РОЗВИТОК ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ В УМОВАХ ІНСТИТУЦІЙНИХ ЗМІН: ТЕОРІЯ, МЕТОДОЛОГІЯ, ОРГАНІЗАЦІЯ

brief description

ЗМІСТВСТУП 4РОЗДІЛ 1. Природа економічного аналізу та його еволюція під впливом інституційних змін 151.1. Філософські основи економічного аналізу: онтологічний і гносеологічний аспекти 151.2. Становлення та тенденції розвитку економічного аналізу: бібліометричний та бібліографічний підходи 361.3. Формування та розвиток української школи економічного аналізу 731.4. Системна трансформація економічного аналізу: інституційний вимір 94ВИСНОВКИ ДО ПЕРШОГО РОЗДІЛУ 118РОЗДІЛ 2. Розвиток теорії та методології економічного аналізу: системний підхід 1212.1. Системний підхід до розвитку фундаментальної бази економічного аналізу 1212.2. Економічний аналіз як прикладна функціональна наука: ідентифікація предмета 1352.3. Формування методології економічного аналізу із застосуванням системного підходу: проблеми, рівні, структура 1632.4. Базова модель систематизації видів та напрямів економічного аналізу 192ВИСНОВКИ ДО ДРУГОГО РОЗДІЛУ 217РОЗДІЛ 3. Організація і регулювання системи економічного аналізу 2203.1. Стан економічного аналізу в Україні: проблеми адаптивності до інституційних запитів 2203.2. Синтез правової, економічної та морально-етичної складових у регулюванні економічного аналізу 2433.3. Організація економічного аналізу: диференціація наукових підходів 260ВИСНОВКИ ДО ТРЕТЬОГО РОЗДІЛУ 295РОЗДІЛ 4. Інноваційно-професійна освіта як передумова розвитку економічного аналізу 2984.1. Формування системи компетенцій фахівця-аналітика з економічної діяльності 2984.2. Аналітичні предмети у системі вищої освіти підготовки фахівців економічного спрямування: структура і послідовність викладання 3124.3. Економічний аналіз і господарський контроль: наслідки взаємопроникнення 332ВИСНОВКИ ДО ЧЕТВЕРТОГО РОЗДІЛУ 360РОЗДІЛ 5. Організація і технологія економічного аналізу в комп’ютерному середовищі 3625.1. Передумови комп’ютеризації економічного аналізу та послідовність її здійснення 3625.2. Застосування сучасних комп’ютерних технологій для аналітичної роботи в системі управління діяльністю суб’єкта господарювання 3935.3. Технологія комп’ютеризації економічного аналізу як окремого виду економічної діяльності 416ВИСНОВКИ ДО П’ЯТОГО РОЗДІЛУ 422ВИСНОВКИ 425ДОДАТКИ 430СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 578

bibliography

ВИСНОВКИУ дисертації комплексно вирішено проблему розвитку економічного аналізу в умовах інституційних змін шляхом розробки концептуальних напрямів удосконалення теорії, методології та організації економічного аналізу як прикладної функціональної науки, професійної діяльності, навчального предмета. Це дозволило сформулювати висновки теоретичного, методологічного та науково-прикладного характеру, що відображають вирішення завдань дисертації роботи відповідно до поставленої мети.1. Початок ХХI ст. характеризується подіями та процесами, пов’язаними зі змінами в суспільно-економічних відносинах, значення яких переважає важливість умов поточної рівноваги. Це зумовлює трансформаційні процеси в економічному аналізі, від яких залежать його роль як науки та практики в суспільстві; необхідність їх дослідження виходячи із засад інституційної економічної теорії. Інституційний підхід дозволив оцінити розвиток економічного аналізу та сформувати пропозиції щодо його удосконалення в контексті інституційних змін як сутнісних і кількісно-якісних перетворень соціально-економічних інститутів, в рамках міждисциплінарних досліджень, з урахуванням історичних, ментальних і культурних особливостей.2. Багатоаспектний зміст економічного аналізу розглянуто в онтологічному та гносеологічному аспектах за площинами абстракції: аналіз як загальнонауковий метод пізнання дійсності, прикладна функціональна наука, практична діяльність, навчальний предмет. Визначеність у змістовному наповненні, функціональній спрямованості форм прояву сприяє подальшому розвитку економічного аналізу в цілому та розумінню його природи.3. Становлення та розвиток економічного аналізу досліджено з урахуванням трансформацій суспільно-економічних відносин через призму наукових традицій та з використанням бібліометричного та бібліографічного способів обробки наукової інформації. Встановлено, що еволюція української аналітичної школи відбувається у напрямі розширення тематики та ускладнення об’єктів дослідження, удосконалення інструментарію вивчення економічних явищ і процесів, розробки концепцій та методик економічного аналізу нових видів діяльності для забезпечення інституційних запитів, що узгоджується зі світовими тенденціями.4. Процеси глобалізації, формування постіндустріальної формації, особливості суспільно-економічного розвитку України характеризуються зміною потреб економіки та окремих індивідів, виникненням нових економічних явищ і процесів, що викликають суттєві перетворення в економічному аналізі. Інституційні зміни спричинять системну трансформацію економічного аналізу в розрізі: цільової спрямованості та практичної корисності, функціонального призначення, об’єктів, суб’єктів, технології та організації; методик економічного аналізу; формування циклу аналітичних навчальних предметів.