Пуліна Тетяна Веніамінівна. Реінжиніринг як інструмент інноваційно-інвестиційної діяльності підприємств харчової промисловості

brief description

Пуліна Тетяна Веніамінівна. Реінжиніринг як інструмент інноваційно-інвестиційної діяльності підприємств харчової промисловості : дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / Національний ун-т харчових технологій. - К., 2006

Пуліна Т.В. Реінжиніринг як інструмент інноваційно-інвестиційної діяльності підприємств харчової промисловості. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю08.06.01 економіка, організація та управління підприємствами. Національний університет харчових технологій. Київ, 2006 .
Дисертація присвячена розробці та обґрунтуванню теоретичних, методичних та практичних засад застосування реінжинірингу як інструменту інноваційно-інвестиційної діяльності підприємств харчової промисловості в умовах сучасної ринкової економіки України. Визначено місце інноваційно-інвестиційної діяльності в ринковому середовищі та методи її регулювання, у тому числі розглянуто систему формування сукупного інноваційно-інвестиційного попиту і пропозиції, що впливає на механізм інноваційно-інвестиційного ринку. Проаналізовано економічний зміст інноваційно-інвестиційної діяльності в умовах розвитку ринкових відносин, зокрема дано класифікацію форм інвестицій, на основі системного підходу до розгляду їх структури та внутрішнього змісту. Визначено місце інноваційно-інвестиційної діяльності в механізмі реформування підприємств харчової промисловості та проаналізовано реінжиніринг як інструмент її реформування, у тому числі вдосконалено понятійний апарат методології реінжинірингу. Проведено аналіз існуючих методик, моделей та проблем забезпечення процесів реінжинірингу підприємств харчової промисловості. Розглянуто питання вибору бізнес-процесів для проведення реінжинірингу підприємств харчової промисловості. Удосконалено методику оцінки інноваційно-інвестиційної привабливості підприємств харчової промисловості, зокрема запропоновано критерій оцінки інноваційно-інвестиційної привабливості підприємства, що відображає швидкість змін залежно від обсягу інвестицій, та розроблено алгоритм реалізації модернізованої моделі на ПЕОМ.

