РОЗСЛІДУВАННЯ ПОРУШЕНЬ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ЗАХИСТ РОСЛИН

brief description

Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

ВИНОГРАДОВА АННА ІГОРІВНА

УДК 343.985.7

РОЗСЛІДУВАННЯ ПОРУШЕНЬ ЗАКОНОДАВСТВА
ПРО ЗАХИСТ РОСЛИН

12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
юридичних наук

Науковий керівник
Погорецький Микола Анатолійович
доктор юридичних наук, професор

КИЇВ – 2013

З М І С Т

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ...............................................................4
ВСТУП.....................................................................................................................5
РОЗДІЛ 1. КРИМІНАЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОРУШЕНЬ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ЗАХИСТ РОСЛИН ЯК МЕТОДИЧНА ОСНОВА РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ ЦЬОГО ВИДУ
1.1. Поняття та сутність криміналістичної характеристики порушень законодавства про захист рослин.........................................................................13
1.2. Елементи криміналістичної характеристики порушень законодавства про захист рослин.........................................................................................................23
Висновки до першого розділу..............................................................................60
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ПОЧАТКОВОГО ЕТАПУ РОЗСЛІДУВАННЯ ПОРУШЕНЬ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ЗАХИСТ РОСЛИН
2.1. Початок досудового розслідування порушень законодавства про захист рослин та обставини, що підлягають встановленню.........................................65
2.2. Типові слідчі ситуації на початковому етапі розслідування порушень законодавства про захист рослин........................................................................76
2.3. Висунення версій та планування розслідування злочинів цього виду на початковому етапі.................................................................................................91
Висновки до другого розділу.............................................................................107
РОЗДІЛ 3. ТАКТИКО-ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ РОЗСЛІДУВАННЯ ПОРУШЕНЬ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ЗАХИСТ РОСЛИН
3.1. Тактика проведення окремих слідчих (розшукових) дій при розслідуванні порушень законодавства про захист рослин.....................................................112
3.2. Особливості використання спеціальних знань при розслідуванні порушень законодавства про захист рослин.....................................................148
3.3. Криміналістична профілактика порушень законодавства про захист рослин..................................................................................................................162
Висновки до третього розділу............................................................................185
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………...187
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………...194
ДОДАТКИ……………………………………………………………………...216

ВСТУП

Актуальність теми. Одним із головних завдань України, як цивілізованої держави світу, сьогодні є регулювання суспільних відносин у сфері охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання та ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на довкілля.
Важливою проблемою державної екологічної політики та невід’ємною умовою сталого економічного і соціального розвитку України є забезпечення захисту рослин у сучасних умовах життєдіяльності людини. Науково-технічний прогрес істотно розширив масштаби і можливості людства, особливо у сфері використання природних ресурсів, застосування технологій тощо. При цьому не було запроваджено ефективних механізмів забезпечення належного захисту, збереження та охорони рослин. Значні антропогенні порушення, техногенна перевантаженість території України, неефективне використання рослинних ресурсів, широкомасштабні застосування екологічно шкідливих та недосконалих речовин і технологій спричиняють значну шкоду здоров’ю людей та навколишньому середовищу. Рослини сільськогосподарського призначення, дикорослі, багаторічні та лісові насадження, дерева, чагарники, рослинність закритого ґрунту, продукція рослинного походження, рослинність квітково-декоративного господарства тощо мають велике значення не лише для економіки України, але й для забезпечення нормальних умов життєдіяльності людини.
Отже, охорона цих об’єктів від злочинних посягань є актуальним питанням. Адже саме від захисту рослин залежить збереження їх виду, їх ріст і розвиток, урожайність, продуктивність та відтворення, що безпосередньо пов'язано з отриманням людством продуктів харчування; кормів для тварин; сировини для харчової, лісопереробної і фармацевтичної промисловості та їх якості, а також для естетичного збагачення та виховання людей тощо.
Ефективність боротьби зі злочинами у сфері захисту рослин у ряді випадків потребує удосконалення норм законодавства про захист рослин, а також удосконалення діяльності правоохоронних органів, забезпечення практичних працівників криміналістичними засобами, прийомами й методами, спеціально призначеними для вирішення завдань щодо виявлення, розслідування та запобігання злочинам цього виду.
Результати аналізу статистичних даних про кількість кримінальних проваджень щодо порушень законодавства про захист рослин в Україні за 2003–2012 рр. свідчать про їх невелику кількість (16). Водночас, недостатня розробленість системи екологічних нормативів у сфері забруднення природних об’єктів агрохімікатами та пестицидами, складність розслідування цієї категорії злочинів є причиною високого ступеня їх латентності.
Особливості правозастосовчої практики у сфері охорони природного середовища та, зокрема, захисту рослин значною мірою обумовлені помилковою, на наш погляд, оцінкою злочинів цього виду як таких, що не становлять великої суспільної небезпеки. Тому на державному рівні не приділяється належної уваги протидії злочинам у сфері захисту рослин, відсутні методики виявлення, попередження та розслідування злочинів даного виду.
Криміналістами проблема розслідування цих злочинів, що мають надзвичайно високу суспільну небезпечність, практично не досліджувалася.
Теоретичною основою для дослідження особливостей розслідування порушень законодавства про захист рослин стали праці фахівців у галузі екологічного права, кримінального права, кримінології, кримінального процесу та криміналістики Ю. П. Аленіна, В. П. Бахіна, П. С. Берзіна, В. Д. Берназа, Р. С. Бєлкіна, Т. В. Варфоломеєвої, В. К. Весельського, Г. П. Власова, А. Ф. Волобуєва, В. І. Гаєнка, В. Г. Гончаренка, Ю. М. Грошевого, О. М. Джужі, М. О. Духно, В. В. Єгошина, В. С. Зеленецького, А. В. Іщенка, О. В. Капліної, Н. С. Карпова, Н. І. Клименко, І. І. Когутича, С. О. Книженко, В. А. Колесника, О. Н. Колесниченка, В. О. Коновалової, В. П. Корж, Ю. Г. Корухова, І. І. Котюка, В. С. Кузьмічова, О. В. Курмана, В. К. Лисиченка, Л. М. Лобойка, В. Г. Лукашевича, Є. Д. Лукьянчикова, Г. А. Матусовського, Т. П. Матюшкова, О. Р. Михайленка, В. Т. Нора, Д. В. Пашнєва, М. А. Погорецького, Г. С. Поліщука, М. В. Руденка, М. В. Салтевського, Д. Б. Сергєєвої, Н. П. Сизої, С. М. Стахівського, О. Ю. Татарова, В. Я. Тація, В. В. Тіщенка, Л. Д. Удалової, М. С. Цуцкірідзе, С. С. Чернявського, В. Ю. Шепітька, В. П. Шибіка, О. Г. Шило, М. Є. Шумила, В. Д. Юрчишина, М. П. Яблокова, О. Г. Яновської та ін.
