РОЛЬ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ В РЕАЛІЗАЦІЇ ФУНКЦІЇ ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА

brief description

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

БЕРЕСТОВСЬКИЙ ІГОР ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК 34.096 : 351.741 : 342.72 /.73

РОЛЬ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ В РЕАЛІЗАЦІЇ ФУНКЦІЇ ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА

12.00.01 – теорія та історія держави і права;
історія політичних і правових учень

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
юридичних наук

Науковий керівник:
Завальний Андрій Миколайович,
кандидат юридичних наук, доцент

Київ – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП 3
Розділ 1 Історико-теоретичні основи дослідження функції захисту прав людини і громадянина 11
1.1 Історіографія з проблематики функцій держави та механізмів захисту прав людини і громадянина 11
1.2 Поняття та зміст функції захисту прав людини і громадянина в демократичній, соціальній, правовій державі 23
Висновки до розділу 1 39
Розділ 2 Механізм реалізації функції захисту прав людини і громадянина демократичною, соціальною, правовою державою та методика його дослідження 42
2.1 Методика наукового дослідження функції захисту прав людини і громадянина 42
2.2 Сутність та склад механізму реалізації функції захисту прав людини і громадянина 53
2.3 Форми і методи реалізації функції захисту прав людини і громадянина демократичною, соціальною, правовою державою 71
2.4 Особливості реалізації функції захисту прав людини і громадянина працівниками міліції 86
Висновки до розділу 2 108
Розділ 3 Основні напрями діяльності міліції у сфері реалізації функції захисту прав людини і громадянина в Україні 113
3.1 Захист міліцією громадянських та політичних прав людини і громадянина 113
3.2 Діяльність міліції щодо забезпечення соціальних та культурних прав людини і громадянина 128
3.3 Використання досвіду поліції зарубіжних країн в діяльності міліції України 149
Висновки до розділу 3 170
ВИСНОВКИ 174
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 180

ВСТУП

Актуальність теми. Україна сьогодні переживає особливий період своєї історії: відкриваються принципово нові горизонти її розвитку, створюються позитивні засади для проведення системних реформ, що спрямовані на поглиблення демократії, інтеграції нашої держави до Європейського Союзу.
Але, незважаючи на позитивні здобутки у проведенні реформ в Україні, необхідно визнати, що Українська держава поки що не може розв’язати головне, стратегічне завдання – захист прав людини і громадянина. Зокрема, в її діяльності спостерігаються окремі розбіжності між проголошеними Конституцією України правами людини і громадянина та фактичним станом їх реалізації. Правові інститути, покликані захищати права людини і громадянина, діють недостатньо ефективно, потребують удосконалення окремі складові механізму захисту названих прав людини і громадянина правоохоронними органами (правові, матеріальні, організаційні). Розв’язання означених проблем значною мірою залежить від якісної реалізації правоохоронної функції Української держави, зокрема від ефективної діяльності органів внутрішніх справ.
Зазначене вище зумовлює необхідність переосмислення окремих методологічних і теоретичних положень діяльності органів внутрішніх справ у сфері реалізації функції захисту прав людини і громадянина в Українській державі на сучасному етапі її розвитку.
Вивченням цієї проблеми займалися науковці: С.С. Алексеєв, М.В. Жигуленков, С.О. Комаров, Л.С. Мамут, Л.О. Морозова, Я.А. Пляйс, О.В. Родіонова, Г.В. Сім, Ю.О. Тихомиров, які досліджували принципи діяльності правоохоронних органів у сфері захисту прав людини, механізми взаємодії, мету, завдання, засоби підвищення ефективності тощо. Аналогічні питання прав людини у діяльності органів внутрішніх справ в умовах сучасної Української держави як демократичної, соціальної, правової аналізувалися вітчизняними вченими: О.М. Бандуркою, Є.В. Білозьоровим, В.В. Букачем, Є.О. Гідою, С.Д. Гусарєвим, А.М. Завальним, А.П. Зайцем, А.М. Колодієм, М.І. Козюброю, В.В. Копєйчиковим, М.В. Костицьким, І.І. Мотилем, Н.М. Пархоменко, Л.П. Самофаловим, О.Ф. Скакун, С.С. Сливкою, О.Д. Тихомировим та іншими.
Аналіз публікацій з обраної дисертантом теми свідчить про відсутність в сучасній українській юридичній науці системного, комплексного дослідження функції захисту прав людини і громадянина, її структури, форм, методів та механізму реалізації працівниками міліції, що не сприяє подоланню законодавчих прогалин, приведенню правореалізаційної практики у відповідність з ідеалами справедливості, гуманізму, покладених в основу європейських стандартів, на яких ґрунтується система захисту прав людини і громадянина.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконане відповідно до «Пріоритетних напрямів розвитку правової науки в Україні на 2005–2010 роки» (затверджені постановою Загальних зборів Національної академії правових наук України від 18 червня 2004 р. № 2/04-2); «Пріоритетних напрямів дисертаційних досліджень МВС України, що потребують першочергового розроблення і впровадження у практичну діяльність органів внутрішніх справ України на період 2010 – 2014 років» (затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 29 липня 2010 р. № 347). Дисертаційна робота відповідає «Основним напрямкам наукових досліджень та річних планів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт Київського національного університету внутрішніх справ на 2008-2010 рр.». Тему дисертаційного дослідження зареєстровано координаційним бюро Національної академії правових наук України (реєстр № 127, 2009 р.).
Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у формуванні теоретичної моделі діяльності органів внутрішніх справ, спрямованої на захист прав людини і громадянина на сучасному етапі розвитку українського суспільства.
Мета дослідження зумовила необхідність розв’язання таких задач:
– на підставі аналізу джерельної бази систематизувати наукові праці з теми дослідження та визначити сучасний стан і рівень розробленості проблематики прав людини щодо їх захисту органами внутрішніх справ;
– охарактеризувати методологічні підходи до наукового осмислення функції захисту прав людини і громадянина та механізму її реалізації органами внутрішніх справ;
– шляхом узагальнення основних рис та особливостей правозахисної діяльності держави сформулювати визначення функції захисту прав людини і громадянина;
– охарактеризувати механізм реалізації функції захисту прав людини і громадянина демократичної, соціальної, правової держави;
– конкретизувати зміст та уточнити співвідношення обсягів понять «захист» та «охорона»;
– охарактеризувати специфіку діяльності працівників міліції у сфері захисту соціальних та культурних прав людини і громадянина, спрямовану на соціальне забезпечення та підвищення рівня правової культури населення, зокрема, і працівників міліції;
– узагальнити позитивний досвід поліцейської діяльності демократичних держав та можливості його використання у процесі проведення реформи правоохоронних органів в Україні;
– визначити основні тенденції сучасного етапу та перспектив реформування правоохоронної діяльності органів внутрішніх справ щодо реалізації функції захисту прав людини і громадянина.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що пов’язані з діяльністю держави у сфері захисту прав людини і громадянина.
Предмет дослідження – діяльність органів внутрішніх справ у сфері реалізації функції захисту прав людини і громадянина в державі.
