Салаєв Кянан Гаджи огли Економічна безпека Азербайджану в умовах ін­формаційного суспільства

brief description

Салаєв Кянан Гаджи огли, начальник відді­лу стратегічного планування та розвитку бізнесу ЗАТ «AzerGold», м. Баку, Азербайджанська Республі­ка: «Економічна безпека Азербайджану в умовах ін­формаційного суспільства» (08.00.03 - економіка та управління національним господарством). Спецрада Д 26.001.48 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Кваліфікаційна наукова праця
на правах рукопису
САЛАЄВ Кянан Гаджи огли
УДК 338.2:351.863:316.324.8:004
ДИСЕРТАЦІЯ
ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА АЗЕРБАЙДЖАНУ
В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА
Спеціальність 08.00.03 – економіка та управління
національним господарством
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
____________________ Салаєв Кянан Гаджи огли
Науковий керівник: Жилінська Оксана Іванівна, доктор економічних наук,
професор
Київ – 2019

ЗМІСТ
ВСТУП.................................................................................................................12
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ
НАЦІОНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА...........................................................22
1.1. Поняття економічної безпеки в сучасних теоріях розвитку
національних господарств...........................................................................22
1.2. Міжнародна практика оцінювання рівня економічної безпеки країни....40
1.3. Ідентифікація індикаторів інтегрального оцінювання економічної
безпеки національного господарства в інформаційному суспільстві.....60
Висновки до розділу 1.................................................................................80
РОЗДІЛ 2. ДІАГНОСТИКА НАЦІОНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА
АЗЕРБАЙДЖАНУ В КОНТЕКСТІ ОЦІНЮВАННЯ ЙОГО ЕКОНОМІЧНОЇ
БЕЗПЕКИ……………………………………………………………………......83
2.1. Моніторинг індикаторів розвитку азербайджанської економіки............83
2.2. Інформаційний аспект економічної безпеки.............................................92
2.3. Інтегральне оцінювання економічної безпеки Азербайджану
в контексті її складових.............................................................................119
Висновки до розділу 2...............................................................................142
РОЗДІЛ 3. ПРІОРИТЕТИ ЗМІЦНЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ
АЗЕРБАЙДЖАНУ В ІНФОРМАЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ.......................145
3.1. Концептуальна модель зміцнення економічної безпеки
Азербайджану............................................................................................145
3.2. Інституційні умови посилення економічної безпеки….........................163
3.3. Прогнозування економічної безпеки Азербайджану в умовах
інформатизації...........................................................................................177
Висновки до розділу 3...............................................................................199
ВИСНОВКИ.......................................................................................................203
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..........................................................207
ДОДАТКИ..........................................................................................................228
12
ВСТУП
Актуальність теми. В інформаційному суспільстві проблематика
безпеки національної економіки набуває нового змісту в теоретичному і
практичному контекстах. Формування ефективної системи забезпечення
економічної безпеки є одним із пріоритетів управління національною
економікою кожної країни та інформаційно-аналітичним інструментом
активізації сталого розвитку, орієнтованого на досягнення країнами
встановлених ООН Цілей тисячоліття. Активізація сталого розвитку
національних економік актуалізує завдання створення новітньої системи
оцінювання економічної безпеки як інформаційно-аналітичної основи
збалансованої соціальної, економічної та екологічної політики для
своєчасної ідентифікації викликів і загроз національним економічним
інтересам та запобігання збитків національному господарству.
Зважаючи на вагомі результати соціоекономічного розвитку
Азербайджану, його національна економіка потребує розробки сучасних
інструментів оцінювання і прогнозування рівня економічної безпеки країни.
Накопичений в Україні значний досвід розробки методик інтегрального
оцінювання та прогнозування економічної безпеки на мікро- і макрорівнях
дає змогу вдосконалити чинну систему забезпечення економічної безпеки
Азербайджану. Відтак особливої актуальності набуває розробка
концептуальної моделі та інструментарію оцінювання і прогнозування
економічної безпеки Азербайджану, що уможливить швидке реагування на
виклики і загрози інформаційного суспільства та використання сучасних
інформаційних технологій для вдосконалення механізмів зміцнення
економічної безпеки країни.
