РОГАЛЬ НІНА ІВАНІВНА. БАТЬКІВСЬКЕ СТАВЛЕННЯ ЯК ЧИННИК КОНФЛІКТНОЇ ПОВЕДІНКИ ДІВЧАТ-ПІДЛІТКІВ

brief description

РОГАЛЬ НІНА ІВАНІВНА. Назва дисертаційної роботи: "БАТЬКІВСЬКЕ СТАВЛЕННЯ ЯК ЧИННИК КОНФЛІКТНОЇ ПОВЕДІНКИ ДІВЧАТ-ПІДЛІТКІВ"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
На правах рукопису
РОГАЛЬ НІНА ІВАНІВНА
УДК 316.625:173.5
БАТЬКІВСЬКЕ СТАВЛЕННЯ ЯК ЧИННИК КОНФЛІКТНОЇ
ПОВЕДІНКИ ДІВЧАТ-ПІДЛІТКІВ
Спеціальність 19.00.05 – соціальна психологія;
психологія соціальної роботи
Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук
Науковий керівник:
Коваленко Алла Борисівна
доктор психологічних наук, професор
Київ–2015
2
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………….... 3
РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічні основи вивчення проблеми конфліктної
поведінки у дитячо-батьківських стосунках…………………..………………….. 9
1.1. Теоретичні засади вивчення конфлікту і конфліктної поведінки у
вітчизняній та зарубіжній психології………………………………………..... 9
1.2. Дослідження дитячо-батьківських стосунків у вітчизняній та зарубіжній
психології…………………………………….................................................... 37
1.3. Типології сімейного виховання та його вплив на розвиток особистості
дитини………………………………………………………………………….. 50
Висновки до розділу 1…………………………………………………………….. 63
РОЗДІЛ 2. Емпіричне дослідження батьківського ставлення як чинника
конфліктної поведінки дівчат-підлітків…………………………………………. 65
2.1. Організація емпіричного дослідження……………………………………… 65
2.2. Аналіз результатів емпіричного дослідження …………………………....... 76
2.3. Порівняльний аналіз особливостей конфліктної поведінки дівчат і хлопців
підліткового віку та батьківського ставлення до них…………………………. 117
Висновки до розділу 2…………………………………………………………… 143
РОЗДІЛ 3. Психологічне корегування конфліктної поведінки підлітків…….. 146
3.1. Програма психологічного корегування конфліктної поведінки підлітків. 146
3.2. Результати впровадження програми психологічного корегування
конфліктної поведінки підлітків…………………………………………........... 161
Висновки до розділу 3…………………………………………………………… 186
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….... 189
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….. 192
ДОДАТКИ………………………………………………………………………... 212
3
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Суспільні, економічні, політичні
зміни, що відбуваються в Україні, здійснюють вагомий вплив на інститут сім’ї,
на взаємини батьків, які позначаються на особливостях взаємодії у системі
«батько-дитина», на особистості дитини-підлітка. Це може бути причиною
прояву конфліктних форм поведінки, зокрема у дівчат підліткового віку.
Служби у справах дітей та неповнолітніх констатують наявність значної
кількості дівчат, які схильні або ж хоча б раз вчиняли неправомірні дії, що
виходять за межі чинного законодавства. Саме тому дослідження чинників
конфліктної поведінки дівчат-підлітків є актуальною та теоретично і практично
значущою проблемою.
Дослідження конфлікту та конфліктної поведінки представлено у працях
багатьох зарубіжних та українських вчених, в яких висвітлено основні
особливості конфлікту як соціально-психологічного явища (А. Я. Анцупов,
Є. М. Бабосов, С. В. Баклановський, І. В. Ващенко, А. М. Гірник,
Н. В. Гришина, К. З. Лоренц, С. Д. Максименко та ін.). Зокрема, йдеться про
його структурні та динамічні характеристики (А. Я. Анцупов, Н. В. Гришина,
В. М. Дружинін, С. М. Ємельянов, А. Г. Здравомислов, А. Т. Ішмуратов,
Г. А. Навайтіс, Л. А. Петровська, М. І. Пірен, Н. І. Пов’якель та ін.), стратегії
(М. Дойч, Р. Х. Кілмен, М. І. Леонов, Г. В. Ложкін, Дж. Г. Скотт, К. Томас та
ін.) чинники (І. В. Ващенко, Є. В. Єгоров, В. І. Ілійчук, Л. О. Коберник,
О. М. Лисенко, В. М. Радчук, М. Т. Рожков, Є. І. Степанов, Т. М. Титаренко та
ін.), ознаки (А. Я. Анцупов, Б. Ліхт, М. С. Міріманова, В. І. Санташов,
Р. Р. Сірс, В. П. Шейнов, А. І. Шипілов та ін.), типи конфліктної поведінки
(О. М. Громова, В. І. Ілійчук, Дж. Г. Скотт та ін.) тощо.
