РЕФЛЕКСІЯ ТІЛЕСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ В ЖИТТЄВОМУ САМОВИЗНАЧЕННІ СТАРШОКЛАСНИКІВ

brief description

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ім. Г.С. КОСТЮКА АПН УКРАЇНИ

На правах рукопису

УДК 159.9:37.015.3

Рождественський Андрій Юрійович

РЕФЛЕКСІЯ ТІЛЕСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ В ЖИТТЄВОМУ САМОВИЗНАЧЕННІ СТАРШОКЛАСНИКІВ

19.00.07 педагогічна та вікова психологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
академік АПН України,
заслужений діяч науки і
техніки України, доктор
психологічних наук, професор
Максименко Сергій Дмитрович

Київ - 2002

ЗМІСТ

вступ ....... 3
РОЗДІЛ І Феноменологія тілесності у контексті дослідження проблеми життєвого самовизначення особистості
1.1. Феноменологія тіла у філософській літературі .... 10
1.2. Образ тіла як предмет психологічного аналізу ..... 23
1.3. Життєвий шлях особистості як психологічна проблема .. 33
1.4. Ауторефлексія тілесності як детермінанта життєвого самовизначення старшокласників ... 45
Висновки за розділом І ..... 54
РОЗДІЛ ІІ Організація і засоби дослідження
2.1. Процедура і методи психологічної діагностики провідних елементів
Я-структури старшокласників 58
2.2. Формування первинного масиву даних методом напівстандартизованого інтерв’ю ...... 65
2.3. Психосемантичний аналіз структури уявлень старшокласників
про тіло ... 79
2.4. Принципи конструювання і верифікації опитувальника саморефлексії тілесного потенціалу ... 107
Висновки за розділом ІІ .. 119
РОЗДІЛ ІІІ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СПІВВІДНОШЕННЯ ЯСТРУКТУРИ СТАРШОКЛАСНИКІВ І ОСОБЛИВОСТЕЙ ЇХ ЖИТТЄПРОЕКТУВАННЯ
3.1 Я-структура і особливості життєпроектування учнів 9-ого класу . 121
3.2 Я-структура і особливості життєпроектування учнів 10-ого класу ... 138
3.3 Я-структура і особливості життєпроектування учнів 11-ого класу 154
3.4 Інтерпретація отриманих даних ..168
Висновки за розділом ІІІ ..... 184

ВИСНОВКИ ... 186
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ . 191
ДОДАТКИ .. 209

