ПРОГНОЗУВАННЯ Й ПРОФІЛАКТИКА УСКЛАДНЕНЬ ВАГІТНОСТІ У ЖІНОК З БЕЗПЛІДДЯМ В АНАМНЕЗІ

brief description

Міністерство охорони здоров’я України
Львівський національний медичний університет
імені Данила Галицького

На правах рукопису

МАРАУІ РЕЗКІ БЕН САЛАХ

УДК: 618.2+618.3]-037-084-06: 618.177

Прогнозування й профілактика ускладнень вагітності у жінок з безпліддям в анамнезі

14.01.01 - акушерство та гінекологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник -
доктор медичних наук,
професор Пирогова В.І.

Львів - 2007

ЗМІст

Перелік умовних скорочень..
ВСТУП
Розділ 1. Сучасний стан проблеми акушерських та перинатальних наслідків лікування безпліддя (огляд літератури)................................................................................................
1.1. Чинники безпліддя та сучасні репродуктивні технології.
1.2. Вагітність, пологи та перинатальні наслідки після лікування безпліддя...
1.3. Сучасні принципи ведення вагітності високого ризику
Розділ 2. МАТЕРІАЛИ, МЕТОДИ ТА ОБСЯГ ДОСЛІДЖЕНЬ ...
2.1. Ультразвукове і доплерометричне дослідження......
2.2. Кардіотокографія і дослідження біофізичного профілю плода.............................................................................................................
2.3. Діагностика стану біоценозу піхви та інфікування перинатальними патогенами....................................................................................................
2.4. Дослідження гормональної функції фетоплацентарного комплексу.......................................................................................................
2.5. Морфологічні методи дослідження .................
2.6. Статистична обробка результатів.
Розділ 3. КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖЕНИХ ЖІНОК.....
Розділ 4. ПЕРЕБІГ ГЕСТАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ, ПОЛОГІВ ТА НЕОНАТАЛЬНОГО ПЕРІОДУ У ВАГІТНИХ З БЕЗПЛІДДЯМ РІЗНОГО ГЕНЕЗУ В АНАМНЕЗІ...
РОЗДІЛ 5. ФУНКЦІОНАЛЬНІ І МОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СТАНУ ФПК ПРИ ВАГІТНОСТІ ВНАСЛІДОК ДОПОМІЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ..
Розділ 6. ПЕРИНАТАЛЬНІ НАСЛІДКИ ВАГІТНОСТІ У ЖІНОК З БЕЗПЛІДДЯМ В АНАМНЕЗІ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНИХ ПРИНЦИПІВ ПРЕГРАВІДАРНОЇ ПІДГОТОВКИ ТА ВЕДЕННЯ ВАГІТНОСТІ............................................
АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ
ВИСНОВКИ...
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ...
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..

