СЕМАНТИКА, СИНТАГМАТИКА, ПАРАДИГМАТИКА ПРИКМЕТНИКІВ НА ПОЗНАЧЕННЯ РОЗМІРУ В СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ

brief description

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА

На правах рукопису

Лех Ольга Степанівна
УДК 811.112.2’367.623’37

СЕМАНТИКА, СИНТАГМАТИКА, ПАРАДИГМАТИКА ПРИКМЕТНИКІВ НА ПОЗНАЧЕННЯ РОЗМІРУ В СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Левицький Віктор Васильович
доктор філологічних наук, професор

Чернівці 2008

ЗМІСТ

ВСТУП .......................................................................................................... 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ
ПЕРЕДУМОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЛЕКСИКО-
СЕМАНТИЧНОЇ ГРУПИ ПРИКМЕТНИКІВ
НА ПОЗНАЧЕННЯ РОЗМІРУ В СУЧАСНІЙ
НІМЕЦЬКІЙ МОВІ................................................................. 12
1.1. Динаміка дослідження прикметників розміру .................................... 12
1.2.Поняття лексичного значення. Семантична структура слова
в лінгвістичній традиції......................................................................... 17
1.3. Синонімія та критерії її визначення ..................................................... 23
1.4. Полісемія ............................................................................................... 29
1.5. Лексико-семантичне поле як системно-структурне утворення ........... 34
1.6. Методи інвентаризації ЛСГ слів .......................................................... 41
1.7. Концепт ................................................................................................. 45
1.8. Методи дослідження ............................................................................. 47
Висновки до розділу 1 ................................................................................ 53
РОЗДІЛ 2. ЧАСТОТНІ ТА СИНТАГМАТИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНОЇ ГРУПИ
ПРИКМЕТНИКІВ НА ПОЗНАЧЕННЯ РОЗМІРУ В СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ ........................................................ 55
2.1. Інвентаризація лексико-семантичної групи прикметників розміру ... 55
2.2. Прикметники на позначення загального та конкретного розміру .... 61
2.3. Вибірка ................................................................................................. 64
2.4. Частотні характеристики прикметників розміру ................................ 65
2.5. Особливості лексичної семантики прикметників ................................ 68
2.6. Поняття сполучуваності у лінгвістиці ................................................. 70
2.7. Семантична сполучуваність прикметників розміру .......................... 73
2.7.1. Синтагматичні зв’язки ядерних слів ......................................... 82
2.7.2. Синтагматичні зв’язки прикметників основного складу........... 92
2.7.3. Синтагматичні зв’язки прикметників ближньої та
дальньої периферії .................................................................... 101
2.8. Синтагматичні зв’язки прикметників в моделі „досліджуване
слово-прикметник + слово-іменник”.......................................... 106
2.9. Синтагматичні зв’язки ядерних прикметників на основі аналізу
словників ..................................................................................... 110
Висновки до розділу 2 .............................................................................. 115
РОЗДІЛ 3. ПАРАДИГМАТИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНОЇ ГРУПИ ПРИКМЕТНИКІВ РОЗМІРУ
У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ ................................... 119
3.1. Парадигматичні відношення .............................................................. 119
3.2. Парадигматичні зв’язки між досліджуваними прикметниками,
встановлені шляхом аналізу словників ............................................. 123
3.3. Парадигматичні зв’язки між досліджуваними прикметниками, встановлені шляхом аналізу тексту ..................................................................................... 126
3.4. Синонімічні та антонімічні зв’язки досліджуваних прикметників ... 137
3.5. Семантичне поле „розмір” ................................................................. 145
3.6. Структура концептуального поля „розмір” ..................................... 160
Висновки до розділу 3 .............................................................................. 165
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ........................................................................ 168
ДОДАТКИ ................................................................................................ 173
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ....................................... 237
СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ .................................... 261
СПИСОК ІЛЮСТРОВАНИХ ДЖЕРЕЛ ............................................... 262