ВСТУП

Актуальність дослідження. Ідеологія саморозвитку як засаднича лінія процесу гуманізації й демократизації освітньої діяльності своє конкретне втілення віднаходить як у реальному змістові міжособистісної навчально-виховної взаємодії її учасників, так і у такому інтегрованому продуктові, яким на етапі завершення шкільного віку постає створювана випускником програма життєвого самовизначення. Саме на підготовку учнів до самостійного й вільного обрання ними власного місця у просторі життєвих відносин має спрямовуватись вся система навчально-виховних впливів, що здійснюються упродовж шкільного етапу розвитку особистості.
У зв’язку з цим проблема життєвого самовизначення набуває особливої актуальності як у теоретичному, так і вжитковому аспектах. Конструювання випускником сценаріїв життєздійснення, що відповідають його потенціалам, надає реальних перспектив втілення останніх у напрямку, що мінімізує такі відхилення від них, які можуть призвести до глибоких внутрішньоособистісних конфліктів, або, у своєму крайньому випадку, навіть і до екзистенційного вакууму. Тому цілком виправданим видається той особливий інтерес до проблеми життєвого шляху особистості, який спостерігається останніми роками на сторінках філософської, соціологічної і психолого-педагогічної літератури (К.О.Абульханова-Славська, Л.І.Анциферова, М.Й.Боришевський, Л.Ф.Бурлачук, В.Ф.Сафін, Л.В.Сохань, Т.М.Титаренко, Т.С.Яценко).
Увага дослідників зосереджується головним чином на питаннях, пов’язаних з фіксацією духовної складової у процесі життєвого самовизначення особистості; при цьому розкриттю досліджуваної проблеми бракує необхідної цілісності й завершеності. Недооцінка феномену тілесності, зокрема недостатнє усвідомлення особистістю можливостей самовияву як тілесної істоти (тілесного потенціалу), нерідко призводить до хибних уявлень щодо ролі тілесної компоненти в успішності досягнення особистістю мети власної життєдіяльності, а відтак і щодо можливостей її саморозвитку й самовдосконалення. Недостатня розробленість теоретичних і практичних аспектів проблеми, об’єктивна необхідність у формуванні особистості як суб’єкта власної життєдіяльності зумовили вибір теми даного дослідження: "Рефлексія тілесного потенціалу у життєвому самовизначенні старшокласників".
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження входить до комплексної теми лабораторії психології навчання Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України Психологічне забезпечення розвитку особистості в системі безперервної освіти”. Номер держреєстрації 196U006943.
Тема затверджена 24.09.1998 р. на Вченій Раді Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України (протокол № 9) та погоджена з координаційною Радою АПН України (протокол № 5 від 20.06.2000 р.)
Об’єкт дослідження потенціал тілесного буття людини.
Предмет дослідження регулятивні функції тілесної складової Я структури у ситуаціях проектування старшокласниками життєвого шляху.
Мета дослідження встановлення специфіки співвідношення між рівнем самоусвідомлення старшокласниками власного тілесного досвіду і змістовими характеристиками їхніх життєвих проектів.
Основні гіпотези дослідження:
- припускається, що притаманний людині тілесний потенціал залишається здебільшого за межами актуального змісту її свідомості, а відтак втрачає свою роль як одного із важливих чинників саморегуляції поведінки;
- відсутність у практиці життєздіснення старшокласників достатнього досвіду саморефлексії потенційних тілесних можливостей призводить до обмеження дійсного потенціалу тілесності людини рамками елементарних механістичних уявлень;
- зредукований до таких уявлень тілесний потенціал втрачає через це свою функцію детермінанти саморозвитку, самотворення і самопроектування особистості у процесі її життєздійснення;
- саморефлексія тілесного потенціалу розглядається як необхідна умова адекватного пізнання старшокласником власного "Я" і обрання ним відповідно до цього ефективного сценарію життєвого самовизначення.
Перевірка гіпотез дослідження та досягнення його мети передбачали розв’язання таких завдань:
1. На підставі аналізу й узагальнення існуючих у філософській і психологічній літературі поглядів щодо феномену тілесності людини сформулювати засадові теоретичні позиції цього емпіричного дослідження;
2. Розробити і стандартизувати методику діагностики рівня сформованості у старшокласників здатності до саморефлексії тілесного потенціалу;
3. Визначити обсяг і типи репрезентації у свідомості старшокласника досвіду тілесної взаємодії із оточенням, місце останнього у Яструктурі й змістові життєвих проектів;
4. Встановити і побудувати систему засобів фіксації досліджуваних реальностей у формі цілісної психодіагностичної процедури;
5. Шляхом експериментального дослідження визначити особливості співвідношення між якісно-кількісними характеристиками Яструктури старшокласників і особливостями проектування ними майбутнього шляху життєвого самовизначення.
Методологічною основою дослідження стали: загальнопсихологічні концепції життєвого шляху особистості (К.О.Абульханова-Славська, Б.Г.Ананьєв, Л.І.Анциферова, М.Й.Боришевський, Ш.Бюлер, Є.І.Головаха, Г.С.Костюк, Н.А.Логінова, С.Л.Рубінштейн, Л.В.Сохань, Т.М.Титаренко), а також її професійного шляху (Д.І.Іващенко, Є.О.Клімов, А.М.Кухарчук, Н.В.Самоукіна, Б.О.Федоришин, П.А.Шавір); концепція діяльнісного опосередкування особистісного розвитку (О.М.Леонтьєв, С.Д.Максименко, А.В.Петровський); положення про співвідношення і взаємозв’язок природних і соціальних чинників розвитку особистості та її власної активності (Г.С. Костюк, Б.Ф.Ломов, В.С.Мерлін, В.М.Русалов, О.В.Шорохова), дослідження психологічних механізмів саморегуляції поведінки, виконані в контексті теорії психології тілесності (А.Н.Дорожевець, А.Лоуен, В.Н.Нікітін, В.В.Ніколаєва, В.А.Подорога, Є.Т.Соколова, П.Д.Тищенко, А.Ш.Тхостов).
Методи дослідження. Для реалізації завдань дослідження було підібрано комплекс взаємодоповнюючих, адекватних предметові дослідження теоретико-емпіричних методів: теоретичний аналіз феноменології тілесності і життєвого самовизначення, емпіричні методи дослідження - анкетування, спостереження, експертне оцінювання, аналіз продуктів діяльності, контент аналіз. В основу дослідження було покладено психолого-педагогічний експеримент.
Отримані дані піддавались кількісному аналізу з наступною якісною інтерпретацією і змістовним узагальненням. Статистична обробка даних та графічна презентація результатів здійснювалася за допомогою персонального комп’ютера на базі пакету статистичних програм SPSS 10.0.
Наукова новизна дослідження полягає в розробленні й обгрунтуванні емпіричної моделі детермінації життєвого самовизначення старшокласників залежно від рівня усвідомлюваності ними власного тілесного потенціалу; створенні типології життєвих проектів на основі визначених індивідуальних особливостей репрезентації у свідомості старшокласників їхнього тілесного потенціалу; визначенні рівнів усвідомлення досвіду тілесного способу буття, що зумовлюють напрямок вибору і прогнозування суб’єктом лінії життєвизначення; здійсненні змістовної характеристики феноменології тілесності та проявів останньої у процесі прийняття рішень щодо найсприятливішого варіанту життєвої самореалізації;
Теоретичне значення дослідження полягає в розширенні та поглибленні знань щодо особливостей усвідомлення учнями старшого шкільного віку власних тілесних можливостей, у розкритті зв’язку цих особливостей із самоприйняттям та конструюванням моделей майбутнього життєвого шляху, зокрема з уявленнями старшокласників про успішність досягнення короткотривалих і довготривалих цілей самоздійснення.
Виявлено типи саморефлексії тілесного потенціалу (вітальний, конформний, особистісний) та їх зв’язок із Яструктурою і особливостями виборів старшокласниками ліній життєвого самовизначення (аморфного, фрагментарного, структурованого).
Практичне значення дослідження полягає у тому, що отримані у ньому результати можуть бути використані для діагностики особливостей конструювання учнями старшого шкільного віку життєвих проектів, а також для оптимізації заходів, спрямованих на розвиток у старшокласників здатності до саморефлексії тілесного потенціалу.
Розроблені прийоми діагностування рівня усвідомлення суб’єктом власного тілесного потенціалу можуть застосовуватися в консультаційній роботі шкільного психолога з метою гармонізації життєвих виборів з одного боку, і оптимізації виховного процесу у напрямку актуалізації мотивів саморозвитку і саморегуляції з іншого.
Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечувалися використанням надійних і валідних діагностичних методик, адекватних меті і завданням дослідження, поєднанням кількісного і якісного аналізу емпіричних даних, репрезентативністю вибірки та застосуванням методів математичної статистики із залученням сучасних програм обробки даних.
Дослідження проводилося протягом 1999-2001 навчальних років на базі середніх шкіл № 6 і № 193 м.Києва. Загалом у дослідженні взяли участь 167 учнів старших класів. З метою перевірки, уточнення та верифікації деяких положень роботи до дослідження залучалися студенти НУФВіС України, Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова та учні Українського гуманітарного ліцею.