Вибір теми дисертації зумовили наукова і практична значущість досліджуваної проблеми, недостатній рівень її наукової розробленості, а також потреба впровадження відповідних наукових результатів у практичну діяльність слідчих та оперативних підрозділів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проведене відповідно до планів науково-дослідних робіт юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка за напрямком досліджень юридичного факультету «Доктрина права в правовій системі України: теоретичні та практичні аспекти» (номер теми 11БФ042-01; номер державної реєстрації 01111u008337); Концепції реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 року, схваленої Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. № 1209-р.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є формування теоретичних засад і практичних рекомендацій, спрямованих на розкриття та розслідування порушень законодавства про захист рослин.
Для досягнення цієї мети були поставлені такі задачі:
- визначити поняття криміналістичної характеристики порушень законодавства про захист рослин, визначити особливості її структурних елементів:
• визначити предмет безпосереднього злочинного посягання;
• встановити способи вчинення злочинів цього виду в залежності від особи злочинця;
• визначити типову «слідову картину» порушень законодавства про захист рослин і розкрити її зміст;
• виявити особливості особи злочинця;
- визначити особливості початку досудового розслідування порушень законодавства про захист рослин з урахуванням норм прийнятого Кримінального процесуального кодексу України 2012 року та визначити обставини, що підлягають встановленню;
- виділити типові слідчі ситуації та висунути типові слідчі версії для початкового етапу розслідування злочинів цього виду;
- розробити організаційно-тактичні засади проведення окремих слідчих (розшукових) дій;
- встановити особливості використання спеціальних знань при розслідуванні цього виду злочину;
- визначити особливості криміналістичної профілактики порушень законодавства про захист рослин.
Об’єктом дослідження є процес розслідування злочинів.
Предмет дослідження – розслідування порушень законодавства про захист рослин.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертації склала сукупність методів наукового пізнання, основним з яких є діалектичний метод. У процесі дослідження було використано загальнонаукові методи пізнання: історичний, системно-структурний, формально-логічні, конкретно-соціологічні, а також статистичні методи збору, узагальнення та аналізу інформації, що дало можливість отримати найбільш повну інформацію про явище, яке вивчається, та здійснити обґрунтування нових положень, теоретичних висновків, пропозицій і практичних рекомендацій.
Методологічне підґрунтя роботи становлять положення теорії пізнання й загальної теорії криміналістики. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат (підрозділи 1.2, 2.1, 3.1). Історико-правовий метод слугував засобом дослідження процесів еволюції кримінального законодавства України у сфері охорони довкілля, а також кримінально-процесуального законодавства (підрозділ 1.1, 1.2). Функціональний метод використано з метою виявлення типових слідчих ситуацій та версій на початковому етапі розслідування злочинів проти довкілля (підрозділи 2.1, 2.3). Метод соціологічного опитування використано для з’ясування ефективності тактики проведення окремих слідчих (розшукових) дій (розділ 3). Застосування методу аналізу допомогло з’ясувати організацію і тактику проведення окремих слідчих (розшукових) дій під час розслідування злочинів цього виду (розділ 3). Методи класифікації, групування використовувались у характеристиці способів злочинних посягань на рослинні об’єкти (підрозділи 1.1, 1.2).
Нормативну базу дослідження склали Конституція України, міжнародно-правові акти, нормативно-правові акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств і відомств України, інші чинні законодавчі та нормативно-правові акти, спрямовані на забезпечення розслідування злочинів проти довкілля.
Теоретичною основою дослідження є наукові праці з філософії, логіки, екологічного, кримінального та кримінально-процесуального права, кримінології, криміналістики тощо.
Емпіричну базу дослідження становлять статистичні відомості МВС України щодо розслідування даного виду злочину та Державної судової адміністрації України щодо судового розгляду кримінальних справ і матеріали судово-слідчої практики у справах цієї категорії за 2003–2012 роки (16 кримінальних справ, 211 матеріалів про відмову в порушенні кримінальної справи), а також результати анкетування 384 слідчих прокуратури та МВС України.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що за характером і змістом розглянутих проблем дисертація є першим в Україні монографічним дослідженням, в якому на основі загальних положень теорії криміналістики, кримінального права та процесу, кримінології, екологічного права, а також результатів вивчення матеріалів судово-слідчої практики, узагальнення статистичних даних і проведеного анкетування практичних працівників розроблено теоретичні засади розслідування порушень законодавства про захист рослин, виділено особливості розслідування цього злочину, а саме:
вперше:
- розроблено криміналістичну класифікацію типових способів порушень законодавства про захист рослин у залежності від особи злочинця;
- визначено типову «слідову картину» порушень законодавства про захист рослин і розкрито її зміст;
удосконалено:
- визначення предмету злочинного посягання при вчиненні порушень законодавства про захист рослин як сукупність дикорослих рослин і природних рослинних угрупувань усіх видів: лісового, сільськогосподарського та іншого призначення, судинних рослин, мохоподібних, водоростей, лишайників, грибів, їх насіння, а також відповідної продукції їх життєдіяльності;
- криміналістичну характеристику особи-злочинця, яким, як правило, є посадова особа, що здійснює діяльність у сфері реалізації встановленого порядку захисту рослинного світу, в тому числі в частині попередження й боротьби зі шкідниками і хворобами рослин. Це керівники та працівники підприємств, посадові особи, наділені владними повноваженнями охороняти й використовувати об’єкти рослинного світу, а також фізичні особи, які задовольняють свої потреби із порушенням установлених правил;
- положення про види типових слідчих версій, що висуваються на початковому етапі, щодо виду події, що розслідується; щодо особи-порушника законодавства про захист рослин; щодо поширеності негативних наслідків від вчиненого злочину;
дістали подальшого розвитку:
- положення щодо початку кримінального провадження та організації початкового етапу розслідування даного виду злочину з урахуванням прийнятого у 2012 році Кримінального процесуального кодексу України;
- організаційно-тактичні рекомендації проведення слідчого огляду, допиту свідків та інших слідчих (розшукових) дій;
- положення щодо особливостей використання спеціальних знань, порядку призначення та проведення судових експертиз при розслідуванні порушень законодавства про захист рослин.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані та викладені в дисертації положення, висновки та пропозиції впроваджені у:
– правотворчу діяльність – при вдосконаленні чинного законодавства, яке регулює сферу захисту рослин і протидію вчиненню порушень у зазначеній сфері;
– практичну діяльність – пропозиції й рекомендації, викладені у дисертації, прийняті й використовуються Головним слідчим управлінням МВС України при проведенні навчально-методичних семінарів і практичних занять у системі службової підготовки, а також на курсах підвищення кваліфікації працівників органів досудового слідства, експертно-криміналістичних підрозділів МВС України (акт впровадження від 17 жовтня 2012 року);
– науково-дослідну роботу з криміналістики – як підґрунтя для подальшої розробки та вдосконалення криміналістичної характеристики і методики розслідування порушень законодавства про захист рослин;
– навчальний процес – при викладанні курсу «Криміналістика» «Кримінально-процесуальне право України», підготовці підручників, навчальних і довідкових посібників, методичних матеріалів (акт про впровадження наукових розробок дисертаційного дослідження в навчальний процес на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка від 14 червня 2012 року № 14/06-2012).
