ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ ЕГОЦЕНТРИЗМУ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА У ВЗАЄМОДІЇ З РОВЕСНИКАМИ

brief description

Національний педагогічний університет
імені М.П.Драгоманова

На правах рукопису

Цемрюк Ірина Геннадіївна

УДК 159.922.7

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ ЕГОЦЕНТРИЗМУ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА У ВЗАЄМОДІЇ З РОВЕСНИКАМИ

19.00.07 ‑ педагогічна та вікова психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
Приходько Юлія Олексіївна,
доктор психологічних наук, професор

Київ 2008

ЗМІСТ

ВСТУП

4

РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ЕГОЦЕНТРИЗМУ.....................

9

1.1. Егоцентризм як психологічна проблема

9

1.2. Дослідження егоцентризму у ранньому онтогенезі у вітчизняній та зарубіжній психології

25

1.3. Психологічні особливості прояву егоцентризму в молодшому шкільному віці.

43

Висновки до першого розділу

59

РОЗДІЛ 2
ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПРОЯВУ ЕГОЦЕНТРИЗМУ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА У ВЗАЄМОДІЇ З РОВЕСНИКАМИ............................................................................

63

2.1. Методика дослідження особистісного егоцентризму молодшого школяра у взаємодії з ровесниками

63

2.2. Особистісний егоцентризм як детермінанта взаємодії молодшого школяра з ровесниками

68

2.3. Аналіз результатів дослідження вікової динаміки та статевих особливостей егоцентризму молодшого школяра

84

2.4. Психологічні особливості молодшого школяра з різним ступенем егоцентризму

96

Висновки до другого розділу..........

114

РОЗДІЛ 3
ПСИХОЛОГІЧНА КОРЕКЦІЯ ЕГОЦЕНТРИЗМУ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА

119

3.1. Обґрунтування та зміст програми корекції егоцентризму молодшого школяра ..

119

3.2. Аналіз результатів корекційної роботи, спрямованої на подолання егоцентризму молодших школярів у взаємодії з ровесниками.

156

Висновки до третього розділу

174

ВИСНОВКИ....

177

ДОДАТКИ ...

181

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ...

