Русак Денис Миколайович Розвиток глобальних корпоративних мереж в умовах геоекономічних транс­формацій

brief description

Русак Денис Миколайович, доцент кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин Інсти­туту міжнародних відносин Київського національного уні­верситету імені Тараса Шевченка: «Розвиток глобальних корпоративних мереж в умовах геоекономічних транс­формацій» (08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини). Спецрада Д 26.001.02 у Київсько­му національному університеті імені Тараса Шевченка

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
РУСАК ДЕНИС МИКОЛАЙОВИЧ
УДК 339.944.2
ДИСЕРТАЦІЯ
РОЗВИТОК ГЛОБАЛЬНИХ КОРПОРАТИВНИХ МЕРЕЖ В УМОВАХ
ГЕОЕКОНОМІЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ
Спеціальність 08.00.02 – світове господарство і міжнародні економічні
відносини
Подається на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
________________ Русак Д. М.
Науковий консультант:
Філіпенко Антон Сергійович, доктор економічних наук, професор
КИЇВ – 2019

ЗМІСТ
ВСТУП............................................................................................................................... 18
РОЗДІЛ I. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ СУЧАСНОГО
ГЕОЕКОНОМІЧНОГО ПРОСТОРУ.......................................................................... 33
1.1. Історичні та економічні передумови формування сучасного
геоекономічного простору ..............................................................................................33
1.2. Основні принципи дослідження трансформації геоекономічного
простору.....................................................................................................................................56
1.3. Вплив БНП на геоекономічні зміни............................................................................72
1.4. Локальні структури просторової конфігурації як складові глобального
економічного середовища ...............................................................................................88
Висновки до розділу ............................................................................................... 101
РОЗДІЛ II. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТА ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ
МЕРЕЖЕВИХ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ............................................................ 105
2.1. Суть і структура сучасних мережевих економічних систем...................... 105
2.2. Науково-технологічні фактори розвитку мережевих економічних
систем....................................................................................................................................... 121
2.3. Глобальні корпоративні мережі у формуванні вартісних та виробничих
ланцюгів.................................................................................................................................. 144
2.4. Мережі як механізм створення нових переваг БНП...................................... 165
Висновки до розділу ............................................................................................... 191
РОЗДІЛ III. ТРАНСФОРМАЦІЯ КОНЦЕПТУАЛЬНИХ ОСНОВ
ДОСЛІДЖЕННЯ РОЛІ БНП У ФОРМУВАННІ ГЛОБАЛЬНИХ
КОРПОРАТИВНИХ МЕРЕЖ..................................................................................... 195
3.1. Гетеродоксальні напрямки економічної теорії БНП..................................... 195
3.2. Еволюція концепцій розміщення БНП та інтернаціоналізація в
контексті побудови міжфрагментних зв’язків в ГКМ................................... 208
3.3. Еволюція еклектичної парадигми Даннінга в умовах формування
глобальних корпоративних мереж.......................................................................... 221
17
3.4. Інверсійний характер інтерналізації...................................................................... 238
3.5. Дифузія власності в БНП ................................................................................. 252
Висновки до розділу ............................................................................................... 268
РОЗДІЛ ІV. ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЯ РЕГІОНАЛЬНИХ КЛАСТЕРІВ В
КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ СТРУКТУРИ ГКМ............................................... 271
4.1. Специфіка кластерного підходу та передумови формування регіональних
кластерів............................................................................................................. 271
4.2. Інтернаціоналізація регіональних кластерів як складової ГКМ.................. 286
4.3. Глобальні міські кластери та їх місце в структурі ГКМ............................... 308
4.4. Економетрична ідентифікація кластерних моделей глобальних
корпоративних мереж....................................................................................... 315
4.5. Модель інтернаціоналізації та інтеграції національного технологічного
кластера в ГКМ ................................................................................................. 328
Висновки до розділу ............................................................................................... 345
РОЗДІЛ V. СТРАТЕГІЧНІ АЛЬЯНСИ В СИСТЕМІ ГЛОБАЛЬНИХ
КОРПОРАТИВНИХ МЕРЕЖ..................................................................................... 348
5.1. Діалектика стратегічних альянсів в контексті трансформації мережевих
структур ............................................................................................................. 348
5.2. Основні підходи до типологізації стратегічних альянсів ............................. 364
5.3. Транскордонні стратегічні альянси як форма розвитку глобальних
корпоративних мереж....................................................................................... 379
5.4. Мережі стратегічних альянсів та впровадження нової моделі
digital-трансформації........................................................................................ 390
Висновки до розділу ............................................................................................... 400
ВИСНОВКИ ................................................................................................................... 403
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .................................................................. 409
ДОДАТКИ....................................................................................................................... 453

bibliography

ВИСНОВКИ
У дисертації розв’язано наукову проблему, яка полягає в обґрунтуванні
структури і взаємозв’язків між підходами, концепціями й парадигмами, що
формують первинну сутність ГКМ, сучасну теорію мережевих БНП, основних
етапів їхнього розвитку і передумов у контексті еволюції мережевих економічних
систем. Проведене дослідження дає можливість отримати низку найбільш важливих
висновків та узагальнень.
