Психологічний потенціал евристичної бесіди як форми навчальної роботи

brief description

Міністерство освіти і науки України
Рівненський державний гуманітарний університет
На правах рукопису

Хупавцева Наталія Олександрівна

УДК 159.922.7

Психологічний потенціал евристичної бесіди як форми навчальної роботи

19.00.07 педагогічна та вікова психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
кандидат психологічних наук,
доцент Михальчук Н.О.

Рівне 2007

ЗМІСТ

ВСТУП...

3-8

РОЗДІЛ 1. Психолого-педагогічні засади побудови ефективної
евристичної бесіди на уроках

1.1. Поняття та ідеї сучасної психології, потрібні для дослідження евристичної бесіди

9-27

1.2. Гуманізація спілкування як детермінанта ефективності евристичної бесіди на уроках в середній школі

27-50

1.3 Принципи організації ефективної евристичної бесіди в
навчальному процесі

Висновки до першого розділу

50-84

84-87

РОЗДІЛ 2. Експериментальна перевірка ефективності евристичної бесіди за певних умов її проведення

2.1. Загальні питання організації та проведення експериментальної роботи

88-128

2.2. Змістові аспекти формуючого експерименту

128-147

2.3. Аналіз результатів дослідження

Висновки до другого розділу

147-191

1 192-199

ВИСНОВКИ ...

2 200-203

ЛІТЕРАТУРА

2 204-222

ДОДАТКИ ..

