ПРОЦЕСУАЛЬНІ СТРОКИ У АДМІНІСТРАТИВНОМУ СУДОЧИНСТВІ

brief description

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

На правах рукопису

СОРОКА МИКОЛА ОЛЕКСІЙОВИЧ

УДК 347.454

ПРОЦЕСУАЛЬНІ СТРОКИ У АДМІНІСТРАТИВНОМУ СУДОЧИНСТВІ

Спеціальність 12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Рябченко Олена Петрівна,
доктор юридичних наук, професор

Ірпінь – 2011
ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………...………......3
РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЧНА ОСНОВА ВИЗНАЧЕННЯ СУТНОСТІ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ СТРОКІВ У АДМІНІСТРАТИВНОМУ СУДОЧИНСТВІ.......................................................................................................12
1.1. Сутність категорії «час» у праві та її конкретизація у адміністративному судочинстві.................................................................................................................12
1.2. Класифікація часових характеристик у адміністративному судочинстві.................................................................................................................25
Висновки до розділу 1...............................................................................................39
РОЗДІЛ 2. ПОНЯТТЯ, ПРАВОВА ПРИРОДА ТА ВИДИ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ СТРОКІВ У АДМІНІСТРАТИВНОМУ СУДОЧИНСТВІ.......................................................................................................42
2.1. Поняття та значення процесуальних строків у адміністративному судочинстві.................................................................................................................42
2.2. Правова природа інституту процесуальних строків у судовому адміністративному процесі.......................................................................................60
2.3. Види процесуальних строків та їх класифікація.............................................81
Висновки до розділу 2.............................................................................................102
РОЗДІЛ 3. ОБЧИСЛЕННЯ ТА ПЕРЕБІГ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ СТРОКІВ У АДМІНІСТРАТИВНОМУ СУДОЧИНСТВІ....................................................107
3.1. Обчислення процесуальних строків у адміністративному судочинстві, початок та закінчення їх перебігу..........................................................................107
3.2. Пропуск процесуальних строків та його наслідки, поновлення та продовження процесуальних строків, зупинення їх перебігу.............................132
Висновки до розділу 3.............................................................................................159

ВИСНОВКИ............................................................................................................163

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...........................................................171
ВСТУП
Актуальність теми. Значення процесуальних строків у адміністративному судочинстві складно переоцінити, зважаючи на закріплення у чинному законодавстві позовного провадження як процесуальної форми вирішення спорів у публічно-правовій сфері суспільних відносин за участі суб’єктів владних повноважень. Встановлення та дотримання процесуальних строків є однією з умов здійснення ефективного судового адміністративного процесу, вирішення спору по суті, уникнення фактів затягування розгляду справи адміністративної юрисдикції та й врешті, підвищення довіри до судової гілки влади, її спроможності забезпечити захист прав і свобод громадян, прав та законних інтересів юридичних осіб. Слід також враховувати практичне значення процесуальних строків. Їх існування упорядковує як самі процедури звернення до адміністративного суду, так і процесуальний порядок реалізації права на судовий захист у публічно-правових відносинах засобами адміністративного судочинства. Призначення процесуальних строків різне. Окремі встановлюються з метою визначення часу виникнення або припинення права на судовий захист, інші передбачають межі реалізації цього права, а деякі надають необхідний для захисту порушених прав строк.
Проте недотримання процесуальних строків є одним з найбільш поширених порушень при розгляді справи адміністративної юрисдикції. На це звернуто увагу у постанові Верховного Суду України від 03.04.2009 № 7 «Про стан здійснення судочинства адміністративними судами». Порушення стосувались таких строків: відкриття провадження у справі; розгляду адміністративних справ; надходження позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг до судді-доповідача; відкриття касаційних проваджень тощо. Однією з причин таких порушень є відсутність чіткості й однозначності у формулюванні норм Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), якими встановлено певні процесуальні строки, що спричинило неоднозначність їх сприйняття суддями при вирішенні справи адміністративної юрисдикції.
У сучасних наукових дослідженнях з адміністративного права та процесу питання процесуальних строків розглядалося здебільшого у контексті аналізу проблем провадження у справах про адміністративні правопорушення, провадження зі звернень громадян, дисциплінарного провадження (А. В. Баб’як, Д. М. Бахрах, І. П. Голосніченко, А. Т. Комзюк та інші). Певною мірою проблема встановлення оптимальних процесуальних строків поставала у ході вивчення загальних питань формування доктрини адміністративного процесу із врахуванням новітнього адміністративного процесуального законодавства – Кодексу адміністративного судочинства України (В. К. Колпаков, О. В. Кузьменко, В. Г. Перепелюк та інші). Проблемі визначення особливостей строків на певних стадіях адміністративного судочинства присвятив науковий пошук В.А. Липа. Так, вчений аналізував питання функцій строків в адміністративному судочинстві, характеризував строки як засіб забезпечення законодавчих прав, інтересів та свобод громадян. Однак всебічне дослідження проблеми сутності процесуальних строків у адміністративному судочинстві, визначення часових характеристик судового адміністративного процесу, систематизації процесуальних строків, їх характеристики як інституту адміністративного процесуального права дотепер не здійснено, а тому очевидна актуальність дослідження проблеми сутності і змісту темпоральних правовідносин у адміністративному судочинстві. Хоча судовий адміністративний процес, на перший погляд, схожий із цивільним та господарським процесами, однак має специфіку, визначену предметом судового розгляду – спори у публічно-правових відносинах. Саме ця специфіка впливає і на наявність особливостей у обчисленні процесуальних строків та загалом у їх видах.
Таким чином, актуальність теми дисертаційного дослідження обумовлена як недостатнім вивченням у адміністративному праві і процесі проблеми процесуальних строків у адміністративному судочинстві, так і потребою вдосконалення чинного законодавства, норми якого регулюють відносини у сфері відправлення правосуддя адміністративними судами.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження спрямоване на виконання Резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи №1179 (1999) щодо дотримання Україною зобов'язань перед Радою Європи, протоколу №14 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який змінює контрольну систему Конвенції (ратифіковано Законом N 3435-IV від 09.02.2006), постанови Верховної Ради України від 28.04.1992 р. „Про концепцію судово-правової реформи в Україні”, Концепції вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів, схваленої Указом Президента України від 10.05.2006р. №361/2006. Конкретне наукове завдання щодо дослідження проблематики визначене у планах науково-дослідної роботи кафедри управління, адміністративного права і процесу та адміністративної діяльності Національного університету державної податкової служби України – „Організаційно-правові засади правоохоронної діяльності у сфері оподаткування” (державний реєстраційний номер УкрНТІ 0105U000657).
Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою Національного університету державної податкової служби України протокол № 3 від 18 грудня 2009 року та розглянута координаційним бюро відповідного відділення Національної академії правових наук України і щодо неї не було висловлено зауважень (Перелік тем дисертаційних досліджень з проблем держави і права (затверджених у 2009 р.).-Х.: Право,2010.-с.118).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у встановленні змісту темпоральних правовідносин у адміністративному судочинстві, виявленні недоліків у їх правовому регулюванні та обґрунтуванні на цій основі пропозицій щодо внесення змін до КАС України, спрямованих на гарантування неухильного дотримання процесуальних строків у адміністративному судочинстві.
Окреслена мета обумовила наступні завдання наукового дослідження:
- визначити сутність категорії „час” у праві та здійснити її конкретизацію у адміністративному судочинстві;
- визначити поняття „часова характеристика” у адміністративному судочинстві та визначити конкретні характеристики;
- сформулювати поняття процесуальних строків у адміністративному судочинстві та охарактеризувати їх значення;
- встановити сутність поняття „розумний строк” розгляду та вирішення справ адміністративної юрисдикції та обґрунтувати необхідність його вдосконалення;
- виявити властивості й риси процесуальних строків як інституту адміністративного процесуального права;
- виділити види процесуальних строків у адміністративному судочинстві та здійснити їх класифікацію;
- обґрунтувати критерії визначення факту затягування провадження у справі адміністративної юрисдикції;
- встановити особливості обчислення та перебігу процесуальних строків у адміністративному судочинстві;
- виявити недоліки у правовому регулюванні процесуальних строків у адміністративному судочинстві та обґрунтувати пропозиції щодо вдосконалення адміністративного процесуального законодавства.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини у сфері адміністративного судочинства.
Предмет дослідження становлять процесуальні строки у адміністративному судочинстві.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження складає сукупність сучасних методів наукового пізнання, застосування яких ґрунтується на діалектиці та системному підході. Використання діалектики дозволяє аналізувати проблему генезису правового регулювання темпоральних відносин у адміністративному судочинстві, встановити особливості обчислення та перебігу процесуальних строків у адміністративному судочинстві. Системний підхід уможливлює вивчення проблеми правового регулювання процесуальних строків у єдності її соціального змісту і юридичної форми.
У роботі застосовано методи наукового пізнання, характерні для досліджень юридичного змісту: формально-догматичний – для аналізу та поглиблення понятійного апарату (підрозділ 2.1, розділ 3); класифікації та групування – для виділення часових характеристик у адміністративному судочинстві, видів процесуальних строків (підрозділи 1.2, 2.3); історико-правовий — для аналізу проблеми конкретизації змісту категорії «час» у адміністративному судочинстві (підрозділ 1.1); з допомогою методів правового моделювання, компаративного та формально-догматичного методів проаналізовано правову природу інституту процесуальних строків у судовому адміністративному процесі (підрозділ 2.2) та обґрунтовано пропозиції щодо змін до КАС України, Закону України „Про виконавче провадження” (розділи 2, 3).
Науково-теоретичну базу дисертаційного дослідження складають праці вітчизняних і зарубіжних учених у галузях теорії держави і права, цивільного права і цивільного процесу, адміністративного права і процесу. Нормативною основою дисертації є Конституція України, КАС України, інші кодекси, законодавчі та підзаконні нормативно-правові акти, які регулюють процесуальні строки у адміністративному судочинстві. Використано правові позиції Конституційного Суду України, Верховного Суду України, Вищого адміністративного суду України. Інформаційну та емпіричну базу дослідження склали аналітичні результати узагальнення судової практики Вищого адміністративного суду України, Верховного Суду України (палати у адміністративних справах). Використано також багаторічний досвід роботи дисертанта в органах судової гілки влади.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є одним з перших у вітчизняній адміністративно-правовій науці комплексних досліджень, присвячених теоретичним та практичним проблемам удосконалення правового регулювання процесуальних строків у адміністративному судочинстві, відображає авторську позицію у розв’язанні конкретних правових проблем, пов’язаних із особливостями застосування темпоральних характеристик адміністративного судочинства, за результатами проведеного дослідження сформульовано ряд нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто здобувачем. Зокрема, до них відносяться такі:
уперше:
– сформульовано поняття „часова характеристика” у адміністративному судочинстві та визначені конкретні характеристики. Часовою характеристикою у адміністративному судочинстві названо сукупність норм КАС України, інших нормативно-правових актів, які стосуються процесуально-процедурних питань адміністративного судочинства і визначають найважливіші, прикметні особливості врегулювання часу. До часових характеристик у адміністративному судочинстві віднесено: а) процесуальні строки; б) дію нормативних актів, що регулюють процесуально-процедурні відносини у часі, просторі та за колом осіб; в) стадійність, послідовність процесуальних дій;
– доведено, що процесуальним строкам у адміністративному судочинстві притаманні властивості і риси інституту права, а саме – інституту адміністративного процесуального права;
дістали подальшого розвитку:
– підхід щодо розкриття змісту терміна „час” у адміністративному судочинстві у декількох аспектах: а) у аспекті взаємозв’язку із елементами простору; б) у соціальному аспекті – у зв’язку з діяльністю носіїв соціального часу; в) у культурологічному аспекті; г) у особистісному аспекті;
– класифікація процесуальних строків у адміністративному судочинстві, яку запропоновано здійснити за критерієм способу визначення та ролі у адміністративному судочинстві. Виділено чотири групи строків: законні (абсолютні), судові, відносні, змішані;
– положення про особливості обчислення та перебігу процесуальних строків у адміністративному судочинстві. Для встановлення процесуальних строків юридичне значення мають день або подія, з якими пов'язано початок перебігу строку, тривалість строку, закінчення терміну перебігу строку чи настання події, з якою пов'язано закінчення перебігу. Слід врахувати також застосування законодавцем різних юридичних конструкцій, завдяки яким можливе здійснення маніпуляцій із процесуальними строками (призупинення, продовження), що випливає зі ст. 102 КАС України, інших процесуальних норм;
удосконалено:
– визначення поняття „процесуальний строк” у адміністративному судочинстві. Процесуальним строком в адміністративному судочинстві визнано встановлений процесуальним законом та/або судом момент або проміжок часу, які мають неминуче настати і мають юридичне значення у зв’язку із вчиненням окремої процесуальної дії, розглядом і вирішенням справи адміністративної юрисдикції;
– визначення поняття „розумний строк” шляхом обгрунтування пропозиції щодо закріплення заборони затягування розгляду справи. Розумний строк визначено як найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах, перебіг якого розпочинається з дня відкриття провадження у справі, а закінчується набранням законної сили остаточним рішенням суду, у процесі перебігу якого відсутній хоча б один з фактів, наявність якого свідчить про затягування розгляду справи адміністративної юрисдикції;
– критерії встановлення факту затягування провадження у справі адміністративної юрисдикції: а) нерегулярне призначення судових засідань; б) зволікання із початком судового розгляду; в) призначення судових засідань з великими інтервалами; г) затягування при переданні або пересиланні справи з одного суду в інший; д) невжиття судом заходів для дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів;
– правове регулювання відносин щодо процесуальних строків у адміністративному судочинстві шляхом внесення змін до КАС України, Закону України „Про виконавче провадження”.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що сформульовані у дисертації наукові положення, висновки та пропозиції можуть бути використані у:
науково-дослідній сфері – для подальших досліджень загальнотеоретичних питань удосконалення правового регулювання відносин у сфері адміністративного судочинства;
правотворчості – для удосконалення норм адміністративного процесуального законодавства, а також інших законодавчих актів з метою поліпшення правового регулювання процесуальних строків у адміністративному судочинстві, про що свідчить акт впровадження у законотворчу діяльність Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя (№ 04-30/18-1023 від 4 квітня 2011 р.);
навчальному процесі – у ході викладання дисциплін „Адміністративне право”, „Адміністративний процес”, „Адміністративне судочинство” у вищих навчальних закладах, які готують юристів (акт впровадження у навчальний процес Національного університету державної податкової служби України від 6 квітня 2011р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження виконано здобувачем самостійно, з використанням останніх досягнень правової науки. У співавторстві з Р. О. Куйбідою було підготовлено науково-практичний коментар статей 104-121 КАС України (особистий внесок дисертанта 50%). Дисертантом особисто підготовлено главу 3 розділу 5 підручника “Адміністративне судочинство України” (2009р.). Ідеї Р.О.Куйбіди, а також співавторів підручника у дисертації та публікаціях не використовувались. Сформульовані висновки і пропозиції обґрунтовано на підставі результатів особистих досліджень.
Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження було оприлюднено протягом 2008 – 2010 років на міжнародній науково-практичній конференції „Адміністративна реформа та проблеми вдосконалення діяльності правоохоронних органів” (11–12 грудня 2008 р., м. Сімферополь), всеукраїнській науково-практичній конференції „Національні інтереси та проблеми забезпечення безпеки України” (5-6 листопада 2009 р., м. Кіровоград), науково-практичному семінарі „Адміністративне судочинство в державному механізмі захисту прав платників податків” (9 грудня 2010 р., м. Ірпінь), засіданні „круглого столу” „Адміністративна реформа в Україні та її вплив на реалізацію програми економічних реформ 2010-2014” (23 листопада 2010 р., м. Київ).
Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертаційної роботи викладено у трьох статтях, вміщених у фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України та тезах доповідей на всеукраїнській науково-практичної конференції. Окремі теоретичні напрацювання були використані при підготовці глави 3 розділу 5 підручника „Адміністративне судочинство України” (2009р.) та Науково-практичного коментаря Кодексу адміністративного судочинства України (2009р.).
Структура дисертації визначена метою та завданнями дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, які включають сім підрозділів, висновків до кожного розділу та загальних висновків до роботи. Повний обсяг дисертації складає 190 сторінок, з них основний текст дослідження - 170 сторінок, список використаної літератури (190 найменувань) – 20 сторінок.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання щодо визначення змісту темпоральних правовідносин у адміністративному судочинстві, виявлення недоліків у їх правовому регулюванні, у результаті чого отримані такі найважливіші результати:
1. Виділення сутнісного серед різних наукових поглядів щодо змісту категорії «час» дозволив стверджувати про фактичне існування двох підходів: за одним час сприймається як об’єктивна категорія, що не залежить від суспільної свідомості ( М. С. Каган), а за іншим – час є суб’єктивною категорією, що не може існувати без її усвідомлення індивідами (І. Кант). Витоки зазначених підходів лежать у площині розуміння співвідношення категорій «час» і «простір» – їх взаємозв’язку або існування незалежно. Цінним із надбань філософської думки щодо змісту категорії «час» є доведення полімодальності часу – як сукупності таких головних його модальностей: природної і соціальної, усвідомленої культурою та особистістю.
2. Підтверджено взаємообумовленість соціальною сутністю двох явищ та категорій «право» і «час». Указане визначає сприйняття категорії «час» у взаємозв’язку із певними об’єктами. У контексті адміністративного судочинства такими об’єктами постають: а) з природного боку (аспекту, модальності) – певні елементи простору; б) з соціального – категорія «час» пов’язана із такими об’єктами, як носії соціального часу; в) в культурологічному аспекті категорія «час» пов’язана із процедурами судового розгляду справи адміністративної юрисдикції, прийняттям судом рішення у справі; г) з особистісного боку зв’язок категорії «час» простежується з суб’єктами та учасниками судового адміністративного процесу.
3. Зміст категорії «час» у адміністративному судочинстві розкривається у декількох аспектах: а) у аспекті взаємозв’язку із елементами простору; б) з соціальної сторони – у зв’язку із діяльністю носіїв соціального часу; в) в культурологічному аспекті; г) з особистісного боку. Визнання різних аспектів зв’язку часу із певними об’єктами визначає належність до елементів часу тривалості і моменту. Тривалість означає чітке визначення певного проміжку часу, протягом якого процесуальна дія може здійснюватись. Така дія є істинною, що з позицій права означає її законність. Момент виступає як межа у перебігу часу, яка дозволяє визначити, зафіксувати певний інтервал часу, а значить – і його тривалість.
4. Часовою характеристикою у адміністративному судочинстві названо сукупність норм КАС України, інших нормативно-правових актів, які стосуються процесуально-процедурних питань адміністративного судочинства і визначають найважливіші, прикметні особливості врегулювання часу. До часових характеристик у адміністративному судочинстві віднесено: а) процесуальні строки; б) дію нормативних актів, які регулюють процесуально-процедурні відносини у часі, просторі та за колом осіб; в) стадійність, послідовність процесуальних дій.
5. Встановлено наступні аспекти розгляду строків у адміністративному судочинстві: а) з позицій моменту виникнення правовідносин, що означає перехід від однієї форми регулювання публічно-правових відносин, в яких виникає спір, до іншої форми; б) як одна з умов, що визначає зміст правовідносин у сфері судового адміністративного провадження; в) як критерій оцінки правомірності поведінки суб’єктів з погляду її своєчасності.
6. У адміністративному судочинстві процесуальні строки виступають як: а) темпоральна (часова) форма руху адміністративних процесуальних відносин з приводу відправлення правосуддя адміністративним судом; б) темпоральна, правова форма дій чи подій; в) як форма існування і розвитку суб’єктивних прав та обов’язків, які становлять зміст адміністративних процесуальних відносин у адміністративному судочинстві.