Проблема конфліктів у дитячо-батьківських стосунках представлена
дослідженями типів батьківського ставлення (М. І. Буянов, А. Я. Варга,
В. І. Гарбузов, Е. Г. Ейдеміллер, О. О. Карабанова, А. Є. Лічко, В. В. Столін та
ін.), батьківських позицій (Т. В. Архіреєва, Т. В. Брагіна, І. А. Сальнікова,
4
А. С. Співаковська та ін.) та їх впливу на особистість і розвиток дитини
(Г. М. Бевз, Д. Х. Демо, Л. Е. Берк, І. В. Дубровіна, А. М. Єлізаров,
І. М. Леонова, В. Сатір, З. Фрейд, В. М. Целуйко, О. А. Чепракова та ін.).
Незважаючи на істотний доробок, залишаються нез’ясованими
особливості впливу батьківського ставлення на становлення конфліктної
поведінки сучасних дівчат-підлітків. Соціальна значущість зазначеної
проблеми зумовила вибір теми нашого дослідження: «Батьківське ставлення як
чинник конфліктної поведінки дівчат-підлітків».
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження пов’язане з науковими розробками, що проводяться
на факультеті психології Київського національного університету імені Тараса
Шевченка за темою: «Розвиток цілісної особистості в контексті соціальних
змін: соціальні, психологічні та педагогічні аспекти» (номер державної
реєстрації 0114U003481).
Тема дисертації затверджена на засіданні вченої ради факультету
психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка
(протокол № 6 від 16 січня 2013 року).
Мета роботи полягає у розкритті психологічних особливостей
батьківського ставлення як чинника конфліктної поведінки дівчат-підлітків та
розробці і апробації програми корегування конфліктної поведінки підлітків.
Відповідно до мети було сформовано наступні завдання:
1. Здійснити теоретичний аналіз вітчизняної та зарубіжної наукової
літератури з проблематики дослідження.
2. Встановити типи батьківського ставлення, що впливають на
конфліктну поведінку дівчат-підлітків.
3. Дослідити та порівняти особливості конфліктної поведінки та дитячобатьківських стосунків дівчат та хлопців підліткового віку.
4. Розробити та апробувати програму психологічного корегування
конфліктної поведінки підлітків, шляхом групової роботи окремо з батьками та
5
дітьми з метою покращення взаємин у сім’ї та зниження рівня конфліктних
форм поведінки.
Об’єкт дослідження: конфліктна поведінка дівчат-підлітків.
Предмет дослідження: вплив батьківського ставлення на виникнення
конфліктної поведінки дівчат-підлітків.
Теоретико-методологічну основу дослідження становлять: положення
щодо розуміння конфлікту як цілісного явища (А. Я. Анцупов,
С. В. Баклановський, О. О. Бодальов, А. М. Гірник, Н. В. Гришина,
А. Г. Здравомислов, Г. А. Навайтіс, Б. Д. Паригін та ін.); конфліктної поведінки
– її сутності та чинників виникнення (Ю. О. Бистрова, І. В. Ващенко,
Н. В. Гришина, Є. В. Єгоров, В. І. Ілійчук, М. І. Леонов, О. М. Лисенко,
Г. В. Ложкін, Н. Ю. Максимова, Л. А. Петровська, Н. І. Пов’якель,
В. М. Радчук, В. І. Санташов та ін.); закономірностей розвитку особистості у
підлітковому віці (І. В. Дубровіна, Л. Ц. Кагермазова, О. О. Карабанова,
А. Є. Лічко, С. Д. Максименко, Д. І. Фельдштейн та ін.); дитячо-батьківських
стосунків (А. Я. Варга, Е. Г. Ейдеміллер, О. І. Захаров, О. О. Карабанова,
А. С. Макаренко, А. С. Співаковська, В. В. Столін, А. Б. Холмогорова та ін.);
використання системи санкцій в них (заохочення та покарання) по відношенню
до дитини (А. С. Єлісеєва, Л. М. Митина, А. С. Співаковська, К. Л. Тихомирова
та ін.).
