Сегедій Олександр Михайлович. Інформаційне забезпечення оцінювання та регулювання інвестиційної привабливості виробничо-господарських структур

brief description

Сегедій Олександр Михайлович. Інформаційне забезпечення оцінювання та регулювання інвестиційної привабливості виробничо-господарських структур : дис... канд. екон. наук: 08.02.03 / Національний ун-т "Львівська політехніка". — Л., 2005. — 200арк. — Бібліогр.: арк. 182-197

Сегедій О.М. Інформаційне забезпечення оцінювання та регулювання інвестиційної привабливості виробничогосподарських структур. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03. Організація управління, планування і регулювання економікою. Національний університет Львівська політехніка”, Львів, 2006.
Досліджено комплекс питань теоретичного і практичного характеру, які пов’язані із удосконаленням інформаційного забезпечення оцінювання та регулювання інвестиційної привабливості виробничогосподарських структур. Об’єктом дослідження є процес інформаційного забезпечення інвестиційної діяльності виробничогосподарських структур. Предметом дисертаційної роботи стали теоретикометодологічні та прикладні положення щодо інформаційного забезпечення оцінювання та регулювання інвестиційної привабливості виробничогосподарських структур. Щоб удосконалити інформаційне забезпечення оцінювання та регулювання інвестиційної привабливості виробничогосподарських структур, у дисертації уточнено поняття «інформаційне забезпечення оцінювання та регулювання інвестиційної привабливості виробничогосподарських структур»; визначено сутність та черговість етапів формування інформаційного забезпечення підготовки управлінських рішень щодо вибору напрямів інвестування; розроблено методичні рекомендації до оцінювання інвестиційної привабливості галузей національної економіки, виробничогосподарських структур, окремих продуктів і проектів; уточнено особливості формування управлінських рішень щодо регулювання структури джерел фінансування заходів із удосконалення системи інформаційного забезпечення суб’єктів інвестиційної діяльності; визначено напрями та запропонувати заходи щодо покращання інформаційного забезпечення суб’єктів інвестиційної діяльності.

У дисертації досліджено проблеми і наведено нове вирішення наукової задачі розроблення методикоприкладних рекомендацій щодо удосконалення інформаційного забезпечення оцінювання та регулювання інвестиційної привабливості виробничогосподарських структур. До основних висновків і пропозицій можна зарахувати:

Інформаційне забезпечення оцінювання та регулювання інвестиційної привабливості ВГС є сукупністю інформації та технічних засобів і програмних продуктів, які використовують суб’єкти інвестиційної діяльності для отримання, обробки, зберігання і передавання інформації, яка характеризує інвестиційну привабливість ВГС. Під час дослідження доведено, що необхідно виділяти інформаційне забезпечення: аналізу та оцінювання інвестиційної привабливості регіону, галузі, підприємства, продукту, проекту; формування джерел фінансування; процесу управління інвестиційними портфелями і проектами. У результаті огляду та узагальнення літературних джерел у дисертації виокремлено такі принципи формування і використання інформаційного забезпечення суб’єктів інвестиційної діяльності: економічної ефективності, інформаційної безпеки, формалізації, кумулятивності, системності. Із урахуванням вищевказаних принципів необхідно оцінювати інвестиційну привабливості потенційних реципієнтів.
Важливими джерелами отримання інвесторами інформації, потрібної для обґрунтування напрямів інвестиційної діяльності, є відомості органів державної статистики, інформація рейтингових агентств, консалтингових груп, а також потенційних підприємствреципієнтів. Проблемами, які виникають під час збирання інформації, що необхідна для вибору напрямів інвестування, є: визначення раціональної кількості процедур акумулювання інформації упродовж певного періоду (наприклад, протягом року); та визначення раціональної кількості підприємств, інформацію про які доцільно акумулювати і обробляти централізовано, на рівні відповідних підрозділів місцевих органів державної влади. Розв’язання цих проблем буде сприяти використання запропонованих методичних рекомендації із визначення найкращого співвідношення між оперативністю надходження інформації та сукупними витратами на її збирання та обробку; а також методичні положення щодо оцінювання інвестиційної привабливості галузей національної економіки за допомогою обчислення показника скоригованої прибутковості активів ВГС, що враховує: сучасні особливості ведення податкового та фінансового обліку щодо обчислення амортизаційних відрахувань; розмір відсотків за користування банківськими позиками; продуктову та технологічну неоднорідності галузей; рівень ризику інвестування у високоприбуткові галузі. За такого підходу можна здійснити науково обґрунтований відбір тих галузей, інвестування коштів у які на певний момент часу є найдоцільнішим. Своєчасне забезпечення потенційних інвесторів вичерпною інформацією про такі галузі може стати дієвим способом регулювання інвестиційної діяльності на загальнодержавному та регіональному рівнях.
Удосконалювати систему інформаційного забезпечення суб’єктів інвестиційної діяльності менеджери, економісти і програмісти повинні за допомогою: автоматизації процесу акумулювання, обробки, зберігання і передавання інформації; розширення інформаційної бази суб’єктів інвестиційної діяльності, розроблення стратегії запобігання банкрутству ВГС в умовах часткової інформаційної невизначеності результатів їхньої діяльності; покращання рівня інформаційної освіти суб’єктів інвестиційної діяльності. У результаті реалізації заходів із удосконалення інформаційного забезпечення, у межах визначених вище напрямів, можливо: знизити витрати часу суб’єктів інвестиційної діяльності на формування і реалізацію управлінських рішень; послабити вплив суб’єктивного фактора на трактування результатів аналізу інформації; поліпшити рівень інформованості користувачів системи інформаційного забезпечення про стан досліджуваного об’єкта і перспективи його розвитку; підвищити якість виконання аналітичних операцій; пришвидшити обробку інформації; збільшити частку раціональних управлінських рішень зпоміж ухвалених і реалізованих; зменшити рівень інформаційних шумів; підвищити інформаційну визначеність результатів реалізації інвестиційних проектів; знизити ризиковість реалізації інвестицій тощо.
Актуальною проблемою, яка виникає у ході формування і реалізації заходів із удосконалення інформаційного забезпечення суб’єктів інвестиційної діяльності є визначення оптимальної (раціональної) структури джерел їхнього фінансування. Вирішення задачі вибору раціональної структури джерел утворення капіталу підприємства потребує передусім створення дієвого механізму інформаційного забезпечення прийняття управлінських рішень щодо вибору структури джерел коштів, зокрема визначення найкращого з позицій власників певного підприємства співвідношення між власним та позичковим капіталом. Для цього, у передусім, необхідно володіти інформацією про сподіваний розмір прибутку підприємства за різних можливих ситуацій, у яких може опинитися певне підприємство, та імовірність настання кожної з цих ситуацій, а також про суб’єктивні уподобання власників підприємства щодо прийняття ними управлінських рішень, які пов’язані з тим чи іншим ступенем ризику. Використовуючи запропонований підхід щодо організації інформаційного забезпечення регулювання структури джерел капіталу підприємства, можна оцінити наслідки зміни структури джерел капіталу підприємства як для його власників, так і для кредиторів, тобто надати їм достатньо повну інформацію, необхідну для прийняття обґрунтованих рішень про вибір структури джерел фінансування розвитку підприємства.

На підставі результатів дисертаційного дослідження рекомендується враховувати такі рекомендації:

Міністерству фінансів України, Державній комісії з цінних паперів і фондового ринку України використовувати методичні рекомендації до формування інформаційного забезпечення оцінювання інвестиційної привабливості галузей національної економіки, ВГС, окремих проектів тощо;
Міністерству економіки України використовувати рекомендації щодо покращання інформаційного забезпечення регулювання інвестиційної привабливості галузей національної економіки, ВГС, окремих проектів тощо.