ПУБЛІЧНЕ АДМІНІСТРУВАННЯ СФЕРОЮ КУЛЬТУРИ

brief description

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

ЯКИМЕЦЬ ЮЛІЯ ВАЛЕРІЇВНА

УДК 354.52

ПУБЛІЧНЕ АДМІНІСТРУВАННЯ СФЕРОЮ КУЛЬТУРИ

12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
юридичних наук

Науковий керівник
Кузьменко Оксана Володимирівна,
доктор юридичних наук, професор

Київ – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 ПРИРОДА ПУБЛІЧНОГО АДМІНІСТРУВАННЯ ……………………… 9
1.1. Генезис становлення та розвитку сфери культури 9
1.2. Зміст, види та особливості категорій «культура» та «сфера культури» 36
1.3. Державна політика в сфері культури 55
Висновки до розділу 1 78
РОЗДІЛ 2 ПРАВОВІ ЗАСАДИ ПУБЛІЧНОГО АДМІНІСТРУВАННЯ
СФЕРОЮ КУЛЬТУРИ 82
2.1. Законодавче регулювання сфери культури 82
2.2. Суб’єкти публічного адміністрування сфери культури 102
2.3. Заклади культури як суб’єкти публічного адміністрування сферою культури 128
Висновки до розділу 2 145
РОЗДІЛ 3 ЗАСОБИ ПУБЛІЧНОГО АДМІНІСТРУВАННЯ
СФЕРОЮ КУЛЬТУРИ 149
3.1. Реєстраційно-дозвільні засоби публічного адміністрування сфери культури 149
3.2. Контроль та нагляд як засоби публічного адміністрування сферою культури 163
3.3. Адміністративна відповідальність за порушення норм, якими регулюється сфера культури 173
Висновки до розділу 3 185
ВИСНОВКИ 191
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 196
ДОДАТКИ …………………………………………………………………………....214

ВСТУП

Актуальність теми. Стан культурного розвитку тієї чи іншої країни є одним з найбільш об’єктивних показників не тільки духовного здоров’я суспільства, але й повноти вирішення тих проблем, в тому числі й економічних, котрі стоять перед ним. Серед основних сфер, які регулюються державою, значне місце займає сфера культури. Із здобуттям Україною державної незалежності головною метою в цій сфері мала стати така державна політика, яка б цілком відповідала ідеям національно-культурного відродження. Серед завдань, що повинні бути вирішені, особливо важливим вважалось законодавче забезпечення державного статусу української мови та поширення її функціонування у всіх сферах суспільного життя, ствердження історичної державної символіки, відновлення єдності та повноти функціонування національної церкви, формування української «високої» культури, збереження та розвиток всіх форм народної культури. За роки незалежності на законодавчому рівні було прийнято цілу низку законів та постанов, котрі були покликані регулювати ці питання культурного будівництва. Проте більшість з них і досі «не працює», залишаючись фактично декларативними «об’явами про наміри». Адже відомо, що жоден закон не почне працювати, якщо не будуть знайдені механізми, котрі приведуть його до дії. Досить швидко на тлі затяжної економічної та соціальної кризи розмови про відродження культури перейшли у площину забезпечення її порятунку та виживання. Так, за статистичними даними Міністерства культури України тільки у 2000 році нараховувалася по Україні 20,7 тис. бібліотек, а у 2011 р. їх вже було 19,2 тис.; у 2000 р. – 350 млн. томів бібліотечних фондів, а у 2011 р. – 319 млн. томів; у 2000 р. існувало 22 тис. будинків культури та клубів, а у 2011 р. їх кількість становила 19,1 тис. Зазначені цифри яскраво показують поетапний занепад культурної сфери. У високорозвинутих країнах на культуру виділяється порівняно високий відсоток національного доходу. Тим більше це повинна робити Україна, чия мова та культура в умовах тоталітарної політики СРСР були на межі зникнення. Складність ситуації, в якій опинилася українська культура, полягає ще і в тому, що розвинені національні культури, які мають столітні традиції та своєрідний запас міцності, без особливих побоювань можуть входити в процес динамічного створення полікультурного простору людства. Для України такий процес містить певну загрозу втрати національної культурної ідентичності до тих пір, поки національна культура твердо не стане на ноги. Водночас не можна залишатися осторонь світових культурних тенденцій і слід діяти у двох напрямках одночасно – наполегливо відтворювати власну національну культуру, позбавляючись від тягаря колоніального минулого і, разом з цим, інтегруватися у полікультурне довкілля світового співтовариства.
За таких умов виникає потреба в дослідженні природи, особливостей, системи сфери культури, механізму її адміністративно-правового регулювання, і розробленні на цій основі пропозицій та рекомендацій щодо вдосконалення національної нормативно-правової бази, упорядкування суб’єктів публічного адміністрування сфери культури, заходів публічного адміністрування зазначеної сфери, а також розроблення рекомендацій щодо запровадження дієвої комплексної державної політики у досліджуваній сфері.
При підготовці дисертаційного дослідження було використано праці наступних дослідників адміністративного права та процесу: В.Б. Авер’янова, С.С. Алексєєва, Д.М. Бахраха, Ю.П. Битяка, Є.В. Доніна, Р.А. Калюжного, С.В. Ківалова, Л.В. Коваля, Т.О. Коломоєць, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, О.В. Кузьменко, В.І. Курила, Д.М. Лук’янця, Р.С. Мельник, О.І. Миколенко, С.В. Тихомирова, В.К. Шкарупи та ін.
Значний вплив на дане дослідження мали теоретичні праці дослідників сфери культури, а саме: О.А. Гриценка, О.А. Задихайло, В.В. Карлової, О.О. Різника, С.М. Садовенко, В.В. Солодовника.
Водночас сьогодні публічному адмініструванню сферою культури присвячено недостатньо уваги в монографічних дослідженнях, в існуючих наукових працях ці питання досліджено лише фрагментарно. У науці адміністративного права комплексний аналіз публічного адміністрування сферою культури залишився поза увагою.
