РИТМІЧНА ОРГАНІЗАЦІЯ АНГЛОМОВНОГО ПОЛІТИЧНОГО ДИСКУРСУ (експериментально-фонетичне дослідження на матеріалі промов сучасних політиків Великої Британії)

brief description

горлівський державний педагогічний інститут
іноземних мов

на правах рукопису

Васік Юлія АНатоліївна

Удк 811.111(342.9+42)

Ритмічна організація англомовного політичного дискурсу
(експериментально-фонетичне дослідження на матеріалі промов сучасних політиків Великої Британії)

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
кандидат філологічних наук
Штакіна Людмила Олександрівна

Горлівка - 2007

Зміст

перелік умовних скорочень та позначень ....................

4

ВсТУП ..............................................................................................

6

Розділ 1. Ритм як риторичний регулятор актуалізації політичного дискурсу ............................

16

1.1. Лінгвістичний ритм як багатоаспектний феномен мовлення ..............

16

1.2. Ритм і делімітація мовленнєвого континууму .......................................

21

1.3. Риторична динаміка як ритмічний спектр політичної промови ..........

26

1.4. Антропометричні параметри ритмізації ................................................

31

1.5. Ритміка семантичних розгортань вербального контексту ...................

40

1.6. Ритмометричний вимір політичної промови .........................................

50

Висновки до розділу 1 .....................................................................................

55

Розділ 2. Перцептивні характеристики рецептивної моделі англомовного політичного дискурсу .............

59

2.1. Організація і процедура експериментально-фонетичного дослідження......................................................................................................

59

2.1.1. Корпус експериментального дослідження ..................................

60

2.1.2. Методика проведення аудитивного аналізу ................................

60

2.1.3. Статистичне опрацювання результатів експерименту................

62

2.2. Акцентний рельєф інформаційно-смислового поля.............

65

2.3. Тональне оформлення смислових конституентів .........................

76

2.4. Темпоральні характеристики політичної промови .......................

94

2.5. Діапазон варіювання гучності .........................................................

102

Висновки до розділу 2..................................................................................

104

РОЗДІЛ 3. Акустичні кореляти смислового квантування англомовного політичного дискурсу..............................................................................................

107

3.1. Методика проведення електроакустичного аналізу .............................

107

3.2. Специфіка функціонування частоти основного тону ...........................

113

3.3. Динамічна зумовленість реалізації комунікативно-прагматичного потенціалу ........................................................................

132

3.4. Тривалість ритмоодиниць .......................................................................

130

3.5. Паузальний алгоритм ...............................................................................

146

3.6. специфіка інтеграції просодичних підсистем .......................................

151

Висновки до розділу 3 .............................................................................

161

Загальні висновки ..............................................................................

164

Список використаних джерел ...................................................

169

Список Джерел ілюстративного матеріалу....................

199

додатки ......................................................................................................

201

Додаток А. Графічний виклад результатів аудитивного аналізу ...............

202

Додаток Б. Графічний виклад результатів електроакустичного аналізу....

211

Додаток В. Фрагменти протоколів реєстрації експериментальних даних дослідження .....................................................................................................

214

Додаток Г. Зразки акустичних параметрів політичних промов..........................................................................................................................

227

Перелік умовних скорочень та позначень

В регістр високої зони
ВВ високий вузький регістр
в.о. відносна одиниця
ВФП внутрішньофразні паузи
ВЧ вступна частина
ВШ високий широкий регістр
Гц герц
дБ децибел
дС домінувальні синтагми
ЗЧ заключна частина
зя заядерна ділянка
мсек мілісекунда
МФП міжфразні паузи
Н регістр низької зони
НВ низький вузький регістр
н.п. спадний тон неповного падіння
н.п.і.п. спадний тон неповного падіння з ініціальним підйомом
НФЄ надфразна єдність
НФЄП паузи, що розділяють надфразні єдності
ОЧ основна частина
П повний регістр
п.п. спадний тон повного падіння
п.п.і.п. спадний тон повного падіння з ініціальним підйомом
пт півтон
пшк передшкала
РС рецесивні синтагми
СВ середній вузький регістр
СШ середній широкий регістр
ЧОТ частота основного тону
Sp політична промова
шк шкала
я ядро
*m наголошений склад
öm середній спадний тон
öm високий спадний тон
øm середній висхідний тон
→m середній рівний тон
m висока передшкала
m низька передшкала
|m рівна шкала
m ковзна шкала
∫ коротка пауза
| середня пауза
|| довга пауза
||| наддовга пауза

