Самоактуалізація особистості як умова профільного навчання старшокласників

brief description

АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ І ОСВІТИ ДОРОСЛИХ

Русова Вікторія Валеріївна

УДК 159.923.2:373.546

Самоактуалізація особистості
як умова профільного навчання старшокласників

19.00.07 Педагогічна та вікова психологія”

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
Рибалка Валентин Васильович,
доктор психологічних наук,
професор.

Київ 2007

Зміст.
Вступ.................4
Розділ 1. Теоретичний аналіз проблеми самоактуалізації особистості у старшому шкільному віці як умови профільного навчання......................................................................................12
1.1. Сутність поняття самоактуалізації особистості учнівської молоді у сучасній психології та педагогіці......12
1.2. Психологічні чинники та бар’єри процесу самоактуалізації школярів у профільному навчанні в сучасних загальноосвітніх навчальних закладах................................................................................................................31
1.3. Методологічний підхід до вивчення та розвитку здатності старшокласників до самоактуалізації особистості як чинника профільного навчання ........................................................................................................................49
Висновок до розділу 1............................................................58
Розділ 2. Експериментальне вивчення індивідуально-психологічних особливостей прояву у старшокласників здатності особистості до самоактуалізації як умови профільного навчання.. ........................................................................61
2.1 Процедура і методика емпіричного дослідження здатності старшокласників до самоактуалізації як умови навчання за гуманітарним, природничим та фізико-математичним профілями ..............................................61
2.2. Результати експериментального вивчення особистісної здатності старшокласників до самоактуалізації як чинника традиційного профільного навчання.....................................................................................................71
2.3. Психологічна карта потенціалів особистості учня, що самоактуалізується та структурно-функціональна модель формування у старшокласників здатності особистості до самоактуалізації в процесі інноваційного профільного навчання ....................................................................................................................89
Висновок до розділу 2...................................107
Розділ 3. Експериментальне формування у старшокласників особистісної здатності до самоактуалізації як умови профільного навчання........................................................................................110
3.1. Процедура формувального експерименту з розвитку здатності гімназистів до самоактуалізації у процесі підготовки та захисту профільних науково-дослідницьких робіт з психології в Малій академії наук...................................................................................................110
3.2. Психологічний супровід процесу самоактуалізації особистості в ході проведення гімназистами науково-дослідницької роботи з психології та її презентації на конкурсі в МАН ...............................................................................127
3.2.1. Психологічний супровід учениці з меланхолійним типом темпераменту в ході підготовки науково-дослідницької роботи з психології..................................131
3.2.2. Психологічний супровід учениці з флегматоїдним типом темпераменту в ході підготовки науково-дослідницької роботи з психології.................................138
3.2.3. Психологічний супровід учня із сангвіноїдним типом темпераменту в ході підготовки науково-дослідницької роботи з психології..........................................144
3.2.4. Психологічний супровід учениці з холероїдним типом темпераменту в ході підготовки науково-дослідної роботи з психології..........................................150
3.2.5. Аналіз результатів формувального експерименту....................................155
3.3. Обгрунтування напрямків удосконалення профільного навчання старшокласників на основі розвитку в них здатності до самоактуалізації ...........159
Висновок до розділу 3.....................164
Загальні висновки........166
Список використаних джерел ...........170
Додатки.........188

ВСТУП.
Актуальність і доцільність дослідження. Згідно з Національною доктриною розвитку освіти України у ХХІ столітті, одним із головних завдань реформування сучасної загальноосвітньої школи є формування навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності, розвиток у старшокласників інтелектуальних, психічних, творчих якостей, прагнення до саморозвитку, самореалізації, до процесу ефективної самоактуалізації особистості. Саме цьому має сприяти введення у старших класах профільного навчання.
Від того, наскільки повно та ефективно реалізуватимуться потенційні можливості юної особистості в умовах профільного навчання та подальшої професійної підготовки, залежить рівень соціального та економічного життя українського суспільства. Принциповою особливістю сучасних освітніх програм має стати створення умов, які сприяють розвитку ініціативності, пізнавальної активності та формуванню здатності до творчої самореалізації, самоактуалізації особистості учнівської молоді. Однак, у традиційній школі цей процес, на жаль, відбувається ще повільно, несистематично, недостатньо ефективно. Загальноосвітня школа не забезпечує достатньою мірою умов для розвитку здібностей учнів до самоактуалізації, оскільки навчальний процес в ній орієнтований переважно на засвоєння і накопичення інформації. В ній бракує психологічно обґрунтованого науково-методичного забезпечення, необхідного для ефективного процесу самоактуалізації старших школярів як чинника профільного навчання та професійного самовизначення.
Слід зазначити, що відомі дослідження гуманістичних психологів і педагогів, зокрема, А.Маслоу, К.Роджерса, Г.О.Балла, І.А.Зязюна, С.Д.Максименка, Н.Г.Ничкало та інших, висвітлюють виняткову роль процесу самоактуалізації у житті людини переважно у загально-психологічному плані, не торкаючись конкретних особливостей самоактуалізації юної особистості в процесі навчання, особливо у контексті детермінації ними характеристик особистісного та професійного становлення. Разом з тим існують реальні можливості для теоретико-експериментальної психолого-педагогічної розробки проблеми самоактуалізації як умови профільного навчання на основі ідей особистісно орієнтованого підходу до проблеми життєвого та професійного самовизначення учнівської молоді (І.Д.Бех, М.Й.Боришевський, І.С.Булах, Л.В.Долинська, Є.В.Єгорова, О.М.Ігнатович, Є.О.Клімов, Г.С.Костюк, І.В.Кряж, О.І.Кульчицька, Н.І.Литвинова, І.П.Маноха, Е.О.Мілерян, В.О.Моляко, В.Ф.Моргун, О.М.Отич, Н.А.Побірченко, Е.О.Помиткін, В.В.Рибалка, О.Є.Самойлов, В.В.Синявський, С.О.Сисоєва, О.В.Скрипченко, А.В.Фурман, Л.О.Хомич, О.П.Хохліна та ін.); принципів надання психологічної допомоги особистості у життєвому та професійному самовизначенні (О.Ф.Бондаренко, З.Г.Кісарчук, В.Г.Панок тощо). Тому актуальним стає дослідження конкретних особливостей формування здатності до самоактуалізації особистості старшокласників як умови їх професійного самовизначення, яке здійснюється у ході профільного навчання. У зв’язку з цим, ми обрали темою дисертації Самоактуалізація особистості як умова профільного навчання старшокласників”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дане дослідження пов’язане з проблемною темою НДР відділу психології трудової і професійної підготовки Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України на 2002-2004 рр. Розвиток психологічної культури учнівської молоді в системі неперервної професійної освіти”, РК 0102U000399.