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися та обговорювалися на засіданнях кафедр криміналістики та правосуддя юридичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка, міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях, круглих столах та наукових семінарах: круглому столі «Захист прав і свобод учасників кримінального процесу в контексті прийняття нового Кримінально-процесуального кодексу України” (Запоріжжя, 2011 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Новації кримінально-процесуального законодавства” (Дніпропетровськ, 2012 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні питання впровадження положень Кримінального процесуального кодексу України у практичну діяльність” (Дніпропетровськ, 2012 р.); науковому семінарі “Проблеми реформування кримінального процесуального законодавства України в контексті європейських стандартів” (Київ, 2012 р.). Дисертацію рекомендовано кафедрою правосуддя до захисту (протокол № 2 від 17 вересня 2012 р.)
Публікації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження викладені у 9 наукових публікаціях, 5 з яких опубліковано у виданнях, включених до переліку наукових фахових видань, та у чотирьох тезах доповідей і повідомлень на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації визначається метою, завданнями і предметом дослідження та композиційно складається із вступу, трьох розділів, що включають вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 227 сторінок, із яких основний текст – 193 сторінки, список використаних джерел – 22 сторінки (224 найменування) та 3 додатки – 12 сторінок.

bibliography

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження розслідування порушень законодавства про захист рослин дозволило досягнути визначеної мети. Сформульовано низку теоретичних положень і рекомендацій, що мають теоретичне та практичне значення, зокрема:
1. Криміналістична характеристика порушень законодавства про захист рослин являє собою інформаційну модель криміналістично значимих відомостей про цей злочин (предмет злочинного посягання, способи порушень законодавства про захист рослин, обстановку вчинення злочинів цього виду, особу злочинця, сліди злочинної діяльності), що взаємообумовлені та мають кореляційний зв’язок один з одним.
На підставі проведеного наукового дослідження, а також з урахуванням результатів аналізу практики розслідування порушень законодавства про захист рослин, виокремлено криміналістично значущу інформацію про способи вчинення вищезазначених порушень, предмет безпосереднього посягання, обстановку вчинення злочинів, особу злочинця тощо. Виходячи з цього, вважаємо за доцільне в якості елементів криміналістичної характеристики порушень законодавства про захист рослин виділити відомості про: а) предмет безпосереднього злочинного посягання; б) спосіб вчинення злочину; в) обстановку вчинення злочину; г) типову «слідову картину»; д) особу злочинця.
Предметом злочинного посягання при вчиненні порушень законодавства про захист рослин є сукупність дикорослих рослин і природних рослинних угрупувань усіх видів: лісового, сільськогосподарського та іншого призначення, судинних рослин, мохоподібних, водоростей, лишайників, грибів, їх насіння, а також відповідна продукція їх життєдіяльності;
Типовими способами порушень законодавства про захист рослин є: порушення правил, установлених для боротьби із шкідниками та хворобами рослин; порушення технології вирощування рослин сільськогосподарського та іншого призначення, багаторічних і лісових насаджень, дерев, чагарників, рослинності закритого ґрунту; невжиття заходів щодо захисту рослин підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та громадянами, діяльність яких пов'язана з користуванням землею, лісом, водними об'єктами, вирощуванням рослин сільськогосподарського та іншого призначення, багаторічних і лісових насаджень, дерев, чагарників, рослинності закритого ґрунту, а також реалізацією, переробкою, зберіганням і використанням рослин і продукції рослинного походження; недодержання регламентів зберігання, транспортування, торгівлі та застосування засобів захисту рослин, зокрема, ввезення і реалізація на території України засобів захисту рослин, що не пройшли державних випробувань і реєстрації; невжиття заходів щодо збереження корисної флори і фауни шляхом допущення пошкодження рослин, погіршення їх стану та забруднення продукції рослинного походження і довкілля засобами захисту рослин, зокрема, надмірне внесення пестицидів, використання заборонених хімічних речовин для знищення шкідників і збудників хвороб тощо.
Найбільш типовими способами порушення законодавства про захист рослин службовими особами є: невжиття заходів, спрямованих на знищення шкідників і збудників хвороб рослин, на локалізацію постраждалих територій або знищення зараженого врожаю чи насіння; неповідомлення інформації про загрозу посівам, іншій рослинності, а також продукції рослинного походження від шкідливих організмів; невиконання законних вимог службових осіб спеціально уповноважених органів виконавчої влади, які здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист рослин; надання завідомо неправдивих відомостей про екологічні наслідки діяльності об’єкта екологічної експертизи; надання дозволів на спеціальне природокористування без позитивного висновку екологічної експертизи; ухилення від надання на законну вимогу державних еколого-експертних органів необхідних відомостей і матеріалів; приховування або фальсифікація відомостей про наслідки екологічної експертизи; ухилення від проведення державної екологічної експертизи у тих випадках, коли її проведення є обов’язковим, та інші.
Типову «слідову картину» цього злочину складає сукупність слідів, які надають інформацію про подію злочину. Ними є: сліди ураження рослин; сліди в документах; сліди на механізмах і устаткуванні; сліди людини (рук, ніг), предметів одягу, взуття, побуту; сліди засобів злочину: інструментів, засобів обробки, переробки, транспортування; сліди у вигляді речовин, матеріалів, предметів зберігання, переробки, використання яких спеціально регламентується законодавством про захист рослин (отруйні, сильнодіючі речовини); сліди на тілі людини, в організмі як наслідки негативного впливу злочинів щодо порушення законодавства про захист рослин; сліди на природних об’єктах, в атмосферному повітрі, водоймах, ґрунті, об’єктах сільгоспвиробництва; сліди зміни стану здоров’я людини (захворювання чи загибель людей).
Особою злочинця є: службові особи (керівники підприємств, установ, організацій; їх заступники); спеціально уповноважені особи, на яких покладено обов’язок додержання встановлених екологічних правил (професіонал–оператор, тобто особа, яка управляє системами: «людина–машина», «людина–природа», «машина–природа»; професіонал, діяльність якого пов’язана з поводженням із небезпечними речовинами); інші особи (селяни, пенсіонери, студенти, безробітні та ін.) Тобто, особа злочинця – це, як правило, посадова особа, що здійснює діяльність у сфері реалізації встановленого порядку захисту рослинного світу, в тому числі в частині попередження й боротьби зі шкідниками і хворобами рослин. Це керівники та працівники підприємств, посадові особи, наділені владними повноваженнями охороняти й використовувати об’єкти рослинного світу, а також фізичні особи, які задовольняють свої потреби з порушенням установлених правил.
2. Важливою умовою успішного розслідування порушень законодавства про захист рослин є своєчасність виявлення ознак злочину та початку кримінального провадження. Критерієм оцінки необхідності внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру є наявність у заяві, повідомленні про вчинене правопорушення ознак злочину, зокрема, що вказують про час, місце, спосіб вчинення злочину, завдану шкоду, осіб, які причетні до нього, та інших.