Вступ

Дослідження ритму як лінгвістичної категорії зумовлено тим фактом, що ритмічна організація дискурсу стала предметом багатьох різновекторних наукових пошуків [71; 89; 105; 114; 139; 173; 221], які віддзеркалюють специфіку сучасної наукової парадигми. Як багатоаспектне поняття мовленнєвий ритм, що визначає адресантноадресатну конфігурацію жанрових моделей дискурсу, відбиває глибину членування мовного цілого та ступінь взаємозв’язку різнорівневих функціонально вагомих одиниць.
Дослідження механізму реалізації політичної риторики спонукає, насамперед, до вивчення особливостей функціонування політичної промови як значущого соціально пріоритетного жанру, заглибленого в певну семіотичну сферу, що віддзеркалює різні способи концептуалізації дійсності співвідношенням сталості та мінливості, закономірно відтворюючи ритм просторово-часового континууму.
Сучасна політична лінгвістика активно вирішує проблеми ефективної комунікації [14; 55; 58; 81; 93; 97; 103; 144; 178; 200; 222; 227; 242; 265; 269; 275; 280; 295; 297; 305; 310], вивчає проблеми жанрів політичного мовлення й особливості їхнього функціонування на матеріалі англійської [18; 28; 56; 60; 79; 87; 90; 125; 168; 183; 185; 205; 212; 215; 231; 232; 261; 271; 303]; французької [70], німецької [84; 162; 164; 244; 272], російської [145; 153; 213; 223; 226], української [158; 199; 210], іспанської [110; 170] та італійської [169] мов. Ряд робіт частково торкається розгляду фонетичної специфіки англомовної політичної промови, де увагу зосереджено на аналізі індивідуального стилю політиків [66; 171], просодичного ритму [72], на ролі просодії в відтворенні риторичної орієнтованості політичної промови [193], на просодичній реалізації функції впливу [121]. Водночас актуальним залишається комплексне вивчення політичного дискурсу в площині взаємодії семантичного, прагматичного і просодичного рівнів його будови.
Ритмічна організація політичної промови як базовий риторичний фактор полягає у комунікативній доцільності сполучуваності й зміні інформаційної ємності складових вербалізованого контексту, якому притаманна специфічна конфігурація семантичних ресурсів, стереотипізація ментальних образів та певний рівень співвідношення семантичного й просодичного мовних рівнів, що обумовлюють ефективну риторичну модель ораторської промови. Саме тому актуальним залишається вивчення ритмічної організації політичного дискурсу в аспекті інтеграції семантики та просодії як вагомих складових рецептивної схеми політичної комунікації.
Актуальність обраної теми зумовлена спрямованістю сучасних мовознавчих студій на комплексний когнітивно-дискурсивний аналіз з активним включенням просодії як рівноправного засобу формування дискурсу. Вивчення ритму як складової плану вираження, нерозривно пов’язаної з семантикою і прагматикою дискурсу, сприятиме дослідженню механізму текстотворення в плані його породження та смислосприйняття.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертація виконана в межах наукової теми Просодія та семантика дискурсу. Проблеми міжрівневої інтеграції” кафедри практики мовлення та інформаційних технологій Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов. Тема затверджена вченою радою Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов, протокол №5 від 28 січня 2004 року. Шифр теми 230407F21518.
Мета дослідження полягає у визначенні інваріантної ритмічної моделі англомовного політичного дискурсу.
Як робоча гіпотеза перевіряється припущення про те, що організація дискурсу відбувається за законом ритму. Політична промова риторичний акт, який забезпечується інтеграцією семантичного і просодичного ритмів, що зумовлюють механізм зчеплення смислових квантів у мовленнєвому континуумі.
Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:
встановлення специфіки ритмізації мовленнєвого континууму англомовного політичного дискурсу шляхом висвітлення особливостей семантики вербального контексту, вияву ритмометричних ознак, які обумовлюють риторичну динаміку рецептивної моделі англомовної політичної промови;
обґрунтування ролі антропометричного фактору жанру англомовної політичної промови;
вияв експериментальним шляхом специфіки функціонування ознакових параметрів тональної підсистеми в контексті англомовної політичної промови;
виокремлення функціональної ролі динамічної підсистеми у створенні ефективної риторичної моделі англомовного політичного дискурсу;
висвітлення часової регламентованості англомовного політичного дискурсу;
розкриття механізму інтеграції просодичних підсистем у семантичному просторі англомовної політичної промови.
Об’єктом дослідження постає усна реалізація англомовного політичного дискурсу.
Предметом дослідження є ритмічна організація англомовної політичної промови в аспекті інтеграції семантичного і просодичного мовних рівнів.
Матеріалом дослідження слугували політичні промови прем’єр-міністра Великої Британії Ентоні Чарльза Лінтона Блера (1997-2007 рр.), міністрів кабінету міністрів (2001-2005 рр.), записані з мережі Інтернет протягом 2002-2006 рр. Індивідуальні особливості мовців (фізичні, соціальні, ґендерні) до уваги не бралися, саме тому експериментальному дослідженню підлягали політичні промови, виголошені чоловіками. Загальна тривалість звучання проаналізованого матеріалу дослідження (40 політичних промов) становить 4 години. Корпус експериментального матеріалу тривалістю 1,5 години (18 промов) підлягав аудитивному й електроакустичному аналізу.