ВСТУП

Актуальність теми.
Відновлення репродуктивної функції жінок, які страждають на безплідність, є актуальною медичною і соціальною проблемою, у вирішенні якої настання зачаття є тільки першим кроком, за яким є наступний, надзвичайно важливий етап забезпечення виношування вагітності і народження здорової дитини (Стрижаков А.Н. і співавт., 2001; Чайка В.К. і співавт.; 2001; Запорожан В.М. і співавт, 2003; Жук С.І., 2006; Туманова Л.Є. і співавт., 2006).
Проведені на сьогоднішній день дослідження містять достатньо суперечливі дані про особливості перебігу та наслідки вагітності у жінок з безпліддям в анамнезі (Корсак В.С. і співавт., 1997; Аржанова О.Н. і співавт., 1999; Dyer O., 2003; Helmerhost F.M. et al., 2004; Allen V.M. et al., 2006). Це пояснюється як значною неоднорідністю груп обстежених вагітних, так і чисельністю причин безплідності і методів її лікування. За даними національних звітів з наслідків застосування методів допоміжної репродукції, тільки 28 30 % циклів ЕКЗ завершуються народженням живих дітей, реєструється високий відсоток несприятливих наслідків вагітності до 46 % самовільних абортів і до 60 % передчасних пологів (Li X. et al., 1996; Westergaard H.B. et al., 1999; Nygren K. et al., 2002; Kozinszky Z. et al., 2003; Pinborg A. et al., 2004; Shevell T. et al., 2005).
За сукупністю чинників, пов’язаних з етіологією і патогенезом безпліддя, акушерським та гінекологічним анамнезом, характером та тривалістю безплідного періоду і попереднього лікування, віком подружжя, станом їх соматичного здоров’я, цей контингент жінок належить до групи високого ризику акушерських та перинатальних ускладнень (Гюльмамедова І.Д., 1999; Здановский В.М. і співавт., 2000; Курцер М.А. і співавт., 2001; Корнеева И.Е., 2002; Вдовиченко Ю.П. і співавт., 2002; Чернышев В.П. і співавт., 2004; Новицкая Н.А. і співавт., 2005; Dyer O., 2003; Schieve L.A. et al., 2004). Необхідність індивідуального підходу до кожної вагітності, яка є наслідком застосування допоміжних репродуктивних технологій не викликає сумнівів, оскільки для більшості жінок з безпліддям така вагітність є єдиним шансом мати дитину.
Пріоритетність та значимість проблем, пов’язаних з перинатальними наслідками лікування безпліддя у шлюбі, набуває все більшої ваги, оскільки частка безплідних подружніх пар у популяції залишається стало високою, а застосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) невпинно зростає (Жилка Н.Я. і співавт., 2001; Венцківський Б.М., 2004; Лук’янова О.М., 2004; Тютюнник В.Л., 2004; Сенчук А.Я. і співавт., 2005; Neuborg D. et al., 2006; Matias A. et al., 2006).
Відсутність динаміки зниження перинатальної патології, частоти вроджених вад розвитку та захворюваності серед новонароджених і дітей раннього віку, пов’язаних з наслідками попередніх змін в організмі матері та заходів, спрямованих на збереження вагітності, певною мірою визначається відсутністю уніфікованих адекватних діагностично-лікувальних заходів (Сидорова И.С. і співавт., 2000; Чайка В.К. і співавт., 2003; Романенко Т.Г. і співавт., 2004; Sotiriadis A. et al., 2004).
На жаль, у клініках ДРТ не завжди проводиться аналіз кінцевих результатів народжуваності після лікування безпліддя. Проведено обмаль досліджень, які були б присвячені особливостям тактики ведення вагітності, що наступила внаслідок застосування ДРТ при різних етіологічних чинниках безпліддя (Болтович А.В. і співавт., 1999; Здановский В.М.і співавт., 2000; Авраменко Н.В., 2001; Жук С.І.; 2006; Зайдиева З.С. і співавт., 2006). Не розроблені прогностичні критерії щодо виникнення ймовірних ускладнень, існують суперечливі погляди на обсяг і тривалість медикаментозної терапії при ускладненнях вагітності, яка наступила внаслідок лікування безпліддя, що і зумовило мету нашої роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно плану науково-дослідної роботи кафедри акушерства, гінекології та перинатології факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького Вивчити перинатальні наслідки у жінок, інфікованих збудниками, які передаються статевим шляхом (ЗПСШ), розробити шляхи профілактики порушень, діагностично-лікувальні алгоритми” (№ державної реєстрації 0101U009232), яка виконувалась у межах Національної програми „Репродуктивне здоров’я 2001 - 2005”.
Мета дослідження покращити перинатальні наслідки у вагітних з лікованим безпліддям в анамнезі шляхом розробки і впровадження у практику комплексу діагностичних і лікувально-профілактичних заходів на основі вивчення маркерів формування плацентарної недостатності, гормональних, функціональних, структурних параметрів системи мати-плацента-плід.
Задачі дослідження:
1. Вивчити особливості клінічного перебігу і ведення вагітності, що настала внаслідок різних методів лікування безпліддя.
2. Вивчити особливості функціонального стану системи мати-плацента-плід у жінок з безпліддям в анамнезі та застосуванням ДРТ.
3. Дослідити діагностичну значимість ультразвукового та гормонального моніторингу у прогнозуванні порушень у системі мати плацента плід після лікування безпліддя.