Положення, що виносяться на захист:
1. У сукупності чинників, що сприяють цілісності процесу самопізнання особистості, а також повноцінному функціонуванню механізму психічної саморегуляції і антиципації, важливе місце посідає той, що безпосередньо зумовлюється результатами саморефлексії особистістю тілесного досвіду.
2. Дифузність, мимовільність, або випадковість конструювання старшокласниками проекту (сценаріїв) життєвого самоздійснення, можуть бути пояснені відсутністю у змістові проекту майбутнього відрефлексованих у попередньому досвіді суб’єкта уявлень щодо власних можливостей як психотілесної істоти.
3. Характер і особливості репрезентації у свідомості особистості досвіду тілесного буття знаходять своє відображення у якісно-кількісних характеристиках Яструктури, а також у створюваних учнями старшого віку життєвих проектах.
4. Зміст і обсяг оволодіння особистістю психологічним простором життя перебуває у корелятивному відношенні зі ступенем усвідомлення нею власного тілесного потенціалу. Останнім і визначається стабільність чи варіативність актів дійово-перетворюючих відносин особистості щодо себе, так і щодо оточуючого світу в ході встановлення з ним зв’язків предметно-практичного характеру.
Апробація та впровадження. Основні положення та результати дослідження доповідалися на П’ятих Костюківських читаннях Психологія на перетині тисячоліть” (Київ, 1998), на Всеукраїнській науково практичній конференції Проблеми безпеки української нації на порозі ХХІ сторіччя” (Київ Чернівці, 1998), на науковій сесії Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, присвяченої 100-річчю П.Р. Чамати Психологія самосвідомості: історія, сучасний стан та перспективи дослідження” (Київ, 1999), на Всеукраїнській науково-практичній конференції Українська еліта та її роль в державотворенні” (Київ, 2000), та засіданнях лабораторії психології навчання Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України.
Зміст та результати роботи відображено у 15 публікаціях.

Структура і обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновку, списку використаних джерел, що нараховує 280 найменувань і додатків. Основний зміст дисертації викладено на 190 сторінках. Робота містить 22 таблиці і 16 рисунків.

