Шахбазян Карина Суренівна. Міжнародно-правові основи регулювання відносин в мережі Інтернет

brief description

Шахбазян Карина Суренівна. Міжнародно-правові основи регулювання відносин в мережі Інтернет. : Дис... канд. наук: 12.00.11 2009

Шахбазян Карина Суренівна.Міжнародно-правові основи регулювання відносин в мережі Інтернет. — Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.11 міжнародне право. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Київ, 2009 р.
Дисертація присвячена дослідженню аспектів міжнародно-правових основ регулювання відносин в мережі Інтернет. В дисертаційній роботі викладена загальна характеристика сучасного стану міжнародно-правового регулювання відносин, пов’язаних з діяльністю в Інтернет, запропоновано періодизацію етапів міжнародно-правового регулювання Інтернет-відносин, визначено правовий статус Інтернет, проаналізовано систему джерел міжнародного права у галузі Інтернет, а також діяльність суб’єктів міжнародно-правового регулювання. Досліджено також регіональну систему регулювання Інтернет на рівні ЄС та в Україні. Досліджено відповідність законодавства України в галузі Інтернет-регулювання міжнародно-правовим нормам та праву ЄС.

У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення і нове розв’язання проблеми щодо міжнародно-правового регулювання відносин, пов’язаних з діяльністю в мережі Інтернет. Головні наукові та практичні результати дослідження викладені у таких висновках:
1. Вивчення ознак мережі Інтернет і співставлення їх з положеннями міжнародних актів і норм чинного законодавства дозволяє визначити поняття мережі Інтернет для міжнародного права як міжнародної телекомунікаційної мережі загального користування, призначеної для обміну повідомленнями (даними), яка є комплексним предметом правового регулювання різноманітних суспільних відносин в єдиній системі, що існує завдяки глобальній комп’ютерній мережі і призначена для обміну даними, які зчитуються машиною та представлені у вигляді, зрозумілому для людини.
2. Об’єктом міжнародного права у сфері Інтернет є міжнародні відносини між різними суб’єктами відносин у мережі Інтернет та з приводу її функціонування: між провайдерами і користувачами, між самими користувачами, та у взаємодії із іншими особами і державними органами, міжнародними установами щодо передачі інформації, надання послуг через Інтернет та функціонування самої мережі.
3. Правовідносини в Інтернет носять «екстранаціональний характер», тобто виходять за межі як внутрішньої компетенції, так і територіальних кордонів держав. Застосування локальних правових норм до таких правовідносин без врахування і зв’язку із законодавством інших країн є неефективним. Це вимагає пріоритетної уваги до розробки правових норм Інтернет на міжнародно-правовому рівні шляхом укладання і виконання міжнародних угод.
4.Основні принципи міжнародного права поширили свою дію на відносини, пов’язані із електронними комунікаціями включаючи й Інтернет. Насамперед, особливе значення має принцип поваги до прав людини і основних свобод, включаючи свободу думки, совісті, релігії та переконань. Крім того, разом із формуванням мережі Інтернет сформувались спеціальні правові принципи міжнародного інформаційного обміну.
5. Міжнародне регулювання питань діяльності в Інтернет і функціонування самого Інтернет шляхом укладання багатосторонніх угод наразі є нагально необхідним для відповідного його врегулювання на національному рівні, оскільки сприятиме успішній уніфікації національного Інтернет-законодавства держав світу. Крім того, слід зазначити важливість розвитку «м’якого права» (soft law) як засобу регулювання мережі.
6. Головними суб’єктами міжнародно-правового регулювання відносин в мережі Інтернет виступають міжнародні міжурядові організації, діяльність яких пов’язана із правовими, політичними, економічними питаннями функціонування Інтернет, тоді як неурядові організації зосереджені на вирішенні технічних та соціально-економічних аспектів функціонування мережі.
7. Одним з найактуальніших питань подальшого розвитку мережі є розробка і впровадження моделі міжнародно-правового регулювання діяльності в Інтернет на універсальному (ООН, ЮНЕСКО) та регіональному рівнях (Євросоюз). Також виявлено необхідність у здійсненні аналітичного огляду діяльності провідних міжнародних організацій із розвитку Інтернет, а також у підготовці рекомендацій щодо більш активної співпраці державних і громадських організацій України з ними. Запропоновано законодавчі акти і рекомендації ЄС щодо правового регулювання відносин в Інтернет, положення яких доцільно взяти до уваги при розробці українського Інтернет-законодавства.