РОЗВИТОК СИСТЕМ КРЕАТИВНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ПІДПРИЄМСТВ

brief description

МІНІСТЕРСВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

На правах рукопису

ЗІНКЕВИЧ ДМИТРО КОСТЯНТИНОВИЧ

УДК 338.24:330.341

РОЗВИТОК СИСТЕМ КРЕАТИВНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ПІДПРИЄМСТВ

Спеціальність: 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами
(за видами економічної діяльності)

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Науковий керівник:
Кузьмін Олег Євгенович
доктор економічних наук, професор

Львів – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ І ПРИКЛАДНІ ЗАСАДИ ПОБУДОВИ СИСТЕМИ КРЕАТИВНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ПІДПРИЄМСТВ

11
1.1.Сутність креативного менеджменту 11
1.2. Креативний менеджмент як компонента системи управління підприємством
31
1.3. Принципи формування системи креативного менеджменту 47
Висновки до першого розділу 57
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗУВАННЯ ТА ОЦІНЮВАННЯ СИСТЕМ КРЕАТИВНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ПІДПРИЄМСТВ
62
2.1. Методичні рекомендації з оцінювання системи креативного менеджменту підприємства
62
2.2. Стан чинних систем креативного менеджменту на підприємствах
73
2.3. Чинники, які впливають на формування систем креативного менеджменту підприємств
94
Висновки до другого розділу 110
РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ КРЕАТИВНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ПІДПРИЄМСТВ
114
3.1. Технологія вироблення рішення щодо забезпечення розвитку системи креативного менеджменту підприємства
114
3.2. Формування і реалізація стратегії розвитку системи креативного менеджменту у пріоритетному для підприємства напрямку

129
3.3. Контролювання і регулювання реалізації стратегії розвитку системи креативного менеджменту
145
Висновки до третього розділу 157
ВИСНОВКИ 161
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 171