1. Ускладнення організаційно-економічних структур, зумовлене
інтеграційними процесами в корпоративному системотворенні, посилює позитивний
ефект синергії відносин внутрішньокорпоративної самоорганізації, що, як показує
практика, завжди перевищує синергійний ефект відносин прямого підпорядкування
великих структурних підрозділів вищому органові управління БНП. Оскільки
сучасна корпорація є відкритою системою, властиві їй інформаційні потоки не
обмежуються контуром взаємного інформування. В умовах глобальної економіки
переважна частина інформації надходить із зовнішнього середовища, що
багаторазово підсилює синергійний ефект спільного виробництва в рамках певної
мережевої економічної системи і значно прискорює еволюційні процеси.
2. Концептуальне опрацювання питання про економічні ренти, пов’язані з
міжфірмовою діяльністю, визначає ренту як надприбуток, спільно досягнутий в
результаті взаємин обміну, який не можна отримати будь-якій із фірм ізольовано
одна від одної, і зазначена рента може бути створена тільки за допомогою спільних
ідіосинкратичних зусиль партнерів у рамках спеціалізованих альянсів.
Детермінантами ренти є специфічні для конкретних взаємозв’язків активи,
процедури спільного використання знань, компліментарні ресурси і можливості, а
також ефективне управління межфірмовими взаємодіями. Ресурси, які формують
поведінкову економіку задля отримання ренти, перебувають, по суті, поза
контролем окремої фірми (корпорації), оскільки вони є власністю системи парних
або мережевих взаємозв’язків у ГКМ.
410
3. Рівень цілісності ГКМ та її потенціал визначаються за кількістю зв’язків
між ними і масштабами синергійної взаємодії. При цьому що більшою є мережа, то
більшу цінність вона має для її учасників. Для становлення кластера та його
перетворення з агломерації у кластерне утворення із властивими йому ефектами
необхідно постійне збільшення кількості учасників. Іншими словами,
кластероутворення передбачає досягнення певної критичної маси, яка слугує
буфером і надає кластера стійкість до зовнішніх впливів чи інших негативних явищ.
Склад кластера може з часом змінюватися не тільки з економічних, а й із
неекономічних причин. У кластері беруть участь не тільки державні корпорації, але
і переважно приватні, і сам кластер є міжфрагментною частиною ГКМ.
4. Мережеві форми інтеграції корпорацій або міжнародні мережі являють
собою один зі способів кооперації учасників економічної діяльності в рамках
переходу від індустріального до постіндустріального способу виробництва
(Індустрія 4.0). В результаті авторського узагальнення і систематизації різних
визначень мереж вони описані як система неієрархічних і здебільшого
неформальних контрактів між юридично незалежними, але економічно
взаємопов'язаними суб'єктами – учасниками ланцюжка створення доданої вартості
та інституцій підтримки економічного розвитку. На зміну ієрархічним структурам
прийшла інша організаційна форма – мережа, яка формується з різноманітної безлічі
суб'єктів і організацій та невпинно модифікується в міру того як мережі
пристосовуються до ринкового середовища. Саме мережеве БНП стає базовою
одиницею економічної організації та ГКМ як глобального середовища: це
специфічна форма глобального підприємства, система засобів якого утворена
шляхом перетину сегментів автономних систем та цілей.
