СЕМАНТИЧНІ ВІДНОШЕННЯ В УКРАЇНСЬКІЙ НАУКОВО-ТЕХНІЧНІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ

brief description

Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна

На правах рукопису
УДК 811.161.2΄373.4

Михайлова Тетяна Віталіївна

семантичні відношення в українській науково-технічній термінології

Спеціальність 10.02.01 українська мова

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Боярова Людмила Георгіївна
кандидат філологічних наук,
доцент

Харків - 2002

зміст

Перелік умовних позначень.........................................................

5

Вступ.................................................................................................

7

Розділ I. Структурно-семантична характеристика українських науково-технічних термінів..........................................

16

1.1. Термін як основна одиниця української науково-технічної термінології................................................................................................

16

1.1.1. Визначення терміна.................................................................

16

1.1.2. Семантика терміна..................................................................

20

1.1.2.1. Семантична структура термінів....................................

21

1.1.2.2. Поняття й семантика терміна........................................

22

1.1.2.3. Термінологічна дефініція..............................................

27

1.1.2.4. Значення терміна й лексичне значення слова.............

29

1.1.3. Системність термінології.......................................................

32

1.1.4. Термін серед інших видів спеціальної лексики....................

35

1.1.4.1. Термін і номенклатурний знак......................................

35

1.1.4.2. Термін і професіоналізм................................................

43

1.2. Склад УНТТ з погляду структури та семантики....................

47

1.2.1. Вербальні й невербальні позначення наукових понять.......

47

1.2.1.1. Терміни-слова.................................................................

48

1.2.1.1.1. Морфологічна природа (частиномовне вираження) термінів-слів..........................................................................

50

1.2.1.2. Складені терміни в УНТТ.............................................

53

1.2.2. Системна організація УНТТ..................................................

57

1.2.3. Семантичні розряди УНТТ....................................................

59

1.3. Висновки....................................................................................

61

Розділ II. Полісемічні відношення та омонімія в українській науково-технічній термінології ...........................................................

63

2.1. Полісемічні відношення в українській науково-технічній термінології.......................................................................

63

2.1.1. Полісемія як мовне явище..........................

63

2.1.1.1. Сутність полісемічних відношень у загальновживаній мові......... ...................................................................

63

2.1.1.2. Семантична структура багатозначного слова............

64

2.1.2. Сутність полісемії в термінології.........................................

66

2.1.2.1. Визначення полісемічних відношень у термінології...

66

2.1.2.2. Семантична структура полісемічного терміна.............

67

2.1.3. Причини виникнення і шляхи розвитку полісемії в УНТТ..

71

2.1.4. Типи термінів-полісемантів в УНТТ.....................................

74

2.1.5. Полісемічні відношення й семантичні розряди УНТ...........

77

2.1.6. Роль полісемії в УНТТ............................................................

80

2.1.7. Відображення полісемічних відношень українських науково-технічних термінів у словниках...............................................

82

2.1.8. Рекомендації щодо усунення багатозначності з УНТТ........

87

2.2. Омонімія в українській науково-технічній термінології...............................................................................................

88

2.2.1. Омонімія як мовне явище..................................

88

2.2.2. Сутність омонімії в термінології...........................................

90

2.2.3. Поняття омонімічної групи...................................................

93

2.2.4. Типи омогруп...........................................................................

93

2.2.5. Шляхи виникнення омонімів у термінології.........................

97

2.2.6. Проблема розмежування полісемії та омонімії в термінології................................................................................................

98

2.2.6.1. Критерії розмежування полісемії та омонімії загальновживаних слів..............................................................................

98

2.2.6.2. Критерії розмежування полісемії та омонімії в термінології................................................................................................

100

2.2.7. Омонімія та семантичні розряди УНТТ...............................

102

2.2.8. Роль омонімії в УНТТ.............................................................

103

2.2.9. Відображення омонімії у словниках.....................................

105

2.3. Висновки.....................................................................................

109

Розділ III. Синонімічні та антонімічні відношення в українській науково-технічній термінології......................................

111

3.1. Синонімічні відношення в українській науково-технічній термінології.................................................................................................

111

3.1.1. Синонімія як мовне явище......................................................

111

3.1.2. Сутність синонімічних відношень у термінології................

113

3.1.3. Термінологічна синонімія і варіантність..............................

117

3.1.4. Причини і шляхи виникнення синонімічних термінів.........

119

3.1.5. Поняття термінологічне синонімічне об’єднання”............

121

3.1.6. Типи термінологічних синонімічних об’єднань..................

125

3.1.7. Синонімічні відношення й семантичні розряди УНТТ.......

127

3.1.8. Характеристика термінологічних синонімічних об’єднань за походженням.........................................................................................

129

3.1.9. Структурно-граматична характеристика термінологічних синонімічних об’єднань.............................................................................

131

3.1.10. Роль синонімії в УНТТ..........................................................

133

3.1.11. Відображення синонімічних відношень українських науково-технічних термінів у словниках................................................

135

3.1.12. Рекомендації щодо усунення синонімії з УНТТ................

141

3.2. Антонімічні відношення в українській науково-технічній термінології................................................................................................

142

3.2.1. Антонімія як мовне явище......................................................

142

3.2.2. Сутність антонімії в УНТТ....................................................

147

3.2.3. Поняття термінологічна антонімічна пара”........................

151

3.2.4. Структурне вираження антонімічних відношень в УНТТ..........................................................................................................

151

3.2.4.1. Антонімічні терміни-слова..........................................

152

3.2.4.2. Антонімічні терміни-словосполучення........................

155

3.2.5. Типи термінологічних антонімічних пар..............................

157

3.2.6. Антонімічні відношення й семантичні розряди УНТТ........