bibliography

ВИСНОВКИ

Сплеск інтересу до проблеми самовизначення у підлітковому та юнацькому віку спостерігається на сторінках психолого-педагогічної літератури вже досить тривалий час, але в умовах сучасних соціальних перетворень зазначена проблема набула особливої гостроти. Соціокультурна ситуація останнього часу надала згаданій проблемі відчутно практичного забарвлення через те, що в умовах здеформованої трансформації українського суспільства на порозі ХХІ століття, що супроводжується втратою традиційних орієнтирів і засобів здійснення індивідуального життя, обрання життєвого шляху стає надзвичайно важким, а для значної частині молоді, що залучається до життя, завершується зламом їхньої життєвої долі, обранням соціально неповноцінного життєвого шляху, або наданню своєї долі на поталу випадку, потоку життєвої стихії, що завершується здебільшого плачно” (27, с. 82 83).
В роботі показано, що у сукупності проблем, висунутих в сучасній психології духом часу”, евідентний пріоритет набувають ті, що безпосередньо пов’язані з пошуком принципів і методів, спрямованих передовсім на пізнання цілісної людини як діяча, здатного до перетворення не лише оточуючого його світу, а й самого себе.
Поміж тим, реалії свідчать про те, що традиційна освіта з її перенаповнюваними учбовими класами, формалізмом і знеособленістю учбового процесу, зорієнтована виключно на підготовку виробників матеріальних вартостей і формує людей, які мають заповнити заздалегідь визначені для них осередки” в суспільстві. Така освіта вже давно перетворилася в гальмо, що заважає розвиватися новому типу навчання, отже і виховувати людину в усій повноті її унікальності і своєрідності, її можливостей активно і творче вчитися на усіх її вікових етапах” (70). Час, що минув з моменту наведеної вище констатації вніс свої корективи, і тим не менше, як свідчить сучасна практика, висхідна для педагогічної антропології проблема розвитку й виховання вирішується й подосі за рахунок впровадження таких технологій, що слугують інтенсифікації насамперед когнітивної складової особистості. Зрозуміло, що таких умов питання про єдність і поліфакторну обумовленість процесу індивідуального розвитку людини як цілісної біосоціопсихічної істоти, разом з тим і про єдність системи психолого-педагогічних засобів оптимізації розвитку підростаючої людини в умовах навчально-виховного процесу, не може не залишитися черговою декларацією, в кращому випадку завданням на далеке майбутнє. В цьому зв’язку не може не насторожувати той факт, що чергова хвиля інтелектуалізації учбово-виховного процесу (як в загальноосвітній, так і в школах нового типу) відбувається не без опори на принцип гуманізації, дійсний зміст якого загрозливо наближається до чергового, задовольняючого потребам сьогодення, модного гасла.
Поміж тим, в гуманістичній психології, дозволимо собі знов процитувати того ж автора, людина як об’єкт вивчення не розкладається” на окремі елементи рефлекси, пізнавальні процеси, інтелектуальні знання, неусвідомлювані фіксації, або проекції неврозів. Статистичні методи аналізу і так звані об’єктивні спостереження деперсоналізованих піддослідних, клінічні методи однобокого вивчення психопатологічних відмін розуміються гуманістичними психологами не тільки як недостатні, але як вельми оманливі джерела нашого знання про людину, що не розкривають всієї повноти і багатства внутрішнього життя людини, її переживань за умов реальних життєвих ситуацій” (70, с. 161). Дійсний зміст гуманістичної психології, полягає, на думку її засновників, в формуванні у людини здатності самостійно скеровувати власним процесом розвитку здатності до особистісного переживання автентичності, а також до самооцінки і творчої самореалізації.
Разом з тим, не вважаємо зайвим послатися в цьому контекстові на думку Г.С. Костюка про те, що поза знань стосовно особливостей і закономірностей взаємозв’язків, що існують між фізичним і розумовим розвитком людини на різних етапах її онтогенетичного розвитку, педагогічне скерування останнім втрачає належної послідовності і наукової обгрунтованості (111).
Натомість, сучасна культура, як показано у роботі, втратила реальність людського тіла, разом з цим, опинилася перед загрозою втрати і самої людини, адже, як свого часу нагадував Л.С. Рубінштейн, недооцінювати те, що дає нам сама природа, означає недооцінювати і саму людину. Людина не може відриватися від природи і дощенту ставити себе проти її. Вона не повинна забувати, що сама вона природна істота, сама продукт її розвитку” (187, с. 304). Для психології зазначена формула відіграє не лише роль методологічного орієнтиру, а й набуває вельми важливого практичного значення.
Відомі обмеження, з якими стикнулась психологія у дослідженні проблеми взаємозв’язку соматичного (тілесного) і психічного засобами встановлення корелятивних відносин між окремо узятими органами чи системами тілесної організації індивіда і психічними утвореннями, зініціювали пробудження інтересу дослідників до доволі відомого і разом з тим прозорого” для психології об’єкта як людська тілесність, ширше до феномену тілесного буття людини. Проте, як зазначається у роботі, тіло як сутнісна складова Я”, й подосі залишається поза поля дослідницької практики, як теоретичної, так і емпіричної.
В заломленні до предмету психологічної науки дослідження феноменології тіла (тілесного буття людини) задовольнялися до недавнього часу переважним чином даними психофізіології і психосоматики. Відома обмеженість зазначених дисциплін в поясненні сутності людини як тотальної цілісності стимулювала до пошуку психологами додаткових шляхів і можливостей збагачення існуючих пояснювальних схем. Серед останніх можна назвати і психологію тілесності, галузь, що перебуває лише на початковій стадії свого становлення. Реабілітація тілесності як сутнісної, атрибутивної складової структури Я, разом з цим і умови повноцінної самореалізації людини в індивідуальному і соціальному просторі буття і складало головну увагу даного дослідження.
З огляду на проблему, що поставлена у даному дослідженні, вихідною умовою успішного розв’язання, як це обгрунтовується у роботі, є актуалізація механізму особистісної рефлексії, зокрема, рефлексії тілесного потенціалу, із наступним встановленням взаємозв’язку продукту згаданої рефлексії із програмуванням особистістю індивідуальних способів життєздійснення, передовсім через такі життєві вибори, які максимально б узгоджувалися із можливостями особистості як психотілесної цілісності. За таким підходом процес життя людини, акти її професійного і особистісного самовизначення, розглядаються у роботі не лише як окремі ланки життєвого шляху, а й у більш широкому контексті, а саме як факт культури перебування особистості у бутті загалом.
Узагальнення результатів дослідження дозволило зробити низку висновків, що підтвердили сформульовані гіпотези:
1. Встановлено, що однією з передумов становлення особистості старшокласника як суб’єкта майбутньої життєдіяльності постає рівень сформованості у нього здатності до саморефлексії, зокрема тілесного потенціалу. Останній постає як психічне новоутворення, що породжується внаслідок тілесного досвіду взаємодії особистості із власним і оточуючим світом.
2. Теоретичний аналіз основних емпіричних і концептуальних напрямків дослідження феномену тілесності, місця останньої у Яструктурі старшокласників і змістові їхніх життєвих проектів дозволив встановити між ними співвідношення, сталість яких дає підстави визнати за ними статус закономірних.
3. Виявлено, що відсутність або недостатність досвіду рефлексії старшокласниками власного тілесного потенціалу веде до створення ними життєвих проектів (аморфний, фрагментарний), які позбавлені належної чіткості, стабільності і структурованості.
4. Отримані у дослідженні відомості свідчать, що виокремлені за типом самоусвідомлення тілесного потенціалу вікові групи відрізняються між собою за змістом та ієрархічною організацією компонентів Яструктури, а також за способом передбачення ними можливих альтернатив життєвого самовизначення.
5. Вивчення характеру саморефлексії старшокласниками тілесного потенціалу дозволило виокремити три його основні типи вітальний, конформний і особистісний, які корелюють відповідно з трьома способами конструювання старшокласниками життєвих проектів: аморфним, фрагментарним і структурованим.
6. Корелятивні відношення між типом репрезентації у свідомості старшокласників тілесного потенціалу і способом обрання ним форми самореалізації у просторі майбутніх актів життєвого самовизначення опосередковуються утворюваною у процесі засвоєння досвіду певної культури Яконцепцією.
Щодо перспективи вивчення феноменології тілесності можна припустити, що подальше дослідження в обраному напрямку дозволить поглибити існуючі уявлення про механізм саморегуляції поведінки й діяльності людини і створити продуктивніші психологічні засоби актуалізації цього механізму.

