РОЗВИТОК ПІДПРИЄМСТВ БУРЯКОЦУКРОВОГО ПІДКОМПЛЕКСУ

brief description

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

На правах рукопису

КУЦЕКОНЬ Лариса Олексіївна

УДК 338.4:631.145:633.63

РОЗВИТОК ПІДПРИЄМСТВ БУРЯКОЦУКРОВОГО ПІДКОМПЛЕКСУ

08.00.04 – економіка та управління підприємствами
(за видами економічної діяльності)

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник:
Кулаєць Марія Михайлівна
кандидат економічних наук,
доцент,
заслужений економіст України

Київ – 2012

ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………….. 3
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ БУРЯКОЦУКРОВОГО ПІДКОМПЛЕКСУ.. 11
1.1. Розвиток об’єкту дослідження: сутність, напрями, перспективи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11
1.2. Формування стратегічного розвитку підприємств . . . . . . . . . 21
1.3. Методичні підходи до оцінки ефективності стратегічного розвитку підприємств . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 39
Висновки до розділу 1…………………………………………. 50
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ БУРЯКОЦУКРОВОГО ПІДКОМПЛЕКСУ…………………… 52
2.1. Стан, тенденції розвитку підприємств бурякоцукрового підкомплексу……………………………………………………. 52
2.2. Кластерний аналіз підприємств бурякоцукрового підкомплексу………………………………………………….. . 78
2.3. Оцінка ефективності розвитку підприємств бурякоцукрового підкомплексу…………………………………………………… 93
Висновки до розділу 2…………………………………………. 116
РОЗДІЛ 3 ФОРМУВАННЯ І РЕАЛІЗАЦІЯ ПОТЕНЦІАЛУ
РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ БУРЯКОЦУКРОВОГО ПІДКОМПЛЕКСУ………………………………………………. 118
3.1. Концептуальні засади розробки стратегії розвитку підприємств бурякоцукрового підкомплексу……………………………………………………. 118
3.2. Реалізація стратегії розвитку підприємств бурякоцукрового підкомплексу ………………………………………………….... 140
3.3. Перспективи розвитку підприємств бурякоцукрового підкомплексу……………..…………………………………….. 154
Висновки до розділу 3………………………………………….. 166
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………. 168
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………….…………... 170
ДОДАТКИ …………………………………… 186