161

3.2.7. Види відмінних сем українських науково-технічних термінів-антонімів......................................................................................

164

3.2.8. Морфологічна природа (частиномовне вираження) термінів-антонімів......................................................................................

166

3.2.9. Різновиди термінологічних антонімічних пар за походженням...............................................................................................

168

3.2.10. Роль антонімії в УНТТ...........................................................

169

3.2.11. Відображення антонімічних відношень українських науково-технічних термінів у словниках................................................

172

3.2.12. Рекомендації щодо подання термінів-антонімів у словниках....................................................................................................

176

3.3. Висновки......................................................................................

176

Загальні висновки..........................................................................

178

Бібліографія......................................................................................

184

Список використаних джерел.......................................................

208

Додаток..............................................................................................

214

вступ

Для сучасного термінознавства й термінографії важливим є теоретичне осмислення системних відношень між термінами, зокрема в науково-технічній термінології. З’ясування особливостей системної організації української науково-технічної термінології (далі УНТТ), семантичних відношень між її одиницями має велике значення для виявлення законів семантичного розвитку терміносистем, для подальшого впорядкування і стандартизації цього шару української спеціальної лексики.
Питання полісемії, омонімії, синонімії та антонімії в українській науковій термінології неодноразово порушувалися у працях Л.Веклинець [21], О.Гриджук [46], І.Корнейко [89], І.Кочан [181], А.Крижанівської [102; 103], Г.Мацюк [181], О.Микитюк [140], Б.Михайлишина [146], Т.Панько [179; 180; 181], С.Руденко [209], Л.Симоненко [103; 217], М.Сташко [228] та інших українських мовознавців, які зробили вагомий внесок у розроблення цих питань. На матеріалі науково-технічної термінології семантичні відношення вивчалися І.Кочан [95], О.Литвин [125], Л.Малевич [132], В.Марченком [218], С.Стасевським [225] та ін. Зазначимо, що проблеми семантичної організації терміносистем української мови є ще дискусійними, остаточно не вирішеними, до того ж учені аналізують їх переважно на матеріалі окремих терміносистем, і в сучасному термінознавстві немає узагальнювального дослідження семантичних відношень в УНТТ. Щоправда, В.Марченко досліджував лексико-семантичні особливості технічної термінології, але в межах п’яти терміносистем (авіаційної, будівельної, кінотехніки, поліграфічної, текстильної), зауважуючи, що незалежно від ступеня наукового опрацювання технічна термінологія розглядуваних галузей існує в складі сучасної української літературної терміносистеми в такому обсязі й стані, який задовольняє фахівців і науковців цих галузей” [218, с.80].
Для вивчення семантичних відношень у термінології нами обрано велику за кількістю термінів, складну та неоднорідну українську термінологію науково-технічної галузі знання. Складовими частинами цієї термінології є терміносистеми таких наук і галузей техніки, як аерокосмічна промисловість, будівельна справа, електротехніка, залізнична техніка, машинобудування, металургія, обчислювальна техніка, приладобудування, радіотехніка, слюсарна справа, сільськогосподарська техніка, техніка текстильної промисловості, телебачення, теплотехніка, токарська справа, тракторобудування, хімічна промисловість тощо. Учені вказують на нечіткість поняття науково-технічна література”, тому поняття науково-технічний термін” немає чіткого визначення. Як зауважує Н.Непийвода, існують технічні науки, які забезпечують зв’язок між теоретичним знанням та його практичною реалізацією, причому їхній складний характер ... не завжди дає змогу адекватно кваліфікувати той чи інший науковий текст: чи він належить до суто теоретичної (фундаментальної) сфери і тоді є науковим, а чи до науково-практичної і в такому разі є науково-технічним” [164, с.15]. Науково-технічна сфера це не лише загальновизнана сучасна сфера, а й одна із форм суспільної свідомості (з відповідним видом діяльності і формою думки), яка має специфічні комунікативні цілі, типові ситуації спілкування, типові висловлювання, типові тексти [там же]. Прийнято розмежовувати мову науки й мову техніки (наукову й виробничу /власне технічну/ термінології) на підставі їхніх істотних змістових ознак, зумовлених типами відповідних денотатів. Виробничі