Шпенюк Ірина Євгенівна Етикетні мовлен­нєві стереотипи американського науково-академічного дис­курсу

brief description

Шпенюк Ірина Євгенівна, викладач кафедри іноземних мов Інституту міжнародних відносин Київського національ­ного університету імені Тараса Шевченка: «Етикетні мовлен­нєві стереотипи американського науково-академічного дис­курсу» (10.02.04 - германські мови). Спецрада Д 26.001.11 у Київському національному університеті імені Тараса Шевчен­ка

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ЦЕНТР НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ І ВИКЛАДАННЯ
ІНОЗЕМНИХ МОВ
На правах рукопису
ШПЕНЮК ІРИНА ЄВГЕНІВНА
УДК 81'373.48:811.8:81'42 (043.5)
ЕТИКЕТНІ МОВЛЕННЄВІ СТЕРЕОТИПИ
АМЕРИКАНСЬКОГО НАУКОВО-АКАДЕМІЧНОГО ДИСКУРСУ
Спеціальність 10.02.04 – германські мови
Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук
Науковий керівник
Ільченко Ольга Михайлівна
доктор філологічних наук, професор
Київ – 2016
2
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ............................................................ 5
ВСТУП …………………………………………………………………………. 6
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ
ЕТИКЕТНИХ МОВЛЕННЄВИХ СТЕРЕОТИПІВ У НАУКОВОАКАДЕМІЧНОМУ ДИСКУРСІ ………………………….............................. 14
1.1. Етикетні мовленнєві стереотипи з позицій лінгвопрагматики …….. 14
1.2. Науково-академічний дискурс як об’єкт лінгвістичного
дослідження ........................................................................................... 23
1.2.1. Дискурс у сучасній лінгвістиці: підходи та проблеми …... 23
1.2.2. Науково-академічний дискурс як вид інституційного
дискурсу …………………………………………………….. 30
1.2.3. Стереотипність як ознака науково-академічного дискурсу 39
1.2.4. Роль ввічливості та етикету у науково-академічному
дискурсі ……........................................................................... 47
1.3. Методологія та методи дослідження етикетних мовленнєвих
стереотипів науково-академічного дискурсу ………………………. 54
Висновки до розділу 1 ……………………………………………………… 64
РОЗДІЛ 2. ФУНКЦІОНАЛЬНО-ДИСКУРСИВНІ ОСОБЛИВОСТІ
ЕТИКЕТНИХ МОВЛЕННЄВИХ СТЕРЕОТИПІВ У НАУКОВОАКАДЕМІЧНОМУ ДИСКУРСІ ...................................................................... 67
2.1 Функціонування етикетних мовленнєвих стереотипів у
дискурсивних актах усного науково-академічного дискурсу ……. 67
2.1.1. Етикетні мовленнєві стереотипи у фатичних
дискурсивних актах ................................................................. 67
2.1.2. Етикетні мовленнєві стереотипи в організувальних
дискурсивних актах ................................................................. 75
2.1.3. Етикетні мовленнєві стереотипи в інформативних
дискурсивних актах ................................................................. 80
2.1.4. Етикетні мовленнєві стереотипи у спонукальних
дискурсивних актах ................................................................. 85
3
2.1.5. Етикетні мовленнєві стереотипи в оцінних дискурсивних
актах .......................................................................................... 87
2.2. Функціонування етикетних мовленнєвих стереотипів у
дискурсивних актах писемного науково-академічного дискурсу ... 94
2.2.1. Етикетні мовленнєві стереотипи у фатичних
дискурсивних актах .............. ................................................. 94
2.2.2. Етикетні мовленнєві стереотипи в організувальних
дискурсивних актах ................................................................. 97
2.2.3. Етикетні мовленнєві стереотипи в інформативних
дискурсивних актах ................................................................. 100
2.2.4. Етикетні мовленнєві стереотипи у спонукальних
дискурсивних актах ................................................................. 104
2.2.5. Етикетні мовленнєві стереотипи в оцінних дискурсивних
актах .......................................................................................... 104
2.2.6. Візуальні засоби вираження етикетизації у писемному
науково-академічному дискурсі …………………………… 106
2.3. Функціонування етикетних мовленнєвих стереотипів як маркерів
інтертекстуальних та інтердискурсивних відносин у науковоакадемічному дискурсі ........................................................................... 110
2.3.1. Етикетні мовленнєві стереотипи як маркери
інтертекстуальності у науково-академічному дискурсі …. 114
2.3.2. Етикетні мовленнєві стереотипи як маркери
інтердискурсивності у науково-академічному дискурсі ….. 116