ВСТУП

Актуальність теми дисертації. Однією з основних складових потенціалу розвитку підприємств є інтелектуальні ресурси суб’єктів управління. З огляду на те, що суб’єкти управління мають різний рівень професійної підготовки, трудового досвіду, колективні та індивідуальні цілі, які базуються на потребах, уподобаннях, амбіціях тощо, то використання інтелектуальних ресурсів для розвитку організації є досить проблематичним. Проблема полягає у тому, що досі відсутніми є науково-обґрунтовані теоретичні основи і методико-прикладні рекомендації з розвитку систем управління інтелектуальними ресурсами підприємств, зокрема систем креативного менеджменту. Це не дозволяє керівникам підприємств раціонально використовувати креативні можливості суб’єктів управління для розв’язання виробничо-господарських проблем, набувати конкурентні переваги на ринку, застосовувати інноваційні ідеї щодо оптимізування управління потоками ресурсів на підприємстві.
У науковій літературі значну увагу приділено дослідженню психолого-управлінських аспектів креативності, проблемам стимулювання творчого розвитку, обґрунтуванню необхідності активізування креативності в організаціях, методам формування робочих креативних груп, дослідженню зв’язків креативності працівників підприємств із їхніми задатками і рівнем професійної підготовки тощо. Найвідомішими у цих напрямах є праці Алексєєва І., Андросової О., Альтшуллера Г., Бажала Ю., Базилевича В., Баррона Ф., Бекхардні Б., Березіної Т., Бойка Є., Борщ Л., Бьюітандама А., Валдайцева С., Василенка В., Верби В., Волкова О., Гальчинського А., Геєця В., Герасимчука В., Глазьова С., Гойка А., Гончаренка Т., Гілфорда Дж., Дайкера Д., Денисенка М., Доснона О., Должанського І., Друкера П., Зечмістера Е., Золотарьова С., Ілляшенка С., Ільчука В., Колькової С., Крикавського Є., Крупки М., Кузьміна О., Лазебника Л., Литвиненка С., Лобанова А., Лукінова І., Малицького Б., Медведкіна Т., Мізюка Б., Мілославського І., Нейкової Л., Новікової І., Ортинського В., Петровича Й., Піннінгса Й., Пономаренка В., Поплавської Ж., Постєвого А., Раєвнєвої О., Романенко М., Рубінштейна С., Саліхової О., Соловйова В., Стадницького Ю., Тивончука І., Торшиної К., Торренса П., Харрінгтона Д., Черваньова Д., Череп А., Чумаченка Б., Чумаченка І., Чухрай Н., Шаугнессі Й., Шегди А. та інших.
Незважаючи на певні наукові напрацювання і досягнення в теорії та практиці креативного менеджменту, є частина питань, які залишаються постійним об’єктом дискусій. До них слід віднести такі: сутність поняття «система інноваційного менеджменту», «креативний менеджмент», «розвиток системи креативного менеджменту»; види систем креативного менеджменту, чинників, які впливають на системи креативного менеджменту, креативного розвитку, креативних управлінських рішень, стратегій у системі креативного менеджменту; методи оцінювання системи креативного менеджменту підприємства, формування креативних управлінських рішень, побудови стратегій розвитку системи креативного менеджменту тощо.
Необхідність подальшого удосконалення теоретичних та методико-прикладних основ розвитку систем креативного менеджменту обумовила актуальність теми дисертаційної роботи, мету і завдання дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведене дослідження пов’язане з науковим напрямком кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва Національного університету «Львівська політехніка» «Проблеми інвестиційної та інноваційної діяльності (на прикладі машинобудування і приладобудування)» (номер державної реєстрації 0107U009522), науково-дослідною роботою кафедри фінансів Національного університету «Львівська політехніка» «Проблеми балансування засобів фінансового і кредитного впливу на стабілізацію стану виробничо-господарських структур в машинобудуванні та приладобудуванні» – ФІН-2 (номер державної реєстрації 0108U010402), а також держбюджетною темою ДБ/ПСМ «Методологія та інструментарій процесійно-структурованого менеджменту» (номер державної реєстрації 0111U001215), затвердженою наказом МОНмолодьспорту України (протокол № 1177 від 30 листопада 2010 р.) при написанні розділу 2 «Побудова системи процесно-структурованого менеджменту на засадах структурної декомпозиції», підрозділу 2.4 «Формування технології процесно-структурованого менеджменту», де дисертантом розкрито сутність контролювання і регулювання як компоненти процесно-структурованого креативного менеджменту.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретичних положень і методико-прикладних рекомендацій щодо розвитку систем креативного менеджменту підприємств.
Завданнями роботи є:
- уточнити поняття «система інноваційного менеджменту», «креативний менеджмент», «розвиток системи креативного менеджменту»;
- удосконалити класифікації систем креативного менеджменту, чинників, які впливають на системи креативного менеджменту, видів креативного розвитку, видів креативних управлінських рішень, видів стратегій в системі креативного менеджменту;
- розробити методичні положення з оцінювання системи креативного менеджменту підприємства;
- запропонувати методичні рекомендації з формування креативних управлінських рішень;
- розвинути технологію формування і реалізації стратегії розвитку системи креативного менеджменту.
Об’єктом дослідження є процеси розвитку систем креативного менеджменту підприємств.
Предметом дисертаційної роботи є теоретичні та прикладні положення щодо розвитку систем креативного менеджменту у машинобудуванні.
Теоретичною базою дисертації є праці провідних вітчизняних та зарубіжних економістів із проблем розвитку систем креативного менеджменту. Використано законодавчі та нормативні акти Верховної Ради України, Постанови Кабінету Міністрів України, Укази Президента України, які стосуються проблем розвитку систем креативного менеджменту.
У процесі дослідження вивчені та проаналізовані матеріали підприємств, які мають досвід у розвитку систем креативного менеджменту, а також наукові джерела, які відображають напрацювання вітчизняних і зарубіжних авторів за даною тематикою.
Методи дослідження. У дисертації використано такі методи дослідження: індукції і абстрагування – під час уточнення cутності креативного менеджменту (підр. 1.1); систематизації та інтегрування – під час обґрунтування місця креативного менеджменту в системі управління підприємством, а також розроблення технології вироблення рішення щодо забезпечення розвитку системи креативного менеджменту підприємства (підр. 1.2, 3.1); конкретизації – під час ідентифікування принципів формування системи креативного менеджменту і побудови механізму контролювання і регулювання реалізації стратегії розвитку системи креативного менеджменту (підр. 1.3, 3.3); індексний метод – під час формування методичних рекомендацій з оцінювання системи креативного менеджменту підприємства (підр. 2.1); аналізування і синтезування – під час дослідження стану чинних систем креативного менеджменту на підприємствах (підр. 2.2); дедукції і експертних оцінок – під час виділення і аналізу чинників, які впливають на формування систем креативного менеджменту підприємств (підр. 2.3); моделювання – під час формування і реалізація стратегії розвитку системи креативного менеджменту у пріоритетному для підприємства напрямку (підр. 3.2) тощо.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці теоретичних положень і наданні методичних рекомендацій щодо розвитку систем креативного менеджменту. Автором отримано такі наукові результати:
вперше:
- розроблено метод оцінювання системи креативного менеджменту підприємства на засадах ідентифікування об’єктів, які характеризують цю систему, конкретизації показників, що їх відображають, а також установлення факторів, які впливають на розвиток системи креативного менеджменту;
удосконалено:
- методичні рекомендації з формування креативних управлінських рішень, які відрізняються від існуючих тим, що базуються на модулях перетворення неформалізованого потоку інформації у структуровані бази даних, результатом яких є креативні ідеї, доведені до рівня взірця інноваційного продукту або технології;
- технологію формування і реалізації стратегії розвитку системи креативного менеджменту з вбудованим механізмом контролювання і регулювання параметрів креативного розвитку, яка, на відміну від існуючих технологій, базується на застосуванні економетричного моделювання прогнозу значень показників, що характеризують систему креативного менеджменту;
набули подало подальшого розвитку:
- поняття «система інноваційного менеджменту», «креативний менеджмент», «розвиток системи креативного менеджменту», які, на відміну від існуючих понять, уточнено шляхом виділення їхніх характеристик і встановлення зв’язків між ними;
- класифікації систем креативного менеджменту, чинників, які впливають на системи креативного менеджменту, видів креативного розвитку, видів креативних управлінських рішень, видів стратегій у системі креативного менеджменту. Вказані класифікації, на відміну існуючих, набули розвитку в напрямку виділення нових класифікаційних ознак, що враховують виділені принципи розвитку систем креативного менеджменту.
Практичне значення одержаних результатів. Серед основних положень дисертації практичне значення мають розроблені методичні рекомендації з формування креативних управлінських рішень, технологія формування і реалізації стратегії розвитку системи креативного менеджменту, а також методичні положення з оцінювання системи креативного менеджменту. Вказані авторські розробки знайшли практичне застосування у Львівській обласній державній адміністрації під час розробки комплекту креативних заходів із підготовки до Євро-2012, а також у діяльності таких підприємств: ДП «Електронмаш» (довідка №15/47-12 від 26.12.2012 р.), ПАТ «Концерн-Електрон»; ПАТ «Запорізький автомобілебудівний завод» (довідка № 1245-12/69 від 7.06.2011 р.), ТзОВ «Завод Електронпобутприлад» (довідка № 39/875 від 30. 11. 2012 р.). Окремі положення дисертації використовуються у навчальному процесі Національного університету «Львівська політехніка», зокрема при викладанні дисциплін «Креативний менеджмент» та «Інноваційний менеджмент» (довідка № 25/36 від 12.10.2012 р.).
Особистий внесок дисертанта. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в роботі використані лише результати особистої роботи дисертанта, які становлять індивідуальний внесок автора.
Апробація роботи. Основні положення дисертаційного дослідження були розглянуті та схвалені на ІI Всеукраїнській науково-практичній конференції «Управління у сферах фінансів, оподаткування, страхування і кредиту» (м. Львів, 18-21 листопада 2009 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Україна в системі міжнародної економіки» (м. Тернопіль, 11-12 лютого 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Зрівноважений розвиток регіонів в умовах глобалізації» (м. Житомир, 15-17 квітня 2010 р); Міжнародній науково-практичній конференції «Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризики» (м. Львів, 20-21 травня 2010 р.). Дисертант брав участь у таких наукових семінарах кафедри: «Сутність поняття «система креативного менеджменту підприємства»», «Оцінювання системи креативного менеджменту підприємства».
Публікації. За результатами виконаного дослідження опубліковано 17 наукових праць загальним обсягом 56,79 друк. арк. (одна колективна монографія, 9 публікацій у фахових виданнях України, 10 тез доповідей на конференціях). Особисто автору належить 5,75 друк. арк.
Структура дисертації. Обсяг дисертації становить 191 сторінку, з них 170 сторінок – основна частина, яка складається зі вступу, трьох розділів, висновків. Вона включає 35 таблиць і 27 рисунків. Список використаних літературних джерел сягає 211 найменувань.

