РОЗВИТОК ІНСТИТУТУ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА В УКРАЇНІ

brief description

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

На правах рукопису

ШИЛЕПНИЦЬКИЙ ПАВЛО ІВАНОВИЧ

УДК 334.012.35:334.72:330.837

РОЗВИТОК ІНСТИТУТУ
ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА В УКРАЇНІ

Спеціальність: 08.00.03 – «Економіка та управління національним господарством»

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора економічних наук

Науковий консультант:
Мікула Надія Анатоліївна,
доктор економічних наук, професор

Львів 2012

ЗМІСТ
ВСТУП……..………………………......……...…………..………...…………..… 4
РОЗДІЛ 1. НАУКОВО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА ТА ЙОГО МОДЕЛІ
1.1. Теоретико-методологічні засади розвитку інституту державно-приватного партнерства ……………………………………………………………………..
13
1.2 . Класифікація моделей взаємодії держави та приватного капіталу.............. 52
1.3. Соціальна відповідальність корпорацій як специфічна форма прояву державно-приватного партнерства …………....................................................
67
1.4. Особливості використання державно-приватного партнерства в регіональному розвитку ……………………..…................................................
86
Висновки до першого розділу …………………………………….................... 103
РОЗДІЛ 2. МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ТА МЕТОДИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗВИТКУ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА
2.1. Методологічні підходи до аналізу державно-приватного партнерства……. 107
2.2. Методики аналізу та оцінки ефективності державно-приватного партнерства……………………………………………...……………................
125
2.3. Особливості аналізу та оцінки використання державно-приватного партнерства в регіонах…………………………………………….....................
145
Висновки до другого розділу ………………………………………................. 159
РОЗДІЛ 3. ЕВОЛЮЦІЯ ТА СУЧАСНИЙ ЕТАП РОЗВИТКУ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА
3.1. Узагальнення світового досвіду використання моделей державно-приватного партнерства………..…...….…………….........................................
163
3.2. Інституційне забезпечення взаємодії держави та приватного капіталу…………………..................................................…….........….….........
190
3.3. . Організаційно-правове середовище державно-приватного партнерства в Україні…………........................................……….........…………………..……
219
3.4. Аналіз використання моделей державно-приватного партнерства в Україні……………………………………………………………......................
247
Висновки до третього розділу ……………………………………………..…. 291
РОЗДІЛ 4. РЕГІОНАЛЬНИЙ РОЗВИТОК У КОНТЕКСТІ ВИКОРИСТАННЯ МОДЕЛЕЙ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА
4.1. Політика регіонального розвитку ЄС у контексті взаємодії держави та приватного капіталу………………..…………………......................................
294
4.2. Аналіз політики регіонального розвитку України в контексті використання моделей державно-приватного партнерства……..…………..
309
4.3. Міжнародні транспортні коридори як об’єкт реалізації державно-приватного партнерства……………..…………………....................................
318
4.4. Державно-приватне партнерство в системі міжмуніципального співробітництва…………………………………………………………………
348
Висновки до четвертого розділу ………………………………………........... 359
РОЗДІЛ 5. ШЛЯХИ АКТИВІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА В РЕГІОНАХ УКРАЇНИ
5.1. Формування політики розвитку державно-приватного партнерства в Україні та її регіонах……………..………………….........................................
363
5.2. Удосконалення нормативно-правового середовища взаємодії держави і приватного капіталу в Україні…………………..…….....................................
382
5.3. Інституційне забезпечення розвитку державно-приватного партнерства в Україні………………………………………......................................................
399
Висновки до п’ятого розділу …………………………………………...…….. 420
ВИСНОВКИ……………………………..……………...……………..….............. 425
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 430
ДОДАТКИ................................................................................................................ 468

ВСТУП
Актуальність теми. Активізація економічної діяльності в Україні зумовлює адекватне зростання попиту на державні послуги, що, в свою чергу, вимагає збільшення обсягів фінансових ресурсів на їх забезпечення. Як свідчить світовий досвід, одним з найбільш ефективних механізмів забезпечення якісного виконання державою своїх функцій в умовах обмеженості бюджетних коштів є залучення при¬ват¬ного капіталу через державно-приватне партнерство (ДПП). Насамперед, це сто¬сується послуг, які традиційно вважались монополією держави, а саме: будівництво та утримання автомобільних доріг, мостів, залізничних вокзалів, аеропортів, шкіл, закладів культури та охорони здоров’я і, навіть, пенітенціарних установ.
Актуальність співпраці держави та приватного капіталу для України зумов-люється також тим фактом, що вітчизняна інфраструктура загального користування перебуває в занедбаному стані (в середньому, понад 70% зношеності). На її відновлення, не кажучи вже про розширене відтворення стосовно вимог сьогодення, потрібні кошти, які державний бюджет одноосібно забезпечити не може.
Іншими проблемами, які потребують розв’язання, є низька якість пропонованих державою послуг та їх операційна неефективність, що спричиняється відсутністю конкурентного середовища. Окрім того, часто такі підприємства є т. зв. «планово-збитковими» та дотаційними, тобто в них відсутні спонукальні мотиви підвищувати ефективність своєї операційної діяльності, позаяк їхні збитки гарантовано відшкодовуватимуться за рахунок державного бюджету.
Як показує досвід інших країн, державно-приватне партнерство є ефективним механізмом залучення в інфраструктуру інвестицій з приватного сектору і розглядається як реальна альтернатива приватизації, оскільки, на відміну від останньої, дає змогу зберегти у власності держави і, відповідно, під її контролем об’єкти інфраструктури.
Незважаючи на те, що взаємодія держави та приватного сектору є дещо новою для українських реалій, у світі практика державно-приватного партнерства використовується вже протягом тривалого часу, що, відповідно, знайшло своє відображення і у наукових здобутках у цій сфері. Зокрема, дану проблематику досліджували такі науковці, як Д. Е. Стігліц, С. П. Осборн, Е. Р. Йєскомб, Е. С. Савас, М. Р. Рейч, М. Геддес, К. Магаріньос, Ф. Оладеінд, Д. Піл, Г. Паолетто, Е.-Г. Клійн, Г. Р. Тейсман, Н. А. Клевцевич, А. Власов, В. Г. Варнавський, С. В. Коровін, С. А. Сосна та інші. Останнім часом спостерігається прояв зацікавленості щодо дослідження державно-приватного партнерства вітчизняними науковцями, серед яких: О. В. Берданова, В. М. Вакуленко, В. М. Геєць, О. М. Головінов, Н. Г. Діденко, В. І. Дубницький, І. В. Запатріна, М. О. Лендьел, А. Ф. Мельник, Н. А. Мікула, К. В. Павлюк, Н. А. Сич, А. Ф. Ткачук, І. О. Федів, Є. О. Фишко та ін.
Однак, незважаючи на певну методологічну розробленість цієї проблеми науковцями, багато сторін даного явища так і залишаються малодослідженими. Це, зокрема, стосується проблеми формування інституту державно-приватного партнерства – системи, що включає: формальне законодавство; неформальні (ментальні) «правила гри»; організації, які забезпечують реалізацію даного інституту; організації, які здійснюють нагляд та контроль. Окрім того, потребують глибшого вивчення особливості використання державно-приватного партнерства у міжмуніципальному співробітництві; аналіз таких його проявів, як соціальної відповідальності корпорацій, де великий бізнес перебирає на себе функції держави стосовно розвитку об’єктів регіональної соціальної інфраструктури; методологія та методика дослідження ефективності реалізації проектів ДПП як з точки зору держави, так і з погляду учасників від приватного сектору.