Література

1.Абульханова К.А. О субъекте психической деятельности. Методологические проблемы психологии. М.: Наука, 1973 288 с.
2.Абульханова-Славская К.А. Деятельность и психология личности М.: Наука, 1980 334 с.
3.Абульханова К.А., Воловикова М.И., Елисеев В.А. Проблемы исследования индивидуального сознания // Психологический журнал. 1991. № 4 С. 27 40
4.Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни М.: Мысль, 1991 299 с.
5.Автономова Н.С. Человек науки и науки о человеке // Современная наука: познание человека М.: Наука, 1988 С. 141-157
6.Акинщикова Г. И. Телосложение и реактивность организма человека Л.: ЛГУ, 1969 90 с.
7.Акинщикова Г. И. Соматическая и психофизиологическая организация человека Л.: ЛГУ, 1977 160 с.
8.Акинщикова Г.И. К вопросу о психофизической проблеме // Индивидуальные особенности психического и соматического развития и их роль в управлении деятельностью человека Пермь, 1982 С. 3-4
9.Александро Ж. Рефлексивне самовизначення особистості як фактор готовності до управлінської діяльності // Автореф. дис. канд. психол. наук Київ, 2000 16 с.
10. Александров Ю.И. Макроструктура деятельности и иерархия функциональных систем // Психологический журнал. 1995.№1 С. 26-30
11. Александрова Ю.В. Построение и валидизация проективной методики для диагностики отношения к другому человеку // Психологический журнал. 1999. № 3 С. 111 - 118
12. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания Л.: ЛГУ, 1968 339 с.
13. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды. В 2-Т. Т.1 М.: Педагогика. 1980 232 с.
14. Андрієвська В.В. Про зв’язок між когнітивним та афективним в теорії Жана Піаже // Психологія на перетині тисячоліть. Зб. наукових праць учасників П’ятих Костюківських читань. Том. 1. Київ.: Гнозис, 1998 С. 43-49
15. Анцыферова Л.И. Эпигенетическая концепция развития личности Эрика Г. Эриксона // Принцип развития в психологии М.: Наука, 1978 С. 213-242
16. Анцыферова Л.И. Общественно-исторический характер телесного бытия человека // Биология человека и социальный прогресс Пермь, 1982 С.89-96
17. Анцыферова Л.И. Материалистическая диалектика и психологическая наука (Вместо предисловия) // Категории материалистической диалектики в психологии / Под ред. Л.И. Анцыферовой М.: Наука, 1988 С. 3-21
18. Артемьева Е.Ю. Психология субъективной семантики М.: Изд-во Моск. ун-та, 1980 128 с.
19. Артемьева Т.И. Взаимосвязь потенциального и актуального в развитии личности // Психология формирования и развития личности М.: Наука, 1981 С. 67 - 87
20. Артемьева Т. И. Категории возможности и действительности в психологии личности \ Категории материалистической диалектики в психологии. - М.: Наука, 1988 С. 89-119
21. Артемьева Т.И. К вопросу об осознании личностью своих способностей // Социально-психологические и нравственные аспекты изучения личности. Сб. научных трудов. М., 1988 С. 125 - 128
22. Архипкина О.С. Реконструкция субъективного семантического пространства, означивающего эмоциональные состояния // Вестн. Моск. Ун-та. Сер. 14. Психология. 1981. № 2 С. 40-46
23. Бажин Е.Ф., Ганина Н.А., Корнева Т.В. Описание лица в художественной литературе как проблема восприятия человека человеком // Вопросы психологии. 1984. №2 С. 142-147
24. Бажин Е.Ф., Голынкина Е.А., Эткинд А.М. Опросник уровня субъективного контроля (УСК) М.: Смысл, 1993 16 с.
25. Барабанщиков В.А., Малкова Т.Н. Зависимость точности идентификации экспрессии лица от локализации мимических проявлений // Вопросы психологии. 1988. №5 С. 131-140
26. Баришева О.І. Самовизначення та самореалізація як мотив участі старшокласників у гуртковій роботі // Автореф. дис. канд. психол. наук. Київ, 2001 20 с.
27. Баскаков В. От составителя // Хрестоматия по телесно-ориентированной психотерапии и психотехники М.: Смысл, 1997 С. 4
28. Бахур В.Т. К вопросу о нейрофизиологических механизмах чувства собственного «Я» // Вопросы психологии. 1980. №5 С. 41-46
29. Бебик М.А., Кокурина И.Г. О возможностях танцевально-двигательной терапии в решении проблем самопринятия // Вестн. Моск. Ун-та. Сер. 14. Психология. 1999. № 1 С. 50 - 54
30. Бекешкіна І.Е., Лаврененко Н.В. Орієнтації та життєвий вибір підлітків в умовах постчорнобильської ситуації // Чорнобиль і соціум. Вип. 2. Київ, Ін-тут соціології НАН України, 1995 С. 72-88
