На правах рукопису

АНІЩЕНКО Олена Валеріївна

УДК 371.1:658.311.03](091)(477)

ПРОБЛЕМА НАУКОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ УЧНІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ І ПРОФЕСІЙНОЇ ШКОЛИ В ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ ПЕДАГОГІЧНОЇ НАУКИ І ПРАКТИКИ В УКРАЇНІ (КІНЕЦЬ ХІХ – ХХ СТОЛІТТЯ)

13.00.01 – „Загальна педагогіка та історія педагогіки”

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора педагогічних наук

Науковий консультант:
доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України
НИЧКАЛО Нелля Григорівна

Київ – 2009

ЗМІСТ

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ......................................................
ВСТУП........................................................................................................... 5
7
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ НАУКОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ.................................................................
26
1.1. Історіографія проблеми наукової організації праці учнів загальноосвітньої і професійної школи...............................................................
26
1.2. Поняттєво-термінологічний апарат проблеми наукової організації праці........................................................................................................................
1.2.1. Сутність наукової організації праці у педагогічному
процесі ....................................................................................................
1.2.2. Наукова організація праці суб’єктів педагогічної діяльності як результат взаємодії різних наук ......................................................
1.2.3. Основні методи досліджень наукової організації праці учнів у закладах освіти....................................................................................
1.3. Розвиток ідей про наукову організацію праці у педагогічній теорії і практиці................................................................................................................
Висновки до першого розділу..............................................................

РОЗДІЛ 2. НАУКОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ УЧНІВ У ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ В УКРАЇНІ НАПРИКІНЦІ ХІХ – ХХ СТОЛІТТІ ..........................................................

1122
2.1. Наукові засади організації праці учнів загальноосвітньої школи наприкінці ХІХ ст. – 1920 р. ................................................................................
112
2.2. Теорія і практика наукової організації праці учнів у трудовій школі 20-30-х років ХХ століття..........................................................................
140
2.3. Діяльність науково-дослідних установ у галузі наукової організації праці учнів у 40-50-х роках минулого століття...............................
152
2.4. Розвиток ідей про наукову організацію праці учнів загальноосвітньої школи у 60-70-х роках...........................................................
178
2.5. Особливості організації праці учнів середньої загальноосвітньої школи на наукових засадах наприкінці ХХ століття .........
189
Висновки до другого розділу........................................................................ 195
РОЗДІЛ 3. НАУКОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ УЧНІВ У СИСТЕМАХ ПОЧАТКОВОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ І ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ НА ТЕРЕНАХ УКРАЇНИ НАПРИКІНЦІ ХІХ – У ХХ СТОЛІТТІ..................................................................................................

198
3.1. Наукові засади організації праці учнів у закладах нижчої ремісничої освіти у другій половині ХІХ ст. – 1920 р. .....................................
198
3.2. Проблема наукової організації праці учнів професійної школи міжвоєнного періоду.............................................................................................
211
3.3. Науково-дослідна діяльність Всеукраїнського інституту праці........................................................................................................................
220
3.4. Центральний Інститут праці як осередок дослідницької і методичної роботи з НОП ...................................................................................
227
3.5. Теоретико-методологічні засади наукової організації праці учнів у професійній школі радянської системи трудових резервів ..............................
241
3.6. Інтеграція педагогічної теорії і практики у контексті наукової організації праці учнів професійно-технічних навчальних закладів................
253
Висновки до третього розділу.....................................................…............. 269
РОЗДІЛ 4. ПІДГОТОВКА ПЕДАГОГІВ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ УЧНІВ НА НАУКОВИХ ЗАСАДАХ НАПРИКІНЦІ ХІХ – У ХХ СТОЛІТТІ.............................................................................................................

272
4.1. Професійно-педагогічна підготовка вчителів на педагогічних курсах наприкінці ХІХ – у першій чверті ХХ ст. .............................................
272
4.2. Зміст педагогічної освіти у контексті підготовки вчителів до наукової організації праці учнів у 30-50-х роках ХХ століття ........................
292
4.3. Особливості підготовки педагогів до реалізації принципів наукової організації праці школярів у другій половині ХХ ст. .......................
4.4. Проблема наукової організації праці учнів у підручниках і навчальних посібниках з педагогіки ...................................................................
4.5. Проблема наукової організації праці учнів у довідковій педагогічній літературі.........................................................................................
298

315

322
Висновки до четвертого розділу.................................................................. 333
РОЗДІЛ 5. МІЖДИСЦИПЛІНАРНИЙ ПІДХІД У НАУКОВІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ УЧНІВ ПРОФЕСІЙНОЇ І ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ І ШКОЛИ...............................................................

336
5.1. Наукові засади організації праці у проектуванні педагогічного процесу у загальноосвітніх і професійних навчальних закладах.....................
336
5.2. Професійно-педагогічна компетентність педагога у галузі організації праці учнів на наукових засадах.......................................................
362
5.3. Використання інформаційних технологій навчання у контексті
наукової організації праці учнів...........................................................................
372
Висновки до п’ятого розділу ...................................................................... 382
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ............................................................................ 385
ДОДАТКИ.....................................................................................................
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ................................................. 399
436

ЦК партії
ШРМ
ШУМП – Академія педагогічних наук
– комплекс „Будь готовий до праці та оборони”
– Всесоюзна комуністична партія (більшовиків)
– вища нервова діяльність
– вищі навчальні заклади
– Відомство установ Імператриці Марії
– Всеукраїнський інститут праці
– Всеукраїнський Центральний виконавчий комітет
– Всесоюзна центральна рада професійних спілок
– гірничопромислове учнівство
– комплекс „Готовий до праці та оборони”
– губернський комітет з професійно-технічної та спеціально-наукової освіти
– Головне управління трудових резервів СРСР.
– здоров’язберігаючі педагогічні технології
– Інформаційно-консультативний жіночий центр.
– Інститут народної освіти
– Імператорське Російське технічне товариство.
– комсомольсько-дитячий рух
– Київський навчальний округ
– карбованці
– лікувальна фізична культура
– Міністерство народної освіти
– Міжнародна організація праці
– Народний комісаріат праці
– нова економічна політика
– науково-дослідний інститут
– наукова організація навчально-виховного процесу
– наукова організація праці
– наукова організація педагогічної праці
– науково-практичні конференції
– нетрадиційні форми навчання
– мережа закладів освіти з підготовки кваліфікованих робітників з числа працюючої молоді
– освітні технології
– професійно-педагогічна компетентність
– професійно-технічна освіта
– професійно-технічні навчальні заклади
– професійно-технічні училища
– Рада народних комісарів
– районний відділ народної освіти
– робоче місце
– Республіканське управління трудових резервів УРСР
– Рада фізичної культури
– ремісничі школи
– соціально-гігієнічний моніторинг
– Союз Радянських Соціалістичних Республік
– технічні засоби навчання
– Український головний комітет з професійно-технічної та спеціально-наукової освіти
– Український інститут комунальної гігієни
– Український науково-дослідний інститут педагогіки
– фабрично-заводське учнівство
– Центральний інститут праці
– Центральний Комітет Всесоюзної Комуністичної партії (більшовиків)
– Центральний Комітет партії
– школи робітничої молоді
– школи учнівства масових професій

