Семашко Тетяна Федорівна Мовна стереотипізація сенсорного сприйняття в українській лінгво-культурі

brief description

Семашко Тетяна федорівна, доцент кафедри української філології Маріупольського державного університету: «Мовна стереотипізація сенсорного сприйняття в українській лінгво-культурі» (10.02.01 - українська мова). Спецрада Д 26.001.19 у Київському національному університеті імені Тараса Шев­ченка

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ІНСТИТУТ ФІЛОЛОГІЇ
На правах рукопису
СЕМАШКО ТЕТЯНА ФЕДОРІВНА
УДК 811.161.2’42:316.642.3(043.3)
МОВНА СТЕРЕОТИПІЗАЦІЯ СЕНСОРНОГО СПРИЙНЯТТЯ В
УКРАЇНСЬКІЙ ЛІНГВОКУЛЬТУРІ
Спеціальність 10.02.01 – українська мова
Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора філологічних наук
Науковий консультант –
доктор філологічних наук, професор
Слухай Наталія Віталіївна,
Інститут філології Київського
національного університету
імені Тараса Шевченка,
професор кафедри російської мови
Київ – 2017
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
2
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ…………………………………………………5
ВСТУП…………………………………………………………………………………….6
РОЗДІЛ 1. МОВНА СТЕРЕОТИПІЗАЦІЯ СЕНСОРНОГО СПРИЙНЯТТЯ:
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНЕ ВИСВІТЛЕННЯ …………………………….18
1.1. Стереотип як засіб категоризації мовного досвіду носія етнічної
свідомості………………………………………………………………………………...18
1.2. Міждисциплінарні дослідження стереотипу в сучасній науковій
парадигмі…………………………………………………………………………………35
1.2.1. Філософський вектор осмислення стереотипу……………………….36
1.2.2. Стереотип як соціальне явище………………………………………...42
1.2.3. Психологічна концепція стереотипу………………………………….51
1.3. Феномен стереотипу в лінгвістичному висвітленні ………………………...59
1.3.1. Лінгвістичні напрямки дослідження стереотипу…………………...59
1.3.2. Етностереотип як результат опрацювання світу мовною свідомістю
етносу …………………………………………………………………………………….74
1.3.3. Опозиція «свій» – «чужий» як універсальний кваліфікатор
етнокультурних стереотипів ……………………………………………………………84
1.4. Чуттєве сприйняття й особливості його мовної стереотипізації …………106
1.4.1. Чуттєве сприйняття як невід’ємний складник процесу пізнання….106
1.4.2. Вербальні засоби вираження чуттєвих стереотипів в українській
лінгвокультурі ………………………………………………………………………….114
1.4.3. Особливості сенсорних стереотипів у лінгвокультурному просторі
українського етносу ……………………………………………………………………125
1.5. Параметризація українськомовних сенсорних етностереотипів …………133
Висновки до першого розділу…………………………………………………………138
РОЗДІЛ 2. РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ МОВНИХ ЕТНОСТЕРЕОТИПІВ
СЕНСОРНОГО СПРИЙНЯТТЯ В «СЛОВНИКУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ XVI –
ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XVII ст.» …………………………………………………..143
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
3
2.1. Об’єктивація базових зорових сенсорних відчуттів……………………….145
2.2. Вербалізація основних слухових перцептивних відчуттів………………...174
2.3. Лінгвальна актуалізація ядерних густативних, ольфакторних і тактильних
сенсорних відчуттів ……………………………………………………………………179
Висновки до другого розділу………………………………………………………….205
РОЗДІЛ 3. СПЕЦИФІКА ВЕРБАЛІЗАЦІЇ МОВНИХ ЕТНОСТЕРЕОТИПІВ
ПЕРЦЕПТИВНОГО СПРИЙНЯТТЯ В «СЛОВАРІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
Б. ГРІНЧЕНКА» ……………………………………………………………………...208
3.1. Об’єктивація основних візуальних сенсорних відчуттів…………………..209
3.2. Репрезентація базових аудіальних перцептивних відчуттів ……………...239
3.3. Вербалізація ядерних густативних, ольфакторних і тактильних сенсорних
відчуттів…………………………………………………………………………………248
Висновки до третього розділу…………………………………………………………262
РОЗДІЛ 4. ОСОБЛИВОСТІ ОБ’ЄКТИВАЦІЇ МОВНИХ ЕТНОСТЕРЕОТИПІВ
СЕНСОРНОГО СПРИЙНЯТТЯ В ЛЕКСИКОГРАФІЧНІЙ ТРАДИЦІЇ
УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ XX ст. ……………………………………………………...265
4.1. Репрезентація базових зорових сенсорних відчуттів………………………266
4.2. Вербалізація основних слухових перцептивних відчуттів………………...339
4.3. Лінгвальна актуалізація ядерних смакових, нюхових і дотикових сенсорних
відчуттів ………………………………………………………………………………...350
Висновки до четвертого розділу ……………………………………………………...394
РОЗДІЛ 5. АСОЦІАТИВНО-ВЕРБАЛЬНА КВАЛІФІКАЦІЇ СЕНСОРНИХ
ЕТНОСТЕРЕОТИПІВ СУЧАСНИМИ НОСІЯМИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ…397
5.1. Асоціативний експеримент як спосіб осмислення етнокультурних
стереотипів чуттєвого сприйняття ……………………………………………………397
5.2. Стереотипи сенсорного сприйняття в мовній свідомості носіїв української
лінгвокультури з різних регіонів України…………………………………………….400
Висновки до п’ятого розділу…………………………………………………………..421
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………....424
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………...433
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
4
СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………485
ДОДАТКИ……………………………………………………………………………...491
Додаток А. Перелік суб’єктно-об’єктних компонентів псевдототожностей із
атрибуцією сенсорного сприйняття …………………………………………………..492
Додаток Б. Реєстр варіативних форм мовних стереотипів із сенсорним
компонентом в українській лінгвокультурі ………………………………………….506
Додаток В. Перелік псевдосенсорних стереотипів української
лінгвокультури………………………………………………………………………….509
Додаток Г. Графік співвідношення стереотипів із сенсорним/ментальним
складником в українській лінгвокультурі ……………………………………………549
Додаток Д. Словник стереотипів із сенсорним компонентом в українській
лінгвокультурі ………………………………………………………………………….551
Додаток Е. Результати спрямованого асоціативного експерименту щодо
відтворення стереотипів чуттєвого сприйняття в мовній свідомості носіїв
української лінгвокультури з різних регіонів України………………………………621
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
5
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
АЕ – асоціативний експеримент
АНС – антропні стереотипи
ДАНС – деантропні стереотипи
ЕС – етнічні (етнокультурні стереотипи)
ККС – концептуальна картина світу
КС – картина світу
КСлУМ16-17 – картотека «Словника української мови XVI – першої половини
XVII ст.», зберігається у відділі української мови Інституту українознавства
ім. І. Крип’якевича НАН України, м. Львів
МЗ – ментальне значення
МКС – мовна картина світу
МСЗ – ментально-сенсорне значення
СЗ – сенсорне значення
СлУМ – Словник української мови XVI – першої половини XVII ст. / НАН
України; Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича / [гол. ред. Д. Гримчишин]. –
Львів, 1994-2015. – Вип. 1-16.