Методи дослідження. Методологію дослідження складають філософські, загальнонаукові та спеціально-наукові методи, що забезпечили об’єктивний аналіз досліджуваної проблеми. Діяльнісний та функціональний підходи уможливили розкриття діяльності держави загалом, реалізацію її окремих функцій, роботу органів внутрішніх справ, поведінку працівників міліції, спрямовану на захист прав людини і громадянина (підрозділи 2.4, 3.1, 3.2, 3.3). Метод системного аналізу дозволив охарактеризувати функції правової держави як певну єдність, виявити зовнішні та внутрішні взаємозв’язки функціонування прав і свобод в Українській державі (підрозділи 1.1, 2.1). Історичний метод використано для дослідження генезису теорії функцій держави та вчення про права людини і громадянина (підрозділи 1.1, 1.2). Порівняльно-правовий метод застосовано для з’ясування спільного і відмінного між досвідом роботи поліції в окремих демократичних країнах та діяльністю міліції в Україні (підрозділ 3.3). Метод герменевтики використано для інтерпретації текстів законів та інших нормативно-правових актів (підрозділи 3.1, 3.2, 3.3). Синергетичний метод спрямовано було на аналіз здатності працівників міліції, громадських об’єднань, окремих громадян до самоорганізації, саморегулювання своєї діяльності (підрозділи 2.2. 2.3, 3.3). Прогностичний метод допоміг визначити шляхи удосконалення діяльності міліції, поглиблення реформи правоохоронних органів (підрозділи 2.4. 3.1, 3.2, 3.3). Специфіка предмета дослідження зумовила використання також інших методів наукового пізнання: аналіз-синтез, індукція-дедукція, абстрагування, що забезпечили отримання науково обґрунтованих результатів дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є одним з перших у вітчизняній юридичній науці системних, комплексних теоретичних досліджень діяльності працівників органів внутрішніх справ, спрямованої на практичну реалізацію функції захисту прав людини і громадянина. У ході проведеного дослідження сформульовано окремі наукові положення, що характеризують новизну одержаних результатів, зокрема:
вперше:
– здійснено узагальнення та систематизацію джерельної бази дослідження, де у якості критеріїв було обрано такі сфери наукових знань, як: а) вчення про функції правової держави та місце функції захисту прав людини і громадянина в системі внутрішніх функцій держави; б) особливості механізмів реалізації окремих видів прав людини і громадянина; в) предметна спрямованість правоохоронної діяльності органів внутрішніх справ, на підставі чого зроблено висновок про недостатній рівень розробленості теорії прав людини у частині їх реалізації органами внутрішніх справ;
– визначено тенденції сучасного етапу діяльності та перспективи реформування правоохоронної діяльності органів внутрішніх справ щодо реалізації ними функції захисту прав людини і громадянина, зокрема: запровадження гуманістичних засад; поступова демілітаризація; зміцнення взаємодії із засобами масової інформації; втілення принципу гласності при висвітленні результатів діяльності; оптимізація у поєднанні методів примусу та переконання; посилення режиму законності; підвищення персональної відповідальності за прояви антисоціальної поведінки працівників; впровадження європейських стандартів при вдосконаленні організаційно-штатної структури;
удосконалено:
– наукові уявлення про зміст і співвідношення обсягів понять «захист» та «охорона», відповідно до яких «охорона» є більш змістовним терміном (якщо захист прав передбачає наявність і дію конкретних правових гарантій, що встановлюються і закріплюються державою у законодавстві, то засоби охорони прав та свобод можуть бути передбачені в різних соціальних, зокрема і правових, нормах; якщо захист прав реалізується тільки у правових формах діяльності суб’єктів публічного та приватного права, то охорона прав здійснюється за допомогою як правових, так і неправових (організаційних) форм діяльності);
– поняття «функція захисту прав людини і громадянина», під котрою пропонується розуміти провідний напрям в діяльності демократичної, соціальної, правової держави, при здійсненні якого реалізується система організаційних та правових заходів, спрямованих на недопущення протиправних посягань на права людини і громадянина, відновлення порушених прав, використання яких здійснюється суб’єктами публічного та приватного права на засадах верховенства права, рівності і справедливості;
– науково-теоретичні положення щодо трансформації міліції як силової структури у сервісну службу, зокрема, шляхом активізації її діяльності у напрямах захисту соціальних прав людини і громадянина та надання працівниками міліції соціальних послуг населенню, а також зростання ролі сервісного обслуговування в структурі їх діяльності;
дістали подальший розвиток:
– характеристика поняття та основних властивостей механізму реалізації функції захисту основних прав та свобод людини і громадянина, під яким розуміється сукупність правових засобів, способів та процедур, що забезпечують реалізацію суб’єктивних прав і структура якого включає: а) суб’єкти публічного і приватного права; б) засоби здійснення захисту основних прав та свобод; в) нормативну і організаційну основи; г) систему гарантій правозахисного процесу;
– методологічна основа дослідження проблеми захисту прав людини і громадянина органами внутрішніх справ України на сучасному етапі через висвітлення інструментальних можливостей діяльнісного, системного, структурно-функціонального, порівняльного та прогностичного методів, які є провідними, відповідають пізнавальним завданням і узгоджуються з особливостями предмета дослідження;
– система знань про можливості запровадження позитивного досвіду правоохоронних органів зарубіжних країн у налагодженні партнерських відносин з населенням, втілення яких пропонується здійснити шляхом реалізації таких заходів: а) підвищення рівня довіри населення до діяльності працівників міліції; б) інформаційної підтримки авторитету міліції серед населення; в) залучення населення до реалізації превентивних завдань у сфері охорони правопорядку.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що сформульовані та обґрунтовані дисертантом висновки і рекомендації застосовуються та можуть бути використані у:
- науково-дослідній сфері – під час вивчення загальнотеоретичних і прикладних проблем захисту прав людини і громадянина, а також у подальшому розробленні теоретичних засад забезпечення законності та дисципліни в органах внутрішніх справ;
- правотворчості – для вдосконалення чинного законодавства, при підготовленні проекту Концепції реформування органів внутрішніх справ;
- правозастосовній діяльності – для забезпечення законності та дисципліни в органах внутрішніх справ у процесі реалізації ними функції захисту прав людини і громадянина (акт впровадження Головного слідчого управління МВС України від 20 лютого 2012 р.);
- навчальному процесі – при підготовці навчальних та методичних матеріалів з наступних дисциплін: «Теорія держави і права», «Конституційне право України», «Адміністративна діяльність», а також у процесі викладання вказаних дисциплін (акт впровадження НАВС від 2 лютого 2012 р.).