Таким чином, недостатня розробленість на теоретичному рівні цієї проблематики, наявність правових прогалин, а також необхідність проведення комплексного правового дослідження зумовили вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими прогарами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до Указу Президента України від 9 лютого 1999 р. № 145 «Про заходи щодо вдосконалення нормотворчої діяльності органів виконавчої влади»; Постанови Кабінету Міністрів України від 27 липня 2006 р. № 1017 «Програми сталого соціально-економічного, екологічного і культурного розвитку м. Севастополя на період до 2015 року»; розпоряджень Кабінету Міністрів України від 13 січня 2010 р. № 109-р «Про затвердження плану заходів на період до 2015 року із збереження духовної та матеріальної гуцульської культури», від 9 червня 2011 р. № 531-р. «Про затвердження Концепції Державної цільової програми «Збереження культурної спадщини та розвиток туристичної інфраструктури м. Глухова Сумської області на 2012–2016 роки»; від 23 грудня 2009 р. № 1579-р. «Про схвалення Концепції Державної цільової національно-культурної програми створення єдиної інформаційної бібліотечної системи «Бібліотека–XXI»; наказу МВС України від 29 липня 2010 р. № 347 «Пріоритетні напрямки дисертаційних досліджень МВС України, що потребують першочергового розроблення і впровадження у практичну діяльність органів внутрішніх справ України на період 2010–2014 рр.»; плану науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ на 2011–2012 роки.
Мета і задачі дослідження. Мета роботи полягає в тому, щоб на основі аналізу національного та міжнародного законодавства і практики його реалізації визначити сутність, зміст й особливості публічного адміністрування сфери культури, а також виробити на цій основі пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення зазначеної сфери адміністрування і підвищення ефективності її практичної реалізації.
Для досягнення мети дисертаційної роботи були поставлені такі задачі:
дослідити генезис становлення сфери культури та відокремити основні періоди її розвитку;
з’ясувати природу та ознаки понять «культура» та «сфера культури»;
розкрити зміст державної політики у сфері культури;
здійснити аналіз національного законодавства, яким урегульована сфера культури;
з’ясувати зміст та особливості діяльності публічної адміністрації у сфері культури;
розглянути заклади культури як суб’єкти публічного адміністрування сферою культури;
охарактеризувати реєстраційно-дозвільні засоби публічного адміністрування сферою культури;
визначити особливості контролю та нагляду як засобів публічного адміністрування сферою культури;
розкрити особливості адміністративної відповідальності у сфері культури;
виробити конкретні пропозиції та рекомендації щодо удосконалення публічного адміністрування сферою культури.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини у сфері культури.
Предмет дослідження – публічне адміністрування сферою культури.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є різні наукові методи, що використовувалися одночасно з метою забезпечення достовірності знань, вирішення поставлених цілей та задач й обґрунтованості зроблених висновків та рекомендацій, зокрема: діалектичний –задля дослідження теоретичних і нормативних положень щодо публічного адміністрування сферою культури (у всіх розділах); класифікації та групування – для виокремлення класифікації видів культури та об’єктів культурної сфери, (підрозділ 1.3), громадських організацій сфери культури (підрозділ 2.2); історико-правовий – з метою дослідження процесу становлення сфери культури (підрозділ 1.1); структурно-функціональний – для дослідження особливостей діяльності публічної адміністрації у сфері культури (підрозділ 2.2); порівняльно-правовий – задля порівняння державної політики у сфері культури в Україні та в іноземних державах (підрозділ 1.3); структурно-логічний – для аналізу заходів публічного адміністрування сферою культури (підрозділ 3.1); статистичний та документального аналізу – для аналізу та виявлення недоліків заходів публічного адміністрування сферою культури та її адміністративно-правового регулювання (підрозділи 2.1, 3.1, 3.2, 3.3); моделювання – задля вироблення пропозицій стосовно вдосконалення національної законодавчої бази, яка є основою публічного адміністрування сферою культури (підрозділи 1.3, 2.1, 2.3); соціологічний – при здійсненні анкетування громадян та працівників сфери культури і, відповідно, аналізі його результатів (підрозділи 3.1, 3.3); статистичний – з метою аналізу та узагальнення емпіричної інформації, яка стосується теми дисертаційного дослідження (підрозділи 2.3, 3.1, 3.3).
Емпіричну базу дослідження становить: 1) статистичні дані Міністерства культури України, Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України за період 2000–2011 рр.; 2) узагальнення практичної діяльності десяти обласних державних адміністрацій (щодо співпраці з громадськими організаціями сфери культури); 3) результати анкетування 320 громадян, зокрема 260 працівників сфери культури; 4) правова публіцистика, довідкові видання.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що за своїм характером і змістом дисертація є однією з перших в Україні праць, яка присвячена комплексному та системному дослідженню питання публічного адміністрування сферою культури. Конкретний внесок дисертанта в наукову розробку положень публічного адміністрування сферою культури полягає в обґрунтуванні пропозицій та рекомендацій, що містять елементи наукової новизни й мають теоретичне та практичне застосування, зокрема:

вперше:
наведено дефініції наступних понять: «публічне адміністрування сферою культури», «засоби публічного адміністрування сферою культури», «адміністративна відповідальність у сфері культури», «нормативно-правовий акт, яким урегульовано суспільні відносини в сфері культури», «державний контроль в сфері культури»;
запропоновано періодизацію розвитку сфери культури: «Християнського впливу» (з Х до ХІ ст.); «Гетьманський» (до ХVІІ ст.); «Петровський період» (до ХVІІІ ст.); «Національного культурного підйому» (до початку ХХ ст.); «Відродження української державності» (до 30-х рр. ХХ ст.); «Українізації українського суспільства» (до 40-х рр. ХХ ст.); «Сталінської епохи» (до 50-х р. ХХ ст.); «Дисидентський» (до 90-х рр. ХХ ст.); «Сучасний» (з 90-х рр. ХХ ст. по теперішній час);
виокремлено ознаки адміністративно-правових засобів публічного адміністрування сфери культури та адміністративної відповідальності у сфері культури;
обґрунтовано необхідність затвердження «Концепції державної політики в сфері культури на 2011–2016 рр.» (проект розроблено автором і представлено у додатках до дисертації);
сформульовано конкретні пропозиції щодо внесення змін та доповнень до деяких національних нормативно-правових актів, зокрема до: Кодексу про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), законів України «Про культуру», «Про музеї та музейну справу»;
удосконалено:
теоретичні поняття «культура», «галузь», «сфера», «регулювання», «державна політика у сфері культури», «базова мережа закладів культури», «реєстраційна система сфери культури»;
положення про систему взаємодії закладів культури (підприємств, творчих спілок, громадських об’єднань, клубних закладів);

дістали подальшого розвитку:
аргументи, що культура це сфера, яка має складну структуру і входить до соціально-культурної галузі;
пропозиції щодо впорядкування назви контролюючих органів, використовуючи термін «інспекції» для тих публічних органів, які не мають у своєму складі спеціальних контролюючих підрозділів, а здійснюють контроль самостійно, та «відділи контролю та нагляду» для визначення спеціальних державних підрозділів, які утворюються у складі органів виконавчої влади;
теоретичні положення щодо системи засобів в сфері культури.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертації висновки та пропозиції використовуються:
у законотворчій діяльності – секретаріатом Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності під час вдосконалення нормативно-правового забезпечення культурної сфери, а саме: законів України «Про культуру», «Про музеї та музейну справу» (акт впровадження від 17 жовтня 2011 р.);
у практичній діяльності – Управлінням культури і туризму Київської обласної державної адміністрації в процесі застосування нормативно-правових актів, КУпАП та законів України «Про культуру», «Про музеї та музейну справу» (акт впровадження від 18 січня 2012 р. №47/01-11);
у навчальному процесі – для підготовки навчально-методичних матеріалів і викладання таких навчально-юридичних дисциплін, як «Адміністративне право», «Актуальні проблеми адміністративно-правового регулювання діяльності органів виконавчої влади» у Національній академії внутрішніх справ (акт впровадження від 9 листопада 2011 р.).
Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки були оприлюднені дисертантом у формі доповідей на науково-практичних конференціях та круглий столах: ІІ міжвузівській науково-теоретичній конференції «Правові реформи в Україні» (Київ, 2010); науково-практичної конференції «Екзестенційні виміри філософсько-антропологічного пізнання: творча спадщина В. Шинкарука» (Київ, 2011); ІІІ Всеукраїнській науково-теоретичній конференції «Правові реформи в Україні» (Київ, 2011); матеріали круглого столу «Державне управління: стратегія і тактика формування сучасного фахівця» (Київ, 2012).
Публікації. Основні положення та результати дисертації відображено в шести наукових статтях, опублікованих у виданнях, що визначені як фахові з юридичних наук, а також у чотирьох тезах доповідей науково-практичних конференцій та круглих столах.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано вирішення наукового завдання, що полягає в розв’язанні концептуальних питань щодо публічного адміністрування сферою культури. Наведено найсуттєвіші наукові і практичні результати дослідження:
1. Становлення та розвиток сфери культури мав тернистий шлях, який можна розділити на відповідні періоди в залежності від впливу історичних подій, яки мали значення для збагачення та піднесення культурної сфери. 1) «Християнського впливу», який існував з Х до ХІ ст. 2) «Гетьманський», який продовжувався до ХVІІ ст. 3) «Петровський період», який тривав до ХVІІІ ст. 4) «Національного культурного підйому», він тривав до початку ХХ ст. 5) «Відродженням української державності» (час дії десять років). 6) «Українізації українського суспільства», закінчився у 30 роки ХХ ст. 7) «Сталінської епохи», він діяв до 50-х років ХХ ст. 8) «Дисидентський» період він проіснував до 90-х років ХХ ст. 9) «Сучасний період».
2. «Культура» – це культурна реальність, системний людський спосіб буття, що визначає увесь спектр практичної й духовної діяльності людей, їх ставлення до навколишнього світу й до самих себе.
3. Галузь – це система різноманітних ланок і відносин, пов’язаних з адмініструванням певної групи споріднених об’єктів, об’єднаних за їх практичним призначенням, а сфера – це реальний процес людської життєдіяльності. Відповідно доведено, що культура це сфера, яка має складну структуру і входить до соціально-культурної галузі.
4. Ознаками культурної сфери як об’єкта публічного адміністрування є: множинність проявів (до об’єктів культури належать кінематографія, театр, цирк, архівні установи, бібліотечна справа тощо), регулюванню підлягає не сам творчий процес, а діяльність, спрямована на організацію творчої діяльності, процес оприлюднення результатів творчості, необхідність гарантування свободи творчої діяльності, невтручання у творчий процес з боку держави, політичних партій та інших громадських об’єднань, поєднання державних і громадських засад у забезпеченні розвитку культури, важливість збереження цілісної мережі закладів, підприємств, організацій та установ культури і цілісного інформаційно-культурного простору, ефективного використання наявних культурних і творчих ресурсів; намагання подолати «залишковий принцип» ставлення до культури у суспільстві та у здійсненні державної політики.
5. Публічне адміністрування сфери культури – це діяльність публічної адміністрації спрямована на створення сприятливих умов національно-культурного розвитку, збереження національно-культурної спадщини, задоволення інтелектуальних та духовних потреб людини.
6. Державна політика в сфері культури – це організована та цілеспрямована діяльність публічної адміністрації, направлена на створення сприятливих умов національно-культурного розвитку, збереження національно-культурної спадщини, задоволення інтелектуальних та духовних потреб людини, шляхом застосування нормативно визначеної (встановленої) системи заходів.
7. При дослідженні термінів «державна культурна політика», «культурна політика», «соціальна політика у галузі культури», «політична діяльність у галузі культури та мистецтва», «суспільна політика у галузі художньої культури», доведена правильність використання конструкції «державна політика в сфері культури». Поряд з цим необхідно вживати поняття «державна політика в сфері охорони здоров’я», «державна політика в сфері освіти» тощо.
8. Нормативно-правовий акт, який урегульовує суспільні відносини в сфері культури – це офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб’єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин у сфері культури.
9. Заклади культури (органи культури) – це юридична особа (установа, підприємство, творча спілка, громадське об’єднання) або філія, відділення чи представництво юридичної особи, діяльність якої спрямована на виробництво, збереження, тиражування і поширення культурних цінностей, благ в сфері культури.
10. Національно-культурна державна цільова програма – це комплекс взаємопов’язаних завдань і заходів, спрямованих на збереження матеріального і духовного надбання народу (включає всі види мистецтва, культурну спадщину, культурні цінності, науку, освіту ) та задоволення інтелектуальних та духовних потреб людини.
11. Адміністративно-правові засоби публічного адміністрування сфери культури – це сукупність способів, за допомогою яких публічна адміністрація впливає на суспільні відносини в зазначеній сфері з метою створення, використання, розповсюдження, збереження культурної спадщини та культурних цінностей, а також забезпечення вільного доступу до них.
12. Ознаки адміністративно-правових засобів публічного адміністрування сфери культури є: це складна багатоступенева система способів; вони є нормативно визначені та процесуально регламентовані; застосовуються системою публічних органів управління (державні органи та органи місцевого самоврядування) та їх посадовими особами в межах компетенції, визначеної нормативно-правовими актами; метою їх застосування та використання є: по-перше, створення, використання, розповсюдження, збереження культурної спадщини та культурних цінностей; по-друге, забезпечення вільного доступу до культурної спадщини та культурних цінностей.
13. Серед адміністративно-правових засобів публічного адміністрування сфери культури можна виокремити: засоби дозвільної природи: 1) дозволи в сфері культури; 2) ліцензування в сфері культури; 3) реєстрація в сфері культури; 4) експертизи в сфері культури; 5) атестація в сфері культури; засоби управлінської природи: 1) контроль за діяльністю в сфері культури; 2) нагляд за діяльністю в сфері культури; 3) адміністративна відповідальність за порушення законодавства України, яким урегульовано сферу культури.