терміни, позначаючи переважно предмети (інструменти, матеріали) і рідше процеси, в основному конкретно-понятійні й однозначні, а для наукових термінів денотатом є наукове поняття, тому серед них найчастіше трапляються абстрактні й багатозначні термінологічні одиниці. Визнаючи особливості денотатів, пов’язаних із науковими і технічними термінами, ми все ж уважаємо недоречним такий поділ термінів на дві групи, оскільки понятійне поле терміна техніка” є досить складним [94], до того ж ці дві сфери людської діяльності (наука і техніка) сьогодні розвиваються в безпосередньому зв’язку, взаємодоповнюючи і взаємозбагачуючи один одного [77, с.8]. Отже, поняття науково-технічна термінологія” розуміємо широко як сукупність термінологічних систем, пов’язаних із наукою, технікою та виробництвом.
Намагаючись у нашому дослідженні встановити специфіку семантичних відношень у термінології науково-технічної галузі, ми порівнювали вияви семантичних відношень в УНТТ і загальновживаній мові, яку використовують усі носії незалежно від освіти, професії, місця проживання і яка обслуговує їхнє повсякденне спілкування.
Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю: а) уточнення деяких теоретичних положень термінознавства (семантика терміна, полісемічні, синонімічні, антонімічні відношення та омонімія в термінології); б) узагальнення аналізу семантичних відношень в УНТТ на великому фактичному матеріалі; в) унормування сучасної української науково-технічної термінології для підвищення її функціональної ефективності, оскільки з’ясування особливостей полісемії, омонімії, синонімії та антонімії в досліджуваній галузі сприятиме вирішенню зазначеної проблеми. Аналіз відображення в сучасних словниках полісемічних, омонімічних, синонімічних та антонімічних термінів УНТТ має значення для вдосконалення принципів їхнього лексикографічного опрацювання. У вітчизняному мовознавстві відсутнє узагальнене комплексне дослідження семантичних відношень в українській науково-технічній термінології.
Об’єктом вивчення є українські науково-технічні терміни, засвідчені у словниках. З’ясування особливостей семантичних відношень в УНТТ становить предмет дослідження. Для аналізу відібрано близько 8000 термінів, поданих у сфері фіксації: перекладних термінологічних і загальномовних, тлумачних термінологічних і загальномовних словниках, виданих у 90-і роки ХХ ст. на початку ХХI ст. Залучено також й інші словники: словники іншомовних слів, Словник української мови” (СУМ) в 11-ти томах.
У роботі досліджується українська науково-технічна термінологія 90-х років ХХ століття початку ХХI ст. Звернення саме до цього періоду дає можливість проаналізувати семантичні відношення в УНТТ протягом останнього десятиліття, описати стан системної організації науково-технічної термінології в період розбудови національних терміносистем, виробити рекомендації щодо унормування УНТТ. Саме в останні роки в Україні особливо активізувалася термінологічна й термінографічна діяльність, зокрема нормалізаторська, і з’явилося багато словників технічного профілю. Важливо визначити позитивне й негативне у відображенні полісемії, омонімії, синонімії та антонімії термінів у цих словникарських працях, що може бути використано в подальшій роботі лексикографів.
Аналіз матеріалів Всеукраїнських та Міжнародних наукових конференцій останнього десятиріччя, присвячених проблемам розвитку й унормування української наукової термінології, дозволяє твердити: якщо на перших конференціях порушувалися загальні термінологічні проблеми, то на останніх значно зросла увага до мікротерміносистем та їхніх особливостей. Водночас можна констатувати певне зниження інтересу до проблем семантичних відношень між одиницями спеціальної лексики, однак ми переконані, що ці проблеми повинні постійно перебувати в центрі уваги термінологів, оскільки вони завжди актуальні через невпинний розвиток наукового знання.
В українському та зарубіжному мовознавстві загальновизнаним є положення про існування термінологічних одиниць у двох сферах: фіксації і функціонування. Дослідники підкреслюють, що перша сфера відбиває прагнення науковців створити і показати ідеальну” термінологію, а у другій сфері можна спостерігати реальне термінотворення й терміновикористання. Більшість сучасних учених наголошує, що термін менше залежить від контексту, ніж звичайне слово, тому одиниці спеціальної лексики найкраще вивчати саме за словниками, що містять термінологічні дефініції: Будь-який тлумачний словник це вид гранично спресованого семантичного опису... Відбиваючи через терміни систему наукових понять, словник є засобом експлікації лексики мови науки... і тим самим засобом зв’язку між філософським та лінгвістичним розумінням мови науки” [168, с.51]. Певна обмеженість дослідження семантичних відношень лише на матеріалі словників, а також деяка невідповідність словникової кодифікації м

