Савіцька Вікторія Василівна. Підготовка майбутніх соціальних працівників до професійної діяльності на засадах праксеологічного підходу

brief description

Савіцька Вікторія Василівна. Підготовка майбутніх соціальних працівників до професійної діяльності на засадах праксеологічного підходу.- Дисертація канд. пед. наук: 13.00.04, Нац. ун-т вод. госп-ва та природокористування. - Рівне, 2015.- 321 с.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

На правах рукопису

САВІЦЬКА ВІКТОРІЯ ВАСИЛІВНА

УДК 378.016: 316.4 (043.3)

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ЗАСАДАХ ПРАКСЕОЛОГІЧНОГО ПІДХОДУ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
Мельничук Ірина Миколаївна
доктор педагогічних наук, професор

Рівне – 2015
ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………... 4
РОЗДІЛ 1. ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА…………12
1.1. Теоретичні основи підготовки майбутніх соціальних працівників до професійної діяльності…………………………………………………………….12
1.2. Соціальний працівник як суб’єкт професійної діяльності…………...36
1.3. Стан готовності майбутніх соціальних працівників до професійної діяльності……………………………………………………………………...…….59
Висновки до І розділу…………………………………………………….....72

РОЗДІЛ 2. ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАКСЕОЛОГІЧНОГО ПІДХОДУ В ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ…………………………………………………….74
2.1. Специфіка використання праксеологічного підходу в підготовці майбутніх соціальних працівників у напрямі формування готовності до фахової діяльності………………..………………………………………………..................74
2.2. Компоненти, критерії, показники та рівні готовності майбутніх соціальних працівників до професійної діяльності як результату підготовки у ВНЗ……………………………………………….……………………………….99
2.3. Педагогічні умови і модель підготовки майбутніх соціальних працівників до професійної діяльності на засадах праксеологічного підходу……………………………………………………………………………..123
Висновки до ІІ розділу……………………………………………………..149

РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАКСЕОЛОГІЧНОГО ПІДХОДУ В ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ………………………………………………………………….….152
3.1. Організація і методика проведення експериментального дослідження………………………………………………………………………..152
3.2. Аналіз результатів експериментального дослідження………….......182
3.3. Методичні рекомендації щодо використання «Праксеологічного практикуму»……………………………………………………………………….192
Висновки до ІІ розділу…………………………………………………….196
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ…………………………………………………. 198
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….202
ДОДАТКИ…………………………………………………………………..233
Додаток А. Методика «Професійно-важливі якості особистості……….233
Додаток Б. Методика «Мотивація навчання у ВНЗ»…….………………236
Додаток В. Тестоові завдання для перевірки рівня теоретичної підготовленості……………………………………………………………………239
Додаток Г. Ситуативні завдання…………………………………………..246
Додаток Д. Анкета для визначення самооцінки сформованості практичної готовності студентів до професійної діяльності майбутнього соціального працівника……...…………………………………………………………….……255
Додаток Е. Праксеологічний практикум…………………………………258
Додаток Ж. Навчально-праксеологічний семінар……………………..…311
Додаток З. Бланк оцінки відповіді студента в процесі вирішення праксеологічно зорієнтованих вправ…………………………………………….315
Додаток И. Довідки про апробацію і впровадження результатів дисертаційного дослідження……………………………………………………..317

