Резван, Оксана Олексіївна ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-РЕФЛЕКСИВНОЇ ПОЗИЦІЇ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ АВТОМОБІЛЬНО-ДОРОЖНЬОЇ ГАЛУЗІ

brief description

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний педагогічний університет

імені Г.С.Cковороди

На правах рукопису

РЕЗВАН Оксана Олексіївна

УДК 378. 159. 923

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-РЕФЛЕКСИВНОЇ ПОЗИЦІЇ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ АВТОМОБІЛЬНО-ДОРОЖНЬОЇ ГАЛУЗІ

Спеціальність 13.00.04 теорія і методика професійної освіти

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора педагогічних наук

Науковий консультант:
Гриньова Валентина Миколаївна,
доктор педагогічних наук, професор

Харків - 2016
ЗМІСТ

ВСТУП4
РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-РЕЛФЕКСИВНОЇ ПОЗИЦІЇ МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ АВТОМОБІЛЬНО-ДОРОЖНЬОЇ ГАЛУЗІ В ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ.20
1.1. Методологічні основи формування професійно-рефлексивної позиції майбутніх фахівців20
1.2. Особливості професійної підготовки майбутніх фахівців автомобільної та дорожньо-будівельної галузей у вищому технічному навчальному закладі..42
Висновки до розділу 168
РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ СУТІ ПРОФЕСІЙНО-РЕФЛЕКСИВНОЇ ПОЗИЦІЇ ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ АВТОМОБІЛЬНО-ДОРОЖНЬОЇ ГАЛУЗІ72
2.1. Суть поняття «позиція»72
2.2. Роль рефлексії у становленні особистості99
2.3. Суть професійно-рефлексивної позиції особистості130
2.3.1. Бінарність поняття «професійно-рефлексивна позиція
особистості».130
2.3.2. Аналіз концепту «професійна позиція особистості»..136
2.3.3. Суть поняття «рефлексивна особистісна позиція»143
2.3.4. Інтегрованість поняття «професійно-рефлексивна позиція особистості»...161
Висновки до розділу 2171
РОЗДІЛ 3 НАУКОВО-МЕТОДИЧНА СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-РЕФЛЕКСИВНОЇ ПОЗИЦІЇ ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ АВТОМОБІЛЬНО-ДОРОЖНЬОЇ ГАЛУЗІ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ177
3.1. Характеристика компонентів науково-методичної системи формування професійно-рефлексивної позиції майбутніх фахівців автомобільно-дорожньої галузі.177
3.2. Компоненти професійно-рефлексивної позиції майбутніх фахівців автомобільно-дорожньої галузі..195
3.2.1. Потребово-мотиваційний компонент..195
3.2.2. Ціннісний компонент207
3.2.3. Когнітивно-діяльнісний компонент220
3.2.4. Емоційно-регулятивний компонент239
3.2.5. Аналітико-корекційний компонент250
Висновки до розділу 3267
РОЗДІЛ 4 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ СИСТЕМИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-РЕФЛЕКСИВНОЇ ПОЗИЦІЇ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ АВТОМОБІЛЬНО-ДОРОЖНЬОЇ ГАЛУЗІ..271
4.1. Загальні питання підготовки і проведення експерименту.271
4.2. Реалізація науково-методичної системи формування професійно-рефлексивної позиції майбутніх фахівців автомобільно-дорожньої
галузі 283
4.3. Аналіз результатів педагогічного експерименту.341
Висновки до розділу 4368
ВИСНОВКИ.373
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.379
ДОДАТКИ427