5. У роботі визначено основні концепти, що формують теорію мережевих
БНП, та доведено її значення як основи подальшого формування та розвитку
мережевих економічних систем у формі ГКМ. Теоретична модель розглянута на базі
мережевої кооперації на прикладі IT-індустрії, де продукт створюється
колективними зусиллями, а вільні підрозділи мережевої кооперації залучаються до
неформальної, проте відповідальної інноваційної взаємодії. Така інновація –
411
продукт не лише інтелектуальної праці, а й мережевої взаємодії (колективного
інтелекту). Кооперація в ГКМ створює нову продуктивність праці. У сегментах,
пов’язаних із цифровою економікою, відбувається експоненціальне зростання без
прогнозованої «точки зламу» в найближчий прогнозований період. Адже після
створення нового продукту та його впровадження переваги власників продукту, які
є частиною мережі, зберігаються та примножуються (мережа володіє подальшим
технологічним розвитком ключових технічних принципів, пов’язаних між собою).
6. Мультиорганізаційна мережева система здатна пристосовуватися до змін
ринку швидше і з меншими витратами перемикання (switching costs). Ефективність
організаційної мережі полягає в її гнучкості за рахунок можливості групувати і
перегруповувати ресурси таким чином, щоб вони відповідали унікальним потребам
учасників ланцюга створення вартості, а головне – потребам кінцевих споживачів.
Водночас жорсткі ієрархічні бюрократизовані структури стикаються з труднощами
у зміні поведінки і перерозподілі факторів виробництва, комбінація яких була
оптимальною за одних умов, і перестає бути такою під впливом змін. Щодо
здатності до пристосування глобальні мережеві структури виглядають
переконливіше, ніж ієрархічні, оскільки мають більший досвід подолання
організаційної інерції.
7. Вертикально інтегровані мережеві структури стикаються зі складними
проблемами при створенні та впровадженні інновацій, особливо в тих випадках,
коли доводиться іти на зниження внутрішніх капіталовкладень або коли необхідно
здійснювати заходи щодо підтримки вже наявного. Таким чином, нездатність
ієрархічних структур швидко реагувати на зміни конкурентного середовища через
технологічну та організаційну інерцію виражається у спротиві інноваціям, що
ставить під загрозу відносини між різними рівнями виробничого процесу. Разом із
тим інтеграційні процеси не слабшають, але зазнають змін. Стає характерною
інтеграція з метою координації (гнучка інтеграція), в тому числі в результаті
дезінтеграції. Інтеграція з метою координації досягається шляхом створення мереж
юридично незалежних, але економічно пов’язаних агентів, інтегрованість яких
412
проявляється у дотриманні єдиної мети, і однією з таких форм інтеграції можна
вважати сучасні корпоративні альянси.
8. Партнери БНП вступають у стратегічні альянси з іншими компаніями і
отримують доступ до їхніх ресурсів, а також тих, котрі не перебувають у власності
безпосередніх партнерів. Особливо це характерно для інформації – єдиного ресурсу,
який може зберігати цінність у процесі використання. Відтак утворюються мережі
стратегічних альянсів, де компанії можуть бути пов’язані між собою як
безпосередньо, будучи учасниками одного альянсу, так і побічно, вступаючи у
співпрацю зі спільними партнерами. Крім доступу до ресурсів інших компаній, в
тому числі не пов’язаних безпосередньо з даною компанією, участь у мережах
стратегічних альянсів дозволяє компаніям виробляти принципи координації, що
здатне привести до підвищення ефективності спільної діяльності. Стратегічні
альянси не тільки дозволяють БНП отримати доступ до ресурсів інших компаній, а й
самі мають характеристики стратегічного ресурсу: зв’язки, якими компанія володіє
в рамках корпоративної мережі стратегічних альянсів, практично не піддаються
імітації конкурентами і не можуть бути придбані на відкритому ринку.
