Продовольча безпека України та її забезпечення на регіональному рівні

brief description

ЗМІСТ
Вступ..................................................................………………………….. 3
Розділ 1. Теоретичні основи продовольчої безпеки................................ 10
1.1. Сутність продовольчої безпеки.................................................. 10
1.2. Продовольча безпека: рівні та механізми державного регулювання ……………………………………………………. 26
1.3. Формування продовольчої безпеки України з позицій розвитку аграрного сектору ............................. ………………. 38
Розділ 2. Інформаційно-економічний механізм забезпечення моніто-рингу продовольчої безпеки на регіональному рівні………. 75
2.1. Інформаційно-аналітичне забезпечення продовольчої безпеки на регіональному рівні України................................................. 75
2.2. Аналіз регіональних факторів забезпечення продовольчої безпеки ........................................................................................ 91
2.3. Моніторинг стратегічних аспектів системного розвитку регіональних складових аграрного сектору України……..… 115
Розділ 3. Територіально-структурні процеси та їх вплив на розвиток продовольчої безпеки у регіональних АПК………………….. 129
3.1. Факторні складові розвитку компонентно-функціональної структури регіональних АПК........................……….................. 129
3.2. Секторний зріз регіонального виробництва сільськогос-подарської продукції у сфері ОСГ з позицій формування продовольчої безпеки………………………………………….. 158
3.3. Системні підходи оцінки продовольчої безпеки регіональ¬ного рівня ……………................................................................. 176
Висновки…………………………………………………………………... 197
Список використаних джерел…………………………………………… 202
Додатки…………………………………………………………………….. 230

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема продовольчої безпеки України в період трансформації її економічної системи та соціального устрою на засадах ринкових відносин є тією сферою суспільного буття, що не втрачає актуальності на будь-яких стадіях трансформаційного періоду її розвитку. Наявність як позитивних, так і негативних тенденцій у сфері виробництва і рівня споживання продовольства мають безпосередній вплив на стан добробуту і рівня життя всього населення України. В даній сфері різновекторні процеси, що притаманні розвитку економіки країни, діють на всі складові народногосподарського комплексу, але особливо важливими є чинники, що впливають на розвиток продуктивних сил народногосподарського комплексу, зокрема тих факторів, що відносяться до сфери забезпечення продовольчої безпеки.
Україна відноситься до країн, в яких адміністративно-територіальні інституції володіють структурними складовими з розвинутим продовольчим комплексом і яким притаманні як позитивні, так і негативні явища у забезпеченні продовольчої безпеки на відповідній території, але кожна з них має суттєві відмінності і особливості свого розвитку. До них можна віднести і підхід до формування управління даними територіями, заснований на принципах прямого адміністрування, який при певних умовах може мати довготермінові наслідки у сфері суспільного виробництва. Враховуючи позитивні зрушення в українському суспільстві протягом останніх років, наслідком яких є розвиток фермерських структур і інших суб’єктів сільськогосподарського виробництва різних форм власності, проблема розробки засад забезпечення продовольчої безпеки у регіональному аспекті є особливо актуальною.
Питаннями вирішення продовольчої безпеки, а також регіональної політики і ефективності продовольчого сектору займалась потужна когорта вчених-аграрників, які внесли посильний вклад у розробку теоретико-методичних основ та прикладних аспектів цієї проблеми, серед яких можна виділити П.П.Борщевського, О.Д.Гудзинського, О.І.Гойчук, Б.М.Данилишина, М.І.Долішнього, С.І.Дорогунцова, Р.А.Івануха, А.С.Лисецького, І.І.Лукінова, М.М.Паламарчука, М.Д.Пістуна, Д.К.Прейгера, П.Т.Саблука, М.Й.Хорунжого, О.М.Шпичака, Л.Г.Чернюк, М.Г.Чумаченко, В.В.Юрчишина та інших. Серед зарубіжних науковців слід відзначити В.Агаєва, Л.Абалкіна, І.Богданова, А.Богомолова, З.Іл’їну, Б.Кумахова та інших. Проте дослідження проблем продовольчої безпеки, з позицій регіонального аспекту, у контексті виведення даної проблеми на рівень світових стандартів, зокрема у нових економічних умовах, не можна назвати вичерпаними.
Висока актуальність проблем продовольчої безпеки на регіональному рівні та недостатня їхня наукова розробка на теренах України стали визначальними при виборі теми дисертаційної роботи.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження здійснювались згідно з програмами науково-дослідних робіт Національного аграрного університету “Розробка організаційно-економічних та технологічних аспектів наукового менеджменту і маркетингу в АПК” (номер державної реєстрації 0101U003739), а також у рамках науково-дослідних робіт, що виконувались в Інституті проблем математичних машин та систем НАН України, відповідно до координаційного плану найважливіших науково-дослідних робіт із державної науково-технічної програми “Економічні проблеми побудови державності України” у 2000-2005 роках, а саме: “Розробка наукових засад та створення інформаційно-аналітичних технологій підтримки державного управління” (державний реєстраційний номер 0100U000813).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методологічних та практичних засад формування продовольчої безпеки на основі розвитку та покращення регіональної організації виробництва основних складових продовольчого комплексу нашої держави з урахуванням економічних, соціально-демографічних та інших чинників.
Досягнення поставленої мети зумовило вирішення таких найважливіших задач:
– узагальнення теоретичних і методологічних підходів стосовно проблеми формування продовольчої безпеки України регіонального рівня;
– вивчення сучасного стану, чинників, тенденцій та закономірностей продовольчої безпеки у ретроспективі, дослідження структурних процесів в різних формах господарювання аграрного сектору;
– розробка методичних та практичних засад формування продовольчої безпеки в умовах трансформації економіки на регіональному рівні;
– обґрунтування системи критеріїв оцінки продовольчої безпеки, показників трансформування регіональної економіки, оцінки напрямів структуризації продуктивних сил сільського господарства;
– розробка прогнозу продовольчої безпеки на перспективу з урахуванням демографічних, соціально-економічних та екологічних чинників, моделювання розвитку і розміщення продуктивних сил регіонів, формування розвитку різних форм територіальної організації сільськогосподарського виробництва;
– обґрунтування системи пріоритетних підходів і відповідних субстратегій розвитку регіонів України в межах формування і реалізації комплексної стратегії забезпеченні продовольчої безпеки як на національному, так і регіональному рівнях.
Об’єктом дослідження є процес формування продовольчої безпеки регіонального рівня періоду трансформації економіки України, а також основного структуроутворюючого елемента даної проблеми – продовольчого комплексу нашої держави.
Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та практичні аспекти формування національної продовольчої безпеки в розрізі регіонів.