4. Визначити маркери формування плацентарної дисфункції, морфологічні характеристики плацентарного комплексу у вагітних з безпліддям різного ґенезу в анамнезі.
5. Розробити, науково обґрунтувати та вивчити клінічну ефективність комплексу заходів прегравідарної підготовки, прогнозування ускладнень, їх ранньої діагностики і терапії у покращенні перинатальних наслідків у вагітних з безпліддям в анамнезі.
Об’єкт дослідження: вагітність внаслідок застосування ДРТ при безплідді різного генезу.
Предмет дослідження: гормональні, функціональні і морфологічні параметри системи мати-плацента-плід та перинатальна патологія у жінок з безпліддям та ДРТ в анамнезі.
Методи дослідження: клінічні, ультрасонографічні, доплерометричні, гормональні, серологічні, молекулярно-біологічні, бактеріологічні, морфологічні, статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. Суттєвою науковою новизною відрізняються результати комплексного дослідження стану ФПК у вагітних з різною етіологією безпліддя та методами її подолання. Одержані нові дані про прогностичну і діагностичну цінність поєднаного ультразвукового та гормонального моніторингу стану ФПК при вагітності внаслідок ДРТ. Розширені існуючі дані про особливості перебігу вагітності, пологів, неонатального періоду у вагітних при застосуванні різних методів лікування безпліддя. Вперше проведено комплексне гормональне, серологічне, ультрасонографічне вивчення стану фетоплацентарного комплексу та порівняльний аналіз даних при вагітності внаслідок ДРТ у жінок з різною етіологією безпліддя. Значний науковий інтерес становлять дані індивідуального застосування медикаментозних засобів у прегравідарній підготовці та веденні вагітності внаслідок ДРТ. Удосконалено діагностично-лікувальні заходи для підвищення ефективності ранньої діагностики, профілактики і терапії ускладнень гестаційного процесу у вагітних після лікування безпліддям. Доведено доцільність і ефективність комплексного застосування прогестогенів, ангіопротекторних середників, метаболічної терапії у попередженні розвитку плацентарної недостатності при вагітності внаслідок ДРТ.
Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати дозволили використовувати визначення комплексу параметрів стану фетоплацентарного комплексу у ранній діагностиці ускладнень гестаційного процесу у жінок з безпліддям в анамнезі. Доведено доцільність та інформативність клініко-лабораторного моніторингу вагітних після лікування безпліддя і застосування ДРТ. Запропоновано комплекс прегравідарної підготовки жінок з безпліддям, комбінований лікувальний підхід із застосуванням прогестогенів, ангіопротекторів, метаболічної терапії для корекції функціонування фетоплацентарного комплексу при вагітності внаслідок ДРТ, вивчено її ефективність. Впровадження запропонованого комплексу діагностично-лікувальних заходів у вагітних з безпліддям в анамнезі дозволило знизити частоту невиношування, несприятливих перинатальних наслідків та акушерських ускладнень. Результати дослідження та діагностично-лікувальні алгоритми впроваджені у роботу жіночих консультацій і родопомічних закладів м. Львова і Львівської області, м. Луцька і Волинської області. Теоретичні положення використовуються у навчальному процесі на кафедрі акушерства, гінекології та перинатології факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.
Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно проведений інформаційно-патентний пошук, клінічне, ультразвукове та кардіотокографічне обстеження вагітних, забір та підготовка до дослідження біологічних матеріалів. Всі лабораторні, гістологічні дослідження проведені за безпосередньою участю автора. Дисертантом особисто проаналізовано значимість серологічних, бактеріологічних, молекулярно-біологічних, гормональних, ультразвукових, доплерометричних, морфологічних методів у визначенні стану системи мати-плацента-плід у різні гестаційні періоди при різних формах безпліддя в анамнезі. Автор самостійно здійснив статистичну обробку отриманих результатів, аналіз та узагальнення результатів, формулювання наукових положень дисертації, висновків та практичних рекомендацій, впровадження їх у практику та відображення в опублікованих працях. Наукові положення та результати, що виносяться на захист, отримані автором особисто. В роботах, виконаних у співавторстві, дисертанту належить проведення клініко-лабораторного обстеження жінок, опрацювання та аналіз результатів, оформлення статей.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи представлені та обговорені на 67-й науковій конференції студентів та молодих вчених ЛНМУ ім. Данила Галицького (Львів, 2006), науково-практичній конференції «Актуальні питання сучасного акушерства» (Тернопіль, 2007); 2 світовому конгресі „Gender-Specific Medicine and Aging” (Італія, Рим, 2007); 68-й Студентський Науковій Конференції ЛНМУ ім. Данила Галицького (Львів, 2007).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження представлені у 5 публікаціях, з них 3 статті у наукових фахових журналах, рекомендованих ВАК України, 1 у закордонних виданнях, 1 у матеріалах і збірниках наукових конгресів і конференцій.