Особливої ж ваги набуває дослідження процесів формування та розвитку інституту державно-приватного партнерства в Україні і розробка на цій основі пропозицій для надання даному процесу системного характеру, спрямованого на досягнення якісно нових зрушень в господарстві держави, а також підвищення його ефективності та конкурентоспроможності.
Вищенаведене обумовлює актуальність теми дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках наступних науково-дослідних тем: Інституту регіональних досліджень НАН України «Розвиток нових форм транскордонного співробітництва України» (номер державної реєстрації 0108U010369), де автором проаналізовано особливості державно-приватного партнерства як форми взаємодії між суб’єктами та учасниками транскордонного співробітництва; «Розвиток транскордонних ринків та оцінка їх кон’юнктури» (номер державної реєстрації 0111U000708), за результатами реалізації якої автором підготовлено пропозиції щодо формування політики розвитку державно-приватного партнерства в Україні та її регіонах; Буковинської державної фінансової академії «Трансформаційні процеси розвитку регіону у період незалежності України» (номер державної реєстрації 0107U001621), де автором досліджено значення застосування механізму державно-приватного партнерства в регіональному розвитку в умовах євроінтеграції; «Структурна перебудова економіки регіону» (номер державної реєстрації 0107U001623), де автором розглянуто роль державно-приватного партнерства в розвитку інфраструктурного комплексу регіону; Чернівецького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету «Теорія і методологія формування і розвитку транскордонного співробітництва в Україні» (номер державної реєстрації 0112U002327), де автором запропоновано використання державно-приватного партнерства як фактора активізації транскордонного співробітництва.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретико-методологічних засад формування та розвитку інституту державно-приватного партнерства в Україні, а також розробка пропозицій щодо законодавчого та інституціального забезпечення цього процесу для підвищення якості інфраструктурних послуг та ефективності використання бюджетних коштів.
Відповідно до поставленої мети сформульовано наступні завдання:
– розкрити сутність та роль державно-приватного партнерства як системи взаємин держави та приватного бізнесу;
– здійснити теоретичне обґрунтування інституту державно-приватного партнерства;
– систематизувати моделі державно-приватного партнерства в контексті економічного розвитку держави, в т.ч. і на рівні регіонів;
– дослідити соціальну відповідальність корпорацій як форми прояву державно-приватного партнерства в забезпеченні розвитку інфраструктури загального користування та надання пов’язаних послуг;
– проаналізувати особливості використання моделей ДПП у регіональному розвитку;
– визначити та обґрунтувати методологічні та методичні підходи щодо дослідження ефективності реалізації проектів ДПП;
– узагальнити світовий досвід використання моделей ДПП, їх інституціального забезпечення;
– дослідити організаційно-правове середовище державно-приватного партнерства в Україні;
– проаналізувати становлення та розвиток державно-приватного партнерства в Україні та її регіонах;
– дослідити політику регіонального розвитку ЄС у контексті взаємодії держави та приватного капіталу;
– визначити особливості використання моделей державно-приватного партнерства у розбудові міжнародних транспортних коридорів;
– проаналізувати роль ДПП у розвитку міжмуніципального співробітництва;
– обґрунтувати концептуальні підходи до формування політики впровадження інституту державно-приватного партнерства в Україні;
– розробити рекомендації щодо удосконалення нормативно-правового середовища здійснення державно-приватного партнерства в Україні;
– обґрунтувати пропозиції щодо створення інституційних структур забезпечення розвитку державно-приватного партнерства в Україні.
Об’єктом дослідження є державно-приватне партнерство як процес співпраці держави та приватного сектору, зокрема, в розбудові інфраструктури загального користування та надання пов’язаних послуг.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади та прикладні аспекти формування та розвитку інституту державно-приватного партнерства в Україні.
Методи дослідження. Методологічною базою дослідження є загальновизнані методи наукових досліджень. Теоретичну основу становлять фундаментальні положення економічної теорії, теорії економічного розвитку, інституціальної теорії, регіональної економіки, теорії транзакційних витрат, фінансового менеджменту праці провідних українських і зарубіжних вчених з проблем державно-приватного партнерства, фінансового менеджменту тощо.
В процесі дослідження застосовувались наступні методи: монографічний – для вивчення та узагальнення існуючих наукових підходів до визначення понять «державно-приватне партнерство», «концесія», дослідження взаємодії держави та приватного сектору; системно–структурний аналіз – для обґрунтування структурної моделі державної політики розвитку державно-приватного партнерства; порівняльний аналіз – для виявлення особливостей впровадження моделей ДПП в Україні; економіко-статистичні методи – для аналізу тенденцій розвитку інституту ДПП; ретроспективний аналіз – для узагальнення та розуміння процесу становлення механізму ДПП; програмний метод – для обґрунтування методичних підходів та алгоритму розробки концепції формування та розвитку ДПП в Україні.
Інформаційною базою проведеного дослідження послужили законодавчі та нормативні акти Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Укази Президента України; статистичні дані. В дослідженні використані також результати аналізу соціологічних та експертних опитувань, проведені під науковим керівництвом та за безпосередньою участю автора.
Наукова новизна одержаних результатів. В проведеному дослідженні розроблено теоретико-методологічні засади формування, впровадження і функціонування інституту державно-приватного партнерства в Україні.
Одержані в процесі дослідження результати характеризуються науковою новизною:
вперше:
– запропоновано концептуальний підхід до інституціального забезпечення державно-приватного партнерства, спрямованого на досягнення системності, повноти та неконфліктності інституціального середовища реалізації моделей ДПП, який полягає у розбудові інституту державно-приватного партнерства в Україні – чотирьох складових: формальні інститути (нормативно-правове забезпечення); неформальні інститути (ментальність, культура); інституції реалізації; організації нагляду та контролю, що дало можливість визначити основні напрями політики формування інституту ДПП в Україні та розробити заходи щодо її впровадження;
– сформульовано новий напрям наукового дослідження, суть якого полягає у розробці методологічних підходів щодо впровадження інституту державно-приватного партнерства на регіональному рівні, який полягає в ідентифікації особливостей застосування ДПП як механізму міжмуніципального співробітництва і прояву соціальної відповідальності корпорацій для розвитку регіональної інфраструктури, що, в свою чергу, сприятиме підвищенню рівня ефективності використання бюджетних ресурсів, якості пропонованих послуг та рівня задоволеності кінцевих споживачів;
– виявлена специфіка при використанні ДПП на місцевому рівні у порівнянні з державним, а саме: масштабність проектів, ступінь охопленості завдань, рівень прийняття рішень щодо започаткування проекту та контролю за ходом його реалізації, наближеність до кінцевого споживача, можливості залучення державних механізмів гарантування закордонних кредитів, що дає підстави обґрунтування розробки регіональної політики з врахуванням можливостей ДПП;
– визначені чинники, що зумовлюють особливості використання підходів та моделей ДПП в процесі розвитку регіональної інфраструктури загального користування та надання пов’язаних послуг, а саме: характер інфраструктурних об’єктів; природа послуг, що надаються; склад та роль учасників угод; спрямованість послуг; управління реалізацією угод; механізми фінансування тощо, які покладені в основу розробки концепції розвитку державно-приватного партнерства в Україні.
удосконалено:
– класифікацію моделей ДПП, яка, на відміну від існуючих класифікацій за критеріями розподілу ризиків і відповідальностей, охоплює наступні критерії: термін дії; характер проектів; види економічної діяльності; ініціатор проекту; рівень реалізації; спосіб організації конкурсного відбору; юридичне оформлення, – що було покладено в основу методичного підходу до обґрунтування вибору моделей ДПП для конкретного об’єкту застосування.