ВСТУП

Актуальність та доцільність дослідження. Якісно нові вимоги до підготовки фахівців зумовлюють актуальність модернізації вітчизняної системи освіти. На початку ХХІ століття особливого значення набувають проблеми неперервної освіти – освіти впродовж життя. На їх розв’язання спрямовані науково обґрунтовані педагогічні технології, що за своєю сутністю є наскрізними для різних ступенів та етапів навчання. Вони забезпечують раціональне використання ресурсу часу, а також психофізіологічних, матеріальних, фінансових й інших ресурсів суб’єктів педагогічної діяльності на основі упровадження особистісно орієнтованого підходу на засадах гуманізму, здоров’язбереження, тайм-менеджменту.
Як відомо, на шляху переходу від індустріального суспільства до інформаційного відбуваються докорінні зрушення у різних галузях діяльності. Інформатизація освіти як однієї з ланок загального процесу суспільного розвитку покликана впливати на підвищення ефективності навчання шляхом розширення обсягів інформації і вдосконалення методів її застосування, забезпечення користувачів інформаційними технологіями у навчально-виховному процесі, професійній діяльності. Поява нових галузей виробництва, новітнього обладнання істотним чином змінили характер і зміст праці, зумовили більш високі вимоги до їхньої загальноосвітньої, загальнотехнічної і професійної підготовки фахівців. Це актуалізує проблему наукової організації праці (НОП) учнів у навчально-виховному процесі загальноосвітньої і професійної школи.
Урахування анатомо-фізіологічних, психологічних особливостей впливає на підвищення працездатності суб’єктів педагогічної взаємодії, якісні показники навчально-виховної діяльності у загальноосвітніх закладах і навчально-виробничої – у професійних закладах освіти. З метою активізації пізнавальної самостійності, збереження фізичного й психічного здоров’я учнів важливо забезпечувати відповідність умов режиму навчання їхнім психофізіологічним особливостям, а також здійснювати науково обґрунтований вплив на формування й розвиток особистості, підвищення працездатності й функціональних можливостей організму, розширення його адаптаційних можливостей.
Результативність заходів з наукової організації праці учнів можна забезпечити за умови творчої реалізації прогресивних ідей зарубіжних і вітчизняних концепцій, в яких ураховано результати педагогічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних, психофізіологічних та інших досліджень, що істотним чином впливають на ефективність навчально-виховного, навчально-виробничого процесів. Розв’язання завдань наукової організації праці у закладах освіти можливе на основі міждисциплінарних досліджень, зокрема з технічних, економічних, медичних, біологічних, філософських, психологічних, педагогічних та інших наук. Викладене вище дозволяє стверджувати, що створення оптимальних умов для праці вихованців загальноосвітньої і професійної школи залежить від творчої співпраці педагогів, психологів, лікарів, психотерапевтів, економістів, менеджерів освіти, спеціалістів з дитячої демографії, архітекторів, ергономістів та інших фахівців.
Незважаючи на те, що сучасний етап реформування вітчизняної освіти характеризується помітним посиленням уваги до проблем історії вітчизняної педагогіки, а також на наявність значної кількості історико-педагогічних досліджень, проблема історії наукової організації праці учнів загальноосвітньої і професійної школи і досі залишається поза увагою науковців. На нашу думку, саме результати дослідницької діяльності з наукової організації праці учнів на різних етапах розвитку загальноосвітньої і професійної школи сприятимуть подоланню відокремленості загальнопедагогічних концепцій від освітньо-культурних потреб сучасної учнівської молоді. Водночас різноманітні концептуальні підходи до проблеми організації праці на наукових засадах зумовлюють необхідність об’єктивного аналізу й оцінки досвіду наукової організації праці учнів в історії вітчизняної і зарубіжної педагогіки.
Упровадження результатів історико-педагогічних наукових пошуків у галузі наукової організації праці учнів сприятиме формуванню здорового способу життя учнівської молоді сучасної загальноосвітньої і професійної школи, попередженню комп’ютерної залежності дітей і підлітків та ін.
Системне дослідження проблеми НОП учнів потребує обґрунтування цілісного концептуального підходу до визначення її сутності та специфіки, розробки і реалізації цілеспрямованої системи заходів, запровадження відповідних курсів і спецкурсів у навчальний процес вищих педагогічних навчальних закладів, а також загальноосвітньої і професійної школи.
У вивчених нами виданнях дореволюційного періоду висвітлено переважно окремі санітарно-гігієнічні, психологічні, дидактичні аспекти організації праці учнів на наукових засадах (А.І. Анастасієв, В. Анрі, А. Біне, О.С. Віреніус, Ф.Ф. Ерісман, І.О. Сікорський) [8; 75; 119-122; 708-709; 580].
Громадсько-політичні й соціально-економічні зміни, що відбувалися в Україні упродовж ХХ століття, об’єктивно зумовлювали посилення уваги органів державної влади та управління, науково-дослідних установ до розв’язання проблем наукової організації праці у галузі освіти. У 20-х роках ХХ ст. активізувалися загальнотеоретичні та прикладні дослідження з наукової організації праці (Й.М. Бурдянський, М.А. Вітке, О.К. Гастєв, О.А. Єрманський, П.М. Керженцев, В.Я. Підгаєцький, К.М. Янжул та ін.) [97; 139; 371, с. 152-163; 741; 203; 254; 476; 714]. Ґрунтовністю й прогностичністю характеризується науково-педагогічний доробок О.К. Гастєва [139; 741; 940] у галузі професійної підготовки кваліфікованих робітників на засадах наукової організації праці.
Значний науковий інтерес для нашого історико-педагогічного пошуку становлять дослідження з психології, в яких опосередковано розглядаються проблеми НОП (С.Л. Виготський, С.Л. Рубінштейн) [135-136, 551-552]. Розуміння особистості у поєднанні з творчою продуктивною діяльністю відображено у творчому доробку Л.І. Анциферової, О.М. Леонтьєва та ін. [39; 315]. Проблемам психології навчальної діяльності присвячені окремі праці Л.Л. Каганова, Д.Ф.Крюкової, В.В.Рибалки та ін. [241-242; 295-296; 542]. Психологічні умови підвищення якості уроку, проблеми розвитку здібностей і мислення школярів, адаптації до різних видів праці досліджував Г.С. Костюк [282]. Особистісний підхід як принцип вивчення і формування психіки трудівника обґрунтовував К.К. Платонов [480]. Психологічні аспекти навчання і самоосвіти школярів висвітлено у дослідженнях Ю.З. Гільбуха та ін. [148-149]. Ідеї цих дослідників мають важливе значення для вивчення наукової організації праці учнів в історико-педагогічному контексті.
Результати теоретичного осмислення окремих аспектів НОП учнів висвітлено у працях П.П. Блонського, Н.К. Крупської [79-80; 293]. Ґрунтовною історико-педагогічною розробкою окремих загальнопедагогічних проблем характеризуються наукові дослідження В.О. Вихрущ, Н.М. Гупана, Н.М. Дем’яненко, Л.М. Дуднік, М.Г. Заволоки, В.А. Лук’янової, В.К. Майбороди, Б.М. Ступарика [123-124; 170; 178; 193; 212; 325; 329; 620]. Предметом наукових розвідок вітчизняних і російських дослідників (Л.Д. Березівська, Н.І. Бєлкіна, Л.А. Гоман, І.В. Зайченко, О.С. Соколовська, О.В. Сухомлинська та ін.) [66; 73; 158; 213; 604; 649] обрано педагогічну спадщину відомих діячів науки і освіти. Серед інших питань педагогічної творчості висвітлюються їх дидактичні погляди, які мають важливе значення для дослідницьких пошуків з наукової організації праці учнів.
Сучасні дослідники історії професійно-технічної освіти не вивчають проблему НОП учнів або розглядають окремі її складові у контексті інших питань, не виокремлюючи у самостійний напрям наукових досліджень (І.Л. Лікарчук, Н.О. Падун, С.Г. Улюкаєв та ін.) [324, 437; 650].
Широкий спектр проблем наукової організації праці в школі відображено у монографії М.В. Черпінського [684-685]. Ефективність факультативу з наукової організації праці для старшокласників загальноосвітніх шкіл Донеччини радянських часів розкрито у кандидатській дисертації А.Т. Сайка [562]. Різні аспекти наукової організації педагогічної праці у радянський період, а також організаційно-методичні засади психопедагогіки знайшли відображення у творчому доробку І.П. Раченка [519, 534-537].
Водночас теоретичне узагальнення досвіду НОП учнів на різних етапах розвитку загальноосвітньої і професійної школи в Україні, системний аналіз цієї проблеми не стали предметом спеціальних наукових досліджень.
Необхідність проектування навчально-виховного процесу у сучасних професійних і загальноосвітніх закладах на наукових засадах, відсутність комплексних фундаментальних праць з проблем НОП у галузі вітчизняної педагогіки зумовили вибір теми дисертаційного дослідження „Проблема наукової організації праці учнів загальноосвітньої і професійної школи в історії розвитку педагогічної науки і практики в Україні (кінець ХІХ – ХХ століття)”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до тематичного плану наукових досліджень Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України при розробці теми „Теорія і практика професійного навчання дорослого населення у ПТНЗ і на виробництві” РК №0107U011776 згідно з планом роботи відділу дидактики професійної освіти (з 2007 р. – андрагогіки) названого інституту.