ВСТУП

Грунтово-кліматичні умови України, особливо Лісостепової зони, оптимально відповідають ефективному веденню бурякоцукрового виробництва і відновленню його реального потенціалу. Україна не тільки цілком може задовольнити норму споживання цукру по 42-43 кг на душу населення, а мати певні експортні ресурси, здійснювати переробку цукрових буряків не тільки на цукор, а й на етанол, сприяти збільшенню об’ємів внутрішнього ринку, зростанню надходжень до бюджету, та розвитку харчової промисловості в цілому.
На жаль, в період 90-х років наша країна втратила провідну роль в розвитку бурякоцукрової галузі, основною причиною чого був розрив господарських зв’язків з країнами СНД, на задоволення потреб яких в цукрі працювала потужна цукрова галузь України. Різке скорочення посівних площ, валових зборів цукрових буряків та урожайності призвело до спаду виробництва цукру та імпорту значних обсягів цукру-сирцю, що зіграло вкрай від’ємну роль для країни у вигляді обов’язкового щорічного ввозу 260 тис. тонн сирцю згідно умов вступу до СОТ зі ставкою мита 2%.
З великими труднощами криза в галузі почала ліквідовуватись в період 2003-2006 рр. Так, урожайність цукрових буряків зросла до 30-35 т/га, а виробництво цукру в 2006 році – до 2,6 млн. тонн, що певних перехідних запасах (близько 900 тис. т) створено на ринку значний надлишок продукту. Однак, неадекватні рішення, які були прийнятті у зв’язку з цим, призвели не до виправлення становища, а до чергового кризового стану в галузі. По-перше, була різко знижена закупівельна ціна на цукрові буряки з 186 грн./т до 156 грн/т та значно скороченні посівні площі під цукровими буряками, які в 2009 році становили вже 333 тис. гектарів і є великий сумнів у забезпеченні потреб внутрішнього ринку в цукрі власного виробництва.
Актуальність теми. Внаслідок реформування системи економічних відносин в Україні кризові явища протягом останніх років охопили увесь господарський комплекс держави, торкнулися без винятку всіх галузей, більшість із них залишаються високовитратними та низькоефективними, зокрема і бурякоцукровий підкомплекс АПК. Він є симбіозом двох різних за характером призначення виробничих процесів, що здійснюються у бурякоцукровому виробництві та цукровій промисловості, доповнюють один одного, створюючи стратегічно важливі продукти від яких залежить значною мірою продовольча і енергетична безпека держави.
Протягом останнього десятиріччя минулого століття вітчизняне бурякоцук-рове виробництво зазнало значної руйнації через економічну кризу, безсистемний перехід до нерегульованого ринку, втрату державного впливу на економічні процеси у бурякоцукровому підкомплексі та контролю за випуском і реалізацією продукції, недосконалість законодавства щодо приватизаційних процесів, перепродаж підприємств і неефективне функціонування виробництва в ринкових умовах, значне подорожчання енергетичних і матеріальних ресурсів, а також використання застарілої техніки для вирощування, збирання, транспортування і переробки цукрових буряків. Як наслідок, значно підвищилася собівартість вирощування цукросировини, а виробництво цукру на багатьох заводах стало збитковим. Тому, виникла об’єктивна необхідність дослідження сучасного стану бурякоцукрового підкомплексу та обгрунтування перспективи його ефективного розвитку.
Питання розвитку, функціонування та ефективності бурякоцукрового під-комплексу, взаємовідносин між переробниками сировини і виробниками цукру вивчалися багатьма вітчизняними науковцями, серед них В. Г. Андрійчук, П. П. Борщевський, О. М. Варченко, Н. О. Вернюк, В. М .Геєць, С. Л. Дусановський, О. С. Заєць, А. О. Заїнчковський, Е. В. Імас, М. Ю. Коденська, В. В. Лиськов, М. Г. Лобас, В. Г. Поплавський, М. В. Роїк, П. Т. Саблук, В. Д. Слюсар, А. М. Стельмащук, О. М. Шпичак, І. Г. Яремчук та інші вчені.
Однак залишаються мало вивченими питання системно-комплексного підходу щодо дослідження організаційно-економічних чинників підвищення ефективності бурякоцукрового підкомплексу в умовах інтеграції та перспектив його розвитку в сучасному ринковому середовищі. Актуальність, теоретична та практична значимість наявних проблем, їх недостатнє дослідження і висвітлення в економічній літературі та можливість застосування розроблених положень у практичній діяльності підприємств бурякоцукрового підкомплексу зумовили вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась відповідно до плану науково-дослідних робіт Національного університету біоресурсів і природокористування України за темою: «Розробка теоретико-методологічних підходів до формування та використання інтерактивної консалтингової системи для підтримки конкурентоспроможності виробництва» (номер державної реєстрації 0110U003636), у межах якої автором запропоновані підходи до визначення нових конкурентних переваг інтегрованих утворень за рахунок об’єднання ресурсного і технологічного потенціалу, уникнення зайвих трансакційних витрат та прояву ефекту «масштабу».
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретичних і методичних засад та розробка практичних рекомендацій щодо ефективного розвитку підприємств вітчизняного бурякоцукрового підкомплексу, підвищення його конкурентоспроможності. Для реалізації поставленої мети в дисертаційній роботі вирішувались такі задачі:
- визначити теоретико-методичні основи розвитку підприємств буряко-цукрового підкомплексу, спрямованого на створення передумов для формування конкурентних переваг на внутрішньому і зовнішньому ринках;
- розкрити методичні підходи підвищення синергічного ефекту в глибоко інтегрованих підприємствах, що сприятиме раціональнішому використанню внутрішніх резервів, підвищенню продуктивності, координуванню їх діяльності, поєднанню стратегічних та тактичних планів їх учасників, розробці спільної ринкової стратегії ефективного розвитку кластеризованих підприємств;
- оцінити просторове розміщення потужностей з виробництва цукрових буряків та їх переробки щодо доцільності виокремлення територіальних цукрових кластерів і розробити алгоритм їх функціонування з метою підвищення економічної, соціальної та екологічної ефективності розвитку регіонів;
- визначити напрями підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції бурякоцукрового підкомплексу в умовах жорсткої конкуренції на ринках продовольства шляхом оптимізації організаційної складової виробництва, інтеграції зусиль учасників агропродовольчих ринків і нарощування експортного потенціалу цукру та іншої продукції цукровиробництва;
- розробити рекомендації з удосконалення управління трудовими ресурсами кластеризованих підприємств, що сприятиме підвищенню ефективності і резуль-тативності використання їх потенціалу;
- обгрунтувати пропозиції щодо покращення функціонування вітчизняного бурякоцукрового підкомплексу шляхом оптимізації обсягів виробництва цукросировини, визначення потреби потужностей у переробних підприємствах та їх розміщення.
Об'єкт дослідження – процес розвитку підприємств вітчизняного буряко-цукрового підкомплексу.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних і практичних аспектів функціонування підприємств бурякоцукрового підкомплексу в умовах інтеграції як передумови ефективного їх розвитку.
Методи дослідження. Методологічною основою даного дослідження є діалектичний метод пізнання, що передбачає вивчення економічних явищ і процесів, законів суспільства, праць вчених з проблем розвитку підприємств бурякоцукрового підкомплексу.
