Прошкін Володимир Вадимович. Теоретико-методичні основи інтеграції науково-дослідної та навчальної роботи в університетській підготовці майбутніх учителів

brief description

Прошкін Володимир Вадимович. Теоретико-методичні основи інтеграції науково-дослідної та навчальної роботи в університетській підготовці майбутніх учителів.- Дис. д-ра пед. наук: 13.00.04, Держ. заклад "Луган. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка". - Луганськ, 2014.- 400 с.

Міністерство освіти і науки України
Державний заклад
„Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”

На правах рукопису
ПРОШКІН ВОЛОДИМИР ВАДИМОВИЧ

УДК [378.011.3-051(001.891:378.091.2)](043.3)

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ІНТЕГРАЦІЇ
НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ ТА НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ В УНІВЕРСИТЕТСЬКІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
доктора педагогічних наук

Науковий консультант:
доктор педагогічних наук,
професор, заслужений діяч
науки і техніки України
ХАРЧЕНКО Сергій Якович

Луганськ – 2014

З М І С Т
ВСТУП ………………………………………………........................................... 4
РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ІНТЕГРАЦІЇ НАУКИ ТА ОСВІТИ В УНІВЕРСИТЕТСЬКІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ

1.1. Історико-педагогічний аналіз проблеми інтеграції науки та освіти у вищій школі ……………………………………………………………….
26
1.2. Інтеграція науково-дослідної та навчальної роботи в університетській підготовці майбутніх учителів як сучасна педагогічна проблема …….
65
1.3. Сутнісні характеристики інтеграції науково-дослідної та навчальної роботи в університетській підготовці майбутніх учителів…………………………………………….....................................

85
Висновки до розділу 1 ………………………………………………………...… 109
РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ІНТЕГРАЦІЇ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ ТА НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ В УНІВЕРСИТЕТСЬКІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ
2.1. Науково-дослідна робота студентів у контексті університетської педагогічної освіти ……………………………………………….………
114
2.2. Університетська наука як найважливіша умова професійного зростання майбутнього педагога ……………………………...................
132
2.3. Наукова школа як провідний чинник інтеграції університетської науки та освіти ……………………………………………….………......
164
Висновки до розділу 2 ………………………………………...............................
191
РОЗДІЛ 3. ОБҐРУНТУВАННЯ ТА РОЗРОБКА ПЕДАГОГІЧНОЇ СИСТЕМИ ІНТЕГРАЦІЇ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ ТА НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ В УНІВЕРСИТЕТСЬКІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ
3.1. Науково-теоретичні засади системного підходу до вирішення проблеми інтеграції науково-дослідної та навчальної роботи в університетській підготовці майбутніх учителів ………………..……...

197
3.2. Цільовий і суб’єкт-об’єктний компоненти педагогічної системи інтеграції науково-дослідної та навчальної роботи в університетській підготовці майбутніх учителів ……………………………………….…..

215
3.3. Змістовий компонент педагогічної системи інтеграції науково-дослідної та навчальної роботи в університетській підготовці майбутніх учителів ………………………………………………..……....

234
3.4. Технологічний компонент педагогічної системи інтеграції науково-дослідної й навчальної роботи в університетській підготовці майбутніх учителів …………….…………………….…………………....

262
3.5. Мотиваційно-стимулювальний компонент педагогічної системи інтеграції науково-дослідної та навчальної роботи в університетській підготовці майбутніх учителів ……...………....…………………………

300
Висновки до розділу 3……………………….……………….………………….. 324
РОЗДІЛ 4. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ВПРОВАДЖЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ СИСТЕМИ ІНТЕГРАЦІЇ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ ТА НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ В УНІВЕРСИТЕТСЬКІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ
4.1. Діагностика інтеграції науково-дослідної та навчальної роботи в університетській освіті ………..…………………......................................
328
4.2. Процес упровадження педагогічної системи інтеграції науково-дослідної та навчальної роботи майбутніх учителів у практику університетської освіти ……………..…………………………………….

351
4.3. Аналіз ефективності впровадження педагогічної системи інтеграції науково-дослідної та навчальної роботи майбутніх учителів у практику університетської освіти ……..……...………………………….

378
Висновки до розділу 4………………………………………..…….….………… 394
ВИСНОВКИ…………………………………………………..……..………….. 401
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………….……..……….. 408
ДОДАТКИ………………….…………………………………..……………….. 474