Тема дисертації затверджена вченою радою Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України 29 січня 2004 р., протокол №1, та узгоджена у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні 15 квітня 2004 р., протокол №3.
Об’єкт дослідження - профільна підготовка старшокласників в ході навчання у загальноосвітніх навчальних закладах.
Предмет дослідження психологічні особливості процесу самоактуалізації особистості як умови профільного навчання старшокласників у сучасних загальноосвітніх школах.
Мета дослідження полягає у пошуку шляхів покращення особистісного і професійного самовизначення старшокласників на основі теоретично та експериментально обґрунтованої структурно-функціональної моделі формування в них здатності до самоактуалізації в ході профільного навчання.
Гіпотеза дослідження складається з припущення, що якісні та кількісні характеристики процесу самоактуалізації учнів старших класів, тобто виявлення, розвиток та реалізація особистісного потенціалу учнів, визначають ефективність профільного навчання у школах нового типу, детермінують більш продуктивні форми навчальної діяльності учнів.
Згідно з предметом і метою були поставлені такі завдання дослідження:
1. Здійснити теоретико-психологічний аналіз наукових даних і визначити методологічний підхід до проблеми вивчення і розвитку здатності до самоактуалізації учнів загальноосвітніх навчальних закладів як умови їх профільного навчання.
2. Виявити в ході констатувального експерименту індивідуально-психологічні особливості прояву у старшокласників здатності особистості до самоактуалізації, що визначають профільне навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, та систематизувати якості самоактуалізуючої особистості у психологічній карті потенціалів особистості учня.
3. Розробити структурно-функціональну модель формування у старшокласників здатності до самоактуалізації як фактору сприяння профільного навчання.
4. Розробити і перевірити авторську консультативно-розвивальну програму психологічного супроводу процесу особистісної самоактуалізації старшокласників за інноваційною формою профільного навчання - в ході підготовки дослідницьких робіт з психології до конкурсу в Малій академії наук України гімназистами, що навчаються за гуманітарним, природничим та фізико-математичним профілями.
5. Обгрунтувати напрями удосконалення профільного навчання старшокласників на основі розвитку в них здатності до самоактуалізації.
Теоретичною основою дослідження дослідження є філософські положення, що розкривають взаємозв’язок об’єктивних та суб’єктивних факторів психічного розвитку і самоактуалізації особистості; положення гуманістичної психології про сутність особистості та її самоактуалізації (А.Маслоу, К.Роджерс, Г.О.Балл, В.О.Моляко, О.І.Кульчицька, І.П.Маноха); положення психолого-педагогічної теорії формування педагогічної майстерності (І.А.Зязюн, Н.Г.Ничкало, М.В.Савчин, С.О.Сисоєва); ідеї особистісно орієнтованого підходу до проблеми професійного самовизначення учнівської молоді (Є.В.Єгорова, Є.О.Клімов, І.В.Кряж, Н.І.Литвинова, В.Ф.Моргун, О.М.Отич, П.С.Перепелиця, В.І.Панченко, Н.А.Побірченко, Е.О.Помиткін, Л.П.Пуховська, В.В.Рибалка, В.В.Синявський, Л.О.Хомич, О.П.Хохліна).
Методологічною основою дослідження є: принципи психологічної науки детермінізму, відображення, єдності психіки та діяльності, розвитку психіки, системно-структурного підходу до особистості ( Б.Г.Ананьєв, А.В.Брушлинський, Л.С.Виготський, Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв, С.Л.Рубінштейн, О.М.Ткаченко,), психолого-педагогічні принципи побудови особистісно-орієнтованої підготовки учнівської молоді в системі неперервної професійної освіти ( Г.О.Балл, І.А.Зязюн, Н.Г.Ничкало, Е.О.Помиткін, В.В.Рибалка); принципи надання психологічної допомоги особистості у професійному та життєвому самовизначенні (О.Ф.Бондаренко, З.Г.Кісарчук, В.Г.Панок тощо).
Для розвязання поставлених завдань був використаний комплекс методів дослідження: теоретичні аналіз, узагальнення, синтез, систематизація наукових даних, за допомогою яких проведено теоретико-психологічне вивчення змісту та ролі процесу самоактуалізації особистості як умови профільного навчання; емпіричні спостереження, бесіда, опитування, тестування, самозвіти, констатувальний експеримент; розвивальні формувальний психолого-педагогічний експеримент, психологічний тренінг, консультація; методи статистичної обробки, узагальнення та інтерпретації даних.
Організація дослідження передбачала проведення трьох його етапів:
2000-2002 рр.- перший етап, присвячений теоретичному аналізу психолого-педагогічних даних з проблеми та вивченню досвіду роботи шкіл нового типу в контексті зазначеної теми.
2003-2005 рр. - другий етап, що полягав у проведенні констатувального та формувального експериментів, здійсненні контрольних діагностичних зрізів. На цьому етапі проводилась кількісна та якісна обробка, інтерпретація та узагальнення отриманих результатів.
2006 -2007рр. третій етап, на якому здійснювалось формулювання висновків та оформлення тексту дисертації.
Експериментальною база. Дослідження проводилося впродовж 2003 - 2007рр. на базі гімназії Академія” Святошинського району м. Києва та ЗОНЗ №219 м. Києва. До констатувального експерименту було залучено 440 осіб: 280 учнів 10-х і 11-х класів та 160 вчителів. У формувальному експерименті взяло участь 66 учнів 10-х і 11-х класів, із яких 20 увійшли до експериментальної групи, 46 до контрольної.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:
- вперше обгрунтовано особистісно-самоактуалізуючий підхід у вивченні та формуванні у старшокласників здатності до самоактуалізації як умови профільного навчання;
- запропоновано психологічну карту потенціалів учня, здатного до самоактуалізації, структурно-функціональну модель формування у старшокласників здатності до самоактуалізації та авторську консультативно-розвивальну програму психологічного супроводу процесу самоактуалізації старшокласників як умови профільного навчання;
- набули подальшого розвитку уявлення про об’єктивні та суб’єктивні чинники і бар’єри процесу самоактуалізації старших школярів;
Теоретичне значення роботи полягає у поглибленні наукових уявлень про особливості процесу самоактуалізації старших школярів; науковому та експериментальному обгрунтуванні особистісно-самоактуалізуючого підходу у дослідженні проблеми, що вивчається; розробці структурно-концептуальної моделі формування здатності особистості до самоактуалізації як чинника профільного навчання; науковому висвітленні психологічних закономірностей прояву і формування здатності учнів до самоактуалізації.