За допомогою методів наукової абстракції, аналізу та синтезу систематизовано теоретико-методичні положення вивчення сутності категорії «розвиток», визначено і теоретично обґрунтовано особливості її пізнання в підприємствах бурякоцукрового підкомплексу.
Метод множинного кореляційно-регресійного аналізу дозволив виявити ступінь впливу основних чинників на підвищення ефективності виробництва підприємств бурякоцукрового підкомплексу. З використанням кластерного аналізу за основними економічними показниками виокремлено потенційні інтегровані структури розвитку бурякоцукрового підкомплеску.
Для обгрунтування перспектив розвитку підприємств галузі застосовано абстрактно-логічний, розрахунково-конструктивний та економіко-математичні методи.
За допомогою методів диференціального числення обґрунтовано науково-теоретичні положення економіко-математичної моделі створення інтегрованого інформаційно-управлінського середовища для управління обсягом, собівартістю виробництва цукросировини та кінцевих продуктів.
Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі та нормативні акти України, статистична звітність Державної служби статистики України, Головного управління статистики у Черкаській області, Головного управління агро-промислового розвитку Черкаської обласної державної адміністрації, матеріали Національної асоціації цукровиків України «Укрцукор», наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених, інформаційні ресурси світової комп’ютерної мережі Internet, результати власних досліджень здобувача.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна одержаних результатів. На основі системно-комплексного дослідження обґрунтовано теоретичні, методичні та практичні засади розвитку підприємств бурякоцукрового підкомплексу.
Найсуттєвішими науковими результатами дисертаційного дослідження, які визначаються науковою новизною і виносяться на захист, є наступні:
вперше:
-обґрунтовано принципи і розроблено модель бурякоцукрового кластеру як географічно сконцентрованої сукупності взаємопов’язаних суб’єктів – сільсько-господарських товаровиробників, цукрових заводів, посередників і суб’єктів інфраструктури, об’єднаних єдиним технологічним циклом виробництва цукрових буряків, їх переробки та реалізації продукції, розвиток якого передбачає максимальне узгодження інтересів учасників кластера, глибоку безвідходну переробку сировини для отримання висококонкурентних продовольчих продуктів та альтернативних джерел енергії при високих економічних, соціальних та екологічних ефектах;
удосконалено:
-тлумачення категорії «потенціал розвитку» як системну властивість підприємства досягати стратегічні цілі шляхом сукупних змін у наявному складі та структурі інтегрованої його здатності забезпечувати оптимальну відповідність стадіям життєвого циклу діяльності підприємств через накопичені можливості, підпорядковані виконанню їх місії та перспективному економічному зростанню;
-методичні підходи до визначення нових конкурентних переваг глибоко інтегрованих утворень за рахунок об’єднання ресурсного і технологічного потенціалів, уникнення зайвих трансакційних витрат та переваг ефекту «масштабу», що забезпечує синергічний ефект для соціально-економічного розвитку буряко-цукрового підкомплексу;
-системний підхід до визначення стратегічних пріоритетів розвитку галузі з урахуванням економічного потенціалу регіону відповідно до трансформаційних змін власності та господарювання, що сприятиме оптимальному поєднанню інтересів учасників агропродовольчих ринків та забезпечить високу конкурентоспроможність продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках;
дістали подальшого розвитку:
-підходи щодо удосконалення управління трудовим потенціалом, що передбачають інтеграцію трудових функцій працівників кластера, підвищення інтенсивності їх використання за рахунок розширення зон обслуговування і активізації підприємницької ініціативи, забезпечення високої зайнятості трудового потенціалу, належної мотивації і бажаної результативності;
-методичні підходи до створення інтегрованого інформаційно-управлінського середовища, що дає змогу цілеспрямовано управляти обсягом і собівартістю виробництва цукросировини, її якістю та витратами на збут продукції.
Практичне значення одержаних результатів. Висновки і практичні рекомендації за результатами дослідження можуть слугувати основою при реалізації системи заходів з підвищення конкурентоспроможності та ефективності продукції бурякоцукрового підкомплексу.
Науково-методичні положення та пропозиції щодо розвитку підприємств бурякоцукрового підкомплексу використовуються бурякосійним ПСП «Нива» Чорнобаївського району Черкаської області (довідка № 145а від 10.05.2011), бурякосійним СТОВ «Пальміра» Золотоніського району Черкаської області (довідка № 139 від 24.02.2012), ТДВ «Пальмірський цукровий завод» Золотоніського району Черкаської області (довідка № 367 від 27.02.2012) і схвалені до впровадження Чорнобаївською районною державною адміністрацією Черкаської області (довідка № 231 від 21.06.2011). Окремі теоретичні і методичні підходи використані в навчальному процесі кафедри аграрної економіки ім. проф. І. Н. Романенка Національного університету біоресурсів і природокористування України при викладанні курсів «Економіка підприємств» та «Економіка сільського господар-ства», а також у формі лекційного матеріалу та навчально-методичних розробок (довідка від 13.03.2012).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею, в якій на основі системно-комплексного підходу обґрунтовано теоретико-методичні та прикладні аспекти підвищення ефективності виробництва буряко-цукрового підкомплексу і його конкурентоспроможності. Наукові результати дослідження, що відображені в дисертації та виносяться на захист, є особистими розробками і належать автору.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення і практичні результати дисертаційного дослідження доповідались та обговорювались на Міжнародній науково-практичній конференції «Стратегія інноваційного розвитку економіки та актуальні проблеми менеджмент-бізнес освіти» (м. Харків, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», 20 - 24 квітня 2009 р.), Сьомій Міжнародної науково-практичній конференції «Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю» (м. Черкаси, Черкаський державний технологічний університет, 8 - 9 квітня 2009 р.), Шостій Міжнародній науково-практичній конференції «Стратегия и тактика развития производственно-хозяйственных систем» (м. Гомель, Гомельский национальный технический университет им. П. О. Сухого, 24 - 25 травня 2009 р.), Четвертій Міжнародній науково-практичній конференції «Стратегія інноваційного розвитку економіки: бізнес, наука, освіта» (м. Харків, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», 11 - 14 квітня 2012 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми розвитку економіки в умовах глобалізації» (м. Тернопіль-Чортків, Тернопільський національний економічний університет, Чортківський інститут підприємництва і бізнесу, 26 - 27 квітня 2012 р.).
Публікації. За результатами дисертаційного дослідження автором опубліковано 10 наукових праць загальним обсягом 2,44 друк. арк., з них 5 статей у наукових фахових виданнях обсягом 1,63 друк. арк. і матеріали доповідей на конференціях обсягом 0,81 друк. аркушів.

