Сіліна Тетяна Миколаївна. Вікові морфофункціональні особливості яєчників, матки і маткових труб в нормі та під впливом естрогенів в експерименті

brief description

Сіліна Тетяна Миколаївна. Вікові морфофункціональні особливості яєчників, матки і маткових труб в нормі та під впливом естрогенів в експерименті: дис... д-ра. мед. наук: 14.03.01 / Національний медичний ун-т ім. О.О.Богомольця. - К., 2005

Силіна Т.М.Вікові морфофункціональні особливості яєчників, матки і маткових труб в нормі та під впливом естрогенів в експерименті. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.03.01 анатомія людини. Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, Київ, 2005.
Дисертація присвячена вивченню морфофункціональних закономірностей структурної морфології і функції внутрішніх статевих органів жінки у юнацькому та зрілому віці, розробці морфофункціональних критеріїв їх вікових особливостей в нормі та при порушенні гормонального профілю в жіночому організмі під впливом естрогенів при гіперестрогенізації та після однобічної оваріоектомії.
Проведені мікроскопічні, гістологічні, гістохімічні та імуногістохімічні методи дослідження свідчать про виражені структурні трансформації в яєчниках, матці і маткових трубах у віковому аспекті і при гормональних змінах у жіночому організмі.
Вперше були вивчені у віковому аспекті на людському матеріалі структурно-функціональні зміни у жіночих статевих органах комплексом морфологічних та імуногістохімічних методів і розроблені вікові критерії оцінювання змін у яєчниках, маткових трубах і матці в різні періоди юнацького та зрілого віку жінки. І на основі сучасних комплексних імуногістохімічних досліджень морфологічно обґрунтовані прогнозування розвитку патологічних процесів у яєчниках і маткових трубах, а також виявлені особливості прояву структурних змін у них.
Встановлено, що наявна направлена кореляція змін структурної організації у яєчниках, маткових трубах і матці залежить від віку та гормонального статусу жінки. Розроблено теоретичні основи вікової морфології жіночих статевих органів у періоді репродукції, які допоможуть практичним лікарям у вирішенні питань застосування адекватної патогенетичної терапії хворим із захворюваннями жіночих статевих органів.

1. У дисертації за допомогою сучасних морфофункціональних методів дослідження наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної наукової проблеми стосовно концепції вікової структурної організації жіночих статевих органів, виділенні критеріїв прогнозування розвитку деструктивних процесів у яєчниках, матці і маткових трубах.
2. Структурні перетворення яєчників у зрілому віці індукують гормональні розлади в організмі та морфофункціональні зміни в органах-мішенях, зокрема в матці і маткових трубах.
3. В юнацькому віці виникають кістозні зміни в яєчниках різного ступеня деструкції. Незалежно від віку в theca externa переважають інтерстиційні колагени І і ІІІ типів, у theca interna колаген ІV типу. Інтерстиційний компонент кіркової речовини яєчників у юнацькому віці здатний продукувати інтерстиційний колаген ІІІ типу і колаген базальних мембран ІV типу. З віком в інтерстиційному компоненті кіркової речовини яєчників виявляються ознаки посиленого утворення як колагену ІІІ, так і колагену ІV типів, що не супроводжується збільшенням клітин-продуцентів.
4. Інтерстиційна тканина яєчників значно відрізняється від строми інших органів. Зміни морфофункціональних взаємовідношень колагенів І, ІІІ і ІV типів можуть індукувати розвиток деструктивних процесів у яєчниках, матці та маткових трубах.
5. Зміна гормонального статусу в організмі жінки призводить до посиленого утворення в інтерстиційному компоненті кіркової речовини яєчників інтерстиційних колагенів ІІІ і меншою мірою І типів на тлі посиленого колагеноутворення ІV типу, що є однією з основних ланок розвитку дисфункції естрогено-андрогенопродукуючих структур яєчників.
6. Гормональний дисбаланс після однобічної оваріоектомії має ознаки напруження колагеноутворювальної функції веретеноподібних клітин інтерстиційної тканини кіркової речовини залишеного яєчника, що проявляється поєднанням гіперплазії веретеноподібних клітин і підвищення їх активності стосовно синтезу інтерстиційного колагену ІІІ типу та колагену базальних мембран ІV типу. В результаті розвиваються склеротичні процеси як в паренхимі яєчника, так і в його судинних та епітеліальних базальних мембранах, що є одним з морфологічних еквівалентів виснаження функціональної активності органа.
7. Ймовірність виникнення деструктивних змін у судинному руслі жіночих статевих органів посилюється до 35 років з наступним вірогідним послабленням до 40 років.
8. При гіперестрогенізації індекс інтенсивності апоптозу в гранульозних клітинах яєчників збільшується, оскільки фолікулін пришвидшує старіння” клітин, наближаючи їх генетично запрограмовану загибель.
9. Запрограмована загибель ендотеліоцитів у маткових трубах у зрілому віці достовірно пов’язана з віком і корелює з колагеноутворенням у сполучнотканинному компоненті, сприяючи розвитку спайкового процесу в них.
10. У ранньому післяопераційному періоді після однобічної оваріоектомії в залишеному яєчнику розвивається гідратація стромальних елементів, що можна вважати фоновим механізмом місцевих компенсаторних процесів. Наступне зростання в ньому деструктивних змін призводить до порушення гормонального профілю в організмі. Ступінь вираженості апоптозу в незайманому яєчнику згодом збільшується, що обґрунтовує доцільність застосування реабілітаційних заходів не тільки в ранньому післяопераційному періоді після однобічної оваріоектомії, але й у віддалені терміни.