Ротар Василь Борисович. Формування правової компетентності майбутніх фахівців із цивільного захисту у процесі професійної підготовки

brief description

Ротар Василь Борисович. Формування правової компетентності майбутніх фахівців із цивільного захисту у процесі професійної підготовки.- Дисертація канд. пед. наук: 13.00.04, ДВНЗ "Переяслав-Хмельниц. держ. пед. ун-т ім. Григорія Сковороди". - Переяслав-Хмельницький, 2015.- 254 с.

Державна служба України з надзвичайних ситуацій
Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля

На правах рукопису

РОТАР ВАСИЛЬ БОРИСОВИЧ

УДК 371. 134.: 355. 58

ФОРМУВАННЯ ПРАВОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник
Хаткова Лариса Василівна,
кандидат педагогічних наук, доцент,
полковник служби цивільного захисту

Черкаси – 2015

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ВНЗ – вищий навчальний заклад;
СРС – самостійна робота студентів;
ДСНС – Державна служба надзвичайних ситуацій;
НРК – національна рамка кваліфікації;
НДРС – науково-дослідницька робота студентів;
ЦЗ – цивільний захист;
ІКТ – інформаційно-комунікаційні технології;
ІНДЗ – індивідуальні навчально-дослідні завдання.

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ПРАВОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ
1.1. Професійна підготовка майбутніх фахівців із цивільного захисту у педагогічній теорії та практиці діяльності ВНЗ ДСНС України ....................12
1.2. Характеристика базових понять дослідження……………………………33
1.3. Компоненти, критерії та показники сформованості правової компетентності майбутніх фахівців із цивільного захисту…………………46
Висновки до першого розділу………………………………………………….62
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ТА МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ПРАВОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ФАХІВЦІВ ІЗ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ
2.1. Дослідження рівнів сформованості правової компетентності майбутніх фахівців із цивільного захисту у процесі професійної підготовки…………65
2.2. Теоретичне обґрунтування організаційно-педагогічних умов формування правової компетентності фахівців із цивільного захисту у процесі професійної підготовки …………………..……………………………………83
2.3. Модель формування правової компетентності фахівців із цивільного захисту у процесі професійної підготовки ..…………………………………115
Висновки до другого розділу…………………………………………………128
РОЗДІЛ 3. ДОСЛІДНИЦЬКО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА З ПЕРЕВІРКИ ЕФЕКТИВНОСТІ МОДЕЛІ ФОРМУВАННЯ ПРАВОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ
3.1. Реалізація організаційно-педагогічних умов формування правової компетентності майбутніх фахівців із цивільного захисту…………………131
3.2. Дослідницько-експериментальна робота з перевірки організаційно-педагогічних умов та моделі формування правової компетентності майбутніх фахівців із цивільного захисту......................................................155
Висновки до третього розділу…………………………………...……………181
ВИСНОВКИ …………………………………………………..……………...184
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………..189
ДОДАТКИ……………………………………………………………………. 227