ВСТУП

Актуальність дослідження. Сучасна вища школа повинна забезпечити якісну підготовку нової генерації фахівців, які були б здатними на високому професійному рівні виконувати своє призначення. Для цього студентів, які саме мають стати фахівцями, слід спрямовувати до постійного формування професійно значущих особистісних характеристик, які дозволятимуть набувати досвіду, досягати професійного акме. Важливого значення для підготовки фахівця будь-якого профілю має розвиток у нього професійної рефлексії як якості особистості, необхідної для здійснення адекватної самооцінки, самовизначення у професії.
Підготовка висококваліфікованих фахівців сучасною системою вищої освіти згідно вимог державних нормативних документів (закони України «Про освіту», Про вищу освіту», Державна національна програма «Освіта» (Україна ХХ1 століття), Національна доктрина розвитку освіти України у ХХ1 столітті) здійснюється на засадах інноваційних підходів до професійної підготовки, які спрямовані налаштовувати майбутнього фахівця не лише на системне якісне засвоєння фундаментальних знань, формування практичних умінь, але й на розвиток у них мотиваційно-потребової сфери, здібностей до самореалізації та творчості. Такі вимоги до особистості фахівця спричиняють необхідність його спрямування до критичності мислення та діяльності, гнучкості поведінки, обумовлених усвідомленням професійних стандартів та суспільного замовлення, що забезпечується сформованістю професійно-рефлексивної позиції.
Актуальність формування у майбутнього фахівця професійно-рефлексивної позиції підкреслюється актуалізацією низки суспільних проблем, пов’язаних із визначеною загальною проблемою:
1) доцільність отримання другої вищої освіти, що виявляється у невмінні молодої людини здійснювати рефлексію особистих потенційних професійних можливостей, відмова від самоаналізу та самовдосконалення професійних умінь та якостей, внаслідок чого розвивається комплекс неповноцінності, своєї непотрібності у професійному середовищі та намагання кардинально змінити фах. За статистичними даними, лише 40% осіб отримують другу освіту, підвищуючи при цьому рівень першого фаху, тобто навчаються, щоб удосконалити свій професійний досвід. Нажаль, більшість молодих фахівців розчаровуються у набутій спеціальності і намагаються отримати другу освіту, зміст якої часто кардинально протилежний отриманій першій кваліфікації;
2) неефективність процесів працевлаштування молодих фахівців, що обумовлюється невмінням адекватно оцінити власні професійні домагання відповідно до вимог роботодавця, особистих професійних ресурсів та рівня професійної підготовки. За даними пілотажного дослідження, що проводилось у Харківському національному автомобільно-дорожньому університеті та в Національному технічному університеті (м. Київ), лише 17% випускників працевлаштовуються за фахом без допомоги університету у перші місяці після випуску, із них лише близько 30% повністю задоволені умовами працедавця. Отримані дані свідчать про несформованість рефлексивних умінь майбутніх фахівців, що позначається на ефективності їхньої професійної реалізації та порушує професійно-інтегративні процеси.
Такий стан вимагає пошуку нових шляхів, методів, засобів вирішення проблеми, у контексті чого актуальності набуває розробка та впровадження в навчальний процес вищого навчального закладу науково-методичної системи формування професійно-рефлексивної позиції майбутніх фахівців.
Проблема формування професійно-рефлексивної позиції визначається актуальністю для майбутніх фахівців будь-якої галузі економіки, однак у підготовці фахівців технічного профілю, зокрема автомобільно-дорожньої галузі, професійно-рефлексивна позиція визначається певними особливостями: сучасне виробництво потребує фахівців-інженерів, спроможних вирішувати складні завдання у галузі технічних та технологічних процесів, а також ті, що є пов’язаними із гуманітарними соціальними процесами (усвідомлення відповідальності за наслідки професійної діяльності, обізнаність у змісті роботи фахівців суміжних та робітничих професій тощо).
Автомобільний транспорт та пов’язана із ним дорожньо-будівельна галузь господарства відіграють істотну роль у економіці країни: щорічно відбувається перевезення більше 80% вантажів та 75% пасажирів. Зважуючи на це, актуальною є проблема якісної підготовки фахівців цієї галузі, здатних ефективно здійснювати професійні завдання, оперативно та гнучко реагувати на зміну суспільних вимог щодо надання галузевих професійних послуг, бути обізнаним у інноваційних технологіях, досвіді фахівців з інших країн та використовувати результати цього знання у власній професійній діяльності. Таким чином, сучасний фахівець автомобільної та дорожньо-будівельної галузей має бути орієнтованим на постійне здійснення рефлексії професійної діяльності та її результатів, що значним чином позначається як на його професійному самовдосконаленні, так і на якості його професійних послуг в аспекті державної політики.