СМЗ – сенсорно-ментальне значення
СУМ – Словник української мови : в 11 т. / АН УРСР, Інститут мовознавства /
[редкол.: І. К. Білодід (гол.) та ін.]. – К. : Наукова думка, 1970-1980.
СУМГ – Словарь української мови : в 4 т. / НАНУ; [упор. Б. Грінченко]. – К. :
Наук. Думка, 1996-1997.
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
6
ВСТУП
Зміна загальнонаукової парадигми на межі тисячоліть створила передумови
для виникнення інтегрованих антропоорієнтованих дисциплін, міжгалузева
взаємодія яких розширила межі дослідження мови, яка розглядається сьогодні не
лише в тісному взаємозв’язку з мисленням, свідомістю, пізнанням, але й культурою,
світоглядом, практичною діяльністю як окремого індивідуума, так і соціуму. На
перший план філологічних студій вийшли проблеми мовної об’єктивації
ментального світу людини, що забезпечило теоретичну основу когнітивної
лінгвістики, у межах якої мова постає як найбільш доступне й об’єктивне джерело
інформації про когнітивні структури мовної свідомості, які, віддзеркалюючи світ
національного сприйняття, забезпечують його пізнання. Особливу роль у процесі
оперативного осмислення та вербалізації знань про навколишній світ відіграють
перцептивні стереотипи – універсальні мовні формули, які фіксують результати
чуттєвого пізнання світу носієм етнічної свідомості та мови.
Актуальні підходи та напрямки аналізу стереотипів пов’язані з іменами
представників інтегрованих галузей знань (Т. Адорно, А. Байбурін, Ж. Бодрійяр,
В. Ліппман, Г. Олпорт, О. Семендяєва, П. Сорокін, Т. Стефаненко, Р. Таджурі,
Г. Теджфел, Дж. Фішмен, О. Фрейденберг, П. Шихірєв, В. Ядов та ін.), де найбільш
значущим напрямком дослідження став лінгвістичний. Увага до стереотипів
спостережена в різних вимірах мовних об’єктивацій ресурсів етносу:
соціолінгвістиці (М. Бахтін, У. Квастхоф, Н. Купланд, В. Лабов, В. Рижков,
Ю. Сорокін, А. Шафф та ін.), етнолінгвістиці та лінгвокультурології (А. Байбурін,
Є. Бартмінський, Ю. Бромлей, А. Вежбицька, С. Воркачов, В. Воробйов, В. Красних,
Л. Крисін, В. Маслова, С. Нікітіна, М. Піменова, Ю. Прохоров, Н. Рябцева, В. Телія,
С. Тер-Мінасова, М. Толстой, С. Толстая та ін.), психолінгвістиці й
етнопсихолінгвістиці (В. Агєєв, А. Баронін, О. Залевська, Ю. Караулов, В. Касевіч,
Х. Коммагер, В. Крисько, О. Леонтьєв, О. Лурія, Ч. Осгуд, Ю. Сорокін, Т. Ушакова,
Р. Фрумкіна, Н. Уфімцева та ін.), лінгвістичній філософії (Н. Арутюнова,
Л. Вайсгербер, Л. Вітгенштейн, А. Вежбицька, І. Ільїн, О. Лосєв, О. Потебня,
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
7
В. Телія, Т. Черданцева, О. Шмельов та ін.), але в когнітивній лінгвістиці стереотип
осмислено в новому ракурсі наукових підходів: ґрунтовніше, усебічно, поглиблено
(Н. Арутюнова, Т. ван Дейк, В. Дем’янков, В. Карасик, О. Кібрик, О. Кубрякова,
Дж. Лакофф, Р. Лангакер, В. Маслова, М. Мінський, М. Піменова, З. Попова,
К. Рахіліна, Й. Стернін, Л. Талмі, Ч. Філлмор та ін.).
В українському мовознавстві лінгвістичний напрямок дослідження проблем
стереотипів і суміжних із ними понять презентований працями Ф. Бацевича,
Л. Бєлєхової, С. Богдан, Н. Бойко, Л. Боровської, Т. Вільчинської, О. Воробйової,
Н. Годзь, І. Голубовської, Н. Данилюк, С. Жаботинської, В. Жайворонка,
М. Жуйкової, Л. Завгородньої, С. Єрмоленка, С. Єрмоленко, А. Івченка, О. Квас,
Т. Клинченко, Л. Лисиченко, Л. Масенко, Л. Мацько, Н. Паніної, О. Пономаріва,
Т. Радзієвської, В. Різуна, О. Селіванової, Н. Слухай, О. Снитко, Н. Сологуб,
В. Ужченка, Л. Шевченко, І. Штерн, Г. Яворської та ін. Однак, нагромаджений
значний досвід вивчення стереотипів не охопив феномену мовного перцептивного
стереотипу – онтогенетично первісного, найбільш укоріненого усталеного
вербалізатора сенсорної інформації, який сприяє впорядкуванню
етнодетермінованого мовного досвіду українства. Вивчення мовних перцептивних
стереотипів допоможе глибше осягнути закономірності та тенденції розвитку
української мови в проекції на людську свідомість, сприятиме поглибленню уявлень
про лінгвальну основу ментального коду українців.
Актуальність теми дисертаційного дослідження обумовлена необхідністю
комплексного вивчення феномену мовної стереотипізації сенсорного сприйняття в
українській лінгвокультурі, що сприятиме розв’язанню вагомих для сучасної
лінгвістики проблем, серед яких: реконструкція сенсорного фрагмента української
мовної картини світу; пошук шляхів міжпарадигмального представлення вербальних
об’єктивацій квантів етновмотивованих перцептивних знань; осмислення ролі
мовних перцептивних стереотипів у впорядкуванні результатів етнодетермінованого
мовного досвіду представників українського лінгвального простору; з’ясування
аксіологічних параметрів смислової структури стереотипів чуттєвого сприйняття.
Вивчення закономірностей мовних перцептивних стереотипів у просторовоClick to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
8
часовому й історичному контекстах дає можливість пояснити не тільки задавнені
особливості функціонування останніх, а й тенденції їх розвитку, що відкриває
перспективи моделювання процесів мовно-когнітивної діяльності людини, а також
уможливлює поглиблений опис української лінгвокультури.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація
виконана в межах науково-дослідної теми кафедри української мови та прикладної
лінгвістики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса
Шевченка «Актуальні проблеми філології» (номер державної реєстрації 02БФ044-
01). Тему докторської дисертації затверджено на засіданні вченої ради Інституту
філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (протокол
№ 5 від 23 грудня 2013 року).
