Радзієвська Оксана Григорівна Правові засади протидії негативним інформаційним впливам на дітей в Україні

brief description

Радзієвська Оксана Григорівна, старший науковий співробітник Науково-дослідного інституту інформа­тики і права НАПрН України: «Правові засади протидії негативним інформаційним впливам на дітей в Україні» (12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансо­ве право; інформаційне право). Спецрада К 26.501.01 у Науково-дослідному інституті інформатики і права

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ІНФОРМАТИКИ І ПРАВА
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ПРАВОВИХ НАУК УКРАЇНИ
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
РАДЗІЄВСЬКА ОКСАНА ГРИГОРІВНА
УДК [34:004] :342.7-053.2(477)
ДИСЕРТАЦІЯ
ПРАВОВІ ЗАСАДИ ПРОТИДІЇ НЕГАТИВНИМ ІНФОРМАЦІЙНИМ
ВПЛИВАМ НА ДІТЕЙ В УКРАЇНІ
Спеціальність 12.00.07 - адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право
Галузь знань 081. Право
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
О.Г. Радзієвська
Науковий керівник:
Савінова Наталія Андріївна, доктор юридичних наук, старший науковий співробітник
Київ - 2018

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 23
ВСТУП 24
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ОСНОВИ ПРОТИДІЇ НЕГАТИВНИМ ІНФОРМАЦІЙНИМ ВПЛИВАМ НА ДІТЕЙ 33
1.1 Генезис наукових здобутків з правових та організаційних питань протидії негативним інформаційним впливам на дітей 33
1

.2 Іеоретико-правові засади захисту інформаційної безпеки та протидії
негативним інформаційним впливам на дитину 52
Висновки до Розділу 1 99
РОЗДІЛ 2. ПРАВОВЕ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАХИСТУ ДІТЕЙ ВІД НЕГАТИВНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ВПЛИВІВ В УКРАЇНІ .... 104
2.1 Проблеми правового регулювання протидії негативним інформаційним
впливам на дітей в Україні 104
2.2 Система та організаційно-правові механізми протидії негативним
інформаційним впливам на дітей в Україні 123
2.3 Норми міжнародного права і законодавства ЄС щодо захисту дітей від
негативних інформаційних впливів 144
Висновки до Розділу 2 162
РОЗДІЛ 3. ПРІОРИТЕТИ РОЗВИТКУ ПРАВОВИХ ЗАСАД ПРОТИДІЇ
НЕГАТИВНИМ ІНФОРМАЦІЙНИМ ВПЛИВАМ НА ДІТЕЙ 165
3.1 Концептуальні засади розвитку системи захисту інформаційної безпеки
дитини в Україні 165
3.2 Пріоритети розвитку національного законодавства з питань протидії
негативним інформаційним впливам на дітей 180
Висновки до Розділу 3 194
ВИСНОВКИ 196
ЛІТЕРАТУРА 202
ДОДАТКИ  
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
ІКТ - інформаційно-комунікативні технології ЗМІ - засоби масової інформації
МВС України - Міністерство внутрішніх справ України МІП України - Міністерство інформаційної політики України МОН України - Міністерство освіти і науки України Мінсоцполітики України - Міністерство соціальної політики України Деркомтелерадіо України - Державний комітет України з питань телебачення та радіомовлення
КМУ - Кабінет міністрів України
ВСТУП
Актуальність теми. Стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій, систем і мереж, підвищення ролі інформації та зростання її обігу в усіх сферах життєдіяльності людини, суспільства і держави призводить до суттєвої трансформації суспільних інформаційних відносин. Водночас, в умовах становлення і розвитку інформаційного суспільства значно актуалізується проблема поширення негативних інформаційних впливів на свідомість людини.