9. Форми координації та передання інформації, а також трансакційні витрати
в мережі зазнають змін завдяки технології блокчейн. І одним із неминучих наслідків
упровадження блокчейн у виробничі технології промислових компаній і банків слід
вважати зниження витрат на передання інформації і, як наслідок, – зниження
системних ризиків в операційній діяльності. Також зазначена технологія здатна до
впровадження у глобальні корпоративні мережі, орієнтовані на промислове
виробництво, де вона використовується для підвищення надійності даних,
отримуваних у режимі реального часу, що пришвидшить трансформацію мережевих
економічних систем у ГКМ. Можна констатувати, що сьогодні корпоративні мережі
в ГКМ отримують нові технологічні інструменти задля покращення прямих та
непрямих зв’язків і координації розвитку нових моделей мережевої трансформації
(digital-трансформації).
10. Дослідження методом k-середніх багатокритеріальної кластеризації країн
різних типів, залучених мережевими БНП до глобальних корпоративних мереж,
413
дало змогу виявити сталий зв’язок між капіталізацією ринків акцій, показниками
ВВП та іншими макроекономічними показниками у блоках країн, мережеві БНП
яких формують ГКМ, а також місцем самих БНП у міжфрагментних зв’язках.
Виявлений автором суперанклав провідних мережевих БНП у вигляді ГКМ (із блоку
країн з високими макроекономічними показниками), зі своєю складністю і
мережевістю взаємозв'язків усередині ядра, колективно здійснює більшу частину
тотального контролю світової корпоративної мережі.
11. Моделювання суперанклаву підтвердило припущення, що мережеві БНП
провідних країн формують ядро ГКМ, тоді як корпорації нижнього блоку формують
лише фрагментарні зв’язки та є кластерними складовими суперанклаву у формі
ГКМ. Таким чином, ядро з менш 1% компаній фактично являє собою глобальну
економічну суперструктуру, яка контролює майже половину світової економіки, а
також впливає на світовий корпоративний ландшафт. Вплив даного явища на
економічну систему підтверджує припущення про еволюцію мереж БНП як частини
більш глобальної неоднорідної структури – ГКМ. Якщо спільність членів
економічної системи сприяє виробництву багатства, грошові потоки неминуче
переміщуються в бік найбільш тісно пов'язаних членів системи. Наявність такого
анклаву пояснює схильність світової економіки до фінансових криз. Концентрація
економічної потужності в руках невеликої кількості тісно пов'язаних організацій
небезпечна тим, що подібного роду мережі не є стабільними.
12. Існує п’ять сталих моделей участі у глобальних корпоративних мережах:
модель великих економік, європейська модель, азійсько-тихоокеанська модель,
азійсько-африканська модель та модель змішаного типу. Вони різняться між собою
за рівнем розвитку країни, ступенем розвитку її локального ринку акцій, кількістю
вихідних та вхідних корпоративних сполучень та за географією. Здійснена
кластеризація має теоретико-методологічне та практичне значення. В емпіричному
плані вона дає змогу пояснювати характер участі тих чи інших країн у глобальних
корпоративних мережах, визначати й аналізувати їхні спільні та відмінні риси,
сприяє кращому розумінню сучасних процесів формування глобальних
корпоративних мереж. У методологічному плані кластерна модель підтверджує
414
важливе значення географічного принципу формування корпоративних мереж,
однак, вона може бути розроблена й за іншими критеріями, зокрема галузевим, а
також використана за умови додавання нових країн без здійснення повторної
кластеризації. Розвинуті країни, як показує модель, є більш гетерогенними щодо
участі у глобальних корпоративних мережах, тоді як менш розвинуті країни
демонструють вищий рівень гомогенності.