ВСТУП

Актуальність теми дослідження.
Згідно з „Національною стратегією розвитку освіти в Україні на період до 2021 року” сучасний розвиток суспільства вимагає вдосконалення системи педагогічної освіти відповідно до умов соціально зорієнтованої економіки та інтеграції України в європейське та світове освітнє співтовариство. Ураховуючи те, що основним завданням педагогічної освіти є забезпечення висококваліфікованими педагогічними й науково-педагогічними кадрами навчальних закладів, проблема покращення університетської підготовки майбутніх учителів не втрачає своєї актуальності. Суспільство усвідомлює цінність учителя-творця як носія духовного, інтелектуального та культурного потенціалу, здатного до інноваційної педагогічної діяльності.
Прагнення українських університетів до європейського та світового освітнього простору вимагає значного зростання ролі науково-дослідної роботи студентів у процесі професійної підготовки. Розвиток освіти та науки в провідних країнах світу – єдиний комплексний процес, у якому університетам традиційно надана пріоритетна роль. Професійна підготовка майбутніх фахівців і власні університетські дослідження тісно інтегровані, постають єдністю набуття та передачі знань молодому поколінню.
Водночас, як наголошено в Державній цільовій науково-технічній і соціальній програмі „Наука в університетах” на 2008 – 2017 рр., у ВНЗ науково-дослідна робота недостатньо пов’язана з процесом навчання. Рівень наукової діяльності та її інтеграції з навчальним процесом не забезпечує необхідної підготовки висококваліфікованих педагогічних кадрів і створення конкурентоспроможних наукових розробок. Наукову роботу часто здійснюють формально, тому випускники університетів недостатньо використовують досягнення науки в практичній діяльності, зазнають значних труднощів в організації науково-дослідної роботи, хоча зрозуміло, що без оволодіння методами наукового пізнання неможливе глибоке усвідомлення сутності педагогічних явищ і процесів.
Проблема інтеграції є багатоаспектною та розглядається в міждисциплінарному контексті. Досліджено загальнометодологічні та теоретичні проблеми інтеграції (В. Готт, В. Енгельгард, Б. Кедров, Г. Павельцит, А. Урсул, М. Чепіков та ін.). Концептуальні положення педагогічної інтеграції представлено в працях таких учених, як В. Безрукова, М. Берулава, О. Данилюк, І. Звєрев, Є. Єрьомкін, І. Козловська, Ю. Тюнніков, Г. Федорец, М. Чапаєв, С. Шапоринський та ін.
Ґрунтовний аналіз стану інтеграційних процесів у вищій школі дозволив узагальнити та виокремити шляхи вирішення проблеми інтеграції науково-дослідної та навчальної роботи в університетській підготовці майбутніх учителів: вплив інтеграції навчальної та наукової діяльності викладача вищої школи на якість підготовки фахівців (О. Глущенко), підготовка фахівців технічних наук в умовах використання інтеграції науки, освіти та виробництва (А. Козлов, З. Сазонова, Ю. Шагіна), інтеграція інноваційної та навчальної діяльності в системі військової професійної освіти (В. Чернолєс), інтеграція науки, освіти та практики в умовах університетського освітнього округу (С. Якушева), інтеграція навчальної та позанавчальної діяльності як основа адаптації студентів ВНЗ (П. Васильєв), інтеграція навчальної та практичної діяльності як чинник підвищення професійної компетентності студентів-заочників у коледжі (О. Загора), форми здійснення інтеграції освіти, науки та виробництва в зарубіжних університетах (Є. Неборський, Б. Супян), система наукової діяльності ВНЗ на засадах модельного, системного, синергетичного, прогностичного, інформаційного підходів (Ю. Козловський).
Аналіз психолого-педагогічної літератури показав, що питання теорії й практики професійної підготовки майбутніх учителів висвітлено у фундаментальних працях О. Абдулліної, А. Алексюка, Н. Волкової, І. Гавриш, О. Глузмана, О. Дубасенюк, І. Зязюна, Н. Кузьміної, В. Кременя, В. Краєвського, В. Курила, О. Кучерявого, О. Пєхоти, І. Підласого, С. Сисоєвої, В. Сластьоніна, С. Харченка, В. Шадрикова та ін.
У низці дисертацій вітчизняних учених розглянуто історичні аспекти становлення та розвитку організації науково-дослідної роботи в університетах, зокрема розкрито становлення та розвиток організації науково-дослідної роботи у ВНЗ України в ХІХ ст. (О. Микитюк), генезу фахової підготовки майбутнього вчителя до дослідницької педагогічної діяльності у вищих педагогічних навчальних закладах України кінця ХІХ –ХІХ ст. (Г. Кловак), діяльність науково-педагогічних шкіл вищих педагогічних навчальних закладів Східної України ХХ ст. (О. Гнізділова), розвиток педагогічної науки в Україні в другій половині ХХ ст. (О. Адаменко) та ін.
Інший аспект сучасних наукових пошуків спрямований на вирішення проблем формування знань, умінь і навичок науково-дослідної роботи в студентів. Це дисертаційні роботи, присвячені проблемам формування дослідницької культури майбутніх менеджерів (І. Сенча), майбутніх магістрів (Г. Сомбаманія), впливу науково-дослідної діяльності на формування професійної компетентності майбутніх економістів (Н. Уйсимбаєва), організації науково-дослідної роботи майбутніх диспетчерів міжнародних авіаліній (С. Щербина), формування дослідницьких умінь студентів агротехнічних інститутів у процесі розв’язування задач природничо-математичного циклу (Н. Головин), дидактичних умов ефективного формування дослідницьких умінь студентів географічних спеціальностей у процесі вивчення професійно зорієнтованих дисциплін (О. Миргородська), формування інформаційної мобільності майбутніх агрономів-дослідників (А. Нєлєпова) та ін.
Особливий інтерес становлять дослідження, спрямовані на формування дослідницьких компетентностей у майбутніх учителів: підготовка до дослідницької діяльності (П. Горкуненко, М. Князян, Є. Кулик, Л. Султанова, М. Фалько та ін.); формування дослідницької культури майбутніх учителів (І. Луценко та ін.); формування дослідницьких знань, умінь і навичок (Л. Бурчак, О. Єгорова, В. Кулєшова, Т. Мишковська, О. Рогозіна та ін.).
Найбільш значущі наукові праці присвячено різним аспектам проблеми інтеграції науки й освіти: аналіз реальної практики інтеграції науки й освіти (Г. Балихін, Л. Гохберг, І. Дьожина, В. Іщенко, В. Кундіус, Х. Майнсен (H. Minssen) та ін.), інтегративні засади науково-дослідної діяльності в процесі навчання (Г. Іванов, В. Іпатова, О. Кубасов, В. Курейчик, В. Ляудіс, Ю. Тягунова, Д. Чернілевський, В. Шибаєв, Х. Крістофер (H. Christopher), Х. Гай (H. Guy), Дж. Педроса (J. Pedrosa), Т. Рус (Т. Roos), Р. Шміт (R. Schmitt), Р. Славін (R. Slavin), Дж. Уайт (J. White) та ін.), інтеграція як наукова категорія (М. Берулава, М. Іванчук, О. Левчишена, В. Онопрієнко, О. Семенюк, С. Тульчинська, В. Шорін, В. Шудегов, С. Шушкевич та ін.), інтеграція науки й освіти в підготовці педагогічних кадрів (А. Бабенко, В. Богуславський, В. Будак, К. Іванченко, В. Левченко, М. Овчинникова, В. Петров, В. Армстрон (W. Armstrong), Дж. Каммінс (J. Cummins), М. Нейш (M. Naish), Ф. Ваніскотт (F. Vanisсоtte) та ін.).
Вивчення сучасних наукових розвідок свідчить, що найважливішою умовою вдосконалення професійної підготовки майбутніх учителів є підвищення статусу університетської науки, особливість якої – залучення більшості студентів до науково-дослідної діяльності. Дослідницька робота студентів є одним з пріоритетів розвитку наукової роботи університету. Сильною стороною університетської педагогічної підготовки є наявність у її змісті науково-дослідного компонента. Університети з їхньою фундаментальною підготовкою фахівців, науково-дослідною спрямованістю формують викладача, який здатний поєднати предметне викладання з науково-дослідною роботою (О. Глузман).
Аналіз результатів теоретичних напрацювань учених, ознайомлення з практичним досвідом інтеграції освіти та науки в контексті підготовки сучасного вчителя стали підставою для виявлення низки суперечностей між:
- прагненням України до входження до європейського та світового науково-освітнього простору й недостатнім рівнем науково-дослідної діяльності у ВНЗ, слабким зв’язком науки з навчальним процесом, недосконалістю форм і методів організації наукових досліджень у процесі професійної підготовки майбутніх учителів;
- широкими можливостями ВНЗ до організації та проведення професійно зорієнтованих наукових досліджень, виховання вчителя-дослідника та віддаленістю науково-дослідної роботи від навчального процесу;
- посиленими вимогами до професійної підготовки майбутніх учителів, які повинні володіти високим рівнем дослідницької культури, науковим потенціалом, реалізованим у педагогічній творчості під час вирішення складних практичних завдань, і недостатньою розробленістю теоретико-методичного забезпечення інтеграції наукової та навчальної роботи в підготовці студентів.
Зазначеними вище суперечностями зумовлена необхідність розв’язання проблемних аспектів дослідження, що полягають у відсутності єдиної ідеї, яка б системно розкривала інтеграцію університетської науки й освіти. Більшість педагогічних технологій щодо реалізації інтеграції є результатом практичної потреби вирішення конкретних педагогічних завдань, які не можна розглядати в контексті цілісної університетської підготовки майбутніх учителів. Наукова робота не є її обов’язковим компонентом. Основні підходи до організації наукової діяльності принципово відрізняються від практики зарубіжних університетів. У зв’язку з цим загальне уявлення процесу інтеграції науки та освіти в сучасній вищій школі не можна вважати повним, а також потенціал дослідницької роботи в університетській підготовці майбутніх учителів розкрито недостатньо.
Отже, актуальність проблеми інтеграції науково-дослідної та навчальної роботи в університетській підготовці майбутніх учителів, її теоретична та практична значущість, виявлені суперечності та відсутність у вітчизняній педагогічній науці цілісного дослідження, яке б розкривало теоретичні та методичні засади системної організації інтеграції університетської науки й освіти, і зумовили вибір теми дисертації – ,,Теоретико-методичні основи інтеграції науково-дослідної та навчальної роботи в університетській підготовці майбутніх учителів”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в межах науково-дослідних тем, які розробляються в ДЗ „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка” – „Модернізація діяльності вищого закладу освіти в контексті європейської інтеграції” (державний реєстраційний номер 0103U004993), „Інтеграція науково-дослідної й навчальної роботи в університетській підготовці майбутніх учителів” (державний реєстраційний номер 0108U007930).