Безпекова проблематика є об’єктом наукових розвідок сучасних
іноземних дослідників, серед яких виділимо праці А. Високінської-Сенкус,
С. Вільямса, І. Крозе, Д. Лосмана, Г. Лучіані, Д. Нанто, К. Рачковського,
К. Роберта, Ф. Роджерса, С. Якоба та інших. Вагомий внесок у розробку
13
проблематики економічної безпеки національної економіки здійснено
українськими дослідниками і практиками, що висвітлено у працях
О. Баженової, E. Борисенко, О. Білоруса, З. Варналія, С. Власюка, В. Геєця,
Н. Давиденко, Б. Данилишина, Я. Жаліла, В. Залізка, С. Кального,
А. Касич, Т. Ковальчука, М. Крупки, І.Маркіної, В. Мунтіяна, С. Онищенко,
І. Ревак, А. Ставицького, А. Сундука, А. Сухорукова, Ю. Харазішвілі,
Г. Харламової, І. Чорнодіда та інших. Висвітлені наукові здобутки формують
теоретичний базис управління економічною безпекою країни і дають змогу
урізноманітнити його інструментарій.
Наявні нині розробки щодо зміцнення економічної безпеки
Азербайджану сформовано у працях таких азербайджанських дослідників, як
Ч. Аббасов, А. Алієв, С. Асадов, І. Ахмедов, З. Бабаєва, С. Багіров,
Р. Велієв (Новруз огли), Дж. Гасанли, А. Гасанов, З. Гусейнов, Е. Ейвазов,
М. Ісмайлов, Г. Кенгерлі, І. Мамедов, Р. Мамедов, Л. Мухсінова,
Н. Несібзаде, А. Пірієв, І. Садигли, А. Худієв. У більшості їх наукових
праць розкрито окремі складові економічної безпеки Азербайджану,
водночас комплексні дослідження щодо інтегрального оцінювання
економічної безпеки Азербайджану в умовах інформаційного суспільства у
контексті активізації сталого розвитку країни ще не проводилися.
Науковцями і практиками досі не запропоновано шляхи розв’язання низки
інформаційних, соціальних, демографічних, екологічних та інших проблем,
пов’язаних з оцінюванням та передбаченням загроз економічній безпеці
Азербайджану в умовах інформаційного суспільства. Це засвідчує
актуальність теми дисертаційної роботи, зумовлює вибір об’єкта і предмета
наукового дослідження та об’єктивізує його завдання і практичне значення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційну роботу виконано згідно з планом наукових досліджень
Київського національного університету імені Тараса Шевченка щодо
реалізації Комплексної наукової програми “Модернізація суспільного
розвитку України в умовах світових процесів глобалізації” у межах
14
держбюджетної науково-дослідної роботи по темі: “Інноваційні механізми
активізації розвитку науково-технічної діяльності в Україні” (реєстраційний
номер 0119U100324), де автор дисертації розкрив інституційні засади
реалізації проекту “е-Azerbaijan” щодо цифровізації традиційного
інформаційного середовища через розбудову сучасної міжнародної науковоосвітньої телекомунікаційної мережі дослідницьких університетів. Наукові
положення дисертації були використані Науково-дослідним інститутом
фіскальної політики Університету державної фіскальної служби України при
виконанні ННТР “Розвиток організаційних засад та функціонального
забезпечення сервісного обслуговування платників податків” (номер державної
реєстрації 0119U000567), а саме пропозиції автора щодо вдосконалення
української системи податкового адміністрування на основі кращих світових
практик діджиталізації сервісного обслуговування платників податків.
Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є
обґрунтування теоретичних положень і розробка методичного інструментарію
інтегрального оцінювання економічної безпеки Азербайджану та інституційних
засад її зміцнення в умовах інформаційного суспільства.