– методологічний підхід до оцінки ефективності реалізації проектів ДПП, який враховує сукупність ефективностей досягнення комерційних цілей приватним партнером, публічних цілей державою, комунальних цілей самоврядування та соціальних цілей кінцевими споживачами з врахуванням збалансування інтересів всіх сторін, що дало можливість розробки методичного інструментарію аналізу результативності угод ДПП.
– термінологічний апарат щодо визначення ДПП, під яким розуміється комплекс відносин між державою (центральні та регіональні органи влади) та приватним сектором з приводу перерозподілу повноважень стосовно створення інфраструктури загального користування, виробництва товарів та надання послуг, які традиційно вважались монополією держави, та врегулювання між сторонами питань розподілу відповідальностей, ризиків, зобов’язань відносно фінансового забезпе¬чення, проектування, будівництва, утримання, експлуатації, прав власності, участі в управлінні та розподілі прибутку, що базується на принципах рівності, відкритості, недискримінації, змагальності, підвищення ефективності та мінімізації ризиків і витрат. Це дало можливість конкретизувати та визначити критерії відне¬сення тих чи інших економічних відносин до державно-приватного партнерства;
– сутність інституту державно-приватного партнерства як форми взаємодії між державою та приватним бізнесом з приводу розвитку інфраструктури загального користування та надання пов’язаних послуг, яка, в свою чергу, включає в себе інститути як формальні, так і неформальні, та організації забезпечуючого, координуючого та контролюючого характеру, спрямовані на зниження міри невизначеності та транзакційних витрат сторін.
отримали подальший розвиток:
– методологічний підхід щодо оцінки програм та проектів ДПП Гарвіна М. та Боссо Д. (який базується на твердженні, що довготривалий успіх програм державно-приватного партнерства суттєво залежить від встановлення балансу між інтересами держави, суспільства, промисловості та ринку) для аналізу готовності організаційно-правового середовища в Україні до впровадження моделей державно-приватного партнерства в практику господарювання, зокрема, на регіональному рівні;
– систематизація переваг використання моделей державно-приватного партнерства, на якій базується методика оцінки ефективності ДПП, а саме: цінність за гроші, інновації приватного сектору, залучення компетенцій приватного сектору, підвищення ефективності витрат, більш ефективне використання активів, забезпечення прибутковості та податкових надходжень, економія часу, що покладено в основу оцінки ефективності реалізації проектів ДПП;
– ідентифікація форм ДПП на міжмуніципальному рівні, зокрема: партнерства у вигляді кооперативних об’єднань громадян; партнерства за участю інституцій громадянського суспільства; партнерства у вигляді т. зв. «ініціатив взаємодопомоги»; партнерства у вигляді кооперативних угод між владою та приватними компаніями; місцеві стратегічні партнерства; партнерства з використанням механізму соціальної відповідальності корпорацій; партнерства із застосуванням підприємницької ініціативи окремих членів місцевої спільноти; партнерства з використанням механізму міжмуніципального співробітництва; партнерства, спрямовані на розвиток регіонального маркетингу; партнерства, спрямовані на розвиток інновацій, – що дало можливість обґрунтувати механізм визначення об’єктів для відповідного застосування моделей партнерства на муніципальному рівні.
Практичне значення отриманих результатів полягає у розробці методологічних та методичних засад формування, впровадження і функціонування державно-приватного партнерства в регіональному розвитку та розробка пропозицій щодо його використання в розбудові інфраструктури загального користування та надання пов’язаних послуг.
Матеріали дисертаційного дослідження використані Міністерством регіонального розвитку і будівництва України в процесі розробки Концепції Національної стратегії формування і розвитку транскордонних кластерів (Лист Мінрегіонбуду №12/19 – 2 – 5/5 – 1767 від 08.10.2009 р.) (в частині можливості використання моделей ДПП при розробці заходів щодо сприяння розвитку транскордонних кластерів), при підготовці матеріалів щодо вирішення проблем активізації транскордонного співробітництва (Лист Мінрегіонбуду №12/19 – 2 – 5 –10 – 2347 від 09.03.2010 р.); Міністерством економічного розвитку і торгівлі України при розробці механізму інституційного забезпечення розвитку державно-приватного партнерства в Україні та її регіонах (довідка №2434 – 04/817 від 10.10.2012 р.); Чернівецькою обласною державною адміністрацією при розробці заходів використання механізму державно-приватного партнерства в розвитку інфраструктури на території області (довідка №01.28/65 – 1689 від 08.10.2012 р.).
Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, представлені у дисертації, та наукова новизна, що виноситься на захист, отримані автором особисто. Із наукових праць, виконаних у співавторстві, використано тільки ті ідеї та положення, які є результатом особистих напрацювань.
Апробація результатів досліджень. Основні положення дисертації пройшли апробацію на міжнародних, всеукраїнських і міжрегіональних наукових конференціях, семінарах, форумах та круглих столах, серед яких: «Функціонування єврорегіонів в умовах трансформаційної економіки» (Чернівці, 7-8 травня 2009 р.), «Державно-приватне партнерство: інвестиції та регіональний розвиток» (Запоріжжя, 29-30 травня 2009 р.), «Адаптація результатів кластерного аналізу проекту FORZA в Карпатському регіоні України та можливості формування лісових кластерів у Чернівецькій області» (Чернівці, 24-25 вересня 2009 р.), «Теорія і практика стратегічного управління розвитком регіональних суспільних систем» (Яремче, 26 27 листопада 2009 р.), «Регіони знань. Україна в європейському просторі освіти-науки-інновацій для ревіталізації та процвітання територій» (Тернопіль, 26 27 березня 2010 року), «Україна в умовах глобальної конкуренції: стратегія випереджаючого розвитку» (Донецьк, 22-24 квітня 2010 року), «Транскордонне співробітництво як важлива складова євроінтеграційних процесів» (Чернівці, 6 7 травня 2010 року), «Розвиток України в XXI столітті: економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та правові проблеми» (Тернопіль, 15 червня 2010 року), «Перспективи та пріоритети розвитку економіки України та її регіонів» (7-8 жовтня 2010 року, м. Луцьк), «Формування мереж прикордонного співробітництва України» (Чернівці, 12-13 травня 2011 р.), «Актуальні проблеми та перспективи розвитку економіки України» (Луцьк, 19-20 травня, 2011 р.), «Проблеми формування та розвитку інноваційної інфраструктури» (Львів, 19-21 травня 2011 р.), «Hybné sily rozvoja regiónov» (Братислава, 26 квітня 2012 р.), «Соціально-економічні проблеми України в глобальному просторі» (Чернівці, 26-27 квітня 2012 р.). Окрім того, автор взяв участь в роботі оціночного комітету Програми Сусідства «Румунія – Україна – Республіка Молдова» (Сучава, Румунія, 2010-2011 рр.).
Публікації. За результатами досліджень опубліковано 54 наукових праці, з яких: 5 монографій (одна одноосібна), 32 статті у наукових фахових виданнях, 17 – у матеріалах конференцій. Загальний обсяг публікацій – 51,59 д. а., з яких 45,6 д. а. належать особисто автору.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг роботи становить 473 сторінки, з яких 429 сторінок основного тексту. Робота містить 19 аналітичних таблиць та 43 рисунки. Список використаної літератури включає 405 найменувань.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення важливої науково-прикладної проблеми – обґрунтування теоретико-методологічних засад формування та розвитку інституту державно-приватного партнерства в Україні, а також розробка пропозицій щодо законодавчого та інституціального забезпечення цього процесу для підвищення якості інфраструктурних послуг та ефективності використання бюджетних коштів.
Проведене дослідження дозволяє зробити наступні висновки та пропозиції.