Особистий внесок здобувача. Представлена на захист дисертація є самостійним науковим дослідженням в якому висновки і рекомендації сформульовані в роботі, отримані автором особисто та опубліковані в наукових працях.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дослідження апробовані автором під час його обговорення на засіданнях кафедри теорії держави і права Національної академії внутрішніх справ, а також оприлюднювались на науково-практичних конференціях та круглих столах: «Незалежний суд – гарантія захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина» (Чернівці, 30 травня 2009 р.); «Проблеми розбудови держави та громадянського суспільства в Україні» (Київ, 16-17 квітня 2010 р.); «Підготовка кадрів міліції (поліції): історія та сучасність» (Київ, 10 червня 2011 р.); «Конституція України: зміни чи нова редакція» (Київ, 24 червня 2011 р.) та були опубліковані у збірниках матеріалів цих конференцій.
Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертаційного дослідження висвітлені у дев’яти наукових публікаціях, зокрема, у п’яти статтях, надрукованих у наукових фахових виданнях України, та чотирьох тезах доповідей на науково-практичних конференціях і круглих столах.

bibliography

ВИСНОВКИ

Підбиваючи підсумки проведеного дослідження діяльності органів внутрішніх справ спрямованих на реалізацію функції захисту прав людини і громадянина в Україні можна сформулювати наступні підсумкові положення, висновки, рекомендації та пропозиції:
1. Узагальнено та систематизовано результати аналізу теоретико-правових і методологічних досліджень наукових джерел сучасних українських та зарубіжних вчених, у яких висвітлюються різні аспекти проблеми захисту прав людини і громадянина, де як критерії систематизації було використано наступні: а) вчення про функції правової держави та місце функції захисту прав людини і громадянина в системі внутрішніх функцій держави; б) особливості механізмів реалізації окремих видів прав людини і громадянина; в) предметна спрямованість правоохоронної діяльності органів внутрішніх справ.
2. Удосконалено методологічну базу дослідження проблематики захисту прав людини і громадянина органами внутрішніх справ шляхом втілення принципу співвідносності особливостей предмета та методів його дослідження. Зокрема, обґрунтовано доцільність використання таких методів, як: діяльнісного, системного, структурно-функціонального, порівняльного та прогностичного. Аналіз застосованих автором наукових методів свідчить, що домінуючим методом слід обрати саме діяльнісний, який у поєднанні з функціональним дозволяє всебічно охарактеризувати механізм реалізації функції захисту прав людини і громадянина.
3. Запропоновано авторську інтерпретацію категорії «функція захисту прав людини і громадянина», під котрою пропонується розуміти провідний напрям в діяльності демократичної, соціальної, правової держави, при здійсненні якого реалізується система організаційних та правових заходів, спрямованих на недопущення протиправних посягань на права людини і громадянина, відновлення порушених прав, використання яких здійснюється суб’єктами публічного та приватного права на засадах верховенства права, рівності і справедливості;
4. Висвітлено співвідношення категорій «захист» і «охорона» у контексті розв’язання наукового завдання, а саме: категорія «охорона» є більш змістовною ніж «захист». Якщо захист прав передбачає наявність і дію конкретних правових гарантій, які встановлюються та закріплюються державою у законодавстві, то засоби охорони прав і свобод можуть бути передбачені в різних соціальних, зокрема і правових, нормах. Якщо захист прав реалізується тільки через правові форми діяльності суб’єктів публічного та приватного права, то охорона прав здійснюється за допомогою як правових, так і неправових (організаційних) форм діяльності.
5. За результатами дослідження понять «захист» та «охорона» і конкретизації їх змісту відповідно до предмета дослідження автор формулює визначення поняття механізму реалізації функції захисту основних прав та свобод людини і громадянина, під яким розуміється сукупність правових засобів, способів та процедур, що забезпечують реалізацію суб’єктивних прав і структура якого включає: а) суб’єкти публічного і приватного права; б) засоби здійснення захисту основних прав та свобод; в) нормативну і організаційну основи; г) систему гарантій правозахисного процесу;
6. Комплексне дослідження особливостей механізму реалізації функції захисту прав людини і громадянина працівниками міліції дозволило виявити: а) внутрішню організаційну структуру органів внутрішніх справ та правовий статус людини і громадянина (організаційно-правові форми); б) способи зовнішнього вираження змісту їх діяльності щодо реалізації досліджуваних повноважень (сукупність засобів – правові, організаційні, матеріально-технічні тощо); в) використання форм і методів реалізації функції захисту прав людини і громадянина у демократичній правовій державі може як стабілізувати розвиток суспільства, так і створювати умови для появи кризового стану.
7. Доведено, що механізм реалізації функції захисту прав людини і громадянина органами внутрішніх справ включає і процедуру обмеження прав людини і громадянина, але вона має сприйматися населенням не лише як каральний захід, а як необхідна складова роботи працівників міліції. Проте, окремі обмеження прав людини і громадянина можна допускати лише за умови коли: а) працівники міліції діють в межах власної компетенції наданої їм законом; б) їх діяльність носить виключно правовий характер; в) їх реалізація здійснюється на основі закону і відбуватися під керівництвом і спостереженням такого органу, який несе за це відповідальність. Це означає, що у будь-якому випадку не можна допустити зловживання обмеженнями: вони мають бути співрозмірні можливій небезпеці і лише тою мірою, яка необхідна для захисту прав людини і громадянина.
8. Захист прав людини і громадянина, об’єктивність з боку співробітників міліції у їх професійній діяльності, гарантії особистої недоторканості людини і громадянина – це ті складові, від яких значною мірою залежить практична реалізація функції захисту прав людини і громадянина, оцінка держави як соціально-правової чи тоталітарної. Саме міліція разом з іншими правоохоронними органами виступає інститутом правозахисного механізму, процесуальне значення якого полягає в забезпеченні можливості звернення громадян на захист порушених громадянських і політичних прав, їх поновлення та відшкодування збитків причинених правопорушником.
9. Доведено, що реалізація функції захисту прав людини і громадянина передбачає наявність високого рівня правової свідомості, правової культури не тільки населення, а й, насамперед, працівників міліції, які через виконання своїх обов’язків уособлюють авторитет держави, впливають на якість правозахисної діяльності. Правова культура відіграє провідну роль у формуванні нової моделі взаємовідносин працівників міліції з населенням, завдяки чому створюється нова правова ідеологія правоохоронної діяльності, спрямована на підвищення іміджу співробітників міліції, обмеження ролі примусу в їх діяльності та підвищення ролі останніх у стосунках з населенням, досягнення їх взаємної довіри. Ефективність діяльності працівників міліції у сфері захисту культурних прав людини і громадянина значною мірою залежить від дотримання чинного законодавства самими працівниками органів внутрішніх справ. Вимагати виконання приписів закону може лише той, чиї права забезпечені, хто сам є законослухняний. У той же час працівники міліції часто діють формально, неефективно, самі грубо порушують права людини і громадянина. Тому важливим завданням в реалізації функції захисту прав людини і громадянина є подолання тих чинників, які зумовлюють деформацію у діяльності працівників міліції.
Ефективність захисту соціальних прав залежить від повноважень, компетенції і здатності працівників міліції надавати соціальні послуги населенню. Це – нова сфера їх діяльності, яка дає можливість налагоджувати партнерські стосунки з населенням, регулярно враховувати у своїй роботі індивідуальні потреби громадян.
