Шелудько Елла Ігорівна. Економіко-екологічні аспекти раціоналізації природокористування (на прикладі АПК Київського регіону)

brief description

Шелудько Елла Ігорівна. Економіко-екологічні аспекти раціоналізації природокористування (на прикладі АПК Київського регіону): дис... канд. екон. наук: 08.08.01 / НАН України; Рада по вивченню продуктивних сил України. - К., 2004

Шелудько Е.І. Економіко-екологічні аспекти раціоналізації природокористування (на прикладі АПК Київського регіону). Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.08.01 економіка природокористування і охорони навколишнього середовища. Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Київ, 2004.
Дисертаційна робота присвячена вивченню, узагальненню та розв’язанню проблем, що пов’язані з раціоналізацією природокористування в АПК столичного рангу в умовах переходу від державного регулювання до ринкової економіки. Автором визначені та розкриті теоретико-методологічні та конкретно-прикладні засади дослідження екологічних проблем в обласному АПК, виявлені тенденції розвитку АПК столичної області, які склалися в умовах становлення нових організаційно-господарських форм у сільському господарстві та харчовій і переробній промисловості, погіршення стану екологічної ситуації в регіоні. Розроблено класифікацію екологічного впливу за типами і видами та виявлені специфічні форми ЕВ в аграрній сфері і надана їх аналітична оцінка. Науково обґрунтовано систему природоохоронних заходів в аграрній сфері Київського АПК та визначені основні напрями екологізації розвитку АПК в цілому з метою визначення шляхів раціоналізації природокористування в АПК столичної області.

В результаті проведеного дослідження отримані нові результати, які за сукупністю можна кваліфікувати як розв’язання конкретного наукового завдання щодо раціоналізації природокористування у регіональному агропромисловому комплексі столичного рангу, яким є Київський АПК. Врахування їх дозволить суттєво підвищити еколого-економічну ефективність функціонування АПК та сприяти вирішенню багатьох екологічних проблем у регіоні. Одержані наукові та практичні результати роботи такі:

На формування Київського АПК, як крупномасштабного регіонального АПК зі складною структурою і природними умовами розвитку, має вплив феномен столичності області, який позначився у наявності потужного приміського АПК з азональною спеціалізацією аграрної ланки, у добре розвинутих п’ятій сфері АПК (наука і підготовка кадрів), виробничій і соціальній інфраструктурі тощо. Врахування дії ПРПТ і ЕВ в аграрній ланці та аналітична оцінка ПРПТ необхідна умова вирішення проблем розвитку і розміщення продуктивних сил регіонів, в тому числі об’єктів АПК і його виробничої інфраструктури. Складові ПРПТ багато в чому залежать від ЕВ, ЕР, що слід враховувати в господарській діяльності.

Функціонування АПК відбувається на фоні різних типів і видів ЕВ, які оцінюються джерелами надходження забруднення і спрогнозованими екологічними наслідками. Типізація ЕВ може служити аналітично-методичною основою оцінки екологічної ситуації не тільки в АПК, але і в інших об’єктах господарювання. Розвиток АПК супроводжується посиленням антропогенної дії на ПРПТ, тому дія ЕВ на становлення АПК невід’ємна від раціонального природокористування.
Земельні ресурси постійно зазнають ЕВ як антропогенного, так і стихійного характеру. Простежена залежність між сільськогосподарськими культурами, що виснажують ґрунти і тими, що їх покращують. Співвідношення між групами цих культур в структурі посівних площ області збільшується в бік грунтовиснажливих культур. Поліпшення екологічного стану у землеробстві вбачається в зниженні розораності земель за рахунок виведення з обігу сильно еродованих та забруднених шкідливими речовинами площ, збільшенні площі природних кормових угідь тощо
З позицій раціоналізації природокористування найбільш важливим підрозділом інфраструктури є агрохімічне виробниче обслуговування АПК, яке повинно відновити надання послуг сільському господарству, без чого є загроза стану природного середовища і людини. Значення агрохімсервісу в умовах перебудови земельних відносин, потреби росту продуктивності аграрного виробництва і якості продукції, вирішення екологічних проблем, включаючи і охорону земельних ресурсів, має зростати.
Розроблена типізація виробничої спеціалізації сільського господарства області за підзонами дозволяє встановити прямий зв’язок між спеціалізацією агропромислового виробництва по районах і підзонах та антропогенною дією, пов’язаною з виробничим напрямком спеціалізованих комплексів, нею ж визначаються напрямки хімізації землеробства.
Харчова промисловість регіону є галуззю виробничої спеціалізації області, відіграє провідну роль у виробництві продуктів харчування. Докорінна якісна зміна у галузі пов’язана з тенденціями формування ринку продуктів харчування, в тому числі нових видів, попитом населення і політикою держави щодо імпортноекспортного постачання продовольства; створенням сприятливих передумов розвитку сировинної бази у аграрній ланці АПК та роботи з постачальниками сировини; можливостями інвестування галузі; підвищенням екологізації харчових виробництв. Перехід до різних форм власності та господарювання потребує підсилення інтеграції агропромислового виробництва для підвищення його ефективності.
В Київському регіоні найбільш гостра екологічна ситуація склалася в аграрній сфері АПК, що обумовлює потребу покращення використання ПРПТ, заходів середовище-захисного і, перш за все, ґрунтозахисного характеру, тобто раціоналізації природокористування. Найбільш важливими серед них є: обґрунтовані оптимальні розміри орних земель, розширення посівів на них грунтозахисних, грунтопокращуючих культур і багаторічних трав; залуження еродованих і забруднених шкідливими речовинами площ; відновлення науково обґрунтованих сівозмін; хімічна меліорація кислих і засолених ґрунтів; виконання культуртехнічних робіт, протиерозійних заходів та рекультивації земель; заліснення ярів, балок та інших незручних земель; підвищення лісистості до 30-35% для призупинення деградації ґрунтів. Актуальними залишаються заходи щодо зниження радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції, серед яких такі: спеціальні агротехнічні прийоми обробітку ґрунту, корінне поліпшення ґрунтів.
Невід’ємною складовою підвищення виробництва у всіх сферах АПК має бути його інноваційний розвиток, сутність якого полягає у забезпеченні ефективною підтримкою на державному рівні вітчизняного високотехнологічного і науково-місткого секторів економіки. Він включає розробку, удосконалення, освоєння спеціалізованих виробництв та пред’явлення на ринок нових якісних видів продукції; орієнтує товаровиробника застосовувати конкурентноздатні технології, дотримуватись високої культури виробництва та прогресивної системи управління, адаптованих до ринкових умов господарювання
Раціоналізація природокористування в АПК області забезпечується узгодженням і збалансуванням економічних і екологічних інтересів і впровадженням цілеспрямованої екологізації виробництва всіх його сфер, формуванням екологічно орієнтованого економічного механізму сталого природокористування і екосистемного управління. Економічний механізм природокористування в АПК передбачає економічну оцінку складових ПРПТ, особливо важливим в цьому відношенні для АПК області є земельні ресурси, структура їх використання і якісний стан. Має значення і налагоджена система зборів коштів за використання природних ресурсів та забруднення навколишнього природного середовища. В сучасних умовах господарювання перебудови майнових відносин, зміни форм власності на землю, появи численних товаровиробників сільськогосподарської продукції, цей механізм потребує вдосконалення та еколого-економічного наповнення його змісту.