Тему затверджено Вченою радою ДЗ „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка” (протокол № 10 від 25.04.2008 р.) та Радою з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 5 від 27.05.2008 р.).
Об’єкт дослідження – професійна підготовка майбутніх учителів в університеті.
Предмет дослідження – теоретико-методичні засади педагогічної системи інтеграції науково-дослідної та навчальної роботи в університетській підготовці майбутніх учителів.
Мета дослідження полягає в обґрунтуванні теоретико-методичних засад інтеграції науково-дослідної та навчальної роботи в університетській підготовці майбутніх учителів шляхом розробки та експериментальної перевірки педагогічної системи, створеної на цих теоретико-методичних засадах.
Концепція дослідження.
Запропонована в дослідженні концепція інтеграції науково-дослідної та навчальної роботи в університетській підготовці майбутніх учителів становить сукупність теоретичних положень, які визначають стратегію й тактику розробки наукової проблеми. Концепція дослідження ґрунтується, по-перше, на вихідних суспільних передумовах і, по-друге, на методологічних засадах наукового дослідження, що будуть визначальними в прийнятті науково обґрунтованих педагогічних рішень та ідей.
Перше концептуальне положення полягає в тому, що теоретико-методичні засади інтеграції науково-дослідної та навчальної роботи в університетській підготовці майбутніх учителів ми розглядаємо з позиції системного підходу, тобто як педагогічну систему, спрямовану на організацію та реалізацію навчального процесу через дослідницьку діяльність в умовах проведення спільних наукових досліджень викладачів і студентів. Це означає, що ефективність університетської підготовки майбутніх учителів можна досягти за умов створення та забезпечення оптимального функціонування педагогічної системи.
У другому концептуальному положенні акцентовано увагу на тому, що інтеграція українських університетів до світового науково-освітнього простору потребує підвищення статусу університетської науки шляхом реалізації процесу професійної підготовки майбутніх учителів через практико зорієнтовані спільні наукові дослідження викладачів і студентів на зразок провідних зарубіжних університетів, особливостями яких є такі: пріоритет наукової спрямованості університетської освіти; підготовка студентів в умовах науко зорієнтованого освітнього середовища; статус університетів як провідних наукових та інноваційних центрів.
За третьою концептуальною ідеєю сучасність вимагає нових підходів до організації науково-дослідної роботи та підготовки педагогічних кадрів. Виникає необхідність у розробленні механізмів, що визначають стратегічний напрям наукового розвитку університету, розкривають технологію вирішення поставлених завдань і постають своєрідним чинником перспективної організації наукової роботи. Розвиток університетської науки побудований на низці принципів, які відповідають загальним положенням європейської „Великої хартії університетів”, а також „Етичного кодексу вченого України” (принцип координації, що припускає об’єднання інтересів учених і кафедр університету з усіма зацікавленими особами та науковими структурами і всередині університету, і за його межами, принцип кафедральної автономії, що визначає повну їхню самостійність у виборі та виконанні наукових проектів, в організації наукових досліджень, принцип зв’язку наукових досліджень з майбутньою професійною діяльністю студентів і запитами реальної практики, принцип розширення міжнародного співробітництва, що припускає розвиток наукових контактів з європейськими та світовими науковими й освітніми центрами).
Четверте концептуальне положення полягає в тому, що важливою умовою ефективної інтеграції науково-дослідної та навчальної роботи постає системний моніторинг якості наукових досліджень, основна мета якого – підвищення ефективності організації наукової роботи в процесі підготовки майбутніх учителів, подальша інтенсифікація науково-дослідної роботи, моральне та матеріальне стимулювання діяльності науково-педагогічних працівників і студентів.
За п’ятою концептуальною ідеєю активне залучення студентів до проведення досліджень з однієї комплексної проблеми на всіх освітньо-кваліфікаційних рівнях є потужним засобом, що сприяє підвищенню якості підготовки майбутніх учителів, активізує науково-педагогічне мислення, формує основні компетенції дослідницької діяльності, а також інтелектуальну культуру.
Остання, шоста, концептуальна ідея полягає в тому, що успішність професійної підготовки майбутніх учителів залежить від залучення їх до діяльності університетських наукових шкіл, які є найважливішою формою розвитку науки, підготовки педагогічних і науково-педагогічних кадрів, а також умови інтеграції науково-дослідної та навчальної роботи, розробки та впровадження в практику наукової продукції. Студенти залучаються до особливої атмосфери наукового пошуку та творчості, поділяють разом з іншими членами школи відчуття значущості досягнутих результатів, засвоюють особливий стиль науково-педагогічного мислення та дій, сприймають традиції водночас з духом новаторства, формують наукову ідеологію та методологію. Наукова школа забезпечує майбутніх учителів поступовим і цілеспрямованим входженням у науково зорієнтоване освітнє середовище.
Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що інтеграція науково-дослідної та навчальної роботи в університетській підготовці майбутніх учителів набуде ефективності за умови її наукового обґрунтування, теоретичної й методичної розробки та організації як педагогічної системи.
Загальна гіпотеза конкретизується через часткові гіпотези, які подають компоненти педагогічної системи інтеграції науково-дослідної та навчальної роботи в університетській підготовці майбутніх учителів:
• цільовий, що визначатиме мету, завдання та результат здійснення на засадах науково-дослідної діяльності ефективної університетської підготовки висококваліфікованих педагогічних кадрів, які будуть конкурентоспроможними на українському та світовому ринку праці;
• суб’єкт-об’єктний, що передбачатиме формування в університетській підготовці дослідницьких компетентностей майбутніх учителів як об’єктів, розвитку теоретичних знань, практичних умінь і навичок з організації та проведення науково-дослідної роботи науково-педагогічних працівників університетів (викладачів, аспірантів, докторантів) як суб’єктів, активну участь і взаємодію об’єктів і суб’єктів у досягненні мети педагогічної роботи;
• змістовий, що визначатиме напрями та зміст інтеграції науково-дослідної та навчальної роботи в університетській підготовці майбутніх учителів;
• технологічний, який передбачає розроблення та реалізацію форм, методів, етапів інтеграції науково-дослідної та навчальної роботи в університетській підготовці майбутніх учителів, а також їхнє науково-методичне й інформаційне забезпечення.
• мотиваційно-стимулювальний, що розкриває механізми підвищення стимулювання викладачів і студентів до науково-дослідної роботи.
Відповідно до предмета, мети та гіпотези сформульовано такі завдання дослідження:
1. Здійснити ретроспективний аналіз становлення та розвитку проблеми інтеграції науково-дослідної та навчальної роботи в університетській підготовці майбутніх учителів.
2. На основі вивчення сучасної психолого-педагогічної літератури визначити ступінь дослідження проблеми інтеграції університетської науки та освіти, її сутнісні ознаки.
3. На підставі теоретичного аналізу тенденцій розвитку наукової роботи університету обґрунтувати зміст і структуру науково-дослідної діяльності студентів як умову професійного зростання майбутнього педагога.
4. Схарактеризувати наукову школу як провідний чинник інтеграції університетської науки та освіти.
5. Обґрунтувати теоретико-методичні засади побудови педагогічної системи інтеграції науково-дослідної та навчальної роботи в університетській підготовці майбутніх учителів.
6. Змістовно розробити компоненти педагогічної системи інтеграції науково-дослідної та навчальної роботи в університетській підготовці майбутніх учителів.
7. На підставі визначених критеріїв та показників здійснити діагностику ефективності процесу інтеграції науково-дослідної та навчальної роботи в університетській підготовці майбутніх учителів.
8. Упровадити в практику університетської освіти педагогічну систему інтеграції науково-дослідної та навчальної роботи майбутніх учителів та експериментально перевірити її ефективність.
Методологічною основою дослідження є: ідеї цілісності, системного підходу до аналізу явищ і процесів; загальна теорія пізнання; філософські, соціологічні, психолого-педагогічні ідеї та висновки щодо суспільних тенденцій модернізації вищої освіти в Україні; фундаментальні положення системного, особистісно зорієнтованого, діяльнісного, структурно-функціонального, середовищного, культурологічного, аксіологічного, компетентнісного, інституціонального, технологічного, ресурсного підходів.
У процесі виконання наукового дослідження враховано основні положення Національної стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, законів України „Про освіту”, „Про вищу освіту”, „Про наукову і науково-технічну діяльність”, „Про затвердження Положення про організацію наукової, науково-технічної діяльності у вищих навчальних закладах III та IV рівнів акредитації”, „Про затвердження Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах”, Державної національної програми „Освіта” („Україна XXI століття”) та ін.
Теоретичною основою дослідження є наукові праці, що розкривають:
• концептуальні засади професійно-педагогічної підготовки вчителя, окреслення загальних питань з формування особистості вчителя (О. Абдулліна, А. Алексюк, В. Андрущенко, В. Буряк, Н. Волкова, І. Гавриш, О. Глузман, С. Гончаренко, О. Дубасенюк, В. Загвязинський, І. Зязюн, В. Кремень, В. Краєвський, В. Курило, О. Кучерявий, О. Пєхота, І. Підласий, С. Сисоєва, В. Сластьонін, С. Харченко, В. Шадриков та ін.);
• загальні питання інтеграції як наукової категорії (В. Онопрієнко, З. Сазонова, О. Семенюк, С. Тульчинська, В. Шорін, В. Шудегов, С. Шушкевич, А. Урсул, М. Чепіков та ін.);
• інтеграційні процеси в освіті та науці (Г. Балихін, П. Васильєв, О. Глущенко, Л. Гохберг, О. Загора, О. Зарецький, І. Дьожина, В. Іщенко, А. Козлов, В. Краєвський, Є. Неборський, В. Садовничий, Б. Супян, Т. Тор-гашина, В. Шинкарук, В. Чернолєс, Ю. Шагіна, В. Шибаєв, С. Якушева та ін.);
