СЕМАНТИЧНІ ТА ЛІНГВОПРАГМАТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ КОНЦЕПТУ ЄВРОПА У СУЧАСНОМУ АНГЛОМОВНОМУ ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ

brief description

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Кравченко Вікторія Леонідівна

УДК 811.111’37:811.111’42

СЕМАНТИЧНІ ТА ЛІНГВОПРАГМАТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ КОНЦЕПТУ ЄВРОПА У СУЧАСНОМУ АНГЛОМОВНОМУ ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Яворська Галина Михайлівна
доктор філологічних наук, старший
науковий співробітник

КИЇВ 2007

ЗМІСТ

ВСТУП ......

4

РОЗДІЛ 1. ПРОБЛЕМА ВИВЧЕННЯ ПОЛІТИЧНОГО ДИСКУРСУ В СУЧАСНІЙ ЛІНГВІСТИЦІ ..

..14

1.1. Мова політики як предмет дослідження ..

..14

1.1.1.

Політичний дискурс: загальні характеристики поняття ...

..17

1.1.2.

Особливості аналізу політичного дискурсу .......

..23

1.1.3.

Політична метафора у політичному дискурсі ....

..30

1.1.4.

Проблемні питання методики аналізу дискурсу ...

..33

1.2. Ідеологія як фактор впливу на дискурсивні практики .

..37

1.3. Євроінтеграційний дискурс як вид політичного дискурсу

..44

1.4.Методика дослідження концепту ЄВРОПА в євроінтеграційному дискурсі ....

..50

1.4.1.

Концепт як об’єкт лінгвокогнітивного аналізу ..

..51

1.4.2.

Основні аспекти моделювання концепту ЄВРОПА .
1.4.2.1. Фреймові моделі у представленні концепту ЄВРОПА ......
1.4.2.2. Метафоричні моделі євроінтеграційного дискурсу .....

..56

..57

61

1.4.3.

Представлення ідеології в концептуальному вираженні поняття Європа” ......

..63

Висновки до 1 розділу ......

..65

РОЗДІЛ 2. СЕМАНТИКО-КОГНІТИВНІ ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПТУ ЄВРОПА В СУЧАСНОМУ АНГЛОМОВНОМУ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНОМУ ДИСКУРСІ ...

..67

2.1.Мовна репрезентація концепту ЄВРОПА в євроінтеграційному дискурсі ...

..67

2.1.1.

Номінації на позначення концепту ЄВРОПА ......

..68

2.1.2.

Логіко-когнітивна схема КОНТЕЙНЕР у репрезентації концепту ЄВРОПА в євроінтеграційному дискурсі ......

..80

2.2. Базові метафоричні моделі ....

..84

2.2.1.

Антропоморфна метафор .....

..85

2.2.2.

Соціоморфна метафора

..92

2.2.3.

Артефактна метафора ......

..102

2.2.4.

Природоморфна метафора ...

..109

Висновки до 2 розділу .....

..112

РОЗДІЛ 3.

ЛІНГВОПРАГМАТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ КОНЦЕПТУ ЄВРОПА В СУЧАСНОМУ АНГЛОМОВНОМУ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНОМУ ДИСКУРСІ..

..115

3.1. Ідеологія об’єднаної Європи” та способи її мовного представлення в євроінтеграційному дискурсі ....

..116

3.1.1.

Опозиція свій” чужий” у концептуальній структурі євроінтеграційного дискурсу ......

..121

3.1.2.

Стара Європа vs. Нова Європа як ідеологеми євроінтеграційного дискурсу ...

..135

3.2. Комунікативно-прагматичні аспекти функціонування концепту ЄВРОПА ...

..139

3.2.1.

Роль та засоби ідеологічного впливу в політичному дискурсі .....

..140

3.2.2.

Значення стратегій і тактик комунікативної кооперації для створення позитивного образу концепту ЄВРОПА ....

..142

3.2.3.

Риторичні засоби представлення концепту ЄВРОПА .

..150

Висновки до 3 розділу .......

..155

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ .......

..157

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ........

..163

СПИСОК ДОВІДКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ ....

..185

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ .........

