ПРОФІЛАКТИКА І ЛІКУВАННЯ ГЕСТОЗІВ ВАГІТНИХ З ВИКОРИСТАННЯМ САНАТОРНО-КУРОРТНИХ ФАКТОРІВ

brief description

Одеський державний медичний університет

На правах рукопису

картель валентина миколаївна

удк 618.3 - 06 - 08: 615.838

профілактика і лікування гестозів вагітних з використанням санаторно-курортних факторів

14.01.01 акушерство і гінекологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Зелінський О.О.
Заслужений діяч науки
і техніки України,
доктор медичних наук,
професор

Одеса - 2008

Зміст
список умовних скорочень.4
Вступ..5
Розділ І. Огляд літератури10
1.1. Сучасні концепції етіопатогенезу прееклампсії вагітних..10
1.1.1.Стан гемодинаміки під час неускладненої вагітності
і у вагітних з прееклампсією.15
1.2. Психосоматичний стан вагітних...22
1.3. Немедикаментозні методи лікування прееклампсії у
сучасному акушерстві...24
Розділ 2. Матеріали дослідження.35
2.1. Загальна клінічна характеристика вагітних жінок36
Розділ 3. Методи дослідження та лікування...48
3.1. Методи дослідження48
3.2. Методи лікування.58
Розділ 4. Стан різних функціональних систем у вагітних
з прегестозом і прееклампсією легкого ступеня.71
4.1. Стан центральної гемодинаміки у вагітних з прегестозом
і прееклампсією легкого ступеня71
4.2. Особливості особистості і психоемоційний стан вагітних
з прегестозом і прееклампсією легкого ступеню..81
4.3 Якість життя вагітних з прегестозом і прееклампсією
легкого ступеня.86
4.4. Клініко-патогенетичне обгрунтування диференційованої
системи санаторно-курортного лікування вагітних з
прегестозом і прееклампсією легкого ступеня..91
Розділ 5. Ефективність розробленої системи санаторно-курортного
лікування вагітних з прегестозом і прееклампсією легкого ступеня..99
5.1. Вплив санаторно-курортного лікування на перебіг прегестозу і
прееклампсії легкого ступеня..99
5.2. Зміни центральної гемодинаміки у вагітних з прегестозом і
прееклампсією легкого ступеня у результаті санаторно-
курортного лікування.104
5.3. Вплив санаторно-курортного лікування на психоемоційний
стан вагітних з прегестозом і прееклампсією легкого ступеня..109
5.4. Вплив санаторно-курортного лікування на якість життя
вагітних з прегестозом і прееклампсією легкого ступеня...114
5.5. Кардіотокографічна характеристика стану плода.117
5.6. Результати вивчення біофізичного профілю плода..120
5.7. Результати доплерометричного дослідження показників кровотоку..123
5.8. Аналіз перебігу вагітності, пологів та стан новонародженого
у вагітних з прегестозом і прееклампсією легкого ступеня ...132
Розділ 6. Аналіз і узагальнення результатів дослідження.145
Висновки...158
Практичні рекомендації.161
Список використаних джерел.. 162

Перелік умовних скорочень
АТ - артеріальний тиск
БПП біофізичний профіль плода
ВЕ - витрати енергії на пересування 1 літра крові
ДРП - дихальні рухи плода
ДТ - діастолічний тиск
ЗПСО - загальний периферичний судинний опір
ІР індекс резистентності
КТГ кардіотокографія
ОНВ - об'єм навколоплідних вод
ОШВ - об'ємна швидкість викиду
П - потужність лівого шлуночка
ПЕ прееклампсія
ППСО - питомий периферичний судинний опір
РАП рухова активність плода
СДВ-систоло-діастолічне відношення
СІ - серцевий індекс
СТ систолічний тиск
ТП тонус плода
УІ - ударний індекс
УО - ударний об'єм крові
ХОК - хвилинний об'єм крові
BP інтенсивність болю
GH загальний стан здоров'я
MH психічне здоров'я
PF фізичне функціонування
RE емоційний стан
RF рольове функціонування
SF соціальне функціонування
VT життєздатність