• історико-педагогічні аспекти організації наукової діяльності в університеті (О. Адаменко, О. Гнізділова, Г. Кловак, Ю. Козловський, В. Кузнецова, О. Мартиненко, О. Микитюк, Н. Пузирьова та ін.);
• особливості науково-дослідної роботи майбутніх фахівців (Н. Волкова, І. Гавриш, О. Глузман, І. Гликман, О. Гнізділова, С. Гончаренко, О. Дубасенюк, І. Зязюн, Г. Кловак, М. Князян, В. Краєвський, В. Кремень, Н. Кузьміна, В. Курило, О. Кучерявий, В. Луговий, О. Микитюк, Н. Ничкало, М. Нікандров, О. Пєхота, Н. Побірченко, Т. Ротерс, С. Сисоєва, В. Сластьонін, М. Стріха, В. Шинкарук та ін.);
• формування знань, умінь і навичок науково-дослідної роботи в студентів (Н. Базелюк, Н. Головин, О. Дубасенюк, А. Нєлєпова, Н. Уйсімбаєва, І. Сенча, Г. Сомбаманія, Є. Спіцин, С. Щербина та ін.), зокрема в майбутніх учителів (Л. Бурчак, П. Горкуненко, О. Єгорова, М. Князян, В. Кулєшова, Є. Ку-лик, І. Луценко, Т. Мишковська, О. Рогозіна, Л. Султанова, М. Фалько та ін.);
• загальні питання організації та проведення науково-дослідної, творчо-пошукової роботи в середній школі (С. Васильєва, Л. Левченко, О. Марченко, Н. Недодайко, Г. Пустовіт, А. Сологуб, Л. Тихенко та ін.);
• концептуальні положення загальної теорії систем (В. Афанасьєв, Л. Берталанфі, І. Блауберг, К. Боулдінг, Г. Гегель, Ф. Енгельс, У. Ешбі, Р. Жерар, М. Каган, Дж. Клір, К. Маркс, М. Месарович, А. Уйомов, Ю. Урманцева, А. Холл, Р. Фейджин та ін.);
• системний підхід у наукових дослідженнях (О. Авер’янов, О. Адаменко, О. Антонов, Г. Александров, В. Афанасьєв, В. Безруков, В. Беспалько, І. Блауберг, В. Волкова, О. Глузман, В. Докучаєва, В. Загвя-зинський, Т. Ільїна, М. Каган, Ю. Конаржевський, В. Краєвський, Н. Кузьміна, В. Кушнір, В. Садовський, З. Сазонова, В. Сєриков, О. Сидоркін, В. Сластьонін, Л. Спірін, О. Урсул, Б. Юдін, О. Яковенко, П. Чечленд (Р. Chechland), Р. Фрідріх (R. Friedrich), Дж. Келсо (J. Kelso), П. Круз (P. Kruse) та ін.);
• застосування педагогічних систем у навчальному процесі (С. Архангельський, Ю. Бабанський, В. Беспалько, Б. Бітінас, О. Глузман, М. Данилов, В. Загвязинський, Т. Ільїна, В. Краєвський, Н. Кузьміна, Л. Новикова, П. Підкасистий, М. Поташник, О. Саранова та ін.).
Із метою розв’язання проблеми та завдань дисертаційної роботи, а також перевірки сформульованої гіпотези використано такі методи дослідження:
• теоретичні – аналіз, синтез, систематизація та узагальнення філософської, історичної, соціологічної, психологічної, педагогічної літератури, нормативно-правових документів для з’ясування стану розробленості проблеми інтеграції науково-дослідної та навчальної роботи в університетській підготовці майбутніх учителів, визначення понятійно-категоріального апарату дослідження, розробки його концепції; узагальнення прогресивних ідей та наявних недоліків у сучасній вищій освіті для обґрунтування теоретико-методичних засад педагогічної системи інтеграції науково-дослідної та навчальної роботи в університетській підготовці майбутніх учителів; теоретичне моделювання з метою розробки структури та змісту зазначеної педагогічної системи, визначення її основних компонентів, виявлення закономірностей та особливостей функціонування;
• емпіричні: спостереження, тестування, опитування, бесіди, педагогічний моніторинг на кожному з етапів експериментальної роботи для відстеження динаміки рівня інтеграції науково-дослідної та навчальної роботи в університетській підготовці майбутніх учителів; педагогічний експеримент для з’ясування ефективності розробленої педагогічної системи інтеграції науково-дослідної та навчальної роботи в університетській підготовці майбутніх учителів;
• методи математичної статистики для оцінки статистичної значущості позитивних зрушень щодо результатів експериментальної роботи.
Характеристика основних етапів дослідження.
Дослідження здійснено протягом 2005 – 2013 років за чотирма основними етапами: констатувальним, пошуковим, формувальним, узагальнювальним.
Перший етап (2005 – 2007 рр.) – констатувальний.
У межах визначено основний понятійний апарат дослідження, теоретично вивчено його проблему (аналіз та узагальнення наукової літератури, дисертаційних робіт, нормативно-правової документації, навчальних планів, робочих програм, результатів навчальних сесій, а також роботи викладачів і студентів тощо), сформульовано робочу гіпотезу, визначено об’єкт, предмет, мету та завдання дослідження, розроблено науково-методичні засади експерименту та його методологічний інструментарій.
Результатом цього стало вивчення реального стану інтеграції науково-дослідної та навчальної роботи у ВНЗ України, які здійснюють підготовку педагогічних кадрів, зокрема в контексті аналізу думок щодо цієї проблеми науково-педагогічних працівників університетів, викладачів загальноосвітніх середніх шкіл, студентів і магістрантів.
Другий етап (2007 – 2008 рр.) – пошуковий.
На цьому етапі на підставі обґрунтованих концептуальних засад дослідження розроблено педагогічну систему інтеграції науково-дослідної та навчальної роботи в університетській підготовці майбутніх учителів.
Третій етап (2009 – 2011 рр.) – формувальний.
Відповідно до завдань дослідження здійснено впровадження розробленої педагогічної системи в практику університетської освіти.
Четвертий етап (2012 – 2013 рр.) – узагальнювальний.
У межах етапу проаналізовано, систематизовано й узагальнено експериментальні статистичні дані, доведено ефективність розробленої нами педагогічної системи, підготовлено загальні висновки, педагогічні рекомендації, монографію „Інтеграція науково-дослідної та навчальної роботи в університетській підготовці майбутніх учителів: теорія та практика”, завершено оформлення рукопису дисертації.
Експериментальна база дослідження.
Експеримент проведено на базі університетів: ДЗ „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка” та його відокремлених структурних підрозділів (Лисичанський педагогічний коледж, Стаханівський педагогічний коледж, Ровеньківський факультет, Старобільський факультет), РВНЗ „Кримський гуманітарний університет”, Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди, КЗ „Харківська гуманітарно-педагогічна академія” Харківської обласної ради, Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, Криворізького педагогічного інституту ДВНЗ „Криворізький національний університет”, ДВНЗ „Донбаський державний педагогічний університет”, Інституту післядипломної освіти інженерно-педагогічних працівників Університету менеджменту освіти, Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького, а також загальноосвітніх середніх шкіл Луганської, Донецької, Тернопільської областей та АР Крим.
В експериментальній роботі відповідно до завдань дослідження було виділено загальну вибіркову сукупність у кількості 890 осіб, розподілену на кілька складників: 717 студентів, 128 науково-педагогічних працівників університетів (викладачі, докторанти, аспіранти), 45 учителів загальноосвітніх середніх шкіл.
Наукова новизна й теоретичне значення дослідження полягають у тому що, вперше:
• обґрунтовано теоретико-методичні засади інтеграції науково-дослідної та навчальної роботи в університетській підготовці майбутніх учителів, що репрезентуються як педагогічна система, основними компонентами якої є: цільовий, що визначатиме мету, завдання та результат здійснення на засадах науково-дослідної діяльності ефективної університетської підготовки висококваліфікованих педагогічних кадрів, які будуть конкурентоспроможними на українському та світовому ринку праці; суб’єкт-об’єктний, що передбачатиме формування в університетській підготовці дослідницьких компетентностей майбутніх учителів як об’єктів; розвитку теоретичних знань, практичних умінь і навичок з організації та проведення науково-дослідної роботи науково-педагогічних працівників університетів (викладачів, аспірантів, докторантів) як суб’єктів; активну участь і взаємодію об’єктів і суб’єктів у досягненні мети педагогічної роботи; змістовий, що визначатиме напрями та зміст інтеграції науково-дослідної й навчальної роботи в університетській підготовці майбутніх учителів; технологічний, який передбачає розробку та реалізацію форм, методів, етапів інтеграції науково-дослідної й навчальної роботи в університетській підготовці майбутніх учителів, а також їх науково-методичне й інформаційне забезпечення; мотиваційно-стимулювальний, що розкриває механізми стимулювання викладачів і студентів до науково-дослідної роботи;
• розроблено концепцію дослідження, яка полягає в системному розгляді університетської підготовки майбутніх учителів, спрямованої на організацію та реалізацію навчального процесу через дослідницьку діяльність; підвищенні статусу університетської науки шляхом реалізації процесу професійної підготовки майбутніх учителів через практико зорієнтовані спільні наукові дослідження викладачів і студентів у межах наукової школи; визначенні стратегічного напряму наукового розвитку університету задля інтеграції науки та освіти; здійсненні системного моніторингу якості наукових досліджень; залученні студентів до проведення досліджень з однієї комплексної проблеми на всіх освітньо-кваліфікаційних рівнях;
• уведено в науковий обіг поняття „педагогічна система інтеграції науково-дослідної та навчальної роботи майбутніх учителів” як множину взаємопов’язаних компонентів (цільовий, суб’єкт-об’єктний, змістовий, технологічний та мотиваційно-стимулювальний), об’єднаних спільною метою функціонування та єдністю керівництва, яке потрібне для створення організованого та цілеспрямованого педагогічного впливу на університетську підготовку майбутніх учителів, засновану на реалізації навчального процесу через дослідницьку діяльність;
• розроблено інноваційні форми інтеграції науки й освіти (школа молодого дослідника, науковий ярмарок та ін.), спрямовані на залучення студентів до виконання практико зорієнтованих наскрізних досліджень протягом усієї університетської підготовки;
удосконалено форми, засоби, технології інтеграції науково-дослідної та навчальної роботи в університетській підготовці майбутніх учителів, методики діагностики зазначеної інтеграції, принципи та педагогічні умови інтеграції науково-дослідної та навчальної роботи;
подальшого розвитку набули наукові уявлення про науково-дослідну роботу як необхідний компонент університетської підго