..186

ВСТУП

Взаємозв’язки мови та соціальної дійсності [17; 24; 68; 169], мови та ідеології [179; 192; 229; 242], мови та влади [36; 120; 182; 196] перебувають у фокусі постійної уваги сучасної лінгвістики. Актуальним напрямом досліджень у цій сфері є вивчення політичного дискурсу [18; 43; 124; 163; 176].
Аналіз політичного дискурсу має міждисциплінарне спрямування, він відображає зв’язок мови і влади в лінгвістичному, соціологічному, культурологічному, міжособистісному та когнітивному аспектах. Вивчення мови як інструмента соціальної влади знайшло своє втілення в аналізі політичного дискурсу, який розглядають як складову відповідної суспільної практики.
Політичний дискурс досліджують у контексті вивчення політичної комунікації, під якою розуміємо, слідом за М.Шудсоном, будь-яку передачу повідомлень, яка слугує для того, щоб вплинути на розподіл та використання влади в суспільстві, особливо якщо ці повідомлення походять від офіційних урядових інститутів” [233, с. 311]. Головними критеріями, за якими визначають комунікацію як політичну, є її зміст та мета. Метою політичної комунікації дослідники називають боротьбу за владу, контроль за прийняттям рішень / право приймати рішення (судові, законодавчі, виконавчі), застосування санкцій (право карати та нагороджувати) [176, с. 24]. Переважна частина названих соціально-політичних дій має вербальний характер, реалізується у вигляді словесних текстів. Сукупність текстів, що забезпечують функціонування політики як соціального інституту у межах визначених часових і просторових рамок [183, с. 66; 185, с. 110], становить окремий різновид дискурсу політичний дискурс.
Особливістю вивчення цієї проблематики є той факт, що дослідники мають справу з новітніми видами політичного дискурсу, які нещодавно виникли й перебувають у стані формування. Поява одного з таких різновидів дискурсу пов’язана з політичними й економічними змінами на європейському континенті, спричиненими виникненням та розвитком нового політичного утворення Європейського Союзу (далі ЄС) унаслідок тривалого процесу політичної та економічної інтеграції країн Європи. Проблема євроінтеграції посідає помітне місце в сучасних дослідженнях з прикладної лінгвістики [62, с. 128; 168, с. 68-77; 250, с. 345-346], політології [102, с. 23; 218, с. 502-506], філософії [189, с. 85-86], соціології [220, с. 83-85] та з інших наук, які так чи інакше мають справу з дискурсивними практиками.
Процеси європейської інтеграції спричинили цілий комплекс важливих соціокультурних наслідків, серед яких, зокрема, і виникнення окремого виду дискурсу, тематично присвяченого питанням європейської інтеграції. Початок його формування датують 90-ми роками ХХ ст. Євроінтеграційний дискурс відіграє важливу роль у процесах створення спільної європейської ідентичності в країнах-членах Європейського Союзу шляхом конструювання та відтворення вербально репрезентованої системи уявлень, пов’язаних з ідеями побудови об’єднаної Європи. Центральним поняттям дискурсу європейської інтеграції, навколо якого будується новітня євроінтеграційна політика й ідеологія, є концепт ЄВРОПА, аналіз якого дозволяє розкрити специфіку смислової структури та лінгвопрагматичних функцій даного виду дискурсу.
Нові різновиди політичного дискурсу стають доступними для дослідження завдяки розвиткові мережі Інтернет. Для нашого аналізу взято англомовний різновид досліджуваного дискурсу, який можна вважати вихідним переважна кількість текстів у межах установ ЄС з’являється на веб-сайтах спочатку в англійській версії, а далі перекладається іншими мовами країн-членів ЄС. Слід підкреслити, що офіційні тексти в досліджуваному корпусі переважають. Відтак, євроінтеграційний дискурс становить різновид політичного дискурсу, щільно пов’язаний зі сферою офіційного спілкування.
Актуальність цієї роботи зумовлена спрямованістю сучасних лінгвістичних досліджень на вивчення нових різновидів дискурсу, зокрема політичного, що перебувають у процесі становлення. Європейський інтеграційний дискурс, який будується на нових концептуальних засадах, є важливим з погляду вивчення лінгвістичних механізмів конструювання новостворюваних ідеологій. У зв’язку з цим актуальним стає розкриття особливостей мовної репрезентації концепту ЄВРОПА, що виконує структуротвірну роль у рамках досліджуваного дискурсу і, набуваючи нового семантичного наповнення, розширює своє функціонування в ролі одного з ключових культурних концептів.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертація виконана в межах держбюджетної наукової теми Міністерства освіти і науки України № 0102U002011 Мовні системи. Динаміка функціонування фонетичних, граматичних і лексичних одиниць: когнітивний і комунікативно-прагматичні аспекти (германські, романські й українська мови)”, що розробляється Київським національним лінгвістичним університетом (тему затверджено вченою радою Київського національного лінгвістичного університету, протокол № 6 від 28 січня 2002 року).
Мета дослідження полягає у виявленні засобів репрезентації концепту ЄВРОПА в англомовному політичному дискурсі з питань європейської інтеграції, розглянутих в аспекті їх семантико-когнітивних та лінгвопрагматичних особливостей.
Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких основних завдань:
виявити типові риси англомовного політичного євроінтеграційного дискурсу;
встановити мовні засоби репрезентації концепту ЄВРОПА в англомовному політичному дискурсі;
визначити та систематизувати базові метафоричні моделі, у яких репрезентовано аналізований концепт;
з’ясувати ідеологічний зміст концепту ЄВРОПА у контексті досліджуваного дискурсу;