Тему дисертації затверджено вченою радою Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (з лютого 2007 р. – Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України) (протокол №2 від 26 лютого 2004 р.) та узгоджено у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол №5 від 25 травня 2004 р.).
Об’єкт дослідження: проблема наукової організації праці учнів на різних історичних етапах розвитку загальноосвітньої і професійної школи в Україні.
Предмет дослідження: тенденції, зміст, структура і періодизація розвитку наукової організації праці учнів загальноосвітніх і професійних навчальних закладів в Україні наприкінці ХІХ – впродовж ХХ ст.
Мета дослідження: схарактеризувати особливості розвитку НОП учнів у педагогічній теорії і практиці наприкінці ХІХ – у ХХ столітті й на цій основі обґрунтувати доцільність і можливості використання раціональних ідей історичного досвіду в реформуванні сучасної системи загальної і професійної освіти.
Хронологічні межі дослідження охоплюють кінець ХІХ – ХХ століття. Зміст дослідження хронологічно починається з кінця ХІХ ст., який характеризується промисловим переворотом у провідних галузях вітчизняної промисловості, прискоренням темпів розвитку машинної індустрії, бурхливим розвитком фабрично-заводської промисловості, будівельної і транспортної галузей. Стрімкий розвиток продуктивних сил, зростання аварійності й травматизму робітників потребували раціоналізації трудових процесів, науково обґрунтованого професійного добору кадрів. Потреби виробництва, економіки, торгівлі, культури актуалізували зміни в організаційно-педагогічних, змістових засадах розвитку загальної і професійної освіти. Саме у цей період відбувався розвиток гуманістичної педагогіки, загальної фізіології, загальної психології і шкільної гігієни, нагромадження значного експериментального матеріалу щодо індивідуальних особливостей людей. Подальший розвиток вітчизняної науково-педагогічної думки супроводжувався оновленням ідей дореволюційної експериментальної педагогіки, що набули поширення у практичній діяльності різноманітних науково-дослідних та освітніх закладів України. Кардинально змінювалася цільова й змістова структура усталеної вітчизняної системи освіти.
Дослідження хронологічно завершується ХХ століттям. Цей період характеризується соціально-політичними, суспільно-економічними явищами, реалізацією процесуальних аспектів і змістових складових реформування вітчизняної загальноосвітньої і професійної школи. Економічні й соціальні процеси наприкінці ХХ ст. в умовах виробництва нових матеріалів, прискореного розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, оновлення завдань підготовки молоді до самостійної трудової діяльності детермінували підвищені вимоги до загальноосвітньої підготовки громадян і системи підготовки робітничих кадрів, що, в свою чергу, викликало потребу в розробці та впровадженні відповідних заходів з наукової організації праці.
Ми прагнули з’ясувати, як ідеї НОП учнів досліджуваного періоду втілилися у педагогічній науці й практиці ХХІ ст., що зумовило об’єктивну потребу у частковому опрацюванні літературних джерел, виданих після 2000 р.
Зазначені хронологічні межі дослідження уможливили комплексний аналіз проблеми наукової організації праці учнів в історії вітчизняної загальноосвітньої і професійної школи, виявлення основних тенденцій розвитку НОП, обґрунтування доцільності використання раціональних історико-педагогічних ідей у практиці сучасних навчальних закладів.
Територіальні межі дослідження обмежуються тією частиною території України, яка наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. входила до складу Російської імперії, згодом – до Української Народної республіки, а пізніше – УСРР (з 1937 р. – УРСР) до СРСР. Ми не розглядаємо проблеми теорії і практики розвитку НОП учнів на західноукраїнських землях з огляду на її особливості у цьому регіоні й можливість виокремлення як предмета спеціального наукового пошуку.
Завдання дослідження:
1. Вивчити загальний стан розвитку теорії і практики наукової організації праці у педагогічній науці.
2. Розкрити сутність ключових понять і структуру наукової організації праці учнів.
3. Теоретично обґрунтувати періодизацію розвитку наукової організації праці учнів загальноосвітньої і професійної школи в Україні.
4. Схарактеризувати особливості наукової організації праці учнів загальноосвітньої школи у контексті педологічних досліджень.
5. Виявити тенденції розвитку наукової організації праці учнів у загальноосвітніх і професійних навчальних закладах в Україні.
6. Проаналізувати основні напрями та організаційні форми професійно-педагогічної підготовки педагогів до організації праці учнів на наукових засадах.
7. Розкрити структуру професійно-педагогічної компетентності вчителя з НОП в умовах інформаційно-технологічного розвитку суспільства.
8. Вивчити підходи до підручникотворення у контексті наукової організації праці учнів.
9. Здійснити прогностичне обґрунтування міждисциплінарного підходу до НОП учнів загальноосвітньої і професійної школи.
10. Розробити і запровадити у вищих педагогічних навчальних закладах спецкурс з проблеми НОП учнів в історії розвитку загальноосвітньої школи в Україні.
Методологічну основу дослідження становлять філософські положення теорії наукового пізнання; положення теорій людського і культурного капіталу; концепції формування культури праці; філософські й соціально-психологічні положення, що розкривають багатоаспектність природи діяльності людини; принципи науковості, історизму; хронологічний та історіографічний підходи. Дослідження проблем НОП учнів ґрунтується на філософському вченні про людину як біосоціальну цілісність; теоріях особистості; положеннях щодо розвитку особистості у полікультурному просторі; загальнонаукових принципах системності, самоорганізації як засобах вивчення, становлення і розвитку педагогічних систем; філософських висновках і положеннях історичної науки про розвиток людства з урахуванням хронології; концептуальних положеннях психолого-педагогічних, медичних, технічних і суспільних наук; теорій виробничої і педагогічної ергономіки; ідеях сучасної філософії освіти, гуманізації і неперервності освіти.
Теоретичну основу дослідження становлять висновки і положення з проблем філософії неперервної освіти (В.П. Андрущенко, І.А. Зязюн, В.Г. Кремень) [10; 226; 291], розвитку національної школи і виховання (Г.Г. Ващенко, В.В. Вербицький, О.І. Вишневський, О.С. Залужний, С.Ф. Русова, Я.П. Ряппо, С.О. Сірополко, І.П. Соколянський, Я.Ф. Чепіга) [114; 116; 125; 217; 556-557; 559; 586; 605; 681-682], дослідження з історії освіти в Україні (Н.М. Гупан, Н.М. Дем’яненко, М.М. Кузьменко, І.Л. Лікарчук, С.О. Нікітчина, Б.М. Ступарик, О.В. Сухомлинська) [170; 178; 299; 324; 385; 620; 649], теорії і методики професійної освіти (С.Я. Батишев, Ю.Ф. Зіньковський, Н.Г. Ничкало, Ю.Г. Осовський, В.О. Радкевич, С.О. Сисоєва, В.О. Скакун, О.І. Титов) [53-59; 224; 383-384; 421; 532; 583; 587; 636], дидактики і методології педагогіки (А.М. Алексюк, Ю.К. Бабанський, В.П. Безпалько, С.У. Гончаренко, П.Ф. Каптєрєв, Е.Г. Костяшкін, Я. Пруха, М.М. Скаткін) [5; 48; 70; 159-160; 246; 283; 588; 727], теорії і практики виховання особистості (І.Д. Бех, Г.П. Васянович, Б.В. Год, П.Ф. Лесгафт, А.С. Макаренко, В.О. Сухомлинський, К.Д. Ушинський) [71; 112-113; 155; 316; 331; 622-624; 656], психології праці та психології виховання (П.П. Блонський, Л.С. Виготський, Ю.З. Гільбух, Ф.Р. Дунаєвський, Г.С. Костюк, В.А. Крутецький, К.К. Платонов, В.В. Рибалка, С.Л. Рубінштейн, І.О. Сікорський, Б.Й. Цуканов) [79-80; 135-136; 148-149; 194-195; 282; 294; 480; 542; 551-552; 580; 673], наукової організації праці суб’єктів педагогічної взаємодії (О.К. Гастєв, І.В. Зельдіс, О.Г. Молібог, І.П. Раченко, А.Т. Сайко, М.В. Черпінський) [741; 222; 361; 519; 534-537; 562; 684-685], фізіології і психофізіології праці (П.К. Анохін, В.М. Бєхтєрєв, Ф.Ф. Ерісман, С.О. Косілов, О.О. Навакатікян, І.М. Сєчєнов, О.О. Ухтомський) [38; 72; 708-709; 281; 367; 578; 655], гігієни праці (Д.Д. Бекарюков, Є.М. Вайнруб, О.С. Віреніус, В.В. Крижанівська, О.М. Марзеєв, А.М. Сердюк, І.П. Скворцов, В.Г. Фармаковський) [103-106; 119-122; 292; 339-340; 577; 589-590; 661; 737], педагогічної ергономіки (А.Т. Ашеров, В.П. Вовкотруб, С.О. Скидан) [47; 126; 591], доробок учених з педагогіки праці (З. Вятровський, С. Качор, Т.В. Новацький) [251; 388; 798], історії національної архітектури, архітектури будівель і проектування приміщень навчально-виховних закладів (О.І. Жовква, Л.М. Ковальський, Н.С. Савчак, Є.В. Софронов, В.В. Чепелик) [208; 257; 560; 609; 680], менеджменту в освіті (В.С. Болгарина, Л.І. Даниленко, Л.М. Карамушка, Н.Л. Коломінський, О.І. Мармаза, Л.А. Онищук, Н.М. Островерхова) [84; 175; 247; 265; 341; 410; 422], інформаційних і телекомунікаційних технологій в освіті (В.Ю. Биков, Р.С. Гуревич, М.І. Жалдак) [74; 172; 205].