На початку досудового розслідування порушень законодавства про захист рослин, у випадках, коли потрібна перевірка відомостей, що містяться в заяві (повідомленні) про злочин, для одержання додаткових даних (відомостей) про наявність чи відсутність ознак злочину, про обставини вчинення діяння, про особу (осіб), причетну до його вчинення, про очевидців події тощо проводяться допити відповідно вимог ст. 224 КПК України. Поширеною процесуальною дією на початку розслідування злочинів цього виду є тимчасовий доступ до документів, що проводиться в порядку ст.ст. 159–166 КПК України.
Серед інших завдань, що необхідно виконати, як правило, відразу після реєстрації інформації, що містить ознаки злочину, в ЄРДР можна виділити: отримання консультацій у компетентних осіб, встановлення місцеперебування певних осіб і документів чи інших слідів злочинної діяльності тощо. Зазначимо, слідчі (розшукові) дії для вирішення завдань такого характеру можуть проводитися як слідчим безпосередньо, так і за його дорученням оперативними підрозділами в порядку, передбаченому ст. 41 КПК України.
На підставі результатів наукового дослідження, ґрунтуючись на положеннях ст. 91 КПК України, з урахуванням особливостей складу досліджуваного злочину (ст. 247 КК України) та його криміналістичної характеристики виокремлено коло обставин, які слідчий повинен з’ясувати в процесі розслідування кримінальних проваджень щодо порушення законодавства про захист рослин.
3. Типовими слідчими ситуаціями початкового етапу розслідування є: 1) наявність порушення законодавства про захист рослин, особу, яка його вчинила, встановлено; 2) наявність порушення законодавства про захист рослин, особу, яка його вчинила, не встановлено. Відповідно до виокремлених слідчих ситуацій розроблено алгоритми дій слідчого на початковому етапі розслідування.
4. На підставі проведеного аналізу матеріалів судово-слідчої практики визначено такі основні типові слідчі версії:
1) щодо виду події, що розслідується: мало місце кримінально-каране порушення законодавства про захист рослин; злочинного порушення законодавства про захист рослин не було, але мав місце інший злочин (порушення правил екологічної безпеки (ст. 236 КК України), знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу (ст. 245 КК України), умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об’єктів природно-заповідного фонду (ст. 252 КК України) тощо); мало місце інше правопорушення без ознак злочину (адміністративне або дисциплінарне правопорушення); злочинного порушення законодавства про захист рослин не було, а мав місце цивільно-правовий делікт;
2) щодо особи-порушника законодавства про захист рослин: злочин скоєно відомою чи невідомою слідчому особою; злочин вчинено особою, яка досягла або не досягла віку кримінальної відповідальності; злочин скоєно одноосібно або групою осіб; злочин скоєно вперше чи неодноразово; злочин вчинено особою, до функцій якої входить або не входить виконання певних дій; злочин скоєно посадовцем або іншою особою; злочин вчинено особою, яка раніше притягалась або не притягалась до кримінальної відповідальності; 3) щодо поширеності негативних наслідків: місцеве поширення тяжких наслідків; регіональне поширення тяжких наслідків; державне або міждержавне (транснаціональне) поширення тяжких наслідків та інші версії.
5. На початковому етапі розслідування цього злочину найчастіше проводять слідчий огляд (у тому числі, огляд місця події) та допит свідка.
Огляд місця події має вирішальне значення для встановлення наявності чи відсутності обставин, які свідчать про вчинення злочину та, відповідно, підстав для внесення інформації до Єдиного реєстру досудових розслідувань. При проведенні огляду місця події слідчому необхідно зосередити увагу на основних об’єктах, які можуть свідчити про порушення законодавства про захист рослин, а саме: на слідах ураження рослин; слідах на механізмах і устаткуванні; слідах людини (рук, ніг), предметів одягу, взуття, побуту; слідах у документах; слідах засобів злочину: інструментів, засобів обробки, переробки, транспортування; слідах у вигляді речовин, матеріалів, предметів зберігання, переробки, використання яких спеціально регламентується законодавством про захист рослин (отруйні, сильнодіючі речовини); слідах на природних об’єктах, в атмосферному повітрі, водоймах, ґрунті, об’єктах сільгоспвиробництва; слідах на тілі людини, в організмі, як наслідках негативного впливу злочинів щодо порушення законодавства про захист рослин; слідах зміни стану здоров’я людини (захворювання чи загибель людей).
Допит свідка є найпоширенішою слідчою (розшуковою) дією, яка проводиться під час розслідування порушень законодавства про захист рослин. Тактика допиту свідка залежить від того, до якої групи він відноситься, а саме: 1) безпосередніх свідків учинення порушень правил із охорони рослин; 2) свідків, які володіють іншою інформацією, що має значення для провадження.
Результати анкетування слідчих і вивчення кримінальних справ свідчать про те, що при допиті свідків найчастіше слідчими застосовуються наступні тактичні прийоми: використання позитивних якостей особи (56 %), використання протиріч між показаннями свідка та іншими доказами, в тому числі пред’явлення речових доказів (42 % опитаних слідчих); використання внутрішніх протиріч у показаннях (34 %); роз’яснення реальності притягнення свідка до кримінальної відповідальності за свідомо неправдиві показання (31 %); роз’яснення реальності притягнення свідка до кримінальної відповідальності як співучасника злочину (13 %); використання раптовості під час допиту (12 %).
Встановлено, що на подальшому етапі розслідування слідчими проводиться допит підозрюваного у 74 % кримінальних проваджень, у тому числі одночасний допит двох і більше осіб у 12 % проваджень, та обшук у 34 % кримінальних проваджень.
6. Використання спеціальних знань обумовлюється специфікою предмета злочинного посягання, різноманітністю способів учинення порушень законодавства про захист рослин.
Непроцесуальними формами використання спеціальних знань є: залучення спеціаліста до проведення перевірок, що проводяться за вимогою правоохоронних органів або правоохоронними органами; консультативна допомога фахівця (консультація спеціаліста); перевірка за обліками кримінальної реєстрації.
При розслідуванні злочинів цього виду можливі такі процесуальні форми використання спеціальних знань: залучення спеціаліста до участі в проведенні слідчих (розшукових) дій; проведення судової експертизи; допит експерта. Судові експертизи при розслідуванні злочинів призначаються як для встановлення самого факту забруднення, так і його специфічних обставин, наслідків та ін.
7. Визначено, що сутність криміналістичної профілактики полягає в тому, щоб шляхом доцільного регулювання у суспільстві соціальних виховних процесів, а у необхідних випадках примусового впливу на окремих його членів, не допустити останніми вчинення порушень законодавства про захист рослин. Основні напрями заходів, що застосовуються для того, щоб стримувати зростання злочинності та, по можливості, зниження її рівня шляхом усунення і нейтралізації причин та умов, що їй сприяють, а також через недопущення і припинення окремих конкретних злочинів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аванесов Г. А. Криминология : учеб. пособие / Г. А. Аванесов. – М. : Акад. МВД СССР, 1984. – 498 с.
2. Альперт С. А. Субъекты уголовного процесса / С. А. Альперт. – Харьков, 1997. – 60 с.
3. Антонян Ю. М. Социальная среда формирования личности преступника (неблагоприятные влияния на личность в микросреде) : учеб. пособ. / Ю. М. Анонян. – М., 1975. – 159 с.