1. В умовах перебудови й реструктуризації промисловості України інноваційно-інвестиційні процеси мають особливе значення. Важливою проблемою є фінансування цих процесів. На підставі проведеного аналізу існуючих підходів з проблем активізації інноваційно-інвестиційної діяльності підприємств харчової промисловості поняття інновації в роботі визначено як результат інноваційної діяльності, отриманий у процесі зміни об'єкта управління інноваційним процесом, що забезпечує одержання економічного, соціального, екологічного, науково-технічного або іншого ефекту, внаслідок чого реінжинірингову діяльність можна розглядати як один з видів інноваційної діяльності. Визначення інвестицій дано з позиції системного підходу, як процесу, в ході якого здійснюється перетворення ресурсів на витрати з урахуванням цільових установок інвесторів одержання доходу (ефекту). Форми інвестицій з позицій реінжинірингу класифіковано за відповідними ознаками: об’єктами вкладень (реальні і фінансові), строками (коротко-, середньо-, довгострокові), цілями інвестування (прямі і портфельні), сферою вкладень (виробничі і невиробничі), формами власності на інвестиційні ресурси (приватні, державні, іноземні, змішані), регіонами (у межах країни і за її кордонами).
2. Кругообіг інвестицій в економіці, перетворення інвестиційних ресурсів на вкладення, що визначають майбутній приріст капітальної вартості (реалізовані інноваційно-інвестиційний попит та пропозиція) здійснюються за допомогою інноваційно-інвестиційного ринку. До схеми руху інвестицій включено систему формування сукупного інноваційно-інвестиційного попиту та пропозиції. Регулювання інноваційно-інвестиційної діяльності промислових підприємств здійснюється через державний та ринковий механізми регулювання. Державу та ринок об’єднує те, що вони є регуляторами інвестиційної діяльності в промисловості, а тому мета у них одна досягнення збалансованості, рівноваги у співвідношенні попиту і пропозиції товарів за обсягом, структурою і якістю. Саме це зумовило не тільки одночасне співіснування державного й ринкового регулювання, але й необхідність доповнення, взаємодії між ними, створення подвійного механізму регулювання інноваційно-інвестиційної діяльності в промисловості.
3. Серед інструментів інноваційно-інвестиційної діяльності реінжиніринг є найбільш привабливим з точки зору забезпечення проривного ефекту, тобто зростання ефективності не менше ніж на порядок при відносно невеликих витратах (порівняно з технічним переозброєнням підприємства) на вдосконалення менеджменту й організацію бізнесу. Подальший розвиток понятійного апарату реінжинірингу підприємств розкриває авторські погляди на реінжиніринг, бізнес-процес та реструктуризацію. Бізнес-процес пропонується розглядати як сукупність взаємозалежних функцій перетворення вхідних ресурсів у вихідні продукти, причому в процесі реалізації функції перетворення вхідного ресурсу до нього додається вартість. Розробка положень теорії реінжинірингу дає змогу зробити висновок, що суть реінжинірингу визначають аналіз і докорінне перепроектування існуючих бізнес-процесів підприємства, у результаті яких перерозподіляється і мінімізується використання різних ресурсів, підвищується якість обслуговування клієнтів, спрощується організаційна структура підприємства. Реструктуризація розглядається як процес комплексної зміни методів функціонування підприємства відповідно до розробленої стратегії й зміни умов навколишнього середовища та як головний засіб реформування підприємств, що реалізується головним чином за рахунок внутрішніх ресурсів підприємства.
4. Визначення стратегії розвитку підприємства й поточне управління тісно пов'язані з величиною й структурою інноваційного потенціалу підприємства, що є необхідною умовою здійснення інноваційно-інвестиційної діяльності. Достатній за своїм розміром і якісним складом інноваційний потенціал є істотним чинником зростання конкурентоспроможності підприємства. Для правильної оцінки поточної ситуації та пошуку конкурентних переваг підприємству слід аналізувати наявний інноваційний потенціал і виявляти резерви підвищення ефективності його використання, насамперед за рахунок здійснення реінжинірингових заходів.
5. Нині більшість вітчизняних підприємств харчової промисловості має лінійно-функціональну структуру управління з переважанням централізованих вертикальних взаємозв'язків, що не відповідає сучасним вимогам ринкових відносин через ряду об'єктивних причин. Зміна структури управління підприємства можлива шляхом проведення його реструктуризації, організаційно-управлінським аспектом якої є реінжиніринг бізнес-процесів. Успішність запровадження нових бізнес-процесів залежить від трьох груп факторів: управлінських, інноваційних, соціальних. Варто розглядати бізнес-процеси не як об'єкти, а насамперед як інструменти управління, тоді об'єктами стає персонал підприємства. З метою успішної реалізації реінжинірингових заходів доцільно проводити пілотний проект перепроектування обмеженої кількості бізнес-процесів. В дослідженні запропоновано технологічну сітку проведення реінжинірингу, що обов'язково включає етап підготовки підприємства до РБП.
6. У роботі запропоновано методику вибору бізнес-процесів для реалізації реінжинірингових заходів, засновану на проведенні колективної експертизи ключових факторів успіху. Вибір здійснюється на підставі аналізу максимальної інтегральної оцінки бізнес-процесу з урахуванням міри, що характеризує варіативність думок експертів. Для візуалізації та математичного подання бізнес-процесу слід використовувати модель зв'язаного орієнтованого графа, у якій вершини відображають бізнес-функції процесу, дуги відповідають механізмам передачі управління бізнес-функціями і відображають порядок їх реалізації. Задача оптимального розподілу трудових ресурсів по виконуваних бізнес-процесах з урахуванням кваліфікації виконавців вирішується за допомогою розробленої економіко-математичної моделі. Завдання пошуку оптимального призначення виконавців подано у вигляді задачі цілочислового програмування за обмежень, що враховують число кваліфікаційних оцінок, ціле число співробітниківi-ї кваліфікаційної оцінки, заробітну плату дляi-ї кваліфікаційної оцінки, балi-ї бізнес-функції, фонд оплати праці.
7. У дисертаційному дослідженні здійснено оцінку інноваційно-інвестиційної привабливості й чутливості до проведення реінжинірингових заходів підприємств харчової промисловості Запорізької області за допомогою модернізованої моделі Кобба-Дугласа, а також запропоновано новий критерій оцінки інноваційно-інвестиційної привабливості підприємства, що відображає швидкість змін залежно від обсягу інвестицій, та розроблено алгоритм реалізації модернізованої моделі на ПЕОМ. Використання методу експертних оцінок для оцінки інноваційно-інвестиційної привабливості підприємств харчової промисловості Запорізької області дало змогу порівняти результати математичного моделювання за допомогою моделі Кобба-Дугласа та методу експертних оцінок, а потім перейти до комплексної оцінки результатів, при якій враховуються результати як експертного, так і математичного досліджень.