ВСТУП

Актуальність теми дисертаційного дослідження зумовлена тим, що сучасний етап розвитку лінгвістичної науки відзначається підвищеним інтересом до семантичних аспектів мови на всіх її рівнях.
Однією з особливостей сучасної лінгвістики загалом і германського мовознавства зокрема є підхід до вивчення мови шляхом виокремлення лексичних, семантичних, концептуальних полів. Польовий підхід, пов’язаний з іменами Й.Тріра і В.Порціга, поширився на цілу низку явищ лексичні групи або парадигми, парадигматичні поля (Й.Трір, У.Гуденаф, Ф.Лаунс­бері, Е.Косеріу), синтаксичні поля (В.Порціг, Л.Вайсгербер), граматичні поля (В.Г.Адмоні), граматико-лексичні поля (Е.І.Шендельс), функці­онально-лексичні поля (О.В.Бондарко) та інші. У лінгвістиці розглядають як окремі поля, так і польовий характер мови загалом. Такі дослідження дають змогу розкрити глибинні структури семантики.
Увагу вчених привертають різні лексико-граматичні класи слів, однак найчастіше мовознавці акцентують увагу на так званих „ознакових” лексемах, зокрема прикметниках. Проблема польової семантики прикмет­ників з їх широким діапазоном лексичної сполучуваності належить до недостатньо вивчених, хоч вони досить багаті своєю семантикою і активно вступають в синонімічні та антонімічні зв’язки та відношення.
Прикметники на позначення розміру в сучасній німецькій мові, їх лексичне, семантичне та концептуальне поля, а також відношення, у яких перебувають елементи вказаних угруповань, ще не були предметом спеціального системного дослідження.
Поняття розміру є одним з найважливіших понять, які характеризують явища та предмети реальної дійсності, і тому стали об’єктом дослідження багатьох лінгвістів (В.В.Левицького, Т.Г.Линник, С.Г.Шафікова, Р.С.Шут­нікової, Б.А.Плотнікова, Т.А.Щебликіної, О.І.Чарикової, О.М.Бондіної, О.В.Рахіліної, Т.А.Симонян, В.В.Архелюк М.Бірвіша, Е.Ланга, та ін.). Варто зазначити, що дослідження прикметників розміру здійснювалося не тільки на матеріалі різних мов (української, російської, англійської, німецької та інших), але й в різних аспектах, серед яких можна назвати такі: 1)ви­вчення семантичних особливостей прикметників розміру; 2) вивчення пара­дигматичних особливостей прикметників розміру; 3) вивчення синтагма­тичних особливостей прикметників розміру; 4) типологічно-зіставний аналіз прикметників розміру; 5) вивчення сполучуваності прикметників розміру в когнітивному аспекті.
Сукупність лексичних одиниць, об’єднаних системними відношеннями і спільною семантичною архісемою, ми вважаємо лексичним полем на противагу семантичному полю, під яким розуміємо сукупність семантичних ознак (макросем, значень), інтегрованих системними відношеннями. Сукуп­ність концептуальних ділянок, поєднаних системними, взаємозалежними та взаємодоповнювальними відношеннями, утворює концептуальне поле, що покривається одиницями лексичного поля (словами) і в межах якого функціонують і реалізують свої значення одиниці лексичного поля.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисер­тація виконана на кафедрі германського, загального і порівняльного мово­знавства Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича „Синхронічне та діахронічне дослідження функціонально-семантичних характеристик різнорівневих одиниць германських мов” (номер державної реєстрації 0106U003618). Тема дисертації затверджена вченою радою Черні­вецького національного університету імені Юрія Федьковича (протокол № 1 від 12 лютого 2004 року).
Метою дослідження є виявлення основних семантичних, синтагма­тичних та парадигматичних властивостей прикметників на позначення розміру шляхом аналізу текстів художньої прози і сучасних тлумачних та синонімічних словників німецької мови.
Поставлена мета передбачає розв’язання таких завдань дослідження:
1) інвентаризувати лексико-семантичну групу (далі ЛСГ) при­кметників на позначення розміру та визначити структуру ЛСГ ядро, основний склад, периферію;
2) провести кількісний аналіз прикметників розміру для подальшого уточнення складу ЛСГ з урахуванням частотних характеристик її елементів;
3) дослідити парадигматичні зв’язки між елементами ЛСГ з огляду на семантичні та структурні ознаки слова, визначені за допомогою тлумачних і синонімічних словників, та з урахуванням синтагматичних зв’язків, отриманих внаслідок аналізу тексту; встановити і проаналізувати синонімічні й антонімічні відношення між елементами групи;
4) описати семантичне поле прикметників розміру;
5) виділити концептуальне поле прикметників розміру, визначити його структуру (ядро, периферійний склад);
6) виявити типові зв’язки між прикметниками розміру та семантичними підкласами іменників на синтагматичній осі; дослідити сполучуваність прикметників на рівні окремих слів та підкласів слів.
Об’єкт дисертаційного дослідження лексико-семантична група (ЛСГ) прикметників на позначення розміру в сучасній німецькій мові, яка охоплює 31 лексичну одиницю.
Предметом дослідження є семантичні, парадигматичні та синтаг­матичні властивості прикметників на позначення розміру в сучасній німецькій мові.
Цей вибір зумовлено такими чинниками: прикметники на позначення розміру є досить уживаними та продуктивними словами німецької мови. Висока частотність їх функціонування у мовленні дає змогу віднести ці прикметники до категорії слів, що входять до основного словникового фонду німецької мови.
Методи дослідження зумовлені метою, завданнями і аналізованим матеріалом.
Описовий метод використано для з’ясування структурних, семан­тичних та функціональних властивостей досліджуваних мовних одиниць. За допомогою дистрибутивно-статистичного аналізу досліджено синтагма­тичні відношення окресленої лексико-семантичної групи. У роботі застосо­вано основні статистичні прийоми та методи (кореляційний аналіз, критерій χ-квадрат, коефіцієнт взаємної спряженості) для отримання об’єктивних даних про синтагматичні та парадигматичні властивості досліджуваних прикметників. Компонентний аналіз використано для вста­новлення відмінностей у семантичній структурі прикметників на позначення загального та конкретного розміру.