2.4. Кількісно-якісна характеристика етикетних мовленнєвих
стереотипів американського науково-академічного дискурсу …….. 118
2.4.1. Кількісно-якісна характеристика етикетних мовленнєвих
стереотипів усного науково-академічного дискурсу ……... 120
2.4.2. Кількісно-якісна характеристика етикетних мовленнєвих
стереотипів писемного науково-академічного дискурсу …. 125
Висновки до розділу 2 ……………………………………………………... 129
4
РОЗДІЛ 3. ПРАГМАТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЕТИКЕТНИХ
МОВЛЕННЄВИХ СТЕРЕОТИПІВ У НАУКОВО-АКАДЕМІЧНОМУ
ДИСКУРСІ ……………………………………….............................................. 132
3.1. Антропокомпоненти американського науково-академічного
дискурсу ................................................................................................. 132
3.1.1. Комунікативні статуси учасників науково-академічного
дискурсу ……………………………………………………... 132
3.1.2. Етикетні засоби маркування соціальних відносин
учасників американського науково-академічного
дискурсу ……………………………………………………... 137
3.2. Етикетні мовленнєві стереотипи як засоби реалізації риторичнодискурсивних стратегій у науково-академічному дискурсі .............. 142
3.2.1. Етикетні мовленнєві стереотипи як засоби реалізації
стратегії висловлення власної позиції ................................... 143
3.2.2. Реалізація стратегії урахування різних поглядів за
допомогою етикетних мовленнєвих стереотипів ................. 147
3.2.3. Етикетні мовленнєві стереотипи як засоби реалізації
стратегії вираження ''чужих'' поглядів .................................. 150
3.3. Стратегії захисту ''соціального обличчя'' комунікантів в
американському науково-академічному дискурсі ……………......... 152
Висновки до розділу 3 ……………………………………………………… 161
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ................................…………………….................. 164
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ……….................................... 169
СПИСОК ДОВІДКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ …………………........................... 194
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ ........................ 194
5
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ДА дискурсивний акт
ЕМС етикетні мовленнєві стереотипи
МА мовленнєвий акт
МЕ мовленнєвий етикет
НАД науково-академічний дискурс
6
ВСТУП
Для нового етапу розвитку лінгвістичної науки при вивченні мови і
мовлення характерним є домінування комунікативно-прагматичного
напряму. У центрі досліджень сучасних мовознавців перебуває відношення
людини та мовних знаків, якими вона користується, адже пізнати сутність і
природу мови без звернення до людського чинника у ній неможливо.
Вивчення останнього найповніше відбувається у межах лінгвістичної
прагматики як одного із найбільш динамічних напрямів сучасного
мовознавства.
Новітня дискурсивна парадигма акцентує увагу лінгвістів на тісних
зв’язках мовних та позамовних чинників комунікації (Н. Д. Арутюнова [3],
Ф. С. Бацевич [13], А. Д. Бєлова [17], І. М. Колегаева [66], О. С. Кубрякова
[76; 77], М. Л. Макаров [93], А. М. Приходько [118], І. Є. Фролова [144],
І. С. Шевченко [157; 160], Дж. Браун [188], Р. Водак [236], К. Гайленд [212] ,
Дж. Свейлз [235], Д. Шифрін [229]) і стимулює інтерес до питань
забезпечення ефективності й успішності комунікації. У центрі уваги
перебувають різні типи дискурсу (В. С. Білик [19], Н. Г. Бурмакіна [22],
А. Р. Габідуліна [29], О. М. Гніздечко [32], А. П. Загнітко [45], О. М. Ільченко
[50], В. І. Карасик [57–59], О. В. Михайлова [101], Л. П. Науменко [103],
М. Ю. Олєшков [104; 105], Л. М. Рябих [124], Л. В. Сологуб [133],
О. В. Тріщук [142], В. Є. Чернявська [146], О. І. Шаля [153], О. Й. Шейгал
[161], С. В. Шепітько [162; 163], Т. В. Яхонтова [181]), що зумовлено
функціонуванням мови у соціальній, матеріальній і духовній сферах життя
людини та суспільства. Серед них особливе місце займають праці,
присвячені спілкуванню в інституційній сфері, яка накладає певні обмеження
на мовленнєву поведінку комунікантів, керуючись їх статусами і
соціальними ролями. До сфери інституційного спілкування належить
науково-академічний дискурс, важливість дослідження якого набуває
особливої ваги з огляду на зростання ролі вищої освіти у сучасному
7
суспільстві, а впровадження світових стандартів у вітчизняній освіті на
засадах Болонської угоди визначає необхідність врахування досвіду країн,
зокрема США, які є одним із лідерів на міжнародному освітньому ринку.
