Рабенда Анджей Стефан. Ризик професійних пилових захворювань як гігієнічна проблема

brief description

Рабенда Анджей Стефан. Ризик професійних пилових захворювань як гігієнічна проблема : Дис... д-ра біол. наук: 14.02.01 / Інститут медицини праці АМН України. — К., 2004. — 333арк. : рис. — Бібліогр.: арк. 244-272.

А.Рабенда. Ризик професійних пилових захворювань як гігієнічна проблема” Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук за спеціальністю 14.02.01 Гігієна.- Інститут медицини праці АМН України, Київ, 2004 .
Виявлено основні закономірності формування професійних ризиків пилових захворювань у електрозварювальників, ливарників та робітників ткального виробництва Польщі в залежності від умов праці та особливостей професійної діяльності.
Встановлена доз-ефектна залежність розвитку пневмоконіозу та хронічного пилового бронхіту від пилового навантаження, стажу роботи в професії та ролі при цьому віку працюючих.
Суттєво доповнена концепція дозного підходу в гігієнічній оцінці різних видів пилу та доведена адекватність такого підходу у вивченні професійних ризиків пилових захворювань на основі епідеміологічних досліджень.
Запропоновано удосконалений методичний підхід до гігієнічної оцінки середньозмінного пилового навантаження в умовах інтермітуючого впливу виробничого пилу.
Розроблено систему профілактичних заходів працюючих на пилонебезпечних виробництвах.

Комплексними гігієнічними та епідеміологічними дослідженнями встановлено, що проблема професійних ризиків здоров’ю, пов’язаних з впливом виробничого пилу, залишається актуальною для умов сучасного виробництва у Польщі. Зокрема ця проблема стосується захворюваності на професійні пилові захворювання бронхолегеневої системи серед працюючих в електрозварювальному, ливарному та ткальному виробництві.
Негативним наслідком формування нових виробничо-економічних відносин у Польщі є тенденція до зростання професійної захворюваності на фоні зниження показників загальної захворюваності, що спростовує усталену уяву про передування зростання ЗТВП появі професійних захворювань.
В структурі професійної захворюваності у Польщі питома вага пилових захворювань органів дихання складає 13,3%. До 20% всієї захворюваності на пневмоконіоз та до 50% захворюваності на хронічний пилових бронхіт припадає на працюючих в електрозварювальному та ливарному виробництві.
Для об’єктивної оцінки пилової експозиції найбільш раціональним є погодинне визначення концентрацій пилу, що достовірно корелює з результатами цілозмінних вимірів, тим самим може бути запропонованим для достовірного (р < 0,05) швидкого оцінювання пилових ризиків; характеристику середньогодинної пилової експозиції доцільно проводити середньогеометричним значенням вимірів та за статистичним показником густини” (WSG).
У процесі виробничої діяльності електрозварювальники та ливарники зазначають впливу комплексу шкідливих виробничих чинників, серед котрих провідне місце займає виробничий пил. Рівні запиленості повітря робочої зони можуть перевищувати ГДК у 2-5 разів, що відповідає 3 класу 2-3ст. шкідливості згідно з Гігієнічною класифікацією праці”. Супутніми шкідливими чинниками в електрозварюванні є оксиди марганцю, заліза, азоту (3 кл., 1-2ст.) та шум ( 3кл., 3 ст.), а в ливарництві шум, вібрація, нагріваючий мікроклімат (3 кл., 1-2ст.).