1. Серед найбільш актуальних проблем сучасності постає питання ефективного використання державою власних ресурсів, щоб повноцінно виконувати покладені на неї функції. Окрім того, послуги природних монополій та, відповідно, відсутність конкуренції на такому ринку негативно відображаються на якості, своєчас¬ності та вартості їх надання, параметрах та інших характеристиках. Все вище пере¬раховане викликає об’єктивну необхідність пошуку інноваційних підходів щодо розв’язання цих проблем. Найбільшим очевидним та логічним виходом з цієї ситуації є перерозподіл виконання деяких державних функцій на користь недержавного сектору.
2. Найбільшого поширення як в розвинутих економіках, так і в економіці країн, що розвиваються, отримало державно-приватне партнерство. Цілком очевидно, що розвиток такої співпраці є дуже актуальним для української економіки. Це, насамперед, пов’язано з незадовільним технічним станом інфраструктури та недостатніми можливостями державного бюджету для її відновлення, не кажучи вже про розбудову стосовно вимог сьогодення. Іншими нагальними проблемами в цій сфері є операційна неефективність та низька якість пропонованих державою послуг.
3. Акцентовано, що основні положення інституціональної економічної теорії, які мають стосунок до державно-приватного партнерства, представлені низкою наступних концепцій: теорія інститутів, теорія транзакційних витрат, теорія контрактів, агентська теорія, теорія прав власності.
4. Державно-приватне партнерство – це комплекс стабільних і тривалих відносин, що виникають між державою в особі її центральних та регіональних органів виконавчої влади й регіонального і місцевого самоврядування з одного боку, а з іншого – представниками бізнесу, інститутів громадянського суспільства і місцевих спільнот з приводу перерозподілу повноважень щодо створення інфраструктури загального користування, виробництва товарів та надання послуг, які традиційно вважались монополією держави, врегулювання між сторонами в зв’язку з цим наступних питань: розподіл відповідальностей, ризиків, зобов’язань щодо фінансового забезпечення, проектування, будівництва, утримання, експлуатації, права власності, участь в управлінні та розподілі прибутку, що базується на принципах рівності, відкритості, недискримінації, змагальності, підвищення ефективності та мінімізації ризиків і витрат.
5. Існує велика кількість моделей державно-приватних партнерств. З метою аналізу їх прийнято класифікувати за критеріями розподілу ризиків і відповідаль¬ностей. На відміну від існуючих класифікацій, запропоновано використовувати також наступні ознаки: термін дії; характер проектів; види економічної діяльності; ініціатор проекту; рівень реалізації; спосіб організації конкурсного відбору; юридичне оформлення. Всі ці класифікації були покладені в основу методичного підходу щодо обґрунтування вибору моделей ДПП для конкретного об’єкту застосування.
6. Дослідження сутності соціальної відповідальності корпорацій у сучасних умовах дало підстави розглядати соціально відповідальну поведінку великого бізнесу як різновид державно-приватного партнерства з низки причин: 1) йдеться про заходи компанії соціального, економічного та екологічного характерів, метою яких є не отримання прибутку (хоча й простежується непрямий позитивний вплив на його формування), а досягнення соціального ефекту, і не тільки всередині організації, а й, значною мірою, за її межами; 2) соціальна відповідальність корпорацій є відносинами між бізнесом та зацікавленими сторонами (стейкхолдерами), якими виступають наймані працівники, постачальники, споживачі, інвестори, акціонери, місцева спільнота, суспільство загалом. Іншими словами, можна вважати, що стейкхолдери представляють державу як її населення; 3) реалізація концепції соціальної відповідальності корпорацій передбачає створення та обслуговування об’єктів інфраструктури загальнодержавного значення, як-то: школи, лікарні, заклади культури, очисних споруд, що є власне предметом домовленостей в державно-приватному партнерстві; 4) відбувається перерозподіл повноважень на товари та послуги, які традиційно вважались монополією держави, від, власне, держави до приватного сектору; 5) представники стейкхолдерів беруть участь в процесі прийняття рішень щодо заходів із соціальної відповідальності корпорацій; 6) як наслідок, зменшується навантаження на державний бюджет, що дозволяє його перерозподіляти на менш забезпечені статті та більш ефективно використовувати.
7. Зміст ефективності державно-приватного партнерства формують показники, які характеризують наскільки результативно були використані ресурси державного та приватного учасників під час реалізації проекту ДПП, рівень задоволення споживачів наданими послугами, вчасність здійснення будівельних робіт, заощадження часу та ресурсів при цьому тощо.
8. Виявлено, що на відміну від інших проектів у сфері економіки, ДПП мають певні особливості, пов’язані з можливою суперечливістю цілей їх учасників. Так, бажання зменшення витрат приватною компанією з метою максимізації прибутку може призвести до зниження якості чи доступності послуг. Саме тому державі в ДПП, в більшості випадків, відводиться роль гаранта дотримання інтересів прав населення при реалізації проектів співпраці.
9. Доведено, що для оцінювання ефективності реалізації проектів державно-приватного партнерства необхідно використовувати дві групи показників ефективності: для приватного сектору та держави. Слід виділити наступні групи показників ефективності державно-приватного партнерства: фінансових, ресурсних, соціальних, екологічних та організаційних.
10. Узагальнення застосування найбільш поширених моделей ДПП на муніципальному рівні дозволило виокремити наступні форми партнерства: у вигляді кооперативних об’єднань громадян; за участю інституцій громадянського суспільства; з використанням механізму соціальної відповідальності корпорацій; із застосуванням підприємницької ініціативи окремих членів місцевої спільноти; з використанням механізму міжмуніципального співробітництва; спрямовані на розвиток регіонального маркетингу та інновацій; у вигляді т. зв. «ініціатив взаємодопомоги»; у вигляді кооперативних угод між владою та приватними компаніями; локальні стратегічні партнерства.
11. Виявлено, що для аналізу ефективності реалізації проектів державно-приватного партнерства в Україні є необхідним ведення та узагальнення відповідної статистики. Нині вся статистична інформація, що стосується інвестицій, розподіляється тільки за походженням (державні, приватні, іноземні) та сферами вкладень (промисловість, транспорт, зв’язок, сільське господарство тощо); окремо не виділяється інформація, що пов’язана зі здійсненням співпраці державного і приватного секторів.
12. В Україні в основному сформовано нормативно-правове забезпечення державно-приватного партнерства, проте існуючі законодавчі акти містять багато неоднозначних, розпливчастих і суперечливих положень і не відпрацьовані нормативні акти щодо механізмів реалізації ДПП. Це створює серйозні перепони на шляху залучення прямих іноземних інвестицій та реалізації угод державно-приватного партнерства. Окрім того, це може в кінцевому підсумку призвести до виникнення проблем у взаємовідносинах між партнерами навіть при реалізації вже укладених угод, враховуючи той високий ступінь ризиків, притаманних на даний момент українській економіці (економічні, політичні, соціальні, екологічні тощо).
13. Узагальнення світового та вітчизняного досвіду співпраці держави та приватного бізнесу в сфері розвитку інфраструктури та надання пов’язаних послуг дозволило розробити Концепцію державної політики розвитку державно-приватного партнерства в Україні, яка охоплює наступні блоки: 1) зміст державно-приватного партнерства; 2) обґрунтування та передумови розвитку державно-приватного партнерства в країні; 3) цілі політики; 4) основоположні принципи здійснення ДПП; 5) сфери застосування ДПП; 6) типи угод державно-приватного партнерства; 7) пілотні проекти та їхня роль в розвитку ДПП; 8) етапи провадження проектів ДПП; 9) регуляторна основа ДПП; 10) інституції регулювання ДПП та їхня роль в даному процесі; 11) розподіл та управління ризиками; 12) механізм відшкодування вкладених коштів; 13) моніторинг проектів державно-приватного партнерства; 14) механізм провадження т. зв. «незатребуваних проектів».