bibliography

висновки

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і представлено нове вирішення актуальної наукової задачі, що виявляється в удосконаленні лікувально-профілактичних заходів у вагітних з лікованим безпліддям різного ґенезу шляхом комплексної прегравідарної підготовки, ранньої діагностики і патогенетичної терапії ускладнень гестаційного процесу з метою покращення перинатальних наслідків вагітності.
1. Частота та характер ускладнень гестаційного процесу знаходяться у прямому зв’язку з етіологією інфертильності і методами ДРТ. При вагітності внаслідок ЕКЗ загроза невиношування протягом всього періоду гестації становить від 53,3 % до 61,0 %, тоді як при вагітності внаслідок лапароскопічних втручань та після медикаментозної індукції овуляції переважає загроза переривання вагітності у першому і другому триместрах. Багатоводдя, маловоддя, передчасний розрив плідних оболонок частіше ускладнюють гестаційний процес у жінок з вагітністю внаслідок ЕКЗ та лапароскопічної санації геніталій при переважанні трубно-перитонеального ґенезу безпліддя.
2. При вагітності внаслідок ЕКЗ у 1,2 1,8 рази частіше, ніж при медикаментозній індукції овуляції або після лапароскопічної санації вагітність завершується передчасними пологами, при цьому рання неонатальна смертність новонароджених з екстремально низькою масою при народженні становить від 65,8 ‰ до 117,7 ‰.
3. До особливостей перебігу періоду новонародженості у вагітних з ДРТ в анамнезі належать висока частота патологічної гіпербілірубінемії (12,1 %), постгіпоксичних станів (37,9 %), гіпотрофії І ІІ ступеня (42,4 %) у доношених новонароджених; у недоношених новонароджених синдрому дихальних розладів (65,2 %), кон'югаційної жовтяниці (84,8 %), гіпоксично-ішемічного ураження центральної нервової системи.
4. У жінок з вагітністю внаслідок ДРТ, при відсутності обґрунтованих прегравідарних та лікувальних заходів, у ІІ-ІІІ триместрах вагітності розвивається різного ступеня вираженості плацентарна дисфункція, порушення ендокринної функції плаценти, що характеризується зниженням рівнів П на 22,8 ± 3,5 % (Р<0,001), Е3 на 22,1 ± 3,2 % (Р<0,001), ПЛ на 19,3% 27,2 % (Р<0,001).
5. У вагітних з безпліддям в анамнезі у 30,1 % випадків виявляються КТГ-ознаки внутрішньоутробного страждання плода, з яких найбільш характерними є порушення стабільності базального ритму, одночасне зниження амплітуди (3, 4 ± 0,5 уд/хв) та частоти осциляцій (4,1 ± 0,3 уд/хв) порівняно з контрольною групою (P<0,05), часті епізоди низької варіабельності, зменшення амплітуди миттєвих осциляцій, поява варіабельних децелерацій, ареактивний тип КТГ за даними нестресового тесту.
6. Структура плаценти вагітних з лікованим безпліддям при відсутності адекватної етіоспецифічної терапії до вагітності характеризується органічними дистрофічно-дегенеративними змінами та станом апоптозу структур трофобласту. Розвиток плацентарної недостатності зі значним ураженням плацентарних структур, що характеризується загибеллю та дезорганізацією синцитіотрофобласту, частіше виникає у жінок внаслідок ЕКЗ та при переважаючому трубно-перитонеальному чиннику безпліддя.