Методи дослідження. Поставлені у дисертаційній роботі задачі вирішувалися з використанням методів: діалектичного – при вивченні теоретико-методологічних підходів щодо формування продовольчої безпеки; економіко-статистичного – при оцінці стану розвитку аграрного сектору економіки, формування продовольчої безпеки на регіональному рівні; моделювання і порівняльного аналізу – при оцінці процесів підготовки рішень у сфері регіональної політики; системного підходу – при вивченні процесів формування продовольчої безпеки України; математичного прогнозування, розрахунково-конструктивного – при секторному зрізі регіонального виробництва сільськогосподарської продукції для забезпечення продовольчої безпеки; експерименту – при перевірці правильності теоретичних положень та розробок стратегії формування продовольчої безпеки.
Наукова новизна одержаних результатів. Результати дисертаційної роботи, які відображають наукову новизну та виносяться на захист полягають у наступному:
вперше:
– запропоновано розглядати формування продовольчої безпеки на регіональному рівні як синтез розвитку компонентно-функціональної структури регіонів та рівня використання їх продуктивних сил, підпорядкованого вирішенню загальних актуальних проблем соціально-економічного розвитку територій за рахунок розширення кооперативних зв’язків і міжрегіональної економічної інтеграції;
– проведено аналіз розвитку основних галузей сільського господарства, які ґрунтуються на оцінках попиту та пропозиції на галузевих ринках продовольства регіонів, розрахунках експортного потенціалу, поставок за межі регіонів та інших видів діяльності продовольчого комплексу;
дістали подальший розвиток:
– моделі трансформації галузей продовольчого комплексу з позицій забезпечення продовольчої безпеки, зокрема основних галузей сільського господарства, на засадах логічно-аналітичного та економіко-математичного моделювання, з визначенням системи критеріїв, показників та індикаторів стабілізації і пропорційного розвитку галузей сільського господарства, моніторингу рівня життя та добробуту населення;
удосконалено:
– методологію і методику прийняття рішень щодо розміщення регіональних продуктивних сил, які на відміну від існуючих підходів враховують територіальний, демографічний і природно-ресурсні чинники відтворювального процесу;
– існуючі варіанти регіонального розвитку продовольчого комплексу, зокрема стосовно ключових питань секторного, галузевого та регіонального розвитку, через удосконалення міжсекторних, міжрегіональних та міжгалузевих зв’язків;
– механізми формування і використання ресурсів у продовольчому комплексі з позицій забезпечення продовольчої безпеки, якими передбачено засоби підвищення ефективності фінансування інвестиційного та інноваційного процесів;
– методику прогнозу розвитку продуктивних сил регіонального продовольчого комплексу з врахуванням соціально-економічної ситуації при переході до ринкової економіки, яка включає такі параметри як розмір території, наявність населення, а також природні умови і природні ресурси тобто, природно-ресурсний потенціал території.
Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність розроблених організаційно-методологічних положень удосконалення організації продовольчого комплексу з позицій продовольчої безпеки дозволяють обґрунтувати концепцію, напрями та програму соціально-економічного розвитку регіонів, поліпшити співробітництво між виробниками сільськогосподарської продукції і переробниками сільськогосподарської продукції; на загальнодержавному рівні застосувати методологією структурного аналізу, прогнозування і прийняття рішень з використанням баз даних, комп'ютерних технологій; використати результати проведеного дослідження у якості базових концепцій розвитку аграрної політики регіонального рівня на віддалену перспективу.
Результати дисертаційного дослідження використовуються в навчальних цілях при викладанні в Національному аграрному університеті курсів "Стратегічне управління підприємством", "Управління потенціалом підприємства" (акт впровадження від 10.05.2006р.), Міністерством аграрної політики України (довідка № 11-20/257 від 10.05.2006р.), а також використані Державною комісією з адміністративної реформи (довідка № 02/15/42 від 30.04.2002р.).
Особистий внесок здобувача. Наукові положення, висновки і пропозиції, що містяться в дисертаційній роботі, є результатом особистих розробок автора.
Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення та практичні результати дисертації доповідалися, обговорювалися та отримали позитивну оцінку на наступних науково-практичних конференціях: Всеукраїнській конференції “Соціально-еко¬номічні проблеми природоко-ристування та екології” (м. Миколаїв, МДАА, 10-12 жовтня 2001р.); Міжнародній науково-практичній конференції присвяченій 50-річчю економічного факультету Національного аграрного університету “Механізм господарювання та економічного зростання в АПК: стан, проблеми, перспективи” (м. Київ, НАУ, 18-19 жовтня 2001р.); Всеукраїнській конференції молодих учених економістів-аграрників і аспірантів (м. Київ, ІАЕ УААН, 22-23 листопада 2001р.); Міжнародній науково-практичній конференції Національного аграрного університету “Механізм господарювання та економічного зростання в АПК: стан, проблеми, перспективи” (м. Київ, НАУ, 22-25 квітня 2002р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Соціально-економічні умови ефективного функціонування АПК у пореформений період” (м. Мелітополь, ТДАА, 11-14 червня 2002р.); науково-практичній конференції “Актуальні проблеми соціально-економічного розвитку села та шляхи їх вирішення” (м. Київ, НАУ, 14 квітня 2004р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Розвиток аграрного ринку та продовольча безпека України” (м. Київ, НАУ, 8-9 квітня 2005р.).
Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 10 одноосібних наукових праць, загальним обсягом 3,7 друк. арк., з них 8 у фахових виданнях, обсягом 3,1 друк. арк..
Обсяг і структура дисертації. Основний зміст дисертаційної роботи викладено на 201 сторінках комп’ютерного тексту, складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 337 найменувань, містить 52 таблиці, 17 рисунків і 91 додаток.

bibliography

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі на основі теоретико-методологічних викладок оцінено стан продовольчої безпеки як на державному, так і регіональному рівнях з позицій пріоритетності розвитку аграрного сектора як базової галузі національної економіки, основними з яких є наступні:
1. Економіці України, у тому числі і продовольчому комплексу періоду незалежного періоду розвитку, притаманні процеси формування ринкових засад, основу яких визначають інституціональні чинники, розвиток фінансової інфраструктури, незалежні форми господарювання і формування нових соціально-трудових відносин. На зміну неринкової моделі розвитку економіки у регіонах почали формуватись ринкові передумови та конкурентне середовище. Настійно виникала проблема забезпечення продовольством населення країни. З даних позицій продовольча безпека періоду трансформаційних зрушень у суспільстві стала пріоритетним напрямком розвитку держави, оскільки вона визначала той рівень її (держави) існування, за яким неминуче наступає, при її недостатньому рівні, розбалансування розвитку народногосподарського комплексу як цілісного механізму.