14. Визначено, що інституційне забезпечення державно-приватного партнер¬ства в країні повинно охоплювати: 1) законодавчо визначений орган влади з оцінки визначення та затвердження проектів ДПП; 2) чітко визначені інфраструктурні галузі, де засто-совуватиметься державно-приватне партнерство, та відповідні уповноважені структури; 3) адміністративну координацію та послуги; 4) відбір та організацію партнерів з приватного сектору; 5) створення загальноприйнятних форм гарантій в активах проектів та певних гарантійних угод ДПП на користь кредиторів контрактів співпраці державного і приватного секторів; 6) мінімальні вимоги до змісту угод державно-приватного партнерства; 7) обов’язковий захист національних інтересів на випадок обтяжливих умов у контрактах ДПП, включаючи умови ексклюзивності, обтяжливий розподіл ризиків між сторонами та право одностороннього розірвання контракту; 8) права обмінювати місцеву валюту на іноземну та здійснювати грошові перекази в іноземній валюті за кордон на офшорні рахунки; 9) захист інвесторів від експропріації, негативних наслідків зміни законодавства та політичного втручання; 10) гарантії прав та відшкодування витрат відповідно до контракту ДПП та документальних гарантій, включаючи вирішення спорів через міжнародно визнану арбітражну процедуру.
15. З огляду на міжнародний досвід та з урахуванням нинішньої ситуації в Україні, обґрунтовано, що державна агенція на рівні уряду, яка б підпорядковувалася Кабінету Міністрів України як колегіальному органу, є найбільш доцільною структурою, що представлятиме інтереси держави у партнерстві. Така інституція, з одного боку, співпрацювала б з галузевими міністерствами в питаннях розвитку державно-приватного партнерства, а з іншого – з департаментом міністерства фінансів у питаннях забезпечення фінансування з боку держави.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Австрийская школа в политэкономии / К. Менгер, Е. Бем-Баверк,
Ф. Визер; Пер. с нем.; Пред., ком., сост. В. С. Автономов. – М.: Экономика, 1992. – 493 с.
2. Аеропорт «Бориспіль» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://kbp.aero/about. – Назва з екрану.
3. Алексейчук В.В. Tеоретичні підходи до обґрунтування сутності поняття соціального партнерства [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Dtr_du/2009_1/files/DerzUpr_01_2009_ Aleksejchuk.pdf
4. Амоша О. І. Актуальні проблеми розвитку вугільної промисловості України / О. Амоша, О. Логвиненко // Економіка України. – 2006. – № 12. – С. 4 – 11.
5. Аэропорт Донецк. Визуализация, графики, схемы. Подготовка к ЕВРО-2012: новый терминал, новая полоса, новый аэродром [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.avianews.com/airlines/airport/euro2012_donetsk.htm. – Назва з екрану.
6. Аэропорт Львов. Подготовка к чемпионату УЕФА ЕВРО-2012 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.avianews.com/airlines/airport/euro2012_lviv_ airport.htm. – Назва з екрану.
7. Аэропорт Харьков. На встречу чемпионату УЕФА ЕВРО-2012 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.avianews.com/airlines/airport/euro2012_ kharkiv.htm. – Назва з екрану.
8. Батенко Л. П. Управління проектами: навчальний посібник /
Л. П. Батенко, О. А. Загородніх, В. В. Ліщинська. – К.: КНЕУ, 2003. – 231 с.
9. Блудова Т. В. Розвиток транзитного потенціалу України: проблеми економічної безпеки: автореф. дис. ... д-ра екон. наук: спец. 21.04.01 «Економічна безпека держави» / Т. В. Блудова. – К., 2006. – 36 с.
10. Борщевський В. В. Щодо впливу підготовки до «Євро–2012» на структурну модернізацію регіональних економічних комплексів: аналітична записка / В. В. Борщевський, В. І. Волошин, А. І. Мокій [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://lv.niss.gov.ua/content/articles/files/modern-102f4.pdf.
11. Гендиректор аеропорту Бориспіль: побудувати паркінг до Євро-2012 не вдасться - Новини – Ukranews [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukranews.com/uk/news/ukraine/2011/12/26/60792. – Назва з екрану.
12. Герасимова О. Державні шахти: концесія замість приватизації / О. Герасимова [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.epravda.com.ua/ publications/2011/09/16/298425.
13. Горбачова Н. С. Сутність та класифікація відносин стратегічного партнерства / Н. С. Горбачова // Стратегія економічного розвитку України. – 2009. – Вип. 24 – 25. – С. 24 – 30.
14. Господарський кодекс України: за станом на 17 листопада 2012 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/436-15/print1361273008589150.
15. Государственно-частное партнерство в Украине / Адвокатское объединение «Арцингер». – К., 2009. – 176 с.
16. Готовність аеродромного комплексу аеропорту "Львів" - 38 відсотків (+Фото) [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://stadion.lviv.ua/ua/aerodrom_ Lviv_aeroport_photo_11_06_2011. – Назва з екрану.
17. Гранберг А. Г. Основы региональной экономики : учебник для вузов / А. Г. Гранберг. – М.: МГУ ВШЭ, 2000. – 495 с.
18. Губернатор Донецької області виступає за передачу держшахт у концесію [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukranews.com/uk/news/ economics/2011/09/13/52778.
19. Демішкан В. Перспективи дорожнього будівництва із застосуванням механізмів державно-приватного партнерства / В. Демішкан [Електронний ресурс]. – Режим доступу: Investukr.com.ua/get-news/485/
20. Демчишен В. Про деякі аспекти розвитку міжмуніципального співробітництва як інноваційного інструменту в реалізації державної регіональної політики в Україні / В. Демчишен, В. Толкованов [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.viche.info/journal/2326/.
21. Державна програма розвитку автомобільних доріг загального користування на 2007–2011 роки [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/710-2005-%D0%BF.
22. Державна служба статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua. – Назва з екрану.
23. Державна цільова програма підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=357-2010-%EF.
24. Деякі питання залучення інвестицій для будівництва нового аеровокзалу державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів»: Постанова Кабінету Міністрів України за станом на 22 липня 2009 р. №763 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/763-2009-%D0%BF.
25. Деякі питання підготовки до реалізації проекту організації залізничного пасажирського сполучення м. Київ - міжнародний аеропорт "Бориспіль" і будівництва інших інфраструктурних об'єктів Київського регіону: Постанова Кабінету Міністрів України за станом на 12 червня 2011 р. №335 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/335-2011-%D0%BF.
26. Дідківський М. І. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства: навчальний посібник / М. І. Дідківський. – К.: Знання, 2006. – 462 c.
27. Дорога дорога [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.businessclass.kiev.ua/magazine/565.html. – Назва з екрану.
28. Досвід та перспективи впровадження державно-приватних партнерств в Україні та за кордоном / Б. Винницький, М. Лендєл, Б. Онищук, П.Сегварі. – К.: К.І.С., 2008. – 146 с.
29. Дядечко Л. П. Економіка туристичного бізнесу / Л. П. Дядечко. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 224 с.
30. "Євро–2012" як чинник модернізації регіональних економік: аналітична доповідь / В. Є. Воротін, В. І. Волошин, Т. Г. Васильців та ін. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://lv.niss.gov.ua/public/File/1/dopovid.pdf.
31. Європейська хартія місцевого самоврядування. – Страсбург, 15 жовтня 1985 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/994_036.