14. Реєстраційна система сфери культури – це спеціальна система публічного адміністрування щодо використання предметів сфери культури та здійснення творчої, господарської, наукової, бібліотечної, інформаційної, музейної, розважальної діяльності, яка потребує застосування засобів контролю з боку держави щодо використання культурної спадщини та культурних здобутків, розвитку культурної сфери тощо.
15. Державний контроль в сфері культури – це діяльність публічної адміністрації, що здійснюється на постійній основі із використанням специфічних форм та методів, і полягає у спостереженні за функціонуванням суб’єктів сфери культури, в отриманні об’єктивної та достовірної інформації про стан дотримання ними законності та дисципліни, застосуванні при необхідності заходів примусу.
16. З метою усунення термінологічної неузгодженості запропоновано на доктринальному та законодавчому рівні закріпити положення про те, що: 1) контролюючими органами є всі державні інспекції, в яких наявні такі повноваження, як право втручатися в оперативну діяльність підконтрольних об’єктів; 2) впорядкувати назви контролюючих органів, використовуючи термін «інспекції» для тих публічних органів, які не мають у своєму складі спеціальних контролюючих підрозділів, а здійснюють контроль самостійно, та «відділи контролю та нагляду» для визначення спеціальних державних підрозділів, які утворюються у складі органів виконавчої влади.
17. Адміністративної відповідальності за порушення законодавства яким регулюється сфера культури – це форма негативного реагування з боку держави в особі її компетентних органів, що виявляється в застосуванні ними з додержанням встановленої процедури заходів адміністративного примусу, які містяться в адміністративно-правових санкціях до фізичних осіб за вчинення адміністративних правопорушень, а також до юридичних осіб за порушення адміністративно-правових установлень у сфері культури.
18. Аргументована необхідність прийняття «Концепції державної політики в сфері культури на 2011-2016 рр» (проект розроблено автором і представлено у додатках до дисертації).

19. З метою вдосконалення нормативно-правового регулювання сфери культури запропоновано зміни та доповнення до КУпАП (ст. *** «Порушення посадовими особами порядку занесення інформації та її утримання в Реєстрах сфери культури»); Закону України «Про культуру» (внести зміни у ст.1; доповнити: Розділом VI. Соціальні гарантії працівників у сфері культури; Ст.*** Протекціонізм держави щодо культур нечисленних етнічних спільнот); «Про музеї та музейну справу» (ст. 24-1); до «Положення про Міністерство культури України» ( п. 4, п. 91).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Сковорода Г. С. Повне зібрання творів. У 2-х т. / Г. С. Сковорода – К. : Наукова думка, 1973. – Т. 1. – 532 с.
. Симоненко С. П. Проблеми культурної політики в Україні та світові інтеркультурні взаємодії / С. П. Симоненко // Універсальні виміри української культури. – Одеса, 2000. – С. 43 – 55.
. Якобсон Р.О. Язык и бессознательное / Пер. с англ., фр., К. Голубович, Д. Епифанова и др. – М. : Гнезис, 1996. – 248 с.
. Липинський В. К. Україна на переломі 1657-1659: Замітки до історії українського державного будівництва в XVII ст. / В'ячеслав Липинський. – К. : Дніпро, 1997. – 304 с.
. Скрипник М. О. Донбас і Україна (з історії революційної боротьби на Україні 1917-1918 рр.) / М. О. Скрипник – К., 1991. – 450 с.
. Шевельов Ю. В. Історична фонологія української мови / Ю. В. Шевельов – Х. : АКТА, 2002. – 1054 с.
. Хвильовий М. Г. Твори: У 2 т. / М. Г. Хвильовий – К. : Дніпро, 1990. – Т. 1. – 925 с.
. Білокінь С. І. Масовий терор як засіб державного управління в СРСР (1917-1941 рр.) : Джерелознав. дослідж. / С. І. Білокінь – К. : Київ. наук. т-во, 1999. – 447 с.
. Касьянов Г. В. Сталінізм і українська інтелігенція (20-30-ті роки) / Г. В. Касьянов, В. М. Даниленко. – К. : Наук. думка, 1991. – 96 с.
. Державний архів Служби безпеки України – Ф. 42. – Спр. 31.
. Культурне будівництво в Українській РСР, 1928-червень 1941. – К. : Наук. думка, 1986. – 415 с.
. Дзюба І. М. Інтернаціоналізм чи русифікація? / І. М. Дзюба. – Київ : Києво-Могилянська академія, 2005. – 330 с.
. Касьянов Г. В. Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 1960-80-х років / Г. В. Касьянов К. : Либідь, 1995. – 222 с.
. Дзюба І. М. Чи усвідомлюємо національну культуру як цілісність? / І. М. Дзюба // Наука і культура України: Щорічник. – 1988. – Вип. 22. – С. 309 – 325.
. Иконников А. В. Проблема формирования среды в условиях современной художественной культуры / А. В. Иконников // Советское монументальное искусство / Сост. М. Л. Терехович. – М., 1984. – Вып. 5. – С. 38 – 59.
. Гриценко О. А. Культура і влада. Теорія і практика культурної політики в сучасному світі / О. А. Гриценко – К: УЦКД, 2000. – 228 с.
. Попович М. В. Нарис історії культури / М. В. Попович – К. : АртЕК, 1999. – 728 с.
. Маркс К. Соч. / К. Маркс, Ф. Энгельс. – Т. 20. – М. : Прогресс, 1985. – 580 с.
. Українські культурні дослідження [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.culturalstudies.in.ua/knigi_11_1.php
. Williams R. Culture is Ordinary. // R.Williams, Resources of Hope. Culture, Democracy, Socialism. / London, Verso, 1989. – 278 р.
. Катон Марк Порций Земледелие De agri cvltvra liber/ Марк Порций Катон. – М: Наука. – 2008. – 224 с.
. Варрон М. Т. Сельское хазяйство / М. Т. Варрон – М. : Академия наук СССР, 1963. – 220 с.
. Ученые земледельцы древней Италии. [Катон, Варрон, Колумелла, Плиний]. / Пер. М. Е. Сергеенко. – М. : Наука, 1970. – 292 с.
. Марк Тулій Цицерон. Про державу. Про закони. Про природу богів / Пер. з лат. В. Литвинова. – К. : Основи, 1998. – 476 с.
. Платон. Диалоги. (Серия «Философское наследие». Т. 98). – М. : Мысль, 1986. – 605 с.
. История западной философии. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://psylib.org.ua/books/rassb01/index.htm
. Мирзаев С. Б. Полибий / С. Б. Мирзаев – М. : Юрид. лит, 1986. – 108 с.