Метою роботи є виявлення й опис процесів і результатів мовної
стереотипізації чуттєвого сприйняття в українській лінгвокультурі.
Досягнення поставленої мети передбачає вирішення конкретних завдань:
– з’ясувати та осмислити в світлі сучасних наукових парадигм засади вивчення
мовної стереотипізації та стереотипу як фрагмента мовної картини світу;
– описати роль стереотипів як засобів фіксації та категоризації мовного досвіду
носія етносвідомості й визначити роль останніх у впорядкуванні результатів
етнодетермінованого мовного досвіду представників українського
лінгвального простору;
– з’ясувати своєрідність мовної актуалізації чуттєвого сприйняття в українській
лінгвокультурі й означити засоби об’єктивації його поняттєвої сфери;
– через осмислення опозиції «свій – чужий» дослідити закономірності мовної
об’єктивації етнокультурних стереотипів сенсорного рівня та виділити
основні перцептивні стереотипи в українській лінгвокультурі;
– розробити комплексну методику аналізу сенсорних стереотипів як мовноментальних категорій;
– відстежити мовні механізми творення стереотипів чуттєвого сприйняття та
показати засоби їх реалізації в мовно-культурному просторі українського
етносу;
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
9
– з’ясувати семантико-аксіологічну природу, походження та ступінь усталеності
мовних стереотипів чуттєвого сприйняття як феноменів української
лінгвокультури;
– визначити тенденції лінгвального розвитку сенсорних стереотипів у мовній
свідомості сучасних носіїв української мови.
Об’єктом дослідження є мовні етностереотипи в українській лінгвокультурі,
заґрунтовані на перцептивних реакціях.
Предметом дослідження виступає об’єктивація (вербальна, семантична,
структурна, аксіологічна, дискурсивна) та асоціативна інтерпретація мовних
етностереотипів сенсорного сприйняття, зафіксованих в українському лінгвокультурному просторі лексикографічними практиками ХVІ – ХХ ст. й
актуалізованих у сучасному українськомовному дискурсі.
Матеріалом дослідження послугували етнокультурні сенсорні стереотипи
обсягом 2486 одиниць і понад 80000 їх реалізацій, дібрані методом наскрізної
вибірки з текстів лексикографічних джерел (Словника української мови XVI –
першої половини XVII ст. [у 28-ми випусках] / НАНУ, Ін-т українознавства
ім. І. Крип’якевича; [редкол.: Д. Гринчишин, У. Єдлінська, Я. Закревська та ін.; гол.
ред. Д. Гринчишин]. – Львів, 1994-2016; Картотеки «Словника української мови XVI
– першої половини XVII ст.», зберігається у відділі української мови Інституту
українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, м. Львів; Словаря української
мови : в 4-х т. / НАНУ; Упорядкував з додатком власного матеріалу Б. Грінченко. –
К. : Наукова думка, 1996-1997; Словника української мови : в 11 т. / АН УРСР,
Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. – К. : Наукова думка, 1970-1980;
Великого тлумачного словника сучасної української мови / [уклад. і голов. ред.
В. Т. Бусел]. – К.; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2009. – 1736 с.; Фразеологічного словника
української мови / Укладачі: В. М. Білоноженко, В. О. Винник, І. С. Гнатюк та інші.
– К. : Наукова думка, 1999. – К. 1-2. – 980 с.; Словника фразеологізмів української
мови / Укладачі В. М. Білоноженко, І. С. Гнатюк та інші. – К. : Наукова думка, 2003.
– 1096 с.; Конкорданції поетичних творів Тараса Шевченка / Ред. і упорядкув.
О. Ільницького, Ю. Гавриша. – Нью-Йорк, Едмонтон, Торонто, 2001. – Т. 1-4.). Для
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
10
верифікації даних залучалися поетичні тексти Т. Шевченка, що зумовлено високою
значущістю доробку митця, в образно-естетичному змісті творчості якого
об’єктивовано домінанти української ментальності (Шевченко Т. Г. Повне зібрання
творів : у 12 т. / Т. Г. Шевченко; [редкол.: М. Жулинський (гол.) та ін.; перед. сл.:
І. Дзюби, М. Жулинського]. – К. : Наук. думка, 2003. – Т. 1. Поезія 1837-1847. –
2003. – 784 с.; Т. 2. Поезія 1847-1861. – 2003. – 784 с.). Експериментальною основою
дослідження стали результати опитування – 24508 реакцій і їх репрезентацій у
колективній лінгвальній свідомості носіїв української мови початку XXI ст., що
дозволило вилучити 304 мовних стереотипи чуттєвого сприйняття. Показники
опитування отримані від 200 інформантів – студентів-філологів останніх років
навчання, чия професійна компетентність у майбутньому визначатиме мовний,
духовний і матеріальний аспекти суспільства.
Теоретичне підґрунтя дисертаційного дослідження становлять: ідея
антропоцентричності мови, де постулюється визначальна роль мовної особистості в
усіх галузях людської діяльності (В. фон Гумбольдт, О. Потебня, Е. Сепір, Б. Уорф,
П. Флоренський, М. Хайдеггер та ін.); основні положення когнітивної лінгвістики та
лінгвокультурології, що утверджують необхідність дослідження мови як простору
інтеріоризації та екстеріоризації ментальних репрезентацій лінгвокультурного
знання (Н. Арутюнова, В. Воробйов, В. Дем’янков, В. Красних, О. Кубрякова,
Дж. Лакофф, Р. Лангакер, Н. Слухай, Ю. Степанов та ін.); прототиповий підхід до
явищ категоризації та концептуалізації навколишньої дійсності (М. Болдирєв,
Л. Вітгенштейн, В. Дем’янков, О. Кубрякова, Е. Рош, Ч. Філмор та ін.).
Методи дослідження. У праці вперше апробований авторський метод
семантико-диференціальних шкал, сутність якого полягає в ідентифікації та
параметризації мовних перцептивних стереотипів як фактів вербально
зафіксованого узагальненого лінгвокультурного досвіду опрацювання сенсорних
вражень свідомістю українськомовної особи.
Означена методика складається з комплексу прийомів дослідження:
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
11
1. Наскрізна крос-лексикографічна ідентифікація та збирання масиву
мовних фактів, які відповідають кваліфікації етнокультурних перцептивних
стереотипів.
 Ознака стереотипний фіксується за умови, коли мовний факт відповідає
еталонному уявленню про кліше за комплексом ознак: прототипова обумовленість,
узагальненість, високочастотна повторюваність, історична усталеність, ригідність
(високий ступінь стійкості), високочастотна актуалізованість.