4. Аршаница М. Н. Методические рекомендации по расследованию преступных загрязнений водных объектов / М. Н. Аршаница, С. В. Кузьмин. – СПб : ГосНИОРХ, 1991. – 162 с.
5. Баев О. Я. Основы криминалистики : курс лекций / О. Я. Баев. – М. : Экзамен, 2001. – 288 с.
6. Баев Я. О. Следственные ситуации: их тактическая и методическая сущность / Я. О. Баев // Роль и значение деятельности Р. С. Белкина в становлении современной криминалистики : мат-лы Межд. науч. конф. (к 80–летию со дня рождения Р. С. Белкина). – М. : Акад. управления МВД РФ, 2002. – С. 107–110.
7. Бакунина Т. С. О некоторых проблемах борьбы с экологическими правонарушениями (по материалам всероссийского совещания) / Т. С. Бакунина // Государство и право. – К 1997. – № 1. – С. 100–119.
8. Бандура О. О. Єдність цінностей і істини в праві : [монографія] / О. О. Бандура. – К. : Нац. акад. внутр. справ України, 2000. – 200 с.
9. Бандурка О. М. Професійна етика працівників органів внутрішніх справ: навч. посіб. / О. М. Бандурка. – Харків : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2001. – 220 с.
10. Белкин А. Р. Теория доказывания: Научно-методическое пособие / А. Р. Белкин. – М. : Изд-во НОРМА, 1999. – 429 с.
11. Белкин Р. С. История отечественной криминалистики / Р. С. Белкин. – М. : НОРМА, 1999. – 398 с.
12. Белкин Р. С. Криминалистика : проблемы сегодняшнего дня / Р. С. Белкин. – М. : НОРМА–ИНФРА, 2001. – 240 с.
13. Белкин Р. С. Курс криминалистики : [в 3 т.] / Р. С. Белкин. — М. : Юристъ, 1997. – Т. 2 : Частные криминалистические теории. – 464 с.
14. Белкин Р. С. Курс криминалистики : [в 3 т.] / Р.С. Белкин. – М. : Юристъ, 1997. – Т. 3 : Криминалистические средства, приемы и рекомендации. – 480 с.
15. Белкин Р. С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы. Общая и частные теории / Р. С. Белкин. – М. : Юрид. лит., 1987. – 272 с.
16. Белкин Р. С. Собирание, исследование и оценка доказательств. Сущность и методы. – М. : “Наука”, 1966. – 293 с.
17. Бирюков В. В. Алгоритмизация расследования. Задачи и проблемы / В. В. Бирюков // Вісник ЛАВС МВС імені 10-річчя незалежності України : наук.-практ. журнал. – Луганськ : РВВ ЛАВС. – 2004. – № 1. – С. 192–197.
18. Бирюкова Т. П. Основы раскрытия и расследования преступлений, связанных с незаконным изготовлением и сбытом поддельных денег : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / Т. П. Бирюкова. – К., 2003. – 226 с.
19. Біленчук П. Д. Тактичні прийоми, тактичні комбінації та тактичні операції в розслідуванні злочинів : навч. посіб. / П. Д. Біленчук, В. І. Перкін. – К. : Укр. акад. внутр. справ, 1996. – 32 с.
20. Блувштейн Ю. Д. Профилактика преступлений / Блувштейн Ю. Д., Зырин М. И., Романов В. В. – Минск, 1986. – 287 с.
21. Васильев А. Н., Планирование расследования преступлений / Васильев А. Н., Мудьюгин Г. Н., Якубович Н. А. – М. : Госюриздат., 1957. – 199 с.
22. Васильев М. Возмещение вреда, причиненного здоровью граждан неблагоприятным воздействием природной среды / М. Васильев // Законность. – 1994. – № 7. – С. 25–32.
23. Ведерников Н. Т. Личность преступника как элемент криминалистической характеристики преступления / Н. Т. Ведерников // Криминалистическая характеристика преступлений : сб. науч. ст. – М., 1984. – С. 74–78.
24. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Голов. ред. В. Т. Бусел. – К. : Ірпінь : ВТФ “Перун”, 2002. – 1440 с.
25. Веліканов С. В. Класифікація слідчих ситуацій в криміналістичній методиці : дис. канд. юрид. наук : 12.00.09 / Сергій Володимирович Веліканов. – Харків, 2002. – 202 с.
26. Весельський В. К. Сучасні проблеми допиту (процесуальні, організаційні і тактичні аспекти) / В. К. Весельський. – К. : НАВСУ НВТ “Правник”, 1999. – 126 с.
27. Винберг А. И. Судебная экспертология (общетеоретические и методологические проблемы судебных экспертиз) : учеб. пособ. / А. И. Винберг, Н. Т. Малаховская. – Волгоград, 1979. – 184 с.
28. Возгрин И. А. Криминалистическая методика расследования преступлений / И. А. Возгрин. – Минск : Вышэйш. шк., 1983. – 215 с.
29. Возгрин И. А. Криминалистические характеристики преступлений и следственные ситуации в системе частных методик расследования / И. А. Возгрин // Следственная ситуація : сб. науч. тр. – М. : Всесоюзный институт по изучению причин и разработке мер предупреждения преступлений, 1984. – С. 66–70.
30. Волобуєв А. Ф. Наукові основи комплексної методики розслідування корисливих злочинів у сфері підприємництва : дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.09 / А. Ф. Волобуєв. – Харків, 2001. – 426 с.
31. Волобуєв А. Ф. Проблеми методики розслідування розкрадання майна в сфері підприємництва / А. Ф. Волобуєв. – Харків, 2000. – 336 с.
32. Волобуєв А. Ф. Профілактична діяльність при розслідуванні злочинів у сфері підприємництва / А. Ф. Волобуєв // Вісн. ун-ту внутр. справ. – 2000. – № 12. – Ч. 1. – С. 62–69.
33. Гавло В. К. Теоретические проблемы и практика применения методики расследования отдельных видов преступлений / В.К. Гавло. — Томск : Изд-во Томск. ун-та, 1985. — 333 с.
34. Гаврилин Ю. В. Криминалистическая тактика и методика расследования отдельных видов преступлений в определениях и схемах : учеб. пособ. / Ю. В. Гаврилин. – М. : Книжный мир, 2004. – 332 с.
35. Гавриш С. Б. Кримінально-правова охорона довкілля в Україні. Проблеми теорії, застосування і розвитку кримінального законодавства / С. Б. Гавриш. – К., 2002. – 636 с.
36. Гавриш С. Б. Уголовно-правовая охрана природной среды Украины. Проблемы теории и развития законодательства [Текст] / С. Б. Гавриш. – Харьков, 1994. – 530 с.
37. Гавриш С. Б. Экологические преступления: квалификация и методика расследования / С. Б. Гавриш, В. Г. Грузкова. – Х., 1994. – 224 с.
38. Галаган В. И. Использование следователем информации на первоначальном этапе расследования : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / В. И. Галаган ; Укр. акад. внутр. дел. – К., 1992. – 22 с.
39. Галаган В. І. Тактична інформація та її значення у ході розслідування злочинів / В. І. Галаган // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності : зб. наук. ст. – Донецьк, 1998. – № 2. –
С. 115–121.
