РОЗСЛІДУВАННЯ НЕЗАКОННОГО ЗАВОЛОДІННЯ АВТОТРАНСПОРТНИМИ ЗАСОБАМИ

brief description

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

ПЕТРОВ СЕРГІЙ ЄВГЕНІЙОВИЧ

УДК 343.985.7

РОЗСЛІДУВАННЯ НЕЗАКОННОГО ЗАВОЛОДІННЯ АВТОТРАНСПОРТНИМИ ЗАСОБАМИ

12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика;
судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
Кузьмічов Володимир Сергійович,
доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України, лауреат Державної премії у галузі науки і техніки

Київ – 2009

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ТА КРИМІНАЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА НЕЗАКОННОГО ЗАВОЛОДІННЯ АВТОТРАНСПОРТНИМИ ЗАСОБАМИ
1.1. Незаконне заволодіння автотранспортними засобами: стан наукових розробок, поняття та криміналістична класифікація злочинів
1.2. Характеристика способу вчинення злочину, слідової картини, предмета злочинного посягання та особи злочинця
Висновки до розділу 1
РОЗДІЛ 2. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП РОЗСЛІДУВАННЯ НЕЗАКОННОГО ЗАВОЛОДІННЯ АВТОТРАНСПОРТНИМИ ЗАСОБАМИ
2.1. Розкриття незаконного заволодіння автотранспортними засобами та особливості порушення кримінальної справи
2.2. Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування
незаконного заволодіння автотранспортними засобами та дії слідчого щодо їх розв’язання
2.3. Проведення окремих слідчих дій на початковому етапі розслідування незаконного заволодіння автотранспортними засобами
Висновки до розділу 2
РОЗДІЛ 3. НАСТУПНИЙ ЕТАП РОЗСЛІДУВАННЯ НЕЗАКОННОГО ЗАВОЛОДІННЯ АВТОТРАНСПОРТНИМИ ЗАСОБАМИ
2.1. Проведення слідчих дій на наступному етапі розслідування незаконного заволодіння автотранспортними засобами
3.2. Використання спеціальних знань при розслідуванні незаконного заволодіння автотранспортними засобами
Висновки до розділу 3
ВИСНОВКИ
ДОДАТКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 2

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ДАІ Державна автомобільна інспекція
ДКР Департамент карного розшуку
ДНДЕКЦ Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр
КК Кримінальний кодекс
КПК Кримінально-процесуальний кодекс
МВС Міністерство внутрішніх справ
США Сполучені Штати Америки

ВСТУП

Актуальність теми. Незаконне заволодіння автотранспортними засобами як різновид кримінального бізнесу завдяки своїй прибутковості майже не поступається незаконному обігу наркотиків і торгівлі зброєю. Значна частина цих злочинів вчиняється під прикриттям організованих злочинних угруповань, що мають чітку ієрархічну структуру з розподілом ролей, транскордонні зв’язки, високий рівень спеціалізації та матеріально-технічного оснащення. Злочинні групи контролюють ринки, на яких продається викрадений автотранспорт. Діють підпільні майстерні, що здійснюють підготовку цих автомобілів до повторної реалізації. Налагоджена індустрія легалізації автомобілів, здобутих зло¬чинним шляхом (зміна ідентифікаційних номерів, зовнішнього вигляду, підроблення реєстраційних документів тощо).
У середньому за рік в Україні реєструють 7,3 тис. незаконних заволодінь автотранспортом, з яких – 5,6 тис. (76,7 %) – заволодіння легковими автомобілями. Упродовж 2009 р. прослідковується загальне зменшення кількості зареєстро¬ваних злочинів (загалом по країні – на 10 %). Утім, криміногенна обстановка загостюється в умовах мегаполісів (Київ, Харків, Донецьк, Дніпропетровськ, Одеса, Львів), у яких об’єктивно сконцентровано значну кількість автомобілів, у тому числі іноземних, і попит на них залишається високим. У цих регіонах протягом 2009 р. зареєстровано 46 % з усієї кількості незаконних заволодінь автотранспортом, а їх розкриваність є нижчою порівняно із середньою по країні (загальний рівень розкриття 2008 р. становив 68,3 %, 2009 р. – 69,4 %), що свідчить про недостатню ефективність організації оперативно-розшукової, слідчої роботи, а також профілактичних заходів. За даними Департаменту карного розшуку МВС України, кожний третій викрадений автомобіль – іноземного виробництва вартістю понад 20 тис. дол. США. Кожна сьома викрадена іномарка належить до категорії престижних автомобілів бізнес-класу.
Як свідчить практика, розслідування незаконних заволодінь автотранспортними засобами ускладнюється тим, що ці злочини, як пра¬вило, добре приховуються, вчиня¬ються за чітко розробленим планом, з деталь¬ним розподілом ролей співучасників. Члени злочинних угруповань встановлю-ють корупційні зв’язки з представниками державних органів і службовими особами різного рівня. Під час порушення кримінальної справи та на стадії досудового розслідування слідчі допускають цілу низку серйозних організацій¬них і тактичних помилок, пов’язаних з оперативно-тактичною оцінкою ситуації, аналізом змісту криміналістичної характеристики злочинів, організацією й тактикою проведення окремих слідчих дій тощо.
Теоретичним підґрунтям дисертаційного дослідження стали роботи вітчизня¬¬¬¬них і зарубіжних вчених у галузі криміналістики та кримінального процесу, зокрема В. П. Бахіна, В. Д. Берназа, Р. С. Бєлкіна, А. Ф. Волобуєва, В. І. Галагана, В. Г. Гончаренка, Ю. М. Грошевого, О. Ф. Долженкова, В. А. Журавля, А. В. Іщенка, Н. С. Карпова, Н. І. Клименко, О. Н. Колесніченка, В. О. Коновалової, В. С. Кузьмічова, В. В. Лисенка, В. К. Лісіченка, В. Г. Лукашевича, Є. Д. Лук’янчикова, В. Т. Маляренка, Г. А. Матусовського, В. Т. Нора, Ю. Ю. Орлова, М. А. Погорецького, М. В. Салтевського, М. Я. Сегая, С. М. Стахівського, В. В. Тіщенка, Л. Д. Удалової, В. Ю. Шепітька, М. Є. Шумила, М. П. Яблокова та ін.
Окремі аспекти боротьби з угонами та іншими формами незаконного заволодіння автотранспортними засобами в контексті їх кримінально-пра-вової кваліфікації, криміналістичної характерис¬тики та профілаꬬтики дослід-жували А. В. Арендаренко, М. Т. Задояний, А. С. Казакевич, Л. М. Киселевська, Ф. Х. Кульмашев, В. А. Лихолая та інші науковці. Утім, ці дослідження, певною мірою, втратили свою акту¬альність і практичну значимість. Праці вітчизняних вчених (М. В. Андреєв, О. М. Брисковська, Ю. Ф. Іванов, В. Д. Корма, М. О. Свірін) присвячені окремим кримінологічним або оперативно-розшуковим аспектам проблеми. Зазначені вище обставини, на думку автора, свідчать про актуальність обраної теми дисертації, її науково-теоретичну та практичну значимість.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дослідження пов’язаний, зокрема, зі Стратегією національної без¬пеки України, затвердженою Указом Президента України від 12 лютого 2007 р. № 105/2007, Комплексною програмою профілактики злочинності на
2007–2009 рр., затвердженою постановою Кабінету Міністрів Укра¬їни
від 20 грудня 2006 р. № 1767.
Дисертацію виконано відповідно до Пріори¬тетних напря¬мів наукових і дисер¬таційних досліджень, які потребують першочер¬гового розроблення і впровадження у практичну діяль¬ність органів внутрішніх справ, на період 2004 – 2009 рр. (затверджено наказом МВС України від 5 липня 2004 р. № 755), планів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт Київсь-кого національ¬ного університету внутрішніх справ на 2006–2009 рр. Тему дисертації зареєстровано Координаційним бюро з проблем криміналістики Академії правових наук України (реєстр. № 622, 2005 р.).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є розроблення науково обґрунтованих засад розслідування незаконного заволодіння автотранспортними засобами.
Для досягнення зазначеної мети було поставлено такі завдання:
– систематизувати наукові дослідження та провести ретроспективний аналіз наукових розробок, що стосуються комплексу проблем протидії незаконному заволодінню автотранспортними засобами;
– визначити поняття і провести класифікацію незаконних заволодінь автотранспортними засобами за кримінально-правовими та криміналістичними ознаками;
– розкрити зміст основних елементів криміналістичної характе¬ристики незаконного заволодіння автотранспортними засобами (способу вчинення злочину, слідової картини, предмета злочинного посягання та особи злочинця);
– визначити особливості порушення кримінальної справи та початкового етапу розслідування незаконного заволодіння автотранспортними засобами;