Особливу небезпеку негативні інформаційні впливи становлять для дитини, як суб’єкта суспільних відносин, яка потребує особливого захисту і піклування з боку держави та суспільства відповідно до законодавства України і норм міжнародного права. Сучасні трансформаційні процеси в інформаційній сфері суттєво впливають на формування свідомості дитини та її сприйняття навколишнього світу. Інформація негативного змісту здатна викривляти світогляд дитини, підмінювати її морально-етичні цінності, заважати формуванню цілісної та гармонійної особистості.
Неконтрольований обіг персональних даних під час комунікації у соціальних мережах може стати причиною скоєння злочинів та інших протиправних дій стосовно дитини. Реальну небезпеку в інформаційному просторі становлять віртуальна і доповнена реальності, які викликають новий вид залежності та стають причиною девіантних відхилень у поведінці дитини. Це може становити небезпеку її потрапляння під інформаційно-психологічний контроль злочинних організацій, груп і осіб та спричинити шкоду її життю і здоров’ю. Наочним підтвердженням зазначеного є низка самогубств дітей в Україні, пов’язаних із маніпулюванням дитячою свідомістю через соціальні мережі.
Водночас, в сучасних умовах розбудови національної системи забезпечення інформаційної безпеки ще залишаються відсутніми чіткі організаційно-правові механізми протидії негативним інформаційним впливам на дитину. Динамічність новітніх викликів і загроз в умовах інформаційної глобалізації, суб’єктивізм та відсутність єдиного бачення в оцінці реальних і потенційних небезпек для дитини в інформаційній сфері, а також міждисциплінарний характер цієї проблематики потребують комплексного наукового опрацювання правових засад протидії негативним інформаційним впливам на дитину в Україні.
Аналіз наявних наукових здобутків свідчить, що проблеми регулювання суспільних відносин в інформаційній сфері, становлення і розвитку інформаційного суспільства та забезпечення інформаційної безпеки людини, суспільства і держави досліджували такі вітчизняні й іноземні вчені як І. Арістова, О. Баранов, І. Бачило, К. Бєляков, В. Бєлєвцева, В. Брижко, О. Власенко, В. Горбулін, О. Довгань, Я. Жарков, Р. Калюжний, А. Качинський, О. Копан, В. Копилов, О. Копиленко, І. Корж, Б. Кормич, І. Лук’янець, І. Манжул, Д. Маріц, А. Марущак, В. Настюк, Н. Новицька, А. Новицький, О. Олійник, В. Остроухов, В. Пилипчук, В. Петрик, А. Погребняк, П. Прибутько,
М. Присяжнюк, Н. Савінова, Є. Скулиш, О. Соснін, М. Стрельбицький,
Д. Сулацький, І. Трубін В. Фурашев, В. Цимбалюк, М. Швець та інші. Окремих питань інформаційної безпеки дитини у своїх працях торкались О. Дзьобань,
O. Золотар, Г. Красноступ, О. Яременко.
Різні аспекти адміністративно-правового захисту прав дітей досліджували М. Баймуратов, О. Вінгловська, Т. Корж-Ікаєва, Л. Кожура, Н. Крестовська, В. Куницький, К. Левченко, Н. Лінник, Н. Новицька, Н. Оніщенко, С. Онопрієнко, Ю. Шемшученко та інші.
Проблеми соціалізації дитини в медіасередовищі під дією негативних інформаційних впливів на її свідомість вивчали Г. Бенте, О. Дроздов, Я. Круковский, Л. Литва, Б. Ломов, Н. Максимова, І. Мельник, Л. Найдьонова,
P. Пацлаф, О. Петрунько, Б. Потятиник, О. Федоров, М. Фішер, П. Фролов, К. Янг та інші вчені.
Віддаючи належне теоретичній і практичній значущості наукового доробку цих вчених, слід зазначити, що комплексному науковому опрацюванню правових питань протидії негативним інформаційним впливам на дітей в Україні належної уваги не приділялося.