Практичне значення дослідження полягає у розробці та апробації комплексної методики психодіагностики компонентів самоактуалізації особистості старшокласників; у запровадженні консультативно-розвивальної програми психологічного супроводу процесу самоактуалізації учнів при підготовці профільних науково-дослідницьких робіт до захисту в Малій академії наук; в обґрунтуванні напрямків удосконалення профільного навчання старшокласників на основі інноваційних форм і методів формування в них здатності до самоактуалізації. Ці розробки можуть бути використані вчителями, практичними психологами для оптимізації профільного навчання учнів старших класів загальноосвітніх навчальних закладів.
Результати дослідження впроваджено у діяльність Управління освіти Святошинської районної у м.Києві державної адміністрації (довідка №1797 від 29.05.2006 року), у навчально-виховний процес гімназії "Академія" м.Києва (довідка №178 від 29.05.2006 року) та загальноосвітнього навчального закладу №219 м.Київа (довідка № 19/1 від 01.02.2007 року).
Особистий внесок автора полягає в розробці методологічного особистісно-самоактуалізуючого підходу до вивчення та розвитку здатності старшокласників до самоактуалізації особистості як чинника профільного навчання, визначенні комплексу соціально-психологічних та індивідуально-психологічних чинників процесу самоактуалізації учнівської молоді, науковому обгрунтуванні програми психологічного супроводу процесу особистісної самоактуалізації старшокласників в ході підготовки дослідницьких робіт гуманітарного, природничого та фізико-математичного профілів до конкурсу в Малій академії наук і складанні рекомендацій щодо покращення профільного навчання на основі формування здатності старшокласників до самоактуалізації.
Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечуються теоретичною та методологічною обґрунтованістю вихідних положень, використанням валідних та надійних взаємодоповнюючих методів, що відповідають меті та завданням дослідження, репрезентативністю вибірки досліджуваних, порівняльним аналізом отриманих даних і здобутків інших досліджень, кількісним та якісним аналізом отриманих результатів, експериментальною перевіркою консультативно-розвивальної програми психологічного супроводу, використанням методів математичної статистики.
На захист виносяться положення про:
- принципи особистісно-самоактуалізуючого підходу у дослідженні проблеми формування здатності учнівської молоді до самоактуалізації як умови профільного навчання;
- структурно-функціональну модель формування у старшокласників здатності до самоактуалізації як фактору профільного навчання;
- авторську консультативно-розвивальну програму психологічного супроводу процесу самоактуалізації учнів старших класів в умовах підготовки профільних дослідницьких робіт до конкурсу в Малій академії наук та переносу розвивального ефекту від такого супроводу у практику профільного навчання в загальноосвітній школі.
Апробація результатів дослідження проводилася у формі доповідей на Міжнародній науково-практичній конференції Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології”, присвяченій 35-річчю наукової та педагогічної діяльності академіка С.Д.Максименка (Київ, 17-18 грудня 2001р.), Міжнародній науково-практичній конференції Педагогіка і психологія професійної освіти: результати досліджень та перспективи” (Київ, 1-2 грудня 2003р.), Науково-практичній конференції Людина проект світу і смислу: життєтворчі орієнтири для освіти ХХI століття” (Харьків, 26-27 листопада 2004р.), регіональній науково-практичній конференції Досягнення та проблеми в роботі психологічної служби м. Києва” (Київ, 20 травня 2004р.), звітній науково-практичній конференції Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України Теорія і практика освіти в умовах Європейської інтеграції” (Київ, 13-14 березня 2006р.), Міжнародній науково-практичної конференції Генеза буття особистості”, присвяченій ювілею наукової та педагогічної діяльності академіка С.Д.Максименка (Київ, 18-19 грудня 2006р.), педагогічних радах загальноосвітнього навчального закладу №219 (2003-2004рр.), Київської гімназії Академія” (2004-2007рр.), засіданнях відділу психології трудової і професійної підготовки Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України.
Публікації. Основний зміст роботи відображено у 8 статтях, з яких 4 статті опубликовано у наукових фахових виданнях, затверджених переліком ВАК України, 2 статті у збірнику наукових праць і 2 статті у збірниках матеріалів конференцій.

Структура дисертації складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загального висновку, списку використаних джерел (230 найменувань, з яких 20 іноземною мовою), 4 додатків на 24 сторинках. Робота містить 21 таблицю на 19 сторінках, 3 рисунки на 3 сторінках. Загальний обсяг дисертаційної роботи - 212 сторінок машинописного тексту, основний зміст дисертації викладено на 170 сторінках.

bibliography

ВИСНОВКИ

Узагальнення результатів дисертаційного дослідження дало можливість сформулювати наступні загальні висновки:
1. Теоретичний аналіз проблеми дозволяє вважати сутнісною ознакою поняття самоактуалізації психологічний перехід від потенційного до актуального, від інтеріоризації до екстеріоризації, від здатності до дії, від навчання знань до їх втілення, від творчості до інновації тощо. Самоактуалізація особистості це самоздійснення і творення нових форм поведінки і діяльності особистості через такі її параметри, як пізнавальні потреби, ціннісні орієнтації, орієнтація у часі, сензитивність до себе, контактність, уявлення про природу людини, гнучкість поведінки, спонтанність, синергія, підтримка, креативність, самоповага, самоприйняття, прийняття агресії тощо.
Як вихідний методологічний підхід у дослідженні проблеми доцільно використовувати особистісно-самоактуалізуючий підхід, який зорієнтований на розкриття та актуалізацію особистісного потенціалу старшокласників в умовах профільного навчання. Він базується на принципах усвідомлення учнем мотиваційно-смислового значення самоактуалізації власного потенціалу, самопізнання, втілення через творчий проект особистісного потенціалу, продуктивності процесу самоактуалізації, емоційно-почуттєвого утвердження процесу і результатів особистісної самоактуалізації учня. Використання принципів особистісно-самоактуалізуючого підходу надає можливість виявлення якостей, здібностей особистості, яка самоактуалізується та співставлення їх з барєрами на шляху особистості до самоактуалізації.