7. Запропонований диференційований підхід до прегравідарної підготовки і ведення вагітності дозволяє ефективно профілактувати порушення та проводити корекцію стану фетоплацентарного комплексу, що дає змогу зменшити частоту невиношування вагітності після застосування ДРТ з 33,7% до 10,0 %, частоту ускладнень гестаційного процесу у 2,1 3,1 рази.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдурахманова Р.А., Омаров С.-М.А. Осложнения беременности и родов у женщин с гиперандрогенией // Южно-Российский медицинский журнал. 2001. № 3-4. С. 29-35.
2. Авраменко Н.В. Діагностика стану репродуктивної системи у неплідних подружніх пар з урогенітальною інфекцією і тактика їх ведення // ПАГ. 2001. №1. С.82-85.
3. Агеева М.И. Допплерометрические исследования в акушерской практике. М: Издательский дом Видар-М. 2000. 112 с.
4. Адаскевич В.П. Инфекции, передаваемые половым путём. ― Н. Новгород: Издательство НГМА, М.: Медицинская книга, 1999. 416 с.
5. Антифосфолипидные антитела и результаты оплодотворения in vitro / В.П.Чернышов, Ф.В.Дахно, Б.В.Донский и др. // Здоровье женщины. 2004. №2 (18). С.137-139.
6. Аншина М.Б. История и эволюция методов лечения бесплодия // Проблемы репродукции. 1995. - №1. С. 9-13.
7. Арал С.О. Заболевания, передаваемые половым путем: значение, определяющие факторы и последствия // ИППП. 2001. №4. С.4-8.
8. Ахаладзе М., Ахаладзе Т. Здоров’я жінки крізь призму медицини, демографії, соціології / Вісник НАН України. 2002. №4. С.28-35.
9. Балахонов А.В. Преодоление бесплодия / Санкт-Петербургский гос. ун-т. СПб.: Изд-во С.-Петербургского ун-та, 1999. ― 252с.
10. Беженарь В.Ф., Максимова А.С. Трубно-перитонеальное бесплодие. Проблемы и перспективы // Журнал акушерства и женских болезней. 1999. №3. С.48 55.
11. Беременность после экстракорпорального оплодотворения: течение, осложнения, исходы / А.Н.Стрижаков, В.М.Здановский, З.М.Мусаев и др. // Акушерство и гинекология. 2001. №6. С.20-24.
12. Бойчук А.В. Особливості функціональних порушень гіпофізарно-яєчникової системи у жінок з запальними процесами придатків матки // ПАГ. 1997. №6. С.29 30.
13. Болтович А.В, Ермаков Н.В., Ульянова И.Л. Проблемы ведения беременности после ЭКО // Научный вестник тюменской медицинской академии. 1999. №1. С.68-69.
14. Боярский К.Ю. Влияние возраста на частоту наступления беременности в программе ЭКО // Проблемы репродукции. 1999. №5. С.46-49.
15. Вдовиченко Ю.П., Щербинская Е.С., Максимова В.В. Значение ассоциированной хламадийной инфекции в структуре причин бесплодия // Здоровье женщины. 2002. №1 (9). С.68-70.
16. Витязева И.И., Здановский В.М. Метод ЭКО: осложнение течения беременности поздним гестозом // Проблемы репродукции. 2000. № 6 (3). С.33-36.
17. Влияние резекции яичников на их функциональный резерв / В.С. Корсак, В.М.Порусов, А.Л.Кирсанов и др. // Проблемы репродукции. 1999. №4. С.63-67.
18. Вовк І.Б., Корнацька А.Г. Корекція гормональних порушень при поєднаних формах неплідності // ПАГ. 2001. №4. С.147-159.
19. Вовк І.Б., Новік Л.М. Захворювання, що передаються статевим шляхом // ПАГ. ― 2000. ― №2. ― С.110-114.
20. Воскресенский С.Л. Оценка состояния плода. Кардиотокография. Допплерометрия. Биофизический профиль. Мн.: Книжный дом, 2004. 304 с.
21. Гадиева Ф.Г. Взаимосвязь имунной и эндокринной системы // Акушерство и гинекология. 2001. №1. С.11-13.
22. Гланц С. Медико-биологическая статистика. М.: Практика, 1999. 459 с.
23. Глуховец Б.И., Глуховец Н.Г. Патология последа. СПб.: Грааль. 2002. 446 с.
24. Говоруха И.Т. О роли методов экстракорпоральной терапии при невынашивании беременности // Медико-социальные проблемы семьи. 2004. №4. С.23-26.
25. Гойда Н.Г. Стан репродуктивного здоров’я населення України на межі тисячоліть // Журнал практичного лікаря. 2000. №5. С.2-6.
26. Гойго О.В. Практичне використання пакета STATISTIKA для аналізу медико-біологічних даних. К., 2004. 76 с.
27. Грек Л.П. Досвід використання диференційованої немедикаментозної терапії у жінок з порушеною репродуктивною функцією і безпліддям // ПАГ. 1999. № 2. С.122-124.
28. Грищенко В.И., Козуб Н.И., Довгань А.И. Лечение и реабилитация больных с трубно-перитонеальным бесплодием // Межд. мед. журнал. 2001. №2. С.34-37.
29. Гудивок І.І., Струк В.Ф. Вплив бактеріального вагінозу на перебіг вагітності і пологів // Буковинський медичний вісник. 2000. Т4, №4. С. 36-39.