 Ознака етнокультурний фіксується за умови, коли мовний факт
реєструється свідомістю через процедури осмислення характерних для українського
етносу точок референції – природних етнічно закорінених кодів. Такими виступають
предмети, об’єкти, реалії, явища, до яких часто звертаються представники
української лінгвокультури. Останні фіксують релевантні, етнічно проакцентовані,
специфічні ознаки українського етносу, що, актуалізуючись у певну історичну добу,
розкривають глибини сакральної сутності архаїчного мислення українського етносу
(наприклад, очі українки порівнюються із терном, вугіллям, ніччю, осінньою водою і
т. ін., на відміну від очей росіянки, які порівнюються із морем, озером, небом,
аквамарином і подібними реаліями).
 Ознака перцептивний фіксується за умови, коли вербальна форма
мовного факту відображає смисл одного з п’яти органолептично-обумовлених
сенсорних відчуттів, а саме: безпосередньо (у складі вільного сполучення – червона
калина) чи опосередковано (перифразом – кольору калини), прямо чи на основі
переосмислення компонентів етнокультурного стереотипу на осі псевдототожності
(червоні китиці калини – калинові вуста), включно з синестезією (м’який смак,
теплий колір, гострий зір).
2. Кваліфікація складників зібраного масиву мовних етнокультурних
перцептивних стереотипів за ступенем частоти об’єктивації сенсорного компонента
або ступенем ускладнення менталізованим компонентом різного порогу
вияскравлення. Виявлення менталізованого складника мовного перцептивного
стереотипу індексується в межах перцептивної шкали: стереотипи з нульовою
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
12
ментальністю – заґрунтовані на власне сенсорних ознаках (зелена травиця, чорне
волосся, великий коровай, солона ропа, пахучий ладан); сенсорно-ментальні – з не
яскраво вираженою, але дуже помітною сенсорикою (біла риба, м’які долоні, висока
вода); ментально-сенсорні – із вторинною сенсорикою (червона неміч, мокрі очі);
ментальні – за своїм внутрішнім змістовим наповненням втратили зв’язок із
прототипною сенсорною ознакою (кисле обличчя, глибокі гадки, круглий сирота).
3. Кваліфікація об’єкта аналізу в його цілісності як образу – своєрідного
відображення конкретно-чуттєвого уявлення, яке функціонує в суб’єктно-об’єктній
іпостасі у вигляді мережі елементів узагальненого лінгвокультурного досвіду, що
уможливлює побудову «семантичних просторів» – паттернів категорійної системи
свідомості, ієрархічного набору універсальних категорій, які виступають моделлю
пояснення перцептивних змістів. Так, перцептивний образ голосний грім зумовлює
виникнення ряду чуттєвих реакцій: напругу, збентеження, острах та ін., що
зумовлюють формування ряду сем ‘загрозливий’, ‘страшливий’, ‘небезпечний’, які
визначають семантичну диференціацію, змістову значущість і місце об’єкта аналізу
в семантичній площині мовного кластеру.
4. Кваліфікація складників зібраного масиву мовних етнокультурних
перцептивних стереотипів із позиції переосмислення на осі псевдототожності.
Тропи псевдототожності дозволяють визначити етнічну специфіку найбільш
значущих сегментів як сенсорного, так і ментального опрацювання світу
«колективним розумом» етносу і, тим самим, означують зони преферентних смислів
і особливості їхньої вербалізації на рівні суб’єкта осмислення/зіставлення, коли
йдеться про опис етнічно релевантних феноменів – чуба, вусів, дівочої коси (чорний
вус, довга коса, карі очі), на рівні об’єкта зіставлення (білий, як сметана; солодкий,
як мед; мокрий, як хлющ) і на рівні мотиву – «оберненого значення» (у
переосмисленні вугілля, ніч, терн означає ‘гарні’).
5. Кваліфікація емоційно-оцінного складника мовних перцептивних
етнокультурних стереотипів через процедури вилучення аксіологічних змістів, що є
результатом особистісного досвіду, соціальних установок та інших емоційноусвідомлених форм сприйняття. Оцінні змісти мають різну порогову зону,
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
13
градуйовану позитивними та негативними кваліфікаторами (чудово, гарно, приємно,
смачно – неприйнятно, неприємно, огидно, відразливо, жахливо і под.), що дозволяє
виміряти аксіологічні потенції мовних стереотипів сенсорного сприйняття.
Метод семантико-диференціальних шкал дозволив вирішити такі завдання:
1) ідентифікувати етнокультурні перцептивні стереотипи як мовний феномен із
урахуванням рівня індексування сенсорного/ментального складників;
2) представити об’єкт дослідження на рівні образу у вигляді мережі елементів
узагальненого лінгвокультурного досвіду; 3) кваліфікувати непрямі значення
етнокультурних перцептивних стереотипів у позиції суб’єкта й об’єкта осмислення /
переосмислення на осі псевдототожності; 4) визначити емоційно-аксіологічні
потенції етнокультурних перцептивних стереотипів.
Окрім методу семантико-диференціальних шкал, у роботі використано також
інші: описовий метод забезпечив інвентаризацію, систематизацію й аналіз мовних
стереотипів сенсорного рівня; контекстуальний метод уможливив встановлення
системних зв’язків аналізованого феномену з мовними та позамовними реаліями;
історико-порівняльний метод дозволив здійснити діахронічний аналіз стереотипів;
метод семантико-аксіологічного поля використаний для з’ясування
парадигматичних і синтагматичних відношень, внутрішньотекстових та
інтертекстуальних зв’язків між вербальними репрезентантами етнокультурних
стереотипів, а також на визначення їх оцінних параметрів; метод лінгвістичного
експерименту – для спостереження зони сучасних асоціативних реакцій і конотацій
мовних перцептивних стереотипів; метод кількісного аналізу частотності
слововживань – для виявлення домінантних об’єктивацій мовних етностереотипів
сенсорного сприйняття.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що вона є першим в українському
мовознавстві цілісним дослідженням мовної стереотипізації сенсорного рівня: в
дисертації вперше
 представлено опис феномену мовного етнокультурного перцептивного
стереотипу, репрезентованого в лінгвальному просторі української мови ХVІ –
початку ХХI ст.;
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
14
 розроблено й апробовано новий метод семантико-диференціальних шкал
для лінгвокультурного осмислення мовної стереотипізації сенсорного рівня;
 на широкому фактичному матеріалі описано природу сенсорних
стереотипів в українській лінгвокультурі: особливості їх вербалізації, семантичної
трансформації, реалізації дистрибутивного та словотвірного потенціалів,
аксіологічної маркованості, роль конотації в творенні мовних стереотипів чуттєвого
сприйняття;
 створено класифікаційну матрицю сенсорних стереотипів-образів, у
межах якої систематизовано етнокультурні перцептивні стереотипи та показана роль
останніх у впорядкуванні найбільш значущих для української спільноти фрагментів
лінгво-ментальної інформації;
 розкрито особливості мовної стереотипізації сенсорного сприйняття в
українській лінгвокультурі;
 відстежено механізми творення та чинники актуалізації мовних
сенсорних стереотипів;
 визначено місце та роль заґрунтованих на перцептивних реакціях
етнокультурних стереотипів в українському лінгвокультурному просторі.