bibliography

ВИСНОВКИ
В умовах ринку, забезпечення конкурентоспроможності та економічного розвитку підприємств, значною мірою, залежить від їх інноваційної активності. Як відомо, інноваційна діяльність є однією з найбільш ризикових. Вона інтелектуально і капіталомістка. Це вимагає перманентного розвитку інноваційного менеджменту, зокрема системи управління інтелектуальними ресурсами працівників. Ознайомлення із матеріалами підприємств дозволяє стверджувати, що на сьогодні, на жаль, ці системи перебувають у стані становлення. Їх нерозвиненість є причиною таких проблем, як: нераціональність креативний рішень; виникнення невикористаних резервів розвитку організацій; низький рівень прибутковості інвестицій тощо. У результаті виконаного дослідження розкрито сутність теоретичних положень і методико прикладних рекомендацій щодо розвитку систем креативного менеджменту підприємств.
1. З метою підвищення результативності розробки і реалізації креативних рішень на підприємствах доцільно формувати системи креативного та інноваційного менеджменту. Під системою інноваційного менеджменту доцільно розуміти сукупність керуючої і керованої підсистем управління, які взаємодіють у напрямку акумулювання ідей щодо досягнення позитивних економічних, технологічних, соціальних та інших ефектів на засадах доведення висунутих ідей до рівня інноваційного продукту або технології та їх запуску у виробничий процес. Своєю черго, креативний менеджмент доцільно трактувати як підсистему інноваційного менеджменту, яка передбачає забезпечення здатності суб’єктів управління висувати і розвивати нові ідеї, що набувають форми наукової або технологічної інформації. Результатом креативної діяльності є отримання суб’єктами системи креативного менеджменту наукової або технологічної інформації, а результатом інноваційної діяльності – розробка нового або покращання існуючого продукту чи технології. Крім того, в системі креативного менеджменту суб’єктами керованої підсистеми управління є лише працівники, які висувають і аналізують нові ідеї, а в системі інноваційного менеджменту до цієї групи суб’єктів належать усі працівники, які залучені до розробки і реалізації ідей.
На підприємствах система креативного менеджменту має розглядатись як окремий об’єкт його розвитку. Під розвитком системи креативного менеджменту доцільно розуміти процес систематизації існуючої і створення нової наукової і технологічної інформації, яка дозволяє розв’язувати виробничо-господарські проблеми, знижувати їх гостроту або вказувати спосіб ліквідації наслідків виявлених проблем.
До умов розвитку системи креативного менеджменту на підприємстві належать: відсутність адміністративного тиску на працівників, залучених до висунення і розвитку креативних ідей; гарантування безпеки працівників, залучених до висунення і розвитку креативних ідей, а також членів їхніх сімей; можливість самостійного вибору форми збору, обробки і представлення інформації під час вироблення креативних рішень; відсутність загроз звільнення або пониження посади працівників залучених до висунення і розвитку креативних ідей в разі неприйнятності висунутих і розроблених ідей; наявність доступу до конфіденційної інформації та інформації з обмеженим доступом; отримання повноважень виступати у ролі керівника робочої групи, яка працює над удосконаленням і аналізуванням схваленого керівниками підприємства креативного рішення.
Системи креативного менеджменту доцільно поділяти на: постійні; тимчасові; комбіновані. Креативний менеджмент набуває найбільш прикладного значення за умови його розкриття з позиції системного і функціонального підходів. Системний підхід передбачає розгляд системи управління з двох позицій. Перша репрезентує систему управління як взаємодіючу сукупність керуючої і керованої підсистем управління. Друга – як сукупність взаємопов’язаних підсистем управління, що конкретними функціями менеджменту. Складовими елементами системи креативного менеджменту є: цілі креативного менеджменту, суб’єкти і об’єкти, методи і технології креативного менеджменту, креативні ідеї і креативні рішення, інформація та комунікації.
Ключовими аспектами, які дозволяють ідентифікувати креативний менеджмент як окрему підсистему управління в системі інноваційного менеджменту є його цілі і об’єкти управління. До цілей інноваційного менеджменту належать:
• зниження собівартості готової продукції; зниження ціни готової продукції; підвищення якості готової продукції;
• створення нових видів продукції; розробка нових або удосконалення існуючих технологій виробництва продукції;
• розробка нових або удосконалення існуючих технологій управління.
У свою чергу цілями креативного менеджменту є: забезпечення здатності суб’єктів управління висувати і розвивати нові ідеї, що набувають форми наукової або технологічної інформації; акумулювання нових ідей у формі наукової або технологічної інформації.
Щодо об’єктів управління в системах інноваційного і креативного менеджменту, то, проведені дослідження дозволяють стверджувати, що їх ідентифікування найдоцільніше у розрізі етапів інноваційного процесу. Оскільки креативний менеджмент є підсистемою інноваційного менеджменту, то усі етапи інноваційного процесу є об’єктами інноваційного менеджменту. Ті з етапів цього процесу, які передбачають висунення ідей щодо створення або удосконалення інноваційної продукції і технологій доцільно об’єднувати в групу об’єктів креативного менеджменту. До них належать: науково-дослідні роботи, удосконалення дослідного зразка інноваційного продукту або технології, а також удосконалення інноваційного продукту або технології під час дрібносерійного та серійного виробництва.
Місце системи креативного менеджменту в системі управління підприємством значною мірою визначається функціями, які вона виконує (інформаційно-аналітична, спонукальна, відтворювально-розвиваюча). Усі з виділених нами функцій мають інформаційну основу. Так, перша з виділених функцій передбачає створення і трактування інформації, друга – формування різних форм подання (доведення) інформації до суб’єктів креативного менеджменту на засадах врахування їх мотивів, третя – збереження і перетворення наявної інформації у вищі, більш складні і досконалі форми.