2. На основі узагальнення теоретичних і методологічних положень нами здійснено новий підхід до формування продовольчої безпеки України з позицій синтезу регіональних можливостей з врахуванням ресурсного, природно-кліматичного, демографічного, компонентно-структурного, іноваційно-інвестиціонного та інших потенціалів, а також трансформаційних змін в системі економічних відносин. Першим і визначальним чинником можна вважати те, що земля, як засіб виробництва, отримала, згідно конституційних положень, безпосереднього власника, яким стали жителі сільських територіальних громад. Другим фактором є те, що на теренах України отримали правове визнання декілька секторів аграрного виробництва а саме: сектор сільськогосподарських підприємств, фермерські господарства, корпоративні структури та ОПСГ. В цілому ОПСГ у період формування ринкової економіки по деяких видам виробництва продукції завоював ведучі позиції, що дало можливість стабілізувати проблему продовольчого забезпечення населення. Разом з тим можливості усіх секторів у збалансованому їх поєднанні ще не вичерпані до кінця.
3. Оцінка сучасного стану та тенденцій розвитку продовольчої безпеки на регіональному рівні показала, що у сфері забезпечення продовольством населення у регіональному розрізі існує досить суттєвий розмах варіації, який коливається по основних групах продукції в наступних інтервалах: по зерну від 0,6 пункту (Карпатський регіон) до 0,9 (Східний регіон); по молоку від 0,5 до 0,9 пункту; по м’ясу від 0,4 до 0,7 пункту. Досить низький рівень забезпечення населення регіонів згідно раціональних норм споживання, величина якого становить 0,4-0,6 коефіцієнта потреби по різним продовольчим групам. Разом з тим динаміка продовольчої забезпеченості населення останніх років свідчить про стабілізацію ситуації у регіональному аспекті, яка наблизилась до коефіцієнта 0,7 від нормативної потреби населення продуктами харчування.
4. Неоднозначним є і потенціал регіонів (ресурсний, природно-ресурсний, демографічний, іноваційно-інвестиційний та інші) як можливість забезпечення продовольчої безпеки регіонального рівня. Так розрахункові варіанти показали, що сукупний потенціал Східного регіону відноситься до самого високого рівня, що є основою для інвестування капіталів у всі сфери виробництва, у тому числі і ті, що пов’язані з виробництвом продовольства з метою забезпечення продуктами харчування населення. Разом з тим, як показали дослідження, інвестування в аграрний сектор є досить мізерними, а то і взагалі відсутніми. З позицій ефективного розвитку така ситуація є безперспективною.
5. З метою формування регіональної продовольчої безпеки, адекватної потребам в продуктах харчування згідно раціональних норм харчування та суспільних потреб в дисертаційній роботі запропоновані методичні підходи які враховують норми споживання, регіональні тенденції розвитку, можливості, характер територіального розміщення природних, виробничих та трудових ресурсів. Вони є визначальними у формуванні методології прийняття рішень про розміщення регіональних продуктивних сил.
6. Для обґрунтування рішень щодо забезпечення продовольчої безпеки в умовах здійснення трансформаційних процесів у галузях продовольчого комплексу запропоновані моделі з визначенням системи критеріїв, показників та індикаторів стабілізації і пропорційного розвитку сільського господарства. Розрахунки на регіональному рівні показали, що у суб’єктах господарської діяльності, як державної, так і недержавної форм власності, поки привалюють тенденції планової системи формування затратних елементів у структурі вартості сільськогосподарської продукції, тобто матеріальні елементи складають до 85 відсотків, а такі складові як оплата праці і відрахування на соціальні потреби тільки 15 %. Закріплення таких тенденцій у перспективі приведе до вимивання трудових ресурсів з сільської місцевості. Необхідно поетапно міняти співвідношення між даними компонентами формування вартості сільськогосподарської продукції з доведенням величини оплати праці до 40 відсотків, як це прийнято у промисловому секторі.
7. При оцінці продовольчої безпеки, трансформуванні регіональної економіки та визначенні напрямів структуризації продуктивних сил слід використовувати обґрунтовані нами критерії та систему показників, серед яких виділено критерій прибутковості суб’єктів господарської діяльності. Результати досліджень вказують на наявність тенденції до падіння прибутковості в аграрному секторі, причому розбіжність у кількості прибуткових суб’єктів господарювання у регіональному розрізі є досить суттєвою. Наявність такої диференціації привело до того, що більшість регіонів попали у категорію депресивних. Неоднозначним є і той факт, що навіть у Придніпровському регіоні, який віднесено до нормально-функціонуючого, у такому секторі суспільної діяльності, як приватні підприємства, 20 % суб’єктів господарської діяльності є збитковими. Така ситуація є парадоксальною, оскільки приватні підприємства згідно статутних положень не можуть бути збитковими. Одним із напрямків вирішення даної проблеми є шлях удосконалення законодавчих положень, які б унеможливлювали розвиток такої ситуації, яка в народі називається “відмиванням капіталу”.
8. Прогнозні варіанти продовольчої безпеки слід здійснювати на основі розроблених нами моделей, в яких враховується ментальність населення, наявність земельних ресурсів, природно-кліматичні умови та інші фактори, а також реальні можливості та темпи нарощування виробництва продукції. Проведені розрахунки вказують на різновекторність темпів приросту основних видів продукції продовольчої групи. Розгляд ситуації 2003 року, яку було названо “зерновою кризою”, показав недосконалість законодавчо-правових норм в сфері виробничих, торгівельних і експортно-імпортних операцій на ринку зерна, а також непрозорою організацією взаємовідносин між всіма суб’єктами його функціонування. Тому першочергові завдання як законодавчої, так і виконавчої гілок влади заключаються у вирішенні проблем розробки організаційно-економічних механізмів організації продовольчої безпеки регіонів з позицій формування балансу зерна; організації інтервенційних процесів у закупці і реалізації зернової продукції; удосконаленні структури базових підприємства по зберіганню і переробці зернової продукції в місцях її вирощування, а також і реалізації; удосконаленні методології оцінки і реалізації вирощеної продукції зерна з метою прозорого контролю її використання як на державному так і регіональних рівнях.
9. Обґрунтовано концепцію, схему та прогноз розвитку продовольчого комплексу у перспективному періоді. Соціально-економічну рівновагу аграрного виробництва з позицій забезпечення регіональної продовольчої безпеки в цій схемі відіграватимуть усі форми господарювання в збалансованому поєднанні. Показано, що на даному етапі розвитку української економіки важливе місце належить сектору ОПСГ, який був демпфером у вирішенні питань продовольчої безпеки України перехідного періоду. Разом з тим відмічено, що у перспективі вирішення питань регіональної продовольчої безпеки буде належати високотоварним суб’єктам господарювання аграрного сектору. Виходячи з важливості сектору ОПСГ при формуванні продовольчої безпеки необхідно запровадити процедуру регулярного їх обстеження. В цілому отримана інформація дасть можливість об’єктивно аналізувати процеси, що притаманні як даному сектору, так і всьому народногосподарському комплексу України.