На різних етапах наукового пошуку використовувалися загальнонаукові методи теоретичного дослідження: хронологічний, історико-педагогічний аналіз наукових джерел, історичної та педагогічної літератури, законодавчих актів з метою визначення поняттєво-категоріального апарату й розкриття теоретичних аспектів досліджуваної проблеми; проблемно-цільовий аналіз матеріалів періодичної преси, результатів історичних, економічних, психолого-педагогічних досліджень з метою одержання необхідної інформації, виявлення тенденцій у розвитку НОП учнів. Ретроспективний аналіз досліджуваної проблеми дозволив вивчати її як явище, що формується відповідно до потреб суспільства на різних етапах його розвитку. Використовувалися синтез, порівняння, класифікація, узагальнення та систематизація виявлених фактів й інших дослідницьких даних з метою висвітлення маловідомих історичних фактів з питань наукової організації праці учнів, а також персоналістично-біографічний метод, який уможливив аналіз науково-педагогічної літератури, присвяченої відомим ученим у галузі наукової організації праці.
Джерельна база дослідження: фонди Центрального державного історичного архіву України у м. Києві (ф. 707 – Управління Київського навчального округу), Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України (ф. 166 – Народний Комісаріат освіти УРСР (з 1946 р. – Міністерство освіти УРСР), ф. 2201 – Міністерство освіти Української держави, м. Київ, ф. 2582 – Міністерство освіти УНР. Департамент загальних справ. ф. 4609 – Державний комітет Ради Міністрів УРСР з професійно-технічної освіти), Державного архіву м. Києва (ф. 80 – Київська міська чоловіча гімназія Г. Стельмашенка, ф. 163 – Київська міська управа, ф. 1114 – міське ПТУ №13 Київського міжобласного управління професійно-технічної освіти), державного архіву Чернігівської обл. у м. Ніжині (ф. 1268 – Ніжинське ремісниче училище ім. А.Ф. Кушакевич, ф. 1355 – Борзнянська жіноча гімназія М.Н. Тимченко, ф. 4389 – Ніжинська технічна школа Чернігівської сільськогосподарської комендатури при Ніжинській міській управі, ф. 4390 – Ніжинська школа садівництва і шовківництва обласної сільськогосподарської інспекції, ф.6121 – Ніжинський державний педагогічний університет ім. М.В. Гоголя, ф. 6125 – Мринський педагогічний технікум), державного архіву Вінницької обл. у м. Вінниці (ф. 15 – Вінницьке реальне училище, ф. 54 – Вінницький учительський інститут, ф. 562 – Тростянецьке двокласне училище при цукровому заводі), Державного архіву Російської федерації у м. Москві (ф. 517 – Всеросійський союз учителів і діячів з народної освіти, ф. 1803 – Державний комітет з народної освіти при МНО Тимчасового уряду, ф. 7927 – особистий фонд „Гастєв Олексій Капітонович”, ф. 2315 – Міністерство народної освіти Тимчасового уряду); Центрального історичного архіву м. Москви (ф. 126 – Московська рада дитячих притулків, ф. 215 – Московський сирітський інститут ім. Миколи І, ф. 371 – Перша Московська чоловіча гімназія); фонди бібліотек: Національної бібліотеки ім. В.І. Вернадського НАН України, державної науково-технічної МОН України, Національної парламентської бібліотеки України, державної науково-педагогічної бібліотеки ім. В.О. Сухомлинського, наукової бібліотеки ім. М. Максимовича, науково-довідкової бібліотеки державних архівів України, Російської державної бібліотеки, Державної наукової педагогічної бібліотеки ім. К.Д. Ушинського (м. Москва). Здійснено аналіз матеріалів офіційного діловодства з різних аспектів наукової організації праці у галузі освіти (законів, циркулярів, постанов, положень, наказів, статутів, правил і програм навчальних закладів), статистичних матеріалів, монографій, дисертацій, навчально-методичної літератури, матеріалів з’їздів і нарад, звітів про роботу окремих закладів освіти та органів управління ними, а також публіцистичної та аналітичної літератури.
Проаналізовано матеріали, опубліковані у журналах і збірниках наукових праць понад 30 найменувань („Русская Школа”, „Вестникъ воспитанія”, „Педагогическій Сборникъ”, „Журналъ Министерства Народнаго Просвещенія”, „На путях к новой школе”, „Світло”, „Бюллетень Украинского Главного Комитета профессионального и специально-научного образования”, „Народное просвещение”, „Бюллетень Центрального Института Труда”, „Всеукраинский Институт труда. Труды”, „Інформаційний лист Лубенського РВНО”, „Український вісник експериментальної педагогіки та рефлексології”, „Радянська школа”, „Вісник Народного комісаріату освіти УСРР”, „Політехнічна школа”, „Советская педагогика”, „Вестник высшей школы”, „Професійно-технічна освіта”, „Профессиональное образование”, „Рідна школа”, „Психолог”, „Директор школи, ліцею, гімназії”, „Відкритий урок. Плеяди”, „Педагогічний вісник”, „Среднее профессиональное образование”, „Народное образование”, „Педагогика”, „Гигиена и санитария”, „Экономика образования”, „PR в образовании”, „Психологическая наука и образование” та ін.), а також окремі електронні видання, бюлетені науково-дослідних установ, збірники наукових праць вищих навчальних закладів.
Вибір джерельної бази зумовлений метою і завданнями наукового пошуку, проблемно-тематичним спрямуванням і доцільністю реалізації міждисциплінарного підходу, оскільки тема дослідження вимагала пошуку таких матеріалів, які б дали змогу виявити його теоретико-методологічні та фактологічні аспекти.
Концепція дослідження. З метою об’єктивного наукового аналізу проблеми наукової організації праці учнів загальноосвітньої і професійної школи в Україні наприкінці ХІХ – у ХХ столітті використовувалися теорії, принципи, підходи (загальнодидактичні, історико-педагогічні, науковості, історизму, системності, теорії пізнання, теорії систем і теорії управління, системно- й особистісно діяльнісний підходи у пізнанні соціальних, педагогічних фактів, явищ, процесів, концептуальні положення філософії, соціології, педагогіки, психології, історії, ергономіки, економіки та ін.). Принципово важливим є той факт, що вибір міждисциплінарного підходу зумовив необхідність виявлення й вивчення історичних, психолого-педагогічних, економічних, соціологічних, медичних та інших джерел. Його використання уможливлює урахування результатів комплексних досліджень у різних галузях науки з метою оптимізації праці учнів і педагогів на педагогічному, психофізіологічному, санітарно-гігієнічному економічної та інших рівнях. Дослідницький пошук спрямовувався на виявлення специфіки наукової організації праці на різних етапах розвитку педагогічної науки і практики в Україні із урахуванням досягнень у різних наукових галузях, зарубіжного досвіду, особливостей соціально-економічних умов, методологічних засад, нормативно-правової бази НОП учнів на різних історичних етапах розвитку загальноосвітньої і професійної школи.
Відповідно до системного підходу, наукова організація праці учнів загальноосвітньої і професійної школи розглядається нами як цілісна проблема, комплексне явище, складові якого досліджуються як частини єдиного цілого. Водночас зазначимо, що специфічні особливості викладання різних навчальних дисциплін нами спеціально не вивчалися.
Враховуючи багатоаспектність досліджуваної проблеми, науковий пошук ґрунтувався на принципах природовідповідності (урахування закономірностей вікового розвитку й особливостей учнів, їхньої ґендерної своєрідності, створення оптимального фізичного й розумового навантаження), валеологізації освіти і здоров’язберігаючому підході (передбачає конструювання й запровадження здоров’язберігаючих педагогічних технологій, формування освітнього простору, в якому виключається або мінімізується шкідливий для здоров’я вплив навчального закладу й середовища закладу освіти, передбачається забезпечення сприятливого фізичного й психологічного клімату). Було реалізовано функціонально-прикладний підхід (джерела інформації, що містять цінні фактичні матеріали, використовуються для науково обґрунтованого запровадження у практику). Соціокультурний підхід уможливив поєднання різноманітних детермінант матеріального й духовного характеру, що впливають на конструювання й впровадження відповідних заходів з наукової організації праці. Звернення до теорії функціональних систем дало змогу комплексно вивчити літературні джерела, в яких висвітлено фізіологічні стани учнів, які виконують розумову й фізичну працю, умови середовища закладів освіти, мету їхньої діяльності та ін.
Здійснюючи науковий пошук, ми виходили з того, що основні тенденції у розвитку НОП учнів і складові наукової організації праці не є сталими характеристиками. Вони зазнавали змін на різних історичних етапах розвитку загальноосвітньої і професійної школи.
Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягають у тому, що у вітчизняній педагогічній науці вперше: здійснено системний аналіз проблеми наукової організації праці учнів загальноосвітньої і професійної школи у педагогічній теорії і практиці в Україні на основі міждисциплінарного підходу; обґрунтовано періодизацію розвитку наукової організації праці учнів у загальноосвітній і професійній школі; виявлено тенденції та особливості розвитку наукової організації праці учнів на різних історичних етапах і виокремлено її структуру; у науковий обіг введено 60 архівних справ, в яких міститься близько 120 документів і матеріалів, а також факти, теоретичні ідеї з наукової організації праці учнів загальноосвітньої і професійної школи, раніше не відомі широкому загалу науковців; розроблено авторську хронологічну таблицю, яка охоплює 112 історичних фактів, подій і даних, що дали змогу цілісно схарактеризувати проблему НОП учнів на різних етапах розвитку загальноосвітньої і професійної школи в Україні; виявлено і проаналізовано основні напрями та організаційні форми професійно-педагогічної підготовки педагогів до організації праці учнів на наукових