ВСТУП
Актуальність теми. Побудова незалежної правової держави, демократичного суспільства зумовили значні зміни в суспільній правосвідомості. Нині набуває великого значення погляд на правову компетентність майбутніх фахівців із позиції соціально-правового замовлення суспільства. Синтез професії та права пронизує усе життя суспільства та є необхідною умовою існування людини в соціумі. Професійно-правова взаємодія поширюється на всі найважливіші сфери суспільного життя, що зумовлено особливостями, обов’язковими знаннями, уміннями та навичками фахівця певної професії. Особливої значущості вона набуває для військових і воєнізованих професій, зокрема – фахівців цивільного захисту, які досконало володіють знаннями про правила і норми пожежної безпеки, здатні враховувати ці знання при вирішенні завдань в екстремальних умовах, пов’язаних із ризиком для життя, високим рівнем відповідальності, саме від професіоналізму і правової компетентності цих фахівців залежить безпека і життя людей.
Статистика останніх років в Україні свідчить про збільшення кількості надзвичайних ситуацій техногенного, природного, соціального та воєнного характеру. Все це є передумовою для переосмислення якості професійної підготовки майбутніх фахівців із цивільного захисту, об’єктивно актуалізує необхідність якісного поліпшення правозахисної діяльності фахівців, котрі мають не лише знати закони, а й бути переконаними у правомірності їх застосування у різних ситуаціях (у тому числі й надзвичайних).
Правова компетентність майбутнього фахівця цивільного захисту набуває особливої актуальності, оскільки неможливо забезпечити рівень безпеки та своєчасної допомоги населенню без наявності означеної характеристики тих, хто безпосередньо впроваджує в життя країни такий вид соціального замовлення.
Нині активізувався інтерес дослідників до окремих аспектів професійної підготовки і формування професійної, зокрема правової, компетентності фахівців цивільного захисту, про що свідчить аналіз наукової літератури. Це дослідження, які стосуються концептуальних положень теорії та практики професійної підготовки фахівців (Т. Алєксєєнко [4], В. Василенко [32], І. Зязюн [90], Я. Кічук [99;100], О. Мещанінов [148], Н. Ничкало [157; 159; 160], Я. Цехмістер [157] та ін.), професійної підготовки майбутніх фахівців цивільного захисту та пожежної безпеки (О. Бикова [20], Н. Вовчаста [37], Л. Горіна [50; 51], Ф. Гільманов [43], О. Горохівський [52], Г. Грибенюк, І. Гуріненко [53], Л. Дідух [60], О. Іващенко [92], Л. Ішичкіна [94], М. Купчак [124], А. Майборода [139], Ю. Ненько [156], О. Парубок [183], Ю. Приходько [205], А. Хрипунова [264] та ін.). Різні аспекти проблеми компетентності розглядають С. Гончаренко [46], Н. Гончарова [47], Л. Горіна [50; 51], І. Драч [64; 65; 66], Ю. Нещеретний [158], О. Панфілов [181], Равен Дж. [209], Ю. Стрельніков [249], Т. Ткаченко [256; 257], О. Хуторський [265], О. Цільмак [266], М. Чобітько [272], О. Шапран [273], Ю. Шапран [274], Е. Шорт [288], В. Ягупов [278] та ін.
Окремі питання професійної підготовки фахівців цивільного захисту висвітлено у працях В. Доманського [63] (державне управління пожежною безпекою України, організаційно-правовий аналіз за матеріалами діяльності державного департаменту пожежної безпеки), А. Підгайного [192] (становлення та розвиток системи підготовки офіцерських кадрів МНС України наприкінці ХХ – початку ХХІ століття) та ін. У працях українських науковців (Я. Кічук [99], І. Коваленко [102], Ю. Козенко [107], О. Косаревська [117], В. Райко [210] та ін.), роботах представників зарубіжних шкіл правової педагогіки (А.Жигулін [71], І. Рябко [236], С. Саламаткін [239], Є. Татарінцева [251] та ін.) обґрунтовуються теоретико-методологічні аспекти морально-правової відповідальності, визначається необхідність вирішення проблеми правової підготовки сучасних фахівців. При цьому простежується дефіцит вітчизняних досліджень, присвячених розробці теоретичних основ формування й удосконалення правової компетентності фахівців із цивільного захисту у процесі їх професійної підготовки, які представлено переважно в окремих наукових статтях (М. Купчак [124], К. Пасинчук [184], О. Повстин [124], А. Саміло [124] та ін.), що актуалізує зазначену проблему.