Вступ
Актуальність теми. До числа найбільш приоритетних напрямків розвитку сучасного акушерства та гінекології відноситься розробка умов для збереження здоров'я жінок, вирішення питань раціональної тактики ведення вагітності та пологів, визначення шляхів зниження материнської, перинатальної захворюваності і смертності [43; 102].
У структурі материнської захворюваності і смертності прееклампсія (ПЕ) на протязі багатьох років займає лідируючі позиції [101; 111; 140; 198; 207; 236; 275]. Незважаючи на застосування високоінформативних методів дослідження, виникнення оригінальних лікувально-профілактичних тенденцій і напрямів, частота ПЕ в Україні складає 11-16,8% і не має тенденції до зниження. Синдром затримки розвитку плода (СЗРП) спостерігається в 29,1% випадків, перинатальна захворюваність у разі цієї патології складає 640-780%0, а перинатальна смертність коливається у межах від 7 до 44,4 %0. У кожної п'ятої дитини, що народилась від матері з прееклампсією, мають місце порушення фізичного і психоемоційного розвитку, значно зростає захворюваність у дитячому віці. У жінок, які перенесли прееклампсію, формується хронічна патологія нирок, гіпертонічна хвороба, ендокринні порушення. Наведені дані характеризують ПЕ як надзвичайно актуальну і важливу у медико-соціальному плані проблему [4; 22; 56; 69; 74; 80; 96;170; 205; 276].
Незважаючи на наукові досягнення багатьох вчених колективів, які вивчали різні аспекти етіопатогенезу [43;53; 69; 299], діагностики [68; 194; 310], лікування [56; 74; 91; 96; 109; 139; 165; 216; 313] та профілактики [40; 76; 155] прееклампсії, і певні досягнення у цій галузі, багато важливих питань до теперішнього часу залишаються невирішеними.
Зважаючи на важливість порушень системної гемодинаміки у виникненні і розвитку ПЕ, очевидна доцільність проведення терапії, яка спрямована на корекцію гемодинамічних зсувів [218; 249; 140;229; 291]. Методи традиційної медикаментозної корекції впроваджені достатньо широко, однак не завжди забезпечується потрібний клінічний ефект і залишається відкритим питання несприятливого впливу медикаментів на плод [13; 50; 76; 102; 108; 110].
Важливим компонентом здоров'я вагітної є стан психоемоційної сфери та особливості особистості жінки, що впливають на якість життя і перебіг вагітності. Ці питання не знайшли висвітлення у вагітних з ПЕ [10; 172; 174].
Викладені обставини вказують на необхідність пошуку нових напрямків лікування, ефективних методів оздоровлення і реабілітації, які б не мали негативного впливу на перебіг вагітності, стан і розвиток плода і новонародженого.
Одним з таких основних напрямків є санаторно-курортне лікування вагітних, яке надає широкі можливості оптимального використання різних природних і преформованих фізичних чинників, здатних позитивно впливати на стан здоров'я вагітної і формування адаптаційно-компенсаторних процесів у матері і дитини [49; 178; 222]. Проте, у доступній літературі ці питання не знайшли свого відображення і до цього часу не розроблено патогенетично обгрунтованих програм санаторно-курортного лікування і профілактики ПЕ легкого ступеня. Відсутні також дослідження з визначення впливу різних методів санаторно-курортного лікування на перебіг основного захворювання, вагітності, пологів, стан плода та новонародженого у разі ПЕ.
У той же час вивчення цих питань є принципово новим і у кінцевому результаті дозволить покращити завершення вагітності для матері та плода, суттєво знизять частоту і тяжкість ускладнень і перинатальної патології.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота є фрагментом наукових розробок, які проводяться на кафедрі акушерства та гінекології №2 Одеського державного медичного університету і є складовою частиною НДР (номер держреєстрації 0199U004330). Тема дисертації затверджена експертною комісією АМН і МОЗ України від 21.09.2007р. (протокол №4).
Мета дослідження. Патогенетично обгрунтувати та розробити програму диференційованого санаторно-курортного лікування вагітних з прегестозом і ПЕ легкого ступеня, спрямовану на зниження частоти ускладнень і антенатальну охорону плода при цій патології.
Завдання дослідження:
1. Вивчити стан центральної гемодинаміки і типи гемодинаміки у вагітних з прегестозом і ПЕ легкого ступеня.
2. Визначити психоемоційний стан, особливості особистості і якість життя у вагітних з прегестозом і ПЕ легкого ступеня.