розкрити семантичні та лінгвопрагматичні механізми формування ідеології об’єднаної Європи”;
описати комунікативні стратегії та тактики, пов’язані з функціонуванням досліджуваного концепту;
охарактеризувати риторичні засоби, що структурують досліджуваний дискурс;
виявити роль концепту ЄВРОПА в побудові євроінтеграційного дискурсу в ракурсі його семантико-когнітивних та лінгвопрагматичних ознак.
Об’єктом дисертаційного дослідження є концепт ЄВРОПА в англомовному політичному дискурсі з питань європейської інтеграції, що формується під впливом сукупності мовних, соціальних та політичних факторів.
Предметом дослідження є семантико-когнітивні та лінгвопрагматичні особливості концепту ЄВРОПА, який виступає у ролі важливого чинника, що конституює нову ідеологію об’єднаної Європи.
Матеріалом дисертаційної праці слугує укладений авторкою корпус англомовних електронних текстів за період з 2000 по 2005 рік, розташованих на Інтернет-сайтах Європейського Союзу, а також тексти періодичних видань у їх електронному вигляді (усього 182 тексти, які розташовані на 32 сайтах). З досліджуваного корпусу, що складається переважно з текстів офіційних промов, постанов та декларацій, вилучено текстові фрагменти загальною кількістю 1504 одиниці, які містять висловлення з питань європейської інтеграції та побудови нової Європи. У дисертації використано також дані англомовних тлумачних словників.
Обраний матеріал дозволяє визначити особливості вербалізації розглядуваного концепту в межах євроінтеграційного політичного дискурсу. Досліджувані англомовні тексти поєднані спільною тематикою і представлені двома функціональними стилями діловим та публіцистичним.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети й розв’язання конкретних завдань застосовано методи концептуального аналізу, прагмасемантичного аналізу, дискурс-аналізу з критичним аналізом дискурсу включно. Когнітивне дослідження політичної метафори здійснюється методом концептуального аналізу на основі теорії концептуальної метафори Дж.Лакоффа і М.Джонсона та її модифікацій. У межах концептуального аналізу застосовано методику когнітивного моделювання для визначення актуальних метафоричних моделей політичних метафор євроінтеграційного дискурсу та представлення фреймової організації їх поняттєвих сфер-джерел, а також методику аналізу в термінах когнітивних образ-схем для виявлення компонентів образ-схеми КОНТЕЙНЕР. Прагмасемантичний аналіз із залученням методу інтерпретаційного аналізу вжито для встановлення комунікативних стратегій і тактик побудови євроінтеграційного дискурсу. Дискурс-аналіз використано для виявлення репертуару мовних засобів, риторичних прийомів і характеристик маніпулятивних стратегій, представлених у досліджуваному дискурсі, та з метою з’ясування особливостей його ідеологічної складової, пов’язаної з репрезентацією концепту ЄВРОПА.
За вихідне методологічне положення для цієї дисертаційної праці нами прийнято тезу про те, що в межах теоретичної моделі лінгвістичного дослідження концептів семантика передує прагматиці, іншими словами, когнітивний рівень аналізу концепту є вихідним щодо його комунікативно-функціонального опису.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше систематизовано вербальні засоби репрезентації концепту ЄВРОПА, який проаналізовано з позицій когнітивної семантики та лінгвопрагматики на матеріалі англомовних текстів із питань євроінтеграції. Уперше введено поняття євроінтеграційного дискурсу”, який є різновидом політичного дискурсу; установлено конститутивні ознаки цього дискурсу, його ціннісну та ідеологічну специфіку, визначено та проаналізовано мовні механізми формування ідеології в досліджуваному дискурсі. Новим у роботі є встановлення інвентарю концептуальних метафор, пов’язаних з концептом ЄВРОПА. Крім того, введено в науковий обіг значний за обсягом фактичний матеріал, що ілюструє види дискурсивних реалізацій досліджуваного концепту.
Основні положення, що виносяться на захист:
1. Концепт ЄВРОПА створюється та вербалізується в межах євроінтеграційного політичного дискурсу, який має гетерогенну соціально-лінгвістичну природу та функціонально пов’язаний з діяльністю інститутів ЄС. Специфіка концепту визначається особливостями цього дискурсивного різновиду та загальними властивостями політичного дискурсу.
2. Ціннісні домінанти досліджуваного дискурсу зумовлюють провідні ознаки євроінтеграційної риторики, спрямованої на створення позитивного образу досліджуваного концепту.
3. Концепт ЄВРОПА репрезентується за допомогою двох образ-схем КОНТЕЙНЕР та ЗВ’ЯЗОК структурних одиниць концептуального простору євроінтеграційного дискурсу. Ці складові утворюють концептуальну систему, організують цей простір і виступають головними рубриками його членування. Динаміка концепту ЄВРОПА виявляється в тому, що з’являється новий тип схеми ЗВ’ЯЗОК усередині образ-схеми КОНТЕЙНЕР. Таким чином, концепт ЄВРОПА внаслідок трансформації перетворюється на видозмінений тип образ-схеми КОНТЕЙНЕР, структурні елементи якого перегруповуються за рахунок установлення нових зв’язків між ними.
4. Конкретні текстові реалізації метафор, є вихідними для визначення структури метафоричної моделі євроінтеграційного дискурсу, яка виділяється на основі загальної сфери-мети метафоричної експансії. Метафоричні моделі мають ієрархічну організацію. Одиниці більш високого рівня абстракції в метафоричній парадигмі виконують роль метамоделі. Так, гіперонімами є певні метамоделі, які мають більш широку семантику, а гіпонімами сфери-джерела, які наділені частковим значенням.