Методи дослідження. У дослідженні було використано систему
загальнонаукових методів дослідження:
 теоретичні: аналіз, узагальнення, систематизація та інтерпретація
наукових джерел стосовно явища конфлікту, конфліктної поведінки, дитячобатьківських стосунків та батьківського впливу на особистість дитини;
 емпіричні, зокрема методики діагностики: стратегій поведінки у
конфліктній ситуації К. Томаса (адаптація Н. В. Гришиної); особистісної
агресивності та конфліктності (Є. П. Ільїн, П. О. Ковальов); показників і форм
агресії А. Басса і А. Дарки; стійкості до конфліктів; статево-рольовий
опитувальник (С. С. Бем); метод інтерв’ю М. В. Кішко; опитувальник
6
«Конфліктні ситуації в підлітковому віці» (О. О. Царьова) (для вивчення
конфліктної поведінки); опитувальники: «Взаємодія батько-дитина»
І. М. Марковської (варіанти для підлітків і батьків); «Стратегії сімейного
виховання» С. Степанова; авторська анкета ставлення батьків до різних видів
покарання та заохочення (для з’ясування особливостей батьківського
ставлення);
 математично-статистичні: знаходження середніх величин,
кореляційний, дисперсійний, множинний регресійний, факторний, кластерний
аналізи, U-критерій Манна-Уїтні тощо.
Емпірична база дослідження. У дослідженні взяло участь 511 осіб. З них
92 хлопці та 100 дівчат-підлітків, віком від 12 до 15 років, які є учнями 6–
9 класів, та 319 осіб – їхні батьки (186 матерів та 133 батька). Дослідження
проводилося на базі навчально-виховних комплексів та загальноосвітніх шкіл
м. Ромни та Роменського району Сумської області.
Наукова новизна та теоретична значущість дисертаційної роботи
полягає в тому, що вперше:
 виокремлено чотири типи конфліктної поведінки дівчат-підлітків
(суперечливий, ситуативний, деструктивний, нестабільно-конструктивний), які
відображають особливості поведінки у конфліктній ситуації та типи
батьківського ставлення, що їх зумовлюють;
 виявлено наявність зв’язку між використанням фізичних покарань
та гендерною ідентичністю підлітків;
 з’ясовано сім типів сімей із дітьми підліткового віку за критерієм
особливостей дитячо-батьківських стосунків і конфліктної поведінки підлітків
– гармонійні, деструктивні, суперечливі, невимогливо-гармонійні,
індиферентні, вимогливо-жорстокі, дружні;
 визначено можливі шляхи зниження конфліктної поведінки
підлітків залежно від модифікації виховних впливів у кожному із зазначених
типів;
7
розширено та доповнено наукове уявлення щодо особливостей
сприйняття материнського та батьківського ставлення підлітками та їхніми
батьками; конфліктної поведінки та її корегування через гармонізацію дитячобатьківських стосунків;
розроблено та апробовано програму психологічного корегування
конфліктної поведінки підлітків, що передбачає роботу із дітьми та з їхніми
батьками.
Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їх
використання у подальшій розробці психопрофілактичних програм з метою
оптимізації дитячо-батьківських стосунків, гармонійного розвитку підлітків у
сім’ї, профілактики конфліктної поведінки підлітків. Отримані результати
можуть використовуватися у загальноосвітніх навчальних закладах; у ВНЗ при
викладанні дисциплін: «Соціальна психологія», «Психологія конфлікту»,
«Психологія сім’ї та сімейного консультування»; у відділах соціальної роботи
(при роботі з батьками та дітьми із девіантною поведінкою, підлітками, що
перебувають у складних життєвих ситуаціях); при розробці рекомендацій та
програм з психологічної роботи з дітьми, які знаходяться на обліку у
кримінально-виконавчій інспекції та міського відділу міліції у справах
неповнолітніх.