32. Єщенко П. С. Сучасна економіка: навчальний посібник / П. С. Єщенко, Ю. І. Палкін. – К.: Вища шк., 2005. – 325 с.
33. Завершено ремонтні роботи на автомобільній дорозі Львів-Краковець [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukravtodor.gov.ua/clients/ ukrautodor.nsf/0/EBC3988010F888C5C3257958003F5874. – Назва з екрану.
34. Залізнично-автомобільний мостовий перехід через р. Дніпро в м. Києві [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.swrailway.gov.ua /invest/mostdnepr. – Назва з екрану.
35. Институциональная экономика: учебное пособие / Под рук. акад.
Д. С. Львова. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 318 с.
36. Інвестиційний проект: «Будівництво та експлуатація нової автомобільної дороги Львів-Краковець на умовах концесії» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mtu.gov.ua/uk/show/investing_roads.html. – Назва з екрану.
37. Інвестиційна пропозиція «Будівництво та експлуатація автомобільної дороги Одеса-Рені» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukravtodor.gov.ua/clients/ukrautodor.nsf/0/9ead56ea6202c176c225746e0035340c/$FILE/Odesa_Reni_U_A4@.pdf.
38. Інвестиційна пропозиція «Будівництво Південної транс'європейської автомагістралі «Західний кордон України (с. Косини) м. Київ»» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukravtodor.gov.ua/clients/ukrautodor.nsf/0/ 5f10be7ed52b95f6c225746e0035e6da/FILE/@KOSYNY_Keiv_U_A4.pdf.
39. Інвестиційна пропозиція «Будівництво та експлуатація автомобільної дороги від кордону з російською федерацією(КПП «Щербаківка») до автомобільної дороги Київ — Харків — Довжанський» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukravtodor.gov.ua/clients/ukrautodor.nsf/0/bf1a2e9f06fa280ac225746e0033a0f4/$FILE/Kuiv_Kharkiv_U_A4@.pdf.
40. Інфраструктурне забезпечення конкурентної економіки регіонів (методологія і механізми) / НАН України. Інститут регіональних досліджень; наук. ред. д. е. н., проф. П. Ю. Бєлєнький. – Львів, 2002. – 308 с.
41. Капелюшников Р. И. Экономическая теория прав собственности /
Р. И. Капелюшников. – М.: ИЭ АН СССР, 1990. – 90 с.
42. Карпінський Б. Транспортна система України в контексті європейської інтеграції / Б. Карпінський, Б. Макух // Економіка України. – 1998. – № 7 (440). – С. 17 – 23.
43. Козаченко Г. В. Інституційна теорія: зміст, еволюція та сучасне застосування / Г. В. Козаченко, В.О. Пантюхін [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Emp/2008_20/ kozachenko.pdf.
44. Конституція України: [прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України
28 червня 1996 р. із змінами, станом на 12 квітня 2012 р.] // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – С. 141.
45. Концепція Державної цільової економічної програми розвитку інвестиційної діяльності на 2011–2015 роки [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1900-2010-%D1%80.
46. Концепція розвитку державно-приватного партнерства у житлово-комунальному господарстві [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1184-2009-%D1%80.
47. Концепція розвитку транспортно-дорожнього комплексу (ТДК) України до 2015 року і подальший період [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.uts.in.ua/ua/kontseptsiya_rozvytku_transportno-dorozhnogo_kompleksu_tdk_ ukrayiny_do_2015_roku_i_podalshyj_period.html.
48. Концесійний «довгобуд» Львів – Краковець [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://daily.lviv.ua/news/13282
49. Кузьминов Я. И. Институциональная экономика: курс лекций /
Я. И. Кузьминов, М. М. Юдкевич. – М.: МФТИ, 2002. – 237 с.
50. Лемещенко П. С. Институциональная теория фирмы: учебное пособие / П. С. Лемещенко, Н. А. Мельникова. – Минск: Издательский центр БГУ, 2005. – 128 с.
51. Лендьел М. Нові інституційні механізми регіонального розвитку в Європі // Регіональні студії. Випуск 1. Державне управління. – С. 18 – 28 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// 194.44.230.3/science/idurr/Lendel.doc.
52. Малишко О. В. Залучення європейських інвестицій в концесійні угоди в Україні / О. В. Малишко // Економічний вісник Донбасу. – 2010. – № 4 (22). – С. 164 – 170.
53. Маліновська О. Я. Соціальна відповідальність бізнесу в Україні: етапи становлення / О. Я. Маліновська // Науковий вісник НЛТУ України. – 2008. – Вип. 18.6. – С. 200 – 204.
54. Малышев А. И. Экономика автомобильного транспорта /
А. И. Малышев. – М.: Транспорт, 1983. – 336 с.
55. Международные транспортные коридоры Украины: сети и моделирование / А. А. Бакаев, С. И. Пирожков, В. Л. Ревенко, Л. А. Бакаев, Ю. А. Кутах. – В 2 т. – К.: КУЭТТ, 2003. – T.l. Наземные виды транспорта. – 518 c.
56. Международные транспортные коридоры Украины: сети и моделирование / А. А. Бакаев, С. И. Пирожков, В. Л. Ревенко, Л. А. Бакаев, Ю. А. Кутах. – В 2 т. – К.: КУЭТТ, 2003. – Т.2. Водные виды транспорта. – 624 с.
57. Мережа міжнародних транспортних коридорів на території України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mtu.gov.ua/article/show/ article_id/42/highlight. – Назва з екрану.
58. Міжнародні транспортні коридори [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://jurtransavto.com.ua/ua/corridor. – Назва з екрану.
59. Мікула Н. Єврорегіони: досвід та перспективи: монографія. – Львів: ІРД НАН України, 2003. – 222 с.
60. Мікула Н. Міжтериторіальне та транскордонне співробітництво: монографія / Н. Мікула. – Львів: ІРД НАН України, 2004. – 395 с.
61. Мусис Н. Все про спільні політики Європейського Союзу / Н. Мусис; пер. з англ.. – К.: К.І.С., 2005. – 466 с.
62. Назаренко В. И. Аграрная политика ЕС / В. И. Назаренко. – М.: ООО «Маркет ДС корпорейшн», 2004. – 359 с.
63. Названо найбільш шановані компанії України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.newsmore.net/show/biznes/2038-nazvano_naijbilsh_ shanovani_kompaniyi_ukrayini_08.12.2010. – Назва з екрану.
64. На подготовку Euro-2012 потрачены €4 млрд. правительственных средств [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.infox.ru/sport/football /2012/03/13/Na_podgotovku_Euro_2.phtml.
65. „Народний“ супермаркет у Лондоні [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dw.de/dw/article/0,,14935704,00.html.
66. Нестеренко А. Н. Экономика и институциональная теория /
А. Н. Нестеренко; отв. ред. акад. Л. И. Абалкин. – М.: Эдиториал УРСС, 2002. – 416 с.
67. Новая постиндустриальная волна на Западе: антология / Под ред.
В. Л. Иноземцева. – М.: Академия, 1999. – 196 с.
68. Норт Д. Институты, институциональные изменения и функционирование экономики / Д. Норт; пер. с англ. А. Н. Нестеренко; предисл. и науч. ред. Б. З. Мильнера. — М.: Фонд экономической книги “Начала”, 1997. – 180 с.
69. Олейник А. Н. Институциональная экономика: учебное пособие /
А. Н. Олейник. – М.: ИНФРА-М, 2002. – 416 с.
70. Організаційно-економічний механізм розвитку регіону: трансформаційні процеси та їх інституційне забезпечення: монографія / Кол. авт.; за ред. д. е. н., проф. А.Ф. Мельник. – Тернопіль: Економічна думка, 2003. – 608 с.