Розвиток управлінських систем, зокрема системи креативного менеджменту вимагає дотримання керівниками підприємств певних принципів, а саме принципу причинно-наслідкового зв’язку між метою формування креативних рішень, їх розробкою, оцінюванням і регулюванням; можливості участі будь-якого працівника підприємства, незалежно від обійманої посади, в діяльності робочих груп із висунення креативних ідей і розроблення креативних рішень; комбінованого застосування різних методів акумулювання креативних ідей і вироблення креативних рішень; системності у створенні умов для зацікавленості працівників організації у творчому розвитку; мінімізації витрат часу на розроблення і аналізування креативних ідей і рішень; забезпечення позитивного впливу креативних ідей і рішень на показники економічної ефективності, екологічності і безпеки життєдіяльності; забезпечення конфіденційності інформації про сутність креативних ідей і рішень.
2. Важливим елементом реалізації функції контролювання є оцінювання та аналізування об’єкту управління. Дослідження показали, що оцінювання та аналізування системи креативного менеджменту підприємства доцільно здійснювати у певній послідовності. Вона передбачає: ідентифікування об’єктів оцінювання в системі креативного менеджменту; конкретизацію показників, які характеризують об’єкти оцінювання в системі креативного менеджменту і їх обчислення; виділення та аналізування факторів, які вплинули на фактичний стан системи креативного менеджменту; узагальнення результатів аналізування.
Отриману, в результаті реалізації виділених етапів, інформацію доцільно використовувати керівникам систем креативного менеджменту під час формування альтернативних варіантів рішень щодо створення нових або удосконалення існуючих систем креативного менеджменту.
У 2011 році проводилось експертне дослідження чинних систем креативного менеджменту підприємств за період 2007-2011 рр. Системи аналізувались у розрізі запропонованої системи коефіцієнтів. Узагальнюючи отриману експертну інформацію щодо стану чинних систем креативного менеджменту на підприємствах доходимо таких висновків:
• значення більшості коефіцієнтів, які характеризують системи креативного менеджменту на досліджуваних підприємствах протягом аналізованого періоду змінювались так, що виявлені тенденції неможна трактувати як стійкі;
• судячи з того, що стан досліджених систем суттєво залежить від впливу на них факторів зовнішнього середовища є підстави стверджувати, що всі ці системи на сьогодні перебувають у стані їх раннього розвитку. Досі не сформовано механізмів забезпечення стабільності функціонування цих систем, їх захисту від ризику недостатності фінансування тощо;
• в досліджуваній сукупності креативна діяльність розглядається керівниками підприємств як один із напрямів розвитку, а не як стратегія забезпечення конкурентоспроможності. Це призводить до того, що в період «потрясінь» на ринку власними і керівники організацій нездатні сприймати креативні ідеї як основу для реального розв’язання виробничо-господарських проблем. Вони вдаються до традиційних методів подолання труднощів, що часто призводить до втрати підприємством прав власності на активи, згортання виробництва, скорочення робочих місць тощо. Своєю чергою, на тих підприємствах де система креативного менеджменту одночасно є системою раціоналізації реалізовуваної стратегії розвитку кризові явища перетворюються на нові можливості.
1. Удосконаленню системи креативного менеджменту підприємства передує виділення ознак її розвитку. Проведені нами дослідження показали, що цими ознаками є зміни: значень коефіцієнтів, які характеризують систему креативного менеджменту; кількості напрямів вироблення і застосування креативних ідей та рішень; кількості розроблених і реалізованих креативних ідей та рішень; кількості суб’єктів, залучених до креативних пошуків; опору працівників реалізації креативних ідей і рішень. Базуючись на існуючих класифікаціях видів розвитку і доцільності їх використання під час удосконалення систем креативного менеджменту підприємств виявлено, що в межах інноваційного розвитку доцільним є виділяти креативний розвиток і його класифікувати за темпами (швидкий, помірний і повільний розвиток), за напрямком (частковий і комплексний розвиток). Застосування цієї класифікації дозволить ідентифікувати рівні розвитку системи креативного менеджменту, а також встановлювати напрямки активізування креативної діяльності підприємства. Одним з найприйнятніших способів встановлення рівня розвитку системи креативного менеджменту підприємства є використання числових інтервалів зміни значень ознак розвитку у звітному періоді порівняно з базовим періодом. Ідентифіковані види розвитку є підставою для прийняття рішення щодо удосконалення системи креативного менеджменту підприємства. Управлінське рішення в системі креативного менеджменту – це формалізований результат акумулювання і обробки інформації керівниками підприємства, які здійснюють управління креативною діяльністю, що націлений на розв’язання конкретної управлінської проблеми або виявом управлінської ініціативи щодо покращання показників креативної діяльності підприємства. Під час удосконалення систем креативного менеджменту підприємств доцільним є використовувати таку класифікацію управлінських рішень:
• за будовою (прості рішення; комплексні рішення);
• за об’єктом (рішення, націлені на розв’язання конкретних проблем; рішення, націлені на задоволення потреб суб’єктів системи креативного менеджменту; рішення, націлені на використання ново виявлених можливостей);
• за результативністю реалізації (раціональні рішення; нераціональні рішення);
• за способом формування (одноосібні рішення; колективні рішення);
• за характером (спонукальні рішення; розпорядницько-директивні рішення).
Ознайомлення з матеріалами підприємств дозволяє стверджувати, що необхідність прийняття управлінських рішень щодо удосконалення чинних систем креативного менеджменту, як правило, викликана такими факторами, як: перевищення витрат на утримання системи креативного менеджменту над ефектами від реалізації креативних рішень; виявлення обставин, які сприяють зростанню продуктивності праці розробників креативних ідей і рішень; ідентифікування факту зниження попиту на продукцію підприємства через високі ціни, низьку якість або перенасиченість ринку; нездатність суб’єктів, залучених до креативних пошуків продукувати креативні ідеї; непридатність креативних ідей до впровадження; зниження значень коефіцієнтів, які характеризують систему креативного менеджменту підприємства.