Для досягнення поставленої мети було визначено такі завдання:
– висвітлити стан наукової розробки проблематики економічної
безпеки та її оцінювання у сучасних теоріях сталого розвитку національних
господарств;
– узагальнити міжнародні практики та ключові індикатори оцінювання
економічної безпеки на макрорівні в добу інформаційного суспільства;
– ідентифікувати складові економічної безпеки Азербайджану та
сформувати методичне забезпечення її інтегрального оцінювання;
– здійснити інтегральне оцінювання рівнів економічної безпеки
Азербайджану у розрізі її складових та з’ясувати рівень захищеності його
національного господарства в умовах становлення інформаційного
суспільства;
15
– розрахувати прогнозну динаміку інтегрального індексу економічної
безпеки Азербайджану за сценарним підходом;
– побудувати концептуальну модель зміцнення економічної безпеки
Азербайджану в інформаційному суспільстві;
– обґрунтувати інституційні передумови реалізації концептуальної
моделі зміцнення економічної безпеки Азербайджану для мінімізації
негативного впливу загроз його національному господарству і добробуту
населення країни.
Об’єктом дослідження є соціоекономічні процеси, які визначають
економічну безпеку Азербайджанської Республіки.
Предмет дослідження – теоретичні засади і методичний
інструментарій оцінювання економічної безпеки Азербайджану та
інституційні аспекти її зміцнення в умовах інформаційного суспільства.
Методи дослідження. Теоретико-методичний базис дослідження
сформовано на основі комбінації діалектичного, системно-функціонального
та інституційного підходів. У дослідженні проблематики економічної
безпеки використано такі загальнонаукові і спеціальні методи: історикомонографічний – під час опрацювання наукових джерел щодо ідентифікації
сутнісних характеристик економічної безпеки в сучасних теоріях
розвитку національних господарств (п. 1.1); порівняльного аналізу –
при систематизації підходів в українській та міжнародній практиці
оцінювання економічної безпеки на макрорівні (п. 1.2), а також для
порівняння рівня економічних систем України та Азербайджану (п. 2.2);
структурно-функціонального аналізу – при визначенні ключових критеріїв
оцінки економічної безпеки країни (п. 1.3); аналізу та синтезу –
під час ідентифікації індикаторів розвитку азербайджанської економіки
(п. 2.1); економіко-математичний і статистичний – під час опрацювання
статистичної інформації у розрізі складових економічної безпеки
Азербайджану (п. п. 2.1–2.3); методи інтегрального оцінювання та
динамічної регресії – під час визначення інтегрального індексу економічної
16
безпеки Азербайджану та його динаміки (п. 2.3); структурного моделювання
та графічний – при побудові концептуальної моделі зміцнення економічної
безпеки Азербайджану (п. 3.1); системний підхід – під час обґрунтування
інституційних умов гарантування економічної безпеки країни (п. 3.2);
адаптивне моделювання, динамічна регресія, метод аналізу ієрархій та
інтегрального оцінювання – під час прогнозування інтегрального індексу
економічної безпеки Азербайджану та обґрунтування перспективних
напрямів її зміцнення (п. 3.3).
Інформаційною базою дослідження стали законодавчі й нормативноправові акти різних країн світу, аналітичні матеріали офіційного сайту
Президента Азербайджанської Республіки, офіційні дані Державного комітету
статистики Азербайджанської Республіки та Державної служби статистики
України, бази даних Світового банку (World Development Indicators, Debt
Statistics), Міжнародного валютного фонду (World Economic Outlook
Databases, Balance of Payments Statistics, International Financial Statistics), FAO,
UNCTAD, а також результати українських і зарубіжних учених-економістів,
інформація зі статистичних періодичних видань, матеріали всеукраїнських і
міжнародних конференцій, власні дослідження та спостереження автора.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні
теоретичних положень і розробці методичного інструментарію інтегрального
оцінювання економічної безпеки Азербайджану та інституційних засад її
зміцнення в умовах інформаційного суспільства.