186

ВСТУП

Актуальність теми. Зміни у соціально-політичному та економічному житті нашої країни безпосередньо позначаються не тільки на окремій особистості, але й впливають на її взаємодію з іншими людьми. Взаємодія, як процес взаємовпливу суб’єктів, вимагає від людини уміння координувати свою точку зору, свої вчинки з іншими людьми, уміння стати на їх місце, змінити свою пізнавальну позицію. Ці вміння мають формуватися уже на ранніх етапах онтогенетичного розвитку людини. У Державному стандарті початкової загальної освіти наголошується, що функціональною підготовкою за роки початкової освіти діти мають набути достатній особистий досвід культури спілкування і співпраці у різних видах діяльності, самовираження у творчих видах завдань”. Ефективному спілкуванню та співпраці з іншими людьми може перешкоджати егоцентрична спрямованість особистості, яка є віковою особливістю дітей дошкільного віку, хоча яскраво вона проявляється і у молодших школярів, а це зумовлює конфлікти, суперечки та непорозуміння між однолітками в процесі спілкування та спільної діяльності.
Егоцентризм як психологічне явище є предметом дослідження багатьох зарубіжних і вітчизняних вчених. Поняття егоцентризм” більшість науковців використовують для позначення вікових особливостей психічного розвитку (Е.Блейлер, Ж.Годфруа, О.Запорожець, І.Каган, Г.Крайг, Б.Пєтров, Ж.Піаже, М.Станкін, С.Степанов, Г.Цукерман та ін.). Значна частина наукових праць присвячена егоцентризму дитячого мислення і мовлення (К.Бенсон, Л.Венгер, Л.Виготський, П.Гальперін, В.Давидов, Д.Ельконін, Н.Мізіна Л.Обухова, Ж.Піаже, Л.Фрідман, Г.Цукерман та ін.). Як властивість особистості егоцентризм досліджували Б.Братусь, Т.Пашукова, К.Платонов, Х.Шрьодер. Проблема егоцентризму досліджується і в українській психолого-педагогічній науці (А.Богуш, І.Вєтров, Є.Гейко, Т.Гура, О.Мельничук, Є.Чорний, Н.Шевченко).
Теоретичний аналіз свідчить, що й нині залишаються недостатньо вивчені окремі аспекти проблеми егоцентризму, зокрема особливості особистісного егоцентризму молодшого школяра у взаємодії з ровесниками, знання яких конче необхідні для побудови гуманних взаємин дітей. Соціальна значущість досліджень проблеми егоцентризму й обумовили вибір нашого дисертаційного дослідження Психологічні особливості прояву егоцентризму молодшого школяра у взаємодії з ровесниками”.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження входить до тематичного плану науково-дослідних робіт кафедри психології і педагогіки Інституту педагогіки і психології НПУ імені М.П.Драгоманова за напрямом університету Теорія і технологія навчання і виховання у системі освіти”. Тему дисертаційного дослідження затверджено на засіданні вченої ради Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова (протокол № 6 від 03 березня 2005 року) та узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 10 від 20 грудня 2005 року).
Мета дослідження. Теоретично обґрунтувати та експериментально дослідити психологічні особливості та динаміку егоцентризму молодших школярів у взаємодії з ровесниками, а також розробити, обґрунтувати та перевірити дієвість психокорекційної програми, спрямованої на корекцію егоцентризму молодшого школяра.
Досягнення мети дослідження вимагало розв’язання таких завдань:
1. Визначити теоретичні засади дослідження проблеми егоцентризму.
2. Виявити особливості особистісного егоцентризму молодшого школяра.
3. Дослідити вікову динаміку та статеві особливості егоцентризму молодших школярів.
4. Розробити і апробувати програму корекції особистісного егоцентризму молодшого школяра.
В основу дисертаційного дослідження покладено припущення про те, що корекцію особистісного егоцентризму молодших школярів можна здійснювати за умови активного розвитку у них рефлексії та емпатії, як базових механізмів децентрації, які виконують функцію налагодження взаємодії дітей та лежать в основі децентричної спрямованості особистості, яка передбачає врахування позиції іншого і є протилежною егоцентричній спрямованості.
Об’єкт дослідження егоцентризм молодшого школяра.
Предмет дослідження психологічні особливості та корекція особистісного егоцентризму молодшого школяра у взаємодії з ровесниками.