7. Поняття процесуального строку у адміністративному судочинстві сформульовано, враховуючи чотири положення: а) зміст категорії «час»; б) наявність таких елементів часу як момент, тривалість; в) наявність зв’язку факту настання чи спливання із юридичними наслідками; г) підстава легітимності настання чи спливання.
Процесуальний строк в адміністративному судочинстві – це встановлений процесуальним законом та/або судом момент або проміжок часу, які мають неминуче настати і мають юридичне значення у зв’язку із учиненням окремої процесуальної дії, розглядом і вирішенням справи адміністративної юрисдикції.
8. У адміністративному судочинстві процесуальні строки виступають гарантією дотримання прав і свобод громадян у публічно-правових відносинах та інститутом судового захисту прав і свобод в адміністративних судах. Умовами дотримання процесуальних строків є: а) належна правова регламентація; б) режим законності; в) юридична відповідальність.
Рисами, що притаманні процесуальним строкам як інституту судового захисту в адміністративних судах, названо таке:
а) застосовуються тільки у межах реалізації судової адміністративної юрисдикції;
б) врегульовуються адміністративними процесуальними нормами;
в) предметна визначеність правового впливу встановлюється тим, що дія відповідних процесуальних норм спрямована на встановлення порядку обчислення та перебігу строків;
г) дотримання процесуальних норм, якими врегульовано процесуальні строки, є гарантією вчасного отримання правосудного рішення;
д) застосовуються для вирішення спорів, в яких однією стороною завжди виступає суб’єкт, наділений владними повноваженнями (державний орган, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа).
9. Процесуальним строкам у адміністративному судочинстві притаманні властивості і риси інституту права, а саме — інституту адміністративного процесуального права. Властивостями інституту процесуальних строків є: регулятивність, предметність та галузева визначеність. Однак сутність останньої властивості потребує подальшого наукового опрацювання у межах ширшої проблеми концептуальних основ формування адміністративного процесуального права. Риси інституту процесуальних строків:
а) структурна відокремленість у Главі 8 Розділу ІІ КАС України;
б) урегулювання тільки тих адміністративних процесуальних відносин у сфері адміністративного судочинства, які стосуються часових меж учинення процесуальних дій;
в) однорідність норм щодо врегулювання процесуальних строків полягає у наявності рис, які притаманні їм як інституту судового захисту в адміністративних судах, а також похідному характері та обумовленості особливостями адміністративно-процесуальних норм;
г) юридична єдність норм полягає у їх регулятивному змісті, що виключає, у більшості випадків, застосування примусу щодо їх порушників;
д) норми, якими утворено інститут процесуальних строків, виступають як єдиний комплекс, система у сукупності з іншими інститутами адміністративного процесуального права. Такими, за ознакою формальної відокремленості, визначено інститути учасників адміністративного судочинства, доказів, провадження у суді першої інстанції тощо.
10. Притаманність адміністративному процесу ознак автономності та взаємного зв’язку сукупності правових норм і інститутів як окремих його елементів свідчить про доцільність виділення окремої галузі права — адміністративного процесуального права. Одначе похідний характер від публічно-правових відносин у сфері управлінської діяльності процесуальних відносин у сфері адміністративного судочинства вказує на неоднозначність позиції про виокремлення адміністративного процесуального права як галузі права.
11. Розумний строк – це найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах, перебіг якого розпочинається з дня відкриття провадження у справі, а закінчується набранням законної сили остаточним рішенням суду, а у процесі перебігу якого відсутній хоча б один з наступних фактів: нерегулярне призначення судових засідань, зволікання із початком судового розгляду, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при переданні або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів для дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів.
12. Класифікацію процесуальних строків доцільно здійснити за критерієм способу їх визначення та ролі у адміністративному судочинстві. Виділено чотири групи процесуальних строків: законні (абсолютні), судові, відносні, змішані. Законними є строки, встановлені КАС України чи іншим законом і передбачені для чіткого визначення у часі процедур судового адміністративного процесу. Їх тривалість точно встановлена законом і є сталою, визначається певним моментом часу або залежно від процесуальної дії. Такі строки ще названі абсолютними. Момент закінчення їх спливання також визначено законом. Стосовно судових строків, підкреслено про встановлення початку і закінчення перебігу судом у загальних межах, визначених законом. Відносними названо ті строки, щодо яких можуть бути застосовані дискреційні повноваження судді (наприклад, відстрочення або розстрочення сплати судових витрат, що встановлюється судом, враховуючи майновий стан сторони та відповідно ч. 1 ст. 88 КАС України). Враховуючи, що визначення розумного строку здійснюється судом, але у межах, визначених законом, його доцільно виділити у окрему групу і назвати змішаним. Доцільність виділення ґрунтується на ключовому значенні цього строку для усього процесу розгляду і вирішення справи адміністративної юрисдикції.
13. Критеріями визначення факту затягування провадження у справі адміністративної юрисдикції є: а) нерегулярне призначення судових засідань; б) зволікання із початком судового розгляду; в) призначення судових засідань з великими інтервалами; г) затягування при переданні або пересиланні справи з одного суду в інший; д) невжиття судом заходів для дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів.
14. Урегулювання розміру строку розгляду і вирішення справи адміністративної юрисдикції безпосередньо впливає на гарантування захисту прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб в адміністративних судах, а також на можливість суб’єкта владних повноважень звернутись до адміністративного суду у випадках, передбачених процесуальним законом. Саме тому найбільш важливі з процесуальної точки зору та з огляду на правові наслідки строки, встановлені законом. Дискреційні повноваження судді застосовуються з метою реалізації принципів диспозитивності та врахування усіх обставин справи. Разом з тим, відповідні строки, встановлені суддею, застосовуються у межах тих строків, які визначені законом. Удосконалення правового регулювання потребують строки розгляду справ за участі іноземного елементу та у податкових правовідносинах. Крім того, доцільним є поширення дії Конвенції про отримання за кордоном доказів у цивільних та комерційних справах від 18 березня 1970 р. на справи адміністративної юрисдикції.
15. Початок перебігу процесуального строку у судовому адміністративному процесі законодавець пов’язує з днем або подією. Разом з тим, більшість норм КАС України, якими визначено співпадіння початку спливання процесуального строку із початком його перебігу, потребує змін з метою приведення їх у відповідність з ч. 1 ст. 103 КАС України. Виділеною нормою передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.
16. Для встановлення процесуальних строків юридичне значення мають день або подія, з якими пов’язано початок перебігу строку, тривалість строку, закінчення терміну перебігу строку чи настання події, з якою пов’язано закінчення перебігу. Слід врахувати також застосування законодавцем різних юридичних конструкцій, завдяки яким можливе здійснення маніпуляцій із процесуальними строками (призупинення, продовження), що випливає із ст.102 КАС України, інших процесуальних норм.