Найбільш вагомими науковими результатами, які містять елементи
наукової новизни, отримані особисто і виносяться на захист, є наступні:
удосконалено:
– методичний інструментарій інтегрального оцінювання економічної
безпеки на макрорівні в частині узагальнення й адаптації українського
досвіду безпекової політики для розробки методики інтегрального
оцінювання економічної безпеки Азербайджану на основі визначення
відповідного інтегрального індексу з урахуванням макроекономічного,
17
енергетичного, демографічного, аграрного, інформаційного та екологічного
субіндексів, а також ідентифікації їх граничних значень; прикладне
застосування запропонованої методики уможливило виявлення та
візуалізацію зміни динаміки рівня економічної безпеки Азербайджану з
висхідної на низхідну, що дало змогу обґрунтувати заходи захисту його
національних економічних інтересів;
– концептуальну модель зміцнення економічної безпеки Азербайджану
через нейтралізацію ризиків і загроз національній економіці на інституційних
засадах діджиталізації бізнес-середовища й урядових структур, що на відміну
від існуючих підходів уможливлює розвиток теорії екосестейт шляхом
використання технології блокчейн під час формування інноваційної
структури державного управління економічною безпекою;
– методичний підхід до прогнозування рівня економічної безпеки
Азербайджану, який базується на адаптивному комплексі економікоматематичних моделей, де прогнозне значення індикаторів складових
економічної безпеки визначається на засадах аналізу вихідного динамічного
ряду за методом експоненціального вирівнювання, що уможливило
одержання сценаріїв змін динаміки інтегрального індексу економічної
безпеки Азербайджану у середньостроковій перспективі, а також визначення
найбільш ймовірного сценарію економічного розвитку країни;
набули подальшого розвитку:
– науково-категоріальний апарат економічної науки у частині
трактування поняття “економічна безпека національного господарства”, що
на відміну від існуючого висвітлює інформаційно-аналітичне відображення
захисту національних економічних інтересів з позицій активізації сталого
розвитку країни та розробки збалансованої державної економічної,
соціальної та екологічної політики;
– теоретичні положення щодо структурування, змістовного наповнення
і кількісного відображення складових економічної безпеки країни у частині
обґрунтування необхідності виділення та врахування в інтегральному
18
оцінюванні економічної безпеки Азербайджану інформаційного та
екологічного субіндексів, що дало змогу сформувати систему індикаторів
економічної захищеності країни та аргументувати пріоритетність інформаційної
складової економічної безпеки Азербайджану щодо своєчасного виявлення,
попередження та нейтралізації ендогенних та екзогенних шоків і дисбалансів
сталого розвитку в умовах інформаційного суспільства.
Практичне значення одержаних результатів. Наведені у
дисертаційній роботі наукові результати мають вагоме прикладне
спрямування у практиці оцінювання економічної безпеки на макрорівні
інформаційного суспільства та обґрунтуванні пріоритетів зміцнення
економічної безпеки Азербайджану.
Автором проведено апробацію одержаних наукових результатів у
діяльності органів державної влади Азербайджанської Республіки. Матеріали
дисертації прийнято до використання: у діяльності Апарату Міллі Меджлісу
Азербайджанської Республіки у частині авторських методичних рекомендацій
щодо оцінки рівня економічної безпеки Азербайджану (довідка від 29.03.2019 р.
№ 02-1-61); у роботі Міністерства з надзвичайних ситуацій Азербайджанської
Республіки у частині прикладного застосування розробленого інструментарію
інтегрального оцінювання економічної безпеки на макрорівні, що дало змогу
візуалізувати зміну траєкторії динаміки економічної безпеки національного
господарства та відобразити сталий характер його екологічної складової
(довідка від 29.08.2019 р. № 11/08-39/0096).