Для досягнення поставленої мети й розв’язання конкретних завдань дисертаційного дослідження, що ґрунтується на загальних положеннях системного аналізу, в роботі застосовуються такі методи та прийоми дослідження: метод лінгвістичного спостереження для встановлення жанрових особливостей англомовного політичного дискурсу; метод семантичного аналізу задля визначення динаміки смислового розгортання досліджуваного дискурсу; експериментально-фонетичний метод, що полягає у проведенні комплексного аудитивного й електроакустичного аналізу, останній з яких передбачає використання новітніх комп’ютерних технологій, а саме спеціальних програм Sonic Foundry Sound Forge 5.0, Wavesurfer 1.8.3, Speech Filing System WASP v 1.2 University College London, Speech Analyzer 2.7; статистичний метод для опрацювання одержаних результатів експериментально-фонетичного дослідження та їх репрезентації й інтерпретації за допомогою комп’ютерних програм Mathcad 2001i Professional та Microsoft Excel Office XP.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше на матеріалі англомовного політичного дискурсу визначено ритм як базову комплексну складову політичного дискурсу, що сприяє актуалізації інтенцій мовця. У дослідженні обґрунтовується зумовленість просодичних характеристик риторичною орієнтованістю політичної промови, комунікативно-прагматичним навантаженням конституентів інформаційно-смислового поля дискурсу; визначається роль антропометричних параметрів у реалізації рецептивної схеми політичної промови.
Теоретичне значення дисертаційної роботи полягає в розробці питань ритмотекстології, пов’язаних із визначенням адекватної ритмічної організації дискурсу та встановленням специфіки ритмічної організації англомовної політичної промови у взаємодії семантичного та просодичного стратів ритму. Дослідницький доробок може стати основою для опису ритмоутворювальних рис різножанрового англомовного дискурсу з притаманним йому комунікативним тембром. Результати проведеного дослідження сприятимуть подальшій розробці проблем риторики, фоностилістики, ритмічної текстології, інтонології та політичної лінгвістики.
Практичне значення роботи визначається можливістю застосування її основних положень і висновків у курсі практичної й теоретичної фонетики англійської мови (розділи Ритм”, Просодія дискурсу”, Фоностилістика”, Риторична фонетика”, Інтонологія”), стилістики англійської мови (розділи Функціональна стилістика”, Лінгвістика тексту”), теорії мовленнєвої комунікації (розділ Політичний дискурс”), а також у суміжних з мовознавством дисциплінах: риторики (розділ Ораторська промова”) й політології (розділ Політичні технології”). Отримані результати можуть бути використані при укладанні посібників і практичних рекомендацій з риторичної фонетики та фоностилістики англійської мови, для розробки лінгвістичних курсів з проблем експериментально-фонетичного дослідження англійського мовлення з використанням новітніх інформаційних технологій, а також у науково-дослідній діяльності студентів вищих навчальних закладів.
Апробація основних положень і результатів дисертаційного дослідження здійснювалася на 17 конференціях, у тому числі чотирнадцяти міжнародних: Міжнародній науково-методичній конференції Проблеми загальної, германської, романської та слов’янської стилістики” (Горлівка, 2003), Міжнародній науковій конференції Проблеми розвитку філології в Україні у контексті світової культури” (Київ, 2003), Міжнародній науковій конференції Лінгводидактика та лінгвостилістика на зламі століть: питання теорії та практики” (Львів, 2004), Міжнародній науково-методичній конференції Ювілейні четверті Каразінські читання, присвячені 200-річчю Харківського національного університету” (Харків, 2004), Міжнародній науково-практичній конференції Перспективные разработки науки и техники” (Бєлгород Дніпропетровськ, 2004), Міжнародній науковій конференції Сучасні мовленнєві технології” (Одеса, 2005), Міжнародній науковій конференції Теоретичні проблеми сучасної лінгвістики” (Сімферополь, 2006), XV Міжнародній науковій конференції ім. проф. Сергія Бураго Мова і культура” (Київ, 2006), Міжнародній науковій конференції Семантика мови та тексту” (Івано-Франківськ, 2006), Міжнародній науково-практичній конференції Міжкультурна лінгвістика та формування іншомовної компетенції” (Київ, 2006), VI міжнародній науковій конференції Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація” (Харків, 2007), III міжнародній науково-практичній конференції проблеми загальної, германської, романської та слов’янської стилістики” (Горлівка, 2007), XVI Міжнародній науковій конференції Мова і культура” ім. проф. Сергія Бураго (Київ, 2007), XIV Міжнародній лінгвістичній конференції Язык и мир” (Ялта, 2007); двох всеукраїнських: Всеукраїнській науковій конференції Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація” (Харків, 2005), Всеукраїнській науково-практичній конференції Комп’ютерні технології у навчанні іноземних мов” (Горлівка, 2006); регіональній: V регіональній науково-практичній конференції Мови у відкритому суспільстві” (Чернігів, 2004). Результати дослідження обговорювалися на науково-практичних конференціях викладачів Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов (2004, 2005, 2007).
Публікації. Основні положення дисертації висвітлено в 14 публікаціях автора, а саме 4 статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях ВАК України (2,2 др. арк), і матеріалах наукових конференцій (2 статті і 8 тез). Загальний обсяг публікацій становить 3,73 др. арк.
Структура роботи. Дисертаційне дослідження складається з переліку умовних скорочень та позначень, вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел та додатків.
На захист виносяться такі положення:
1. ритм забезпечує стабільний режим функціонування дискурсу як суперсистеми, в основі якої лежить багаторівнева ритмічна стратифікація, що задається двома планами ритму глибинним семантичним ритмом та просодичним ритмом, взаємодія яких створює загальний баланс риторичної динаміки, гармонізацію форми й змісту.