. Сыма Цянь. Избранное. [Пер. В. А. Панасюка, предисл. и комм. В. И. Думана]. – М. : Гослитиздат. − 1956. – 360 с.
. Дворцов А. Т. Жан Жак Руссо / А. Т. Дворцов – М. : Наука, 1980. – 112 с.
. Гулыга А. В. Гердер. Изд. 2-е, доработ. / А. В. Гулыга – М. : Мысль, 1975. – 184 с.
. Данилевски Н. Я. Россия и Европа [Текст]: взгляд на культурные и политические отношения славянского мира к Германо-Романскому / Н. Я. Данилевский – 6. изд. – СПб. : Глагол : Изд-во С.-Петербургского ун-та, 1995. – 552 с.
. Бондаренко В. М. Питирим Сорокин и социокультурные тенденции нашего времени. К 110-й годовщине со дня рождения // Социологические исследования. / В. М. Бондаренко // Социологические исследования. – 1999. – № 7. – С. 138 – 141.
. Тойнбі А. Дж. Дослідження історії. Т. 2. / А. Дж. Тойнбі – К. : Основи, 1995. – С. 374 – 375.
. J. Hartley Multiculturalism // T. O'Sullivan, J. Hartley e.a. (eds) Key Concepts in Communication and Cultural Studies. – Routledge, London, 1994. – 218 р.
. Williams R. Culture is Ordinary. // R.Williams, Resources of Hope. Culture, Democracy, Socialism. / London, Verso, 1989.
. Arnold, М. Culture and Anarchy. – L. : 1869. – P. 29
. Кармин А. С. Основы культурологии: морфология культуры / А. С. Кармин – СПб. : Изд-во «Лань», 1997. – 512 с.
. Президент вимагає переглянути функції Мінкультури й добре порахувати гроші, які виділяють на культурну галузь [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://1tv.com.ua/uk/news/2011/06/30/5895
. Адміністративне право України: Підручник / Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, О. В. Дьяченко та ін. ; За ред. Ю. П. Битяка. – К. : Юрінком Інтер, 2007. – 544 с.
. Стеценко С. Г. Адміністративне право України : навчальний посібник / С. Г. Стеценко – К. : Атіка, 2007. – 624 с.
. Концепція державної політики в галузі культури на 2005-2007 роки : Закон України від 3 березня 2005 року // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 16. – Ст. 264.
. Щодо консолідації бюджету у 2010 році на галузь культури вперше за історію незалежності України перевищив 1 млрд. доларів [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://mincult.kmu.gov.ua/mincult/uk/publish/article/238915
. Про культуру : Закон України від 14 грудня 2010 року № 2778-VI // Відомості Верховної Ради України, 2011. – № 24. − Ст. 168.
. Уроки української мови [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://slovopedia.org.ua/30/53414/25750.html
. Новий тлумачний словник української мови: У 4 т. / Укл. В. Яременко, О. Сліпушко. – К. : Видавництво «Аконіт», 1998. – Т. 1. – 910 с.
. Про Національний архівний фонд та архівні установи : Закон України від 24 грудня 1993 р. № 3814-XII //Відомості Верховної Ради України, 1994. − № 15. – Ст. 86.
. Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні : Закон України від 16 листопада 1992 р. // Відомості Верховної Ради України, 1993. − № 1. – Ст. 1.
. Про музеї та музейну справу : Закон України від 29 червня 1995 р. № 249/95 // Відомості Верховної Ради України, 1995. – № 25. – Ст. 191.
. «Про телебачення і радіомовлення : Закон України від 21 грудня 1993 р. № 3759-ХП // Відомості Верховної Ради України, 1994. − № 10. – Ст. 43.
. Про видавничу справу : Закон України від 5 червня 1997 p. № 318/97 // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 32. – Ст. 206.
. Про кінематографію : Закон України від 13 січня 1998 р. № 9/98 // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 22. –Ст. 114.
. Про бібліотеки і бібліотечну справу : Закон України від 27 січня 1995 р № 32/95 // Відомості Верховної Ради України, 1995. – № 7. – Ст. 45.
. Юцевич Ю. Е. Словарь музыкальных терминов / Ю. Е. Юцевич – К. : Муз. Україна, 1988. – 263 с.
. Про театри і театральну справу : Закон України від 31 травня 2005 p. № 2605-IV // Відомості Верховної Ради України, 2005. – № 26. – Ст. 350.
. Про гастрольні заходи в Україні : Закон України від 10 липня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України, 2004. – № 7. – Ст. 56.
. Бандурка О. М. Управління в органах внутрішніх справ України: Підручник / О. М. Бандурка – Харків: Ун-т внутр. справ, 1998. – 394 с.
. Селиванов В. М. Право і влада суверенної України: методологічні аспекти [Монографія] / В. М. Селиванов – К. : Видавничий Дім «Ін Юре», 2002. – 724 с.
. Бандурка О. М., Тищенко М. М. Адміністративний процес : Підручник для вищих навч. закл. / О. М. Бандурка, М. М. Тищенко. – К. : Літера ЛТД, 2001. – 336 с.
. Goffman E. Asylums: Essays n the Social Situation on Mental Patients and other Inmates. – N.Y., 1961. − р. 345.
. Карлова В. В. Державна політика у сфері культури: сутність та особливості реалізації в сучасних умовах / В. В. Карлова – К. : Академія державного управління при Президентові України, 2003. – 180 с.
. Державна політика: аналіз та механізм її впровадження в Україні : Навч. посіб. / За заг. ред. В. А. Ребкала, В. В. Тертички. – К. : Вид-во УАДУ, 2000. – 232 с.
. Концепція державної культурної політики України. Основні положення. Проект // Українська культура, 1995. – № 4. – С. 27 – 35.
. Eurocult Recommendation. – No 1, UNESCO. – Helsinki, 1972. – p. 75.
. Fisher R. & Mitchel R. Professional Managers for the Arts and Culture? Training of cultural administrators and the art managers in Europe. – Helsinki: CIRCLE Report, Art Council of Finland, 1992.
. Чурбанов В. Б. Культура и развитие личности в социалистическом обществе. − М.: Педагогика, 1981 – 289 с.
. Столяров И. А. Управление культурой : организационно-экономический механизм. – М. : Экономика, 1989. – 208 с.
. Карлова В. В. Державна політика у сфері культури : сутність та особливості реалізації в сучасних умовах : Дис. ... канд. наук держ. управ. : 25.00.01 / В. В. Карлова. – К., 2003. – 222 с.
. Політологічний енциклопедичний словник : Навч. посіб. для студентів ВНЗ. – К. : Генеза, 1997. – 400 с.
. Семашко О. М. Українська культура в умовах нової соціальної реальності: стан і проблеми розвитку / О. М. Семашко // Культур. відродження в Україні : Моногр. / За ред. Т. О. Сілаєвої. – Л. : Астериск, 1993. – 290 с.