– на основі аналізу типових слідчих ситуацій початкового етапу розслідування незаконного заволодіння автотранспортними засобами запропонувати комплекси слідчих дій та оперативно-розшукових заходів щодо їх розв’язання;
– виявити особливості організації і тактики проведення слідчих дій на наступному етапі розслідування незаконного заволодіння автотранспортними засобами;
– розкрити особливості використання спеціальних знань під час розслідування незаконного заволодіння автотранспортними засобами.
Об’єкт дослідження – правовідносини, що виникають під час розслідування незаконного заволодіння автотранспортними засобами підрозділами МВС України.
Предмет дослідження – розслідування незаконного заволодіння автотранспортними засобами.
Методи дослідження. Під час дослідження застосовано такі методи: діалектичний – при дослідженні основних елементів криміналістичної характеристики злочинів та криміналістичних засад їх розслідування, вплинув на формулювання висновків та пропозицій за темою дисертації; порівняльно-правовий – при дослідженні законодавства про кримінальну відповідальність і практики його застосування в Україні та інших країнах (підрозділи 1.1., 1.2); історико-правовий – при розкритті еволюції поглядів учених на окремі проблеми, що стосуються предмета дослідження (підрозділ 1.1); догматичний – при тлумаченні юридич¬них категорій, за його допомогою поглиблено та уточнено понятійний апарат (розділ 1); системний – при побудові класифікації злочинів, визначенні змісту та взаємозв’язків елементів криміналістичної характеристики й основних етапів роботи з доказовою інформацією (розділ 1, підрозділ 2.1); статистичний – при ілюстрації теоретичних висновків даними вивчення державної та відомчої статистичної звітності (підрозділи 1.1, 2.1); соціологічні (методи спостере-ження, інтерв’ювання та анкетування використано по всій дисертації).
Емпіричну базу дослідження становлять: систематизовані матеріали офіційної статистичної звітності МВС України; узагальнені результати вивчення за розробленими анкетами 170 кримінальних справ про незаконне заволодіння автотранспортними засобами, що перебували у провадженні слідчих органів внутрішніх справ протягом 2005–2009 рр.; узагальнені дані опитувань слідчих, працівників підрозділів карного розшуку та експертів-криміналістів (310 респондентів з міста Києва, Дніпропетровської, Запорізької, Львівської, Одеської, Харківської областей); використано адміністративну, судову та експертну практику, аналітичні звіти й довідки, а також інші матеріали, зібрані в підрозділах МВС України.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є моногра¬фічним дослідженням комплексу проблем розслідування незаконного заволодіння автотранспортними засобами на основі сучасних досягнень криміналістики, а також узагальнення передового досвіду вітчизняних правоохоронних органів. Автором сформульовано нові наукові положення та висновки, що мають важливе теоретичне та практичне значення, зокрема:
уперше:
– проведено систематизацію та ретроспективний аналіз наукових розробок вчених, що стосуються кримінально-правових, кримінологічних, криміналістичних та оперативно-розшукових засад протидії незаконному заволодінню автотранспортом;
– визначено родове поняття незаконного заволодіння автотранспортними засобами та обґрун¬то¬вано класифікацію злочинів за кримінально-правовими та криміналістичними ознаками, що є методологічною основою для форму¬ван¬ня конкретних програм розслідування;
– розкрито зміст окремих елементів криміналістичної характеристики незаконного заволодіння автотранспортними засобами, зокрема, способу вчинен¬ня злочину, слідової картини, предмета злочинного посягання та особи злочинця, виявлено їх взаємозв’язки та значення для розслідування;

– обґрунтовано новий підхід до визначення способу незаконного заволодіння автотранспортними засобами, що охоплює різні злочинні технології, зокрема легалізацію викраденого автотранспорту, інсценування події злочину, підроблення та використання підроблених документів тощо;
– систематизовано типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування незаконного заволодіння автотранспортними засобами та запропоновано відповідні комплекси слідчо-опе¬ра¬тивних заходів щодо їх вирішення;
– з урахуванням даних про спосіб незаконного заволодіння автотранспортними засобами та вихідних слідчих ситуацій, розглянуто особливості розкриття злочинів та проведення початкових слідчих дій;
– розроблено рекомендації щодо організації і тактики проведення слідчих дій на наступному етапі розслідування незаконного заволодіння автотранспортни¬ми засобами, зокрема обшуків, допитів свідків і підозрюваних (обвинува¬чених), пред’явлення для впізнання, відтворення обстановки й обставин події;
– визначено особливості використання спеціальних знань при виявленні й дослідженні підроблених документів на автотранспортні засоби, запропоновано вихідні засади методики комплексного експертного дослідження транспортних засобів, використання автоматизованих інформа-ційних систем і банків даних;
удосконалено:
– кримінально-правову характеристику незаконного заволодіння автотранспортними засобами, підходи до юридичної оцінки та кваліфікації злочинів;
– характеристику способів легалізації незаконно здобутих автотранспортних засобів та доходів, одержаних злочинним шляхом;
– рекомендації щодо організації розшуку викраденого автотранспортного засобу за “гарячими слідами”;
– порядок роботи слідчого з документами у справах про незаконне заволодіння автотранспортними засобами;