5. Інтенції та задуми адресантів політичного євроінтеграційного дискурсу вербалізуються у вигляді ідеологем, які позначають значущі цінності та певний ідеологічний смисл. У межах протиставлення ідеологем Нова ЄВРОПА та Стара ЄВРОПА позитивну оцінку несе перший член. Ідеологема Нова ЄВРОПА впливає на стан розвитку концепту ЄВРОПА. В межах євроінтеграційного дискурсу моделюється концепт НОВА ЄВРОПА, який є однією з головних ідеологем, завдяки цьому будується нова ідеологія досліджуваного дискурсу.
6. Євроінтеграційний дискурс як вид політичного дискурсу характеризується високим ступенем сугестивності і слугує для впровадження нової ідеології розширення Європи enlargеment”. Засоби, які використовують адресанти євроінтеграційного дискурсу, спрямовані на побудову неконфліктного діалогу щодо євроінтеграції країн Європи. Провідною комунікативною стратегією євроінтеграційного дискурсу є стратегія кооперації, яка підпорядкована меті об’єднання громадян ЄС навколо ідеї Нової Європи. Ця стратегія реалізується за допомогою відповідних комунікативних тактик і узгоджується з безконфліктним характером євроінтеграційного дискурсу, встановленим на рівні концептуального аналізу.
Теоретична цінність праці визначається її спрямованістю на дослідження проблеми взаємодії та співвідношення когнітивних і прагматичних аспектів мови. Результати, отримані в дисертації, сприятимуть подальшій розробці теорії концептуальної метафори та методу когнітивно-метафоричного моделювання. Теоретично значущим для подальшого вивчення англомовного політичного дискурсу є результати та висновки роботи щодо виділення різновидів цього типу дискурсу. Запропоновані принципи аналізу мовного втілення концепту ЄВРОПА можуть бути поширені на дослідження вербальної репрезентації інших ключових концептів культури.
Практичне значення отриманих результатів і висновків зумовлюється можливістю їх використання в лекційних курсах з теоретичної граматики сучасної англійської мови (розділ Прагматика висловлення”), а також при читанні спецкурсів із проблем дискурсу, теорії мовленнєвої комунікації та інтерпретації текстів суспільно-політичної тематики (розділи Типологія дискурсу”, Комунікативні стратегії й тактики мовлення”) й курсів із семантики, соціолінгвістики, лінгвокультурології. Результати дослідження впроваджуються в спецкурсі Когнітивно-дискурсивна парадигма у сучасних лінгвістичних дослідженнях”, який викладається автором у Полтавському державному педагогічному університеті імені В.Г.Короленка, а також використовуються в науково-дослідній роботі студентів, що виконується під керівництвом автора.
Апробація основних положень і результатів дисертаційного дослідження здійснювалася на п’яти міжнародних конференціях: Мови і культури національних меншин у контексті процесів демократизації й глобалізації” (Київ, 2002), Семантика мови і тексту” (Івано-Франківськ, 2003), Мова і культура” (Київ, 2003, 2004), Цінності, демократія та освіта” (Полтава, 2006); на восьмій національній конференції TESOL TEFL Innovations and Challenges” (Вінниця, 2003); на другій міжвузівській конференції молодих учених Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур” (Донецьк, 2004);на трьох науково-практичних конференціях: Мови і культури у сучасному світі” (Київ, 2003), Мова, освіта, культура у контексті Болонського процесу” (Київ, 2004), Лінгвістична наука і освіта у європейському вимірі” (Київ, 2005); на науковому семінарі Values for Democratic Societies” (Санкт-Петербург, 2006). Основні положення дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри граматики та історії англійської мови Київського національного лінгвістичного університету.
Публікації. Основні положення та результати дослідження викладені у 7 статтях, чотири з них у фахових наукових виданнях ВАК України (2,6 др. арк.), а також у 2 тезах доповідей на наукових конференціях (1,5 др. арк.). Загальний обсяг публікацій 4,3 др. арк.
Загальний обсяг дисертації. Обсяг роботи складає 164 сторінок (у тому числі 10 рисунків), загальний обсяг праці разом з бібліографією становить 197 сторінки. Список використаної наукової літератури включає 253 позицій. Список джерел довідкової літератури становить 14 позицій, ілюстративного матеріалу 111 позицій.
Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел, що включає спеціальну літературу, список довідкової літератури та список джерел ілюстративного матеріалу.
У вступі висвітлено мету й завдання роботи, визначено її об’єкт і предмет, обґрунтовано її актуальність і новизну, теоретичне й практичне значення, окреслено матеріал і методи дослідження, сформульовано положення, що виносяться на захист, наведено дані про апробацію роботи.
У першому розділі представлено огляд існуючих концепцій аналізу дискурсу, зокрема політичного, описано методику дослідження цього дискурсу. Визначені характерні риси англомовного євроінтеграційного дискурсу, який є різновидом політичного дискурсу.
У другому розділі встановлено особливості репрезентації цього концепту в політичному дискурсі з питань європейської інтеграції; визначено базові метафоричні моделі з концептом ЄВРОПА та пов’язані з ним концепти; змодельовано когнітивні схеми, у яких він реалізується.
У третьому розділі проаналізовано особливості функціонування концепту ЄВРОПА в політичних текстах з урахуванням специфіки відображення ідеології євроінтеграційного дискурсу через опозицію свої” чужі”. Розглянуто комунікативні стратегії й тактики, які використовуються в євроінтеграційному дискурсі і сприяють досягненню комунікативної мети, що її ставлять перед собою його адресанти.