31. Белинская Е.П. Я концепция и ценностные ориентации старших подростков в условиях быстрых социальных изменений // Вестн. Моск. Ун-та. Сер. 14. Психология. 1997. № 4 С. 25 - 31
32. Белявский И.Г., Шкуратов В.А. Проблемы исторической психологии. Изд-во Ростовского ун-та, 1982 224 с.
33. Бердяев Н.А. О назначении человека М.: Республика, 1993 383с.
34. Бернс Р. Развитие Я концепции и воспитание М.: Прогресс, 1986 421 с.
35. Беседа с профессором А.Ф. Лосевым // Вопросы философии. 1984. №1 С. 144-149
36. Бодалев А.А. Восприятие и понимание человека человеком М.: МГУ, 1982 200 с.
37. Боднар А.Я. Взаємодія колективності та індивідуальності в стимуляції професійного самовизначення // Автореф. дис канд. психол. наук Київ, 1994 18 с.
38. Большой толковый психологический словарь / Ребер Артур (Penquin). Том. 2 (П Я): Пер с англ. М.: Вече, АСТ, 2000. 560 с.
39. Бондаренко О.Р. Психосемантические аспекты исследования образа учителя // Вестн. Моск. Ун-та. Сер. 14. Психология. 1986. № 1 С. 30-35
40. Борисенко С.Б., Бернацька Л.В. Проблеми вивчення самосвідомості старшокласників // Українська психологія: сучасний потенціал. Матеріали Четвертих Костюківських читань (25 вересня 1996 року) В 3-х томах. К.: Вид-во ДОК-К, 1996 Т.1. С. 88-95
41. Боришевский М.И. Влияние позиции подростка на саморегуляцию поведения // Вопросы психологии. 1972. № 5 С. 121 - 128
42. Боришевський М.Й., Киричук О.І. До проблеми самосвідомості особистості як детермінанти її саморозвитку // Українська психологія: сучасний потенціал. Матеріали Четвертих Костюківських читань (25 вересня 1996 року) В 3-х томах. К.: Вид-во ДОК-К, 1996 Т.1. С. 105-111
43. Брагина В.Д. Представления о профессии и самооценка профессионально значимых качеств у учащейся молодежи // Вопросы психологии. 1976. №2 С. 146-150
44. Брант Г.А. Природа женщины как проблема (Концепция феминизма) // Общественные науки и современность. 1998. №2 С. 167-180
45. Буленко Т.В. Особливості життєвого та сімейного сценарію залежно від статевої належності // Українська психологія: сучасний потенціал. Матеріали Четвертих Костюківських читань (25 вересня 1996 р.) В 3-х томах К.: Вид-во ДОК-К, 1996 Т.1. С. 146-153
46. Бурлачук Л.Ф., Коржова Е.Ю. Психология жизненных ситуаций М.: Российское педагогическое агентство, 1998 263 с.
47. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь справочник по психодиагностике Спб.: Питер Ком, 1999 528 с.
48. Бурлачук Л.Ф., Королев Д.К. Адаптация опросника для диагностики пяти факторов личности // Вопросы психологии. 2000. № 1 С. 126 133
49. Бурова О. Метафізика зору: про діалог речового й тілесного // Філософська думка. 1998. №3 С. 16-33
50. Валевский А.Л. Биография в контексте философского анализа // Философская и социологическая мысль. 1989. №8 С. 49-58
51. Варбан М.Ю. Рефлексія професійного становлення в студентські роки // Автореф. дис. канд. психол. наук Київ, 1999 18 с.
52. Варламова Е.П., Степанов С.Ю. Рефлексивная диагностика в системе образования // Вопросы психологии. 1997. № 5 С. 28 43
53. Васильева О.С., Демченко Е.А. Изучение основных характеристик жизненной стратегии человека // Вопросы психологии. 2001. № 2 С. 74 85
54. Васильков В.М. Деякі підходи до вивчення професійного становлення молоді // Психологія на перетині тисячоліть. Зб. Наукових праць учасників П’ятих Костюківських читань. Том. 1. Київ.: Гнозис, 1998 С. 202-209
55. Виногородський А.М. Розвиток особистісної рефлексії підлітків (на матеріалі сприйняття музики) // Автореф. дис. канд. психол. наук Київ, 1999 20 с.
56. Вознесенская Е.Л. Роль внешности политического деятеля в восприятии его електоратом: реальный и идеальный политики // Психолого-педагогічна наука і суспільна ідеологія: Матеріали методологічного семенару Академії педагогічних наук України, 12 листопада 1998 р. К.: Гнозис, 1998 С. 561-569
57. Войно-Ясенецький В.Ф. (архиепископ Лука) О духе, душе и теле Сыктывкар: Пролог ЛТД, 1993 101 с.
58. Воробьева Л.И., Снегирева Т.В. Психологический опыт личности: к обоснованию подхода // Вопросы психологии. 1990. №2 С. 5-13
59. Выготский Л.С. Исторический смысл психологического кризиса // Л.С. Выготский. Собр. сочинений: В 6-ти т. Т. 1. Вопросы теории и истории психологии / Под ред. А.Р. Лурия, М.Г. Ярошевского М.: Педагогика, 1982 С. 291-436