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Відповідно до мети, концептуальних положень і завдань дослідження на основі комплексного аналізу архівних і літературних дослідницьких джерел зроблено такі висновки:
1. Загальнотеоретичне узагальнення досвіду наукової організації праці у вітчизняних навчальних закладах, системний аналіз цієї проблеми не стали предметом спеціальних наукових досліджень. У вивчених матеріалах (архівних джерелах, історичній, педагогічній, філософській, навчально-методичній літературі, періодичних виданнях, монографіях і дисертаціях, нормативно-правових документах) наводяться лише деякі інформаційні блоки з окремих аспектів НОП або фрагментарна, часом без посилань на джерела інформації, характеристика явищ, які можна трактувати у контексті наукової організації праці учнів. Хронологічна таблиця, складена на основі архівних і літературних документів, матеріалів, уможливила систематизацію основних фактів і подій з історії розвитку наукової організації праці у вітчизняній загальноосвітній і професійній школі. Вона зокрема дозволила встановити, що упродовж досліджуваного періоду в Україні не було централізованої установи, яка б комплексно розв’язувала проблеми розробки і запровадження заходів з наукової організації праці у педагогічний процес професійної і загальноосвітньої школи.
2. Конкретизовано поняття наукової організації праці учнів. Це дозволило встановлено, що НОП учнів, студентів являє собою комплекс науково обґрунтованих, перевірених на практиці заходів, що ґрунтуються на сучасних досягненнях у різних галузях науки і техніки і впливають на ефективність організаційних форм навчання, виховання й контролю на основі гнучкості в організаційно-управлінських рішеннях, використання методів, прийомів, засобів навчально-виховної взаємодії на засадах здоров’язбереження, економії часу, а також удосконалення естетичних, психофізіологічних, санітарно-гігієнічних, матеріально-технічних умов праці. Основу наукової організації праці учнів мають складати результати вивчення витрат часу із подальшою розробкою заходів щодо його ефективного використання.
На різних етапах розвитку вітчизняної педагогічної науки і практики загальний зміст наукової організації праці у закладах освіти становили НОП учнів, НОП у діяльності педагога, наукова організа¬ція педагогічного процесу як певного виду праці, а також НОП в адміністративно-управлінській роботі. Обґрунтовано, що наукова організація праці учнів у загальноосвітній і професійній школі охоплює широкий комплекс взаємопов’язаних проблем (економія і раціональне використання часу, енергозбереження, піклування про збереження насамперед психічного, фізичного здоров’я на основі забезпечення сприятливих умов праці тощо). У контексті наукової організації праці учнів вирішальне значення мають оптимальний добір форм і методів навчання, створення сприятливих умов праці й відпочинку (правильна робоча поза учнів, чергування різних видів діяльності, ергономічно відповідні шкільні меблі та ін.), науково обґрунтоване обладнання робочих місць, оформлення навчальних і ненавчальних приміщень із урахуванням положень естетики, дизайну, ергономіки, навички планування навчальної і позанавчальної діяльності, психологічний клімат навчальних занять, сучасні технології роботи з джерелами інформації на електронних і паперових носіях.
Якісний аналіз джерельної бази у галузі гуманітарних, медико-біологічних, технічних та інших наук, а також новітніх наук, що виникли як суміжні на перетині декількох наукових галузей, дозволив виокремити і схарактеризувати такі аспекти наукової організації праці учнів: педагогічний, психологічний, фізіологічний, економічний, соціальний, просторово-предметний, організаційно-управлінський. Педагогічний аспект НОП учнів схарактеризовано як взаємодію дидактичної й виховної складових у контексті упровадження економічних, раціональних методів і форм організації навчання, виховання певних рис особистості, що сприяють економії і раціональному використанню часу та ін. Психологічний аспект було виокремлено, виходячи із необхідності забезпечення відповідності змісту, методів, засобів навчання, прийомів педагогічної взаємодії психологічним засадам побудови навчально-виховного процесу, психофізіологічним і віковим особливостям розвитку учнів.
Сутність фізіологічної складової наукової організації праці учнів нами проаналізовано у контексті дотримання оптимальних характеристик навчальної і викладацької праці, що дозволяє досягти їх високої ефективності із обов’язковою розробкою і подальшою реалізацією заходів, які захищають суб’єкти педагогічної взаємодії від впливу несприятливих факторів середовища закладів освіти. Соціальний аспект наукової організації праці висвітлено як уособлення задоволеності міжособистісними відносинами усіх суб’єктів педагогічної взаємодії (сприятливий мікроклімат, розвиток ґендерної чуйності у вихованців, педагогів, адміністративного складу, обслуговуючого персоналу шкіл).
Просторово-предметну складову наукової організації праці схарактеризовано у контексті відповідності споруди навчального закладу в цілому, обладнання навчальних і ненавчальних приміщень, а також стану прилеглої території чинним нормативним документам й освітньо-культурним потребам тих, хто навчається, особливостям навчальної і викладацької праці.
Організаційно-управлінський аспект наукової організації праці у закладах освіти виокремлено з урахуванням особливостей планування діяльності, умов навчальної, викладацької та адміністративної праці, збереження здоров’я, а також кадрового, матеріально-технічного, науково-методичного, інформаційного забезпечення, безпеки і благополуччя суб’єктів педагогічної взаємодії.
3. Розроблено авторську періодизацію розвитку наукової організації праці учнів загальноосвітньої і професійної школи в Україні, виявлено і схарактеризовано особливості наукової організації праці учнів на різних етапах розвитку вітчизняної загальноосвітньої і професійної школи.
І період (кінець ХІХ – 1920 р.). Його виокремлено як період наукових пошуків у різних галузях науки і практики із подальшою розробкою нормативного забезпечення навчальних закладів на основі результатів наукових досліджень (здійснення експериментальних досліджень з психології і педагогіки, шкільної гігієни, накопичення і первинного аналізу фактичного матеріалу з організації праці учнів на наукових засадах, затвердження наказів і постанов щодо санітарно-гігієнічного нагляду, медичного обслуговування учнів). Наприкінці ХІХ ст. – у 1920 р. набули поширення дослідження із санітарно-гігієнічних проблем діяльності закладів освіти, запровадження правил будівництва й облаштування навчальних будівель. На цьому етапі відбулося запровадження посади архітектора навчального округу, ініційовано розвиток інституту шкільних лікарів, упровадження викладання гімнастики. Набули поширення дослідження з експериментальної педагогіки із залученням даних психологічної науки. Водночас спостерігалася недостатність уваги до організаційних форм і методів навчання, змісту освіти, нормативно-правового забезпечення закладів освіти (переповненість класів, матеріальна незабезпеченість педагогів та ін).
Розроблення й упровадження заходів з наукової організації праці у професійній школі мало свою специфіку на різних історичних етапах її розвитку. В останній чверті ХІХ ст. – на початку 20-х рр. здійснювалися: розробка вимог до навчальних майстерень, апробація окремих прийомів навчання, спроби виваженого (відповідно до спеціальності кожного училища) поєднання предметів, обсягу й методів класного прикладного й загальноосвітнього викладання; медичний нагляд; внутрішня організація закладу, визначалися способи ведення виховної та освітньої справи, санітарно-гігієнічний стан будівель, фізичне виховання учнів.
ІІ період (20-30-і роки ХХ ст.). Для нього характерні спроби теоретико-методологічного обґрунтування наукової організації праці учнів на педологічних засадах, розробка методик професійного навчання із урахуванням положень НОП, а також професійного відбору, запровадження навчальних курсів з наукової організації праці для учнів, організація і проведенням численних тематичних науково-практичних конференцій з відповідної проблематики.
Упродовж 20-30-х років ХХ ст. значного поширення набули методи вивчення НОП учнів (хронометраж, експеримент, анкетування, спостереження та ін.). Запроваджувалися Дальтон-план із індивідуалізованим навчанням. Йшлося про стандартизацію „політехнічного устаткування”, облік навчальної праці учнями. Значна увага приділялася оздоровленню учнів (введення посад „інструкторів фізичного розвитку”, запровадження комплексів „Готовий до праці та оборони”, „Будь готовий до праці та оборони” та ін.). Створювалися інститути праці, в яких розроблялися методики професійного навчання на засадах НОП, що спряло науковому обґрунтуванню організації професійної освіти (деталізовані вимоги до точності й швидкості роботи для кожного періоду навчання, науково організовані робочі місця, обов’язковість ґрунтовного інструктування, використання детальних інструктивних карток) з метою покращення її якості й водночас скорочення термінів навчання, створенню належних умов для праці й відпочинку учнів, формуванню в учнів високої культури праці, досягненню її високої продуктивності, полегшенню виконання навчальних завдань.