Матеріал дослідження. Джерелом фактичного матеріалу слугували шість сучасних тлумачних словників німецької мови (Wörter und Wendungen, 1975; Deutsches Wörterbuch, 1994; Wörterbuch der deutschen Gegenwartsspra­che, 1968; Deutsches Universalwörterbuch, 1996; Deutsches Wörterbuch, 1996; Großes Wörterbuch, 2000) та два синонімічні словники (Die sinn- und sach­verwandten Wörter, 1986; Synonymwörterbuch, 1973).
Матеріалом для аналізу синтагматичних та парадигматичних відношень прикметників розміру слугували також твори сучасної німецької художньої прози (Г.Грасс, Г.Кант, З.Ленц, М.Вальзер, К.Вольф та ін.) загальним обсягом близько мільйона слововживань.
Відносна похибка вибірки складає 2 %. Лінгвістичні дослідження допускають величину похибки не більше 33 %. Отже, проаналізований мате­ріал можна вважати достатнім для отримання вірогідних результатів.
Наукова новизна одержаних результатів роботи полягає в тому, що в ній за допомогою статистичних методів здійснено детальне комплексне дослідження ЛСГ прикметників на позначення розміру; за допомогою спеціальної методики визначено структуру групи ядро, основний склад, периферію; досліджено парадигматичні відношення між елементами групи на основі аналізу семантичних і структурних особливостей шляхом аналізу тлумачних і синонімічних словників та з урахуванням сполучувальних властивостей прикметників з семантичними підкласами іменників, уста­новлених шляхом аналізу художніх текстів; розглянуто синонімічні й антонімічні відношення між елементами ЛСГ; проаналізовано сполучу­ваність досліджуваних прикметників у моделях „досліджуване слово-прикметник + підклас слів-іменників” та „досліджуване слово-прикметник + слово-іменник”; за допомогою компонентно-квантитативного аналізу описа­но семантичне поле прикметників на позначення розміру; зроблено спробу дослідити структуру концептуального поля „розмір” у німецькій мові за допомогою якісного і кількісного аналізу.
На захист виносяться такі положення:
1. Лексико-семантична група прикметників на позначення розміру роз­глядається як структурована дводомінантна система, кожна частина якої складається з ядра, основного складу і елементів ближньої та дальньої периферії.
2. Усі елементи досліджуваної ЛСГ поєднуються між собою синтаг­матичними та парадигматичними зв’язками, існуючи в комплексі, в єдності та взаємодії, так, як це об’єктивно зумовлюється самою системою мови.
3. Синоніми та антоніми займають центральне місце в парадигматиці. У кожній із підгруп досліджуваної ЛСГ спостерігається тенденція до формування мікроструктур, елементи яких пов’язані синонімічними відно­шеннями. Прикметники характеризуються великою кількістю антонімічних зв’язків, інтенсивність яких представлена статистично високим числовим індексом, у деяких випадках більшим за силу синонімічних зв’язків, чисельний показник яких у ряді випадків є меншим.
4. Синтагматичні зв’язки прикметників з іменниками є гнучкими, динамічними, відзначаються різним ступенем установленої інтенсивності і загалом демонструють семантичну систему мови в її комунікативній реаліза­ції. Статистичний аналіз дозволяє встановити типові синтагматичні зв’язки прикметників досліджуваної ЛСГ у моделі „досліджуване слово-прикметник + підклас слів-іменників” та у моделі „досліджуване слово-прикметник + слово-іменник”.
5. Вивчення парадигматичних відношень у лексиці передбачає чітке розрізнення таких трьох типів угруповань: лексичне, семантичне і концеп­туальне поле, кожне з яких можна схарактеризувати за допомогою якісних і кількісних методів.
Теоретичне значення роботи полягає у встановленні складу ЛСГ прикметників на позначення розміру, виявленні синонімічних та антоні­мічних зв’язків між елементами групи, з’ясуванні сполучувальних власти­востей зазначених прикметників, що становить певний внесок у теорію сполучуваності та аналізу семантичних особливостей прикметникових лексем. Проведене дослідження розширює сучасне уявлення про взаємо­відношення лексичного значення, сполучуваності та парадигматичних зв’язків слова.
Практичне значення одержаних результатів визначається безпосереднім зв’язком матеріалів роботи з практикою викладання німецької мови у школі та ВНЗ. Фактичний матеріал та висновкові положення можуть бути використані в теоретичних і практичних курсах перекладу, лексикології, семасіології, граматики, фразеології, а також для укладання тлумачних, синонімічних словників та словників сполучуваності. Методи виокремлення лексичного, семантичного та концептуального полів можуть бути вико­ристані для написання дипломних, магістерських і кандидатських робіт, які стосуватимуться зазначеного аспекту дослідження.
Особистий внесок дисертанта полягає у визначенні, аналізі та описі лексичного, семантичного і концептуального полів прикметників на позначення розміру в сучасній німецькій мові. Усі результати дослідження є узагальненням роботи дисертанта, виконаної одноосібно.
Апробація роботи. Дисертація обговорена на засіданні кафедри германського, загального і порівняльного мовознавства Чернівецького наці­онального університету імені Юрія Федьковича (29.06.07 р., протокол № 9). Основні теоретичні положення та результати дослідження пройшли апробацію на п’яти Міжнародних наукових конференціях: „Динаміка науко­вих досліджень ‘2004” (Дніпропетровськ, 2004), „Актуальні проблеми романо-германської філології в Україні та Болонський процес” (Чернівці, 2004), „Науковий потенціал світу ‘2005” (Донецьк, 2004), „Дні науки ‘2006” (Дніпропетровськ, 2006), „Каразінські читання: Людина. Мова. Кому­нікація” (Харків, 2007); на одній Міжвузівській конференції: „Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур” (Донецьк, 2004); на фахових колоквіумах докторантів семінару німецької філології Ґьоттінгенського університету ім. Георга Августа в Німеччині (Ґьоттінген, 2002); на семінарах кафедри германського, загального і порівняльного мовознавства факультету іноземних мов Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.