2. У ході констатувального експерименту були виявлені індивідуально-психологічні особливості процесу самоактуалізації особистості учнівської молоді, які визначають ефективність профільного навчання. До них відносяться: розвинутість таких властивостей особистості, як здатність до спілкування, спрямованість, типи акцентуацій характеру (більшою вона є у представників демонстративного і гіпертимного типів, меньшою циклоїдного, інтравертованого, збуджувального типів), наявний тип темпераменту (рівень самоактуалізації більше у сангвіників та флегматиків, меньше у холериків та меланхоліків); важливим є вплив здатності до самоактуалізації учнів на академічну успішність навчання за профільними дисциплінами та певний взаємозв’язок між ними.
Ступінь розвинутості здатності старшокласників до самоактуалізації виступає необхідною умовою профільного навчання і, навпаки, розвиток здатності до самоактуалізації детермінується виходом за межі традиційної його форми та залученням у додаткові інноваційні форми профільного навчання.
Теоретичний аналіз та результати констатувального експерименту дозволяють систематизувати властивості самоактуалізуючої особистості у психологічній карті потенціалів учня, які реалізуються через навчальну і творчу діяльність і виступають умовою профільного навчання. Самоактуалізація особистісного потенціалу учнів найкраще здійснюється через інноваційні форми профільної підготовки, зокрема, через виконання науково-дослідницької роботи старшокласників з психології у МАН України.
3. На основі врахування принципів особистісно-самоактуалізуючого підходу та даних констатувального експерименту запропонована структурно-функціональна модель формування у старшокласників здатності особистості до самоактуалізації як умови профільного навчання. Вона передбачає три рівні організації спільної діяльності учня і практичного психолога базовий концептуальний рівень, який складається з етапів процесу екстериорізації, другий рівень ,який містить основні компоненти психологічного супроводу, третій рівень складається з етапів самостійної профільної науково-дослідницької роботи учнів у МАН.
4. Розроблена авторська консультативно-розвивальна програма психологічного супроводу процесу самоактуалізації учнів в ході виконання науково-дослідницьких робіт з психології в МАН України, яка забезпечує цілеспрямоване формування і прояв здатності учнів до самоактуалізації засобами психологічного супроводу. Психологічний супровід визначається як такий, що забезпечує створення сприятливих умов для формування, становлення та розвитку творчих здібностей дитини, тобто її здатності до самоактуалізаці.
Психологічний супровід базується на принципах паралельності, неперервності, фасилітації, конфіденційності, стимуляції творчої самодіяльності учня і передбачає здійснення стимулюючої, орієнтуючої, програмуючої, продукуючої та утверджуючої функцій психодіагностичної, просвітницької, консультативної, корекційної та розвивальної діяльності практичного психолога при організації науково-дослідницьких робіт учнів в МАН. Спираючись на структурно-функціональну модель формування здатності особистості до самоактуалізації, а також на основні види діяльності психологічної служби системи освіти, нами був розроблений алгоритм, за яким здійснюється впровадження етапів психологічного супроводу процесу самоактуалізації учнів у навчально-виховний процес.
Результати формувального експерименту свідчать про ефективність запропонованої програми психологічного супроводу процесу самоактуалізації учнів. Середні значення показників самоактуалізації в експериментальній групі, в яку входять старшокласники-переможці конкурсу робіт з психології в МАН районного, міського (по м.Києву) та республіканського турів, зросли на 20,4%, тоді як у контрольній групі учнів, в якій психологічний супровід не здійснювався, змінилися лише на 4,7%. Результати порівняння початкового і кінцевого рівнів самоактуалізації (до і після формувального експерименту) засвідчили позитивний вплив запропонованої програми психологічного супроводу на особистісну самоактуалізацію учнів як умову інноваційної форми профільного навчання.
5. Результати дисертаційного дослідження дають можливість обгрунтувати напрямки удосконалення традиційних форм профільного навчання старшокласників на основі розвитку в них здатності до самоактуалізації.
Це психологізація профільного навчання і водночас профілізація діяльності психологічної служби, впровадження у традиційні форми профільного навчання тих елементів, які запропоновані при психологічному супроводі інноваційної форми профільної підготовки старшокласників у ході виконання науково-дослідницьких робіт, більш інтенсивне залучення учнів до виконання науково-дослідницьких робіт з психології.
Обгрунтовані напрямки удосконалення традиційної форми профільного навчання старшокласників спрямовані на розвиток їх здатності до самоактуалізації, що сприяє виявленню особистісного потенціалу школярів. Це дозволяє впровадити інноваційні форми профільної підготовки на основі спеціально розробленої системи методів.
Здійснене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми.
Перспективу роботи в цьому напрямку ми вбачаємо у поглибленому дослідженні взаємодії параметрів самоактуалізації й етапів процесу екстеріоризації; у розробці та впровадженні системи методів формування здатності до самоактуалізації в учнів професійно-технічних навчальних закладів освіти та студентів вищих навчальних закладів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.
1. Абрамова Г.С. Введение в практическую психологию. Изд-е 3-е. М.: Межд.пед.академия, 1995. 262 с.
2. Абульханова-Славская К.А. Деятельность и психология личности. М.: Наука, 1980. 336 с.
3. Айзенк Г.Ю. Проверьте свои способности: Пер. с анг. М.: Педагогика-Пресс, 1992. 178 с.
4. Актуальні проблеми підготовки педагогічних кадрів до творчої професійної діяльності. Тези Всеукраїнської наукової конференції (5-7 жовтня 1993 р.). К.:ІСДО, 1993. 240 с.
5. Алфимов В.Н., Артемов Н.Е., Тимошко Г.В. Творческая личность старшекласника: модель и развитие. Киев-Донецк: ДГУ, 1993. 64 с.
6. Амонашвили Ш.А. Личностно-гуманная основа педагогического процесса: воспитательная и образовательная функция оценки учения школьников. М.: Университетское изд-во, 1990. 560 с.
7. Амонашвили Ш.А. Психологические основы педагогики сотрудничества. К.: Освіта, 1991. 111 с.
8. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды: М.: Педагогика, 1980. В 2-х томах Т.1. 232 с.
9. Ананьев Б.Г. Комплексное изучение человека и психологическая диагностика // Вопросы психологии, 1968. №6. С. 21-33.
10. Анцыферова Л.И. Психология самоактуализирующейся личности в работах Абрахама Маслоу // Вопр. психологии. 1973. - №4. С. 173-180.
11. Асмолов А.Г. Психология личности: Учебник. М.: Изд-во МГУ, 1990. 367 с.
12. Баєв Б.Ф. Психологічне вивчення учнів. - К.: Рад. школа, 1977. 109 с.
13. Балл Г.А. Концепция самоактуализации личности в гуманистической психологии. Киев-Донецк, Ровесник”, 1993. 32 с.
14. Балл Г.О. Гуманістичні засади педагогічної діяльності // Педагогіка і психологія. 1994. №2. С. 3-11.
15. Балл Г.О. Сучасний гуманізм і освіта: Соціально-філософські та психолого-педагогічні аспекти. Рівне, 2003. 238 с.
16. Балл Г.А., Костюк Г.С. Содержательная книга по психологии мышления // Вопросы психологии. 1967. С. 172-178.
17. Балл Г.А. Психология в рациогуманистической перспективе: Избранные работы. К.: Изд-во Основа, 2006. 408 с.
18. Блонский П.П. Избранные педагогические и психологические сочинения: В 2-х томах / Под ред. А.В. Петровского. М.: Педагогика, 1979. Т. 1-3.
19. Белкин А.С. Ситуация успеха. Как ее создать: Кн. для учителя. М.: Просвещение, 1991. 176 с.
20. Белоусова З.И., Мищик Л.И., Бойко В.Є. Психолого-педагогические проблеми развития личности. Запорожье: Изд-во Запорожского ун-та, 1995. 216 с.
21. Берн Е. Игры, в которые играют люди. Психология человеческих взаимоотношений: Люди, которые играют в игры. Психология человеческой судьбы. Пер. с анг. СПб,: Лениздат, 1992. 400 с.
22. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание. М.: 1986. 421 с.
23. Бех І.Д. Від волі до особистості. К.: Україна-Віта, 1995. 201 с.
24. Бех І.Д. Виховання особистості: У 2 кн. Кн. 2: Особистісно-орієнтований підхід: науково-практичні засади. К.: Либідь, 2003. 344 с.
25. Битянова Н.Р. Психология личностного роста. Практическое пособие по проведению тренинга личностного роста психологов, педагогов, социальных роботников. М.: Международная педагогическая академия, 1995. 64 с.
26. Блага К., Шебек М.Я. Я твой ученик, ты мой учитель: Кн. для учителя. М.: Просвещение, 1991. 143 с.
27. Блейхер В.М., Бурлачук Л.Ф. Психологическая диагностика интеллекта и личности. К.: Вища школа, 1978. 143 с.
28. Бодалев А.А. Психология о личности. М.: Изд-во Моск. Ун-та, 1988. 188с.
29. Бодалев А.А. Личность и общение: Избранные труды. М.: Педагогика, 1983. 272 с.
29. Бодалев А.А. Вершина в развитии взрослого человека. М.: Наука, 1998. 321 с.
30. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте (Психологическое исследование). М.: Просвещение, 1968. 464 с.
31. Бондаренко О.Ф. Психологічна допомога особистості: Учбовий посібник для студентів. Харьків: Фоліо, 1996. 237 с.
32. Борисова Е.М., Логинова Г.П. Индивидуальность и профессия. М.: Знание, 1991. - 80 с.
33. Боришевський М.Й. Моральна саморегуляція поведінки особистості: понятійний апарат. К.: ІП АПН України, 1993. 24 с.
34. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика личности. К.: Здоров’я, 1989. 168 с.
35. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психологической диагностике. Киев: Наукова думка, 1989. 200 с.
36. Бурменская Г.В., Карабанова О.А., Лидерс А.Г. Возрастно-психологическое консультирование. Проблемы психического развития детей. М.: Изд-во МГУ, 1990. 136 с.
37. Буянов Г.Я. Основы психотерапии детей и подростков (Практическое руководство). К.: Вища школа, 1990. 191 с.
38. Василюк Ф.Б. Психология переживания. М.: Изд-во Моск. Ун-та, 1989. 200с.
39. Вацуро І.В., Рибалка В.В. Курс Основи психології для старшокласників в роботі шкільного психолога з розвитку особистості в учнів. 1 Всеукраїнський конгрес з практичної психології (27-30 вересня 1994 р.). Тези доповідей і повідомлень. Херсон: АПН України, МО України, 1994, С. 340-342.
40. Ващенко Г. Загальні методи навчання: Підручник для педагогів. Видання перше. Києв, Українська Видавнича Спілка, 1997. 441 с.
41. Вахромов Е.Е. Психологические концепции развития человека: теория самоактуализации. М.: Международная педагогическая академия, 2001. 231 с.
42. Вилюнас В.К. Психологические механизмы мотивации человека. М.: Изд-во Моск.ун-та, 1990. 288 с.
43. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посіб. / О.В.Скрипченко, Л.В.Долинська, З.В.Огороднійчук, І.С.Булах та ін. К.: Просвіта, 2001. 416
44. Вопросы изучения и воспитания личности / Под ред. В.М.Бехтерева. Пб.: Гос. Изд-во, 1920. 352 с.
45. Выготский Л.С. Динамика и структура личности подростка. Собрание сочинений: В 6-ти т. Т.4. М.: Педагогика, 1982. С. 220-242.
46. Выготский Л.С. О психологических системах. Собрание сочинений: В 6-ти т. Т.1. М.: Педагогика, 1982, С. 109-131.
47. Гальперин П.Я. Развитие исследований по формированию умственных действий. Психологическая наука в СССР, Т. 1 М.: Изд-во АПН РСФСР, 1959., С. 441-469.
48. Гильбух Ю.З. Учитель и психологическая служба школи. К.: Ин-т психологии АПН України, 1993. 142 с.
49. Гончаренко С.У., Володько В.М. Проблеми індивідуалізації процесу навчання // Педагогіка і психологія. 1995. - №1. С. 63-71.
50. Гончарук П.А. Психологія навчання. К.: Вища школа, 1985. 144 с.
