Романов Ігор Ігорович Методика диференційованого формування англомовної лексичної компетентності в усному спілкуванні майбутніх правознавців

brief description

Романов Ігор Ігорович, старший викладач кафедри іноземних мов Національної академії внутрішніх справ: «Методика диференційованого формування англомовної лексичної компетентності в усному спілкуванні майбутніх правознавців» (13.00.02 - теорія та методика навчання - германські мови). Спецрада К 26.001.49 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
РОМАНОВ ІГОР ІГОРОВИЧ
УДК 378.147:811.111 (045)
ДИСЕРТАЦІЯ
МЕТОДИКА ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО ФОРМУВАННЯ
АНГЛОМОВНОЇ ЛЕКСИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В УСНОМУ
СПІЛКУВАННІ МАЙБУТНІХ ПРАВОЗНАВЦІВ
Спеціальність 13.00.02 – теорія і методика навчання: германські мови
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідні джерела
____________________________________ Романов І.І
Науковий керівник: Асадчих Оксана Василівна, доктор педагогічних наук,
доцент
Київ – 2019

ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………… 13
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО
ФОРМУВАННЯ АНГЛОМОВНОЇ ЛЕКСИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В
УСНОМУ СПІЛКУВАННІ МАЙБУТНІХ ПРАВОЗНАВЦІВ………………….. 22
1.11. Навчання професійно орієнтованого спілкування майбутніх правознавців
як предмет лінгводидактичних досліджень…….…………………………… 22
1.2. Зміст лексичної компетентності в усному спілкуванні майбутніх
правознавців…………………………………………………………………… 34
1.3. Методичні засади диференційованого формування лексичної
компетентності в усному спілкуванні майбутніх правознавців з
використанням кейс-технології……………………………………………… 49
Висновки до Розділу 1……………………………………………………….. 70
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО НАВЧАННЯ
МАЙБУТНІХ ПРАВОЗНАВЦІВ АНГЛОМОВНОЇ ЛЕКСИКИ В УСНОМУ
СПІЛКУВАННІ…………………………………………………………………… 73
2.1. Мета диференційованого навчання англійської лексики в усному
спілкуванні майбутніх юристів…………………………………………….. 73
2.2. Добір лексичного матеріалу та комунікативних ситуацій у межах
диференційованого навчання майбутніх юристів………………………… 81
2.3. Зміст і структура кейсів для диференційованого навчання англійської
лексики в усному спілкуванні майбутніх юристів………………………….. 96
2.4. Модель процесу диференційованого навчання майбутніх юристів
англійської лексики в усному спілкуванні……………..…………………… 139
Висновки до Розділу 2……………………………………..………………… 152
РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ
МЕТОДИКИ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО ФОРМУВАННЯ АНГЛОМОВНОЇ
ЛЕКСИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В УСНОМУ СПІЛКУВАННІ
МАЙБУТНІХ ПРАВОЗНАВЦІВ…………………………………………………. 155
12
3.1. Планування та підготовка експерименту. Розроблення критеріїв та норм
оцінювання англомовної лексичної компетентності в усному спілкуванні
майбутніх правознавців…………………………………………………….. 155
3.2. Оцінка та інтерпретація отриманих результатів…………………………… 163
3.3. Методичні передумови ефективності диференційованого формування
англомовної лексичної компетентності в усному спілкуванні майбутніх
правознавців………………………………………………………………….. 189
Висновки до Розділу 3……………………………………………………….. 194
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………. 197
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………………. 204
ДОДАТКИ………………………………………………………………………… 228

bibliography

ВИСНОВКИ
Аналіз наукової літератури, анкетування, експериментальне навчання та
застосування методів математичної статистики дали можливість зробити такі
висновки:
1. Встановлено, що навчання професійно орієнтованого спілкування
майбутніх правознавців було предметом багатьох лінгводидактичних досліджень.
Науковцями, зокрема, окреслено зміст та склад іншомовної комунікативної
компетентності, визначено основні підходи до навчання юристів іноземної мови,
принципи, методи, засоби навчання, комунікативно-мовленнєві ситуації, що
використовуються у фаховій діяльності юристів, педагогічні умови, які
забезпечують ефективність процесу навчання іноземної мови, етапи формування
навичок та вмінь. Проте питання диференційованого формування лексичної
компетентності в англійському усному спілкуванні майбутніх юристів досі не була
предметом спеціальнихтеоретичних досліджень, відповідно не представлена
системно і в підручниках та навчальних посібниках.