У процесі розв’язання поставлених завдань використовувався комплекс теоретичних та емпіричних методів дослідження: теоретичний аналіз і систематизація наукових літературних джерел з проблеми дослідження; констатувальний і формувальний експерименти; відкрите невключене спостереження; бесіда; психодіагностичні методи (тести, опитувальники); активні методи навчання (тренінг, дискусія, ігрові методи). Для виявлення особливостей особистісного егоцентризму Методика дослідження егоцентризму під час взаємодії” Т.Пашукової; для встановлення феномену еготизму діалогічного мовлення Методика дослідження еготизму” Т.Пашукової; для вивчення егоцентричної спрямованості особистості молодшого школяра застосована адаптована методика Егоцентричний Асоціативний Тест” Т.Сцустрової; для з’ясування рівня розвитку емпатії Методика експрес-діагностики емпатії” І.Юсупова; з метою визначення особливостей індивідуально-психологічних рис особистості Дитячий варіант особистісного тесту” Р.Кеттела. Статистична обробка отриманих даних здійснювалася за допомогою комп’ютерної програми статистичного пакету SPSS 10 та за допомогою комп’ютерної програми Microsoft Excel. У дисертації використані методи математичної статистики (використання рангової кореляції rs Спірмена), методи якісної та кількісної обробки отриманих даних.
Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у тому що:
- вперше експериментально досліджено психологічні особливості прояву особистісного егоцентризму молодшого школяра у взаємодії з ровесниками; вивчено форми прояву особистісного егоцентризму; з’ясовані вікова динаміка та статеві особливості егоцентризму в молодшому шкільному віці; розроблено, науково обґрунтовано та апробовано зміст програми корекції егоцентризму, спрямованої на розвиток децентрації молодшого школяра;
- розширено і доповнено психологічний зміст понять егоцентризм”, особистісний егоцентризм”, егоцентрична спрямованість”, децентрація”, децентрична спрямованість”, еготизм”; поглиблено уявлення про особливості прояву егоцентризму в молодшому шкільному віці; виявлено чинники, що сприяють розвитку егоцентризму в молодшому шкільному віці;
- набуло подальшого розвитку застосування активних форм навчання з метою корекції особистісного егоцентризму молодшого школяра.
Практичне значення одержаних результатів роботи полягає у тому, що визначені та систематизовані методи дослідження егоцентризму молодшого школяра; розроблена та апробована програма корекції егоцентризму молодшого школяра, яка може бути використана практичними психологами, соціальними працівниками, класними керівниками та вчителями. Матеріали дослідження стануть в нагоді викладачам ВНЗ у процесі читання курсів вікової та педагогічної психології для майбутніх практичних психологів та вчителів початкових класів, розробці спецкурсів.
Результати дисертаційного дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Кіровоградської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня №17 (довідка №155 від 06.05.08р.), Кіровоградського навчально виховного комплексу Кіровоградський колегіум спеціалізований загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів дошкільний заклад-центр естетичного виховання” (довідка № 44 від 06.02.08р.), Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського (довідка № 540 від 23.06.08р.). На основі результатів дослідження розроблено спецкурс Психокорекція та психопрофілактика егоцентризму”, який читається для студентів четвертого курсу, котрі опановують спеціальність Практична психологія” Кіровоградського державного педагогічного університету імені ВолодимираВинниченка (довідка № 148-н від 12.05.08р.).
Особистий внесок здобувача полягає у виявленні психологічних особливостей особистісного егоцентризму молодшого школяра; визначенні вікової динаміки та статевих особливостей егоцентризму за рівнями та формами; апробації методики діагностики егоцентризму у дітей молодшого шкільного віку; обґрунтуванні та розробці програми з психокорекції егоцентризму в молодшому шкільному віці. Основні наукові положення дисертаційного дослідження, окрім самостійних наукових публікацій автора, відображено у спільній статті Особливості прояву особистісного егоцентризму молодшого школяра” (автором здійснено аналіз результатів емпіричного дослідження).
Апробація результатів дисертації здійснювалася на міжнародних науково-практичних конференціях: Ґенеза буття особистості” (Київ, 2006), Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні та прикладні проблеми” (Київ, 2007), Проблеми духовності в психології розвитку особистості” (Ніжин, 2008); на обласних науково-практичних конференціях: Практична психологія в початковій школі” (Кіровоград, 2004), Актуальні проблеми практичної психології” (Кіровоград, 2006); на звітних наукових конференціях викладачів: Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова (Київ, 2006-2007), Кіровоградського державного педагогічного університету імені ВолодимираВинниченка (Кіровоград, 2007); на Х Всеукраїнській науково-практичній конференції Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість в умовах європейської інтеграції” (Київ, 2007) та ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції Духовність у становленні та розвитку громадянськості особистості” (Кременець, 2008).