40. Гахокидзе Д. В. Организация работы следственно-оперативных групп при расследовании хищений государственного и общественного имущества : [лекция] / Д. В. Гахокидзе, Г. Н. Меглицкий. – М. : ВЮЗШ МВД РСФСР, 1991. – 28 с.
41. Гельфанд И. А. Хозяйственные и должностные преступления в сельском хозяйстве / И. А. Гельфанд. – К. : Редакционно-издательский отдел МВД УССР, 1970. –251 с.
42. Гончаренко В. И. Использование данных естественных и технических наук в уголовном судопроизводстве (Методологические вопросы) : [монография] / В. И. Гончаренко. – К. : Вища школа, 1980. – 160 с.
43. Гончаренко В. И. Понятие криминалистической характеристики преступлений / В. И. Гончаренко, Г. А. Кушнир, В. Л. Подпалый // Криминалистика и судебная экспертиза. – 1986. – Вып. 33. – С. 3–8.
44. Гора І. В. Психологічний портрет особи за почерком / І. В. Гора, В. А. Колесник // Досудове слідство: організаційні, кримінально-процесуальні та криміналістичні проблеми : мат-ли міжн. Інтернет–конференції / упорядник М. А. Михайлов. – Сімферополь : ДОЛЯ, 2004. – С. 84–91.
45. Громов В. И. Дознание и предварительное следствие: теория и техника расследования преступлений / В. И. Громов. – М. : Юрид. издат. НКЮ РСФСР, 1926. – 98 с.
46. Грузкова В. Г. Классификации судебных экспертиз в судебной экспертологии [Текст] / В. Г. Грузкова // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики : зб. мат-лів міжн. наук.-практ. конф. – Харків, 2002. – Вип. 2. – С. 76–79.
47. Густов Г. А. Понятие и виды криминалистической характеристики преступлений / Г. А. Густов // Криминалистическая характеристика преступлений. – М., 1984. – С. 45–51.
48. Дидковская С. П. Подготовка и проведение отдельных видов судебной экспертизы : учеб. пособ. / С. П. Дидковская, Н. И. Клименко, В. К. Лисиченко. – К., 1997. – 430 с.
49. Драпкин Л. Я. Предмет доказывания и криминалистические характеристики преступлений / Л. Я. Драпкин // Криминалистические характеристики в методике расследования преступлений. – Свердловск : Ур.ГУ, 1978. – Вып. 69. – С. 11–18.
50. Драпкин Л. Я. Основы теории следственных ситуаций / Л. Я. Драпкин. – Свердловск : Изд-во Уральск. ун-та, 1987. – 163 с.
51. Дубровицкая Л. П. Планирование расследования : учеб. пособ. / Л. П. Дубровицкая, И. М. Лузгин. – М., 1972. – 185 с.
52. Дудоров О. О. Розділ VIII «Злочини проти довкілля». Науково–практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – К. : Канон, 2001. – 1288 с.
53. Дулов А. В. Тактические операции при расследовании преступлений / А. В. Дулов. – Минск : Изд-во Белорус, ун-та, 1979. – 128 с.
54. Духно Н. А. Расследование экологических преступлений : лекция / Н. А. Духно, Ю. Г. Корухов. – М. : Юрид. ин-т МИИТа, 2001. – 20 с.
55. Екологічне право України / А. П. Гетьман, М. В. Шульга, В. К. Попов, Г. В. Анісімова, В. І. Гордєєв та ін. / За ред. проф. А. П. Гетьмана і М. В. Шульги. – Харків : Право, 2005. – 600 с.
56. Екологічне право України. Академічний курс : підруч. для вищих навч. закладів / Ю. С. Шемшученко, М. В. Краснова, П. Ф. Кулинич, Н. Р. Малишева, Г. І. Балюк та ін. / [За заг. ред. Ю. С. Шемшученка. – Київ : Юрид. думка, 2005. – 848 с.
57. Жевлаков Э. Н. Экологические преступления и экологическая преступность : учеб. пособ. / Э. Н. Жевлаков. – М. : Белые мальвы, 1996. – 96 с.
58. Журавель В. А. Сучасні концепції формування окремих криміналістичних методик розслідування злочинів / В. А. Журавель // Вісн. Акад. правових наук. – Х. : Право, 2007. – № 2 (49). – С. 177–186.
59. Закатов А. А. Тактика допроса при расследовании преступлений, совершаемых организованными преступными группами : лекция / А. А. Закатов, С. И. Цветков. – М. : Моск. ин-т МВД России, 1996. – 54 с.
60. Зуйков Г. Г. Криминалистическое учение о способе совершения преступления : автореф. дис. …д-ра юрид. наук : 12.00.09 / Г. Г. Зуйков. – М., 1970. – 31 с.
61. Иванов И. И. Оптимизация профилактической функции уголовного судопроизводства / И. И. Иванов // Правоведение. – 2002. – № 4. – С. 70–78.
62. Ищенко Е. П. Алгоритмизация первоначального этапа расследования преступлений : автореф. дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.09 / Е. П. Ищенко. – М., 1990. – 25 с.
63. Ищенко Е. П. Проблемы первоначального этапа расследования преступлений / Е. П. Ищенко ; [науч. ред. И. Ф. Герасимов]. – Красноярск : Изд-во Краснояр. ун-та, 1987. – 168 с.
64. Ищенко П. П. Специалист в следственных действиях / П. П. Ищенко. – М., 1990. – 158 с.
65. Карнеева Л. М. Допрос подозреваемого и обвиняемого / Карнеева Л. М., Соловьёв А. Б., Чувилев А. А. – М. : Всесоюз. ин-т изучения причин и разработки мер по предупреждению преступности, 1969. – 124 с.
66. Кириченко О. А. Видова класифікація матеріальних об’єктів та речових джерел інформації / О. А. Кириченко, Г. І. Васильєв // Вісник Луган. ін-ту внутр. справ МВС України. – 2000. – № 1. – С. 143–155.
67. Клещев М. Р. Правовая помощь органам предварительного расследования иностранных государств : автореф. дис. … канд. юрид. наук / М. Р. Клещев. – Караганда, 2002. – 28 с.
68. Клименко Н. І. Основні напрямки, тенденції і перспективи розвитку криміналістичної техніки / Н. І. Клименко // Актуальні проблеми криміналістики : мат-ли наук.-практ. конф. (Харків, 25–26 верес. 2003 р.). – Харків, 2003. – С. 199–201.
69. Книженко С. О. Криміналістична характеристика та основні положення розслідування екологічних злочинів : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / Світлана Олександрівна Книженко. – Х., 2005. – 207 с.
70. Книженко С. О. Поняття та види криміналістичної характеристики екологічних злочинів/ С. О. Книженко // Наук. вісн. Юрид. акад. Мін-ва внутр. справ : зб. наук. праць. – 2003. – № 3 (12). – С. 368–372.
71. Кобликов А. С. Законность – конституционный принцип советского уголовного судопроизводства / А. С. Кобликов. – М. : Юрид. лит., 1979. – 200 с.