bibliography

ВИСНОВКИ

Результати дослідження дають змогу на основі системно-комплексного підходу отримати теоретичні висновки та прикладні рекомендації щодо оцінки розвитку підприємств бурякоцукрового підкомплексу і визначення його пріоритетів для підвищення конкурентоспроможності та ефективності виробництва продукції в період ринкових трансформацій.
1. Розкрито сутність економічної категорії «потенціал розвитку», що є соціально-економічною системою, яка включає поєднання наступних її складових: виробничої, що забезпечує безпосереднє здійснення основного виду діяльності; фінансової, що впливає на ефективність здійснення фінансових вкладень або залучень; інноваційної, яка відповідає за впровадження досягнень науково-технічного прогресу; управлінської, що відповідає за систему менеджменту на підприємстві; трудової, яка формує клімат у трудовому колективі; мотиваційної, що свідчить про впровадження сучасних методів стимулювання (працівників, постачальників, покупців); комунікаційної, яка свідчить про рівень комунікацій; маркетингової, що дозволяє забезпечувати конкурентні переваги на ринку товарів. Ця категорія дозволяє обґрунтованіше розкрити сутність поняття «розвиток» та забезпечувати ефективне управління ним через реалізацію потенційних мож-ливостей згідно встановлених критеріїв оцінки та досягнення визначених показ-ників.
2. Встановлено, що синергічний ефект кластеризації полягає в усуненні непродуктивних ланок виробничого процесу за рахунок використання ефективніших елементів інтегрованого утворення, повнішому використанні наявних потужностей в умовах автономного господарювання, оптимізації сировинних і маркетингових потоків на потужніші підприємства із вищим рівнем ефективності.
3. В результаті кластерного аналізу адміністративних районів Черкаської області за аналізованими параметрами (посівні площі, урожайність, валові збори, цукристість сировини, виробництво цукру, відстань до найближчого цукрового заводу, потужність доступних заводів з переробки цукросировини) та показниками ефективності виробництва бурякоцукровго підкомплексу було сформовано 4 однорідні кластери, із яких найвищий виробничий потенціал мають підприємства, що розташовані в радіусі 60 км від цукрового заводу.
4. З метою визначення стратегічних пріоритетів розвитку галузі проаналізовано економічний потенціал регіону з врахуванням відповідних трансформаційних змін, що відбулися в результаті реформи власності та господарювання і супроводжувалися ліквідацією більшості цукрових заводів регіону. Встановлено, що в таких умовах пріоритетним напрямом є підвищення конкурентоспроможності продукції та відновлення лише тих ліквідованих потужностей, які позитивно впливатимуть на загальну ситуацію в галузі за рахунок диверсифікації виробництва, поєднання зусиль учасників інтегрованих утворень в бурякоцукровому підкомплексі.
5.Для вирішення соціально-економічних проблем в галузі та зростання продуктивності праці запропоновано заходи з удосконалення управління трудовим потенціалом у кластеризованих підприємствах, спрямовані на підвищення його зайнятості і результативності використання за рахунок диверсифікації виробництва, створення додаткових потужностей з виробництва альтернативних джерел енергії, виробництва продукції тваринництва, органічних добрив. Встановлено, що впровадження запропонованих заходів дасть можливість підвищити показник продуктивності праці на 15 %, скоротити управлінський персонал на 30 %, збільшити середній рівень оплати праці на 25 - 30 %.
6. Обґрунтовано перспективи розвитку підприємств бурякоцукрового під-комплексу на базі синтезу інтересів сільськогосподарських товаровиробників, цукрових заводів, посередників і суб’єктів інфраструктури, об’єднаних єдиним циклом виробництва сировини, її переробки та реалізації продукції, що забезпечує цілеспрямоване узгодження інтересів усіх учасників, впровадження прогресивних технологій переробки сировини для отримання висококонкурентних продуктів та сталого розвитку галузі. Запропоновано модель спроектованого бурякоцукрового кластера та мотиваційна матриця його суб’єктів, що відображає спільні прагнення глибоко інтегрованих утворень для підвищення ефективності їх функціонування.
7. На основі удосконаленого алгоритму створення інтегрованого інформаційно-управлінського середовища спрогнозовано обсяги і витрати виробництва та показники якості кінцевої продукції. Визначено основні фактори його формування за критерієм собівартості 1 т цукру, зроблено висновок, що кластеризація буряко-цукрового виробництва забезпечує підвищення ефективності галузі, окреслює перспективи його розвитку.
8. Реалізація пріоритетів розвитку підприємств бурякоцукрового підкомплексу спричинить оптимізацію стабільних сировинних зон з впровадженням у виробництво наукоємних ресурсозберігаючих екологічно чистих ефективних технологій та переробки цукросировини, виведення з експлуатації малопотужних неперспективних заводів і нарощування та оновлення потужностей функціонуючих, диверсифікацію виробництва з подальшим відродженням галузі, підвищення економічної ефективності виробництва цукросировини і конкурентоспроможності вітчизняного цукру та вихід на зарубіжні ринки з можливістю нарощування його експортного потенціалу та забезпечення сталого розвитку підприємств буряко-цукрового підкомплексу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Босенко В.А. Всеобщая теория развития / В.А.Босенко. – К.,: Вища освіта, 2001. – 470 с.
2. Шумпетер Й. Теория экономического развития/ Й.Шумпетер; [пер. с. Нем. В.С. Автономова, М.С. Любского, А.Ю. Чепуренко]. – Прогресс Москва, 1982. – 455 с.
3. Пезенти А. Очерки политической экономии капитализми: в 2 т. / А.Пезенти. – М.: Прогресс, 1976. – Т.1. – 572 с.
4. Беляев А.А. Системология организации. / Беляев А.А., Коротков Э.М. – М.: ИНФА – 2000. – 75 с..
5. Шекшня С.В. Управление персоналом современной организации: учеб.-практ. пособие. / С. В. Шекшня – М.: «Бизнес-школа «Интел-Синтез», 1997.-336 с.
6. Акофф Р.Д. Планирование будущего корпорации. / Р.Д. Акофф – М.: Аврора, 1985. – 320 с.
7. Бражников М.А. Организационное развитие отечественных предприятий / М. А. Бражников // Колективная монография по материалам респ. науч.-пр. конф. «Стратегия повышения качества и эффективной работы на предприятиях» – «Айрис пресс», 2001. – 96 с.
8. Моргунов Е.Б. Организационное поведение. / Е.Б. Моргунов.– М.: «Алгоритм», 2004. – 167 с.
9. Погорєлов Ю. С. Розвиток підприємства: поняття та види / Ю. С. Погорєлов // Культура народов Причерноморья. – 2006. – №88. – С. 75-81.
