Процюк Василь Михайлович. Підготовка майбутніх учителів музики до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів засобами народної музичної творчості

brief description

Процюк Василь Михайлович. Підготовка майбутніх учителів музики до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів засобами народної музичної творчості : дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Інститут проблем виховання АПН України. — К., 2007. — 256арк. — Бібліогр.: арк. 198-216

Процюк В.М. Підготовка майбутніх учителів музики до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів засобами народної музичної творчості. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 теорія і методика професійної освіти. Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Вінниця, 2007.
У дисертації науково обґрунтовано теоретико-методологічні засади досліджуваної проблеми; узагальнено потенціал народної музичної творчості у морально-естетичному вихованні школярів; розроблено компоненти, показники і рівні готовності майбутніх учителів музики до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів засобами музичного фольклору; розроблено та експериментально перевірено модель підготовки майбутніх учителів музики до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів засобами народної музичної творчості; визначено педагогічні умови формування у майбутніх учителів музики зазначеної готовності.
Розроблено і впроваджено в практику підготовки вчителів музики навчальні дисципліни „Педагогічні технології морально-естетичного виховання молодших школярів засобами народної музичної творчості”, „Хроматична сопілка в загальноосвітній школі” та їх методичне забезпечення.

Проведене дослідження дало можливість зробити такі висновки:

На основі науково-теоретичного аналізу проблеми дослідження обґрунтовано, що професійно-педагогічна підготовка вчителя залежить від якості засвоєння психолого-педагогічних та фахових знань, практичних навичок і умінь, рівня загальної культури, розвитку та реалізації творчих можливостей, постійного прагнення до інноваційного пошуку та особистісних морально-естетичних якостей. Вона розуміється нами як цілеспрямований процес суб’єкт-суб’єктної взаємодії педагога і студента, кінцевою метою якого є формування достатніх знань, умінь і навичок, необхідних для здійснення професійної діяльності.

Доведено, що народна музична творчість є важливим засобом морально-естетичного виховання молодших школярів. Її виховний потенціал закладений у самому змісті програмового матеріалу, реалізація якого залежить від професійної підготовки вчителя музики.
Запропоновано дефінітивну характеристику поняття «морально-естетичне почуття». Аналіз психолого-педагогічних особливостей формування морально-естетичних почуттів молодших школярів показав, що вони розуміють зміст ситуацій і можуть дати їм моральну й естетичну оцінку. А емоційний відгук на прекрасне сприяє розвитку в дітей інтересу до народної музичної творчості, формуванню моральних і естетичних потреб.

У процесі дослідження розроблені критерії, показники та рівні готовності майбутніх учителів музики до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів засобами народної музичної творчості. Інтеграційним компонентом у підготовці майбутніх учителів музики до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів засобами народної музичної творчості вважаємоморально-естетичний критерій.Розуміння значущості музичного фольклору у вихованні морально-естетичних почуттів школярів, ціннісні переваги манери виконання народних пісень та емоційне задоволення морально-естетичною діяльністю є показникамиемоційно-мотиваційного критерію.Процесуально-операційний критерійзабезпечується оволодінням методами і прийомами виховання та діагностики у молодших школярів морально-естетичних почуттів, здатністю творчо організовувати морально-естетичну діяльність засобами народної музичної творчості, акогнітивний розумінням морально-естетичної сутності музичного фольклору та усвідомленням його виховного потенціалу.

Запропонована методика діагностики готовності майбутніх учителів музики до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів засобами народної музичної творчості сприяла виявленню її стану в студентів: показала їхню недостатню обізнаність у напрямі морально-естетичного виховання та труднощі в організації виховної роботи зі школярами.

Розроблена організаційно-педагогічна модель підготовки майбутніх учителів музики до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів засобами народної музичної творчості окреслює взаємозв’язок інтеграційного змісту професійної підготовки та навчально-методичного забезпечення. Музичний фольклор, як складова внутрішнього досвіду майбутніх учителів музики, є інтеграційно-змістовим компонентом.

Синтез морального та естетичного у змісті навчальних дисциплін загальнонаукового, психолого-педагогічного, музично-теоретичного та музично-виконавського циклів сприяє формуванню готовності майбутніх учителів музики до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів засобами народної музичної творчості.
Доповнення змісту професійної підготовки дисциплінами з циклу вільного вибору („Педагогічні технології морально-естетичного виховання молодших школярів засобами народної музичної творчості” та „Хроматична сопілка в загальноосвітній школі”), обґрунтування методів, форм та видів діяльності (навчально-теоретична, навчально-практична, навчально-дослідницька, комунікативна, ігрова, оцінювальна, художньо-творча) сприяло активному включенню студентів у навчально-вихований процес, впливало на формування готовності студентів до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів засобами народної музичної творчості.

Результатами дослідно-експериментальної роботи підтверджено та обґрунтовано ефективність таких педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів музики до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів: народна музична творчість, як культурна сфера, набуває особистісного сенсу і стає складовою внутрішнього досвіду особистості педагога; відбір і застосування в освітньому просторі навчально-виховних методів здійснюється на засадах інтеграційного підходу; міжпредметна єдність змісту професійної підготовки доцільно опосередковується музичним фольклором.

5. Установлено, що знання і вміння викладача у процесі цільового проектування та співтворчості перетворюються в особистий досвід студентів за умови, якщо педагог своєчасно, цілеспрямовано і методично грамотно допомагає майбутнім учителям знайти індивідуальний спосіб організації духовного і професійного становлення. Це розширює рефлексію і самоаналіз студентами перспектив професійного вдосконалення, підкреслює правильність вибору цінностей національної культури.
6. Аналіз та узагальнення теоретико-методичних положень і результатів експериментальної роботи з підготовки майбутніх учителів музики до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів дали можливість науково обґрунтувати вироблені нами методичні рекомендації щодо використання народної музичної творчості у навчально-виховному процесі. Представлений у дослідженні комплекс методичних матеріалів може мати широке застосування у практиці роботи освітніх закладів з метою морально-естетичного виховання.
Виконана робота, певна річ, не вичерпує всіх аспектів проблеми підготовки майбутніх учителів музики до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів засобами народної музичної творчості. Заслуговує на увагу вирішення наступних завдань: дослідження проблеми узгодження смислового навантаження народної музичної творчості і конкретної виховної мети педагога; врахування індивідуального музично-слухового досвіду школяра у виборі вчителем музики оптимальних форм і методів виховної роботи засобами народної музичної творчості, в тому числі й регіонального її компоненту; порівняльний аналіз досвіду підготовки майбутніх учителів музики до виховання у школярів морально-естетичних почуттів у інших країнах.