10. Аналіз діяльності працівників міліції у контексті проведення реформи правоохоронних органів в Україні свідчить про те, що: по-перше, поступово відбувається демілітаризація міліції, яка із силового органу тиску перетворюється на орган захисту прав людини і громадянина, внаслідок чого зменшується кількість і якість примусових методів на користь методів переконання, заохочення, стимулювання тощо; по-друге, нині у своїй роботі міліція, з одного боку, реалізує каральні функції, спрямовані проти злочинців, з іншого – проводить діяльність, скеровану на профілактику злочинності у країні; по-третє, відбувається остаточна департизація діяльності органів внутрішніх справ та поступова децентралізація управління.
11. Підвищення ефективності діяльності працівників міліції у сфері реалізації функції захисту прав людини і громадянина потребує використання як власних здобутків, так і позитивного досвіду поліцейської діяльності демократичних країн. З метою його вивчення автором застосовано порівняльно-правовий метод, що дозволило дійти висновку про можливість використання у правовій дійсності України таких заходів: а) орієнтація на громадську думку як на демократичний критерій ефективності діяльності органів внутрішніх справ; б) професіоналізм, компетентність та високі моральні якості працівників міліції; в) удосконалення роботи міліції з населенням та підвищення рівня довіри останнього до її діяльності; г) підвищення рівня юридичної підготовки, фахової культури та дисципліни працівників органів внутрішніх справ; д) інтегрованість міліції України в систему міжнародних поліцейських асоціацій, позитивне сприйняття останньої населенням, демілітаризація діяльності міліції.
12. У контексті проведення реформи правоохоронних органів, наближення їх діяльності до європейських стандартів у сфері реалізації функції захисту прав людини і громадянина важливо усунути ті чинники, які негативно впливають на авторитет міліції серед населення, для чого: розробити нову соціально-орієнтовану концепцію її діяльності; удосконалити засоби надання останньою допомоги населенню; створити підрозділи, орієнтовані безпосередньо на цілеспрямовану роботу з населенням; запровадити суворіші критерії добору кадрів до служби в органах внутрішніх справ; підвищити рівень правової культури та професійного рівня працівників міліції; поліпшити стан економічного, матеріального, соціального забезпечення і правового захисту працівників міліції та членів їх сімей; удосконалити критерії оцінки результатів діяльності міліції.
13. Механізм реалізації функції захисту прав людини і громадянина, пристосування до роботи міліції в нових умовах вимагають викладення Закону України «Про міліцію» в новій редакції. У зв’язку з цим доцільно було б: 1) в Законі «Про міліцію» включити положення «Декларації про захист всіх осіб від тортур і нелюдської вчинків, що принижують гідність людини» прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН № 3452 від 9 грудня 1975 року; 2) розробити і прийняти Закон «Про механізм припинення порушень у сфері реалізації основних прав людини і громадянина в українському суспільстві»; 3) прискорити прийняття Верховною Радою України Закону «Про службу в органах внутрішніх справ» з чітким визначенням головних положень, завдань і функцій, прав і обов’язків міліції, гарантій соціального захисту працівників органів внутрішніх справ.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аврамова О. Четверте покоління прав людини : постановка проблеми / О. Аврамова // Право України. — 2010. — № 2. — С. 101—107.
2. Автономов А. С. Права человека : правозащитная и правоохранительная деятельность : [науч. изд.] / Автономов А. С. — М. : Либеральная миссия ; Новое литературное обозрение, 2009. — 448 с.
3. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. Загальна частина : [підруч.] / під заг. ред. І. П. Голосніченка, Я. Ю. Кондратьєва. — К. : Українська акад. внутр. справ, 1995. — 177 с.
4. Аеплі П. Звіт про оцінку правоохоронних органів України та процесу їхньої модернізації й реформування (Страсбург) / Аеплі П., Боше Ф., Бурду Ж. Л. — К., 2006. — 41 с.
5. Алексеев С. С. Государство и право / Алексеев С. С. — М. : Юрид. лит., 1976. — 192 с.
6. Алексеев С. С. Общая теория права : [учеб.] / Алексеев С. С. — [2-е изд. перераб. и доп.]. — М. : НОРМА ; НОРМА–ИНФРА-М, 2008. — 576 с.
7. Алексеев С. С. Право : азбука – теория – философия : Опыт комплексного исследования / Алексеев С. С. — М. : Статут, 1999. — 712 с.
8. Алексеев С. С. Функции государства / Алексеев С. С. // Теория государства и права : [учеб.] / под ред. С. С. Алексеева. — М., 1985. — С. 194—210.
9. Алексі Р. Існування прав людини / Р. Алексі // Право України. — 2011. — № 8. — С. 121—130.
10. Алфьоров С. М. Протидія корупції в органах внутрішніх справ у межах забезпечення законності / С. М. Алфьоров // Вісник Запорізького університету. — Запоріжжя, 2011. — № 1 (54). — С. 3—12.
11. Альонкін О. Правове забезпечення ідеологічних гарантій на свободу світогляду і віросповідання / О. Альонкін // Вибори і демократія. — 2010. — № 1 (23). — С. 78—82.
12. Андрусяк Т. Г. Теорія держави / Андрусяк Т. Г. — Львів : Право для України, 1997. — 200 с.
13. Ануфрієв М. І. Основні напрямки кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України (організаційно-правовий аспект) : [монографія] / Ануфрієв М. І. — Х. : Нац. ун-т внутр. справ, 2001. — 236 с.
14. Ануфрієнко О. А. Формування професійних якостей юриста засобами духовної культури / О. А. Ануфрієнко // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. — К., 2005. — № 1. — С. 63—69.
15. Бабкін В. Д. Соціальна держава та захист прав людини / В. Д. Бабкін // Правова держава : щоріч. наук. праць / Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. — К., 1998. — Вип. 9. — С. 3—11.
16. Байрамов Ф. Д. К вопросу о понятии "функции государства" / Ф. Д. Байрамов, Ф. Н. Аббасов // История государства и права. — 2003. — № 5. — С. 8—11.
17. Байтин М. И. Сущность и основные функции социалистического государства / Байтин М. И. — Саратов : Сарат. ун-т, 1979. — 273 с.
18. Бандурка О. М. Протидія злочинності та профілактика злочинів : [монографія] / О. М. Бандурка, О. М. Литвинов. — Х. : Харьк. нац. ун-т внутр. справ, 2011. — 308 с.
19. Бандурка О. М. Управління в органах внутрішніх справ України : [підруч.] / Бандурка О. М. — Х. : Ун-т внутр. справ, 1998. — 480 с.
20. Бандурка О. М. Інтерпол : Міжнародна організація кримінальної поліції : [наук.-практ. посіб.] / Бандурка О. М — Х. : Основа, 2003. — 324 с.
21. Бандурка О. М. Основи управління в органах внутрішніх справ України : теорія, досвід, шляхи удосконалення / Бандурка О. М. — Х. : Основа, 1996. — 398 с.