2. Лексичну компетентність в усному спілкуванні майбутніх правознавців
визначено як системну динамічну взаємодію знань парадигматичних та
синтагматичних відношень лексичних одиниць іноземної мови, навичок вживання
лексичних одиниць в усному мовленні, здатність та готовність використовувати
лексичні одиниці в продукуванні монологічного та діалогічного фахового
юридичного мовлення. Предметом навчання у межах означеної компетентності є
такі лексичні групи: загальнорозмовна лексика, яка вживається в загальноприйнятих
значеннях, кліше, фразеологічні сполуки, семантично спеціалізовані слова загальної
мови (терміновані слова), загальнонаукові терміни, терміни загальної юридичної
практики, терміни з суміжних наук, терміни з різних галузей права, – які
вживаються в декларативних,комісивних, інтерогативних, ін‘юнктивних,
реквестивних, адвіситивних ситуаціях професійного мовлення майбутніх
правознавців.
Під час вивчення лексичних груп слід спиратися на таку ієрархію їх засвоєння:
опанування структурно простих мовних одиниць має передувати складним;
198
опанування загальнорозмовної, загальнонаукової лексики, нетермінологічних
фразеологічних сполук, термінів та термінованих слів загальної юридичної практики
має передувати термінам з різних галузей права та термінам з суміжних наук.
Засвоєння образно-поняттєвого компоненту семантики терміноконцепту має
передувати опануванню знаннями слотів, які репрезентують загалом декларативні та
процедурні знання, і насамкінець – засвоєння знань специфічних слотів, які
репрезентують відмінності в правових системах України та англомовних країн.
3. Диференційоване формування лексичної компетентності в усному
спілкуванні майбутніх правознавців з використанням кейс-методу полягає у
розподілі студентів спеціальності «Право» за диференційованими групами – за
рівнем навченості (тобто сформованості лексичної компетентності в усному
спілкуванні), у визначенні цілей та очікуваного результату навчання, окресленні
змісту, підсистеми вправ і завдань, видів кейсів, їх наповнення, прийомів роботи з
кейсами.
Методика диференційованого формування англомовної лексичної
компетентності в усному спілкуванні майбутніх правознавців ґрунтується на засадах
інтегративно-диференційованого, компетентнісного, комунікативно-діяльнісного
підходів й реалізується на принципах єдності змістового та процесуального боку
диференціації, адаптаційно-розвивального характеру інтеграції та диференціації,
психологічної комфортності та мотиваційного характеру навчання, професійного
спрямування процесу навчання, єдності диференціації та інтеграції, системноті,
спадкоємності, результативності навчання, освітньої та ринкової конгруентності,
комунікативної спрямованості навчання, взаємодії функції і форми іншомовної
лексики, автентичного характеру навчальних матеріалів, ситуативності навчання
лексики, інформаційного розриву.
Кейс-метод у формуванні лексичної компетентності в усному спілкуванні
майбутніх правознавців розуміємо як технологію навчання, яка охоплює методично
організовані навчальні матеріали (лексичні одиниці та їхні парадигматичні й
синтагматичні відношення, фахово орієнтовані друковані тексти, аудіо-,
відеоматеріали, що відображають ситуації професійної діяльності майбутніх
199
правовиків та репрезентують синтагматику та функційність відповідної лексики,
лексичні вправи та завдання), які орієнтовані на самостійне опанування фаховими
знаннями, лексичними знаннями та навичками, комбінованими в уміння усного
спілкування, на вирішення завдань лінгвістичного характеру, пов‘язаних із
функціонуванням лексики у мові й мовленні.
Обґрунтовано, що кейси, орієнтовані на рівень навченості А2, скеровані на
навчання загальнорозмовної лексики, фразеологічних словосполучень, притаманних
правовому дискурсу, загальнонаукових термінів, термінів загальної юридичної
практики, термінованих слів; образно-понятійних значень терміноконцептів; у
кейсах використовуються адаптовані та частково адаптовані фахові тексти.Кейси,
для рівня навченості В1 орієнтовані на повторення загальнорозмовної лексики,
загальнонаукових термінів,що вживаються у правовому дискурсі, удосконалення
репродуктивних навичок оперування ними; формування знань та навичок
оперування фразеологічними словосполученнями, лексичними одиницями,
притаманними правовому дискурсу, термінами загальної юридичної практики,
термінованими словами; формування знань слотів терміноконцептів, які
репрезентують декларативні та процедурні знання, типові правовій системі України
та англомовних країн. У кейсах використовуються частково адаптовані та
автентичні фахові тексти. Кейси, орієнтовані на рівень навченості В1+, мають на
меті повторення усіх груп лексики та удосконалення навичок їх вживання;
формування знань та навичок оперування термінами з різних галузей права,
термінамиіз суміжних наук. Відбувається формування знань слотів
терміноконцептів, які репрезентують специфічні декларативні та процедурні знання,
відмінні в правових системах України та англомовних країн, відображають
культурну специфіку та цінності.