дістали подальшого розвитку:
– засади криміналістичної класифікації злочинів та вивчення основних елементів криміналістичної характеристики злочинів;
– підходи до визначення сутності й завдань розкриття злочинів;
– положення, що визначають порядок оцінки матеріалів попередньої перевірки інформації про злочини, порушення кримінальної справи, взаємодії слідчого та органу дізнання, проведення слідчих дій, використання спеціальних знань.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що дослідження ґрунтується на результатах поглибленого вивчення правоохоронної практики, а його матеріали впроваджено як рекомендації у практичну діяльність підрозділів ДНДЕКЦ МВС України, ДКР МВС України та ДАІ ГУ МВС України в м. Києві (листи від 21 травня 2009 р. № 19/1-3310, від 28 квітня 2009 р., від 25 грудня 2009 р.), а також у навчальний процес Київського національного університету внутрішніх справ (акт впровадження від 19 жовтня 2009 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертацію виконано самостійно. Усі сформульовані положення та висновки є результатом особистих досліджень автора.
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження обговорено на засіданнях кафедри криміналістики Київського національного університету внутрішніх справ, оприлюднено на п’яти міжнародних науково-практичних конференціях, зокрема: “Спеціальна техніка у правоохоронній діяльності” (Київ, 2005 і 2007 рр.); “Питання реформування кримінального судочинства” (Донецьк, 2005 р.); “Адміністративне право і процес: шляхи вдосконалення законодавства і практики” (Київ, 2006 р.); “Актуальні питання державотворення в Україні очима молодих вчених” (Київ, 2007 р.), а також під час роботи профільних науково-практичних семінарів і круглих столів.
Публікації. Основні теоретичні положення та висновки відображено в шести наукових публікаціях, серед яких – п’ять статей опубліковано у виданнях, включених ВАК України до переліку фахових з юридичних наук, одна стаття – у збірнику тез конференції.