Теоретичне значення дисертаційної праці визначається ступенем
належності її висновків до вирішення сучасних проблем лінгвістики. Зокрема,
отримані результати є внеском у розробку проблем лінгвістики сенсорного
сприйняття (погеилиблено осмислення понять «модуси перцепції», «сенсорна
вісь», «поріг сенсорики» і скореговано ієрархічний ряд сенсоризмів у межах
традиційної шкали чуттєвого фрагмента мовної картини світу українського етносу);
когнітивної лінгвістики (розбудовано поняття «перцептивний стереотип» і
з’ясовано механізми формування та засоби реалізації останніх у мовно-культурному
просторі); етнолінгвістики та лінгвокультурології (визначено статус перцептивної
стереотипізації в українській лінгвокультурній традиції); етнопсихолінгвістики
(описано шляхи породження та сприйняття сенсорної інформації); соціолінгвістики
(осмислено параметри соціально-перцептивної регуляції етнічної самосвідомості);
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
15
сугестивної лінгвістики (з’ясовано потенціал сугестивного впливу сенсорного
стереотипу в українській лінгвокультурі)
Практичне значення дослідження визначається можливістю використання
його результатів у матеріалах до основних і спеціальних курсів із лексикології,
фразеології, стилістики, історії української мови, загального мовознавства,
лінгвокультурології, лінгвофілософії, лінгвопрагматики, етно- та психолінгвістики,
дискурсології тощо. Зібраний фактичний матеріал і результати його аналізу можуть
бути застосовані в лексикографії при укладанні словників, передусім словників
етнокультурних стереотипів. Матеріали дослідження мають практичний вихід у інші
сфери: його висновки можуть бути використані в розробці новітніх технологій
пошуку інформації в світлі лінгвістичної теорії структуризації інформаційного
кіберпростору.
Особистий внесок здобувача. Усі висунуті у дисертації наукові ідеї та
викладені теоретичні й практичні результати отримані одноосібно; публікації з теми
дисертації підготовлені й надруковані без співавторства.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки
дисертації обговорювалися на щорічних засіданнях кафедри української мови та
прикладної лінгвістики Інституту філології Київського національного університету
імені Тараса Шевченка; на щорічних наукових конференціях професорськовикладацького складу Маріупольського державного університету. Результати
дослідження були викладені в доповідях на всеукраїнських наукових конференціях:
«Шевченкове слово в українському мовному просторі» (Ніжин, 2014), «Українська
мовна особистість» (Київ, 2014), «Філологічна наука в інформаційному суспільстві»
(Київ, 2014), «Вітчизняна наука на зламі епох: проблеми і перспективи розвитку»
(Переяслав-Хмельницький, 2014), «Історичні, філософські, мовні та методологічні
тенденції розвитку сучасної освіти» (Харків, 2014, 2015), «Українська філологія в
контексті розвитку європейської наукової думки» (Тернопіль, 2014), «Тенденції
розвитку та функціонування слов’янських та германських мов» (Миколаїв, 2014); на
міжнародних наукових і науково-практичних конференціях: «Естетичні та моральні
ідеали українського народу в Шевченковому слові» (Київ, 2013), «Мова і світ:
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
16
дослідження та викладання» (Кіровоград, 2014), «Сучасні лінгвістичні парадигми»
(Горлівка, 2014), «Міжкультурна комунікація: мова – культура – особистість»
(Острог, 2014, 2015), «Людина, культура, техніка у новому тисячолітті» (Харків,
2014), «Українська культура та ментальність: самобутність в умовах глобалізації»
(Сімферополь, 2014), «Актуальні проблеми славістики» (Маріуполь, 2014, 2015),
«Мова і культура» (Київ, 2014, 2015, 2016), «Лінгвокогнітивні та соціокультурні
аспекти комунікації» (Острог, 2014, 2015), «Від теорії і гіпотез до практичних кроків
у науці (Горлівка, 2014), «Функціональна природа тексту як лінгвосеміотичного,
комунікативного і мовно-мисленнєвого утворення» (Київ, 2014), «Мова і соціум:
етнокультурний аспект» (Бердянськ, 2014), «Сучасна філологія: парадигми,
напрями, проблеми» (Київ, 2014), «Мова – література – мистецтво: когнітивносеміотичний інтерфейс» (Київ, 2014), «Мова як світ світів: граматика і поетика
української мови» (Київ, 2014, 2015, 2016), «Сучасна філологія: теорія та практика»
(Одеса, 2014), «Мови і світ: дослідження та викладання» (Кіровоград, 2015),
«Сучасні дослідження мови та літератури» (Вінниця, 2015), «Проблеми та
перспективи розвитку науки на початку третього тисячоліття у країнах Європи та
Азії» (Переяслав-Хмельницький, 2015), «Філологічні науки в умовах сучасних
трансформаційних процесів» (Львів, 2015), «Сучасна філологічна наука в
міждисциплінарному контексті» (Київ, 2015), «Семантика мовних одиниць» (Харків,
2016), «Етнос, мова та культура: минуле, сьогодення, майбутнє» (Львів, 2016),
«Когнітивна лінгвістика у міждисциплінарному контексті: теорія і практика»
(Черкаси, 2016), ювілейній міжнародній науковій конференції, присвяченій 110-
річчю від дня народження академіка І. К. Білодіда (Київ, 2016); на семінарах,
симпозіумах і читаннях: всеукраїнському фестивалі науки «Сучасні когнітивні
студії: програма міждисциплінарних досліджень» (Київ, 2014), всеукраїнському
науковому семінарі «Лексико-граматичні інновації в слов’янських і неслов’янських
мовах: типологія, функції» (Маріуполь, 2016), всеукраїнських наукових читаннях
(Київ, 2016). Результати дослідження були викладені також у доповідях на
зарубіжних конференціях: «Сучасні проблеми науки і освіти» (Будапешт, 2014),
«Діалог мов – діалог культур. Україна і світ» (Мюнхен, 2015), «Філологія і
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
17
лінгвістика в епоху цифрових технологій – 2016» (Будапешт, 2016), в інтернетпроекті «Тілесність й ідентичність в українській культурі, мистецтві, літературі,
мові» (Варшава, 2015).
Публікації. Основні положення та результати дисертації відображено в 71
публікації, зокрема, в 3 монографіях: «Мовні стереотипи із сенсорним компонентом
в українській лінгвокультурі» (К., 2016; 480 с., 25,7 д.а.), «Особливості семантики та
функціонування слів-колоративів в українській фразеології» (Донецьк, 2013; 178 с.,
9,3 д.а.), «Світ українських кольороназв: ментальність у фразеології» (Донецьк,
2013; 180 с., 7,3 д.а.); 67 публікаціях у наукових збірниках статей та тез, із яких 44
надруковані у виданнях, затверджених ВАК України як фахові, 6 опубліковані в
зарубіжних періодичних рецензованих журналах, 17 представляють матеріали,
опубліковані в інших виданнях; 1-у навчальному посібнику «Практична стилістика
української мови» (Маріуполь; 2013; 164 с., 6,7 д.а.). Загальний обсяг публікацій із
теми дисертації – 80,5 д.а.