Публікації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження висвітлено у 8 публікаціях автора, серед яких 5 у наукових фахових виданнях, включених до списку ВАК України, 3 у збірниках матеріалів конференцій.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми прояву егоцентризму молодшого школяра у взаємодії з ровесниками, розкрито психологічні особливості, вікову динаміку та статеві відмінності прояву особистісного егоцентризму молодшого школяра, розроблено та експериментально апробовано соціально-психологічний тренінг з розвитку децентрації, рефлексії та емпатії молодшого школяра.
1. Егоцентризм це певна міра зосередженості індивіда на самому собі, на власних думках, інтересах, яка проявляється у семантичному змісті сфери свідомості та має відношення до орієнтування і регуляції соціальної поведінки особистості під час взаємодії з іншими людьми та неспроможність індивіда, зосередженого на власних інтересах, змінити вихідну пізнавальну позицію по відношенню до певного об’єкта, думки чи уявлення призводить до порушення взаємовідносин між людьми та стає причиною неефективної взаємодії при виконанні спільної діяльності. Особистісний егоцентризм у соціально-психологічному значенні є властивістю особистості, яка проявляється під час спілкування та спільній діяльності з оточуючими людьми і має специфічне змістове забарвлення. Особистісний егоцентризм є фіксованою установкою людини на власних думках, хвилюваннях, уявленнях, діях, цілях, якостях тощо. Він є виразом індивідуально-психологічних особливостей особистості й відображається у поведінці, міркуваннях, семантиці мови у вигляді еготизму.
2. Причини виникнення егоцентризму пов’язані з особливостями виховання та навчання дитини в сім’ї та школі. Розвитку егоцентризму сприяє підлаштовування батьків і близьких до дитини, що може стати основою для формування егоцентричного типу особистості, який характеризується її спрямованістю на саму себе, свій внутрішній світ, а оточуючі люди повинні задовольняти всі її бажання, враховувати її думки і наміри. Для дитини молодшого шкільного віку все більш значущими стають її ровесники, тому від характеру спілкування і взаємин з ними та іншими людьми залежить ступінь прояву її егоцентризму.
3. Внаслідок недостатньо розвинутих навичок взаємодії з ровесниками у молодших школярів домінує сильний ступінь прояву особистісного егоцентризму з першого по четвертий клас. Власну позицію вони вважають єдино правильною, намагаються нав’язати її іншим і виключають існування інших позицій, що призводить до виникнення непорозумінь та конфліктів з однолітками.
У взаємодії з ровесниками більшість молодших школярів демонструють сильний ступінь екстравертованої форми особистісного егоцентризму, намагаються авторитарно нав’язати свою думку іншому, своєю поведінкою провокують конфліктні ситуації, демонструють власну зверхність та перевагу над іншими. При цьому виявляють лише зовнішню активність відносно спільного завдання. Інформація, яку намагаються донести до ровесника, носить спонукальний характер і найчастіше проявляється у вигляді наказів. Під час розмови вони перебивають партнерів по спілкуванню, прагнуть домінувати, давати неаргументовану експресивну оцінку іншим або подіям, виявляють впертість, що ускладнює стосунки з ровесниками та не сприяє успішному виконанню спільного завдання.
Сильний ступінь інтровертованої форми особистісного егоцентризму при взаємодії з ровесниками демонструє незначний відсоток досліджуваних. Встановлено, що ця форма егоцентризму утруднює спілкування з ровесниками. Учні з такою формою реагування під час взаємодії з однолітками досить часто ображаються на них, при цьому навмисно мовчать, не виявляючи свої почуття, не пояснюючи причини образи або ж, навпаки, навмисно приховують власну точку зору. В групах, досліджуваних з яскраво вираженою інтровертованою формою егоцентризму переважають нейтральні стосунки, байдужість або ж взагалі відсутній інтерес до того, що відбувається.
4. Вивчення мовленнєвої форми егоцентризму молодшого школяра еготизму засвідчило домінування його високого рівня у першокласників та зниження у третьому класі. Аналіз динаміки еготизму протягом молодшого шкільного віку свідчить, що з віком та набуттям соціально-психологічної компетенції має місце тенденція стабілізації середнього рівня еготизму. Існує тісний зв'язок між еготизмом та екстравертованою формою особистісного егоцентризму.
5. Виявлено вікову динаміку та статеві відмінності егоцентризму семантичної сфери свідомості особистості. Для дітей молодшого шкільного віку домінуючим є середній рівень егоцентричної спрямованості особистості, менш представлений високий та низький рівні. Це свідчить про те, що егоцентризм сам собою повністю не зникає та не трансформується в децентрацію. Встановлено гендерні відмінності у проявах егоцентризму. Середньоарифметична величина егоцентризму, що відображає ступінь орієнтації особистості на себе, у дівчаток більша, ніж у хлопчиків протягом всього молодшого шкільного віку.
6. Егоцентризм особистості молодшого школяра впливає на рівень його емоційної чутливості та особливості емоційного реагування, цей вплив загалом є негативним. В залежності від ступеня вираженості особистісного егоцентризму емоційний відгук молодшого школяра на переживання іншої людини суттєво різниться, а загальний рівень емпатії корелює з особистісним егоцентризмом.
7. Існує взаємозв'язок між особистісним егоцентризмом та особистісними якостями молодшого школяра. Особистісний егоцентризм справляє досить помітний вплив на такі якості особистості як: залежність незалежність; оптимізм песимізм; відповідальність безвідповідальність; практичність непрактичність; впевненість невпевненість; рішучість нерішучість. Кореляційний аналіз засвідчив суттєвий зв'язок між такими показниками особистісних факторів, як впевненість у собі, збудливість, самоконтроль, незалежність, нерішучість, непрактичність і особистісним егоцентризмом під час взаємодії з ровесниками.
8. Корекція егоцентризму молодших школярів у взаємодії з ровесниками досягається за допомогою розвитку рефлексії та емпатії, як базових механізмів децентрації. Розвиток цих механізмів можливий за умови використання активних методів навчання, зокрема соціально-психологічного тренінгу, завдяки якому формуються навички активного слухання та конструктивного спілкування з ровесниками. Тренінг допомагає долати комунікативні бар’єри. Соціально-психологічний тренінг засвідчив можливість розвитку аналізу і зворотнього зв’язку, адекватності сприйняття дитиною самої себе й ровесника, що сприяє поліпшенню її взаємодії з ним.