Загальна наукова проблема підготовки інженерів знаходила відображення у дослідженнях конкретних її частин: технології відбору змісту навчання інженерно-технічних дисциплін (А.Дьомін), методики професійного навчання (О.Коваленко), моделювання змісту загальноінженерних дисциплін (М. Лазарєв), формування навчально-пізнавальної активності (П.Лузан), ступеневого навчання (В.Манько), логіки професійної діяльності інженера (А.Нізовцев), реалізації інноваційних технологій (В.Олексенко), підготовки до управлінської діяльності (О.Романовський), навчання методів аналізу і синтезу механізмів та машин (П.Яковишин). За думкою В.Петрук, засадами вищої технічної освіти є фундаментальність підготовки, що визначається взаємозв’язком дисциплін; прищеплення ідей від багатоваріантності розв’язання кожної практичної задачі до принципу оптимальності і критеріїв її визначення.
На тлі достатньо різноманітних за тематикою наукових праць з проблеми формування фахівців технічного профілю (О.Ігнатюк, В.Кулешова, О.Коваленко, В.Петрук, О.Пономарьов, О.Романовський), поза увагою науковців залишаються питання підготовки молодого фахівця до ефективної професійної самореалізації в умовах жорсткої конкуренції, економічних криз, зокрема відсутніми є дослідження, пов’язані із проблемою формування рефлективності як професійно необхідної якості для сучасного фахівця.
Аналіз теоретичних напрацювань учених та власного досвіду викладацької діяльності дозволили виявити суперечності стосовно досліджуваної проблеми:
На рівні концептуалізації профільної освіти:
· між тенденціями тяжіння освітньої парадигми до навчання впродовж життя, що має орієнтувати особистість до постійного професійного самовдосконалення, та відсутністю у переважної більшості молодих фахівців чіткого плану професійного зростання, схильністю молоді до зміни спеціальності за умови першої невдалої спроби працевлаштування за фахом спричинено відсутністю рефлексивної позиції;
· між необхідністю формування професійно необхідних якостей фахівця в умовах інтеграції конкретних програм у різні навчальні дисципліни (як фундаментальних, так і профільних) та неспроможністю органів управління вищою освітою своєчасно забезпечити цілеспрямовану корекцію навчальних програм з дисциплін з метою їх відповідності запитам сучасного роботодавця.
На рівні визначення мети профільної підготовки:
· між об’єктивною потребою суспільства у фахівцях, здатних до ефективної професійної діяльності в умовах конкуренції та криз, що виявляється у адекватній самооцінці студентами власних професійних домагань, та низьким рівнем їхньої критичності стосовно відповідності ступеня професійної підготовки, наявності професійно необхідних ресурсів рівню професійних претензій;
На рівні визначення змісту та технологій профільної підготовки:
· між необхідністю формування професійно-рефлексивної позиції майбутнього фахівця та недостатнім реальним станом технологічного забезпечення цього процесу;
· між накопиченим науковим досвідом рефлексопрактик та практично повному його незатребуваності в традиційній організації підготовки фахівців технічного профілю.
Актуальність, виявлені суперечності, недостатній рівень теоретичної дослідженості й практичної розробленості означеної проблеми, відсутність системного аналізу підготовки майбутнього фахівця технічного профілю, зокрема автомобільно-дорожньої галузі, до виявлення у фаховій діяльності професійно-рефлексивної позиції зумовили вибір теми дисертації: «Теоретико-методичні засади формування професійно-рефлексивної позиції майбутніх фахівців автомобільно-дорожньої галузі».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано згідно з темою науково-дослідної роботи кафедри теорії і методики професійної освіти Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди: «Сучасні освітньо-виховні технології в підготовці майбутніх учителів» (номер державної реєстрації 0111V08876).
Тему дисертації затверджено вченою радою Харківського національного автомобільно-дорожнього університету (протокол № 9 від 27.04.2012) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології НАПН України (протокол № 5 від 29.05.2012).
Мета дослідження полягає в обґрунтуванні теоретичних і методичних засад формування професійно-рефлексивної позиції майбутнього фахівця автомобільно-дорожньої галузі, розробці й експериментальній перевірці ефективності науково-методичної системи формування професійно-рефлексивної позиції майбутнього фахівця автомобільно-дорожньої галузі в процесі професійної підготовки.
Відповідно до висунутої мети в дослідженні визначено такі завдання:
1. Визначити методологічні основи дослідження професійно-рефлексивної позиції майбутнього фахівця.
2. Виявити особливості підготовки майбутніх фахівців автомобільно-дорожньої галузі.
3. Розкрити суть професійно-рефлексивної позиції особистості майбутнього фахівця.
4. Теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити науково-методичну систему формування професійно-рефлексивної позиції майбутніх фахівців автомобільно-дорожньої галузі.
5. Уточнити критерії, показники й рівні сформованості професійно-рефлексивної позиції майбутніх фахівців автомобільно-дорожньої галузі.