3. Патогенетично обгрунтувати, розробити та впровадити у практику диференційовані програми санаторно-курортного лікування з урахуванням типу центральної гемодинаміки і вивчити їх ефективність.
4. Оцінити стан плода у результаті санаторно-курортного лікування за даними кардіотокографічного дослідження, вивчення біофізичного профілю плода, доплерометричного дослідження матково-плацентарно-плодового кровотоку.
5. Визначити вплив санаторно-курортного лікування на перебіг прегестозу і ПЕ легкого ступеня, подальший перебіг вагітності, пологів і стан новонародженого.
Об'єкт дослідження прегестоз та ПЕ легкого ступеня вагітних.
Предмет дослідження: показники центральної гемодинаміки, психоемоційного стану, якості життя, стану плода та розробка на їх основі патогенетично обгрунтованої програми диференційованого санаторно-курортного лікування.
Методи дослідження: загальноклінічні, інструментальні, біохімічні, психодіагностичні, математично-статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. Уперше в акушерській практиці обгрунтована наукова концепція санаторно-курортного лікування і профілактики ПЕ легкого ступеня як нової організаційної форми надання медичної допомоги цьому контингенту жінок.
У вагітних з прегестозом і ПЕ легкого ступеня виконаний системний аналіз показників центральної гемодинаміки з визначенням ролі судинних і кардіодинамічних розладів, визначені показники якості життя і психоемоційного стану, проведена антенатальна діагностика стану плода, що явилось теоретичною передумовою для розробки науково обгрунтованих підходів до створення системи санаторно-курортного лікування даного контингенту вагітних жінок.
Уперше доведена ефективність санаторно-курортного лікування вагітних з прегестозом і ПЕ легкого ступеня і показаний позитивний вплив природних і преформованих фізичних факторів на перебіг вагітності, пологів, стан плода і новонародженого.
Практичне значення одержаних результатів.
Практичній охороні здоров'я запропоновані патогенетично обгрунтовані програми санаторно-курортного лікування вагітних з прегестозом і ПЕ легкого ступеня, які включають як загальні для всіх вагітних заходи (базову терапію), так і диференційовані методи залежно від типу гемодинаміки.
Розроблена система санаторно-курортного лікування вагітних з прегестозом і ПЕ легкого ступеня дозволяє більш ефективно провести лікувально-профілактичні заходи, що сприятиме зниженню частоти ускладнень у матері і плода.
Особистий внесок здобувача. Самостійно автором проаналізована вітчизняна і закордонна література по темі дисертаційного дослідження, проведений патентно-інформаційний пошук. Наукові положення, висновки і практичні рекомендації, які виносяться на захист отримані дисертантом особисто. У роботах, які надруковано у співавторстві, дисертанту належить розробка і особиста участь у клініко-лабораторних і інструментальних дослідженнях. Автором самостійно проводилась статистична обробка і аналіз отриманих результатів, практичне впровадження рекомендацій відповідно основним положенням і висновкам дисертації.
Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення дисертаційної роботи були представлені на першій науково-практичній конференції з міжнародною участю «Санаторно-курортне лікування в акушерстві та гінекології: досягнення, проблеми, перспективи» (м. Київ, 2005р.); Міжнародному науковому конгресі Всесвітньої Федерації Водолікування і Кліматолікування (ФЕМТЕК) «Вода и климат для здоровъя в современном обществе» (Андорра, 2006р.); науково-практичній конференції молодих вчених з міжнародною участю „Вчені майбутнього” (Одеса, 2007); конференції Асоціації акушерів-гінекологів України (Одеса, 2007).
Публікації. За темою дисертаційної роботи надруковано 11 наукових праць, з них 3 роботи у виданнях, затверджених ВАК України і 8 у збірниках матеріалів з'їздів, симпозіумів, конференцій.
Об'єм і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 149 сторінках комп'ютерного тексту і складається з вступу, огляду літератури, розділів матеріалів і методів дослідження, 2 розділів власних досліджень, аналізу отриманих даних та їх обговорення, висновків та практичних рекомендацій. Список використаних літературних джерел нараховує 320 робіт (з них 63 іноземних). Дисертація ілюстрована 36 таблицями, 20 рисунками.