Публікації. Результати, й основні положення дослідження, викладені в дисертації, відображено в п’яти одноосібних статтях у фахових виданнях, затверджених ВАК України, та у шести тезах доповідей на міжнародних і міжвузівській конференціях.
Структура дисертації складається зі вступу, трьох розділів з висновками до кожного, загальних висновків, списку використаної літератури, лексикографічних та використаних джерел, додатків та рисунків.
У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначається об’єкт і предмет дослідження, формулюється мета та завдання дослідження, його наукова новизна, теоретичне та практичне значення, а також подається опис матеріалу і методів дослідження.
Перший розділ присвячений теоретичним проблемам, які стосуються безпосередньо дослідження (лексичне значення, критерії синонімічності, полісемія, лексико-семантичне поле, концепт), а також деякі методи аналізу системних відношень у лексиці.
У другому розділі проводиться інвентаризація ЛСГ досліджуваних прикметників на основі статистичного аналізу тлумачних і синонімічних словників та частотних характеристик прикметників розміру; досліджуються синтагматичні властивості ЛСГ прикметників на позначення розміру, розглядається сполучуваність з семантичними підкласами іменників та з окремими словами.
Третій розділ ілюструє аналіз парадигматичних властивостей прикметників на позначення розміру в німецькій мові; досліджуються синонімічні зв’язки між елементами ЛСГ в парадигматичному та синтагма­тичному аспектах; розглядається структура семантичного і концептуального полів.
У загальних висновках формулюються теоретичні узагальнення і результати проведеного дослідження та накреслено можливі перспективи подальших досліджень.
Загальний обсяг дисертації становить 263 сторінки, з них 172 сторінки тексту, список використаної літератури (265 позицій), список лексикогра­фічних джерел (13 позицій), список ілюстрованих джерел (20 позицій), 65 сторінок додатків. Додатки містять 28 таблиць і 12 рисунків і одну схему.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Системність мови зумовлена об’єктивними чинниками її існування і передбачає необхідність структурного аналізу мовних явищ.
Лексико-семантична система ґрунтується на парадигматичних та синтагматичних відношеннях. Аналіз різних лексикосемантичних парадигм синонімічних рядів, лексикосемантичних груп, семантичних полів, тощо є ефективним і необхідним попереднім етапом для вивчення лексичного скла­ду мови, особливостей його організації і закономірностей функціонування у мовній системі.
Предметом нашого дослідження послужила ЛСГ прикметників на позначення розміру.
При вивченні ЛСГ прикметників на позначення розміру в німецькій мові актуальними є такі проблеми:
1) інвентаризація лексико-семантичної групи;
2) аналіз парадигматичних відношень між елементами ЛСГ;
3) дослідження сполучувальних властивостей прикметників.
Формування ЛСГ за методом, який умовно можна назвати квантитативно-компонентним, дозволяє взяти до уваги семантичну відстань між словом, яке тлумачиться, та словами, через які воно тлумачиться. Це уможливлює отримати максимально однорідну за своїм складом ЛСГ.
Критерієм виділення лексико-семантичної групи на другому етапі проведеного аналізу слугувала частота вживання прикметників у текстах художньої літератури. Врахування частотних характеристик дало змогу уточнити склад досліджуваної групи.
Таким чином, інвентаризована ЛСГ прикметників розміру складається з двох підгруп, домінантами яких є найчастотніші прикметникові лексеми. Підгрупа зі значенням „великий” охоплює такі прикметники: домінанту groß; ядро hoch, lang; інші прикметники основного складу breit, dick, mächtig, riesig, weit; ближня периферія bescheiden, geräumig, gewaltig, erwachsen, ungeheuer; дальня периферія ausgedehnt, bedeutend, enorm, gigantisch, stattlich, stark, umfangreich. Підгрупу зі значенням „малий” формують прикметники: домінанта klein; ядро kurz, winzig; інші прикметники основного складу dünn, eng, gering, schmal; периферійний склад bescheiden, knapp, niedrig, schwach, zierlich.
Об’єктивне дослідження ЛСГ передбачає комплексний аналіз парадигматичних та синтагматичних відношень, оскільки незаперечним є факт, що парадигматичні зв’язки слова взаємопов’язані, тісно переплетені і ґрунтуються на його синтагматичних зв’язках. Ці зв’язки не можуть розглядатись ізольовано один від одного, оскільки, будучи членом певної лексико-семантичної парадигми, слово може виступати лише в певних синтагматичних зв’язках.
Парадигматичні відношення між елементами ЛСГ прикметників розміру досліджувались на основі семантичних, та структурних ознак слова, визначених за допомогою словника та на основі сполучувальних властивостей кожного прикметника на рівні семантичних підкласів іменників. Використання ідеї нерівноправності компонентів у семантичниій структурі слова дозволяє об’єктивно визначити силу парадигматичного зв’язку між елементами групи. Між прикметниками зазначеної лексико-семантичної групи виявлено сильні, середні та слабкі парадигматичні зв’язки.
За даними дистрибутивно-статистичного аналізу прикметники поєднані між собою чисельними синонімічними та антонімічними зв’язками. У кожній з підгруп спостерігається тенденція до формування мікроструктур, елементи яких характеризуються синонімічними відношеннями.
Серед різних видів сполучуваності виділяють три типи: семантичний, лексичний та синтаксичний. У нашій праці досліджена семантична та лексична сполучуваність.