Структура й обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, п’яти розділів,
висновків, списку використаних джерел, лексикографічних джерел, джерел
фактичного матеріалу (672 позиції), списку прийнятих скорочень, шести додатків і
чотирнадцяти рисунків, у яких представлені результати аналізу мовних
етнокультурних стереотипів сенсорного рівня. Повний обсяг дисертації викладено
на 649 с., із яких основного тексту – 432 с

bibliography

ВИСНОВКИ
Зміна наукової парадигми на межі третього тисячоліття спрямувала
лінгвістичні дослідження в царину когнітології, що зумовило розуміння мови як
особливої когнітивної спроможності – різновиду пізнавальної діяльності, що є
засобом згортання, розгортання, зберігання, організації, обробки та передачі
інформації, яка надходить до людини різними каналами. Когнітивна площина
досліджень інтегрувала підходи різних наук до вивчення ментальних структур, які,
віддзеркалюючи світ національного сприйняття, забезпечують його пізнання.
Особливу роль у процесі оперативного осмислення та вербалізації знань про
навколишній світ відіграють універсальні класифікатори – мовні етнокультурні
перцептивні стереотипи – результат чуттєвого пізнання світу етнічною свідомістю
та мовою.
У дисертації виокремлена низка актуальних проблем, спрямованих на
виявлення й опис процесів і результатів мовної стереотипізації чуттєвого
сприйняття в українській лінгвокультурі. Досягнення поставленої в дослідженні
мети, виконання зумовлених нею завдань дали змогу зробити такі висновки.
1. На основі висвітлених у роботі теоретичних положень когнітивної
лінгвістики, з огляду на поліаспектну природу стереотипу та характер аналізованого
матеріалу, стереотип (етнічний стереотип, етнокультурний стереотип) усвідомлений
мовно-когнітивним феноменом, що є засобом фіксації та відтворення категорійно
обумовленого лінгвального досвіду носія етнічної свідомості. Вважаємо, що останні
забезпечують системне упорядкування світу в свідомості людини.
2. З’ясовано, що сформовані в межах етнічної самосвідомості як домінантний
спосіб бачення світу, етнічні стереотипи, функціонуючи в певному культурному
соціумі, через посередництво мовних форм закріплюють у свідомості етносу
культурні традиції та звички; виступають регуляторами мовної етносвідомості та
поведінки; сприяють усвідомленню членами етносу своєї приналежності до єдиної
спільноти; становлять частину мовно-культурної картини світу етносу тощо. Значну
роль при цьому відіграє операція зіставлення себе з іншими, що зумовлює явище
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
425
етноцентризму, в основі якого – прагнення до позитивної самооцінки та
самоідентифікації особистості, та спричиняє поділ світу на дві категорії: «свій» і
«чужий». Бінарність продукує побутування двох варіантів етнокультурних
стереотипів: автостереотипів і гетеростереотипів, які, акумулюючи певний
стандартизований досвід, забезпечують безпосередньо-чуттєве орієнтування
індивіда в навколишньому світі.
3. Установлено: все, що стосується природи людини та її стосунків із
дійсністю, передбачає чуттєву основу. В узагальненні чуттєвого досвіду у вигляді
відображення навколишньої дійсності домінантними визнані зорові та слухові
сенсорні відчуття. Водночас викрита применшена значущість для людини
дотикових, смакових і запахових відчуттів. Тактильне сприйняття усвідомлене
найважливішою формою чуттєвості, онтогенетично значущою в процесі практичної
та пізнавальної діяльності людини. Перцептивність як лінгвістична категорія
синтезує чуттєву інформацію, що визначається колективним й індивідуальним
досвідом носіїв української мови, а також традиціями та стереотипами, які склались
у відповідному лінгвотоваристві та за допомогою вербальних засобів отримали
відображення в мовній картині світу.
4. Усвідомлення етнокультурного перцептивного стереотипу як комплексного
інтегративного явища можливе тільки в міждисциплінарній науковій парадигмі на
стику філософії, соціології, психології, мовознавства та ін., де знаковим визнано
лінгвістичне осмислення останнього. Соціолінгвістика, психолінгвістика (разом із
етнопсихолінгвістикою), етнолінгвістика (разом із етнокультурологією), когнітивна
лінгвістика, продуковані комунікативно-функціональним підходом до вивчення
мовних явищ, що постулює взаємообумовленість мови, культури та соціуму,
окреслили нове бачення теорії стереотипу: мовний етнокультурний
перцептивний стереотип – це усталена, усвідомлена та неусвідомлена,
регулярно відтворювана когнітивно-дискурсивна фіксація результатів
профілювання світу етнічною свідомістю та мовою в лінгвокультурних кліше,
об’єктивованих різнорівневими мовними засобами із сенсорним компонентом.
Отримати найдоступніші способи вербальної репрезентації мовних етностереотипів
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
426
чуттєвого сприйняття можна тільки через залучення до аналізу лексикографічних
джерел, які завжди відтворюють тезаурус певної епохи.
4. Найбільш значущим рівнем вербальної об’єктивації спектру сенсорних
відчуттів є лексичний рівень. Дослідний матеріал засвідчує своєрідну ієрархію:
зорова, слухова та дотикова моделі є кількісно домінантними, а заразом системними
та чітко структурованими. Сенсоризми морфологічно представлені різними
частинами мови, де особливо статусними є ознакові слова – прикметники, що є
носіями власне сенсорної статичної, невіддільної від об’єкта ознаки; системно
організовані та репрезентують широкий обсяг семантики в структурі мовних
перцептивних стереотипів.
5. Для лінгвістичного аналізу мовних стереотипів сенсорного сприйняття
розроблений авторський метод ідентифікації та параметризації мовних
перцептивних стереотипів як фактів вербально зафіксованого узагальненого
лінгвокультурного досвіду опрацювання свідомістю українськомовної особи
сенсорних вражень. Результатом опису мовних стереотипів чуттєвого сприйняття
стало створення класифікаційної матриці останніх: 1) за об’єктом стереотипізації
(ґрунтується на широкому охопленні можливих об’єктів стереотипізації):
а) антропні, б) деантропні; 2) за сенсорним складником (ґрунтується на спектрі
сенсорних / псевдосенсорних ознак у межах перцептивної шкали): а) сенсорні,
б) сенсорно-ментальні, в) ментально-сенсорні, г) псевдосенсорні; 3) за сенсорною
модальністю (ґрунтується на стимуляції моделей досвіду як результату прихованого
впливу на органи чуття): а) мономодальність, б) заміщена модальність,
в) комплексна модальність, г) розщеплена модальність; 4) за належністю до сфери
людського буття (ґрунтується на ідентифікації способу історичного виникнення):
а) історично зумовлені, б) дискурсивно зумовлені; 5) за ступенем узагальнення
(ґрунтується на ступені універсальності / сегментованості використання
представниками етнічної культури): а) занурені в етнічну культуру, б) універсальні,
в) стратні; 6) за емоційно-оцінним змістом (ґрунтується на експлікації сукупності
оцінних смислів): а) позитивно марковані, б) негативно марковані, в) нейтральні;
7) за образним складником (ґрунтується на наявності / відсутності переосмислення
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
427
та ідентифікації шляхів переосмислення): а) образні, б) необразні стереотипи, у
межах якої здійснений опис корпусу дослідного матеріалу.