У загальних висновках підбито підсумок дослідження, сформульовано висновки з нього та окреслено перспективи под

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Дисертація присвячена аналізові концепту ЄВРОПА в англомовному політичному дискурсі з питань європейської інтеграції.
Спираючись на сукупність текстових та соціальних ознак, релевантних для типології різновидів дискурсу (характеристики учасників комунікації, мета та обставини спілкування, оцінність, стратегії тощо), а також ураховуючи ознаку інституційності, нами було виокремлено різновид сучасного англомовного політичного дискурсу євроінтеграційний дискурс.
Підставою для виділення євроінтеграційного дискурсу як окремого різновиду політичного дискурсу було взято дві ознаки: 1) інституційну належність до владних структур Європейського Союзу; 2) тематичну спільність текстів, присвячених процесам політичної інтеграції всередині ЄС. На основі базової моделі комунікативного акту було виділено також основні конститутивні ознаки євроінтеграційного дискурсу.
Євроінтеграційний дискурс розглянуто як різновид політичного дискурсу, який має відповідні ознаки: 1) специфічна мета спілкування, яка полягає у вирішенні євроінтеграційних проблем, що зумовили існування відповідного інституту (ЄС); 2) дотримання офіційного стилю та спільності тематики, що виокремлює євроінтеграційний дискурс як різновид політичного дискурсу; 3) адресантами цього дискурсу є політики або представники ЗМК, які є посередниками між політиком та громадянами та ставлять за мету донести суспільству через ЗМК певні уявлення політиків щодо шляхів європейської інтеграції; адресатами громадяни ЄС; 4) специфічні характеристики текстів відповідають формам спілкування в політиці пресконференції; публічні політичні дискусії; публічні виступи, промови політичних лідерів; закони, накази та інші політичні документи; міжнародні переговори, офіційні зустрічі керівників держав.
Наше дисертаційне дослідження проводилося з позицій дискурсивного й концептуального аналізів, тому в першому розділі було викладено та проаналізовано основні напрями досліджень у цих сферах.
Встановлено, що провідними рисами, які визначають специфіку функціонування англомовного політичного євроінтеграційного дискурсу слід уважати (1) його розвиток у тісному зв’язку зі ЗМК та (2) роль євроінтеграційного дискурсу у формуванні новітньої ідеології об’єднаної Європи.
Концепт ЄВРОПА є центральним концептом євроінтеграційного дискурсу. Його когнітивний опис здійснено за допомогою методів концептуального аналізу. У дослідженні концепт ЄВРОПА представлений у вигляді загальної схеми предметного фрейму, що складається з таких слотів: ТАКЕ ДЕЩО (існує) ТАК (спосіб буття) ТАК (оцінка) ТАМ ТОДІ. Ця фреймова модель розкриває когнітивну динаміку розгортання концепту в євроінтеграційному дискурсі.
Концепт ЄВРОПА репрезентований за допомогою образ-схеми КОНТЕЙНЕР та схеми ЗВ’ЯЗОК, які є структурними одиницями концептуального простору євроінтеграційного дискурсу. Це показало, що концепт перебуває в стані трансформації: ЄВРОПА є видозміненим типом контейнера з’являється новий тип схеми ЗВ’ЗОК усередині образ-схеми КОНТЕЙНЕР.
Концепти кодуються саме в мові, тому різні лексеми вербалізують і доповнюють різні ознаки загального концепту ЄВРОПА. Було проведено аналіз словесних позначень, пов’язаних із концептом ЄВРОПА, та здійснено їхню семантичну інтерпретацію. Для аналізу концепту ЄВРОПА в англійській мові було залучено дані лексикографії. Англомовні лексикографічні джерела репрезентують концепт ЄВРОПА лексемами Europe, European, European Union; відзначається також синонімічний зв’язок цих слів з позначеннями ancient home, Europa, (the) Mediterranean world, the Low Countries. Аналіз концепту в досліджуваному текстовому матеріалі дозволяє розширити коло узуальних номінацій Європи та встановити специфіку її концептуального членування на основі моделей мотивації відповідних назв: географічно-просторової (West Europe, East Europe, North Europe, Continental Europe), часової (New Europe, Old Europe), об’єднувальної (United Europe) тощо.
Метафора є універсальним семантичним засобом, що використовується в усіх функціональних стилях та типах дискурсу. Вона має специфічні характеристики, зумовлені семантичними, позалінгвальними, соціолінгвістичними та комунікативно-прагматичними особливостями функціонального стилю або типу дискурсу, у якому вживається. Політична метафора є одним із поширених та дієвих інструментів публічної політики. Для досліджуваного матеріалу типовим є вживання метафор, що використовують у своїх кодах концептуальні поля простір”, подорож”, будівництво”, рух”, родинні відносини”.
Метафоричні моделі розкривають реалізацію концепту ЄВРОПА у євроінтеграційному політичному дискурсі. Ці моделі були виділені на основі спільної сфери-мети метафоричної експансії. Інакше кажучи, ми називаємо метафоричною моделлю тільки те, що позначається як поняттєва сфера-джерело метафоричної експансії. За такого підходу розглядаються конкретні текстові реалізації метафор, які є вихідними для визначення структури метафоричної моделі.
Цілеспрямований аналіз метафоричних моделей, що функціонують у євроінтеграційному дискурсі сприяє виявленню тенденцій розвитку цього дискурсу та допомагає простежити вплив змін соціально-політичного характеру на функціонування мови.
Було виявлено, що типовими для досліджуваного дискурсу є такі базові метафоричні моделі, а також відповідні сфери-джерела, що входять до складу цих метамоделей: ОСОБА (сфера ТІЛЕСНИЙ СУБ’ЄКТ, сфера МЕНТАЛЬНИЙ СУБ’ЄКТ, сфера СОЦІАЛЬНИЙ СУБ’ЄКТ), МИСТЕЦТВО (сфера МУЗИКА, сфера ТАНЕЦЬ, сфера ТЕАТР), СПОРТ, ПОДОРОЖ (сфера ПЕРЕМІЩЕННЯ, сфера ЗАСІБ ПЕРЕСУВАННЯ, сфера ПРОСТІР), ПРОЦЕС, БУДІВНИЦТВО (сфера ДІМ, сфера МЕХАНІЗМ), ЗВ’ЯЗОК, ПРИРОДОМОРФНА та ЗООМОРФНА метамоделі (сфера СВІТ ТВАРИН, сфера СВІТ ПТАХІВ, сфера РОСЛИНА-ДЕРЕВО) тощо.