10. У комплексі проблем зростання регіональної економіки на різних рівнях та етапах соціально-економічного розвитку важливою ланкою є забезпечення науково обґрунтованого, законодавчо підкріпленого механізму розвитку. Такий підхід передбачає розробку концепції стратегії розвитку по кожному з регіонів і України в цілому та розміщення продуктивних сил. Діалектика цих відносин повинна базуватися на забезпеченні в кожній економічній ланці можливостей виконання притаманних їй функцій у досягненні економічного розвитку і зростання продуктивності шляхом ефективного використання ресурсів, заходів по припиненню спаду виробництва та забезпеченню його зростання. Прогнозні варіанти розвитку регіонів вказують на те, що позитивні зрушення у рівні забезпечення населення продуктами харчування начинають проявляти себе тільки у випадку 5% темпу росту основних економічних і соціальних показників. Для досягнення таких цілей повинно посилюватись державне регулювання розвитку регіонального продовольчого ринку, шляхом використання правових та організаційно-економічних механізмів впливу на територіальний аграрно-промисловий комплекс, з максимальним використанням можливостей суб’єктів господарської діяльності усіх форм власності. Такий підхід дозволяє прогнозувати обсяги виробництва продуктів харчування виходячи з європейських стандартів життя.

Список використаних джерел

1. Авер'янов В. Адміністративна реформа і правова наука // Право України.  2002.  №3.  С. 2027.
2. Агробізнес в овочепродуктовому підкомплексі України / П.П.Макаренко, В.І.Криворучко, І.Г.Кириленко, М.Х.Корецький  К.: Ни¬ва, 1997.  139 с.
3. Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку. Інформаційно-аналітичний збірник (випуск 5) / За ред. П.Т. Саблука та ін.  К.: ІАЕ УААН, 2002.  647 с.
4. Алексеев В.В. Разработка программы совершенствования системы управления АПК с использованием экспертных оценок: Учеб. пособие ВВЩУ АПК.  М., 1990.  90 с.
5. Алмаші О. К., Балян А. К., Семененко І. П., Егрі Імре. Земельна реформа в країнах Центрально-Східної Європи // Економіка АПК.  1996.  № 4.  С. 1522.
6. Амбросов ВД. Економічна основа концепції розвитку АПК регіону // Економіка АПК.  1995.  №5.  С. 3439.
7. Аналіз формування цінового механізму АПК України в умовах переходу до ринку (1991 -1994 р.)  К., 1996.  86 с.
8. Апопій В.В. Фінансові взаємовідносини споживкооперації і АПК // Фінанси України.  1999.  №10.  С. 4044.
9. Артикульний Л.О. Розвиток аграрної реформи в Україні // Економіка АПК.  1998.  №7.  С. 4044.
10. Афанасьев В. Динамика и структура занятости на государственной службе в США // Экономист.  1997.  №1.  С. 8993.
11. Базилюк Я.Б. Умови формування і стратегія забезпечення конкурентоспроможності національної економіки: Автореф. дис... канд. екон. наук: 21.04.01 / Національний ін-т стратегічних досліджень; Національний ін-т проблем міжнародної безпеки.  К., 2001.  17 с.
12. Баланюк І. Ф. Розвиток аграрних відносин у регіоні (теорія, методологія, організація): Автореф. дис... д-ра екон. наук: 08.07.02 / Інститут аграрної економіки УААН.  К., 2001.  32 с.
13. Баланюк І.Ф. Концептуальні основи поглиблення розвитку аграрних відносин у регіоні // Економіка АПК.  2001.  № 8. С. 8-15.
14. Баланюк І.Ф. Науково-прикладні аспекти аграрних відносин у регіоні Карпат.  К.: ІАЕ, 2000.  104 с.
15. Баланюк І.Ф. Реформування в аграрному секторі регіону.  К.: ІАЕ, 1999.  270 с.
16. Балян А. В. Особливості розвитку фермерства і його кооперування в Закар-патській області: Автореф. дис. ... канд. екон. наук  К., 1995.  24 с.
17. Бальцерович Л. Социализм, капитализм, трансформация: Очерки на рубеже эпох: Пер. с польськ.  М.: Наука, 1999.  352 с.
18. Баранов М. Прогнозування інформаційних потоків в Україні // Економіка України.  1996.  №2.  С. 86-89.
19. Баранчик І.І. Стабільне вітчизняне виробництво  надійний фактор продовольчої безпеки України // Економіка АПК  2001  № 1 С. 1014
20. Башиянин Т.І. Фінансові системи в економіці держави // Фінанси України. - 1998.  № 10.  С. 5155.
21. Березівський П.С. Приватний сектор у виробництві продукції скотарства на Львівщині // Економіка АПК.  2001.  № 3.  С.103 –106.
22. Білик Ю.Д. Ринок зерна в Україні: стан і проблеми // Економіка АПК.  1998.  № 4.  С. 51 56.
23. Біттер О. Функціонування агропродовольчого ринку в умовах низької пла-тоспроможності населення // Економіка України.  1998.  № 2.  С.6066.
24. Близнюк (Качуріна) Олена Василівна. Маркетинговий механізм управління продовольчим ринком регіону: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.06.02 / Українська академія зовнішньої торгівлі.  К., 2001.  19 с.
25. Боева Т. Субсидирование и кредитование сельского хозяйства во Франции // Международный сельскохозяйственный журнал.  1992.  №5.  С.5153.
26. Булатов Д. Ресурсы продовольственной дипломатии США // Международный сельскохозяйственный журнал.  1995.  №2.  С. 4751.
27. Булатов Д. Система организации экспорта продовольствия США // Международный сельскохозяйственный журнал.  1995.  №3  С.2024.
28. Булатова О. В. Державне регулювання агропромислового комплексу регіону: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.10.01 / НАН України; Інститут економіко- правових досліджень.  Донецьк, 2001.  20с.
29. Бюлетень Національного банку України  №8  2001  160 с.
30. Вахович І. М. Організаційно-економічний механізм формування та реалізації стратегії розвитку регіону: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.10.01 / НАН України; Інститут регіональних досліджень.  Л., 2001.  19с.
31. Власов В.І. Система державних програм підтримки фермерів США // Економіка АПК. – 1995.  №2.  С. 7981.
32. Врядування у Сполучених Штатах; Нарис: Пер. з англ.  Інформ. аген. США, 1991.  128 с.
33. Гайдуцкий П.И. АПК: проблемы перестройки  К.: Политиздат Украины, 1988.  148 с.
34. Гайдуцький П.І., Юрчишин В.В. Досвід реформування сільського господарства у Східній Німеччині та можливості його використання в Україні // Економіка України.  1994.  №12.  С. 3943.
35. Галанець В.Г., Шульський М.Г. Вплив управлінських структур на проведення реформ на селі // Економіка АПК.  1998.  № 2.  С.614.