bibliography

ВИСНОВКИ

1. Методологічними засадами дослідження проблеми формування професійно-рефлексивної позиції майбутнього фахівця визначено системний, синергетичний, холістичний, аксіологічний, особистісно-діяльнісний, компетентнісний, ресурсний наукові підходи.
2. З’ясовано, що підготовка майбутніх фахівців інженерних спеціальностей, зокрема для автомобільно-дорожньої галузі визначається певними особливостями: орієнтованістю освітньо-професійних програм на зміст інженерної діяльності (конструкторської, раціоналізаторської, технологічної, ремонтної, нормувальної тощо) та її специфіку для кожного виду промисловості. Акцентовано увагу на вимогах до особистості фахівця інженерного профілю: високому ступені професійної відповідальності, що виявляється в усвідомленні наслідків технологічного втручання у природні процеси та організації безпеки праці робітників, уключених у професійну діяльність; а також обізнаності у змісті роботи фахівців робітничих професій. Практична спрямованість підготовки майбутніх фахівців автомобільної та дорожньо-будівельної галузей обумовлюється необхідністю набуття студентами умінь, що дозволятимуть здійснювати процеси прикладного характеру стосовно обслуговування та експлуатації автомобільної техніки.
3. Визначено суть професійно-рефлексивної позиції особистості майбутнього фахівця як складного дуального (бінарного) динамічного особистісного утворення, яке виявляється у стійкому свідомому ставленні до професії (її явищ, об’єктів, учасників, норм) як до цінності, та в діяльності, що детермінується постійними актами самоспостереження, самопізнання, самоаналізу й усвідомлення зовнішньої оцінки особистих якостей, ресурсів, рівня професійної компетентності та дій через критичне оцінювання і корекцію відповідно професійних вимог з метою професійної реалізації та професійного зростання.
На основі аналізу вітчизняних та зарубіжних наукових джерел схарактеризовано бінарність (дуальність) поняття професійно-рефлексивна позиція особистості, що виявляється у «матрьошечних відносинах», коли найбільші загальні властивості складного об’єкту є основою для найменш повторюваних: у русі до професійно-рефлексивної позиції особистість проходить етапи формування життєвої позиції, рефлексивної позиції, професійної позиції, і нарешті професійно-рефлексивної позиції.
Визначено, що професійно-рефлексивна діяльність відбувається згідно алгоритмічного процесу рефлексії особистих професійних компетенцій, ресурсів, якостей способами самоспостереження, самопізнання, самоаналізу, усвідомлення зовнішньої оцінки, що активізують критичне оцінювання та корекцію з метою професійної реалізації.
З’ясовано, що причинами виникнення потреби студента у професійно-рефлексивній діяльності є суспільне замовлення (вимоги потенційних роботодавців), що спричиняє рефлексію особистих професійних компетенцій та якостей, та навчальна програма підготовки фахівця, що активізує рефлексію особистих знань і умінь.
Визначено, що структура професійно-рефлексивної позиції майбутнього фахівця містить такі блоки компонентів:
· блок компонентів професійної позиції: ціннісний (уявлення про професію; ціннісно-сенсове самовизначення особистості з її орієнтацією на вибір пріоритетних цінностей, пов’язаних із професією); потребово-мотиваційний (усвідомлення та актуалізація професійних потреб, реалізації яких сприяють відповідні мотиви;
· блок компонентів професійної рефлексії: когнітивно-діяльнісний (усвідомлення змісту професійних вимог, компетенцій, знання про рефлексивні процеси, уміння здійснювати рефлексію щодо результатів діяльності); емоційно-регулятивний (усвідомлення власних емоцій щодо результатів професійної діяльності, аналіз причин та корекція виявлення негативних емоцій та локусу контролю емоційних станів); аналітико-корекційний (усвідомлення оцінки власних домагань щодо професії, самооцінка особистих ресурсів, корекція професійних домагань та спрямованість на професійне самовдосконалення).