17. Пропуском процесуального строку визначено юридичний факт, що тягне за собою правові наслідки позитивного або негативного характеру залежно від причини пропуску, якою можуть бути настання подій, що перешкоджають вчасному вчиненню зобов’язаною особою процесуальних дій і які визнані судом поважними, або бездіяльність зобов’язаного суб’єкта .
Поновлення процесуальних строків - це відновлення первісного процесуального строку, наданого законом, для вчинення певної процесуальної дії, перебіг якого припиняється з моменту настання поважних причин та завершується з прийняттям судом рішення про поновлення строку.
Продовженням процесуального строку визнано факт надання судом додаткового часу для вчинення процесуальної дії, який не перериває плин процесуального строку, визначеного законом. Продовження процесуальних строків безпосередньо пов’язане із поновленням провадження у справі адміністративної юрисдикції та продовженням вчинення процесуальних дій.
Зупиненням процесуального строку є тимчасове зупинення усіх процесуальних дій і строків внаслідок зупинення провадження у справі адміністративної юрисдикції, строк якого не враховується при обчисленні перебігу процесуального строку.
18. Пропозиції щодо змін до КАС України розроблено у таких напрямках:
─ закріплення моменту виникнення правовідносин у адміністративному судочинстві, для чого пропонується нова редакція частини 2 статті 5;
─ формулювання та закріплення поняття «термін» у адміністративному судочинстві. При цьому, на відміну від цивільного судочинства, його визначення слід робити, виходячи не із загального поняття «час», яке розглянуто у філософському контексті і є загальною категорією, а виходячи з суто правової категорії «процесуальний строк» (запропоновано частину 3 статті 101 та уточнення частини 2 статті 101);
─ закріпити як нову редакцію частини першої статті 101 поняття процесуального строку у адміністративному судочинстві;
─ запропоновано нову редакцію пункту 11 частини 1 статті 3 КАС, в якій викласти норму про розумний строк;
─ з метою забезпечення відповідності норми частини 2 статті 101 сучасним змінам до процесуального законодавства пропонується викласти її у наступній редакції, що не передбачає визначення процесуальних строків роками, а також вилучити норми частини 2 статті 103;
─ встановлення скорочених строків розгляду справ про затримання та примусове видворення іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, нелегальних мігрантів, прийнятих Україною в порядку виконання угод про реадмісію, або затриманих за незаконне перебування в Україні, для чого запропоновано доповнити частину 1 статті 122;
─ поширити дію Конвенції про отримання за кордоном доказів у цивільних та комерційних справах від 18 березня 1970 р. на процедури судових доручень у адміністративному судочинстві шляхом прийняття Верховною Радою України відповідного закону;
─ уточнити процедури подання позовної заяви про дострокове припинення повноважень народного депутата України в разі невиконання ним вимог щодо несумісності, для чого запропоновано статтю 180 доповнити частиною другою;
─ закріпити у статті 102 КАС України, якою визначено особливості процедур поновлення та продовження процесуальних строків, відповідні поняття «поновлення» та «продовження» у частинах першій і другій. Відповідно, чинні частини 1 — 3 стають частинами 3 — 5;
─ внести зміни до частини 10 статті 103, доповнивши перше речення поняттям зупинення процесуального строку.
Доповнити статтю 5 Закону України «Про виконавче провадження» нормою про застосування штрафних санкцій до посадових осіб уповноваженого суб’єкта владних повноважень за затягування негайного виконання постанови адміністративного суду чи відсутність звернення такої постанови до виконання.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1 Административная юстиция и административный процесс: исторический и зарубежный опыт [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.yurist-online.com/uslugi/yuristam/literatura/admin-proces/23.php.
2 Административное право России : курс лекций / под ред. Н. Ю. Хаманевой. – М. : ТК Велби, Проспект, 2008. – 704 с.
3 Административно-процессуальное право Германии / В. Бергман. – М. : Волтерс Клувер, 2007. – 288 с.
4 Адміністративна юстиція : європейський досвід і пропозиції для України / Авт. упоряд. І. Б. Коліушко, Р. О. Куйбіда. – К. : Факт, 2003. – 536 с.
5 Адміністративна юстиція України : проблеми теорії і практики. Настільна книга судді / за аг. ред. О. М. Пасенюка. – К .: Істина, 2007. – 608с.
6 Адміністративне право України : академічний курс : підруч. : у 2 т. Т. 1. : Загальна частина / ред. кол. В. Б. Авер’янов (голова) та ін. – К. : Юрид. думка, 2007. –592 с.
7 Адміністративне процесуальне (судове) право України : підруч. / за заг. ред. Ківалова С. В. – О : Юридична література, 2007. – 312 с.
8 Адміністративне судочинство : навч. посіб. / Рябченко О. П., Денисюк С. Ф., Джафарова О. В. та ін.; за заг. ред. О. П. Рябченко. – Х. : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2010. – 232 с.
9 Адміністративне судочинство України (практикум) : підруч. для вищих навч. закладів / за заг. ред. проф. Т. О. Коломієць. – К. : Істина, 2008. – 256 с.
10 Адміністративне судочинство України : підруч. / [О. М. Пасенюк, О. Н. Панченко, В. Б. Авер’янов та ін.]; за заг. ред. О. М. Пасенюка. – К. : Юрінком Інтер, 2009. – 672 с.
11 Алексеев П. В. Философия / П. В. Алексеев, А. В. Панин. – М. : ТК Велби, Изд-во Проспект, 1996. – 504 с.
12 Алексеев С. С. Общая теория права : учеб. / С. С. Алексеев. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : ТК Велби, Изд-во Проспект, 2008. – 576 с.
13 Аналітична довідка Вищого адміністративного суду України про вивчення та узагальнення практики розгляду адміністративними судами спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби від 01.02.2009 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
14 Андрейчук О.В. Классификация временных параметров гражданского процессуального права Украины / О.В. Андрейчук // Закон и жизнь. – 2007. – № 12 (193). – С. 41–45.
15 Андрійчук О. В. Зміст часових параметрів у цивільному процесі України / О. В. Андрійчук // Право України. – 2007. – № 11.– С. 105–110.
16 Андрійчук О. В. Зупинення, поновлення та продовження цивільних процесуальних строків / О. В. Андрійчук // зб. матер. ІХ між нар. наук. конф. «Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку» (м. Косів, Івано-Франківської області, 27-31 січня 2008 р. ). – К. : Київ. ун-т права. – 2008. – С. 260–264.
17 Андрійчук О. В. Обчислення цивільно-процесуальних строків / О. В. Андрійчук // Вісник академії прокуратури України. – 2007. – № 3. – С. 113–117.
18 Андрійчук О. В. Поняття та зміст розумного строку розгляду цивільних справ / О. В. Андрійчук // зб. тез наук. доповідей IV міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених «Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку» (м. Луцьк, 14-15 березня 2008 р.). – Л. : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки. – 2008. – С. 154–156.