6. Перші фіксації перцептивного осягнення світу (матеріали «Словника
української мови XVI – першої половини XVII ст.») засвідчують слабку
диференціацію, нечіткість і розпливчастість описів основних об’єктивацій чуттєвого
сприйняття, що зумовлено прямим зв’язком між ступенем розвитку модусу
перцепції й лексикою, яка відображає сприйняття цим модусом: чим більше
диференційована поведінка, що стосується певного домену досвіду, тим більше
існує слів у мові для опису результатів дій, які реалізуються за допомогою
використання цього досвіду, і навпаки. Встановлено, що в перехідну епоху до
нового часу лише закладаються підвалини мовної картини світу, маркерами якої є
етнокультурні стереотипи чуттєвого сприйняття.
Семантизація візуальних, аудіальних, ольфакторних, густативних і тактильних
об’єктивацій сенсорних відчуттів у мові означеного періоду реалізується шляхом
перехрещення перцептивних модусів, що зумовлено неподільністю чуттєвого
сприйняття світу періоду досліджуваної епохи: в українській мові тогочасної доби
такі ознаки на семантичному рівні не мали критеріїв розмежування, відповідно,
зміст сенсоризмів скоріше зумовлений рівнем розвитку думки в період її
формування, ніж властивостями реалій, що нею узагальнюються. Обмеженість
виражальних засобів чуттєвості компенсована багатством уявлень, форм вираження,
асоціативних і узагальнених образів, за якими відкривається специфічний для
української лінгвокультури «асоціативний профіль» образів свідомості, та, зазвичай,
у суміжних відчуттях.
7. Стратум дистрибуції сполучуваності носіїв сенсорних ознак, представлений
в українській мові XVI – першої половини XVII ст., не отримав «підтримку» та
«продовження» в українській мові XIX ст. Матеріалами «Словаря української мови»
Б. Грінченка зафіксовано зниження формування динаміки перцептивних
стереотипних ознак. Така лінгвальна реалізація є результатом специфіки
лексикографування: «Словник української мови XVI – першої половини XVII ст.»
подає інформацію про книжну та народнорозмовну лексику української мови
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
428
відповідного періоду, а «Словарь української мови» Б. Грінченка є джерелом
лінгвістичного матеріалу живої народної мови ХІХ – поч. ХХ ст. Цей перехід не
фіксується лексикографічними джерелами.
З’ясування змістової структури мовних етностереотипів перцептивного
сприйняття мови ХІХ – поч. ХХ ст. засвідчило часопросторову закономірність
відтворених у відповідних стереотипах сенсорних ознак, за якої спостережено
психологічну інерцію мислення, заґрунтовану на небажанні відійти від усталених
переконань етносу, що продукує стійкість етнічних ознак представника української
спільноти в часі та, трапляється, у просторі. Дослідні матеріали підтвердили думку
про постійність і сталість сформованих у соціумі мовних етнокультурних сенсорних
стереотипів, тривалість їх «культурного життя», де стереотипи-образи високої
частотності наділені спроможністю виступати словами-символами української
культури. Останні, як усталені елементи культурного континууму, виконують роль
образних кодів ментальності українців, заразом окреслюючи національні й ареальні
кордони української лінгвокультури.
8. Рівень дистрибуції сполучуваності носіїв сенсорних ознак української мови
XX ст. засвідчив зростання формування динаміки спектра останніх у мові
відповідного часового зрізу. Стратум дистрибуції сполучуваності носіїв сенсорних
ознак, представлений в українській мові попередніх періодів, отримав подальший
розвиток за рахунок збільшення кількості об’єктиваторів сенсорних якостей;
розширення семантики перцептивних ад’єктивів, включно з образною;
трансформації значеннєвого обсягу сенсорних номінацій; активізації останніх у
творенні стереотипів-образів чуттєвого рівня, що є виразною експлікацією
динамічних процесів у мові.
Етнокультурні стереотипи чуттєвого сприйняття епохи XX ст. відповідають
образам, зафіксованим у мові попередніх періодів і постають із чітко окресленим
комплексом типових характеристик, де перцептивна ознака переосмислена в
широкому діапазоні етнічно закорінених образів вільного дискурсивного розподілу.
Лексикографічні контексти уможливили з’ясування загальної спрямованості
еталонних ознак (бажаних і небажаних) стереотипних образів, що постають етнічно
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
429
зумовленою суб’єктивною формою осягнення реального світу в межах базових
моделей і субмоделей осягнення світу. Результати дослідження засвідчили
нерівноцінність семантичного обсягу мовних стереотипів чуттєвого сприйняття:
домінантною за кількістю утворених мовних етнокультурних стереотипів різного
ступеня перцептивності є антропоморфна модель, що підтверджує більшу
значущість у етнічній лінгвокультурі сектору, зорієнтованого на опис самої людини.
9. Статус сенсорної ознаки виявляється на багатьох рівнях: вербалізації;
семантичної трансформації: семантики – сенсорної, не сенсорної або комплексної;
символічної значущості; високої асоціативності; варіативності; ступеня вияву
ознаки, що інтенсифікується різноманітними мовними засобами; образного
перекодування; етнокультурної маркованості; оцінки тощо, які зреалізовуються
через фонові знання. Провести ж чітку межу між окресленими сферами, щоб вони
постали розмежованими з власним і самодостатнім видом реальностей неможливо,
оскільки тільки в сукупності останні репрезентують сформований на канонізованих
уявленнях образний світ української етноспільноти, узагальнений у стереотипних
образах. Останні засвідчують рефлексію уявлень українців про норми та виражають
складний світ історичного проходження людського сприйняття крізь досвід
реального, матеріального та духовного життя українського етносу.
10. Історично сформовані й усвідомлені носіями української мови
етнокультурні стереотипи з сенсорним компонентом, генералізуючи перцептивні
уподобання українського етносу, є результатом сенсорного та водночас ментального
опрацювання світу. У процесі перцептивної діяльності сенсорний і ментальний
складники утворюють єдність, навіть власне сенсорні ознаки, на яких заґрунтовані
стереотипні образи, мають додаткове ментальне тло. Масив етнокультурних
стереотипів із сенсорним компонентом охоплює систему значень із різним рівнем
індексації порогу сенсорики. У результаті дослідження одержано дані про
приблизно рівну кількість сенсорно-ментального (343 образи – 14%) і ментальносенсорного типів відношень (383 образи – 15%) та набагато вищу сенсорного (682
образи – 27%) і ментального типів (1078 образів – 44%). Ментальну модель, яка
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
430
розвиває свої потенції в межах різних площин: якісної, оцінної, соціальної,
кількісної, темпоральної, просторової тощо, визнано найтиповішою.