Аналіз доробку науковців засвідчує цілком аргументовану позицію щодо обґрунтування феномена «правова компетентність» саме у контексті професійної підготовки фахівців цивільного захисту. Це вмотивовано особливістю професійної діяльності фахівця цієї галузі. Правова компетентність дасть змогу майбутньому фахівцеві забезпечити ефективність функціонування системи безпеки населення в Україні.
Теоретична і практична значущість правової компетентності фахівця цивільного захисту, аналіз результатів стану формування правової підготовки фахівців цивільного захисту свідчать про необхідність подолання низки суперечностей між новизною соціальних вимог до правової компетентності фахівців із цивільного захисту та недооцінкою ролі сучасної системи професійної освіти в її досягненні; необхідністю розвитку правової компетентності фахівців із цивільного захисту, оскільки саме вони є представниками «професії захисту», та недостатністю науково-теоретичного обгрунтування й організаційно-педагогічного забезпечення формування їх правової компетентності; необхідністю правової компетентності фахівців цивільного захисту для забезпечення безпеки населення і виконання професійних обов’язків та недостатнім рівнем її сформованості. Отже, проблема формування правової компетентності вимагає свого подальшого осмислення, особливо в період реформування вищої професійної освіти.
Актуальність порушеної проблеми, її соціальна та педагогічна значущість, недостатня теоретична і практична розробленість та виявлені суперечності зумовили вибір теми дослідження – «Формування правової компетентності майбутніх фахівців із цивільного захисту у процесі професійної підготовки».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота відповідає напряму наукових досліджень кафедри пожежно-профілактичної роботи, що входить до тематичного плану наукових досліджень Академії пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля (протокол № 4 від 07.10.2011).
Тему дисертації затверджено вченою радою Академії пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля (протокол № 2 від 23.12.2011) та узгоджено в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 5 від 29.05.2012).
Мета дослідження – теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка формування правової компетентності майбутніх фахівців із цивільного захисту через реалізацію організаційно-педагогічних умов у процесі їх професійної підготовки.
Задачі дослідження:
1. На основі теоретичного аналізу проблеми формування правової компетентності майбутніх фахівців із цивільного захисту з’ясувати методологічні підходи дослідження.
2. Схарактеризувати базові поняття дослідження.
3. Визначити критерії, рівні та показники сформованості правової компетентності майбутніх фахівців із цивільного захисту.
4. Теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити організаційно-педагогічні умови та модель формування правової компетентності майбутніх фахівців із цивільного захисту.
Об’єкт дослідження – формування правової компетентності майбутніх фахівців із цивільного захисту у процесі їх професійної підготовки у вищих навчальних закладах державної служби із надзвичайних ситуацій.
Предмет дослідження – організаційно-педагогічні умови формування правової компетентності майбутніх фахівців із цивільного захисту у процесі професійної підготовки.
Методи дослідження: теоретичні: аналіз наукової літератури з метою визначення й теоретичного обґрунтування проблеми формування правової компетентності майбутніх фахівців із цивільного захисту; синтез, узагальнення, систематизація для теоретичного обґрунтування та експериментальної перевірки організаційно-педагогічних умов та моделі формування правової компетентності майбутніх фахівців із цивільного захисту; емпіричні: діагностичні (анкетування, бесіда, тестування, вивчення продуктів навчально-пізнавальної діяльності студентів), обсерваційні (пряме й опосередковане педагогічне спостереження, рефлексія власної професійної діяльності) із метою визначення рівнів сформованості правової компетентності майбутніх фахівців із цивільного захисту; педагогічний експеримент для визначення ефективності розроблених організаційно-педагогічних умов; статистичні методи для опрацювання отриманих даних і встановлення кількісної залежності між досліджуваними явищами й процесами; графічні – для узагальнення та представлення результатів експерименту.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:
– вперше теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено організаційно-педагогічні умови (змістові, практико-орієнтовані, акме-технолохічні, контрольно-оцінні) та модель формування правової компетентності майбутніх фахівців із цивільного захисту у процесі професійної підготовки;
– уточнено сутність поняття «правова компетентність фахівця цивільного захисту» (особистісно-професійна якість, що знаходить свій прояв у здатності успішно задовольняти індивідуальні та соціальні потреби, реалізувати себе в професійній діяльності на основі нормативно-правової бази оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, джерел права, розуміння принципів права і завдань правового регулювання, професійного ставлення до права і практики його застосування відповідно до правових приписів та принципів законності); визначено критерії (ціннісно-мотиваційний, когнітивний, операційно-діяльнісний), рівні (високий, достатній, середній, низький) і структуру правової компетентності майбутнього фахівця із цивільного захисту (особистісно-професійний, теоретичний і практичний компоненти); удосконалено форми та методи професійної підготовки майбутніх фахівців із цивільного захисту;
– подальшого розвитку набули наукові уявлення про зміст підготовки майбутніх фахівців із цивільного захисту.
Практичне значення одержаних результатів полягає в оновленні та доповненні змісту професійної підготовки майбутніх фахівців із цивільного захисту щодо формування їх правової компетентності на теоретичному рівні: змісту навчальних (правових) дисциплін основних циклів підготовки, виробничих практик, тематики навчально-наукової роботи курсантів; розробці методики діагностики рівнів сформованості правової компетентності майбутніх фахівців із цивільного захисту; апробації навчально-методичного посібника «Формування правової компетентності майбутніх фахівців цивільного захисту у процесі професійної підготовки».
Матеріали дослідження можуть бути використані у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців державної служби із надзвичайних ситуацій, у післядипломній освіті та системі підвищення кваліфікації, при розробці спецкурсів і практичних рекомендацій майбутнім фахівцям щодо формування правової компетентності у вищих навчальних закладах.
Результати дослідження впроваджено у навчальний процес ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет» (довідка № 68-14-679 від 28.10.2014 р.), Черкаського інституту пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля (довідка № 2/3-1983 від 03.11.2014 р.), Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (довідка № 8/3574/04-07 від 19.11.2014 р.), Черкаського державного технологічного університету (довідка № 1984/01-11.02 від 19.11.2014 р.).
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження доповідалися й обговорювалися на міжнародних науково-практичних конференціях: «Організаційно-управлінські, економічні та нормативно-правові аспекти забезпечення діяльності органів управління та підрозділів МНС України» (Черкаси, 2011), «Чрезвычайные ситуации: теория и практика, инновации» (Беларусь, Гомель, 2011), «Освіта дорослих як фактор розвитку людини в умовах сучасних соціальних змін» (Черкаси, 2011), «Підвищення якості освіти і розвиток професіоналізму в умовах сучасних соціально-економічних змін» (Болгарія, Добрич, 2012), «Пожарная безопасность: проблемы и перспективы» (Воронеж, 2013); «Сучасні тенденції розвитку професійної освіти в Європейському просторі» (Болгарія, Добрич, 2013), «Розвиток професіонала і професіоналізму: теорія і практика» (Болгарія, Добрич, 2014).
Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження висвітлено в 15 одноосібних наукових працях, із них 1 навчально-методичний посібник, 6 статей у наукових фахових виданнях, 1 – у зарубіжному виданні, 6 тез у збірниках матеріалів конференцій, 1 стаття в інших науково-методичних виданнях.
Структура дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (290 найменувань, із них 9 – іноземною мовою), 8 додатків на 23 сторінках. Загальний обсяг дисертації становить 249 сторінок, із них основного тексту – 188 сторінок. Робота містить 38 таблиці та 9 рисунків на 59 сторінках.