Таким чином, кардинальні зміни суспільних відносин в інформаційній сфері, реальні та потенційні загрози інформаційній безпеці дитини та відсутність відповідних наукових здобутків підтверджують актуальність обраної теми дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дослідження здійснено відповідно до «Пріоритетних напрямів розвитку правової науки на 2011 - 2015 роки», затверджених постановою Загальних зборів НАПрН України від 24 вересня 2010 р. № 14-10 та «Стратегії розвитку наукових досліджень Національної академії правових наук України на 2016 - 2020 роки», затвердженої постановою Загальних зборів НАПрН України від 3 березня 2016 р.
Дисертацію виконано в рамках науково-дослідних робіт Науково- дослідного інституту інформатики і права НАПрН України «Теоретико-правові основи формування та розвитку інформаційного суспільства» (РК УкрІНТЕІ 0113U003154) і «Теоретико-правові основи захисту прав, свобод і безпеки людини в інформаційній сфері» (РК УкрІНТЕІ 0117U007745).
Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою Науково- дослідного інституту інформатики і права НАПрН України (протокол від 21.06.2013 р. № 6). Результати дослідження були розглянуті та обговорені на засіданні науково-методичного семінару в Науково-дослідному інституті інформатики і права НАПрН України (висновок від 04.01.2018 р.).
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є визначення правових засад протидії негативним інформаційним впливам на дітей в Україні на основі комплексного аналізу теоретичного підґрунтя та організаційно-правових механізмів захисту свідомості дитини від деструктивних впливів в умовах інформаційного суспільства.
Досягнення поставленої мети зумовило постановку та вирішення таких завдань:
- висвітлити ґенезу розвитку наукових підходів з правових та організаційних питань протидії негативним впливам на дітей;
- виявити особливості та проблеми уразливості дитини від негативних інформаційних впливів в умовах інформаційної глобалізації та розбудови інформаційного суспільства та опрацювати понятійний апарат у цій сфері;
- визначити проблеми правового регулювання протидії негативним інформаційним впливам на дітей в Україні;
- проаналізувати ефективність системи та організаційно-правових механізмів протидії негативним інформаційним впливам на дітей в Україні;
- узагальнити норми міжнародного права і законодавства ЄС щодо протидії негативним інформаційним впливам на дітей;
- розробити концептуальні правові засади розвитку системи захисту інформаційної безпеки дитини;
- визначити пріоритети розвитку національного законодавства з питань протидії негативним інформаційним впливам на дітей.
Об’єкт дослідження: суспільні відносини, що виникають в процесі організації протидії негативним інформаційним впливам.
Предметом дослідження є правові засади протидії негативним інформаційним впливам на дітей в Україні.
Методи дослідження обрано з урахуванням теми, мети і завдань дослідження. Методологічну основу роботи склали філософсько-світоглядні, загальнонаукові та спеціально-наукові методи пізнання. Формально-логічний метод та метод інтегрального аналізу використовувалися для зіставлення позицій вчених щодо проблематики негативних інформаційних впливів на дітей (підрозділ 1.2). Метод індукції та дедукції дозволив дослідити способи і механізми дії негативного інформаційного впливу на свідомість та визначити ступінь небезпеки для дитини. Історичний та діалектичний методи застосовувались для визначення динаміки суспільних перетворень та закономірностей виникнення новітніх викликів і загроз інформаційні безпеці дитини (підрозділи 1.1, 1.2.). Комплексне застосування історико-діалектичного методу наукового пізнання дозволило розглянути систему протидії негативним інформаційним впливам на дитину у поєднанні соціального змісту цього явища та його юридичної форми (підрозділи 2.1, 2.2). Нормативно-порівняльний метод був застосований при дослідженні норм міжнародного права і національного законодавства та у порівнянні окремих положень і норм різних галузей права (розділ 2). Для аналізу та співставлення національного та іноземного досвіду убезпечення дітей від негативних інформаційних впливів використовувався порівняльно-правовий метод (підрозділ 2.3). Формально-юридичний метод застосовувався при дослідженні змісту правових норм, що визначають правові засади протидії негативним інформаційним впливам та захисту інформаційної безпеки дитини (розділи 2, 3). Застосування методів аналізу, синтезу та моделювання дозволило сформулювати пропозиції щодо пріоритетів розвитку та удосконалення чинного законодавства України.