bibliography

Загальні ВИСНОВКИ

Дослідивши семантичні відношення в українській науково-технічній термінології на матеріалі словникарських праць 90-х років ХХ ст. початку ХХI ст., ми дійшли таких висновків:
1. Досліджувана термінологія складається із взаємопов’язаних і взаємозумовлених терміносистем усіх галузей науково-технічної сфери пізнання і діяльності людини. Українська науково-технічна термінологія це автономна і відносно замкнена термінологія, що не позбавлена впливів загальновживаної мови та термінологій інших галузей. До її складу входять загальнонаукові, загальнотехнічні, власне технічні терміни та термінологічні одиниці суміжних наук.
2. Для номінації понять зазначеної термінології використовується певна система вербальних і невербальних засобів, серед яких терміни вирізняються з-поміж інших мовних одиниць (номенклатурних знаків другого типу, професіоналізмів, жаргонізмів), що обслуговують сферу науки і техніки. Переважна кількість термінів УНТТ виражена вербальними засобами української мови (словами і словосполученнями). Науково-технічний термін це слово або словосполучення, що називає загальне поняття теорії науково-технічної галузі знання чи діяльності людини.
3. Значення науково-технічного терміна це вербальне висловлювання, яке передає істотні ознаки загального наукового поняття, установлюється внаслідок свідомої домовленості, закріплюється в термінологічних словниках тлумачного типу і, як у загальновживаного слова, складається з ієрархічно організованої сукупності семантичних компонентів (спільних і відмінних сем). Постійні зміни у змісті й обсязі понять науково-технічної сфери зумовлюють розвиток значень відповідних термінів. Семантична визначеність термінів позбавляє їх можливості мати відтінки значень. Значення терміна і лексичне значення слова це категорії однорідні, але мають деякі відмінності. Значення термінологічних одиниць пов’язані з науковими поняттями, а також зі значеннями інших термінів у межах певної термінології і засвоюються під час професійної діяльності.
4. Запропоновано класифікацію науково-технічних термінів за дванадцятьма семантичними розрядами: назви машин, пристроїв, пристосувань, приладів, деталей, знарядь праці та їхніх частин; назви виробничих дій та процесів; назви властивостей, якостей предметів, явищ, процесів технічної сфери та назви станів; назви режимів, способів і методів виконання виробничих дій та процесів; назви речовин і матеріалів; назви підприємств, споруд і приміщень спеціального призначення та їхніх частин; назви величин; назви одиниць виміру; назви наук та їхніх розділів; назви галузей промисловості; назви професій та спеціальностей; назви видів конструкторської документації, креслення, схем тощо. Семантичні відношення термінів установлюються в межах семантичних розрядів УНТТ (полісемія, синонімія, антонімія) і між ними (полісемія), терміни різних семантичних розрядів можуть бути омонімічними.
5. Полісемічні відношення це відношення внутрішньо пов’язаних значень однієї термінологічної одиниці, які, передаючи істотні ознаки двох або більше понять певної галузі пізнання (або кількох близьких), мають спільні спеціальні семи. Полісемічні відношення простежуються як в окремих галузевих терміносистемах, так і в межах близьких терміносистем УНТТ. Регулярними є полісемічні моделі, утворені внаслідок таких метонімічних перенесень: процес наслідок дії; процес обладнання, пристрій тощо; процес стан; галузь техніки сукупність технічних засобів; властивість величина та ін. Полісемічні відношення сприяють економії мовного матеріалу під час утворення нових термінологічних одиниць, але можуть заважати правильному розумінню й перекладу термінів, тому одним із першочергових завдань термінологів є подальше зменшення багатозначних термінів в УНТТ. У сучасних лексикографічних працях фіксується велика кількість нових полісемічних термінів, а деякі термінологічні одиниці, широко вживані в попередні роки, наводяться з ускладненою структурою.
6. Омонімія це синхронічне явище в термінології, яке ґрунтується на відсутності спільних сем у значеннях однакових за планом вираження термінів і загальновживаних слів, термінів однієї чи кількох споріднених або неспоріднених галузей пізнання та діяльності людини. Оскільки основною одиницею мовної омоніміки є не окремий омонім, а група омонімів, то запропоновано досліджувати омоніми в термінології в межах омонімічних груп. Виділено такі типи омогруп за сферою функціонування: міжсистемні, внутрішньосистемні, міжфункціонально-стильові, а також виокремлено змішані омогрупи. Проблема розмежування полісемії та омонімії в досліджуваній термінології вирішувалася комплексно, головним критерієм розрізнення двох мовних явищ застосовано семантичний критерій. Омонімія не заважає термінам виконувати свої функції, однак до ускладнень у фаховому спілкуванні може призводити внутрішньосистемна омонімія, яка й підлягає першочерговому усуненню із терміносистем науково-технічної термінології. Запропоновано в загальномовних лексикографічних працях терміни УНТТ, омонімічні термінам нетехнічних галузей або загальновживаним словам, подавати в окремих словникових статтях через відсутність у них спільних сем.
7. Синонімічні відношення це відношення значень, що виражені різними термінами, передають істотні ознаки одного поняття і мають семантичний інваріант. Таке визначення дозволяє відокремити терміни-синоніми від термінів-варіантів, що не залучалися до аналізу, оскільки між варіантами не встановлюються семантичні відношення. Синонімічні терміни завжди розглядаються в сукупності, однак в УНТТ немає синонімічних рядів у загальноприйнятому науковому їх розумінні, бо між термінами, як правило, відсутня градація у вираженні спільного значення (від нейтрального до стилістично чи емоційно забарвленого), тому запропоновано виділяти термінологічні синонімічні об’єднання. Члени таких об’єднань в УНТТ можуть різнитися семантичними відмінностями, обсягом спільної семантики, походженням, структурно-граматичним вираженням. Проаналізовано такі типи термінологічних синонімічних об’єднань: а) за семантичними відмінностями: абсолютні, відносні, а також установлено комплексні ТСО;