bibliography

ВИСНОВКИ

У роботі проведено дослідження проблем розслідування незаконного заволодіння автотранспортними засобами, сформульовано наукові поло-ження та рекомендації, що відповідають вимогам наукової новизни, мають значення для нау¬ки та правоохоронної практики, зокрема:
1. Розвиток автомобільного ринку – важливий чинник становлення сучасного суспільства. Водночас доступні умови злочинних посягань на автотранспортні засоби створюють підґрун¬тя для вчинення злочинів проти власності, безпеки руху та експлуатації транспорту, зокрема вчинених з корисливих мотивів. Розкриття цих злочинів ускладнюється тим, що їх, як правило, вчиняють організовані злочинні групи з чіткою ієрархією та розподілом ролей: одні з членів групи безпосередньо вчиняють незаконне заволодіння автотранспортними засобами, інші – змінюють номери кузова й агрегатів, виготовляють підроблені документи, маскують злочинні прибутки, отримані від легалізації автотранспорту, легалізують та збувають автотранспортні засоби. Значну частину прибутків злочинні угруповання використовують для налагодження корупційних зв’язків у судових та правоохоронних органах. Отже, проблеми визначення поняття та проведення криміналістичної класифікації незаконного заволодіння автотранспортними засобами; питання криміналістичної характеристики цих злочинів, засади організації й тактики їх розслідування є важливими як для науки, так і правоохоронної практики, і тому потребують більш детального розгляду та розв’я¬зання в рамках окремої криміналістичної методики.
2. Класифікація незаконних заволодінь автотранспортними засобами за криміналістично значущими ознаками має вирішити завдання розподілу всієї сукуп¬ності злочинних зазіхань на взаємопов’язані ланки, що були б підпорядкованими, і є основою для формування методики розслідування. В основу розподілу злочинів ми покладаємо такі критерії: залежно від способу заволодіння автотранспортним засобом – злочини, вчинені таємно; відкрито; шляхом обману та зловживання довірою; за територіальною ознакою діяльності злочинних груп – злочини, вчинені злочинною групою міждержав¬ного рівня; міжрегіонального рівня; місцевого рівня; за кількістю заволодінь автотранспортними засобами – поодинокі та серійні злочини; за кількістю осіб, які брали участь у вчиненні незаконного заволодіння автотранспортним засобом – злочини, вчинені одноосібно; групою осіб; організованою злочинною групою; за характеристикою місця незаконного заволодіння автотранспортним засо¬бом – злочини, вчинені на відкритій місцевості; із проникненням у приміщення чи інше сховище; за рівнем професіоналізму виконавця злочину – злочини, вчинені “професіоналом”; “амато¬ром”; “дилетантом”. Запропонована криміналістична класифікація незаконного заволодіння автотранспортними засобами є основою для подальшої дифе¬ре¬н¬ціації цих діянь та, відповідно, програм їх розслідування.
3. Значущими для розслідування елементами криміналістичної характеристики незаконного заволодіння автотранспортними засобами є дані про спосіб та обстановку вчинення злочину, предмет злочинного посягання, особу злочинця, сліди та ознаки злочинів. Спосіб є центральним елементом криміналістичної характеристики. Способи вчинення більшості незаконних заволодінь автотранспортними засобами є повноструктурними та складаються з прийомів: підготовки до злочину; проникнення до місць стоянки (зберігання) автотранспортного засобу (гараж, охоронювана стоянка, приватний будинок тощо); проникнення до автотранспортного засобу (подолання запірних пристроїв, охоронної сигналізації); переміщення (транспортування) викраденого автотранспортного засобу; приховання злочинів (у тому числі легалізації й реалізації автотранспортного засобу).
У структурі злочинної діяльності трапляється інсценування викрадення застрахованого автомобіля з метою подальшого одержання страхового відшкодування, що є окремою технологією шахрайства. В її основі – комплекс дій інсцену¬вальника зі створення (зміни) матеріальних слідів стра-хової події, спрямованих на маніпулювання свідомістю осіб, від яких залежить прийняття рішення про страхову виплату, а також приховування слідів злочину чи події некриміналь¬ного характеру.
4. Різноманіття способів вчинення незаконних заволодінь автотранспортними засобами зумовлює їх вчинення в різних місцях. Більшість з них вчиняють у місцях постійного чи переважного перебування транспортного засобу (дворова територія за місцем проживання заявника, ділянки побли¬зу магазинів, торгових центрів і ринків, розважальних закладів, особисті гаражі, узбіччя міських і приміських трас). За часом доби незаконні заволодіння автотранспортними засобами найчастіше вчиняють у нічний час, тому що в цей період транспортні засоби гірше охороняються. До 74 % незаконних заволодінь вчиняють у передвихідні й передсвяткові дні. Очевидна тенденція заволодіння автомобілями престижних марок з терміном експлуатації до п’яти років. Більшість автомобілів, викрадених на території Донецької, Харківської та Луганської областей, переправляється для легалізації у Російську Федерацію. Автомобілі, викрадені на території Київської, Чернігівської областей та міста Києва – легалізують на території Біларусі, а викрадені в Одеській, Вінницькій та інших південних областях – на території Молдови. Суттєве значення для методики розслідування незаконних заволодінь автотранспортними засобами шахрайств є особливості їх суб’єктів. Вік злочинців багато в чому визначає вибір способів заволодіння.
Перелік об’єктів, що зберігають інформацію про подію злочину у справах про незаконне заволодіння автотранспортним засобом, умовно складається з таких груп: документи (на право управління, володіння і користу¬вання транспортними засобами, зокрема підроб¬лені, особисті посвідчення, документи митного оформлення, офіційні довідки тощо); пред-мети (автомобілі, їх частини, знаряддя та засоби для виготовлення підроблених номерів і документів, фрагменти обстановки місця події); приміщення та ділянки місцевості (гаражі, стоянки, станції автосервісу, приватні ремонтні майстерні, офісні та житлові приміщення тощо); гроші та матеріальні цінності (рухоме й нерухоме майно злочинця, готівкові та безготівкові кошти, у тому числі електронні банківські розрахунки); пам’ять людей (ідеальні сліди).
Головну роль у побудові криміналістичної характеристики незаконного заволодіння автотранспортними засобами відіграє встановлення кореляцій¬них зв’язків: між способом вчинення злочину та особою злочинця (для визначення об’єктивних можливостей реалізації тієї чи іншої схеми вчинення злочину); між способом та обстановкою вчинення злочину (для врахування впливу на обрання конкретного способу просторово-часових чинників); між способом вчинення злочину та слідовою картиною (для виявлення ознак злочину); між способом, особливостями слідоутворення та особою злочинця (для висунення версії про причетність конкретних осіб до злочину).