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове наукове вирішення проблеми інтеграції науково-дослідної та навчальної роботи в університетській підготовці майбутніх учителів, що полягає в обґрунтуванні теоретико-методичних засад такої інтеграції та експериментальній перевірці педагогічної системи, створеної на цих теоретико-методичних засадах.
1. На підставі вивчення проблеми науково-дослідної діяльності, її ролі та значення для підготовки майбутніх учителів виділено етапи становлення науково-дослідної роботи в університетах України в ХІХ – ХХ ст., що дало можливість виокремити основні напрями розвитку університетської науки в різні періоди історії. Установлено, що наукову роботу не розглядали як обов’язковий компонент професійної підготовки майбутніх учителів, а основні підходи до її організації принципово відрізнялися від практики провідних зарубіжних університетів, у яких освіта функціонує на засадах науки. Виходячи з того, що сучасні дослідження й інноваційна діяльність у зарубіжних університетах є пріоритетним завданням, найважливішою функцією, а також необхідним компонентом навчального процесу, прагнення вітчизняної вищої школи до світового освітнього простору вимагає значного посилення їхнього науково-дослідного складника.
2. Ґрунтуючись на результатах теоретичного аналізу визначено особливості інтеграції науково-дослідної та навчальної роботи в університетській підготовці майбутніх учителів. Це дозволяє стверджувати, що не будь-яке зближення науки й освіти може призвести до інтеграції, якщо розглядати її як нову цінність. Зближення, яке виявляється лише на рівні системного осмислення, може призвести до зазначеної інтеграції, тобто до такої цілісності, яка не зводиться до суми окремих складників.
Системоутворювальним чинником інтеграції освіти та науки в усіх компонентах університетської освіти є кінцева мета підготовки майбутнього вчителя, до якої відносять розвиток гнучкого та сприйнятливого до знань науково-педагогічного мислення, стійку професійну мотивацію, формування комплексної системи понять про об’єкти майбутньої професійної педагогічної діяльності та її зміст, розвиток досвіду комплексного вирішення педагогічних проблем, формування досвіду наукової діяльності, опанування знань на основі засвоєння узагальнених уявлень про сфери професійної педагогічної діяльності та ін. Унаслідок теоретичного аналізу проблеми виділено завдання, функції, основні властивості, закономірності, принципи та педагогічні умови інтеграції науки й освіти у ВНЗ.
3. Доведено, що вдосконалення професійної підготовки майбутніх учителів можливе внаслідок підвищення статусу університетської науки, особливість якої – залучення більшості студентів до досліджень. Робота майбутніх учителів над єдиною комплексною науковою проблемою практико зорієнтованого характеру на всіх освітньо-кваліфікаційних рівнях повинна поставати найважливішим пріоритетом розвитку університету як генератора ідей педагогічної діяльності й інноваційних процесів у науково-освітньому просторі регіону.
Визначивши сутнісні характеристики наукової роботи в університеті в контексті підготовки майбутніх учителів (мети, завдань, функцій, особливостей, пріоритетних напрямів тощо), установлено, що ефективна підготовка вчителів можлива в умовах науково зорієнтованого освітнього середовища, коли навчальний процес спирається на фундаментальні та прикладні дослідження, що проводять викладачі та студенти. Виділено компоненти управління науково-дослідної діяльності в університеті, що дозволило на підставі „принципів відповідальних партнерських відносин”, про які йдеться в Лісабонській декларації, виокремити основні напрями співпраці університету з обласною державною адміністрацією, навчальними закладами, підприємствами й організаціями.
4. Установлено, що успішність професійної підготовки майбутніх учителів залежить від залучення їх до діяльності університетських наукових шкіл, які впродовж багатьох років свого існування постають найважливішою формою розвитку науки, підготовки педагогічних і науково-педагогічних кадрів, а також чинника інтеграції науково-дослідної, навчальної роботи та виробництва, розробки та впровадження в практику наукової продукції. Вивчення різних підходів до визначення поняття „наукова школа” дозволяє розглядати її як інтелектуальну, емоційно-ціннісну, неформальну, відкриту спільність учених різних статусів, які розробляють під керівництвом лідера запропоновану ним дослідницьку програму, здійснюють її презентацію, захищають мету та результати, а також готують науково-педагогічні кадри.
Унаслідок вивчення мети, завдань, типів, умов зародження, ознак наукової школи, які визначають закономірності їхнього розвитку та механізми впливу на наукове співтовариство, а також здійснення історико-педагогічного аналізу їхнього становлення та розвитку, установлено, що однією з найважливіших форм наукової школи в університетській підготовці майбутніх учителів є науково-дослідна лабораторія, спрямована на організацію активної пошуково-дослідницької діяльності.
5. Аналіз науково-методичних засад системного підходу до проблеми інтеграції науково-дослідної та навчальної роботи в університетській підготовці майбутніх учителів дозволив нам подати авторське трактування поняття „педагогічна система інтеграції науково-дослідної та навчальної роботи майбутніх учителів” як множину взаємопов’язаних компонентів (цільовий, змістовий, технологічний, суб’єкт-об’єктний, мотиваційно-стимулювальний), об’єднаних спільною метою функціонування та єдністю керівництва, яке потрібне для створення організованого та цілеспрямованого педагогічного впливу на університетську підготовку майбутніх учителів, засновану на реалізації навчального процесу через дослідницьку діяльність. Визначено принципи реалізації системної методології, на які спирається наукове дослідження.
Теоретичними засадами педагогічної системи інтеграції науково-дослідної та навчальної роботи в університетській підготовці майбутніх учителів стало використання системного підходу, а саме – розгляду принципів та концепцій, що стали основою розкриття сутності зазначеної інтеграції як цілісної множини компонентів у сукупності відношень і зв’язків між ними, тобто як системи.
Методичними засадами педагогічної системи інтеграції науково-дослідної та навчальної роботи в університетській підготовці майбутніх учителів стала сукупність розробленого змісту, форм, методів, етапів інтеграції науково-дослідної та навчальної роботи в університетській підготовці майбутніх учителів, а також їх науково-методичне й інформаційне забезпечення.
6. На підставі розробленої концепції вперше створено педагогічну систему інтеграції науково-дослідної та навчальної роботи в університетській підготовці майбутніх учителів, а також визначено її компоненти: цільовий (мета, завдання, результат); суб’єкт-об’єктний (викладачі та студенти, їхня взаємодія в контексті інтеграції науково-дослідної та навчальної роботи); змістовий (форми інтеграції науково-дослідної та навчальної роботи в університетській підготовці майбутніх учителів); технологічний (педагогічна технологія реалізації різних форм інтеграції науково-дослідної та навчальної роботи в університетській підготовці майбутніх учителів); мотиваційно-стимулювальний (механізми стимулювання викладачів і студентів до наукової роботи).
Сформульовано мету педагогічної системи – здійснення на засадах науково-дослідної діяльності ефективної університетської підготовки висококваліфікованих педагогічних кадрів, які будуть конкурентоспроможними на українському та світовому ринках праці. Виділено основні завдання організації та реалізації педагогічної системи. Зазначено, що повнота відповідності результатів визначеної мети постає орієнтиром ефективності педагогічного процесу. У межах суб’єкт-об’єктного компонента педагогічної системи виділено найбільш значущі компетентності сучасного вчителя-дослідника.
Виокремлено змістовий компонент педагогічної системи: 1) робота студентів у наукових лабораторіях, центрах, проблемних наукових групах та інших наукових об’єднаннях; 2) індивідуальна науково-дослідна робота студентів; 3) вивчення теоретичних засад постановки, методики, організації та виконання наукових досліджень, планування й організації наукового експерименту, обробки наукових даних у межах спеціалізованих курсів, включених до навчального плану; 4) самостійні наукові дослідження, що проводять у період педагогічної практики; 5) виконання завдань дослідницького характеру, лабораторних робіт, курсових, дипломних, магістерських проектів, які містять елементи наукових досліджень або мають реальний науково-дослідний характер; 6) участь у наукових заходах, які стимулюють індивідуальну творчість студентів і розвиток системи НДРС.
Доведено, що педагогічна технологія постає одним з найважливіших компонентів педагогічної системи та спрямована на реалізацію основних напрямів зазначеного змісту. Усі розроблені технології реалізації змістового компонента застосовані в системі та постійному взаємозв’язку, що дозволяє досягти підвищення рівня університетської підготовки майбутніх учителів.
Розроблено мотиваційно-стимулювальний компонент як найважливіший засіб ефективної взаємодії всіх інших компонентів системи, а також умова створення позитивної мотивації до науково-дослідної роботи, унаслідок чого вона набуває для майбутніх учителів особистісного значення, забезпечує стійкість інтересу до неї як професійно зумовленої потреби.