Нормативну і джерельну базу дослідження становлять законодавство України, міжнародні нормативно-правові акти ООН і Ради Європи, які стосуються прав людини та убезпечення дітей від негативних інформаційних впливів, роботи вітчизняних та іноземних фахівців з питань інформаційного та інших галузей права, а також наукові праці у сфері управління, теорії комунікацій, соціології, психології, педагогіки, політології та військових наук. Інформаційну й емпіричну основу дослідження становлять національна, зарубіжна та міжнародна правозастосовна практика у сфері протидії негативним інформаційним впливам на дітей, матеріали Державної служби статистики України, рейтингові дослідження міжнародних організацій, політико-правова публіцистика, довідкові видання, аналітичні матеріали, а також результати опитувань дітей, педагогів та батьків.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що дисертація є однією із перших у сучасній вітчизняній правовій науці комплексною науковою працею, у якій визначено правові засади протидії негативним інформаційним впливам на дітей в Україні в умовах розбудови інформаційного суспільства.
В рамках проведеного дослідження одержано такі найбільш значущі наукові результати, які становлять наукову новизну, зокрема:
вперше:
- узагальнено та систематизовано наукові здобутки щодо сутності, змісту, особливостей і механізмів негативного інформаційного та інформаційно- психологічного впливів на свідомість дитини;
- сформульовано авторське визначення понять «негативний інформаційний вплив на дитину», «цілеспрямований інформаційний вплив», «опосередкований інформаційний вплив», «девіантний інформаційний вплив»;
- надано класифікацію негативних інформаційних впливів на дитину та визначено правові й організаційні механізми протидії цим впливам;
- запропоновано модель протидії негативним інформаційним впливам на дітей, як складової забезпечення інформаційної і національної безпеки, та комплекс правових, соціальних і спеціальних заходів протидії таким впливам;
- розроблено концептуальні засади розвитку системи захисту інформаційної безпеки дитини в умовах розбудови інформаційного суспільства, трансформації сучасних викликів і загроз та загострення протиборства в інформаційній сфері;
удосконалено:
- визначення понять «негативний інформаційно-психологічний вплив», «деструктивний інформаційний вплив», «інформаційне насильство», «попередження інформаційного насильства», «загрози інформаційній безпеці дитини», «суб’єктні інформаційні загрози», «інформаційна культура» та «цифрова нерівність»;
- класифікацію інформаційних загроз для дитини з урахуванням процесу її індивідуального становлення та соціальної адаптації в умовах інформаційної глобалізації та розбудови інформаційного суспільства в Україні;
- положення про визнання дитини особливим суб’єктом інформаційних відносин та підвищення рівня юридичної відповідальності за скоєння правопорушень стосовно дитини в інформаційній сфері;
- розуміння ролі інформаційної культури як важливої складової системи протидії негативним інформаційним впливам на дитину і «цифрової» нерівності як вагомого фактора впливу на рівень її інформаційної безпеки;
дістали подальший розвиток:
- напрями розвитку державної інформаційної політики з питань забезпечення інформаційної безпеки та протидії негативним інформаційним впливам на свідомість людини в умовах інформаційної агресії проти України;
- інформаційно-правові механізми протидії негативним інформаційним впливам на дитину, а також експертно-аналітичні оцінки ефективності роботи системи органів державної влади та соціальних інститутів щодо захисту інформаційної безпеки дитини;
- положення чинного законодавства України у сфері моніторингу інформаційного продукту на предмет наявності матеріалів, що можуть становити загрозу для дитини, з метою підвищення його якості та контролю за морально- психологічним станом здоров’я дитини;
- шляхи та механізми взаємодії держави і виробника (розповсюджувача) медіаконтенту національного виробництва щодо створення корисних для розвитку дитини продуктів та збільшення їх частки в національному телерадіопросторі;