223- 223-380 384

ВСТУП

У період духовного й національного відродження України, становлення її як незалежної держави все більшої актуальності набуває гуманізація суспільства. Глобальні зміни у світі, перетворення, що відбуваються у суспільстві в цілому, потребують істотних змін у системі середньої освіти, у принципах її організації, формах і методах навчально-виховного процесу. У зв’язку з цим приділяється увага дослідженню важливих з цієї точки зору характеристик спілкування. Незважаючи на те, що широке коло проблем спілкування вже вивчалося, певні з них залишилися поза увагою дослідників. Зокрема, з огляду на сучасний стан науки та нові напрямки роботи зі школярами в навчальному процесі, не можна не торкнуться практично недослідженої проблеми розвитку вміння учнів продуктивно спілкуватися на уроках в рамках нетрадиційної форми роботи евристичної бесіди.
Евристична (або сократівська) бесіда аналізується, передусім, у філософській та психолого-педагогічній літературі. Евристична бесіда розглядається тут з точки зору майстерності мовлення, красномовності. Але за такого погляду на евристичну бесіду неможливо говорити про особливості її використання в навчальному процесі як форми роботи на уроках, оскільки учні старших класів не володіють майстер-ністю мовлення на належному рівні. Можливо тому евристична бесіда майже зовсім не застосовується в загальноосвітній середній школі. В психології бесіда як форма роботи на уроках аналізується з огляду на особливості організації діалогічної взає-модії та шляхи розвитку вміння учнів продуктивно спілкуватися на уроках (Г.М.Андреєва, Г.О.Балл, О.О.Бодальов, І.Н.Богомолова, У.Глассер, О.В.Киричук, З.Г.Кісарчук, С.В.Кондратьєва, О.М.Леонтьєв, Б.Ф.Ломов, С.Д.Максименко, О.Я.Митник, А.В.Петровський, Н.В.Чепелєва, М.Г.Ярошевський та ін.). Ми вважає-мо, що сутність евристичної бесіди як форми навчальної роботи полягає в тому, що вчитель вміло сформульованими запитаннями скеровує учнів на самостійне форму-вання нових понять, висновків, правил, використовуючи набуті школярами знання, спостереження тощо. Отже, виникає потреба в наукових дослідженнях, які дадуть змогу окреслити психологічний потенціал евристичної бесіди та обґрунтувати необ-хідність впровадження її умов ефективності в навчальний процес середньої школи.
В навчально-виховній системі традиційної загальноосвітньої школи існують певні суперечності, які істотно ускладнюють впровадження евристичної бесіди як форми роботи на уроках. Це суперечності:
- між переважною орієнтацією учителів, з одного боку, на розвиток знань, вмінь та навичок, а, з іншого, їх недостатньою увагою до особистісного розвитку школяра;
- між традиційним акцентом на якості засвоєних учнем знань та недостатньою
увагою до розвитку його комунікативного потенціалу;
- між усвідомленням багатьма учителями потреби у впровадженні результа- тивних форм роботи на уроках і недостатньо опрацьованими науково-методичними та психолого-організаційними засадами їх розробки й поширення.
Розробка та впровадження евристичної бесіди спрямована на виховання принципово нових якостей учнів. Ця форма роботи не зводиться до збільшення суми знань, а передбачає нову організацію навчально-виховного процесу, урахуван-ня сучасних підходів до організації взаємодії суб’єктів навчальної діяльності.
Дані, одержані психологами і педагогами (Г.М.Андреєва, В.В.Андрієвська, Г.О.Балл, М.Й.Боришевський, О.В.Винославська, О.В.Киричук, З.Г.Кісарчук, С.Д.Максименко, О.Я.Митник, В.А.Моляко, С.О.Мусатов, Л.Е.Орбан-Лембрик, М.В.Савчин, В.А.Семиченко, Н.В.Чепелєва, Т.К.Чмут, Т.Д.Щербан, Т.С.Яценко та ін.), дозволяють стверджувати, що на розумовий розвиток учнів впливає не тільки їхня взаємодія з вчителем, але і взаємодія між собою в процесі спільного роз-в’язання завдань під час уроку. Правильно організовані евристичні бесіди можуть забезпечити новий підхід до розвитку особистості школяра, зокрема його мислення, за умови врахування культурної зумовленості індивіда, діалогічності взаємодії і креативності діяльності. Але чимало проблем залишаються нез’ясованими. Йдеться, зокрема, про розкриття психологічного потенціалу евристичної бесіди як форми навчальної роботи, в тому числі на уроках світової літератури, які б найбільше сприяли розвиткові основних психічних процесів школярів, їх емпатійних можливостей, комунікативного потенціалу, структури ціннісних орієнтацій, а також перетворенню культурних надбань людства у внутрішні когнітивні та мотиваційні новоутворення особистості учнів. Проте недосить вивченими залишаються процеси спілкування в евристичній бесіді та їх вплив на успішність спільної діяльності суб’єктів навчальної взаємодії. Зважаючи на вікові особливості старшокласників, таке вивчення є особливо актуальним для учнів старшого шкільного віку.
Виходячи з актуальності зазначеної проблеми, недостатньої її розробленості, було обрано тему дисертаційної роботи: ,,Психологічний потенціал евристичної бесіди як форми навчальної роботи”.
Вказана тема є складником загальної теми кафедри вікової та педагогічної психології Рівненського державного гуманітарного університету ,,Розвиток свідо-мості та самосвідомості у дитячому віці (моральний аспект)”. Дана тема узгоджена в бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 2 від 25.02.2003 року).
Об’єкт дослідження процес взаємодії учасників навчально-виховного процесу в школі на уроках зарубіжної літератури.