7. Упровадження педагогічної системи інтеграції науково-дослідної та навчальної роботи в практику університетської освіти, що спрямовано на здійснення на засадах науково-дослідної діяльності ефективної університетської підготовки висококваліфікованих педагогічних кадрів, які є конкурентоспроможними на українському та світовому ринках праці, реалізовано нами в межах трьох етапів: орієнтаційно-дослідницькому (адаптаційний етап для студентів молодших курсів, його пріоритетне завдання полягає передусім у вивченні та аналізі рівня розвитку первинних дослідницьких умінь у студентів, формування в них знань про систему НДРС, стійкої мотивації до науково-дослідної діяльності, а також розширення знань з фаху за допомогою залучення майбутніх учителів до активної науково-дослідної роботи), організаційно-дослідницькому (завдання етапу полягає у формуванні в студентів умінь, навичок і досвіду дослідницької діяльності, основ методології педагогічного дослідження через організацію їх взаємодії з викладачами в процесі університетської підготовки, зокрема в процесі вирішення дослідницьких педагогічних завдань) і науково-дослідницькому (основним завданням етапу є набуття досвіду впровадження досягнень педагогічної науки: провідного педагогічного досвіду, власних науково-методичних розробок у практику). У межах кожного етапу подано характеристику суб’єкта та об’єкта педагогічної системи, її зміст, а також педагогічну технологію, спрямовану на реалізацію основних напрямів змісту педагогічної системи.
8. З метою аналізу ефективності педагогічної системи інтеграції науково-дослідної та навчальної роботи в університетській підготовці майбутніх учителів зіставлено отримані дані на констатувальному та формувальному етапах експерименту. Для підтвердження гіпотези дослідження за допомогою критеріїв Пірсона і Фішера доведено два факти: 1) контрольна та експериментальна групи за своїми показниками достовірно відрізняються; 2) зміни, зафіксовані в експериментальній групі наприкінці формувального етапу експерименту, є статистично значущими порівняно з констатувальним етапом. За допомогою коефіцієнта кореляції Спірмена доведено, що кореляція між усіма критеріями є статистично значущою.
Одними з найважливіших орієнтирів інтеграції науково-дослідної та навчальної роботи є результати навчальних сесій студентів, а також кількісні та якісні показники наукової роботи університету, зокрема студентської наукової роботи. Статистична порівняльна характеристика дозволяє констатувати достовірні зміни навчальних досягнень у майбутніх учителів, на яких апробовано педагогічну систему інтеграції науково-дослідної та навчальної роботи. Якісні показники студентської наукової роботи відбито в кількості переможців і призерів міжнародних і всеукраїнських конкурсів студентських наукових робіт, олімпіад з навчальних дисциплін і спеціальностей, публікацій.
Отже, отримані результати дають можливість стверджувати, що саме створення авторської педагогічної системи значною мірою впливає на ефективність університетської підготовки майбутніх учителів в умовах інтеграції науково-дослідної та навчальної роботи. Викладені в дисертації науково-теоретичні положення не вичерпують усіх проблем, що постали перед сучасною педагогічною теорію та практикою в контексті інтеграції університетської освіти та науки. Подальшого дослідження потребує розробка змісту, форм, методів і технологій інтеграції науково-дослідної та навчальної роботи майбутніх учителів в умовах післядипломної педагогічної освіти.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абакумова С. И. Структурно-содержательные и функциональные характеристики исследовательской компетентности будущих инженеров / С. И. Абакумова // Материалы XXXVIII науч.-технической конф. по итогам работы профессорско-преподавательского состава СевКавГТУ за 2008 год. – Ставрополь : СевКавГТУ, 2009. – С. 116 – 117.
2. Абдуллина О. А. Общепедагогическая подготовка учителя в системе высшего педагогического образования / О. А. Абдуллина. – М. : Просвещение, 1984. – 205 с.
3. Абульханова-Славская К. А. Деятельность и психология личности / К. А. Абульханова-Славская. – М. : Наука, 1980. – 334 с.
4. Аверьянов А. Н. Системное познание мира: Методологические проблемы / А. Н. Аверьянов. – М. : Политиздат, 1985. – 263 с.
5. Агацци Дж. Революции в науке – отдельные события или перманентные процессы? / Дж. Агацци // Современная философия науки. – М., 1996. – С. 136 – 175.
6. Адаменко О. В. Проблеми управління педагогічними системами в дисертаційних дослідженнях другої половини ХХ століття / О. В. Адаменко // Вісн. Луган. держ. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка. – 2004. – № 1. – С. 6 – 16.
7. Адаменко О. В. Розвиток педагогічної науки в Україні в другій половині ХХ століття (1950 – 2000 рр.) : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.01 / Адаменко Олена Вікторівна. – Луганськ, 2006. – 613 с.
8. Азаров Ю. П. Искусство воспитывать : кн. для учителя / Ю. П. Азаров. – 2-е изд., испр. и доп. – М. : Просвещение, 1985. – 448 с.
9. Акименко В. М. Особенности организации исследовательской деятельности студентов педагогического вуза / В. М. Акименко // Высшее образование сегодня. – 2007. – № 7. – С. 86 – 87.
10. Александров Г. Н. Педагогические системы, педагогические процессы и педагогические технологии в современном педагогическом знании / Г. Н. Александров, Н. И. Иванкова, Н. В. Тимошкина, Т. Л. Чшиева // Образовательные технологии и общество. – 2000. – № 2. – С. 134 – 149.
11. Алексюк А. М. Педагогіка вищої освіти України: Історія. Теорія : підруч. для студ., асп. та молодих викл. навч. закл. – К. : Либідь, 1998. – 560 с.
12. Аллахвердян А. Г. Психология науки : учеб. пособие / А. Г. Аллахвердян. – М. : Инвест-М, 1998. – 158 с.
13. Альтшуллер Г. С. Найти идею / Г. С. Альтшуллер. – Новосибирск : Наука, 1986. – 220 с.
14. Амонашвили Ш. А. Гуманно-личностный подход к детям / Ш. А. Аманошвили. – М. : Ин-т практической психологии, 1998. – 544 с.
15. Анализ воздействия составляющих процесса интеграции образования и науки на качество подготовки магистров / Т. А. Кузнецова, Н. Н. Матушкин, В. Ю. Петров, А. А. Ташкинов // Университетское управление: практика и анализ. – 2007. – № 1. – С. 76 – 80.
16. Ананьев Б. Г. Избранные психологические труды / Б. Г. Ананьев. – М. : Педагогика, 1980. – 230 с.
17. Андреев В. И. Педагогика : учеб. курс для творческого саморазвития / В. И. Андреев. – Казань : Центр инновац. технологий, 2000. – 532 с.
18. Андреев В. И. Эвристическое программирование учебно-исследовательской деятельности / В. И. Андреев. – М. : Высш. шк., 1981. – 240 с.
19. Андрущенко В. П. Культура. Ідеологія. Особистість: методологічно-світоглядний аналіз / В. Андрущенко, Л. Губерський, М. Михальченко. – К. : Знання України, 2002. – 577 c.
20. Андрущенко В. Основні характеристики європейської вищої освіти та можливості їх реалізації в системі освіти України / В. Андрущенко // Вища освіта України. – 2010. – № 4. – С. 5 – 16.
21. Антонов А. В. Системный аналіз / А. В. Антонов. – М. : Высш. шк., 2004. – 454 с.
22. Антонов А. Н. Преемственность и возникновение нового знания в науке / А. Н. Антонов. – М. : Изд-во Московского ун-та, 1985. – 171 с.
23. Антонова О. Є. Всеукраїнська студентська олімпіада з педагогіки та її роль у підвищенні рівня підготовки майбутнього вчителя / О. Є. Антонова // Науково-дослідна робота студентів: аспект формування особистості майбутнього вченого, фахівця високої класифікації. – Запоріжжя : ЗНТУ, 2002. – С. 328 – 332.
24. Аронов Д. К проблеме определения понятий „научная (научно-педагогическая школа)” / Д. Аронов // Alma mater (Вестн. высш. шк.). – 2003. – № 6. – С. 8 – 13.
25. Арутюнов В. С. Социологические основы научной деятельности / В. С. Арутюнов, Л. Н. Стрекова. – М. : Наука, 2003. – 299 с.
26. Архангельский С. И. Учебный процесс в высшей школе, его закономерные основы и методы / С. И. Архангельский. – М. : Высш. шк., 1980. – 367 с.
27. Афанасьев В. Г. О системном подходе в социальном сознании / В. Г. Афанасьев // Вопр. философии. – 1973. – № 6. – С. 98 – 111.
28. Афанасьев В. Г. Общество: системность, познание и управление / В. Г. Афанасьев. – М. : Политиздат, 1981. – 432 с.
29. Афанасьев В. Г. Системность и общество / В. Г. Афанасьев. – М. : Политиздат, 1980. – 368 с.
30. Афанасьєв А. О. Основи наукових досліджень / А. О. Афанасьєв. – Х. : ХНЕУ, 2005. – 157 с.
31. Бабанский Ю. К. Избранные педагогические труды / Ю. К. Бабанский. – М. : Педагогика, 1989. – 560 с.
32. Бабанский Ю. К. Оптимизация педагогического процесса / Ю. К. Бабанский, М. М. Поташник. – К. : Рад. шк., 1984. – 287 с.
33. Бабанский Ю. К. Педагогический эксперимент / Ю. К. Бабанский. – М. : Просвещение,1988. – 239 с.
34. Бабенко А. Л. Проблема інтеграції в теорії та практиці підготовки майбутніх учителів фізичної культури / А. Л. Бабенко // Вісн. Черкаськ. ун-ту. – 2008. – Вип. № 31. – С. 9 – 13.
35. Базелюк В. Г. Формування дослідницьких умінь керівників загальноосвітніх навчальних закладів у системі післядипломної педагогічної освіти : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 „Теорія і методика професійної освіти” / В. Г. Базелюк. – К., 2008. – 20 с.
36. Базелюк Н. В. Науково-дослідницька робота майбутніх учителів у системі магістерських програм : дис. … канд. пед. наук : 13.00.04 / Базелюк Наталія Валеріївна. – К., 2013. – 285 с.
37. Базилевич В. Олімпіада – ефективна форма реалізації принципів системності, творчості та індивідуалізації / В. Базилевич, М. Садовий // Вища шк. – 2006. – № 2. – С. 53 – 76.