22. Бандурка О. М. Теорія та методи роботи з персоналом в органах внутрішніх справ : [підруч.] / О. М. Бандурка, В. О. Соболєв. — Х. : Нац. ун-т внутр. справ, 2000. — 480 с.
23. Баранник П. Адміністративно-правове та організаційне забезпечення управлінської діяльності в органах внутрішніх справ регіонального рівня / П. Баранник // Право України. — 2007. — № 10. — С. 91—95.
24. Баранник П. Д. Формування управлінських рішень на рівні Управління Міністерства внутрішніх справ України в області: організаційно-правові засади / П. Д. Баранник // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. — Дніпропетровськ, 2006. — № 2 (27). — С. 27—32.
25. Башимов М. Інститут омбудсмена в странах СНГ и Балтии / М. Башимов // Государство и право. — 2004. — № 5. — С. 63—73.
26. Бельский К. С. Феноменология административного права / Бельский К. С. ; отв. ред. С. А. Кремень. — Смоленск : Смол. гуманитар. ун-т, 1995. — 364 с.
27. Бельский К. С. Полицейское право : [лекц. курс] / Бельский К. С. ; под ред. А. В. Куракина. — М. : Дело и Сервис, 2004. — 816 с.
28. Берестовський І. В. Захист прав людини і громадянина як функція української держави / І. В. Берестовський // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. — К., 2011. — № 4 (77). — С. 124—132.
29. Берестовський І. В. Механізм реалізації функції захисту прав людини і громадянина Українською державою / І. В. Берестовський // Митна справа. — 2012. — № 1. — С. 254—260.
30. Бермічева О. В. Соціальна функція держави : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 “Теорія та історія держави і права ; історія політичних і правових учень” / О. В. Бермічева. — Х., 2002. — 16 с.
31. Бесчастний В. Українська міліція в контексті реформування суспільства / В. Бесчастний // Віче. — 2010. — № 24. — С. 3—7.
32. Бесчастный В. О роли человеческого фактора в работе с персоналом органов внутренних дел / В. Бесчастний // Вісник Луганського державного университету внутрішніх справ. — Луганськ, 2006. — Вип. 2. — С. 5—10.
33. Бовин Б. Г. Основные виды деятельности и психологическая пригодность к службе в системе органов внутренних дел : справ. пособие / Бовин Б. Г., Мягких Н. И., Сафронов А. Д. (ред.). — М. : НИЦ ПМО, 1997. — 342 с.
34. Бойчук С. Демократия как право на достойное человеческое существование / С. Бойчук // Ідея правової держави : історія і сучасність. — Луганськ, 2002. — С. 246—254.
35. Болотіна Н. Б. Права людини на соціальний захист в Україні / Болотіна Н. Б. — К. : Знання, 2010. — 106 с. — (Сер. Юридична ; №2-3/2010).
36. Бондаренко І. Правоохоронні органи України та їх функції / І. Бондаренко // Право України. — 2005. — № 7. — С. 53—56.
37. Борисов Г. А. О развитии теории функций государства / Г. А. Борисов, Е. Е. Тонков // Право и образование. — 2005. — № 1. — С. 5—18.
38. Братель С. Департамент зв’язків з громадськістю МВС України як посередник між міліцією та ЗМІ / С. Братель // Право України. — 2006. — № 3. — С. 116—118.
39. Братель С. Нормативно-правове регулювання забезпечення демократичного цивільного контролю за діяльністю міліції / С. Братель // Право України. — 2005. — № 5. — С. 85—87.
40. Бринчук М. М. Экологические права граждан : условия и гарантии реализации / М. М. Бринчук // Социальное государство и защита прав человека. — М., 1994. — С. 102—117.
41. Бюджетний кодекс України : чинне законодавство зі змін. та доп. станом 26 квіт. 2011 р. — Офіц. вид. — К. : Паливода А. В., 2011. — 140 с.
42. Василькова В. В. Порядок и хаос в развитии социальных систем : (Синергетика и теория социальной самоорганизации) / Василькова В. В. — СПб. : Лань, 1999. — 480 с.
43. Введение в специальность «Юриспруденция» : [учеб. пособие для вузов] / под. ред. В. Я. Кикоть. — М. : ЮНИТИ, 2008. — 271 с.
44. Ведерникова О. Н. Европейский Суд по правам человека : исторические свидетельства, современное состояние и беспецедентные решения / О. Н. Ведерникова // Государство и право. — 2011. — № 3. — С. 30—39.
45. Венгеров А. Б. Теория государства и права : [учеб. для юрид. вузов] / Венгеров А. Б. — [3-е. изд. ]. — М. : Юриспруденция, 2000. — 376 с.
46. Венедиктов В. С. Методичні рекомендації щодо механізму виявлення, узагальнення та впровадження позитивного досвіду роботи в ОВС України : матеріали НУВС від 9 груд. 2003 р., № 260 за оперативним завданням МВС України від 17 жовт. 2003 р., № 1/4-6343 / Венедиктов В. С. — X. : НУВС, 2003. — 10 с.
47. Венедиктов В. С. Організаційно-правові питання підбору персоналу на службу в ОВС України / В. С. Венедиктов // Вісник Національного університету внутрішніх справ. — Х., 2001. — Вип. 14. — С. 151—156.
48. Взаємодія міліції та населення : до висновків харківського експерименту. — Х. : НУВС, 2003. — 288 с.
49. Виступ Президента України в честь 20-ти річчя Декларації про Державний суверенітет України, 16 лип. 2011 р. // Президентський вісник. — 2011. — 19 липня.
50. Власов А. В. Соціальна спрямованість правової діяльності органів внутрішніх справ / А. В. Власов // Держава і право : зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки / Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. — К., 2007. — Вип. 35. — С. 71—76.
51. Волченков А. Г. Роль культурно-воспитательной деятельности советского государства : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук / А. Г. Волченков. — М., 1968. — 17 с.
52. Гальчинський А. С. Лібералізм : уроки для України : [наук.-попул. есе] / Гальчинський А. С. — К. : Либідь, 2011. — 288 с.
53. Гвоздецький В. Д. Корупція часів радянської доби і її наслідки в незалежній Україні / В. Д. Гвоздецький // Міліція України. — 2011. — № 7—8. — С. 19—23.
54. Глухарева Л. И. Права человека в современном мире (социально-философские основы и государственно-правовое регулирование) / Глухарева Л. И. — М. : Юристъ, 2003. — 304 с.
55. Глюксман А. Интервью журналу «Вопросы философии» / А. Глюксман // Вопросы философии. — 1993. — № 3. — С. 83—88.
56. Гринюк Р. Ф. Ідея правової держави : теоретико-правова модель і практична реалізація / Гринюк Р. Ф. — К. : Ін Юре, 2004. — 388 с.
57. Грищук О. В. Людська гідність у праві : філософський аспект : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук : спец. 12.00.12 “Філософія права” / О. В. Грищук. — Львів, 2007. — 19 с.
58. Губанов А. В. Полиция государств Западной Европы : основные черты организации и деятельности : [учеб. пособ.] / Губанов А. В. — М. : ВНИИ МВД СССР, 1990. — 64 с.