Отримання очікуваних ефектів від реалізації управлінських рішень під час удосконалення систем креативного менеджменту вимагає, щоб вироблення управлінських рішень відбувалось за певною технологією. У результаті проведених досліджень доходимо висновку, що серед етапів цієї технології доцільно виділяти:
• конкретизацію причин, які вимагають прийняття управлінського рішення;
• збір і обробка інформації на предмет факторів, які створили необхідність розробки управлінського рішення;
• формування альтернативних варіантів управлінських рішень;
• аналізування альтернатив і вибір оптимального рішення;
• створення умов для реалізації рішення і доведення його до виконавців;
• контролювання рішення і регулювання його виконання.
Дослідження показали, що управлінські рішення щодо удосконалення чинних систем креативного менеджменту є найбільш результативними, якщо вони реалізовуються не як разовий акт, а в межах певної стратегії. Матеріали підприємств та інформація з наукових джерел дозволили побудувати класифікацію стратегій в системі креативного менеджменту організацій:
• за змістом (загально-корпоративна стратегія і функціональна стратегія);
• за характером формування (інтеграційна стратегія, ситуаційна стратегія, маркетингова стратегія);
• за характером реалізації (активна стратегія, пасивна стратегія).
Експертне дослідження, проведене серед суб’єктів чинних систем креативного менеджменту показало, що більшість підприємств реалізовують функціональні стратегії розвитку системи креативного менеджменту (75,3%). З позиції характеру формування стратегій більшість стратегій є інтеграційними (47,8%). Дослідження також показали, що за характером реалізації 63,8% реалізовуваних стратегій є активними. На досліджуваних підприємствах найбільш результативними є функціональні (85%), маркетингові (39,4%) і пасивні (75,9%) стратегії. До етапів формування і реалізації цих стратегій належать:
• встановлення цілей системи креативного менеджменту;
• формування системи показників, які відображають стан реалізації цілей системи креативного менеджменту, а також формування системи їх трактування;
• визначення та аналізування факторів, які впливають на значення показників, що відображають стан реалізації цілей системи креативного менеджменту;
• вибір методів досягнення запланованих значень показників із врахуванням факторів виділених на попередньому етапі;
• реорганізація організаційної структури системи креативного менеджменту;
• розподіл функцій і повноважень e системі креативного менеджменту;
• встановлення правил і процедур через затвердження посадових інструкцій, положень про підрозділи, проектної документації тощо в системі креативного менеджменту;
• матеріальне, технічне, фінансове та інше забезпечення реалізації обраної стратегії розвитку системи креативного менеджменту;
• контролювання стану реалізації обраної стратегії розвитку системи креативного менеджменту;
• регулювання стратегії розвитку системи креативного менеджменту.
Дотримання цих етапів керівниками систем креативного менеджменту під час формування і реалізації управлінських рішень сприятиме їх раціональності, узгодженості та результативності.
Під час реалізації стратегії розвитку системи креативного менеджменту основними ініціаторами реалізації контролюючих процедур є керівники вищого рівня управління підприємством. Під час реалізації стратегії вони вибірково але централізовано в довільній формі застосовують різні методи контролювання. Вертикальність застосування контролюючих процедур забезпечує швидкість отримання необхідної управлінської інформації, а також адекватність їх сприйняття. Реалізовуючи стратегію розвитку систем креативного менеджменту, здебільшого, в якості об’єкта контролювання керівники організацій розглядають ієрархію потреб суб’єктів креативного менеджменту (25%). Щодо інших об’єктів контролювання, то вони також достатньо часто використовують суб’єктами управління розвитком систем креативного менеджменту. Усереднена частота їх використання коливається в межах від 12 до 17%. В середньому у досліджуваній сукупності коефіцієнт проблематичності реалізації цього етапу становить 0,1.
На основі результатів дисертаційного дослідження можна рекомендувати:
- Міністерству економічного розвитку і торгівлі України використовувати розроблені методичні положення з оцінювання системи креативного менеджменту підприємства, запропоновані методичні рекомендації з формування креативних управлінських рішень; побудовану технологію формування і реалізації стратегії розвитку системи креативного менеджменту;
- Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України використовувати уточнені поняття «система інноваційного менеджменту», «креативний менеджмент», «розвиток системи креативного менеджменту», а також побудовані класифікації систем креативного менеджменту, чинників, які впливають на системи креативного менеджменту, видів креативного розвитку, видів креативних управлінських рішень, видів стратегій в системі креативного менеджменту тощо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Айзенк Г. Понятие и определение интеллекта [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.raai.org/library/books/aizenk/aizenk.htm
2. Афанасьєва Т.А. Управління вартістю підприємства [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://intkonf.org/afanaseva-ta-upravlinnya-vartistyu-pidpriemstva/
3. Альтшуллер Г.С. - разработчик ТРИЗ-ТРТС-РТВ-ЖСТЛ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.triz-chance.ru/gsa_bio.php
4. Анализ альтернатив управленческих решений [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://libsib.ru
5. Бутнік-Сіверський О.Б. Інтелектуальний капітал: теоретичний аспект / О.Б. Бутнік-Сіверський // Науково-практичний журнал “Інтелектуальний капітал”. – 2002. – №1. - С. 16-27.
6. Базилевич В. Інтелектуальна власність: креативи метафізичного пошуку: Монографія / Базилевич В., Ільїн В. - К.: Знання, 2008. – 687 с.