Семантична сполучуваність прикметників на позначення розміру з підкласами іменників характеризується низкою кількісних параметрів: обсягом, частотою, широтою, вживаністю семантичного підкласу. Найбільшими за обсягом є підклас іменників, що позначають предмети, речі, механізми, процеси, дії, вчинки, споруди та їх елементи. Підкласи на позначення речовин, назв металів, життя, його періодів є найменшими за обсягом.
Найбільшим показником вживаності характеризуються такі підкласи: „людина за віковою, родинною та статевою ознаками”, „зовнішність люди­ни”, „час, відрізки часу”. Найбільший за показником підклас „предмети, речі, механізми” виявив менший за середній показник вживаності.
За широтою сполучуваності з лексемами на позначення розміру на першому місці є підкласи іменників, що позначають споруди та їх елементи, неживі предмети, речі, механізми, дії, вчинки.
Найбільшу широту сполучуваності виявлено у прикметників groß та klein, що пояснюється їх високою частотою вживання та статусом домінанти.
Досить високі показники широти сполучуваності мають прикметники hoch, lang, winzig, kurz, які є складовими ядра лексико-семантичної групи та прикметників riesig, dick, dünn, breit, ungeheuer, schwach, gering, mächtig, schmal.
Найнижчі показники широти сполучуваності виявлено у прикметників, які входять до периферійного складу лексико-семантичної групи: geräumig, minimal, zyklopisch, umfangreich. Ці прикметники характеризуються специфічною сполучуваністю з іменниками.
Обсяг підкласу та широта його сполучуваності перебувають у відношенні прямої взаємозалежності: чим ширший обсяг підкласу, тим ширша його сполучуваність.
Статистичні характеристики прикметників несуть значущу інформацію про властиві їм взаємозв’язки, які виникають всередині ЛСГ.
Синтагматичні відношення досліджуваних прикметників з семантич­ними підкласами іменниками характеризуються наявністю стандартних зв’язків на рівні окремого слова і підкласу слів. Усі прикметники більшою чи меншою мірою можуть сполучатись з іменниками на позначення „зовнішності людини”, „людини за віковою, родинною та статевою ознака­ми”, „природи”, „одягу, взуття”, „споруд та їх елементів”, „предметів, речей, механізмів”, „почуттів, емоцій”, „дій, вчинків”, „абстракцій”, „одиниць мови та мовлення”, „масштабу, ваги”.
Прикметник klein утворює стандартні зв’язки переважно з розрядами іменників, що характеризують людину як біологічну, соціальну і харак­терологічну істоту та з іменниками на позначення неістот. Крім того, стандартні синтагматичні зв’язки лексеми klein з категоріями істот характеризуються високим показником сили зв’язку. Прикметнику groß властиві стандартні зв’язки, насамперед, з підкласами іменників на позначення абстракцій та іменниками, що характеризують людину як біологічну та соціальну істоту й інші форми живого. Найбільш високим виявився зв’язок з іменниками на позначення почуттів, емоцій.
Проведений аналіз синтагматичних зв’язків досліджуваних прикмет­ників з окремими іменниками показав, що найширшим діапазоном контекстуальних наборів позначені домінанти прикметники groß та klein. Порівняння отриманих результатів з даними словників показало, що у більшості випадків встановлені нами стандартні елементи контекстуальних наборів прикметників збігаються з тими, які зафіксовані у словниках. Однак для прикметників нами встановлені також додаткові стандартні елементи контекстуальних наборів, що можуть бути враховані в лексикографічній практиці при укладанні словників сполучуваності.
При вивченні парадигматичних відношень у лексиці слід розрізняти лексичне (лексико-семантичне) і власне семантичне поле. Здійснене нами дослідження переконливо показало, що обидва типи полів можуть бути виокремлені і досліджені за допомогою якісних і кількісних методів ком­понентного та дистрибутивного аналізу, статистичних прийомів і тестів.
Під час дослідження лексико-семантичної мікросистеми, крім польо­вого підходу, можливий прототипічний підхід. Здійснений аналіз показує, що найхарактернішими (найчастотнішими) ознаками прототипного значення „великий за розміром”, які презентують цей прототип, є значення „протяжний”, „авторитетний, впливовий, керівний, відомий”, „значний (за кількістю)”, „надзвичайний (великий), масивний, об’ємний”, „важливий”, „тривалий”, „сильний, інтенсивний”, „істотний, суттєвий, значний (за сту­пенем), вражаючий”.
Найхарактернішими ознаками прототипного значення „малий за розміром” є значення „незначний (за розміром)”, „маловажливий, мінімаль­ний”, „молодий”, „незначний за тривалістю”, „ледь помітний, відчутний”, „обмежений, малочисельний”, „крихітний, дрібний”, „низький на зріст”.
Крім названих двох типів полів з урахуванням ідей і положень сучасної когнітивної лінгвістики доцільно розрізняти ще один тип поля концептуальне. У нашій роботі зроблено спробу виокремити та дослідити концептуальне поле розміру за допомогою названих вище методів. При цьому встановлено, що до ядра концептуального поля розміру у сучасній німецькій мові відносяться такі ділянки, як „зовнішність людини”, „власні назви”, „флора”, „фауна”, „природа, географічні та астрономічні об’єкти”, „споруди та їх елементи”, „неживі предмети, речі, механізми”, „почуття, емоції”, „дії, вчинки”, „абстракції”, „масштаб, вага”, „одиниці мови та мовлення”. Периферію складають ділянки „людина за віковою, родинною та статевою ознаками”, „людина за професією, родом занять, національністю”, „одяг, взуття”, „речовини”, „відстань”, „час”, „життя, його періоди”, „звук, запах”, „їжа”.
Запропонований метод відкриває широкі перспективи для подальших досліджень лексичної семантики у тісному поєднанні ідей когнітивної лінгвістики і методів квантитативної лінгвістики, ідей прототипічної семантики і польового підходу до вивчення лексичних одиниць.