10. Мельник, Л. Г. Фундаментальные основы развития / Л. Г. Мельник. – Сумы : ИТД «Университетская книга», 2003.— 288 с.
11. Сіренко Н.М. Управління стратегією інноваційного розвитку аграрного сектора економіки [Текст]: монографія / Н.М. Сіренко. – Миколаїв: [Формат] , 2010. – 416 с.
12. Гудзинський Д.О. Управління формуванням конкурентоспроможного потенціалу підприємств (теоретико-методологічний аспект) [Текст] : монографія / Гудзинський О.Д., Судомир С.М., Гуренко Т.О – К. : ІПК ДСЗУ, 2010. – 212 с.
13. Санто Б. Инновация как средство экономического развития / Б. Санто. – М.: Процесс, 1990. – 376 с.
14. Бездудный Ф.Ф. Сущность понятия инновация и его классификация/ Ф.Ф. Бездудный, Г.А. Смирнов, О.Д. Нечаев // Инновации. – 1998. – С. 3-13.
15. Володін С.А. Теоретико – методологічні та організаційні засади інноваційного провайдингу на наукоємному аграрному ринку/ С.А. Володін. – К.: ЗАТ «Нічлава», 2007. – 384 с.
16. Морозов Т. Наукоемкие технологии и технопарки – высший этап реформирования экономики государства и регионов// Т. Морозов. – Підприємництво, господарство і право. – 2001. - № 11. – С. 105 – 106.
17. Алимов А.Н. Управление инновационным циклом/ А.Н.Алимов, Н.П.Гончрова, М.Г.Дражан, Д.Н. Черванев. – К. Наукова думка, 1993. – 220 с.
18. Крисальний О.В. Організаційно – економічні особливості інноваційної діяльності // Економіка АПК. – 2005. № 8 . – С.10 – 13.
19. Дацій О.І. Розвиток інноваційної діяльності в агропромисловому виробництві України. – К.: ННЦ ІАЕ, 2004. – 428 с.
20. Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність: Навч. посіб. – Київ: «Центр навчальної літератури», 2004. – 376 с.
21. Покотилова В.І. Управління інноваційною діяльністю в аграрному виробництві: монографія / В.І. Покотилова. – К.: ННЦ ІАЄ\Е, 2008. – 304 с.
22. Степаненко Д.М. Классификация инноваций и ее стандартизация // Инновации. 2004. - №7. С. 77 – 79.
23. Базилевич А.И. Инновационный менеджмент: Учебник. -2 – изд. перераб. и доп. / А. И. Базилевич, Л. Я. Аврашков, Л.В. Бобков – М.: Вузовский учебник, 2008. – 464 с.
24. Грязнова А. Г. Финансово – кредитный энциклопедический словарь / Кол. Авт. Под ред. А.Г. Грязновой. – М. : Финансы и статистика, 2004. – 168 с.
25. Кулагин А.С. Немного о термине «инновация»// Инновация. – 2004. № 7. – С. 56 – 59.
26. Інноваційний менеджмент сталого розвитку на прикладі агропромислового комплексу / Гришин І.Я. Мазоренко Д.І. Бурова О.К. та інш. –Харків, 2005. – 546 с.
27. Инновационный менеджмент в АПК / Р.Н. Минниханов, В.В. Алексеев, Д. И. Файзрахманов, М.А. Сагдиев. – М.: Изд –о МСХА, 2003. – 432с.
28. Кокурин Д.И. Инновационная деятельность. / Д И. Конкурин. – М.: Экзамен, 2001. – 576 с.
29. Румянцева Е.Е. Новая экономическая энциклопедия. / Е.Е. Румянцева– М.: ИНФРА, 2005. – 724 с.
30. Князева Е.Н. Синергетический вызов культуре / Е.Н.Князева // Синергетическая парадигма. 2000. – № 3. – С. 243 – 261.
31. Сучасний тлумачний словник української мови: 50000 слів / За заг. Ред.. д-ра філол.. наук, проф.. В.В. Дубічниського. – Х.ВД «Школа», 2006. – 832 с.
32. Твисс Б. Управление научно-техническими нововведениями./ Твисс Б. – М.: Экономика, 1989. – 271 с.
33. Покропивний С.Ф. Підприємництво: стратегія, організація, ефективність: Навчальний посібник / С. Ф. Покропивний, В. М. Колот. – К.: КНЕУ, 1998. – 328 с.
34. Раєвнєва О. В. Управління розвитком підприємства: методологія, механізми, моделі [Текст] : монографія /О. В. Раєвнєва. – Х.: ІНЖЕК, 2006. – 496 с.
35. Архангельський Ю.С. Основи моделювання міжгалузевих зв`язків. / Ю. С. Архангельський, І.І. Коваленко. – К.: РВУ КІЕМБЕС, 1998. – 345 с.
36. Мартиненко М.М. Стратегічний менеджмент: підручник. / М. М. Мартиненко, І. А. Ігнатьева. – К.: Каравела, 2006.- 320 с.
37. Федонін О.С. Потенціал підприємства: формування та оцінка: навч. посіб. / О. С. Федонін, І.М. Рєпіна, О.П. Олексюк. – К.: Цент навчальної літератури, 2005. – 352 с.
38. Б. А. Райзберг Курс экономики: учебник. -2-е изд. / Б.А. Райзберг. –М.: Инфра-М, 1999. – 716 с.
39. Малый экономический словарь / [под ред. Азрилиян Н. А.]. –М.: Институт новой экономики, 1997. – 1088 с. [1] с.
40. Томпсон А.А., Стрикленд А. Дж. Стратегический менеджмент. Искусство разработки и реализации стратегии: Учебн. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ. – 1998. – 576 с.
41. Захарченко В. Новая экономика для новой Украины / В. Захарченко // Економіст. - 2009. - № 2. - С. 16-22.
42. Балабанова Л.В. Управління маркетинговим потенціалом підприємства / Л. В. Балабанова. –.Донецьк: Дон дует, 2005 – 144 с.
43. Куцеконь Л. О. Теоретико-методологічні засади інноваційного розвитку підприємств / Л. О. Куцеконь // Науковий вісник НУБіП України. – 2011. - № 168, ч. 3- С. 194-199.
44. Масалов А. Инновационный тип развития / А. Масалов // Журнал для акционеров. – 1999. – № 9. – С. 11-15.
45. Куцеконь Л. О. Стратегія розвитку підприємств бурякоцукрового підкомплексу / Л. О. Куцеконь // Науковий вісник НУБіП України. – 2012. - № 171., ч. 1 - С. 194-199.
46. Гриньов А. В. Оцінка інноваційного потенціалу підприємства / А. В. Гриньов // Проблеми науки. – 2003. – № 12. – С. 12–17.
47. Верба В. А. Методичні рекомендації з оцінки інноваційного потенціалу підприємства / В. А. Верба, І. В. Новікова // Проблеми науки. – 2003. – № 3. – С. 22–31.
48. Бубенко П. Ключові моменти формування регіональних інноваційних систем в Україні / П.Бубенко, В.Гусєєв// Економіка України. – 207. - №8. – С. 33 – 39.
49. Медынский В.Г. Инновационное предпринимательство: уч. пос. / В.Г.Медынский, Л.Г.Шаршукова.- М.: ИНФРА, 1997. -240 с.
50. Пригожин А.И. Нововведения: стимулы и препятствия (социальные проблемы инноватики) / А. И. Пригожин. – М.: Политиздат, 1989.-270 с.
51. Бажал Ю.М. Економічна теорія технологічних змін: навч. пос. для вузів/ Ю. М. Бажал. – К.: Заповіт, 1996. – 240 с.
52. Шершньова З.Є., Оборська С.В., Ратушний Ю.М. Стратегічне управління:
Навч. – метод. посіб. для самостійного вивчення дисципіни. – К.: КНЕУ, 2001. – 232 с.
53. Freeman C. The Economics of Industrial innovation / C. Freeman.– London, 1982, – S 416 .
54. Кулаєць М. М. Стратегія інноваційного розвитку сільськогосподарських підприємств / М. М. Кулаєць, Л. О. Куцеконь // Економіка АПК. – 2009. – №7. – С.75-80.
55. Форстер Б. Value Co-Creation in industrial Buyer-Seller Partnership – Creating and Exploiting Interdependencies [Текст] – Abo: Abo Academy University Press. – 2005. – 192 c. – ISBN 951-765-231-3
56. Druker P. Management Challenges for 21 Century / P Druker. London. –1999, – S 236.
57. Портер М. Конкуренция.: Пер. с англ. М. : Изд. Дом “Вильямс”, 2003. – 496с.