36. Галушко В.П., Ковтун О.А. Ціноутворення і маркетинг в АПК розвинутих країн // Еконо¬міка АПК.  1995.  №9.  С. 8993.
37. Галушко В.П., Білик Ю.Д., Дапилеико А.С. та ін. Формування рин¬ку землі в Україні. - К.: Урожай, 2002. - 280 с.
38. Гаркавий В.К., Гончаренко Н.Г. Товарність та ефективність особистих підсобних господарств населення // Економіка АПК.  2001.  № 12.  С. 93-98.
39. Геєць В. Соціогуманітарні складові перспективи переходу до соціально орієнтованої еко¬номіки України // Економіка України.  2000. - № 1.  С. 411.
40. Гладій М.В. Використання виробничо-ресурсного потенціалу аграрного сектора економіки України: питання теорії, методології і практики.  Львів: ІРД НАН України, 1998  294 с.
41. Гладій М.В., Долішній М.І., Писаренко С.М., Янків М.Д. Регіональний менеджмент та моніторинг.  Львів, 1999.  68 с.
42. Гончар А.Д. Передумови аграрної реформи // Економіка АПК.  1995.  №9.  С. 3337.
43. Гончаренко В.В. Кредитні кооперативи як форми фінансової допомоги сільського населення // Економіка АПК.  2000.  №9.  С. 5865.
44. Господарський механізм продовольчого комплексу в ринкових умовах: Зб. наук. пр. Ін¬ститут економіки НАН України.  К.,1997.  102 с.
45. Гойчук О.І. Продовольча безпека. Могографія. – Житомир: Полісся, 2004. – 348 с.
46. Гош О. Про об'єктивний економічний лад постсоціалістичної України // Економіка України. 1998. № 6.  С. 5765.
47. Грей К. Государственное регулирование сельскохозяйственного производства  СССР и США: сравнительный анализ // Вестник сельскохозяйственной науки.  1992.  №1.  С. 5766.
48. Грейсон Джексон К. (мл.), О'Делл Карли. Американский менеджмент на пороге XXI века: Пер. с англ.  М.: Экономика, 1991.  319 с.
49. Губені Ю., Сватош М. Основні засади і тенденції розвитку спільної аграрної політики країн ЄС // Економіка України.  1996.  № 9.  С. 7984.
50. Гудзинський О.Д. Харчова промисловість у формуванні продовольчої безпеки України. / Нова економічна парадигма формування стратегії національної продовольчої безпеки України у ХХІ столітті. – К.: ІАЕ УААН, 2001.  С. 296299.
51. Давимука С.А. Теоретико-методологічні аспекти приватизації і механізми її реалізації в Україні.  Львів, 1998.  399 с.
52. Далланго Б. Есть ли будущее у макроэкономического планирования в Восточной Европе // Российский экономический журнал.  1992.  № 4.  С. 8491.
53. Даниленко А.С. Розвиток підприємництва в АПК України: теоретико-прикладні аспекти. Львів, 1997.  224 с.
54. Даниленко А.С., Болик Ю.Д., Зимовець В.Д. та ін. Ціноутворення в умовах формування ринкових відносин в АПК. Необхідність регулювання та аналіз ціноутворення в АПК.  К., 1997.  135 с.
55. Данилишин Б.М., Боженар В.Я., Лисецький А.С. Сільське господарство України: сучасний стан і перспективи розвитку.  К., 1998.  26 с.
56. Данилишин Б.М., Дорогунцов С.І., Міщенко В.С., Коваль Я.В. Новотворов О.С., Паламарчук М.М. Природно-ресурсний потенціал сталого розвитку України.  К.: РВПС України, 1997.  716 с.
57. Демьяненко В., Рилько Д. Мировая агропродовольственная система // Мировая экономика и международные отношения.  1998.  № 8.  С. 3158.
58. Державна цінова підтримка сільського господарства в США і країнах Європи / За ред. О.М. Шпичака.  К., 1995.  58 с.
59. Держав¬не управління та адміністративне право: акту¬альні проблеми реформування.  К., 1999.  52 с.
60. Державне управління: Теорія і практика.  К.: Юрінком Інтер, 1998.  455 с.
61. Дерлеменко В.В. Розповсюдження сільськогосподарської науково-технічної інформації.  К.: ІАЕ, 1999.  410 с.
62. Дерлеменко В.В. Сільськогосподарські інформаційні консультаційно-освітні служби.  К.: ІАЕ УААН, 2001.  452 с.
63. Дернберг Р.Л. Международное налогообложение: Пер. с англ.  М.: ЮНИТИ, 1997.  375 с.
64. Діброва О.Т. Географія Української РСР  К., 1958. – 351с.
65. Дідур С. В. Організаційно-економічний механізм розвитку лізингових відно-син: Автореф. дис.... канд. екон. наук.  Київ, 1998.  21 с.
66. Дієсперов В.С. Потенціал особистих господарств // Економіка АПК.  2000.  №9.  С.9196.
67. Дністрянський М.С. Перспективи вдосконалення територіального політико–адміністративного устрою України: методологічні і прикладні аспекти // Регіональна економіка. – № 2.  1997.  С. 92  101.
68. Долгошей Г.А. Научно-производственные объединения  новая форма органического соединения науки и производства. Межхозяйственная кооперация и агропромышленная интеграция.  М.: Колос, 1978.  287 с.
69. Долішній М., Даниленко А., Мицишин С., Подольський М. Інтегровані територіальні аг¬ропромислові комплекси: концептуальний аспект формування // Економіка України.  1997.  №4.  С. 61б7.
70. Долішній М., Козоріз М., Мікловда В., Даниленко А. Підприємництво в Україні: проблеми становлення та розвитку.  Ужгород: Карпати, 1997. 358 с.
71. Долішній М.І. Паламарчук М.М., Паламарчук О.М., Шевчук А.Т. Соціально-економічне районування України.  Львів, 1997.  50 с.
72. Долішній М.І. Регіональна соціально-економічна політика: основні засади формування і розвитку // Регіональна економіка.  1997.  №2.  С. 2227.
73. Долішній М.І., Козоріз Г. Г. Моделі державного регулювання в ринковій економіці // Економіка України. 1999.  № 6.  С.1322.
74. Дорогунцов С., Горська О. Трансформація структури економіки: теорія і практика // Економіка України.  1998.  № 5.  С. 411.
75. Дроздов Н.У., Кощеев А.А. Рыночная экономика в странах Северной Европы.  К., 1992.  64 с.
76. Ефективність сільськогосподарського виробництва в особистих господарствах громадян (за матеріалами обстеження) / За ред. П.Т.Саблука, В.Я.Месель-Веселяка, Ю.Я.Лузана.  К.: ІАЕ УААН, 2001.  378 с.