- підходи до вирішення проблеми протидії маніпулюванню свідомістю дитини через інформаційні впливи з метою спонукання до девіантної поведінки чи протиправних дій;
- напрями убезпечення дитини в інформаційній сфері шляхом підвищення її інформаційної грамотності на основі впровадження інноваційних освітніх програм, перегляду змісту навчальних дисциплін, зниження цифрової нерівності та проведення віктимологічних профілактик щодо злочинів в інформаційній сфері.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані теоретичні висновки та розроблені в процесі дослідження практичні пропозиції були впроваджені та можуть бути використані:
- у науково-дослідній діяльності - як основа для подальших теоретичних та прикладних досліджень щодо розроблення ефективної системи убезпечення дитини в інформаційному просторі та організаційно-правових механізмів протидії негативним інформаційним впливам на її свідомість (акт впровадження НДТТП НАПрН України від 21.07.2017 р.);
- у нормотворчій діяльності - для подальшого вдосконалення чинного законодавства України щодо правових засад протидії негативним інформаційним впливам на дитину, врегулювання суспільних відносин, пов’язаних із розвитком інформаційних технологій, та розроблення концептуальних засад інформаційної безпеки дитини (акт впровадження Міністерства інформаційної політики України від 30.01.2018 р.);
- у правозастосовній сфері - для підвищення ефективності функціонування системи органів державної влади та соціальних інститутів, відповідальних за забезпечення інформаційної безпеки дитини (акт впровадження Держкомтелерадіо України від 14.03.2017 р.);
- у навчальному процесі - під час розробки та оновлення методичних матеріалів навчальних дисциплін, що стосуються правової та інформаційної культури, питань інформаційної безпеки у закладах середньої та вищої освіти (акт впровадження факультету соціології і права НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Тгоря Сікорського» від 28.08.2017 р.).
Особистий внесок здобувача. Наукові положення, висновки і пропозиції, що виносяться на захист, сформульовані автором особисто. При використанні наукових доробків інших вчених для обґрунтування власних міркувань автора на них зроблено відповідні посилання.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження, його основні положення, теоретичні та практичні висновки були оприлюднені на: міжнародних науково-практичних конференціях: «Держава в суспільно-політичних процесах: виклики і загрози» (Київ, 1 червня 2017 р.); «Кібербезпека та інтелектуальна власність: проблеми правового забезпечення» (Київ, 21 квітня 2017 р.); «Информационные технологии и безопасность» (Київ, 21 жовтня 2015 р.); «Проблеми правової реформи та розбудови громадянського суспільства в Україні» (Харків, 17-18 жовтня 2014 р.); «Громадянське суспільство в Україні: проблеми забезпечення правотворчої діяльності» (Донецьк, 9-10 травня 2014 р.); «Кримські юридичні читання» (Сімферополь, 30 січня 2014 р.); науково- практичних конференціях: «Теоретико-правові основи формування та розвитку інформаційного суспільства» (Київ, 29 листопада 2017 р); «Запобігання новим викликам та загрозам інформаційній безпеці України: правові аспекти» (Київ, 6 жовтня 2016 р.); «Проблеми захисту прав людини в інформаційному суспільстві» (Київ, 1 квітня 2016 р.); «Актуальні проблеми управління інформаційною безпекою держави» (Київ, 18 березня 2016 р); «Деструктивна пропаганда: шляхи протидії та проблеми відповідальності» (Київ, 21 травня 2015 p.); «Правове регулювання інформаційних відносин та сфери інтелектуальної власності в умовах кіберцивілізації» (Київ, 26 березня 2015 р.); «Актуальні проблеми управління інформаційною безпекою держави» (Київ, 19 березня 2015 р); Всеукраїнському круглому столі «Вплив інтернет-мережі на психіку дітей та молоді - виклик сьогодення» (Одеса, 27 березня 2017 р.); науково-практичному круглому столі «Правові питання трансформації інформаційного суспільства в суспільство знань, як основи інноваційного розвитку України» (Київ, 27 квітня
2016 р.).