ВСТУП

Сучасні глобалізаційні й інтеграційні процеси, радикальні соціально-економічні трансформації суттєво впливають на характер соціальних відносин у суспільстві і призводять не лише до накопичення позитивного громадського досвіду, а й до появи нових соціальних проблем усіх категорій населення. Світова економічна та політична криза, внутрішньонаціональні конфлікти, війни й етнічні проблеми зумовлюють пошук ефективних засобів соціального захисту населення як гарантії задоволення потреб, інтересів та прав особистості. Зміна структури зайнятості на ринку праці, демографічний спад, інтенсивні міграційні процеси, збільшення кількості учасників бойових дій та переселенців – комплекс проблем, з якими зіткнулася сьогодні Україна, і які першочергово повинні вирішувати фахівці із соціальної роботи. Відтак, швидкі темпи зростання потреби в соціальному захисті населення виявили дві групи актуальних питань: оновлення інструментарію соціальної роботи та підготовка компетентних соціальних працівників, здатних успішно, продуктивно і результативно здійснювати свою професійну діяльність.
Соціальне замовлення на компетентних фахівців, які ефективно функціонуватимуть у професійній діяльності, визначене Законом України «Про вищу освіту» [64], Національною рамкою кваліфікацій [162], Державним освітнім стандартом вищої освіти й Національною стратегією розвитку освіти в Україні на 2012–2021 рр., орієнтує ВНЗ на підвищення якості фахової підготовки. Тому на сучасному етапі розвитку вищої освіти важливою особливістю підготовки майбутніх соціальних працівників до професійної діяльності у закладах вищої освіти є реалізація інноваційних підходів з метою оптимізації процесу формування готовності студентів практично виконувати фахові завдання.
Теорія і практика професійної освіти та проблеми її реформування відображено у дослідженнях В. Адрущенка [134], О. Дубасенюк [167], Е. Зеєра [66], І. Зязюна [147], Н. Ничкало [165], В. Корнещук [101], В. Кременя [60], С. Сисоєвої [196] та ін. Проблему дослідження сутності, змісту й особливостей професійної підготовки майбутніх соціальних працівників у вітчизняній системі освіти, а також теоретичні і практичні аспекти соціальної роботи розглянуто у працях О. Беспалько [12], В. Беха [13], А. Горілого [45], А. Капської [74], О. Карпенко [75], М. Лукашевича [114], І. Мельничук [126], І. Миговича [128], В. Поліщук [158], В. Полтавця [213], Т. Семигіної [194], Л. Тюпті [224], Ю. Швалба [246] та ін. Окреслену проблему розкрито й у роботах зарубіжних дослідників (Л. Гуслякової [52], Ф. Сейбла [264], С. Тетерського [221], Є. Холостової [222], Б. Шапіро [243], Н. Шмельової [247] та ін). Питання, пов’язані з формуванням особистісно-професійних якостей фахівця із соціальної роботи, висвітлено у дослідженнях М. Васильєвої [25], Н. Клименюк [89], О. Патинок [145] та ін. Наукові пошуки сучасних дослідників спрямовано на всебічне вивчення професійної культури майбутніх соціальних працівників (Г. М’ясоїд [119], О. Повідайчик [156], О. Урсол [230] та ін.); опрацювання психологічних механізмів професіоналізму (К. Уршуля [231]); професійного самовдосконалення (Н. Троценко [223]); формування вмінь іншомовного спілкування (О. Канюк [72]) та різних аспектів готовності: інтегративної (Л. Прудка [168]); надання клієнтам соціально-економічних послуг (А. Приходько [163]); до профорієнтаційної роботи з безробітною молоддю (Л. Горбань [44]); менеджменту в соціальній роботі (Є. Дєдов [55]). Окремі аспекти підготовки майбутніх соціальних працівників до роботи з різними групами населення й надання різних видів послуг відображено у працях М. Дідик [57], Р. Козубовського [95], С. Сургової [216] та ін. Наукове осмислення зарубіжного досвіду підготовки соціальних працівників у Європі, США, Канаді висвітлене у дисертаційних дослідженнях Н. Видишко [28], Л. Віннікової [30], Н. Гайдук [34], О. Загайко [63], А. Кулікової [107], Г. Лещук [110], Н. Микитенко [130], О. Ольхович [137], О. Пічкар [155], Г. Слозанської [202], Н. Собчак [204] та ін.
Сучасні вимоги до професійної підготовки майбутніх соціальних працівників передбачають реалізацію наукового підходу, спрямованого на її оптимізацію у напрямі формування готовності студентів до соціальної роботи з позицій її результативності. У наукових дослідженнях організація раціональної й ефективної людської діяльності та спосіб досягнення поставленої мети й отримання очікуваного результату з мінімальними ресурсними витратами трактується як праксеологічний підхід (К. Войтила [69], І. Колесникова [96], Т. Котарбінський [104], Л. фон Мізес [129], Т. Пщоловський [169], М. Сацков [192], Є. Титова [96]). Проте проблема підготовки соціальних працівників до професійної діяльності на засадах праксеологічного підходу ще не була предметом спеціальних педагогічних досліджень.