Предмет дослідження психологічний потенціал евристичної бесіди як фор-
ми навчальної роботи.
Мета дослідження полягала у з’ясуванні тих складових евристичної бесіди, які сприяють перетворенню культурних надбань людства у внутрішні когнітивні та мотиваційні новоутворення особистості школярів.
Гіпотеза дослідження: використання педагогом таких психолого-педагогіч-них принципів організації евристичної бесіди, які відповідають головним засадам гуманізації шкільної освіти, стимулює перетворення культурних надбань людства у внутрішні когнітивні та мотиваційно-ціннісні новоутворення особистості школярів.
Мета та гіпотеза дослідження визначають наступні його завдання:
1. Виокремити психологічні характеристики навчально-виховного процесу із застосуванням евристичної бесіди.
2. Сформулювати принципи ефективної організації евристичної бесіди на уроках. 3. Обґрунтувати вибір критеріїв ефективності евристичної бесіди як форми навчальної роботи та охарактеризувати когнітивні та мотиваційно-ціннісні новоутворення особистості школярів.
4. Розробити систему психологічних чинників ефективного впровадження еврис-тичної бесіди в навчальну діяльність школярів.
5. Визначити психологічні умови ефективності евристичної бесіди як форми нав-чальної роботи та окреслити її психологічний потенціал.
Методологічну основу дослідження становили: розроблені в психології положення, що розкривають сутність спілкування, його роль в розвитку психіки, взаємовідношення спілкування та пізнання, спілкування і спільної діяльності (Г.М.Андреєва, О.О.Бодальов, В.В.Давидов, О.В.Киричук, С.В.Кондратьєва, О.М.Леонтьєв, Б.Ф.Ломов, С.Д.Максименко, А.В.Петровський, М.Г.Ярошевський та ін.), характеризують діалог та монолог як форми безпосереднього спілкування лю-дей, визначають роль діалогу в спільній діяльності, види зв’язків між висловлюван-нями партнерів спілкування (С.Л.Братченко, М.М.Заброцький, З.Г.Кісарчук, Г.М.Кучинський, О.О.Леонтьєв, С.О.Мусатов, К.Роджерс, О.Р.Лурія, Т.О.Щербан та ін.), обґрунтовують діалого-культурологічний підхід в освіті (Г.О.Балл, В.С.Біблер, А.Г.Волинець, С.Ю.Курганов, В.Ф.Литовський), характеризують евристичну бесіду як один з видів спільної діяльності школярів у навчально-виховному процесі (С.Я.Дем’янчук, Н.О.Михальчук, В.К.Процюк).
Методи дослідження. Здійснення теоретичного аналізу проблеми на базі вив-чення літературних джерел, констатуючого та формуючого психолого-педагогічних експериментів, спостереження, бесід, інтерв’ю, анкетування, аналізу продуктів діяльності (писемних творчих робіт). Для обробки даних використовувались кореляційний та факторний аналіз.
Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечено методологічним обґрунтуванням вихідних положень, відповідністю методів дослідження його меті і завданням, поєднанням якісного і кількісного аналізу експериментальних даних.
Наукова новизна та теоретичне значення роботи визначається тим, що:
а) виокремлено в спеціальний предмет експериментального дослідження психологічний потенціал евристичної бесіди як форми навчальної роботи;
б) визначено принципи, згідно з якими слід організовувати ефективну евристичну бесіду на уроках;
в) окреслено психологічні детермінанти ефективної евристичної бесіди; г) з’ясовано основні когнітивні та мотиваційно-ціннісні новоутворення особис-
тості школярів, які формуються завдяки проведенню евристичної бесіди;
д) розроблено показники, які уможливлюють аналіз психологічних умов ефек-тивності евристичної бесіди як форми навчальної роботи;
е) визначено систему психологічних чинників ефективного впровадження еврис-тичної бесіди в навчальну діяльність школярів.
Практичне значення дослідження визначається можливістю використання отриманих результатів в процесі організації евристичної бесіди на уроках світової літератури, а також інших предметів гуманітарного циклу. Розроблені в дисертацій-ному дослідженні принципи організації евристичної бесіди можуть знайти використання в практиці роботи вчителів старших класів з метою раціональної побудови спільної діяльності школярів на уроках, активізації пізнавальної та комунікативної діяльності, сприяння різнобічному розвитку їхньої особистості.
Апробація та впровадження результатів дослідження у практику загальноос- вітньої середньої школи здійснювалися в процесі обговорення на педагогічних радах шкіл № 5, 7, 13, 15, 19, ,,Центра надії”, ліцея РДГУ м. Рівного (довідки про впровадження №№ 300 від 29.11.2006 р., 495 від 16.11.2006 р., 559 від 28.11.2006 р., 1070 від 23.11.2006 р.), на засіданнях кафедри вікової та педагогічної психології РДГУ, на Міжнародних науково-теоретичних конференціях „Психолого-педагогіч-ні проблеми підготовки вчительських кадрів в умовах трансформації суспільства” (м. Київ, 18-19 жовтня 2002 р.) та „Формування громадянського суспільства в контексті європейської інтеграції” (м. Рівне, 20-23 травня 2005 р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Україна на шляху до європейської спільноти в умовах Помаранчевої революції” (м. Київ, 19-20 лютого 2005 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Проблеми формування громадянськості учнів шкільними навчальними дисциплінами” (м. Житомир, 15-16 березня 2006 р.), Всеукраїнській науковій конференції „Психосоціальний розвиток особистості: формування життєвих перспектив” (м. Рівне, 19-20 квітня 2007 р.).
Публікації. Зміст і результати дослідження відображені в 9 статтях, 8 з яких у наукових фахових виданнях.