Встановлено, що навчальними планами шкіл фабрично-заводського учнівства передбачалося викладання курсів, пов’язаних з різними аспектами наукової організації і раціоналізація праці та виробництві, вивчення основних принципів, організаційних форм соціалістичної праці, а також особливості планування, управління, раціоналізації діяльності конкретного підприємства. Викладалися професійна гігієна, фізкультура, техніка безпеки.
ІІІ період (40-50-і роки ХХ ст.). Характерними особливостями цього періоду було проведення численних державних заходів переважно із матеріально-технічного забезпечення загальноосвітніх і професійних шкіл, покращення їхнього санітарно-гігієнічного стану і медичного обслуговування учнів. З 40-х – упродовж 50-х років ХХ ст. значна увага приділялася виконанню численних постанов щодо нормативно-правового забезпечення шкіл, організації навчально-виховного процесу. Роки Великої Вітчизняної війни негативно позначилися на діяльності переважної більшості загальноосвітніх і професійних шкіл (недостатня кількість і необлаштованість приміщень, труднощі у матеріально-технічному, навчально-методичному забезпеченні, залучення учнів до численних суспільно-корисних справ, невідповідність кількісних та якісних характеристик діяльності педагогічного персоналу та ін.). У контексті НОП учнів важливого значення набували санітарно-гігієнічні, господарсько-економічні заходи, ініційовані міністерством освіти і міністерством охорони здоров’я СРСР.
Встановлено, що для професійної школи були характерні такі організаційно-педагогічні домінанти: визнання необхідності забезпечення закладів професійно-технічної освіти системи трудових резервів відповідними приміщеннями, виробничим обладнанням і матеріалами для навчальних майстерень, лабораторій і кабінетів, оплачуваними робочими місцями для учнів на підприємствах (для виробничої практики), виготовлення і використання „стаханівських засобів” з метою підвищення продуктивності праці учнів, створення умов для успішного здійснення навчального процесу й опанування молоддю „нової техніки, передової технології високопродуктивних способів праці”, а також чітко визначені обов’язки учнів, які сприяли вихованню дисциплінованості, культури праці.
ІV період (60-70-і роки ХХ ст.). Цей період виокремлено як етап активізації руху за наукову організацію праці учнів із декларативними пропозиціями на державному й громадському рівнях щодо його підтримки. Він характеризувався посиленням уваги до науково-педагогічних досліджень з проблем НОП учнів, вивчення бюджету часу із складанням фотокарток робочого дня (їх оформлення створювало забагато паперової роботи), розроблення критеріїв і рівнів наукової організації праці учнів у дисертаціях і водночас відсутністю їх використання у масовій загальноосвітній і професійній школі (за виключенням експериментальних закладів освіти). Було створено координаційну секцію з проблем наукової організації праці при Центральному навчально-методичному кабінеті професійно-технічної освіти державного комітету УРСР з професійно-технічної освіти. Проводилися регіональні й всесоюзні конференції, присвячені обговоренню різних аспектів організації праці учнів на наукових засадах. Набули поширення опорні школи з НОП, здійснювалася розробка і впровадження факультативів з наукової організації праці для школярів й окремого курсу „Основи НОП” – для учнів професійно-технічних навчальних закладів. У ході їх вивчення передбачалося формування навичок раціональної діяльності. Розроблялися відповідні пам’ятки для школярів. Широке залучення підлітків до виробничої діяльності актуалізувало проблему вивчення умов їхньої праці, гігієнічного обґрунтування норм виробітку для підлітків у різних галузях промисловості й сільського господарства,
Водночас формалізм у плануванні заходів з НОП учнів професійної школи, значна кількість планів з наукової організації праці негативно позначалася на їхній якості, оскільки з метою розробки відповідних заходів обиралися другорядні аспекти навчальної роботи. Наукова організація праці розглядалася як один із засобів формування комуністичного ставлення молоді до праці. Виявлено основні акценти досліджуваної проблематики у професійній школі, зокрема: форми і методи НОП учнів у навчальних майстернях, на будівництві, підприємствах на основі „передових методів праці кращих робітників базового підприємства”. Помітно посилилася увага до проблеми вивчення втрат навчального часу з метою підвищення продуктивності праці у процесі теоретичного і виробничого навчання, визначення шляхів підвищення працездатності учнів на уроках; організації та обладнання робочих місць учнів і майстрів виробничого навчання; способів і засобів навчання учнів прийомів розумової праці на різних уроках із застосуванням раціональних методів навчання (у т.ч. у галузі програмованого навчання і техніки безпеки); методики проведення інструктажів, екзаменів.
V період (80-і 90-і роки). До найважливіших ознак даного періоду належить розробка теоретико-методологічних засад окремих складових НОП учнів за ініціативою окремих науковців, педагогів-практиків на фоні відсутності систематичної роботи у цій галузі. Незважаючи на актуальність заходів з наукової організації праці учнів мала місце їх нереалізованість, спричинена соціально-економічними чинниками, відсутністю відповідного нормативного забезпечення, а також комплексних досліджень у галузі організаційно-педагогічних основ діяльності загальноосвітньої і професійної школи. Послаблення уваги до проблеми наукової організації праці учнів зумовлювалося суперечностями між обґрунтуванням нагальності наукової організації праці у матеріалах з’їздів і водночас авторитарністю педагогіки, відсутністю комплексних наукових і навчально-методичних праць з цієї проблеми, формалізмом у проектуванні й запровадженні заходів з наукової організації праці у попередні періоди, а також недосконалістю відповідної професійної підготовки вчителів. З огляду на відсутність ґрунтовних міждисциплінарних досліджень з організаційно-педагогічних основ НОП у діяльності загальноосвітньої і професійної школи цінні ідеї (розробка навчальних планів і програм, а також методик навчання й виховання для загальноосвітньої і професійної школи на засадах наукової організації праці, створення предметних методичних комісій, масова підготовка педагогів і методистів-консультантів з НОП та ін.) залишилися практично не реалізованими.
4. У контексті педологічних досліджень у загальноосвітній школі реалізовувалися методики вивчення індивідуальних і „родових” особливостей учнів на основі врахування біологічного й соціального чинників, які у подальшому уможливлювали розробку і впровадження заходів щодо організації дитячої праці на наукових засадах відповідно до інтересів і трудових нахилів, подолання неуспішності школярів, раціоналізації педагогічного процесу, створення оптимального навчального середовища навчальних закладів. Педологічні дослідження також дозволяли визначати коефіцієнт втомлюваності на уроках з різних дисциплін і на цій основі розробляти науково обґрунтовані заходи щодо режиму праці й відпочинку учнів. Незважаючи на помилки і прорахунки, педологічний напрям наукових досліджень сприяв реалізації ідей гуманістичної педагогіки на засадах природовідповідності, особистісної спрямованості виховання і навчання, створення умов для розвитку індивідуальних здібностей учнів, демократизації і соціалізації освіти.
5. Виокремлено такі тенденції розвитку наукової організації праці учнів загальноосвітньої і професійної школи на різних історичних етапах розвитку вітчизняної освіти і науки: зумовленість державною політикою у галузі освіти, а також педагогічними і суспільно-політичними чинниками; безсистемне упровадження складових НОП учнів у загальноосвітній і професійній школі; урахування зарубіжного досвіду наукової організації праці; розробка і впровадження методик професійного навчання на засадах наукової організації праці; створення теоретико-методологічних основ наукової організації праці учнів і водночас відокремленість наукових досліджень від практичної діяльності навчальних закладів (зокрема, розробленість критеріїв і рівнів НОП учнів у дисертаційних роботах й одночасно відсутність їх використання у масовій загальноосвітній і професійній школі (за виключенням експериментальних закладів освіти); обговорення теоретичних і методичних аспектів наукової організації праці учнів на численних конференціях й водночас ігнорування їхніх резолюцій на рівні держави; практично відсутність комплексного нормативного забезпечення НОП учнів; відокремленість і розрізненість наукових пошуків з наукової організації праці учнів у науково-дослідних установах різних відомств; трансформація понять у галузі наукової організації праці.