bibliography

Висновки

У дисертації подано нове рішення наукової задачі, суть якої полягає у розробці патогенетично обгрунтованої програми диференційованого санаторно-курортного лікування вагітних з прегестозом і ПЕ легкого ступеня, яке спрямоване на зниження частоти ускладнень вагітності і антенатальну охорону плода під час цієї патології.
1. Дослідження центральної гемодинаміки показало, що вже на стадії прегестозу суттєво збільшуються ЧСС (на 6,0%), ДТ (на 25,0%), СГТ (на 18,0%), ЗПСО (на 21,0%), а показники роботи серця знижуються УО (на 29,0%), УІ (на 32,0%), ОШВ (на 33,0%) і П (на 28,0%) у порівнянні з відповідними параметрами під час неускладненої вагітності. У той же час ХОК і СІ зменшуються тільки на 10,0% і 14,0% відповідно, що свідчить про менш економну роботу серця (ВЕ була вищою на 7%).
2. У вагітних з ПЕ легкого ступеня порушення судинної ланки гемодинаміки прогресують (СГТ збільшується на 39,0%, ЗПСО на 80,0% у порівнянні з показниками під час неускладненої вагітності) на фоні подальшого погіршення показників кардіодинаміки (УО і ХОК знижуються на 39,0% і 37,0% відповідно) і скорочувальної здатності міокарда (ОШВ зменшується на 43,0%), що свідчить про виражене порушення адаптаційно-регуляторних механізмів серцево-судинної системи.
3 Встановлено, що у разі розвитку прегестозу і ПЕ легкого ступеня збільшується питома вага жінок з ГоКТК (відповідно 30,6% і 43%). У вагітних з ГоКТК, у разі розвитку прегестозу і ПЕ легкого ступеня на фоні низьких показників кардіодинаміки і недостатнього ХОК прогресуюче наростають параметри судинної ланки (ЗПСО, АТ), тоді як у вагітних з ГрКТК на фоні високих показників насосної функції серця існують нижчі, ніж під час неускладненій вагітності параметри судинного тонусу.
4. У вагітних з прегестозом і ПЕ легкого ступеня виявлені порушення психоемоційного стану і певні особливості особистості: знижений показник гармонійного ставлення до стану свого здоров'я (3,8±0,12 у разі прегестозу і 2,4±0,18 у разі ПЕ легкого ступеня). У вагітних з ПЕ легкого ступеня виявлені високі показники егоцентричних (1,0±0,08), ейфорійних (5,2±0,14) і ергопатичних (4,2±0,45) реакцій, а також високі індекси іпохондрії (55,4± 1,5), депресивності (57,2± 2,3), ригідності поведінки (67,8±4,3) та тривожності (18,4±0,17).
5. Встановлено, що у вагітних з прегестозом і ПЕ легкого ступеня знижується якість життя. Показник загального здоров'я знижується до (67,56±4,13) у разі прегестозу і до (53,41±5,32) у разі ПЕ легкого ступеня. У вагітних з ПЕ легкого ступеня достовірно знижуються майже всі показники у порівнянні з відповідними під час неускладненої вагітності: рольового функціонування (на 32,0%), загального здоров'я (на 38,0%), „життєвості”(на 36,0%), соціального функціонування (на 41,0%), емоційності (на 23,0%), та психічного здоров'я (на 30,0%).
6. Розроблена патогенетично обгрунтована диференційована програма санаторно-курортного лікування вагітних з прегестозом і ПЕ легкого ступеня, яка включає загальні заходи (лікувально-охоронний режим, кліматотерапію, ЛФК, дієтичне харчування, фітотерапію, аромотерапію, музикотерапію, лікувальний масаж комірцевої зони) і комплекс преформованих фізичних факторів залежно від типу центральної гемодинаміки. З урахуванням особливостей особистості і психоемоційного стану вагітної застосовані методи аутотренінгу, психологічної підтримки і психокорекції.
7. Застосування програми санаторно-курортного лікування вагітних з прегестозом і ПЕ легкого ступеня сприяє суттєвому покращенню показників центральної гемодинаміки, нормалізації матково-плацентарно-плодової гемодинаміки, БПП, психоемоційного стану вагітних, підвищує якість життя у порівнянні із загальноприйнятими методами лікування.
8. Впровадження розробленої програми санаторно-курортного лікування дозволяє знизити частоту ускладнень вагітності і пологів: прогресування ПЕ у 3 рази, загрози передчасних пологів у 2,6 рази, анемії у 2,5 рази, дисфункції плаценти у 2 рази, кесаревих розтинів у 2 рази, аномалій пологової діяльності у 1,7 разів, а також запобігти перинатальних втрат.
9. Висока ефективність розробленої програми диференційованого санаторно-курортного лікування вагітних з прегестозом і ПЕ легкого ступеня дає підставу рекомендувати її до широкого впровадження у практику з метою як лікування, так і профілактики ускладнень вагітності, пологів і перинатальної патології.

Практичні рекомендації
1. Вагітні з прегестозом складають групу високого ризику розвитку прееклампсії.
2. У комплекс обстеження вагітних необхідно включати дослідження показників центральної гемодинаміки. Вагітні з ГоКТК найбільш схильні до розвитку у них прееклампсії.
3. Вважати за доцільне проведення курсу санаторно-курортного лікування вагітним з прегестозом і ПЕ легкого ступеня для запобігання ускладнень вагітності, пологів і перинатальної патології.
4. Для санаторно-курортного лікування вагітних з прегестозом і ПЕ легкого ступеня доцільно використовувати розроблену нами диференційовану програму (табл.2). Критеріями ефективності лікування можна вважати нормалізацію показників центральної гемодинаміки, матково-плацентарно-плодового кровотоку, БПП, психоемоційного стану вагітних та якості життя.