71. Павліха Н. В. Модернізація транспортних коридорів в умовах економічної нестабільності / Н. В. Павліха, П. В. Кузьмін // Збірник наукових праць Національного університету державної податкової служби України. – 2011. – № 1. – С. 404 – 417.
72. Партнерство - визначення. Словник термінів [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://employer.srochno.ua/ukr/professions/obwegrazhdanskoe_pravo /49376. – Назва з екрану.
73. Пасажирський вокзальний комплекс на ст. Дарниця в м. Києві [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.swrailway.gov.ua/invest/darnica. – Назва з екрану.
74. Підготовка до Євро-2012 – 2 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://old.kbp.com.ua/ukrainian/euro-2012/pidgotovka-do-evro-2012-2.html. – Назва з екрану.
75. Підготовка. Євро-2012. Офіційний веб-сайт Укрзалізниці [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.uz.gov.ua/euro2012/preparing. – Назва з екрану.
76. Погребицький М. Л. Роль транспорту та системи міжнародних перевезень у забезпеченні зовнішньої торгівлі держави / М. Л. Погребицький // Держава та регіони. – 2006. – №2. – С.190 – 194.
77. Податковий кодекс України: за станом на 19 листопада 2012 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17.
78. Позднякова Л. А. Международные транспортные коридоры и особенность их формирования в Украине / Л. А. Позднякова // Вісник економіки транспорту і промисловості: зб. наук. праць. – Вип. 7. – Харків: УкрДАЗТ, 2004. – С.4.
79. Прейгер Д. К. Реалізація потенціалу транспортної інфраструктури України в стратегії посткризового економічного розвитку / Д. К. Прейгер, О. В. Собкевич, О. Ю. Ємельянова. – К.: НІСД, 2011. – 37 с.
80. Про автомобільні дороги: Закон України за станом на 18 листопада 2012 року №2862-15 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2862-15/page.
81. Про будівництво залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві на залізничній дільниці Київ – Московський – Дарниця: Розпорядження Кабінету Міністрів України за станом на 10.12.2003 №755 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/755-2003-%D1%80.
82. Про будівництво пасажирського вокзального комплексу на станції Дарниця в м. Києві: Розпорядження Кабінету Міністрів України за станом на 31 березня 2004 року №192-р [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/192-2004-%D1%80.
83. Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності: Закон України за станом на 05 вересня 2012 року N 1559-17 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1559-17/page.
84. Про внесення змін у додатки 1-3 до Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу: Постанова Кабінету Міністрів України за станом на 29 травня 2010 року № 937 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/937-2008-%D0%BF.
85. Про державно-приватне партнерство: Закон України за станом на 07 листопада 2012 року №2404-17 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2404-17.
86. Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки: Закон України за станом на 17 листопада 2012 року N1869-15 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1869-15.
87. Про затвердження переліку об'єктів будівництва, реконструкції та капітального ремонту автомобільних доріг загального користування (міжміське сполучення) та доріг, задіяних до підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в 2011 році та обсягів їх фінансування: Розпорядження Кабінету Міністрів України за станом на 28 грудня 2011 року №312-р [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/312-2011-%D1%80.
88. Про здійснення державних закупівель: Закон України від 07 листопада 2012 року N2289-17 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2289-17.
89. Про іноземні інвестиції: Лист Державної податкової адміністрації України від 13.01.1997, № 12-0221/11-180 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/GDPI1340.html
90. Про концесії: Закон України за станом на 06 травня 2012 року N997-14 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/997-14/page.
91. Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг: Закон України за станом на 31 січня 2009 року N1286-14 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1286-14.
92. Про організацію та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні: Закон України за станом на 01 вересня 2012 року N962-16 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws /show/962-16.
93. Про оренду державного та комунального майна: Закон України за станом на 07 листопада 2012 року N2269-12 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2269-12/page.
94. Про особливості оренди чи концесії об'єктів паливно-енергетичного комплексу, що перебувають у державній власності: Закон України за станом на 08 липня 2011 року N3687-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/3687-17/page.
95. Про схвалення техніко-економічного обґрунтування будівництва ділянки автомобільної дороги державного значення Одеса – Рені (на Бухарест) за новим напрямком «Одеса – Овідіополь – Білгород–Дністровський – Монаші» з мостовим переходом через Дністровський лиман, Одеська область: Розпорядження Кабінету Міністрів України №690-р за станом на
20 липня 2011 р. // Урядовий кур'єр. – 2011. – 1 вересня, № 159.
96. Про угоди про розподіл продукції: Закон України за станом на 07 листопада 2012 року N1039-XIV [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1039-14.
97. Проблеми та основні напрями реформування залізничного транспорту України / Ю. М. Цвєтков, М. В. Макаренко, М. Ю. Цвєтков та ін. – К.: КУЕТТ, 2007. – 222 с.
98. Програма створення та функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/346-98-%D0%BF.
99. Проект Концепції Державної цільової економічної програми розвитку автомобільного транспорту на період до 2015 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: avtorada.org
100. Прокудина Н. В. Правовое регулирование общей аграрной политики в Европейском Союзе: дис. к. ю. н.: 12.00.10 / Н. В. Прокудина ; Институт государства и права Российской академии наук. – М., 2008. – 202 с.
101. РБК-Украина [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rbc.ua. – Назва з екрану.
102. Регіональна політика: методологія, методи, практика / НАН України, Ін-т регіон. дослідж.; відп. ред. акад. М. Долішній. – Л., 2001. – С. 11.
103. Регіональна політика: правове регулювання. Світовий та український досвід / В. Куйбіда, А. Ткачук, Т. Забуковець-Ковачич; за заг. ред. Р. Ткачука. – К.: Леста, 2010. – 224 с.
104. Регіони України: проблеми та пріоритети соціально-економічного розвитку: монографія / За ред. З. С. Варналія. – К.: Знання України, 2005. – 498 с.
105. Сапронов О. В. Управління безпекою міжнародних транспортних коридорів / О. В. Сапронов [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/DUTP/2009_2/doc_pdf/Sapronov.pdf
106. Словник іншомовних слів [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.pcdigest.net/cgi-bin/u/book/sis.pl?Qry=%EA%EE%F0%EF%EE%F0%E0% F2%E8% E2%ED%E8%E9
107. Соколенко С. І. Глобалізація і економіка України / С. І. Соколенко. – К.: Логос, 1999. – 539 с.
108. Соцiальний звiт – 2010 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kyivstar.ua/f/1 /press_center/ responsibility/KSO_ua.pdf
109. Соціальний звіт компанії «Оболонь»: сталий розвиток у 2009 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://obolon.ua/files/site/obolon_report _2009_ukr.pdf.
110. Стеченко Д. М. Розміщення продуктивних сил і регіоналістика: підручник / Д. М. Стеченко. – К.: Вікар, 2006. – 396 с.
111. Стігліц Дж. Е. Економіка державного сектора / Дж. Е. Стігліц; пер. з англ. А. Олійник, Р. Сільський. – К.: Основи, 1998. – 854 с.
112. Уильямсон О. И. Экономические институты капитализма: фирмы, рынки, «отношенческая» контрактация / Научное ре¬дактирование и вступи-тельная статья В. С. Катькало; пер. с англ. Ю. Е. Благова, В. С. Катькало,
Д. С. Славнова, Ю. В. Федотова, Н. Н. Цытович. – СПб.: Лениздат; СЕV Ргеss, 1996. – 702 с.
113. Укравтодор запланував в 2011 р. виставити на концесію 2-3 дороги - Новини РБК-Україна [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.rbc.ua/ukr/top/show/ukravtodor-zaplaniroval-vystavit-na-kontsessiyu -2-3-dorogi-21062011114300. – Назва з екрану.