4. Метою диференційованого навчання лексики в усному спілкуванні у
майбутніх юристів на кінць першого курсу є формування лексичних знань і навичок,
здатності та готовності застосовувати лексичні одиниці в ситуаціях фахового
спілкування так, щоб студенти з початковим рівнем навченості А2 набули
відповідних знань та навичок, які відповідають рівню В1+ (в окремих студентів В2),
200
студенти з рівнем навченості В1 – знань та навичок, які відповідають рівню В2 (в
окремих студентів В2+),студенти з рівнем навченості В2 – знань та навичок, які
відповідають рівню В2+.
5. Для відбору лексичного мінімуму використано такі критерії: критерій
урахування рідної мови, сполучуваність, семантична цінність, багатозначність,
словотворча і стройова здатність, професійна спрямованість. Найважливішим
критерієм ми визначаємо критерій ситуативності, відповідно до якого добору
підлягають лексичні одиниці, що використовуються в комунікативній ситуації
(відповідно до теми і змісту мовлення, прагматики, функціонального типу та
стилю). Критеріями добору текстів визначено цілісність, автентичність, професійну
спрямованість, інформативність, проблемність, врахування рівня мовної та
професійної підготовки студентів, новизни, ситуативності.
Відібрані лексичні одиниці та тексти покликані сформувати лексичні навички
в межах комунікативно-мовленнєвих ситуацій: публічного виступу, доповіді,
зобов‘язання, відмови, запиту на одержання інформації, випитування, усних наказів
та розпоряджень, усних вимог, усних порад / рекомендацій, прохання, надання
усних гарантій, здійснення запитів на дозволи, надання усних дозволів / заборон,
надання усних пропозицій: взяття на поруки особи, усного інтерв‘ю.
Ситуації мовлення, відібрані лексичні одиниці та тексти диференційовано за
рівнями навченості.
Кейси, орієнтовані на рівень навченості А2, мають на меті навчання
загальнорозмовної лексики, вільних фразеологічних словосполучень, притаманних
правовому дискурсу, загальнонаукових термінів, термінів загальної юридичної
практики, термінованих слів. Вивчається образно-понятійне значення
терміноконцепту. Акцент робиться на вивчення простих за будовою термінів та
термінослів.У кейсах використовуються адаптовані та частково адаптовані фахові
тексти. Використовуються комунікативно-мовленнєві ситуації в межах публічного
виступу, доповіді (інформативною та інформативно-інтерпретаційною функціями).
Домінантними є функціональні типи розповіді та опису.
201
Кейси, орієнтовані на рівень навченості В1, мають на меті повторення
загальнорозмовної лексики, загальнонаукових термінів,що вживаються у правовому
дискурсі, удосконалення репродуктивних навичок оперування ними; формування
знань та навичок оперування вільними фразеологічними словосполученнями,
лексичними одиницями, притаманними правовому дискурсу, термінами загальної
юридичної практики, термінованими словами. Відбувається формування знань
слотів терміноконцептів, які репрезентують декларативні та процедурні знання,
типові правовій системі України та англомовних країн. Акцент робиться на
вивчення складних і складених за будовою термінів та термінослів. У кейсах
використовуються частково адаптовані та автентичні фахові тексти.
Використовуються комунікативно-мовленнєві ситуації в межах публічного виступу,
доповіді, прохання, накази, вимоги, розпорядження, дозволи, заборони.
Використовуються в основному, розповідь, опис, обґрунтування.
Кейси, орієнтовані на рівень навченості В1+, мають на меті повторення усіх
груп лексики та удосконалення навичок їх вживання; формування знань та навичок
оперування термінами з різних галузей права, термінами із суміжних наук. Наголос
робиться на вивчення складних і складених за будовою термінів та термінослів.