58. Лапко О.О. Венчурний капітал як джерело фінансування інноваційного розвитку економіки / О.О. Лапко // Економіка і прогнозування. – 2007. – №3. – С.25 – 42.
59. Черваньов Д.М. Менеджмент інноваційно-інвестиційного розвитку підприємств України / Д. М. Черваньов, Л. І. Рейкова. – К.: Т-во “Знання”, КОО. – 1999. – 514 с.
60. Антонюк Л.Л., Поручник А.М., Савчук В.С. Інновації: теорія, механізм розробки та комерціалізації: Монографія. – К.: КНЕУ, 2003. – 394 с.
61. Федоренко В.Г. Інноваційна і інвестиційна стратегія України / В.Г. Федоренко // Економіка та держава. – 2003. – №8. – С. 16-27.
62. Пересунько Є.С. Місце і роль інноваційної діяльності в системі економіки / Є.С. Пересунько // Формування ринкових відносин в Україні. – 2007. - №6(73). – С. 84-88.
63. Отенко И.П. Стратегическое управление потенциалом предприятия / И. П. Отенко. – Харьков, изд. ХНЭУ, 2006.- 256с.
64. Управление по результатам: Пер с фин./ Т. Санталайнен. Е. Воутилайнен и др. – М..: Прогресс, 1993.- 319 с.
65. Судомир С.М. Стратегія розвитку підприємств та її цільова спрямованість./ С.М. Судомир // Інноваційна економіка. – 2011. – №2.– С.45-48.
66. Ансофф И. Стратегическое управление / И. Ансофф. – М., 1989. – 519 с.
67. Василенко В.А. Стратегічне управління : навч. посіб. / В. А. Василенко, Т. І. Ткаченко. – К. : ЦУЛ., 2003. – 396 с.
68. Галушка З.І. Стратегічний менеджмент: навч. метод. Посіб. / З. І. Галушка, І. Ф. Комаринський. – Чернівці, 2006. – 145 с.
69. Кіндрацька Г.І. Стратегічний менеджмент : навч. посіб. / Кіндрацька Г. І. – К. : Знання, 2006. – 150 с.
70 Сhendler G. Structure and stategy. – Boston: Harvard Business School Pess, Mass, 2000.
71. Пономаренко В.С. Стратегічне управління розвитком підприємства : навч. посіб. / В. С. Пономаренко , О. І. Пушкар, О. М. Тридід. – Х., 2002. – 401с.
72. Покропивний С.Ф. Підприємництво: стратегія, організація, ефективність: Навчальний посібник / С. Ф. Покропивний, В. М. Колот. – К.: КНЕУ, 1998. – 328 с.
73.Богатирьова Л.Д. Стратегічний менеджмент / Богатирьова Л.Д. – Одеса: Новий світ, 2004. – 148 с.
74. Бузько И.Р. Стратегический потенциал и формирование приоритетов в развитии предприятий./ Бузько И.Р. – Алчевск: Знания, 2002. – 216 с.
75.Кныш М.И. Стратегическое планирование инвестиционной деятельности / М. И. Кныш. – С.Пб.: Оскар, 1998. – 315 с.
77. Стельмащук А.М. Використання кластеризації у формуванні конкурентоспроможності національної економіки / А.М. Стельмащук // Інноваційна економіка. – 2010. №5 – С. 54-62.
78. Саблук П.Т. Кластеризація як механізм підвищення конкурентоспроможності та соціальної спрямованості аграрної економіки / П.Т. Саблук, М.Ф. Кропивко // Екомоміка АПК, 2010, №1. – С. 3 – 12.
79. Кропивко М.Ф. Особливості формування регіональних агропромислових кластерів / М.Ф. Кропивко, Д.І. Мазоренко, І.О. Белебеха // Економіка АПК., 2008. – № 10. – С 7-15.
80. Іщенко О.В. Кластеризація як фактор формування сучасного рикну картоплі в Україні / О.В. Іщенко// Агроінком, 2008. – № 5-6. – С 15-18.
81. Бакум В.В. Самоорганізація в агропромислових регіональних кластерах / В.В. Бакум // Економіка АПК., 2009. – № 1. – С 21-27.
82. Бакум В.В. Методологія розробки агропромислових кластерних утворень регіону / В.В. Бакум // Економіка АПК., 2009. – № 4. – С 38-44.
83. Войнаренко М. Кластери як полюси зростання конкурентоспроможності регіонів / М. Войнаренко // Економіст. – 2008. – № 10. – С. 27-30.
84. Шеховцева Л.С. О некоторых понятиях стратегического управления// Менеджмент в России и за рубежом. – 2002, № 6. – С. 34-41.
85. Мороз Л.І. Формування стратегії інноваційного розвитку/ Мороз Л.І. Адельшінова О.Р. // Економічний простір. – 2010. - № 22/1. – с. 316 – 326.
86. Ковальчук С. С. Інноваційна діяльність як пріоритет економічного розвитку України / С. С. Ковальчук // Фінанси України. – 2004. – № 7. – С. 96–103.
87. Тарасенко І. О. Оцінка інноваційної активності підприємства в системі страте-гічного управління / І. О. Тарасенко, О. М. Королько, К. С. Белявська // Актуальні проблеми економіки. – 2009. – № 9(99). – С. 133–141.
88. Шнипко О. С. Інноваційний дефолт України: економіко-технологічний контекст : монографія / О. С. Шнипко. – К. : Генеза, 2009. – 248 с.
89. Пиріг Д. З. Досвід розвитку управління інноваційною діяльністю малих підприємств у зарубіжних країнах / Д. З. Пиріг // Актуальні проблеми економіки. – 2010. – № 3(105). – С. 163–170.
90. Куцеконь Л. О. Методологічні підходи формування стратегії інноваційного розвитку підприємств та оцінка їх ефективності / Л. О. Куцеконь // Колективна монографія за матеріалами міжнар. наук.-практ. конф. «Стратегія наукової та інноваційної діяльності: приорітети та шляхи забезпечення» – «Аграр Медіа Груп»,2011. – С.38-45.
91. Водачек Л. Стратегия управления инновациями на предприятии / Л.Водачек, О.Водачкова: Сокр. Пер.со словац./Авт. Предисл В.С.Рапорт . – Экономика, 1989. – 167с.
92. Семенова Г.А. Національний кластер - новий шлях для прискорення економічного та інноваційного зростання України / Г.А Семенова, О.С.Богма // Вісник економічної науки України. – 2006. – №1(9). – С. 127-133.
93. Кластерний аналіз. http://www.statsoft.ru// [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.statsoft.ru
94. Галущак В.В. Організаційно-економічні засади формування господарських структур ринкового типу в аграрному секторі: дисертація на здобуття наук. ступеня канд. економ. наук / В.В Галущак. – Тернопіль, 2010. – 228 с.
95. Гребешкова О. М. Проблеми виявлення та оцінки синергійного ефекту стратегічної взаємодії підприємств // Економіка підприємства: теорія та практика: Зб. мат. ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. 13—14 березня 2008 р. — К.: КНЕУ, 2008. — С. 22—24.
96. Васконселлос-и-Са Ж. Забытая фирма: Перспективный подход к решению проблемы одновременного управления настоящей компанией и компанией будущего / Пер. с англ. / Жоржи Васконселлос-и-Cа. - Днепропетровск: Баланс Бизнес Букс, 2005. — 176 с.
97. Брікхем Є. Основи фінансового менеджменту: Пер. с англ. / Є Брікхем — К.: Молодь, 1997. — 1000 c.
98. Наливайко А. Теорія стратегій підприємства. Сучасний стан та перспективи розвитку: Моногр. – К.: КНЕУ, 2001. – 227 с.
99. Махова Г. В. Синергія в стратегічних партнерствах підприємств та джерела її виникнення / Г.В. Махова // Стратегія економічного розвитку України. — 2010. — № 26— С. 27-36 с.
100. Бондар В.С. Из истории экономики свекловодства / В. С. Бондар, В.И. Пыркин, В.А. Кинах, А.В. Фурса // Сахарная свекла. – 1997. – № 7. – С. 7–9.