4. Теоретично обґрунтовано й представлено науково-методичну систему формування професійно-рефлексивної позиції майбутнього фахівця автомобільно-дорожньої галузі, що включає етапи: пропедевтичний (спрямування викладачів фахових та фундаментальних дисциплін на ознайомлення із концепцією рефлексивної позиції особистості, визначення та узгодження способів та прийомів рефлексії, встановлення термінів координації проміжних та остаточних результатів взаємної діяльності), діагностико-цільовий (діагностика початкового ступеню сформованості професійно-рефлексивної позиції у майбутніх фахівців автомобільно-дорожньої галузі, спрямування студентів до усвідомлення мотивів вибору професії), змістово-діяльнісний (реалізація технологічного процесу формування професійно-рефлексивної позиції студентів через активізацію кожного із її компонентів), самовдосконалення (підтримка рефлексивної діяльності студентів, спрямованої на рефлексію причин проблем, які виникають у процесі досягнення професійних цілей).
Визначено спіралеподібну взаємозалежність зв’язків між компонентами науково-методичної системи формування професійно-рефлексивної позиції майбутнього фахівця, що виявляється в опрацюванні інформації, отриманій на одному рівні системи з метою корекції її іншого рівня.
Формування професійно-рефлексивної позиції майбутнього фахівця відбувалось на етапах упровадження обґрунтованої науково-методичної системи: діагностико-цільовому, пропедевтичному, змістово-діяльнісному та етапі самовдосконалення, що дозволяли сформувати блоки компонентів цього утворення.
На діагностико-цільовому етапі з’ясовувався стан проблеми сформованості у студентів професійно-рефлексивної позиції, здійснено добір методик за кожним критерієм, що дало змогу виявити рівні сформованості професійно-рефлексивної позиції студентів, відбувалось спрямування студентів експериментальних груп до усвідомлення мотивів вибору професії відповідно до формування ціннісного та потребово-мотиваційного компонентів професійно-рефлексивної позиції майбутнього фахівця.
У межах пропедевтичного етапу відбувалось спрямування викладачів фахвиих та фундаментальних дисциплін на ознайомлення із концепцією рефлексивної позиції особистості, визначення та узгодження способів та прийомів рефлексії у процесі вивчення дисциплін фундаментального та гуманітарного циклів на 1-2 курсах навчання у ВНЗ та на основі сформованості рефлексивної особистісної позиції студентів ‒ формування професійно-рефлексивної позиції майбутнього фахівця у процесі викладання профільних дисциплін та навчально-професійних практик на 3-4 курсах та у магістратурі ВНЗ.
У межах змістово-діяльнісного етапу відбувалась реалізація технологічного процесу формування професійно-рефлексивної позиції студентів через активізацію кожного із її компонентів: ціннісного, потребово-мотиваційного, когнітивно-діяльнісного, емоційно-регулятивного та аналітико-корекційного (1 2 курси); на етапі самовдосконалення здійснювалась підтримка рефлексивної діяльності студентів, спрямованої на рефлексію причин проблем, які виникають у процесі досягнення професійних цілей (3 5 курси).
5. Уточнено критерії та показники сформованості професійно-рефлексивної позиції майбутнього фахівця автомобільно-дорожньої галузі: мотиваційно-ціннісний критерій, що визначає ступінь рефлективності щодо кореляції особистих життєвих цінностей та тих, які є засадничими для професійного середовища, компетентнісно-поведінковий критерій, який сприяє засвоєнню студентами знань про рефлексію та її роль у професійній реалізації, а також сформованість у них рефлексивних умінь, оцінно-корекційний критерій, що виявляє рівень усвідомлення недостатніх результатів навчально-професійної діяльності, а також їх причин, зовнішніх очікувань як претензійних до рівня професіоналізму та відповідно до нього адекватність власних професійних домагань.