Список використаних джерел

1. Абрамченко В.В. Беременность и роды высокого риска М.: ООО «МИА», 2004. 400 с.
2. Абрамченко В.В. Перинатальная психология. М: ИнтелТек, 2004. 350 с.
3. Абрамченко В.В. Фармакотерапия гестоза СПб: Спец. Лит., 2005. 477 с.
4. Айламазян Э.К. Акушерство. СПБ: Спец.Лит., 2000. 494 с.
5. Айламазян Э.К. Психика и роды. СПб: Питер, 2000. 698 с.
6. Айламазян Э.К. Современные возможности применения лечебных физических факторов у беременных// Санаторно-курортне лікування в акушерстві та гінекології: досягнення, проблеми, перспективи: Науково-практична конференція з міжнародною участю. Київ, 28 лютого-2 березня 2005р. Київ, 2005. - С. 25-26.
7. Акимова К.Б., Гарагуля И.С., Смирнов В.А., Банахевич Р.М., Дзюба Ю.Н. Психологические критерии прогноза развития позднего гестоза у беременных // Вісник асоціації акушерів-гінекологів України. 2000. - №2(7). С.24-28.
8. Александров М.В., Иванов О.А., Александрова Т.В., Лутсук М.А. Механизм адаптационного эффекта гипоксической терапии //Вопросы курортологии, физиотерапии, лечебной физкультуры. 2001. - №1. С.18-21.
9. АржановаО.А., Н.А.Осипова Н.А. Патогенетические критерии диагностики, лечения и профилактики артериальной гипертензии при беременности // Журнал акушерства и женских болезней.-2003.-ТLII, выпуск 2.-С.60-67.
10. Астахов В.М., Бацылева О.В. Проблема оценки здоровья и качества жизни женского населения в современных условиях // 3б. наук. праць Асоціації акушерів-гінекологів України.- Київ, 2003. С.17-21.
11. Ахмеджанов М.Ю., Ястреб Н.И. Методы нелекарственной терапии: Взгляд на системное развитие //Вопросы курортологии, физиотерапии и лечебной физкультуры. 1997. - №2. С.34-40.
12. Ахмина Н.И. Патогенетические звенья гестозов беременных и их влияние на плод // VI российский форум «Мать и дитя»: Зб. науч. тудов.- Москва, 2004. - С.19-20.
13. Бабов К.Д. Санаторно-курортне лікування вагітних в Україні // Санаторно-курортне лікування в акушерстві та гінекології: досягнення, проблеми, перспективи: Наук.-практ. конференція з міжнародною участю, Київ, 28 лютого-2березня 2005р. Київ, 2005.- С. 3 7.
14. Бабов К.Д., Біличенко Т.О., Нікіпелова О.М., Дмітрієва Г.О. та ін. Деякі питання використання питних мінеральних вод різного складу у відновлюваному лікуванні постраждалих внаслідок аварій на ЧАЕС із сполученими захворюваннями органів травлення // Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія.- 2005.- №3(43). С.24-29.
15. Баймурадова С.М., Бицадзе В.О, МатвееваТ.Е., Аляутдина О.С., Патрушев Л.И., Макацария А.Д. АФС и генетические формы тромбофилии у беременных с гестозами // Акушерство и гинекология.-2004.-№2.-С.21-27.
16. Баранов Ш.Б. Лечение беременных женщин с поздним гестозом методом термопульсации: Автореф. дисс. к.м.наук Иваново, 1998. 20 с.
17. Барковський Д.Є. Оптимізаця спостереження жінок з набряками вагітних: генетичні та нейроімуноендокринні предиктори їхнього розвитку // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2006. - №5 С.64-66.
18. Башмакова Н.В., Крысова Л.А., Ерофеев Е.Н. Современные подходы к профилактике гестоза // Акушерство и гинекология 2006. - №5-С.45-47.
19. Безопасное материнство: Руководство для руководителей программ по єффективным вмешательствам в сфере репродуктивного здоровья, основанных на доказательствах / Проект Джилл Гей и Кєрин Харди. 2001. 40с.
20. Беляєва Т.М. Вплив санаторно-курортного лікування вагітних на стан фетоплацентарного комплексу при наявності ознак хронічної фетоплацентарної недостатності // Санаторно-курортне лікування в акушерстві та гінекології: досягнення, проблеми, перспективи: Наук.-практ. конференція з міжнародною участю. Київ, 28 лютого-2березня, 2005р. Київ, 2005.- С. 34-36.
21. Бердыева Т.С., Щербина Н.А., Шматько Ю.В. Рациональное питание беременных женщин при нормально протекающей и при токсикозах беременности. Х.: Торсинг, 1999. 32 с.
22. Беседин В.М., Мурашко Л.Е. Новые подходы к терминологии, профилактике и лечению гестоза // Акуш. и гинекология. 1998. - №5. С.3-6.