Структура і обсяг роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, який налічує 245 назв, а також 12 додатків. Зміст викладено на 380 сторінках машинопису. Обсяг основної частини 203 сторінки, що містить 7 таблиць, 5 рисунків.

bibliography

ВИСНОВКИ

Теоретичний аналіз наукової літератури та проведене експериментальне дослідження дозволили нам зробити наступні висновки:
1. Психологічний потенціал евристичної бесіди як форми навчальної роботи на уроках світової літератури обумовлюється ефективними принципами її організації, а саме: а) принципом креативності; б) принципом формування мораль-них якостей та цінностей особистості; в) принципом емоційної та когнітивної децентрації; г) принципом толерантного ставлення до думок та висловлювань інших учасників спілкування; д) принципом формування світогляду школярів.
2. Результати формуючого експерименту підтверджують гіпотезу досліджен-ня, зокрема те, що використання педагогом психолого-педагогічних принципів організації евристичної бесіди, які відповідають головним засадам гуманізації шкільної освіти, стимулює перетворення культурних надбань людства у внутрішні когнітивні та мотиваційно-ціннісні новоутворення особистості школяра. Такими новоутвореннями постають: пластичність в комунікації, соціальна енергійність та соціальна емпатія, непримиренність до своїх та чужих недоліків, відповідальність, самоконтроль, сміливість у відстоюванні власної думки, терпимість до думки інших, уміння приймати розмірковане рішення, незалежність, освіченість, тверда воля, ши-рота поглядів, чуйність, свобода вчинків і дій, незалежність суджень, оцінок, висловлювання нестандартних, оригінальних думок, здатність до здійснення активної творчої діяльності, інтелектуального розвитку власної особистості.
3. Психолого-педагогічними чинниками ефективного впровадження евристич-
ної бесіди в навчальну діяльність старшокласників є:
а) підготовленість школярів до участі в евристичній бесіді на уроках та позитивна мотивація їхньої навчальної діяльності;
б) підготовленість вчителів та старшокласників до творчої діяльності;
в) застосування вчителем методів активного навчання школярів та створення умов для виникнення когнітивного дисонансу;
г) створення вчителем позитивного психологічного клімату у навчальній групі, зумовленого партнерським стилем керування педагогом діяльністю старшокласників;
д) стимулювання вчителем розвитку особливостей особистості школярів (активність, уважність, гуманність, дисциплінованість, ініціативність, комунікатив-ність, рішучість, доброзичливість, принциповість);
ж) розвиток комунікативного потенціалу кожного окремого суб’єкта та учнівської групи в цілому.
4. Психологічними умовами ефективності евристичної бесіди на уроках постають: активізація, завдяки стимулюючим діям вчителя, мислення школярів; удосконалення їхніх мисленнєвих операцій; розвиток інтегральних характеристик індивідуальності учнів, їхньої емпатії та цінностей; формування критичного ставлення до своєї точки зору та думок інших суб’єктів навчальної взаємодії; розвиток здатності розуміти та усвідомлювати висловлювання партнерів по спілкуванню, обґрунтовувати власні судження, ставити запитання, формулювати сумніви, вносити нові ідеї та пропозиції, висловлювати нетрадиційні, оригінальні думки, виправляти висловлення інших учасників евристичної бесіди, спираючись на те, що є в них прийнятним.
5. Результати дослідно-експериментальної роботи дозволили сформулювати ключові положення, покладені в основу розробки шляхів оптимізації комунікатив-ної підготовки старшокласників для їх участі в евристичній бесіді:
а) однією з умов ефективності комунікативної підготовки є включення евристичної діяльності в процес навчання. Це створює додаткову мотивацію і підвищує якість засвоєння комунікативних знань школярами;
б) комунікативний розвиток учнівської групи пов’язаний з оптимізацією та демократизацією стилю спілкування суб’єктів навчальної взаємодії;
в) ефективна комунікативна підготовка передбачає передусім не тільки засвоєння фактичного матеріалу, але й розвиток особистості, коригування її поглядів, цінностей, норм, розширення меж її самоусвідомлення, переосмислення уявлень про себе та свої комунікативні якості і можливості;
г) збагачує зміст спілкування залучення школярів до участі в евристичних бесідах, під час яких застосовується розв’язання проблемно-конфліктних ситуацій, аналіз власних висловлювань та думок інших учасників обговорення;
д) включення учнів в евристичну діяльність, збагачену елементами аналітико-
оцінної, пошуково-практичної та дослідної роботи, формує у них стійкі уявлення про себе, про інших людей, які оточують старшокласників, та збільшує інтенсивність контактів, підвищує рівень розвитку їхнього комунікативного потенціалу.
6. Якщо педагог належним чином ураховує чинники зростання ефективності евристичної бесіди, то це сприяє:
а) розширенню арсеналу розумових операцій учнів;
б) підвищенню рівня їх знань;
в) формуванню позитивного ставлення до евристичної бесіди;
г) зростанню точності розуміння емоційних станів, мотивів, цілей діяльності інших людей;
д) розвиткові творчої уяви, ініціативності, комунікативних вмінь, знань та навичок;
е) формуванню підготовленості до процесу діалогічної взаємодії;
ж) розвитку мотивації навчальної діяльності;
з) розвитку потреби у спілкуванні;
к) формуванню структури ціннісних орієнтацій школярів.
7. Ефективна евристична бесіда сприяє зростанню діалогічності всього проце-су шкільного навчання. Є всі підстави сподіватися, що діалоги, які розпочалися в процесі евристичної бесіди на уроках світової літератури, матимуть продовження і після закінчення школярами школи, сприятимуть ціннісному, життєвому і професійному самовизначенню молодих людей, допоможуть їм включитися у Великий Діалог націй, народностей, культур, в Діалог, через який відбувається поступ людства.
Даним дослідженням проблема психологічного потенціалу евристичної бесіди як форми навчальної роботи у середній школі не вичерпується. Здається, зокрема, доцільним подальше вивчення передумов і шляхів ефективного застосування методу евристичної бесіди не тільки на уроках світової літератури, а й в усьому навчальному процесі загальноосвітньої середньої школи.