Інформаційно-аналітичні матеріали, висновки та практичні рекомендації
дисертації застосовано також в експертно-аналітичній роботі Міжнародного
інноваційного центру в частині використання авторської оцінки ендогенних
та екзогенних загроз економічній безпеці Азербайджану, методики
визначення інтегрального індексу економічної безпеки на макрорівні
інформаційного суспільства на основі комбінації двох форм візуалізації
результатів інтегрального оцінювання – мультиплікативної й адитивної, а
також методичного підходу розробки прогнозу рівня економічної безпеки у
19
розрізі її складових: макроекономічної, енергетичної, демографічної,
аграрної, екологічної, інформаційної (довідка від 20.05.2019 р. № 2-519).
Наукові результати дисертаційної роботи також апробовано і
впроваджено у навчальний процес на економічному факультеті Київського
національного університету імені Тараса Шевченка, що знайшло
відображення у частині інвестиційного забезпечення економічної безпеки у
навчальній програмі, лекційних і семінарських матеріалах навчальної
дисципліни “Інвестування” як складової підготовки фахівців із вищою
освітою за освітнім рівнем “бакалавр” спеціальності 072 “Фінанси,
банківська справа і страхування”, освітня програма “Фінанси і кредит” для
іноземних громадян (довідка про впровадження від 06.06.2019 р. № 013/264).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною та
завершеною науковою працею здобувача, в якій розроблено теоретичні та
методичні підходи й рекомендації щодо оцінювання та зміцнення
економічної безпеки Азербайджану. Наукові результати дисертації автором
отримано особисто і використано лише ті положення опублікованих у
співавторстві статей, які написано самостійно.
Апробація результатів дисертації. Наукові положення дисертації та їх
практичне застосування обговорювалися та отримали позитивну оцінку на
засіданнях кафедри менеджменту інноваційної та інвестиційної діяльності
економічного факультету Київського національного університету імені
Тараса Шевченка, міжнародних та всеукраїнських науково-практичних
конференціях, форумах, круглих столах, а саме: Міжнародній науковопрактичній конференції “Bosco conference, Invest Pro” (м. Баку, Азербайджан,
2016); ІV і V Всеукраїнських науково-практичних конференціях студентів,
аспірантів і молодих вчених “Об’єднані наукою: перспективи
міждисциплінарних досліджень” (м. Київ, 2017, 2018); Міжнародній науковопрактичній конференції “Соціальне підприємництво: теорія, практика та
міжнародний досвід” (м. Київ, 2018); ІV Міжнародній науково-практичній
конференції “Перспективи ефективних управлінських рішень у бізнесі
20
та проектах” (м. Одеса, 2018); ІV Міжнародній науково-практичній
конференції “Стратегічні імперативи сучасного менеджменту” (м. Київ,
2018); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Менеджмент ХХІ
століття: глобалізаційні виклики” (м. Полтава, 2018); Міжнародній науковій
конференції SER 2018 “New Trends and best Practices in Socioeconomic
Research” (м. Іхало, Чорногорія, 2018); науково-практичному круглому столі
“Оподаткування та економічна безпека держави в епоху діджиталізації”
(м. Ірпінь, 2018); Міжнародній науково-практичній конференції
“Перспективні напрямки розвитку економіки, обліку, управління та права:
теорія і практика” (м. Полтава, 2018); Міжнародній конференції “Youth
Speaks about Themsleves” (м. Варшава, Польща, 2018); Всеукраїнській
науково-практичній конференції “Економічна стратегія та політика реалізації
європейського вектору розвитку України: концептуальні засади, виклики та
протиріччя” (м. Київ, 2018); Міжнародній науково-практичній конференції
“Цифрова трансформація та інновації в економіці, праві, державному
управлінні, науці і освітніх процесах” (Буковель–Київ, 2019); ХVІІ
Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та
молодих вчених “Шевченківська весна: Економіка” (м. Київ, 2019);
І Міжнародному форумі “Розвиток державного фінансового контролю в
контексті економічної безпеки країни” (м. Ірпінь, 2019).
Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковано у
18 наукових працях, загальним обсягом 7,7 друк. арк. (з них 6,3 друк. арк.