59. Губанов А.В. Полиция зарубежных стран : организационно-правовые основы, стратегия и тактика деятельности. — М. : МАЭП, 1999. — 288 с.
60. Гулиев В. Е. О функциях буржуазного государства / В. Е. Гулиев // Изв. вузов. Правоведение. — 1966. — № 3. — С. 96—98.
61. Гусарєв С. Д. Діяльнісний підхід у структурі методології сучасного правознавства / С. Д. Гусарєв // Право України. — 2011. — № 8. — С. 160—166.
62. Гусарєв С. Д. Теорія права і держави : [навч. посіб.] / Гусарєв С. Д., Олійник А. Ю., Слюсаренко О. Н. — К. : Правова єдність, 2008 — 270 с.
63. Гусарєв С. Д. Юридична деонтологія : (Основи юридичної діяльності : теоретичні і деонтологічні аспекти) : [наук.-метод. посіб.] / С. Д. Гусарєв, О. Д. Тихомиров. — К. : НАВСУ, 2000. — 374 с.
64. Гусарєв С. Д. Юридична діяльність : методологічні та теоретичні аспекти / Гусарєв С. Д. ; МВС України. КНУВС. — К. : Знання, 2005. — 375 с.
65. Давидов А. И. О методологической ситуации в правоведении / А. И. Давидов // Изв. вузов. Правоведение. — 2001. — № 4. — С. 15—19.
66. Данные ООН, Всемирного банка, Eurostat. Форменный ужас [Электронный ресурс] // Корреспондент. — 2011. — № 1. — С. 16—18. — Режим доступу : http://korrespondent.net/ukraine/events/1175918-korrespondent-formennyj-uzhas
67. Декларація про поліцію : резолюція 690 (1979) Парламентської Асамблеї Ради Європи Страсбург, 8 трав. 1979 р. // Міжнародно-правові стандарти поведінки працівників правоохоронних органів при підтриманні правопорядку. — К., 2002. — С. 54—61.
68. Демин А. А. Административно-правовой метод : соотношение с другими методами правового регулирования / А. А. Демин // Государство и право. —2005. — № 6. — С. 13—19.
69. Демократичні засади державного управління та адміністративне право : монографія / [Ю. С. Шемшученко, В. В. Аверьянов, О. Ф. Андрійко, І. О. Кресіна та ін.] ; за заг. ред. докт. юрид. наук. В. В. Аверьянова. — К. : Юридична думка. 2010. — 496 с.
70. Денисов А. И. Советское государство. Возникновение, развитие и сущность / Денисов А. И. — М. : МГУ. 1976. — 160 с.
71. Денисюк С. Ф. Теоретичні питання контролю за діяльністю правоохоронних органів України / С. Ф. Денисюк // Право і безпека. — Х., 2005. — № 41. — С. 52—55.
72. Державне управління і політика : [монографія] / Цвєтков В. В., Селиванов В. М., Скрипнюк О. В. — К. : Абрис, 2006. — 312 с.
73. Дєдкова В. В. Процес формування правової культури співробітників правоохоронних органів / В. В. Дєдкова // Науковий вісник Юридичної академії МВС України. — Дніпропетровськ, 2002. — № 1. — С. 268—269.
74. Діденко А. Дотримання прав людини в органах внутрішніх справ / А. Діденко // Право України. — 2011. — № 3. — С. 343—346.
75. Дія права : інтегративний аспект : [монографія] / відп. ред. Н. М. Оніщенко. — К. : Основа, 2010. — 411 с.
76. Дойчман И. Всемирная система борьбы с преступностью [Электронный ресурс] / И. Дойчман. — Режим доступа : http://www.reading.org.ua/bookreader. php18005/Daiichman_-_Interpol.html
77. Донелли Дж. Что такое права человека / Д. Донелли // Права человека : основополагающие принципы. — Vienna, 1996. — С. 3—48.
78. Донеллі Дж. Права людини у міжнародній політиці / Донеллі Дж. ; [перекл. з англ. Т. Завалія]. — Львів : Світ, 2004. — 280 с.
79. Доненко В. В. Основи стратегії соціальної підтримки поліцейської діяльності: міжнародний досвід / В. В. Доненко // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. — Дніпропетровськ, 2006. — № 1 (26). — С. 10—14.
80. Дотримання прав людини в органах внутрішніх справ України (нотатки з комітетських слухань) // Право України. — 2010. — № 3. — С. 343—346.
81. Доценко О. С. Організація управління міліцією громадської безпеки в сучасних умовах : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 “Адміністративне право і процесс ; фінансове право ; інформаційне право”/ О. С. Доценко. — Ірпінь, 2003. — 19 с.
82. Дэвид А. Дженкс. Чешская полиця : принятие принципов демократии / Дэвид А. Дженкс // Реформирование полиции в странах Центральной и Восточной Европы : процесс и прогресс / [Абрахам П., Бакрач Д., Бек А. и др.] ; под ред. М. Капарини, О. Маренина ; предисл. А. Н. Ярмыша. — К., 2005. — С. 87—90.
83. Дяченко В. І. Система правоохоронних органів : [навч. посіб.] / Дьяченко В. І. ; Київ. нац. екон. ун-т. — К. : КНЕУ, 2003. — 320 с.
84. Европейский кодекс полицейской этики [Электронный ресурс] : рекомендация Rec. (2001) 10 Комитета министров государствам – членам по Европейскому кодексу полицейской этики : принята Комитетом министров Совета Европы 19 сентября 2001 г. на 765-м заседании Представителей министров). — Режим доступа : http://www.legislationline.org/legislation.php?tid=155&lid=5013.
85. Європейська конвенція з прав людини : основні положення, практика застосування : український контекст / ред. О. Л. Жуковська ; Спілка адвокатів України, Рада Європи, Міжнародний Центр з юридичного захисту прав людини. — К. : Європа, 2004. — 960 с.
86. Європейська соціальна Хартія про основні соціальні права трудящих : підписана у Страсбурзі в 1989 р. державами-членами Європейського Союзу // Права людини. Основні міжнародно-правові документи (1989). — К., 1990. — С. 211—216.
87. Жданова І. Мотиваційна складова професіоналізму працівників органів внутрішніх справ / І Жданова // Вісник Національного університету внутрішніх справ. — Х., 2004. — № 28. — С. 456—462.
88. Жигуленков М. В. К вопросу о классификации функций государства / М. В. Жигуленков // Право и политика. — 2002. — № 8. — С. 16—20.
89. Жигуленков М. В. К вопросу о понятии «функция государства» / М. В. Жигуленков // История государства и права. — 2003. — № 5. — С. 8—11.
90. Жуков В. Н. Право как ценность / В. Н. Жуков // Государство и право. — 2010. — № 1. — С. 21—34.
91. Завальний А. М. Правоохоронна діяльність як елемент правоохоронної системи / А. М. Завальний // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ ім. А. О. Дідоренка. Спец. випуск. — Луганськ, 2011. — № 8. — С. 51—60.
