Швець Павло Анатолійович. Реструктуризація промислового комплексу регіону на основі активізації інвестиційно-інноваційної діяльності (на матеріалах Запорізької області)

brief description

Швець Павло Анатолійович. Реструктуризація промислового комплексу регіону на основі активізації інвестиційно-інноваційної діяльності (на матеріалах Запорізької області) : дис... канд. екон. наук: 08.10.01 / НАН України; Рада по вивченню продуктивних сил України. — К., 2006. — 210арк. — Бібліогр.: арк. 196-210

Швець П.А. Реструктуризація промислового комплексу на основі активізації інвестиційно-інноваційної діяльності (на матеріалах Запорізької області). Рукопис.
Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.10.01 Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Київ, 2006.
У дисертаційній роботі досліджено актуальні проблеми реструктуризації промислового комплексу регіону з метою наукового обґрунтування основних напрямів, пріоритетів його сталого розвитку в контексті задач державної регіональної економічної політики. Автором обґрунтовано принципи та визначено систему критеріїв і показників реструктуризації промислового комплексу регіону. Виявлено протиріччя соціально-економічного характеру, оцінено сучасні структурно-динамічні зрушення у промисловому комплексі Запорізької області в складі Придніпровського регіону. Запропоновано методичні підходи до формування оптимальної структури промисловості регіону, розроблено напрями реструктуризації. Визначені джерела інвестиційно-інноваційного забезпечення реструктуризації промисловості, а також основні напрями та шляхи поліпшення використання промислового потенціалу регіону в умовах формування ринкових відносин.

У дисертаційній роботі удосконалено теоретико-методологічні засади і практичні рекомендації щодо реструктуризації регіонального промислового комплексу на основі активізації інвестиційно-інноваційної діяльності.
Проведені дослідження дозволяють зробити такі висновки:

Реструктуризація промислового виробництва є невід’ємною частиною реформування всього господарського комплексу. Вона зумовлена необхідністю адаптації промисловості до вимог територіального поділу праці, потреб людей і суспільства, усунення диспропорцій. Реструктуризація це заходи, які спрямовані на зміну структури промисловості, що охоплюють продуктову, технологічну, галузеву, територіальну, інституційну, організаційну підсистеми, що призводять до збільшення обсягів випуску конкурентоспроможної продукції і підвищення ефективності виробництва.
Ефективну реструктуризацію промисловості забезпечить розробка і реалізація нової промислової політики. Стратегічним завданням її є створення високорозвиненого та конкурентоспроможного промислового комплексу, який відповідав би вимогам сучасного ринкового середовища, соціальній орієнтації економіки та інтеграції України в систему взаємовигідних і рівноправних світогосподарських зв’язків.
Сформульовано найважливіші принципи реструктуризації промисловості в умовах трансформації суспільства: субсидіарності, цільової спрямованості і пріоритетності, функціонально-галузевої збалансованості і пропорційності, інноваційного типу розвитку на основі власних ресурсів, екологічної безпеки, сталості, енергетичної та екологічної збалансованості у розвитку окремих регіонів.
Встановлено, що структурна трансформація промислового комплексу Запорізької області в 1991-2004 рр. проходила стихійно, спонтанно, супроводжувалась істотним підвищенням частки базових галузей до 79,0%, зменшенням питомої ваги машинобудування з 40,7 до 22,9 %, а легкої промисловості з 3,7 до 0,4 %. Це відбувалось під впливом ряду об’єктивних і суб’єктивних факторів, зокрема, кон’юнктури ринку, стрімкого зростання цін на енергоносії і сировину, відсутності попиту на продукцію через платіжну кризу і низьку купівельну спроможність населення.
Виявлено, що наслідками ефективної реструктуризації промислового комплексу повинні стати згортання ресурсомістких галузей і товарних груп, зростання інноваційномістких виробництв і номенклатури продукції, техніко-технологічне оновлення традиційних галузей промислового комплексу, запровадження екологозберігаючих технологій. Визначено основні засоби впливу на реструктуризацію промислових комплексів регіонів, а саме: мотиваційне спрямування капітальних вкладень у структуроформуючі галузі і виробництва та пільгове оподаткування нових підприємств, що сприяють регіональному комплексоутворенню; прискорена амортизація виробництв, які визначають науково-технічний прогрес у регіоні; пільгові позики на оновлення підприємств економічної безпеки.
Обґрунтовано напрями реструктуризації промислового комплексу, а саме: стимулююча податкова політика відносно національного виробництва (шляхом зменшення ролі прямого прибуткового оподаткування та його перебудови з урахуванням змін у структурах власності і доходів, зменшення податкового навантаження на фонд оплати праці підприємств, застосування при обчисленні податкових зобов'язань загальновизнаних принципів бухгалтерського обліку, пільгового податкового супроводження поліпшення показників виробництва, використання і нарощування його потенціалу; здійснення через систему податкових, кредитних, амортизаційних, митних і інших економічних пільг, цільового виділення коштів під інноваційні кредити, вдосконалення механізму функціонування галузевих інноваційних фондів, стимулювання дослідно-інноваційного процесу в рамках промислово-фінансових груп.
Досягнення вагомих соціальних зрушень у промисловому виробництві, прискорення темпів упровадження нових технологій (у тому числі, ресуросозберігаючих, маловідходних) потребує кардинальної зміни режиму його інвестиційного забезпечення; підвищення якості інноваційної продукції; прискореного розвитку інноваційного підприємництва; переорієнтації інвестиційно-інноваційної діяльності з короткострокової на середньо- та довгострокову перспективу з урахуванням цільових орієнтацій розвитку регіону (спираючись на державну підтримку цих процесів).
Виявлено, що у промисловому комплексі регіону практично не закладається основа для розвитку наукомістких виробництв у майбутньому, а це посилює орієнтацію його подальшого розвитку на використання природоресурсного потенціалу регіону, що по суті є основою подальшого поглиблення сучасних проблем трансформаційних перетворень у промисловості.
Для поглиблення реформ, які б сприяли розв'язанню соціально-економічних проблем промислового комплексу регіону, необхідними є: оптимальна децентралізація державної регіональної економічної політики; реальне включення регіонів у макроекономічні реформи з урахуванням усіх їх особливостей; відповідні зміни у системі управління соціально-економічними процесами. На наш погляд, надмірна диференціація регіонів за рівнем соціально-економічного розвитку сформованого потенціалу, значні відмінності у функціональній, інституційній структурі промисловості не дають змоги існуючим органам управління ефективно й вчасно приймати управлінські рішення.
Розроблені рекомендації прикладного характеру щодо інвестиційного забезпечення розвитку промислового комплексу регіону дають змогу акумулювати необхідні кошти для досягнення визначених пріоритетів розвитку промислового комплексу. За нашими розрахунками їх впровадження дає змогу збільшити обсяги інвестиції у промисловість у 1,5 рази. Їх використання повинно спрямовуватися виключно для оновлення основних промислово-виробничих фондів пріоритетних галузей промисловості.

Реалізація запропонованих заходів сприятиме створенню дієвого економічного механізму управління в промисловому комплексі, підвищить ефективність використання їх потенціалу, створить необхідні умови для підвищення якості життя населення.