б) за обсягом спільної семантики: повні і неповні. Усупереч загальноприйнятому погляду синонімія в термінології здебільшого не перешкоджає розумінню термінів, терміни-синоніми можуть мати різну функціональну цінність у науковому спілкуванні та відбивати процес формування найбільш оптимальної назви наукового поняття. Однак слід позбуватися тих синонімів, що суперечать нормам сучасної української літературної мови, а також відносних та комплексних синонімів, які заважають точному сприйняттю наукової інформації. У словниках 90-х років ХХ ст. початку ХХI ст. спостерігається, з одного боку, зменшення ТСО внаслідок руйнування синонімічних відношень, зумовленого нормалізаторською діяльністю науковців і дерусифікацією національної термінології, з другого боку, збільшення ТСО через виникнення нових термінів, уточнення термінологічних дефініцій, прагення вчених замінити деякі іншомовні терміни питомими, особливо термінами 20-30-х років ХХ ст. Пропонуємо усувати синоніми з УНТТ шляхом поступового обмеження одного з них у вживанні і позначення його як нерекомендованого у лексико- та термінографічних працях.
8. Антонімічні відношення це відношення двох значень, що виражені різними термінами й передають істотні ознаки несумісних протилежних або суперечних видових понять стосовно одного родового, тобто мають спільну семантичну основу, а відмінні семи цих значень замінюють одна одну або одна виключає іншу. Антонімічні відношення в УНТТ є складними, багатогранними і ґрунтуються на протилежних чи суперечних логічних зв’язках. За кількістю відмінних сем антоніми в УНТТ семантично прості, хоча можливі й семантично складні антонімічні одиниці. В УНТТ існують великі можливості для структурного вираження відношень протилежності або суперечності, які дещо специфічні порівняно із загальновживаною лексикою. Уведено до наукового обігу термінологічну номінацію термінологічна антонімічна пара”. За поняттєво-семантичними зв’язками виділено контрарні, контрадикторні й комплементарні ТАП. За обсягом спільної семантики термінологічні антонімічні пари в УНТТ бувають повні й неповні. Антонімія в УНТТ допомагає систематизувати поняття науково-технічної галузі та сприяє кращому усвідомленню їхньої сутності. У термінографічних працях антонімічні зв’язки засвідчуються рідко, оскільки це не входить до завдання таких словників, однак для правильного розуміння термінів, кращого ознайомлення з ними, уникнення помилок під час їхнього застосування (квазіантоніми), запропоновано ширше й чіткіше подавати термінологічні антонімічні одиниці у словникарських працях.
9. Терміни-полісеманти, омогрупи, термінологічні синонімічні об’єднання, термінологічні антонімічні пари це своєрідні мікросистеми із певними відношеннями всередині, що виконують системоформувальну функцію в розвитку УНТТ, хоча систематизації сприяє також і цілеспрямована термінотворчість у цій сфері, що яскраво відбито у термінологічних словниках.
10. Полісемія, омонімія, синонімія, антонімія в науково-технічній термінології однорідні з такими ж явищами в загальновживаній мові, але мають певні відмінності порівняно з нею. Полісемія в УНТТ поширена менше, ніж у загальновживаній лексиці, а антонімія більше; можна говорити про різні типи зв’язків між значеннями полісемічного терміна і значеннями слова-полісеманта тощо.
11. Семантичні відношення між термінами УНТТ досить повно репрезентуються в лексикографії 90-х років ХХ ст. початку XXI ст., оскільки не лише засвідчуються перекладними термінологічними і загальномовними, тлумачними загальномовними словниками, але й подаються дуже широко з розкриттям семантичних структур у великій кількості термінографічних праць тлумачного типу. Приклади зі словникарських праць показують, що полісемічні, синонімічні, антонімічні відношення та омонімія в УНТТ якісно і кількісно збагатилися в 90-х роках ХХ ст. на початку ХХI ст., оскільки розвиток усталених і поява нових понять спричиняє розвиток значень відповідних термінів, а отже, і семантичних відношень в УНТТ. Перед науковцями постає завдання описати в термінографічних працях тлумачного типу якомога більше терміносистем, адже саме тут термінологічні одиниці отримають семантичну визначеність і будуть зроблені перші кроки щодо їхнього внормування. Виявлені особливості відображення полісемічних, синонімічних, антонімічних відношень та омонімії у сучасних словниках різних типів можна пояснити складністю цих семантичних зв’язків в УНТТ, позиціями укладачів, завданнями словникарських праць, обсягом видань тощо. Усе це свідчить про особливу потребу на сучасному етапі розвитку спеціальної лексики опублікування тлумачних термінологічних праць, де терміни отримають чітку й виразну структурно-семантичну визначеність.
12. У 90-і роки ХХ ст. на початку ХХI ст. українськими науковцями зроблено дуже багато для впорядкування української науково-технічної термінології шляхом зняття багатозначності термінів й усунення кальок та невиправданих синонімів. Це стало можливим унаслідок перегляду значної кількості теоретичних положень щодо термінів, розроблених радянським мовознавством, активізацією надбань українських термінологів 20-х 30-х років ХХ століття. Чітко окреслені логіко-семантичні межі термінів, визначеність їхнього місця в галузевих терміносистемах технічної сфери суттєво стримують розвиток полісемічних та синонімічних зв’язків в УНТТ, однак не ліквідують їх повністю.
13. У роботі запропоновано рекомендації щодо усунення полісемії, синонімії та омонімії з УНТТ, які передбачають насамперед широке використання словотвірних можливостей сучасної української літературної мови. Здобуті результати будуть корисними під час аналізу терміносистем технічної сфери, сприятимуть подальшому впорядкуванню УНТТ й удосконаленню термінографічних праць науково-технічних галузей.