92. Завальний А. М. Правоохоронні органи як суб’єкти правоохоронної системи / А. М. Завальний // Конституція України : зміни чи нова редакція? : матеріали круглого столу, присвяченого 15-й річниці прийняття Конституції України, (24 черв. 2011 р.) / [редкол. : В. В. Коваленко (голов. ред.) та ін.]. — К., 2011. — С. 48—53.
93. Загальна декларація прав людини від 10 груд. 1948 р / Бюро інформації Організації Об’єднаних Націй. — К. : Право, 1968. — 32 с.
94. Загальна теорія держави і права : підруч. / [М. В. Цвік, В. Д. Ткаченко, Л. Л. Рогачова та ін.] ; за ред. М. В. Цвіка, В. Д. Ткаченка, О. В. Петришина. — Х. : Право, 2002. — 428 с.
95. Загальна теорія держави та права : [підруч.] / за ред. М. С. Кельмана. — [3-тє вид., доповн.]. — Львів : Новий світ-2000, 2011. — 584 с.
96. Загальноукраїнська декларація основних прав людини та громадянина : проект // Віче. — 1993. — № 7. — С. 3—15.
97. Заєць А. П. Правова держава в контексті новітнього українського досвіду / Заєць А. П. — К. : Парламентське вид-во, 1999. — 248 с.
98. Закон України «Про міліцію» та Статут патрульно-постової служби міліції України : чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 7 груд. 2011 р. : Офіц. текст. — К. : ПАЛИВОДА А.В., 2011. — 168 с.
99. Заросило В. О. Порівняльний аналіз адміністративної діяльності міліції України та поліції зарубіжних країн (Великобританії, США, Канади та Франції) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 “Адміністративне право і процес ; фінансове право ; інформаційне право” / В. О. Заросило. — К., 2002. — 19 с.
100. Захарченко В. Ю. Звернення колегії Міністерства внутрішніх справ України до особового складу органів внутрішніх справ України та військовослужбовців внутрішніх військ, 7 лют. 2012 р. [Електронний ресурс] / В. Ю. Захарченко. — Режим доступу : http://ord-ua.com/2012/02/07/zaharchenko-obratilsya-k-militsii-no-slishkom-slozhno.
101. Зубач А. В. Основные направления деятельности милиции : [учеб. пособ.] / Зубач А. В. — М. : МосУ МВД России ; Щит-М, 2005. — 382 с.
102. Зьолка В. Л. Юридичний зміст понять «охорона» та «захист» державного кордону / В. Л. Зьолка // Митна справа. — 2009. — № 6. — С. 268 —271.
103. Ильин А. В. К понятию прав на услуги государства / А. В. Ильин // Изв. вузов. Правоведение. — 2009. — № 1. — С. 85—89.
104. История политических и правовых учений : [учеб.] / под ред. О. Э. Лейста. — М. : Зерцало-М, 2004. — 576 с.
105. Ігнатов О. Щодо критеріїв оцінки ефективності діяльності органів внутрішніх справ / О. Ігнатов // Право України. — 2008. — № 2. — С. 97—101.
106. Інтерпол [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%98%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BF%D0%BE%D0%BB
107. Іншин М. І. Правове регулювання службово-трудової діяльності державних службовців як особливої категорії зайнятого населення України : [навч. посіб.] / Іншин М. І. — Х. : ФІНН, 2010. — 672 с.
108. Каблов Д. Ґенеза проблем існування громадських формувань з охорони громадського порядку / Д. Каблов // Право України. — 2006. — № 5. — С. 157—161.
109. Калаянов Д. П. Досвід організації взаємодії громадськості і поліції у справі охорони громадського порядку (на прикладі Польщі) / Д. П. Калаянов // Митна справа. — 2009. — № 6. — С. 245—249.
110. Карпачова Н. Омбудсман України на захист прав і свобод людини в умовах глобальної фінансово-економічної кризи / Н. Карпачова // Право України. — 2010. — № 2. — С. 4—17.
111. Карпачова Н. Омбудсман України та Європейський суд на захист прав і свобод людини / Н. Карпачова // Право України. — 2011 — № 7. — С. 16—22.
112. Карпачова Н. Створення національного незалежного превентивного механізму проти тортур в Україні / Н. Карпачова // Право України. — 2011. — № 11—12. — С. 150—155.
113. Карпюк Г. МВС: у пошуках виходу / Г. Карпюк // Дзеркало тижня. — 2010. — 26 грудня ; 2011. — 14 січня.
114. Карташкин В. А. Права человека в международном и внутригосударственном праве / Карташкин В. А. — М. : Ин-т государства и права, 1995. — 232 с.
115. Касаева Т. В. Правовая культура государственных служащих как фактор повышения ответственности перед обществом / Т. В. Касаева // Государственная власть и местное самоуправление. — 2010. — № 4. — 36—38.
116. Каск Л. И. Функции и структура государства / Каск Л. И. — Л. : ЛГУ, 1969. — 194 с.
117. Катеринчук І. П. Співробітництво України та Європейського Союзу в правоохоронній сфері : [монографія] / Катеринчук І. П. — Чернігів : Чернігівський інститут ім. Героїв Крут ; Міжрегіональна Академія управління персоналом, 2010. — 228 с.
118. Кельман М. С. Загальна теорія держави та права : [підруч.] / Кельман М. С., Мурашин О. Г., Хома Н. М. — Львів : Новий світ-2000, 2003. — 312 с.
119. Кириченко І. Г. Міліція як захисник прав і свобод людини та громадянина в умовах формування соціальної держави в Україні / І. Г. Кириченко // Захист прав, свобод і законних інтересів громадян України в процесі правоохоронної діяльності : матеріали міжвуз. наук.-практ. конф., (Донецьк, 27 квіт. 2001 р.) / гол. ред. І. Г. Кириченко ; ДІВС МВС України. — Донецьк, 2001. — С. 3—10.
120. Клименко А. И. Сущность и механизмы современной правовой идеологии государства : [монография] / Клименко А. И. — М. : Моск. ун-т МВД России. 2007. — 150 с.
121. Клименко Н. І. Правоохоронні органи України : [навч. посіб.] / Клименко Н. І. — К. : Європ. ун-т, 2002. — 194 с.
122. Клюєв О. Напрями реформування органів внутрішніх справ на місцевому рівні / О. Клюєв // Право України. — 2006. — № 1. — С. 54—57.
123. Князев В. В. Полицейские системы зарубежных государств : [пособ.] / Князев В. В. — М. : ВНИИ МВД России, 2006. — 156 с.
124. Коваленко В. В. Якісна професійна міліцейська освіта – головний чинник забезпечення прогресивного розвитку міліції / В. В. Коваленко // Міліція України. — 2011. — № 7—8. — С. 23—25.
125. Коваленко В. Створення сучасної системи підготовки та перепідготовки кадрів органів внутрішніх справ – одне із основних завдань реформування правоохоронних органів України : [інтерв’ю ректора Національної академії внутрішніх справ Валентина Коваленка – головному редактору журналу «Право України» Олександру Святоцькому] / В. Коваленко, О. Святоцький // Право України. — 2010. — № 11. — С. 4—12.