Аналіз наукових пошуків і вивчення сучасного досвіду організації процесу підготовки майбутніх соціальних працівників уможливили виявлення низки суперечностей: між традиційним характером організації професійної підготовки майбутніх соціальних працівників і недостатньою розробленістю інноваційних підходів, зорієнтованих на цілеспрямоване та результативне формування готовності студентів до фахової діяльності; між вимогами суспільства до нової якості підготовки майбутніх соціальних працівників та недостатньою спрямованістю навчального процесу на формування готовності студентів фахово виконувати соціальну роботу; між необхідністю професійної підготовки фахівців з розвинутим креативним мисленням, нестандартним підходом до вирішення практичних завдань та недостатнім рівнем методичного забезпечення реалізації праксеологічного підходу до підготовки майбутніх соціальних працівників.
Актуальність окреслених проблем, необхідність вирішення назрілих суперечностей та врахування потреби в оптимізації професійної підготовки майбутніх соціальних працівників у напрямі формування готовності студентів до соціальної роботи на засадах інноваційних методологічних і педагогічних підходів зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: «Підготовка майбутніх соціальних працівників до професійної діяльності на засадах праксеологічного підходу».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснено в межах теми «Теоретико-прикладні аспекти професійної підготовки фахівця соціальної сфери» кафедри соціальної роботи і соціальної педагогіки, що є складовою комплексної теми науково-дослідної роботи Хмельницького національного університету «Психолого-педагогічна система становлення особистості фахівця» (РК №09 U00022009). Тему дослідження затверджено Вченою радою Хмельницького національного університету (протокол № 6 від 31.01.2012 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології України (протокол № 171 від 05.04.2012 р.).
Об’єкт дослідження – процес професійної підготовки майбутніх соціальних працівників у закладах вищої освіти.
Предмет дослідження – педагогічні умови та структурно-функціональна модель підготовки майбутніх соціальних працівників до професійної діяльності на засадах праксеологічного підходу.
Мета дослідження полягає у науковому обґрунтуванні й експериментальній перевірці ефективності педагогічних умов та структурно-функціональної моделі підготовки майбутніх соціальних працівників до професійної діяльності на засадах праксеологічного підходу.
Відповідно до мети дисертаційного дослідження визначено завдання:
1. Обґрунтувати теоретичні основи підготовки майбутніх соціальних працівників до професійної діяльності.
2. Розкрити сутність праксеологічного підходу як інноваційної методологічної основи підготовки майбутніх соціальних працівників у напрямі формування готовності до професійної діяльності.
3. Визначити й обґрунтувати педагогічні умови та розробити структурно-функціональну модель підготовки майбутніх соціальних працівників до професійної діяльності на засадах праксеологічного підходу.
4. Експериментально перевірити ефективність і результативність педагогічних умов та структурно-функціональної моделі підготовки майбутніх соціальних працівників до професійної діяльності на засадах праксеологічного підходу.
Методи дослідження: для досягнення поставленої мети й перевірки ефективності експериментальної методики нами застосовано комплекс методів, адекватних предмету дослідження: теоретичні (концептуально-порівняльний, ретроспективний аналіз філософської, психолого-педагогічної, науково-методичної й довідково-енциклопедичної літератури, нормативно-програмної документації з тематики дослідження, моделювання, проектування); емпіричні (контент-аналіз, анкетування, педагогічне спостереження, вивчення й узагальнення незалежних характеристик і педагогічного досвіду, опитування, тестування, діагностування, самоспостереження); педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний етапи), що застосовувався для перевірки ефективності реалізації педагогічних умов та структурно-функціональної моделі підготовки майбутніх соціальних працівників до соціальної роботи на засадах праксеологічного підходу; математико-статистичні методи (ранжування, кореляційний аналіз для обробки даних діагностичних методик і визначення F-критерію з метою встановлення кількісних залежностей між досліджуваними явищами і процесами).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні доцільності використання праксеологічного підходу в професійній підготовці соціальних працівників. Уперше:
– визначено, теоретично обґрунтовано й реалізовано педагогічні умови підготовки майбутніх соціальних працівників до професійної діяльності на засадах праксеологічного підходу, що забезпечують формування їхньої готовності до роботи за фахом (формування позитивної мотивації студентів до соціальної роботи шляхом створення професійно-праксеологічно зорієнтованого середовища; розширення практично-когнітивної складової професійної підготовки майбутніх соціальних працівників; створення праксеологічно зорієнтованих навчальних завдань для використання оптимальних технологій соціальної роботи з позицій їх продуктивності, успішності, цілевідповідності; спрямування самоосвітньої діяльності студентів на оптимізацію використання технологій соціальної роботи у процесі вирішення праксеологічно зорієнтованих завдань), ефективність яких підтверджено в ході експериментального дослідження;
– розроблено структурно-функціональну модель підготовки майбутніх соціальних працівників до професійної діяльності на засадах праксеологічного підходу, що може використовуватися у світовій і вітчизняній освітній практиці, у якій визначено мету, спрямовану на формування готовності студентів до фахової діяльності; інструментальний і змістовний блоки; принципи та якісні прояви праксеологічного підходу, що доповнюють навчально-креативну схему його реалізації у процесі підготовки майбутніх соціальних працівників; відображає єдність і взаємозумовленість реалізації педагогічних умов, що комплексно впливають на формування виокремлених компонентів готовності, передбачає їх моніторинг, контроль, оптимізацію й корекцію, результатом чого є сформованість готовності майбутніх соціальних працівників до професійної діяльності;
– виокремлено специфічні принципи підготовки майбутніх фахівців з соціальної роботи у контексті праксеологічного підходу (людиноцентризму, мінімальних витрат засобів або раціонального використання ресурсів, виважених рішень, антиципації, препарації, індивідуальної та соціальної значущості);
удосконалено й уточнено:
– наукове поняття «готовність» та подано авторське визначення дефініції «готовність соціальних працівників до професійної діяльності», яка розглядається як сукупність особистісних, метапредметних і предметних (діяльнісних) результатів фахової підготовки.
Подальшого розвитку набули зміст, форми і методи професійної підготовки соціальних працівників до професійної діяльності на засадах інноваційних підходів, зокрема праксеологічного.
Практичне значення дисертаційного дослідження полягає у розробленні «Праксеологічного практикуму», що охоплює сукупність різнорівневих професійно-праксеологічно зорієнтованих завдань, форм і методів навчання для вивчення дисциплін «Технології соціальної роботи» і «Менеджмент у соціальній роботі», методичних рекомендацій щодо його використання, а також навчально-креативної схеми реалізації праксеологічного підходу.
Результати дисертаційного дослідження впроваджено у практику підготовки майбутніх соціальних працівників Тернопільського національного економічного університету (довідка № 126-31/1622 від 20.06.2014 р.), Хмельницького національного університету (довідка № 66 від 15.10.2014 р.), Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (довідка № 196/03-а від 27.05.2014 р.), Київського національного університету імені Тараса Шевченка (довідка № 016/425-1 від 22.12.2014 р.), Університету сучасних знань Товариства «Знання» України (довідка № 192 від 20.06.2014 р.).
Особистий внесок здобувача у спільних публікаціях полягає в [1] обґрунтуванні синергетичного підходу щодо професійної підготовки фахівців; [2] уточненні родових ознак соціономічних професій; [3] розкритті сутності компетентнісного підходу в освітньому просторі.
Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення і висновки дисертаційного дослідження висвітлено у доповідях на науково-практичних конференціях:
міжнародних – «Стратегія якості у промисловості і освіті» (Варна, Болгарія, 2011, 2012); «Новината за напреднали наука – 2013» (Софія, Болгарія, 2013); «Психологічні та педагогічні науки у ХХІ столітті: перспективи та пріоритетні напрямки досліджень» (Київ, 2014); Актуальні питання педагогічних та психологічних наук: наукові дискусії» (Харків, 14-15 листопада 2014 р.);