51. Грановская Р.М. Элементы практической психологии. Л.: Изд-во Лен. ун-та, 1988. 560 с.
52. Гуманізація загальної середньої освіти (проект концепції) / Авт. С.Е.Гончаренко, Ю.І.Мальований. К.: АПН України, 1994. 36 с.
53. Гуревич К.М. Индивидуально-психологические особенности школьников. М.: Знание, 1988. 80 с.
54. Державна національна програма Освіта” (Україна ХХI століття). Київ: Райдуга,1994. 62 с.
55. Державна програма Вчитель”. К.: МОН України, 2002. 40 с.
56. Державний стандарт базової і повної середньої освіти // Освіта України. 2004. №5 (500). С. 1-13.
57. Дидактика сучасної школи: Посібник для вчителів. / За ред. В.А.Онищука. - К.: Рад. школа, 1987. 351 с.
58. Дидактичні аспекти альтернативної освіти / Відп. ред. І.Г.Єрмаков, В.Ф.Паламарчук. К.: ІСДО, 1993. 78 с.
59. Дубровина И.В. Школьная психологическая служба: Вопросы теории и практики. М.: Педагогика, 1991. 232 с.
60. Дусавицкий А.К. Структура личности как предмет психологического исследования. Психология личности и познавательних процессов / Ред. Колл.: Г.К.Середа (отв. Ред.) и др. Харьков: Основа, 1992. С. 3-7.
61. Дью Дж. Школа и общество. М.: 1925. 56 с.
62. Закон України Про Освіту”. К.: МО України, вид-во Генеза, 1996. 36 с.
63. Закон України про загальну середню освіту // Освіта України. 1999. - №25. С. 5-8.
64. Зинченко С.Н. Психологический словарь. 2-е изд., перераб. и доп. М.: ООО Издательство Астрель”: ООО Издательство АСТ”: ООО Транзиткнига”, 2004. 479 с.
65. Зязюн І.А. Всеукраїнська державна комплексна програма естетичного виховання // Вісник АПН України. К., 1993. Вип. 1. С. 43-51.
66. Зязюн І.А. Педагогіка добра: ідеали і реалії: наук.-методичний поібник. К.: МАУП, 2000. 312 с.
67. Зязюн І.А. Педагогічна майстерність як мистецька дія: Посібник для вчителів. Рідна школа,1995. №7-8, с. 31-50.
68. История зарубежной психологии (30-60-е годы ХХ века) . Тексты / Под ред. П.Я.Гальперина, А.Н. Ждан. М.: Изд-во Моск. Ун-та, 1983. 344 с.
69. Категории материалистической диалектики в психологии / Отв. ред. Л.И. Анциферова. М.: Наука, 1988. 244 с.
70. Киричук О.В., Рибалка В.В., Перепелиця П.С., Смульсон М.Л., Карамушка Л.М., Проскура О.В. Концепція державної допомоги творчо обдарованій молоді України в умовах екологічної кризи. Талановита особистість: сім’я, школа, держава. Матеріали доповідей та виступів на Міжн. наук.-практ. конф. Ч. 111. К,: КМ України, АПН України, КУ ім. Т.Г.Шевченка, 1994, с. 64-82.
71. Климов Э.А. Психология профессионала: Избранные психологические труды. М.: Ин-т практ. психологии: Воронеж: НПО МОДЕК”, 1996. 400 с.
72. Климов Э.А. Психология профессионального самоопределения: Учеб. пособие для студ. вузов. Ростов-на Дону: Феникс, 1996. 512 с.
73. Кон И.С. Психология ранней юности: Книга для учителя. М.: Просвещение, 1989. 192 с.
74. Кон И.С. Психология старшекласника: Пособие для учителей. М.: Просвещение, 1989. 192 с.
75. Кондаков Н.И. Психология. Иллюстрирований словарь. СПб.: Прайм-Еврознак”. 2003. 512 с.
76. Концепція виховання дітей та молоді у національній системі освіти // Інф. Збірник МО України. 1996. 13 с.
77. Концепція громадського виховання особистості в умовах української державності. Проект // Педагогічна газета. 2000. №6 (72). Черевень. С. 4-6.
78. Концепція профільного навчання в старшій школі // Освіта України. - №88. 25 листопада.
79. Костюк Г.С. Избранные психологические труды. М.: Педагогика, 1988. 304 с.
80. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. К.: Рад. Школа, 1980. 608 с.
81. Кукуленко-Лук’янець І.В. Особистісно-креативний підхід у навчанні іноземної мови: навчально-методичний посібник Черкаси: Видавець Ю.А.Чабаненко, 2004. 210 с.
82. Кремень В.Г., Табачник Д.В., Ткаченко В.М. Україна: Альтернативи поступу (критика історичного досвіду). К.: ARS UKRAIN, 1996. 793 с.
83. Лазурский А.Ф. Классификация личностей. Петербург: Гос. Издат, 1921. 401 с.
84. Лазурский А.Ф. Программа исследования личности. СПб., 1911. 31 с.
85. Леонгард К. Акцентуированные личности. К.: Вища школа, 1981. 392 с.
86. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. Изд. 2-е. М.: Политиздат, 1977. 304 с.
87. Леонтьев Д,.А. Развитие идеи самоактуализации в работах А.Маслоу // Вопр. психологии. 1987. - №3. С.150-158.
88. Личко А.Е. Подростковая психиатрия: Руководство для врачей. М.: Медицина, 1985. 416 с.
89. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблеми психологии. М.: Наука, 1984. 449 с.
90. Луговий В.І. Педагогічна освіта в Україні: структура, функціонювання, тенденції розвитку / За ред. О.Г.Мороза. К.: МАУП, 1994. 196 с.
91. Мадзігон В.М., Бурда М.І. Проблеми і завдання педагогічної науки в умовах розбудови національної школи // Педагогіка і психологія. 1996. №3. С. 3-9.
92. Максименко С.Д. Теорія і практика психолого-педагогічного дослідження, - К.: НДІП, 1990. 240 с.
93. Максименко С.Д. Психологія проблемного навчання. К.: Знання, 1978. - 47с.
94. Мартинюк І.В. Національне виховання: Теорія і методологія: Метод. посібник. К.: ІСДО, 1995. - 160 с.
95. Маслоу А. Самоактуализация личности и образование. Перевод с англ., предисловие Г.А.Балла. Киев-Донецк, 1994. 52 с.