2. Просодичний ритм ієрархічно впорядкований комплекс, що виражає специфічні особливості перцептивної й акустичної структурованості мовленнєвого висловлювання в різних формах мовної творчості. Базовою одиницею делімітації мовленнєвого континууму є синтагма як інтонаційно-смислова єдність. Ураховуючи семантичну вагу квантів інформаційного простору дискурсу, синтагми розподіляються на домінувальні, що складають ядро інформаційно-смислового поля, та рецесивні, що витворюють його периферію. Різні за рангом синтагми об’єднуються у ступені, утворюючи певні смислові єдності, що спричиняє регламентоване ступінчасте розгортання смислу.
3. Політична промова риторичний акт, який забезпечується інтеграцією семантичного і просодичного ритмів, що обумовлюють механізм зчеплення смислових квантів у мовленнєвому континуумі. Специфіка ритмічної організації політичної промови задається взаємодією двох антропоцентрів, що сприяють створенню адекватної риторичної стратегії політичного дискурсу.
4. Комунікативний тембр дискурсу, що представляє собою синтез взаємодії й варіювання найважливіших компонентів просодичного рівня мови, має певний ритмометричний вимір, який відповідає ступеню експресивності жанру та висвітлює специфіку його логіко-смислового квантування. Існує специфічний акцентний рельєф, що корелює з комунікативно-релевантними зонами інформаційного простору цього жанру, де ритмометрична схема сигналізує складну міжрівневу ієрархічну впорядкованість, яка прогнозує ефективну риторичну модель спілкування.
5. Просодичною домінантою англомовного політичного дискурсу є частота основного тону, зміни якої відповідають комунікативно-прагматичному навантаженню трьох дискурсивних смислових конституентів, з яких складається політична промова. Ступінчасте розташування піків ЧОТ у синтагмах, фразах, ступенях та НФЄ складає певний ритмічний каркас дискурсу, завдяки чому утворюється відносно стабільний режим сприйняття, що формується напруженим структурним розгортанням тексту.
6. параметр інтенсивності, корелюючи з акцентною динамікою повідомлення відповідно до його змісту, підкреслює характер динамічності й енергійності, чому сприяє високий рівень інтенсивності й широкий діапазон її флуктуації.
7. функціонування часової підсистеми зумовлюється тенденцією до ізохронності. смислове квантування англомовного політичного дискурсу відбувається за допомогою пауз, що виконують риторичну функцію виокремлення фокусу інформації. Специфічна паузальна організація забезпечує регламентованість й ефективність реалізації авторського задуму у площині політичної промови.
8. семантико-просодична кореляція дискурсивних смислових конституентів політичної промови виявляється у варіюванні діапазонів тривалості, ЧОТ, амплітуди звукового тиску базових ритмоодиниць, частотності дистрибуції максимальних значень параметрів, мелодійних контурів і структури синтагм. співвідношення просодичних маркерів та одиниць ритму (синтагм, фраз, ступенів та НФЄ) в інформаційному просторі політичної промови створює макроступінь, що є одиницею певної ієрархічної організації.
У переліку умовних скорочень та позначень наведено вжиті в дисертації термінологічні скорочення й позначення з їх детальним розшифруванням.
У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження, її актуальність, розкрито сутність і стан досліджуваної наукової проблеми, визначено мету, завдання, об’єкт і предмет роботи, описано матеріал і методи дослідження, викладено його новизну, теоретичне й практичне значення, подано відомості про публікації й апробацію результатів дослідження, сформульовано положення, що виносяться на захист.
Перший розділ Ритм як риторичний засіб актуалізації англомовного політичного дискурсу” містить аналіз особливостей вербалізації політичної промови як найвиразнішого прототипу жанру політичного дискурсу. Розглядається питання багаторівневої ритмічної стратифікації дискурсу, що передає комунікативно-риторичну динаміку, яка обумовлена антропометричним співвідношенням адресант адресат. Особлива увага приділяється взаємодії просодичного та семантичного ритму, висвітлюється ритмометричний вимір політичної промови.
У другому розділі Перцептивні характеристики рецептивної моделі англомовного політичного дискурсу” викладено програму й методику експериментально-фонетичного аналізу на аудитивному рівні; подано основні результати перцептивного аналізу для розкриття перцептивних ознак ритмічної організації англомовної політичної промови.
У третьому розділі Акустичні кореляти смислового квантування англомовного політичного дискурсу” наведено методику проведення електроакустичного аналізу ритмічної організації англомовного політичного дискурсу; подано основні результати інструментального аналізу з їх лінгвістичною інтерпретацією для встановлення акустичних параметрів одиниць ритму; зіставлені дані аудитивного та електроакустичного аналізів для розробки інваріантної ритмічної моделі англомовної політичної промови.
У загальних висновках сформульовано підсумки проведеного дисертаційного дослідження й окреслено перспективи подальшого наукового пошуку з обраної проблематики.
Список використаних джерел нараховує 315 джерел українською, російською, англійською, німецькою та французькою мовами.
У списку джерел ілюстративного матеріалу наведено Інтернет-сайти, з яких записувалися політичні промови.
Додатки містять таблиці, діаграми, осцилограми, інтонограми, що ілюструють результати проведеного дослідження.
Загальний обсяг дисертації становить 234 сторінок, обсяг основного тексту дисертації складає 168 сторінок.