114. «Укравтодор» цього року планує виставити на концесійний конкурс 2-3 автодороги [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://economics.unian.net/ukr/ detail/92595. – Назва з екрану.
115. Україна в 2010 році: щорічні оцінки суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку: монографія / За заг. ред. А. В. Єрмолаєва. – К.: НІСД, 2010. – 528 с.
116. Український центр сприяння розвитку публічно-приватного партнерства [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrppp.com. – Назва з екрану.
117. Федан Р. Регіональні чинники активізації транскордонного співробітництва Польщі та України: монографія / Р. Федан. – Львів: ІРД НАН України, 2003. – 336 с.
118. Федулова Л. І. Інноваційний розвиток промисловості України: тенденції та закономірності / Л. І. Федулова // Актуальні проблеми економіки. – 2007. – № 3(69). – С. 82 – 97.
119. Фертікова Т. М. Інституційна економіка: навчальний посібник /
Т. М. Фертікова. – Миколаїв: Видавництво ЧДУ ім. Петра Могили, 2010. – 128 с.
120. Циганкова Т. М. Міжнародні організації: навчальний посібник / Т. М. Циганкова, Т. Ф. Гордєєва. – Київ: КНЕУ, 2001. – 340 с.
121. Чекаленко Л.Д. Зовнішня політика України: підручник /
Л. Д. Чекаленко. – К.: Либідь, 2006. – 712 с.
122. Чепіжко В. Проект з вивільнення потужностей / В. Чепіжко // Урядовий кур’єр. – 2010. – № 196, 21 жовтня.
123. Чотири нові авіакомпанії бажають відкрити авіарейси у Бориспіль [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.avianews.com.ua/2012/02/22/ novi_avia_borispol_port. – Назва з екрану.
124. Шаститко А. Е. Новая институциональная экономическая теория /
А. Е. Шаститко; 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Экономический факультет МГУ, ТЕИС, 2002. – 591 с.
125. Шевченко В. Проблеми безпеки міжнародних транспортних коридорів у чорноморсько-каспійському регіоні: роль України / В. Шевченко // Політика України у Чорноморсько-Каспійському регіоні у контексті стратегії Європейського Союзу: від взаємодії до співпраці: Зб. матеріалів міжнарод. наук. конференції (Одеса, 17 – 18 липня 2008 р.) / За заг. ред. О. О. Воловича. – Одеса: Фенікс, 2008. – 256 с.
126. Шилепницький П. І. Державно-приватне партнерство: за і проти / П. І. Шилепницький // Економічні науки. Серія «Економіка та менеджмент»: Зб. наук. праць; Луцький національний технічний університет. – Вип. 7 (26). – Ч. 3. – Луцьк, 2010. – С. 357 – 368.
127. Шилепницький П. І. Державно-приватне партнерство: теорія і практика: монографія / П.І. Шилепницький; Інститут регіональних досліджень НАН України. – Чернівці, 2011. – 455 с.
128. Шилепницький П. І. Державно-приватне партнерство як інноваційний підхід до розвитку інфраструктури регіону /
П. І. Шилепницький // Трансформаційні процеси розвитку економіки регіону за період незалежності України: монографія / За заг. ред. д. е. н., проф.
В. В. Прядка. – Чернівці: БДФА, 2011. – С. 273 – 289.
129. Шилепницький П. І. Дослідження природи державно-приватного партнерства / П. І. Шилепницький // Регіональна економіка. – 2010. – №3. – С. 187 – 194.
130. Шилепницький П. І. Інституції розвитку державно-приватного партнерства в ЄС: уроки для України / П. І. Шилепницький // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. Економічний простір України: регіоналізація та інтеграція в умовах суспільних трансформацій: [зб. наук. пр.] / НАН України. Ін-т регіональних досліджень; редкол.: Є. І. Бойко (відп. ред.). – Львів, 2011. – Вип. 1 (87). – С. 91 – 101.
131. Шилепницький П.І. Методологічні підходи до аналізу державно-приватного партнерства / П. І. Шилепницький // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. Регіональна конвергенція та транскордонні ринки [зб. наук. пр.] / НАН України. Ін-т регіональних досліджень; редкол.: В. С. Кравців (відп. ред.). – Львів, 2011. – Вип. 5 (91). – С. 187 – 198.
132. Шилепницький П. І. Особливості впровадження проектів державно-приватного партнерства. Уроки для України / П. І. Шилепницький // Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект. – Донецьк: ДонНУ, 2010. – C. 1014 – 1018.
133. Шилепницький П. І. Основні характеристики соціальної відповідальності корпорацій на сучасному етапі / П. І. Шилепницький // Ефективна економіка. – 2010. – №4 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.economy.nayka.com.ua.
134. Шилепницький П. І. Роль державно-приватного партнерства в регіональному розвитку / П. І. Шилепницький // Проблемы повышения эффективности предприятий различных форм собственности: сб. науч. тр. – Вып. 2, т.2 / НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти; редкол.: И.П. Булеев (отв. ред.) и др. – Донецк, 2009. – С. 319 – 329.
135. Шилепницький П. І. Характеристика типів державно-приватних партнерств / П. І. Шилепницький // Інвестиції: практика та досвід. – 2010. – №18, вересень. – С. 20 – 25.
136. Школа І. М. Міжнародні економічні відносини: підручник /
І. М. Школа, В. М. Козменко, О. В. Бабінська; за ред. І. М. Школи. – 2-ге вид., перероб. і доповн. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2007. – 544 с.
137. Экономика автомобильного транспорта: учебное пособие / Под ред.
Г. А. Кононовой. – М: Издательский центр «Академия», 2005. – 320 с.
138. Якименко Н. В. Пріоритетні напрямки розбудови міжнародних транспортних коридорів на території України (з точки зору Харківського регіону) / Н. В. Якименко // Коммунальное хозяйство городов: научно-технический сборник. – 2007. – №78. – С. 381 – 386.
139. Abrams F. Management’s responsibilities in a complex world / F. Abrams // Harvard Business Review. – 1951. – №29 (3). – Р. 29 – 34.
140. A framework for the next generation of innovative financial instruments – the EU equity and debt platforms / Communication from the Commission to the European Parliament and the Council, Brussels, 19.10.2011, COM (2011) 662 final.
141. A Guide to Guidance: Sourcebook for PPPs [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.eib.org/epec.
142. Albert E. Comparing Cost Functions in Resource Analysis / E. Albert,
P. Arenas, S. Genaim, I. Herraiz1, G. Puebla [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://clip.dia.fi.upm.es/papers/Albert AGHP09.pdf
143. Aldrich H. Organizations and Environments / H. Aldrich, P. DiMaggio, W. Powell. The New Institutionalism in Organisational Analysis. – Chicago, IL and London: University of Chicago Press, 1991. – Р.1 – 38.
144. Allard G. Public-Private Partnerships In Spain: Lessons And Opportunities / G. Allard, A. Trabant // International Business & Economics Research Journal. – 2008. – February, Vol. 7, №2. – Р. 1 – 24.
145. Allen G. The Private Finance Initiative (PFI) // Research Paper №01/117. – 18 DECEMBER 2001. – 49 p.
146. Alyoshin O. Y. Infrastructure projects in Ukraine: current situation and prospects / O. Y. Alyoshin [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.kisilandpartners.com
147. Alyoshin O. Y. Regulation of motorway concessions in Ukraine: legal framework, restraints and priorities / O. Y. Alyoshin // Financier Worldwide. – 2010. – March [Електронний ресурс] – Режим доступу: www.financierworldwide.com
148. Annual Report 2009: "Statistical" volume [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://w