19 Андрійчук О. В. Поняття цивільних процесуальних строків / О. В. Андрійчук // зб. наук. статей за матер. V міжнар. наук.-практ. конф. «Актуальні питання реформування правової системи України» (м. Луцьк, 30-31 травня 2008 р.). – Л. : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки. – 2008. – С. 219–223.
20 Андрійчук О. В. Про історико-філософський аспект часу щодо цивільного процесу України / О. В. Андрійчук // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. – 2007. – № 14. – С. 5–11.
21 Андрійчук О. В. Процесуальні строки у цивільному процесі України : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 / Андрійчук Оксана Василівна– К., 2009. – 214 с.
22 Андрійчук О. В. Суть та значення строків у цивільному процесуальному праві України / О. В. Андрійчук // Вісник прокуратури. – 2007. – № 7 (73). – С. 103–108.
23 Андрійчук О. В. Види цивільних процесуальних строків у цивільному процесі України / О. В. Андрійчук // Судова апеляція. – 2007. – № 4. – С. 58–65.
24 Анпілогов О. В. Правове регулювання участі прокурора в адміністративному судочинстві щодо захисту прав та свобод громадянина : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня. канд. юрид. наук. : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / О. В. Анпілогов. – К., 2008. – 19 с.
25 Анпілогов О. В. Правове регулювання участі прокурора в адміністративному судочинстві щодо захисту прав та свобод громадянина: дис. ... кандидата юрид. наук : 12.00.07 / Анпілогов Олег Вікторович. – К., 2008. – 210 с.
26 Анпілогов О. В. Захист прав і свобод громадянина прокурором в адміністративному судочинстві : моногр. / О. В. Анпілогов. – К. : Видавничий Дім «Ін Юре», 2008. – 168 с.
27 Антологія української юридичної думки : у 6 т. / [редкол. : Ю. С. Шемшученко (голова) та ін.]. – К. : Видавн. Дім «Юридична книга», Том 5 : П–С : : Поліцейське та адміністративне право. – 2003. – 736 с.
28 Архипов С. И. Субъект права : теоретическое исследование : монографія / Архипов С. И. – СПб. : Узд-во Р. Асланова «Юридический центр Пресс», 2004. – 469 с.
29 Аскин Я. Ф. Проблема времени. Её философское истолкование / Я. Ф. Аскин. – М. : Мысль, 1966. – 200 с.
30 Баб’як А. В. Адміністративно-процесуальні строки : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Баб’як Андрій Васильович. – К., 2005. – 209 с.
31 Баб’як А. В. Актуальні проблеми обчислення строків в провадженні у справах про адміністративні правопорушення / А. В. Баб’як // наук.-практ. конфер. «Механізм правового регулювання у правоохоронній та правозахисній діяльності в умовах формування громадянського суспільства» (м. Львів, 30 квітня 2004 р.). – Л. : Львівський юридичний інститут МВС України – 2004. – С. 64–66.
32 Баб’як А. В. Особливості строків накладення адміністративних стягнень / А. В. Баб’як // Вісник Прокуратури. – 2003. – № 11. – С. 61–67.
33 Баб’як А. В. Особливості строків проваджень у справах про адміністративні правопорушення / А. В. Баб’як // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 6. – С. 49–52.
34 Баб’як А. В. Порівняльний аналіз строків в адміністративному, митному та податковому законодавстві щодо розгляду справ про адміністративні проступки / А. В. Баб’як // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ. – 2003. – № 2. – С. 168–178.
35 Баб’як А. В. Строки в складі адміністративного провадження / А. В. Баб’як // міжнар. студ. наук. конф. «Актуальні проблеми прав людини, правової системи та держави» (м. Львів, 7-8 травня 2003 р.). – Л. : Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка – 2003. – С. 74–75.
36 Баб’як А. В. Строки за проектом Кодексу України про адміністративні проступки / А. В. Баб’як // Право України. – 2004. – № 1. – С. 98–102.
37 Бандурка О.М. Адміністративний процес : підруч. / О. М. Бандурка, М. М. Тищенко. – К. : Літера ЛТД, 2001. – 336 с.
38 Бахрах Д. Н. Административное право : учеб. / Бахрах Д. Н. – М. : Изд-во «БЕК», 1996. – 355 с.
39 Бахрах Д.Н. Административное право России : учеб. для вузов. – М. : Изд.группа НОРМА-ИНФРА-М, 2000. – 623 с.
40 Битяк Ю. П. Адміністративна юстиція і права людини / Ю. П. Битяк // Проблеми законності : респ. міжвід. наук. зб. / відп. ред. В. Я. Тацій. – Х. : Нац. юрид. академ. України, 2000. – Вип. 42. – С. 114–116.
41 Борко А. Л. Організаційно-правове забезпечення діяльності адміністративних судів України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / А. Л. Борко. – К., 2009. – 20 с.
42 Бородін І. Л. Адміністративно-правові способи захисту прав та свобод людини і громадянина : дис. ... доктора юрид. наук : 12.00.07 / Бородін Іван Лук’янович. – X., 2004. – 364 с.
43 Вавилин Е. В. Осуществление и защита гражданских прав / В. Е. Вавилин. – М. : Волтерс-Клувер, 2009. – 360 с.
44 Васьковский Е. В. Учебник гражданского процесса / Е. В. Васьковский. – М.: «Изд. Братьев Башмаковых», 1914. – 571 с.
45 Вахонєва Т. Деякі питання дії та застосування позовної давності в Україні / Т. Вахонєва // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 2 – С. 80–83.
46 Вахонєва Т. Значення та класифікація строків у цивільному праві: загальноправовий аспект / Т. Вахонєва // Держава і право : зб. наук. пр. – К., 2004. – Вип. 23. – С. 355–361.
47 Вахонєва Т. Набувальна давність як правовий інститут цивільного права: історія та сучасність / Т. Вахонєва // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 6. – С. 36–40.
48 Вахонєва Т. Особливості застосування гарантійних строків за цивільним законодавством України / Т. Вахонєва // Держава і право : зб. наук. пр. – К., 2004. – Вип. 25. – С. 313–318.
49 Вахонєва Т. Поняття та юридична природа строків (термінів) за новим цивільним законодавством / Т. Вахонєва // Право України. – 2003. – № 12. – С. 40–44.
50 Вахонєва Т. Порядок та особливості обчислення строків за новим цивільним законодавством Т. Вахонєва // Право України. – 2004. – № 2. – С. 21–26.
51 Вахонєва Т. Процесуальні строки захисту цивільних прав за новим цивільно-процесуальним законодавством Т. Вахонєва // Держава і право : зб. наук. пр. – К., 2005. – Вип. 27. – С. 342–348.