bibliography

Загальні висновки

В основі дискурсу як суперсистеми лежить багаторівнева ритмічна стратифікація, яка забезпечує стабільний режим його функціонування. Ритмічна стратифікація дискурсу задається двома планами ритму глибинним семантичним та просодичним ритмами, взаємодія яких створює загальний баланс структурної динаміки, гармонізацію форми й змісту.
Просодичний ритм ієрархічно впорядкований комплекс, що виражає специфічні особливості перцептивної й акустичної структурованості мовленнєвого висловлення в різних формах мовної творчості. Базовою одиницею делімітації мовленнєвого континууму є синтагма як інтонаційно-смислова єдність. Ураховуючи семантичну вагу квантів інформаційного простору дискурсу, синтагми розподіляються на домінувальні, що складають ядро інформаційно-смислового поля, та рецесивні, що витворюють його периферію. Різні за рангом синтагми об’єднуються у ступені, утворюючи певні смислові єдності, що забезпечує регламентоване ступінчасте розгортання смислу.
Особливості семантичного ритму дискурсу зумовлюються явищем ізотопії, що забезпечує когезію й корелює з певним її осмисленням, процесом формування актуального смислу. Співвіднесення глибинного та поверхневого рівнів вербалізації мовленнєвої події дозволяє виявити ізоморфізм тих ділянок структури, які висуваються самою матерією мови, рухом дискретно організованих одиниць як мінімальних носіїв смислу.
Політична промова риторичний акт, який забезпечується інтеграцією семантичного і просодичного ритму, що обумовлюють механізм зчеплення смислових квантів у мовленнєвому континуумі. Специфіка ритмічної організації політичної промови задається взаємодією двох антропоцентрів, що сприяють створенню адекватної риторичної стратегії політичного дискурсу. Рівень адресованості цього жанру політичної комунікації визначається характером членування тексту, особливостями його зв’язності та сталою композицією.
Аналіз структури політичної промови показав, що в ньому вирізняються три дискурсивні смислові конституенти: вступна частина, основна та заключна. При цьому прагматичною домінантою вступної частини є встановлення контакту з аудиторією й формування уявлення про тематичну спрямованість виступу, основної в підтримці уваги й зацікавленості основною темою виступу, в закріпленні політичних ідей, а функціональна специфіка заключної частини полягає в підведенні підсумків виступу та закликові до дії.
Комунікативний тембр дискурсу, що являє собою синтез взаємодії й варіювання найважливіших компонентів просодичного рівня мови, має певний ритмометричний вимір, який відповідає ступеню експресивності жанру та висвітлює особливості його логіко-смислового квантування. спостерігається своєрідний акцентний рельєф, що корелює з комунікативно релевантними зонами інформаційного простору цього жанру, а існуюча ритмометрична схема сигналізує про складну міжрівневу ієрархічну впорядкованість, яка прогнозує ефективну риторичну модель спілкування.
Під час експериментального дослідження з’ясовано, що ритміко-просодична організація політичного дискурсу співвідноситься з комунікативно-прагматичним навантаженням дискурсивних смислових конституентів, корелює з ізотопним ритмом, а також прогнозує ефективність впливу на адресата.
Аудитивний аналіз перцептивних характеристик політичних промов свідчить, що експресивність виступу досягається шляхом використання таких мелодійних контурів, значення яких відповідає смислу кожного окремого конституента. Хоча контури варіюють за композицією й типами інтонаційних компонентів, у політичному дискурсі спостерігається домінування рівних шкал зі спадними тонами, смислові зв’язки й моделі сполучуваності яких є інформаційним кодом динаміки смислу.
однією з жанрових особливостей ритму ораторської промови є її дрібне членування. Сильна розчленованість мовленнєвого потоку пояснюється, з одного боку, прагненням мовця забезпечити краще розуміння при слуховому сприйнятті й, з іншого боку, специфікою делімітації вербального контексту.
Специфіка темпоритму політичної промови полягає в домінуванні помірного темпу та значній паузальній насиченості, що забезпечує регламентованість й ефективність реалізації авторського задуму. орієнтованість політичної промови на дистантне сприйняття зумовлює, зокрема, підвищений рівень гучності.
Акустичною домінантою англомовного політичного дискурсу, за результатами акустичного аналізу, є ЧОТ, зміни якої відповідають комунікативно-прагматичному навантаженню дискурсивних смислових конституентів. Специфіка тональної підсистеми цього дискурсу полягає в тенденції до періодичності синтагм з різними діапазональними характеристиками, з різною швидкістю зміни ЧОТ. Ступінчасте розташування піків ЧОТ у синтагмах, фразах та НФЄ складає певний ритмічний каркас, завдяки чому витворюється відносно стабільний режим сприйняття, що формується напруженим структурним розгортанням тексту.
Згідно з результатами експериментального дослідження, параметр інтенсивності, корелюючи з акцентною динамікою повідомлення відповідно до його змісту, підкреслює характер динамічності й енергійності, чому сприяє високий рівень інтенсивності й широкий діапазон її флуктуації.
Акустичний аналіз виявив, що функціонування часової підсистеми зумовлюється тенденцією до ізохронності. Смислове квантування політичних промов відбувається за допомогою пауз, тривалість яких відповідає особливостям дискурсивних смислових конституентів. Отримані дані показують поступове зменшення вжитку коротких пауз і зростання наддовгих пауз з риторичною метою, що свідчить про напружене смислове розгортання дискурсу.