БІБЛІОГРАФІЯ

1. Абакумова Г.О. До питання про експресивність терміна // Мовознавство. 1981. № 3. С. 85-87.
2. Александрова Г.А. Образність як джерело утворення технічної термінології // Мовознавство. 1973. № 5. С.56-59.
3. Анютина Г., Войнов В., Гончарова Т. Лінгвістичні вимоги до термінів і терміносистем // Проблеми української науково-технічної термінології: Тези доп. 1-ої Міжнар. наук. конф. Львів, 1992. С. 56-57.
4. Апресян Ю.Д. Лексическая семантика. Синонимические средства языка. М.: Наука, 1974. 367с.
5. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. М.: Советская энциклопедия, 1966. 608с.
6. Бережан С.Г. Семантическая эквивалентность лексических единиц. Кишинёв: Штиинца, 1973. 372с.
7. Березникова Р.Е. Подача номенов в словарях различных типов // Проблематика определений терминов в словарях разных типов. Л.: Наука, 1976. С. 83-91.
8. Бессонова Е.В. Методы лингвистического анализа терминологии // Термины в научной и учебной литературе: Межвуз. сб. Горький: Изд-во ГГУ, 1988. С. 98-105.
9. Бобыль С.В., Туркин В.Н. Лексическое значение слова и дефиниция слова-термина // Вопросы восточнославянского языкознания: Сб. науч. тр.- Днепропетровск: Изд-во ДГУ, 1985. С. 3-8.
10. Болтянська Р.І. До питання про розгляд проблеми омонімія/полісемія // Іноземна філологія: Респ. міжвід. зб. Львів: Вища школа, 1975. Вип. 38. - С. 3-9.
11. Борисова Л.Т., Донской Я.Л. Профессионализмы и профессиональные жаргоны в отраслевом терминологическом словаре // Термины и их функционирование: Межвуз. тематич. сб. науч. тр. Горький: Изд-во ГГУ, 1987. С. 34-40.
12. Борисюк І. Явище синонімії в термінології // Дивослово. 2000. № 4. С.27-28.
13. Боярова Л.Г., Покровська О.А. Терміни-синоніми як об’єкт лексикографії: (На матеріалі ринкової термінології) // Vocabulum et vocabularium: Сб. науч. трудов по лексикографии / Под ред. В.В.Дубичинского. Вып. № 3. Харьков, 1996. С. 60-62.
14. Брагина А.А. Значение и оттенки значения в терминах // Терминология и культура речи: Сб. ст. М.: Наука, 1981. С. 37-47.
15. Булаховський Л.А. Нариси з загального мовознавства. К.: Рад. школа, 1955. 248с.
16. Булик-Верхола С.З. Синонімія в українській музичній термінології // Вісник Харківського університету. Серія Філологія. 2000. № 491: Традиції Харківської філологічної школи. До 100-річчя від дня народження М.Ф.Наконечного. С. 264-267.
17. Бурт Э.М. Научные понятия как системы и их описания в толковых терминологических словарях // Вопросы языкознания. 1984. № 1. С. 36-43.
18. Бурячок А.А. Формування спільного фонду соціально-політичної лексики східнослов’янських мов. К.: Наук. думка, 1983. 248с.
19. Васильев Л.М. Современная лингвистическая семантика. М.: Высшая школа, 1990. 176с.
20. Ващенко В.С. Українська лексикологія: Семантико-стилістична типологія слів. Дніпропетровськ: Вид-во ДДУ, 1979. 128с.
21. Веклинець Л.М. Структура і походження сучасної української психологічної термінології: Автореферат дис. ... канд. філол. наук за спец. 10.02.01- українська мова. К., 1997. 24с.
22. Вилюман В.Г. О синонимии и антонимии слов (на материале английского языка) // Лингвистические исследования, 1978: Проблемы лексикологии, лексикографии и прикладной лингвистики. М., 1978. С. 18-29.
23. Винник В.О. Опрацювання лексики обмеженого вживання у Словнику української мови // Слово і фразеологізм у словнику: Зб. ст. / Відп. ред. Л.С.Паламарчук. К.: Наук. думка, 1980. С. 185-202.
24. Винник В.О., Годована М.П. Дієслова в системі галузевої термінології та їх відображення в термінологічній лексикографії // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. праць. К., 1998. С. 205-210.
25. Виноградов В.В. Об омонимии и смежных явлениях // Вопросы языкознания. 1960. № 5. С. 3-17.
26. Винокур Г.О. О некоторых явлениях словообразования в русской технической терминологии // Труды Московского института истории, философии и литературы: Сб. ст. по языкознанию. М., 1939. Т.5. С.3-54.
27. Волкова І.В. До питання синонімії в сучасній українській фізичній термінології // Вісник Харківського університету. Серія Філологія. № 473: Праці молодих учених філологічного факультету. Харків, 2000. С. 11-14.
28. Волкова І.В. Фізичний термін як знак наукового поняття // Вісник Харківського університету. Серія Філологія. № 491: Традиції Харківської філологічної школи. До 100-річчя від дня народження М.Ф.Наконечного. Харків, 2000. С. 257-260.
29. Володина М.Н. Термин как средство специальной информации. М.: Изд-во МГУ, 1996. 80с.
30. Воробьёва И.Н. Семантика музыкального термина и ёё динамика // Сопоставительное изучение семантической динамики: Сб. науч. тр. М.: Изд-во МГУ, 1986. С. 72-81.
31. Гавриш І.В. Розвиток українського наукового стилю 20-30-х років ХХ століття: (На матеріалі науково-технічних текстів): Дисертація ... канд. філол. наук за спец. 10.02.01 українська мова. Харків, 2000. 176с.
32. Гак В.Г., Лейчик В.М. Субституция терминов в синтагматическом аспекте // Терминология и культура речи: Сб. ст. М.: Наука, 1981. С.47-57.
33. Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. К.: Вища школа, 1985. 360с.
34. Ганіткевич М. Засади формування науково-технічної термінології // Українська термінологія і сучасність: (Матеріали ІІ Всеукр. наук. конф.). К., 1997. С. 48-50.
35. Герд А.С. Ещё раз о значении термина // Лингвистические аспекты терминологии: Межвуз. сб. Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1980. С. 3-9.
36. Герд А.С. Основы научно-технической лексикографии: (Как работать над терминологическим словарём). Л.: Изд-во ун-та, 1986. 71с.