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження представлені у 6 наукових статтях, одна із них - у зарубіжному виданні, дві - у виданнях України, які включені до міжнародних наукометричних баз, та у 15 тезах доповідей на науково-практичних конференціях і круглих столах.
Структура дисертації. Дисертація складається з анотації, вступу, трьох розділів, семи підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 260 сторінок, з них основного тексту - 178 сторінок, список використаних джерел - 46 сторінок (390 посилань), 6 додатків на 13 сторінках.

bibliography

ВИСНОВКИ
У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та вирішено наукове завдання щодо визначення правових засад протидії негативним інформаційним впливам на дітей в Україні на основі комплексного аналізу теоретичного підґрунтя та організаційно-правових механізмів захисту свідомості дитини від деструктивних впливів в умовах інформаційної глобалізації та розбудови інформаційного суспільства. Основними науковими та практичними результатами роботи є такі висновки і пропозиції:
1. Проведений аналіз засвідчив, що система захисту інформаційної безпеки дитини в Україні залишається недостатньо ефективною і такою, що потребує кардинальної трансформації відповідно до сучасних викликів і загроз в інформаційній сфері. Формування ефективної моделі протидії негативним інформаційним впливам на дітей вимагає усвідомлення загроз, механізмів їх дії на свідомість дитини та наслідків, до яких може призвести така дія (ступінь шкоди для суб’єкта інформаційних відносин). Оскільки дитина є особливим суб’єктом суспільних відносин, який знаходиться в активній фазі індивідуального та суспільного становлення, то має сенс розділяти загрози її інформаційній безпеці на суб’єктні та суспільні, що дозволить ефективніше вибудовувати модель протидії негативним інформаційним впливам.
Виявлено, що значна частина негативних інформаційних впливів на дитину чиниться без наміру нанесення шкоди її життю чи здоров’ю. Однак, з огляду на зростання рівня небезпек для дитини в інформаційному суспільстві, виникає необхідність використання правового моделювання у правотворчій та правозастосовній практиці, що надасть можливість запобігти дії негативних інформаційних впливів на її свідомість. Це дозволить зменшити кількість реальних загроз інформаційній безпеці дитини та попередити нанесення шкоди її життю і здоров’ю. Розроблення такої превентивної правової моделі можливе з використанням методів правового моделювання розвитку суспільних процесів, засноване на ґрунтовному аналізі реальних і потенційних загроз інформаційній безпеці.
2. Запропоновано класифікувати негативні інформаційні впливи за: джерелом виникнення (еволюційні, штучні); видовою ознакою (політичні, економічні, суспільні, військові, організаційні, науково-технічні); масштабністю дії (глобальні, регіональні, національні); об’єктами впливу (індивідуальні, групові, масові); ступенем сформованості (потенційні, реальні); спрямованістю дії (цілеспрямовані, випадкові); рівнем нанесення шкоди (девіантні, деструктивні); способом впливу (прямі, опосередковані).
Обґрунтовано, що негативні інформаційні впливи є досить небезпечними для дитини та можуть призводити до порушення цілісності особистості, руйнування її свідомості та/або незворотних змін у її психіці, що завдає шкоди психофізичному здоров’ю та унеможливлює повноцінний розвиток. Тому актуалізується питання їх запобігання, виявлення і припинення.
3. Сформульовано авторське визначення понять «негативний інформаційний вплив на дитину», «цілеспрямований інформаційний вплив», «опосередкований інформаційний вплив», «девіантний інформаційний вплив».