6. Комплексна ґрунтовна підготовка педагогів до організації праці учнів на наукових засадах у педагогічних навчальних закладах в Україні не здійснювалася й не виокремлювалася як самостійна складова їхньої професійно-педагогічної підготовки. Опосередкована професійна підготовка вчителів до реалізації принципів наукової організації праці учнів загальноосвітньої і професійної школи у різні хронологічні періоди здійснювалася під час лекційних, лабораторно-практичних занять у процесі вивчення спочатку педології, психології, педагогіки (пізніше – загальної, дитячої, педагогічної), гігієни, а значно пізніше – „навчального кіно” (згодом – технічних засобів навчання), спецкурсів з наукової організації праці. Спеціалісти з дошкільної педагогіки у 50-60-х роках також вивчали анатомо-фізіологічні особливості дітей, педіатрію. З 60-х років в окремих педагогічних інститутах для майбутніх педагогів запроваджувалися спецкурси з наукової організації праці (серед інших дисциплін за вибором). Вони характеризувалися незначним обсягом, однотипним змістом, переважанням теоретичних занять над практичними.
Ретроспективний аналіз теорії і практики підготовки вчителів до реалізації принципів наукової організації праці у загальноосвітній і професійній школі досліджуваного періоду уможливив виявлення характерних особливостей педагогічної освіти. Це зумовлює об’єктивне осмислення основних тенденцій і пріоритетних напрямів розвитку з метою подальшої розробки її концептуальних засад відповідно до нагальних потреб модернізації педагогічної освіти в умовах інформаційного суспільства.
7. Вивчення вітчизняної і зарубіжної психолого-педагогічної літератури, термінологічний аналіз дозволили констатувати нерозробленість проблеми професійно-педагогічної компетентності вчителя у галузі організації праці учнів на наукових засадах. Професійно-педагогічну компетентність учителя у галузі організації праці учнів на наукових засадах нами виокремлено як комплексну характеристику, яку доцільно розглядати в єдності психологічної, дидактичної, психофізіологічної, ґендерної, інтерперсональної, нормативно-правової, організаційно-управлінської, еколого-валеологічної, інформаційно-технологічної складових. Кожен із зазначених елементів у різному поєднанні передбачає наявність знань з менеджменту, психологічних, педагогічних, медичних, біологічних, технічних та інших наук. Основу професійно-педагогічної компетентності вчителя у галузі організації праці учнів на наукових засадах мають складати переконання педагога, його позитивна мотивація на реалізацію навчально-виховного процесу на науково обґрунтованих дидактичних засадах, принципах діалогічної взаємодії, оптимізації, природовідповідності, індивідуалізації навчально-виховного процесу, здоров’я- й ресурсозбереження та ін.
8. Виявлено й проаналізовано підходи у розвитку підручникотворення у контексті наукової організації праці. На початку ХХ ст. було розроблено науково обґрунтовані санітарно-гігієнічні, педагогічні, технічні вимоги до навчально-методичних видань, що відповідали тогочасному рівню розвитку науки. Поступово і дослідницькі кабінети з підручникотворення, і науково обґрунтовані вимоги до навчальних праць залишилися поза увагою науковців. Наприкінці ХХ ст. у зв’язку із помітним погіршенням стану здоров’я учнівської молоді та запровадженням інформаційно-комунікаційних технологій актуалізувалися дослідження у галузі вітчизняного підручникотворення для загальноосвітньої і професійної школи, у т. ч. створення електронних навчальних видань. В умовах інформатизації освіти потребують наукового обґрунтування вимоги до навчально-методичних праць на електронних і паперових носіях, що уможливлюється за умови співпраці педагогів і психологів, поліграфістів, ергономістів, психолінгвістів та інших фахівців.
Здійснений аналіз дав змогу довести, що у сучасних закладах освіти спостерігається ігнорування певних науково обґрунтованих дидактичних, санітарно-гігієнічних, ергономічних вимог до організації педагогічного процесу, регламентації часу виконання домашніх завдань, раціональних ідей щодо організації навчальної праці й відпочинку учнів. Безпідставно забутими є окремі методи досліджень наукової організації праці суб’єктів педагогічної діяльності, оскільки одержані дані у результаті їх використання уможливлюють розробку й реалізацію заходів щодо раціоналізації навчальної і викладацької праці.
9. Результати проведеного дослідження уможливлюють обґрунтування науково-методичних рекомендацій з наукової організації праці учнів у загальноосвітніх і професійних навчальних закладах:
• нормування учнівської і педагогічної праці на основі відповідних фізіологічних, психологічних та інших критеріїв оптимальної організації різних видів діяльності;
• забезпечення умов для створення оптимального матеріально-просторового середовища професійної і загальноосвітньої школи, що передбачає здійснення навчально-виховного процесу на засадах здоров’язбереження;
• розроблення навчально-методичного забезпечення для загальноосвітньої і професійної школи на основі дидактичних, психологічних, санітарно-гігієнічних та інших вимог із урахуванням результатів сучасних досягнень у різних галузях науки, техніки;
• здійснення комплексної експертизи організаційних форм навчання й контролю, сучасних педагогічних технологій із подальшою розробкою психолого-педагогічних основ використання інформаційних технологій навчання у загальноосвітній і професійній школі;
• концептуальне обґрунтування гуманізації праці учнів і педагогів на основі впровадження соціально орієнтованих просвітницьких програм, сучасних санітарно-гігієнічних норм, правил техніки безпеки, оптимізації режимів праці й відпочинку, розробки заходів з попередження комп’ютерної залежності дітей і підлітків та ін.;
• теоретичне обґрунтування й апробація гуманістично орієнтованих моделей освітнього менеджменту з урахуванням результатів детального педагогічного, культурно-антропологічного й етносоціологічного аналізу;
• координація діяльності фахівців з різних спеціальностей з удосконалення нормативної документації, в якій визначено гігієнічні, ергономічні та інші вимоги до умов навчання у загальноосвітній і професійній школах, а також регіональних органів освіти, охорони здоров’я, санітарно-епідеміологічної служби з метою покращення медичного обслуговування суб’єктів педагогічної діяльності, нормування праці, налагодження оптимального санітарно-гігієнічного режиму навчальних закладів.
Запропоновані заходи у межах виокремлених і схарактеризованих вище складових наукової організації праці мають розроблятися у тісній співпраці педагогів, психологів, ергономістів, гігієністів, лікарів, консультантів з управління й інших фахівців. Інтенсифікація навчального процесу має ґрунтуватися на оптимальному поєднанні традиційних та інноваційних форм, методів, прийомів і засобів навчання, а також інформатизації освіти, що передбачає запровадження сучасних інформаційних технологій навчання. Потребує ґрунтовних досліджень проблема автоматизації методик психофізіологічного й психологічного обстежень учнів із подальшою розробкою банку даних і математичною обробкою одержаних результатів. Реалізація зазначеного сприятиме формуванню гуманістичної парадигми освіти, згідно з якою у змісті, методах, принципах навчання і виховання пріоритетного значення набувають ресурсозберігаючий, творчий і самостійний, інтелектуально орієнтований, диференційований характер діяльності усіх учасників педагогічної взаємодії. За таких умов найвищою метою освітнього процесу стає формування людини як цілісної особистості.
10. На основі одержаних дослідницьких матеріалів розроблено й особисто впроваджено спецкурс для студентів, фахівців педагогічних спеціальностей, в якому відображено особливості наукової організації праці учнів і вчителів на різних етапах розвитку загальноосвітньої школи в Україні (кінець ХІХ – ХХ ст.) із визначенням можливостей подальшого використання раціональних ідей історико-педагогічного досвіду НОП у навчально-виховному процесі сучасних закладів освіти. Спецкурс зорієнтовано на ознайомлення студентів на основі міждисциплінарного підходу із сутністю ключових понять, структури НОП учнів і педагогів, особливостями підготовки майбутніх учителів до організації праці учнів на наукових засадах і наукової організації праці суб’єктів педагогічної діяльності у загальноосвітній школі у різні хронологічні періоди її розвитку; організацію науково-дослідної роботи студентів з проблем НОП у вітчизняній педагогічній теорії й практиці; розвиток мотивації майбутніх учителів до здійснення комплексної експертизи сучасних педагогічних технологій; формування гуманістичного світогляду педагогів, здатності до діалогічної взаємодії з вихованцями.