72. Коваленко В. М. Некоторые направления организации раскрытия разбойных нападений по гарячим следам / В. М. Коваленко // Актуальные проблемы обеспечения следственной практики научно-техническими достижениями. – К., 1987. – С. 91–98.
73. Кокорев Л. Д. Участники правосудия по уголовным делам / Л. Д. Кокорев. – Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 1971. – 270 с.
74. Колесниченко А. Н. Криминалистическая характеристика пре ступлений : учеб. пособ. / А. Н. Колесниченко, В. Е. Коновалова. – Харьков : Юрид. ин-т, 1985. – 92 с.
75. Колесниченко А. Н. О первоначальных (неотложных) следственных действиях при расследовании преступления / А. Н. Колесниченко // Криминалистика и судебная экспертиза. – 1964. – № 1. – С. 7–13.
76. Колесниченко А. Н. О системе версий и методике их построения / А. Н. Колесниченко, Г. А. Матусовский // Криминалистика и судебная экспертиза. – 1970. – № 7. – С. 7–13.
77. Колмаков В. П. Следственный осмотр / В. П. Колмаков. – М. : Юрид. лит., 1969. – 196 с.
78. Колодяжный В. А. Возбуждение уголовного дела: проблемы теории и практики : [монография] / В. А. Колодяжный. – Луганськ : РИО ЛИВД, 1999. – 149 с.
79. Кони А. Ф. Собрание починений : [в 8 т.] / А. Ф. Кони. – М. : Юрид. лит., 1966. – Т. 1. – 474 с.
80. Коновалова В. Е. Допрос: тактика и психология : [учеб. пособ.] / В. Е. Коновалова. – Харьков : Консум, 1999. – 157 с.
81. Конституція України : Закон України від 28 черв. 1996 р. № 254к/96–ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141. – 23 лип.
82. Корж В. П. Теоретические основы методики расследования преступлений, совершаемых организованными преступными образованиями в сфере экономической деятельности : [монографія] / В. П. Корж. – Харьков : Изд-во Нац. ун-та внутр. дел, 2002. – 412 с.
83. Костицький М. В. Використання спеціальних психологічних знань у радянському кримінальному процесі / М. В. Костицький. – К. : НМК ВО, 1990. – 87 с.
84. Коттке К. «Грязные деньги» – что это такое? Справочник по налоговому законодательству в области «грязных денег» / К. Коттке. – [пер. с нем.]. – [7-е изд., полн. перераб.]. – М. : Дело и Сервис, 1998. – 704 с.
85. Котюк І. І. Традиційне уявлення про сутність тактичного прийому слід переглянути / І. І. Котюк // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2003. – № 3. – С. 34–39.
86. Кравченко А. А. Применение специальных познаний при раскрытии и расследовании преступлений / А. А. Кравченко, М. Г. Щербаковский. – Харьков : Ун–т внутр. дел, 1999. – 78 с.
87. Криминалистика : [учебник] / [под ред. Н. П. Яблокова]. – М. : Юристъ, 2001. – 718 с.
88. Криминалистика : [учебник] / [под ред. Н. И. Порубова]. – М. : Высш. шк., 1997. – 760 с.
89. Криминалистика : [учеб. для вузов] / [под ред. Н. П. Яблокова]. – М. : Изд–во БЕК, 1995. – 503 с.
90. Криминалистика : [учеб. для вузов] / Т. В. Аверьянова, Р. С. Белкин, Ю. Г. Корухов, Е. Р. Россинская ; [под ред. Р. С. Белкина]. – М. : Издательская группа “НОРМА-ИНФРА”, 1999. – 990 с.
91. Криминалистика. Криминалистическая тактика и методика расследования пре ступлений : учебник [для юрид. вузов] / [под ред. В. Ю. Шепитько]. – Х. : ООО Одиссей, 2001. – 527 с.
92. Криминалистика. Техника и тактика расследования преступлений [Текст] / [Бобров Н. А., Винберг А. И., Голунский С. А. и др.] ; под ред. А. Я. Вишинского. – М., 1938. – 538 с.
93. Криміналістика / [за ред. В. Ю. Шепітька]. – [2-ге вид., переробл. і доп.]. – К. : Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. – 728 с.
94. Криміналістика : [підручник] / [За ред. П. Д. Біленчука]. – [2-ге вид., випр. і доп.]. – К. : Атіка, 2001. – 544 с.
95. Кримінальний процесуальний кодекс України : Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України” станом на 25 травня 2012 року : (відповідає офіц. текстові). – К. : Алерта, 2012. – 304 с.
96. Кримінологія і профілактика злочинів : курс лекцій : [у 2-х кн.]. Особлива частина / Александров Ю. В., Гаврилишин А. П., Джужа О. М. [та ін.]. – Київ : Нац. акад. внутр. справ України, 2000. – 352 с.
97. Кудрявцев В. Н. Право и поведение / В. Н. Кудрявцев. – М. : Юрид. лит., 1978. –191 с.
98. Кузьмин С. В. Очередность проведения следственных действий и иных мероприятий в процессе предварительного следствия / С. В. Кузьмин // Правоведение. – 1995. – № 1. – С. 59–72.
99. Кузьмічов В. С. Криміналістика : [навч. посіб.] / Кузьмічов В. С., Прокопенко Г. I. ; [за заг. ред. В. Г. Гончаренка, Є. М. Мойсеєва]. – К. : Юрінком Інтер, 2001. – 368 с.
100. Куклин В. В. О понятии и содержании криминалистической характеристики преступлений / В. В. Куклин // Вопросы уголовного процесса и криминалистики. – М., 1988. – С. 83–88.
101. Курман О. В. Методика розслідування шахрайства з фінансовими ресурсами : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / О. В. Курман ; Нац. юрид. акад. України імені Ярослава Мудрого. – Х., 2002. – 20 с.
102. Курс кримінології : підручник : [у 2 кн.] / [під ред. О. М. Джужі]. – К. : Юрінком Інтер, 2001. – Кн. 2 : Особлива частина. – 480 с.
103. Курс советского уголовного процесса: Общая часть / [под ред. А. Д. Бойкова]. – М. : Юрид. лит., 1989. – 423 с.
104. Курченко В. Д. Проблемы применения норм о преступлениях против экологической безопасности населения : дис. … канд. юрид. наук. 12.00.08 / В. Д. Курченко. – Волгоград, 2000. – 227 с.
105. Ларин А. М. Расследование по уголовному делу: процессуальные функции / А. М. Ларин. – М. : Юрид. лит., 1986. – 160 с.
106. Левков В. М. Криміналістичні версії: текст лекції / В. М. Левков. – Харків : Юрид. ін-т, 1991. – 24 с.
107. Лекарь А. Г. Профилактика преступлений / А. Г. Лекарь. – М. : Юрид. лит., 1972. – 102 с.
108. Лившиц Ю. Д. Воспитательная функция советского уголовного судопроизводства (Общетеоретические вопросы) / Ю. Д. Лившиц. – Караганда, 1974. – 138 с.
109. Лисиченко В. К. Использование данных естественных и технических наук в следственной и судебной практике : [учеб. пособ.] / В. К. Лисиченко. – К. : Вища школа, 1979. – 304 с.