результати аналізу акустичних параметрів дозволяють стверджувати, що семантико-просодична кореляція дискурсивних смислових конституентів політичної промови виявляється у варіюванні діапазонів тривалості, ЧОТ, амплітуди звукового тиску базових ритмоодиниць, частотності дистрибуції максимальних значень параметрів, мелодійних контурів синтагм. співвідношення просодичних маркерів одиниць ритму (синтагм, фраз, ступенів та НФЄ) в інформаційному просторі політичної промови створює макроступінь, що є одиницею певної ієрархічної організації.
Ритміко-просодичне оформлення вступної частини відповідає її комунікативно-прагматичній домінанті, підтвердженням чому є поширеність спадного мелодійного контуру, низхідної енергетичної динаміки, підвищені рівні флуктуації ЧОТ та інтенсивності. Просодія основної частини спрямована на її виділення як ритміко-інтонаційної та структурно-енергетичної вершини політичного дискурсу. Взаємодія просодичних підсистем у межах заключної частини спрямована на реалізацію її основної комунікативно-прагматичної мети, що просодично передається шляхом збільшення тривалості ритмоодиниць поряд зі збільшенням тривалості пауз, варіативності швидкості зміни ЧОТ, що посилюють рецептивну схему цього конституента.
Просодичні засоби забезпечують актуалізацію смислового взаємозв’язку основних компонентів комунікативного інформативного фокуса як вираження найбільш значущої інформації дискурсу шляхом контрасту просодичної ізотопії й виділеності.
Взаємодія просодичних підсистем в оформленні англомовного політичного дискурсу виконує компенсувальну функцію, оскільки в кожному окремому випадку певний параметр стає провідним, що забезпечує реалізацію риторичного потенціалу політичної промови.
ритмічна матриця дискурсу виявляє оптимальність закладеної просодичної моделі, яка утворюється багатомірністю зв’язків різних просодичних компонентів мовленнєвого ритму, відповідність дискурсу його комунікативно-прагматичним завданням.
Подальший розгляд дискурсу в аспекті взаємозв’язку семантики, риторики і просодії сприятиме вияву ритмічних універсалій різних комунікативних жанрів. Перспектива наукового дослідження політичного дискурсу полягає у встановленні співвідношень між ритмом і концептуальними особливостями вербального контексту, у вияві соціофонетичних риторичних характеристик цього дискурсного різновиду з урахуванням гендерного аспекту.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдыгаппарова С.К. Интегрирующая функция текстовой просодии (на материале англ. яз.): Автореф. дисc. ... канд. филол. наук / Московск. гос. пед. ин-т иностр. яз. им. М.Тореза. - М., 1986. - 26 с.
2. Алексієвець О.М. Просодичні засоби інтенсифікації висловлювань сучасного англійського мовлення. Тернопіль: Економічна думка, 2002. 200 с.
3. Алефиренко Н.С. Спорные проблемы семантики: Монография. М.: Гнозис, 2005. 326 с.
4. Андреева Д.И. Фонетические признаки ритмической группы в английском языке: Автореф. дисc. ... канд. филол. наук / Московск. гос. пед. ин-т иностр. яз. им. М.Тореза. - М., 1979. - 23 с.
5. Антипова А.М. Система английской речевой интонации. М.: Высшая школа, 1979. - 131 с.
6. Антипова А.М. Ритмическая система английской речи. - М.: Высшая школа, 1984. - 119 с.
7. Антипова А.М. Основные проблемы в изучении речевого ритма // Вопросы языкознания. 1990. № 5. с. 124134.
8. Аристотель. Риторика. Поэтика. М.: Лабиринт, 2000. 221 с.
9. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка: (Стилистика декодирования). М.: Просвещение, 1990. 300 с.
10. Артемов В.А. Психология речевой интонации. Лекции по спецкурсу. Часть 1 и 2. М.: Высшая школа, 1976. 32 с.
11. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. М.: Советская энциклопедия, 1966. 608 с.
12. Багмут А.Й. Інтонація як засіб вираження інформативного центру у складнопідрядному реченні // Інтонація як засіб вираження думки: Зб. наук. пр. К., 1975. С. 1723.
13. Баранов А.Н., Казакевич Е.Г. Парламентские дебаты: традиции и новации. М.: Прогресс, 1991. 64 с.
14. Баранов А.Н. Что нас убеждает? (Речевое воздействие и общественное сознание). М.: Знание, 1990. 64 с.
15. Барбаш А.В. Интонационная маркированность как отражение глубинной структуры текста // Вісник Харківськ. націон. ун-ту ім. В.Н.Каразіна. Серія: Романо-германська філологія. Методика викладання іноземних мов. Х.: Константа, 2005. Вип. 667. С. 187191.
16. Барышникова К.К. Ритм и интонация // Экспериментально-фонетическое исследование речи: Сб. науч. ст. - Минск: Минск. гос. пед. ин-т иностр. яз. - 1969. - Вып. 2. - С. 1526.
17. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики. К.: Видавничий центр Академія”, 2004. 344 с.
18. Белова А.Д. Лингвистические аспекты аргументации (на материале современного английского языка): дисс. ... доктора филол. наук: 10.02.04; Защищена 27.03.1998. К., 1998. 443 с.: Библиогр.: с. 369435.
19. Белова А.Д. Языковые картины мира в рамках когнитивно-дискурсивной парадигмы // Культура народов Причерноморья. 2002. № 29. С. 1723.
20. Берковець В.В. Просодичні диференційні ознаки функціонального стилю в українській мові: Дисс. канд. філол. наук: 10.02.01; Захищена 22.04.1998. К., 2004. 202 с.: Бібліогр.: с. 159183.
21. Бершадская Н.А. Вариативность имиджевых характеристик оратора в зависимости от ситуации общения // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И.Вернадского. Серия: Филология. Симферополь: Изд-во ТНУ. 2006. Т. 19 (58), № 4. с. 249253.