Відповідно до визначених критеріїв, схарактеризовано рівні сформованості професійно-рефлексивної позиції майбутнього фахівця автомобільно-дорожньої галузі: високий, що виявляється у стійко сформованих (або внутрішніх) професійних мотивах та інтересах; позитивному ставленні до професії, високому ступені задоволеності обраною професією; адекватному рівні самооцінки особистісних ресурсів; високому рівні сформованості професійних знань та умінь; творчій та активній позиції щодо оволодіння професією; середній, що свідчить про ситуативно сформовані професійні мотиви та інтереси; нейтральне ставлення до професії; середній ступінь задоволеності обраною професією; рівень самооцінки, яка наближена до адекватної; середній рівень сформованості професійних знань та умінь; нейтральну або виконавчо-нормативну позицію щодо оволодіння професією; низький, який виявляється у відсутності (або зовнішніх) професійних мотивів та інтересів; негативному ставленні до професії, низькому ступені задоволеності обраною професією; неадекватному (занизькому або зависокому) рівні самооцінки; низькому рівні сформованості професійних знань та умінь, пасивній позиції щодо оволодіння професією.
На основі зіставлення отриманих у проведеному педагогічному експерименті результатів, їх кількісного та якісного аналізу виявлено, що реалізація системи формування професійно-рефлексивної позиції майбутніх фахівців автомобільно-дорожньої галузі сприяла суттєвим статистично значущим змінам у рівнях сформованості професійно-рефлексивної позиції студентів відповідно критеріїв: мотиваційно-ціннісного (студентів, які виявляли високий рівень чого, збільшилось на 16,4% у ЕГ-1 та 13,6% у ЕГ-2, а тих, хто виявляв низький рівень, зменшилось на 22,8% та 19,3% відповідно), компетентнісно-поведінкового (приріст майбутніх фахівців автомобільно-дорожньої галузі, які виявляли високий рівень, становив 14,7% у ЕГ-1 та 13,8 у ЕГ-2, водночас зафіксовано зменшення кількості студентів, які виявляли низький рівень, на 25% та на 25,6% відповідно), оцінно-корекційного (збільшення студентів, які виявляли високий рівень, відбулось відповідно у групах ЕГ-1 на 15,9% та у ЕГ-2 на 14,7%, а кількість студентів, які виявляли низький рівень, зменшилась на 29,2% у ЕГ-1 та на 27,4 у ЕГ-2).
6. Розроблено організаційно-методичне забезпечення процесу формування професійно-рефлексивної позиції майбутніх фахівців (навчальні посібники, авторські програми навчальних дисциплін, програмно-педагогічні розробки).
Таким чином, вирішення завдань дослідження зумовило досягнення його мети обґрунтовано теоретичні й методичні засади формування професійно-рефлексивної позиції майбутнього фахівця автомобільно-дорожньої галузі, експериментально перевірено ефективність реалізації запропонованої науково-методичної системи формування професійно-рефлексивної позиції майбутнього фахівця автомобільно-дорожньої галузі.
Виконане дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. До перспективних напрямів відносимо доповнення навчальних програм з фахових дисциплін методами та засобами рефлексії навчальної та навчально-професійної діяльності. Перспективними напрямами подальших досліджень уважаємо аналіз професійних домагань майбутнього фахівця в аспекті його підготовки до професійної діяльності в умовах конкуренції на ринку праці.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Аббаньяно Н. Мудрость философии и проблемы нашей жизни / Н.Аббаньяно. — СПб. : Алетейя, 1998. 305 с.
2. Абдрахманова В.Б. Зависимость самооценки от интраличностного и интерличностного сравнения детей / В.Б. Абдрахманова // Вопросы психологии / Ред. А.А. Смирнов, О.А. Конопкин. 1975. №5 сентябрь-октябрь 1975. С. 138 142.