77. Єлейко В. Основи економетрії: У 2 ч.  Львів: Марка Лтд, 1995.  192 с.
78. Єрохіна Л.В. Розвиток акціонерних відносин в агропромисловому виробництві Луганської області // Придніпровський науковий вісник.  1997.  № 19.  С.812.
79. Жадан И.И. Опыт разработки и внедрения районных планов развития межхозяйственной кооперации в Украинской ССР. Межхозяйственная кооперация и агропромышленная интеграция.  М.: Колос, 1978.  287 с.
80. Жаринов А., Кузубов Н. Комплексы специализированных сельскохозяйственных предприятий.  К.: Наук. думка, 1975.  200 с.
81. Жаринов А.В. Научные основы организации агропромышленного производства  К.: Наук. думка, 1990.  236 с.
82. Желудкова О. Н. Науково-методичні основи оцінки народногосподарської ефективності створення спеціальних (вільних) економічних зон: Автореф. дис.... канд. екон. наук.  К., 1996.  19 с.
83. Загальна теорія держави і права / За ред. акад. АПрН України, доктора юрид. наук, проф.. В.В. Копейчиков.  К.: Юрінком, 1997.  320 с.
84. Закон України "Про підприємництво" від 7 лютого 1991 р. № 698-ХП. – http: // www.rada.gov.ua.
85. Закон України "Про підприємства в Україні" від 27 березня 1991 р. № 887-ХІІ. – http: // www.rada.gov.ua.
86. Закон України "Про господарські товариства" від 19 вересня 1991 р. № 1576-ХІІ. – http: // www.rada.gov.ua.
87. Закон України "Про селянське (фермерське) господарство" від 20 гру¬дня 1991 р. № 2009-ХП. – http: // www.rada.gov.ua.
88. Закон України "Про форми власності на землю" від 30 січня 1992 р. № 2073-ХП. – http: // www.rada.gov.ua.
89. Закон України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" від 14 лютого 1992 р. № 2114- XII. – http: // www.rada.gov.ua.
90. Закон України "Про сільськогосподарську кооперацію" від 17 липня 1997р.№4б9/97-ВР. – http: // www.rada.gov.ua.
91. "Земельний кодекс України" від 25 жовтня 2001 р. № 2768-ІІІ. – http: // www.rada.gov.ua.
92. Закон України від 07.02.1991 № 697-ХІІ "Про власність" – http: // www.rada.gov.ua.
93. Закон України від 20.12.1991 №2009-ХІІ "Про селянське (фермерське) господарство" – http: // www.rada.gov.ua.
94. Закон України від 23.03.2000 № 1602 – ІІІ «Про державне прогнозування та розроблення програм еко¬номічного і соціального розвитку України» – http: // www.rada.gov.ua.
95. Закон України від 21.05.1997 №280/97 – ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» – http: // www.rada.gov.ua.
96. Закон України від 09.04.1999 №586-ХІV «Про місцеві державні адміністрації» – http: // www.rada.gov.ua.
97. Закон Української Радянської Соціалістичної Республіки від 12.02.1991 № 712-ХІІ “Про відновлення Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки” – http: // www.rada.gov.ua.
98. Запотоцький С. П. Територіальна організація продовольчого ринку Черкаської області: Автореф. дис... канд. геогр. наук: 11.00.02 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка.  К., 2002.  23с.
99. Заставний Ф. Д. Географія України  Львів: Світ, 1990. – 360 с.
100. Заставний Ф.Д. Територіальні передпланові прогнози.  К.: Наук. думка, 1988.  182 с.
101. Земляков Д. К обоснованию концептуальной модели регулирования российской экономики // Российский экономический журнал.  1997.  №1.  С. 90-92.
102. Зіновчук В.В. Кооперативна ідея в сільському господарстві України і США.  К.: Логос, 1996.  224 с.
103. Зіновчук В.В. Організаційні основи сільськогосподарського кооперати¬ву.  К.: "Логос", 2001.  380 с.
104. Злупко С. І. Українська регіоналістика: тенденції, здобуття, проблеми // Регіональна економіка.  1996.  № 1-2.  С.
105. Злупко С.М. Аграрні перетворення і стратегія розвитку національної економіки // Еконо¬міка АПК.  1997.  № 11.  С.1721.
106. Зубець М.В. Напрями економічного зростання агропромислового комплексу України.  К.: Аграрна наука, 1999.  56 с.
107. Изард У. Методы регионального анализа  М.: Прогресс, 1966 – 659 с.
108. Іванух Р.А., Жовтанецька О.О Розвиток сільськогосподарської кооперації в умовах переходу до ринкової економіки // Економіка АПК.  2001.  № 12.  С. 25-32.
109. Інформатизація агропромислового комплексу: проблеми та шляхи вирішення  К.: ІАЕ УААН,1998.  89 с.
110. Іщук С.І. Територіально-виробничі комплекси і економічне районування.  К., 1996.  242 с.
111. Іщук С.І., Пістун М.Д., Стеченко Д.М. Агропромисловий комплекс сьогодні.  К.: Радян¬ська школа, 1985.  136 с.
112. Кандыба А.Н. Внешнеэкономическая деятельность в агропромышленном комплексе.  К.: Урожай, 1993.  224 с.
113. Кандыба А.Н. Мировая экономика, международные отношения и внешнеэкономическая деятельность.  К.: Аграрна наука, 1996.  210 с.
114. Карич Драгомир. Предпринимательский маркетинг  М.: Прогресс Культура, 1995. 216 с.
115. Касянюк. І. Доцільність створення спільних підприємств у сільському господарстві // Економіка АПК.  2002.  № 1.  С. 5560.
116. Качан Є.П., Ковтанюк М.О., Петрина М.О. та ін. Розміщення продуктивних сил України: Підручник / За ред. Є.П. Качана.  К.: Вища школа, 1997.  375 с.
117. Кваша С.М. Зовнішньоекономічна діяльність АПК України: стан,
стратегія і тактика розвитку. - К.: ЗАТ «НІЧЛАВА». - 2000. - 252 с.
118. Кирсанов Д.Ф. Аграрна сфера; пріоритети та механізми реалізації.  К., 1998.  235 с.
119. Коваленко Ю.С. Аграрний ринок України: організація та управління.  К.:ІАЕ, 1998.  108с.
120. Коваленко Ю.С. Сільськогосподарське підприємство в ринковому сере-довищі.  К.: ІАЕ УААН, 2000.  204 с.
121. Козоріз М.А. Регіональна політика сприяння розвитку фермерських господарств // Регіональна економіка. – №1– 2.  1996. – С. 87 – 96.
122. Коломийчук В.С. Соціальноекономічний розвиток адміністративного району: теорія, методологія, практика.  Тернопіль, 1998.  314 с.
123. Колосовский Н.Н. Основы экономического районирования.  М.: Госполитиздат, 1958. – 200 с.