ЛІТЕРАТУРА

1. Акофф Р.Л., Эмери Ф.И. О целеустремленных системах / пер. с англ. под ред. И.А. Ушакова. М.: Сов. радио, 1974. 272 с.
2. АмонашвилиШ.А. Психологические основы педагогики сотрудничества.К.: Освіта, 1991.111 с.
3. АмонашвилиШ.А. Размышление о гуманной педагогике. М., 1996.
4. АнаньевБ.Г. Избранные психологические труды: В 2-х т.М.: Педаго-гика,1980.Т. 1.232 с.
5. АнаньевБ.Г. Избранные психологические труды: В 2-х т.М.: Педагогика,1980.Т. 2.288 с.
6. АнаньевБ.Г. О проблемах современного человекознания. М.: Наука, 1997. 380 с.
7. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1968. 338 с.
8. АндрієвськаВ.В., БаллГ.О., ВолинецьА.Г., та ін. Діалогічна взаємодія у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи: Книга для вчителя // За ред.Г.О.Балла, О.В.Киричука, Р.М.Шамелашвілі.К.: ІЗМН, 1997. 136 с.
9. АндрієвськаВ.В. Навчальний діалог: основні характеристики // Діалогічна взаємодія у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи / За ред. В.В.Андрієвської,Г.О.Балла, А.Г.Волинця та ін. К., 1997. С. 47-61.
10. Андреева Г.М. Социальная психология.М.: Изд-во МГУ, 1980. 416 с.
11. Архангельский С.И. Учебный процесс в высшей школе, его закономерные основы и методы. М.: Высшая школа, 1980. 368 с.
12. Архангельский С.И. Лекции по научной организации учебного процесса в высшей школе. М.: Высшая школа, 1976. 200 с.
13. Асмолов А.Г. Психология индивидуальности. М.: Изд-во МГУ, 1986. 96 с.
14. Афанасьев В.Г. Системность и общество. М.: Политиздат, 1980. 368 с.
15. БаллГ.А, Бургин М.С. Анализ психологического воздействия и его педагоги-ческое значение // Вопросы психологии. 1994. № 4. С. 56-66.
16. БаллГ.А. Концепция самоактуализации личности в гуманистической психоло-гии.Киев-Донецк, 1993.
17. БаллГ.А. Основы теории задач: Дис...докт. психол. наук.К., 1990.386 с.
18. БаллГ.А. Теория учебных задач: Психолого-педагогический аспект.М.: Педа-гогика, 1990.184 с.
19. БаллГ.О.,ВолинецьА.Г, Копилов С.О. Діалого-культурологічний підхід як напрям гуманізації освіти // Психологія в школі.К., 1997. С. 76-82.
20. БаллГ.О.,ВолинецьА.Г. Про ідейні засади розбудови освіти // Діалогічна взає-модія у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи / За ред. В.В.Андрієвської,Г.О.Балла, А.Г.Волинця та ін. К., 1997. С. 24-27.
21. БаллГ.О. Проблема гуманізації освіти та діалогічний підхід // Діалогічна взає-модія у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи / За ред. В.В.Андрієвської,Г.О.Балла, А.Г.Волинця та ін. К., 1997. С. 6-27.
22. БаллГ.О. Проблема гуманізації освіти та деякі напрямки її розв’язання // Психо-логічні засади гуманізації загальної середньої освіти.Рівне, 1995. С. 10-16.
23. БаллГ.О. У світі задач.К.: Знания, 1986.46 с.
24. БахтинМ.М. Эстетика словесного творчества.М., 1979.
25. БиблерВ.С. Нравственность. Культура. Современность.М.: Знание, 1990.
26. Библер В.С. От наукоученияк логике культуры.М.: Политиздат, 1991.
27. Білоус М. Формування культури сприймання художнього твору // Українська література в загальноосвітній школі. № 5. С. 58-59.
28. В.В. Билоус, И.В. Боязитова Детерминанты развития интегральной инди-видуальности // Психологический журнал. М., 2004 Т. 25. № 6. С. 40-52.
29. Бодалёв А.А. Восприятие и понимание человека человеком.М.: Изд-во МГУ, 1982.200 с.
30. Бодалёв А.А. Личность и общение.М.: Педагогика, 1963.271 с.
31. Бодалёв А.А. Общение и формирование личности // Вопросы психологии позна-ния людьми друг друга и самосознание.Краснодар: Изд-во Кубанского ун-та, 1978.19 с.
Бодалев А.А. О взаимосвязи общения и отношения // Вопросы психологии. 1994. № 1. С. 22.
32. БодалёвА.А. О состоянии и задачах разработки психологии познания людьми друг друга: психология межличностного познания.М.: Педагогика, 1981. С. 4-15.
33. Бодалёв А.А. Формирование понятия о другом человеке как личности.Л.: Изд-во ЛГУ, 1970.135 с.