96. Маслоу А. Новые рубежи человеческой природи. / Под общ. Ред. Г.А.Балла, А.Н.Киричука, Д.А.Леонтьева / Пер. с англ. М.: Смысл, 1999. 425 с.
97. Маценко В.Ф. Вивчення емоційно-вольових та особистісних характеристик учнів // Практична психологія. Вип. 1. Суми: Мрія, 1992. - С. 123-153.
98. Мерлин В.С. Очерк интегрального исследования индивидуальности. М.: Педагогика, 1986. 256 с.
99. Мешалкина К.Н. Профильная дифференциация образования. // Советская педагогика, 1990, №1. - С. 60-64.
100. Миславский Ю.А. Саморегуляция и активность личности в юношеском возрасте. М.: Педагогика, 1991. 152 с.
101. Моляко В.А. Творческая одаренность и воспитание творческой личности. К.: Знание, 1991. 20 с.
102. Монтессори М. Самовоспитание и самообучение в начальной школе. К.: КМИУУ, 1995. 108 с.
103.Моргун В.Ф. Монистическая концепция многомерного развития личности: Аннотированый библиографический указатель с 1984 по 1988 год. Полтава: ПГПИ, 1989. 56 с.
104. Моргун В.Ф., Ткачева Н.Ю. Проблема периодизации развития личности в психологии: Учебное пособие. М.: Изд-во Моск. Ун-та, 1981. 84 с.
105. Мясищев В.Н. Работоспособность и болезни личности // Хрестоматия по патопсихологии / Сост.Б.В. Зейгарник, А.П. Корнилов, В.В. Николаева. М.: Изд-во МГУ, 1981. 364 с.
106. Національна доктрина розвитку освіти // Освіта України. 2002. №33. 23 квітня. С. 4-6.
107. Небылицын В.Д. Избранные психологические труды. М.: Педагогика, 1990. 408 с.
108. Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи / І.А. Зязюн (ред); АПН України, Інститут педагогіки і психології професійної освіти. К.: Віпол, 2000. 636 с.
109. Ничкало Н.Г. Наставничество в системе професионально-технического образования. К.: Знание, 1977. 48 с.
110. Ничкало Н.Г., Молчанова А.А. Воспитание труженика. М.: Ассоциация Профтехобразование”, 1992. 73 с.
111. Ничкало Н.Г. Філософія сучасної освіти // Педагогіка і психологія. 1996. - №4. С.49-57.
112. Общая психодиагностика / Под ред. А.А.Бодалева, В.В.Столина. М.: Изд-во Моск. Ун-та, 1987. 304 с.
113. Общая психология: Учебник для студентов Пед. институтов / Под ред. А.В.Петровского. 3-е изд. М.: Просвещение, 1986. 464 с.
114. Основи практичної психології: підручник для вищих навчальних закладів освіти / Колектив авторів: В.Г. Панок, Н.В. Чепелєва, Т.М. Титаренко та ін. К.: Либідь, 1998. 450 с.
115. Основи психології: Підручник / За ред. О.В Киричука, В.А. Роменця. 2-ге вид. К.: Либідь, 1996. 632 с.
116. Панок В.Г. До питання про методологічні основи практичної психології / Актуальні проблеми психології: Наукові записки Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. академіка С.Д.Максименка. К.: Нора-Друк, 2001. Вип. 21. С.215-225.
117. Панок В.Г., Лазаревский С.В., Барко В.І. Основи психологічних знань. Факультативний курс для старших класів середньої школи. Навчально-тематичний план і програма. Київ-Тернопіль, 1994. 46 с.
118. Педагогіка / Под ред. Ю.К. Бабанского. М.: просвещение, 1988. 479 с.
119. Педагогічна майстерність: Підручник / За ред І.А. Зязюна. К.: Вища школа, 1997. 349 с.
120. Педагогічні інновації у сучасній школі / Відп. Ред. І.Г.Єрмолаєв. К.: Освіта, 1994. 88 с.
121. Петровская Л.А. Компетентнисть в общении. Социально-психологический тренинг. М.: Изд-во МГУ, 1989. 216 с.
122. Петровский А.В. Личность. Деятельность, Коллектив. М.: политиздат, 1982. 255 с.
123. Петровский В.А. Личность в психологии: парадигма субектности. - Ростов-на Дону: Феникс, 1996. 512 с.
124. Пиаже Ж. Психология интеллекта // Избранные психологические труды. М.: Просвещение, 1969. С. 55-231.
125. Питання професійної орієнтації учнів. К.: Рад. Школа, 1969. 238 с.
126. Платонов К.К. Личностный подход как принцип психологии. Методологические и теоретические проблемы психологии / Отв. ред. Е.В. Шорохова. М.: Наука, 1969. - С. 190-217.
127. Платонов К.К О системе психологии. М.: Мысль, 1972. 216 с.
128. Платонов К.К. Структура и развитие личности. М.: Наука, 1986. 256 с.
129. Побірченко Н.А. Писхологія підготовки учнівської молоді до оволодіння професіями бізнесу: Методичний посібник для учителів інноваційних шкіл, професійно-технічних закладів освіти з економічним навчанням. К.: Вісбос, 1997. 77 с.
130. Подмазин С.И. Личностно-ориетированное образование: Социально-философское исследование. Запорожье: Просвіта, 2000. 250 с.
131. Подмазин С.И., Сибиль Е.И. Как помочь подростку с трудним характером: К.: НПЦ Перспектива, 1996. 160с.
132. Помиткін Е.О. Духовний розвиток особистості учнів у системі шкільної освіти: Науково-методичний посібник. К.: ІЗМН, 1996. 164 с.
132. Практична психологія у системі освіти. Питання організації та методики: матеріали на допомогу шкільним психологам, соціальним педагогам, класним керівникам / За ред. В.Г.Панка. К.: ІСДО, 1995. 132 с.
133. Програма Україна-2010, ( проект). К.: 1999. 96 с.
134. Професійна освіта: Словник: Навчальний посібник для учнів і педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів / С.У.Гончаренко та ін. АПН України, Інститут педагогіки і психології професійної освіти. К.: Вища школа, 2000. 380 с.
136. Профконсультационная работа со старшокласниками. / Под ред. Б.А.Федоришина. К.: Рад. Школа, 1980. 160 с.