7. Баррон Ф. Личность как функция проектирования человеком самого себя [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.voppsy.ru/authors/BARRONF.htm
8. Березина Т.Н. Интеллект и креативность [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://experiment4.narod.ru/iik.htm
9. Богоявленская Д.Б Психология творческих способностей. М.: «Академия»
10. Булка Н. Активізація внутрішніх ресурсів людини у тренінгу креативності [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.newacropolis.org.ua.
11. Бусел В. Т. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Бусел В. Т. – К.: Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2003. – 386, 1087 с.
12. Вайцванг П. Десять заповедей творческой личности: Пер. с англ. - М.: Прогресс, 1990. - С. 183
13. Валдайцев С. В. Управление инновационным бізнесом / Валдайцев С. В. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. – 343с.
14. Варналій З.С. Регіональна політика сприяння розвитку малого підприємництва в Україні / З.С. Варналій, А.П. Павлюк // Стратегічна панорама – 2004. – №3. – С. 77–86.
15. Варшавский А. Е. Научно-технический процесс в моделях экономического развития. / Варшавский А. Е. – М.: Финансы и статистика, 1984. – С.42.
16. Василенко В. О. Інноваційний менеджмент / Василенко В. О., Шматьго В. Г. – К.: ЦУЛ, 2005. – 440с.
17. Василенко В. О. Стратегічне управління / Василенко В. О., Ткаченко Т. І. – К.: ЦУЛ, 2003.
18. Вартісна оцінка ефективності діяльності підприємств пиво-безалкогольної галузі України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://arenta-group.com/ua/showarticle/64.html
19. Васюренко О. Шляхи розвитку кредитного забезпечення інноваційної діяльності / О. Васюренко, І. Пасічник // Економіка України. – 2000. – № 2. – С.23-28.
20. Виноградский С. Б. Синтез гибкой системы принятия решений / С. Б. Виноградский, С. И. Левицкий, С. В. Литвиненко // Вісник донецького університету. Серія: Економічні науки. – 2000. – Випуск 1. – С. 46-50.
21. Виссема Х. Менеджмент в подразделениях фирмы : Пер. с англ. / Виссема Х. - М.: Инфра – М, 1996.
22. Вівчар О. Й. Оцінка рівня ефективності та ризику в умовах активізування інвестиційної та інноваційної діяльності підприємства / Вівчар О. Й., Мельник Л. І. // Вісник НУ “Львівська політехніка”: Логістика. – 2004. – Випуск №499. – С. 151-158.
23. Вовчак І. С. Автоматизовані системи менеджменту: основні положення, методичні рекомендації по проектуванню та впровадженню / Вовчак І. С. –– Тернопіль: СМП “Астон”. – 146 с.
24. Водічев В. А. Автоматизовані системи управління робочими рухами верстатів для підвищення ефективності технологічних процесів металообробки: Дис... д-ра техн. наук: 05.13.07 / В.А. Водічев. – Одеса, 2005. – 356 с. - (Одеський національний політехнічний університет).
25. Волков О. І. Інноваційний розвиток промисловості України / О. І. Волков О. І., М. П. Денисенко. — К. : КНТ, 2006. — 648с.
26. Володін С. А. Інноваційний розвиток аграрної науки / Володін С. А. — К. : МАУП, 2006. — 400с.
27. Вольский А. Инновационный фактор обеспечения устойчивого экономического развития / А. Вольский // Вопросы экономики. – 1999.-№ 1. – С. 4-12.
28. Галаган Н.И. SITPLAN - язык описания задач преобразования ситуаций. - Киев: Изд-во АН УССР, 1979. - 45 с.
29. Галаган Н.И. Язык описания задач SITPLAN // Кибернетика. - 1979. - № 2. - с. 89-97.
30. Галаган Н.И., Рабинович З.Л. Интеллектуальные решающие системы // Кибернеика. - 1986. - № 3. - с. 18-26.
31. Гарний Д. Посадова інструкція: формальність чи необхідність? [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.dtkt.com.ua/show/3cid01865.html
32. Георгіаді Н. Г. Інтегровані системи управління економічним розвитком машинобудівних підприємств: Монографія / Георгіаді Н. Г. - Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2009. – 336 с.
33. Георгіаді Н. Г. Формування і використання інформаційної системи управління економічним розвитком підприємства: Монографія / О. Є. Кузьмін, Н. Г. Георгіаді. – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2006. – 368 с.
34. Гладун В.П. Эвристический поиск в сложных средах. - Киев: Наук. думка, 1077. - 165 с.
35. Гладунський В.Н. Методологія наукових досліджень та методика викладання менеджменту зовнішньоекономічної діяльності / Князь С. В., Гладунський В. Н., Пушак Я. Я, Мельник М. О. – Львів, 2003. – 172 с.
36. Гліненко Л. К. Технологія інженерного проектування: структурний синтез технічних та біотехнічних систем / Гліненко Л. К., Смердов А. А. – Львів. – Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2004. – 388 с.
37. Гончаренко С.У. Методика навчання і наукових досліджень у вищій школі / Гончаренко С.У. – Київ: Вища школа, 2003. – 323 с.
38. Гончаренко Т.П. Управління науково-технічним потенціалом промислового підприємства в умовах глобальної конкуренції: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.02.02 „Економіка та управління науково-технічним прогресом” / Т. П. Гончаренко. – Суми, 2006. – 20 с.
39. Гончаров В. В поисках совершенного управления: для высшего управленческого персонала / Гончаров В. – М.: МП “Сувенир”, 1993. – 488с.
40. Горник В.Г. Інвестиційно-інноваційний розвиток промисловості / Горник В. Г., Дацій Н. В. — К. : Видавництво НАДУ, 2005. — 200 с.
41. Гринев В. Инновационний менеджмент / Гринев В. – К.: МАУП, 2000.– 148 с.
42. Гриньов А.В. Інноваційний розвиток промислових підприємств: концепція, методологія, стратегічне управління / Гриньов А.В. – Х. : ВД "ІНЖЕК", 2003. — 305с.
43. Гриньов А.В. Оцінка інноваційного потенціалу підприємства / А. В. Гриньов // Проблеми науки. – 2003. – №12. – С. 12-17.
44. Гриньов В. Ф. Інноваційний менеджмент [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://library.if.ua
45. Губанов С. Опыт и сложности перехода к наукоемкой экономике / С. Губанов // Экономист. – 1995. - № 12. – С.15-16.
46. Гужва В. М. Інформаційні системи в міжнародному бізнесі / Гужва В. М., Постевой А. Г. – К.: КНЕУ, 1999. – 164 с.
47. Гужва Г. М. Інформаційні системи і технології на підприємствах / Гужва Г. М. – К.: КНЕУ, 2001. – 400 с.
48. Гулько Л. Г. Управління собівартістю нових видів продукції в процесі їх виробничого освоєння (на прикладі машинобудування): Дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / Л.Г. Гулько. – Хмельницький, 2002. – 222 с. – (Технологічний університет Поділля.).