34. Бордовский Г.А., Извозчиков В.А. Новые технологии обучения: вопросы терми-нологии // Педагогика. 1993. № 5. С. 12-14.
35. БоришевськийМ.Й., КиричукО.В. Самосвідомість як детермінант саморозвитку особистості // Ментальність. Духовність. Саморозвиток особистості / Тези доп. та матеріали Міжнарод. наук.-практ. конференції, м.Луцьк, 18-25 червня 1994 р.Ч. 1. Р. 3.Київ-Луцьк, 1994. С. 406-408.
36. БорышевскийМ.Й. Влияние позиции подростка на саморегуляцию поведения
// Вопр. психологии.1972.№ 5. С.121-128.
37. Боришевський М.Й. Розвиток самоактивності дитини як основа гуманізації педагогічного процесу // Міжнародний семінар з гуманістичної психології та педагогіки (Рівне, 15-17 червня 1998р.) Тези доповідей і повідомлень. Рівне, 1998. С. 22-23.
38. Борисова Р.Г. О некоторых приемах обучения диалог. речи. // Ин.языки в школе, 2001. № 3. С. 51-54.
39. Бубер М. Я и ТЫ.М.: Высшая школа, 1993.176 с.
40. Браун Д. Восприятие англ. речи на слух. М., 1984. 251 с.
41. Братченко С.Л. Введение в гуманитарную экспертизу образования (психоло-гические аспекты). М: Смысл, 1999. 137 с.
42. Братченко С.Л. Существует ли диалог? // Человек в мире диалога. Л., 1990.
43. ВыготскийЛ.С.Педагогическая психология.М., 1996.
44. ВыготскийЛ.С.Развитие высших психических функций.М.: Изд-во АПН РСФСР, 1960.500 с.
45. ВыготскийЛ.С.Собрание сочинений:В 6-ти т.М.: Педагогика, 1983.
46. ВыготскийЛ.С.Собрание сочинений:В 6-ти т. / Под ред.А.Р.Лурия, М.Г.Яро-шевського.М.: Педагогика, 1984. Т. 2.360 с.
47. ВыготскийЛ.С.Собрание сочинений: В 6-ти т. Т. 3. Проблемы развития пси-хики. М.: Педагогика, 1882. 368 с.
48. Виноградов В., Синюк А. Подготовка специалиста как человека культуры // Выс-шее образование в России. 2000. № 2. С. 40-42.
49. Винославська О.В. Емпіричні методи психології // Практична психологія та соціальна робота. 2005. № 5. С. 1-7.
50. Винославська О.В. Психологічні особливості студенської групи // Практична психологія та соціальна робота. 2005. № 7. С. 65-76.
51. Гаврилова Г.П. Літературна підготовка майбутній учителів-словесників в умовах національного відродження (народознавчий аспект) // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти. Рівне, 2002. Вип. 23. С. 144-148.
52. Гіббс Джон Тренінг моральних міркувань // Практична психологія та соціальна робота. 2004. № 8. С. 14-36.
53. Гоноболин Ф.Н. Книга об учителе. М., Просвещение, 1975. 260 с.
54. Глассер У. Школы без неудачников.М., 1991.
55. Гуткина Н.И. Психологическая готовность к школе: Учебное пособие для студентов вуза, обучение по направлению и спец. Психологии. 4-е изд. СПб.: Питер, 2006. 207 с.
56. Данилова Н.И. Функциональные состояния: механизмы и диагностика. М.: Изд-во МГУ, 1985. 288 с.
57. Демидова С.Б., Архарова Л.И. Гуманно-личная технология „Школа жизни” Ш.А.Амонашвили // Завуч начальной школы. 2003. № 3. С. 73-79.
58. Дем’янчукС.Я., ПроцюкВ.К. Диспути в школі // Миротворча діяльність школи і вузу. В 2-ох частинах.Рівне, 1997. Ч. 2. С. 116-118.
59. Дзюба Л.А. Психологічні чинники впровадження сучасних освітніх технологій у вищому навчальному закладі: Дисканд. психол. наук. Луганськ, 2002. 225 с.
60. Дзюба Л.А. Психологічна характеристика сумісної навчальної діяльності студентів на заняттях англійської мови / Збірник наукових праць Східно-українського національного університету (матеріали VI Міжнародної наукової-практичної конференції „Університет і регіон” 5-6 грудня 2001 року) / За заг. ред. проф. В.А. Слащова. Луганськ: Вид-во східноукр. нац. ун-та, 2001 р. 282 с.
61. Діалогічна взаємодія у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи // За ред. В.В.Андрієвської, Г.О.Балла, А.Г.Волиньця та ін.К.,1997.
62. Дубровский Д.М. Информация. Сознание. Мозг. // Высшая школа, 1980. 286 с.
63. Діалог культур та освіта: Зб. статей до семінару / За ред. В.М.Титова.К.,1993.