52 Вахонєва Т. Цільове призначення цивільно-правових строків / Т. Вахонєва // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 9. – С. 68–71.
53 Вахонєва Т. М. Строки (терміни) у цивільному праві : автореф. дис... канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 – «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / Т. М. Вахонєва. – К., 2005. – 18 с.
54 Великий енциклопедичний юридичний словник / [ред. Ю. С. Шемшученко]. – К. : ТОВ «Вид-во «Юрид. думка», 2007. – 992 с.
55 Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов.ред. В. Т. Бусел. – К., Ірпінь : ВТФ «Перун», 2002. – 1440 с.
56 Вишновецька С. В. Поняття строку як юридичного факту у трудовому праві / С. В. Вишновецька // Наук. вісн. Чернів. ун-ту : Правознавство. – 1996. – № 4-5. –С. 226–232.
57 Віденська Конвенція про консульські зносини від 24.04.1963. -[Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_047
58 Вовк П. В. Захист прав, свобод та інтересів громадян в адміністративному суді першої інстанції: : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / П. В. Вовк. – Одеса, 2009. – 23 с.
59 Вовк П. В. Захист прав, свобод та інтересів громадян в адміністративному суді першої інстанції : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Вовк Павло В’ячеславович. – О., 2009. – 204 с.
60 Георгієвський Ю. В. Адміністративна юстиція : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право»/ Ю. В. Георгієвський. – Х., 2004. – 19 с.
61 Голосніченко І. П. Адміністративний процес : навч. посіб. / І. П. Голосніченко, М. Ф. Стахурський / за заг. ред. І. П. Голосніченка. – К. : ГАН, 2003. – 256 с.
62 Гражданский процесс : учеб. / под общ. ред. Н. М. Коршунова]. – М. : Изд-во «Эксмо», 2005. – 800 с.
63 Гражданский процесс: учеб. / отв. ред В. В. Ярков. – М. : Волтерс Клувер, 2004. – 720 с.
64 Гражданское процессуальное право : учеб. / под ред. М. С. Шакарян. – М. : «Проспект», 2004. – 584 с.
65 Грибанов В. П. Осуществление и защита гражданских прав / В. П. Грибанов – М. : Статут, 2000. – 411 с.
66 Грошевий Ю. М. Проблеми спеціалізації процесуальних процедур / Ю. М. Грошевий // Актуальні проблеми застосування Цивільного процесуального Кодексу та Кодексу адміністративного судочинства України : міжнар. наук.-практ. конф.(м. Харків, 25–26 січня 2007 р.). – Х. : Нац. юрид. академ. України, 2007. – С. 26–30.
67 Гуляев А. П. Процессуальные сроки в стадиях возбуждения уголовного дела и предварительного расследования / А. П. Гуляев. – М. : Юрид. лит., 1976. –114 с.
68 Демський Е. Ф. Адміністративне процесуальне право України : навч. посіб. / Е. Ф. Демський. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 496 с.
69 Дженіс М. Європейське право у галузі прав людини: джерела та практика застосування / Дженіс М., Кей Р., Бредлі Е. – К. : АртЕк, 1997. – 624 с.
70 Енциклопедія цивільного права України / відп. ред. Я. М. Шевченка. – К. : Ін Юре, 2009. – 952 с.
71 Загальна теорія держави і права : підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / [М. В. Цвік, О. В. Петришин, Л. В. Авраменко та ін.]; за ред. М. В. Цвіка, О. В. Петришина. – Х. : Право, 2009. – 584 с.
72 Заїка С. О. Основні положення міжнародно-правових документів з питань кримінально-процесуальних строків / С. О. Заїка // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 6. – С. 128–132.
73 Заїка С. О. Основні причини порушення строків у кримінальному процесі України / С. О. Заїка // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 7. – С. 132–134.
74 Заїка С. О. Поняття та значення строків у кримінальному процесі / С. О. Заїка // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 7. – С. 125–129.
75 Заїка С. О. Щодо «розумності» строків провадження судочинства у радянському та національному кримінально-процесуальному законодавстві / С. О. Заїка // Проблеми пенітенціарної теорії і практики : Щорічний бюлетень Київського інституту внутрішніх справ / редкол. : О. Ф. Штанько (голов. ред.) та ін. – К. : КІВС, 2004. – С. 217–223.
76 Заїка С. О. Щодо порядку обчислення строків у кримінальному процесі / С. О. Заїка // Вісник Верховного Суду України. – 2004. – № 1. – С. 41–44.
77 Заїка С. О. Основні положення міжнародного та національного законодавства з питань кримінально-процесуальних строків / С. О. Заїка // Захист соціальних та економічних прав людини: міжнародні стандарти та законодавство України : матер. наук.-практ. конф. ( м. Київ, 12 березня 2004 р.). / за ред. О. Ф. Штанька, Н. В. Болотіної. – К. : КЮІ МВС України, 2004. – Ч.2. – С. 193–195.
78 Заїка С. О. Строки у кримінальному процесі України в контексті європейських стандартів : автореф. дис... канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 – «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза » / С. О. Заїка. – К., 2006. – 19 с.
79 Исаева Е. В. Процессуальные сроки в гражданском и арбитражном процессе : учеб-практ. пособие / Е. В. Исаева. – М. : Волтерс Клувер, 2005. –224 с.
80 Исаева Е. В. Процессуальные сроки в гражданском процессуальном и арбитражном процессуальном праве : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.15 / Исаева Елена Владимировна. – М., 2004. – 217 с.
81 Каган М. С. Избранные труды в VII томах. Том II. Теоретические проблемы философии / М. С. Каган. – Санкт-Петербург : ИД «Петрополис», 2006. – 660 с.
82 Кант И. Сочинения в 6-ти т. / И. Кант [под общ. ред. В.Ф. Асмуса и др.]. – М. : Мысль, 1964. – Т. 3. – 799 с.
83 Ківалов С. В. Адміністративне процесуальне право : проблеми категоріального апарату / С. В. Ківалов // Наукові праці Одеської національної юридичної академії. – О., 2006. – Т. 5. – С. 5–19.
84 Кодекс адміністративного судочинства України : наук.-практ. коментар : у 2 т. / [за заг. ред. Р. О. Куйбіди]. – К. : Книги для бізнесу, 2007. – Т. 1. – 552 с.
85 Кодекс адміністративного судочинства України : науково-практичний коментар / [Ківалов С. В., Харитонов Є. О., Харитонова О. І. та ін.]; за ред. С. В. Ківалова, О. М. Пасенюка, О. І. Харитонової. – К. : Правова єдність, 2009. – 656 с.
86 Кодекс адміністративного судочинства України : науково-практичний коментар / за заг. ред. Р. О. Куйбіди. – К. : Юстініан, 2009. – 976 с.