49. Гурська О. А. Важелі та стимули формування інвестиційних ресурсів у промисловості: Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.07.01 / Гурська О. А. - НАНУ ІПРЕЕД. – Одеса, 2000. – 5 с.
50. Дайкер Д. Прямі іноземні інвестиції та технологічний трансфер у пост-радянських країнах / Дайкер Д. — К. : К.І.С., 2003. — 202 с.
51. Дальський А. М. Технологія конструкційних матеріалів / А.М.Дальский. Підручник для ВУЗів. - М.: Машинобудування, 1987 - 664 с.
52. Данилович М.Л. Прийняття стратегічних управлінських рішень напідприємстві: Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.06.02. / М.Л. Данилович – Львів, 2001. – 18 с.
53. Дворник М.С. Тренінг креативності як засіб досягнення професійного успіху [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://yandex.ua
54. Денисенко М. П. Інвестиційно-інноваційна діяльність: теорія, практика, досвід: Монографія / Денисенко М.П., Михайлова Л. І., Грищенко І.М., Гречан А. П. та ін.; За ред.. д.е.н., проф., акад. М.П. Денисенка, д.е.н., проф. Л. І. Михайлової. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2008. –1050 с.
55. Департамент інновацій та трансферу технологій // www.mon.gov.ua/main.php?query=science/innovation/department
56. Диагностика мотивационно-педагогических предпочтений (П.Торранс) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://vsetesti.ru/61/
57. Динаміка суспільного життя [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://polkaknig.narod.ru/econom/filosofy/08.htm
58. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.twirpx.com/file/228271/
59. Діалектика та її альтернативи // http://www.refine.org.ua/pageid-4491-1.html
60. Дмитренко М.А. Інноваційний розвиток України в умовах глобалізації й інформаційної революції / Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова; Інститут дослідження проблем держ. безпеки. — К. : Знання України, 2009. — 339с.
61. Должанський І. Управління потенціалом підприємства. / Должанський І., Загорна Т., Удалих О.,Герасименко І.,Ращупкіна В. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 362 с.
62. Долішня М.М. Напрями вдосконалення механізмів управління суб'єктами венчурного бізнесу в Україні / Долішня М.М.// Матеріали III Міжнародної науково-практичної конференції "Фінансові механізми активізації підприємництва в Україні" 11-12 листопада 2004 р.- Львів: НАНУ, 2004. – 54 с.
63. Доснон О. Развитие креативности: креативность и обучение // Когнитивное обучение: современное состояние и перспективы. – М.:Проект, 1997. – С. 34-47
64. Єгупов Ю. А. Організація виробництва на промисловому підприємстві / Єгупов Ю. А. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 120с.
65. Жарінова А.Г. Методологічний підхід до управління формуванням інтелектуального капіталу підприємства / В.Г.Жаліло // Актуальні проблеми економіки. – 2011. – № 6. – С. 4-10.
66. Загвязинский В. Методология и методы психолого-педагогического исследования // В. Загвязинский, Р. Атаханов. – 2-е изд.– М.: Академия, 2005. – 208 с.
67. Звіт про відстеження результативності постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2007 року № 861 “Про затвердження Порядку проведення державної акредитації фізичних та юридичних осіб на право провадження посередницької діяльності у сфері трансферу технологій”
68. Зінкевич Д.К. Сутність креативного менеджменту і його місце в системі управління машинобудівним підприємством / Д.К. Зінкевич // Науковий вісник НЛТУ України. Випуск 19.2. – Львів. – 2009. – С. 182-187.
69. Зінкевич Д.К. Характеристика та місце креативного менеджменту в системі управління машинобудівним підприємством / Д.К.Зінкевич // Науковий вісник НЛТУ України. Випуск 19.10. – Львів. – 2009. – С. 159-167.
70. Злупко С.М. Підприємництво: основи, особливості, механізми / Злупко С.М., Стефанишин О.В, Швайка Л.А. – Львів, 2000. – 370 с.
71. Злупко С.М. Українська наукова школа економічної кон’юнктури та її вплив на світову економічну думку / С.М. Злупко // Економіка України. – 1997. – №3. – С. 75-82.
72. Золотарёв С. К. Трансфер технологий: конспект лекций / Золотарёв С. К. - Харьковский национальный экономический ун-т. — Х.: ХНЭУ, 2008. — 72 с.
73. Зубков А. Управление циклом «Исследование – производство» в отрасли / А. Зубков // Плановое хозяйство. – 1990. – № 2. – С. 88-93.
74. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы.-СПб: Издательство “Питер”, 2000 – 512с.
75. Инновационный менеджмент / Под ред. д.э.н., проф. Л.Н.Оголевой – М.: ИНФРА-М, 2001. – 238 с.
76. Інформатизація [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org
77. Инновационный процесс в странах развитого капитализма (методы, формы, механизм). / Под ред. Рудаковой И.Е. — М.: изд-во МГУ, 1991.
78. Инновационный цикл: новые подходы // Экономика и жизнь. – 1993. – №16. – С.6.
79. Информационные технологии в бизнесе / Под ред. Желены М. – СПб: Питер, 2002. –
80. История эвристики // http://msk.treko.ru/show_dict_197
81. Іванова І.В. Менеджмент підприємства / Іванова І.В. - К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2001.
82. Ілляшенко С. М. Маркетинг інновацій і інновації в маркетингу: Монографія / Ілляшенко С. М. (заг.ред.). — Суми : Університетська книга, 2008. — 615 c.
83. Ілляшенко С.М. Менеджмент та маркетинг інновацій: Монографія / Ілляшенко С.М. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2004. – 616 с.
84. Ілляшенко С.М. Управління інноваційним розвитком: проблеми, концепції, методи / Ілляшенко С.М. – Суми: ВТД “Університетська книга”, 2003. – 278 с.
85. Ільчук В.П. Стан розвитку організаційних форм венчурного підприємництва і його інфраструктури в країнах світу та в Україні / Ільчук В.П., Зінченко О.П., Радзієвська Л.Ф., Євтушенко В.М. - К.: НДІСЕП, 2004.- 80с.
86. Інноваційні підходи в діяльності регіональних інформаційних структур в сучасних умовах // Збірник матеріалів до семінару 24-26 квітня 2002 року. – Львів. 2002 р.
87. Інноваційні підходи до управління персоналом [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.hrd.com.ua
88. Інтелектуальні властивості особистості [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.refine.org.ua/pageid-3744-1.htm