101. Борисюк П.Г. Проблеми та пріоритети бурякоцукрової галузі / П.Г. Борисюк, В.С. Бондар // Цукор України. – 2002. – № 6. – С.2.
102. Борисюк П.Г. Фактори, які впливають на підвищення урожайності цукрових буряків та їх якості / П.Г. Борисюк // Цукор України. – 2005. – № 3. – С. 11.
103. Державний комітет статистики України: [стат. збірник] – Черкаси, 2010. – 310.
104. Статистичний щорічник „Сільське господарство України за 2006 рік” / Державний комітет статистики України: [під. заг. керівн Ю.М.Остапчука]. – К., 2007. – 340 с.
105. Статистичний збірник “Сільське господарство”: [під. заг. керівн. В.П.Приймак]. Головне управління статистики в Черкаській області, 2010. – 296 с.
106. Куцеконь Л. О. Аналіз стану бурякоцукрового підкомплексу та його подальшого розвитку / Л. О. Куцеконь // Збірник наукових праць МАУП.– 2009. – № 9-С.37-45.
107. Варченко О.М. Сучасний стан та перспективи вирощування цукрового буряка в Україні / О.М. Варченко // Економіка АПК. – 2001. – № 4. – С.62–65.
108. Петрук М.С. Проблеми та перспективи розвитку цукрової галузі України / М.С. Петрук, Б.П.Фіщук. [Електронний ресурс]. – режим доступу:http://www.rusnauka.com/31_ONBG_2011/Economics/12_96997.doc.htm
109. Лисенко Н.О. Економіко-математична модель стабілізації цукробурякового виробництва // Н.О. Лисенко / Вісник ХНАУ. Серія „Економіка АПК і природокористування. – № 8. – 2002. – С. 65–67.
110. Батюк Б.Б. Ринкове реформування регіонального агропромислового комплексу / Б. Б. Батюк // Вісник Львівського державного аграрного університету – 1999. – № 6 – С.61–64.
111. Офіційний сайт ДПуАТ «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://www.ukragroleasing.com.ua/index.php?/krupneyshie-agrarnyie-kompanii-ukrainyi-proizvodstvo-sahara.html
112. Коденська М.Ю. Оцінка діяльності та перспективи розвитку цукробурякового виробництва України / М.Ю. Коденська, А.В. Доронін // Агроінком, 2010. - № 7-9. – С. 42-54.
113. Багрій Т.В. До розробки моделі організації матеріально-ресурсного забезпечення цукробурякового під комплексу / Т.В. Багрій // Економіка АПК. – 2002. – № 9. – С. 71–73.
114. Бондар В.С. Особливості складання бізнес-проекту виробництва цукрових буряків / В.С. Бондар, А.В. Фурса // Економіка АПК. – 2007. – № 7. – С. 35.
115. Бондар В.С. Як мінімізувати витрати на вирощування цукрових буряків в умовах фінансової кризи / В.С. Бондар // Цукрові Буряки. – 2009. - № 1. – С. 2-5.
116. Вернюк Н. О. Напрями диверсифікації діяльності підприємств бурякоцукрової галузі як чинник забезпечення їх сталого розвитку / Вісник Білоцерківського ДАУ / Зб.наук.праць. Вип.63. – Б.-Церква.–2009. – С. 16-19.
117. Дучак С.В. Якість насіння – основа доброго урожаю / С.В. Дучак // Цукор України. – 2005. – № 1–2. – С.19.
118. Імас Є. В. Шляхи удосконалення матеріально-технічного забезпечення виробництва цукрових буряків / Є.В. Імас // Цукрові буряки. – 1999. – № 4. – С.4– 5.
119. Інтенсивна технологія вирощування цукрових буряків на півдні України (рекомендації) / [колектив авторів]. – Умань, 1990. – 32 с.
120. Борисюк П.Г. Проблеми вирощування та заготівлі цукрових буряків у 2003 році / П.Г. Борисюк // Цукор України. – 2003. – № 3. – С. 7.
121. Борисюк П.Г. Стан і завдання бурякоцукрової галузі України / П.Г. Борисюк // Цукор України. – 2003. – № 4-5. – С.2.
122. Коденська М.Ю. Цукробурякове виробництво України / Коденська М.Ю. – К. : ДОП ІАЕ УААН, 1998. – 55 с.
123. Коденська М.Ю. Цукробурякове виробництво: стан і деякі аспекти розвитку / М.Ю. Коденська // Вісник аграрної науки. – 1998. – № 5. – С. 70–73.
124. Коденська М.Ю. Розвиток цукробурякового виробництва в Україні / М.Ю. Коденська // Економіка АПК. – 1999. – № 1. – С. 111–114.
125. Коденська М.Ю. Буряківництво Київщини та фактори впливу на його ефективний розвиток / М.Ю. Коденська, Н.М. Василець // АгроІнком. – 2006. – № 5–6. – С.53–58.
126. Валінкевич Н.В. Удосконалення управління розвитком цукробурякового виробництва / Н.В. Валінкевич // Економіка АПК. – 2000. – № 1. – С. 39–43.
127. Варченко О.М. Основні напрямки підвищення ефективності вирощування цукрових буряків в Україні // Збірник наукових праць, ПДАТА. Випуск 12. Том 1. – 2004. – С. 69-71.
128. Постанова Кабінету Міністрів України “Про перехід на приймання та оплату цукросировини з урахуванням фактичної цукристості” // Урядовий кур’єр. – 1994. – № 108-109. – С. 2.
129. Багрій Т.В. Розвиток економічних відносин в інтегрованому цукробуряковому виробництві / Т.В. Багрій // Економіка АПК. – 2003. – № 4. – С. 117– 119.
130. Багрій Т.В. Роль інтеграції у подоланні кризової ситуації у цукробуряковому виробництві / Т.В. Багрій // Економіка АПК. – 2004. – № 7. – С. 50.
131. Бойко В.І. Про необхідність розвитку регіональних агропромислових формувань ринкового типу / В.І. Бойко, В.В. Лазня // Економіка України. – 1996. – № 2.– С. 64–70.
132. Бондар В.С. Щодо державної підтримки виробництва цукрових буряків / В.С. Бондар // Цукрові буряки. – 2008. – №1. – С.2–3.
133. Бурик А.Ф. Економічні взаємовідносини в цукробуряковому підкомплексі Вінничини / А.Ф. Бурик, Н.О. Вернюк // Економіка АПК. – 2001. – № 2. – С. 58–62.
134. Куцеконь Л. О. Підвищення економічної ефективності виробництва в бурякоцукровому підкомплексі на інноваційних засадах / Л. О. Куцеконь // Науковий вісник НУБіП України. – 2010. - № 154. - С. 206-212.
135. Бурик А.Ф. Методично-правові матеріали для виконання Указу Президента України “Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки” / А.Ф. Бурик, О.В. Грінчак [та ін.], – Умань : УСГА, 2000. – 393 с.
136. Варченко О.М. Формування погоджувальних комісій з обґрунтування цін і доходів в інтеграційній структурі виробництва цукру / О.М. Варченко // Вісник аграрної науки. – 2005. – № 1. – С. 54–57.
137. Василенко В.П. О сельскохозяйственной кооперации и эффективности / Василенко В.П. – М.: Дело, 2004. – 99 с.
138. Багрій Т.В. До розробки моделі організації матеріально-ресурсного забезпечення цукробурякового під комплексу / Т.В. Багрій // Економіка АПК. – 2002. – № 9. – С. 71–73.
139. Боковець В.В. Удосконалення структури основного капіталу підприємств бурякоцукрового підкомплексу Вінницької області / В.В. Боковець // Економіка АПК. – 2003. – № 1. – С. 82–85.
140. Довганчин Г.В. Стан та шляхи підвищення економічної ефективності переробки цукрових буряків / Г.В. Довганчин // Вісник аграрної науки. – 2000. – № 11. – С.72–73.
141. Варченко О.М. Економічні результати переробки цукрових буряків та напрямки їх підвищення / О.М. Варченко // Економіка АПК. – 2003. – № 5. – С. 20–25.