3. Абрамова С.Г. О понятии «корпоративная культура» / С.Г.Абрамова, И.А.Костенчук — М., 1999. — 46 с.
4. Абульханова К.А. Акмеологический словарь / К.А. Абульханова, А.А.Деркач, И.Н.Семенов и др. М.: РАГС, 2004. 204 с.
5. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни / К.А.Абульханова-Славская. М.: Мысль, 1991. 301 с.
6. Адлер А. Понять природу человека / А.Адлер. СПб.: Гуманитарное агентство «Академический проект», 1997. 256 с.
7. Акмеологический словарь / Под. общ. ред. Анатолия Деркача. 2-е изд. − М. : Изд-во РАГС, 2006. 161 с.
8. Алексеева Л.Н. Рефлексия как средство творческого понимания: автореф. дисс. на соискание научн. степени канд. психол. наук : спец. 19.00.01 «Общая психология» / Л.Н.Алексеева. М., 1988. 23 с.
9. Алфімов В. Мета творча конкурентноспроможна особистість / В. Алфімов // Рідна школа. 2005. № 5. С. 6 — 8.
10. Андреев В.Н. Необоснованные претензии на приоритет / В.Н.Андреев, И.В.Бурмистров, И.А. Дегтяренко, Е.Е. Сугак // Вопросы образования. 2008. — № 4. С.113 116.
11. Андреев В. И. Саморазвитие творческой конкурентоспособности личности / В.И.Андреев. − Казань, 1992. − 207с.
12. Андрущенко В.П. Основи сучасної філософії освіти: Навч. посіб. / В.П.Андрущенко, Д.І.Дзвінчук. К. Івано-Франківськ: Місто НВ, 2009. 456с.
13. Анисимов О.С. Акмеологические основы рефлексивной самоорганизации педагога : автореф. дисс. на соиск. научн. степени д-ра психол. наук: спец. 19.00.13 «Психология развития » / О.С.Анисимов М. 1994. 86с.
14. Анисимов О.С. Научное и социокультурное значение рефлексивного движения в России / О.С.Анисимов // Рефлексивные процессы и управление. — Томск. 2001. №1. С.6 33.
15. Анохин П.К. Узловые вопросы теории функциональных систем / П.К.Анохин. — М. : Наука, 1980. 197 с.
16. Анфилатов В.С. Системный анализ в управлении / В.С.Анфилатов, А.А.Емельянов, А.А.Кукушкин; под ред. А.А.Ємельянова. М.: Финансы и статистика, 2003. 368 с.
17. Анцыферова Л.И. Психология формирования и развития личности / Л.И.Анцыферова // Человек в системе наук. — М., 1989. С. 426 433.
18. Афанасьев В. Г. Системность и общество / В. Г. Афанасьев. М. : Политиздат, 1980. 368 с.
19. Ахметзянова Г. Н. Теоретико-методологические основы педагогической системы формирования профессиональной компетентности в процессе непрерывного образования работников автомобильного профиля / Г.Н.Ахметзянова. Казань: Изд-во Казан. гос. технол. ун-та, 2011. 200 с.
20. Багдай Е.В. Роль рефлексивной позиции личности в профессиональном образовании [Электронный ресурс] / Е.В. Багдай. Режим доступа : http://cyberleninka.ru/article/n/rol-refleksivnoy-pozitsii-lichnosti-v-professionalnom-obrazovanii
21. Баженова Н.Г. Формирование рефлексивной готовности будущих психологов-педагогов к профессиональной деятельности : автореф. дисс. на соиск. научн. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.08 «Теория и методика профессионального образования» / Н.Г. Баженова. Магнитогорск, 2006. 24 с.
22. Бартенева Т. Вуз как воспитательное пространство: («Круглый стол» в журн. «Педагогика») / Т.Бартенева // Педагогика. 2002. № 7. С. 60.
23. Батальщикова Е.Ю. Формування рефлексивної позиції в процесі викладання іноземних мов / Е.Ю.Батальщикова // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. № 9 (220), Ч. ІІІ. К., 2011. С. 56 60.
24. Батышев С. Л. Производственная педагогика / С. Л.Батышев. − М.: Машиностроение, 1984. −332с.
25. Батышев С. Л. Реформа профессиональной школы / С. Л.Батышев. — М.: Высш. шк., 1987. − 343 с.
26. Безпалько О.В. Особливості формування світоглядної позиції особистості в умовах дитячого об’єднання : монографія / О.В. Безпалько, О.В. Касьянова та ін. ; наук. ред. Т. К. Окушко. Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2013. 260 с.
27.