137. Психологическая диагностика: Проблемы и исследования / Под ред. К.М.Гуревича. М.: Педагогика, 1981. 232 с.
138. Психологический словарь / Под ред. В.В.Давыдова, А.В.Запорожца, Б.Ф.Ломова и др. М.: Педагогика, 1983. 448 с.
139. Психологічні засади гуманізації загальної середньої освіти: Збірник статей / За ред. С.О.Мусатова. Рівне: АПН України, 1995. 63 с.
140. Психология индивидуальних различий. Тексты / Под. Ред. Ю.Б.Гиппенрейтер, В.Я. Романова. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. 320 с.
141. Психология личности. / Под ред. Б.Ф. Ломова, К.А.Абульхановой. М.: Наука, 1989. 254 с.
142. Психология развивающейся личности / Под ред. А.В.Петровского. М.: Педагогика, 1987. 240 с.
143. Психолого-педагогічні проблеми професійної освіти: науково-методичний збірник / Ред. кол.: І.А.Зязюн (голова) та ін. К.: ІСДО, 1994. 384 с.
144. Психологія особистісно-орієнтованої професійної підготовки учнівської молоді: науково-методичний посібник/ За ред. В.В.Рибалки. К., Тернопіль: Підручники і посібники, 2002. 388 с.
145. Рибалка В.В. Концептуальні та методичні основи формування особистісного підходу у профільному навчанні старших школярів // Українська психологія: Сучасний потенціал; Матеріали Четвертих Костюківських читань (25 вересня 1996р.) Т. 2. К.: Вид-во ДОК, 1996. С. 405-412.
146. Рибалка В.В. Психологія праці особистості: Навчально-методичний посібник. К.: КМПУ імені Б.Д. Грінченка, 2006. 60 с.
147. Рибалка В.В. Методологічні питання наукової психології (Досвід особистісно центрованої систематизації категоріально-поняттєвого апарату): Навчально-методичний посібник. К.: Ніка-Центр, 2003. 204 с.
148. Рибалка В.В. Особистісний підхід у профільному навчанні старшокласників. К.: Деміур, 1998. 160 с.
149. Рибалка В.В. Психологія: Підручник (Ю.Л.Трофімов, В.В.Рибалка та ін.). К.: Либідь, 2001. 560 с
150. Рибалка В.В. Психологія розвитку творчої особистості: Навчальний посібник. К.: ІЗМН, 1996. 236 с.
151. Рибалка В.В. Особистісний підхід у навчально-виховній роботі з підлітками: Методичні рекомендації для шкільних психологів. Одеса: МО України, ОІУВ, АПН України, ІПППО, 1996. 36 с.
152. Рибалка В.В. Проблеми особистості учня як предмет діяльності шкільного психолога / Психологічна служба в системі освіти: проблеми і перспективи. Матеріали міжрегіональної конференції Психологічна наука і сучасний заклад народної освіти”. Ч. 1. Запоріжжя: ІП АПН України, 1994, С. 23-28.
153. Рибалка В.В. Психологічне забезпечення предметно-особистісної диференціації та інтеграції навчально-виховного процесу в сучасній школі. Сучасна психологія в ціннісному вимірі. Матеріали Третіх Костюківських читань. 20-22 грудня 1994 року. Т. 2-й. К.: Товариство психологів України, ІП АПН України, 1994. - С. 246-247.
154. Рибалка В.В. Особистісно центроване консультування клієнтів із патогенною психодинамічною неконгруентністю: Методичний посібник. К.: Ін-т психології ім.Г.С.Костюка АПН України, Ін-т педагогіки і психології професійної освіти АПН України, 2005. 58 с.
155. Роджерс К. Взгляд на психотерапию. Становление человека. М.: Изд. группа Прогресс”, Универс”, 1994. 480 с.
156. Роджерс К. Путь к целостности: человеко-центрированная терапия на основе єкспрессивних искусств // Вопросы психологии. 1995. - №1. С. 132-139.
157. Розвиток творчої особистості в умовах екологічної кризи: Науково-програмно-методичний посібник для директорів шкіл та позашкільних закладів, методистів, вчителів, керівників гуртків і факультативів та шкільних психологів. В двох частинах / За заг. ред. О.В Киричука і В.В.Рибалки. Кол. авт.: П.С. Перепелиця, В.В.Рибалка, М.Л.Смульсон та ін. К.: ІП АПН України, МСЗННАЧАЕС, МО України, 1993. 316 с.
158. Ролло М. Искусство психологического консультирования. М.: Класс, 1994. 144 с.
159. Рубинштейн С.Л. Проблемы общей психологии. М.: Педагогика, 1973. 424 с.
160. Руководство практического психолога. Психологические програмы развития личности в подростковом и старшем школьном возрасте / Под ред. И.В. Дубровиной. М.: Академия, 1995. 123 с.
161. Русалов В.М. Биологические основы индивидуально-психологических различий. М.: Наука, 1979. 352 с.
162. Русова С. Вибрані педагогічні твори. К.: Освіта, 1996. 304 с.
163. Русова В.В. Консультативна робота психолога як засіб гармонійного розвитку особистості // Проблеми та перспективи національної гуманітарно-технічної еліти: Збірник наукових праць: у 2-х ч. / За ред. Л.Л. Товажнянського та О.Г. Романовського. Харьків: НТУ ХПІ”, - 2002. Ч. 1. с. 397-400.
164. Русова В.В. Консультативна робота психолога центру соціальних служб для молоді як засіб повноцінного розвитку особистості. // Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології: Матер. Міжнар. наук. конф., присвяченої 35-річчю наукової та педагогічної діяльності академіка Максименка С.Д. в 4 т. (17-18 грудня 2001 року, м.Київ). Т.3. К.: Міленіум, 2002. - С. 167-171.
165. Русова В.В. Розвиток здатності учнівської молоді до самоактуалізації як передумова майбутньої ефективної активності юної особистості на ринку праці. // Матеріали 3 Всеукраїнської науково-практичної конференції від 26 травня 2006р. Психологія особистості безробітнього. К.: 2006. - С. 253-262.
166. Русова В.В. Самоактуалізація особистості як інноваційна складова профільного навчання старшокласників. // Порадник практичним психологам і соціальним педагогам / науково-метод. щорічник. К,: 2006. - С. 113-120.
167. Русова В.В. Самоактуалізація особистості як умова профільного навчання старшокласників. // Проблеми і напрям