89. Капустюк О.М., Пастушенко В.С. Явище самопрезентації особистості та співвіднесення його із саморозкриттям [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.bdpu.org/scientific_published/psychology_2_2005/4;
90. Каракай Ю. В. Визначення незадоволених ринкових потреб як основа маркетингу інноваційних товарів / Ю. В. Каракай // Вісник НУ “Львівська політехніка”: Логістика. – 2005. – Випуск № 526. – С. 68-72.
91. Карданский Н.Л. Основы принятия управленческих решений / Н. Л. Карданский. - М.: РДЛ, 1998. - 259 с.
92. Кардаш В.Я. Маркетингова товарна політика / В.Я. Кардаш. - К.: КНЕУ, 1997. – 156 с.
93. Карпинский М. Как торговать умом ? С умом / М. Карпинский // Неделя. – 1991. – №45. – С. 5.
94. Карпунь І. Н. Інноваційний розвиток суб'єктів господарювання: методологія формування, механізми реалізації: Монографія / І.Н. Карпунь, М.С. Хом'як. - Л.: Львівський держ. ін-т новітніх технологій та управління ім. В.Чорновола, 2009. – 432 с.
95. Кваснюк Б. Інвестиційна політика та відтворення в Україні / Б. Кваснюк // Економіка України. – 1997. - №9. - С. 16-24.
96. Кирилов С. Трудности роста / С. Кирилов // Деловая Украина. –1996. – №6. – С.15-19.
97. Кирилюк В.С. Оптимальні рішення в умовах ризику на основі апарата багатозначних відображень: Дис... д-ра фіз.-мат. наук: 01.05.01 / В.С. Кирилюк. – К.,2006. – 307 с. - (НАН України; Інститут кібернетики ім. В.М.Глушкова).
98. Клейнер Г.Б. Предприятие в нестабильной экономической среде: риски, стратеги, безопасность / Клейнер Г.Б., Тамбовцев В.Л., Качалов Р.М. – М.: Экономика, 1997. – 288 с.
99. Клименко С. Роздавати легко, а повертати важко / С. Клименко // Поступ. – 2000. – №11. – С. 2.
100. Князь О.В. Інноваційний розвиток підприємства: сутність і методи оцінювання / О.В. Князь // Збірник наукових праць: Економіка: проблеми теорії та практики. – Дніпропетровськ: ДНУ. – 2006. Вип. 4. Т. 4. – С. 997-1007.
101. Князь О.В. Інноваційний розвиток підприємства: сутність поняття, принципи оцінювання і регулювання / О.В. Князь, В.А. Новицький // Сучасні наукові дослідження: матеріали II Міжнародної науково-практичної конференції, 20-28 лютого 2006 р. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. - С. 64-67.
102. Князь С.В. Економічний розвиток підприємств на засадах удосконалення логістичного управління інноваціями / С.В. Князь, В.А. Новицький, О.В. Князь // Вісник НУ “Львівська політехніка”: Логістика. – Львів. – 2006. – Випуск № 552. – С. 225-232.
103. Князь С.В. Рішення щодо забезпечення розвитку креативного менеджменту підприємства як елемент інформаційно-комунікаційної системи / О.Є. Кузьмін, С.В. Князь, Н.Г. Георгіаді, Д.К. Зінкевич // Збірник наукових праць Дніпропетровського національного університету. Випуск 259. Том VII. Економіка: проблеми теорії та практики. – Дніпропетровськ. – 2010. – С.1853-1861.
104. Князь С.В. Результативність креативних рішень у сфері інвестиційної діяльності машинобудівних підприємств / С.В. Князь, Ю.О. Андріанов, Д.К. Зінкевич // Науковий вісник НЛТУ України. Випуск 19.6. – Львів. – 2009. – С. 284-291.
105. Князь С.В. Інформаційна безпека в системі управління економічним розвитком підприємства / Н.Г. Георгіаді, С.В. Князь // Збірник наукових праць: Теорії мікро-макроекономіки. – Київ: Академія муніципального управління – 2006. – Випуск 25. – С. 191-196.
106. Князь С.В. Креативні рішення щодо обрання пріоритетних напрямків розвитку бізнес-систем / С.В. Князь, Ю.Р. Кулик, Д.К. Зінкевич // Вісник НУ “Львівська політехніка”. Випуск № 640. Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. – Львів. – 2009. – С.298-304.
107. Князь С.В. Оцінювання інвестиційно-інноваційного потенціалу підприємства на засадах активізування маркетингової діяльності / С.В. Князь, О.В. Князь, Ю.О. Андріанов // Вісник НУ “Львівська політехніка”: Логістика. – 2007. – Випуск № 594. – С. 429-435.
108. Князь С.В. Сутність креативного менеджменту і результативність креативних рішень у сфері інвестиційної діяльності машинобудівних підприємств / С.В. Князь, Ю.О. Андріанов, Д.К. Зінкевич // Збірник наукових праць Львівського національного університету імені Івана Франка. Випуск № 19. Формування ринкової економіки в Україні.. – Львів. – 2009. – С.290-299.
109. Козенков Д. Є. Інноваційний розвиток та людський потенціал: оцінка та стимулювання / Козенков Д. Є., Вашкелєвич В., Солошенко К. М., Якубова Е. П. – Д.: Системні технології, 2004. – 157 с.
110. Кольцова С.Д. Інвестиційний потенціал виробничого підприємства, його джерела та ефективність використання в перехідних умовах: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / Харківський держ. економічний ун-т. — Х., 1998. — 16с.
111. Компроміс [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org
112. Концептуальні положення технології розвитку творчої особистості [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ebk.net.ua
113. Концептуальні положення технології розвитку творчої особистостіhttp [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ebk.net.ua
114. Корсунський С.В. Трансфер технологій у США / С. В. Корсунський, В. Д. Пархоменко (заг. ред.). - К.: УкрІНТЕІ, 2005. – 148 с.
115. Котусенко В. Організація творчого мислення [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://blog.management.com.ua/item/943
116. Кохно М. Менеджмент / М. Кохно. - М.: Финансы и статистика, 1993. – 275 с.
117. Кравчук О.М. Функціонування допоміжного виробництва промислових підприємств за умов розвитку ринкових відносин (реформування, структуризація, управління): Монографія / О.М. Кравчук. - Луцьк: РВВ Луцького державного університету, 2007. – 240 с.
118. Краснокутська Н.В. Інноваційний менеджмент / Н.В. Краснокутська. - К.: КНЕУ, 2003. -504 с.
119. Красовська А.Г. Механізм інноваційного оновлення підприємств (за матеріалами підприємств сільськогосподарського машинобудування України): Дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / А.Г. Красовська. – К.,2006. – 254 с. - (Київський національний економічний ун-т ім. Вадима Гетьмана).
120. Креативність [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org
121. Креативність чи інновації? [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://blog.management.com.ua
122. Креативность и ее диагностика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bibliofond.ru
123. Кузьмін О.Є. Венчурні організації у машинобудув