Проведене психолого-педагогічне дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми егоцентризму молодшого школяра. Його результати можуть стати основою поглибленого вивчення явища егоцентризму та особливостей його проявів у навчальній діяльності учнів не лише молодшого шкільного віку, але і підліткового та юнацького. Нагальною є розробка нових психодіагностичних методик дослідження егоцентризму, а також профілактичних та корекційних методів і прийомів його подолання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. АбрамоваГ.С. Возрастная психология: Учеб. пособие для студентов вузов. 4-е изд. М.: Академический Проект, 2003. 704 с.
2. АверинВ.А. Психология детей и подростков: Учеб. пособие. 2-е изд., перераб. СПб.: Изд-во МихайловаВ.А., 1998. 379 с.
3. АгеевВ.С. Межгрупповое взаимодействие: Социально-психологические проблемы. М.: Изд-во МГУ, 1990. 239 с.
4. АндрееваГ.М., ДонцовА.И., ХарашА.У. Принципы исследования межличностного восприятия в условиях совместной групповой деятельности // Межличностное восприятие в группе. М.: Изд-во МГУ, 1981. С. 68 85.
5. АндрееваГ.М. Социальная психология: Учебник для высших учебных заведений. − 2-е изд. − М.: Аспект Пресс, 2004. − 365 с.
6. АндриевскаяВ.В. и др. Психологические предпосылки эффективности совместной учебной работы младших школьников // Вопросы психологии. 1985. № 4. С. 38 45.
7. АсмоловА.Г., ПастернакН.А. Познавательный эгоцентризм как механизм социального поведения личности // Вопросы психологии. № 2. 2006. С. 98 103.
8. АсмоловА.Г. Психология личности. М.: Изд-во МГУ, 1990. 356 с.
9. АсмоловА.Г., ЯгодинГ.А. Образование как расширение возможностей развития личности // Вопросы психологии. № 1. 1992. С. 6 13.
10. АссаджиолиР. Типология психосинтеза: семь основных типов личности: Пер. с нем. − М.: Урания, 1995. − 124 с.
11. БагметІ.М. Індивідуальні та гендерні відмінності альтруїзму-егоїмзму особистості: Автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.01 / Одес.нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. Одеса, 2004. 18 с.
12. БелкинаВ.Н. Педагогическое регулирование взаимодействия детей со сверстниками. Ярославль: Изд-во ЯГПУ им. К.Д.Ушинского, 2000. 161 с.
13. БернсР. Развитие Я-концепции и воспитания: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1986., 420 с.
14. БехІ.Д. Від волі до особистості. К.: Україна Віта, 1995. 202 с.
15. БитинасВ.П. Многомерный анализ в педагогике и педагогической психологии. Вильнюс, 1971. 347 с.
16. БітяноваМ.Р. Дитина у школі: технології розвитку. К.: Главник, 2007. 144с.
17. БогушА.М. Концепція розвитку дитячого мовлення за Жаном Піаже // Педагогіка і психологія. К.: Педагогічна думка, 2000. № 3(28). С. 22 27.
18. БогушА.М. Проблема егоцентричного мовлення у спадщині Жана Піаже // Науковий вісник Ізмаїльського державного педагогічного інституту. Ізмаїл, 2000. Вип. 9. С. 66 70.
19. БогушА.М. Теоретичні й методологічні засади формування мовленнєвої компетенції дошкільника // Педагогіка і психологія. К.: Педагогічна думка, 2000. № 1(26). С. 5 10.
20. БодалевА.А. Восприятие и понимание человека человеком. М.: Изд-во МГУ, 1982. 200 с.
21. БодалевА.А Личность и общение. М.: Международная педагогическая академия, 1995. 328 с.
22. БожовичЛ.И. Личность и ее формирование в детском возрасте М.: Просвещение, 1968. 464 с.
23. БожовичЛ.И. Проблемы формирования личности: Избранные психологические труды / Под. ред. Д.И.Фельштейна. М.: Институт практической психологии; Воронеж: НПО МОДЭК”, 1995. 352 с.
24. БожовичЛ.И. Этапы формирования личности в онтогенезе // Вопросы психологии. 1979. № 2. С. 47 56.
25. БойкоВ.В., КовалевА.Г., ПанферовВ.Н. Социально-психологический климат коллектива и личность. М.: Мысль, 1983. 208 с.
26. БоришевськийМ.Й. Виховання самоконтролю в поведінці учнів початкових класів: Посібник для вчителів. ‑ К: Радянська школа, 1980. ‑ 144 с.
27. БоришевськийМ.Й. Психологічні механізми розвитку особистості // Педагогіка і психологія. ‑ К.: Педагогічна думка, 1996. № 3 (12). С. 26 33.