126. Ковалів М. В. Діяльність органів внутрішніх справ з профілактики адміністративних правопорушень / М. В. Ковалів // Митна справа. — 2009. — № 6, ч. 2. — С. 169—173.
127. Когут Я. М. Імплементація міжнародних стандартів у процес формування органів місцевої міліції в Україні / Я. М. Когут // Проблеми застосування інформаційних технологій, спеціальних технічних засобів у діяльності ОВС, навчальному процесі, взаємодії з іншими службами : наук.-практ. семінар. (Львів, 7 груд. 2007 р.) / МВС України. Львівський державний університет внутрішніх справ. — Львів, 2007. — С. 220—223.
128. Когут Я. М. Професійна психологічна підготовка працівників ОВС : [конспект лекцій] / Когут Я. М. — Львів : Львів. держ. ун-т внутр. справ, 2006. — 184 с.
129. Кожевников В. В. Проблемы профессионализма сотрудников органов внутренних дел / В. В. Кожевников // Изв. вузов. Правоведение. — 1999. — № 5. — С. 55—59.
130. Козырев Г. И. Введение в политологию / Козырев Г. И. — М. : Академический проект, 2003. — 208 с.
131. Козюбра М. І. Верховенство права : українські реалії та перспективи / М. І. Козюбра // Право України. — 2010. — № 3. — С. 6—18.
132. Козюбра М. І. Права людини і верховенство права / М. І. Козюбра // Право України. — 2010. — № 2. — С. 24—35.
133. Козюбра М. І. Принцип верховенства права і права людини / М. І. Козюбра // Права людини і правова держава : (До 50-ї річниці Загальної декларації прав людини) : тези доп. та наук. повідомл. на наук. конф. проф.-викл. складу, (10–11 груд.1998 р.) / за ред. М. І. Панова ; Нац. юрид. акад. України. — Х., 1998. — С. 47—49.
134. Козюбра М. І. Природа соціальних прав людини та особливості механізмів їх реалізації / М. І. Козюбра // Вісник Конституційного Суду України. — 2002. — № 5. — С. 57—62.
135. Козюбра М. І. Теоретичні проблеми реалізації нової Конституції / М. І. Козюбра // Українське право. — 1996. — № 3. — С. 4—12.
136. Колдин В. Я. Проблемы методологии правоприменения / В. Я. Колдин // Государство и право. — 2011. — № 1. — С. 11—20.
137. Колесников П. М. Юридическое образование в США : история и современное состояние / П. М. Колесников // Государство и право. — 2010. — № 8. — С. 74—80.
138. Колодій А. М. Громадянське суспільство та правова держава : проблеми і шляхи розбудови / А. М. Колодій // Право України. — 2011. — № 7. — С. 12—17.
139. Колодій А. М. Державне будівництво і місцеве самоврядування : [навч. посіб.] / А. М. Колодій, А. Ю. Олійник. — К. : Юрінком Інтер, 2001. — 304 с.
140. Колодій А. М. Права людини і громадянина в Україні : [навч. посіб.] / А. М. Колодій, А. Ю. Олійник. — К. : Юрінком Інтер, 2004. — 336 с.
141. Колодій А. М. Принципи права в Україні : [монографія] / Колодій А. М. — К. : Юрінком Інтер. 1998. — 208 с.
142. Колпаков В. К. Адміністративне право України : [підруч.] / Колпаков В. К. — [2-ге вид., доповн.]. — К. : Юрінком Інтер, 2000. — 752 с.
143. Колюка М. М. Адміністративно-правові проблеми відповідальності працівників органів внутрішніх справ : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 “Адміністративне право і процес ; фінансове право ; інформаційне право” / М. М. Колюка. — Х., 2002. — 15 с.
144. Комаров С. А. Общая теория государства и права : [курс лекций] / Комаров С. А. — М. : Манускрипт. 1996. — 312 с.
145. Коментар Закону України «Про міліцію» : [наук.-практ. посіб.] / за заг. ред. Є. М. Моісеєва ; МВС України, МОН України, КНУВС. — К. : КНТ, 2010. — 303 с.
146. Комзюк А. Т. Заходи адміністративного примусу в правоохоронній діяльності міліції : поняття, види та організаційно-правові питання реалізації: [монографія] / Комзюк А. Т. ; за заг. ред. проф. О. М. Бандурки. — Х. : Нац. ун-т внутр. справ, 2002. — 336 с.
147. Коненко С. Я. Реорганізація системи МВС України на сучасному етапі державотворення: (із досвіду реорганізації поліції Німеччини) / Коненко С. Я. — К. : Знання України, 2006. — 44 с.
148. Конституционное (государственное) право зарубежных стран : [учеб.] : в 4 т. / отв. ред. Б. А. Страшун. — М. : БЕК, 1995— . — Т. 2 : Часть общая. — 1995. — 778 с.
149. Конституція України : чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 21 лист. 2011 р. : Офіц. текст. — К. : ПАЛИВОДА А.В., 2011 — 56 с.
150. Концепція програми "Народ і міліція - партнери" : [наук. проект] / за ред. Я. Ю. Кондратьєва ; МВС України. НАВСУ. — К. : НАВСУ, 1999. — 18 с.
151. Концепція реформування системи Міністерства внутрішніх справ України : рішення розширеного засідання колегії МВС України від 12 жовт. 2007 р. — К. : МВС України, 2007. — 29 с.
152. Копейчиков В. В Роль міжнародних стандартів з прав людини у діяльності міліції по забезпеченню законності / В. В. Копейчиков // Право України. — 1993. — № 7. — С. 32—36
153. Копейчиков В. В. Механизм Советского государства / Копейчиков В. В. — М. : Политиздат, 1968. — 286 с.
154. Копейчиков В. В. Народовластие и личность / Копейчиков В. В. — К. : Україна, 1991. — 246 с.
155. Копейчиков В. В. Социальные реальности и права человека / В. В. Копейчиков // Права человека в истории человечества в современном мире / отв. ред. Е. А. Лукашева. — М., 1989. — С. 46—50.
156. Копєйчиков В. Інститути приватної власності та підприємництва як основні складові громадянського суспільства / В. Копейчиков // Вісник Академії правових наук України. — Х., 1998. — № 1. — С. 25—33.
157. Корнієнко М. В. Актуальні проблеми реформування правоохоронної системи країни / М. В. Корнієнко // Право України. — 2010. — № 11. — С. 13—23.
158. Корнієнко М. В. Реформа міліції. Спроба номер три / М. В. Корнієнко // Дзеркало тижня. — 2006. — 25—31 березня.
159. Корнієнко М. В. Реформа МВС : функціональний і кадровий аспекти / М. В. Корнієнко // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ : зб. наук. праць. — Дніпропетровськ, 2006. — № 2 (27). — С. 3—6.
160. Корнієнко М. В. Структурна реформа МВС : проблеми та перспективи / М. В. Корнієнко // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. — Дніп