5. Розшук викраденого автотранспорту являє собою систему, доцільність якої доведено практикою, і складається із сукупності таких заходів: організація затримання злочинців, які вчинили незаконне заволодіння автотранспортом, за “гарячими слідами”; встановлення осіб, які здійснюють незаконне заволодіння автотранспортом, та місць його збуту; виявлення викрадених автомобілів у разі продажу їх через торговельні організації та під час постановки їх на облік у підрозділі Державтоінспекції; виявлення викрадених автомобілів. Для перехоплення викрадених автомобілів створено контрольні пости “Рубіж”, що діють при митницях на кордоні України. При розкритті незаконного заволодіння автотранспортними засобами працівник карного розшуку, з використанням джерел оперативної інформації, повинен встановлювати та перевіряти на причетність до легалізації: осіб, які переховують в орендованих гаражах транспортні засоби для подальшої їх легалізації; осіб, які вчинюють викрадення, підроблення та збут документів на транспортні засоби; працівників нотаріальних контор, які з порушенням законодавства видають генеральні доручення на розпорядження транспортними засобами; осіб, які здійснюють зміну номерів вузлів й агрегатів транспортних засобів; осіб, які здійснюють на замовлення перегін транспортних засобів із-за кордону; осіб та посередників, які на авторинках збувають легалізовані автотранспортні засоби; осіб, які здійснюють прийом і здачу в металобрухт частин транспортних засобів, та джерела його надходження; осіб, раніше засуджених за злочини, пов’язані з незаконним заволодінням автотранспортним засобом, контрабандою, зміною номерів агрегатів та підробленням документів на транспортні засоби.
6. Найбільш важливим в аспекті організації розслідування на початковому етапі є розподіл слідчих ситуацій залежно від характеру встановлених даних. Складною для розв’язання є ситуація, коли викрадений автотранспортний засіб та особу злочинця не встановлено. У ній є мінімум вихідних відомостей для визначення напряму розслідування. Тому тут найбільшого значення набувають своєчасність й оперативність проведення початкових слідчих дій і взаємодія всіх служб органів внутрішніх справ. Робота в цьому разі здійснюється за двома напрямами: виявлення транспортного засобу й виявлення осіб, які вчини¬ли злочин.
7. Головними засобами доказування на початковому етапі розслідування незаконних заволодінь автотранспортом є такі: проведення огляду місця події; допит потерпілих, свід¬ків та підозрюваних (обвинувачених). Огляд місця події у справах цієї категорії має свої особливості, що визначаються пошуковими завданнями та елементами обстановки вчинення злочину (відкрита місцевість, гараж, подвір’я багатоквартирного будинку, узбіччя приміської траси тощо). Закономірності допиту підозрюваних (обвинува¬чених) залежать від ситуації, що склалася під час проведення цієї слідчої дії. Засобами доказування на наступному етапі розслідування незаконних заволодінь автотранспортом є такі: проведення обшуку за місцем проживання підозрюваного (обвинуваченого); повторний допит свідків та обвину¬вачених; очна ставка; пред’явлення для впізнання; відтворення обста¬нов¬ки й обставин події; освідування; призначення судових експертиз.
8. Обґрунтовано доцільність запровадження методики комп¬лекс¬ного дослідження автотранспортних засобів, об’єктом якого є матеріальні носії інформації в системі: “автотранспортний засіб (агрегат автотранспортного засобу) – документи, що супроводжують його експлуатацію”, а предметом дослід¬ження є встановлення ознак злочину. Водночас необхідне удосконалення нормативно-правового забезпечення діяльності експертно-криміналістичної служби МВС України щодо встановлення ознак кримінального походження при дослідженні агрегатів транспортних засобів, зокрема, щодо міжвідомчої взаємодії підрозділів Державтоінспекції, митних органів, прикордонників, низки недержавних організацій тощо. Очевидною є потреба у спеціалізації підготовки експертів з комплексних досліджень автотранспортних засобів, зокрема на базі вищих навчальних закладів МВС України. Для успішної реалізації заходів для організації і функціонування експертних підрозділів з комплексного дослідження автотранспортних засобів необхідне забезпечення їх доступу до автоматизованих баз даних “Угон”, “Автомобіль”, “Документи”
та ін.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Ажиба Э. С. Тактика использования оперативно-технических средств в проведении осмотров по фактам краж и угонов транспортных средств / Э. Ажиба // Уголовно-процессуальные и криминалистические проблемы правоприменительной деятельности : сб. науч. тр. – Омск : Изд-во Омской ВШМ МВД РФ, 1993. – С. 68–74.
2. Андреєв М. В. Організація взаємодії з оперативними підрозділами у розкритті злочинів, пов’язаних з незаконним заволодінням транспортними засобами / М. В. Андреєв // Експрес інформація. огляди, передовий досвід, новинки техніки, нові нормативні акти / ДОС МВС Укр. – К., 2007 .– Вип. 1. С. 12–22.
3. Андреєв М. В. Розкриття злочинів, пов’язаних з незаконним заволодінням автотранспортними засобами / М. В. Андреєв // Експрес інформація. Огляди, передовий досвід, новинки техніки, нові нормативні акти / ДОС МВС Укр. – К., 2007 .– Вип. 2.– С. 20–25.
4. Антонов В. П. Криминалистический порядок фиксации следов и предметов при производстве осмотра места происшествия / В. П. Антонов // Прокурорская и следственная практика. – 2004. – № 3–4. – С. 193–206.
5. Арендаренко А. В. Угон транспортных средств. (Уголовно-правовой и криминологический аспекты) : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / Арендаренко А. В. – М., 1991. – 164 c.
6. Арцишевский Г. В. Понятие версии расследования /
Г. В. Арцишевский // Вопросы криминалистики. – М., 1962. – № 6–7. –
С. 20–25.
7. Астапкина С. М. Тактика обыска и выемки: лекция / Светлана Михайловна Астапкина. – М. : Акад. МВД СССР, 1989. – 21 с.
8. Атанесян Г. А. Формы применения специальных познаний и их развитие в советском уголовном процессе / Г. А. Атанесян, А. М. Гольдман // Вестник Московского университета. Серия 11. Право. – 1990. – № 3. –
С. 35–44.
9. Ахтырская Н. Цели, задачи, функции криминалистической классификации / Н. Ахтырская // Уголовное право. – 2002. – № 2. – С. 88–89.
10. Басиста І. В. Пред’явлення особи для впізнання поза її візуальним спостереженням : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / І. В. Басиста / Київ. нац. ун-т внутр. справ. – К., 2006. – 19 с.
11. Басиста І. В. Пред’явлення особи для впізнання поза її візуальним спостереженням : дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / Ірина Володимирівна Басиста. – К., 2006. – 259 с.
12. Басиста І. Тактика проведення пред’явлення для впізнання поза візуальним спостереженням особи / Ірина Басиста // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 10. – С. 141–143.
13. Басиста І. Організаційно-тактичні особливості проведення пред’явлення для впізнання поза візуальним спостереженням того, кого впізнають / І. Басиста // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС імені 10-річчя незалежності України. – Ч. 2. – Луганськ, 2005. – С. 112–119.
14. Бахарев А. В. Криминологическая характеристика и предупреждение краж и угонов автотранспорта органами внутренних дел : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 “уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право” / А. В. Бахарев– М., 2008. – 30 c.
15. Бахарев Н. В. Очная ставка. Уголовно-процессуальные и криминалистические вопросы : [моногр.] / Бахарев Н. В.  Казань : Изд-во Казан. ун-та, 1982.  184 c.
16. Бахин В. П. Допрос : [лекция] / Бахин В. П . – К. : НАВДУ, 1999. – 40 с.
17. Бахин В. П. Следственные ситуации как основа разработки конкретных методик расследования преступлений / В. П. Бахин // Вопросы криминалистической методологии, тактики и методики расследования : материалы науч. конф., Минск, сентябрь 1973 г. – Минск, 1973. – С. 22–28.