38. Базурін В. М. Розвиток дослідницьких умінь майбутніх учителів математики і фізики у процесі навчання інформаційно-комунікаційних технологій : дис. … канд. пед. наук : 13.00.04 / Базурін Віталій Миколайович. – К., 2012. – 227 с.
39. Бай С. І. Комерціалізація університетських наукових розробок: проблеми і рішення / С. І. Бай, І. О. Совершенна, К. В. Яцишина // Вісн. Хмельницьк. нац. у-ту. – 2012. – № 3. – С. 215 – 220.
40. Байденко В. И. Компетенции в профессиональном образовании / В. И. Байденко // Alma mater (Вестн. высш. шк.). – 2004. – № 11. – С. 3 – 13.
41. Балабан В. А. Научно-исследовательская работа и участие преподавателей вуза в научных конференціях / В. А. Балабан // Вестн. ТГЭУ. – 2005. – № 4. – С. 125 – 130.
42. Балашов В. В. Организация научно-исследовательской деятельности студентов в вузах России / В. В. Балашов. – М. : Высш. шк., 2002. – 344 с.
43. Балл Г. А. Научная деятельность в контексте созидания культуры / Г. А. Балл, В. А Мединцев // Особистість у просторі культури : матеріали ІІІ Севастопольського Міжнар. наук.-практ. симпозіуму 17 верес. 2011 р. ; за ред. Г. О. Балла, О. Б. Бовть. – Севастополь : Рібест, 2011. – С. 11 – 14.
44. Балл Г. О. Гуманізація загальної та професійної освіти: суспільна активність і психолого-педагогічні орієнтири / Г. О. Балл // Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи. – К., 2000. – С. 234 – 253.
45. Балл Г. О. Орієнтири сучасного гуманізму (в суспільній, освітній, психологічній сферах) / Г. О. Балл. – К. ; Рівне : Видавець Олег Зень, 2007. – 172 с.
46. Балыхин Г. А. Интеграция науки и образования в контексте приоритетного национального проекта „Образование” – путь к инновационному развитию России / Г. А. Балыхин // Высшее образование сегодня. – 2006. – № 7. – С. 2 – 5.
47. Батурина Г. И. Народная педагогика в современном учебно-воспитательном процессе / Г. И. Батурина, Т. Ф. Кузина. – М. : Школьная пресса, 2003. – 144 c.
48. Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества / М. М. Бахтин. – М. : Сов. Россия, 1979. – 318 с.
49. Безруков В. И. Проектирование управления педагогическими системами: методология, теория, практика : дис. ... д-ра. пед. наук : 13.00.01 / Безруков Валерий Иванович. – М., 2005. – 315 с.
50. Безрукова В. С. Интеграционные процессы в педагогической теории и практике / В. С. Безрукова. – Екатеринбург, 1994. – 152 с.
51. Беляева А. П. Теоретические основы интеграции содержания профессионально-технического образования : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.01 / Беляева Анна Петровна. – Свердловск, 1988. – 152 с.
52. Бережнова Е. В. Основы учебно-исследовательской деятельности студентов : учебник / Е. В. Бережнова, В. В. Краевский. – М. : Академия, 2006. – 128 с.
53. Бережнова Е. В. Педагогическое исследование: социально-гуманитарный аспект / Е. В. Бережнова // Педагогика. – 2005. – № 6. – С. 23 – 30.
54. Берталанфи Л. фон. Общая теория систем – критический обзор / Берталанфи Л. фон. – М. : Прогресс, 1969. – 82 с.
55. Бертон Р. Кларк. Интеграция исследований и обучения: модели XIX и XX столетий / Бертон Р. Кларк // Alma mater (Вестн. высш. шк.). – 2007. – № 2. – С. 35 – 37.
56. Берулава М. Н. Теоретические основы интеграции образования / М. Н. Берулава. – М. : Изд-во „Совершенство”, 1998. – 192 с.
57. Бершадская Е. А. Организационные формы обучения студентов технических вузов применению методов научного познания / Е. А. Бершадская // Пед. технологии. – 2006. – № 4. – C. 39 – 49.
58. Беспалько В. П. Основы теории педагогических систем / В. П. Беспалько. – Воронеж : ВГУ, 1977. – 304 с.
59. Беспалько В. П. Слагаемые педагогической технологии / В. П. Беспалько. – М. : Педагогика, 1989. – 190 с.
60. Беспалько В. П. Теория создания и применения школьных технологий / В. П. Беспалько. – М. : НИИ школьных технологий, 2006. – 542 с.
61. Бех І. Д. Виховання особистості : підручник / І. Д. Бех. – К. : Либідь, 2008. – 272 с.
62. Бехман Г. Изменения в научно-исследовательском ландшафте Германии: новая роль исследовательских университетов / Г. Бехман, В. Горохов // Высшее образование сегодня. – 2010. – № 1. – С. 34 – 43.
63. Библер В. С. На гранях логики культуры. Книга избранных очерков / В. С. Библер. – М. : Русское феноменологическое общество, 1997. – 423 с.
64. Бикеев И. Модель организации научной работы в молодом вузе / И. Бикеев // Высшее образование в России. – 2007. – № 9. – С. 52 – 58.
65. Биштова Э. А. Научно-исследовательская деятельность как фактор профессионального развития студента / Э. А. Биштова // Известия РГПУ им. А. И. Герцена. – 2008. – № 49. – С. 253 – 257.
66. Білостоцька О. Готовність майбутніх учителів до науково-дослідної роботи / О. Білостоцька // Вісн. Львівськ. ун-ту. – 2009. – № 25. – С. 96 – 102.
67. Блауберг И. В. Системный подход в современной науке / И. В. Блауберг, В. Н. Садовский, Э. Г. Юдин // Проблемы методологии системного исследования. – М. : Мысль, 1970. – 455 с.
68. Блауберг И. В. Становление и сущность системного подхода / И. В. Блауберг, Э. Г. Юдин. – М. : Наука, 1973. – 69 с.
69. Бобков А. В. Мониторинг научной деятельности научно-образовательной системы / А. В. Бобков, И. Н. Каталажнова, И. В. Павлов // Современные проблемы науки и образования. – 2009. – № 6. – С. 49 – 50.
70. Богданова О. Г. Развитие творчества студентов как педагогическая проблема в вузах развитых капиталистических стран / О. Г. Богданова, В. М. Маршева, Н. П. Обухова. – М. : НИИВШ, 1988. – Вып. № 1. – 44 с.
71. Боголюбов В. И. Инновационные технологии в педагогике / В. И. Боголюбов // Школьные технологии. – 2005. – № 1. – С. 39 – 58.
72. Богословский В. И. Вузовская наука во взаимосвязи с подготовкой кадров высшей квалификации / В. И. Богословский, В. В. Лаптев // Подготовка специалиста в области образования. Научно-организационные проблемы подготовки кадров высшей квалификации. – СПб. : Изд-во РГПУ им. А. И. Герцена, 2000. – С. 45 – 52.
73. Богоявленская Д. Б. Исследовательская деятельность как путь развития творческих способностей / Д. Б. Богоявленская // Исследовательская деятельность учащихся в современном образовательном пространстве : сб. ст. ; под об. ред. А. С. Обухова. – М. : НИИ школьных технологий, 2006. – С. 44 – 50.
74. Богуславський В. И. Наука в педагогическом университете: вопросы методологии, теории и практики / В. И. Богуславський, В. А. Извозчиков, М. Н. Потемкин. – СПб. : Изд-во СПУ, 2000. – 204 с.
75. Бойко Е. С. К типологии научных школ / Е. С. Бойко // Социально-психологические проблемы науки. – М. : Наука, 1973. – С. 202 – 209.
76. Бокарева Г. А. Исследовательская готовность как цель процесса развития учащихся / Г. А. Бокарева, Е. Н. Кикоть // Alma mater (Вестн. высш. шк.). – 2002. – № 6. – С. 52 – 54.
77. Болонский процесс: поиск общности европейских систем высшего образования / под науч. ред. проф. В. И. Байденко. – М. : ИЦ ПКПС, 2006. – 211 с.
78. Бондаревская Е. В. Теория и практика личностно-ориентированного образования : монография / Е. В. Бондаревская. – Ростов н/Д : Изд-во Ростовск. пед. ун-та, 2000. – 352 с.
79. Бордовская Н. В. Системная методология современных педагогических исследований / Н. В. Бордовская // Педагогика. – 2005. – № 5. – С. 21 – 29.
80. Борикова Л. В. Пишем реферат, доклад, выпускную квалификационную работу : учеб. пособ. / Л. В. Борикова, Н. А. Виноградова. – М. : Академия, 2000. – 128 с.
81. Борисов В. В. Болонский процесс в Европе и в России: пути реформирования высшего образования / В. В. Борисов // Экономика образования. – 2001. – № 3. – С. 105 – 113.
82. Борова Т. А. Теоретичні і методичні засади адаптивного управління професійним розвитком науково-педагогічних працівників вищого навчального закладу : дис. … д-ра пед. наук : 13.00.06 / Борова Тетяна Анатоліївна. – К., 2012. – 438 с.
83. Будак В. Науково-педагогічна діяльність університету як основа його розвитку в умовах модернізації вищої освіти в Україні / В. Будак // Вища освіта України. – 2007. – № 2. – С. 13 – 17.
84. Бурчак Л. В. Формування дослідницької компетентності майбутнього вчителя хімії в системі вищої освіти : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04 / Бурчак Ліана Володимирівна. – Полтава, 2011. – 217 с.
85. Буряк В. К. Вироблення в учнів дослідницьких навичок / В. К. Буряк // Рад. шк. – 1987. – № 1/2. – С. 17 – 22.
86. Валеева Р. Учебно-исследовательская работа студентов – средство самореализации личности / Р. Валеева, С. Усова // Высшее образование в России. – 2006. – № 9. – С. 91 – 94.
87. Васильев П. М. Интеграция учебной и внеучебной деятельности как основа адаптации студентов вузов : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.08 / Васильев Павел Михайлович. – М., 2004. – 165 c.
88. Васильєва С. О. Організація науково-дослідної діяльності старшокласників у загальноосвітніх навчальних закладах : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.01 / Васильєва Світлана Олександрівна. – Х., 2007. – 238 с.
89. Введенский В. Н. Моделирование профессиональной компетенции педагога / В. Н. Введенский // Педагогика. –2003. – № 10. – С. 51 – 55.
90. Вернадский В. И. Научная мысль как планетное явление / В. И. Вернадский ; отв. ред. А. Л. Яншин. – М. : Наука, 1991. – 256 с.
91. Вернадский В. И. Труды по истории науки в России / В. И. Вернадский. – М. : Наука, 1984. – 464 с.
92. Вернидуб Р. Науково-дослідницька діяльність у структурі забезпечення професійної підготовки вчителя / Р. Вернидуб // Вища освіта України. – 2012. – № 1. – С. 49 – 55.