23. Беседін В.М., Томашова С.А., Семеніна Г.Б. Новий погляд на лікування фетоплацентарної недостатності при прееклампсії // Педіатрія, акушерство і гінекологія. 2000. - №2. С. 81-83.
24. Блощинская И.А., Петричко Т.А., Давидович И.М. Вазодилатирующая функция сосудистого эндотелия при физиологической беременности и гестозе // Журнал акушерства и женских болезней. 2003. Т LII, Выпуск 1. С.26-32.
25. Бобров В.О., Стаднюк Л.А., Крижанівський В.О. Ехокардіографія. К.: Здоровґя, 1997. 151с.
26. Бобровницкий. И.П. Методологические основы разработки технологий оценки и коррекции функциональных резервов в сфере восстановительной медицины и курортологи // Актуальные проблемы восстановительной медицины, курортологии и физиотерапии: Междунар. конгресс „Здравница - 2006”. Москва, 30 мая-2 июня 2006г.- Сочи; Москва, 2006.-С. 16-19.
27. Боголюбов В.М., Пономаренко Г.Н. Общая физиотерапия: Учебник. - М.: Медицина, 1999. 432с.
28. Бондарь С. Рождение в пространстве любви. Киев: Украинский центр духовной культури, 2001. - 223с.
29. Бондаренко Н.П. Досвід застосування нормобаричної гіпоксітерапії при ранніх гестозах// Санаторно-курортне лікування в акушерстві та гінекології: досягнення, проблеми, перспективи: Наук-практ. конференція з міжнародною участю. Київ, 28 лютого-2березня, 2005р. Київ, 2005.- С.41-42.
30. Бороян Р.Г. Клиническая фармакология для акушеров-гинекологов: Практическое руководство.- М.: ИнтелТек, 1999. 224с.
31. Браун Дэнис Вичелло. Ароматерапия.- М.: ИнтелТек, 2000. 270с.
32. Бузурукова П.С. Особенности центральной гемодинамики беременных с инсулинзависимым сахарным диабетом и гестозом //Журнал акушерства и женских болезней.-1999. ТXLVIII, Вып.2. С.46-49.
33. Бумм Э. Руководство по акушерству М.: «МИА», 2007. 600с.
34. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.С. Словарь-справочник по психодиагностике. Санкт-Петербург: Питер Ком, 1999. 528с.
35. Бушанский В.И., Зелинский А.А., Картель В.Н. Состояние центральной и периферической гемодинамики у беременных с преэклампсией при воздействии санаторно-курортными факторами // Вода и климат для здоров’я в современном обществе: Междунар. науч. конгресс Всемирной организации водолечения и Климатолечения (ФЕМТЕК). Андорра, 8-12 ноября 2006 г.- Андорра, 2006.-C.41-43.
36. Бушанский В.И., Зелинский А.А., Картель В.Н. Использование углекислых ванн и ионофореза Mg2+ при плацентарной дисфункции // Вода и климат для здоров’я в современном обществе: Междунар. науч. конгресс Всемирной организации водолечения и Климатолечения (ФЕМТЕК). Андорра, 8-12 ноября 2006 г.- Андорра, 2006.-C.39-41.
37. В ожидании ребенка /А. Эйзберг, Х. Муркофф, С. Хатавей.- Москва: Издательство АСТ, 2001.- 656 с.
38. Ванин А.Ф. Оксид азота в биомедицинских исследованиях // Вестник РАМН. 2000. - №4. С.3-5.
39. Васина А.Н. Внутренняя картина беременности // I Международная конференция по клинической психологии. Москва, 2001г. - Москва, 2001.- С.60-62.
40. Вдовиченко Ю.П., Козодой А.В. Профилактика преэклампсии и фетоплацентарной недостаточности у женщин с артериальной гипертензией //Репродуктивное здоровье женщины.-2002. - №2(11). С.14-16.
41. Ведення вагітності та пологів при пізніх гестозах, їх прогнозування, діагностика, лікування і профілактика: Метод. рекоменд. // Під ред. Р.В. Богатирьової і співавт. К., 1999. 44с.
42. Велижанина И.А., Евдокимова О.В., Гапон Л.И., Вдовенко С.В. Действие нормобарической гипоксии у пациентов с артериальной гипертензией по данным проспективного исследования //Клиническая медицина.- 2002. Т.80, №5. С.22-26.
43. Венцковский Б.М., Запорожан В.Н., Сенчук А.Я. Гестозы. М.:ООО „Медицинское информационное агенство”, 2005. 312с.
44. Ветров В.В. Гестоз и эфферентная терапия.- СПб: Спец. Лит., 2000.-120с.
45. Використання кліматичних факторів в комплексі санаторно-курортного лікування. За редакцією Л.І.Фісенко. К.: „Купріянова”, 2005. 256с.
46. Вихляева Е.М. Элементы доказательной медицины в развитиии профилактического направления современной перинатологии //Акушерство и гинекология. 1999. - №3. С.3-5.