11. Дослідження закономірностей мовної об’єктивації етнокультурних
стереотипів сенсорного рівня дозволило відстежити мовні механізми творення
останніх і показати засоби їх реалізації в мовно-культурному просторі українського
етносу. Дієвими визнано переосмислення в межах тропів осі суміжності та
псевдототожності, які репрезентують метонімія, метафора, порівняння, епітет,
символ, перифраз, персоніфікація, антитеза, гіпербола; зрідка залучений механізм
розпаду полісеми на декілька значень. Первинні параметри переосмислення
стереотипних образів із перцептивним компонентом задає троп осі суміжності –
метонімія. Метонімічна модель, відображаючи об’єктивні зв’язки предметів і явищ,
визначає шляхи розвитку метафоричної моделі – домінантного типу переосмислення
стереотипів-образів, який визнано загальною тенденцією розвитку семантики
псевдосенсорних стереотипів як результату історичного поступу – смислових змін у
словах та їх значеннях у процесі розвитку мови. Стверджуємо, що метонімія – більш
об’єктивний спосіб переосмислення, ніж метафора, оскільки заґрунтована на
реальних просторових, часових і причинно-наслідкових зв’язках.
Результати метонімізації та метафоризації сенсорних ознак відіграють
буферну роль між сенсорними та ментальними значеннями в мовній свідомості
українців, демонструючи єдиний асоціативний принцип творення. Це зумовлює
тотожність реалізації функцій метонімічних і метафоричних механізмів
переосмислення. Спостережена контекстуальна взаємодія та взаємопроникнення
тропів засвідчує синкретизм відповідних явищ.
Наслідком семантичної деривації вихідного перцептивного значення визнані
синестезійні перенесення. Останні належать до архаїчної доби свідомості; мають
комплексний характер, поширюючись на всі модуси чуттєвого сприйняття, де
тактильна сфера виявилася найбільш репрезентативною; слугують важливим
чинником вираження складності досвіду сприйняття; виступають засобом
відшкодування недоліку функціонування перцептивної системи певної епохи; як
результат творчого пошуку, сприяють посиленню емоційності й експресивності
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
431
мовних етнокультурних стереотипів із сенсорним компонентом, позбавляючи їх
шаблонності й одномірності.
12. У внутрішній формі стереотипів із сенсорним компонентом експлікується
сукупність оцінних смислів, основною характеристикою яких є координата
позитивний / негативний, що характеризується різноманіттям зв’язків і функцій,
залежних як від фізичних властивостей об’єктів реального світу, так і від
суб’єктивних критеріїв оцінки. Аксіологічність етностереотипів співвідносна з
нормою, встановленою в українській лінгвокультурі, умотивована семантикою
носіїв сенсорної ознаки та підкріплена їх символічністю, де експлікація сукупності
негативних смислів, які є інформативно більш значущими, відзначається ширшим
спектром форм об’єктивації.
13. Узагальнено-етнічна реалізація перцептивної ознаки об’єднує мовні
стереотипи-образи різного походження та ступеня усталеності: історично зумовлені,
дискурсивно зумовлені, разом із типовими, нетиповими, еталонними,
відпредметними, вторинними, образними народними узагальненнями. Останні є
етнічно проакцентованими; вони консолідують і узгоджують у своєму
семантичному полі своєрідну палітру сенсорики, відмінну від інших культур,
вибудовуючи спектр індивідуально-авторських утворень. Встановлено: етнічні
перцептивні стереотипи отримані в надійній і репрезентативній цільності, а
авторські – як зразок блискучого перекодування.
Зафіксовані варіативні форми стереотипних образів демонструють
задавненість сполучуваних форм і, можливо, їх територіальну розподіленість.
14. Перспективним методом дослідження мовних етнокультурних
перцептивних стереотипів визнано асоціативний експеримент. Результати
проведеного спрямованого асоціативного експерименту засвідчують:
респондентами актуалізовані передбачені мовною системою об’єктивації, які
визначають еталони зору, слуху, запаху, смаку та дотику, що у свідомості сучасних
носіїв української лінгвокультури найчастіше есплікуються відомими фактами й
об’єктами реальної дійсності. Еталони вербальних об’єктивацій, закріплені
стереотипними лінгвальними асоціаціями, репрезентують актуальні для інформантів
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
432
характеристики слів-стимулів, які є відображенням ментальних потенцій мовців, і
засвідчують форми та способи збереження перцептивних змістів, основу яких
складають як емпірична, життєва, практика, так і практика історично-культурна.
Об’єкти, які визначають еталони чуттєвих реакцій, неоднозначно резонують у
вербальному полі двох груп респондентів – мешканців західного та східного
регіонів України. Серед дескрипторів у кожній групі опитаних виділені типові й
унікальні, де типове відмежовує зони усталеності. Очевидно, на тонкому
сенсорному рівні інформанти фіксують моделі узагальнених культурних смислів –
етнічні стереотипи Заходу та Сходу, які презентують домінанти поточної ментальної
свідомості та допомагають виявити ті їхні особливості, що є психологічно
релевантними для представників певного регіону та в певний проміжок часу.
Засвідчені повторюваність і висока частотність типових вербальних реакцій
об’єктивують соціально-психологічну єдність опитуваних, втілену в загальному
цивілізаційному процесі, однаковості моральних принципів, ціннісних орієнтацій і
пріоритетів, єдиній мові – того спільного, що виразно постає в контексті інакшості.
Сформовані в межах лінгвально-ментального стратуму мовні етнокультурні
стереотипи візуального, аудіального, густативного, ольфакторного та тактильного
модусів сприйняття, виявилися тими ідентифікаційними одиницями
етнокультурного простору України, що сприяють активізації внутрішніх
специфічних потреб нації в самоосягненні, тим самим посилюючи входження
українства в світовий культурний контент.
Дослідження мовних етностереотипів сенсорного рівня відкриває нові
можливості системного підходу до вивчення української лінгвокультури в цілому.
Прикладний аспект подальших досліджень пов’язаний із завданням укладання
словника етнокультурних перцептивних стереотипів української мови. Перспективи
теоретичних студій вбачаємо в масштабному дослідженні сенсоризмів української
мови в аспектах прототипології, стереотипології, концептології з метою відтворення
сенсорно обумовленого сегменту лінгвального простору українства, а також у
здійсненні порівняльних досліджень стереотипів-образів чуттєвого сприйняття у
межах міжкультурного мовного діалогу