Саме там навчається найбільша кількість студентів-іноземців та було
започатковано відомий тест на знання академічної англійської мови –
TOEFL, що вважається сьогодні загальновизнаним міжнародним стандартом.
Поодинокі дослідження стосуються і стереотипних мовленнєвих одиниць, що
вивчаються на матеріалі різних мов і під різними термінами (Р. Г. Загідуліна
[44], М. П. Котюрова [69], Т. П. Третьякова [141], В. Я. Юкало [178],
Д. Байбер [184–185], В. Кортес [191–193], Е. Рей [238]).
Актуальність дослідження визначається посиленою увагою сучасної
лінгвістики до питань оптимізації спілкування шляхом використання
етикетних мовленнєвих стереотипів. Важлива роль американського науковоакадемічного дискурсу робить своєчасним вивчення функціонування засобів
поліпшення комунікативної взаємодії у такій важливій соціальній сфері, як
вища освіта.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційну роботу виконано на кафедрі іноземних мов Центру наукових
досліджень та викладання іноземних мов НАН України у межах планових
тем науково-дослідної та науково-методичної роботи кафедри іноземних мов
Центру «Сучасні європейські мови: комунікативні, лінгвокогнітивні,
етнолінгвістичні, дискурсивні та лінгвопедагогічні аспекти» (державний
реєстраційний номер 0108U000355) та «Германські, романські та слов’янські
мови: культура, когніція, комунікація, лінгвопедагогіка» (державний
реєстраційний номер 0113U000816), затвердженої Міністерством освіти і
науки України. Тема дисертації затверджена Вченою радою Центру наукових
досліджень та викладання іноземних мов НАН України (протокол № 4 від 14
листопада 2007 року).
8
Метою дослідження є встановлення та аналіз функціональнодискурсивних і прагматичних характеристик етикетних мовленнєвих
стереотипів американського науково-академічного дискурсу.
Досягнення зазначеної мети передбачає розв’язання таких завдань:
 обґрунтувати поняття ''етикетний мовленнєвий стереотип'';
 визначити основні чинники формування науково-академічного дискурсу
як різновиду інституційного дискурсу;
 схарактеризувати стереотипність як ознаку науково-академічного
дискурсу;
 проаналізувати функціонально-дискурсивні особливості етикетних
мовленнєвих стереотипів у дискурсивних актах усного та писемного
науково-академічного дискурсу;
 дослідити інтертекстуальні та інтердискурсивні зв’язки у науковоакадемічному дискурсі, маркерами яких є етикетні мовленнєві
стереотипи;
 визначити кількісно-якісні характеристики етикетних мовленнєвих
стереотипів усного та писемного науково-академічного дискурсу;
 виявити та описати стратегічний інструментарій організації комунікації у
науково-академічній сфері, який виражається за допомогою етикетних
мовленнєвих стереотипів.
Об’єктом дослідження є етикетні мовленнєві стереотипи сучасного
американського науково-академічного дискурсу, репрезентованого в усній
(колоквіуми, лекції, семінари тощо) та писемній (підручники
університетського рівня) формах.
Предметом вивчення є функціонально-дискурсивні та прагматичні
характеристики етикетних мовленнєвих стереотипів у зазначеному типі
дискурсу.