28. БраверманнЭ.М., МучникМ.Б. Структурные методы обработки эмпирических данных. М., 1983. 464 с.
29. Братусь Б.С. Аномалия личности. М.: Мысль, 1988. 301 с.
30. БрунерДж. Психология познания. За пределами непосредственной информации. М.: Прогресс, 1977. 412 с.
31. ВачковИ.В. Основы технологии группового тренинга. Психотехники: Учебное пособие. 2-е изд., перераб. и доп. М.: Ось-89, 2000. 224 с.
32. ВєтровІ.В. Вікові особливості егоцентричної поведінки та її вплив на розвиток особистості // Практична психологія та соціальна робота. 2000. № 5. С. 46 48.
33. ВердерберР., ВердерберК. Психология общения. СПб.: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2003. 320 с.
34. Взаимоотношения детей в совместной деятельности и проблемы воспитания: Сб. науч. трудов / Ред.-сост.: С.Г.Якобсон, Ф.Г.Михайлов. М., 1976. 189 с.
35. ВиготськийЛ.С. Функція соціалізованого та егоцентричного мовлення. Зміни функції мовлення у практичні діяльності // Дошкільна лінгводидактика: Хрестоматія: У 2 ч.: Посібник / Упоряд. А.М.Богуш. Одеса: Астропринт, 1999. Ч. ІІ. С. 5 8.
36. Вікова психологія / За редакцією Г.С.Костюка. К.: Радянська школа, 1976. 270 с.
37. Возрастная и педагогическая психология: Учеб. пособие для пед. ин-тов / М.В.Матюхина, Т.С.Михальчик, Н.Ф.Прокина и др.; Под ред. М.В.Гамезо и др. М.: Просвещение, 1984. 256с.
38. ВолокитинаМ.Н. Очерки психологии младших школьников. М.: Изд-во Акад. пед. Наук РСФСР, 1955. 216 с.
39. ВоронюкІ.В. Структура психологічного тренінгу конструктивності // Психолог. 2007. № 3. С. 17 22.
40. ВыготскийЛ.С. Вопросы детской психологии. СПб.: Союз, 1997. 224 с.
41. ВыготскийЛ.С. Детская психология / Под ред. Д.Б.Эльконина. Т.4. // Собрание сочинений: В 6-ти т. − М.: Педагогика, 1984. − 432 с.
42. ВыготскийЛ.С. О природе эгоцентрической речи // Хрестоматия по общей психологии. Психология мышления / Под ред. Ю.Б.Гиппенрейтер, В.В.Петухова. ‑ М.: Изд-во МГУ. 1981. С. 176 183.
43. ВыготскийЛ.С. Проблема речи и мышления в учении Ж.Пиаже. Критическое исследование // Речь и мышление ребенка: Пер. с франц. и англ. М.: Педагогика-Пресс, 1994. С. 463 469.
44. ВыготскийЛ.С. Проблемы общей психологии / Под ред. В.В.Давыдова. − Т.2. // Собрание сочинений: В 6-ти т. − М.: Педагогика, 1982. 502 с.
45. ГавриловаТ.П. Анализ эмпатийных переживаний младших школьников и младших подростков // Психология межличностного познания: Сб. статей АПН СССР / Под ред. А.А.Бодалева. М.: Педагогика, 1981. 223 с.
46. ГавриловаТ.П. Социальная децентрация и развитие высших форм эмпатии // Психология общения. Обзорная информация. Вып. ІІІ. М.: НИИ общей педагогики АПН СССР, 1978. С. 30 39.
47. ГавриловаТ.П. Экспериментальное изучение эмпатии у детей младшего и среднего школьного возраста // Вопросы психологии. 1974. №5. С. 107 114.
48. Гальперин.П. Метод срезов” и метод поэтапного формирования в исследовании детского мышления // Вопросы психологии. 1966. ‑ № 4. С. 128 135.
49. ГейкоЕ.В. Влияние эгоцентризма на формирование познавательной сферы личности // Психология диалога и общения учителя и учащихся. Сборник научных трудов. Т.З. Кировоград: КГПИ, 1995. С. 52 57.
50. ГейкоЄ.В. Психологічна природа та прояв егоцентризму в онтогенезі особистості // Філософія, соціологія, психологія. Івано-Франківськ, 2001. Вип.6. Ч.2. С. 43 53.
51. ГейкоЄ.В. Психологічні особливості прояву егоцентризму особистості у мисленнєвій діяльності підлітків: Дис. канд. психол. наук: 19.00.07. К., 2002. 199 с.
52. ГейкоЄ.В. Феноменологія та особливості прояву егоцентризму у молодшому шкільному віці // Практична психологія в початковій школі: Матеріали обласної науково-практичної конференції педагогічних працівників 12 грудня 2003р. Кіровоград, КДПУ імені Володимира Винниченка, 2004. С. 93 98.
53. ГейкоЕ.В. Эгоцентризм в онтогенезе развития личности // Проблема личности в современной науке: результаты и перспективы исследований. Тезисы докладов третьей Всеукраинской научной конференции молодых ученых 28-29 сентября 2000 года. К., 2000. С. 142 144.
54. ГибсонДж. Экологический подход к зрительному восприятию: Пер. с англ. / Общ. ред. и вступ. ст. А.Д.Логвитенко. М.: Прогресс, 1988. 464 с.