22. Бигунова Н.А. Средства реализации категории выделенности в английском нарративном дискурсе // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И.Вернадского. Серия: Филология. Симферополь: Изд-во ТНУ. 2006. Т. 19 (58), № 4. с. 711.
23. Бишук Г.В. Ритмічна структура художнього прозового тексту // Вісник Київського лінгвістичного університету. Серія: Філологія. К.: КДЛУ. 1999. Т. 2, № 2. С. 97103.
24. Бишук Г.В. Ритмічна модель англомовного художнього тексту (експериментально-фонетичне дослідження на матеріалі соціально-психологічних оповідань письменників XX ст.): Автореф. дис. канд. філол. наук / Київськ. націон. лінгв. ун-т. К., 2003. 20 с.
25. Бишук Г.В. Роль паузи в діалогічному просторі // Новітня філологія. 2005. № 2. С. 147148.
26. Бишук Г.В. Зумовленість просодичної форми ритму смислосприйняттям тексту // Матеріали VI міжнародної наукової конференції Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація”. Харків: Константа, 2007. с. 3738.
27. Блохина Л.П., Потапова Р.К. Методика анализа просодических характеристик речи. М.: Московск. гос. пед. ин-т иностр. яз. им. М.Тореза, 1982. 74 с.
28. Бокмельдер Д.А. Стратегии убеждения в политике: анализ дискурса на материале современного английского языка: Автореф. дисс. канд. филол. наук / Иркутский гос. лингв. ун-т. Иркутск, 2000. 23 с.
29. Борботько В.Г. Принципы формирования дискурса: От психолингвистики к лингвосинергетике. М.: КомКнига, 2006. 288 с.
30. Борисова Л.В., Метлюк А.А. Теоретическая фонетика английского языка. Минск: Высшая школа, 1980. 144 с.
31. Бочкарев А.Е. Ритмическая организация художественного текста (фонетические и семантический аспекты) // Пространственно-временная и ритмическая организация текста: Сб. науч. тр. М., 1986. Вып. 265. с. 106122.
32. Бочкарев А.Е. Текстообразующая функция ритма (на материале французского языка): дисс. канд. филол. наук: 10.02.05; Защищена 14.11.1987. М., 1987. 229 с.: Библиогр.: с. 208229.
33. бровченко Т.А. Роль мелодии в просодической организации текста // Науковий вісник ПДПУ ім. К.Д.Ушинського. Лінгвістичні науки. Одеса: Вид-во ПДПУ ім. К.Д.Ушинського. 2005. № 1. С. 1217.
34. Бубнова Г.И. Темповая вариативность как средство экспрессивности // Пространственно-временная и ритмическая организация текста: Сб. науч. тр. М., 1986. Вып. 265. с. 3342.
35. Бурая Е.А. Роль просодии в формировании ритма спонтанной диалогической речи (на материале английского языка) // Ритмическая и интонационная организация текста: Сб. науч. тр. М.: Изд-во Московск. Ордена Дружбы нар. гос. пед. инст. ин. яз., 1982. Вып. 196. С. 1131.
36. Бушев А.Б. Риторический анализ паблик рилейшнз пентагона при освещении военной операции в Ираке // Актуальные проблемы теории коммуникации: Сб. науч. тр. СПб.: Изд-во СПбГПУ, 2004. C. 280298.
37. Валигура О.Р. Просодические средства коммуникативной фокусировки учебно-научного текста // Изучение динамического аспекта сегментных и супрасегментных единиц звучащего текста: Сб. науч. тр. К.: КГПИИЯ, 1988. с. 4754.
38. Васильев В.А. Анализ движения ЧОТ в интонационной группе синтагме (на материале английского и русского языков) // Материалы Всесоюзной научной конференции Анализ и синтез как взаимообусловливающие методы экспериментально-фонетических исследований”. Минск, 1973. С. 5357.
39. Васік Ю.А. Ритм і семантика політичного дискурсу // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. Випуск 11. Книга 1. К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2004. С. 7780.
40. Васік Ю.А. Політичний дискурс в аспекті дихотомії адресант-адресат // Мова у відкритому суспільстві: Матеріали V регіональної науково-практичної конференції (24-25 жовтня 2004 р.) Чернігів: Віст-Сервіс, 2004. С. 1113.
41. Васик Ю.А. Акцентный ритм в контексте политической речи // Материалы научно-практической конференции Перспективные разработки науки и техники”. Том 8. Филология. Белгород: Руснаучкнига; Днепропетровск: Наука и образование, 2004. С. 1013.
42. Васік Ю.А. Адресант як фактор риторичної стратегії політичної промови // Матеріали міжнародної науково-методичної конференції Ювілейні четверті Каразінські читання, присвячені 200-річчю Харківського національного університету: Людина. Мова. Комунікація”. Харків: Харківськ. націон. ун-т ім. В.Н.Каразіна, 2004. С. 4345.
43. Васік Ю.А. Ритм політичного дискурсу та його риторична обумовленість // Науковий вісник ПДПУ ім. К.Д.Ушинського. Лінгвістичні науки. Одеса: Вид-во ПДПУ ім. К.Д.Ушинського. 2005. № 1. С. 1723.
44. Васік Ю.А. Ритмічна обумовленість комунікативної стратегії політичної промови // Новітня філологія. 2005. № 2. С. 116117.
45. Васік Ю.А. Паузація як ефективна складова політичної риторики // Матеріали всеукраїнської наукової конференції Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація”. Харків: Харківськ. націон. ун-т ім. В.Н.Каразіна, 2005. С. 2628.
46. Васік Ю.А. Акцентно-мелодійна динаміка політичної промови // Семантика мови і тексту: Матеріали IX Міжнародної конференції (26-28 вересня 2006 р.). Івано-Франківськ: ВДВ ЦІТ, 2006. с. 315318.
47. Васік Ю.А. Семантико-часова специфіка політичної промови // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И.Вернадского. Серия: Филология. Симферополь: Изд-во ТНУ. 2006. Т. 19 (58), № 4. с. 253257.
48. Васік Ю.А. Співвідношення метру та ритму у контексті політичної промови // Всеукраїнська науково-практична конференція Digging deeper into Call”: Тези доповідей / За ред. С.В.Роман, О.О.Коломінової, Л.О.Штакіної. Горлівка: Видавництво ГДПІІМ, 2006. с. 6465.
