Шауш Бельгасем Бен Хассін. Пріоритетний метод вибору способу розродження у вагітних з перинатальною патологією

brief description

Шауш Бельгасем Бен Хассін. Пріоритетний метод вибору способу розродження у вагітних з перинатальною патологією: дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Харківський держ. медичний ун-т. - Х., 2004

Шауш Бельгасем Бен Хассін. Пріоритетний метод вибору способу розродження у вагітних з перинатальною патологією. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01. акушерство та гінекологія. Харківський державний медичний університет МОЗ України. Харків, 2004.
Робота присвячена питанням клінічної невідповідності між розмірами голівки плоду і внутрішніми розмірами малого тазу під час пологів у вагітних з перинатальною патологією (вузький таз, великий плід, ожиріння). Було обстежено 356 вагітних жінок з перинатальною патологією, які були розподілені на дві групи групу порівняння (n=285) і основну (n=71)., крім рутинних методів, була обстежена за допомогою МРТ. Був проведений аналіз виходу пологів у жінок групи ризику. Проведено порівняльний аналіз рутинної пельвіометрії і МРТ. Вивчено вплив товщини м’яких тканин на розвиток клінічної невідповідності під час пологів. Розроблено протокол МР фетопельвіометрії. Визначено можливе поєднання МР фетопельвіометрії і УЗД для вибору оптимального методу розродження. Запропонований спосіб визначення відповідності розмірів голівки плоду і внутрішніх розмірів тазу. Доведено, що при виборі оптимального методу розродження необхідно враховувати дані МР цефалопельвіометрії і розраховувати модифіковані індекси головки плоду і тазу матері, оскільки індивідуальна невідповідність індексів веде до розвитку клінічно вузького тазу. Якщо різницю між індексом вузької частини малого тазу та індексом голівки плоду складають позитивні числа, то розродження проводять через природні пологові шляхи. При негативних значеннях методом вибору повинен бути плановий кесарів розтин.
Зіставлення середніх індексів голівки плоду (330,69±2,46), індексу входу в малий таз (373,8±5,8), вузької частини малого тазу (342,9±5,08) свідчить про принципову можливість здійснення пологів через природні пологові шляхи у всіх жінок: з вузьким тазом, великим плодом, ожирінням.
Використання МРТ при виборі методу розродження дозволяє знизити кількість оперативних розроджень у вагітних групи ризику за перинатальною патологією на 12,9%, ургентних операцій - на 12,3%, дитячого травматизму на 22,2%.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове рішення наукової проблеми допологового прогнозування функціональної неспроможності тазу та вибіру оптимального метода роз’вязанняпологів з метою зменшення материнського та дитячого травматизму.
1. У жінок групи високого ризику за перинатальною патологією (ожиріння, великий плід, вузький таз) відмічається підвищення відсотку несприятливого виходу пологів для матері (19%), для плоду (пологових травм - 12,9%, дизадаптаційного синдрому - 68%), та підвищення оперативного розродження до 45,3%. У той же час зіставлення середніх індексів голівки плоду (330,69±2,46), індексу входу в малий таз (373,8±5,8), вузької частини малого тазу (342,9±5,08) свідчить про принципову можливість здійснення пологів через природні пологові шляхи у всіх жінок: з вузьким тазом, великим плодом, ожирінням, що підтверджується на практиці та потребує ретельного обґрунтування при виборі оперативного способу розродження.
2. Стандартні антропометричні методи дають приблизне уявлення про розміри плода та таза матері. Це веде до необґрунтованого оперативного розродження (у 6,3% випадків) та необґрунтованого консервативного ведення пологів (у 26,3% випадків) у жінок з високим ризиком пологового травматизму. Необґрунтований кесарів розтин частіше за все виконують жінкам з ожирінням, необґрунтоване консервативне розродження частіше спостерігається у жінок з великим плодом.
3. МРТ є новим методом дослідження в акушерстві, який є реальним резервом зниження материнського та дитячого травматизму. Він дає адекватне уявлення про анатомічну структуру та розміри малого тазу (96% - 99%), дозволяє проводити допологову діагностику клінічно вузького тазу (98%), обгрунтувати необхідність оперативного розродження, уникнути необгрунтованих операцій та знизити кількість патологічних пологів на 32,6%, що обумовлює його абсолютну перевагу перед рутинною пельвіометрією.
4.Зайве накопичення жиру в порожнині малого тазу змінює внутрішні розміри тазу на величину від 0,4 до 1,8см. Ожиріння, при якому збільшується товщина пресакрального шару (1,2см),ретросакрального шару (3,5см) та передньої черевної стінки (2,5см), сприяє формуванню функціонально вузького тазу і гіпердіагностиці великих плодів та розвитку клінічної невідповідності голівки плода тазу матері у пологах ( 32 %).
5. Ультразвукове прогнозування маси плоду не має реальних переваг порівняно з МРТ. Кінцевий результат прогнозування маси плоду залежить від використаної формули. При проведенні МРТ перевагу слід віддавати формулі Максимова, яка забезпечує середню помилку в 66,0 грамів. А при УЗД формулі Демидова, яка дає середню помилку у 110 грамів.
6. Запропонований протокол МР цефалопельвіометрії дозволяє об’єктивно оцінити розміри голівки плоду, тазу матері, товщину м’яких тканин, що полегшує вибір оптимального методу розродження.
7. Під час вибору оптимального методу розродження необхідно враховувати дані МР цефалопельвіометрії і розраховувати модифіковані індекси головки плоду і тазу матері, оскільки індивідуальна невідповідність індексів веде до розвитку клінічно вузького тазу. Якщо різницю між індексом вузької частини малого тазу та індексом голівки плоду складають позитивні числа, то розродження проводять через природні пологові шляхи. При негативних значеннях методом вибору повинен бути плановий кесарів розтин.
8. Використання МРТ під час вибору методу розродження дозволяє знизити кількість оперативних розроджень у вагітних групи ризику за перинатальною патологією на 6,3%, ургентних операцій - на 12,3%, дитячого травматизму на 22,2%.