належать особисто автору), а саме: десять наукових статей (6,0 друк. арк., з
них 4,7 друк. арк. – авторські), у тому числі десять статей у наукових
фахових виданнях України (з них п’ять включено до міжнародних
наукометричних баз даних Index Copernicus та ін., а також одну включено до
міжнародної наукометричної бази даних Web of Science), вісім публікацій за
матеріалами доповідей на міжнародних і всеукраїнських наукових та
науково-практичних конференціях і форумах (1,7 друк. арк., з них 1,4 друк.
арк. – авторські).
21
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі
вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків.
Повний обсяг дисертації становить 249 сторінок комп’ютерного тексту, де
вміщено 47 таблиць, 47 рисунків та 6 додатків на 21 сторінці. Список
використаних джерел налічує 210 найменувань на 21 сторінці.

bibliography

ВИСНОВКИ
У дисертації розвинуто теоретичні положення та вдосконалено
методичні підходи оцінювання економічної безпеки на макрорівні
інформаційного суспільства, а також здійснено їх реалізацію на прикладі
інтегрального оцінювання економічної безпеки Азербайджану, розробки
інституційних засад та пріоритетів її зміцнення. Це дало змогу
сформулювати такі висновки:
1. Обґрунтовано актуалізацію наукової і прикладної проблематики
економічної безпеки країн світу у контексті прискореного розгортання
інформаційного суспільства та реалізації концепції сталого розвитку.
Розвинуто трактування сутності поняття “економічна безпека національного
господарства” з позицій теорії екосестейт та макрорівня управлінських
потреб як аналітичного відображення захисту національних економічних
інтересів та інформаційної основи формування збалансованої державної
соціальної, економічної та екологічної політики.
2. Надано комплексну характеристику економічної безпеки
національного господарства як об’єкта оцінювання, відзначено його
складність і багатовимірність, що об’єктивізує необхідність застосування
інструментарію інтегрального оцінювання, оновлення підходів до
структурування складових економічної безпеки та формування відповідної
системи індикаторів.
Здійснено порівняльний аналіз міжнародних практик оцінювання
економічної безпеки країн світу, відзначено прогресивність українського
досвіду безпекової політики у частині інтегрального оцінювання економічної
безпеки на макрорівні та доведено доцільність його використання у
вирішенні актуального науково-прикладного завдання оцінювання
економічної безпеки Азербайджану.
3. Розроблено методичний інструментарій інтегрального оцінювання
економічної безпеки Азербайджану, який уможливлює генерування
управлінської інформації щодо кількісного відображення стану захищеності
204
національного господарства та візуалізацію траєкторії його динаміки через
розрахунок інтегрального індексу економічної безпеки країни. Такий
інтегральний індекс визначається на основі 39 індикаторів, які ідентифікують
усі складові економічної безпеки та згруповані у шість субіндексів
(макроекономічний, енергетичний, демографічний, аграрний, екологічний,
інформаційний). Урахування інформаційного та екологічного субіндексів в
інтегральному оцінюванні економічної безпеки Азербайджану дало змогу
розширити перелік індикаторів оцінювання економічної захищеності країни
та аргументувати пріоритетність інформаційної складової економічної
безпеки Азербайджану щодо своєчасного виявлення, попередження та
нейтралізації ендогенних та екзогенних шоків і дисбалансів сталого розвитку
в умовах інформаційного суспільства.
4. Прикладне застосування розробленого методичного інструментарію
інтегрального оцінювання економічної безпеки на макрорівні уможливило
виявлення та візуалізацію зміни траєкторії динаміки економічної безпеки
Азербайджану з висхідної на низхідну. Деталізацію зміни інтегрального
індексу економічної безпеки Азербайджану показано через динаміку його
субіндексів у 2011–2016 рр., а саме: відзначено висхідну траєкторію
інформаційного субіндексу, динаміка якого засвідчила перехід у 2013 р. з
високого до найвищого рівня безпеки та досягнення у 2016 р. його
максимального значення (1,0000), а також аграрного субіндексу, значення
якого перебували в інтервалі найвищого рівня безпеки, майже досягнувши у
2016 р. верхньої межі (0,9957). Найбільш негативну динаміку демонстрував
макроекономічний субіндекс, значення якого стрімко знизилося від високого
рівня безпеки у 2014 р. (0,9523) до загрозливого її рівня у 2016 р. (0,3982),
тоді як коливання екологічного та демографічного субіндексів не виходили
за межі інтервалу найвищого рівня безпеки. Відзначено хвилеподібну
амплітуду змін зі значними коливаннями енергетичного субіндексу у межах
інтервалів найвищого і високого рівнів безпеки (від 0,8578 у 2011 р. до
0,7471 у 2014 р. та 0,8438 – у 2016 р.).