18. Бахин В. П. Вопросы оценки криминалистических рекомендаций в процессе их оценки и внедрения / Владимир Петрович Бахин, Андрей Владимирович Ищенко // Криминалистика и судебная экспертиза. – 1982. – Вып. 25. – С. 8–13.
19. Бахин В. П. Криминалистическая характеристика преступлений как элемент расследования / В. П. Бахин // Вестник криминалистики. – 2000. – Вып. 1. – С. 16–22.
20. Бахин В. П. Особенности расследования дел об угоне автомототранспортных средств / В. Бахин // Усиление борьбы с преступностью в свете требований программы КПСС : материалы конф. – М. : Изд-во ВШ МООП РСФСР, 1964. – С. 39–42.
21. Бахин В. П. Преступная деятельность: понятие, характеристика, принципы, изучение : [моногр.] / Владимир Петрович Бахин, Никифор Семенович Карпов, Петр Васильевич Цымбал ; под ред. П. В. Мельника.  К. : АГНС Украины, 2001.  275 с.
22. Бахин В. П. Привлечение общественности к розыску угнанных автотранспортных средств и лиц, совершивших их угон/ В. П. Бахин // Взаимодействие органов охраны общественного порядка с общественностью : материалы конф. – М. : ВШ МООП РСФСР, 1963. –С. 22–24.
23. Бахин В. П. Расследование угона автомототранспортных средств : [учеб. пособие] / Бахин В. П. – Омск : Омск. ВШ МВД СССР, 1969. – 101 с.
24. Бахин В. П. Тактика – профессионализм и мастерство в общении : [учеб. пособие] / Бахин В. П. – К. : Изд-во Семенко Сергея, 2006.  116 с.
25. Бахин В. П. Преступная деятельность как объект криминалистического обучения : [лекция] / Владимир Петрович Бахин, Никифор Семенович Карпов. – К. : б/и, 1999. – 21 с.
26. Бахін В. П. Тактика допиту : [навч. посіб.] / В. П. Бахін, В. К. Весельський. – К. : НВТ “Правник”, 1997. – 64 с.
27. Бахін В. П. Взаємодія слідчого з фахівцями під час огляду місця події (збір інформації про особу, яка скоїла злочин) : [наук.-практ. рек.] / В. П. Бахін, О. О. Волобуєва.  Донецьк : ДЮІ, 2005.  72 с.
28. Бедняков Д.И. Непроцессуальная информация и расследование преступлений : [моногр.] / Дмитрий Иванович Бедняков. – М. : Юрид. лит., 1991. – 208 с.
29. Белкин А. Р. Теория доказывания : научно-методическое пособие / Белкин А. Р. – М. : НОРМА, 1999. – 418 с.
30. Белкин Р. С. Курс криминалистики : в 3 т. : / Белкин Р. С. – М., 1997 – . – Т. 1 : Общая теория криминалистики. – 1997. – 404 с.
31. Белкин Р. Модное увлечение или новое слово в науке? (Еще раз о криминалистической характеристике преступления) / Рафаил Белкин, Игорь Быховский, Атеист Дулов // Социалистическая законность. – 1987. –№ 9. – С. 56–58.
32. Белкин Р. С. Криминалистика и научно-технический прогресс / Рафаил Самуилович Белкин // Труды Высшей школы МВД СССР. – М. : НИиРИО МВД СССР, 1972. – Вып. 34. – С. 3–10.
33. Белкин Р. С. Криминалистика: проблемы сегодняшнего дня. Злободневные вопросы российской криминалистики : [моногр.] / Рафаил Самуилович Белкин.  М. : Изд. НОРМА (Издат.груп. НОРМА-ИНФРА М), 2001.  240 с.
34. Белкин Р. С. Курс криминалистики : [учеб. пособие] / Рафаил Самуилович Белкин.  М. : Юнити, Закон и право, 2001.  836 с.
35. Белкин Р. С. Курс криминалистики : в 3 т. – / Рафаил Самуилович Белкин. – М. : Юристъ, 1997. – Т. 3. Криминалистические средства, приемы и рекомендации. – 1997. – 480 с.
36. Белкин Р. С. Очерки криминалистической тактики : [учеб. пособие] / Рафаил Самуилович Белкин. – Волгоград : ВСШ МВД РФ, 1993. – 200 с.
37. Бердичевский Ф. Ю. О предмете и понятийном аппарате кримина-листики / Ф. Ю. Бердичевский // Вопросы борь¬бы с преступностью. – М., 1976. – Вып. 24. – С. 143–144.
38. Берназ В. Д. Партнерські відносини з населенням при виявленні ознак злочину, підготовці й огляді місця події / В. Д. Берназ // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2004. – № 1. – С. 7–14.
39. Биркин М. М. К вопросу о криминалистической характеристике угонов автомототранспорта, совершенных группой лиц / М. М. Биркин // Вопросы совершенствования методики расследования пре ступлений : сб. ст. – Ташкент : НИиРИО Ташкент. ВШ МВД СССР, 1984. – С. 130–137.
40. Биркин М. М. Осмотр места происшествия при расследовании угонов автомототранспорта, совершенных группой лиц / М. М. Биркин // Проблемы первоначального этапа расследования пре ступлений : сб. тр. –Красноярск : Изд-во Краснояр.ун-та, 1987. – С. 112–119.
41. Биркин М. М. Особенности тактики допросов подозреваемых и обвиняемых при расследовании угонов автотранспорта, совершаемых группой лиц / М. М. Биркин // Пути совершенствования деятельности следственных аппаратов органов внутренних дел. – Ташкент : Изд-во Ташкент. ВШ МВД СССР, 1987. – С. 130–134.
42. Біленчук П. Д. Кримінолого-криміналістична характеристика угонів і викрадень траснопртних засобів та її значення в розслідуванні цих злочинів / П. Д. Біленчук , П. М. Кубрак // Актуальні питання розслідування злочинів в сучасних умовах : зб. наук. пр. – К. : УАВС, 1996. – С. 65–72.
43. Брусенцова И. В. Почерковедческая экспертиза: этапы развития и современные возможности / И. В. Брусенцова // Юрист.  2004.  № 11.  С. 2–19.
44. Васильев А. Н. Следственные версии / А. Н. Васильев // Советское государство и право. – 1960. – № 8. – С. 54–63.
45. Васильєв А. Н. О криминалистической классификации преступлений / А. Н. Васильєв // Методика расследования преступлений. Общие положення : материалы конф.  М. : б/и, 1976.  С. 23–27.
46. Вежнавець Б. Криміналістичні експертизи при розслідуванні злочинів, пов’язаних із незаконним заволодінням транспортними засобами / Б. Вежнавець // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 8. – С. 138–141.
47. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. – К., 2003. – 1440 с.
48. Величкин С. А. Участие специалиста в производстве следственных действий / Сергей Александрович Величкин, Дмитрий Афанасьевич Турчин // Проблемы борьбы с преступностью : Труды Омской ВШМ.  Омск : Изд-во Омской ВШМ МВД СССР, 1976.  С. 93–100.
49. Веліканов С. В. Класифікація слідчих ситуацій в криміналістичній методиці : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / Сергій Володимирович Веліканов.  Х., 2002.  19 с.
50. Весельский В. К. Сучасні проблеми допиту (процесуальні, організаційні, тактичні аспекти) / Віктор Казимірович Весельський. – К. : НАВСУ-НВТ «Правник», 1999. – 126 с.
51. Весельський В. Криміналістична характеристика злочинів / В. Весельський // Право України. – 2001. – № 5. – С. 112–114.
52. Видонов Л. Г. К вопросу о криминалистической характеристике преступлений и закономерных связях между ее элементами / Л. Г. Видонов, В. Л. Видонов // Криминалистическая характеристика пре ступлений : сб. тр. – М. : Всесоюз. ин-т по изуч. причин и разработке мер предупр. преступности. – 1984. – С. 94–97.
53. Використання сучасних комп’ютерних технологій у протидії транснаціональній злочинності / Я. Ю. Кондратьєв, В. С. Радецький,
М. Й. Христич, Ю. М. Прокопенко // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – 2001. – № 4. – С. 144–158.
54. Висоцька Л. А. Деякі особливості скоєння крадіжок та угонів автомототранспортних засобів на сучасному етапі / Л. А. Висоцька // Наукові розробки академії – вдосконаленню практичної діяльності та підготовки кадрів органів внутрішніх справ (за результатами науково-дослідних робіт у 1993 році) : матеріали конф. – К. : УАВС, 1994. – С. 182–185.
55. Волкова И. К. Некоторые вопросы участия специалиста в следственном осмотре места происшествия / И. К. Волкова // Криминалистика и судебная экспертиза. – 1964. – Вып. 1. – С. 36–41.
56. Волобуєв А. Ф. Проблеми методики розслідування розкрадань майна в сфері підприємництва : [моногр.] / Анатолій Федотович Волобуєв. – Х. : Ун-т ВС МВС України, 2000. – 269 с.