. Чукут С. А. Генеза духовної культури: управлінський вимір : моногрія / С. А. Чукут – К. : Вид-во УАДУ, 1999. – 256 с.
. Гасратян К. М. Государство и развитие сферы культуры / К. М. Гасратян // Миров. экономика и междунар. отношения. – 2000. – № 1. – С. 116 – 119.
. Мицик Л. М. Проблема трансформації культурної сфери у посткомуністичній Україні / Л. М. Мицик // Розвиток демократії в Україні : Матеріали міжнародної конференції (Київ, 29 вересня 1 жовтня 2000 р.). – К. : Центр освітніх ініціатив, 2001. – С. 50 – 68.
. Дзюба І. Проблеми культури в незалежній Україні / І. Дзюба // Пам’ятки України. – 1997. – № 2. – С. 16 – 29.
. Жулинський М. Г. Культура – головна концепція в політиці та історії / М. Г. Жулинський // Час-Time. – 1997. – № 3. – С. 10.
. Гриджук О. Є. Пріоритети культурної політики на сучасному етапі суспільної трансформації / О. Є. Гриджук // Науковий вісник. – 2007. – № 17. – С. 297 – 312.
. Карлова В. Г. Реформування управлінських структур у сфері культури як необхідна умова створення дієвих механізмів реалізації державної культурної політики / В. Г. Карлова // Соціальна і гуманітарна політика. – 2002. – № 3. – С. 315 – 319.
. Здіорук С. І. Стратегічні аспекти національно-культурної політики України / С. І. Здіорук, Б. О. Параховський, О. Л. Валевський. – К., 1995. – 76 с.
. Державної програми розвитку культури на період до 2007 року : затв. Постановою Кабінету Міністрів України № 1235 від 6 серпня 2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – № 32. – Ст. 1716.
. Державна Програма охорони та збереження нематеріальної культурної спадщини на 2004-2008 роки : затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 р. № 1258 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 32. – Ст. 1716.
. Леонова А. О. Програмні спрямування з розвитку української культури і культур національних меншин України / А. О. Леонова // Вісник Української Академії державного управління. – 1999. – № 3. – С. 325 – 330.
. Державна програма розвитку української культури на 1999-2005 роки // Культура і життя, 1998. – С. 3.
. Мисів Л. В. Особливості законодавства України щодо діяльності органів державного управління у сфері формування та розвитку духовних цінностей українського суспільства / Л. В. Мисів [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http:// www.nbuv.gov.ua/e-journals/ DUTP/2005-1.
. Державна програма охорони та збереження нематеріальної культурної спадщини на 2004-2008 роки : затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 р. № 1732 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
www.zakon.rada.gov.ua.
. Про Концепцію державної політики в галузі культури на 2005–2007 роки : Закон України від 3 березня 2005 р. № 2460-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 16. – Ст. 264.
. Національний звіт України про культуру // [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.coe.int/t/e/cultural_cooperation/culture/policies/reviews/Ukraine.asp
. Концепція державної цільової програми підтримки культури і мистецтва на період до 2012 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://mincult.kmu.gov.ua/mincult/uk/publish/article/92499
. Концепції Державної цільової програми інноваційного розвитку української культури на 2009-2013 роки // [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://mincult.kmu.gov.ua/mincult/uk/publish/article/129791
. Алексеев С. С. Общая теория права : 2-е изд., перераб. и доп. / С. С. Алексеев – М. : ТК Велби, Изд-во Проспект, 2008. – 576 с.
. Большой юридический словарь. 3-е изд., доп. и перераб. / Под ред. проф. А. Я. Сухарева. – М. : ИНФРА-М, 2007 – 858 с.
. Большой экономический словарь / Под общ. ред. А.Н. Азрилияна. – М.: Фонд «Правов. культура», 1994. – 1200 с.
. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і гол. ред. В.Т. Бусел. – К. : Перун, 2003. – 520 с.
. Акты высших органов советского государства. Юридическая природа нормативных актов высших органов государственной власти и управления СССР. – М. : Юрид. лит., 1967. – 175 с.
. Виконавча влада і адміністративне право / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К. : Видавничий дім «Ін-Юре», 2002. – 668 с.
. Загальна теорія держави і права : [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів] / М. В. Цвік, В. Д. Ткаченко, Л. Л. Рогачова та ін.; За ред. М. В. Цвіка, В. Д. Ткаченка, О. В. Петришина. – Х.: Право, 2002. – 432 с.
. Русско-украинский словарь терминов по теории государства и права: Учебное пособие. – Рук. авт. кол. Н. И. Панов. – Харьков, 1993. – 165 с.
. Про затвердження Методичних рекомендацій про порядок підготовки, подання на державну реєстрацію, скасування, обліку та зберігання нормативно-правових актів митних органів України : наказ Державної митної служби України від 8 липня 2003 р. №441 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http:// www.zakon.rada.gov.ua.
. Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади». Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http:// www.zakon.rada.gov.ua.
. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №30. – Ст. 141.
. Україномовний розділ відкритої багатомовної мережевої енциклопедії // [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http:// uk.wikipedia.org
. Рожок В. І. Мистецька освіта і Болонський процес / В. І. Рожок // [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http:// http://www.osvita.org.ua/bologna/vprov/articles/00.html
. Council of Europe/ERICarts, «Compendium of Cultural Policies and Trends in Europe, 12th edition», 2011 UKR-35// [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.culturalpolicies.net/down/ukraine_ol_022011.pdf
. Про народні художні промисли : Закон України вiд 21 червня 2001 р. № 2547-III // Відомості Верховної Ради України. − 2001. − № 41. – Ст. 199.
. Про освіту : Закон України вiд 23 травня 1991 р. № 1060-XII // Відомості Верховної Ради України. − 1991. – № 34. – Ст. 451.
. Про державні закупівлі : Закон України вiд 01 червня 2010 р. № 2289-VI // Відомості Верховної Ради України, 2010. – № 33. – Ст. 471.
. Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки : Послання Президента України до Верховної Ради України// [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www. zakon.rada.gov.ua/cgibin/laws/main.cgi?nreg=1626-15
. Положення про Музейний фонд : Закон України від 20 липня 2000 р. № 1147 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www. zakon.rada.gov.ua/cgibin/laws/main.cgi?nreg=1626-15
. Про охорону культурної спадщини : Закон України вiд 8 червня 2000 р. № 1805-III // Відомості Верховної Ради України. − 2000. – № 39. – Ст. 333.
. Про приватизацію державного майна : Закон України вiд 4 березня 1992 р. № 2163-XII// Відомості Верховної Ради України. − 1992. − № 24. – Ст. 348.