всеукраїнських – «Професійна підготовка фахівців соціальної сфери: надбання, проблеми, перспективи» (Хмельницький, 2012); «Актуальні проблеми природничих та гуманітарних наук у дослідженнях молодих вчених «Родзинка – 2011» (Черкаси, 2011); «Мова, культура та освіта» (Вінниця, 2013); «Актуальні проблеми педагогічної науки» (Миколаїв, 2013);
наукових семінарах і засіданнях кафедри соціальної роботи та соціальної педагогіки Хмельницького національного університету та кафедри соціальної роботи Тернопільського національного економічного університету.
Публікації. Результати дослідження опубліковано у 24 публікаціях. Серед них 11 статей у наукових фахових виданнях України, 8 з яких – одноосібні, 1 стаття у зарубіжному періодичному виданні, 10 праць у збірниках матеріалів наукових конференцій, 1 практикум, 1 методичні рекомендації.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі висвітлено узагальнення теоретичних і практичних досліджень і запропоновано нові підходи до оптимізації фахової підготовки студентів у напрямі формування готовності майбутніх соціальних працівників до професійної діяльності шляхом реалізації праксеологічного підходу. Результати проведенного дослідження дали підстави зробити такі висновки:
1. На основі ґрунтовного аналізу наукової літератури визначено і досліджено теоретичні основи підготовки майбутніх соціальних працівників: історію становлення соціальної роботи як професії та професійної діяльності; фундаментальні теорії соціальної роботи; теоретичні розробки обґрунтування технологій соціальної роботи; сучасний досвід і напрями професійної підготовки соціальних працівників в Україні та за кордоном. Соціальна робота розглядається як специфічний вид цілеспрямованої професійної діяльності, що має багатосуб’єктний і багатофакторний характер, суттєву роль в якій відіграють непередбачувані обставини, випадковості, що можуть суттєво деформувати обрані цілі й засоби їх досягнення. Професійна підготовка соціальних працівників трактується як складний, багатоаспектний процес, предметом якого є теоретичні знання, практичні вміння студентів виконувати фахові функції; етичні норми соціальної роботи; індивідуально-психологічних якості соціального працівника, а також потреба у самоосвіті, саморозвитку й самовдосконаленні. З’ясовано, що важливим завданням професійної підготовки майбутніх соціальних працівників є формування у студентів готовності фахово здійснювати соціальну роботу.
2. У контексті дослідження уточнено сутність праксеологічного підходу в процесі навчання майбутніх соціальних працівників, що є методологічною основою оптимізації професійної підготовки студентів і формування у них готовності до фахової діяльності й охоплює принципи, умови, спрямовані на отримання максимального результату з мінімальними ресурсними витратами. Специфіка праксеологічного підходу в підготовці майбутніх соціальних працівників до професійної діяльності полягає у пошуку, відборі й упровадженні в освітній процес варіативних засобів, необхідних для формування готовності студентів здійснювати в майбутньому фахову соціальну роботу з позицій універсальних категорій: «ефективності», «результативності», «успішності». Виокремлено специфічні праксеологічні принципи: людиноцентризму, мінімальних витрат засобів або раціонального використання ресурсів, виважених рішень, антиципації, препарації, індивідуальної та соціальної значущості. Уточнено структуру діяльності майбутнього соціального працівника, яка визначається професійними цілями і завданнями, що зумовлюють реалізацію практичних дій і процедур, спрямованих на вирішення цих завдань, а також отримання результатів та ефектів, що окреслюють нові професійні цілі й завдання.
3. З метою оптимізації підготовки майбутніх соціальних працівників до професійної діяльності виявлено і теоретично обґрунтовано сукупність педагогічних умов, спрямованих на формування готовності студентів до фахової соціальної роботи на засадах праксеологічного підходу: формування позитивної мотивації студентів до соціальної роботи шляхом створення професійно-праксеологічно зорієнтованого середовища; розширення практично-когнітивної складової професійної підготовки майбутніх соціальних працівників; створення праксеологічно зорієнтованих навчальних завдань для раціонального використання оптимальних технологій соціальної роботи з позицій їх продуктивності, успішності, цілевідповідності; спрямування самоосвітньої діяльності студентів на оптимізацію використання технологій соціальної роботи в процесі вирішення праксеологічно зорієнтованих завдань.
