Рубель Олег Євгенович. Підвищення економіко-екологічної ефективності використання природно- ресурсного потенціалу водно-болотних угідь приморських регіонів

brief description

Рубель Олег Євгенович. Підвищення економіко-екологічної ефективності використання природно- ресурсного потенціалу водно-болотних угідь приморських регіонів: дисертація канд. екон. наук: 08.08.01 / НАН України; Інститут проблем ринку та економіко- екологічних досліджень. - О., 2003. : табл.

Рубель О.Е. Підвищення економіко-екологічної ефективності використання природно-ресурсного потенціалу водно-болотних угідь приморських регіонів. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.08.01 економіка природокористування і охорони навколишнього середовища. Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України. Одеса, 2003.
Дисертаційна робота присвячена дослідженню концептуальних, теоретичних і методичних підходів до підвищення економіко-екологічної ефективності використання природно-ресурсного потенціалу водно-болотних угідь Азово-Чорноморського регіону України.
На основі загальносистемних дослідницьких підходів і економіко-екологічної теорії розроблено основи удосконалення національної економіко-екологічної політики в сфері використання ресурсів водно-болотних угідь, розглянутих як ведуча складова національного природного багатства України.
На базі загальної параметричної теорії систем розроблено методичні підходи до моделювання та економіко-екологічного прогнозування трансформацій природно-господарських комплексів водно-болотних угідь. Запропоновано методичні підходи до оцінки і сценарного прогнозування трансформацій водно-болотних угідь, прогнозування результатів програмно-проектної діяльності, пов'язаної з використанням їхніх ресурсів. На основі системного підходу, принципу інтегрування оцінки речовинно-просторових ресурсів з показниками основних господарських і екологічних функцій, принципу комплексування різних методологічних і методичних підходів до оцінки природно-ресурсного потенціалу розроблена методологія інтегральної оцінки природно-ресурсного потенціалу водно-болотного угіддя. Запропоновано підходи до створення ефективної економіко-екологічної стратегії сталого використання інтегрального природно-ресурсного потенціалу водно-болотних угідь.

Дослідження проблем підвищення економіко-екологічної ефективності використання природно-ресурсного потенціалу водно-болотних угідь визначило мету, задачі і напрямки обґрунтування перспективних рішень у сфері розробки відповідних організаційно-економічних заходів щодо комплексного раціонального природокористування в економіко-екологічних системах, пов’язаних з особливо цінними природними об’єктами, в даній дисертаційній роботі.
В дисертації розроблено теоретичні положення і нові рішення актуальної наукової задачі підвищення економіко-екологічної ефективності використання природно-ресурсного потенціалу водно-болотних угідь приморських регіонів України. Інтегральний науковий і практичний результат роботи полягає в такому:
1. Встановлено, що завдання державної політики в галузі охорони і раціонального використання водно-болотних угідь в Україні потребують максимізації ефективності їхнього використання в рамках найбільш природних, екологічних і економічно ефективних напрямків. Визначення цілей організаційно-господарських механізмів у сфері водно-болотних угідь має бути тісно пов'язане з необхідністю випереджаючого інтегрованого управління природними і природно-техногенними системами.
2. В дисертаційній роботі уточнено і розширено категорії, пов’язані з інтегральним ресурсом водно-болотних угідь. Для оцінки фонду водно-болотних угідь України варто прийняти площу не менш 5,4 млн. га, тобто без морських акваторій це більше 8 % території України. Оцінка формування інтегрального ресурсу водно-болотних угідь потребує аналізу різноманіття типів водно-болотних угідь, їхніх ресурсів, включаючи широкий діапазон їхніх функцій. Подана в роботі класифікаційна система може розглядатись як базова для формування економіко-екологічної класифікації водно-болотних угідь Азово-Чорноморського регіону.
Використання методології вивчення самоорганізації водно-болотного угіддя саме як економіко-екологічної системи з метою прогнозування трансформацій його в якості природно-господарського комплексу дає можливість створення більш повного інформаційного базису, є основою моделювання економіко-екологічних процесів, прогнозування напрямків трансформацій і планування ефективного використання інтегрального ресурсу.
3. В роботі установлюється необхідна умова формування відповідної національної, зовнішньої, міжнародної політики, націленої на створення та ефективне функціонування відповідних інституціональних структур і економіко-екологічних механізмів, як ведучий фактор довгострокового й ефективного використання природно-ресурсного потенціалу водно-болотних угідь. Представлені підходи до аналізу, структуризації і прогнозу взаємодій у сфері комплексного використання водно-болотних угідь спрямовані на розробку ефективної національної, включаючи зовнішню, економіко-екологічної політики.
4. Встановлено, що специфіка економіко-екологічного аналізу показників економіко-екологічних систем тяжіє до більш повного використання потенціалу оцінки ресурсів. Методологічною основою запропонованого комплексу методичних підходів оцінки інтегрального ресурсу може бути принцип інтегрування оцінки просторово-речовинних ресурсів з показниками основних господарських і екологічних функцій, принцип комплексування різних методичних підходів, обумовлений особливостями формування економіко-екологічних систем водно-болотних угідь, концепція загальної економічної вартості екосистеми.
Інтегральна вартісна оцінка природно-ресурсного потенціалу дельти Дунаю (яка входить до Дунайського біосферного заповідника), за нашими розрахунками, складає 21145 млн. дол. США, а питома оцінка 0,4-0,5 млн. дол. США за гектар водно-болотного угіддя.
Запропоновані в роботі сценарні методи економіко-екологічного прогнозування дозволяють знизити ризики, пов'язані з реалізацією проектів природоохоронного характеру. Застосування запропонованих сценарних методів економіко-екологічного прогнозування дозволить зменшити невизначеність планованих заходів і може бути використано в процесі формування системи екологічного страхування проектних (програмних) цілей.
5. Формування ефективної економіко-екологічної політики в сфері сталого використання інтегрального природно-ресурсного потенціалу водно-болотних угідь має базуватися на розумінні системи управління ресурсами водно-болотних угідь як єдиної економіко-екологічної системи, якій притаманні відповідні специфічні властивості таких систем: синергетичність, емерджентність та ін., на інноваційних принципах управління природокористуванням, представлених у дисертаційній роботі як єдиний комплекс науково-дослідницьких і науково-практичних підходів.
Реалізація національної стратегії в сфері використання водно-болотних угідь є інтегрованим інструментом реалізації державної політики в сфері раціонального природокористування в цілому. Подальше удосконалення елементів національної стратегії раціонального господарського використання водно-болотних угідь на базі підходів, висловлених у дисертаційній роботі, є винятково важливим в контексті реалізації зобов'язань України як сторони Рамсарської угоди в рамках подальшого збереження і створення ресурсної бази перспективного і гармонійного розвитку України.