47. Владимиров О.А. Структурно-функціональні зміни серцево-судинної системи при санаторно-курортному лікуванні вагітних з міокардіодистрофією і нейроциркуляторною астенією // Український кардіологічний журнал. 2000. -№5-6. С.63-67.
48. Владимиров О.А., Лобода М.В., Тофан Н.І. Санаторно-курортне лікування вагітних. К.: Тамед, Альтпрес, 2001.- 256 с.
49. Владимиров О.А. Відновлювальне лікування вагітних із серцево-судинною патологією в санаторно-курортних умовах: Автореф. дис. ... док-ра. мед. наук / Український НДІ медичної реабілітації та курортології. Одеса, 2001. 35с.
50. Владимиров О.А., Бондаренко Н.П., Стеблюк В.В. Адаптогенна дія нормобаричної гіпоксітерапії у вагітних з ранніми гестозами // Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія. 2005. - №3 (43). С.3-6.
51. Воинов В.А. Эфферентная терапия. Мембранный плазмафарез. СПб: Питер, 1999. 250 с.
52. Волошин О.І., Пишак О.В., Мещишен І.Ф. Пилок квітковий в клінічній та експериментальній медицині.- Чернівці, 1998. 191 с.
53. Воронин К.В., Шевцова А.И., Крячкова Н.В. Иммунология преэклампсии: роль специфических и неспецифических факторов // Вісник асоціації акушерів-гінекологів України. 2000. - №2. С.32-34.
54. Воронин К.В., Потапов В.А., Правосудович А.Н. Акушерское обследование. М.: МЕДпресс-информ , 2001. 143 с.
55. Выготский Л.С. Психология. М.: ЭКСМО-Пресс, 2000. 1008с.
56. Гайструк А.Н., Гайструк Н.А., Мороз О.В. Неотложные состояния в акушерстве: учебник Винница: КнигаВега, 2006. 528с.
57. Газаян М.Г., Пономарева Н.А., Иванова О.Ю. Плацентарная недостаточность как проявление дезадаптации центральной гемодинамики матери // VI российский форум «Мать и дитя»: Зб. науч. трудов. Москва, 2004.-С.49-50.
58. Гейхман Л.З. Аерофітотерапія, - Київ: Здоров'я, 1986. 54с.
59. Гестозы в современном акушерстве.: Метод. рекоменд. / Под ред. Запорожана В.Н., Надеждиной Л.З., Низовой Н.Н. О., 1997. 44с.
60. Гіпертонічна хвороба (первинна артеріальна гіпертензія) і вагітність: Метод. рекомндації /Ін-т педіатрії, акушерства і гінекології АМН України; Л.Б. Гутман, В.Є.Дашкевич, І.М.Мелліна. К., 1998. 32с.
61. Гланц С. Медико-биологическая статистика / Пер. с англ. Н.Е. Бузикашвили и Д.В. Самойлова. М.: «Практика», 1999. 460 с.
62. Глызина Ю.Н., Цхай В.Б., Колесниченко А.П. Эффективность лечения гестоза с помощью метода водно-иммерсионной компрессии // VI российский форум «Мать и дитя»: Зб. науч. трудов.- Москва, 2004. - С.52-53.
63. Гойда Н.Г., Жилка Н.Я. Репродуктивне здоров'я (ситуаційний аналіз) // Медико-соціальні проблеми сім'ї. 2003.- №2(8). С.3-12; №3(8). С.3-14.
64. Голота В.Я., Бенюк В.О. Жіноча консультація. К.: видавничий центр „Друк”, 2003. 350с.
65. Гомазков О.А. Молекулярные и физиологические аспекты эндотелиальной дисфункции. Роль эндогенных химических регуляторов // Успехи физиологических наук. 2000. Т.31, №4. С.48-59.
66. Гордиенко С.М. Всемирная организация здравоохранения. Новое в руководстве и тактике работы // Здоровье женщины. 2003.- №2(4). С.143-145.
67. Гребенкин Б.Е. Гестоз при йоддефицитных заболеваниях, состояние здоровья новорожденных // Российский вестник акушера-гинеколога. 2002. - №1. С.31-33.
68. Грищенко О.В., Лисицина Н.В., Береснева О.А. Особенности иммунотропного действия криоконсервированной взвеси плаценты при позднем гестозе // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України Київ: „Фенікс”, 2001. С.177-178.
69. Грищенко В.И., Яковцова А.Ф., Сорокина И.В., Барковский Д.Е. Клинико-морфологические особенности беременности в зависимости от совместимости супружеской пары по аллелям локусов А, В, DLHLA-системы //Репродуктивное здоровье женщины - №1 (17) 2004. С. 51-54.
70. Гутман Л.Б., Солонец Н.И., Мельник Ю.В. Реография в акушерской практике К.: Здоров'я, 1983. 184с.
71. Гущин И.В. Гомеостаз при гестозе и способы коррекции его изменений: Автореф. Дисс. доктора мед. наук / М., 1998. 35с.
72. Дашкевич В.Е. Биоритмические аспекты преэклампсии беременных //Международ. мед. журнал. 2003 - №2 С.72-75.
73. Дашкевич В.Е., Круть Ю.Я., ЦипкунА.Г. Патогенетичні аспекти профілактики та лікування прееклампсії //Педіатрія, акушерство та гінекологія 2004.- №3. С.74-79.