37. Герд А.С. Терминологическое значение и типы терминологических значений // Проблематика определений терминов в словарях разных типов. Л.: Наука, 1976. С. 101-107.
38. Головащук С.І. Перекладні словники і принципи їх укладання: (На матеріалі російської та української мов). К.: Наук. Думка, 1976. 248с.
39. Головин Б.Н., Кобрин Р.Ю. Лингвистические основы учения о терминах. М.: Высшая школа, 1987. 104с.
40. Голуб О., Корнілов М. Сучасна термінологія та номенклатура в хімії // Проблеми української науково-технічної термінології: Тези доп. 3-ої Міжнар. наук. конф. Львів, 1994. С. 228-229.
41. Горнунг Б.В. О природе синонимии в языке и теоретических предпосылках составления синонимических словарей // Вопросы языкознания. 1965. № 5. С. 95-99.
42. Городецкий Б.Ю. Термин и его лингвистические свойства // Структурная и прикладная лингвистика: Межвуз. сб. Вып. 3. Л.: Изд-во ЛГУ, 1987. С. 54-62.
43. Городилов В.В. О многозначности в научной и технической терминологии // Язык и стиль научной литературы: Межвуз. тематич. сб. науч. тр. Калинин: Изд-во Калинин. ун-та, 1987. С. 23-28.
44. Гребенюк О. Лексичні паралелізми в українській військово-морській термінології // Українська термінологія і сучасність: Матеріали II Всеукр. наук. конф. К., 1997. С. 130-131.
45. Гречко В.А. Лексическая синонимика современного русского языка. Саратов: Изд-во Саратов. ун-та, 1987. 153 с.
46. Гриджук О.Є. Термінологічна лексика художньої різьби по дереву: Автореферат дис. ... канд. філол. наук за спец. 10.02.01. українська мова. Івано-Франківськ, 2001. 20 с.
47. Гринёв С.В. Введение в терминографию. 2-е изд., перераб. и доп. М.: Изд-во МПУ, 1995. 161 с.
48. Гурський С.О. Інваріантне значення слова і зміст терміна // Питання стандартизації, інтернаціоналізації та автоматизації перекладу термінологічних одиниць: Тези доп. Міжнар. наук. конф. Чернівці, 1991. С. 20-22.
49. Гусев С.С. Наука и метафора. Ленинград: Изд-во Ленинград. ун-та, 1984. 152с.
50. Даниленко В.П. Русская терминология: Опыт лингвистического описания. М.: Наука, 1977. 248 с.
51. Даниленко В.П. Терминологизация разных частей речи: Термины-глаголы // Проблемы языка науки и техники: Логические, лингвистические и историко-научные аспекты терминологии. М.: Наука, 1970. С. 40-51.
52. Дацишин Х. Семантичне (метафоричне та метонімічне) термінотворення у сфері фінансово-кредитних відносин та грошового обігу // Вісник Держ. університету Львівська політехніка”. 1998. № 336. Тези доп. 5-ої Міжнар. наук. конф. С. 327-329.
53. Дацюк Л.С. Проблема синонімії термінологічних одиниць // Питання стандартизації, інтернаціоналізації та автоматизації перекладу термінологічних одиниць: Тези доп. Міжнар. наук. конф. Чернівці, 1991. С. 22-24.
54. Диброва К.Ю., Ступин Л.П. Научный термин и его дефиниция // Терминоведение и терминография в индоевропейских языках: Сб. науч. тр. Владивосток: ДВО АН СССР, 1987. С. 66-71.
55. Дорошенко С.І., Дудик П.С. Вступ до мовознавства. К.: Вища школа, 1974. 296 с.
56. Дрозд О.М. Мови спеціальної комунікації як функціональні різновиди природних мов // Науковий вісник Чернівецького університету. Вип. 1: Германська філологія. Чернівці: Вид-во ЧДУ, 1996. С. 78-88.
57. Дудик П.С. Термін, номенклатурна назва і контекст // Науково-технічний прогрес і проблеми термінології: Тези доп. Республ. конф. К.: Наук. думка, 1980. С. 83-85.
58. Дудников А.В. Современный русский язык. М.: Высшая школа, 1990. 424с.
59. Дуцяк І. Специфічні ознаки терміна і нормативні вимоги до нього // Вісник Державного університету Львівська політехніка”. 2000. № 402: Проблеми української термінології. С. 59-62.
60. Д’яков А.С., Кияк Т.Р., Куделько З.Б. Основи термінотворення: Семантичні та соціолінгвістичні аспекти. К.: КМ Academia, 2000. 218с.
61. Дячук Т. Семантичні процеси при формуванні української соціально-економічної термінології // Українська термінологія і сучасність: Матеріали II Всеукр. наук. конф. К., 1997. С. 158-160.
62. Дячук Т. Специфіка антонімії в сучасній соціально-економічній лексиці // Українська мова: З минулого в майбутнє: (До 200-річчя виходу в світ Енеїди” Івана Котляревського). К., 1998. С.129-132.
63. Жеребкін В.Є. Логіка: Підручник. Харків: Основа, 1995. 256с.
64. Жовтобрюх М.А. Українська літературна мова. К.: Наук. думка, 1984. 256с.
65. Іваницький Р. Елімінація синонімії в термінографічній діяльності // Науковий вісник Чернівецького університету. Вип. 1: Германська філологія. Чернівці: Вид-во ЧДУ, 1996. С. 94-100.
66. Иванова В.А. Антонимия в системе языка / Отв. ред. В.И.Кодухов. Кишинёв: Штиинца, 1982. 164с.
67. Іващишин О. Принципи диференціації термінологічних і нетермінологічних одиниць // Проблеми української науково-технічної термінології: Тези доп. 2-ої Міжнар. наук. конф. Львів, 1993. С. 270-272.
68. Іващишин О.М. Структурні особливості та семантична диференціація термінів-словосполучень у науково-технічних текстах // Іноземна філологія. 1996. Вип. 109. С. 41-44.
69. Исаев А.В. К вопросу о соотношении лингвистического и логического в учении об антонимах // Научные доклады высшей школы. Филологические науки. 1972. № 1. С. 49-56.
70. Кадомцева Л.О. Поняття і лінгвістичне значення // Філософські питання мовознавства / Відп. ред. В.М.Русанівський. К.: Наук. думка, 1972. С. 44-58.
71. Канделаки Т.Л. Значение терминов и системы значений научно-технических терминологий // Проблемы языка науки и техники: Логические, лингвистические и историко-научные аспекты терминологии. М.: Наука, 1970. С. 3 39.