30. Гуменецький І.Є. Корелятивна оцінка стану яєчників у жінок з неплідністю різної етіології // Вісник наукових досліджень 2002. №2. С.200-202.
31. Гюльмамедова И.Д., Иотенко Б.А., Чернышова Л.Е. Особенности обследования и лечения бесплодных супружеских пар с урогенитальной и TORCH-инфекцией в программе IVF // Медико-социальные проблемы семьи. 1999. Т.4, №1. С.52-56.
32. Гюльмамедова І.Д. Профілактика та лікування ускладнень вагітності та пологів після екстракорпорального запліднення: Автореф. дис. ... канд.. мед. наук. 14.01.01 / Інститут ПАГ АМН України Київ, 1999. 21 с.
33. Дубчак А.Є. Мікробіологічні аспекти неплідності в умовах сучасної екології // Вісник Вінницького національного медичного університету. 2000. №4. С.220-223.
34. Ендокринні порушення та їх корекція при синдромі полікістозних яєчників у жінок репродуктивного віку / Л.І. Іванюта, І.І. Ракша, О.Д. Дубенко та ін. // Вісник наукових досліджень. 2005. №2. С.24-26.
35. Жилка Н., Іркіна Т., Стешко В. Стан репродуктивного здоров’я в Україні (медико-демографічний огляд). Київ, 2001. 68 с.
36. Жук С.И. Проблемы невынашивания беременности после экстракорпорального оплодотворения // Здоровье женщины. 2006. - №2 (26). С. 40-43.
37. Зайдиева З.С., Карапетян Т.Э. Дюфастон в комплексе лечебно-профилактических мероприятий у женщин группы високого инфекционного риска // Рус. мед. журнал. 2005. Т.13, №17 (241). С.1150-1152.
38. Зайдиева З.С., Карапетян Т.Э., Прозоров В.В. Прогестероновая поддержка при планировании беременности у женщин с высоким инфекционным риском // Рус. мед. журнал. 2006. Т.14, №19. С.1323-1328.
39. Запорожан В.М., Соболєв Р.В. Основні компоненти мультифакторної безплідності у жінок // ПАГ. 2003. №1. С.101-103.
40. Здановский В.М., Витязева И.И. Течение и исход беременностей после лечения бесплодия методами вспомогательной репродукции (МВР) // Проблемы репродукции. 2000. №3. С.55-57.
41. Здановский В.М., Витязева И.И. Течение, ведение и исход беременности после лечения бесплодия методами вспомогательной репродукции (собственные результаты) // Экстракорпоральное оплодотворение и его новые направления в лечении женского и мужского бесплодия / Под ред. В.И.Кулакова, Б.В.Леонова. М.: МИА, 2000. С.598-611.
42. Иванюта Л.И. Репродуктивное здоровье: достижения и перспективы // Доктор. 2001. №5 (9). С.5-8.
43. Инфекционная патология нижнего отдела половых путей женщины и бесплодие / Е.Б.Рудакова, С.И.Семенченко, О.Ю.Панова, Н.В. Кучинская // Гинекология. 2004. Т.6, №3. С.132-136.
44. Іванюта Л.І. Проблема безплідності в Україні та напрями до її вирішення // Журн. АМН України. 1996. Т.2, №3. С.436-444.
45. Іванюта Л.І. Репродуктивне здоров'я і неплідність // Мистецтво лікування. 2004. №4. С.26-30.
46. Іванюта Л.І., Іванюта С.О. Принципи діагностики та лікування неплідності у жінок // Вісник асоціації акушерів-гінекологів України. 2001. №5-6. С.3-9.
47. Імунний статус. Принципи його оцінки і корекції імунних порушень / В.Г.Передерій, А.М.Земсков, Н.Г.Бичкова, В.М.Земсков. К.:Наук. думка, 1995. 105 с.
48. Калинина Е.А., Смольникова В.Ю, Леонов Б.В. Примененние препарата утрожестана после переноса эмбрионов в полость матки в программе экстракорпорального оплодотворения // Гинекология. 2000. №2 (4). С. 34-37.
49. Калинина Е.А. Синдром гиперстимуляции яичников при экстракорпоральном оплодотворении и переносе эмбрионов // Акушерство и гинекология. 1998. №1. С.27-29.
50. Калугина А.С., Краснопольская К.В. Эффективность программы ЭКО у пациенток с предшествующими оперативными вмешательствами на яичниках // Акушерство и гинекология. 2000. №6. С.35-39.
51. Камышников В.С. Клинические лабораторные тесты от А до Я и их диагностические профили. М.:МЕДпресс-информ, 2005. 320 с.
52. Каткова Н.Ю., Черемушкина И.А. Течение и исход беременности после лечения бесплодия методами вспомогательной репродукции // Нижегородский медицинский журнал. 2004. №1. С.23-27.
53. Катоніна С.П. Сучасні клінічні, вірусологічні та імунологічні аспекти перинатальної патології // ПАГ. 1995. №3. С. 15-17.
54. Киндарова Л.Б. Оптимизация программы экстракорпорального оплодотворения у женщин с наружным генитальным эндометриозом 12 степени распространения: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. 14.01.01 / М., 2001. 32 с.