На підставі проведеного аналізу доходимо висновку, що переважна більшість розглянутих метафор презентує ідею єдності (єдиний організм, єдина родина, партнерство, дружба) а також, на рівні почуттів, об’єднувальні емоції готовність погоджуватися тощо. Про суперечки та конфлікти в євроінтеграційному дискурсі не йдеться чи майже не йдеться, що можна вважати специфічною й досить нетривіальною ознакою цього різновиду політичного дискурсу.
Вивчення прагматичної сторони мови є одним з основних елементів функціональної інтерпретації одиниць мови, згідно з якою досліджують контекст та мовленнєву ситуацію. Були проаналізовані особливості функціонування концепту ЄВРОПА в політичному євроінтеграційному дискурсі у зв’язку із утіленням відповідного ідеологічного змісту та виконанням конкретних комунікативно-прагматичних завдань. Для розкриття прагматичних завдань, поставлених у досліджуваному дискурсі, та виявлення оцінок, явно або приховано поданих у ньому, проаналізовано мовленнєві акти, які репрезентують ідеологічний вплив з метою створення нової євроінтеграційної ціннісної системи.
Опис концептів (ЗАХІД, СХІД, ЄВРОПА, ФРАНЦІЯ та НІМЕТЧИНА, СТАРА ЄВРОПА, НОВА ЄВРОПА, ЄС, НЕ-ЄС, ЄВРОПЕЙЦІ, НЕ-ЄВРОПЕЙЦІ, ГРОМАДЯНИ, НЕ-ГРОМАДЯНИ) євроінтеграційного дискурсу з акцентуванням на репрезентацію в них опозиції свій” чужий” дозволив окреслити механізми формування ідеології в досліджуваному дискурсі, що є однією з актуальних проблем сучасної когнітивної лінгвістики. Для дискурсу європейської інтеграції притаманна комунікативна перспектива зсередини”, що ототожнюються зі своїм”. Проте межі між своїм” та чужим” не є жорсткими, установленими раз і назавжди, що відповідає семантиці поняття розширення ЄС та пов’язаній з цим поняттям ідеології.
Наміри та задуми адресантів політичного євроінтеграційного дискурсу вербалізуються у вигляді ідеологем, які є універсальними когнітивно-дискурсивними категоріями політичного дискурсу. Вони спираються на суспільно значущі цінності та несуть у собі оцінку політичної дійсності. Описано опозицію між ідеологемами Стара Європа” Нова Європа” (New Europe vs. Old Europe), де перевага залишається за новим. В євроінтеграційному дискурсі моделюється концепт NEW EUROPE, що є однією з головних ідеологем, завдяки яким і будується нова ідеологія європейського континенту.
Лінгвопрагматичний анализ дозволив виділити також провідну комунікативну стратегію євроінтеграційного дискурсу стратегію кооперації, яка підпорядкована меті об’єднання громадян ЄС навколо ідеї Нової Європи. Ми дійшли висновку, що ця стратегія реалізується за допомогою відповідних комунікативних тактик і узгоджується з безконфліктним характером євроінтеграційного дискурсу, встановленим на рівні концептуального аналізу.
Риторичний підхід до вивчення євроінтеграційного політичного дискурсу пов’язаний із однією з основних функцій політичного тексту функцією мовленнєвого впливу. Риторичні засоби досліджуваного дискурсу слугують для підвищення ефективності досягнення комунікативної мети євроінтеграційного дискурсу реалізацію кооперативної комунікативної стратегії.
Результати цієї дисертаційної роботи можуть бути використані в подальших дослідженнях концептів і при аналізі різних типів політичного дискурсу.
Перспективним убачається проведення кількісного аналізу дослідженого матеріалу, що дозволить визначити характеристики репрезентації концепту ЄВРОПА. У межах подальшого вивчення цієї теми можна також увести до неї зіставний аспект, дослідивши та порівнявши, яким чином проаналізовані концептуальні метафори й ідеологеми функціонують у текстах, створюваних противниками та прибічниками євроінтеграції.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамова Г.А. Метафора в тексте англоязычной рекламы: Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. К., 1980. 215 с.
2. Алтунян А.Г. От Булгарина до Жириновского: Идейно-стилистический анализ политических текстов. М.: РГГУ, 1999. 263 с.
3. АмировВ.М. Агитационный предвыборный сверхтекст: Организация содержания и стратегии реализации: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.01/ Уральск. гос. ун-т им. А. М.Горького. Екатеринбург, 2002. 24 с.
4. Арутюнова Н.Д. Дискурс // Лингвистический энциклопедический словарь. М.: Сов. энциклопедия, 1990. С. 136-137.
5. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. 2-е изд., исп. М.: Языки русской культуры, 1999. 896 с.
6. Арутюнова Н.Д. Предложение и его смысл (логико-семантические проблемы). 2-е изд. М.: Едиториал УРСС, 2002. 383 с.
7. Аскерсон Н. Нации и регионы // Керни Р. Диалоги о Европе / Пер. с англ. М.: Весь мир, 2002. С. 25-33.
8. Аскольдов С.А. Концепт и слово // Русская словесность: От теории словесности к структуре текста. М., 1997. С. 267-279.
9. Бабушкин А.П. Типы концептов в лексико-фразеологической семантике языка. Воронеж: Изд-во Воронежск. гос. ун-та, 1996. 104 с.
10.Базылев В.Н. К изучению политического дискурса в России и российского политического дискурса // Политический дискурс в России 2: Материалы раб. совещ. М.: Диалог-МГУ, 1998. С. 6-8.
11.Баранов А.Н. Лингвистическая теория аргументации (когнитивный подход). М.: Наука, 1990. 253 с.
12.Баранов А.Н. Очерк когнитивной теории метафоры // Баранов А.Н., Караулов Ю.Н. Русская политическая метафора. Материалы к словарю. М.: Институт русского языка АН СССР, 1991. С. 184-193.
13.Баранов А.Н. Политический дискурс: прощание с ритуалом? // Человек. 1997. №6. С. 108-117.