64. ІльїнЄ.М. Мистецтво запитання // Пед. пошук / За ред. I.М.Баженова.К., 1988.
65. Євтух М.Б. Основні напрями реформування вищої освіти в Україні // Гуманізація навчально-виховного процесу у вищій школі: наукові праці міжнародної науково-практичної конференції (27-29 вересня 1999 р.). Слов’янськ: Слов’янський дер-жавний педінститут, 1999. С. 5-8.
66. Єгорова Г. Соціально-психологічний тренінг як засіб формування комуніка-тивних навичок // Директор школи України, 2006. № 8. С. 49-52.
67. Заброцький М.М., Максименко С.Д. Педагогічне спілкування та його діагнос-тика // Проблеми розвиваючого навчання. Київ, 1997. С. 300-303.
68. Заброцький М.М. Формувати позитивну Я концепцію // Рідна школа, 1994.
№ 3-4. С. 39-41.
69. Закон України „Про вищу освіту”. www. gdo. kiev. ua/files/2002/08/327. htm від 17.01.02.
70. Зимняя И.А., Малахова В.А., Путиловская Т.С., Хараева Л.Ф. Педагогическое общение как решение коммуникативных задач // Психолого-педагогические пробле-мы взаимодействия учителя и учащихся / Под. ред. А.А.Бодалёва, В.Я.Ляудис. М., 1980. С. 53-65.
71. ЗимняяИ.А. Психология обучения иностранным языкам в школе.М.: Просве-щение, 1991.222 с.
72. Кан-Калик В.А. Грамматика общения. Грозный: Мысль, 1988. 70с.
73. Кан-Калик В.А. Педагогическая деятельность как творческий процесс (эмоцианально-коммуникативные аспекты педагогического творчества): Автореф. дисдокт. психол. наук. Л., 1985. 35 с.
74. Кан-Калик В.А.Учителю о педагогическом общении. М.: Просвещение, 1987.
75. Карпенко З.С. Філософсько-психологічний зміст діалогу // Педагогіка і психоло-гія. 1998. № 3. С. 105-112.
76. Карамушка Л.М. Психологічні основи управління у системі середньої освіти: Навч. посібник. К.: ІЗМН, 1997. 180 с.
77. Карамушка Л.М. Гуманізація управлінського процесу в школі як умова особис-тісного розвитку керівників, вчителів та учнів // Міжнародний семінар з гуманіс-тичної психології та педагогіки (Рівне, 15-17 червня 1998р.) Тези доповідей і повідомлень. Рівне, 1998. С. 42-43.
78. КисарчукЗ.Г. Влияние особенностей диалога младших школьников на эффек-тивность их совместной деятельности: Дис...канд. психол. наук.К., 1985.177 с.
79. КиричукО.В. Діалог у контексті педагогічної взаємодії // Діалогічна взаємодія у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи / За ред. В.В.Андрієвсь-кої,Г.О.Балла, А.Г.Волинця та ін. К., 1997. С. 31-46.
80. КиричукО.В. Проблеми психології педагогічної взаємодії // Психологія: Респ. наук. зб. / Відп. ред. О.В.Киричук.К.:Освіта, 1991. Вип. 37. С. 3-12.
81. КиричукВ.О. Психолого-педагогічні умови стимулювання соціально комунікативної активності старшокласників: Автореф. дисер...канд. психол. наук. К., 1998. 18 с.
82. Клиланд Дж., Кинг В. Системный анализ и целевое управление / пер. с англ. М.: Сов. радио, 1974. 280 с.
83. КовалёвГ.А. О системе психологического воздействия // Психология воздейст-вия.М., 1989.
84. КовалёвГ.А. Три парадигмы в психологии три стратегии психологического воздействия // Вопр. психологии. 1987.№ 3. С. 41-49.
85. КовалёвГ.А. Диалог как форма психологического воздействия // Общение и диа-лог в практике обучения, воспитания и психологической консультации. М., 1987.
86. Козаков В., Дзвiнчук Д. Мета як основний фактор ефективного освітнього менеджменту // Освіта і управління. 1997. № 3. С. 28-32.
87. Корольов Д.К. Структура, детермінанти та функції емоційно-оціночного став-лення до життя: Автореферат дис...канд. псих. наук. К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2001.
88. КоломенскийЯ.Л. Социально-психологические проблемы взаимоотношений в малых группах // Вопр. психологии.1971.№ 6. С. 46-52.
89. КоломенскийЯ.Л. Социальные эталоны как стабилизирующие факторы социальной психики // Вопр. психологии.1972.№ 1. С. 23-34.
90. КоломенскийЯ.Л., ОловниковаН.Г. Исследование взаимоотношении учителей и учащихся в социальной и педагогической психологии ГДР // Вопр. психологии.1982.№ 2. С. 9-16.