. Про місцеве самоврядування в Україні : Закон України від 20 трав. 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. − № 24. − Ст. 170.
. Про передачу об’єктів права державної власності та комунальної власності : Закон України вiд 03 березня 1998 р. № 147/98 // Відомості Верховної Ради України. − 1998. − № 34. – Ст. 228.
. Про Методику грошової оцінки пам’яток : Закон України вiд 21 травня 1997 р. № 280/97 // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 170.
. Про охорону археологічної спадщини : Закон України вiд 18 березня 2004 р. № 1626-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. № 26. – Ст. 361.
. Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей : Закон України вiд 21 вересня 1999 р. № 1068-XIV // Відомості Верховної Ради України. –1999. – № 48. – Ст. 405.
. Про тимчасову заборону приватизації пам’яток культурної спадщини : Закон України вiд 01 лютого 2005 р. № 2391-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 11. – Ст. 201.
. Про Перелік пам'яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації : Закон України від 23 вересня 2008 р. № 574-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2009. – № 8. – Ст. 105.
. Про ратифікацію Угоди про вивезення та ввезення культурних цінностей : Закон України від 11 січня 2006 р. № 3304-15 // Відомості Верховної Ради України. – 2006. − № 16. − Ст. 141.
. Про ратифікацію Конвенції ЮНЕСКО про охорону підводної культурної спадщини». Закон України від 20 вересня 2006 р. № 164-V // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 45. – Ст. 438.
. Про авторське право і суміжні права : Закон України від 23 грудня 1993 р. № 3792-XII // Відомості Верховної Ради України. –1994. № 13. – Ст. 64.
. Про професійний творчих працівників та творчі спілки : Закон України від 7 жовтня 1997 р. № 554/97 // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 52. – Ст. 312.
. Про видавничу справу : Закон України від 5 червня 1997 р. № 318/97 // Відомості Верховної Ради України. –1997. – № 32. – Ст.206.
. Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні : Закон України від 06 березня 2003 р. № 601-IV // Відомості Верховної Ради України. –2003. – № 24. – Ст.162.
. Про державну програму розвитку національного кінематографа на період 2003-2007 років : Закон України від 25 грудня 2002 р. № 361-IV // Відомості Верховної Ради України. –2003. – №7. – Ст. 61.
. Про архітектурну діяльність : Закон України від 20 травня 1999 р. № 687-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 31. – Ст. 246.
. Про телебачення і радіомовлення : Закон України від 21 грудня 1993 року № 3759-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 10. – Ст. 43.
. Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення : Закон України від 23 вересня 1997 р. № 538/97 // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 48. – Ст. 296.
. Про захист персональних даних : Закон України від 1 червня 2010 р. № 2297-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 34. − Ст. 481.
. Положення про національний екранний час та його використання суб'єктами кінематографії та телебачення : Постанова Кабінету Міністрів України вiд 14 вересня 1998 р. № 1436 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http:// www.zakon.rada.gov.ua.
. Про кінематографію : Закон України від 13 січня 1998 р. № 9/98 // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 22. – Ст. 114.
. Про професійних творчих працівників та творчі спілки : Закон України від 7 жовтня 1997 р. № 554/97 // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 52. – Ст. 312.
. Про Національну програму інформатизації : Закон України від 4 лютого 1998 р. № 74/98// Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 27-28. – Ст. 181.
. Про громадську гуманітарну раду : Указ Президента України від 2 квітня 2010 року № 469/2010// Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 160. – Ст. 315.
. Про Кабінет Міністрів України : Закону України вiд 7 жовтня 2010 року № 2591-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 9. – Ст. 58.
. Про Раду міністрів Автономної Республіки Крим : Закон України вiд 16 червня 2011 р. № 3530-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 11. – Ст. 32.
. Об утверждении Положения о Министерстве культуры Автономной Республики Крым. Постанлвление Совета Министров Автономной Республики Крым от 1 марта 2011 года // [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.ark.gov.ua/blog/tag/polozhenie/
. Про ліквідацію урядових органів : затв. Постановою Кабінету Міністрів України вiд 28 березня 2011 р. № 346 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www. zakon.rada.gov.ua
. Про Положення про Міністерство культури України : Указ Президента України вiд 6 квітня 2011 р. № 388/2011 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www. zakon.rada.gov.ua
. Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики : затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 р. № 996 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www. zakon.rada.gov.ua
. Про затвердження складу ініціативної групи з підготовки установчих зборів по формуванню Громадської ради при Міністерстві культури і туризму України». Наказ Міністерства культури і туризму України від 30 листопада 2010 р. № 1147/0/16-10// [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http: 195.78.68.75/mincult/uk/publish/article/229876
. Деякі питання реалізації Закону України «Про народні художні промисли» : затв. Постановою Кабінету Міністрів України вiд 13 березня 2002 р. № 283 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www. zakon.rada.gov.ua
. Державна архівна служба України // [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.archives.gov.ua
. Про затвердження типових положень про управління культури і туризму обласної, Севастопольської міської, Головне управління культури, Головне управління охорони культурної спадщини, управління туризму і курортів Київської міської, відділ культури і туризму районної, районної у м. Севастополі, відділ культури, туризму та охорони культурної спадщини районної у м. Києві державної адміністрації». Постанова Кабінету Міністрів України вiд 25 листопада 2009 № 1415 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www. zakon.rada.gov.ua
. Державне управління: теорія і практика. За ред. В.Б. Авер’янова К. – Юрінком Інтер, 1998. – 432 с.
. Про місцеві державні адміністрації : Закон України від 09 квітня 1999 р. № 586-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – №20-21. – Ст.190.
. Задихайло О. А. Організація управління культурою в Україні (адміністративно-правовий аспект): дис... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого / О. А. Задихайло – Х., 2006. – 208 с.
. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с.
. Большой юридический словарь / Под ред. А. Я. Сухарева, В. Е. Крутских. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : ИНФРА-М, 2000. – 704 с.
. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV// Відомості Верховної Ради України. – 2003. – №№ 40 44. – Ст. 356.
. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. № 436-IV// Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18, № 19-20, № 21-22. – Ст. 144.
. Про об'єднання громадян : Закон України від 16 червня 1992 р. № 2460-XII // Верховної Ради України. – 1992. – № 34. – Ст. 504.
. Про свободу совісті та релігійні організації : Закон України від 23 квітня 1991 р. № 987-XII // Верховної Ради України. –1991. – № 25. – Ст. 238.
. Інтелектуальна власність: словник-довідник / За заг. ред. О. Д. Святоцького. – У 2-х т. : Том 1. Авторське право і суміжні права / За ред. О. Д. Святоцького, В. С. Дроб'язка. – Уклад. : В. С. Дроб'язко, Р. В. Дроб'язко. – К. : Видавничий дім «Ін Юре», 2000. – 356 с.