14.Баранов А.Н. Введение в прикладную лингвистику. М.: Едиториал УРСС, 2001. 358 с.
15.Баранов А.Н. Диагностика российской коррупции: социологический анализ // http://www.anti-cor.ru/awbreport/index.htm 2002.
16.Баранов А.Н. Что нас убеждает?: речевое воздействие и общественное сознание. М.: Знание, 1990. 64 с.
17.Баранов А.Н., Добровольский Д.О., Михайлов М.Н. Интерпретации национальной идеи” в политическом дискурсе // Россия в поисках идеи. Анализ прессы. М., 1997 // http://iph.ras.ru/~mc/hot/sbornik/int8.htm 2000.
18.Баранов А.Н., Казакевич Е.Г. Парламентские дебаты: традиции и новации. М.: Знание, 1991. 64 с.
19.Баранов А.Н., Караулов Ю.Н. Словарь русских политических метафор / РАН. Ин-т рус. яз. М.: Помовский и партнеры, 1994. 330 с.
20.Баранов А.Н., Паршин П.Б. Языковые механизмы вариативной интерпретации действительности как средство воздействия на сознание // Роль языка в средствах массовой коммуникации. М.: Наука, 1986. С.100-143.
21.Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества / Сост. С.Г.Бочаров. 2-е изд. М.: Искусство, 1986. 444 с.
22.Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики: Підруч. К.: Видавничий центр Академія”, 2004. 344 с.
23.Бейлинсон Л.С. Характеристики медико-педагогического дискурса: Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.19 / Волгоградск. гос. пед. ун-т. Волгоград, 2001. 21 с.
24.Белова А.Д. Языковые картины мира в рамках когнитивно-дискурсивной парадигмы // Проблемы современной социолингвистики и фонологии. Таврический национальный университет. 2002. Т. 29. // http://www.ccssu. crimea.ua/tnu/magazine/culture/culture29/
25.Белошапкина Н.Н. Политические процессы в сфере теории речевого воздействия // http://www.khvorostin.ruserv.com/lib/beloshapkina.html 2003.
26.Бенвенист Э. Словарь индоевропейских социальных терминов / Пер. с фр. Н.Н.Казанского. М.: Прогресс-Универс, 1995. 453 с.
27.Бессарова Н.Д. Метафора в газете // Вестник Московского университета. Журналистика. 1975. №1. С. 53-58.
28.Блакар Р.М. Язык как инструмент социальной власти // Язык и моделирование социального взаимодействия. М.: Прогресс, 1987. С. 88-120.
29.Блэк М. Метафора / Пер. с англ. М.А.Дмитровской // Теория метафоры / Под общ. ред. Н.Д.Арутюновой и М.А.Журинской. М.: Прогресс, 1990. С. 153-172.
30. Болдырев Н.Н. Когнитивная семантика: Курс лекций по английской филологии. Тамбов: Изд-во Тамбовск. гос. ун-т имени Г.Р.Державина, 2000. 123 с.
31. Бондарчук Г.Г., Иванова Е.С. Некоторые семантические особенности существительных, используемых в рекламных девизах // Английский лексикон и дискурс: когнитивный и прагматический аспекты. М.: Наука, 1999. С. 95-100.
32.Бурдяк В.І., Ротар Н.Ю. Політична культура, ідеологія, психологія. Чернівці: Рута, 2000. 105 с.
33.Бушев А.Б. Риторический анализ паблик рилейшнз Пентагона при освещении военной операции в Ираке // Актуальные проблемы теории коммуникации. Сб. науч. тр. СПб.: Изд-во СПбГПУ, 2004. C. 280-298.
34.Вальчук Г.В. Мовне втілення концепту європейська інтеграція”: семантико-когнітивний аспект (на матеріалі англомовних документів Євросоюзу та публікацій газети The Times): Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04. К., 2003. 273 с.
35.Василенко С.Д. Україна: Геополітичні виміри в загальноєвропейському процесі. Одеса: ООМ, 2000. 208 с.
36.Водак Р. Язык. Дискурс. Политика / Пер. с англ. и нем.; ВГПУ. Волгоград: Перемена, 1997. 139 с.
37.Воробьева О.И. Политическая лексика. Ее функции в современной устной и письменной речи: Монография. Архангельск: ПГУ, 2000. 120 с.
38.Воркачев С.Г. Лингвоконцептология и межкультурная коммуникация: истоки и цели // Филологические науки. №4. М., 2005. С. 76-83.
39.Гаврилова И.С. Политический дискурс и его отражение в публицистике // http://www.rusnauka.com/Article/Filology/7-10/25.html 2004.
40.ГерасименкоН.А. Информация и фасцинация в политическом дискурсе // Политический дискурс в России 2: Мат-лы раб. совещ. М.: Диалог-МГУ, 1998. С. 20-23.
41.Городецька О.В. Національно-марковані концепти в Британській мовній картині світу ХХ століття: Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04. К., 2002. 182 с.
42.Дейк Т. А. ван. К определению дискурса / Пер. с англ. А.Дерябин // http://www.nsu.ru/psych/internet/bits/ vandijk2.htm 1999.
43.Дейк ван Т.А. Язык. Познание. Коммуникация / Пер. с англ. В.И.Герасимова. М.: Прогресс, 1989. 312 с.
44.Демьянков В.З. Политический дискурс как предмет политологической филологии // Политическая наука. Политический дискурс: История и современные исследования. М.: ИНИОН РАН, 2002. С. 32-43 // http://www.infolex.ru/PolDis.html 2002.
45.Демьянков В.З. Теория речевых актов” в контексте современной лингвистической литературы: Обзор направлений // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. 17: Теория речевых актов. М.: Прогресс, 1986. С. 223-235.
46. Демьянков В.З. Понятие и концепт в художественной литературе и в научном языке // http://www.infolex.ru/Concept.html 2002.
47.Демьянков В.З. Интерпретация политического дискурса в СМИ // Язык СМИ как объект междисциплинарного исследования: Уч. пособие / Отв. ред. М.Н.Володина. М.: Изд-во МГУ им. М.В.Ломоносова, 2003. С. 116-133.
48.Дискурс як когнітивно-комунікативний феномен: Монографія / Під загал. ред. І.С.Шевченко Х.: Константа, 2005. 356 с.
49.Жаботинская С.А. Концептуальный анализ: типы фреймов // Вісник Черкаського університету. Серія Філологічні науки. Вип. 11. Черкаси, 1999. С. 12-25.
50.Жаботинская С.А. Ономасиологические модели в свете современных школ когнитивной лингвистики // С любовью к языку: Сб. науч. тр. Посвящается Е.С.Кубряковой. Москва-Воронеж: ИЯ РАН, Воронежск. гос. ун-т, 2002. С. 115-123.