Матеріалом дослідження слугували транскрибовані тексти
Мічиганського корпусу науково-академічного мовлення (MICASE – Michigan
Corpus of Academic Spoken English) загальним обсягом 1847433
9
слововживань, а також тексти підручників із різних дисциплін, які
використовують у навчальному процесі в американських вищих навчальних
закладах, загальним обсягом 9958 сторінок.
Реалізація поставленої мети та розв’язання конкретних завдань
ґрунтується на застосуванні комплексної методики, яка поєднує традиційні
та новітні методи лінгвістичного аналізу. Зокрема, методи інформаційного
пошуку, електронної обробки даних, вибіркового добору та суцільної вибірки
були використані для формування корпусу фактичного матеріалу; описовий
метод залучено для теоретичного аналізу проблемних питань та узагальнення
спостережень над зібраним фактичним матеріалом; аналіз словникових
дефініцій було залучено для визначення термінів ''науково-академічний
дискурс'' і ''стереотип''; конверсаційний та композиційно-текстовий аналіз
використані для вивчення структури науково-академічного дискурсу;
контекстно-інтерпретаційний метод, актомовленнєвий та дискурсивний
аналіз застосовані для аналізу функціонального потенціалу етикетних
мовленнєвих стереотипів науково-академічного дискурсу, а також
встановлення риторично-дискусивних стратегій побудови науковоакадемічного дискурсу та стратегій захисту ''соціального обличчя''
комунікантів; методи корпусної лінгвістики, зокрема метод конкордансів, і
кількісна обробка даних, дали змогу окреслити квантитативні параметри
функціонування етикетних мовленнєвих стереотипів в усному та писемному
науково-академічному дискурсі.
Наукова новизна дисертації полягає в тому, що у ній уперше:
здійснено функціонально-дискурсивний і прагматичний аналіз етикетних
стереотипних одиниць мовлення на матеріалі американського усного та
писемного науково-академічного дискурсу; теоретично обґрунтовано
виокремлення науково-академічного дискурсу як різновиду інституційного
дискурсу; визначено роль етикетних мовленнєвих стереотипів як маркерів
інтертекстуальних та інтердискурсивних зв’язків у науково-академічному
дискурсі; проаналізовано риторично-дискурсивні стратегії та стратегії
10
захисту ''соціального обличчя'' комунікантів у науково-академічному
дискурсі, засобами реалізації яких виступають етикетні мовленнєві
стереотипи.
Наукова новизна отриманих результатів узагальнена у положеннях,
що виносяться на захист:
1. Етикетні мовленнєві стереотипи – це відносно стійкі, відтворювані у
типових ситуаціях комунікативні одиниці, які сприяють оптимізації
спілкування, зокрема встановленню і завершенню контакту, підтриманню
мовленнєвої взаємодії, структуруванню дискурсу тощо.
2. У науково-академічному дискурсі етикетні мовленнєві стереотипи
забезпечують реалізацію фатичних, організувальних, інформативних,
спонукальних та оцінних дискурсивних актів.
3. Усний та писемний різновиди науково-академічного дискурсу
характеризуються певними розбіжностями у вживанні етикетних
мовленнєвих стереотипів як якісного, так і кількісного плану, проте їм обом
притаманна етикетна складова.
4. Риторично-дискурсивні стратегії висловлення власної позиції,
урахування різних поглядів і вираження ''чужих'' поглядів реалізуються через
етикетні мовленнєві стереотипи, які оформлюють відповідні риторичнодискурсивні ходи.
5. Захист ''соціального обличчя'' є характерною ознакою
американського науково-академічного дискурсу. Засобами реалізації
стратегій захисту позитивного та негативного ''соціального обличчя''
виступають етикетні мовленнєві стереотипи.
Теоретичне значення роботи зумовлено тим, що її результати та
висновки є внеском у дискурсологію, розробку питань функціональної
лінгвістики, лінгвопрагматики, риторики та теорії мовленнєвої комунікації.
Фактичний матеріал, спеціально дібраний для дослідження та відповідно
систематизований, може бути використаний для укладання словника
11
найбільш уживаних мовленнєвих одиниць досліджуваного дискурсу, що
сприяють оптимізації спілкування комунікантів у науково-академічній сфері.