87 Кодекс адміністративного судочинства України в схемах : [Мельник Р. С., Бевзенко В. М., Пономаренко Г.О. та ін.] ; за ред. А. Т. Комзюка. – Х. : Юстініан, 2008. – 114 с.
88 Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 35–36, № 37. – Ст. 446
89 Комаров В. В. Проблемы науки гражданского процессуального права / [В. В. Комаров, В. А. Бигун, В. В. Боранкова и др.]; под ред. В. В. Комарова. – Х. : Право, 2002. – 439 с.
90 Комзюк А. Т. Адміністративний процес України : навч. посіб. / А. Т. Комзюк, В. М. Бевзенко, Р. С. Мельник. – К. : Прецедент, 2007. – 531с.
91 Кохан Я. О. Часова логіка : семантика тривалості : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філософських наук : спец. 09.00.06 «Логіка» / Я. О. Кохан. – К., 2004. – 19 с.
92 Кузьменко О. В. Адміністративно-процесуальне право України : підруч. / О. В. Кузьменко, Т. О. Гуржій ; [за ред. О. В. Кузьменко]. – К. : Атіка, 2007. – 416 с.
93 Кузьменко О. В. Теоретичні засади адміністративного процесу : моногр. / Кузьменко О. В. – К. : Атака, 2005. – 352 с.
94 Кузьменко О. В. Адміністративна юстиція в Україні : навч. посіб. / О. В. Кузьменко – К. : Атіка, 2007. – 156 с.
95 Кузьменко О. В. Процесуальні строки адміністративного судочинства / О. В. Кузьменко, А. В. Баб’як // Держава і право : зб. наук. пр. – Випуск 22. – К. : Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – 2003. – С. 215–221.
96 Лебедева К. Ю. Исковая давность в системе гражданско-правовых сроков : дис. … кандидата. юрид. наук : 12.00.03 / Лебедева Ксения Юрьевна. – Томск, 2003. – 243 с.
97 Липа В. А Щодо адміністративного договору / В. А. Липа // Право України – 2008. – № 2. – С. 87–89.
98 Липа В. А. Особливості адміністративно-юрисдикційного процесу / В.А. Липа // Держава і право – 2009. – С. 333–338.
99 Липа В. А. Особливості строків на стадіях проваджень адміністративного судочинства / В. А. Липа // Підприємництво, господарство і право. – 2008. – № 3. – С. 61–73.
100 Липа В. А. Строки у провадженнях адміністративного судочинства / В. А. Липа // Влада. Людина. Закон. – 2007. – № 4. – С. 46–52.
101 Липа В. А. Строки як засіб забезпечення законодавчих прав, інтересів та свобод громадян / В. А. Липа // Вісник Вищого адміністративного суду України. – № 1. – 2009. – С. 73–76.
102 Липа В. А. Функції строків в адміністративному судочинстві / В. А. Липа / Університетський журнал. – 2010. – С. 54–62.
103 Лукьянова Е. Г. Теория процессуального права / Е. Г. Лукьянова. – М. : НОРМА, 2000. – 233 с.
104 Лукьянова Е. Г. Теория процессуального права / Е. Г. Лукьянова. – М. : Норма, 2003. – 240 с.
105 Максютин М. В. Теорія юрисдикционного процесса : учеб.-метод. пособ. / М. В. Максютин – М. : Московский психолого-социальный ин-т, 2004. – 200 с.
106 Малишев Б. В., Москалюк О. В. Застосування норм права (теорія і практика) : навч. посіб. / [Б. В. Малишев, О. В. Москалюк]; за заг. ред. Б. В. Малишева. – К. : Реферат, 2010. – 260 с.
107 Материалистическая диалектика : в 5 т./ Ф. В. Константинова, В. Г. Марахова. – М. : Мысль, 1981. – Т. 1: Объективная діалектика. – 374 с.
108 Мацьків Г. Я. Виконання процесуальних строків у судовому провадженні – головне завдання кримінального судочинства з охорони прав та законних інтересів громадян / Г. Я. Мацьків // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2003. – № 4. – С. 183–190.
109 Мацьків Г. Я. Дотримання процесуальних строків при обранні та продовженні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту підозрюваного та обвинуваченого / Г. Я. Мацьків // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 6. – С. 139–143.
110 Мацьків Г. Я. Проблеми обчислення та додержання строків органами дізнання / Г. Я. Мацьків // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 5. – С. 147–150.
111 Мацьків Г.Я. Кримінально-процесуальні строки як гарантії прав і законних інтересів учасників процесу / Г. Я. Мацьків // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 10. – С. 147–150.
112 Мацьків Г.Я. Строки як гарантії здійснення прокурорського нагляду за дотримання законів при реалізації заходів процесуального примусу / Г. Я. Мацьків // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 5. – С. 150–153.
113 Мацьків Г.Я. Теоретичні та практичні питання обчислення процесуальних строків при застосуванні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно підозрюваного / Г. Я. Мацьків// Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 4. – С. 163–166.
114 Мацьків Г. Я. Кримінально-процесуальні строки при застосуванні заходів процесуального примусу : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / Г. Я. Мацьків. – К., 2008. – 16 с.
115 Міжнародне судочинство / за заг. ред. акад. НАН України Ю. С. Шемшученка. – К. : Юрид. думка, 2009. – 260 с.
116 Науково-практичний коментар до Цивільного процесуального кодексу України станом на 01.12.2008 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.ligazakon.ua
117 Науково-практичний коментар Кодексу адміністративного судочинства України / [О. М. Пасенюк, О. Н. Панченко, В. Б. Авер’янов та ін.]; за заг. ред. О. М. Пасенюка. – К. : Юрінком Інтер, 2009. – 704 с.
118 Осадчий А. Ю. Організаційно-правове забезпечення оскарження громадянами незаконних дій виконавчої влади у судах : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Осадчий Анатолій Юрійович. – О., 2004. – 175 с.
119 Основи адміністративного судочинства в Україні / [Рябченко О. П., Бутенко В. І., Ясинок М. М. та ін.]. – Суми : Вид-во «МакДен», 2008. – 200 с.
120 Основи адміністративного судочинства в Україні : навч. посібник / за заг. ред. Александрової Н. В., Куйбіди Р. О. – К. : Конус-Ю, 2006. – 256 с.
121 Педько Ю. С. Становлення адміністративної юстиції в Україні : моногр. / Ю. С. Педько. – К. : Інст-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2003. – 208 с.
122 Педько Ю. С. Становлення та правове регулювання адміністративної юстиції в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право»/ Ю. С. Педько. – К., 2004. – 16 с.
123 Перепелюк В. Г. Адміністративний процес. Загальна частина : навч. посібник / В. Г. Перепелюк. – Чернівці : Рута, 2003. – 367 с.
124 Перепелюк В. Г. Процесуальні та матеріально-п