55. ГласДж., СтэнлиДж. Статистические методы в педагогике и психологии: Пер. с англ. / Общ. ред. Ю.П.Адлера. М.: Прогресс, 1976. 496 с.
56. ГодовиковаД.Б. Влияние общения со взрослым на общение детей со сверстниками // Исследования по проблемам возрастной и педагогической психологи. М.: НИИОП, 1980. С. 78 98.
57. ГодфруаЖ. Что такое психология. В 2-х т. Т.2: Пер. с франц. М.: Мир, 1992. 376 с.
58. ГончаренкоС. Український педагогічний словник. − К.: Либідь, 1997. − 376 с.
59. ГригорьеваТ.Г. Основы конструктивного общения: Практикум. Новосибирск: Изд-во Новосиб. Ун-та; М.: Совершенство, 1997. С.32 36.
60. ГураТ.Є. Психологічні умови подолання професійного егоцентризму вчителя: Дис. канд. психол. наук: 19.00.07. Запоріжжя, 2004. 254 с.
61. ГуревичК.М. Индивидуально-психологические особенности школьников. М.: Знание , 1988. 79 с.
62. ГуреевВ.А. Языковой эгоцентризм в новых парадигмах знания // Вопросы языкознания. 2004. № 2. С. 57 67.
63. ГусманД. С. Эгоизм и эгоцентризм // Новый Акрополь. 1998. № 4. С. 35 38.
64. ДавыдовВ.В., СлободчиковВ.И., ЦукерманГ.А. Младший школьник как субъект учебной деятельности // Вопросы психологии. 1992. № 34. С. 14 19.
65. ДоналдсонМ. Мыслительная деятельность детей: Пер. с англ. ‑ М.: Педагогика, 1985. 192 с.
66. ДонцовА.И. Психология коллектива. М.: Изд-во МГУ, 1984. 208 с.
67. ДонцовА.И., СаркисянШ.В. Совместная деятельность как фактор межличностного восприятия в группе // Вопросы психологии. 1980. № 4. С. 38 49.
68. ДусавицкийА.К. Межличностные отношения в младшем школьном возрасте и их зависимость от способа обучения // Вопросы психологии. 1983. № 1. С. 58 65.
69. ДьяконовГ.В. Психологія егоцентризму і образи духовності // Соціальна психологія: Український науковий журнал. К.: Український центр політичного менеджменту, 2004. № 4. С. 159 175.
70. ЕмельяновЮ.Н. Активное социально-психологическое обучение. Л.: ЛГУ, 1985. 168 c.
71. ЖуковЮ.М. Эффективность делового общения. М.: Знание, 1988. 64 с.
72. ЗайцевС.В. Оценка способности воспитателей к децентрации // Вопросы психологии. 1995. № 4. С. 36 48.
73. ЗайцевС.В. Что мы хотим исследовать в ребенке (или о взрослом эгоцентризме”) // Вопросы психологии. 1991. № 4. С. 19 29.
74. ЗапорожецА.В. Избранные психологические труды. В 2-х т. Т. І. Психическое развитие ребенка. М.: Педагогика, 1986. 320 с.
75. ЗеньковскийВ.В. Психология детства. М.: Школа-Пресс, 1996. 336 с.
76. ИльясовИ.И. Структура процесса учения. − М.: Изд-во Моск. ун-та, 1986. − 200 с.
77. ИсаевЕ.И., СлободчиковВ.И. Возрастная психология // Вопросы психологии. 1998. № 5. С. 107 113.
78. КаганІ.М. Емпатія і особливості її розвитку у дітей молодшого шкільного віку: Дис. канд. психол. наук: 19.00.07. К., 2005. 179 с.
79. КлюеваН.В., СвистунМ.А. Программы социалоно-психологического тренинга. Ярославль: НПЦ Психодиагностика”, 1982. 66 с.
80. КовалевГ.А. Активное социально-психологическое обучение” как метод коррекции психологических характеристик субъекта общения. М.: Институт психологии АПН СССР, 1980. 259 с.
81. Коллективная учебно-познавательная деятельность школьников / Под ред. И.Б.Первина. М.: Педагогика, 1985. 143 с.
82. КоломинскийЯ.Л., ПанькоЕ.А. Учителю о психологии детей шестилетнего возраста: Кн. для учителя. М.: Просвещение, 1988. 190 с.
83. КоломинскийЯ.Л. Психология взаимоотношений в малых группах / Общие и возрастные особенности: Учеб. пособие. 2-е изд., доп. Минск.: Изд-во БГУ им. В.И.Ленина, 1976. 350 с.
84. КоломинскийЯ.Л. Психология личных взаимоотношений в детском коллективе. Минск: Нар. aсвета”, 1969. 238 с.
85. КостюкГ.С. Навчання і розвиток особистості. К: Радянська школа, 1968. 45 с.
86. КрайгГ. Психология развития: Пер. с англ. СПб.: Питер, 2000. 992 с.
87. КричевськийР.Л., ДубовскаяЕ.М. Психология малой группы: теоретический и прикладной аспекты. − М.: Изд-во МГУ, 1997. − 207 с.
88. КрутецкийВ.А. Психология обучения и воспитания школьников. Книга для учителей и классных руководителей. М.: Просвещение, 1976. 303 с.