60. Гаврилова Т.А. Новые исследования особенностей подросткового и юношеского возраста // Вопросы психологии. 1984. №1 С. 152-157
61. Газнюк Л.М. Модифікації тілесності в соціокультурній реальності // Автореф. дис канд. філос. наук Харків, 1993 17 с.
62. Гинзбург М.Р. Личностное самоопределение как психологическая проблема // Вопросы психологии. 1988. №2 С. 19-26
63. Головаха Е.И. Жизненная перспектива и профессиональное самоопределение молодежи Киев.: Наукова думка, 1988 143 с.
64. Голубева Э.А. Типологический и измерительный подходы к изучению индивидуальности: от Оствальда и Павлова к современным исследованиям // Психологический журнал. 1995. №1 С. 64-74
65. Гошовська Д.Т. Психологічні особливості розвитку самоакцептації в дівчаток-підлітків (на матеріалі різних освітніх закладів) // Автореф. дис. канд. психол. наук Київ, 1997 18 с.
66. Гошовський Я.О. Становлення образу Я в підлітків школи інтернату в умовах депривації батьківського впливу // Автореф. дис. канд. психол. наук Київ, 1995 24 с.
67. Гребенюк Г.А. Построение и валидизация тест-опросника для диагностики деловых качеств // Психологический журнал. 1999. № 1 С. 149 - 156
68. Гримак Л.П. Резервы человеческой психики. Введение в психологию активности М.: Политиздат, 1987 286 с.
69. Гримак Л.П. Тело и психика // Л.П. Гримак. Резервы человеческой психики. М.: Политиздат, 1987 С. 75 89
70. Грининг Г. История и задачи гуманистической психологии. // Вопросы психологии. 1988. № 4 С. 161-167
71. Губачев Ю.М., Каган В.Е., Якубзон А.М. Половой диморфизм переживания болезни при невротических кардиалгфобиях // Психологический журнал. 1990. № 5 С. 61 66
72. Давыдов В.В., Слободчиков В.И., Цукерман Г.А. Младший школьник как субъект учебной деятельности // Вопросы психологии. 1992. № 3 4 С. 14 - 23
73. Данильченко Т.В. Тенденції сприймання незнайомої людини чоловіком і жінкою // Психологія на перетині тисячоліть. Зб. Наукових праць учасників П’ятих Костюківських читань. Том. 1. Київ.: Гнозис, 1998 С. 373-378
74. Данильченко Т.В. Сприймання чоловіка і жінки при формуванні першого враження // Вісник Харківського державного ун-ту, № 439, 1999 С. 29-32
75. Дикая Л.Г. Семикин В.В. Регулирующая роль образа функционального состояния в экстремальных условиях деятельности // Психологический журнал. 1991. № 1 С. 55 - 65
76. Дорожевец А.Н., Соколова Е.Т. Исследование образа физического Я: некоторые результаты и размышления // Телесность человека: междисциплинарные исследования. М., 1991 С. 67 70
77. Доценко Е.Л., Бессонова Л.В. Обыденные представления о структуре общения // Вестн. Моск. Ун-та. Сер. 14. Психология. 1999. № 2 С. 23-33
78. Епифанцева А.И. Перспектива личности и ее психологические особенности // Вопросы психологии. 1964. № 6 С. 97 - 103
79. Ермошин А.Ф. Вещи в теле: Психотерапевтический метод работы с ощущениями М.: «Класс», 1999 320 с.
80. Жаров Л. В. Человеческая телесность: философский анализ Ростов.: РУ, 1988 128 с.
81. Жизненный путь личности (вопросы теории и методологии социально-психологического исследования) Киев.: Наукова думка, 1987 279 с.
82. Жизнь как творчество (социально-психологический анализ) Киев.: Наукова думка, 1985 302 с.
83. Журавлев В.И. Вопросы жизненного самоопределения выпускников средней школы.- Изд-во Ростовского ун-та, 1972 200 с.
84. Зайцев В.П. Вариант психологического теста Mini Mult // Психологический журнал. 1981. № 3 С. 118 123
85. Зайцев В.П., Айвазян Т.А., Грачева Н.И. и др. Методика полуструктурированного интервью для оценки психологического статуса ликвидаторов последствий аварии на Чернобыльской АЭС.// Психологический журнал. 1994. №3 С. 117-122
86. Залманов А. Тайная мудрость человеческого организма М.: Молодая гвардия, Дидакт, 1991 224 с.
87. Зеличенко А.И., Степанова Г.И. Психосемантика и изучение профессионального сознания психологов // Вестн. Моск. Ун-та. Сер. 14. Психология. 1989. № 3 С. 20 32
88. Зинченко В.П. Патопсихология общей психологии. // Вопросы психологии. 1991. № 1 С. 156 - 159
89. Иванова Т.В. Изучение этнических стереотипов с помощью проективных рисунков // Вопросы психологии. 1998. № 2 С. 71 82
90. Изард К. Эмоции человека Пер.с англ. - М.: МГУ, 1980 - 440 с.
91. Интенциональность и текстуальность. Философская мысль Франции ХХ века. Томск.: Водолей, 1998 320 с.