Практична цінність одержаних результатів полягає у можливості їх
використання у процесі викладання англійської мови, передусім для
спеціальних цілей, у спецкурсах із теорії дискурсу, теорії комунікації,
лінгвопрагматики, а також при укладанні різноманітних навчальних
матеріалів і написанні наукових робіт у галузі лінгвістики. Результати
дослідження також можуть бути корисними для викладачів вищих
навчальних закладів України, які викладають англійською мовою.
Особистий внесок дисертанта. Усі результати дослідження отримані
дисертантом самостійно. У статті у співавторстві авторці належить добір та
аналіз матеріалу.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та наукові
результати дисертації обговорені на засіданнях кафедри іноземних мов
Центру наукових досліджень та викладання іноземних мов НАН України
(2007–2016), а також виголошені на дванадцятьох конференціях, у тому числі
трьох міжнародних: ''Мовно-культурна комунікація в сучасному соціумі'' (К.,
2008, 2009), ''Навчання англомовної академічної комунікації в Україні:
проблеми та перспективи'' (Львів, 2008), та дев’яти науково-практичних:
''Сучасне мовознавство та наукова спадщина В. В. Акуленка'' (К., 2008–2016).
Публікації. Результати проведеного дослідження висвітлено у 16
публікаціях: 13 статей вийшли друком у фахових виданнях, затверджених
МОН України (12 із них виконано одноосібно); 2 статті – у зарубіжних
фахових видання. Є одні тези доповіді на міжнародній конференції.
Загальний обсяг публікацій – 7,45 др. арк.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох
розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків,
списків використаної літератури (240 позицій, з них 59 іноземними мовами),
довідкової літератури (8 праць) та джерел ілюстративного матеріалу (139
12
найменувань). Загальний обсяг роботи становить 200 сторінок, основний
текст – 168 сторінок. У дисертації подано 2 таблиці та 1 рисунок.
У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, сформульовано його
мету, об’єкт, предмет, визначено методи, наукову новизну, теоретичне і
практичне значення роботи, викладено основні положення, що виносяться на
захист.
У першому розділі ''Теоретико-методологічні засади вивчення
етикетних мовленнєвих стереотипів у науково-академічному дискурсі''
розкрито зміст поняття ''етикетний мовленнєвий стереотип'', узагальнено
основні підходи до аналізу і типології дискурсу, уточнено поняття ''науковоакадемічний дискурс'', з’ясовано роль ввічливості і мовленнєвого етикету для
успішної взаємодії комунікантів у досліджуваному типі дискурсу, розглянуто
стереотипність як ознаку науково-академічного дискурсу. Розроблено
методику та описано етапи дослідження етикетних мовленнєвих стереотипів
науково-академічного дискурсу.
У другому розділі ''Функціонально-дискурсивні особливості
етикетних мовленнєвих стереотипів у науково-академічному дискурсі''
проаналізовано функціонально-дискурсивні характеристики етикетних
мовленнєвих стереотипів у різних дискурсивних актах усного та писемного
науково-академічного дискурсу. З’ясовано роль візуальних засобів для
поліпшення писемної комунікації у науково-академічній сфері. Розглянуто
роль етикетних мовленнєвих стереотипів як маркерів інтертекстуальних та
інтердискурсивних зв’язків у досліджуваному дискурсі. Здійснено кількісноякісну характеристику етикетних мовленнєвих стереотипів усного та
писемного науково-академічного дискурсу.
Третій розділ ''Прагматичні характеристики етикетних
мовленнєвих стереотипів у науково-академічному дискурсі'' присвячено
аналізу антропокомпонентів науково-академічного дискурсу. Виокремлено
основні риторично-дискурсивні стратегії та ходи, що використовуються
адресантом у досліджуваному дискурсі та проаналізовано етикетні
13
мовленнєві стереотипи як засоби їх реалізації. Виявлено стратегії захисту
''соціального обличчя'' комунікантів, засобами реалізації яких є етикетні
мовленнєві стереотипи.
У загальних висновках сформульовано результати дослідження й
окреслено перспективи подальших наукових пошуків.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Етикетні мовленнєві стереотипи – відносно стійкі, відтворювані у
типових ситуаціях комунікативні одиниці, які сприяють оптимізації
спілкування, зокрема встановленню і завершенню контакту, підтриманню
мовленнєвої взаємодії, структуруванню дискурсу для кращого сприйняття
адресатом тощо. ЕМС характеризуються відтворюваністю у типових
комунікативних ситуаціях, прагматичною спрямованістю, конвенційністю та
обмеженою варіативністю мовної структури.