. Гінзбург М. Д. Термінологічні поради. Запитання. Що таке підприємство, установа, організація, заклад, орган / М. Д. Гінзбург // Стандартизація, сертифікація, якість. – 2006. – № 2. – С. 33 – 36.
. Примірне Положення про клубний заклад : Наказ Міністерства культури і туризму України № 35 від 23 травня 2007 р. // [Електронний ресурс]. –
Режим доступу :
http://www. zakon.rada.gov.ua
. Загальне Положення про клубне формування закладу культури системи Міністерства культури і мистецтв України». Наказ Міністерства культури і мистецтв України № 835 від 07 грудня 2004 р. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www. zakon.rada.gov.ua
. Про професійних творчих працівників та творчі спілки: Закон України від 07 жовтня 1997 р. № 554/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 52. – Ст. 312.
. Статут Українського фонду культури. – К., 1992. – С. 3 – 6.
. Политико-правовые проблемы семиотического анализа языка закона (теоретико-методологическое исследование) : автореф. дис. на соискание ученой степени доктора юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теория и история права и государства; История учений о праве и государстве» / Н. И. Хабибулина. – СПб. : Санкт-петербург. ун-т., 2001. – 48 с.
. Философский словарь / под ред. М. М. Розенталя. – М. : Полит. лит., 1975. – 496 с.
. Ропаков Н. И. Категория цели: проблемы исследования / Н. И. Ропаков. – М. : Мысль, 1980. – 127 с.
. Шундиков К. В. Цели и средства в праве (общетеоретический аспект) : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / Шундиков Константин Валентинович. – Саратов, 1999. – 182 c.
. Алексеев С. С. Теория права / Алексеев С. С. – М. : БЕК, 1994. – 224 с.
. Про Положення про Державний комітет телебачення і радіомовлення України : Указ Президента України від 7 травня 2011 року № 559 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.president.gov.ua/documents/13378.html
. Пастух І. Д. Організаційно-правові засади ліцензування господарської діяльності в Україні: дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Пастух Ігор Дмитрович. – К. : НАВСУ, 2004. – 181с.
. Українська радянська енциклопедія : в 12 т. / голов. ред.
М. П. Бажан. – К. : Укр. сов. энцикл., 1981. – Т. 6. – 1981. – 552 с.
. Энциклопедический юридический словарь / под ред. О. Г. Румянцева, В. Н. Додонова. – М. : ИНФРА, 1997. – 384 с.
Словарь административного права / [И. Л. Бачило, Т. М. Гандилов, А. А. Гришковец и др.]. – М. : Фонд «Правовая культура», 1999. – 320 с.
. Про затвердження Типового положення про атестацію педагогічних працівників : затв. Наказом Міністерства науки та освіти від 6 жовтня 2010 р. № 930 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www. zakon.rada.gov.ua
. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [Уклад. і голова ред. В. Т. Бусел]. – К. : Ірпінь : ВТФ «Перун», 2001. – 1440 с.
. Даль В. В. Толковый словарь живого великорусского языка / В. В. Даль – М. : Изд-во «Русский язык», 1989. – 779 с.
. Ожегов С. И. Шведова Н. Ю. Толковый словарь русского языка: 80 000 слов и фразеологических выражений / С. И. Ожегов, Н. Ю. Шведова / Российская академия наук. Институт русского языка им В.В. Виноградова. – 4-е изд., допол. – М.: Азбуковник, 1999. – 944 с.
. Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності: Закон України від 7 квітня 2007 року // Відомості Верховної Ради України. – 2007. – № 29. – Ст. 389.
. Сиренко В. Ф. Интересы в системе основных институтов советского государственного управления / Отв. ред. Н.И. Козюбра / Академия наук Украинской ССР. Институт государства и права. – Киев: Наукова думка, 1982. – 214 с.
. Майданик О. Про роль контролю здійсненні державної влади / О. Майданик // Юридична Україна. – 2006. – № 5. – С. 4 – 9.
. Лукашевич М. П. Соціологія. Базовий курс: Підручник / М. П. Лукашевич – К.: Каравела, 2006. – 312 с.
. Малиновський В. Я. Державне управління: Навч. посібник. – Вид. 2-ге, доп. та перероб / Валентин Ярославович Малиновський. – К. : Атіка, 2003. – 576 с.
. Адміністративне право України. Академічний курс підруч.: У двох томах: Том 1. Загальна частина / Ред. колегія: В. Б. Авер’янов (голова) та ін. – К. : ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2007. – 592 с.
. Гаращук В. М. Контроль та нагляд у державному управлінні / В. М. Гаращук – Харків: Фоліо, 2002. – 176 с.
. Андрійко О. Ф. Державний контроль в Україні: організаційно-правові засади / О. Ф. Андрійко – К.: Наукова думка, 2004. – 302 с.
. Лютіков П. С. Державний контроль у галузі чорної металургії в україні: організаційно–правовий аспект: дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Лютіков Павел Сергійович – З.: Запорізький національний университет, 2009. – 212 с.
. Деякі питання організації роботи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади : Указ Президента україни від 24 грудня 2010 року № 1199/2010 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.president.gov.ua/documents/13378.html
. Адміністративне право України: Навчальний посібник / За заг. ред. Т. О. Коломоєць, Г. Ю. Гулевської. – К.: Істина, 2007. – 216 с.
. Лютіков П. С. Державний контроль у галузі чорної металургії в Україні: деякі проблемні аспекти доктринального дослідження та нормативного регулювання / П. С. Лютіков // Митна справа. – 2008. – № 2. – С. 110 – 114.
. Пивовар І. В. Адміністративна відповідальність за порушення законодавства про культурну спадщину України: дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Пивовар Ірина Вікторівна. – К. : НАВСУ, 2010. – 275 с.
. Скакун О. Ф. Теорія держави і права : [Підручник] ; [пер. з рос.] / О. Ф. Скакун. – Харків : Консум, 2001. – 656 с.
. Бахрах Д. Н. Административное право : [Учебник для вузов] / Д. Н. Бахрах. – М. : Издательство БЕК, 1997. – 368 с.
. Кодекс України про адміністративні правопорушення вiд 07.12.1984 № 8073-X : за станом на 10 лют. 2010 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1984. – Додаток до № 51. – Ст. 1122.
. Кримінальний кодекс України вiд 05.04.2001 № 2341-III : за станом на 10 лют. 2010 р.: [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.rada.gov.ua.
. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони культурної спадщини : Закон України від 9 вересня 2010 № 2518-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 13-14, № 15-16, №№ 17. – Ст. 112.