72. Канделаки Т.Л. Семантика и мотивированность терминов. М., 1977. 167с.
73. Капанадзе Л.А. О понятиях термин” и терминология” // Развитие лексики современного русского языка. М.: Наука, 1965. С. 75-85.
74. Карпенко Ю.В. Вступ до мовознавства. 2-ге вид., перероб. і допов. Київ-Одеса: Либідь, 1991. 280с.
75. Квитко И.С. Термин в научном документе. Львов: Вища школа, 1976. 130с.
76. Квитко И.С., Лейчик В.М., Кабанцев Г.Г. Терминоведческие проблемы редактирования. Львов: Изд-во ЛГУ, 1986. 152с.
77. Кияк Т.Р. Лингвистические аспекты терминоведения. К.: УМК ВО, 1989. 104с.
78. Кияк Т.Р. Мотивированность лексических единиц: (Количественные и качественные характеристики). Львов: Вища школа, 1988. 162с.
79. Кияк Т.Р., Іваницький Р. Прагматичні аспекти формування багатомовних тлумачних термінологічних словників // Науково-технічне слово. 1994. № 1 (3). С. 59-68.
80. Кобрин Р.Ю. О понятиях терминология” и терминологическая система” // Научно-техническая информация. Серия 2: Информационные процессы и системы. 1981. № 8. С. 7-10.
81. Коваль А.П. Науковий стиль сучасної української літературної мови: Структура наукового тексту. К.: Вид-во Київ. ун-ту, 1970. 306с.
82. Коготкова Т.С. Национальные истоки русской терминологии. М.: Наука, 1991. 120с.
83. Коготкова Т.С. Терминология и межфункционально-стилевая омонимия // Проблематика определений терминов в словарях разных типов. Л.: Наука, 1976. С. 204-215.
84. Козлова І.В. Явище антонімії в сучасній українській фізичній термінології // Вестник Международного славянского университета. 1999. Т. 2. № 4: Vocabulum et vocabularium 7”. С. 78-80.
85. Коляденко Г.С. Стилистика научной речи и основы научно-технической терминологии. М.: ИПКИР, 1978. 60с.
86. Комарова З.И. Семантическая структура специального слова и её лексикографическое описание. Свердловск: Изд-во Урал. ун-та, 1991. 156с.
87. Коновалова Л.А. К вопросу о синонимах в химической терминологии // Лингвистические аспекты терминологии: Межвуз. сб. Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1980. С. 32-35.
88. Коновалюк Д. Місце українських науково-технічних термінів як віддієслівних іменників // Проблеми української науково-технічної термінології: Тези доп. 3-ої Міжнар. наук. конф. Львів, 1994. С.77-78.
89. Корнейко І.В. Становлення термінології медичної радіології в українській мові: Автореферат дис. ... канд. філол. наук за спец. 10.02.01. українська мова. Харків, 1996. 18с.
90. Корнілов О. Болт ” чи прогонич”? // Українська термінологія і сучасність: Матеріали ІІ Всеукр. наук. конф. К., 1997. С. 136-139.
91. Корнілов О., Мейнарович Є., Черненко І. Криця” чи сталь”? // Вісник Держ. ун-ту Львівська політехніка”. 1998. № 336: Проблеми української термінології: Матеріали 5-ої Міжнар. наук. конф. С. 204-207.
92. Котелова Н.З. Семантическая характеристика терминов в словарях // Проблематика определений терминов в словарях разных типов. Л.: Наука, 1976. С. 30-44.
93. Кочан І.М. Метафора і метонімія як засоби створення українських радіотехнічних термінів // Вісник Львів. ун-ту. Серія філологічна. 1990. Вип. 21: Мова і сучасність. С. 80-83.
94. Кочан І.М. Понятійне поле терміна ”техніка” // Вісник Державного університету Львівська політехніка”. 1998. № 336: Проблеми української термінології. С. 168-172.
95. Кочан І.М. Синонімія у термінології // Мовознавство. 1992. № 3. С. 32-34.
96. Кочан І.М. Ще раз про системність у термінології // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. праць. Вип. IV. К.: Вид-во КНЕУ, 2001. С. 67-70.
97. Кочерган М.П. Загальне мовознавство: Підручник. К.: Видавн. центр Академія”, 1999. 288с.
98. Кочерган М.П. Слово і контекст: (Лексична сполучуваність і значення слова). Львів: Вища школа, 1980. 184с.
99. Краткое методическое пособие по разработке и упорядочению научно-технической терминологии / Отв. ред. В.И.Сифоров. М.: Наука, 1979. 128с.
100. Критенко А.П. Тематичні групи слів і омонімія // Слов’янське мовознавство: Зб. ст.: У 5-ти томах. Т. IV. К.: Вид-во АН УРСР, 1962. С. 198-211.
101. Кротевич Є.В., Родзевич Н.С. Словник лінгвістичних термінів. К.: Вид-во АН УРСР, 1957. 236с.
102. Крыжановская А.В. Сопоставительное исследование терминологии современных русского и украинского языков: Проблемы унификации и интеграции. К.: Наук. думка, 1985. 204с.
103. Крыжановская А.В., Симоненко Л.А. Актуальные проблемы упорядочения научной терминологии / АН УССР, Ин-т языковедения им. А.А. Потебни/. К.: Наук. думка, 1987. 164с.
104. Крылов А.И. Термин и контекст // Языковые единицы и контекст: Сб. науч. тр. Л.: Изд-во ЛГПИ, 1973. С. 89-96.
105. Крючкова Т.Б. Особенности формирования и развития общественно-политической лексики и терминологии. М.: Наука, 1989. 150с.
106. Кузнецова Э.В. Лексикология русского языка. 2-е изд., испр. и доп. М.: Высшая школа, 1989. 216с.
107. Кузнецова Э.В., Кусова М.Л. Глагольная антонимия как проявление системных отношений в лексике // Проблемы глагольной семантики: Сб. науч. тр. Свердловск: Изд-во Урал. ун-та, 1984. С. 50-56.
108. Кузьмин Н.П. Нормативная и ненормативная специальная лексика: Проблемы и методы нормализации специальной лексики // Лингвистические проблемы научно-технической терминологии. М.: Наука, 1970. С. 68-81.
109. Курило Т. Специфіка вияву лексико-семантичних відношень в економічній термінології // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. праць. К.: Вид-во КНЕУ, 2001. С. 130-133.
110. Кутина Л.Л. Языковые процессы, возникающие при становлении научных терминологических систем