91. КоломенскийЯ.Л., БерезовинН.А. Экспериментальное исследование социально-психологической наблюдательности учителей // Теоретические и прикладные проблемы психологии познания людьми друг друга. Краснодар: Изд-во Кубанс-кого ун-та, 1975. С. 240-289.
92. Коломінський Н. Особистість як системоутворюючий фактор гуманізації управління в освіті // Міжнародний семінар з гуманістичної психології та педагогіки (Рівне, 15-17 червня 1998р.) Тези доповідей і повідомлень. Рівне, 1998. С. 45-46.
93. Кондратьева С.В. Психолого-педагогические аспекты проблемы понимания людьми друг друга // Психология межличностного познания / Под ред. А.А.Бодалё-ва.М.: Педагогика, 1981. С. 158-174.
94. КондратьеваС.В. Психолого-педагогические проблемы общения: Учебное посо-бие. Гродно: Изд-во Гродненского ун-та, 1982. 66 с.
95. Кондратьева С.В. Общение в системе „учитель ученик”.М.: Педагогика, 1984. 80 с.
96. Кондратьева С.В. Типические особенности педагогического взаимодействия
// Вопросы психологии. М., 2004. № 4. С. 130-137.
97. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. К.: 1989. 234 с.
98. КостюкГ.С.Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості.К.: Рад. школа, 1989.608 с.
99. КостюкГ.С., АндриевскаяВ.В., БаллГ.А. Сравнительное исследование инди-видуального и совместного решения мыслительных задач младшими школьниками // Психологич. журнал.1983. Т. 4. № 5. С. 23-31.
100. Кремень В.Г. Освітня політика: реалії і перспективи // Гуманізація навчально-виховного процесу у вищій школі: наукові праці Міжнародної науково-практичної конференції (27-29 вересня 1999 року). Слов’янськ: Слов’янський державний пед-інститут, 1999. С. 3-5.
101. Крылова Н.Б. Формирование культуры будущего специалиста. М.: Высшая школа, 1990. 140 с.
102. КучинскийГ.М. Диалог в процессе решения мыслительных задач: Автореф. дис... канд. психол. наук.М., 1980.24 с.
103. КучинскийГ.М. Диалог в процессе совместного решения мыслительных задач // Проблема общения в психологии.М.: Наука, 1981. С. 92-121.
104. КучинскийГ.М. Диалог и мышление.Минск: Изд-во БГУ, 1983. 190 с.
105. КучинскийГ.М. Психология внутреннего диалога. Минск: Изд-во БГУ, 1998.
106. КуцеволО.М. В тенетах клятого раба / Урок-диспут за трагедією Вільяма Шекспіра „Отелло” // Заруб. літ-ра. 1990. № 5. С. 37-41.
107. Литовський В.Ф. Вчитель і учень у Школі діалогу культур // Діалогічна взаємодія у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи / За ред. В.В.Андрієвської,Г.О.Балла, А.Г.Волинця та ін. К., 1997. С. 6.
108. Липкина А.И. Развития мышления на уроках объяснительного чтения / Под ред. кореспондента АПН РСФСР Минчинской Н.А. М., Изд-во Академии пед. наук РСФСР, 1961. 164 с.
109. Лисина М.И. Проблемы онтогенеза общения. М.: Педагогика, 1986. 143 с.
110. ЛеонтьевА.А. Общенин как социально-психологическая проблема // Социаль-ная психология. Краткий очерк. М., 1975. С. 154-168.
111. ЛеонтьевА.А. Педагогическое общение.М.: Знание, 1979.47 с.
112. ЛеонтьевА.А. Функции и формы речи // Основы теории речевой деятель-ности.М.: Наука, 1974. С. 241-254.
113. ЛеонтьевА.Н. Деятельность и личность // Вопросы философии, 1974.№ 5. С. 65-78.
114. ЛеонтьевА.Н. Деятельность. Сознание. Личность. М.: Политиздат, 1975. 506 с.
115. ЛернерИ.Л. Познавательные задачи в обучении гуманитарным наукам.М., 1972. 240 с.
116. ЛомовБ.Ф. Категории общения и деятельности // Вопр. философии, 1979.
№ 8. С. 34-47.
117. ЛомовБ.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии.М.: Наука, 1984.445 с.
118. ЛомовБ.Ф. Общение и социальная регуляция поведения индивида // Психоло-гические проблемы социальной регуляции поведения.М.: Наука, 1976. С. 64-94.
119. ЛомовБ.Ф. Общение как проблема общей психологии // Методологические проблемы социальной психологии.М.: Наука, 1975. С. 124-135.
120.