55. Кирющенков П.А. Особенности ведения женщин с аутосенсибилизацией к хорионическому гонадотропину человека // Consilium medicum. 2003. Т.5, №5. С.23-26.56. Клинические испытания эффективности и безопасности суппозиториев вагинальных Гексикон в акушерско-гинекологической практике // Сб. статей. Нижний Новгород, 2003. 42 с.
57. Козлова В.И., Пухнер А.Ф. Вирусные, хламидийные и микоплазменные заболевания гениталий (Руководство для врачей). 5-е изд., обнов. и доп. ― С.Пб.: Ольга, 2000. 571с.
58. Колчина А.В. Осложнения беременностей, наступивших в результате ЭКО: многоплодие, эктопическая беременность, спонтанный аборт // Проблемы репродукции. 1997. №1. С.16-9.
59. Корнацька А.Г. Місцевий гуморальний імунітет у жінок з поєднаними формами неплідності // Лікар. справа. 1998. №5. С.82-84.
60. Корнацька А.Г. Прогнозування, профілактика і обґрунтування патогенетичної терапії у жінок з поєднаними формами неплідності: Автореф. дис. докт. мед. наук. 14.01.01 / Інститут ПАГ АМН України. К., 1998. 32 с.
61. Корнеева И.Е. Современные подходы к диагостике и лечению женского бесплодия // Акуш. и гинек. 2002. №2. С.56-59.
62. Кузьмичев Л.Н. Роль TORCH-инфекции в программе экстракорпорального оплодотворения и переноса эмбрионов // Акушерство и гинекология. 1998. №1. С.16-19.
63. Кузьмичев Л.Н., Кулаков В.И., Леонов Б.В. Экстракорпоральное оплодотворение. Отбор, подготовка и тактика ведения больных. М.: Мир, 2001. С.75-93.
64. Кулаков В.И., Орджоникидзе Н.В., Тютюнник В.Л. Плацентарная недостаточность и инфекция. М.: 2004. 494 с.
65. Курбацька О.В. Деякі показники імунітету у жінок з неплідністю // Вісник наукових досліджень. 2002. №2 (додаток). С.136-138.
66. Курцер М.А., Краснопольская К.В., Героян Л.Х. Беременность и роды у пациенток после ЭКО // Акушерство и гинекология. 2001. №4. С.24-28.
67. Курцер М.А., Краснопольская К.В., Ероян Л.Х. Перинатальные исходы у пациенток после ЭКО // Акушерство и гинекология. 2003. №2. С.60-61.
68. Леонов Б.В., Кулаков В.И. Общая характеристика программы ЭКО и ПЭ // Экстракорпоральное оплодотворение и его новые направления в лечении женского и мужского бесплодия / Под ред. В.И.Кулакова, Б.В.Леонова. М.: МИА, 2000. С.5-15.
69. Лечение бесплодия у пациентки с синдромом поликистозных яичников методом экстракорпоральных эмбрионов / В.И.Грищенко, А.Г.Геродес, М.П.Петрушко, И.В.Терпячая // Здоровье женщины. 2004. Т.18, №2. С.134-136.
70. Лікування неплідності методами допоміжних репродуктивних технологій / І.Є.Ільїн, В.В.Веселовський, І.А.Матвієць та ін. // ПАГ. 1996. №3. С.58-60.
71. Международный регистр результатов лечения бесплодия методами вспомогательной репродукции // Проблемы репродукции. 1998. №1. С. 26-38.
72. Милованов А.П. Патология системы мать-плацента-плод: руководство для врачей. Медицина, 1999. 448 с.
73. Микроэкология влагалища и частота беременности после экстракорпорального оплодотворения и переноса эмбриона / С.М. Белобородов, А.С.Анкирская, Б.В.Леонов, С.А.Фурсова // Акушерство и гинекология. 2002. №3. С.29-33.
74. Мортон Р.С., Кингхорн Дж.Р. Урогенитальная хламидийная инфекция: переоценка данных и гипотезы // ИППП. 2000. №2. С.4-15.
75. Назаренко Г.И., Кишкун А.А. Клиническая оценка результатов лабораторных исследований. М.: Медицина, 2002. 544 с.
76. Назаренко Т.А., Дуринян Э.Р., Перминова С.Г. Современные подходы к диагностике и лечению бесплодия у женщин // Consilium medicum. 2004. Т.6, №6. С.31-35.
77. Николенко Ю.И., Бородин А.Д. Иммунология репродукции и нарушения репродуктивной функции // Медико-социальные проблемы семьи. ― 1997. ― Т.2, №1. ― С.98-104.
78. Оперативна лапароскопія та штучне запліднення в лікуванні хворих з неплідністю трубного походження / О.М.Юзько, Т.А.Юзько, С.П. Польова, С.Г.Приймак // ПАГ. 2003. №6. С.111-115.
79. Основы репродуктивной медицины: Практическое руководство / Под ред. В.К. Чайки. Донецк: ООО «Альматео», 2001. 608с.
80. Основы перинатологии: Учебник / Под ред. Н.П.Шабалова, Ю.В. Цвелева. М.:МЕДпресс-информ, 2004. 640 с.
81. Оценка состояния новорожденных с задержкой внутриутробного развития в зависимости от акушерской патологии матери / В.Н. Чернышев, Т.Е.Козырева, А.А.Сависько, Н.Н.Синанова и др. // Южно-Российский медицинский журнал. 1998. № 4. С.67-72.
82. Панова Т.В., Качалина Т.С. Дифференцированная профилактика невынашивания беременности у женщин с трубно-перитонеальным бесплодием в анамнезе // Consilium medicum. 2005. Т.7, №1. С. 22-25.