142. Варченко О.М. До питання підвищення конкурентоспроможності продукції бурякоцукрової галузі / О.М. Варченко // Вісник аграрної науки : Науково-теоретичний журнал Української Академії аграрних наук. - 2003. - № 8. - С. 64-67.
143. Горленко О.І. Економічні взаємовідносини у цукробуряковому підкомплексі / О.І. Горленко // Цукрові буряки. – 1999. – № 6. – С. 6–8.
144. Дзьонбак І.Б. Розвиток відносин власності цукробурякового підкомплексу / І.Б. Дзьонбак, О.О. Єранкін, О.О. Шеремет // Економіка АПК. – 2000. – № 12. – С. 31–34.
145. Кулаєць М. М. Стратегія інноваційного розвитку сільськогосподарських підприємств / М. М. Кулаєць, Л. О. Куцеконь // Економіка АПК. – 2009. – №7. – С.75-80.
146. Закон України “Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру” // Галицькі контракти. – 1999. – № 29. – С.57-59.
147. Указ Президента України “Про додаткові заходи щодо регулювання операцій з давальницької сировини у зовнішньоекономічних відносинах” // Урядовий кур’єр. – 1999. – № 230. – С. 15.
148. Бугаенко И.Ф. Альтернативные виды топлива из сахарной свеклы и продуктов ее переработки / И.Ф. Бугаенко, С.В. Штерман, О.С. Грачев // Сахар. - 2007. - № 2. -С. 18-20.
149. Навратил 3. Производство биоэтанола на сахарном заводе в Франции / 3. Навратил // Цукор України. - 2006. - № 6. - С. 4-5.
150. Губенко Н.Ю. Меляса цукрових заводів - важлива сировина для виробництва етанолу / Н.Ю. Губенко, Г.К. Шматкова // Цукор України. - 2008. - № 6. - С. 5-6.
151. Калетнік Г.М. Розвиток ринку біопалив в Україні: монографія / Г.М. Калетнік. - К. : Аграрна наука, 2008. - 464 с.
152. Постанова Кабінету Міністрів України “Про регулювання ринку цукру” // Голос України. – 1997. – № 57. – С. 5.
153. Постанова Кабінету Міністрів України “Про деякі питання державного регулювання виробництва і реалізації цукру” // Галицькі контракти. – 2000. – № 25. – С. 64.
154. Постанова Кабінету Міністрів України “Порядок визначення мінімальних цін на цукрові буряки та цукор” // Галицькі контракти. – 2000. – № 25. – С. 66.
155. Постанова Кабінету Міністрів “Положення про порядок формування квот поставки цукру на внутрішній ринок і за міжнародними договорами, визначення та розподіл обсягів вирощування цукрових буряків і виробництва цукру в межах цих квот” // Галицькі контракти. – 2000. – № 25. – С. 65–66.
156. Борщевський П.П. Ринок цукру / Борщевський П.П., Багатаренко О.С., Заєць О.С. [та ін.]. – К. : Віпол, 1996. – 57 с.
157. Кропельницька С. Кластери – інструменти економічного зростання територіальних громад в умовах світової глобальної кризи // Вісник ЛДАУ, 2009. – №16 (2). – С.37 – 42.
158. Цукробурякове виробництво України: проблеми відродження, перспективи розвитку : монографія / [Саблук П. Т., Коденська М. Ю., Власов В. І. та ін.] ; за ред. П.Т. Саблука, М.Ю. Коденської. – К. : ННЦ ІАЕ, 2007. – 390 с.
159. Spicher J. Zuckerrube – Rohstoff fur Zucker und Treibstoff / J. Spicher // Zuckerrube. – 2007. – № 3. – S. 158.
160. Електронна енциклопедія сільського господарства agroscience.com.ua - [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://gazeta.ua/post/325830http://www.agroscience.com.ua/plant/znachennya-tsukrovogo-buryaka
161. Зінченко О.І. Рослинництво. Підручник / О. І. Зінченко, В. Н. Салатенко, М. А. Білоножко — К.: Аграрна освіта, 2001. — 591 с.
162. Сайт спільноти по відновлюваній енергетиці: energy.ua - [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://glade.energy.ua/profiles/blogs/ch3-rozvitok-i-vikoristannya
163. Becker С. 15 t im Jahr 2015 / C. Becker // Zuckerrube. – 2008. – № 2. – S. 100.
164. Garantierter Klimaschutz mit Bioethanol // Zuckerrube. – 2008. – № 6. – S. 298.
165. Радченко С. Цукрозаводи можуть порізати на брухт //Газета по-українськи. - № 974 за 05.02.2010 р. – [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://gazeta.ua/post/325830
166. Дрейпер Н., Смит Г. Прикладной регрессионный анализ. Часть 1. М.: Финансы и статистика. – 1986. – 366 с.
167. Дрейпер Н., Смит Г. Прикладной регрессионный анализ. Часть 2. М.: Финансы и статистика. – 1986. – 351 с.
168. Ивахненко А.Г. Индуктивный метод самоорганизации моделей сложных систем. – Киев: «Наукова думка». – 1982. – 296 с.
169. Ивахненко А.Г., Степашко В.С. Помехоустойчивость моделирования. – К.: Наукова думка. – 1985. – 216 с.
170. Саблук П.Т. Кластеризація як механізм підвищення конкурентоспроможності та соціальної спрямованості аграрної економіки / П.Т. Саблук, М.Ф. Кропивко // Екомоміка АПК, 2010, №1. – С. 3 – 12.
171. Кропивко М.Ф. Особливості формування регіональних агропромислових кластерів / М.Ф. Кропивко, Д.І. Мазоренко, І.О. Белебеха // Економіка АПК., 2008. – № 10. – С 7-15.
172. Іщенко О.В. Кластеризація як фактор формування сучасного рикну картоплі в Україні / О.В. Іщенко// Агроінком, 2008. – № 5-6. – С 15-18.
173. Бакум В.В. Самоорганізація в агропромислових регіональних кластерах / В.В. Бакум // Економіка АПК., 2009. – № 1. – С 21-27.
174. Бакум В.В. Методологія розробки агропромислових кластерних утворень регіону / В.В. Бакум // Економіка АПК., 2009. – № 4. – С 38-44.
175. Войнаренко М. Кластери як полюси зростання конкурентоспроможності регіонів / М. Войнаренко // Економіст. – 2008. – № 10. – С. 27-30.
176. Шеховцева Л.С. О некоторых понятиях стратегического управления// Менеджмент в России и за рубежом. – 2002, № 6. – С. 34-41.
177. Мороз Л.І. Формування стратегії інноваційного розвитку/ Мороз Л.І. Адельшінова О.Р. // Економічний простір. – 2010. - № 22/1. – с. 316 – 326.
178. Ковальчук С. С. Інноваційна діяльність як пріоритет економічного розвитку України / С. С. Ковальчук // Фінанси України. – 2004. – № 7. – С. 96–103.
179. Тарасенко І. О. Оцінка інноваційної активності підприємства в системі страте-гічного управління / І. О. Тарасенко, О. М. Королько, К. С. Белявська // Актуальні проблеми економіки. – 2009. – № 9(99). – С. 133–141.
180. Шнипко О. С. Інноваційний дефолт України: економіко-технологічний контекст : монографія / О. С. Шнипко. – К. : Генеза, 2009. – 248 с.
181. Пиріг Д. З. Досвід розвитку управління інноваційною діяльністю малих підприємств у зарубіжних країнах / Д. З. Пиріг // Актуальні проблеми економіки. – 2010. – № 3(105). – С. 163–170.
182. Зінченко О.І. Рослинництво. Підручник / О. І. Зінченко, В. Н. Салатенко, М. А. Білоножко — К.: Аграрна освіта, 2001. — 591 с.
183. Сайт спільноти по відновлюваній енергетиці: energy.ua - [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://glade.energy.ua/profiles/blogs/ch3-rozvitok-i-vikoristannya
184. Becker С. 15 t im Jahr 2015 / C. Becker // Zuckerrube. – 2008. – № 2. – S. 100.
185. Garantierter Klimaschutz mit Bioethanol // Zuckerrube. – 2008. – № 6. – S. 298.