74. Дашкевич В.Є., Янюта С.М., Коломійченко Т.В., Двулій М.П. Плацентарна недостатність: сучасні аспекти патогенезу, діагностики, профілактики, лікування // Мистецтво лікування 2004. - №4. С.22-25.
75. Демографічна криза в Україні: Проблеми дослідження, витоки, складові, напрямки протидії /НАН України. Інститут економіки; за ред. В.Сташенко. К., 2001. 560с.
76. Диденко Л.В., Бондаренко Е.Н., Павловская Т.Л. Лечение позднего гестоза беременных в условиях санатория-профилактория //Санаторно-курортне лікування в акушерстві та гінекології: досягнення, проблеми, перспективи: наук.-практ. конференція з міжнародною участю. Київ, 28 лютого-2березня 2005р. Київ, 2005.- С. 69-70.
77. Довідник з питань репродуктивного здоров'я / Під редакцією проф. Гойди Н.Г. К., Вид-во Раєвського, 2004. 128с.
78. Дроздова Т.А. Сучасні нетрадиційні методи лікування гестозів вагітних //Одеський медичний журнал. 2000. - №2. С.92-94.
79. Друца І.О. Стан загальної та регіонарної гемодинаміки у вагітних з захворюваннями нирок та плацентарною недостатністю. Автореф. дис. ...канд.мед.наук / Вінниця, 1998. С.3-11.
80. Дубосарська З.М., Грек Л.П., Лебедюк В.В. Деякі аспекти діагностики та лікувальної тактики прееклампсії // Вісник Асоціації акушерів-гінекологів України. 2000. - №2. С.39-40.
81. Єгоров О.О. Характеристика центральної гемодинаміки у вагітних з гіпертонічною хворобою // Проблеми медичної науки та освіти 2004. - №3. С.65-66.
82. Єгорова М.О. Профілактика та лікування фетоплацентарної недостатності у вагітних з хронічним психоемоційним напруженням. Автореферат дис. ...кан.мед.наук К., 2005.- 20 с.
83. Елисеева Ю.Е. Ангиотензин-превращающий фермент, его физиологическая роль // В-сы мед. химии. 2001. - №1. С.43-54.
84. Елохина Т.Б., Петрова С.Б. Дифференцированный подход к назначению атенолола в комплексной терапии гестозов у беременных // Акушерство и гинекология.- 2003. - № 3 - С.31-33.
85. Жабченко І.А. Санаторно-курортне лікування у комплексі профілактики ускладнень вагітності // Мед.реабилитация, курортология, физиотерапия. 2000. - №1. С.48-50.
86. Жабченко І.А., Бондаренко О.М., Демченко В.Ф., Демченко П.І. Роль профілактики у зниженні негативного впливу чинників довкілля на організм вагітних та новонароджених // Вісник наук. досліджень. 2002. - №2. С.84-87.
87. Жарких А.В., Барковський Д.Е. Профилактика осложнений беременности в условиях крупного промышленного центра // Вісн. Асоц. акушерів-гінекологів України. 2000. - №1(6). С. 35-39.
88. Жарких А.В., Беляева Т.Н., Барковский Д.Е. и др. Влияние дифференцированной физиопсихопрофилактической подготовки беременных к родам на частоту и структуру акушерских осложнений // Зб. наук. праць Асоціаціії акушерів-гінекологів України. - Київ, 2003. С.110-114.
89. Жарких К.Д., Павлюченко М.І. Значення спектрального аналізу комп'ютерної кардіоінтервалографії у комплексній оцінці компенсаторних можливостей вагітних з хронічним пієлонефритом після курсу переривчатої нормобаричної гіпоксії // Санаторно-курортне лікування в акушерстві та гінекології: досягнення, проблеми, перспективи: Наук.-практ. конференція з міжнародною участю. Київ, 28 лютого-2 березня 2005р. Київ, 2005.- С.72-73.
90. Жилка Н.Я. Удосконалення організації амбулаторної акушерської служби в Україні. К.: Інтермед, 2003. С.3-8.
91. Жук С.І., Камінський В.В., Бойчук В.М., Григоренко В.М. Сучасна корекція змін мікроциркуляторного русла при пізніх гестозах // Збірник наукових праць Асоціаціі акушерів-гінекологів України. Київ, 2000. С.273-274.
92. Заварзина О.О., Дюгеев А.Н. Коррекция гиповолемии при тяжелых формах гестозов //Акуш. и гинек. 1999. - №1. С. 17-20.
93. Запорожан В.М. Перспективність немедикаментозної терапії в лікуванні вагітних високого ризику // Немедикаментозні методи лікування в акушерстві та гінекології: Міжрегіональна наук.-практ. конференція. Одеса, 4-5 липня 2000р. Одеса, 2000. С.4-5.
94. Запорожан В.М., Свірський О.О., Боженко А.І., Галич С.Р. Клінічна патофізіологія та патогенетична терапія прееклампсії.- Одеса, 2004. 248 с.
95. Затучни Г., Слупик Р. Лекарственные ср