Взаємозв’язок і взаємозалежність мети й результату, реалізації теоретично обґрунтованих й експериментально перевірених педагогічних умов, компонентів готовності до професійної соціальної роботи (мотиваційно-аксіологічного, професійно-когнітивного, праксеологічно-діяльнісного, особистісно-розвивального), рівнів (високого, достатнього, задовільного, низького) та показників їх сформованості відображено в структурно-функціональній моделі підготовки майбутніх соціальних працівників до професійної діяльності на засадах праксеологічного підходу. Модель відображає цілісність навчально-виховного процесу, організованого з урахуванням праксеологічних закономірностей і принципів побудови діяльності, й спрямована на формування готовності студентів до фахової соціальної роботи.
4. Відповідно до визначених педагогічних умов і розробленої структурно-функціональної моделі створено авторську методику підготовки майбутніх соціальних працівників, спрямовану на формування готовності студентів до професійної діяльності шляхом використання варіативних різнорівневих професійно-праксеологічно зорієнтованих завдань у процесі вивчення дисциплін «Технології соціальної роботи» та «Менеджмент у соціальній роботі», форм і методів навчання, що мають на меті активізацію студентів у процесі професійної підготовки до фахової діяльності.
Експериментальна перевірка результатів дослідження підтвердила ефективність реалізації педагогічних умов та результативність упровадження структурно-функціональної моделі підготовки майбутніх соціальних працівників до професійної діяльності на засадах праксеологічного підходу. Узагальнення результатів дало змогу дійти висновку, що в експериментальних групах спостерігається позитивна динаміка сформованості всіх компонентів готовності до професійної діяльності, про що свідчать середні показники (СП). Так у студентів контрольних груп (КГ) цей показник збільшився від 3,42 бала на вхідному контролі до 3,60 бала на підсумковому (+0,18), тоді як в експериментальних групах (ЕГ), студенти яких навчалися за авторською методикою, зазначений показник збільшився від 3,38 бала до 4,10 бала (+0,72), що на 0,54 бала більше, ніж у КГ. Достовірність одержаних результатів доведено за допомогою методів математичної статистики шляхом порівняння дисперсій і визначення – F-критерію.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми підготовки майбутніх соціальних працівників до професійної діяльності. Перспективним напрямом її вирішення вбачаємо узгодження реалізації традиційних та інноваційних педагогічних підходів, які передбачають використання активних та практично зорієнтованих форм навчання, спрямованих на індивідуалізацію професійної підготовки студентів, розробку гнучких і креативних методичних схем освітнього процесу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абульханова-Славская К. А. Деятельность и психология личности / К. А. Абульханова-Славская – М. : Наука, 1980. – 336 с.
2. Аветісян Т. В. Особливості професійного становлення фахівців із соціальної роботи [Електронний ресурс] / Т. В. Аветісян. – Режим доступу : http://www.sociology.kharkov.ua/socioprostir/files/magazine/2_2011/4_3_2.pdf
3. Азимов Э. Г. Новый словарь методических терминов и понятий / Э. Г. Азимов, А. Н. Щукин. – М. : Издательство ИКАР, 2009. – 448 с.
4. Акмеологический словарь / [под общ. ред. А. А. Деркача]. – М. : Изд-во РАГС, 2004. – 161 с.
5. Алпатова О. В. Особливості процесу формування психологічної готовності майбутніх соціальних працівників до професійної діяльності / О. В. Алпатова // Соціальна робота в Україні: теорія і практика. – 2013. – № 1–2. – С. 169–176.
6. Анисимов С. Ф. Введение в аксиологию / С. Ф. Анисимов. – М. : Современные тетради, 2001. – 358 с.
7. Архипова С. П. Розвиток професіоналізму соціально-педагогічних працівників з акмеологічних позицій / С. П. Архипова, Г. Я. Майборода // Вісник Глухівського державного педагогічного університету. Сер. : Педагогічні науки. – 2010. – Вип.15(Ч. 2.) – С. 21–28.
8. Бабанский Ю. К. Проблемы повышения эффективности педагогических исследований / Ю. К. Бабанский. – М. : Педагогика, 1982. – 192 с.
9. Базарова Т. С. Профессионально-личностное развитие социального работника : учеб. пособие / Т. С. Базарова. – Улан-Удэ : Изд. Бурятского госуниверситета, 2013. – 138 с.
10. Балл Г. О. Психолого-педагогічні засади організації профільної допрофесійної підготовки школярів / Г. О. Балл, П. С. Перепелиця // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 1998. – №5. – С. 149–159.