83. Пархоменко А.П. Реабилитация репродуктивной функции женщин после перенесеного сальпингоофорита // Репродуктивное здоровье женщины. 2002. №1 (10). С.36-38.
84. Перебіг вагітності у жінок після екстракорпорального запліднення та редукції ембріонів / Л.Є.Туманова, О.П.Рябенко, С.Ю.Сай, В.Ю. Сіренко // Збірник наукових праць асоціації акушерів-гінекологів України. К.: Інтермед, 2006. С.671-674.
85. Плацентарна недостатність: сучасні аспекти патогенезу, діагностики, профілактики та лікування / В.Є.Дашкевич, С.М.Янюта, Т.В. Коломійченко, М.П.Двуліт // Мистецтво лікування. 2004. №4. С.22-26.
86. Подзолкова Н.М., Глазкова О.Л. Исследование гормонального статуса женщины в практике гинеколога. М.:МЕДпресс-информ, 2004. 80 с.
87. Подольский В., Дронова В. Хронические воспалительные заболевания половых органов основная угроза репродуктивному здоровью // Доктор. 2001. №5 (9). С.18-20.
88. Подтетенев А.Д., Братчиков Т.В., Орлов Е.Н. Стероидные гормоны и их роль в течение беременности. М., 2000. 222 с.
89. Приймак І.А., Юзько О.М. Ефективність лікування безплідності при ендометріозі // Буковинський медичний вісник. 2004. №2. С.103-105.
90. Проблемы вынашивания беременности после ЭКО / B.C.Корсак, О.Н. Аржанова, Н.В.Жаворонкова и др. // Вестник Российской ассоциации акушеров-гинекологов. 1997. №3. С.52-56.
91. Профілактика інтраамніальної інфекції у жінок з неплідністю запального генезу в анамнезі / Ю.П.Вдовиченко, І.С.Глазков, Д.Р. Шадлун, О.О.Корчинська // ПАГ. 2000. №4. С.97-100.
92. Рак Л.М. Інфекційне ураження ендометрію в жінок з безплідністю в програмі допоміжних репродуктивних технологій // Буковинський медичний вісник. 2004. Т.8, №2. С.105-108.
93. Рациональные методы профилактики и лечения инфекционно-воспалительных заболеваний матери, плода и новорожденного при акушерской и экстрагенитальной патологии / И.И.Ткачева, Т.Г.Тареева, А.В.Федотова, И.О.Шугинин и др. // Вестник Российской Ассоциации акушеров-гинекологов. 1999. № 3. С. 79-84.
94. Резников А.Г. Эндокринное бесплодие у женщин и репродуктивные технологии // Вісник асоціації акушерів-гінекологів України. 2001. №3. С.26-30.
95. Репина М.А., Корнилов Н.В. Препараты натурального микронизированного прогестерона для заместительного гормонального лечения в репродуктологии // Журн. акуш. и жен. болезней. 2000. №XLIX (1). С.45-49.
96. Репродуктивные потери (Клинические и медико-социальные аспекты). М., «ТриадаХ», 1997. 188 с.
97. Романенко Т.Г., Завадская О.Ю. Особенности течения беременности и родов при многоплодной беременности // Репродуктивное здоровье женщины. 2004. №1 (17). С.67-69.
98. Роди та аборти в Україні. Банк даних з 1990 року. К., МОЗ України, Центр медичної статистики, 2000. 33 с.
99. Роль інфекційних факторів у формуванні порушень репродуктивного здоров’я сім’ї / А.В.Руденко. О.В.Ромащенко, А.М.Романенко, В.В. Білоговська, А.Є.Кузьменко // ПАГ. 2003. №2. С.83-86.
100. Роузвиа С.К. Гинекология / Перевод с англ.; Под общей ред. акад. РАМН Э.К.Айламазяна М.:МЕДпресс-информ, 2004. 520 с.
101. Руденко А.В., Ромащенко О.В. Эффективность лечения воспалительных заболеваний гениталий ключ к репродуктивному здоровью женщины // Здоровье женщины. 2001. № 1. С. 15-18.
102. Руководство ВОЗ по стандартизованному обследованию и диагностике бесплодных супружеских пар. М.: МЕДпресс, 1997.
103. Руководство по эндокринной гинекологии / Под ред. Е.М. Вихляевой. М.: Медицина, 1998. 768 с.
104. Руководство по эффективной помощи при беременности и родах / М.Энкин, М.Кейрс, М.Ренфрью, Д.Нейлсон: Пер. с англ. СПб.: Нордмед-Издат., 1999. 460 с.
105. Сергиенко В.И., Бондарева И.Б. Математическая статистика в клинических исследованиях. М.:ГЭОТАР-МЕД, 2001. 256 с.
106. Сидельникова В.М. Привычная потеря беременности. М.: Триада-Х, 2002. 304 с.
107. Сидельникова В.М., Кирющенков П.А. Оценка состояния фетоплацентарной системы у беременных с аутоиммунным генезом привычного невынашивания // Акушерство и гинекология. 1996. №4. С.16-18.
108. Сичинава Л.Г., Баисова Б.И. Применение утрожестана при лечении угрозы прерывания беременности / Гинекология. 2001. Т.1, №3. С.34 36.
109. Смольников В.Ю., Финогенова Е.Я. Экстракорпоральное оплодотворение и его новые направления в лечении женского бесплодия / Под ред. В.М.Кулакова, Б.В.Леонова. М.:МИА, 2005. С.91-105.
110. Смольникова Ю. Экстракорпоральное оплодотворение в лечении бесплодия, обусловленного генитальным эндометриозом // Consilium