Ми вбачаємо значну продуктивність історико-педагогічних, порівняльних наукових пошуків у комплексному поєднанні з результатами дослідницької діяльності в інших галузях науки і практики, спрямованому на вивчення наукової організації праці у закладах освіти як міждисциплінарної проблеми.
Серед перспективних напрямів подальших досліджень у галузі НОП учнів і педагогів вважаємо за можливе виокремити психолого-педагогічне й санітарно-гігієнічне обґрунтування навчальної праці в умовах інформатизації освіти, вивчення ролі інформаційно-комунікаційних технологій у забезпеченні дидактичних засад наукової організації праці суб’єктів педагогічної діяльності, обґрунтування змісту й форм наукової організації праці у професійній підготовці дорослих, у т. ч. безробітного населення, в умовах виробництва, порівняльний аналіз зарубіжного досвіду наукової організації праці учнів і педагогічного персоналу, дидактичне обґрунтування дистанційного навчання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абасов А.А. Учет и контроль как принципы организации учебно-воспитательной работы в школе : автореф. дисс... канд. пед. наук : 13.00.01 / Али Абасович Абасов. – Р.-на/Д., 1988. – 28 с.
2. Абашкіна Н.В. Педагогіка професійного навчання на робочому місці: аналіз німецького досвіду / Н.В. Абашкіна // Професійне навчання на виробництві : Зб. наук. пр. / Ред. кол. Н.Г. Ничкало та ін. – К. : Наук. світ, 2006. – Вип. ІІ. – С. 312-319.
3. Адаскин Б.И. Воспитание культуры труда в процессе производственного обучения. Профпедагогика / Б.И. Адаскин. – М. : Высшая шк., 1976. – 125 с.
4. Актуальные вопросы охраны здоровья детей и подростков : Материалы республиканской научно-практической конференции (г. Харьков, 12-14 сентября 1967 г.). – К. : Здоров’я, 1967. – 135 с.
5. Алексюк А.М. Загальнi методи навчання в школi / Анатолiй Миколайович Алексюк. – К. : Рад. шк., 1973. – 264 c.
6. Альтшулер В. До питання про методи обслідування бюджету часу учнів / В. Альтшулер // Український вісник експериментальної педагогіки та рефлексології. – 1928. – №2 (9). – С. 81-86.
7. Анализ занятий в рабочей комнате (начальная школа) / Сост. М.И. Рябцев. – М. ; Л. : ГУПИ, 1933. – 72 с.
8. Анастасіевъ А. Основы успешнаго обученія. Очерки дидактики / А. Анастасіевъ. – Казань : Изд. А.А. Дубровина, 1902. – 206 с.
9. Андреевскій И.Е. Научныя основы педагогики / И.Е. Андреевскій. – К. : Тип. И.И. Чоколова, 1903. – 135 с.
10. Андрущенко В.П. Філософія освіти в Україні : стан, проблеми та перспективи розвитку / В.П. Андрущенко, В.С. Лутай // Наукові записки Академії наук вищої школи України. – 2004. – Вип. 6. – С. 59-71.
11. Аніщенко О.В. Академік С.Я. Батишев про наукову організацію праці й наукову організацію навчально-виховного процесу у ПТНЗ / О.В. Аніщенко // Неперервна професійна освіта : теорія і практика. – 2007. – Вип. III-IV. – С. 163-170.
12. Аніщенко О.В. Всеукраїнський інститут праці як осередок науково-дослідної роботи з НОП в Україні (1921-1926 рр.) / О.В. Аніщенко // Професйно-технічна освіта. – 2008. – №1. – С. 45-47.
13. Аніщенко О.В. Ґендерні дослідження у педагогічній науці та практиці: Навч. посіб. / О.В. Аніщенко. – Ніжин : МІЛАНІК, 2007. – 122 с.
14. Аніщенко О.В. Дидактична складова у структурі наукової організації праці учнів закладів професійно-художньої освіти / О.В. Аніщенко // Професійно-художня освіта України : Зб. наук. пр. / редкол. І.А. Зязюн, В.О. Радкевич, Р.П. Шмагало та ін. – К.; Черкаси : Вид-во „Черкаський ЦНТЕІ”, 2008. – Вип. V. – С. 74-81.
15. Аніщенко О.В. Діяльність лікарів у закладах професійної освіти у контексті наукової організації праці (1818 – 1919 рр.) / О.В. Аніщенко // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми : зб. наук. пр. / редкол.: І.А. Зязюн (голова) та ін. – К.; Вінниця : ДОВ „Вінниця”, 2006. – Вип. 11. – С. 115-120.
16. Аніщенко О.В. Наукова організація праці школярів у доробку вчених Українського інституту комунальної гігієни / О.В. Аніщенко // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. – Харків, 2008. – №10. – С. 6-9.
17. Аніщенко О.В. Наукова організація праці учнів і педагогів в історії загальноосвітньої школи України : Навч. програма спецкурсу / О.В. Аніщенко. – Ніжин : МІЛАНІК, 2008. – 19 с.
18. Аніщенко О. Наукова організація праці учнів професійно-художніх навчальних закладів у контексті інтегративного підходу / О. Аніщенко // Професійно-художня освіта України : зб. наук. пр. / редкол. І.А. Зязюн, В.О. Радкевич, Н.М. Чепурна та ін. – К.; Черкаси : Вид-во „Черкаський ЦНТЕІ”, 2007. – Вип. ІV. – С. 67-75.
19. Аніщенко О. Нововведення у вищій школі у контексті наукової організації праці (60-ті роки ХХ століття) / О. Аніщенко // Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи : зб. наук. праць / Ред. кол. Н.Ф. Федорова (відп. ред.) та ін. – К. : Інститут реклами, 2005. – Вип. 9. – С. 66-71.
20. Аніщенко О.В. Нововведення у вищій школі у контексті наукової організації праці (80-ті роки ХХ століття) / О.В. Аніщенко // Наукові записки Ніжинського державного педагогічного університету імені Миколи Гоголя. Психолого-педагогічні науки. – Ніжин, 2004. – №4. – С. 114-118.
21. Аніщенко О.В. Організація навчальної праці та відпочинку вихованців дитячих притулків: історико-педагогічний аспект / О.В. Аніщенко // Вісник Київського міжнародного ун-ту. Серія: Пед. науки. – 2007. – Вип. 10. – С. 13-24.
22. Аніщенко О.В. Організація робочих місць учнів в історії педагогічної науки і практики в Україні / О.В. Аніщенко // Педагогіка і психологія. – 2007. – №4. – С. 114-122.
23. Аніщенко О. Педагогічний аспект НОП у діяльності Центрального інституту праці (20-30-і роки ХХ століття) / О. Аніщенко // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2008. – №2. – С. 199-208.
24. Аніщенко О. Педагогічний процес у професійній і загальноосвітній школі: проектування на засадах наукової організації праці / О. Аніщенко // Наукові записки Національного пед. ун-ту ім. М.П. Драгоманова : зб. наук. статей. Серія : пед. та історичні науки. – К. : Вид. НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2008. – Вип. 78. – С. 12-22.
25. Аніщенко О.В. Підготовка педагогів до організації праці учнів на наукових засадах (на прикладі вітчизняних педагогічних курсів) / О.В. Аніщенко // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2008. – Вип. I. – С. 159-166.
26. Аніщенко О.В. Підручникотворення у світлі санітарно-гігієнічних досліджень (кінець ХІХ – початок ХХ століття) / О.В. Аніщенко // Проблеми сучасного підручника: Зб. наук. пр.; Ред. кол. В.М. Мадзігон, В.В. Крижко та ін. – К.; Бердянськ, 2004. – Вип. 5. – С. 23-28.
27. Аніщенко О. Проблема відпочинку учнів у контексті наукової організації праці: вітчизняний досвід / О. Аніщенко // Рідна школа. – 2007. – №11-12. – С. 73-75.
28. Аніщенко О.В. Проблема наукової організації праці учнів у дисертаційних дослідженнях російських науковців (90-і роки ХХ століття) / О.В. Аніщенко // Педагогічний процес: теорія і практика. – 2008. – Вип. 1. – С. 6-16.
29. Аніщенко О.В. Проблема наукової організації праці в історії розвитку педагогічної науки і практики в Україні (кінець ХІХ – ХХ століття) : [монографія] / О.В. Аніщенко ; наук. ред. Н.Г. Ничкало. – Ніжин : ПП Лисенко М.М., 2008. – 355 с.
30. Аніщенко О.В. Проблема наукової організації праці у довідковій літературі з педагогіки (1995-2006 рр.) / О.В. Аніщенко // Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Психолого-педагогічні науки. – Ніжин, 2006. – № 4. – С. 76-80.
31. Аніщенко О. Проблема наукової організації праці учнів у школах в Україні (50-і роки ХХ століття) / О. Аніщенко // Вісник Київського Міжнародного університету. – 2008. – Вип. 11. – С. 21-32.
32. Аніщенко О.В. Професійна підготовка робітничих кадрів за методикою Центрального інституту праці / О.В. Аніщенко // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми : зб. наук. пр. / редкол.: І.А. Зязюн (голова) та ін. – К.; Вінниця : ДОВ „Вінниця”, 2008. – Вип. 18. – С. 178-183.
33. Аніщенко О.В. Професійно-педагогічна компетентність вчителя у галузі НОП учнів / О.В. Аніщенко // Інформаційні технології і засоби навчання. – 2008. – Вип. 2 (6) [Електронне фахове видання]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/ITZN/em6/content/08aovmls. – Заголовок з екрану. – Мова укр.
34. Аніщенко О.В. Психофізіологічний аспект наукової організації праці учнів / О.В. Аніщенко // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. – 2007. – №9. – С. 3-6.
35. Аніщенко О.В. Софія Русова про організацію навчальної праці у шкільній та позашкільній освіті / О.В. Аніщенко // Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Психолого-педагогічні науки. – Ніжин, 2007. – № 4. – С. 135-138.
36. Аніщенко О. Технології концентрованого навчання у контексті наукової організації праці школярів / О. Аніщенко // Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Психолого-педагогічні науки. – Ніжин, 2008. – №2. – С. 62-66.
37. Аніщенко О.В. Фізичне виховання учнів у контексті завдань наукової організації праці: історик