Під негативним інформаційним впливом на дитину пропонується розуміти дію інформації або за допомогою інформації, з використанням спеціальних засобів і технологій, що загрожує її інформаційній безпеці, становить небезпеку для індивідуальної або суспільної свідомості, завдає шкоди фізичному чи психічному здоров’ю або життю дитини чи спонукає її до девіантної поведінки.
Доведено, що високий ступінь небезпеки для дитини становить «цілеспрямований негативний інформаційний вплив», під яким розуміється заздалегідь запланована система поетапних дій визначеною інформацією на свідомість та підсвідомість особи, групи та/чи категорії осіб (об’єкти впливу) з використанням методів інформаційно-психологічного впливу з метою порушення фізичного, морально-психологічного чи психічного здоров’я об’єкта впливу, змушування його до девіантної поведінки та/чи протиправних дій, що можуть нести загрозу безпеці самої особи, суспільства і держави.
Запропоновано ввести у науковий обіг поняття «опосередкований інформаційний вплив», під яким розуміється інформаційний вплив, що здійснюється методом непрямої дії через іншого суб’єкта інформаційних відносин, а також поняття «девіантного інформаційного впливу» як різновиду негативного інформаційного впливу, під дією якого відбувається нетривала девіація у поведінці та/або морально-психологічному стані особи, що зникає після усунення подразника або поступово затихає після припинення його дії та/чи рефлексії особи на нього.
4. Доведено, що сприйняття інформації дитиною, з урахуванням особливостей її вікового онтогенезу, піддається коригуванню за сприятливого емоційно-психологічного стану та достатнього рівня її обізнаності щодо небезпек в інформаційному просторі. Відтак, одним із продуктивних методів протидії негативним інформаційним впливам на дитину є підвищення рівня її інформаційної грамотності та інформаційної культури. Оскільки роль інформаційної культури та її складової - інформаційної грамотності є однією з найважливіших у системі рефлексії дитини в інформаційному просторі, то ці поняття потребують юридичного визначення. Під інформаційною культурою запропоновано розуміти рівень поводження з інформацією та інформаційними ресурсами, зокрема, вміння шукати, синтезувати, аналізувати інформацію і працювати з інформаційними ресурсами, а також рівень володіння необхідними знаннями в інформаційні сфері.
Забезпечення рівності доступу дітей до інформаційних ресурсів, у т. ч. шляхом розвитку інформаційної інфраструктури та створення навчально-освітніх центрів при школах, бібліотеках, будинках дітей та юнацтва, сприятиме успішній соціалізації дитини та підвищенню рівня її інформаційної культури. В рамках пріоритетів, визначених Законом України «Про освіту», доцільним є оновлення Положення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів, затверджене Постановою КМУ від 20.05.2004 № 407.
5. Обґрунтовано необхідність запровадження контролю психофізичного стану дитини під час проведення обов’язкових медичних профілактичних оглядів учнів загальноосвітніх навчальних закладів як одного із заходів попередження негативних інформаційних впливів. Для цього запропоновано внести відповідні зміни до п. 5 Порядку здійснення медичного обслуговування учнів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженого Постановою КМУ від 08.12.2009 № 1318. З метою моніторингу рівня інформаційно-психологічних впливів на індивідуальну та суспільну свідомість, у навчальних закладах також запропоновано ввести періодичний контроль морально-психологічного стану методом опитування і тестування, з подальшим аналітичним опрацюванням результатів фахівцями.
Комплекс вказаних заходів сприятиме зменшенню дії зовнішніх морально- психологічних факторів на формування власного інформаційного спротиву дитини негативним інформаційним впливам, що дозволить забезпечити умови для її гармонійного інтелектуального і духовного розвитку, допоможе вчасно виявити дітей, що стали жертвами негативних інформаційних впливів, та попередити нанесення шкоди їх життю і здоров’ю. Система вказаних заходів дасть можливість виявляти потенційно можливі загрози для інформаційної безпеки дитини, систематизувати їх, а також прогнозувати спрямованість і подальшу динаміку розвитку небезпек в інформаційній сфері. Опрацьовані результати таких заходів становитимуть основу для вибудовування превентивної правової моделі регулювання суспільних відносин щодо протидії негативним інформаційним впливам на дитину.