92. Ільїна Т.Б. Особливості динаміки самоставлення в умовах професійної депривації (на прикладі безробітних Донецької області) // Автореф. дис. канд. психол. наук Київ, 1998 17 с.
93. Каган В.Е. Стереотипы мужественности женственности и образ «Я» у подростков // Вопросы психологии. 1989. №3 С. 53-62
94. Калитиевская Е.Р., Ильичева В.И. Адаптация или развитие: выбор психотерапевтической стратегии // Психологический журнал. 1995. № 1 С. 115 - 121
95. Каменченко П.В., Воробьев В.Ю. Психические нарушения при ампутациях конечностей // Журнал невропатологии и психиатрии им. С.С. Корсакова, 1992. Вып. 2. С. 74 78
96. Карнозова Л.М. Самоопределение профессионала в проблемной ситуации // Вопросы психологии. 1990. №6 С. 75-82
97. Карцева Т.Б. Изменения образа Я в ситуациях жизненных перемен // Автореф. дисс. канд. психол. наук М., 1989 25 с.
98. Килимник О.С. Цінності, життєві орієнтації та екологічна свідомість підлітків // Зб. наукових праць № 5’2. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конфер. (16-18 вересня 1999 р.). Київ, 1999. С. 228 231.
99. Киселев Н.Н. Философия экологии и мировоззренческие сдвиги современности // Философская и социологическая мысль. 1996. № 1 2. С. 30-48
100. Кізь О.Б. Очікувані життєві перспективи вихованців інтернатських закладів // Психологія. Зб. наукових праць. К.: НПУ, 1999. Вип. 3(6). С. 191 199
101. Кліменко В.В. Механізми психомоторики людини Київ, 1997. 192 с.
102. Кон И.С. Открытие "Я" - М.: Политиздат, 1978 - 367 с.
103. Кон И.С. Психология старшеклассника. Пособие для учителей М.: Просвещение, 1980 192с.
104. Кон И.С. Категория «Я» в психологии // Психологический журнал. 1981. № 3 С. 25-38
105. Кон И.С. Психология половых различий // Вопросы психологии. 1981. № 2 С. 47-57
106. Кон И.С. В поисках себя: Личность и ее самосознание. М.: Политиздат, 1984 335 с.
107. Кондратьева А.С., Шмелев А.Г. Семантическая структура межличностной оценки и самооценки у лиц с нормальным и повышенным артериальным давлением // Психологический журнал. 1983. № 2 С. 87-93
108. Кониський Г. Філософські твори: У 2 Т. К.: Наукова думка, 1990 Т. 2. 576 с.
109. Корнетов Н.А. Клиническая антропология: Теоретический подход и основные принципы // Актуальные вопросы медицинской и клинической антропологии Томск, 1991 С. 41-47
110. Костюк Г.С. Проблема личности в философском и психологическом аспектах // Костюк Г.С. Избранные психологические труды М.: Педагогика, 1988 С.76-85
111. Костюк Г.С. Навчання і розвиток особистості \ Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. Київ.: Рад. Школа, 1989 608 с.
111а. Крайнюк В.М. Психологічний комфорт як умова психічного здоров’я особистості // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка К.: 2001.т.3.ч.2 С. 137 - 142
112. Креславский Е.С. Избыточная масса тела и образ физического "Я" \ Вопросы психологии. 1987. N 2 - С. 113-117
113. Кудрявцев Т.В., Шегурова В.Ю. Психологический анализ динамики профессионального самоопределения личности // Вопросы психологии. 1983. №2 С. 51-59
114. Куницына В.Н. К вопросу о формировании образа своего тела у подростка // Вопросы психологии. 1968. № 1 С. 90-99
115. Лабунская В.А. Факторы успешности опознания эмоциональных состояний по выражению лица // Психология межличностного познания / Под ред. А.А. Бодалева М.: Педагогика, 1981 С.54-66
116. Лаврова О.В. «Отраженная телесность» как особая ментальная форма тела: психотерапевтический подход // Вестн. Моск. Ун-та. Сер. 14. Психология. 1999. № 3 С. 76-83
117. Леонг А. Тело: человек как визуальный знак // Леонг А. Эрнст Неизвестный об искусстве, литературе и философии М.: Издательская группа «Прогресс Питера», 1992 240 с.
118. Леонтьев А.Н. Избранные психологические произведения: В 2 Т. Т.2 М.: Педагогика, 1983 320 с.
119. Леонтьев Д.А. Тест смысложизненных ориентаций (СЖО) М.: Смысл, 1992 16 с.
120. Леонтьев Д.А. Психология смысла: природа, строение и динамика смысловой реальности М: Смысл, 1999 487 с.
121. Леонтьев Д.А., Шелобанова Е.В. Профессиональное самоопределение как построение образов возможного будущего // Вопросы психологии. 2001. № 1 С. 57 - 66
122. Либин А.В. Дифференциальная психология: на пересечении европейских, российских и американских традиций М.: Смысл, 1999 532 с