Надійність та достовірність результатів дослідження забезпечується
репрезентативною вибіркою, що збалансована за основними соціальнодемографічними характеристиками і є достатньою для статистичного аналізу;
сполученням кількісного і якісного аналізів отриманих результатів;
використанням коректно дібраного блоку методик емпіричного дослідження та
подальшої математичної обробки даних; відповідністю методології та
інструментарію дослідження завданням та меті роботи.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного
дослідження були представлені на VI Міжнародній науково-практичній
конференції «Проблеми емпіричних досліджень у психології» (м. Київ, 2012),
XVI Міжнародній конференції молодих науковців «Проблеми особистості в
8
сучасній науці: результати та перспективи дослідження» (м. Київ, 2014),
Міжнародному науково-практичному конгресі педагогів та психологів «The
generation of scientific ideas» (Geneva, Switzerland, 27.11.2014), Міжнародній
науково-практичній конференції «Роль і місце психології та педагогіки у
формуванні сучасної особистості» (м. Харків, 2015), Міжнародній науковопрактичній конференції «Психологія та педагогіка: необхідність впливу науки
на розвиток практики в Україні» (м. Львів, 2015), XVII Міжнародній
конференції молодих науковців «Проблеми особистості в сучасній науці:
результати та перспективи дослідження» (м. Київ, 2015).
Результати дослідження впроваджено у навчальний процес факультету
психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка
(протокол № 1 від 28.08.2015 р.), соціально-профілактичну роботу Печерського
районного у м. Києві центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді
(довідка № 646 від 17.09.2015 р.), підрозділу кримінальної міліції у справах
дітей відділу профілактики правопорушень серед дітей Печерського
РУ ГУ МВС України у м. Києві (довідка № 87 від 16.09.2015 р.).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження відображено в
13 публікаціях, серед яких 5 статей у наукових фахових виданнях, включених
до переліку, затвердженого МОН України, 1 стаття в іноземному виданні, 1
стаття в інших виданнях та 6 тез доповідей у збірниках матеріалів наукових
конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу; трьох
розділів із висновками до кожного із них; загальних висновків; списку
використаних джерел, що налічує 229 найменувань (із них 20 іноземною
мовою). Основний обсяг дисертації викладено на 191 сторінці. Робота містить
36 таблиць (на 15 сторінках), 14 рисунків (на 4 сторінках) та 17 додатків.

bibliography

ВИСНОВКИ
У роботі здійснено узагальнення теоретичних та емпіричних результатів
дослідження батьківського ставлення як чинника конфліктної поведінки дівчатпідлітків, що дало змогу дійти наступних висновків.
1. Аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури свідчить, що
конфліктна поведінка має прояв в активних діях, зокрема у боротьбі і
блокуванні потреб іншої людини для задоволення власних, які
супроводжуються агресивністю, ворожістю, злістю тощо. Вони мають
негативний заряд по відношенню до іншої людини та існують у межах
конфлікту. Виникнення конфліктної поведінки зумовлюється особистісними,
ситуативними, організаційними, суб’єктивними, об’єктивними, гендерними та
іншими чинниками, що і відбивається у особливостях її перебігу. В ході
теоретичного аналізу виявлено, що батьківське ставлення має двобічний
характер та проявляється у трьохкомпонентній структурі (емоційній,
поведінковій та когнітивній). Ці компоненти пов’язані між собою та
відображають глибину і повноту взаємодії у системі «батько-дитина».
З’ясовано важливе значення стосунків, як матері, так і батька з дитиною,
впливу на її розвиток, становлення та подальшу поведінку.