6. Для запобігання злочинам та іншим протиправним посяганням на інформаційну безпеку дитини запропоновано запровадити юридичну відповідальність за доведення особи до самогубства або до замаху на самогубство через маніпулювання її свідомістю з використанням інформаційних технологій шляхом внесення змін до ст. 120 Кримінального кодексу України, а також підвищити юридичну відповідальність за незаконне збирання, зберігання і поширення конфіденційної інформації про дитину, визнавши неповнолітніх у ч. 2 ст. 182 КК України суб’єктами особливого захисту.
Надано пропозиції щодо врахування питань віктимологічної профілактики злочинності в інформаційній сфері серед дітей різних вікових категорій при підготовці Комплексної програми профілактики правопорушень та боротьби зі злочинністю на наступні роки, що розробляється відповідно до Рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про заходи щодо посилення боротьби зі злочинністю в Україні» від 06.05.2015 № 17. Обґрунтовано, що зазначене також сприятиме підвищенню правосвідомості та інформаційної культури дитини.
Доведено необхідність законодавчого врегулювання питання щодо окремого відображення інформаційного насильства як одного з видів негативного інформаційного впливу на дитину і запропоновано до переліку форм насильства, захист від яких гарантований ст. 10 Закону України «Про охорону дитинства», включити захист від «усіх форм інформаційного насильства, вчиненого безпосередньо чи за допомогою засобів та можливостей інформаційних технологій».
7. Доведено, що зростанню ефективності протидії негативним інформаційним впливам на дитину сприятиме: 1) створення системи заохочення суб’єктів надання інформаційних послуг до саморегуляції та очищення власного медіапростору від матеріалів, що становлять загрозу морально-психологічному здоров’ю дитини; 2) надання державних економічних преференцій для стимулювання виробництва національного інформаційного продукту, який би базувався на загальнолюдських і національних духовних, культурних та історичних цінностях з відповідним відображенням цього у ч. 7 ст. 9 Закону України «Про телебачення і радіомовлення».
Запропоновано підвищити ефективність державного контролю за дотриманням якості інформаційного продукту, що потрапляє в інформаційний простір держави, його відповідності чинному законодавству, а також запровадження системного оперативного моніторингу інформаційного простору на предмет наявності матеріалів, що можуть становити небезпеку для дитини, та посилення юридичної відповідальності за недотримання норм права в інформаційній сфері, зокрема, через внесення відповідного доповнення до ч. 2 ст. 300, 301 КК України.
До концептуальних принципів розвитку системи захисту інформаційної безпеки дитини в Україні пропонується віднести: 1) вільний та безпечний доступ до інформаційних ресурсів; 2) відсутність інформації, що може зашкодити інтелектуальному і духовному розвитку дитини або завдати шкоди її психологічному та психофізичному здоров’ю; 3) вміння дитини самостійно шукати, аналізувати, трансформувати та використовувати відомості разом з її теоретичними знаннями і практичними навичками забезпечення власного інформаційного простору. За основу системи соціальних, правових та спеціальних заходів протидії негативним інформаційним впливам на дитину в Україні доцільно взяти модель побудови системи інформаційної безпеки, яка не передбачає суттєвих обмежень основних прав і свобод, гарантованих національним законодавством та нормами міжнародного права, зокрема, Стратегією Ради Європи з прав дитини (2016 - 2021). Зазначені та інші висновки і пропозиції відповідають стратегічним принципам забезпечення прав дитини в інформаційні сфері та можуть бути використані для розроблення Державної соціальної програми «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини» на період до 2021 року.