57. Волченко И. П. Участие специалиста при производстве следственных действий / И. П. Волченко // Криминалистика и судебная экспертиза.  1972.  Вып. 9.  С. 46–49.
58. Волчецкая Т. С. Криминалистическая ситуалогия : [моногр.] / Татьяна Сергеевна Волчецкая. – Калининград : Калининград. гос.ун-т, 1997. – 248 с.
59. Волынский В. А. Криминалистическая техника: наука – техника – общество – человек : [моногр.] / Владислав Александрович Волынский. –М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2000. – 311 c.
60. Волынский В. А. Криминалистическое обеспечение предварительного расследования преступлений: право и права, традиции и современность / Владислав Александрович Волынский // Информационный бюлетень № 13 по материалам криминалистических чтений «Криминалистическое обеспечение борьбы с преступностью». – М. : Акад. упр. МВД России, 2001. – С. 28–38.
61. Всемирная энциклопедия: Философия / [ред и сост. А. А. Грицанов]. – М. : АСТ, Минск : Харвест, Совр. лит., 2001. – 1312 с.
62. Галаган В. І. Особливості дослідження елементів криміналістичної характеристики по справах про вбивства на замовлення / Володимир Іванович Галаган, Володимир Петрович Кологривов // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2002. – Вип. 2. – С. 221–225.
63. Галаган В. І. Проблеми вдосконалення кримінально-процесуальної діяльності органів внутрішніх справ : [моногр.] / Володимир Іванович Галаган.  К. : НАВСУ, 2002.  300 с.
64. Галаган В. І. Процесуальний порядок і тактика пред’явлення для впізнання поза візуальним спостереженням того, кого впізнають : [моногр.] / Володимир Іванович Галаган, Ірина Володимирівна Басиста. – К. – Івано-Франків., 2007. – 235 с.
65. Гвоздков А. В. Расследование мошенничеств, совершенных путем инсценировок, краж и угонов застрахованных личных транспортных средств : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / Гвоздков А. В. – М., 1991. – 190 c.
66. Герасимов И. Ф. Вопросы криминалистической классификации в методике расследования преступлений / И. Ф. Герасимов // Демократия и право развитого социалистического общества : материалы конф. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1975. – С. 399–400.
67. Герасимов И. Ф. Криминалистическая характеристика преступлений в методике расследования / Иван Федорович Герасимов // Методика расследования преступлений (общие положения) : материалы науч.-практ. конф. (Одесса, ноябрь 1976 г.). – М., 1976. – С. 93–97.
68. Головецький М. О. Тактика узнавання і впізнання під час досудового слідства : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / М. О. Головецький / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2002. – 19 с.
69. Гончаренко В. И. Использование данных естественных и технических наук в уголовном судопроизводстве / Гончаренко В. И. – К., 1988. – 157 с.
70. Гончаренко В. И. Использование звукозаписи при расследовании преступлений / Владлен Игнатьевич Гончаренко // Криминалистика и судебная экспертиза. – 1967. – Вып. 4. – С. 129–135.
71. Гончаренко В. И. Научно-технические средства в следственной практике : [моногр.] / Владлен Игнатьевич Гончаренко. – К. : Вища шк., 1984. – 149 c.
72. Гончаренко В. И. Понятие криминалистической характеристики преступлений / Владлен Игнатьевич Гончаренко, Григорий Андреевич Кушнир, Валерий Львович Подпалый // Криминалистика и судебная експертиза. – 1986, – Вып. 33. – С. 3–8.
73. Гончаренко В.И. Использование данных естественных и технических наук в уголовном судопроизводстве (Методологические вопросы) : [моногр.] / Владлен Игнатьевич Гончаренко. – К. : Вища шк., 1980.  156 с.
74. Гончаренко В.И. Процессуальные и технические вопросы применения следователем научно-технических средств по делам о хищениях / Владлен Игнатьевич Гончаренко // Вопросы борьбы с хищениями государственного и общественного имущества : материалы науч.-практ. конф. – М. : б/и, 1970. – С. 277–283.
75. Горенская Е. В. Признаки организованных преступных структур в сфере нелегального автобизнеса (по материалам Северо-Кавказского РУБОП) / Е. В. Горенская // Проблемы борьбы с организованной преступностью в Северо-Кавказском регионе (правовой, политический, экономический, национальный аспекты) : материалы науч.-практ. конф. – М. : МИ МВД России, 2000. – С. 268–279.
76. Горшунов А. Е. Значение осмотра места происшествия при расследовании уголовного дела / А. Е. Горшунов, Т. В. Серебряная // Вестник Нижегородского университета им. Н.И. Лобачевского: Власть и право. – Н.Новгород : Изд-во ННГУ, 2003. – Вып. 2 (7). – С. 217–219.
77. Граціанов А. І. Комплексне дослідження транспортних засобів / А. І. Граціанов // Теорія та практика криміналістичного забезпечення розкриття та розслідування злочинів у сучасних умовах : тези доп. конф. –К. : НАВСУ, 2001. – Ч. I. – C. 233–236.
78. Гульянц А. Г. Основные направления повышения эффективности осмотра места происшествия : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид.наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс и криминалистика; оперативно-розыскная деятельность» / А. Г. Гульянц. – М., 2005. – 19 c.
79. Денисюк С. Ф. Обыск в системе следственных действий /
С. Ф. Денисюк, В. Ю. Шепитько. – Харьков : Консум, 1999.  160 с.
80. Денисюк С. Ф. Система тактичних прийомів обшуку : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 “кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза” / С. Ф. Денисюк. –Х., 1999. – 18 с.
81. Дербенев А. П. Эффективный тактический прием допроса /
А. П. Дербенев // Следственная практика : сборник – М. : Юрид. лит., 1980. – Вып. 125. – С. 62–70.
82. Дидковская С. П. Подготовка и проведение отдельных видов судебной экспертизы : [учеб. пособие] / Дидковская С. П., Клименко Н. И., Лисиченко В. К. – К. : Изд-во Киев.ун-та, 1977. – 79 с.
83. Домбровский Р. Криминалистическая деятельность и криминалистические отношения / Рейнгард Домбровский // Совершенствование уголовного и уголовно-процессуального законодательства. Ученые записки Латвийского государственного университета имени Петра Стучки. – Рига : РИО ЛГУ им. Петра Стучки, 1973.
84. Драпкин Л. Я. Основы криминалистической теории следственных ситуа¬ций : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. : 12.00.09 «Уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность» / Л. Я. Драпкин. – М. , 1987. – 45 с.
85. Експертизи у судовій практиці / [Арсенюк Т. М., Беляк Ю. М., Бояров В. І. та ін.] ; за заг.ред. В. Г. Гончаренка. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 388 с.
86. Ельцов О. Автомафия в Украине / О. Ельцов // Человек и закон. – № 1 (2). – 2000. – С. 34–39.
87. Емелин А. Н. Организация деятельности подразделений ГАИ по борьбе с кражами и угонами автотранспортных средств : [лекция] / Емелин А. Н. – М. : НИиРИО Моск. ин-та МВД России, 1996. – 29 с.
88. Ермаков Ф. Осмотр транспортного средства и места дорожно-транспортного происшествия / Ф. Ермаков // Российская юстиция. – 1997. – № 10. – С. 28–29.
89. Ємельяненко В. В. Незаконне заволодіння траспортним засобом (ст. 289 КК України): огляд нововведень / В. В. Ємельяненко // Право і безпека. – 2005. – № 4–6. – С. 59–62.
90. Жулев В. И. Расследование дел об угонах и кражах автомототранспорта : [учеб. пособие] / Жулев В. И. – М. : б/и, 1993. – 70 с.
91. Журавель В. Криміналістична класифікація злочинів: засади формування та механізм засто¬сування / В. Журавель // Вісник Академії правових наук України. – 2002. – № 3 (30). – С. 158–167.