bibliography

ВИСНОВКИ

Узагальнення результатів проведеного дослідження дало можливість сформулювати загальні висновки:
1. На основі теоретичного аналізу проблеми формування правової компетентності майбутніх фахівців із цивільного захисту з’ясовано методологічні підходи дослідження. Науковий аналіз теоретичних підходів до проблеми формування професійної компетентності у педагогічній теорії та практиці діяльності вищих навчальних закладів ДСНС України довів, що важливим завданням є удосконалення професійної підготовки майбутніх фахівців із цивільного захисту в цілому і правової компетентності зокрема. Важливими для дослідження визначено такі наукові підходи: компетентнісний, акмеологічний, суб’єктивно-діяльнісний, технологічний. Базовим для дослідження проблеми формування правової компетентності майбутніх фахівців із цивільного захисту став компетентнісний підхід.
2. Схарактеризовано базові поняття дослідження «компетентність», «професійна компетентність», «правова компетентність», «правова компетентність майбутнього фахівця цивільного захисту».
Компетентність як знання обумовлена глибиною професійних знань, що характеризують фундамент професійної діяльності. Компетентність як здатність до діяльності проявляється у професійній діяльності в рамках конкретної професії.
Правова компетентність майбутнього фахівця цивільного захисту розглядається як особистісно-професійна якість, що знаходить свій прояв у здатності успішно задовольняти індивідуальні і соціальні потреби, реалізувати себе в професійній діяльності на основі нормативно-правової бази оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, джерел права, розуміння принципів права і завдань правового регулювання, професійного ставлення до права і практики його застосування відповідно до правових приписів та принципів законності.
Формування правової компетентності майбутніх фахівців цивільного захисту передбачає озброєння курсантів знаннями законів, підвищення їхньої юридичної обізнаності, систематичне інформування про актуальні питання цивільного захисту, оскільки правові знання є тим підґрунтям, на якому формується правова свідомість; формування правової свідомості як сукупності правових уявлень, поглядів, переконань і почуттів, що визначають ставлення майбутнього фахівця до вимог законів, виступаючи регулятором його поведінки в конкретній правовій ситуації; формування поваги до держави і права, розуміння необхідності дотримання вимог законів; формування навичок і умінь правомірної поведінки; формування в студентів нетерпимого ставлення до правопорушень як у сфері професійної діяльності, так і в повсякденному житті.
3. Визначено критерії (ціннісно-мотиваційний, когнітивний, операційно-діяльнісний), компоненти (особистісно-професійний, теоретичний і практичний), рівні та показники сформованості правової компетентності майбутніх фахівців із цивільного захисту.
Охаракреризовано рівні сформованості правової компетентності майбутніх фахівців із цивільного захисту.
Низький рівень – курсант володіє теоретичними знаннями обмежено, наявне механічне відтворення правових знань на рівні окремих фактів, поза зв’язками їх один з одним; не може самостійно визначати мету і завдання професійної діяльності з позиції норм законодавства. Наявний низький рівень усвідомлення необхідності та наявність бажання здійснювати професійні дії з позиції суб’єкта професійної діяльності у галузі цивільного захисту населення; відсутність світоглядних універсалів при дотриманні законодавчої бази діяльності фахівця цивільного захисту; відсутня мотивація удосконалення правової компетентності.
Середній рівень – курсант володіє теоретичними знаннями на ознайомлювальному рівні; нестійке визначення термінів і понять, фрагментарне їхнє використання в професійній діяльності; намагається визначати мету і задачі професійної діяльності з позиції норм законодавства, але у визначенні цілей і задач професійної діяльності в нього переважає наслідування. Курсант уміє застосовувати знання, але інколи виникають труднощі, які призводять до неправильних експертних висновків; брак ціннісних орієнтирів у професійній діяльності при дотриманні законодавчої бази фахівця цивільного захисту; переважає зовнішня мотивація удосконалення правової компетентності.
Достатній рівень – курсант самостійно відтворює правові знання на рівні розуміння надзвичайних ситуацій; розв’язує типові завдання; наявний достатній рівень знань про сутність та значимість правових знань; розуміння необхідності дотримання законодавчої бази діяльності фахівця цивільного захисту; наявність бажання здійснювати професійні дії з позиції суб’єкта професійної діяльності у галузі цивільного захисту населення поєднується із чеканням розв’язання проблем іншими. Наявне позитивне відношення до професійної діяльності з позиції норм законодавства; наявна хитлива ситуативна мотивація удосконалення правової компетентності.
Високий рівень – курсант володіє міцними системними знаннями застосовує їх з повним розумінням закономірностей їх застосування; виявляє ініціативу і самостійність в навчальній діяльності; швидко і без помилок використовує правові знання; усвідомлює необхідність здійснювати професійні дії з позиції суб’єкта професійної діяльності у галузі цивільного захисту населення; дотримується законодавчої бази діяльності фахівця цивільного захисту при виконанні теоретичних і практичних завдань; має позитивне відношення до майбутньої професійної діяльності з позиції норм законодавства; наявна позитивна мотивація удосконалення правової компетентності.
4. Теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено організаційно-педагогічні умови (перша група – змістові; друга – практико-орієнтовані; третя – контрольно-оцінні; четверта – акме-технологічні) та модель формування правової компетентності майбутніх фахівців із цивільного захисту як єдність і взаємозумовленість цільового, теоретичного, технологічного і результативного блоків професійної підготовки, що її утворюють.
У процесі поетапної (перший етап – діагностико-прогностичний; другий – змістовно-конструювальний; третій – технолого-процесуальний; четвертий – оцінно-результативний) реалізації організаційно-педагогічних умов та моделі формування правової компетентності майбутніх фахівців цивільного захисту доведено їх теоретичну обґрунтованість та ефективність, оскільки внаслідок їх застосування в експериментальній групі відбулися значні позитивні зміни: збільшилась кількість курсантів з високим і достатнім рівнями сформованості правової компетентності на 16,1% та на 8,1% відповідно; водночас зменшилась кількість курсантів, що мають низький і середній рівень – на 13,9% та на 10,3%.
Після формувального етапу експерименту в контрольній групі збільшилася кількість курсантів з високим і достатнім рівнем сформованості правової компетентності на 6,0% та на 2,7% відповідно; водночас зменшилась кількість курсантів, що мають низький і середній рівень – на 3,2% та на 5,5% відповідно. Поліпшились також кількісні показники. Однак ці позитивні досягнення контрольної групи виявилися недостатньо вагомими: після експерименту група не змінилась якісно.
Отже, експериментально підтверджено, що застосування організаційно-педагогічних умов та розробленої моделі формування правової компетентності дозволяє підвищити такі показники підготовки, як правові знання, правові уміння, правовий досвід та професійна позиція; пізнавальну активність майбутніх фахівців із цивільного захисту завдяки змінам в їхній мотиваційній сфері, які пов’язані зі зростанням рівня процесуально-змістовних мотивів та зменшенням зовнішніх мотивів навчання. Все це свідчить про ефективність запропонованої моделі та організаційно-педагогічних умов формування правової компетентності майбутніх фахівців із цивільного захисту.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів визначеної проблеми. Перспективи її подальшого дослідження вбачаємо в розробці та удосконаленні інструментарію діагностики і навчально-методичного забезпечення підвищення рівня правової компетентності майбутніх фахівців із цивільного захисту; у вивченні ролі практики і стажування в процесі формування правової компетентності майбутніх фахівців із цивільного захисту.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абульханова-Славская К.А. Категория субъекта в современной психологии / К.А. Абульханова-Славская // Сучасна психологія в ціннісному вимірі: матер. третіх Костюківських читань. – К., 1994. – 312 с.
2. Акмеологія з основами психології кар’єри: навч. посіб. / уклад. О.М. Гавалешко, В.В. Пасніченко, Т.А. Кривко. – Чернівці : Рута, 2004. – 84 с.
3. Алєксєєнко Т.А. Управління якістю підготовки фахівців в університеті в контексті болонської декларації / Т.А. Алєксєєнко // Педагогічний процес : теорія і практика. – 2004. – Вип. 1. –7 – 18 с.
4. Алєксєєнко Т.А. Структурно-кваліметричне обґрунтування принципів управління якістю підготовки спеціалістів в університеті / Т.А. Алєксєєнко // Науковий вісник Чернівецького університету. – 2002. – Вип. 138. –7 – 14 с.
5. Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України : Історія. Теорія / А.М. Алексюк. – К. : Либідь, 1998. – 558 с.
6. Ананьев Б. П. Человек как предмет познания / Б. П. Ананьев. – СПб. : Питер, 2001. – 288 с.
7. Англо-український словник. Близько 65 000 слів. – Едмонтон : Вид-во КІУС, 1988. – 664 с.
8. Андреев В.И. Саморазвитие творческой конкурентоспособности личности / В.И. Андреев. − Казань, 1992. – 207 с.
9. Андреева Г.М. Социальная психология [Текст] / Г.М. Андреева. – 5-е изд., испр. и доп. – М. : Аспект Пресс, 2006. – 363 с.
10. Антипова В.М. Компетентностный подход к организации дополнительного педагогического образования в университете / Антипова В.М., Колесина К.Ю., Пахомова Г.А. // Педагогика. – 2006. – № 8. –4 с.
11. Артемова Л.В. Педагогіка і методика вищої школи : навч. – метод. пос. для викладачів, аспірантів, студентів магістратури / Л.В. Артемова. – К. : Кондор, 2008. – 272 с.
12. Аузіна А.О. Система комплексної діагностики знань студента / А.О. Аузіна, Г.Г. Голуб, А.М. Возна. – Львів : Львів. банків. ін-т НБУ, 2002. – 38 с.
13. Бабанский Ю. Интенсификация процесса обучения / Ю. Бабанский. – Москва, 1987. – 140 с.
14. Балл Г.О. Психолого-педагогічні засади гуманізації освіти / Г.О. Балл // Освіта і управління. – 1997. – №2. –21 – 36 с.
15. Безрукова В.С. Основные категории теории воспитания и их функции в развитии педагогической науки : дисс. д-ра пед. наук : 13.00.07 / В.С. Безрукова. – Казань, 1983. – 404 с.
16. Бершадский М.Е. В каких значениях используются понятие «технология» в педагогической литературе? / М.Е. Бершадский // Школьные технологии. − 2002. − №3. − 3 – 19 с.
17. Беспалько В.П. Педагогика и прогрессивные технологии обучения / В.П. Беспалько. – М. : Ин-т проф. обр. РАО, 1995. – 336 с.
18. Бех І.Д. Виховання особистості: сходження до духовності / І.Д. Бех. – Київ : Либідь, 2006. – 272 с.
19. Бех І.Д. Готовність педагога до інноваційної виховної діяльності / І.Д. Бех // Вісник СевДТУ : зб. наук. пр. – Серія : «Педагогіка». – Севастополь : Вид-во СевНТУ, 2009. – Вип. 96. –3 – 9 с.
20. Бикова О.В. Формування готовності до професійної діяльності майбутніх офіцерів пожежної охорони : автореф. дис. канд. пед. наук : спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / О.В. Бикова. – К., 2001. – 21 с.