51.Жаботинская С.А. Теория номинации: когнитивный ракурс // Вестник Московского государственного лингвистического университета. Вып. 478. М.: Московск. гос. лингв. ун-т, 2003. С. 145-164.
52.Жаботинская С.А. Лексическое значение: Принципы построения концептуальной сети // Zlovo z perspektywy jezykoznawcy i tlumacza. Gdansk: Widawnictwo Uniwersytetu Gdanskiego, 2005. Тom II. P. 53-62.
53.Жайворонок В.В. Проблема концептуальної картини світу та мовного її відображення // http://www.ccssu.crimea.ua/tnu/magazine/culture/ culture32/index. htm 2003.
54.Жданухин Д.Ю. Метафора в юридической деятельности: сущность, функции и техника использования // http://www.humans.ru/humans/ 40597 1997.
55.Жуков И.В. Война в дискурсе современной прессы // http://www.teneta.ru/ rus/ii/ iliazhukov_war.htm. 2002.
56.Жуков И.В. Идеологический анализ дискурса СМИ // http://university. tversu.ru/conference_jubilee/kaf_angl_fil/Zhukov.doc 2004.
57. Замятин Д.Н. Политико-географические образы и геополитические картины мира. Представление географических знаний в моделях политического мышления // http://www.politstudies.ru/fulltext/ 1998/6/9.htm 1998.
58. Зусман В. Концепт в системе гуманитарного знания. Понятие и концепт // http://magazines.russ.ru/voplit/2003/2/zys-pr.html 2003.
59.Ивашенко О.В. Когнитивная метафора в формировании абстрактных концептов // Материалы второй междунар. школы-семинара по когнитив. лингв. Когнитивная семантика”. Тамбов: Изд-во Тамбовск. ун-та имени Г.Р.Державина, 2000. Ч. 2. С. 74-75.
60. Идеи европеизма во второй пол. XX века: Реф. сб. / Под ред. Ю.А.Гусарова. М.: ИНИОН РАН, 2000. 215 с.
61. Идентичность Европы: вопросы, позиции, перспективы // Идеи европеизма во второй пол. XX века: Реф. сб. / Под ред. Ю.А. Гусарова. М.: ИНИОН РАН, 2000. С. 10-43.
62. Ильин М.В. Политический дискурс: слова и смыслы. Государство // Полис. 1994. №1. С. 127-140.
63. Ильин М.В. Слова и смыслы. Опыт описания ключевых политических понятий. М.: Российская политическая энциклопедия, 1997. 432 с.
64.Исаева О.П. Представление ОБЩЕСТВА как ЗДАНИЯ, СТРОЕНИЯ, СООРУЖЕНИЯ в современном русском языке // Вестник Московского государственного университета. Серия 19. Лингвистика и межкультурная коммуникация. 2002. №3. С. 22-29.
65. Иссерс О.С. Что говорят политики, чтобы нравиться своему народу // Вестник Омского университета. 1996. №1. С. 71-74 // http://www.rusword.com.ua/ articler/view.php?i=r2 2000.
66. Иссерс О.С. Коммуникативные стратегии и тактики русской речи. М.: УРСС, 2003. 284 с.
67. Иссерс О.С. Речевое воздействие в аспекте когнитивных категорий // Вестник Омского университета. Вып. 1. 1999. С. 74-79.
68. Карасик В.И. Язык социального статуса. М.: Ин-т языкознания РАН; Волгоградск. гос. пед. ин-т, 1992. 330 с.
69. Карасик В.И. Культурные доминанты в языке // Языковая личность: культурные концепты: Сб. науч. тр. Волгоград; Архангельск: Перемена, 1996. С. 3-16.
70. Карасик В.И. Религиозный дискурс // Языковая личность: проблемы лингвокультурологии и функциональной семантики: Сб. науч. тр. Волгоград: Перемена, 1999. С. 5-19.
71. Карасик В.И. Характеристики педагогического дискурса // Языковая личность: аспекты лингвистики и лингводидактики: Сб. науч. тр. Волгоград: Перемена, 1999. С. 3-18.
72. Карасик В.И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс. М.: Гнозис, 2004. 390 с.
73. Карасик В.И., Слышкин Г.Г. Лингвокультурный концепт как единица исследования // Методологические проблемы когнитивной лингвистики: Сб. науч. тр. Воронеж: ВГУ, 2001. С. 75-80 // http://www.vspu.ru/ ~axiology/ ggs/ ggsart1.htm 2001.
74. Кассирер Э. Сила метафоры // Теория метафоры / Под общ. ред. Н.Д.Арутюновой, М.А.Журинской. М.: Прогресс, 1990. С. 33-43.
75. Кашкин В.Б. Этноним в наивной философии языка и картине мира // http://kachkine.narod.ru/Articles2003/KachkineIdentity2002.htm 2002.
76. Китайгородская М.В., Розанова Н.Н. Свое” Чужое” в коммуникативном пространстве митинга // Русистика сегодня. №1. М.: Ин-т рус.яз. РАН, 1995. С. 93-116.
77. Клинцова М.Н. Политическая метафора как средство идеологического воздействия // http://www.crimea.edu/tnu/magazine/culture/culture28/index. htm 2000.
78. Кобозева И.М. Семантические проблемы анализа политической метафоры // Вестник Московского университета. Серия 9. Филология. 2001. №6 . С. 132-149.
79. Кобозева И.М. К формальной репрезентации метафор в рамках когнитивного подхода // http://www.dialog21.ru/archive_article.asp?param= 7339&y=2002&vol=6077 2002.
80.Ковалёва Т.Ю. О содержательных контекстах понятия концепт: от В.Гумбольдта и А.А.Потебни к А.Вежбицкой и Ю.С.Степанову // Материалы Всерос. науч. конф. Язык. Человек. Картина мира”. Омск: Омск. гос. ун-т, 2000. Ч. 1. С. 16-19.
81.Кочетова Л.А. Лингвокультурные характеристики английского рекламного дискурса: Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04 / Волгоградск. гос. ун-т. Волгоград, 1999. 19 с.
82. Кравченко В.Л. Концепт ‘ЄВРОПА’ у європейському інтеграційному дискурсі // Мова і культура: Зб. ст. К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2003. С. 309- 316.
83. Кравченко В.Л. Базові метафоричні моделі з концептом ЕВРОПА у політичному дискурсі // Семантика мови і тексту: Зб. ст. Івано-Франківськ: Плай, 2003. С. 271-274.
84. Кравченко В.Л. Когнітивна схема КОНТЕЙНЕР у представленні концепту ЄВРОПА // Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур: Мат-ли Другої міжвузівської конф. молодих учених, 12-13 лютого 2004. Донецьк: ДонНУ, 2004. С. 162-164.
85.Кравченко В.Л. Метамодель ПОДОРОЖ” у євроінтеграційному дискурсі // Система і структура східнослов’янських мов: До 60-річчя наукової і педагогічної діяльності професора М.Я. Брицина: Зб. наук. пр. К.: Знання України, 2004. С. 224-230.
86.Кравченк