Список використанОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.

Агаркова Н.Э. Исследование концепта MONEY в языковой картине мира // Когнитивный анализ слова. Иркутск: ИГЛУ, 2000. Вып. 2. С. 11-17.

2.

Алефиренко Н. Спорные проблемы семантики: (Монография). М.: Гнозис, 2005. 326 с. Библиогр. в прим.

3.

Амосова Н.Н. Основы английской фразеологии. Л.: Изд-во Ленин­градского ун-та, 1963. 208 с. Библиогр.: с. 195-200.

4.

Андрусь А.Ф. Проблеми синонімії прикметників, що позначають величину, в англійській мові // Проблеми романо-германської філо­логії. Збірник наукових праць. Ужгород: Патент, 2003. С. 35-45.

5.

Андрусь А.Ф. Роль параметричних прикметників із просторовою семантикою у формуванні лінгвального образу світу // Проблеми рома­но-германської філології: Зб. наук. праць. Ужгород: Ліра, 2004. С. 32-43.

6.

Андрусь А.Ф. Концептуальний аналіз семантики прикметника big в англійській мові // Проблеми романо-германської філології: Зб. наук. пр. Ужгород: Ліра, 2006. С. 36-51.

7.

Апресян Ю.Д. Дистрибутивный анализ значений и структурные семантические поля // Лексикографический сборник. М.: Гос. изд-во иностр. и нац. словарей. 1962. № 5. С. 52-72.

8.

Апресян Ю.Д. Синонимия и синонимы // Вопросы языкознания. 1969. № 4. С. 75-91.

9.

Апресян Ю.Д. Лексическая семантика. Синонимические средства языка. М.: Наука, 1974. 367 с. Библиогр.: с. 346-364.

10.

Апроксимативні методи вивчення лексичного складу: Навч. посіб. / В.В.Левицький, О.Д.Огуй, С.В.Кійко, Ю.Є.Кійко. Чернівці: Рута, 2000. 136 с. Бібліогр. в кінці розділів.

11.

Арапов М.В. Квантитативная лингвистика / Отв. Ред. Ю.Н. Караулов; АН СССР, ВИНИТИ. М.: Наука, 1988. 183 с.: ил. Библиогр.: с. 180-184.

12.