124. Конституція України прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996р.  К., 1996.  117 с.
125. Концептуальні основи аграрної політики України  К, 1997. 21с.
126. Концепція аграрної політики в Україні. - К.: ІАЕ, 1999. -15с. Концепція соціального відродження села.  К.: ІАЕ, 2000.  20 с.
127. Концепція економічної безпеки України  К.: Логос, 1999.  56 с.
128. Концепція реформування і розвитку агропромислового комплексу України  К., 1999. 22с.
129. Концепція розвитку та облаштування шляхової мережі у сільській міс¬цевості та заходи щодо її реалізації.  К.: ІАЕ, 2001.  36 с.
130. Концепція стратегії економічного розвитку України  К., 1992. 110 с.
131. Коныгин А.А. Фермерское хозяйство США.  М.: Агропромиздат, 1989.  205 с.
132. Косолапов В.Л. Автоматизированная система обработки информации и экспертных оценок при анализе общественно-политических процессов // УСиМ. – 1998. – № 1. – С. 25-32.
133. Костирко І.Г. Ринкові трансформації форм і структур агропромислового виробництва. Теорія і практика  К., 1995. 144 с.
134. Кочетов Е. Организационно-управленческая система ВЭС России  базовые критерии // Мировая экономика и международные отношения.  1996.  № 4.  С. 3952.
135. Крав¬чук Л.М. Держава і влада: досвід адміністративної реформи в Україні  К., 2001.  190 с.
136. Крисальський О.В. Формування системи державної підтримки розвитку агропромислово¬го виробництва в Україні // Економіка АПК.  1998. №7.  С. 815.
137. Кропивко М.Ф. Інформаційне забезпечення агропромислового вироб¬ництва України в ринкових умовах.  К.: ІАЕ, 1996.  159 с.
138. Кропивко М.Ф. Інформація в управлінні агропромисловим виробницт¬вом.  К.: ІАЕ, 1997.  252 с.
139. Кропивко М.Ф., Коваленко Ю.С., Пєхота М.А. та ін. Комп'ютерні тех¬нології в управлінні сільськогосподарським підприємством.  К.: ІАЕ, 1996. 168 с.
140. Крылатых Э.Н. Обоснование приоритетов при планировании АПК // Вестн. АН СССР. Сер. экон.  1982. - № 1.  С.75 83.
141. Крылатых Э.Н. Пропорции и приоритеты в развитии АПК.  М.: Экономика, 1983. 232 с.
142. Кузубов М.В. Методологія моделювання регіональних АПК: варіантність, уніфікація, модульність: Автореф. дис. ... д-ра екон. наук.  К., 1996.  37 с.
143. Кулішов В., Мустафін В., Сонько С. Сучасні особливості формування регіональних ринків // Економіка України.  №7.  2001.  С. 4044.
144. Курило С.М. Факторний аналіз ефективності молочного скотарства // Економіка АПК.  2002.  № 1.  С. 70-76.
145. Курносов А., Камалян А. Учет фактора риска при планировании и выработке сельскохозяйственной политики // Международный сельскохозяйственный журнал. — 2000. — № 2. — С. 12-13.
146. Кучер М.І., Левченко В.І. Державна політика в Канаді щодо виробництва і реалізації зерна // Економіка АПК.  2002.  № 5.  С. 120-125.
147. Ламбен Жан-Жак. Стратегический маркетинг. Европейская перспектива: Пер. с франц.  С.-Пб.: Наука, 1996.  590 с.
148. Леонтьєв О. Парадоксальна парадигма і вульгаризація економічної теорії // Економіка України.  №5.  2002.  С. 6267.
149. Липчук В. В. Удосконалення земельних відносин фермерських господарств // Економіка АПК.  1996.  №3.  С.1014.
150. Липчук В.В., Курило С.М. Перспективи розвитку особистих господарств населення // Економіка АПК.  2001.  № 3.  С.106 –110.
151. Лисецький А., Жубржицька О. Проблеми і шляхи розвитку субнаціонального АПК // Економіка України.  2001.  № 6.  С. 5562.
152. Лисецький А.С. Проблеми розвитку АПК України // Економіка України.  1998.  № 7.  С. 5059.
153. Лисецький А.С. АПК: методологія планування розвитку регіонів // Економіка України.  2000.  № 5.  С. 5966.
154. Лисецький І., Іванух Р., Барановська В., Осінський С. Про деякі питання аграрної політи¬ки // Економіка України.  1996.  № 9.  С. 5161.
155. Лузан Ю.Я. Концептуальні основи розробки та організації здійснення Національної про¬грами розвитку агропромислового виробництва і соціального відродження села України на 1999-2010 роки // Економіка АПК. 1999. №7. С.З4.
156. Лукінов І. І. Методи і засоби державного регулювання економіки перехідного періоду // Економіка України.  1999.  №5.  С. 811.
157. Лукінов І. І. Особливості аграрної реформи та інтеграційних процесів в АПК України у кон¬тексті східноєвропейських перетворень // Економіка України.  1993.  № 12.  С. 312.
158. Лукінов І.І. Економічні трансформації (наприкінці XX сторіччя) / Відп. ред. В.М. Геєць.  К., 1997.  455 с.
159. Лукінов І.І. Макроструктурі пріоритети // Економіка Україна. 1996.  № 6.  С.1430.
160. Лупенко Ю.О. Акціонерні товариства в АПК.  К.: ІАЕ, 1997.  185 с.
161. Майминас Е. Информационное общество и парадигма экономической теории // Вопросы экономики.  1997.  №11.  С. 8687.
162. Макин Г. Некоторые аспекты формирования АПК как объекта управления // АПК: экономика, управление.  1999.  №2.  С. 2629.
163. Малес В., Стратілат О. Державне управління агропромисловим комплексом.  К., 1998. 55 с.
164. Малес В.М. Методичні аспекти формування функцій державного управління галузями АПК України // Економіка АПК.  1998.  № 1.  С. 813.
165. Малік М.Й., Федієнко П.М., Орлатий М.К. Інтеграція як фактор підви¬щення ефективності реформованих сільськогосподарських підприємств. К.:ІАЕ, 2000.  39с.
166. Маринич А.М., Пащенко В.М., Шищенко П.Г. Ландшафты и физико-географическое районирование / Природа Укр. ССР – К.: Наук. Думка, 1985. – 224 с.
167. Марцин В. Ринок вимагає нових підходів до аграрного сектора економіки // Вільний агра¬рник. 1996. № 1.  С. 7477.
168. Мельник Л.Ю., Макаренко П.М. Концентрація виробництва в сільському господарстві: тенденції і перспективи // Економіка АПК.  2002.  № 2.  С. 11-17.
169. Мессель-Веселяк В.Я. Реформування аграрного виробництва / ІАЕ УААН. К., 1999. 272 с.