Сучасна лінгвістична наука зосереджує увагу на вивченні мови у
тісному зв’язку з контекстом її породження, соціальними умовами
продукування та роллю суб’єктів у комунікативному процесі. На відміну від
тексту як продукту мовленнєвої діяльності, дискурс постає сукупністю
процесу і результату мовленнєвої взаємодії у широкому соціокультурному
контексті. НАД виділяється як окремий тип комунікативної взаємодії у сфері
вищої освіти. Із позицій комунікативно-прагматичного підходу НАД
визначається як процес і результат комунікативної взаємодії у сфері вищої
освіти з метою передачі фахових знань, закладення методологічних основ
осмислення фактів дійсності та підготовки спеціалістів вищої кваліфікації, а
також особливий тип інтерперсональної взаємодії адресанта й адресата, в
якій адресант цілеспрямовано впливає на когнітивну сферу адресата з метою
формування в останнього основ системи фахових знань і фахового мислення.
Визначення НАД як різновиду інституційного спілкування ґрунтується
на таких критеріях: 1) специфічна мета спілкування, що полягає у передачі
фахових знань, закладенні методологічних основ професійного осмислення
фактів дійсності та підготовці спеціалістів високої кваліфікації; 2) наявність
учасників із рольовими характеристиками та комунікативно-прагматичними
намірами; 3) специфіка ключових концептів – знання і навчання; 4) жанрова
розгалуженість дискурсу; 5) прецедентні тексти та дискурсивні формули
тощо. Особливою функціонально-комунікативною категорією НАД за
допомогою якої реалізується персуазивна інтенція адресанта щодо
165
поліпшення ефективності комунікації, є етикетизація.
Стереотипність НАД спостерігається у його структурно-композиційній
організації (стандартизованість жанрів, стабільність композиційної
структури, сукупність мовних засобів і мовленнєвих стереотипів їх
реалізації) і в прагматичному аспекті (стереотипи маркування рольових
відносин, модальності, інтертекстуальних та інтердискурсивних відносин).
ЕМС забезпечують реалізацію функції етикетизації у фатичних,
організувальних, інформативних, спонукальних та оцінних дискурсивних
актах НАД. ЕМС виступають засобами оптимізації спілкування у фатичних
ДА, виконуючи функцію встановлення, підтримання та розмикання контакту.
Для цих ДА функція етикетизації є інгерентною завдяки забезпеченню
континуальності дискурсу, уможливленню взаємодії комунікантів.
Організувальні ДА реалізуються за допомогою ЕМС, що позначають тему і
підтему, порядок структурних частин, порядок розгортання та
підсумовування інформації. Вони забезпечують структурно-композиційну
організацію дискурсу, сприяють його поетапному розгортанню.
Інформативні ДА американського НАД спрямовані на оптимізацію
сприйняття та запиту інформації, а саме: її актуалізацію, екземпліфікацію,
контрастування, виражені ЕМС. Етикетизація сприяє поліпшенню
ефективності засвоєння навчальної інформації у НАД. Спонукальні ДА
складаються з експліцитних директивних МА, спрямованих на заохочення до
здійснення розумових операцій або навчальних дій. Уникнення тиску на
співрозмовника забезпечується вживанням непрямих директивів,
реалізованих ЕМС. Оцінним ДА властива функція створення емотивного
фону мовленнєвої взаємодії, яка сприяє оптимальнішій передачі та
ефективному засвоєнню навчальної інформації. НАД характеризується
вживанням ДА позитивних оцінок, вербалізованих МА схвалення,
компліменту та похвали. Негативна оцінка є вибірковою, спрямованою
переважно на предмет навчальної діяльності, а не на суб’єкти комунікації.
Превалювання позитивної оцінки в американському НАД свідчить про
166
домінування норм етикетизації академічного спілкування як позитивної
взаємодії викладача та студента.