93. Вища освіта України і Болонський процес : навч. посіб. / за ред. В. Г Кременя ; авт. кол. : М. Ф. Степко, Я. Я. Болюбаш, В. Д. Шинкарук, В. В. Грубінко, І. І. Бабин. – Тернопіль : Навч. кн., 2004. – 384 с.
94. Вовк Л. І. Наукова робота студентів – шлях покращення якості професійної підготовки фахівців [Електронний ресурс] / Л. І. Вовк // Didactics of mathematics : Problems and Investigations. – 2005. – № 24. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Dmpd/2005_24/_24/82-86%2024_200 5.pdf.
95. Волкова В. Н. Основы теории систем и системного анализа / В. Н. Волкова, A. A. Денисов. – СПб. : Политехника, 1999. – 256 с.
96. Волкова В. Н. Теория систем : учеб. для студ. вузов / В. Н. Волкова, А. А. Денисов. – М. : Высшая школа, 2006. – 511 с.
97. Волкова Н. П. Моделювання професійної діяльності у викладанні навчальних дисциплін у вишах // Н. П. Волкова, О. Б. Тарнопольський : монографія. – Дніпропетровськ : Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля, 2013. – 228 с.
98. Волкова Н. П. Педагогіка : навч. посіб. / Н. П. Волкова. – К. : Академвидав, 2009. – 616 с.
99. Волкова Н. П. Теоретичні та методичні засади підготовки майбутніх учителів до професійно-педагогічної комунікації : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра пед. наук : спец. 13.00.04 „Теорія та методика професійної освіти” / Н. П. Волкова. – Луганськ, 2006. – 44 с.
100. Володарская Е. А. Динамика имиджа науки в процессе развития исследовательских умений студентов / Е. А. Володарская // Психол. журн., 2009. – Т. 30. – С. 14 – 31.
101. Володарская Е. А. Имидж ученого: анализ самовосприятия субъектов науки / Е. А. Володарская // Имиджелогия-2004 : состояние, направления, проблемы (материалы ІІ Междунар. симпозиума по имиджелогии) ; под ред. Е. А. Петровой. – М. : АИМ, 2004. – С. 187 – 198.
102. Выготский Л. С. Педагогическая психология / Л. С. Выготский. – М. : Педагогика, 1991. – 480 с.
103. Гавриленко О. П. Методологія наукових досліджень : навч. посіб. / О. П. Гавриленко. – К. : Ніка-Центр, 2008. – 172 с.
104. Гавриш І. В. Основи наукових досліджень / І. В. Гавриш. – Харків: Cтиль-Іздат, 2011. – 214 с.
105. Гавриш І. В. Теоретико-методологічні основи формування готовності майбутніх учителів до інноваційної професійної діяльності : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.04 / Гавриш Ірина Володимирівна. – Х., 2006. – 579 с.
106. Гавриш І. В. Цивілізаційні тенденції розвитку національних освітніх систем як чинники модернізації педагогічної освіти в Україні / І. В. Гавриш // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи : збірн. наук. праць ХДПУ. – Вип. 2. – Харків : ХНПУ, 2010. – С. 122 – 131.
107. Гавриш Н. В. Науково-дослідна робота студентів як інтегруючий фактор у процесі професійної підготовки фахівця у педагогічному університеті / Н. В. Гавриш, В. В. Прошкін, О. Г. Сущенко // Освіта Донбасу. – 2007. – № 3. – С. 60 – 63.
108. Галиуллина Ф. Ш. Формирование навыков научно-исследовательской деятельности у студентов педагогического вуза : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.01 / Галиуллина Фарида Шамилевна. – Казань, 2003. – 212 c.
109. Галузева концепція розвитку неперервної педагогічної освіти [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www. mon.gov.ua/ua//about-ministry/normative/.
110. Гасинец А. Г. Феномен „научное сотворчество” в образовании / А. Г. Гасинец // Вестн. Моск. ун-та. – Сер. 20. „Пед. образование”. – 2010. – № 1. – C. 58 – 63.
111. Гессен С. И. Основы педагогики. Введение в прикладную философию / С. И. Гессен. – М. : Школа-Пресс, 1995. – 448 с.
112. Гинзбург В. Л. Диалектика в науках о природе и человеке / В. Л. Гинзбург // Диалектика мировоззрение и методология современного естествознания” (труды III Всесоюзного совещания по философским вопросам современного естествознания). – М. : Наука, 1983. – С. 71 – 110.
113. Гликман И. Высшее педагогического образования сегодня / И. Гликман // Нар. образование. – 2006. – № 1. – С. 75 – 90.
114. Гликман И. З. Подготовка к творчеству: учебное исследование / И. З. Гликман // Школьные технологии. – 2006. – № 3. – С. 91 – 95.
115. Гликман И. З. Студенческие научные кружки и лаборатории / И. З. Гликман // Высшее образование сегодня. – 2004. – № 6. – С. 56 – 62.
116. Глузман А. В. Профессионально-педагогическая подготовка студентов университета: теория и практика исследования / А. В. Глузман. – Киев : Просвіта, 1998. – 256 с.
117. Глузман О. В. Тенденції розвитку університетської педагогічної освіти в Україні : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.01 / Глузман Олександр Володимирович. – К., 1997. – 404 с.
118. Глузман Н. А. Система формування методико-математичної компетентності майбутніх учителів початкових класів : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.04 / Глузман Нелля Анатоліївна. – Ялта, 2011. – 560 с.
119. Глущенко А. А. Влияние интеграции учебной и научной деятельности преподавателей высшей школы на качество подготовки специалиста : дис. … д-ра пед. наук : 13.00.01 / Глущенко Александр Алексеевич. – М., 1998. – 431 с.
120. Гнізділова О. А. Наукові школи вищих педагогічних навчальних закладів Східної України ХХ століття: теорія, досвід, перспективи : монографія / О. А. Гнізділова. – Полтава : Вид-во ПНПУ імені В. Г. Короленка, 2011. – 388 с.
121. Гнізділова О. А. Наукові школи Луганського національного університету імені Тараса Шевченка – центри кристалізації, концентрації, виробництва і розповсюдження науково-педагогічного знання / О.А. Гнізділова // Теорія та методика навчання та виховання. – Х., 2009. – Вип. 24. – С. 29 – 40.
122. Гнізділова О. А. Становлення і розвиток наукових шкіл у вищих педагогічних навчальних закладах Східної України в ХХ столітті : дис. … д-ра пед. наук : 13.00.01 / Гнізділова Олена Анатоліївна. – Х., 2012. – 499 с.
123. Головин Н. М. Формування дослідницьких умінь з дисципліни природничо-математичного циклу в студентів агротехнічного інституту в процесі фахової підготовки : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04 / Головин Надія Миронівна. – Тернопіль, 2008. – 184 с.
124. Гоноболин Ф. Н. Психология / Ф. Н. Гоноболин. – М. : Просвещение, 1973. – 240 с.
125. Гончаренко С. У. Етичний кодекс ученого / С. У. Гончаренко // Естетика і етика педагогічної дії : зб. наук. пр. – К. ; Полтава : ПНПУ імені В. Г. Короленка, 2011. – Вип. 1. – С. 25 – 34.
126. Гончаренко С. У. Методологічні характеристики педагогічних досліджень / С. У. Гончаренко // Вісн. АПН України. – 1993. – № 1. – С. 11 – 23.
127. Гончаренко С. У. Педагогічні дослідження: методологічні поради молодим науковцям / С. У. Гончаренко. – К. ; Вінниця : ДОВ „Вінниця”, 2008. – 278 с.
128. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник / С. У. Гончаренко. – К. : Либідь, 1997. – 376 с.
129. Горбунова Л. Н. Исследовательски ориентированное повышение квалификации педагогических кадров в контексте развития современного российского образования : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.08 / Горбунова Лариса Николаевна. – М., 2010. – 412 с.
130. Горбушин А. Е. Вопросы методологии управленческой деятельности / А. Е. Горбушин, Ю. А. Сауров. – М. – Киров. : Вятка, 2003. – 272 с.
131. Гордеева Н. А. Воображение – инвариант творческого саморазвития научно-исследовательской деятельности / Н. А. Гордеева // Инновации в образовании. – 2006. – № 4. – С. 115 – 121.
132. Гордеева Н. А. Процесс самоактуализации студентов, занимающихся научно-исследовательской деятельностью / Н. А. Гордеева // Инновации в образованию. – 2007. – № 10. – С. 130 – 140.
133. Гордеева Н. А. Роль творческого воображения в научно-исследовательской деятельности студентов / Н. А. Гордеева // Инновации в образовании. – 2007. – № 11. – С. 130 – 136.
134. Горкуненко П. П. Підготовка студентів педагогічного коледжу до науково-дослідної роботи : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04 / Горкуненко Петро Петрович. – Вінниця, 2006. – 190 с.
135. Гохберг Л. М. Наука и образование в России: пути интеграции / Л. М. Гохберг // Вестн. Финансовой академии. – 2006. – № 1. – С. 71 – 77.
136. Гребенюк Т. Б. Педагогика индивидуальности как научная школа / Т. Б. Гребенюк // Вестн. РГУ. – 2008. – № 5. – С. 15 – 19.
137. Грезнева О. Научные школы: принципы классификации / О. Грезнева // Высшее образование в России. – 2004. – № 5. – С. 42 – 48.
138. Грезнева О. Ю. Научные школы (педагогический аспект) / О. Ю. Грезнева. – М. : Ин-т теории образования и педагогики РАО, 2003. – 69 с.
139. Грибанькова А. А. Современные тенденции в подготовке специалистов-исследователей за рубежом (в контексте исследования проблем модернизации образования) : автореф. дис. на соиск. учен. степ. д-ра пед. наук : спец. 13.00.08 „Теория и методика профессионального образования” / А. А. Грибанькова. – М., 2011. – 43 с.
140. Губа А. В. Теоретико-методичні засади формування управлінської культури вчителя – майбутнього менеджера освіти : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.04 / Губа Анатолій Васильович. – Х., 2010. – 512 с.
141. Гуревич Р. С. Інтеграція сучасної науки і деякі проблеми змісту освіти у вищій педагогічній школі / Р. С. Гуревич // Вища освіта в Україні: реалії, тенденції, перспективи розвитку. – К., 1996. – Ч. ІІ. – С. 95 – 97.
142. Давыденко Т. М. Система стимулирования научно-исследовательской работы студентов и молодых исследователей / Т. М. Давыденко, М. В. Беняш // Высшее образование в России. – 2008. – № 11. – С. 18 – 21.
143. Давыдов В. В. Теория развива