Арнольд И.В. Основы научных исследований в лингвистике: Учеб. пособие. М.: Высшая школа, 1991. 140 с.: ил. Библиогр. в конце глав.

13.

Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений / Оценка, события, факт / Отв. ред. Г.В. Степанов; АН СССР, Ин-т языкознания. М.: Наука, 1988. 338 с. Библиогр.: с. 316-322.

14.

Аскольдов С.А. Концепт и слово // Русская словесность: Антология. / Под ред. В.Н. Нерознака. М.: Academia, 1997. C. 267-280.

15.

Архелюк В.В. Прикметники розміру в сучасній англійській мові. Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. К., 1999. 23 с.

16.

АфанасьеваО.В.Лексическая сочетаемость некоторых прилагатель­ных, обозначающих понятие большого размера, в современном английском языке // Исследования по лексикологии и фразеологии: Сб. науч. тр. М.: МГПИ, 1976. С. 145-160.

17.

Бабенко М.Ю. Синонимический ряд прилагательных английского языка с доминантой „DETERMINET// Вісник Харківського Націо­нального університету ім.В.Н.Каразіна: Зб. наук. пр. № 461. Романо-германська філологія. Харків: Константа, 1999. С. 8-13.

18.

Бартминский Е. Языковой образ мира: очерки по этнолингвистике / Пер. с польского. М.: „Индрик”, 2005. 528 с.

19.

Бацевич Ф.С., Космеда Т.А. Очерки по функциональной лексикологии. Львов: Свит, 1997. 392 с.

20.

Бектаев К.Б., Белоцерковская Л.И., Пиотровский Р.Г. Норма ситуа­ция текст и лингвистические приемы их исследования // Языковая норма и статистика. М.: Наука, 1977. С. 5-42.

21.

Беляевская Е.Г. Семантика слова: Учеб. пособие. Москва: Высшая школа, 1987. 126 с.: ил. Библиогр.: с.124-127.

22.

Бережан С.Г. Семантическая эквивалентность лексических единиц. Кишинев: Штиинца, 1973. 372 с.: ил. Библиогр.: с. 307-330.

23.

Березин Ф.М., Головин Б.Н. Общее языкознание: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов. М.: Просвещение, 1979. 416 с. Библиогр.: с. 400-407.

24.

Бистрова Л.В. Вивчення синтагматичних зв’язків слів за допомогою статистичних методів // Мовознавство. 1978. № 4. С. 44-48.

25.

Бистрова Л.В., Шевченко О.Ф. Сполучуваність прислівників з прикметниками у сучасній англійській мові // Мовознавство. 1986. № 3. С. 27-31.

26.

Блумфильд Л. Язык: Пер. с англ. Е.С. Кубряковой, В.П., Мурат, Коммент. Е.С. Кубряковой. Под ред. и с предисл. М.М. Гухман. 2-е изд., стер. М.: Едиториал УРСС, 2002. 607 с.

27.

Богданов В.В. Природа глобальных языковых отношений // Тезисы докладов республ. науч. конф. „Парадигматические и синтагмати­ческие исследования германских языков”. Вильнюс: Vilniaus univer­sitetas. 1989. C. 121-123.

28.

Бондина О.Н. Прилагательные размера в современном немецком языке (к вопросу исследования системности лексики): Автореф. дис канд. фил. наук: 10.02.04 / Киевский гос. пединститут иностр. языков. К., 1981. 24 с.

29.

Быстрова Л.В. Прилагательные со значениями „сильный” и „слабый” в современном английском языке. (Семантико-статистическое исследо­вание): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Киев. гос. пед. ин-т иностр. языков. Киев, 1977. 24 с.

30.

Быстрова Л.В., Капатрук Н.Д., Левицкий В.В. К вопросу о принципах выделения лексико-семантических групп слов // Науч. доклады высш. школы. Филол. науки. 1980. № 6. С. 75-78.

31.

Будагов Р.А. Проблемы развития языка. М.-Л.: Наука, 1965. 73 с.

32.

Васильев Л.М. Теория семантических полей // Вопросы языкознания. 1971. № 5. С. 105-113.

33.

Васильев Л.М. Значение в его отношении к системе языка: Учеб. пособие по спецкурсу для студентов филол. фак. Уфа: БГУ, 1985. 61 с. Библиогр.: с. 59-61.

34.

Васильев Л.М. Современная лингвистическая семантика. М.: Высшая школа, 1990. 176 с.

35.

Вердиева З.Н. Семантический анализ прилагательных, обозначающих понятие материального состояния: Учеб. пособие по лексикологии англ. яз. Баку: Изд-во Азерб. гос. ун-та, 1976. 107 с. Библиогр.: с. 102-107.

36.

Вердиева З.Н. Семантические поля в современном английском языке: Учеб. пособие для пед. ин-тов. М.: Высшая школа, 1986. 120 с. Библиогр.: с. 114-119.

37.

Вежбицкая А. Сопоставление культур через посредство лексики и прагматики / Пер. с англ. А.Д.Шмелева. М.: Языки славянской куль­туры. 2001. 272 с. Библиогр. в конце глав.