6. Перебіг захворюваності на професійну пилову патологію (пневмоконіоз) у зварювальників та ливарників відбиває динаміку рівнів запиленості виробничого середовища у відповідних виробництвах, про що свідчить наявність відстроченого” кореляційного зв’язку (r = 0,7) між показниками рівень запиленості коефіцієнт захворюваності”. Цей віддалений ефект у зварювальному виробництві виявляється приблизно через 10 років, а в ливарному через 15-20 років.
7. Абсолютний (АR) та відносний (RR) ризик розвитку пневмоконіозу та хронічного бронхіту у зварювальників та ливарників пропорційно зростає в залежності від концентрацій пилу у повітрі виробничого середовища, стажу роботи та дозового навантаження пилом.
Критичним щодо появи ризику захворювання на пневмоконіоз серед електрозварювальників може вважатися накопичення стажевої дози пилу близько 500 г. При накопиченні стажевої дози пилу 1000-1500 г виявляється найбільший ризик захворюваності на пневмоконіоз.
Наявність у зварювальному аерозолі оксидів марганцю та оксидів азоту підвищує ризик захворювання на пневмоконіоз у 1,5-2 рази.
8. Абсолютний (AR) та відносний (RR) ризик розвитку пневмоконіозу та хронічного пилового бронхіту у ливарників перебуває в залежності від концентрації пилу та стажу роботи в професії. Найвищий абсолютний ризик (0,7) спостерігається при сполученій дії концентрацій пилу понад 5 ГДК та стажу роботи в професії понад 40 років.
Критичною стажевою дозою, що складає ризик виникнення пневмоконіозу та хронічного бронхіту є доза 500-700 г, найбільший показник ризику (0,8) спостерігається при накопиченні стажевої дози пилу 1500 мг. При зростанні накопиченої дози пилу з 500г до 1500 г вірогідність захворювання на пневмоконіоз у ливарників зростає більш як у 4 рази.
9. Ризик захворювання на професійний пиловий бронхіт у ливарників суттєво залежить від вмісту оксиду вуглецю у повітрі виробничого середовища. При однакових рівнях пилових експозицій наявність оксиду вуглецю, що перевищує ГДК в 2 рази підвищує ризик захворювання в 1,4-2,0 рази.
10.Встановлено, що більшу чутливість до впливу пилу щодо захворюваності на пневмоконіоз серед професійних груп зварників на ливарників, виявляють молоді особи (до 30 років), де зв’язок концентрація пилу ризик” має лінійний характер, в той же час як у старших вікових групах ця залежність нагадує експоненту.
11. Робітники, що працюють у ткальному виробництві Польщі (ткачі, прядильники, чесальники) зазнають впливу інтенсивного шуму (2-3 ступінь шкідливості за критеріями Гігієнічної класифікації праці”), пилу рослинного походження (1 ст., 3 кл.), а прядильники також впливу нагріваючого мікроклімату (1ст., 3 кл.).
12. Особливостями професійних пилових захворювань дихальної системи у ткачів є високий ризик ранньої появи цих захворювань (при накопиченні стажевої дози пилу менше ніж 500 г) та їх масовий характер (до 90% експонованих осіб). Подальше накопичення” стажевої дози пилу у осіб, що залишились на виробництві (1000-1500 г і більше) супроводжується зростанням захворюваності лише на 3-7%. Виявлені закономірності можуть свідчити про наявність і роль алергізуючих компонентів пилу ткаль як факторів ризику професійних пилових захворювань у ткачів.
13. Для мінімізації професійних ризиків, пов’язаних з впливом пилу (прийнятий ризик 10% хворих) стаж роботи в професії повинен бути обмеженим
для електрозварювальника:
- при концентраціях пилу 1-2 ГДК до 10 років;
- при концентраціях пилу 2-5 ГДК до 7 років;
- при концентраціях пилу > 5 ГДК до 5 років;
для ливарника:
- при концентраціях пилу 1-2 ГДК до 13 років;
- при концентраціях пилу 2-5 ГДК до 11 років;
для ткача:
- при концентраціях пилу 1-2 ГДК до 4 років.
14. На основі комплексних гігієнічних, клінічних та статистичних досліджень з використанням індивідуального аналізу та розрахунків професійних ризиків обґрунтовані нові ГДК пилу, які при 8- годинній зміні у зварювальному виробництві повинні складати 2 мг/м3, у ливарному виробництві 2,3 мг/м3.
15. Страхування працівників пилонебезпечних професій повинно базуватися на знанні кількісних критеріїв ризику професійних захворювань в залежності від конкретних умов праці (рівнів запиленості на робочих місцях).
Такі критерії за показниками додаткового відносного ризику в залежності від зростання дозового пилового навантаження запропоновані за результатами виконаних досліджень для професійних груп зварників та ливарників.