92. Журавель В. А. Проблеми теорії та методології криміналістичного прогнозування : [моногр.] / Володимир Андрійович Журавель. – Х. : Право, 1999. – 304 с.
93. Задояный М. Т. Криминологическая характеристика и профилактика краж и угонов автотранспортных средств органами внутренних дел (по материалам Украинской ССР) : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / Задояный М. Т. – М., 1991. – 195 c.
94. Зеленецкий В. С. Возбуждение уголовного дела / Зеленецкий В. С. – Х., 1998.
95. Зорин Г. А. Руководство по тактике допроса : учеб.-практ.пособие / Зорин Г. А.– М. : ООО Изд-во «Юрлитинформ», 2001. – 320 с.
96. Зуйков Г. Г. Криминалистическое учение о способе совершения преступления / Г. Г. Зуйков // Криминалистика : [учебник] / под ред. Р. С. Белкина, И. М. Лузгина. – М. : РИО Акад. МВД СССР, 1978. – С. 57–75.
97. Игнатьев М. Е. Некоторые практические советы по тактике допроса / М. Е. Игнатьев // Российский следователь. – 1999. – № 6. – С. 50–52.
98. Использование дактилоскопической информации в раскрытии и расследовании преступлений: проблемы и пути совершенствования : сб. материалов междунар. науч.-практ. конф. / Гос. науч.-исслед. эксперт.-криминалист. центр. – К., 2005. – 205 с.
99. Ишенин Б. В. Организация работы подразделений ГАИ по борьбе в угонами и кражами транспортных средств / Б. В. Ишенин // Вопросы совершенствования работы подразделений милиции общественной безопасности : сб. матер. совещания-семинара. – М. : Изд-во НИИ МВД России, 1994. – Сб. 1. – С. 68–72].
100. Ищенко П. П. Специалист в следственных действиях (уголовно-процессуальные и криминалистические аспекты) : [моногр.] / Петр Петрович Ищенко  М. : Юрид. лит., 1990.  159 с.
101. Іванов Ю. Ф. Незаконне заволодіння транспортним засобом: кримінально-правовий та кримінологічний аспекти : [практ. посіб.] / Іванов Ю. Ф. – К. : Вид. ПАЛИВОДА А. В., 2008. – 108 с.
102. Іванов Ю. Ф. Боротьба із злочинними посяганнями на власність, предметом яких є автотранспортні засоби (кримінально-правові і кримінологічні аспекти) : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Іванов Юрій Федосійович / Національна академія внутрішніх справ України. – К., 1999. – 194 с.
103. Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експерт¬них досліджень : затв. наказом Міністерства юстиції України від 08 жовт. 2004 р. № 53/5) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
104. Іщенко А. В. Криміналістичне забезпечення розслідування злочинів (постановка проблеми) / А. В. Іщенко, В. В. Матвієнко // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 1998. – Вип. 2. – С. 171–178.
105. Іщенко А. В. Методологічні проблеми криміналістичних наукових досліджень : [моногр.] / Андрій Володимирович Іщенко. – К. : ДНДЕКЦ МВС України, 2003. – 359 с.
106. Іщенко А. В. Наукове забезпечення протидії злочинності / Іщенко А. В., Карпов Н. С., Кондратьєв Я. Ю.  К. : Вид.центр «Просвіта», 2002.  223 с.
107. Іщенко А. В. Основні напрями наукових криміналістичних досліджень / Андрій Володимирович Іщенко // Використання сучасних досягнень науки і практики у підвищенні ефективності боротьби зі злочинністю : тези. доп. наук. конф. – К. : НАВСУ, 2000. – С. 26–30.
108. Іщенко А. В. Проблематика слідчих ситуацій як складова навчального курсу криміналістики / А. В. Іщенко, Г. В. Щербакова // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ.  2003.  Вип. 2.  С. 57–63.
109. Іщенко А. В. Проблеми розвитку наукових досліджень у галузі судової експертизи : [моногр.] / Андрій Володимирович Іщенко.  К. : УАВС, 150 с.
110. Іщенко А. В. Теорія і практика криміналістичного забезпечення процесу доказування в розслідуванні злочинів : [навч.посіб.] / Іщенко А. В., Ієрусалимов І. О., Удовенко Ж. В. – К. : Центр учбової л-ри., 2007. – 160 с.
111. Казакевич А. С. Организационно-тактические вопросы деятельности органов внутренних дел по предупреждению и раскрытию угонов транспортных средств : [лекция] / под ред. Н. И. Порубова. – Минск : Минск. ВШ МВД СССР, 1984. – 28 с.
112. Калинин Ю. В. О понятии раскрытия преступлений / Ю. В. Калинин // Вопросы криминалистической методологии, тактики и методики расследо¬вания. – М., 1973. – С. 35–36.
113. Карагодин В. Н. Криминалистическое понятие способа сокрытия преступления / В. Н. Карагодин // Проблема развития криминалистики в условиях научно-технического прогресса : сб. тр. – Свердловск : СЮИ, 1982. – С. 105–111.
114. Карпов Н. С. Злочинна діяльність : [наук. вид.] / Н. С. Карпов, С. В. Євдокименко ; за ред. В. П. Бахіна. – К. : НАВСУ, 2001.  59 с.
115. Киселевская Л. М. Характеристика краж и угонов автотранспортных средств : [учеб. пособие] / Киселевская Л. М. – М. : ВНИИ МВД СССР, 1979. – 51 с.
116. Клименко Н. І. Використання сучасних можливостей судової експертизи – умова підвищення ефективності розслідування злочинів /
Н. І. Клименко // Засади кримінального судочинства та їх реалізація в законотворчій і правозастосовній діяльності : тези доп. наук.-практ. конф., Київ, 3 квіт. 2009 р. – К. : КНУВС, 2009. – С. 167–176.
117. Клименко Н. И. Криминалистика как наука : [моногр.] / Нина Ивановна Клименко.  К. : НВТ Правник, 1997.  83 с.
118. Клименко Н. И. Проблемные вопросы судебной экспертизы / Нина Ивановна Клименко // Актуальні проблеми сучасної криміналістики : матеріали конф. : у 2 ч. – Сімферополь : Доля, 2002. – Ч. 1. – С. 55–59.
119. Клименко Н. І. Судова експертологія : [курс лекцій] / Ніна Іванівна Клименко. – К. : Вид. Дім «Ін Юре», 2007. – 528 с.
120. Кобзарь С. И. Организация назначения криминалистических экспертиз и использования их результатов в расследовании преступлений : [учеб. пособие] / Кобзарь С. И.; М-во внутр. дел Украины, Луган. гос. ун-т внутр. дел им. Э. А.Дидоренко. – Луганск, 2007. – 254 с.
121. Коваленко Є. Г. Кримінальний процес України : [навч. посіб.] / Коваленко Є. Г. – К. : Юрінком Інтер, 2003.
122. Козлов В. С. Методика расследования разбойных нападений на водителей автотранспортных средств : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : 12.00.09 “уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза” / В. С. Козлов / Акад. МВД СССР. – М., 1991. – 23 с.
123. Козлов В. С. Проблемы повышения эффективности использования научно-технических методов и средств при осмотре мест происшествий (по делам о разбойных нападениях на водителей автотранспортных средств) / В. С. Козлов , Н. Н. Мужевский , В. М. Тертышник // Актуальные вопросы использования достижений науки и техники в расследовании преступлений органами внутренних дел (вопросы криминалистики) : труды Акад. –М. : Изд-во Акад. МВД СССР, 1990. – С. 72–79.
124. Колесниченко А. Н. Научные и правовые основы методики расследования отдельных видов преступлений : автореф. дис. на соискание ученой степени доктора юрид.наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс и криминалистика; оперативно-розыскная деятельность / Алексей Никифорович Колесниченко. – Харьков, 1967. – 27 с.
125. Колесниченко А. Н. Общие положения методики расследования отдельных видов преступлений : [пособие] / Алексей Никифорович Колесниченко. – Харьков : ХЮИ, 1976. – 78 с.
126. Колесниченко А. Н. Проблемы развития методики расследования преступлений (к вопросу о криминалистической характеристике преступлений) / А. Н. Колесниченко, В. П. Суетнов, В. М. Хотенец // Проблемы совершенствования тактики и методики расследования преступлений. – Иркутск, 1980. – С. 40–49.
127. Колесниченко А. Н. Криминалистическая характеристика преступлений : [учеб. пособие] / Алексей Никифорович Колесниченк