38.

Вилюман В.Г. Английская синонимика: Учеб. пособие для пед. ин-тов по спец. „Иностр. яз.” М.: Высшая школа, 1980. 128 с.: Библиогр.: с. 122-126.

39.

Виноградов В.В. Основные типы лексических значений // Вопросы языкознания. 1953. №5. с. 3-9.

40.

Виноградов В.В. Лексикология и лексикография: Избр. труды. М.: Наука, 1977. 312 с. Библиогр.: с. 296-300.

41.

Вольф Е.М. Грамматика и семантика прилагательного. М.: Наука, 1978. 200 с. Библиогр.: с. 191-198.

42.

Вольф Е.М. Функциональная семантика оценки. М.: Едиториал УРССР, 2002. 261 с. Библиогр.: с. 247-256.

43.

ГакВ.Г. К проблеме семантической синтагматики // Проблемы структурной лингвистики. М: Наука, 1971, 1972. С. 367-395.

44.

Головин Б.Н. Язык и статистика. М.: Просвещение, 1971. 191 с. Библиогр.: с. 181-186.

45.

Гулыга Е.В., Розен Е.В. Новое и старое в лексике и грамматике немецкого языка: Учеб. пособие для студентов фак. и ин-тов иностр. яз. Л.: Просвещение, 1977. 160 с.

46.

Долгих Н.Г. Теория семантического поля на современном этапе развития семасиологии // Науч. доклады высш. школы. Филол. науки. 1973. № 1. С. 89-98.

47.

Дискурс іноземномовної комунікації: (Колективна монографія) / Заг. ред. К.Я.Кусько. Львів: Вид-во ЛНУ ім. Івана Франка, 2001. 495 с. Бібліогр.: в кінці розділів.

48.

Ельмслев Л. Можно ли считать, что значения слов образуют структуру? // НЛ, вып. 2. М.: Изд-во иностранной литературы, 1962. С. 117-136.

49.

Звегинцев В.А. Семасиология. М.: Изд-во МГУ, 1957. 321 с.

50.

Звегинцев В.А. Научно-техническая революция и лингвистика // Вопросы философии. 1976. № 10. С. 55-66.

51.

Звегинцев В.А. Язык и лингвистическая теория. М.: Эдиторал УРСС, 2001. 248 с.

52.

Зусман В.Г. Концепт в культорологическом аспекте // Межкультурная коммуникация: Учеб. пособие. Н. Новгород: Деком, 2001. С. 39-53.

53.

Иванова В.А. Антонимия в системе языка. Кишинев: Штиинца, 1982. 162 с.

54.

Ищенко Н.Г. Словообразовательная синонимия в современном немецком языке: (Монография). К.: Издательский центр КДЛУ, 2000. 351 с.

55.

Кантемір С. Дослідження семантичної сполучуваності прикметників кольору в сучасній німецькій мові // Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наук. пр. Вип. 115: Германська філологія. Чер­нівці: Рута, 2001. С. 26-33.

56.

Кантемір С. Досвід застосування квантитативних методів для інвен­таризації лексичних одиниць (на матеріалі прикметників кольору німецької мови) // Проблеми типологічної та квантитативної лекси­кології: Зб. наук. праць. Чернівці: Рута, 2007. С. 29- 40.

57.

Капатрук М. Дослідження парадигматичних зв’язків лексичних оди­ниць за допомогою статистичних методів // Науковий вісник Черні­вецького університету: Зб. наук. пр. Вип. 12 (3): Германська філо­логія. Чернівці: Рута, 1997. С. 37-40.

58.

Капатрук М. Формалізована процедура дослідження лексики і перспективи її використання // Науковий вісник Чернівецького універ­ситету: Зб. наук. пр. Вип. 114: Германська філологія. Чернівці: Рута, 2001. С. 38-42.

59.

Карасик В.И. Категориальные признаки в значении слова: Учеб. пособ. М.: Наука, 1988. 108 с. Библиогр.: с. 102-103.

60.

Карасик В.И. Этноспецифические концепты // Введение в когнитивную лингвистику: Учеб. пособие. / Отв. Ред. М.В. Пименова. Кемерово: Кузбассвузиздат, 2002. С. 61-106. Библиогр.: с. 91-99.

61.

Караулов Ю.Н. Структура лексико-семантического поля // Филол. науки. 1972. № 1. С. 57-70.

62.

Караулов Ю.Н. Общая и русская идеография. М.: Наука, 1976. 355 с.: табл. Библиогр.: с. 338-351.

63.

Караулов Ю.Н. Частотный словарь семантических множителей русского языка. М.: Наука, 1980. 207 с.

64.

Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства: Підручник. К.: ВЦ „Академія”, 2006. 336 с. Бібліогр.: с. 332-334.

65.

Кацнельсон С.Д. Общее и типологическое языкознание. Л.: Наука, Ленингр. отд-ние, 1986. 297 с.