205
На основі повторного застосування методики інтегрального
оцінювання визначено інтегральний індекс економічної безпеки
Азербайджану, максимальне значення якого у мультиплікативній формі
досягнуто у 2014 р. (0,9055), у 2015 та 2016 рр. його значення становили
відповідно 0,8477 та 0,8011, що відображало тимчасове погіршення
економічної захищеності країни та критичне наближення до переходу на
нижчий рівень безпеки.
5. Розроблено концептуальну модель зміцнення економічної безпеки
Азербайджану на засадах діджиталізації з використанням адаптивного
прогнозування рівня його економічної безпеки, що уможливить
мікросимуляційне моделювання та ідентифікацію явних і потенційних загроз
економічній безпеці національного господарства, а також своєчасне
застосування інструментів безпекової політики. Аргументовано організаційні
засади впровадження запропонованої моделі шляхом модернізації
організаційної структури управління економічною безпекою Азербайджану з
використанням технології блокчейн, визначено ключові вектори
вдосконалення інформаційної складової економічної безпеки у контексті
діджиталізації економічних та управлінських процесів, формування
відкритого ринку інформаційних ресурсів та послуг, активізації
е-урядування, зниження цифрової нерівності у країні. Для запропонованої
моделі обґрунтовано інституційні передумови зміцнення економічної
безпеки національного господарства, які реалізуються через цифрову
трансформацію діяльності владних структур, діджиталізацію всього
суспільства, і спрямовані на розробку ефективних інструментів безпекової
політики, активізацію сталого розвитку та підвищення загального добробуту
населення країни.
6. Здійснено прогнозування рівня економічної безпеки Азербайджану
із застосуванням сценарного підходу та використанням економікоматематичних методів, які уможливлюють аналіз вихідних динамічних рядів
значень індикаторів оцінювання економічної безпеки за методом
206
експоненціального вирівнювання відповідного індикатора, а також
візуалізацію прогнозних безпекових сценаріїв. Охарактеризовано динамічні
ряди прогнозних значень інтегрального індексу економічної безпеки
Азербайджану на основі рекурсивних процедур уточнення первісних оцінок
коефіцієнтів і побудованих апроксимантів, що дало змогу отримати
реалістичний, песимістичний та оптимістичний прогнози. З’ясовано, що
біфуркаційний інтервал для змін у національній економіці Азербайджану
припав на 2017–2019 рр. За найбільш імовірним настанням реалістичного
сценарію значення інтегрального індексу економічної безпеки Азербайджану
поступово збільшуватиметься до 2022 р. (0,8530–0,8995), перебуваючи в
інтервалі найвищого рівня безпеки.
7. Обґрунтовано інституційні передумови зміцнення економічної
безпеки Азербайджану у контексті актуалізації її інформаційної складової,
що уможливить прискорення цифрової трансформації всіх секторів
національного господарства. Доведено необхідність інституціоналізації на
державному рівні технології блокчейн, розкрито напрями вдосконалення
законодавчого забезпечення розвитку ІТ-сфери та формування єдиного
інформаційного простору з ефективною національною системою
кіберзахисту. Показано, що інституційне забезпечення економічної безпеки
на макрорівні є однією з вирішальних домінант сталого розвитку країни, що
також уможливлює створення й успішну реалізацію національного проекту
“е-Azerbaijan”.