49. Васік Ю.А. ритмічна специфіка базових ознакових параметрів політичної промови // Матеріали VI міжнародної наукової конференції Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація”. Харків: Константа, 2007. с. 5859.
50. Васік Ю.А. Акцентні моделі синтагм політичного дискурсу // проблеми загальної, германської, романської та слов’янської стилістики: Матеріали III міжнародної науково-практичної конференції: В 2 т. Горлівка: Видавництво ГДПІІМ, 2007. Т.1. Стилістика і проблеми сучасної комунікації та прагматики. Сучасні проблеми функціональної стилістики. Стилістичні проблеми перекладу. Стилістика в навчальному процесі. С. 3437.
51. Васік Ю.А. Ритмометричний вимір політичної промови // Культура народов Причерноморья. 2007. Т. 1, № 110. С. 6971.
52. Васік Ю.А. Динамічні характеристики політичної промови // проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. пр. К.: Логос, 2007. Вип. 12. С. 4248.
53. Введенская Л.А., павлова Л.Г. Риторика и культура речи. М.: Феникс, 2003. 544 с.
54. Веренинова Ж.Б. Варианты английского нисходящего тона и их функционирование в тексте // Просодия текста. Научно-методическая конференция. Тезисы докладов. М.: Московск. гос. пед. ин-т иностр. яз. им. М.Тореза, 1984. С. 6063.
55. Вершинин М.С. Политическая коммуникация в информационном обществе: перспективные направления исследований // Актуальные проблемы теории коммуникации: Сб. науч. тр. СПб.: Изд-во СПбГПУ, 2004. C. 98107.
56. Веселова Н.В. ирония в политическом дискурсе: Автореф. дисс. канд. филол. наук / Нижегор. гос. лингвист. ун-т им. Д.А.Добролюбова. Н.Новгород, 2003. 16 с.
57. Виноградов С.И., Ширяева Е.Н., граудина Л.К. и др. Культура русской речи / Под отв. редакцией Л.К.граудиной и С.И.Виноградова. М.: Издательская группа НОРМА-ИНФАРМ, 2004. 560 с.
58. Водак Р. Язык. Дискурс. Политика. Волгоград: Перемена, 1990. 139 с.
59. Воробьева О.П. Текстовые категории и фактор адресата. К.: Вища школа, 1993. 200 с.
60. Гайкова О.В. Предвыборный дискурс как жанр политической коммуникации (на материале английского языка): Автореф. дисс. ... канд. филол. наук / Волгогр. гос. ун-т. Волгоград, 2003. 20 с.
61. Гайошко Л.А. Просодические характеристики тематической лексики в целом тексте (экспериментально-фонетическое исследование на материале английских художественных текстов): дисс. ... канд. филол. наук: 10.02.04; Защищена 17.12.1993. Одесса, 1993. 162 с.: Библиогр.: с. 131149.
62. Георгієва Н.Ю. Просодія переконування в англійському діалогічному мовленні (експериментально-фонетичне дослідження): Автореф. дис. канд. філол. наук / Одеськ. націон. ун-т ім. І.І.Мечникова Одеса, 2005. 22 с.
63. Гиндин С.И. Общая риторика. М.: Прогресс, 1986. 392 с.
64. Гиршман М.М. Ритм художественной прозы. М.: Советский писатель, 1982. 367 с.
65. Головин Б.Н. Из курса лекций по лингвистической статистике. Горький: Изд-во Горьковск. гос. ун-та, 1966. 96 с.
66. Голошумова О.И. Роль интонации и других языковых средств в формировании и оптимизации имиджа политического лидера: Автореф. дисс. канд. филол. наук / Московск. пед. гос. ун-т. М., 2002. 16 с.
67. Гороть Є.І. Фонетико-орфографічний курс сучасної англійської мови. Луцьк: Ред. вид. Відділ Вежа” ВДУ ім. Л.Українки, 2001. 104 с.
68. Градобык Н.С. Стилевые модификации тональных контрастов просодии устного текста Взаимодействие сегментного состава и просодии текста: Сб. науч. тр. К.: КГПИИЯ, 1986. с. 96103.
69. Григорьев Е.И. Прагматический аспект речевой просодии: экспериментально-фонетическое исследование на материале современного немецкого языка: дисс. ... доктора филол. наук: 10.02.04; Защищена 24.03.1996. М., 1996. 427 с.: Библиогр.: с. 390418.
70. гулей М.Д. Лексико-граматичні особливості та композиційна структура французької політичної промови (на матеріалі виступів Шарля де Голля і Жака Шираку): Дис. канд. філол. наук: 10.02.05; Захищена 14.05.2004. К., 2004. 202 с.: іл. Бібліогр.: с. 162181.
71. Гумовская Г.Н. Ритм как фактор выразительности художественного текста: Дисс. доктора филол. наук: 10.02.04. Защищена 25.12.2000. М., 2000. 352 с.: Библиогр.: с. 311325.
72. Данилина В.В. Политическая ораторская речь в ритмико-текстологическом аспекте (на материале английского языка): Автореф. дисс. ... канд. филол. наук / Московск. гос. ун-т им. М.В.Ломоносова. М, 2002. 24 с.
73. Данилина В.В. Ритмические особенности политической ораторской речи // Вестник Московск. ун-та. Сер. 19. Лингвистика и межкультурная коммуникация. 2002. № 4. с. 3345.
74. Данилина В.В. Ритмический анализ политической публичной речи: Учебное пособие. М.: Флинта: Наука, 2004. 240 с.
75. Даньшина Е.В. Жанровая специфика американского электорального дискурса // Вісник Харківськ. націон. ун-ту ім. В.Н.Каразіна. Серія: Романо-германська філологія. Методика викладання іноземних мов. Х.: Константа, 2005. Вип. 667. С. 191194.
76. Дворжецкая М.П. До питання функціональної детермінації темпу в структурі інтонації англійської мови // Інтонація як мовний засіб вираження думки: Зб. наук. пр. / під ред. А.Й.Багмут. К., 1975. с. 6064.
77. Дворжецкая М.П. Сегментная и просодическая специфика ключевых слов // Взаимодействие сегментного состава и просодии текста: Сб. науч. тр. К.: КГПИИЯ, 1986. с. 513.
78. Дворжецкая М.П. Единство системного и коммуникативно-функционального анализа просодии связного текста // Изучение динамического аспекта сегментных и супрасегментных единиц звучащего текста: Сб. науч. тр. К.: КГПИИЯ, 1988. с. 511.
79. Дворжецька М.П., Макухіна Т.В., Велікова Л.М. та ін. Фонетика англійської мови: фоностилістика і риторика мовленнєвої комунікації.