Відбувається формування знань слотів терміноконцептів, які репрезентують
специфічні декларативні та процедурні знання, відмінні в правових системах
України та англомовних країн, відображають культурну специфіку та цінності.У
кейсах використовуються автентичні фахові тексти. Використовуються
комунікативно-мовленнєві ситуації в межах доповіді, зобов‘язання, гарантії,
відмови, поруки, запиту та отримання інформації, інтерв‘ювання, випитування,
поради, рекомендації, пропозиції. Домінантними є функціональні типи мовлення –
обґрунтування та спростування.
Доведено потребу у внутрішній диференціації матеріалу кейсів для студентів з
початковим рівнем навченості А2 та В1: з метою перманентного розвитку лексичної
компетентності відповідно до здібностей і можливостей студентів, а також з метою
створення індивідуальної траєкторії навчання розроблено рівневі варіанти завдань у
межах кейсів (наявність у них лексики, текстів та комунікативно-
202
мовленнєвихситуацій, орієнтованих на різні рівні) для студентів з рівнями навчності
А2, В1, тим самим забезпечено вільну мобільність у групах студентів на час
досягнення ними певного рівня навченості.
6. Розроблено вправи і завдання, які складають зміст та структуру кейсів,
диференційовано їх за рівнями навченості. Підсистема вправ ґрунтується на
поетапності формування лексичних навичок (за С.Ф. Шатіловим): ознайомлення з
новою лексикою (орієнтовний етап), на якому використовуємо перекладні та
безперекладні способи семантизації лексичних одиниць; етап автоматизації дій
студентів з новими лексичними одиницями активного словника
(ситуативностереотипізуючий етап), на якому студенти виконують некомунікативні
та умовно комунікативні лексичні вправи; етап застосування (варіативноситуативний етап), на якому відбувається комбінування лексичних навичок в уміння
монологічного та діалогічного мовлення.
Розроблено модель авторської методики, яка охоплює диференційовані цілі та
очікуваний результат навчання,суб‘єкти навчання; елементи навчання – мовні та
мовленнєві; зміст навчання, підсистему вправ. Авторська методика складається з 30-
и тематичних мікромодулів, у межах яких проектуються комунікативно-мовленнєві
ситуації та використовуються певні тематичні групи лексики. Кожен мікромодуль
забезпечується одним кейсом і, відповідно, має диференційований характер
(диференціюються мовленнєві ситуації, функціональні типи мовлення, прагматичні
функції висловлень, жанрова приналежність текстів для читання / аудіювання (у
межах спільної теми, – усе це спричиняє диференціацію лексичних одиниць). Один
мікромодуль розрахований на 12 годин – 6 годин самостійної роботи і 6 годин
аудиторної, відповідно навчання лексики та говоріння охоплює 1/7 часового фонду,
призначеного для навчання мови в цілому, що складає загалом 2,5 акад. години
аудиторної роботи та 2, 5 акад. год. самостійної роботи.
7. У ході експерименту, який тривав 360 годин (відповідно, 180 годин–
самостійної роботи і 180 годин – аудиторної за участі 65 курсантів / студентів
спеціальності «Право» Національної академії внутрішніх справ), вдалося довести,
що методика диференційованого формування англомовної лексичної
203
компетентності в усному мовленні ефективна за умов об‘єднання студентів у
дифгрупи за рівнем навченості, визначення для кожної дифгрупи цілей, очікуваного
результату навчання, кейсів (диференційованих за семантичними групами лексики,
та комунікативно-мовленнєвими ситуаціями їх використання, текстами, вправами
відповідно до рівня навченості та поставлених цілей); застосування моделі процесу
навчання, яка охоплює 30 мікромодулів; організації навчального процесу на основі
інтегративно-диференційованого, компетентнісного, комунікативно-діяльнісного
підходів.
На основі результатів експерименту визначено методичні передумови
ефективності методики диференційованого формування лексичної компетентності в
усному спілкуванні майбутніх юристівз використанням кейс-технології: проведення
на початку навчання діагностики англомовних лексичних знань та навичок в усному
спілкуванні, створення диференційованих груп та регулювання їхнього складу,
диференційоване планування цілей, змісту навчання та очікуваного результату,
створення та упровадження в навчальний процес диференційованих кейсів та
диференційованих варіантів завдань у межах одного кейсу, тривалість навчання,
рефлексія студентів, організація процесу навчання на засадах інтегративнодиференційованого, компетентнісного, комунікативно-діяльнісного підходів, а
також з дотриманням низки дидактичних та методичних принципів.
Перспективою подальших досліджень може стати методика формування
іншомовних компетентностей майбутніх юристів в різних видах мовленнєвої
діяльності.