Характерною особливістю американського НАД є поєднання
вербальних і візуальних засобів мовленнєвого впливу, що свідчить про
функціональний паралелізм із вербальними. Візуальні засоби також
підсилюють функцію вербальних ЕМС. У писемному НАД також
вживаються ЕМС, які забезпечують перехід від власне текстових до
зображальних засовбів.
ЕМС, що виступають засобами маркування інтертекстуальних зв’язків
у НАД, не мають власної актомовленнєвої реалізації, а лише модифікують
іллокуцію констативів. Інтердискурсивність НАД полягає у взаємодії
дискурсу з різноманітними вербальними семіотичними системами і
невербальними знаковими системами. Засобами маркування
інтердискурсивності у НАД виступають ЕМС-парентези, які сигналізують
про зміну дискурсу. Зміна кодової системи можлива і без маркування ЕМС.
Два різновиди НАД – усний та писемний – характеризуються якісними
та кількісними розбіжностями у вживанні ЕМС, проте обом їм властива
функція етикетизації. Результати кількісно-якісного аналізу ДА усного та
писемного американського НАД свідчать про значущість оптимізації
комунікації для американського НАД. Найпоширенішими як в усному, так і у
писемному НАД є інформативні ДА, які виокремлюють найважливішу
інформацію. Усний НАД має більшу кількість засобів етикетизації порівняно
з писемним.
У прагматичному аспекті американський НАД характеризується
тенденцією до скорочення соціальної (горизонтальної) дистанції і дистанції
влади (вертикальної дистанції). Характер звертань виступає маркером
соціальної дистанції у мовленні; рівень мовленнєвого домінування
комуніканта, який виражається через імперативні мовленнєві дії, є
показником дистанції влади. Стереотипною моделлю етикетної взаємодії, яка
на мовному рівні вербалізується етикетними стереотипами-звертаннями, є
167
демонстрація рівності комунікантів (викладача й студентів), незважаючи на
їхню статусну нерівність у дійсності. Звертання у НАД відіграють подвійну
роль: залучення студентів і викладача до спільної діяльності (підкреслення їх
єдності та рівності у навчальній співпраці) і підвищення статусу студентів.
Специфічною рисою американського усного та писемного НАД є тенденція
до комунікативного нівелювання вертикальної дистанції обома сторонами
комунікативного процесу.
Прагматична спрямованість НАД визначає вибір адресантом
риторично-дискурсивних стратегій – сукупності риторично-дискурсивних
ходів, що реалізуються комунікантами у процесі їхньої взаємодії та
забезпечують успішність досягнення комунікативної мети шляхом
оптимізації спілкування. Проведене дослідження дозволило виділити низку
риторично-дискурсивних стратегій НАД, що стосуються висловлення власної
позиції, урахування різних поглядів та вираження ''чужих'' поглядів.
Стратегія висловлення власної позиції реалізується через риторичнодискурсивні ходи нейтрального вираження власної думки, емфатичного
висловлення власної позиції, імплікації власної думки, а також висловлення
аргументованої згоди. Стратегію урахування різних поглядів виражають
риторично-дискурсивні ходи висловлення часткової згоди, підтримки думки,
''балансування'' аргументів, наведення додаткової інформації та доведення.
Стратегія вираження ''чужих'' поглядів передбачає застосування таких
риторично-дискурсивних ходів як протиставлення, цитування, вираження
аргументованої незгоди. Засобами маркування цих риторично-дискурсивних
ходів виступають ЕМС.
Захист ''соціального обличчя'' є характерною ознакою американського
НАД. Засобами реалізації стратегій захисту ''соціального обличчя''
виступають ЕМС. Для американського НАД характерні такі стратегії захисту
''позитивного обличчя'': ''використовуйте маркери внутрішньогрупової
належності'', ''прагніть згоди'', ''уникайте незгоди'', ''залучайте до діяльності і
мовця, і слухача'', ''повідомляйте причини''. Серед стратегій захисту
168
''негативного обличчя'', які зустрічаються у НАД виділяємо: ''знижуйте
ступінь нав’язування'', ''використовуйте безособові позначення мовця і
слухача'', ''поводьте себе так, ніби співрозмовник робить Вам послугу, а не
Ви йому''.
Напрямами подальших наукових розвідок можуть бути дослідження
інших функціональних категорій НАД, а також їх порівняння у різних
інституційних типах та підтипах дискурсу