170. Методические рекомендации по организации маркетинга в агропромышленном производстве // АПК: экономика, управление.  1993.  № 8.  С. 3545.
171. Механізм біржової торгівлі продукцією АПК / Під. ред. О.М. Шпичака.  К., 1995.  86 с.
172. Миндру М. Г., Сахацький М. П. Соціально-економічне відродження сільськогосподарського підприємства. // Економіка АПК.  1999  № 12  С. 6469.
173. Мировая экономика на финише века.  Минск: Экономпресс, 1997.  498 с.
174. Михайлова Л.І. Особисті підсобні господарства населення: сутність, класифікація, ефективність // Економіка АПК.  2001.  №7.  С.1116.
175. Михасюк І., Мельник А., Крупка М., Залога З. Державне регулювання економіки: Підручник / За ред. дра екон. наук, проф. акад. АН Вищої школи України І. Р. Михасюка.  Львівський національний університет ім. І. Франка.  2-ге вид. виправлене і доповнене. К.: Атіка, ЕльгаН, 2000. – 592 с.
176. Михасюк І.Р., Янків М.Д., Залога З.М., Сажинець С.Й. Регіональна економіка.  Львів: Українські технології, 1998.  240 с.
177. Місюк М.В. Поліпшувати структуру підприємницької діяльності у виробництві м'яса // Економіка АПК.  2001.  № 8.  С. 117121.
178. Моргачев В.Н. Формы и методы территориального управления в США и Канаде.  М.: Наука, 1987. 146 с.
179. Морозов А.О., Косолапов В.Л. Інформаційноаналітичні технології підтримки прийняття рішень на основі регіонального соціальноекономічного моніторингу.  К.: Наукова думка, 2002.  230 с.
180. Морозов А.О., Косолапов В.Л., Смирнова С.М., Суперсон В.І. Оцінка якості та ефективності соціально–економічного мо¬ніторингу у складних систе¬мах // Математичні машини і системи. 2001.  № 1-2.  С. 169185.
181. Морозов А.О., Косолапов В.Л., Смірнова С.М., Суперсон В.І. Застосування сучасних інфо¬рмаційно-аналітичних мето¬дів в процесі вивчення право¬вих явищ // Наука та наукознавство.  2001.  №2 (32).  С. 31–43.
182. Морозов А.О., Косолапов В.Л., Смірнова С.М., Суперсон В.І. Розробка системи моніторин¬гу національних інтересів в економічній сфері // Науково-тех¬нічна інформація.  2001.  №1-2 (5-7). – С.16–20.
183. Морозов А.О., Косолапов В.Л., Суперсон В.І. Методичні підходи і системні аспекти територіальноадміністративної реформи в Україні // Математичні машини і системи. 2002.  № 2.  С. 122137.
184. Москаль О.І. Особливості планування фінансово-господарського розвитку агропромислового виробництва в регіоні // Економіка АПК.  2001.  № 1. С. 5358.
185. Назаренко В. Основные принципы экономических отношений в аграрной сфере развитых стран с рыночной экономикой // Международный сельскохозяйственный журнал.  1995. №3.  С. 912.
186. Народне господарство України / Державне статистичне видавництво – К., 1997. – 534 с.
187. Наукові засади вирішення ор¬ганізаційно-правових проблем адміністративної реформи в Україні.  К., 1999. — 48 с.
188. Нова економічна парадигма формування стратегії національної продовольчої безпеки України у ХХІ столітті. – К.: ІАЕ УААН, 2001. – 638 с.
189. Оболенський О.Ю. Державна служба України: реалізація системних поглядів щодо організації та функціонування  X., 1999.  294 с.
190. Обушенков Н.Г. Экономический механизм государственного регулирования сельского хозяйства США / ВНИИТЭИ агропрома.  М., 1988.  90 с.
191. Олійник М.М., Касьянова Н.Л. Реструктуризація регіонального агро-промислового виробництва України.  К.: ІАЕ УААН, 1999.  40 с.
192. Онищенко О., Юрчишин В. Аграрна реформа: деякі підсумки і проблеми розвитку // Еко¬номіка АПК.  1996.  № 2.  С.2028.
193. Онищенко О., Юрчишин В. Концептуальні основи аграрної політики суверенної України // Економіка АПК.  1992.  № 5,  С.1532.
194. Онищенко О., Юрчишин В. Формування підприємницьких структур в аграрній сфері України // Регіональна економіка.  1997.  № 4.  С.818.
195. Онищенко О.М. Завершення початкового етапу формування нової організаційної структури аграрного сектора // Економіка України.  №7.  2001.  С. 5969.
196. Основи аграрного підприємництва / За ред. М.Й. Маліка.  К.: ІАЕ, 2001.  582с.
197. Основи економічної теорії: Навчальний посібник / За ред. В.О.Білика, П.Т.Саблука.  К.: ІАЕ, 1999.  467 с.
198. Особисті підсобні господарства України - аналіз витрат та ефективності виробництва видів сільськогосподарської продукції / О.М.Шпичак, П.Т.Саблук, В.П.Ситник та ін.; За ред. О.М.Шпичака.  К.: ІАЕ УААН, 2001.  237с.
199. Паламарчук М.М. Регіональні дослідження: завдання і наукові підходи // Регіональна економіка.  1996.  №12.  С. 32 38.
200. Паламарчук М.М., Паламарчук О.М. Економічна і соціальна географія України з основа¬ми теорії.  К.: Знання, 1998.  411 с.
201. Пасхавер Б. Продовольча доступність // Економіка України.  №7.  2001.  С. 6977.
202. Пасхавер Б.Й. Аграрне ціноутворення в умовах кризи // Економіка України.  1999.  № 7.  С.6776.
203. Пила В., Абрамов В. Програмно-цільовий метод управління соціально-еконо¬мічним розвитком регіонів // Економіка України.  1998.  № 9.  С. 3238.
204. Пиплз К. Развитие системы сельскохозяйственного кредита в США: уроки для России // Вопросы экономики.  1997.  № 8.  С. 146149.
205. Підприємництво в аграрній сфері економіки / М.Й. Малік, Ю.О. Лупенко, Л.В. Романова та ін.; 2-е вид., перероб. і доп.; За ред. П.Т.Саблука, М.Й.Маліка.  К.: ІАЕ, 1998.  514 с.
206. Плющ І. С. Реформування економічних відносин в агропромисловому виробництві України: Автор. дис...канд. екон. наук: 08.07.02 / Інститут аграрної економіки УААН.  К., 2001.  22 с.
207. Погорілий А.О. Економічна ефективність вирощування картоплі в особистих підсобних господарствах населення // Економіка АПК.  2002.  № 5.  С. 81-83.
208. Подолянок М. Державний контракт та його роль у реформуванні аграрних віднос