110. Лисиченко В. К. Формы использования специальных познаний и виды участия специалистов на предварительном следствии / В. К. Лисиченко, В. В. Циркаль // Применение специальных познаний в борьбе с преступностью : Межвуз. сб. науч. тр. – Свердловськ : Свердловский ордена Трудового красного знамени юрид. ин-т им. Р. А. Руденко, 1983. – С. 8–18.
111. Личность преступника / [отв. ред. В. Н. Кудрявцев]. – М. : Юрид. лит., 1971. – 156 с.
112. Лісовий кодекс України : Закон України від 21 січ. 1994 року // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 17. – Ст. 99.
113. Лопушанский Ф. А. Следственная профилактика преступлений: опыт, проблемы, решения / Ф. А. Лопушанский. – К. : Наук. думка, 1980. –212 с.
114. Лузгин И. М. Развитие методики расследования отдельных видов преступлений / И. М. Лузгин // Правоведение. – 1977. – № 2. – С. 58–59.
115. Лузгин И. М. Методологические проблемы расследования / И. М. Лузгин. – М. : Юрид. лит., 1973. – 216 с.
116. Лукашевич В. Г. Криминалистическая теория общения: постановка проблемы, методика исследования, перспективы использования : [монография] / В. Г. Лукашевич. – К. : Изд-во Укр. акад. внутр. дел, 1993. – 194 с.
117. Лукьянчиков Е. Д. Тактические основы расследования пре ступлений : [учеб. пособ.] / Е. Д. Лукьянчиков, В. С. Кузьмичёв. – Киев : КВШ МВД СССР им. Ф. Э. Дзержинского, 1989. – 48 с.
118. Лунгу В. И. Первоначальный этап расследования преступлений: (процессуальный и организационные аспекты) : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / В. И. Лунгу. – К., 1991. – 25 с.
119. Лысенко В. В. Расследование вымогательства : [учеб.-практ. пособ.] / В. В. Лысенко. – Х. : Ун-т внутр. дел, 1996. – 155 с.
120. Макарова З. В. Участие адвоката-защитника на предварительном следствии : [учеб. пособ.] / З. В. Макарова. – Куйбышев : Куйбышевский гос. ун-т, 1978. – 146 с.
121. Мариупольский Л. А. К вопросу о процессуальных функциях следователя / Л. А. Мариупольский, Г. Р. Гольст // Сов. гос. и право. – 1963. – № 6. – С. 112–116.
122. Марчук В. Ответственность за преступления против экологической безопасности и природной среды в новом уголовном кодексе / В. Марчук // Юстиция Беларуси. – 2002. – № 2. – С. 47–51.
123. Матвієнко В. В. Криміналістичне забезпечення методики розслідування злочинів : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Володимир Васильович Матвієнко. – К., 1999. – 248 с.
124. Матвійчук В. К. Кримінально-правова охорона навколишнього природного середовища : проблеми законодавства, теорії та практики : автореф. дис. … доктора юрид. наук : 12.00.08 / В. К. Матвійчик ; НАН України ; Інстиут держави і права ім. В. М. Корецького. – К., 2008. – 37 с.
125. Матвійчук В. К. Кримінально-правова охорона навколишнього природного середовища: проблеми законодавства, теорії та практики : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / Валерій Костянтинович Матвійчук. – К., 2008. – 226 с.
126. Матусовский Г. А. Методика расследования чищений : учеб. пособ. / Г. А. Матусовский. – К. : УМК ВО, 1988. – 93 с.
127. Матусовский Г. А. Экономические преступления: криминалистический анализ / Г. А. Матусовский. – Харьков : Консум, 1999. – 480 с.
128. Махов В. Н. Использование знаний сведущих лиц при расследовании преступлений : [монография] / В. Н. Махов. – М. : Изд-во РУДН, 2000. – 296 с.
129. Меркурисов В. Х. Криминалистические проблемы расследования загрязнения вод и атмосферы / В. Х. Меркурисов // Ученые записки Ульянов. гос. ун-та. Сер. : Право. – Ульяновск, 1998. – № 2. – С. 42–52.
130. Меркурисов В. Х. Расследование и предупреждение преступлений, связанных с загрязнением водоемов и воздуха : учеб. пособ. / В. Х. Меркурисов. – М., 1987. – 86 с.
131. Меркурисов В. Х. Расследование преступного загрязнения предприятиями водных объектов и атмосферного воздуха. Глава 40 / В. Х. Меркурисов // Криминалистика / Под ред. В. А. Образцова. – М. : Юрист, 1995. – С. 536–551.
132. Миньковский Г. М. Деятельность органов расследования, прокурора и суда по предупреждению преступлений / Г. М. Миньковский. – М., 1962. – 279 с.
133. Митричев С. П. Общие положения методики расследования отдельных видов преступлений / С. П. Митричев // Криминалистика и судебная экспертиза. – 1973. – № 10. – С. 27–33.
134. Михайленко А. Р. Расследование преступлений, законность и обеспечение прав граждан : науч.-практ. изд. / А. Р. Михайленко. – К. : Юринком Интер, 1999. – 445 с.
135. Михайленко П. П. Предупреждение преступлений – основа борьбы за искоренение преступности / П. П. Михйленко, И. А. Гельфанд. – М. : Юрид. лит., 1964. – 203 с.
136. Михайлов А. И. Деятельность следователя по предупреждению преступлений / А. И. Михайлов. – М., 1976. – 158 с.
137. Міжнародна конвенція про захист рослин (Новий переглянутий текст, затверджений Конференцією ФАО на її 29-ій сесії у листопаді 1997 року) / [Електронний ресурс.] – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_805.
138. Навроцький В. О. Кримінальне право України. Особлива частина : [курс лекцій] / В. О. Навроцький. – К. : “Знання”, 2000. – 771 с.
139. Налоговое расследование : эксперимент. учеб. для юрид. и эконом. вузов и ф-тов / [под общ. ред. Ю. Ф. Кваши]. – М. : Юрист, 2000. – 1094 с.
140. Науковий коментар Кримінального кодексу України / проф. М. Й. Коржанський. – К. : Атіка, Академія, Ельга-Н, 2001. – 656 с.
141. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / за ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – [3-тє вид., перероб. і доп.]. – К. : Атіка, 2003. – 1064 с.
142. Научно-практический комментарий Уголовного кодекса РСФСР / [под ред. Б. С. Никифорова]. – М. : Юрид. лит., 1963. – 525 с.
143. Нор В. Т. Проблеми теорії і практики судових доказів / В. Т. Нор ; [за ред. доц. М. Л. Накловича]. – Львів : Вид-во при Львів. держ. ун-ті видавничого об’єднання «Вища школа», 1978. – 220 с.
144. Облаков А. Ф. Криминалистическая характеристика преступлений: крииналистические ситуации : [учеб. пособ.] / А. Ф. Облаков. – Хабаровск, 1985. – 86 с.
145. Образцов В. А. Криминалистическая характеристика преступлений: дискуссионные вопросы и пути их решения / В. А. Образцов // Криминалистическая характеристика преступлений. – М. : Всесоюз. ин-т по изуч. проблем и разработк