2. Емпіричним шляхом з’ясовано зв'язок особливостей батьківського
ставлення з формами конфліктної поведінки дівчат-підлітків. Виокремлено
чотири типи їхньої конфліктної поведінки, які зумовлені характером
батьківського ставлення: суперечливий (пов'язаний з високим рівнем
вимогливості обох батьків, низьким контролем за діяльністю дитини,
незадоволеністю стосунками з дочкою обома батьками, високим рівнем
строгості матері); ситуативний (зумовлений низьким рівнем прийняття,
співпраці, згоди у взаємостосунках дочки та батька, високим рівнем строгості
та непослідовністю обох батьків, емоційною дистанцією); деструктивний
(пов'язаний з надмірною вимогливістю, строгістю обох батьків, які не бажають
приймати дитину такою, якою вона є, мають низький рівень задоволеності
190
стосунками з нею, схильні до надмірного використання фізичних і вербальних
покарань, зводять до мінімуму використання похвали і заохочення);
нестабільно-конструктивний (пов'язаний з високим рівнем контролю обома
батьками, авторитетним стилем виховання, низькою послідовністю обох
батьків у виховних прийомах, низьким рівнем застосування фізичних і
вербальних покарань та покарань примусом до роботи).
3. Конфліктна поведінка дівчат та хлопців підліткового віку є суттєво
відмінною. Хлопці зазвичай схильні вирішувати суперечності, не поступаючись
власним принципам та прагненням, активно відстоювати власну позицію, у
випадку необхідності використовувати грубу силу. Дівчата більш схильні
негативно оцінювати інших людей, демонструвати недоброзичливість по
відношенню до них, що призводить до проявів різкості, запальності з приводу
найменших підстав, проявляється у поширенні пліток, психологічному
цькуванні суперника, використанні погроз, лихослів’я, прокльонів в емоційній
формі (крик, вереск тощо).
Виявлено відмінності у дитячо-батьківських стосунках у сім’ях, де
зростають хлопці або дівчата. У сім’ях дівчат переважає авторитетний стиль
виховання обох батьків, прийняття, низький рівень строгості та дистанції на
емоційному рівні між дочкою та матір’ю. У сім’ях хлопців спостерігається
вищий рівень строгості обох батьків до сина, авторитарний стиль виховання у
батька і авторитетний у матері, вищий рівень співпраці сина з батьком.
4. Для корегування конфліктної поведінки підлітків (дівчат та
хлопців) нами було розроблено та апробовано тренінгову програму, яка
включала роботу окремо з підлітками та їхніми батьками. У роботі з батьками
здійснено формування навичок гармонійної взаємодії з підлітком, корегування
наявних особливостей батьківського ставлення, котрі сприяють виникненню
конфліктної поведінки підлітків.
У результаті формувального впливу у групі батьків зросли показники
задоволеності стосунками, прийняття дитини, співпраці. Відбулися зміни у
батьківському ставленні на емоційному, поведінковому та когнітивному рівнях.
191
За оцінкою підлітків зміни у батьківському ставленні мають прояв на двох
рівнях (емоційному та поведінковому), що сприяє зниженню рівня конфліктної
поведінки. Своєю чергою, у підлітків знизився рівень конфліктної поведінки за
визначеними чотирма типами (суперечливим, ситуативним, деструктивним та
нестабільно-конструктивним). Це відобразилося у позитивних змінах поведінки
підлітка: вибір конструктивних стратегій поведінки в конфлікті (компроміс,
співробітництво), зниження показників стратегії суперництва та уникнення;
зниження рівня агресивності, ворожості, фізичної та вербальної агресії, частоти
виникнення конфліктних ситуацій у сім’ї та під час взаємодії з ровесниками.
Проведене дослідження повною мірою не вичерпує всіх аспектів
проблеми, що розглядалася. Перспективою подальших досліджень може бути
емпіричне з’ясування особливостей конфліктної поведінки у різні вікові
періоди розвитку особистості; розробка та впровадження психокорегувальних
програм з профілактики, вирішення конфліктних ситуацій, та програм, що
спрямовані на формування гармонійних взаємин у системі «батько-дитина»
шляхом групової сімейної взаємодії, більш глибоке та всебічне вивчення
конфліктної поведінки хлопців-підлітків та її зв’язку з батьківським
ставленням.