89. КурганскаяЛ.О. Влияние семьи на взаимодействие дошкольника со сверстниками: Дис. канд. психол. наук: 19.00.07. К., 1989. 160 с.
90. ЛевитовН.Д. Психологические особенности младших школьников. М.: Акад. пед.наук. РСФСР, 1955. 46 с.
91. ЛеонгардК. Акцентуированные личности: Пер. с нем. − К.: Вища школа. Головное изд-во, 1981. − 392 с.
92. ЛеонтьевА.Н. Проблемы развития психики. 4-е изд. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1981. 584 с.
93. ЛибинА.В. Дифференциальная психология: на пересечении европейских, российских и американских традиций. М.: Смысл, 1999. 523 с.
94. ЛидерсА.Г. Психологический тренинг с подростками: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. М.: Издательский центр «Академия», 2001. 256 с.
95. ЛисинаМ.И., ГалигузоваЛ.Н. Изучение становления потребности в общении со взрослым и сверстниками у детей раннего возраста // Психолого-педагогические проблемы общения: Сб. статей АПН СССР, НИИ общ. педагогики / Под ред. А.А.Бодалева. М.: НИИОП, 1979. С. 60 79.
96. ЛисинаМ.И., ГалигузоваЛ.Н. Становление потребности детей в общении со взрослым и сверстником// Исследования по проблемам возрастной и педагогической психологи. М.: НИИОП, 1980. С. 55 78.
97. ЛисинаМ.И. Проблемы онтогенеза общения / НИИ общей и пед. психологии АПН СССР. М.: Педагогика, 1986. 143 с.
98. ЛитвакМ.Е. Командовать или подчиняться?: Психология управления. Ростов-на -Дону: Феникс, 1997. 288 с.
99. ЛичкоА.Е. Психопатия и акцентуации характера у подростков. 2-е изд. Л.: Медицина, 1983. 256 с.
100. ЛуневЮ.А. Социально-психологические факторы детерминации поведения группы в межгрупповом взаимодействии: Автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.05 / АН СССР. Ин-т психологии. М., 1991. 22 с.
101. ЛушинЛ.В. Психологія педагогічної зміни (екофасилітація): Науково-методичний посібник для студентів вищих навчальних закладів. − Кіровоград, 2002. − 76 с.
102. ЛюблинскаяА.А. Детская психология: Учебное пособие для студентов педагогических ин-тов. М.: Просвещение, 1971. 415 с.
103. ЛюблинскаяА.А. Учителю о психологии младшего школьника: Пособие для учителя. М.: Просвещение, 1977. 224 с.
104. МайерсД. Социальная психология: Пер. с англ. СПб.: Питер, 1996. 684 с.
105. МакаренкоА.С. Колектив и воспитание личности. М.: Педагогіка, 1972. 334 с.
106. МельничукО.Б. Психолого-педагогічні умови подолання пізнавального егоцентризму молодших школярів: Дис. . канд. психол. наук: 19.00.07. К., 2003. 224 с.
107. Мир детства: Младший школьник / Под ред. А.Г.Хрипковой; Отв. ред. В.В.Давыдов. 2-е изд., доп. М.: Педагогика, 1988. 272 с.
108. МуздыбаевК. Эгоизм личности // Психологический журнал. 2000. №2. С. 27 39.
109. МухинаВ.С. Детская психология. М.: Апрель-Пресс, 1999. 352 с.
110. НедоспасоваВ.А. Психологический механизм преодоления центрации в мышлении детей дошкольного возраста: Дис. канд. психол. наук: 21967. М.:НИИ общей и педагогической психологии АПН СССР, 1972. 154 с.
111. НемовР.С. Психологические условия и критерии эффективности работы коллектива. М.: Знание, 1982. 64 с.
112. НемовР.С. Психология: Учеб. для студ. высш. пед. учеб. заведений: В 3 кн. 4-е изд. М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2002. Кн. 3: Психодиагностика. Введение в научное психологическое исследование с элементами математической статистики. 640 с.
113. НепомнящаяН.И. Становление личности ребёнка 6‑7 лет / НИИ общей и пед. психологии АПН СССР М.: Педагогика, 1992. 160 с.
114. ОбуховаЛ.Ф. Детская психология: теория, факты, проблемы. М.: Тривола, 1995. 360 с.
115. ОбуховаЛ.Ф. Возрастная психология: Учеб. пособие. М.: Педагогическое общество России, 2000. 448 с.
116. ОбуховаЛ.Ф. Этапы развития детского мышления (формирование элементов научного мышления у ребенка). М.: Изд-во МГУ, 1972. 152 с.
117. ОбуховаЛ.Ф. Концепция ЖанаПиаже: за и против. − М.: Изд-во Моск. ун-та, 1981. − 191 с.
118. ОбуховаЛ.Ф. Феномен эгоцентризма у подростков-ивалидов / ОбуховаЛ.Ф., РябоваТ.В., ГусловаМ.Н., СтуреТ.К. // Вопросы психологии. 2001. № 3. С. 40 48.
119. Общая психодиагностика. / Под ред. А.А.Бодалева, В.В.